Форми роботи:
Програмазанять “Наш край у 20-30 х рр. XX ст.”
Програма занять “Черкащина в роки Другої світової
війни”
Програма занять “Голокост на Черкащині”
Центр військово-патріотичного виховання:
Музейні уроки
Уроки мужності
Пошукова робота
Естафети Пам’яті, свічкові походи, лінійки Пам’яті
Тижні Пам’яті (вересень, травень)
Участь у тематичних конкурсах
Науково-дослідна робота
Напрямки:
Вшанування пам’ятіжертв Бабиного Яру
Вивчення подій Голокосту на Черкащині
Відзначення Міжнародного дня пам’яті жертв
Голокосту
Участь у конкурсах науково-дослідних робіт МАН
та ім. Медвинського
Участь вчителів історії в семінарах, організованих
Українським центром вивчення історії Голокосту
та Centropa
Вивчення єврейської культури
11.
Проведено широкупропагандистську роботу з вшанування жертв Бабиного
Яру (Педколектив, 10-29.09)
В музеї “Пам’ять” оформлено експозицію, яка висвітлює факти Голокосту на
Україні і в світі (Завідуючий музеєм, 15.09)
Проведено тематичну лінійку Пам’яті “Вшанування жертв Бабиного Яру”
(Педагог-організатор, історичне товариство, 29.09)
Вчителі історії провели уроки Історичної правди в 7-11 кл., присвячені
Голокосту (Вчителі історії, 10-29.09)
Обладнано виставку художньої літератури “Голокост в творчості українських
митців” (Бібліотекар, до 12.09)
Взяли участь у Всеукраїнському конкурсі творчих робіт учнів “Уроки війни та
Голокосту – уроки толерантності” (Вчителі укр. мови, історичне товариство,
вересень)
Проведено тематичні виховні години “Так починалася дорога смерті до
Бабиного Яру”, “Від антисемітизму до нацизму”, “Нацизм – крайній прояв
антисемітизму” (Класні керівники, вересень)
12.
Проведено учнівськунаукову конференцію “Історія і трагедія
Бабиного Яру” (Вчителі історії, завідуючий музеєм, 28.09)
Проведено пошуково-дослідницьку роботу “Голокост на
Золотоніщині” (Вчителі історії, завідуючий музеєм, вересень)
Дослідження історичного факту – “Золотоніський Бабин Яр”
(Завідуючий музеєм, історисне товариство, вересень)
“Сторінками газет” – ознайомлення із спогадами очевидців Голокосту
та Бабиного Яру (Класні керівники, вересень-жовтень)
Бесіда “Звання Праведник світу – вищий прояв прагнення єврейського
народу вшанувати рятівників євреїв” (Вчителі історії, 21 .09)
Підбірка текстів для диктантів на тему Голокосту. Проведено
диктанти в 5-11 кл. (Вчителі укр. мови, до 15.09)
Інтернет-подорож “Голокост в країнах Європи” (Вчителі історії,
вересень)
Заочна подорож місцями розстрілу євреїв в Україні. Відвідання
пам’ятного знаку розстріляним євреям міста Золотоноша (Вчителі
історії, вересень)
Випуск тематичної стінгазети “Краєзнавчий вісник” (Шкільне
історичне товариство “Дзвін”, жовтень)
Вікторина “Трагедії Другої світової війни” (Вчителі історії, жовтень)
17.
Зосередити свою увагуна
формах, методах антиєврейського
наступу радянської влади, його
особливостях і відмінностях у
контексті національної політики
комуністичного тоталітарного
режиму окресленого періоду.
18.
• опрацювати тависвітлити наявну джерельну та
історіографічну базу;
• висвітлити становище єврейської національної
меншини в СРСР у довоєнний період;
• простежити дії радянської влади щодо єврейства в
період Другої світової війни;
• визначити особливості життя євреїв України та
СРСР після Другої світової війни, зокрема в другій
половині 1940-х – 1950-х рр.;
• з’ясувати форми, методи антиєврейського наступу
влади, його особливості і відмінності у контексті
національної політики радянського керівництва
окресленого періоду.
