27 січня виповнюється 180 років від дня народження видатного вченого-етнографа, фольклориста, правознавця, журналіста, громадського і просвітницького діяча, поета, автора тексту Державного Гімну України Павла Платоновича Чубинського.
27 січня виповнюється 180 років від дня народження видатного вченого-етнографа, фольклориста, правознавця, журналіста, громадського і просвітницького діяча, поета, автора тексту Державного Гімну України Павла Платоновича Чубинського.
Презентація створена працівниками відділу в’язків з громадськістю та реклами на основі книжкових виставок ОННБ з нагоди Дня українського козацтва та Дня української писемності та мови і оприлюднена під час презентації монографії «Нариси з історії освоєння Південної України XV-XVIII ст.» (Київ : К.І.С., 2020 р.), яка відбулася в Одеській національній науковій бібліотеці 9 грудня 2020 року.
Книга присвячена проблемі емансипації жінок. Авторка досліджує цю тему на сюжетах, почерпнутих з історії Польщі міжвоєнного періоду. Героїні її оповіді – ті, хто своїми ідеями та справами сприяли формуванню нового образу жінки, подоланню усталених ґендерних стереотипів. Враховуючи особливості тодішнього соціуму – передусім роль, яку в самоідентифікації індивіда відігравала церква, – авторка монографії розкрила жіночу історію в її національних шатах. Вона дослідила процес становлення й діяльності польських, українських та єврейських жіночих організацій. Зосередження уваги саме на них зумовлене тим, що саме ці нації були найчисельнішими у Другій Речі Посполитій. Діяльність жіночих організацій трьох націй висвітлена не паралельними векторами, а навпаки – такими, що повсякчас перетинаються. Адже в основі авторської ідеї – порівняти їхні пріоритети, з’ясувати спільне та особливе в роботі жіночих організацій українок, польок та єврейок. Книга адресована історикам, спеціалістам ґендерних студій, усім, хто цікавиться питаннями жіночих організацій.
Музей українознавства при Чайковицькому НВК Самбірського районуВіктор Савчин
Музей українознавства заснований в 1998року педагогами та учнями школи під керівництвом вчителя Салаш Я.М.
Експонати музею розповідають про минуле і сучасне сіл Чайковичі та Колбаєвичі. Зібрано великий матеріал про боротьбу Української Повстанської Армії на теренах даної місцевості.
Експонати музею представлені в таких експозиціях: «Предмети побутового вжитку», «Вироби з дерева та металу», «Знаряддя праці», «Вишивка рідного краю», «»Історія села». Найціннішими є старовинні вироби з дерева та металу, вишивки, предмети побутового вжитку. Цінними є зразки кухонного посуду та робочого інвентаря.
Презентація створена працівниками відділу в’язків з громадськістю та реклами на основі книжкових виставок ОННБ з нагоди Дня українського козацтва та Дня української писемності та мови і оприлюднена під час презентації монографії «Нариси з історії освоєння Південної України XV-XVIII ст.» (Київ : К.І.С., 2020 р.), яка відбулася в Одеській національній науковій бібліотеці 9 грудня 2020 року.
Книга присвячена проблемі емансипації жінок. Авторка досліджує цю тему на сюжетах, почерпнутих з історії Польщі міжвоєнного періоду. Героїні її оповіді – ті, хто своїми ідеями та справами сприяли формуванню нового образу жінки, подоланню усталених ґендерних стереотипів. Враховуючи особливості тодішнього соціуму – передусім роль, яку в самоідентифікації індивіда відігравала церква, – авторка монографії розкрила жіночу історію в її національних шатах. Вона дослідила процес становлення й діяльності польських, українських та єврейських жіночих організацій. Зосередження уваги саме на них зумовлене тим, що саме ці нації були найчисельнішими у Другій Речі Посполитій. Діяльність жіночих організацій трьох націй висвітлена не паралельними векторами, а навпаки – такими, що повсякчас перетинаються. Адже в основі авторської ідеї – порівняти їхні пріоритети, з’ясувати спільне та особливе в роботі жіночих організацій українок, польок та єврейок. Книга адресована історикам, спеціалістам ґендерних студій, усім, хто цікавиться питаннями жіночих організацій.
Музей українознавства при Чайковицькому НВК Самбірського районуВіктор Савчин
Музей українознавства заснований в 1998року педагогами та учнями школи під керівництвом вчителя Салаш Я.М.
