«Можна тільки дивуватись, як в одній людині сплелися безмежна жіночність, краса, розум, талант, беззастережна хоробрість, незламність. Творче життя і героїчна смерть Олени Теліги спричинилася до того, що вона стала символом невмирущості української нації». Надія Миронець
Було колись в Україні:подорож в історію
(книжкова виставка для читачів-учнів 1-4-х класів)
Україна – це твоя Батьківщина. Тут живуть найрідніші тобі люди, друзі, однокласники. У тебе і у кожного з них є предки, ті, хто жив раніше. Усі разом ми – народ України. Родовід нашого народу є його історією, яка сягає у глибоку давнину. Цю довгу історію нашого українського народу повинен знати кожен громадянин нашої Вітчизни.
У книжках, представлених на виставці, розповідається про найважливіші події з історії України, від стародавніх часів до наших днів.
Було колись в Україні:подорож в історію
(книжкова виставка для читачів-учнів 1-4-х класів)
Україна – це твоя Батьківщина. Тут живуть найрідніші тобі люди, друзі, однокласники. У тебе і у кожного з них є предки, ті, хто жив раніше. Усі разом ми – народ України. Родовід нашого народу є його історією, яка сягає у глибоку давнину. Цю довгу історію нашого українського народу повинен знати кожен громадянин нашої Вітчизни.
У книжках, представлених на виставці, розповідається про найважливіші події з історії України, від стародавніх часів до наших днів.
Володимир Омелянович Забаштанський – український поет, перекладач, громадський діяч – народився 5 жовтня 1940 р. в смт Браїлів Жмеринського району.
Перша збірка віршів «Наказ каменярів» з’явилася друком 1967 року. Перекладав з російської, білоруської, туркменської, осетинської та інших мов. За життя вийшло 12 основних збірок поета та безліч публікацій у пресі.
Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1986), Міжнародної премії фундації Антоновичів (США, 1997), літературних премій імені В. Булаєнка (1998) та В. Свідзинського (2001, посмертно). Поет Володимир Забаштанський нагороджений орденом «Знак Пошани» (1982), Почесною Грамотою Верховної Ради України (1991), орденом «За мужність» (1997). Член Національної спілки письменників України (1967).
Відомий земляк відійшов у вічність 2 грудня 2001 року. У Браїлові, на приміщенні школи, де він навчався, встановлено меморіальну дошку. 19 жовтня 2008 р. там відкрито Літературно-меморіальний музей В. О. Забаштанського. Звідси стартувало щорічне поетичне свято «Браїлівська осінь Володимира Забаштанського», яке традиційно збирає сотні прихильників і шанувальників творчості народного поета-кобзаря. У 2017 р. біля місцевої школи в Браїлові встановили пам’ятник земляку.
Презентація «Леся Українка як особистість» відтворює різні етапи її життя: в Новоград – Волинську, Колодяжному, в Європі, Грузії, Єгипті, цікаві маловідомі біографічні факти з життя.
Письменники – люди особливі. Майже творці нових світів. Щирі, з відкритою душею, сяючими очима і внутрішнім світлом.
Вітаємо з ювілеєм Надію Миколаївну Галковську та бажаємо натхнення, успіхів, вдячної аудиторії і міцного-преміцного здоров’я!
З нагоди 80-річчя від дня народження В.С.Стуса (1938-1985) до уваги користувачів пропонуємо переглянути електронну експозицію «Твоя межа геть навпіл душу всю промежувала і те, що не жило, а доживало, раптово народила…»: Василь Стус і Одеса».
Володимир Омелянович Забаштанський – український поет, перекладач, громадський діяч – народився 5 жовтня 1940 р. в смт Браїлів Жмеринського району.
Перша збірка віршів «Наказ каменярів» з’явилася друком 1967 року. Перекладав з російської, білоруської, туркменської, осетинської та інших мов. За життя вийшло 12 основних збірок поета та безліч публікацій у пресі.
Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1986), Міжнародної премії фундації Антоновичів (США, 1997), літературних премій імені В. Булаєнка (1998) та В. Свідзинського (2001, посмертно). Поет Володимир Забаштанський нагороджений орденом «Знак Пошани» (1982), Почесною Грамотою Верховної Ради України (1991), орденом «За мужність» (1997). Член Національної спілки письменників України (1967).
