Конспект интегрированного урока по природоведению и химии в 3 классе "Вода. Разговор об обыкновенном, но чудесном веществе" с использованием пропедевтических тенологий. При использовании ссылка на автора обязательна.

1. І.В.Литвинська, учитель хімії вищої категорії, старший учитель
В.В.Харламенко, учитель початкових класів вищої категорії
Реалізація міжпредметних зв’язків у початковій школі
На серпневій веб-конференції «Учені НАПН України – українським учителям» були
чітко визначені основні засади, на яких має базуватися сучасний урок в початковій школі.
В резерві оптимізації навчального процесу на компетентнісних засадах визначені основні
вимоги до сучасного уроку:
- орієнтація на міжпредметну інтеграцію: інтегровані та бінарні уроки;
- практична спрямованість навчання;
- розширення діапазону організаційних форм навчання: практикуми, проекти тощо;
- посилення виховного компоненту навчальних предметів.
Спільний проект МОН та Ed-Era.com забезпечує перехід початкової освіти на
якісно новий рівень. На підставі реалізації проекту були внесені зміни до програм з
предметів початкової школи. Запропоновані зміни були структуровані відповідно до
формування ключових та предметних компетентностей. Окремі зміни були внесені до
пояснювальних записок з метою корегування мети й завдань вивчення навчального
предмета, особливостей організації вивчення програмового матеріалу тощо. Стосовно
предмету «Природознавство» зміни передбачають:
• дотримання принципу послідовності викладання матеріалу і поступовості у
нарощуванні складності;
• уточнення термінології;
• зменшення кількості проектів, при цьому розширено їхню тематику, наближено до
інтересів дітей.
З метою здійснення наступності між початковою та базовою школою та пропедевтики
знань з нових предметів доцільно проводити інтегровані уроки, коли у межах одного
уроку вивчається матеріал різних навчальних предметів. Основою ефективності таких
уроків є чітке визначення мети і відповідне їх планування для забезпечення різнобічного
розгляду учнями певного об’єкта, поняття, явища з використанням засобів різних
навчальних предметів.
Практика співпраці вчителів початкових класів та вчителів, які викладають предмети в
базовій школі не нова, вона відновилася в період введення в дію нових Держстандартів.
Однією з позитивних ознак нових Держстандартів є те, що в них передбачено наступність
змісту освітніх галузей. Зміст освітніх галузей, їх складові, державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів відповідають завданням початкової, основної і старшої
школи у їх послідовному взаємозв’язку.
Досвід проведення інтегрованого уроку природознавства за темою «Вода» та
використання пропедевтичних технологій на уроках в 3 класі початкової школи наведено
нижче.
І. Нормативна база уроку.
Вимоги програмного матеріалу (Природознавство, навчальна програма для
загальноосвітніх навчальних закладів, 1-4 класи)
Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до навчальних досягнень
учня/учениці
ВОДА
Вода в природі. Властивості рідин
на прикладі води. Температура
плавлення льоду та кипіння води.
Значення трьох станів води для
Учень/учениця:
має уявлення про розподіл води на Землі; розчинні
та нерозчинні речовини; роль води у природі та її
значення для людини;

2. життя на Землі. Вода – розчинник.
Розчинні та нерозчинні речовини.
Прісна та морська вода. Розподіл
запасів прісної води на Землі. Як
людина використовує властивості
води? Охорона водойм.
називає три стани води, температуру плавлення
льоду та кипіння води;
розуміє значення існування води у трьох станах
для життя на Землі; обмеженість запасів прісної
води на нашій планеті;
досліджує властивості води та рідин;
застосовує на практиці знання про розчинні та
нерозчинні речовини, властивості води та рідин;
дотримується правил економного використання
прісної води.
Практичні роботи
1. Дослідження розчинності речовин, що використовуються у побуті.
2. Порівняння властивостей води та інших рідин.
ІІ. Проведені уроки за програмою з теми «Вода»
№ уроку Тема уроку Навчальна мета
Уроки природознавства в 3 класі
1 Вода в природі. Властивості
рідин на прикладі води.
Збагатити уявлення учнів про властивості
води; навчати пояснювати прояв цих
властивостей у природі.
2 Значення трьох станів води
для життя на Землі.
Формувати уяву про три стани води; про
кругообіг води в природі.
3 Вода – розчинник. Розчинні
та нерозчинні речовини.
Ознайомити з розчинними властивостями
води, здатністю її розчиняти деякі речовини.
4 Прісна та морська вода.
Розподіл запасів води на
Землі.
Розширити знання учнів про воду взагалі; про
прісну та морську воду; розповісти про
способи опріснення води та використання
прісної та морської води.
5 Як людина використовує
властивості води. Охорона
водойм.
Показати учням роботу води в природі
(рятівну та руйнівну); виховувати дбайливе
ставлення до води; розширити уявлення про
необхідність економії води;навчати економно
використовувати воду.
Підсумковий урок (інтеграція природознавства та хімії)
6 Вода. Розмова про звичайну,
але дивовижну речовину.
Практичне заняття.
Навчати спостерігати та проводити досліди,
що демонструють властивості води.
ІІІ. Підготовка інтегрованого уроку.
Завдання для вчителя початкових класів:
- визначення змісту та обсягу навчального матеріалу з теми «Вода»;
- виділення об'єктивно існуючих зв'язків між базовими знаннями, які можна
інтегрувати;
- координація діяльності та дій учителів у процесі підготовки та проведення
інтегрованого уроку (конструювання змісту дидактичного матеріалу, визначення
його оптимального обсягу й ролі кожного вчителя на уроці, засобів їх взаємодії та
активізації діяльності учнів у процесі уроку, раціональної технології реалізації змісту
інтегрованого уроку, досягнення мети).
Завдання для вчителя хімії:

