высв

1. ТЕМА: Фізіологія виділення (Вікові особливості видільних процесів у дітей.
Нічне нетримання сечі у дітей. Профілактика захворювань органів виділення.)
МЕТА: сформувати уявлення у студентів про вікові анатомічні і функціональні
особливості будови органів виділення
Література :
- Кабанов А.Н., Чабовская А.П. Анатомия, физиология и гигиена
детей дошкольного возраста. – М.: Просвещение, 1975 с. 210
- Леонтьева Н.Н., Маринова К.В., Каплун Э.Г. Анатомия и физиология детского
организма. – М.: Просвещение, 1976
- Петришина О.Л., Попова Є.П. Анатомія, фізіологія і гігієна дітей молодшого
шкільного віку. – К.: Вища школа, 1982
- Хрипкова А.Г. Возрастная физиология и школьная гигиена. – М.: Просвещение,
1990 с. 251-254
Студенти повинні знати: визначення процесу виділення, вікові особливості
видільних процесів.
ІНСТРУКЦІЯ:
1. Опрацюйте теоретичний матеріал.
2. Заповнити таблицю: Вікові зміни будови органів сечовидільної системи:
Органи Вікові зміни Функції
нирки
сечоводи
сечовий міхур
сечовидільний канал
3. Заповніть схему: Причини виникнення енурезу:
4. Дайте відповіді на питання:
- Сечовипускання і його механізм;
- Профілактика захворювань органів виділення.
Етіологія
енурезу
Етіологія
енурезу

2. Питання для самоконтролю:
1. Позначте основний чинник, що зумовлює інтенсивність сечовиділення у дітей:
А) температура тіла;
Б) температура навколишнього середовища;
В) кров’яний тиск;
Г) кількість спожитої рідини.
2. Позначте сполуку, яка є основною складовою сечі:
А) сечовина;
Б) глюкоза;
В) мінеральні солі;
Г) вода.
3. Установіть, у якій послідовності анатомічних структур відбувається рух рідини
при утворенні сечі (вказано не всі органи):
А) петля Генле;
Б) звивистий каналець першого порядку;
В) капсула Боумена-Шумлянського;
Г) звивистий каналець другого порядку.
4. Розташуйте у правильній послідовності фізіологічні процеси, які забезпечують
сечоутворення:
А) канальцева реабсорбція;
Б) канальцева секреція;
В) клубочкова фільтрація.
Відповіді запишіть у таблицю:
№ питання 1 2 3 4
№ відповіді
ФОРМА ПЕРЕВІРКИ :
1. Перевірка зошитів.
2. Усне опитування.
Інформаційний матеріал
Вікові особливості виділення