Відомий земляк відійшов у вічність 2 грудня 2001 року. У Браїлові, на приміщенні школи, де він навчався, встановлено меморіальну дошку. 19 жовтня 2008 р. там відкрито Літературно-меморіальний музей В. О. Забаштанського. Звідси стартувало щорічне поетичне свято «Браїлівська осінь Володимира Забаштанського», яке традиційно збирає сотні прихильників і шанувальників творчості народного поета-кобзаря. У 2017 р. біля місцевої школи в Браїлові встановили пам’ятник земляку.
Презентація «Леся Українка як особистість» відтворює різні етапи її життя: в Новоград – Волинську, Колодяжному, в Європі, Грузії, Єгипті, цікаві маловідомі біографічні факти з життя.
Письменники – люди особливі. Майже творці нових світів. Щирі, з відкритою душею, сяючими очима і внутрішнім світлом.
Вітаємо з ювілеєм Надію Миколаївну Галковську та бажаємо натхнення, успіхів, вдячної аудиторії і міцного-преміцного здоров’я!
З нагоди 80-річчя від дня народження В.С.Стуса (1938-1985) до уваги користувачів пропонуємо переглянути електронну експозицію «Твоя межа геть навпіл душу всю промежувала і те, що не жило, а доживало, раптово народила…»: Василь Стус і Одеса».
A beautiful princess was walking in the woods one day and came upon a frog in a pond near a magnificent castle. The frog spoke to her, which surprised her. Every day she returned to talk to the frog, and over many months she fell in love with him. When the frog asked for a kiss, she obliged, and he transformed into a handsome prince who had been under a witch's spell. They killed the witch, took back the prince's castle, and lived happily ever after.
Дебютна поетична збірка «Про кентаврів» («O centaurach»), яка була надрукована у 1936 році, утвердила ім’я поетеси серед культурної еліти столиці. Її збірка – це поетично зріла ода біологічній та чуттєвій стороні життя.
У бібліотеці відбулася презентація книги «Зерна пам’яті: історія церкви євангельських християн-баптистів м. Рівне. З нагоди 100-річчя» (упорядник Л. В. Шевчук, Рівне, 2016).
22 лютого 2017 року о 14.00 у відділі формування бібліографічного ресурсу, баз даних та обслуговування користувачів (3-й поверх) відбудеться презентація бібліографічного покажчика
Нинішній етап розвитку економіки країни вимагає підвищеного попиту на сільськогосподарську продукцію, виробництво якої неможливе без розвинутого агропромислового комплексу. Тому вплив наукових розробок на сферу виробництва сільськогосподарської продукції набуває все більшої уваги, розцінюється як визначальний фактор інноваційного розвитку в розбудові продовольчого ринку України.
У сучасних умовах сільськогосподарського виробництва пріоритетним напрямком наукових досліджень є обґрунтування та удосконалення сучасних агротехнологій вирощування зернобобових культур на засадах енерго- і ресурсозбереження та екологічної безпечності. Зернобобові культури належать до цінних у продовольчому, кормовому та агроекологічному значенні рослин сільського господарства України.
За посівними площами та валовими зборами товарного насіння група зернобобових культур у світовому землеробстві займає друге місце після зернових. Така їхня позиція зумовлена тим, що вони є найдешевшим джерелом високоякісного білка для харчування людей і годівлі тварин та птиці. Крім цього, насіння бобових вирізняється позитивним впливом на здоров’я людей та тварин завдяки оптимально поєднаному в ньому амінокислотному складу, комплексу вітамінів, мінеральних елементів, інших біологічно активних сполук.
Випуск магістрів- науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.tetiana1958
Державний біотехнологічний університет.
Випуск магістрів-науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.
Спеціальність 133 "Галузеве машинобудування"
Практика студентів на складі одягу H&M у Польщіtetiana1958
Пропонуємо студентам Державного біотехнологічного університету активно поринути у аспекти логістики складу одягу H&M.
Метою практики є не тільки отримання теоретичних знань, а й їх застосування практично.
До 190-річчя від дня нродження українського письменника Юрія Федьковича пропонуємо переглянути віртуальну книжкову виставку, на якій представлена література про його життєвий шлях і твори автора.
2. ОЛЕНА ТЕЛІГА
«Можна тільки дивуватись,
як в одній людині
сплелися безмежна
жіночність, краса, розум,
талант, беззастережна
хоробрість, незламність.
