Форми роботи:
 Програма занять “Наш край у 20-30 х рр. XX ст.”
 Програма занять “Черкащина в роки Другої світової
війни”
 Програма занять “Голокост на Черкащині”
Центр військово-патріотичного виховання:
 Музейні уроки
 Уроки мужності
 Пошукова робота
 Естафети Пам’яті, свічкові походи, лінійки Пам’яті
 Тижні Пам’яті (вересень, травень)
 Участь у тематичних конкурсах
 Науково-дослідна робота
ВИСАДЖЕННЯ
ПАМ’ЯТНИХ АЛЕЙ
НА ТЕРИТОРІЇ ШКОЛИ
ПАРТИЗАНСЬКА
БЕРІЗКА
Напрямки:
 Вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру
 Вивчення подій Голокосту на Черкащині
 Відзначення Міжнародного дня пам’яті жертв
Голокосту
 Участь у конкурсах науково-дослідних робіт МАН
та ім. Медвинського
 Участь вчителів історії в семінарах, організованих
Українським центром вивчення історії Голокосту
та Centropa
 Вивчення єврейської культури
 Проведено широку пропагандистську роботу з вшанування жертв Бабиного
Яру (Педколектив, 10-29.09)
 В музеї “Пам’ять” оформлено експозицію, яка висвітлює факти Голокосту на
Україні і в світі (Завідуючий музеєм, 15.09)
 Проведено тематичну лінійку Пам’яті “Вшанування жертв Бабиного Яру”
(Педагог-організатор, історичне товариство, 29.09)
 Вчителі історії провели уроки Історичної правди в 7-11 кл., присвячені
Голокосту (Вчителі історії, 10-29.09)
 Обладнано виставку художньої літератури “Голокост в творчості українських
митців” (Бібліотекар, до 12.09)
 Взяли участь у Всеукраїнському конкурсі творчих робіт учнів “Уроки війни та
Голокосту – уроки толерантності” (Вчителі укр. мови, історичне товариство,
вересень)
 Проведено тематичні виховні години “Так починалася дорога смерті до
Бабиного Яру”, “Від антисемітизму до нацизму”, “Нацизм – крайній прояв
антисемітизму” (Класні керівники, вересень)
 Проведено учнівську наукову конференцію “Історія і трагедія
Бабиного Яру” (Вчителі історії, завідуючий музеєм, 28.09)
 Проведено пошуково-дослідницьку роботу “Голокост на
Золотоніщині” (Вчителі історії, завідуючий музеєм, вересень)
 Дослідження історичного факту – “Золотоніський Бабин Яр”
(Завідуючий музеєм, історисне товариство, вересень)
 “Сторінками газет” – ознайомлення із спогадами очевидців Голокосту
та Бабиного Яру (Класні керівники, вересень-жовтень)
 Бесіда “Звання Праведник світу – вищий прояв прагнення єврейського
народу вшанувати рятівників євреїв” (Вчителі історії, 21 .09)
 Підбірка текстів для диктантів на тему Голокосту. Проведено
диктанти в 5-11 кл. (Вчителі укр. мови, до 15.09)
 Інтернет-подорож “Голокост в країнах Європи” (Вчителі історії,
вересень)
 Заочна подорож місцями розстрілу євреїв в Україні. Відвідання
пам’ятного знаку розстріляним євреям міста Золотоноша (Вчителі
історії, вересень)
 Випуск тематичної стінгазети “Краєзнавчий вісник” (Шкільне
історичне товариство “Дзвін”, жовтень)
 Вікторина “Трагедії Другої світової війни” (Вчителі історії, жовтень)
Зосередити свою увагу на
формах, методах антиєврейського
наступу радянської влади, його
особливостях і відмінностях у
контексті національної політики
комуністичного тоталітарного
режиму окресленого періоду.
• опрацювати та висвітлити наявну джерельну та
історіографічну базу;
• висвітлити становище єврейської національної
меншини в СРСР у довоєнний період;
• простежити дії радянської влади щодо єврейства в
період Другої світової війни;
• визначити особливості життя євреїв України та
СРСР після Другої світової війни, зокрема в другій
половині 1940-х – 1950-х рр.;
• з’ясувати форми, методи антиєврейського наступу
влади, його особливості і відмінності у контексті
національної політики радянського керівництва
окресленого періоду.
Політика радянської
влади щодо євреїв
Євреї у діях радянської
влади у всесоюзному та
українському вимірі
в 1930-х – 1950-х рр.
Період загострення
ставлення радянської
влади до євреїв у
довоєнний, воєнний
та післявоєнний
період
1930-ті –
1950-ті рр.