Експонати музею розповідають про минуле і сучасне сіл Чайковичі та Колбаєвичі. Зібрано великий матеріал про боротьбу Української Повстанської Армії на теренах даної місцевості.
Експонати музею представлені в таких експозиціях: «Предмети побутового вжитку», «Вироби з дерева та металу», «Знаряддя праці», «Вишивка рідного краю», «»Історія села». Найціннішими є старовинні вироби з дерева та металу, вишивки, предмети побутового вжитку. Цінними є зразки кухонного посуду та робочого інвентаря.
Національне відродження України та її культури в 20-ті роки 20 ст. у складі СРСР. Причини, наслідки, діячі культури, напрями розвитку культури, взірці мистецтва.
Щороку 28 липня, у день пам'яті князя Володимира Великого, православні українці відзначають День хрещення Київської Русі.
У Русі до князювання Володимира християнська релігія не мала статусу державної, хоча київські князі, починаючи з Аскольда, часто або самі ставали християнами, або лояльно ставилися до Христової віри. За правління князя Ігоря (912–945 рр.), як свідчить літописна згадка, датована 944 роком, на Подолі в Києві була церква святого Пророка Іллі. Дружина Ігоря – княгиня Ольга (945–969 рр.) – близько 957 року прийняла хрещення в Константинополі.
Визначальним, проте, для подальшої долі та ідентичності Церкви на східнослов’янських землях стало прийняття християнства в східному обряді як державної релігії приблизно 988 року під час правління внука князя Ігоря та княгині Ольги – Володимира Великого (978–1015 рр.).
Хоча, відповідно до літопису Нестора, князь посилав своїх посланців до представників різних релігій, його вибір зупинився саме на християнській. Таке рішення не було випадковим. Окрім релігійних мотивів, важливу роль у прийнятті християнства відіграла політична та культурологічна доцільність такого кроку. Прийняття християнської релігії забезпечило князеві Володимиру та його державі моральний престиж, надало їй легітимного статусу серед інших країн і змінило ставлення їхніх правителів до Русі. Хрещення східних слов’ян, які проживали на той час у межах Київської держави, активно сприяло поширенню писемної культури. Саме монастирі були місцем розвитку писемності. Тут переписували книги, тим самим утверджуючи християнську культуру.
Більше про історію християнства в Україні можна дізнатися завдяки віртуальній виставці «Історія християнства: український вимір», підготовленій працівниками відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук.
Віртуална виставка книг з фонду читального залу історичного та економіко-правового факультетів наукової бібліотеки Маріупольського державного університету
Герої Січневого повстання – борці за незалежність від Росії : інформаційно-бі...Дарницька Книгиня
У виданні висвітлено події польського національно-визвольного повстання 1863 – 1864 років у Королівстві Польському та на Правобережній Україні. Розкрито не лише передісторію та перебіг повстання, але й долю окремих його учасників, коли польська, литовська та білоруська аристократія підняла повстання проти Російської імперії.
До Дня хрещення Київської Русі-України Одеська національна наукова бібліотека пропонує просвітницький проект «Духовними сходами», який має на меті дослідження різних аспектів християнства як унікального культурного й духовного феномену, розкриття та популяризацію багатих бібліотечних фондів з релігійної та релігієзнавчої літератури й найновіших досліджень науковців духовної ниви України
Віртуальна виставка видань з фонду читального залу історичного та економіко-правового факультетів (наукова бібліотека Маріупольського державного університету)
До 190-річчя від дня нродження українського письменника Юрія Федьковича пропонуємо переглянути віртуальну книжкову виставку, на якій представлена література про його життєвий шлях і твори автора.
Передвиборча програма Майора Станіславаtetiana1958
Передвиборча програма Майора Станіслава - кандидата на посаду голови Студентського самоврядування Факультету переробних і харчових виробництв Державного біотехнологічного університету (м. Харків)
Безбар’єрність в бібліотеці – суспільна нормаssuser15a891
Виступ директора Арцизької міської публічної бібліотеки Галини Стоматової 08.06.2024 р. під час засідання круглого столу «Безбар’єрне середовище в публічній бібліотеці: комфорт для кожного», який відбувся в місті Чорноморськ, в рамках ХХІV Інтелект-форуму «Українська книга на Одещині»
Випуск магістрів- науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.tetiana1958
Державний біотехнологічний університет.
Випуск магістрів-науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.
