1. Презентація на тему:
“ Особливості травлення у різних
видів сільськогосподарських
тварин ”
Виконала студентка групи ТМ 5/2
Немерич М.В.

2. За характером шлункового
травлення сільськогосподарські
тварини поділяються на:
Тварин з однокамерним шлунком
Тварин з багатокамерним шлунком

4. Травлення свиней
Схема травного апарату свині: 1 – верхня губа, чи п'ятачок; 2 – нижня
губа; 3 – під'язична слинна залоза; 4 – підщелепна слинна залоза; 5 –
навколовушна слинна залоза; 6 – стравохід; 7 – шлунок; 8 – дванадцятипала
кишка; 9 – тонка кишка; 10 – клубова кишка; 11 – печінка; 12 – міхурова
жовчна протока; 13 – жовчний міхур; 14 – загальна жовчна протока; 15 –
підшлункова залоза; 16 – протока підшлункової залози; 17 – сліпа кишка; 18 –
ободова кишка; 19 – пряма кишка

5. 1. Слиновиділення періодичне, лише під час прийому їжі
2. Шлунок стравохідно-кишкового типу
3. У початковій ділянці кардіальної зони шлунку утворюється дивертикул
4. Фундальна і пілоричні зони займають ½ слизової оболонки
5. При згодовування кормів різної консистенції, більш щільні
порції видаляють кашоподібну масу
6. У дивертикулі і у верхній частині кардіальної зони розщеплюється крохмаль
7. Шлункова секреція носить безперервний характер
8. В шлунку відбувається молочнокисле бродіння
9. Корм розміщується шарами, змішування майже не відбувається
10. Випорожнення шлунку у звичайних умовах відбувається через
годину після годівлі

6. Травлення коней
Схема травного апарату коней: 1 – ротова порожнина;
2 – глотка; 3 – стравохід; 4 – шлунок; 5 – печінка; 6 –
підшлункова залоза; 7 – тонка кишка; 8 – сліпа кишка; 9 –
ободова кишка; 10 – товста кишка; 11 – сечовий міхур; 12 –
сечовий канал

7. 1. За структурою шлунок змішаний і складається з кардіальної, пілоричної
і фундальної частини
2. Кардіальна частина має сліпий мішок
3. В пілоричні частині шлунка є пілоричний мішок
4. Стравохід впадає в шлунок косо, утворюючи кардіальний сфінктер
5. Корм розташовується пошарово від кардіального до пілоричного отвору
6. Шлунок коня ніколи не буває повністю зайнятим, або повністю порожнім
7. рН середовища у різних шарах і зонах шлунку коливається від 1,5 до 4,5,
а в ділянці сліпого мішку – 6-6,5
8. Розм'якшенню вмісту сприяє вода
9. Просочений слиною корм у сліпому мішку піддається
впливу шлункової мікрофлори
10. В шлунку коня одночасно перетравлюються вуглеводи і білки

8. Травлення кролів
1 – слинна залоза; 2 – серце; 3 –
легені; 4 – стравохід; 5 – яремна вена;
6 – шлунок; 7 – нирка; 8 –
яйцепровід; 9 – яєчник; 10 – сечовий
міхур; 11 – селезінка; 12 – товста
кишка; 13 – підшлункова залоза; 14 –
сліпа кишка; 15 - печінка

9. 1. Шлунок стравохідно-кишкового типу
2. Основну частину площі слизової оболонки займає фундальна зона,
верхня частина якої утворює сліпий мішок
3. Об'єм шлунка 130-160 мл
4. Характерна капрофагія
5. Шлунковий сік виділяється постійно, оскільки шлунок практично не
буває порожнім
6. За добу виділяється 75-160 мл шлункового соку
7. Половина вмісту шлунку евакуюється в середньому через 4-6 год.

10. Травлення собак
Схема травлення собак: 1 – ротова порожнина; 2 – слинні
залози; 3 – глотка; 4 – стравохід; 5 – шлунок; 6 – дванадцятипала
кишка; 7 – тонка кишка; 8 – клубова кишка; 9 – сліпа кишка; 10 –
ободова кишка; 11 – пряма кишка; 12 – печінка; 13 – жовчний міхур;
14 – підшлункова залоза; 15 - діафрагма

11. 1. Механічна обробка їжі в ротовій порожнині собаки досить поверхнева
2. Слиновиділення у собаки відбувається при виді, запаху їжі, і під час її
прийому
3. Загальна кількість слини за добу у собаки середніх розмірів досягає
1 літра
4. Слина має у своєму складі гліколітичні ферменти
5. Сік підшлункової залози містить ферменти, що розщепляють білки,
жири і вуглеводи корму
6. При впаданні тонкого кишечника в товстий є коротке мішкоподібне
утворення – сліпа кишка
7. Собака часто відчуває дефіцит бродильних бактерій, що примушує її
поїдати кал
8. Кишечник повністю звільняється від залишків корму через 12-15 год.