Межі Радянського
Союзу та України
зокрема
Використані суто історичні та
загальнонаукові методи:
 принципи об’єктивності, фахової
відповідальності, логіко-системний і
порівняльний аналіз;
 методи синтезу, систематизації,
узагальнення, опрацювання джерел.
Висвітлено становище
єврейської національної
меншини в СРСР у
довоєнний період
Простежено дії
радянської влади щодо
єврейства в період
Другої світової війни
Визначено особливості
життя євреїв України та
СРСР після Другої світової
війни, зокрема в другій
половині 1940-х – 1950-х рр.
З’ясовано форми, методи
антиєврейського наступу
влади, його особливості і
відмінності у контексті
національної політики
радянського керівництва
окресленого періоду
- Арешти
- Звільнення з роботи
- Закриття єврейських періодичних видань
- Знищення установ єврейської культури
- Чистка партійного апарату
- 12 постанов і партійних актів, які вводили
заборони на змішані шлюби
- Введення примусової стерилізації
- Заборони на професії та заняття певних
посад
ЗААРЕШТОВАНІ УЧАСНИКИ
ДРАМАТИЧНОГО ТЕАТРУ
МАРКСОНА А.М. 1938 Р.
РЕПРЕСОВАНІ ЧЛЕНИ
ЛІТЕРАТУРНОГО ГУРТКА.
1937 Р. М. КИЇВ
- Обмеження свободи пересувань
- Сегрегація
- Графа “нація” в єврейських паспортах
- Чищення від євреїв органів НКВС
- Проблема абсорбції
- Закриття синагог
- Арешти рабинів
- Закриття релігійних навчальних закладів (хедерів
та єшів)
- Заборона єврейських політичних партій та
організацій
ЄВРЕЙСЬКА РЕЛІГІЙНА
ОБЩИНА М. ДРОГОБИЧА.
1937 Р.
ЄВРЕЙСЬКА РОДИНА
РЕПРЕСОВАНОГО
ПРАЦІВНИКА ОРГАНІВ НКВС
- Масова тотальна військова та трудова
мобілізація
- Боротьба із сіоністським підпіллям
- Залучення до винищувальних батальйонів для
боротьби з ОУН-УПА
- “Трансфери” євреїв до Буковини та Румунії
- Залучення євреїв до партизанських загонів
- Антиєврейська чистка установ культури та
інших творчих огранізацій
Період масового пробудження
самосвідомості радянських євреїв
- Петиційна кампанія 1940-1950 рр.
- Боротьба за нелегальний виїзд євреїв до Ізраїлю
- Підйом релігійного життя (1947 р. – 162 синагоги)
- Активізація культурного життя
- Відкриття єврейських театрів, видавництв
- Таємна чистка радянських установ від осіб
єврейської національності
- Репресії єврейських письменників і поетів
- Чистка в ЗМІ
- Справа лікарів
- Планування акцій депортацій
- Кампанія боротьби з космополітизмом
- Заборона згадувати єврейську історію
- Ліквідація організацій “Бріх”
РОДИНА РЕПРЕСОВАНИХ ЗА
СПРАВОЮ ЛІКАРІВ
Вивчення єврейського питання на
сучасному етапі є дещо заполітизованим та
заідеологізованим як з боку єврейських, так і
вітчизняних істориків.
Саме тому ми більше зосередили свою
увагу на формах, методах антиєврейського
наступу влади, його особливостях і
відмінностях у контексті національної
політики радянського керівництва
окресленого періоду.
Додаткового вивчення потребують:
• причини загострення єврейського
питання у повоєнний період
• його завдання
• наслідки для єврейської меншини і
українського суспільства
 Музей “Пам’ять” – переможець Всеукраїнського огляду музеїв, що
висвітлюють події Другої світової війни, 2010 р.
 Збірник “Краєзнавчі проекти” занесений до каталогу передового
педагогічного досвіду “Освіта Черкащини”, 2010 р.
 Посібник “Музейні уроки” – переможець обласного конкурсу
навчально-методичних матеріалів патріотичної тематики, 2012 р.
 “Програма занять в музеї Пам’ять” – переможець обласного конкурсу
програм патріотичного спрямування, 2013 р.
 Збірник “Подвигу жити у віках” відзначений Дипломом
Департаменту освіти і науки Черкаської ОДА “Освіта Черкащини”,
2014 р.
 Методичний посібник “Створення ефективних інноваійних засобів
навчання, проектів та програм для впровадження в роботу ЗНЗ”
відзначений Дипломом першого ступеня на Міжнародній виставці
“Інноватика в сучасній освіті”, 2014 р.