3. У процесі обміну речовин постійно утворюються кінцеві продукти обміну
жирів, білків і вуглеводів. Кінцевими продуктами обміну жирів і вуглеводів є
вуглекислий газ та вода. При розпаді білків утворюються сечовина, сечова кислота,
креатинін, фосфорно- і сірчанокислі солі таінші продукти.
Продукти обміну білків і нуклеопротеїдів можуть виділятися тільки в розчиненому стані через спеціальний видільний орган — нирки, а також частково через шкіру і слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Через нирки
виділяється також більшість отруйних речовин.
Нирки підтримують певну сталу реакцію крові. При нагромадженні в крові кислих або лужних продуктів обміну через нирки збільшується виділення надлишків відповідних солей. У підтриманні сталості реакції крові важливу
роль відіграє здатність нирок синтезувати аміак, який з'єднує кислі продукти, заміщаючи в них натрій і калій. При цьому утворюються амонієві солі, які виводяться у складі сечі, а натрій і калій зберігаються для потреб організму.
Будова нирок
Нирки — це парні органи, які містяться в черевній порожнині по обидва боки
хребта, приблизно на рівні з 11-го грудного до 3-го поперекового хребців. Форма
нирок бобоподібна, вони мають червоно-бурий колір, масу близько 120 г.
На увігнутому внутрішньому кінці є глибока вирізка - це ворота нирки. Сюди входить артерія, а виходять ниркова вена і сечовід.
Речовина нирки вкрита щільною фіброзною капсулою, яка легко знімається. Ззовні нирки знаходиться шар жирової клітковини — жирова капсула. Уся нирка оточена фасцією нирки. На поздовжньому розрізі нирки видно
невелику порожнину — ниркову миску, оточену двома шарами ниркової речовини. Зовнішній шар називається коркоподібним, а внутрішній — мозковим.
Ниркова тканина складається з великої кількості складних мікроскопічних
утворень — нефронів.
Починається нефрон у корковому шарі нирковим тільцем, яке складається з
капсули Шумлянського— Боумена і клубочка капілярів (мальпігіїв клубочок). Кап-
сула Шумлянського—Боумена —це чашечка мікроскопічної величини, стінки якої
складаються з двох шарів епітеліальних клітин. Між цими шарами лежить
щілиноподібний простір, від якого починається сечовий каналець, що має стінку з
одного шару циліндричного епітелію. На початку сечовий каналець скручується і
потім переходить у мозковий шар. Ця частина канальця називається звивистим
канальцем першого порядку. У мозковому шарі каналець випрямляється,
утворюючи в ньому петлю Генле, повертається в корковий шар, у якому каналець скручується, утворюючи звивистий каналець другого порядку, який впадає в збірну трубку.
Збірні трубки проходять через мозковий шар і на верхівці відкриваються в ниркову миску, лійкоподібну сплющену порожнину з тонкими стінками. Сеча з ниркових мисок надходить у сечоводи, які сполучені з сечовим
міхуром.
Сечоводи — це вузькі м'язові трубки довжиною 30 см, які за допомогою перистальтичних хвиль виводять сечу в сечовий міхур.
Сечовий міхур — порожнистий м'язовий орган, який виконує функцію
резервуара для сечі й бере участь у періодичному виведенні її з організму. Його
місткість дорівнює 300—700 см3
.
Нирки дітей мають деякі відмінності порівняно з нирками дорослих. У дітей нирки відносно більші, ніж у дорослих. Нирка новонародженої дитини важить 11 — 12 г, у однорічної дитини — 36 г, у 12-річної — 100 г, а в
дорослої людини -150 г. з ростом всього організму збільшуються і формуються нирки. Найінтенсивніший ріст їх спостерігається протягом першого року життя, в період статевого дозрівання і у 20-річному виці. До 3-річного віку нирки
сильно ростуть, з 3 до 5 років формується кіркова речовина, у 9— 10-річних дітей за будовою кіркова речовина нирки, не відрізняється від нирки дорослої людини. Найінтенсивніше росте мозкова речовина до 3 років, у 5—6 років та в 9
—12 років. Розміри сечового міхура також збільшуються. В однорічних дітей його місткість становить приблизно 200 мл, а у 10-річних – 600 мл, що вже наближається до місткості сечового міхура дорослих, яка становить близько 750
мл.
Механізм сечоутворення
Процес утворення сечі відбувається у дві фази. Перша фаза — фільтраційна —
полягає в тому, що в мальпігієвому клубочку під впливом тиску крові її рідка
частина фільтрується крізь стінки капілярів і збирається в порожнині між стінками
капсули Шумлянського— Боумена. Тут утворюється первинна сеча, яка за своїм
складом схожа на плазму крові.
У другу фазу утворення сечі відбувається всмоктування води і деяких
складових частин первинної сечі назад у кров. Первинна сеча віддає крові воду,
багато солей, глюкозу, амінокислоти та інші речовини. Сечовина, сечова кислота
назад не всмоктуються. Завдяки такому вибірковому всмоктуванню в кінцевій сечі,
яка збирається в нирковій мисці, залишаються лише ті сполуки, які організм не
може використати, а потрібні речовини повертаються в кров.
Крім зворотного всмоктування, або реабсорбції, у канальцях нирки відбувається
й активний процес секреції. Завдяки секреторній функції канальців з організму
виділяються речовини, які з якихось причин не можуть профільтруватися з
клубочка капілярів у порожнину капсули ниркового тільця (фарби, лікарські
речовини).
3 віком змінюються кількість і склад сечі. Сечі в дітей виділяється порівняно

