Розгорнутою інформацією про життя і творчість Олега Ольжича (Кандиби) можна ознайомитися, скориставшись фондом бібліотеки.

1. Управління культури Дарницької районної в місті Києві
державної адміністрації
Централізована бібліотечна система
Бібліотека № 117 для дітей
ЛЛииццаарр ууккррааїїннссььккооїї
ддеерржжааввннооссттіі.. ППооееззііяя ддііїї......
Ювілейна пам'ятка
До 110-річчя в.д.н. Олега Ольжича (Кандиби)
Київ 2017

2. Лицар української державності. Поезія дії...:
ювілейна пам'ятка / укладач І. П. Черненко. – Київ :
Бібліотека № 117 для дітей, 2017. – С. 6.
Що вибереш, чи образ бездоганний,
А чи праобраз для усіх один?...
«Захочеш – і будеш. В людині, затям,
Лежить невідгадана сила.»
«Феномен Ольжича, як людини і поета в сукупності,
в тісному зв'язку життя і творчості. Проповідуючи своїм
словом героїчний тип людини, Ольжич вірив у
сконденсовані в ній потенціальні сили, непідвладні
утискам тиранів», – так характеризує постать поета
словацький україніст М. Неврлій, підкреслюючи сплетіння
творчості і життя, практичної діяльності й поетичних візій.
Йдеться про поезію дії – стильову течію, яка представлена
доробком О. Ольжича, О. Теліги, частини спадщини Є.
Маланюка та багатьох інших.
Основні ознаки літератури дії: державницький дух,
поетизація сильної людини, піднесення громадянського
обов'язку. Це мистецьке явище, відбиваючи, з одного боку,
суто художні й індивідуальні прикмети певного кола
творчих особистостей, сплітається з суто громадянською
позицією авторів, виступає прямим та важливим чинником
процесу українського державотворення.
Держава не твориться в будучині,
Держава будується нині.
Це люди, на сталь, перекуті в огні,
Це люди, як брили каміння...
Отже, поезія дії поетизує активність людини, її
вольове ставлення до категорій долі, влади, незламність і
мужність.
Дорога життя поета почала свій відлік із Житомира,
а закінчила у страшному концтаборі Заксенгаузені,
неподалік Берліна. Недовгою вона була: 1907 – 1944 роки –

3. усього 36 років і 11 місяців. Мало, але гідно і яскраво
прожив хоробрий правдошукач, який ішов її крутосхилами,
ні на крок не звертаючи вбік.
Батько Олега Ольжича – поет Олександр Олесь,
мати – шкільна вчителька. З дитинства хлопчик вирізнявся
особливими здібностями. Виняткові таланти могли
забезпечити йому блискуче майбутнє вченого-археолога
(яким, власне, він і став), видатного українського поета.
Але доля усе ж обрала його для іншого – для боротьби за
долю України.
До 16 років О. Ольжич жив в Україні, був свідком
великих і драматичний подій. У Чехословаччині, куди
переїзджає родина, Олег Кандиба вчиться у Карловому
університеті у Празі. Ще студентом розпочинає
археологічну діяльність. І згодом за працю про мальовану
кераміку Галиччини отримує докторський ступінь. Тобто
перед юнаком відкривається приваблива перспектива
успішного науковця, слава, гарантія особистого добробуту.
Але ж свого майбутнього без України він не бачить.
Усвідомлюючи нагальну потребу створення
незалежної української держави, у 1929 році Олег Кандиба
стає чинним членом Організації українських націоналістів
(ОУН), стає на шлях жорстокої, безкомпромісної боротьби.
Тож нам не було запасного обходу,
Єдине вело нас під кулі й ножі:
Чи впасти під небом достойно народу,
Чи гідність зарити в приватній межі.
Б. Олійник
У тридцяті роки приходить визнання до Ольжича-
літератора. Уже в перших своїх публікаціях він постав
цілком сформованим поетом. Але ж з початком війни
літературна й наукова діяльність відходять для нього на
другий план. Літературний псевдонім Ольжич змінюється
на підпільну кличку Кардаш.
На лани твої перлись кайзери –
І не знає спочину душа.
Нині з Заходу – косять «шмайсери»,
А зі Сходу – «свої» ППШ.

