2. Актуальність прав громадян в Україні
У преамбулі до Конституції України, міститься згадка про те, що Верховна Рада
приймаючи Конституцію як Основний Закон України виражає волю Українського народу,
зокрема дбає про дотримання прав та свобод людини та гідних умов її життя.
Таким чином, Конституція України побудована на принципах верховенства права та
гарантує дотримання прав та свобод людини.
Незважаючи на виокремлення прав та свобод людини як однієї із головних цінностей
держави, у сучасному правовому просторі можна зустріти чималу кількість випадків, що
свідчать про порушення прав людини та громадянина, що створило особливу потребу у
вивченні особливостей механізму захисту прав та свобод людини та громадянина у
чинному законодавстві України.
3. Законодавча база, що регулює дотримання
прав громадян
Конституція України від 28 червня 1996 року.
Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав
людини.
Закон України «Про звернення громадян»
Закон України «Про Засади державної політики України в галузі прав
людини.
Закон України «Про правовий режим воєнного стану»
Закон України «Про безоплатну правову допомогу»
5. Поняття «прав громадян» у чинному
законодавстві України
У Конституції України можна помітити низку статей, де міститься інформація про правове регулювання
особливостей дотримання прав людини та громадянина, а також їх захисту.
Зокрема у ст. 3 йде мова про те, що людина, її життя та здоров’я, честь і гідність, недоторканність та
безпека визнаються найвищою цінністю держави. Зокрема, у ч. 2 ст. 3 зазначається, що утвердження та
забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
Ст. 21-22 Конституції України зазначають, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Окрім
того, права людини не можуть бути порушеними та відібраними у людини або звуженими при
прийнятті законів України.
Окрім того, ст. 9 Конституції України зазначається, що чинні міжнародні договори, згода на
обов’язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства.
Таким чином, під поняттям «права громадян» слід розуміти комплекс невідчужуваних, непорушних
прав та свобод людини та громадянина, що встановлені Конституцією України та міжнародними
договорами.
6. Основні права громадянина у чинному
законодавстві України
Серед основних прав та свобод громадянина України можна виділити низку
фундаментальних прав, що встановлені Основним Законом України можна згадати ті, що
визначені у Розділі ІІ Конституції України, що стосується безпосередньо прав та свобод
громадянина.
Кожній людині надається право на вільний розвиток своєї особистості, але за умови, якщо не
порушуються права та свободи інших людей (ст. 23). Громадяни мають конституційні права
та свободи і є рівними перед законом (ст. 24). Громадянин України не може бути позбавлений
громадянства України та права змінити його, а також громадянин України не може бути
вигнаний за межі України, а також Україна гарантує захист прав громадян України, що
перебувають за її межами (ст. 25). Іноземці, що перебувають на території України
користуються тими ж правами та свободами, що й громадяни, якщо їхній статус не
суперечить чинному законодавству (ст. 26).
Окрім вищезгаданих статей варто відзначити право на життя (ст. 27), право на повагу до
гідності (ст. 28), право на особисту свободу та недоторканність (ст. 29), право на свободу
думки (ст. 34), право на освіту (ст. 53) та низка інших.
7. Проблема захисту прав та свобод громадянина у
чинному законодавстві України
Дослідник проблематики захисту прав та свобод громадян України С. Кравчук досить влучно
описує становище механізму дотримання цих прав. Так, він наголошує, що права людини та
громадянина залишаються своєрідними заручниками державотворчих процесів, що
безпосередньо залежать від боротьби різних політичних сил, що у свою чергу викликало у
суспільстві відчуття знеціненості прав та свобод людини та громадянина як основоположної
підвалини будівництва сучасної держави.
Ця думка є влучною, адже з кожним роком статистика порушень прав людини та громадянина,
на жаль, не зменшується про що може свідчити навіть велика кількість інцидентів, що
знайшли своє відображення у ЗМІ, окрім того, присутньою є й висока кількість звернень
громадян до Конституційного Суду України.
Із початком повномасштабної війни росії проти України 24 лютого 2022 року в Україні почали
діяти норми Закону України «Про правовий режим воєнного стану», тому відбулись зміни у
законодавстві.
8. Правовий режим воєнного стану та механізм
дотримання прав людини та громадянина
24 лютого на тлі вторгнення рф на території України в Україні було введено правовий режим
воєнного стану. Така необхідність створила умови за яких довелось обмежити певні права
громадян, проте захист основоположних прав громадян, які визначені Конституцією України
мають залишатись недоторканими.
Ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» зазначає, що в умовах воєнного
стану як такого, що визнається особливим можуть відбуватись тимчасові обмеження
конституційних прав та свобод людини та громадянина.
Однак, у ч. 2 ст. 64 Конституції України зазначається ряд конституційних прав та свобод, які
не можуть бути обмеженими навіть під час впровадження правового режиму воєнного стану.
9. Перелік прав та свобод, які не можуть бути
обмеженими у особливий період (ст. 64
Конституції України)
Не може бути обмеженим право на громадянство, право на рівність перед законом,
право на зміну громадянства, право на життя, право, на повагу до гідності людини,
право на свободу та недоторканність, право на судовий захист прав та свобод
громадянина, право на звернення до відповідних органів щодо порушень власних
прав, право знати власні права.
