SlideShare a Scribd company logo
1 of 6
ТЕМА: Фізіологія виділення (Вікові особливості видільних процесів у дітей.
Нічне нетримання сечі у дітей. Профілактика захворювань органів виділення.)
МЕТА: сформувати уявлення у студентів про вікові анатомічні і функціональні
особливості будови органів виділення
Література :
- Кабанов А.Н., Чабовская А.П. Анатомия, физиология и гигиена
детей дошкольного возраста. – М.: Просвещение, 1975 с. 210
- Леонтьева Н.Н., Маринова К.В., Каплун Э.Г. Анатомия и физиология детского
организма. – М.: Просвещение, 1976
- Петришина О.Л., Попова Є.П. Анатомія, фізіологія і гігієна дітей молодшого
шкільного віку. – К.: Вища школа, 1982
- Хрипкова А.Г. Возрастная физиология и школьная гигиена. – М.: Просвещение,
1990 с. 251-254
Студенти повинні знати: визначення процесу виділення, вікові особливості
видільних процесів.
ІНСТРУКЦІЯ:
1. Опрацюйте теоретичний матеріал.
2. Заповнити таблицю: Вікові зміни будови органів сечовидільної системи:
Органи Вікові зміни Функції
нирки
сечоводи
сечовий міхур
сечовидільний канал
3. Заповніть схему: Причини виникнення енурезу:
4. Дайте відповіді на питання:
- Сечовипускання і його механізм;
- Профілактика захворювань органів виділення.
Етіологія
енурезу
Етіологія
енурезу
Питання для самоконтролю:
1. Позначте основний чинник, що зумовлює інтенсивність сечовиділення у дітей:
А) температура тіла;
Б) температура навколишнього середовища;
В) кров’яний тиск;
Г) кількість спожитої рідини.
2. Позначте сполуку, яка є основною складовою сечі:
А) сечовина;
Б) глюкоза;
В) мінеральні солі;
Г) вода.
3. Установіть, у якій послідовності анатомічних структур відбувається рух рідини
при утворенні сечі (вказано не всі органи):
А) петля Генле;
Б) звивистий каналець першого порядку;
В) капсула Боумена-Шумлянського;
Г) звивистий каналець другого порядку.
4. Розташуйте у правильній послідовності фізіологічні процеси, які забезпечують
сечоутворення:
А) канальцева реабсорбція;
Б) канальцева секреція;
В) клубочкова фільтрація.
Відповіді запишіть у таблицю:
№ питання 1 2 3 4
№ відповіді
ФОРМА ПЕРЕВІРКИ :
1. Перевірка зошитів.
2. Усне опитування.
Інформаційний матеріал
Вікові особливості виділення
У процесі обміну речовин постійно утворюються кінцеві продукти обміну
жирів, білків і вуглеводів. Кінцевими продуктами обміну жирів і вуглеводів є
вуглекислий газ та вода. При розпаді білків утворюються сечовина, сечова кислота,
креатинін, фосфорно- і сірчанокислі солі таінші продукти.
Продукти обміну білків і нуклеопротеїдів можуть виділятися тільки в розчиненому стані через спеціальний видільний орган — нирки, а також частково через шкіру і слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Через нирки
виділяється також більшість отруйних речовин.
Нирки підтримують певну сталу реакцію крові. При нагромадженні в крові кислих або лужних продуктів обміну через нирки збільшується виділення надлишків відповідних солей. У підтриманні сталості реакції крові важливу
роль відіграє здатність нирок синтезувати аміак, який з'єднує кислі продукти, заміщаючи в них натрій і калій. При цьому утворюються амонієві солі, які виводяться у складі сечі, а натрій і калій зберігаються для потреб організму.
Будова нирок
Нирки — це парні органи, які містяться в черевній порожнині по обидва боки
хребта, приблизно на рівні з 11-го грудного до 3-го поперекового хребців. Форма
нирок бобоподібна, вони мають червоно-бурий колір, масу близько 120 г.
На увігнутому внутрішньому кінці є глибока вирізка - це ворота нирки. Сюди входить артерія, а виходять ниркова вена і сечовід.
Речовина нирки вкрита щільною фіброзною капсулою, яка легко знімається. Ззовні нирки знаходиться шар жирової клітковини — жирова капсула. Уся нирка оточена фасцією нирки. На поздовжньому розрізі нирки видно
невелику порожнину — ниркову миску, оточену двома шарами ниркової речовини. Зовнішній шар називається коркоподібним, а внутрішній — мозковим.
Ниркова тканина складається з великої кількості складних мікроскопічних
утворень — нефронів.
Починається нефрон у корковому шарі нирковим тільцем, яке складається з
капсули Шумлянського— Боумена і клубочка капілярів (мальпігіїв клубочок). Кап-
сула Шумлянського—Боумена —це чашечка мікроскопічної величини, стінки якої
складаються з двох шарів епітеліальних клітин. Між цими шарами лежить
щілиноподібний простір, від якого починається сечовий каналець, що має стінку з
одного шару циліндричного епітелію. На початку сечовий каналець скручується і
