Лідери Британії, створення Лейбористської партій, реформи у Великій Британії

1. Підготували учні 9 класу
Вішнер Ю.
Гнасюк В.
Осадча А.
Сюйва В.О.

2. Карта Великої Британії

3. 1. Втрата Англією промислового лідерства:
а) Причини втрати промислового лідерства;
б) Особливості економічного розвитку країни;
2. Внутрішнє становище:
а) Стабільність двопартійної системи;
б) Реформи кабінетів Вільяма Гладстона;
в) Реформи консерваторів;
3. Ірландське питання
4. Криза класичного лібералізму
5. Тред-юніони. Фабіанство:
а) “Нові тред-юніони”;
б) Фабіанство;
в) Створення Лейбористської партії;

4. В останній третині ХІХ ст. Велика Британія втрачає
передові позиції у світовій промисловості та торгівлі.
а) Причини втрати лідерства:
- застаріла технічна база промисловості;
- вивіз британського капіталу;
- відставання в галузі технологій;
- дотримання урядом фритредерської політики;
- погіршення становища сільського господарства.
б) Особливості економічного розвитку країни:
- розширення колоніальної експансії;
- поява перших великих об’єднань;
- Лондон – міжнародний фінансовий центр;

5. а) Стабільність двопартійної системи
У Британії діяла двопартійна система. До 80-х рр. ХІХ ст. перевагу в
парламенті мали ліберали, а потім у зв’язку з кризою ідеології партії
та її розколом, вони поступилися консерваторам.
Ліберальну партію підтримували широкі кола промислової і
торговельної буржуазії, пов’язані, головним чином, з легкою
промисловістю, значна частина англійської інтелігенції. Здійснювала
соціальні реформи. Визначним лідером партії у 1870-1890-ті рр. був
Вільям Гладстон.
Консервативна партія спиралась на земельну аристократію,
великих фермерів, англіканську церкву. Проводила гнучкий
політичний курс, значну увагу приділяла зовнішній політиці.
Виступали за розширення зовнішніх ринків, шляхом подальших
колоніальних захоплень. Лідер консерваторів Бенджамін Дізраелі був
одним з найпопулярніших політиків країни.

6. б) Реформи кабінетів Вільяма Гладстона
Ліберальна партія відстоювала принципи вільної торгівлі, розши -
рення демократичних прав. У 1872 р. уряд В. Гладстона запровадив
закон про таємниче голосування на виборах, а в 1884-1885 рр. у
Великій Британії була проведена нова парламентська реформа
(третя з початку століття).
в) Реформи консерваторів
- Припинили соціальні реформи лібералів;
- зняли заборону на пікетування під час страйків;
- провели акти про заборону праці дітей, що не досягли 10 років;
- запровадили на фабриках 56 – годинний робочий тиждень;
- впровадили безкоштовну початкову освіту;
- провели реформу місцевого самоврядування;
- запровадили загальну систему охорони здоров'я.

7. Вільям Гладстон Уряд В. Гладстона вперше
виділив кошти з бюджету на
розвиток освіти. У 1870 р. в
країні була створена система
державних початкових шкіл зі
свійськім характером навчання,
і через 10 років в них навчало -
ся вже 3,5 млн дітей. У 1872 р.
В. Гладстона запровадив закон
про таємне голосування на
виборах, а в 1884-1885 рр. у
Великій Британії була
проведена нова парламентська
реформа.

8. Двопартійна система,її лідери:
Дізраелі Бенджамін
(1804-1881 рр.)- лідер консерва -
тивної партії, письменник. У 1850-
1860 рр. - міністр фінансів,у 1868 і
1874-1880 рр. – прем’єр-міністр
Великої Британії. Консервативна
партія спиралася на земельну
аристократію, великих фермерів,
англіканську церкву. Лідер консер -
ваторів, Бенджамін Дізраелі був
одним з найпопулярніших політиків
країни.

9. - Після унії 1801 р. Ірландія вважається частиною
Великої Британії, але залишалася у становищі
напівколонії.
- Основною силою соціально-економічного руху були
селяни-орендарі.
- Під впливом голоду на острові почастішали “ аграрні
злочини ”.
- У 1881 В.Гладстон провів земельну реформу.
- У 70-ті рр. ХІХ ст. в Ірландії активізувався.
національний рух який очолювала ліберальна
буржуазія.