Творче життя і героїчна
смерть Олени Теліги
спричинилася до того,
що вона стала символом
невмирущості української
нації». Надія Миронець
3. РОДОВІД
Народилася в iнтелiгентнiй напiвбiлоруськiй-
напiвукраїнськiй родинi. Мати її була дочкою
православного священика з Поділля. Батько
Iван Опанасович — знаним фахiвцем,
гiдротехнiком-практиком: працював на
головних водних артерiях — Москвi-рiцi,
Волзi, Клязьмi, Сiверському Донцi, був одним
iз авторiв проекту зрошення 500 тис.десятин
Голодного Степу поблизу Ташкента.
4. ЗОВНІШНІСТЬ
«…елегантна пані років
тридцяти, з прекрасним,
темнобронзовим
волоссям, злегка
кирпатим, кокетливим
носиком і виразними,
зеленкавими очима».
В товаристві привертала
увагу природним
шармом (колись за це її
порівнюватимуть
із актрисою Гретою
Гарбо) та манерою
бесіди.
5. ЗОВНІШНІСТЬ
«Риси обличчя мала
неправильні, ніс надто
короткий, тонкі нервові уста.
Але такий особливий склад
обличчя, що деякі дефекти
мало його псували. Не була
красуня, але гарненька,
приваблива і дуже жіноча,-
згадувала Галина Лащенко,
українська емігрантка,
що близько спілкувалась
із Шовгеновими
під час перебування
в Подєбрадах.
6. ЗОВНІШНІСТЬ
«Особисто вона мала
незаперечну чарівливість,
що підкреслювала
ще більше її, сказати б,
столичні манери,
елеганцію справжньої
варшав’янки».
(Святослав
Гординський).
7. ОСВІТА
Отримала домашню освіту. Навчалася у
Києвi в жiночiй гiмназiї Дучинської (вчила
мови: українську, росiйську, нiмецьку,
французьку й такi дисциплiни: Закон Божий,
росiйську граматику, iсторiю, арифметику,
географiю, чистопис, малювання та
креслення. Потім – трудова звичайна школа.
У Чехiї Олена спочатку отримує «матуру» —
атестат, а потiм закiнчує iсторико-фiлологiчне
вiддiлення Українського педiнституту в Празi.
8. СФЕРА ДІЯЛЬНОСТІ
Поет, публіцист, член ОУН-УПА, її
Культурної Реферантури, голова Спілки
письменників окупованого Києва,
редактор літературного часопису
«Літаври».
Довелося працювати манекенницею,
виступати з музичними номерами у
нiчних кабаре. Деякий час була
вчителькою початкових класiв.
9. ХАРАКТЕР І ВДАЧА
Жвава, балакуча, відкрита, рухлива,
товариська, дуже весела. «…належала до
типу таких людей, які усіх дивують, коли
перестають сміятися…».
Вдача оптимістична.
«Це була людина, яка хотіла радості,
хотіла барвистості і повноти, і ще радості в
усім королівськім значенні цього слова».
10. ХАРАКТЕР І ВДАЧА
«Гостре слово, веселий сміх, приваблива
зовнішність, елегантний одяг, завжди
модний капелюшок і в цілому магнетизм
неординарної особистості притягували
співрозмовників. Кожний, хто з нею
зустрічався, не міг її забути».
12. ХАРАКТЕР І ВДАЧА
Була амбітною, гостро переживала, якщо їй
не все вдавалося у навчанні та інших
справах.
Мала своєрідний кодекс честі, якого строго
дотримувалася. Серед найголовніших його
постулатів – бути собою у будь-яких
обставинах, вміння сказати гірку правду в очі
і підтримувати людей, яких шануєш,
нехтуючи неприємностями, навіть
небезпекою.
13. ХАРАКТЕР І ВДАЧА
Характерним було поєднання «найкращої
жіночності і найкращої мужності».
Було гранично безкомпромісною. Слово
ніколи не розходилося з ділом. Ідеалістка
за натурою.
«Ніколи і нічого не робила наполовину».
15. УЛЮБЛЕНІ ПИСЬМЕННИКИ
Виховувалася у колі петербурзької
інтелігенції та митців «срібної доби», тому
юність – це пора захоплення російськими
поетами.
Цінувала творчість П. Тичини,
М. Рильського, М. Бажана, Ю. Яновського,
Ю. Липи.
Серед улюблених письменників-іноземців
– Кнут Гамсун.
