У статті йдеться про одне із найпоширеніших джерел змісту освіти — навчальні видання, дається характеристика окремих їх видів залежно від цільового і читацького призначення, а також характеру вміщеної у них інформації.

1. БІБЛІОТЕЧНА РОБОТА
ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА
Лідія ПОПЕРЕЧНА,
головний редактор журналу
Анастасія ТЕРЕЩЕНКО,
студентка ІІІ курсу
факультету «Видавнича справа
та журналістика»
Київського національного
університету культури і мистецтв
Цією статтею редакція продовжує серію публікацій, головна мета яких —
ознайомлення з різноманітними джерелами інформації. У статті йдеться про
одне з найпоширеніших джерел змісту освіти — навчальні видання, дається
характеристика окремих їх видів залежно від цільового та читацького призначення,
а також характеру вміщеної інформації.
Видове різноманіття
навчальних видань
Зміст освіти для всіх типів навчальних закладів відображаєть-
ся у навчальних планах, програмах, підручниках і навчальних по-
сібниках — навчальних виданнях. Як один із основних засобів на-
вчання і виховання навчальне видання є невід’ємним елементом
навчального процесу. Основна їх мета — забезпечення навчально-
методичної підтримки
різних форм і методів на-
вчального процесу на всіх
його етапах і рівнях осві-
ти. Навчальні видання
виконують комунікатив-
ну, інформаційну, пізна-
вальну, розвивальну, ви-
Навчальне видання — це видання, що містить систему
відомостей наукового чи прикладного характеру,
викладену в зручній для вивчення та викладання формі;
офіційно затверджене як даний вид видання (підручник,
навчальний посібник, хрестоматія, практикум, навчальна
програма робочий зошит тощо)
ховну, організаційну та самоосвітню функції. Водночас навчальні
видання складають переважну частину фонду шкільної бібліоте-
ки, а специфічні характеристики окремих їх видів зумовлюють
особливі підходи до їх обліку, зберігання і використання.
Навчальне видання — це видання, що містить систему відо-
мостей наукового чи прикладного характеру, викладену в зруч-
ній для вивчення та викладання формі; офіційно затверджене як
даний вид видання (підручник, навчальний посібник, хрестома-
тія, практикум, навчальна програма робочий зошит тощо). Усі на-
вчальні видання узгоджуються з державними освітніми стандар-
тами, навчальними планами та програмами.
Зовнішньою ознакою навчального видання є зазначення
у його вихідних даних рекомендаційного грифа відповідного
ШБІЦ № 2/2012 39

2. Бібліотечна робота Інформаційна культура
освітнього міністерства, відомства, навчального чи наукового за-
кладу, а також проходження визначеного порядку рецензування.
Види грифів та умови їх отримання визначено у Порядку надання
навчальній літературі, засобам навчання і навчальному облад-
нанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України,
затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від
17 червня 2008 р. № 537 (далі — Порядок).
Загальнотипологічної класифікації навчальних видань нате-
пер не існує.
У самостійний комплекс навчальні видання виділяють за ці-
льовим призначенням і характером вміщуваної інформації згідно
з ДСТУ 3017-95 «Видання. Основні види. Терміни та визначення», який
трактує навчальне видання як «видання, що містить систематизо-
вані відомості наукового, прикладного характеру, викладені у формі,
зручній для вивчення і викладання, і розраховані на учнів різного віку».
Цим документом (котрий, до слова, далекий від досконалос-
ті та потребує суттєвого доопрацювання) установлені терміни:
видання навчальне, підручник, навчальний посібник, практикум,
буквар, хрестоматія, задачник / робочий зошит.
Навчальні видання, як відомо, відзначаються надзвичайною
різноманітністю. Причому видання одного і того самого виду мо-
жуть розрізнятися за різними ознаками. В основі диференціації
навчальних видань лежить їх цільове та читацьке призначення.
Читацьке призначення навчальних видань
Кожне видання орієнтоване на чітко визначену категорію
читачів і враховує можливості сприйняття змісту й особливості
впливу навчальної книги.
Читацька адреса — важлива складова характеристики на-
вчальної літератури, що визначає особливості вміщуваної інфор-
мації й обсягу знань. Читачів навчальних видань представлено
різними групами:
 тих, хто навчається, — учні загальноосвітніх і професій-
но-технічних навчальних закладів, студенти вищої
школи, слухачі системи підвищення кваліфікації;
 тих, хто вчить, — учителі, вихователі, викладачі й ін.
