Ця презентація є аналізом принципів проектування вуличного середовища у м. Полтава з урахуванням потреб усіх категорій населення, зокрема маломобільних груп, а саме – осіб з інвалідністю, людей з тимчасовим порушенням здоров'я, вагітних жінок, людей старшого віку, батьків з дитячими візочками тощо. Розглядаються основні світові тенденції пріоритету руху в різних містах у порівнянні із існуючими умовами в Україні. Для розуміння читача перелічені фактори, що забезпечують вимоги доступності, які формують безбар’єрне вулично-дорожнє середовище. За результатами експерименту у місті Полтава, під час якого відбувся аналіз необхідних маршрутів руху і було проведено дослідження існуючого стану міської інфраструктури, наводяться відповідні висновки та пропозиції для проведення відповідних змін.
Дослідження було проведено Доцентом кафедри автомобільних доріг, геодезі та архітектури сільських будівель Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, к.т.н., Литвиненко Т.П., a також аспірантом Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, членом обласного комітету забезпечення доступності інвалідів та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктур Полтавської обласної державної адміністрації Івасенко В.В.
Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного СудуPravotv
В огляді відображено важливі правові висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, висловлені під час розгляду цивільних справ у спорах про захист прав споживачів туристичних послуг
СТРАТЕГИЯ ПЛАНИРОВАНИЯ ИЗБИРАТЕЛЬНОЙ КАМПАНИИ
• эксперты Национального демократического института международных отношений (США) Кен Пейн, Кейт Хед, Шила 0'Коннел;
• независимые эксперты — Алексей Шустов, Олег Никишенков.
Издание второе, исправленное и дополненное под редакцией Брайана 0'Дей и Алексея Григорьева.
В помощь организаторам выборов, кандидатам и активистам партии и общественных организаций.
Recently, whereas thumbing through my previous high school yearbooks it
Occurred to me that as so much back as high school, we were being
Branded. Class clown, most likely to Succeed, class cutely, were all
Brands we conferred on those choose few that created a good
Impression on us.
Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного СудуPravotv
В огляді відображено важливі правові висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, висловлені під час розгляду цивільних справ у спорах про захист прав споживачів туристичних послуг
СТРАТЕГИЯ ПЛАНИРОВАНИЯ ИЗБИРАТЕЛЬНОЙ КАМПАНИИ
• эксперты Национального демократического института международных отношений (США) Кен Пейн, Кейт Хед, Шила 0'Коннел;
• независимые эксперты — Алексей Шустов, Олег Никишенков.
Издание второе, исправленное и дополненное под редакцией Брайана 0'Дей и Алексея Григорьева.
В помощь организаторам выборов, кандидатам и активистам партии и общественных организаций.
Recently, whereas thumbing through my previous high school yearbooks it
Occurred to me that as so much back as high school, we were being
Branded. Class clown, most likely to Succeed, class cutely, were all
Brands we conferred on those choose few that created a good
Impression on us.
Comments on adding microbeads to Schedule 1 of CEPA 1999 – September 30, 2015LOWaterkeeper
These are the comments by Lake Ontario Waterkeeper, Ottawa Riverkeeper, North Saskatchewan Riverkeeper, and Fraser Riverkeeper on the Order adding microbeads to Schedule 1 of CEPA 1999.
Claire Connolly - ‘Sea manners and sea views’: Maria Edgeworth and the Irish SeaRealsmartmedia
Slides used by Claire Connolly during her presentation (‘Sea manners and sea views’: Maria Edgeworth and the Irish Sea) at the 'Women and the Sea' symposium. A podcast of Claire's talk is available at http://www.ucd.ie/humanities/events/podcasts/2015/women-and-the-sea/
Smc058 social media: van misser naar succesEline Walda
7 missers als je zakelijk met social media aan de slag gaat, en 7 stappen naar succes. Voorbeelden van missers, best practices, en checklists voor een succesvol social media plan, presentatie gehouden tijdens Social Media Club Leeuwarden op 7 november 2011
Презентація категорії «Універсальний дизайн» в рамках конкурсу Get me to the topVitalii Pcholkin
Презентація дає загальне розуміння про універсальний дизайн та була підготовлена для презентації категорій Universal Design в рамках конкурсної програми Get me 2 the Top Ukraine.для студентів та молодих архітекторів та дизайнерів. Презентація містить активні посилання на деякі приклади предметного універсального дизайну.
