123

1. Знам'янська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів
Доповідь
на тему: Екологічна освіта учнів в
процесі вивчення курсу неорганічної
хімії
Підготувала Смородська Світлана
Миколаївна- вчитель біології і хімії,
спеціаліст другої категорії

2. 2
м. Знам’янка
2014
Екологічна освіта учнів в процесі вивчення курсу неорганічної хімії
На сучасному етапі у вихованні підростаючого покоління
збільшується значення екологічного виховання. Спілкування дітей з
природою є необхідна умова цілеспрямованого формування їх практичного
досвіду поведінки у природі. Певне місце в цьому належить курсу хімії, в
зміст якої входять теоретичні основи організації правильної взаємодії
людини з природою.
Екологія в широкому розумінні об'єднує в собі десятки наукових
напрямів, хоча, на жаль, в наш час ще нема таких необхідних екологів-
професіоналів широкого профілю. Ця ситуація вкрай небезпечна: вона веде до
серйозних економічних втрат і соціальних збитків. Екологи вищої кваліфікації
все ще роз'єднані. Екологічна ситуація, яка склалася в світі, постійно вимагає
швидкої перебудови мислення людства і кожної конкретної людини,
формування екологічної свідомості і екологічної культури. У зв'язку з цим
екологічна освіта та виховання стають новим пріоритетним напрямком
педагогічної теорії і практики. Зокрема це відображено в Національній доктрині
розвитку освіти України, Концепції екологічної освіти та виховання, Державній
національній програмі «Освіта» (Україна у XXI століття). Відповідальна роль у
формуванні екологічній культури належить загальноосвітній школі -
найважливішій ланці становлення особистості.
В умовах сьогодення найважливішим завданням школи є підвищення
екологічної грамотності учнів, озброєння їх навичками економного,
бережливого використання природних ресурсів, формування активної, гуманної
позиції у ставленні до природи [1, с. 24].
Шкільні програми складені таким чином, що в зміст кожного навчального
предмету закладені можливості для здійснення екологічної освіти учнів і
екологічного виховання [3, с. 18].
Чільне місце в цьому належить курсу хімії, в зміст якої входять
теоретичні основи організації правильної взаємодії людини з природою.

3. 3
Будь-які порушення в сталому складі хімічних речовин або поява нових,
здатні викликати негативні процеси, які будуть згубно впливати на природне
середовище і стануть шкідливими для людини. Зв’язок навчальної діяльності з
життєво важливими проблемами довкілля надає учням відчуття значущості
роботи, що ними виконується, приводить до нагальних питань реальної
дійсності. Таким чином відбувається соціологізація навчального процесу, що
відіграє позитивну роль в активізації пізнавальних інтересів учнів.
Аналіз останніх досліджень та публікацій засвідчив, що питанням
вивчення екологічного виховання учнів у процесі вивчення хімії займалися такі
науковці: Х.Г. Асадов, А.В. Добряков, М.Ю. Єфремов, Е.О. Ібрагімов, І.І.
Носкова, В.І. Чернов та інші.
Особливе місце в екологічному вихованні учнів загальноосвітньої школи
належить природничим наукам: біології, хімії, фізиці. Вони створюють
необхідну теоретичну базу для розвитку в учнів загальної цілісної картини з
єдністю і різноманітністю зв’язків між живою і неживою природою.
Міжпредметні зв’язки між цими науками дають можливість розкрити
комплексний характер екологічних проблем. Особливо помітно це між
екологією та хімією [4, с. 57].
Хімія – одна з дисциплін, яка має можливість здійснювати екологічну
освіту та виховання безпосередньо на уроці. Ще на початку вивчення хімії
вчителі звертають увагу учнів на те, що роль хімії в житті людини та природи
відіграє як позитивну так і негативну роль. Вона є корисною і шкідливою
водночас, тому що людина через відсутність екологічних знань та переконань
спричинила прискорені зміни в рівновазі природи.
Під час ознайомлення з елементарними відомостями про радіоактивний
розпад хімічних елементів учні дізнаються про біологічну дію радіоактивного
випромінювання, а також розглядають заходи щодо зменшення впливу радіації
на здоров’я людини.
Розглядаючи сполуки карбону, діти дізнаються і про те, що збільшення
вмісту вуглекислого газу в повітрі спричиняє “парниковий ефект“.

4. 4
Учитель хімії має бачити своє завдання в тому, щоб озброїти учнів
екологічними знаннями, прищепити їм навички усвідомленої екологічної
культури поведінки у трудовій діяльності та в побуті. Практично до кожної
теми шкільного курсу хімії можна підібрати відповідний екологічний матеріал.
Проблема полягає в тому, як його піднести, щоб учням він був цікавий, щоб не
викликав «відторгнення» як щось обридле.
Учням корисно і цікаво знати про хімічні процеси, що відбуваються в
оточуючому їх середовищі, як ці зміни впливають на хімічний склад води,
ґрунтів, а таким чином на їх здоров’я, і на можливість в деякій мірі
контролювати надходження небажаних речовин в організм, тобто про взаємний
вплив навколишнього середовища і людини.
Метою навчання хімії є формування засобами навчального предмета
ключових компетентностей учнів, необхідних для соціалізації, творчої
самореалізації особистості, розуміння природничо-наукової картини світу,
вироблення екологічного стилю мислення і поведінки та виховання
громадянина демократичного суспільства [5, с. 11].
Важливим є те, що екологічні відомості, які подаються в кожному
параграфі мають не теоретичний, а переважно прикладний характер. Учні
вивчають хімію та усвідомлюють небезпечний вплив речовин на довкілля у
збільшених концентраціях.
Велика роль у накопиченні екологічних знань і вмінь учнів належить
розділу "Складні речовини. Основні класи неорганічних сполук" при вивченні
якого систематизуються відомості про взаємозв'язки нормального
функціонування живих організмів при споживанні якісної питної води,
набуваються знання учнів про хімічні та фізичні властивості води.
Розглядаючи, хімічні властивості води, вчитель підкреслює її роль для
існування живих організмів. У всякому організмі вода є середовищем, в якому
відбуваються хімічні процеси (наприклад, перетравлення їжі, перенос
поживних речовин) і сама вона бере участь у багатьох біохімічних реакціях,