4. більше, ніж у дорослих, а сечовипускання відбувається частіше внаслідок
інтенсивного водного обміну і відносно більшої кількості води та вуглеводів у
раціоні харчування дитини. У зв’язку з цим в дітей сечовипускання відбувається
частіше, ніж у дорослих. Густина сечі з віком людини збільшується. У 2-3 – річних
дітей вона становить 1010-1017, у 4-5-річних – 1012-1020, у 10-12 – річних – 1011-
1020. У дорослих густина сечі коливається в межах 1015-1020.
Сеча і її склад
У середньому за добу в дорослої людини із сечею виділяється 25 г неорганічних
речовин, з них кухонної солі — до 15 г, органічних речовин — 35 г, з них до 30 г —
сечовини.
Забарвлення сечі залежить від наявності пігментів — уробіліну та урохрому. У
сечі дітей значно більше креатину, ніж креатиніну.
Креатин у сполуці з фосфатом міститься, головним чином, у скелетних м'язах.
Він є важливою частиною обміну речовин при м'язовій роботі. При розщепленні
фосфокреатиніну, кінцевого продукту, утворюється креатинін. Тому збільшення з
віком креатиніну в сечі у дітей відображає ріст скелетних м'язів і м'язової роботи.
Поява білка в сечі (альбумінурія) розцінюється як ознака захворювання нирок, а
наявність глюкози – (глюкозурія) пов'язана звичайно з хворобою обміну речовин —
цукровим діабетом.
В осаді сечі можуть бути кристали солей (що утворюються за певних умов), а
також поодинокі лейкоцити. Однак велика кількість лейкоцитів, тобто виділення
гнійної сечі (піурія), є звичайно показником запальних процесів у сечовивідних
шляхах.
Еритроцити зустрічаються в сечі тільки при запальних процесах у нирках
(нефрит) або при травмах сечовивідних шляхів (в тому числі й після проходження
ниркових каменів — великих кристалів солей деяких кислот (сечової, щавлевої,
фосфорної).
Таким чином, під час хвороб склад сечі різко змінюється: у ній з'являється
білок, цукор, ацетон, жовчні кислоти, кров'яні тільця.
Механізм сечовиділення
Акт сечовипускання відбувається рефлекторно внаслідок імпульсів у центр
сечовипускання, що знаходиться в крижовому відділі спинного мозку і перебуває
під контролем кори головного мозку. Імпульси йдуть від надмірно розтягнутих
стінок сечового міхура. Збудження, що виникає в рецепторах, іде по доцентрових
нервах у центр сечовипускання, переходить там на відцентрові нерви і надходить
по них до м'язів міхура і сфінктерів. Стінки міхура скорочуються, а сфінктери в цей
час розслабляються — відбувається сечовипускання. Регулюється скорочення
сечового міхура та сфінктерів симпатичними і парасимпатичними нервами.
Регуляція діяльності нирок здійснюється за допомогою нервово-гуморальних
механізмів, які реагують на найменші зміни осмотичного тиску в тканинах. Під їх
впливом змінюється нирковий кровообіг: збільшується або зменшується фільтрація
первинної сечі та реабсорбція води в канальцях нефронів. Нервово-гуморальні
механізми відповідальні й за деякі розлади сечової системи: наприклад, при дії на
організм надмірно сильних больових подразників (травма, опік, ниркова колька,
оперативне втручання) може виникнути рефлекторна або рефлекторно-гуморальна

5. зупинка сечовиділення — анурія. Діурез збільшується під впливом сечогінних
засобів (діуретин, меркузал, гіпотіазид тощо).
У немовлят протягом першого року життя має місце мимовільне
(безумовнорефлекторне) сечовипускання, пов'язане з недостатнім розвитком кори
великих півкуль. Лише поступово, у міру розвитку кори головного мозку, в дитини
виробляється умовний рефлекс затримання сечовипускання. На кінець першого
року життя в дитини виробляється умовнорефлекторне затримання сечовипускання.
Цей рефлекс приблизно на кінець другого року життя дитини стає настільки
міцним, що виявляється і під час сну. Проте в деяких дітей, в основному в
хлопчиків, спостерігається нічне нетримання сечі – енурез. Причиною цього
захворювання може бути неправильний режим життя дитини – приймання їжі перед
сном, вживання великої кількості рідини, гостра їжа, ненормальний сон. Нерідко
енурез виникає у дітей як наслідок нервово-психічних потрясінь (конфлікти в сім’ї,
переляк, гострі больові відчуття тощо).
Люди, що оточують таку людину, не завжди розуміють, що нічне нетримання
сечі – це не наслідок розпущеності, лінощів, а захворювання. Таких дітей
соромлять, карають, що дуже ображає їх і посилює хворобу. Ось чому вчитель
повинен виявляти до дитини, хворої на енурез, особливу чуйність, вести
роз’яснювальну роботу з батьками, рекомендувати їм звернутися до лікаря, який
призначить необхідне лікування.
Зазвичай енурез минає у дітей десь у 10 років або в період статевого дозрівання.

6. зупинка сечовиділення — анурія. Діурез збільшується під впливом сечогінних
засобів (діуретин, меркузал, гіпотіазид тощо).
У немовлят протягом першого року життя має місце мимовільне
(безумовнорефлекторне) сечовипускання, пов'язане з недостатнім розвитком кори
великих півкуль. Лише поступово, у міру розвитку кори головного мозку, в дитини
виробляється умовний рефлекс затримання сечовипускання. На кінець першого
року життя в дитини виробляється умовнорефлекторне затримання сечовипускання.
Цей рефлекс приблизно на кінець другого року життя дитини стає настільки
міцним, що виявляється і під час сну. Проте в деяких дітей, в основному в
хлопчиків, спостерігається нічне нетримання сечі – енурез. Причиною цього
захворювання може бути неправильний режим життя дитини – приймання їжі перед
сном, вживання великої кількості рідини, гостра їжа, ненормальний сон. Нерідко
енурез виникає у дітей як наслідок нервово-психічних потрясінь (конфлікти в сім’ї,
переляк, гострі больові відчуття тощо).
Люди, що оточують таку людину, не завжди розуміють, що нічне нетримання
сечі – це не наслідок розпущеності, лінощів, а захворювання. Таких дітей
соромлять, карають, що дуже ображає їх і посилює хворобу. Ось чому вчитель
повинен виявляти до дитини, хворої на енурез, особливу чуйність, вести
роз’яснювальну роботу з батьками, рекомендувати їм звернутися до лікаря, який
призначить необхідне лікування.
Зазвичай енурез минає у дітей десь у 10 років або в період статевого дозрівання.