Відповідно до структури освіти, що включає дошкільну, за-
гальну середню, позашкільну, професійно-технічну, вищу та піс-
лядипломну освіту, а також аспірантуру, докторантуру та самоос-
віту, кожному рівню освіти відповідає своя система вимог до ха-
рактеру навчання, цілей, завдань і особливостей навчального
процесу, форм і методів, які використовуються на різних його
етапах. Усе вищезазначене трансформується у специфіку комп-
лексу навчальних видань, характер і обсяг вміщеної інформації;
впливає на загальні підходи до конструювання навчальних ви-
дань і безперечно відбивається на диференціації видань.
Відповідно до стандарту «Поліграфія. Підручники і навчаль-
ні посібники для середніх загальноосвітніх навчальних закладів.
Загальні технічні вимоги» СОУ 22.2-02477019-07:2007 навчальні
Див. додаток 1
Див. додаток 2
40 ШБІЦ № 2/2012

3. Бібліотечна робота Інформаційна культура
видання для учнів загальноосвітніх навчальних закладів за віко-
вою категорією читачів поділяються на:
 навчальні видання для молодшого шкільного віку — при-
значаються для учнів початкових класів, тобто дітей ві-
ком 6–10 років;
 навчальні видання для середнього шкільного віку — адресу-
ються учням 5–8-х класів, яким виповнилося 11–14 років;
 навчальні видання для старшого шкільного віку — роз-
раховані на підлітків 9–12-х класів, а також абітурієнтів
віком 15–18 років.
Види навчальних видань за цільовим
призначенням і характером інформації
Залежно від ролі в навчально-виховному процесі та характе-
ру інформації та відповідно до зазначеного вище стандарту на-
вчальні видання поділяють на такі види:
 підручники;
 навчальні посібники (хрестоматія, курс лекцій, прописи
тощо);
 практикуми (задачник, робочий зошит, завдання для
контролю засвоєння знань тощо).
Особливість характеру інформації навчального видання — ши-
рокий тематичний діапазон, визначений номенклатурою навчаль-
них дисциплін, що вивчаються в усіх типах навчальних закладів. За-
лежно від навчальних дисциплін навчальні видання поділяють на:
 гуманітарні — до них належать підручники з мови, лі-
тератури, психології, історії, суспільствознавства;
 математичні — видання з математики, алгебри, геомет-
рії, інформатики, логіки;
 природничі — до цієї групи видань належать підручни-
ки й інші навчальні видання з біології, хімії, природо-
знавства, фізики, астрономії;
 спеціальні — навчальні видання, що стосуються таких
дисциплін, як медицина, механіка, радіотехніка тощо.
У Порядку визначено основні види навчальних видань, яким
надаються грифи Міністерства освіти і науки України, а саме:
 навчальні програми;
 підручники;
 навчальні посібники;
 навчально-методичні або методичні посібники;
 хрестоматії;
 зібрання творів;
 словники;
 енциклопедії;
 тлумачні словники для школярів і студентів;
 термінологічні словники для школярів і студентів;
 довідники для школярів і студентів;
 практикуми;
 навчальні наочні посібники;
 альбоми.
Види навчальних
видань за
характером
інформації
ШБІЦ № 2/2012 41

4. Бібліотечна робота Інформаційна культура
Відповідно до міждержавного стандарту ГОСТ 7.60-2003, що
регламентує терміни і визначення в описі основних видів видав-
ничої продукції, навчальні видання згруповано у чотири групи:
програмно-методичні, навчально-методичні, навчальні видання
і допоміжні видання.
На наш погляд, така диференціація навчальних видань не
повною мірою відображає весь спектр друкованих джерел на-
вчальної інформації. Тож, ураховуючи вищезазначене, розгляне-
мо різні види та підвиди видань навчальної літератури, згрупу-
вавши їх за такими блоками:
 навчально-програмні видання;
 навчально-теоретичні видання;
 навчально-практичні видання;
 навчально-методичні видання;
 навчально-довідкові видання;
 навчально-наочні видання.