Таким чином, при встановленні правового режиму воєнного стану повинні
враховуватись норми, що захищають основоположні права людини та громадянина
України.
10. Особливості регулювання прав людини в
умовах воєнного стану
Незважаючи на встановлений Законом України перелік прав та свобод, які
не можуть бути порушені навіть за умови впровадження правового режиму
воєнного стану, все ж на особливий період встановлено обмеження щодо
певних прав та свобод, що були передбачені Конституцією у мирний час.
Так, було обмеженим право на свободу пересування, право на вільний вибір
місця проживання, право на проведення страйків, право на свободу думки.
Щоправда, такі обмеження мають встановлюватись лише у тій мірі, яка
спрямована на захист держави.
11. Приклади порушення прав громадян
Европейский Суд з прав людини є міжнародною судвовою установовю, яка
забезпечує дотримання прав людини. Штаб квартира розташовується у місті
Страсбург, що у Франції.
Справа Істоміної проти України 13.04.2022 (про необґрунтоване тримання
під вартою, де було порушено право на свободу та недоторканність –
Європейський суд з прав людини визнав дії українських суддів такими, що
порушують права людини).
Справа Бабкіна та інших проти України 30.11.2023 (про невідповідні умови
тримання осіб, що перебувають під вартою у Запорізькому слідчому
ізоляторі – Європейський суд з прав людини визнає заяви осіб прийнятними
та встановлює факт порушення прав людини, а саме право на
недоторканність).
13. Засоби захисту прав людини у чинному
законодавстві України
У чинному законодавстві України передбачені норми, що передбачають захист прав та
свобод громадян України. Зокрема, у ст. 55 Конституції України зазначається, що
кожен громадянин має право захищати свої права та свободи від порушень та
протиправних посягань.
Окрім того, у ст. 55 зазначається, що права та свободи людини захищаються судом.
Кожен громадянин має право звертатися за захистом своїх прав до суду або
Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Окрім того, за громадянином
залишається право захищати власні права не лише у судах національного рівня, а й
міжнародних установах членом яких є Україна.
Ч. 6 ст. 55 Конституції України зазначає, що кожен має право захищати власні права та
свободи будь-якими не забороненими законом засобами.
Ст. 56 зазначає, що кожен має право на відшкодування матеріальних збитків завданих
особі через незаконне рішення та невиконання обов’язків органами державної влади.
14. Міжнародне законодавство щодо захисту
прав людини
Сьогодні існує ряд міжнародних договорів, що стосуються захисту прав
людини, проте Основним Законом залишається Європейська конвенція з
прав людини, яка була підписана 4 листопада 1950 року.
Україна ратифікувала Європейську конвенцію з прав людини 17 липня 1997
року. Саме, завдяки цьому кроку громадяни України можуть звертатись до
Європейського Суду з прав людини для захисту власних прав та свобод.
15. Ефективність способів захисту прав громадян
передбачених чинним законодавством
Судовий захист залишається головним засобом захисту прав та свобод в Україні,
проте його можна охарактеризувати як малоефективний, адже через бюрократичну
систему все більше громадян зневірюється у можливості захисту власних інтересів.
Так, однією із проблем, що пов’язані із судовим механізмом захисту є відсутність
чіткого терміну розгляду звернень, про що можуть свідчити справи громадян проти
України у Європейському суді з прав людини.
Окрім того, значна кількість громадян України просто не знає свої права, що
породжує проблему зловживання органами державної влади тощо.
16. Альтернативні засоби захисту прав
громадян в Україні
Розглядаючи засоби захисту прав та свобод громадян України, слід взяти до
уваги не лише судовий механізм, а й альтернативні засоби захисту прав та
свобод.
Так, серед альтернативних засобів можна виділити медіацію, а також
первинну та вторинну допомогу.
Кожен із підходів має свої особливості та рівень розвитку в українській
правовій культурі.
17. Законодавство України про медіацію як
засіб захисту прав громадян
16 листопада 2021 року в Україні було прийнято Закон України «Про медіацію». Цей
Закон поклав початок такому правовому механізму вирішення спорів як медіація.
Згідно ч. 4 ст. 1 цього Закону медіація - це позасудова добровільна, конфіденційна,
структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора (медіаторів)
намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт (спір) шляхом
переговорів;
Головною дійовою особою медіації є медіатор. Так, відповідно до ч. 2 ст. 1 цього
Закону медіатор - спеціально підготовлена нейтральна, незалежна, неупереджена
фізична особа, яка проводить медіацію.
Медіація побудована на принципах добровільності, конфіденційності, нейтральності,
неупередженості та незалежності медіатора, самовизначеності та рівності прав
сторін медіації.