4. Україно! Зажурена нене,
Я про визвіл твій мрію щомить.
Кличе в бій мене серце шалене,
І в останній атаці горить.
Фашисти швидко побачили в українських діячах
своїх ворогів, почалися арешти. 25 травня 1944 року
Ольжича було заарештовано на приватній квартирі у
Львові. Почалися допити, катування. Далі Берлін,
концтабір Заксенгаузен, де письменникові-лицарю
судилася мученицька смерть.
Олег Ольжич увійшов до історії України і
української літератури прикладом героїчного типу людини
і поета.
Кожна чесна людина низько схилить голову над
жертвою, яку приніс цей талановитий поет і вчений на
вівтар своєї Батьківщини.
Пошли мені, молюся, дар один:
В ім'я її прийняти мужньо муки...
Якщо сучасна молодь збагне сутність отих «всебід»,
збагне, навіщо була потрібна ота жертовність попередніх
поколінь, тоді можна вважати, що ми як нація не втрачені
для світу.
У Лігайтоні (штат Пенсильванія, США) є оселя
Ольжича, де встановлено погруддя поета. У Києві, на
фасаді будинку на вулиці Льва Толстого 15, у якому в
1941 – 1942 року мешкав Ольжич, 2004 року також
відкрито меморіальне погруддя. Меморіальну дошку
відкрито і у Львові на будинку, у якому поета схопило
гестапо. У Києві, на Сирці, вулицю Дем'яна Бєдного
перейменовано на вулицю Олега Ольжича.
Із більш розгорнутою інформацією про життя і
творчість Олега Ольжича (Кандиби) можна ознайомитися,
скориставшись фондом нашої бібліотеки.
Укладач: Черненко І.П.
Комп'ютерний набір: Ігнатенко-Пелипецька Н.М.

5. Література:
1. Жадько, В. Олтар скорботи [Текст] /
В. Жадько // Жадько В. У пам'яті Києва :
науковий фотоілюстрований довідник-
посібник / Жадько В. / автор проекту, текстів
світлин та упорядник-письменник, професор:
В. О. Жадько. – Київ : ПП «Видавництво
«Фенікс», 2007. – С. 85-86, 329.
2. Ольжич Олег [Текст] // Усі письменники і
народна творчість : довідник. – Київ :
Майстер-клас, 2007 – 2008. – С. 228-230.
3. Позняк, Н. Нащадок князівського чину
[Текст] / Н. Позняк, О. Хоменко // Позняк Н.,
Хоменко О. Українські вісники. – Тернопіль:
Джура, 2008. – С. 139-143.
4. Приходченко, К. «Україно, духмяний
дивоцвіт. Через терни йшов до тебе Ольжич
стільки літ» [Текст] / К. Приходченко //
Приходченко К. Витоки творчості. Розробки
уроків та позакласних заходів з розвитку
творчих здібностей учнів : посібник /
Приходченко К. – Донецьк : Сталкер, 1998. –
С. 176 – 191.
5. Білятинська, О. Олег Ольжич – лицар
української державності [Текст] /
О. Білятинська // Дивослово. – 2011. ‒ № 1. –
С. 11-15.

6. 6. Крига, Т. Поезії О. Ольжича та О. Теліги
[Текст] / Т. Крига // Все для вчителя. – 2011. ‒
№ 34 – 36. – С. 23-24.
7. Неврлій, М. Олег Ольжич. Цитадель духу
[Текст] / М. Неврлій // Дивослово. – 1994. ‒
№ 7. – С. 10-17.
8. Олег Ольжич [Текст] // Веселочка. – 2007. ‒
№ 3-4. – С. 15.
9. Солод, Ю. Поезія дії як важливий аспект
українського державотворення (до 95-річчя
від дня народження О. Ольжича) [Текст] /
Ю. Солод // Українознавство – 2002:
календар-щорічник / упоряд. В. Піскун,
А. Ціпко, О. Щербатюк. – Київ : Українська
Видавнича Спілка, 2001. – С. 210-211.
10. Соя, Б. Сильні духом [Текст] / Б. Соя //
Дивослово. – 2005. ‒ № 4. – С. 14-17.