Єдиний урок до дня української писемності та мови

1. КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ
«СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА № 96»
ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
Єдиний урок
«9 листопада –
День української писемності та мови»
Підготувала
вчитель 3-Г класу
Рассохіна Анна Андріївна
ДНІПРО
2016 р.

2. “Найбільшеі найдорожчедобро в кожного народу –
це його мова, ота жива схованка людськогодуху,
його багатаскарбниця,в яку народскладає і своє
давнє життя,і свої сподіванки, розум, досвід,
почування.”
ПанасМирний
У 1991 році Україна стала незалежною
державою. З розвитком держави інтенсивно
розвивається іукраїнськамова. Ми з вами одержали у
спадок сучасну українську літературну мову —
багату, розвинену, гнучку. Нею можна висловити
все: від найскладніших і найновіших наукових
відкриттів до найвеселіших віршів, пісень, оповідань.
Багатство мови зберігається у незліченній кількості
чудових українських пісень, у думах і казках, у
творах письменників, у живій розмовній мові.
Наше завдання — берегти цей неоціненний дар,
примножувати його, не засмічувати чужими і
грубими словами, не забувати, щиро любити. І хоч
наша мова зазнала гоніння, переслідування, зараз
вона живе, квітне і вдосконалюється. Любімо і
бережімо її!
А зараз я пропоную
усім разом помандрувати у
минуле та дізнатися більше
про мову та це чудове
свято.
Та спочатку давайте
пригадаємо, звідки пішло
слово?
До створення мови
людство йшло довгі роки.
А починалось все з
невиразного звуку, більш
виразної міміки та жесту,
якими, до речі, ми
користуємося й нині.

3. Щодо писемності, то тут найкоротший шлях лежав через малюнок.
Слово алфавіт походить від назв перших грецьких букв А — альфа та бета (віта)
— абетка — це сукупність усіх графічних знаків — літер чи складових якої-небудь
системи письма, розміщених у традиційно усталеному для кожної мови порядку.
Створення першого алфавіту — подія величезного значення. Перший алфавіт,
який вражає своєю простотою, створили фінікійці в II тисячолітті до нашої ери. Вони
скористалися для письма єгипетськими ієрогліфами, але взяли лише ті, що означали
окремі склади, а потім вже створили нові знаки на зразок єгипетських. Письмо їх було
складовим. Алфавіт налічував 22 писемні знаки, які передавали тільки приголосні;
писали справа наліво.
Слов'янський алфавіт
Дещо по іншому склалася доля слов'янської писемності, її алфавіт створили
слов'янські просвітителі — брати Кирило і Мефодій. Це сталося більше, ніж 1150 років
тому, у 863 році. Цей алфавіт зветься кирилицею. На той час у кирилиці було майже 43
літери.
За православним календарем 9 листопада — це день вшанування пам’яті
преподобного Нестора-літописця — основоположника давньоруської історіографії,
першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, письменника, ченця Києво-
Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-
літописця і починається писемна українська мова.
Чернецтво Нестор
прийняв у 17-річному віці,
пізніше висвячений в сан
диякона. Він був книжником
з широким історичним
світоглядом і великим
літературним хистом. Автор
двох відомих творів –
«Житіє Бориса і Гліба» та
«Житіє Феодосія
Печерського», складених у
кінці ХІ ст. або на початку
ХІІ ст.
Всесвітню славу
Нестору принесла справа усього його життя – участь у літописанні Київської Русі. Він
переробив зведення Никона (1073) та Іоанна (1093), опрацював низку нових усних і