потім переходить у мозковий шар. Ця частина канальця називається звивистим
канальцем першого порядку. У мозковому шарі каналець випрямляється,
утворюючи в ньому петлю Генле, повертається в корковий шар, у якому каналець скручується, утворюючи звивистий каналець другого порядку, який впадає в збірну трубку.
Збірні трубки проходять через мозковий шар і на верхівці відкриваються в ниркову миску, лійкоподібну сплющену порожнину з тонкими стінками. Сеча з ниркових мисок надходить у сечоводи, які сполучені з сечовим
міхуром.
Сечоводи — це вузькі м'язові трубки довжиною 30 см, які за допомогою перистальтичних хвиль виводять сечу в сечовий міхур.
Сечовий міхур — порожнистий м'язовий орган, який виконує функцію
резервуара для сечі й бере участь у періодичному виведенні її з організму. Його
місткість дорівнює 300—700 см3
.
Нирки дітей мають деякі відмінності порівняно з нирками дорослих. У дітей нирки відносно більші, ніж у дорослих. Нирка новонародженої дитини важить 11 — 12 г, у однорічної дитини — 36 г, у 12-річної — 100 г, а в
дорослої людини -150 г. з ростом всього організму збільшуються і формуються нирки. Найінтенсивніший ріст їх спостерігається протягом першого року життя, в період статевого дозрівання і у 20-річному виці. До 3-річного віку нирки
сильно ростуть, з 3 до 5 років формується кіркова речовина, у 9— 10-річних дітей за будовою кіркова речовина нирки, не відрізняється від нирки дорослої людини. Найінтенсивніше росте мозкова речовина до 3 років, у 5—6 років та в 9
—12 років. Розміри сечового міхура також збільшуються. В однорічних дітей його місткість становить приблизно 200 мл, а у 10-річних – 600 мл, що вже наближається до місткості сечового міхура дорослих, яка становить близько 750
мл.
Механізм сечоутворення
Процес утворення сечі відбувається у дві фази. Перша фаза — фільтраційна —
полягає в тому, що в мальпігієвому клубочку під впливом тиску крові її рідка
частина фільтрується крізь стінки капілярів і збирається в порожнині між стінками
капсули Шумлянського— Боумена. Тут утворюється первинна сеча, яка за своїм
складом схожа на плазму крові.
У другу фазу утворення сечі відбувається всмоктування води і деяких
складових частин первинної сечі назад у кров. Первинна сеча віддає крові воду,
багато солей, глюкозу, амінокислоти та інші речовини. Сечовина, сечова кислота
назад не всмоктуються. Завдяки такому вибірковому всмоктуванню в кінцевій сечі,
яка збирається в нирковій мисці, залишаються лише ті сполуки, які організм не
може використати, а потрібні речовини повертаються в кров.
Крім зворотного всмоктування, або реабсорбції, у канальцях нирки відбувається
й активний процес секреції. Завдяки секреторній функції канальців з організму
виділяються речовини, які з якихось причин не можуть профільтруватися з
клубочка капілярів у порожнину капсули ниркового тільця (фарби, лікарські
речовини).
3 віком змінюються кількість і склад сечі. Сечі в дітей виділяється порівняно
більше, ніж у дорослих, а сечовипускання відбувається частіше внаслідок
інтенсивного водного обміну і відносно більшої кількості води та вуглеводів у
раціоні харчування дитини. У зв’язку з цим в дітей сечовипускання відбувається
частіше, ніж у дорослих. Густина сечі з віком людини збільшується. У 2-3 – річних
дітей вона становить 1010-1017, у 4-5-річних – 1012-1020, у 10-12 – річних – 1011-
1020. У дорослих густина сечі коливається в межах 1015-1020.
Сеча і її склад
У середньому за добу в дорослої людини із сечею виділяється 25 г неорганічних
речовин, з них кухонної солі — до 15 г, органічних речовин — 35 г, з них до 30 г —
сечовини.
Забарвлення сечі залежить від наявності пігментів — уробіліну та урохрому. У
сечі дітей значно більше креатину, ніж креатиніну.
Креатин у сполуці з фосфатом міститься, головним чином, у скелетних м'язах.
Він є важливою частиною обміну речовин при м'язовій роботі. При розщепленні
фосфокреатиніну, кінцевого продукту, утворюється креатинін. Тому збільшення з
віком креатиніну в сечі у дітей відображає ріст скелетних м'язів і м'язової роботи.
Поява білка в сечі (альбумінурія) розцінюється як ознака захворювання нирок, а
наявність глюкози – (глюкозурія) пов'язана звичайно з хворобою обміну речовин —
цукровим діабетом.
В осаді сечі можуть бути кристали солей (що утворюються за певних умов), а
також поодинокі лейкоцити. Однак велика кількість лейкоцитів, тобто виділення
гнійної сечі (піурія), є звичайно показником запальних процесів у сечовивідних
шляхах.
Еритроцити зустрічаються в сечі тільки при запальних процесах у нирках
