ukrainian law

1. Конституційні права і
свободи людини та
громадянина
Копилов О.О.
ЕМО-101

2. Права та свободи людини
Юридичні
права
і
свободи є близькими й по
суті тотожними поняттями.
Закріплені в конституції
вони визначають межі
можливих дій, можливість
користуватися благами для
задоволення своїх потреб
та інтересів.

3. Права людини
Права людини - це природні
можливості
індивіда,
що
забезпечують його життя, людську
гідність і свободу діяльності у всіх
сферах суспільного життя.
Вони мають природну сутність і є
невід'ємними від індивіда, вони
позатериторіальні і позанаціональні,
існують незалежно від закріплення в
законодавчих актах держави, є
об'єктом
міжнародно-правового
регулювання та захисту.

4. Свободи людини
Свободи людини - це
практично ті ж права людини,
що
мають
лише
деякі
особливості.
Надаючи свободи, держава
робить акцент саме на вільному,
максимально
самостійному
самовизначенні
людини
в
деяких сферах суспільного
життя. Воно забезпечує свободи
людини
насамперед
невтручанням як власним, так і
з боку всіх інших соціальних
суб'єктів.

5. Правові акти
Положення Конституції України про права і свободи людини
й громадянина повністю узгоджуються з відповідними
положеннями ратифікованих Україною міжнародних правових
актів:
• Загальної Декларації прав людини (1948 p.);
• Міжнародного пакту про економічні, соціальні та
культурні права (1966 p.);
• Міжнародного пакту про громадянські та політичні
права (1966 p.);
• Факультативного протоколу до Міжнародного пакту про
громадянські та політичні права (1966 p.);
• Європейської конвенції з прав людини (1950 р.);
• та інших договорів з прав людини Ради Європи.

6. Соціальне призначення
Соціальне призначення основних
прав і свобод громадян виявляється в
тому, що вони втілюють ідеали
демократії,
гуманізму
і
справедливості,
сприяють
всебічному
розвиткові
особи,
надають
громадянам
широкі
можливості для активної участі в
управлінні суспільством і державою,
функціонуванні
державного
й
політико-правового механізму, а
також сприяють підвищенню рівня
загальної та правової культури
особи,
удосконаленню
демократичного способу життя.

7. Конституційні права та свободи
людини
До конституційних прав і
свобод
людини
та
громадянина належать:
• громадянські (особисті);
• політичні;
• соціально-економічні;
• та культурно-духовні.

8. Громадянські права та свободи
людини
Громадянські (особисті) права і свободи
людини та громадянина становлять основу
правового статусу; вони закріплені в
найбільшій кількості статей Конституції
України.
До них належать права на життя, свободу
і особисту недоторканність; недоторканність
житла; охорону приватного життя; таємність
листування й телефонних розмов, поштових,
телеграфних та інших повідомлень; захист
приватного життя особи; користування
рідною мовою, а також свобода пересування
й вибору місця проживання, свобода совісті
та ін. (статті 27—35 Конституції України).

9. Політичні права та свободи людини
Політичні права пов'язані з наявністю громадянства України й
на відміну від громадянських (особистих) прав, адресованих
"кожному", належать тільки громадянам. Реалізація цих прав дає
змогу громадянам брати участь у політичному житті суспільства,
управлінні державою (статті 36, 38-40). Громадяни, асоційовані як
народ, здійснюють владу, а окремий громадянин як індивід бере
участь у цьому процесі. Стосовно політичних прав
правосуб'єктність у повному обсязі настає з 18 років.
До політичних належить право брати участь в управлінні
справами держави, право на об'єднання в політичні партії та
громадські організації для здійснення й захисту своїх прав та
свобод і задоволення політичних, економічних, соціальних,
культурних та інших інтересів, право збиратися мирно, без зброї,
проводити збори, мітинги, походи й демонстрації, якщо про них
завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи місцевого
самоврядування, тощо.

10. Соціально-економічні права та
свободи людини
Соціально-економічні права і
свободи є основою всіх інших прав
і свобод. Вони стосуються таких
важливих сфер життя, як власність,
трудові
відносини,
здоров'я,
відпочинок,
і
сприяють
забезпеченню
матеріальних,
духовних, фізичних та інших
соціально значущих потреб й
інтересів особи. Їх реальність
робить державу соціальною, що
забезпечує належний рівень життя
людини, її вільний розвиток.

11. Самостійні права та свободи людини
До самостійних конституційних прав
і свобод людини й громадянина в системі
прав і свобод належать культурнодуховні. За змістом це суб'єктивні права
людини
в
культурній
(духовній,
ідеологічній) сфері, певні можливості
доступу до духовних здобутків свого
народу й людства загалом, їх засвоєння,
використання, а також до участі в їх
подальшому розвитку.
До культурних прав і свобод належать
права на освіту, свободу літературної,
художньої, наукової і технічної творчості,
на результати своєї інтелектуальної і
творчої діяльності

12. Права має кожен громадянин
незалежно від статі, національності
та кольору шкіри.

13. Засіб захисту прав і свобод
Основним засобом захисту прав
людини у правовій державі
повинен бути суд. Однак його
діяльність сприяє додержанню
законності й забезпечує охорону
прав і свобод громадян лише тоді,
коли він діє на основі принципів
гуманізму,
демократизму
й
законності.

14. Висновки
Гарантом прав і свобод людини і
громадянина є держава в цілому, оскільки,
відповідно до ст. 3 Конституції України,
права і свободи людини та їх гарантії
визначають
зміст
і
спрямованість
діяльності держави, держава відповідає
перед людиною за свою діяльність,
утвердження і забезпечення прав і свобод
людини є обов'язком держави. І, звичайно,
гарантом прав і свобод людини і
громадянина є ж особа - людина і
громадянин, яка може захищати свої права
і свободи в порядку і межах, передбачених
Конституцією і законами.