Музей Пам'ять.

  • 5.
    Форми роботи:  Програмазанять “Наш край у 20-30 х рр. XX ст.”  Програма занять “Черкащина в роки Другої світової війни”  Програма занять “Голокост на Черкащині” Центр військово-патріотичного виховання:  Музейні уроки  Уроки мужності  Пошукова робота  Естафети Пам’яті, свічкові походи, лінійки Пам’яті  Тижні Пам’яті (вересень, травень)  Участь у тематичних конкурсах  Науково-дослідна робота
  • 9.
    ВИСАДЖЕННЯ ПАМ’ЯТНИХ АЛЕЙ НА ТЕРИТОРІЇШКОЛИ ПАРТИЗАНСЬКА БЕРІЗКА
  • 10.
    Напрямки:  Вшанування пам’ятіжертв Бабиного Яру  Вивчення подій Голокосту на Черкащині  Відзначення Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту  Участь у конкурсах науково-дослідних робіт МАН та ім. Медвинського  Участь вчителів історії в семінарах, організованих Українським центром вивчення історії Голокосту та Centropa  Вивчення єврейської культури
  • 11.
     Проведено широкупропагандистську роботу з вшанування жертв Бабиного Яру (Педколектив, 10-29.09)  В музеї “Пам’ять” оформлено експозицію, яка висвітлює факти Голокосту на Україні і в світі (Завідуючий музеєм, 15.09)  Проведено тематичну лінійку Пам’яті “Вшанування жертв Бабиного Яру” (Педагог-організатор, історичне товариство, 29.09)  Вчителі історії провели уроки Історичної правди в 7-11 кл., присвячені Голокосту (Вчителі історії, 10-29.09)  Обладнано виставку художньої літератури “Голокост в творчості українських митців” (Бібліотекар, до 12.09)  Взяли участь у Всеукраїнському конкурсі творчих робіт учнів “Уроки війни та Голокосту – уроки толерантності” (Вчителі укр. мови, історичне товариство, вересень)  Проведено тематичні виховні години “Так починалася дорога смерті до Бабиного Яру”, “Від антисемітизму до нацизму”, “Нацизм – крайній прояв антисемітизму” (Класні керівники, вересень)
  • 12.
     Проведено учнівськунаукову конференцію “Історія і трагедія Бабиного Яру” (Вчителі історії, завідуючий музеєм, 28.09)  Проведено пошуково-дослідницьку роботу “Голокост на Золотоніщині” (Вчителі історії, завідуючий музеєм, вересень)  Дослідження історичного факту – “Золотоніський Бабин Яр” (Завідуючий музеєм, історисне товариство, вересень)  “Сторінками газет” – ознайомлення із спогадами очевидців Голокосту та Бабиного Яру (Класні керівники, вересень-жовтень)  Бесіда “Звання Праведник світу – вищий прояв прагнення єврейського народу вшанувати рятівників євреїв” (Вчителі історії, 21 .09)  Підбірка текстів для диктантів на тему Голокосту. Проведено диктанти в 5-11 кл. (Вчителі укр. мови, до 15.09)  Інтернет-подорож “Голокост в країнах Європи” (Вчителі історії, вересень)  Заочна подорож місцями розстрілу євреїв в Україні. Відвідання пам’ятного знаку розстріляним євреям міста Золотоноша (Вчителі історії, вересень)  Випуск тематичної стінгазети “Краєзнавчий вісник” (Шкільне історичне товариство “Дзвін”, жовтень)  Вікторина “Трагедії Другої світової війни” (Вчителі історії, жовтень)
  • 17.
    Зосередити свою увагуна формах, методах антиєврейського наступу радянської влади, його особливостях і відмінностях у контексті національної політики комуністичного тоталітарного режиму окресленого періоду.
  • 18.
    • опрацювати тависвітлити наявну джерельну та історіографічну базу; • висвітлити становище єврейської національної меншини в СРСР у довоєнний період; • простежити дії радянської влади щодо єврейства в період Другої світової війни; • визначити особливості життя євреїв України та СРСР після Другої світової війни, зокрема в другій половині 1940-х – 1950-х рр.; • з’ясувати форми, методи антиєврейського наступу влади, його особливості і відмінності у контексті національної політики радянського керівництва окресленого періоду.
  • 19.
  • 20.
    Євреї у діяхрадянської влади у всесоюзному та українському вимірі в 1930-х – 1950-х рр.
  • 21.
