"Історія розвитку та особливості функціонування масових відкритих дистанційних курсів в країнах Європи"

1. "Історія розвитку та
особливості функціонування
масових відкритих
дистанційних курсів в країнах
Європи"
Виконала студентка118 групи
Корвацька Людмила

2. План
1.Вступ.
2.Відкриті дистанційні курси для школярів.
3.Дистанційні курси для студентів.
4.Відкриті дистанційні курси підвищення
кваліфікації викладачів.
5.Висновки.

3. Вступ
Світ стає відкритим – поширюються відкритий контент, відкриті
дані, відкриті ресурси, відкриті онлайн курси. Сучасний
університет повинен мати відкриті освітні ресурси (ВОР) – це
навчальні або наукові ресурси, що розміщені у вільному доступі,
або мають ліцензію на їх вільне використання або переробку.

4. Відкриті дистанційні курси для
школярів
Після підготовчого етапу з 2004 року, ПЛДН у 2007 та 2010 роках були
проведені експерименти з дистанційного навчання школярів.
Другий експеримент 2010-2011 рр. започаткували Інститут інформаційних
технологій та засобів навчання.
Дистанційні курси були розраховані на вивчення протягом 4-6 тижнів,
охоплювали 1-2 теми, що дозволяло порівнювати результативність
вивчення тем і забезпечувало високий темп отримання
експериментальних результатів.

5. На основному етапі експерименту був проведений
шеститижневий дистанційний курс «Практикум
тьютора». У курсі додатково розглядалися сучасні
соціальні сервіси, наприклад Twitter, Google Docs, та
методи їх використання у навчальному процесі.
Найбільш складним для вчителів є англомовний
інтерфейс соціальних сервісів, дещо покращує
ситуацію перекладач Google.

6. Дистанційні курси для
студентів
До особливостей навчального процесу слід віднести використання
блогів для звітування про виконані етапи роботи, проведення
щотижневих вебінарів. Як правило, вебінар складався з двох
частин. Спочатку надавалась нова теоретична інформація, а потім
відбувався аналіз
виконання щотижневих завдань.

7. Аналіз навчального процесу показав, що
студенти внаслідок невеликого досвіду
дистанційного навчання (використовували у
навчанні три дистанційні курси як підтримку)
та формального відношення до навчання
почувають себе не дуже впевнено і не беруть
участі у дискусіях.

8. Відкриті дистанційні курси
підвищення кваліфікації викладачів
Наступним типом відкритих дистанційних курсів, що
проводила лабораторія, були конструктивістські курси
підвищення кваліфікації викладачів для системи
дистанційного навчання. Було розроблено

9. Відкриті дистанційні курси підвищення кваліфікації
викладачів, в яких використовуються конструктивістські
підходи потребують злагодженої роботи команди тьюторів,
яка ускладнюється постійними втратами слухачів. Бажано
тьюторів орієнтувати на окремі тематичні напрями, а не
роботу з конкретною групою, склад якої постійно
змінюється.

10. Мета цього курсу - проаналізувати
рівень розвитку дистанційного
навчання (ДН) в Україні, розглянути
тенденції розвитку дистанційного
навчання за кордоном і сформувати
вимоги до сучасної системи
дистанційного навчання, визначити
нові методи проектування
дистанційного курсу та проведення
дистанційного навчального процесу.

11. Поява відкритих освітніх ресурсів сприяє
поширенню відкритих дистанційних курсів, які
можуть бути використані школярами,
вчителями, викладачами вищих навчальних
закладів та дорослими. Особливістю таких
курсів є свобода вибору часу, місця, методів
навчання та особистої мети.

12. Відкриті дистанційні курси будуть
грати велику роль у завершальній
стадії підготовки фахівців,
особливо на магістерському рівні,
підвищенні кваліфікації фахівців.

13. Вчителі та викладачі університетів будуть
мати можливість вибрати той чи інший
курс для своєї дисципліни і організувати
навчання своїх учнів як локальний тьютор.
Поки що проблемою є розробка таких
курсів та підготовка локальних тьюторів.

14. Перед початком таких курсів необхідно
провести тренувальний курс, у якому
продемонструвати та закріпити
навички роботи з великими обсягами
інформації та написання блогів.

15. Звичайні відкриті дистанційні курси
можна проводити для підвищення
кваліфікації з використанням
конструктивістських підходів. Слухачі
отримують чітко визначену мету і можуть
ділитися своїм досвідом.

16. Література
Використанні джерела:
1. Кухаренко В.М. Експеримент „Дистанційне навчання для середньої школи”. Комп'ютер у школі та
сім'ї: Науково-методичний журнал. - 2007. - № 4. - с. 21-24.
2.Биков В.Ю., Кухаренко В.М., Сиротенко Н.Г., Рибалко О.В., Богачков Ю.М. Технологія розробки
дистанційного курсу За ред. Бикова В.Ю. та Кухаренка В.М. Київ, Міленіум 2008. 324 с.
3.Кухаренко В.М. Експеримент „Дистанційне навчання для середньої школи”. Комп'ютер у школі та
сім'ї: Науково-методичний журнал. - 2007. - № 4. - с. 21-24.
4.Кухаренко В.М., Сиротенко Н.Г., Молодих Г.С., Твердохлєбова Н.Є. Дистанційний навчальний
процес: Навчальний посібник /За ред. В.Ю.Бикова, В.М.Кухаренка – К.: Міленіум, 2005.-292 с.
5.Андрєєв О.О., Бугайчук К.Л., Каліненко Н.О., Колгатін О.Г., Кухаренко В.М., Люлькун Н.А., Ляхоцька
Л.Л., Сиротенко Н.Г., Твердохлєбова Н.Є. Педагогічні аспекти відкритого дистанційного навчання. За
ред. Андрєєва О.О., Кухаренка В.М. – Харків.: ХНАДУ, 2013. – 212 с.