(нефрит) або при травмах сечовивідних шляхів (в тому числі й після проходження
ниркових каменів — великих кристалів солей деяких кислот (сечової, щавлевої,
фосфорної).
Таким чином, під час хвороб склад сечі різко змінюється: у ній з'являється
білок, цукор, ацетон, жовчні кислоти, кров'яні тільця.
Механізм сечовиділення
Акт сечовипускання відбувається рефлекторно внаслідок імпульсів у центр
сечовипускання, що знаходиться в крижовому відділі спинного мозку і перебуває
під контролем кори головного мозку. Імпульси йдуть від надмірно розтягнутих
стінок сечового міхура. Збудження, що виникає в рецепторах, іде по доцентрових
нервах у центр сечовипускання, переходить там на відцентрові нерви і надходить
по них до м'язів міхура і сфінктерів. Стінки міхура скорочуються, а сфінктери в цей
час розслабляються — відбувається сечовипускання. Регулюється скорочення
сечового міхура та сфінктерів симпатичними і парасимпатичними нервами.
Регуляція діяльності нирок здійснюється за допомогою нервово-гуморальних
механізмів, які реагують на найменші зміни осмотичного тиску в тканинах. Під їх
впливом змінюється нирковий кровообіг: збільшується або зменшується фільтрація
первинної сечі та реабсорбція води в канальцях нефронів. Нервово-гуморальні
механізми відповідальні й за деякі розлади сечової системи: наприклад, при дії на
організм надмірно сильних больових подразників (травма, опік, ниркова колька,
оперативне втручання) може виникнути рефлекторна або рефлекторно-гуморальна
зупинка сечовиділення — анурія. Діурез збільшується під впливом сечогінних
засобів (діуретин, меркузал, гіпотіазид тощо).
У немовлят протягом першого року життя має місце мимовільне
(безумовнорефлекторне) сечовипускання, пов'язане з недостатнім розвитком кори
великих півкуль. Лише поступово, у міру розвитку кори головного мозку, в дитини
виробляється умовний рефлекс затримання сечовипускання. На кінець першого
року життя в дитини виробляється умовнорефлекторне затримання сечовипускання.
Цей рефлекс приблизно на кінець другого року життя дитини стає настільки
міцним, що виявляється і під час сну. Проте в деяких дітей, в основному в
хлопчиків, спостерігається нічне нетримання сечі – енурез. Причиною цього
захворювання може бути неправильний режим життя дитини – приймання їжі перед
сном, вживання великої кількості рідини, гостра їжа, ненормальний сон. Нерідко
енурез виникає у дітей як наслідок нервово-психічних потрясінь (конфлікти в сім’ї,
переляк, гострі больові відчуття тощо).
Люди, що оточують таку людину, не завжди розуміють, що нічне нетримання
сечі – це не наслідок розпущеності, лінощів, а захворювання. Таких дітей
соромлять, карають, що дуже ображає їх і посилює хворобу. Ось чому вчитель
повинен виявляти до дитини, хворої на енурез, особливу чуйність, вести
роз’яснювальну роботу з батьками, рекомендувати їм звернутися до лікаря, який
призначить необхідне лікування.
Зазвичай енурез минає у дітей десь у 10 років або в період статевого дозрівання.
зупинка сечовиділення — анурія. Діурез збільшується під впливом сечогінних
засобів (діуретин, меркузал, гіпотіазид тощо).
У немовлят протягом першого року життя має місце мимовільне
(безумовнорефлекторне) сечовипускання, пов'язане з недостатнім розвитком кори
великих півкуль. Лише поступово, у міру розвитку кори головного мозку, в дитини
виробляється умовний рефлекс затримання сечовипускання. На кінець першого
року життя в дитини виробляється умовнорефлекторне затримання сечовипускання.
Цей рефлекс приблизно на кінець другого року життя дитини стає настільки
міцним, що виявляється і під час сну. Проте в деяких дітей, в основному в
хлопчиків, спостерігається нічне нетримання сечі – енурез. Причиною цього
захворювання може бути неправильний режим життя дитини – приймання їжі перед
сном, вживання великої кількості рідини, гостра їжа, ненормальний сон. Нерідко
енурез виникає у дітей як наслідок нервово-психічних потрясінь (конфлікти в сім’ї,
переляк, гострі больові відчуття тощо).
Люди, що оточують таку людину, не завжди розуміють, що нічне нетримання
сечі – це не наслідок розпущеності, лінощів, а захворювання. Таких дітей
соромлять, карають, що дуже ображає їх і посилює хворобу. Ось чому вчитель
повинен виявляти до дитини, хворої на енурез, особливу чуйність, вести
роз’яснювальну роботу з батьками, рекомендувати їм звернутися до лікаря, який
призначить необхідне лікування.
Зазвичай енурез минає у дітей десь у 10 років або в період статевого дозрівання.

