Гобсек (фр. Gobseck) — повість Оноре де Бальзака, надрукована уперше у 1830. Пізніше увійшла до циклу «Людська комедія» як частина «Сцен приватного життя». Основною темою твору є влада грошей, а основним персонажем, навколо якого побудована фабула — лихвар Гобсек.
Яким повинен бути конспект уроку (методичні рекомендації)Lesia Gunaza
Початок конспекту оформляється за загальною схемою. Спочатку зазначаються:
тема, мета заняття, його тип, методи і прийоми проведення, засоби наочності й технічні засоби навчання, використана в процесі підготовки до заняття література.
Гобсек (фр. Gobseck) — повість Оноре де Бальзака, надрукована уперше у 1830. Пізніше увійшла до циклу «Людська комедія» як частина «Сцен приватного життя». Основною темою твору є влада грошей, а основним персонажем, навколо якого побудована фабула — лихвар Гобсек.
Яким повинен бути конспект уроку (методичні рекомендації)Lesia Gunaza
Початок конспекту оформляється за загальною схемою. Спочатку зазначаються:
тема, мета заняття, його тип, методи і прийоми проведення, засоби наочності й технічні засоби навчання, використана в процесі підготовки до заняття література.
Тестові завдання з історії України. Теми: Наддніпрянська Україна у другій половині XIX століття - Західноукраїнські землі в другій половині XIX століття
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
4. СКАСУВАННЯ КРІПОСНОГО ПРАВА
Соціально-економічні передумови:
Селяни були незацікавлені в результатах своєї праці;
Жорстока експлуатація й невміння більшості поміщиків
раціонально; організувати сільськогосподарське виробництво
призводило до його деградації;
Промисловості не вистачало вільних робочих рук та коштів;
Руйнування поміщицьких господарств,обезземелювання селян
знижувало доходи держави;
Внаслідок низької купівельної спроможності населення знижувався
внутрішній ринок;
5. ПОЛІТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ
В Росії до кінця ХІХ століття буржуазія була порівняно
нечисленна,роз’єднана й занадто залежала від державної
влади,щоб претендувати на політичне лідерство;
Однією з головних проблем в Російській імперії залишалося
національне питання;
Поразка у Кримській війні (1853-1856);
6. НАРОСТАННЯ СУСПІЛЬНОГО РОЗУМІННЯ
НЕОБХІДНОСТІ РЕФОРМ.
Позиція Олександра ІІ;
Позиція ліберальних кіл;
Позиція Поміщиків-кріпосників;
Різні позиції стосовно скасування
кріпосного права поміщиків нечорноземних
і чорноземних губерній;
Позиція різночинців і представників
радикального напрямку;
Масові заворушення селян.
7. СКАСУВАННЯ КРІПОСНОГО ПРАВА Й
РЕФОРМА 1861 РОКУ
Основні положення селянської (аграрної)реформи:
Селяни одержували волю, громадські права і право розпоряджатися своїм
майном, але мали подушну подать і нести рекрутську повинність
Запроваджувалося селянське самоврядування,основою якого була сільська
громада; до її обов’язків входило збирання податків та судові повноваження
Поміщики зберігали власність на всі землі. За користування землею селяни
мали відпрацьовувати панщину або платити оброк
Встановлені норми наділу були меншими тієї землі, що перебувала у власності
селян до реформи. Поміщик мав право ‘’відрізати’’ надлишок землі
За згодою поміщика селянин міг викупити отриманий наділ землі.Уряд заснував
“викупний порядок”: селяни одержували викупну позику, що були зобов’язані
поступово погашати протягом 49 років
Селяни, що викупили свої наділи,називалися селянами-власниками. Але
до викупу своїх наділів селяни повинні були на користь поміщиків
виконувати певні повинності (панщину або оброк) і називалися “
тимчасовозобов’язаними”
8. ОЛЕКСАНДР II (1818-1881 РР.)
Російський імператор у 1855-1881 рр.
Старший син Миколи І. Скасував
кріпосне право. У 60-70-ті рр. 19
століття. Провів ряд реформ. Після
польського повстання 1863-1864 рр.
перейшов на охоронний
внутрішньополітичний курс. За
Олександра ІІ завершилося
приєднання до Росії територій
Кавказу,Казахстану,частини Середньої
Азії. На Олександра ІІ було чимало
замахів на вбивство. 1 березня 1881
року він був народовцями.
9. РЕФОРМИ ОЛЕКСАНДРА ІІ
Земська реформа 1864 р.
Міська реформа 1870 р.
Судова реформа 1864 р.
Військова реформа 1862-1877рр.
Фінансова реформа 1860 р.
Реформа у сфері освіти 1864 р.
Реформа цензури 1865 р.
11. РОСІЯ В ПОРЕФОРМЕНИЙ ПЕРІОД
Особливості економічного розвитку:
Передумови прискорення економічного
розвитку;
Завершення промислового перевороту;
Перешкоди на шляху розвитку економіки
країни;
Промисловий підйом у 90-і рр. ХІХ ст.;
Особливості розвитку сільського
господарста.
12. Зміни в соціальній структурі:
Населення країни;
Дворянство;
Буржуазія;
Чиновництво й духовенство;
Інтелігенція;
Робітники;
Селянство.
13. Внутрішнє становище країни
Соціально-політичні осбливості:
Необмежене самодержавство;
Захист державою інтересів поміщиків;
Станова рівність;
Політичне безправ’я громадян Росії;
Національне гноблення підкорених народів;
14. ЗОВНІШНЯ І КОЛОНІАЛЬНА ПОЛІТИКА
РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
1.Кримська війна(1853-1856 рр.)
1,1.Причини кримської війни.
1,2.Привід для кримської війни.
1,3.Паризький мирний договір.
2.Російсько-турецька війна 1877-1878 рр.
2,1Причини війни.
2,2.Привід для війни.
2,3.Сан-Стефанський договір.
3.Колоніальна політика Російської імперії.