18. Особливості використання медіації як
механізму захисту прав громадян в Україні
Медіація є досить новим засобом вирішення конфліктів (спорів), проте цей засіб вже
знайшов своє місце у правовій культурі. Так, сьогодні в Україні діє реєстр
медіаторів, які мають відповідну підготовку, аби виступати посередником у
вирішенні сімейних, господарських, корпоративних спорів. Зрештою, правоохоронні
органи використовують ювенальну превенцію як засіб профілактики злочинів серед
неповнолітніх, окрім того, працюють й поліцейські превенції, що мали досвід участі
у масових заходах.
Проте, при вирішенні спорів, що стосуються дотримання прав та свобод людини та
громадянина медіація має певні труднощі, адже механізм переговорів, не є
забороненим Основним Законом як засіб захисту прав та свобод людини і
громадянина. Однак, через бюрократичну систему та нерозвиненість медіації, він
практично не використовується.
19. Позитивні риси медіації як засобу захисту
прав людини в Україні
Медіація дозволяє шляхом переговорів вирішити спори сімейного,
господарського типу цьому навіть є практики.
Медіація відповідає демократичним нормам та дозволяє швидко без судової
тяганини вирішувати конфлікти.
Медіація є позитивним засобом, адже дозволяє знайти компромісне
вирішення спору, а не діяти суто приписами закону, тут є тонка межа права і
психології.
20. Негативні риси медіації як засобу захисту
прав людини в Україні
Медіація не є достатньо розвиненою в Україні та використовується лише як
засіб вирішення спорів у окремих видах спорів.
Медіація, на жаль, не є ефективною у процесі захисту прав і свобод
громадян, не тому, що заборонена Законом, а тому, що не розроблено
практичного механізму його застосування.
21. Перспективи розвитку медіації як засобу
захисту прав громадян України
Медіація має перспективи розвитку в Україні як засіб захисту прав та свобод
людини та громадянина, проте для цього слід популяризувати цей метод,
створити відповідний механізм його практичного застосування, адже
сьогодні його використовують лише теоретично.
Для того, аби зробити медіацію ефективною в українських реаліях необхідно
позбутись бюрократичних тяганина при вирішенні спорів, що пов’язані насамперед
зі спорами громадян із державою.
22. Первинна допомога у процесі захисту прав
людини та її особливості
Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен громадянина має право на безоплатну
правничу допомогу.
Правнича допомога поділяється на первинну та вторинну допомогу за ч. 1 та 2 ст. 2 Закону
України «Про безоплатну правову допомогу».
Безоплатна первинна правова допомога – це допомога, що полягає в інформуванні
особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та
порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів
місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. (ч. 1 ст. 7 цього Закону)
Тобто громадянин має право бути проінформованим про власні права, може отримати
консультації та роз’яснення щодо правових питань, може отримати від суб’єкта надання
первинної правової допомоги інформацію щодо складання заяв, скарг тощо.
Суб’єктами первинної правової допомоги є органи виконавчої влади, органи місцевого
самоврядування, фізичні юридичні особи приватного права, спеціалізовані установи.
23. Вторинна допомога як засіб захисту прав
людини та особливості її реалізації
Безоплатна вторинна правова допомога - це вид державної гарантії, що
полягає у створенні рівних можливостей захисту прав та свобод громадян.
До послуг вторинної правової допомоги належить: 1) захист; здійснення
представництва інтересів осіб , що мають право на безоплатну допомогу у
судах та інших державних установах.
Суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги є центри з
надання вторинної правової допомоги, адвокати, що включені до
відповідного реєстру.
24. Позитивні риси використання первинної та
вторинної допомоги як засобу захисту прав
громадян
Первинна та вторинна правова допомога характеризується як досить
ефективний засіб захисту прав та свобод людини та громадянина, серед його
переваг перед медіацією є наступне:
Первинна та вторинна допомога є безоплатною.
Ця допомога має чіткий сформований юридичний механізм захисту прав
громадян.
Безоплатна допомога доступна усім громадянам України.
25. Проблеми пов’язані із використання первинної та
вторинної допомоги як засобу захисту прав
громадян України
Головною проблемою, що пов’язана із використанням первинної та
вторинної допомоги як засобу захисту прав та свобод людини та
громадянина є те, що серед громадян, на жаль, не має достатньо
сформованого рівня правової свідомості, який би дозволяв використовувати
їх як ефективну систему захисту власних прав.
Зрештою, первинна допомога, дозволяє громадянам отримати, як мінімум,
інформацію про власні права та обов’язки згідно чинного законодавства
України.
26. Список використаних джерел
Конституція України від 28 червня 1996 року.- сайт Президента України:
https://www.president.gov.ua/documents/constitution
Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – сайт
Верховної Ради: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text
Закон України «Про звернення громадян» - сайт Верховної Ради
України:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text
Закон України «Про Засади державної політики України в галузі прав людини» - сайт
Верховної Ради України: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/757-14#Text
Закон України «Про правовий режим воєнного стану» - сайт Верховної Ради України:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19
Закон України «Про безоплатну правову допомогу» - сайт Верховної Ради України:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17
Кравчук С. Проблемні аспекти захисту конституційних прав людини в Україні та шляхи їх
подолання. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право №
71 (2022): 89-94.