Схему «Основні види навчальних видань» наведено на компакт-диску
Навчально-програмні видання
Навчально-програмні видання регламентують навчально-ви-
ховний процес із певної навчальної дисципліни, курсу (факульта-
тиву, гуртка тощо). До них належать навчальні плани, програми,
календарно-тематичне планування, поурочні плани. Вони визна-
чають цілі та завдання, структуру і зміст навчальної дисципліни,
обсяг навчального матеріалу з окремих тем (питань), послідов-
ність їх вивчення.
Зміст навчального предмета, передбаченого навчальним
планом, визначається його навчальною програмою. Навчальні
програми1 визначають зміст, обсяг і вимоги до вивчення будь-
якої дисципліни. Складаються такі програми відповідно до вимог
державних освітніх стандартів України.
Навчальна програма — державний документ, що визначає
зміст, обсяг і вимоги до вивчення навчальних дисциплін, розви-
тку та виховання особистості відповідно до державного стандар-
ту освіти та навчальних планів.
Навчальні програми з усіх навчальних дисциплін для всіх або
окремих типів загальноосвітніх навчальних закладів інваріантної
складової Типових навчальних планів розробляються на замов-
лення Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України відпо-
відними структурними підрозділами Національної Академії педа-
гогічних наук Ук раїни, іншими науково-методичними установами
та організаціями, окремими особами або колективами, які мають
відповідну науково-теоретичну й практичну підготовку.
Порядок розроблення й запровадження навчальних програм
для загальноосвітніх навчальних закладів визначено у Додатку
до листа Міністерства освіти і науки України «Порядок розроблен-
ня й запровадження навчальних програм для загальноосвітніх на-
вчальних закладів» від 12 грудня 2002 р. № 1/9-556.
Див. додаток 3
1 Детальніше про навчальні програми, вимоги до їх розроблення та порядок запровадження
читайте у наступних випусках журналу (прим. Ред.).
42 ШБІЦ № 2/2012

5. Бібліотечна робота Інформаційна культура
Реалізація навчальної програми в конкретному навчальному
закладі (класі) відображається в календарно-тематичному плану-
ванні на певний навчальний рік. Орієнтовне календарно-тематич-
не планування розробляється провідними вчителями-практиками
і є досить поширеним видом навчально-програмових видань.
Затребуваними на ринку навчальних видань сьогодні є по-
урочні плани. І хоча поурочний план — це індивідуальний робо-
чий документ учителя, видавці навчальної літератури досить
часто беруться за їх видання окремими виданнями.
Навчально-теоретичні видання
Відповідно до навчальних планів і програм створюють під-
ручники і навчальні посібники, які утворюють групу навчально-
теоретичних видань.
Підручник — книга, яка містить основи наукових знань з пев-
ної навчальної дисципліни, що викладені згідно з цілями навчан-
ня, визначеними програмою та вимогами дидактики2.
Підручник — навчальне видання, що містить систематизова-
не викладення навчальної дисципліни, відповідає програмі дис-
ципліни й офіційно затверджене як такий вид видання. Головне
його призначення — допомогти учням самостійно закріпити та
поглибити знання, здобуті на уроці.
Підручники поділяють на підвиди залежно від їх функцій
і призначень. Підручники бувають:
 стабільні — мають гриф Міністерства освіти і науки Украї-
ни та можуть використовуватись у школах декілька років;
 експериментальні — не є затвердженими, адже вони міс-
тять нові матеріали та виражені в незвичайній формі. Такі видан-
ня з’являються тоді, коли форма навчання потребує вдоскона-
лення або змін;
 пробні — видаються перед стабільними і розраховані на
вчителів, які мають ознайомитись із новими формами подання
інформації та новою системою навчання;
 варіативні — створені за однією навчальною програмою та
стандартами, але відрізняються між собою різним виконанням.
Різновидами підручників є: профільні підручники; підручни-
ки з інтегрованих курсів; підручники для поглибленого вивчен-
ня; підручники для непрофільних освітніх закладів; підручники-
зошити; підручники-хрестоматії; підручники-задачники.
Профільні підручники призначено для профільних класів
старшої школи.
Підручники для інтегрованих курсів вміщують матеріали
з кількох об’єднаних предметів, а для поглибленого вивчення —
лише з одного предмета, проте викладений він детальніше, ніж
у звичайному підручнику, адже призначений для спеціалізованих
та профільних класів.