Спеціальність 133 "Галузеве машинобудування"
проєкту від Національної бібліотеки України для дітей «Подорож містами України», у якому ти відкриєш для себе найкращі краєзнавчі перлини Батьківщини. Дванадцята зупинка присвячена західному, колоритному, найменшому за розміром регіону України - Чернівецькій області, яку називають Буковиною.
Передвиборча програма Ковальової Катериниtetiana1958
Передвиборча програма Ковальової Катерини - кандидатки на посаду голови Студентського самоврядування Факультету переробних і харчових виробництв Державного біотехнологічного університету (м. Харків)
2. ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Місто Калуш: історико-краєзнавчий
екскурс
РОЗДІЛ 2. Єврейська громада Калуша:
ретроспективний огляд
РОЗДІЛ 3. Відомі євреї Калуша: особистісний
контекст
РОЗДІЛ 4. Єврейська гомада на сучасному етапі
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Зміст
3.
Мета дослідження
Вивчити та проаналізувати історію
єврейської громади Калуша у контексті
етнічної толерантності
Завдання роботи:
відстежити хронологічно‐подієвий
етнонаціональний розвиток єврейської громади
Калуша на тлі міжетнічих відносин;
висвітлити період Голокосту;
дослідити діяльність відомих євреїв Калуша;
дослідити трансформацію єврейської громади міста
на сучасному етапі, основні події і факти її історії
на окремих етапах формування
4.
Наукова новизна
постановка, аналіз й узагальнення проблеми дослідження;
з’ясовуючи міжетнічні відносини на теренах краю,
піднято і узагальнено історичну проблему, проблему
толерантності між різними етнічними групами;
у роботі вперше досліджено маловідомі факти із історії
єврейської громади Калущини;
виявлено і охарактеризовано особливості менталітету
місцевого населення, яке виробило власну стратегію в
умовах німецької окупації.
5.
Практичне значення
у використанні матеріалів учнями, учителями при
вивченні історії рідного краю;
зібраний фактичний матеріал може бути використаний
при підготовці краєзнавчих робіт з історії краю;
результати емпіричних досліджень і теоретичних
узагальнень у вивченні етнічної толерантності мають
практичне значення і можуть бути використані у
педагогічній практиці, у виховному процесі для формування
навиків шанобливого, терпимого, тобто толерантного
ставлення до представників будь-яких іноетнічних
спільнот.
Робота має бути цікавою для всіх, хто цікавиться
дослідженнями в царині української юдаїки.
6.
РОЗДІЛ 1. Місто Калуш: історико-краєзнавчий
екскурс
Історіографія та джерельна база досліджуваного
питання
Історична географія регіону дослідження
7.
РОЗДІЛ 2. Єврейська громада Калуша:
ретроспективний огляд
2.1. Історична ретроспектива єврейства Калуша ХVІ –
початку ХХ ст.
2.2. Трансформація єврейської громади міста у ХХ ст.
2.2.1. Перша світова війна
2.2.2. Українсько-польська війна
2.2.3. Друга Річ Посполита
2.2.4. Знищення єврейської громади Калуша: Голокост
8. Роки Греко-
католики
Римо
-католики
Право
славні
Євреї-
іудеї
Інші
1838 1660 254 - 3700 51
1880 2012 895 - 4266 37
1900 2439 1040 - 4323 27
1905 2946 1669 - 4615 30
1914 2790 1518 - 4363 27
1921 2175 1311 4 3131 12
1927 3838 1305 - 3320 30
Населення Калуша за віросповіданням у ХІХ – ХХ ст.
( таблиця складена на основі джерел №№3,5,6,7)
РОЗДІЛ 2. Єврейська громада Калуша:
ретроспективний огляд
12. Історико-краєзнавчий музей Калущини та арт-галерея, яка була збудована у
1930-х рр. як єврейський культурний центр і приміщення кагалу.
Поштівки. 30-ті рр.. ХХст.
21. Взірець
Анкета
1. Назвіться, будь ласка (прізвище, ім’я, по батькові. рік
народження, де працюєте, проживаєте).
2. Чи відомо Вам, що в нашому місті є єврейський цвинтар і в якому
він стані?
3. Чи потрібно, на Вашу думку, його впорядкувати і доглядати?
4. Як Ви вважаєте, хто цим повинен займатися?
5. Чи є стан єврейського цвинтаря в Калуші свідченням нашої
«цивілізованості» і «міжетнічної культурності»?
Із записаним з моїх слів погоджуюсь:
(підпис) (Прізвище, ім’я, по батькові)
(дата)