More Related Content

What's hot

урок 8 функції органів травлення
урок 8 функції органів  травленняурок 8 функції органів  травлення
урок 8 функції органів травленняOlga Ostapishina
 
Органи та системи органів тварин
Органи та системи органів тваринОргани та системи органів тварин
Органи та системи органів тваринlabinskiir-33
 
Будова та функції сечовидільної системи
Будова та функції сечовидільної системиБудова та функції сечовидільної системи
Будова та функції сечовидільної системиlabinskiir-33
 
презент почка22
презент почка22презент почка22
презент почка22AndriyKuts
 
Рух крові по судинах.
Рух крові по судинах.Рух крові по судинах.
Рух крові по судинах.labinskiir-33
 
Travlennya
TravlennyaTravlennya
Travlennyaolly911
 
Будова кровоносних судин людини.
Будова кровоносних судин людини.Будова кровоносних судин людини.
Будова кровоносних судин людини.labinskiir-33
 
вода в організмах 20
вода в організмах 20вода в організмах 20
вода в організмах 20zero1996
 
Будова і функції одномембранних органел.
Будова і функції одномембранних органел.Будова і функції одномембранних органел.
Будова і функції одномембранних органел.labinskiir-33
 

What's hot (17)

Печінка людини
Печінка людиниПечінка людини
Печінка людини
 
урок 8 функції органів травлення
урок 8 функції органів  травленняурок 8 функції органів  травлення
урок 8 функції органів травлення
 
Органи та системи органів тварин
Органи та системи органів тваринОргани та системи органів тварин
Органи та системи органів тварин
 
двомембранні органели
двомембранні органелидвомембранні органели
двомембранні органели
 
т р а в л е н н
т р а в л е н нт р а в л е н н
т р а в л е н н
 
двомембранні органели
двомембранні органелидвомембранні органели
двомембранні органели
 
одномембранні органели
одномембранні органелиодномембранні органели
одномембранні органели
 
Будова та функції сечовидільної системи
Будова та функції сечовидільної системиБудова та функції сечовидільної системи
Будова та функції сечовидільної системи
 
25 одномембранні органели.
25 одномембранні органели.25 одномембранні органели.
25 одномембранні органели.
 
ссс
сссссс
ссс
 
презент почка22
презент почка22презент почка22
презент почка22
 
Blood function
Blood functionBlood function
Blood function
 
Рух крові по судинах.
Рух крові по судинах.Рух крові по судинах.
Рух крові по судинах.
 
Travlennya
TravlennyaTravlennya
Travlennya
 
Будова кровоносних судин людини.
Будова кровоносних судин людини.Будова кровоносних судин людини.
Будова кровоносних судин людини.
 
вода в організмах 20
вода в організмах 20вода в організмах 20
вода в організмах 20
 
Будова і функції одномембранних органел.
Будова і функції одномембранних органел.Будова і функції одномембранних органел.
Будова і функції одномембранних органел.
 

Similar to стема 12 doc

Лекція №2.pptx
Лекція №2.pptxЛекція №2.pptx
Лекція №2.pptxTetianaitova
 
органи виділення
органи  виділенняоргани  виділення
органи виділенняltasenko
 
жкт, жел. сок
жкт, жел. сокжкт, жел. сок
жкт, жел. сокfktirf27
 
особливості травлення
особливості травленняособливості травлення
особливості травленняgalushko29
 
1елпр тииь
 1елпр тииь 1елпр тииь
1елпр тииьgalushko29
 
будова та життєдіяльність риб
будова та життєдіяльність риббудова та життєдіяльність риб
будова та життєдіяльність рибЛайт Ягами
 
Вода в організмах
Вода в організмахВода в організмах
Вода в організмахsveta7940
 
биология 7 класс
биология 7 классбиология 7 класс
биология 7 классargentum1317
 
будова шлунку01
будова шлунку01будова шлунку01
будова шлунку01pushkoinna72
 
Тема: "Внутрішне середовище"
Тема: "Внутрішне середовище"Тема: "Внутрішне середовище"
Тема: "Внутрішне середовище"Касян Наталія
 
Тема "Двостулкові молюски"
Тема "Двостулкові молюски"Тема "Двостулкові молюски"
Тема "Двостулкові молюски"Касян Наталія
 
урок 5.обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини
урок 5.обмін речовин та перетворення енергії в організмі людиниурок 5.обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини
урок 5.обмін речовин та перетворення енергії в організмі людиниOlga Ostapishina
 
Respiratory System / Дихальна система
Respiratory System / Дихальна системаRespiratory System / Дихальна система
Respiratory System / Дихальна системаAlla Khodorovska
 

Similar to стема 12 doc (20)

урок
урокурок
урок
 
Лекція №2.pptx
Лекція №2.pptxЛекція №2.pptx
Лекція №2.pptx
 
органи виділення
органи  виділенняоргани  виділення
органи виділення
 
нирки
ниркинирки
нирки
 
жкт, жел. сок
жкт, жел. сокжкт, жел. сок
жкт, жел. сок
 
особливості травлення
особливості травленняособливості травлення
особливості травлення
 
1елпр тииь
 1елпр тииь 1елпр тииь
1елпр тииь
 
органи виділення
органи  виділенняоргани  виділення
органи виділення
 
фізіологія крові
фізіологія кровіфізіологія крові
фізіологія крові
 
будова та життєдіяльність риб
будова та життєдіяльність риббудова та життєдіяльність риб
будова та життєдіяльність риб
 