16. УЛЮБЛЕНІ МИСТЕЦТВА, МИТЦІ
Кіно
Британський кіноактор та режисер
Кліфорд Брук (Клів Брук) був для О. Теліги
ідеалом «всього мужнього». «Моє давнє і
незмінне кохання», - так писала поетеса
про його творчість в листі до Н. Лівицької-
Холодної.
Цінувала талант голлівудського актора
Фредеріка Марча.
17. УЛЮБЛЕНІ ЗАНЯТТЯ Й ПРИРОДНІ
ОБДАРУВАННЯ.
Найбільше любила танці і вміла просто
мистецьки їх виконувати. Разом з
чоловіком були осередком танцювального
колективу В. Авраменка.
Гарно декламувала, брала участь у
літературних дискусіях, диспутах.
18. ТАНГО
І знов з’єднались в одну оману, —
О дивне танго, — і сум, і пристрасть;
Пливу на хвилях твого туману,
Згубила керму, спалила пристань.
І б’ється серце, і гнеться тіло
В твоїм повільнім і п’янім вирі;
Блакитне сонце мені світило,
А буде чорне, а може й сіре!
21. Певний час захоплювалася стрільбою в
ціль і досить добре опанувала цей
«спорт», вважала, що світ став
тривожнішим і за націю колись доведеться
битися зі зброєю в руках.
Дуже любила життя, вважала, що «життя
має … стільки цікавого, блискучого і
радісного, що ця свідомість рятує мене з
самої чорної розпачі».
22. ОТОЧЕННЯ
Зростала в оточенні висококультурному,
інтелігентному, проте з різними
політичними поглядами. Зазнала впливу
російських шовіністів, емігрантів-
білогвардійців. Великий вплив на
формування українського
націоналістичного світогляду мав Дмитро
Донцов, Олег Ольжич, Улас Самчук.
26. СІМ'Я
Чоловік – Михайло
Теліга, музикант
(бандурист).
«Любов свобідна», Михайлику,
і я ніколи не візьму ніяких
обіцянок і нічого такого… Робіть,
любий, як знаходите краще,
ходіть всюди, знайомтесь,
танцюйте, «фліртуйте». І мені
ви ніколи не зробите
неприємності. Тільки така любов
гарна, як у нас, коли вона
не «каторга єгипетська»,
не обов’язок, а світле, радісне,
вільне щастя! Любов неможлива
без повного цілком
довір’я. А я вам вірю безмежно.
З листа Михайлові Телізі
27. ТВОРЧІСТЬ
«Це поезія високої ідейної напруги,
„настояної“ на гострому усвідомленні
появи в її долі такої миті остаточного
вибору, яку не можна не відчути,
яку не можна оминути. Інакше буде
втрачена будь-яка доцільність життя».
Микола Жулинський
28. ДМИТРО ДОНЦОВ ПРО О. ТЕЛІГУ
Оригінальна в образах та ідеях, цілісна, як рідко
хто інший, елегантна у формі своїх віршів,
елегантна у своїй статурі "прудконогої Діяни"
("кругом пані" - казав Шевченко), горда в
наставленні до життя - вона лишила нам взір
справжньої панської поезії в найкращім значенні
слова, поезії, позбавленої всього вульгарного,
простацького. З'явилася вона, спалахнула - і
згоріла на тяжкім та сірім, потім криваво-чорнім
небі війни й революції, неначе блискуча звізда,
лишаючи яскраве світло по собі...
29. КРЕДО У ТВОРЧОСТІ Й У ЖИТТІ
Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив,
Та там, де треба, я тверда й сувора.
О краю мій, моїх ясних привітів
Не діставав від мене жоден ворог.
30. КРЕДО
Не лічу слів. Даю без міри ніжність.
А може, в цьому й є моя сміливість:
Палити серце в хуртовині сніжній,
Купати душу у холодній зливі.
31. КРЕДО
Не цвітуть на вікнах герані,
Сонний символ спокійних буднів.
Ми весь час стоїмо на грані
Невідомих шляхів майбутніх.
Що нам щастя солодких звичок
У незмінних обіймах дому –
Може, завтра вже нас відкличе
Канонада грізного грому.
32. КРЕДО
Моя душа й по темнім трунку
Не хоче слухати порад,
І знову радісно і струнко
Біжить під вітер і під град.