Універсальний дизайн та інклюзивне дизайн-мисленняVitalii Pcholkin
У цій презентації розкриваються поняття універсального дизайну, інклюзивного дизайну, методології дизайн-мислення. Презентація була використана під час воркшопу для учасників конференції "Форум персональної демократії" у Києві 25-26 вересня 2017 року.
У цій презентації розглядається Універсальний дизайн як інструмент розвитку інклюзивного суспільства, зокрема наводиться аналіз послуги раннього втручання для дітей. Ця послуга надається та є необхідною для дітей, у яких було виявлено порушення здоров’я та розвитку, від народження до 4 років. Завдяки цій послузі стає можливим мінімізувати можливі наслідки, спричинені порушеннями у фізичному чи розумовому розвитку, що надасть можливість покращити розвиток дитину у майбутньому, нормалізувати сімейне життя та бути профілактикою інвалідізації. Прикладами створення центрів та надання послуг раннього втручання є місто Харків та деякі населені пункти Харківської області, де надання такої послуги успішно виконується. Ці центри активно розвиваються та збільшують кількість відвідувачів-батьків, які знаходять допомогу для розвитку своїх дітей.
Презентацію підготовила Ганна Кукуруза, доктор психологічних наук, БФ «Інститут раннього втручання» за підтримки Спільної програми ПРООН, ЮНІСЕФ, ВООЗ, МОП «Сприяння інтеграційній політиці та послугам для людей з інвалідністю в Україні»
У презентації наводяться приклади організації доступності міста Вінниця у різних сферах життя містян. За участі Раїси Панасюк, голови ГО «Гармонія», у місті функціонують центр реабілітації для людей з опорно-руховим апаратом, служба перевезення людей на візках, а також сервісний центр для обслуговування інвалідних візків. Також, завдяки участі громадськості створені умови для рівного співіснування у архітектурному середовищі людей з різними можливостями, таким чином допомагаючи впроваджувати принципи універсального дизайну у життя у м. Вінниці. Зміни торкнулися різних сфер: освіти, архітектури, транспорту та послуг.
У презентації описується діяльність ДП «Державтотрансндіпроект», метою якого є удосконалення автомобільних перевезень, їхню безпеку, екологічність, ефективність та енергозбереження, а також підготовку пропозицій для формування державної політики у транспорті. Наводиться детальний опис технічних вимог для транспортних засобів для перевезення малорухомого населення. Ці вимоги відносяться до дверей, сидінь, доступності, стійкості, позначок, а також засобів зв’язку у громадських транспортних засобах. В цілому всі ці норми є частиною універсального дизайну та мають бути впровадженні в усьому громадському транспорті.
В додаток до вже існуючих норм, ДП «Державтотрансндіпроект» запропонувало створення галузевого навчального центру задля навчання персоналу автотранспортної сфери, що допоможе підготувати персонал для обслуговування малорухомого населення, яке користується послугами громадського транспорту.
Презентацію підготував Горпинюк Андрій Васильович, заступник директора з наукової роботи ДП «Державтотрансндіпроект».
Перший доступний трамвай українського виробництваVitalii Pcholkin
У презентації наводиться приклад використання першого в Україні швидкісного трамваю Електрон, який містить елементи Універсального дизайну та доступності. Трамвай забезпечує доступ усіх груп населення, зокрема мало мобільного, до пересування містом. До таких відносяться особи з інвалідністю, люди з тимчасовим порушенням здоров'я, вагітні жінки, люди старшого віку, батьки з дитячими візочками, подорожуючі за валізами та інші. Однак, окрім самого трамваю необхідним є також приведення у відповідність архітектури зупинок та колій задля того, щоби користування цим трамваєм стало дійсно доступним. Приклади з різних європейських міст наочно показують, що саме треба змінити відповідно до принципів універсального дизайну. Аналіз проведений Ярославом Грибальським, національним координатором програми НАІУ “Безбар’єрна Україна” за підтримки Спільної програми ПРООН, ЮНІСЕФ, ВООЗ, МОП «Сприяння інтеграційній політиці та послугам для людей з інвалідністю в Україні».