Матеріал, викладений у підручниках для непрофільних освіт-
ніх закладів, не заглиблюється в ту чи іншу дисципліну, а пода-
ється більш загально.
Підручники
2 Детальніше про підручник, його структуру та методи роботи з ним читайте у наступних
випусках журналу (прим. Ред).
ШБІЦ № 2/2012 43

6. Бібліотечна робота Інформаційна культура
Посібник — видання, спрямоване допомогти в практичній ді-
яльності або в оволодінні навчальною дисципліною.
Навчальний посібник — навчальне видання, що частково чи
повністю замінює або доповнює підручник та офіційно затвер-
джене як такий вид видання.
Навчальні посібники зазвичай доповнюють підручники з тієї
чи іншої дисципліни. Інколи вони взагалі можуть їх замінювати,
оскільки також офіційно затверджені як нормативні видання. На-
писані такі видання доступною мовою, вміщують ілюстративний
матеріал і завдання та запитання для самоконтролю. При скла-
данні навчальних посібників автори керуються рекомендаціями
МОНмолодьспорту України.
До навчально-теоретичних видань належать і тексти лекцій
із певної дисципліни, або ж будь-якої частини курсу. Застосову-
ються такі видання здебільшого у вищій школі.
Навчально-практичні видання
До навчально-практичних видань належать практичні ви-
дання (збірники задач і вправ, зошити з друкованою основою то-
що), а також хрестоматії, книги для читання тощо. Цей допоміж-
ний дидактичний матеріал сприяє зміцненню пізнавальних
і практичних умінь, прищеплює навички самостійної роботи.
Важливими для закріплення пройденого матеріалу учнями
є практикуми, що складаються з вправ і завдань. Виконуючи їх,
учні перевіряють, наскільки якісно вони засвоїли інформацію.
Збірники вправ та завдань призначено для закріплення учня-
ми пройденого матеріалу. Вони містять не лише вправи та задачі,
але й відповіді на них, із якими школярі можуть звіряти свої ре-
зультати. Увесь матеріал у таких збірниках подано систематизова-
но та відповідно до того, як його розміщено у підручниках із тієї чи
іншої дисципліни.
Збірники текстів диктантів та переказів використовують
для опанування мов та літератур.
Із уведенням системи тематичного оцінювання, яка потре-
бувала значної кількості добірок завдань і вправ, широкого роз-
повсюдження набули видання для тестування та діагностики на-
вчальних досягнень — збірники завдань для контрольних робіт,
тематичних та підсумкових атестацій, розраховані на підготов-
ку школярів до тематичного оцінювання навчальних здобутків.
У них розміщено завдання з пройденого матеріалу з певного
предмета, які виноситимуться на тематичну чи підсумкову атес-
тацію або залік наприкінці семестру або навчального року.
Значними тиражами видаються сьогодні й такі навчально-
практичні видання, як робочі зошити з друкованою основою. Вони
мають чітке адресне спрямування і використовуються учнями ін-
дивідуально, здебільшого одноразово. Залежно від ролі у навчаль-
ному процесі можна виділити такі різновиди робочих зошитів:
 для формування практичних умінь і навичок (прописи);
 для практичних та лабораторних робіт, щоденники спо-
стережень;
 для контролю навчальних досягнень.
Навчальні
посібники
Збірники вправ
та завдань
Робочі зошити
з друкованою
основою
44 ШБІЦ № 2/2012

7. Бібліотечна робота Інформаційна культура
Із запровадженням зовнішнього незалежного оцінювання
(ЗНО) широкої популярності набули видання, зорієнтовані на підго-
товку учнів до ЗНО: робочі зошити Тест-контроль у форматі ЗНО.
Зауважте! Зошити з друкованою основою належать до видань
тимчасового значення, а відтак, на балансовий облік бібліотеки
не заносяться, а обліковуються за кількістю примірників, інвен-
тарні номери їм не присвоюються.
Функція книжок для читання — розвивальна. Вони поліпшу-
ють навички та техніку читання у дітей, поглиблюють знання
з предмета, розвивають пізнавальні інтереси.
Розрізняють такі книжки для читання:
 для учнів початкової школи з читання;
 для учнів середньої школи з літератури, історії, біології,
географії;
 з іноземної мови (адаптовані переклади);
 для допоміжних шкіл дефектологічного спрямування.