1 схеми.pdf
1 схеми.pdf1 схеми.pdf
1 схеми.pdf
 
Вода в організмах
Вода в організмахВода в організмах
Вода в організмах
 
биология 7 класс
биология 7 классбиология 7 класс
биология 7 класс
 
будова шлунку01
будова шлунку01будова шлунку01
будова шлунку01
 
Тема: "Внутрішне середовище"
Тема: "Внутрішне середовище"Тема: "Внутрішне середовище"
Тема: "Внутрішне середовище"
 
Тема "Двостулкові молюски"
Тема "Двостулкові молюски"Тема "Двостулкові молюски"
Тема "Двостулкові молюски"
 
урок 5.обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини
урок 5.обмін речовин та перетворення енергії в організмі людиниурок 5.обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини
урок 5.обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини
 
Anatomi ya lyu_dini_tom_2_koveshnikov_v_g (1)
Anatomi ya lyu_dini_tom_2_koveshnikov_v_g (1)Anatomi ya lyu_dini_tom_2_koveshnikov_v_g (1)
Anatomi ya lyu_dini_tom_2_koveshnikov_v_g (1)
 
Respiratory System / Дихальна система
Respiratory System / Дихальна системаRespiratory System / Дихальна система
Respiratory System / Дихальна система
 
Pathophysiology of the liver 2018 (ukrainian language)
Pathophysiology of the liver 2018 (ukrainian language)Pathophysiology of the liver 2018 (ukrainian language)
Pathophysiology of the liver 2018 (ukrainian language)
 

More from Кременчуцький педагогічний коледж імені А. С. Макаренка

More from Кременчуцький педагогічний коледж імені А. С. Макаренка (20)

Fizichna kultura posibnik_z_praktiki_onovleniy
Fizichna kultura posibnik_z_praktiki_onovleniyFizichna kultura posibnik_z_praktiki_onovleniy
Fizichna kultura posibnik_z_praktiki_onovleniy
 
зрв
зрвзрв
зрв
 
фізкультурно оздоровчі заходи в режимі навчального дня (авт.каблашова д.)
фізкультурно оздоровчі заходи  в режимі навчального дня (авт.каблашова д.)фізкультурно оздоровчі заходи  в режимі навчального дня (авт.каблашова д.)
фізкультурно оздоровчі заходи в режимі навчального дня (авт.каблашова д.)
 
засоби фв мол.шк. тмфв
засоби фв мол.шк. тмфвзасоби фв мол.шк. тмфв
засоби фв мол.шк. тмфв
 
семінар 3
семінар 3семінар 3
семінар 3
 
інструкція до лаб практичного заняття 7
інструкція до лаб практичного заняття 7 інструкція до лаб практичного заняття 7
інструкція до лаб практичного заняття 7
 
сем.№ 11
сем.№ 11сем.№ 11
сем.№ 11
 
лр 6
лр 6лр 6
лр 6
 
№2 спостереження уроку з елементами легкої атлетики школа пересувань, стрибкі...
№2 спостереження уроку з елементами легкої атлетики школа пересувань, стрибкі...№2 спостереження уроку з елементами легкої атлетики школа пересувань, стрибкі...
№2 спостереження уроку з елементами легкої атлетики школа пересувань, стрибкі...
 
vh1.фізичне виховання як соціальна система
vh1.фізичне виховання як соціальна системаvh1.фізичне виховання як соціальна система
vh1.фізичне виховання як соціальна система
 
18.методика та послідовність навчання техніці пересування на лижах
18.методика та послідовність навчання техніці пересування на лижах18.методика та послідовність навчання техніці пересування на лижах
18.методика та послідовність навчання техніці пересування на лижах
 
17.методика вивчення стройових вправ
17.методика вивчення стройових вправ17.методика вивчення стройових вправ
17.методика вивчення стройових вправ
 
16.методика вивчення загальнорозвиваючих вправ без предмета. методика вивченн...
16.методика вивчення загальнорозвиваючих вправ без предмета. методика вивченн...16.методика вивчення загальнорозвиваючих вправ без предмета. методика вивченн...
16.методика вивчення загальнорозвиваючих вправ без предмета. методика вивченн...
 
14.загальні основи навчан¬ня фізичних вправ
14.загальні основи навчан¬ня фізичних вправ  14.загальні основи навчан¬ня фізичних вправ
14.загальні основи навчан¬ня фізичних вправ
 
12.загальні основи розвитку фізичних якостей
12.загальні основи розвитку фізичних якостей 12.загальні основи розвитку фізичних якостей
12.загальні основи розвитку фізичних якостей
 
11.особливості роботи з фізичного виховання в малокомплектній сільській школі
11.особливості роботи з фізичного виховання в малокомплектній сільській школі11.особливості роботи з фізичного виховання в малокомплектній сільській школі
11.особливості роботи з фізичного виховання в малокомплектній сільській школі
 
10.підготовка вчителя до уроку
10.підготовка вчителя до уроку 10.підготовка вчителя до уроку
10.підготовка вчителя до уроку
 
9.методичні принципи і методи навчання фізич¬них вправ.
9.методичні   принципи   і методи навчання фізич¬них вправ.9.методичні   принципи   і методи навчання фізич¬них вправ.
9.методичні принципи і методи навчання фізич¬них вправ.
 