4. письмових джерел, довів розповідь до 1113 року, надав їй літературної форми. Так на
початку ХІІ ст. виникла перша редакція «Повісті минулих літ».
Колись цього дня віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та
ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе дитині
вивчитися. І, що головне, вчитися все життя багато, старанно і завжди. Адже «користь
від цього є велика», бо «Хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду».
Традиційно, в День української писемності та мови покладають квіти до
пам'ятника Несторові-літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського
слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою,
проводять регіональні тематичні конкурси тощо.
А також у цей час стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені
Петра Яцика. Саме він став засновником цього конкурсу серед передової учнівської
молоді.
ПетроЯцик.
«..Наша прекрасна мова – солов’їне слово – витворена славними пращурами,
виплекана національними світочами думки та духу, увібрана нами з
материнським молоком, не може і не повинна бути ущемленою і зацькованою,
спаплюженоюі розчавленоюнині – в самостійній Українській державі… Існуючи
та працюючи заради цього все своє життя, я свято вірив: замість того, щоб цілий
вік нарікати на темряву, краще засвітити бодай одну свічку – й на світі менше
стане темряви… ”
Я думаю, що вам буде дуже цікаво більше дізнатися про Петра Яцика.

5. Народившись в селі Верхнє Синьовидне на Львівщині у селянській родині,
закінчивши семирічку, ставши помічником машиніста і виїхавши за кордон, П. Яцик не
переставав вболівати за долюсвоєї Батьківщини. Канадськийбудівельник-землевласник
українського походження, з кінця 50-х років почав направляти значні кошти на
реалізацію різноманітних наукових і культурних проектів української діаспори. Маючи
власний бізнес, зароблені гроші він вкладав в освітницьку діяльність й книговидання.
А у 2000 році, не зрадивши таки своєму життєвому креду, Петро Яцик запалив
свічку міжнародного конкурсу знавців української мови. Вперше він пройшов у селі
Моринцях ( на батьківщині Тараса Шевченка ). Особливістю конкурсу стало те, що
грошовими преміями відзначались переможці від І до X місця. Перший преміальний
фонд склав 475 тисяч гривень.
2003 року відбувся ІV Міжнародний конкурс з української мови, в якому брали
участь 5 мільйонів осіб. За рішенням Ліги українських меценатів, конкурсу було
присвоєно ім’я Петра Яцика, а його дочка стала почесною головою конкурсу.
Зараз конкурс проходить у чотири етапи за олімпійською системою: шкільний,
районний, обласний та загальноукраїнський. Переможці конкурсу, крім цінних
подарунків, отримують грошову винагороду ( 2006 року вона становила 3-7 тисяч
гривень — залежно від вікових груп учасників).
На 10-ту річницю Дня Незалежності України П. Яцик був нагороджений орденом
Ярослава Мудрого V ступеня.
Петро Яцик зробив великий внесоку справу збереження самобутностіукраїнської
нації як на Україні, так і за межами нашої держави. Його вклад у розвиток нашої
культури, мови, історії та традицій, створення і становлення українських освітніх
закладів та центрів мав неоціненне значення для нашого народу, для утвердження
молодої незалежної України у світовому співтоваристві.
Ми з вами одержали у спадок сучасну українську літературну мову — багату,
розвинену, гнучку. Нею і можна висловити все: від найскладніших і найновіших
наукових відкриттів до найвеселіших віршів, пісень, оповідань. Багатство мови
зберігається у незліченній кількості чудових українських пісень, у думах і казках, у
творах письменників, у живій розмовній мові. Наше завдання — берегти цей
неоціненний дар, примножувати його, не засмічувати чужими і грубими словами, не
забувати, щиро любити. І хоч наша мова зазнала гоніння, переслідування, зараз вона
живе, квітне і вдосконалюється. Любімо і бережімо її!
(Звучить пісня про мову)

6. Українська мова
Пісня
слова Надії Янчук
музика Володимира Климюка
Українськамова,
Мова барвінкова,
В лузі запашнім квітка польова.
Поруч ти зі мною,
Чаруєш красою,
У серцяхгарячих ти жива.
Мово пустотлива,
Дзвінка і грайлива,
Мелодійна, легка, сонячнай проста.
Веселково-ніжна,
І морозно-сніжна–
Ти лікуєш серце і вуста.
Мово лебедина,
Ти одна-єдина,
Ти як соловейка пісня у гаю.
Мово калинова,
Дивна, загадкова,
Рідну свою мову я люблю.
Українськамова
Лагідна, святкова,
Й будеш ти з народом завждинавіки!
Тож шануймо мову,
Бережімо мову,
Що дали навіки нам батьки!