Презентація була підготовлена у межах підготовки ІНДЗ з курсу "Психологія вищої школи". Захищена у 2015-у році і отримала найвищий бал :)

2. У ході систематичних спостережень за життєдіяльністю
студентських груп, дослідники доходять висновку, що їхнє
самовиховання – процес, у якому взаємопов’язано
проявляється весь духовний світ зазначеної категорії молоді.
У ньому взаємодіють моральність,
інтелект, воля, емоції. Емоційно-
моральний характер самовиховання
тісно поєднується з вольовим та
інтелектуальним, утворюючи
складну картину само зміни
особистості.

3. Цілеспрямованість,
осмисленість,
стійкість
професійного
самовиховання
залежать
насамперед від:
наявності
професійного
ідеалу;
вольових
властивостей
мотивів вибору
студентом
професії;
морально-
психологічного
клімату в
студентській
групі;
стилю керівництва
й стилю
спілкування
професорсько-
викладацького
складу;
фактору
вільного часу;
організації та
постійного
удосконалення
навчальної і
самостійної роботи
студентів;
залучення
студентів до
різноманітної
позанавчальної
роботи.

4. Теорія цілеспрямованого самовиховання складається з
трьох взаємопов’язаних і взаємозумовлених процесів:
1) самопізнання. Перш ніж
виховувати себе, складаючи й
здійснюючи програми
самовдосконалення, потрібно
вивчити себе як особистість
2) самостримування від
негативних думок, дій, вчинків,
поведінки
3) самопримушування до
здійснення позитивних дій,
вчинків, добрих справ.

5. Структура
професійного самовиховання
за С.Б.Єлкановим
1. Цілі самовиховання.
Вони регулюються суспільними
цілями і мають такий самий напрямок
– моральний, естетичний, фізичний і
т.п.
2. Зміст і завдання самовиховання.
Вони включають таку поведінку і
діяльність, які приводять до досягнення
мети самовиховання. Це великою мірою
залежить від психічних рис особистості,
її інтелектуальної, емоційної, вольової
сфер.
3. Засоби самовиховання.
Це своєрідні способи впливу на
самого себе, які об’єднують цілі та
результати. Сюди відносяться
ознайомлення з різними видами
мистецтва, читання наукової та
художньої літератури.
4. Результати самовиховання.
Це ті зміни, які відбулися в особистості
в результаті самовиховання.

6. Рекомендації
студентам щодо власного професійного зростання:
1) Прийміть тверде рішення стати
висококваліфікованим фахівцем.
2) Складіть список справ, завдань
щодо самовдосконалення
(повинні бути короткими і
конкретними) та розмістіть їх у
порядку важливості.
3) Коректуйте цей список важливих
справ і завдань.
4) Виконання завдань потрібно
урізноманітнювати. Зміна
завдань – це також відпочинок.
5) Коли є вільний час – працюйте
над якоюсь важливою справою.
6) Постійно закріплюйте пройдений
матеріал.
7) Повинен бути порядок виконання завдань
за ступенем терміновості, але встановлюйте
свої терміни, більш жорсткі, працюйте на
випередження.
8) Тримайте темп – працюйте ефективно.
9) Записи лекцій, конспекти – важливе
джерело інформації, проте треба все це
осмислювати, записувати свої думки.
10)Важливі думки треба підкреслювати,
порівнювати з іншими, доповнювати,
виправляти свої записи. Працюйте
регулярно.

7. Самовиховання – це одна з найважливіших умов досягнення успіху у
навчанні, педагогічній діяльності, сімейних стосунках і взагалі у
житті.
Результатом роботи студента із самовиховання і саморозвитку є
позитивні зміни в особистості і успішне просування у навчально-
науковій діяльності.
Всі особистісні зміни (інтелектуальний
розвиток, уміння керувати своїм
психічним станом, вольова
цілеспрямованість, культурний розвиток,
розвиток педагогічних здібностей)
стають могутнім стимулом у
професійному і особистісному
саморозвитку, оскільки формують
потребу у самовдосконаленні.