33. КРЕДО
Тільки тим дана перемога,
Хто у болю сміятися міг.
«Наша смерть научить інших,
як їм треба жити».
34. КРЕДО
Заметемо вогнем любові межі,
Перейдемо убрід бурхливі води,
Щоб повно взяти те, що нам належить,
І знову злитись зі своїм народом.
35. КРЕДО
У павутинні перехресних барв
Я палко мрію до самого рання,
Щоб Бог мене зіслав найвищий дар –
Гарячу смерть, не зимне умирання.
36. СВІТОГЛЯД
«Я не була киянка. І не петроградка, я була
петербуржанка, — розповідала потім вона Уласові
Самчуку. — Я там виросла, там вчилася… ну й,
розуміється, насичувалася культурою імперії. І коли
я опинилася в такому ультрафранцйозефському
містечку, в якому люди говорили чомусь
праслов’янською мовою, я була приголомшена,
що мій батько, відомий і заслужений справжній
російський професор Іван Шовгенов, якого чомусь
перезвали на Шовгеніва, є не що інше, як ректор
школи, яку звуть господарчою академією,
де викладають „на мові“ і де на стінах висять портрети
Петлюри. І знаєте, як це сталося, що з такого гарячого
Савла стала не менш гарячим Павлом? З гордості».
37. СВІТОГЛЯД
"Наша українськість не підлягає під жодні
вітри, не йде на жодні компроміси" - так
означує. О. Теліга
Партачі життя - це є ті люди, що не мають
звичайної, не геройської, буденної
цивільної відваги, без опертя якої
найвищий героїзм зависав у повітрі, не
пустивши коріння ані в землю, ні в маси.
О. Теліга
38. СВІТОГЛЯД
«Книжка — духовна зброя — сміливо стає
поруч залізної зброї. Але кидаючи
це гасло, називаючи книжку духовною
зброєю, мусимо пам’ятати, що з нею,
як і з правдивою зброєю, треба
поводитися обережно. В непевних,
недосвідчених руках вона може скалічити,
а то й знищити не ворога, а її власника».
39. ПОГЛЯДИ НА ГЕНДЕРНЕ ПИТАННЯ
«Безперечно, жінка завжди матиме дещо
відмінну від мужеської психіку і дещо
відмінні уподобання, що в певний спосіб
буде відбиватися на всіх її чинностях
і її творчості. Сей жіночий елемент
так само потрібний в будуванні життя
і мистецтва, як і мужеський. В співпраці
з мужчинами затрачує він свою
солодкавість і пасивність, робиться
викінченим і необхідним чинником життя».
40. ГЕНДЕРНЕ ПИТАННЯ
«Сотні, тисячі жінок відійшли далеко від типу
„сонної весталки“, „простої земної мадонни“.
Та, на жаль, часом задалеко. Бо багато серед
них стало тепер суворими амазонками,
мужчинами в спідницях, позбавленими всякої
жіночності. Безперечно, вони можуть багато
зробити для суспільності,
але той викривлений, хоч часом і корисний
тип жінки ніколи не стане джерелом
натхнення мужчини, який потребує
поважности в чині й при праці, але ніжності
й гумору — в перерві».
41. МІЖНАРОДНА ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКА
ПРЕМІЯ ІМЕНІ ОЛЕНИ ТЕЛІГИ.
Засновано Всеукраїнським жіночим товариством імені
О. Теліги. Першим її лауреатом 2000 року стала
всесвітньовідома поетеса Ліна Костенко. У
лауреатському дипломі №1 такий індивідуальний
текст почесної відзнаки: "ПОЕТЕСІ ЛІНІ ВАСИЛІВНІ
КОСТЕНКО - ЗА ЛИЦАРСТВО В ЖИТТІ,
ПОДВИЖНИЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ В ІМ'Я УКРАЇНИ, ЗА
СТВОРЕНІ ВИСОКОХУДОЖНІ ТВОРИ В ГАЛУЗІ
ПОЕЗІЇ ТА ПУБЛІЦИСТИКИ, ЩО Є ЗНАЧНИМ
ВНЕСКОМ У ДУХОВНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОГО
НАРОДУ, ЗБАГАЧУЮТЬ ЙОГО ІСТОРИЧНУ ПАМ'ЯТЬ,
УТВЕРДЖУЮТЬ ВИСОКІ ГУМАНІСТИЧНІ ІДЕАЛИ".