8.основи планування і контролю навчальної роботи з фізичного ви ховання у шк...
8.основи планування  і контролю навчальної роботи з фізичного ви ховання у шк...8.основи планування  і контролю навчальної роботи з фізичного ви ховання у шк...
8.основи планування і контролю навчальної роботи з фізичного ви ховання у шк...
 
7.правила та засоби загартування молодших школярів.
7.правила та засоби загартування молодших школярів.7.правила та засоби загартування молодших школярів.
7.правила та засоби загартування молодших школярів.
 

стема 12 doc

  • 1. ТЕМА: Фізіологія виділення (Вікові особливості видільних процесів у дітей. Нічне нетримання сечі у дітей. Профілактика захворювань органів виділення.) МЕТА: сформувати уявлення у студентів про вікові анатомічні і функціональні особливості будови органів виділення Література : - Кабанов А.Н., Чабовская А.П. Анатомия, физиология и гигиена детей дошкольного возраста. – М.: Просвещение, 1975 с. 210 - Леонтьева Н.Н., Маринова К.В., Каплун Э.Г. Анатомия и физиология детского организма. – М.: Просвещение, 1976 - Петришина О.Л., Попова Є.П. Анатомія, фізіологія і гігієна дітей молодшого шкільного віку. – К.: Вища школа, 1982 - Хрипкова А.Г. Возрастная физиология и школьная гигиена. – М.: Просвещение, 1990 с. 251-254 Студенти повинні знати: визначення процесу виділення, вікові особливості видільних процесів. ІНСТРУКЦІЯ: 1. Опрацюйте теоретичний матеріал. 2. Заповнити таблицю: Вікові зміни будови органів сечовидільної системи: Органи Вікові зміни Функції нирки сечоводи сечовий міхур сечовидільний канал 3. Заповніть схему: Причини виникнення енурезу: 4. Дайте відповіді на питання: - Сечовипускання і його механізм; - Профілактика захворювань органів виділення. Етіологія енурезу Етіологія енурезу
  • 2. Питання для самоконтролю: 1. Позначте основний чинник, що зумовлює інтенсивність сечовиділення у дітей: А) температура тіла; Б) температура навколишнього середовища; В) кров’яний тиск; Г) кількість спожитої рідини. 2. Позначте сполуку, яка є основною складовою сечі: А) сечовина; Б) глюкоза; В) мінеральні солі; Г) вода. 3. Установіть, у якій послідовності анатомічних структур відбувається рух рідини при утворенні сечі (вказано не всі органи): А) петля Генле; Б) звивистий каналець першого порядку; В) капсула Боумена-Шумлянського; Г) звивистий каналець другого порядку. 4. Розташуйте у правильній послідовності фізіологічні процеси, які забезпечують сечоутворення: А) канальцева реабсорбція; Б) канальцева секреція; В) клубочкова фільтрація. Відповіді запишіть у таблицю: № питання 1 2 3 4 № відповіді ФОРМА ПЕРЕВІРКИ : 1. Перевірка зошитів. 2. Усне опитування. Інформаційний матеріал Вікові особливості виділення
  • 3. У процесі обміну речовин постійно утворюються кінцеві продукти обміну жирів, білків і вуглеводів. Кінцевими продуктами обміну жирів і вуглеводів є вуглекислий газ та вода. При розпаді білків утворюються сечовина, сечова кислота, креатинін, фосфорно- і сірчанокислі солі таінші продукти. Продукти обміну білків і нуклеопротеїдів можуть виділятися тільки в розчиненому стані через спеціальний видільний орган — нирки, а також частково через шкіру і слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Через нирки виділяється також більшість отруйних речовин. Нирки підтримують певну сталу реакцію крові. При нагромадженні в крові кислих або лужних продуктів обміну через нирки збільшується виділення надлишків відповідних солей. У підтриманні сталості реакції крові важливу роль відіграє здатність нирок синтезувати аміак, який з'єднує кислі продукти, заміщаючи в них натрій і калій. При цьому утворюються амонієві солі, які виводяться у складі сечі, а натрій і калій зберігаються для потреб організму. Будова нирок Нирки — це парні органи, які містяться в черевній порожнині по обидва боки хребта, приблизно на рівні з 11-го грудного до 3-го поперекового хребців. Форма нирок бобоподібна, вони мають червоно-бурий колір, масу близько 120 г. На увігнутому внутрішньому кінці є глибока вирізка - це ворота нирки. Сюди входить артерія, а виходять ниркова вена і сечовід. Речовина нирки вкрита щільною фіброзною капсулою, яка легко знімається. Ззовні нирки знаходиться шар жирової клітковини — жирова капсула. Уся нирка оточена фасцією нирки. На поздовжньому розрізі нирки видно невелику порожнину — ниркову миску, оточену двома шарами ниркової речовини. Зовнішній шар називається коркоподібним, а внутрішній — мозковим. Ниркова тканина складається з великої кількості складних мікроскопічних утворень — нефронів. Починається нефрон у корковому шарі нирковим тільцем, яке складається з капсули Шумлянського— Боумена і клубочка капілярів (мальпігіїв