    Період загострення ставлення радянської владидо євреїв у довоєнний, воєнний та післявоєнний період 1930-ті – 1950-ті рр.
  • 22.
  • 23.
    Використані суто історичніта загальнонаукові методи:  принципи об’єктивності, фахової відповідальності, логіко-системний і порівняльний аналіз;  методи синтезу, систематизації, узагальнення, опрацювання джерел.
  • 24.
    Висвітлено становище єврейської національної меншинив СРСР у довоєнний період Простежено дії радянської влади щодо єврейства в період Другої світової війни Визначено особливості життя євреїв України та СРСР після Другої світової війни, зокрема в другій половині 1940-х – 1950-х рр. З’ясовано форми, методи антиєврейського наступу влади, його особливості і відмінності у контексті національної політики радянського керівництва окресленого періоду
  • 25.
    - Арешти - Звільненняз роботи - Закриття єврейських періодичних видань - Знищення установ єврейської культури - Чистка партійного апарату - 12 постанов і партійних актів, які вводили заборони на змішані шлюби - Введення примусової стерилізації - Заборони на професії та заняття певних посад
  • 26.
    ЗААРЕШТОВАНІ УЧАСНИКИ ДРАМАТИЧНОГО ТЕАТРУ МАРКСОНАА.М. 1938 Р. РЕПРЕСОВАНІ ЧЛЕНИ ЛІТЕРАТУРНОГО ГУРТКА. 1937 Р. М. КИЇВ
  • 27.
    - Обмеження свободипересувань - Сегрегація - Графа “нація” в єврейських паспортах - Чищення від євреїв органів НКВС - Проблема абсорбції - Закриття синагог - Арешти рабинів - Закриття релігійних навчальних закладів (хедерів та єшів) - Заборона єврейських політичних партій та організацій
  • 28.
    ЄВРЕЙСЬКА РЕЛІГІЙНА ОБЩИНА М.ДРОГОБИЧА. 1937 Р. ЄВРЕЙСЬКА РОДИНА РЕПРЕСОВАНОГО ПРАЦІВНИКА ОРГАНІВ НКВС
  • 29.
    - Масова тотальнавійськова та трудова мобілізація - Боротьба із сіоністським підпіллям - Залучення до винищувальних батальйонів для боротьби з ОУН-УПА - “Трансфери” євреїв до Буковини та Румунії - Залучення євреїв до партизанських загонів - Антиєврейська чистка установ культури та інших творчих огранізацій
  • 31.
    Період масового пробудження самосвідомостірадянських євреїв - Петиційна кампанія 1940-1950 рр. - Боротьба за нелегальний виїзд євреїв до Ізраїлю - Підйом релігійного життя (1947 р. – 162 синагоги) - Активізація культурного життя - Відкриття єврейських театрів, видавництв
  • 32.
    - Таємна чисткарадянських установ від осіб єврейської національності - Репресії єврейських письменників і поетів - Чистка в ЗМІ - Справа лікарів - Планування акцій депортацій - Кампанія боротьби з космополітизмом - Заборона згадувати єврейську історію - Ліквідація організацій “Бріх”
  • 33.
  • 34.
    Вивчення єврейського питанняна сучасному етапі є дещо заполітизованим та заідеологізованим як з боку єврейських, так і вітчизняних істориків. Саме тому ми більше зосередили свою увагу на формах, методах антиєврейського наступу влади, його особливостях і відмінностях у контексті національної політики радянського керівництва окресленого періоду.
  • 35.
    Додаткового вивчення потребують: •причини загострення єврейського питання у повоєнний період • його завдання • наслідки для єврейської меншини і українського суспільства
  • 36.
     Музей “Пам’ять”– переможець Всеукраїнського огляду музеїв, що висвітлюють події Другої світової війни, 2010 р.  Збірник “Краєзнавчі проекти” занесений до каталогу передового педагогічного досвіду “Освіта Черкащини”, 2010 р.  Посібник “Музейні уроки” – переможець обласного конкурсу навчально-методичних матеріалів патріотичної тематики, 2012 р.  “Програма занять в музеї Пам’ять” – переможець обласного конкурсу програм патріотичного спрямування, 2013 р.  Збірник “Подвигу жити у віках” відзначений Дипломом Департаменту освіти і науки Черкаської ОДА “Освіта Черкащини”, 2014 р.  Методичний посібник “Створення ефективних інноваійних засобів навчання, проектів та програм для впровадження в роботу ЗНЗ” відзначений Дипломом першого ступеня на Міжнародній виставці “Інноватика в сучасній освіті”, 2014 р.