3. - забезпечення навчально-матеріального оснащення: демонстраційні матеріали та
прилади; матеріали для проведення дослідів, спостережень;
- розкриття багатогранності можливостей практичного застосування набутих знань
учнів, пропедевтика хімічних знань.
План уроку
I. Оргмомент. Привітання учителя,знайомство класу з кабінетом хімії. Інструктаж з
техніки безпеки.
II.Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
III. Актуалізація опорних знань.
IV.Експериментально – дослідницький етап з елементами проблемної бесіди,з елементами
причинно – наслідкового мислення та опорою на знання і власний життєвий досвід.
V. Рефлексія.
Розробка інтегрованого уроку природознавства та хімії.
Тема уроку: ВОДА. РОЗМОВА ПРО ЗВИЧАЙНУ , АЛЕ ДИВОВИЖНУ
РЕЧОВИНУ.
Мета уроку:
Організувати дослідження властивостей води та розчинів, що використовуються у побуті;
спостереження та порівняння властивостей води та інших рідин шляхом виконання
практичної роботи.
Розвивати причинно-наслідкове мислення, науковий світогляд.
Виховувати увагу, спостережливість,комунікативні навички.
Методи: словесний,експериментальний,спостереження,порівняння.
Обладнання: зразки води,прилад для фільтрування,склянки з водою,шприц з
оцтом,чашка з содою,пробірки,пробка,цукор,пісок,олія,зразки розчинів ліків,сік.
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань
Перебіг уроку
I. Привітання учителя,знайомство класу з кабінетом хімії. Інструктаж з техніки
безпеки.
II.Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності.
Учитель. Сьогодні ми будемо говорити про речовину, яка для людини дорожча за
золото, про речовину, яка наповнює нас радістю, повертає нам сили, про найнеобхідніше
на Землі – про воду.
III. Актуалізація опорних знань.
Бесіда.
- А ви,діти,згодні з таким виразом про цінність води?
- Що для вас значить вода та розчини?
- Наведіть приклади, використовуючи знання з природознавства та власного
життєвого досвіду.

4. - А ви б хотіли розширити свої знання про воду та розчини, навчитися проводити
досліди власними руками?
- Тоді давайте подивимося, що стоїть у вас на столах для проведення дослідів у
парах (2 пробірки з крейдою,пробірка з олією, склянка з водою, пісок, цукор,
5 см3
шприц з водою, 10 см3
шприц з оцтом, сода в чашці,коркові пробки).
- І я приготувала для вас цікаві демонстраційні досліди.
IV.Експериментально – дослідницький етап з елементами проблемної
бесіди,причинно – наслідкового мислення з опорою на знання та власний життєвий
досвід (учитель корегує відповіді учнів) .
Учитель. Чи знаєте ви,що всі речовини в природі мають свої назви та короткий
запис власного імені, тобто хімічну формулу ? (відповіді дітей)
Отже.формула води H2O.
Учитель. Пригадайте й опишіть властивості чистої води.
(Діти перераховують фізичні властивості води: без кольору, смаку, запаху, прозора,
кипить при 100°C, замерзає при 0 °C).
Учитель. Діти, чи знаєте ви, що відбувається з водою взимку? Чи можна
заморожувати її в скляних пляшках? Чому взимку не припиняється життя у водоймищах?
Дослід 1 (порівняння зразків води)
Учитель пропонує порівняти зразки води, яку очистили, та водопровідної. Учні
спостерігають, порівнюють, роблять висновки про небезпечність використання
водопровідної води під час приготування їжі, прання та особистої гігієни.
Дослід 2 (вивчення прозорості води)
Учитель просить назвати прозорі предмети в класі, з яких речовин вони зроблені.
- Чому вода прозора ?
Діти відповідають, що видно предмети у воді, пригадують морську воду різних морів
під час літнього відпочинку.
Дослід 3 (вода – розчинник)
Учитель. Як ви думаєте, яка властивість води дозволяє нам готувати їжу, напої,
приймати ліки, прати ?
Учні, обговоривши, роблять висновок, що вода – розчинник для багатьох речовин і
людина частіше за все користується розчинами.
Діти розповідають як готувати розчин і формулюють визначення «розчин»
(допомагає життєвий досвід).
Учні проводять дослідження «вода - розчин» під керівництвом учителя
(інструктаж).
У склянку з водою насипають цукор та перемішують, спостерігають (проводять
аналогічно до приготуванням чаю), відзначають розчинність цукру. Потім всипають пісок
і перемішують, відзначають нерозчинність піску та його поведінку у воді (осів на дно).
Учитель також проводить дослід у себе на столі.
Учитель. Діти, поміркуйте. Знаючи,де пісок знаходиться в природі,що було б на
Землі,якщо б пісок розчинявся у воді.
Діти відповідають, учитель коригує їхні відповіді.
У пробірку з крейдою (щоденно в житті учня) та в пробірку з рослинною олією
(жирний посуд на кухні) додаємо воду зі шприца. Спостерігаємо, говоримо, пригадуємо,
як складно витирати крейду зі шкільної дошки та мити посуд навіть гарячою водою. Діти