Хрестоматії — це видання літературно-художніх, історичних
або мистецьких творів чи уривків із них, які є об’єктом вивчення.
Усі твори узгоджено з навчальною програмою. Різновидом хресто-
матій є підручники-хрестоматії та посібники-хрестоматії.
Навчально-методичні видання
Навчально-методичне видання — навчальне видання, що
містить матеріали з методики викладання навчальної дисциплі-
ни (розділу, частини) або з методики виховання.
Навчально-методичні посібники створюють для вчителів
і викладачів, вони містять методику викладання та подання пев-
ного предмета, рекомендації щодо організації самостійної роботи
студентів та учнів.
Навчально-методичний комплект (комплекс) — у повному
об’ємі має такий вигляд: анотація, програма курсу і тематичний
план, навчальний посібник для учнів (у друкованій або іншій
формі, наприклад, інтерактивна комп’ютерна програма, інтер-
нет-ресурс), методичні рекомендації для вчителів (розробки за-
нять, хрестоматія), анотований список літератури, робочий зо-
шит, завдання для самостійної роботи учнів тощо.
Методичні рекомендації та вказівки допомагають краще орієн-
туватися в певній дисципліні, роз’яснюють методику навчальної ро-
боти, містять поради щодо виконання різноманітних завдань. Важ-
ливо, що методичні рекомендації адресовані вчителям і викладачам,
містять інформацію саме про викладання та ведення роботи з учня-
ми чи студентами, а методичні вказівки написані для студентів та
учнів, адже допомагають в організації самостійної роботи та кращо-
му засвоєнні матеріалу. Вони повинні мати високий науково-мето-
дичний рівень, посилатися на велику кількість джерел.
Навчально-довідкові видання
Навчально-довідкові видання призначені для навчальних ці-
лей. Їх особливості визначаються характером інформації, зорієнто-
ваної на певний етап навчання та завдання навчальної програми.
Книжки
для читання
та хрестоматії
ШБІЦ № 2/2012 45

8. Бібліотечна робота Інформаційна культура
Словники для студентів та учнів уміщують упорядкований
перелік слів (фразеологізмів, синонімів, термінів тощо), які допо-
внено довідковими даними.
Енциклопедії є навчальними довідковими виданнями, які та-
кож містять упорядкований перелік певних відомостей із різнома-
нітних сфер науки, доступний для учнів та легкий для засвоєння.
Довідники складаються з коротких упорядкованих за певною
системою даних, що стосуються окремих галузей науки. Вони
пристосовані до легкого та швидкого пошуку інформації.
Путівники — це навчальні видання довідкового характеру,
які містять дані, що допомагають орієнтуватися у певному місці,
об’єкті тощо.
Визначники — видання у вигляді книги, таблиці, атласу, в яких
подано упорядковані та систематизовані за певними критеріями
визначення, зображення, паспорти певних об’єктів, що стосуються
навчальної дисципліни, а також «ключі» до них. У шкільному корис-
туванні переважають шкільні визначники рослин, тварин тощо.
Навчально-наочні видання
Навчально-наочні посібники містять здебільшого ілюстра-
тивний матеріал для кращого вивчення певної дисципліни. Вони
допомагають наочно представити об’єкти і явища, краще зрозу-
міти їх суть.
Серед друкованих навчально-наочних посібників розрізня-
ють поліграфічні та картографічні посібники:
 поліграфічні навчально-наочні посібники: таблиці, плакати,
комплекти плакатів або таблиць, транспаранти, портрети;
 картографічні навчально-наочні посібники: стінні/кон-
турні карти, атласи тощо.
Карти, атласи — це незалежне додаткове джерело знань
з географії та історії. Вони є незамінними посібниками, що пода-
ють інформацію, яка не може бути в повному обсязі представле-
на у підручнику, та допомагають краще розуміти матеріал або ж
застосовувати знання на практиці.
Зауважте! Навчально-наочні посібники (окрім атласів) належать
до аркушевих видань, а відтак, на балансовий облік бібліотеки не
заносяться, інвентарні номери їм не присвоюються.
На компакт-диску у додатку вміщено таблицю, у якій наведено
приклади різних видів начальної літератури, а також список ви-
Див. додатки 4, 5 користаних джерел
46 ШБІЦ № 2/2012