Перспективи впровадження Універсального дизайну в УкраїніVitalii Pcholkin
У презентації проводиться аналіз ситуації з дотриманням умов Конвенції ООН про права людей з інвалідністю та відповідність житлового фонду України до норм Універсального дизайну. Даються визначення таких понять як Універсальний дизайн, розумне пристосування, адаптація, доступні будинки та споруди, а також приклади відповідності чи не відповідності житлового фонду цим поняттям.
У презентації ставиться питання про можливість впливу громадськості на реконструкцію українських міст відповідно до вимог Універсального дизайну. Міста України є незручними для людей та потребують перебудови. У наведених прикладах міста Києва наводиться різниця між станом переходів, зупинок та смуги руху громадського транспорту до, а також після реконструкції згідно принципів доступності для усіх людей.
Презентація підготовлена Григорієм Мельничуком, представником ради урбаністики Києва для міжнародної конференції «Універсальний Дизайн як запорука розвитку інклюзивного суспільства», проведеної за підтримки Спільної програми ПРООН, ЮНІСЕФ, ВООЗ, МОП «Сприяння інтеграційній політиці та послугам для людей з інвалідністю в Україні».
У цій презентації за результатами відповідного експертного аналізу описуються державні будівельні норми на відповідність принципам Універсального дизайну, що мають враховувати потреби усіх категорій населення, зокрема маломобільних груп. Наводяться успішні практики в європейських містах, що наочно демонструють відмінність від аналогічних українських прикладів. Також у презентації даються поради стосовно того, які зміни необхідно внести до законодавства для відображення принципів Універсального дизайну. Презентація підготовлена Ярославом Грибальським, національним координатором програм з безбар'єрності НАІУ, заст. голови КД при Мінрегіонбуд, членом громадської ради при ДАБІ України, для міжнародної конференції з Універсального дизайну, організованої в межах Спільної Програми ПРООН, ЮНІСЕФ, ВООЗ, МОП «Сприяння інтеграційній політиці та послугам для людей з інвалідністю в Україні».
У презентації представлена концепція модернізації інфраструктури міста з орієнтацією на категорії осіб, котрі є пріоритетними. Концепція передбачає імплементацію світового досвіду з урахуванням принципів універсального дизайну. На думку автора, суб’єктами впливу на ситуацію є чиновники, спеціалісти, забудовники, комунальники, активісти та депутати. Ознаками публічного простору повинна бути безпека, рівність у праві використання, комфортний мікроклімат, естетичність тощо. Наводяться приклади того, як можна модернізувати оточуюче середовище та вирішити проблеми пересування людей з порушеннями мобільності.
Презентація проекту "Метро для всіх" (Metro4all) в КиєвіVitalii Pcholkin
23 червня в КП «Київський метрополітен» відбулася прес-конференція з нагоди презентації проекту навігації в метрополітені – «Метро для всіх». Цей проект є результатом спільної діяльності Київського інвестиційного агентства, USAID і громадської організації «Права людини».
Проект «Метро для всіх» уже запущений у 6 країнах світу та 13 містах: Білорусі (Мінськ), Росії (Москва, Санкт-Петербург, Новосибірск, Єкатеринбург, Волгоград, Казань, Нижній Новгород, Самара), Польщі (Варшава), Нідерландах (Амстердам), Швейцарії (Лозанна), Великобританії (Глазго). З 2015-го року спільними зусиллями столиці, USAID і громадської організації «Права людини» цей проект реалізували в Україні, зокрема у Києві.
До відома, у столиці всього 52 станції – 250 маршрутів на вхід і 250 на вихід. 12 станцій обладнані ліфтами та/або підйомними платформами для людей з інвалідністю, 27 станцій – ескалаторами. Всього лише 6 станцій доступні для людей, що пересуваються за допомогою інвалідної коляски, 16 станцій – для літніх людей, 44 станції – для батьків з дитячими колясками.
Завдання цього проекту – збір, обробка, аналіз та візуалізація даних про доступність київського метро.
http://metro4all.org/uk/
Інклюзивне працевлаштування у мережі супермаркетів Групи АшанVitalii Pcholkin
У презентації описується діяльність Групи Ашан в Україні щодо інклюзивного працевлаштування. Ашан Україна приймає активну участь у працевлаштуванні осіб з інвалідність та надає умови, які є зручними як для працівників, так і для покупців з інвалідністю. Велика увага приділяється інклюзивному рекрутингу, під час якого надаються рівні для всіх умови.