5. відзначають поведінку олії , крейди та піску відносно води (підготовка до наступного
досліду).
Учні роблять висновок : речовини бувають розчинні й нерозчинні у воді.
Учитель. Чи завжди добре й корисно для людини, що вода розчиняє дуже багато
речовин ? (ні)
Дослід 4 (очищення води)
Учитель. Чи можна повернути чисту воду, прибрати пісок? Що б ви
запропонували й чому.
Робимо висновок про фільтрування свого солодкого розчину від піску.
Учитель проводить процес фільтрування й одразу обговорюється неможливість
очищення води від цукру та олії тим же методом.
Дослід 5 (порівняння властивостей речовин у воді)
Учитель. Діти, вам відомо, що предмети, які кинули у воду, по-різному себе
поводять,так? Наведіть приклади.
А тепер в склянку з водою та піском на вашому столі опустіть коркову пробку.
Порівняйте поведінку цих речовин (пісок і корок) у воді. У яких випадках важливо, щоб
речовина знаходилась на поверхні води ?
Висновок: речовини бувають легшими та важчими за воду.
Дослід 6 (робота з розчинами)
Учитель. Діти, ми з вами на практиці та під час обговорювання розмірковували
про чистоту води. Але частіше за все, як ви вже відзначали, у природі не існує чистої
води, людина в побуті використовує розчини.
Учням пропонується додати в пробірку з крейдою розчин з оцтом із шприца (зручно й
безпечно). Спостерігаємо,коментуємо, коригуємо фрази. Висновок роблять у порівнянні з
поведінкою крейди у воді та оцтовій кислоті.
Учитель. Виходячи з ваших практичних дослідів,скажіть, чим можна швидко
відмити шкільну дошку, сліди крейдяної побілки, білі плями на кранах та кахлі?
Учні правильно відповідають – оцтом, дотримуючись правила безпечної поведінки.
Далі вчитель пропонує оцет додати в порошок соди та спостерігати виділення газу,
а також пригадати, де вони бачили вдома подібний дослід.
Учні говорять про випічку тіста, а учитель додає, що сода перетворюється на іншу
речовину, виділяється вуглекислий газ (як і у випадку з крейдою), який розпушує тісто,
роблячи його пухким.
Висновок формулюють учні (корекція слів, термінів учителем) :
а) якщо вода не розчиняє чи не може перетворити речовину, яка нам потрібна, то на
допомогу приходять водяні розчини;
б) оцет гарно розчиняє крейду та соду з виділенням вуглекислого газу;
в) крейда та сода в оцті поводять себе подібним чином.
Дослід 7 (аґреґатні стани води)
Учитель. Ми частіше за все маємо справу з водою в рідкому стані, але вам відомі
ще й аґреґатні стани води. Вам допоможе пригадати їх вірш :
Я і хмара, і туман,
І струмок, і океан.
І літаю, і біжу,
І скляною бути можу.

6. Учитель допомагає вивчити правильний спосіб нагрівання води в пробірці й
проводить дослід. Учні спостерігають процес кипіння, випаровування, конденсації та
коментують подібні процеси, які відбуваються на кухні.
V. Рефлексія.
Учитель. Діти, що вам сподобалось на нашому уроці, які нові знання ви отримали,
як на дослідах підтвердилися ваші попередні знання, чим ви поділитеся сьогодні зі своїми
батьками щодо використання води й розчинів у побуті?
Діти висловлюють думки емоційно, позитивно, з побажаннями скоріше зустрітися
на уроках хімії.

7. Учитель допомагає вивчити правильний спосіб нагрівання води в пробірці й
проводить дослід. Учні спостерігають процес кипіння, випаровування, конденсації та
коментують подібні процеси, які відбуваються на кухні.
V. Рефлексія.
Учитель. Діти, що вам сподобалось на нашому уроці, які нові знання ви отримали,
як на дослідах підтвердилися ваші попередні знання, чим ви поділитеся сьогодні зі своїми
батьками щодо використання води й розчинів у побуті?
Діти висловлюють думки емоційно, позитивно, з побажаннями скоріше зустрітися
на уроках хімії.