клубочок). Кап- сула Шумлянського—Боумена —це чашечка мікроскопічної величини, стінки якої складаються з двох шарів епітеліальних клітин. Між цими шарами лежить щілиноподібний простір, від якого починається сечовий каналець, що має стінку з одного шару циліндричного епітелію. На початку сечовий каналець скручується і потім переходить у мозковий шар. Ця частина канальця називається звивистим канальцем першого порядку. У мозковому шарі каналець випрямляється, утворюючи в ньому петлю Генле, повертається в корковий шар, у якому каналець скручується, утворюючи звивистий каналець другого порядку, який впадає в збірну трубку. Збірні трубки проходять через мозковий шар і на верхівці відкриваються в ниркову миску, лійкоподібну сплющену порожнину з тонкими стінками. Сеча з ниркових мисок надходить у сечоводи, які сполучені з сечовим міхуром. Сечоводи — це вузькі м'язові трубки довжиною 30 см, які за допомогою перистальтичних хвиль виводять сечу в сечовий міхур. Сечовий міхур — порожнистий м'язовий орган, який виконує функцію резервуара для сечі й бере участь у періодичному виведенні її з організму. Його місткість дорівнює 300—700 см3 . Нирки дітей мають деякі відмінності порівняно з нирками дорослих. У дітей нирки відносно більші, ніж у дорослих. Нирка новонародженої дитини важить 11 — 12 г, у однорічної дитини — 36 г, у 12-річної — 100 г, а в дорослої людини -150 г. з ростом всього організму збільшуються і формуються нирки. Найінтенсивніший ріст їх спостерігається протягом першого року життя, в період статевого дозрівання і у 20-річному виці. До 3-річного віку нирки сильно ростуть, з 3 до 5 років формується кіркова речовина, у 9— 10-річних дітей за будовою кіркова речовина нирки, не відрізняється від нирки дорослої людини. Найінтенсивніше росте мозкова речовина до 3 років, у 5—6 років та в 9 —12 років. Розміри сечового міхура також збільшуються. В однорічних дітей його місткість становить приблизно 200 мл, а у 10-річних – 600 мл, що вже наближається до місткості сечового міхура дорослих, яка становить близько 750 мл. Механізм сечоутворення Процес утворення сечі відбувається у дві фази. Перша фаза — фільтраційна — полягає в тому, що в мальпігієвому клубочку під впливом тиску крові її рідка частина фільтрується крізь стінки капілярів і збирається в порожнині між стінками капсули Шумлянського— Боумена. Тут утворюється первинна сеча, яка за своїм складом схожа на плазму крові. У другу фазу утворення сечі відбувається всмоктування води і деяких складових частин первинної сечі назад у кров. Первинна сеча віддає крові воду, багато солей, глюкозу, амінокислоти та інші речовини. Сечовина, сечова кислота назад не всмоктуються. Завдяки такому вибірковому всмоктуванню в кінцевій сечі, яка збирається в нирковій мисці, залишаються лише ті сполуки, які організм не може використати, а потрібні речовини повертаються в кров. Крім зворотного всмоктування, або реабсорбції, у канальцях нирки відбувається й активний процес секреції. Завдяки секреторній функції канальців з організму виділяються речовини, які з якихось причин не можуть профільтруватися з клубочка капілярів у порожнину капсули ниркового тільця (фарби, лікарські речовини). 3 віком змінюються кількість і склад сечі. Сечі в дітей виділяється порівняно
  • 4. більше, ніж у дорослих, а сечовипускання відбувається частіше внаслідок інтенсивного водного обміну і відносно більшої кількості води та вуглеводів у раціоні харчування дитини. У зв’язку з цим в дітей сечовипускання відбувається частіше, ніж у дорослих. Густина сечі з віком людини збільшується. У 2-3 – річних дітей вона становить 1010-1017, у 4-5-річних – 1012-1020, у 10-12 – річних – 1011- 1020. У дорослих густина сечі коливається в межах 1015-1020. Сеча і її склад У середньому за добу в дорослої людини із сечею виділяється 25 г неорганічних речовин, з них кухонної солі — до 15 г, органічних речовин — 35 г, з них до 30 г — сечовини. Забарвлення сечі залежить від наявності пігментів — уробіліну та урохрому. У сечі дітей значно більше креатину, ніж креатиніну. Креатин у сполуці з фосфатом міститься, головним чином, у скелетних м'язах. Він є важливою частиною обміну речовин при м'язовій роботі. При розщепленні фосфокреатиніну, кінцевого продукту, утворюється креатинін. Тому збільшення з віком креатиніну в сечі у дітей відображає ріст скелетних м'язів і м'язової роботи. Поява білка в сечі (альбумінурія) розцінюється як ознака захворювання нирок, а наявність глюкози – (глюкозурія) пов'язана звичайно з хворобою обміну речовин — цукровим діабетом. В осаді сечі можуть бути кристали солей (що утворюються за певних умов), а також поодинокі лейкоцити. Однак велика