У презентації також надано приклади облаштування робочого простору для усіх груп працівників, а також підказки для покупців, що допомагають краще зорієнтуватися у магазині. Окрім цього, зазначається, що Ашан Україна тісно співпрацює із громадськими організаціями над проектами, націленими на інтеграцію людей з інвалідністю в суспільство. Презентація підготовлена представництвом Групи Ашан в Україні під час міжнародної конференції в рамках Спільної ПрограмиПРООН, ЮНІСЕФ, ВООЗ, МОП «Сприяння інтеграційній політиці та послугам для людей з інвалідністю в Україні».
Проектування доступних банківських відділень на прикладі ОщадбанкуVitalii Pcholkin
За ініціативою Ощадбанку було спроектовано та побудовано відділення, в яких враховані принципи універсального дизайну. Зміни торкнулися не тільки зон клієнтського обслуговування у відділенні, а й зовнішнього дизайну, як-от направляючої смуги, яка веде до входу. Універсальний дизайн є зручним для більшості відвідувачів, а особливо для клієнтів похилого віку, осіб з інвалідністю, батьків з дитячими візочками та ін.
Особливу увагу приділено таким зонам, як: самообслуговування, касового обслуговування, очікування, індивідуального обслуговування клієнтів, а також санвузлу. Для кожної зони діють добре продумані параметри доступності та зручності. Це стосується висоти та зовнішнього вигляду, а також розташування столів, вікон, банкоматів, крісел, поручнів тощо. Клієнти з різними потребами можуть на рівних користуватись послугами банку та бути незалежними у доступі до відділення та послуг, що надаються в ньому. Для людей з порушеннями зору – спеціальні тактильні позначки; для людей, які пересуваються за допомогою візка, – каси пониженого рівня; для людей, які використовують милиці – спеціальні тримачі для них. Представлені в презентації особливості проектування значно спрощують доступ кожної людини до банківського відділення.
Ця презентація створена Британською Радою, міжнародною організацією Сполучено Королівства з культурних відносин та освіти. В ній розкриваються основні ідеї різних можливостей та політики розмаїття, яких дотримується ця організація, а також практичні поради для усіх, хто прагне до змін у суспільстві з метою створення українського суспільства зі справедливим та неупередженим ставленням до людини. Основним завданням Британської Ради є усунення будь-яких бар’єрів для людей з особливими потребами, усунення дискримінації на усіх рівнях для тих, кого це стосується. Розглядається питання дискримінації за 7 різними ознаками, такими як: стать, вік, інвалідність, сексуальна орієнтація, расова та етнічна приналежність, релігія і вірування, баланс між роботою та особистим життям. За кожною з цих ознак наводяться існуючі проблеми, пропонуються практичні поради щодо усунення існуючих дискримінаційних факторів, а також те, як це вплине на розвиток суспільства. Дуже важливим та пізнавальним для усіх будуть поради з етикету по відношенню до людей з інвалідністю. Також, надаються поради для роботодавців, що дозволять їм унеможливити дискримінацію за будь-якою з наведених ознак.
Більш детальніше про роботу Британської Ради в Україні можна дізнатися на сайті: www.britishcouncil.org.ua.
Автор презентації розкриває фундаментальні проблеми, з якими стикаються люди з інвалідністю по зору кожного дня, а також пояснює те, яким чином за допомогою універсального дизайну життя незрячих людей може стати більш незалежним та комфортним.
Під універсальним дизайном мається на увазі можливість легкого доступу до інформації, послуг, транспорту та інфраструктури загалом. Пропонуються способи створення солідарного середовища для незрячих людей. Наводяться приклади універсальної інфраструктури, у якій враховані потреби людей, які не можуть користуватися зором. Наведені приклади ілюструють тактильні таблички на зупинках, в метро, на вокзалах, а також лінії на тротуарах з особливими позначками і рельєфом, зупинки та переходи з аудіопопередженнями тощо.
Презентація підготовлена Юлією Савчук, віце-президентом з зовнішньої політики ВГО «Генерація успішної дії» для розміщення на веб-сайті, присвяченому універсальному дизайну.
Доступність доріг в м. Полтава – результати експерименту
1. Принципи проектування вулично-шляхової
мережі з урахуванням потреб маломобільних
груп населення на прикладі м. Полтава
Доцент кафедри автомобільних доріг, геодезі та архітектури сільських будівель Полтавського
національного технічного університету імені Юрія Кондратюка , к.т.н., Литвиненко Т.П.