13. Травлення корів
Схема органів травлення ВРХ: 1 – навколовушна слинна залоза; 2 –
протока навколовушної слинної залози; 3 – глотка; 4 – ротова порожнина; 5
– підщелепна слинна залоза; 6 – гортань; 7 – трахея; 8 – стравохід; 9 –
печінка; 10 – печінкова протока; 11 – міхур жовчної протоки; 12 – жовчний
міхур; 13 – загальна жовчна протока; 14 – сітка; 15 – підшлункова залоза; 16
– протока підшлункової залози; 17 – сичуг; 18 – дванадцятипала кишка; 19 –
тонка кишка; 20 – ободова кишка; 21 – клубова кишка; 22 – сліпа кишка; 23
– пряма кишка; 24 – рубець; 25 – книжка; 26 – стравохідний жолоб

14. 1. Слини виділяється до 180 л/день
2. Слина багата бікарбонатами та фосфатами, що забезпечує підтримання
стабільного рН рубцевої рідини, створюючи оптимальні умови для
розвитку бактерій
3. В сітчастому шлунку розщеплюються протеїни, вуглеводи,
виробляються ЛЖК, всмоктуються в кров жирні кислоти
4. В книжці і сичузі виділяються травні ферменти та соляна кислота, внаслідок
чого перетравлюються білки, вуглеводи, мікробний протеїн
5. В тонкій кишці відбувається секреція травних ферментів, розщеплення
протеїну і вуглеводів, всмоктування води і мінеральних речовин
6. В сліпій і товстій кишці остаточно ферментуються продукти
травлення, всмоктується вода та формуються калові маси
7. У сітчастому шлунку їжа перебуває 24-28 год., в сичузі і книжці 1-
3 год., в тонкій і товстій кишці 10-20 год.
8. За допомогою мікроорганізмів в передшлунках жуйних
ферментується 40-45% клітковини
9. У рубці розщеплюється 50-80% азотистих речовин корму, що потім
використовуються для синтезу мікробіального білка

15. 1. Травний тракт добре пристосований до перетравлення грубих
кормів і доброму засвоєнню поживних речовин
2. Об'єм рубця 15-20 л., книжки 5 л., сітки 1,5-3,5, кишечника 10 л.
Травлення овець
3. Залози, що виділяють травний сік має лише сичуг
4. Жуйка починається через 20-45 хв. після прийому корму
5. В рубці завдяки діяльності мікрофлори синтезуються вітаміни групи
В, а також жиророзчинний вітамін К
6. Вівці резервують в жировій тканині вітамін А, а не каротин
7. Їжа проходить через рубець за 4-5 год., тонкий кишечник-за 1-2
год., через весь кишечний канал-за 14-19 год.

16. 1. В рубці грубі корми піддаються діяльності мікрофлори, після чого їжа
придатна для перетравлення в сичузі
Травлення кіз
2. Коли у кози є можливість для відпочинку, вона відригує невеликі
порції вмісту рубця і подрібнює його далі в процесі пережовування
3. В тонкому відділі кишечника проходить справжнє перетравлення і
адсорбція поживних речовин
4. Коли тварина росте і дає продукція, то вона повинна бути забезпечена
достатньою кількістю всіх поживних речовин

17. 1. Верблюди – травоїдні тварини, здатні споживати всі види рослинних
кормів
2. Їжа проковтується майже не пережовуючи і потрапляє в шлунок, де
Травлення верблюдів
перетравлюється остаточно
3. Травлення верблюдів нагадує травлення жуйних, до яких вони
зоологічно не належать
4. Тварина відрізняється витривалістю і невимогливістю до їжі і води
5. Горб містить жир і його окислення призводить до утворення води,
що за кількістю переважає жир
6. Шлунок складається з 3-х відділів (відсутня книжка)

18. Особливості травлення у риб

19. Мал. 2. Будова внутрішніх органів риби

20. Органи травлення риб починаються ротовим
отвором.
З ротової порожнини корм потрапляє в глотку, потім
в стравохід, по якому їжа проходить в об'ємистий
шлунок.
Шлунок має вигляд простого розширення травної
трубки. Тут їжа перетравлюється під впливом шлункового
соку, що виділяється залозами стінок шлунку. Від шлунка
відходить згорнута у вигляді петлі довга тонка кишка.

21. У тонку кишку відкриваються протоки особливих
травних залоз: підшлункової залози та печінки.
Серед лопатей печінки знаходиться жовчний міхур, в
якому збирається виробляється печінкою жовч. Під
впливом виділяються цими залозами соків їжа продовжує
перетравлюватися в кишках. Тут вона перетворюється на
поживні речовини, які проникають у кровоносні судини
стінок кишки і разом з кров'ю розносяться по всьому тілу.

22. До органів травлення належать:
• дзьоб,
• ротова порожнина,
• верхній стравохід,
• воло,
• нижній стравохід,
• залозистий та м’язовий шлунки,
• печінка,
• підшлункова залоза,
• кишечник,
• клоака.

23. Мал. 1. Будова внутрішніх органів птиці

24. Воло — це розширення стравоходу
при вході в грудну порожнину.
Воно є резервуаром, де корм
пом’якшується, піддається част-
ковій дії ферментів (амілаз і
протеаз), що містяться в кормі, а
також виробляються мікрофлорою.
Воло курей вміщує 90—120 г зерна,
індиків — 150—200 г.
Корм починає накопичуватись у волі
після заповнення шлунка.

25. Шлунок птиці
Залозистий шлунок
• корм у залозистому шлунку
змішується з травними соками;
• виробляються пепсин, соляна
кислота, сичужний фермент і
муцин;
• рН вмісту залозистого шлунка
становить 4,7—3,6 у курей та
3,4 — у качок.
М’язевий шлунок
• корм інтенсивно перетирається
кутикулою і гравієм та
змішується із секретами
залозистого і м’язового
шлунків та їх мікрофлорою;
• у ньому відбуваються три види
рухів: стискання, ковзання,
повертання;
• рН 3,9—2,6 у курей та 2,3 — у
качок.