Використані суто історичніта
загальнонаукові методи:
принципи об’єктивності, фахової
відповідальності, логіко-системний і
порівняльний аналіз;
методи синтезу, систематизації,
узагальнення, опрацювання джерел.
24.
Висвітлено становище
єврейської національної
меншинив СРСР у
довоєнний період
Простежено дії
радянської влади щодо
єврейства в період
Другої світової війни
Визначено особливості
життя євреїв України та
СРСР після Другої світової
війни, зокрема в другій
половині 1940-х – 1950-х рр.
З’ясовано форми, методи
антиєврейського наступу
влади, його особливості і
відмінності у контексті
національної політики
радянського керівництва
окресленого періоду
25.
- Арешти
- Звільненняз роботи
- Закриття єврейських періодичних видань
- Знищення установ єврейської культури
- Чистка партійного апарату
- 12 постанов і партійних актів, які вводили
заборони на змішані шлюби
- Введення примусової стерилізації
- Заборони на професії та заняття певних
посад
- Обмеження свободипересувань
- Сегрегація
- Графа “нація” в єврейських паспортах
- Чищення від євреїв органів НКВС
- Проблема абсорбції
- Закриття синагог
- Арешти рабинів
- Закриття релігійних навчальних закладів (хедерів
та єшів)
- Заборона єврейських політичних партій та
організацій
- Масова тотальнавійськова та трудова
мобілізація
- Боротьба із сіоністським підпіллям
- Залучення до винищувальних батальйонів для
боротьби з ОУН-УПА
- “Трансфери” євреїв до Буковини та Румунії
- Залучення євреїв до партизанських загонів
- Антиєврейська чистка установ культури та
інших творчих огранізацій
31.
Період масового пробудження
самосвідомостірадянських євреїв
- Петиційна кампанія 1940-1950 рр.
- Боротьба за нелегальний виїзд євреїв до Ізраїлю
- Підйом релігійного життя (1947 р. – 162 синагоги)
- Активізація культурного життя
- Відкриття єврейських театрів, видавництв
32.
- Таємна чисткарадянських установ від осіб
єврейської національності
- Репресії єврейських письменників і поетів
- Чистка в ЗМІ
- Справа лікарів
- Планування акцій депортацій
- Кампанія боротьби з космополітизмом
- Заборона згадувати єврейську історію
- Ліквідація організацій “Бріх”
Вивчення єврейського питанняна
сучасному етапі є дещо заполітизованим та
заідеологізованим як з боку єврейських, так і
вітчизняних істориків.
Саме тому ми більше зосередили свою
увагу на формах, методах антиєврейського
наступу влади, його особливостях і
відмінностях у контексті національної
політики радянського керівництва
окресленого періоду.
35.
Додаткового вивчення потребують:
•причини загострення єврейського
питання у повоєнний період
• його завдання
• наслідки для єврейської меншини і
українського суспільства
36.
Музей “Пам’ять”– переможець Всеукраїнського огляду музеїв, що
висвітлюють події Другої світової війни, 2010 р.
Збірник “Краєзнавчі проекти” занесений до каталогу передового
педагогічного досвіду “Освіта Черкащини”, 2010 р.
Посібник “Музейні уроки” – переможець обласного конкурсу
навчально-методичних матеріалів патріотичної тематики, 2012 р.
“Програма занять в музеї Пам’ять” – переможець обласного конкурсу
програм патріотичного спрямування, 2013 р.
Збірник “Подвигу жити у віках” відзначений Дипломом
Департаменту освіти і науки Черкаської ОДА “Освіта Черкащини”,
2014 р.
Методичний посібник “Створення ефективних інноваійних засобів
навчання, проектів та програм для впровадження в роботу ЗНЗ”
відзначений Дипломом першого ступеня на Міжнародній виставці
“Інноватика в сучасній освіті”, 2014 р.