Аспірант Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка,
член обласного комітету забезпечення доступності інвалідів та інших маломобільних груп
населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктур
Полтавської обласної державної адміністрації
Івасенко В.В.
2.
3. Маломобільні групи населення (МГН) - люди, які відчувають
труднощі при самостійному пересуванні, одержанні послуг,
необхідної інформації або при орієнтуванні в просторі. До МГН
віднесені: інваліди, люди з тимчасовим порушенням здоров'я,
вагітні жінки, люди старшого (похилого) віку, люди з дитячими
колясками і т.п. [1]
В результаті аналізу виділено 6 основних підгруп:
1. Люди, які пересуваються за допомогою інвалідного візка
2. Люди з функціональними порушеннями при ходьбі
3. Люди з функціональними порушеннями зору
4. Люди з функціональними порушеннями слуху
5. Люди, які тимчасово підпадають під визначення МГН (з важкою
валізою, з дитячим візком, на високих підборах, з тимчасовою
травмою тощо)
4. Світові тенденції пріоритету руху в місті
Виникає задача забезпечити цю пріоритетність за допомогою
розроблення нормативних вимог та застосування різних заходів.
Особливо вразливими учасниками дорожнього руху є пішоходи,
значна частина з яких відноситься до маломобільних груп населення,
що мають особливі потреби.
Заходи, що забезпечують вимоги доступності:
• планувальні (ширина, висота, ухил і тощо)
• безпечності (час перетину перешкод, виключення помилкових
ефектів, світлофори, підземні та надземні пішохідні переходи і тощо)
• доступності (пандуси та пандусні з’їзди, сходи і тощо)
• інформативності (маркування територій, тактильні плити і тощо)
Пріоритет руху в Україні Яким він повинен бути
12. Обробка даних експерименту
Елементи дослідження Нормативні вимоги до елементу Існуючий стан Висновки
1 Бордюр Висота бордюрного каменя в найнижчому
місці 2,5-4,5 см.
Висоту бордюрів по краям пішохідних шляхів
на ділянці рекомендується приймати не
більше 5 см.
Висота бортового каменю в місцях перетину
тротуарів з проїзною частиною, а також
перепад висот бордюрів, бортових каменів
уздовж ділянок, які експлуатують і
озеленених площадках, які примикають до
шляхів пішохідного руху, не повинні
перевищувати 4 см.
На пішохідних переходах висота бордюрного
каменю не повинна перевищувати 10 см.
На пішохідному переході зі
сторони вул. Леніна, 15
Неможливо
визначити
висоту
бордюрного
каменю, в
зв’язку з тим що
в кожному місці
різна висота, а в
найнижчій точці
складає 17 см,
що не
відповідає
нормам.
2 З’їзди Ширину пандусного спуску для дитячих і
інвалідних колясок, які повинні
передбачатись на всіх пішохідних переходах,
слід приймати не менше 1 м (додатково до
мінімальної ширини сходів).
На пішохідному переході зі
сторони вул. Леніна, 15
На цьому місці
з’їзди взагалі
відсутні.
13. Світлофори Місця пішохідних переходів в одному рівні повинні
бути обладнані відповідними технічними засобами
організації дорожнього руху.
На визначеній ділянці
кількість часу виділена на
перетинання проїзної
частини складає 18
секунд, а згідно даних
експерименту цей час для
людини на інвалідному
візу складає >30 секунд на
пішохідному переході по
стороні вул. Леніна, 15.
Людина похилого віку (з
палицею) та батьки з
дитячими колясками
також не встигають в
встановлений час
подолати цю відстань.
Згідно
вітчизняних
нормативів не
має жодних
розрахунків для
визначення
необхідного часу
перетину
перехрестя
людини на
інвалідному
візку.
Дорожній одяг Для покриття пішохідних доріжок, тротуарів і пандусів
не допускається застосування насипних або крупно
структурних матеріалів, що перешкоджають
пересуванню МГН на кріслах-колясках або з милицями.
Покриття з бетонних плит повинно бути рівним, а
товщина швів між плитами не більше 0,015 м.
Основи під покриття тротуарів улаштовують із щебеню,
гравію, стабільних шлакових і місцевих матеріалів
завтовшки: під асфальтобетонні - 10-12 см,
цементобетонні та збірні - по 10 см.