10. Частка лібералів на чолі з Джозефом Чемберленом
утворила фракцію “ліберал-юніоністів” ,яка звинуватила
лідера партії в замаху на цілісність імперії. Ліберал -
юніоністи разом з конерваторами зірвали проведення закону
про гомруль.
Розкол послабив ліберальну партію. У 1893 р. в ній
утворилася група “ліберал-імперіалістів”, яка вимагала
активнішої зовнішньої політики. Послаблення Ліберальної
партії і розбрати в ній були результатом кризи класичного
лібералізму, та переорієнтації британської буржуазії, яка все
більше надій покладала на консерваторів. Після 1886 р. до
кінця століття консерватори перебували при владі понад 10
років.

11. Легалізація у 1871 р. британських тред-юніонів дозволила їм
ефективніше боротися за поліпшення становища робітників.
«Тред-юніони» – назва профспілок у Великій Британії та ряді
інших англомовних країн.
Після великих страйків наприкінці 80-х рр. ХІХ ст. почали
створюватися тред-юніони докерів, працівниць сірникових фабрик та
інших некваліфікованих робітників країни. Ці об’єднання називали
“нові тред-юніони”.
“Нові тред-юніони” - профспілкові об’єднання, що виникли
наприкінці 80-х рр. Заснувалися за виробничим принципом (старі
тред – юніони – об'єднували робітників однієї професії). Вирізнялися рішу -
чістю дій при захисті прав робітників. У нові тред-юніони прийма -
лися некваліфіковані робітники. Одним із найважливіших соціальних
конфліктів у ці роки став страйк докерів Лондонського порту в 1889 р.

12. У 70-х- 80-х рр. ХІХ ст. у Британії зростає інтерес до
соціалістичних ідей.
Значно більшого поширення набули ідеї соціал-
реформізму, центром якого стало “Фабіанське товариство”.
Серед його творців були Сідней Вебб, драматург Бернард
Шоу, фантаст Герберт Уелс та інші.
«Фабіанське товариство» – організація, створена в Лондоні в
1884 р. Фабіанці вважали, що перетворення капіталізму на
соціалістичне суспільство має відбутися поступово, в
результаті здійснення реформ.
Система поглядів фабіанців отримала назву
“ муніципального соціалізму ” , оскільки в розширенні
господарської діяльності муніципалітетів фабіанці бачили
можливість заміни приватної власності суспільною.

13. У 1900 р. Лондонській конгрес тред-юніоністів
утворив Комітет робітничого представництва з метою
прямого обрання робітничих депутатів до парламенту, які
мали створити в Палаті общин окрему фракцію. У 1906 р.
він був перетворений на Лейбористську партію, яка на
виборах до парламенту завоювала 29 мандатів.
Лейбористська партія Великої Британії – провідна
британська політична партія соціал – демократичної
орієнтації. Виросла з профспілкового руху.
З моменту свого створення Лейбористська партія
стояла на позиціях соціал-реформізму.

14. 1884-1885 рр. ……… третя виборча реформа у Великій Британії
1900 р. …… Заснування Лейбористської партії Великої Британії
Фритредерська політика - рух промислової буржуазії за вільну
безмитна торгівля, невтручання держави в приватнопідприємницьку
діяльність. Виникла у Великій Британії наприкінці ХVІІІ ст.
Гомруль – програма самоврядування Ірландії в межах
Британської імперії.
Тред-юніони – назва профспілок у Великій Британії та інших
англомовних країн
“ Нові тред-юніони” – профспілкові об'єднання, що виникли у
Британії наприкінці 80-х рр. ХІХ ст.
Фабіанське товариство – організація, до складу якої входили
переважно представники британської інтелігенції, була заснована в
Лондоні 1884 р.
Лейбористська партія Великої Британії – провідна британська
політична партія соціал-демократичної орієнтації.

15. 1) Які існували партії?
2)Ім’я найвідомішого лідера Ліберальної партії?
3)Ім’я найвідомішого лідера Консервативної
партії?
4)Роки третьої виборчої реформи у Великій
Британії?
5)У якому році та столітті активізувався
національний рух?
6)Ким була створена фракція “ліберал-
юніоністів”?
7)Хто такі “нові тред-юніони”?
8)Коли було створено комітет робітничого
представництва?