кількість лейкоцитів, тобто виділення гнійної сечі (піурія), є звичайно показником запальних процесів у сечовивідних шляхах. Еритроцити зустрічаються в сечі тільки при запальних процесах у нирках (нефрит) або при травмах сечовивідних шляхів (в тому числі й після проходження ниркових каменів — великих кристалів солей деяких кислот (сечової, щавлевої, фосфорної). Таким чином, під час хвороб склад сечі різко змінюється: у ній з'являється білок, цукор, ацетон, жовчні кислоти, кров'яні тільця. Механізм сечовиділення Акт сечовипускання відбувається рефлекторно внаслідок імпульсів у центр сечовипускання, що знаходиться в крижовому відділі спинного мозку і перебуває під контролем кори головного мозку. Імпульси йдуть від надмірно розтягнутих стінок сечового міхура. Збудження, що виникає в рецепторах, іде по доцентрових нервах у центр сечовипускання, переходить там на відцентрові нерви і надходить по них до м'язів міхура і сфінктерів. Стінки міхура скорочуються, а сфінктери в цей час розслабляються — відбувається сечовипускання. Регулюється скорочення сечового міхура та сфінктерів симпатичними і парасимпатичними нервами. Регуляція діяльності нирок здійснюється за допомогою нервово-гуморальних механізмів, які реагують на найменші зміни осмотичного тиску в тканинах. Під їх впливом змінюється нирковий кровообіг: збільшується або зменшується фільтрація первинної сечі та реабсорбція води в канальцях нефронів. Нервово-гуморальні механізми відповідальні й за деякі розлади сечової системи: наприклад, при дії на організм надмірно сильних больових подразників (травма, опік, ниркова колька, оперативне втручання) може виникнути рефлекторна або рефлекторно-гуморальна
  • 5. зупинка сечовиділення — анурія. Діурез збільшується під впливом сечогінних засобів (діуретин, меркузал, гіпотіазид тощо). У немовлят протягом першого року життя має місце мимовільне (безумовнорефлекторне) сечовипускання, пов'язане з недостатнім розвитком кори великих півкуль. Лише поступово, у міру розвитку кори головного мозку, в дитини виробляється умовний рефлекс затримання сечовипускання. На кінець першого року життя в дитини виробляється умовнорефлекторне затримання сечовипускання. Цей рефлекс приблизно на кінець другого року життя дитини стає настільки міцним, що виявляється і під час сну. Проте в деяких дітей, в основному в хлопчиків, спостерігається нічне нетримання сечі – енурез. Причиною цього захворювання може бути неправильний режим життя дитини – приймання їжі перед сном, вживання великої кількості рідини, гостра їжа, ненормальний сон. Нерідко енурез виникає у дітей як наслідок нервово-психічних потрясінь (конфлікти в сім’ї, переляк, гострі больові відчуття тощо). Люди, що оточують таку людину, не завжди розуміють, що нічне нетримання сечі – це не наслідок розпущеності, лінощів, а захворювання. Таких дітей соромлять, карають, що дуже ображає їх і посилює хворобу. Ось чому вчитель повинен виявляти до дитини, хворої на енурез, особливу чуйність, вести роз’яснювальну роботу з батьками, рекомендувати їм звернутися до лікаря, який призначить необхідне лікування. Зазвичай енурез минає у дітей десь у 10 років або в період статевого дозрівання.
  • 6. зупинка сечовиділення — анурія. Діурез збільшується під впливом сечогінних засобів (діуретин, меркузал, гіпотіазид тощо). У немовлят протягом першого року життя має місце мимовільне (безумовнорефлекторне) сечовипускання, пов'язане з недостатнім розвитком кори великих півкуль. Лише поступово, у міру розвитку кори головного мозку, в дитини виробляється умовний рефлекс затримання сечовипускання. На кінець першого року життя в дитини виробляється умовнорефлекторне затримання сечовипускання. Цей рефлекс приблизно на кінець другого року життя дитини стає настільки міцним, що виявляється і під час сну. Проте в деяких дітей, в основному в хлопчиків, спостерігається нічне нетримання сечі – енурез. Причиною цього захворювання може бути неправильний режим життя дитини – приймання їжі перед сном, вживання великої кількості рідини, гостра їжа, ненормальний сон. Нерідко енурез виникає у дітей як наслідок нервово-психічних потрясінь (конфлікти в сім’ї, переляк, гострі больові відчуття тощо). Люди, що оточують таку людину, не завжди розуміють, що нічне нетримання сечі – це не наслідок розпущеності, лінощів, а захворювання. Таких дітей соромлять, карають, що дуже ображає їх і посилює хворобу. Ось чому вчитель повинен виявляти до дитини, хворої на енурез, особливу чуйність, вести роз’яснювальну роботу з батьками, рекомендувати їм звернутися до лікаря, який призначить необхідне лікування. Зазвичай енурез минає у дітей десь у 10 років або в період статевого дозрівання.