Дорожній одяг
не відповідає
нормативним
вимогам. В
зв’язку з
неякісним
покриттям люди
на інвалідних
візках змушені
пересуватися не
по тротуару, а по
проїзній частині,
яка не
пристосована
для безпечного
руху людини з
інвалідністю.
14. Інформаційне
забезпечення
Для виділення нерегульованих пішохідних переходів,
зупинок громадського пасажирського транспорту,
перехідно-швидкісних і додаткових смуг на поворотах,
в'їздах-виїздах та інших ділянках, де здійснюється
перетин шляхів руху транспортних засобів і пішоходів,
а також зміна напрямку та швидкості руху і де
необхідна підвищена безпека слід використовувати, за
можливості, різнобарвні світлі покриття.
Розмітку 1.14.2
(«зебра» - позначає нерегульований пішохідний
перехід, стрілки цієї розмітки вказують напрямок руху)
застосовують для позначення пішохідних переходів, де
рух регулюється світлофором.
Розмітки 1.14.4
та 1.14.5
застосовують для позначення місць переходу сліпих
пішоходів на нерегульованих та регульованих
світлофорами згідно з ДСТУ 4092 пішохідних переходах
відповідно.
Дорожня
розмітка
відсутня, а коли її
наносять, то вона
не враховує всіх
потреб мало
мобільних груп
населення.
15. 5,7 Пандус Пандус повинен мати з обох боків огорожу з двома
поручнями, що розміщуються на висоті 70 і 90 см та
бортом висотою не менше 5 см від краю
пандуса.Довжина огорожі біля пандусу повинна бути
більшою, ніж довжина пандусу, з обох його боків не
менше, ніж на 0,3 м. Кінці поручнів повинні відгинатись
донизу.Пандус, що розміщується вздовж сходів або
відкосів, повинен мати суцільну сітчасту огорожу від
рівня борту до нижнього поручня. [10] Сходи і пандуси
мають бути суцільними, рівними, без виступів із
шорсткою поверхнею. По краях сходів мають бути
поруччя на висоті 90 см, а по краях пандусів мають
бути поруччя на висоті 70 см і 90 см.
Площадки перед входами в будівлі та споруди, а
також пандуси, сходи і піднімальні пристрої для
інвалідів повинні бути захищені від атмосферних
опадів.
На початку і в кінці кожного підйому пандуса
необхідно влаштування горизонтальних площадок
шириною не менше ширини маршу пандуса і
довжиною не менше 1,5 м.
При зміні напрямку пандуса ширина горизонтальної
площадки повинна забезпечити можливість повороту
крісла-візка.
Розміри такої площадки повинні бути не менше 1,5 х
1,5 м.
Ширина пандуса має відповідати основним
параметрам проходів.
По зовнішніх, не дотичних до стін, краях пандуса та
площадок необхідно передбачати обмежувальні
бортики висотою не менше 0,05 м і загорожу висотою
не менше 0,9 м
По вул.
Ухил складає 45%. Ширина
– 1м.
Пандус
небезпечний для
пересування.
16. Сходи Сходи повинні дублюватися пандусами, а за
необхідності - іншими засобами підйому.
Ширина маршу сходів, доступних МГН, повинна бути
не менше 1,35 м. При розрахунковій ширині маршу
сходів 2,5 м і більше слід передбачати додаткові
розділові поручні. [4]
Усі сходинки в межах маршу повинні бути однакової
геометрії і розмірів по ширині проступу і висоті
підйому сходинок. Допускається змінювати малюнок
проступів нижніх сходинок першого маршу відкритих
сходів.
Ширина проступів сходів, крім внутрішньо квартирних,
повинна бути не менше 0,3 м, а висота підйому
сходинок - не більше 0,15 м. Уклони сходів повинні
бути не більше 1:2.
Сходинки сходів на шляхах руху інвалідів і інших
маломобільних груп населення повинні бути
суцільними, рівними, без виступів і із шорсткуватою
поверхнею. Ребро сходинок повинно мати
заокруглення радіусом не більше 0,05 м. Бічні краї
сходинок, що не примикають до стін, повинні мати
бортики заввишки не менше 0,02 м.
