Тестові завдання з історії України. Теми: Наддніпрянська Україна у другій половині XIX століття - Західноукраїнські землі в другій половині XIX століття
До уваги користувачів підготовлено краєзнавчий посібник, яки допоможе більш детально ознайомитися з подіями, що відбувалися в 1917-1920 роках на території нашого Доброго Поля.
Практика студентів на складі одягу H&M у Польщіtetiana1958
Пропонуємо студентам Державного біотехнологічного університету активно поринути у аспекти логістики складу одягу H&M.
Метою практики є не тільки отримання теоретичних знань, а й їх застосування практично.
До 190-річчя від дня нродження українського письменника Юрія Федьковича пропонуємо переглянути віртуальну книжкову виставку, на якій представлена література про його життєвий шлях і твори автора.
Випуск магістрів- науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.tetiana1958
Державний біотехнологічний університет.
Випуск магістрів-науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.
Спеціальність 133 "Галузеве машинобудування"
2. Скасування кріпосного права
19 лютого 1861 р. було підписано Маніфест про
ліквідацію кріпацтва. Селяни стали особисто
вільними, здобули право розпоряджатися своїм
майном, займатися торгівлею, підприємництвом
і переходити в інші стани.
. Кризу самодержавно-кріпосного ладу наочно засвідчила поразка Росії у
Кримській війні. Військово-технологічна відсталість російської армії,
що виявилась у ході оборони Севастополя, відбивала загальне
відставання імперії від передових країн Європи.
Нагальні потреби модернізації країни диктували необхідність
докорінних перетворень у всіх сферах суспільного життя.
Посилилось невдоволення всіма верствами населення владою, різко
активізувався селянський рух. Самодержавство змушене було
розпочати перетворення на засадах ринкових відносин.
3. Реформи Олександра 2
Після скасування кріпосного права знадобилося
проведення й інших перетворень. Земська реформа 1864 р.
вводила в губерніях і повітах нові установи - земства як
органи місцевого самоврядування. Вони не розв'язували
державних питань, їх діяльність обмежувалася
господарськими і просвітницькими функціями.Членами
земських управ переважно ставали дворяни. їх діяльність
знаодилась під контролем царських чиновників і поліції, а
губернатор мав право призупинити виконання будь-яких
їхніх рішень.
У 1864 р. розпочалася судова реформа. Було проголошено
незалежність суду від влади: призначений урядом суддя міг
бути звільнений з посади лише за судовою постановою.
За зразком земських установ у 1870 р. було реорганізовано
міське самоврядування. Реформа скасовувала принцип
становості міської думи і вводила обрання до неї на основі
майнового цензу.
4. Росія в переформлений період
Незважаючи на обмеженість, реформи 60-70-х років XIX
ст. мали значний вплив на подальше просування Росії по
капіталістичному шляху, відіграли важливу роль у
перетворенні феодальної монархії на буржуазну.
Реформи стали кроком для переходу від дворянської
держави до правової.
У Росії почався процес поступового оновлення, проте він був
перерваний після вбивства царя Олександра II членами
терористичної організації «Народна воля».
5. Формування нової соціальноїструктури
Розвиток капіталізму, прискорений
буржуазними реформами 60-70-х років XIX
ст., значно вплинув на соціальну
структуру російського суспільства.
Збільшилась чисельність робітничого класу, який на початок
XX ст. становив понад 5 млн чол., зростала кількість
підприємств. Різними видами підприємнитва - промисловим
виробництвом, торгівлею, транспортними послугами,
фінансами - у Росії займалось 1,5 млн чол.
Основою формування нової російської буржуазії були купці,
розбагатілі сеяни і частина дворян. Хоча економічний вплив
підприємців дедалі зростав, їх суспільний вплив і політична вага
були несуттєві.
6. Формування нової соціальної структури
На початку буржуазних реформ 60-70-х
років XIX ст. представники
різноманітних політичних течій у
російському суспільстві були однаково
зацікавлені у проведенні соціально-
економічних перетворень.
Революційний напрямок представляло дві течії - народництво і марксизм.
Народники орієнтувалися на перехід Росії до соціалізму через сільську
громаду, обминаючи капіталістичний шлях розвитку. Проте ні «ходіння в
народ» з метою агітації селян на революційні виступи, ні терористичі
акти не привели до народної революції і знищення самодержавного ладу.