5. 5
адже являється розчинником для мінеральних речовин, вітамінів, амінокислот,
глюкози та інших речовин.
На уроках хімії вчитель розповідає дітям про те, що чиста прісна вода є
найціннішим елементом життя на Землі, вона вкрай необхідна для задоволення
елементарних потреб людини та для підтримки і збереження регіональних і
глобальних екосистем. Адже для нормального функціонування біорізноманіття
рослин та тварин необхідною умовою є чиста вода.
Під час вивчення теми “Вода” вражають сучасні дані: “…В критичному
стані Дніпро – головна водна артерія України. Металургійні заводи Запоріжжя
продовжують щорічно скидати в басейн Дніпра близько 300 млн. м³
забруднених стічних вод.
Збереження чистоти атмосфери – одна з найбільших проблем. За останні
50 років з атмосфери взято стільки кисню, скільки використало все людство за
1млн. попередніх років.
Під час вивчення теми “Солі” варто зазначити, що натрій нітрат
застосовується для виготовлення ковбас, шинки, сиру, риби. Під впливом
мікроорганізмів він перетворюється в натрій нітрит, який перешкоджає
псуванню м’яса. Проте навіть невеликий надлишок цих солей дуже шкідливий
для здоров’я: він порушує функцію крові, викликає набряк легень, серцеву
недостатність, уражує печінку і призводить до розвитку злоякісних пухлин. Із
цією метою визначено гранично допустимі концентрації нітратів, які
використовуються в харчовій промисловості. Але слід нагадати учням, що за
останні три роки вміст нітратів збільшився в Україні, наприклад, у кавунах і
огірках у 3 рази, картоплі – в 2,2 рази, у капусті – в 1,7 рази.
Під час вивчення теми “Хімічні властивості лужних металів, галогенів та
їх сполук” вчитель вказує на використання хлору для знезараження води,
виробництва відбілювальних засобів. Обов’язково нагадує, що саме хлор
застосовують в хімічній зброї. Як приклад, учням пропонується інформація для
роздумів: “22 квітня 1915 року вітер дув у бік англо-французьких позицій.

6. 6
Німці відкрили 6000 балонів із хлором. Протягом 5 хвилин утворилася велика
жовто-зелена хмара. Загинуло 5000 людей, 15000 постраждали.”
При виконанні хімічних дослідів з теми «Оксиди» учень має можливість
на власному досвіді спостерігати за фізичними та хімічними властивостями
речовин. Вуглекислий газ – утворюється при згорянні вуглецевмісних сполук.
Цей газ пропускає видиме сонячне світло, але затримує тепло розігрітої Сонцем
поверхні Землі, створюючи парниковий ефект, за рахунок збільшення вмісту
газу в атмосфері. Все це може привести до пагубних екологічних наслідків. Для
зменшення наслідків цієї проблеми потрібні зелені насадження, які не тільки
збагачують повітря киснем, а й сприяють очищенню його від вуглекислого газу
та інших забруднювачів [2, с. 52].
З метою конкретизації, систематизації, узагальнення екологічних знань із
хімії з теми «Оксиди», вчитель, застосовуючи метод конкретних ситуацій, може
підготувати і провести з учнями сюжетно-рольову гру на тему "Оксиди –
забруднювачі навколишнього середовища". Перед учнями ставиться завдання –
охарактеризувати негативний вплив на екологію навколишнього середовища
оксидів (вуглекислий, чадний, сірчистий гази та оксид азоту) у перевищених
нормами концентраціях та внести власні пропозиції щодо зменшення викиду
цих газів в атмосферу. Цікава форма проведення уроку стимулює навчально-
пізнавальну діяльність учнів, сприяє набуттю ними практичних навичок,
розвиває уяву, пам'ять, абстрактне мислення, спонукає їх до конкретних дій в
природоохоронному аспекті.
Висновки. Екологічне виховання учнів на уроках хімії збуджує інтерес і
стимулює пізнавальну активність учнів у вивченні проблем навколишнього
середовища, сприяє розвитку дослідницьких навиків, формує спостережливість
у вивченні явищ природи, сприяє закріпленню набутих знань, формуванню
екологічної поведінки.
В учнів має бути сформована особистісна екологічна позиція і вміння її
відстоювати в умовах правової демократичної держави.

7. 7
Використанні джерела:
1. Бабенко Т.П., Хілько Л.Ф. та ін. Екологія рідного краю: Підручник для
9 кл. загальноосвіт. навч. закл. – Запоріжжя: Прем’єр, 2007. – 128 с.
2. Буринська Н.М. Хімія, 8 кл.: Підруч. для загальноосвіт. навч. закл. – 4-
те вид., випр. і доп. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – 160 с.
3. Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття). –
Київ.: Райдуга, 1994. – 61с.
4. Концепція екологічної освіти України / Інформаційний збірник МОН
України. – 2002. - №7.
5. Програма з курсу хімія. 8 клас / Загальноосвітній навчальний заклад. –
Харків.: Основа, 2010. - 15 с.