Уздовж обох боків усіх сходів і пандусів, а також біля
всіх перепадів висот більше 0,45 м необхідно
встановлювати огорожу з поручнями. Поручні пандусів
слід розташовувати на висоті0,7 і 0,9 м, сходів - на
висоті 0,9 м, а в дошкільних закладах, парках, дитячих
майданчиках - також і на висоті 0,5 м.
Поручень перил з внутрішнього боку сходів повинен
бути безперервним по всій їх висоті. Завершальні
частини поручня повинні бути довші маршу або
похилої частини пандуса на 0,3 м.
На верхній або бічній, зовнішній відносно до маршу
поверхні поручнів перил повинні передбачатися
рельєфні позначення поверхів. Розміри цифр повинні
бути не менше, м: ширина-0,01, висота - 0,015, висота
рельєфу цифри - не менше 0,002м.
Висота 12 см. Відсутність
перил, немає заокруглень,
не виділена перша і
остання сходинка
переходу.
Сходи
відповідають
частково
нормативним
вимогам.
17. Висновки до експерименту:
Загальна протяжність маршруту склала 800м. Експеримент
розпочався о 9.00 закінчився о 9.35. Отже 35 хвилин знадобилося
людині на інвалідному візку для того щоб з перехрестя вул. Леніна
попасти на зупинку громадського транспорту на вул. Жовтневій.
Звичайна людина затрачує на цей же самий маршрут 10 хвилин.
Було виконане порівняння з нормативними параметрами кожного
елементу вулично-дорожньої інфраструктури в результаті виявлено,
що згідно даних експерименту центральна частина міста Полтави
зовсім не пристосована для безпечного, комфортного пересування
людині на інвалідному візку.
Підземні пішохідні переходи не пристосовані для руху всіх людей з
обмеженими можливостями.
На парковках не виділено місць для інвалідів. Доступність до них на
інвалідному візку не можлива.
В зв’язку з неможливістю використання підземних пішохідних
переходів людина на інвалідному візку стає учасником дорожнього
руху. Транспортні проїзди взагалі не пристосовані для пересування
людей на інвалідних візках.
18.
19. Додаткова станція (Пішохідний перехід
через вул. Фрунзе, біля зупинки
«Фурманова»). Необхідно збільшити час
переходу пішоходів, тому що 28 секунд
недостатньо для переходу проїзної
частини (22,5 м). Потрібно збільшити цей
час вдвічі, з 28 секунд до 45 (згідно
розрахунку). Пропонується методика.
21. Магістральна вулиця безперервного руху
Смуга руху для людей на інвалідних візках суміщена з проїзною
частиною і смуга руху для маломобільних груп населення
виділена за рахунок збільшення профілю
22. Магістральна вулиця регульованого руху
Смуга руху для людей на інвалідних візках суміщена з проїзною
частиною і смуга руху для маломобільних груп населення
виділена за рахунок збільшення профілю
23. Магістральна вулиця регульованого руху
Смуга руху для людей на інвалідних візках суміщена з проїзною
частиною і смуга руху для маломобільних груп населення
виділена за рахунок збільшення смуги озеленення
24. Магістральні вулиці загальноміського значення регульованого руху
Смуга руху для людей на інвалідних візках суміщена з проїзною
частиною і смуга руху для маломобільних груп населення
виділена за рахунок збільшення смуги озеленення
25. Магістральні вулиці загальноміського значення регульованого руху
Смуга руху для людей на інвалідних візках суміщена з проїзною
частиною і смуга руху для маломобільних груп населення виділена
за рахунок збільшення ширини профілю
26. Селищні та сільські вулиці (дороги)
Смуга руху для людей на інвалідних візках суміщена з проїзною
частиною
27. ВИСНОВКИ:
• Аналіз структури населення розвинутих країн світу, України,
Полтавської області показав тенденції росту групи людей з
обмеженими можливостями ( до 36 % ), що викликає задачу
створення безпечної вулично-шляхової мережі.
• На основі проведеного аналізу сформульовано основні
проблеми і визначені задачі урахування потреб
маломобільних груп населення при проектуванні безпечного
вулично-дорожнього середовища.
• Проведений експеримент, у результаті якого визначені
недоліки в організації вулично-дорожнього середовища, що не
відповідає сучасним нормам безпеки руху.
• Розроблені пропозиції з удосконалення вулично-шляхової
мережі та їх окремих елементів міста Полтави з урахуванням
потреб маломобільних груп населення, зокрема розрахунок
оптимального часу подолання ними перехресть.