Освітня програма 10-11 класи Роздольненської ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ, Каховського району

1. Роздольненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів -
дошкільний навчальний заклад
Каховської районної ради
Херсонської області
СХВАЛЕНО
на засіданні
педагогічної ради
РоздольненськоїЗОШ
I-III ступенів-ДНЗ
протокол від 28 серпня
2018 року № 1
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор
РоздольненськоїЗОШ
I-III ступенів-ДНЗ
_________О.М.Стасюк
«__ » _______ 2018р.
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
(2018-2020 р.р.)
(10-11 класи)
2018 р.

2. ЗМІСТ
Загальні положення
Розділ 1. Призначення школи та засіб його реалізації.
Розділ 2. Опис "моделі" випускника школи.
Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу школи.
Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування.
Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому
педагогічних технологій.
Розділ 6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми.
Розділ 7. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми.

3. Загальні положення освітньої програми
закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня
Типова освітня програма закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня
(профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та
постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про
затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».
Типова освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані
підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх
компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених
Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.
Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової
середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали
державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року, повинні
розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття
профільної середньої освіти за інших умов.
Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних
навчальних програмах.

4. Розділ 1. Призначення школи та засіб його реалізації.
Роздольненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-ДНЗ Каховської районної
ради Херсонської області здійснює свою діяльність на підставі ст.53 Конституції
України, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про
забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», постанов
Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 р. №778 «Про затвердження Положення
про загальноосвітній навчальний заклад», від 23 листопада 2011 р. № 1392 «Про
затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», із
змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 р.
№766, з урахуванням вимог Концепції профільного навчання в старшій школі,
затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 11.09.2009 №854 «Про
затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі»,
«Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх
навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» ДСанПіН 5.5.2.008-
01, власного Статуту, забезпечує одержання учнями загальної середньої освіти на
рівні Державних стандартів.
У відповідності до чинного законодавства заклад здійснює освітній процес
відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:
I ступінь - початкова загальна освіта(1-4 класи);
II ступінь - основна загальна освіта(5-9 класи);
III ступінь - профільна середня освіта (10-11 класи).
Призначення ІІІ ступеня освіти визначається Типовим положенням про
загальноосвітній навчальний заклад. Зміст повної середньої освіти створює
передумови: для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах
загальнолюдськихта національних цінностей, науковості і систематичності знань,
їх значущості для соціального становлення людини, гуманізації і демократизації
шкільної освіти, взаємоповаги між націями і народами, світського характеру школи;
для надання навчанню українознавчої спрямованості, що безпосередньо
забезпечується вивченням української мови, української літератури, історії
України, географії України, українського мистецтва тощо; для індивідуалізації та
диференціації навчання, його профільності у старшій школі, запровадження
особистісно орієнтованих педагогічних технологій, формування соціальної,
комунікативної, комп'ютерної та інших видів компетентності учнів.
Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із
початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів
готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Зміст освіти на
цьому ступені є єдиним для всіх учнів; особистісно орієнтований підхід
здійснюється через варіативність методик організації навчання залежно від
пізнавальних здібностей, а також через факультативні курси.
Особливаувага приділяється практичній і творчій складовим навчальної діяльності.
У державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів зростає роль
уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та
оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності. Між
ступенями шкільної освіти забезпечується наступність і перспективність змісту та
вимог щодо його засвоєння учнями.
Основним засобом реалізації призначення школи є засвоєння учнями
обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. Плануються додаткові
засоби реалізації свого призначення:

5.  уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють
загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;
 надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності у гуртках
інтелектуального, трудового, спортивного, художньо-естетичного спрямування;
 раннє або поглиблене вивчення окремих предметів;
 надання учням можливостівиборупрофілю навчання, темпу засвоєння навчального
матеріалу;
 оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та
позанавчальної діяльності;
 здійснення інтеграції навчальної та позанавчальної діяльності.
Розділ 2. Опис "моделі" випускника школи.
Освітня програма закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна
середня освіта) розробленана виконання Закону України «Про освіту» та постанови
Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження
Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», на основі
Типової освітньої програми профільної середньої освіти.
"Модель" випускника ІІІ ступеня - випускник, який усвідомлює себе
громадянином України, здатний до життя в суспільстві, громадянської активності та
цивілізованої взаємодії з природою, який прагне до самовдосконалення і навчання
впродовж життя, готовийдо свідомого життєвого виборута самореалізації, сумлінної
трудової діяльності.
Випускник ІІІ ступеня володіє такими компетентностями:
№
з/п
Ключові
компетентності
Компоненти
1 Спілкування
державною(і
рідною — у разі
відмінності)
мовами
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему;
міркувати, робитивисновкина основіінформації, поданої в
різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на
графіках); розуміти, пояснюватиі перетворювати тексти задач
(усно і письмово), грамотновисловлюватися рідною мовою;
доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з
окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло
формулювати думку, аргументувати, доводитиправильність
тверджень; уникнення невнормованихіншомовних запозичень
у спілкуванні на тематику окремого предмета;поповнювати
свій словниковийзапас.
Ставлення: розуміння важливостічітких та лаконічних
формулювань.
Навчальніресурси: означення понять, формулювання
властивостей, доведення правил, теорем
2 Спілкування
іноземними
мовами
Уміння: здійснюватиспілкування в межах сфер, тем і
ситуацій, визначених чинною навчальною програмою;
розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти
автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем
розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі
відповідно до поставлених завдань; використовуватиу разі
потребиневербальні засобиспілкування за умови дефіциту

6. наявних мовних засобів;обирати й застосовуватидоцільні
комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.
Ставлення: критично оцінювати інформацію та
використовуватиїї для різних потреб; висловлювати свої
думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими
усно, письмово та за допомогою засобів електронного
спілкування; ефективно користуватися навчальними
стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов;
адекватно використовуватидосвід, набутий у вивченні рідної
мови та інших навчальних предметів, розглядаючийого як
засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.
Навчальніресурси: підручники, словники, довідкова
література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні
тексти.
3 Математична
компетентність
Уміння: оперуватитекстовою та числовою інформацією;
встановлювати відношення між реальними об’єктами
навколишньої дійсності (природними, культурними,
технічними тощо); розв’язуватизадачі, зокремапрактичного
змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні
моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та
оцінювати результати; прогнозуватив контексті навчальних та
практичних задач; використовуватиматематичні методи у
життєвих ситуаціях.
Ставлення: усвідомлення значення математики для
повноцінного життя в сучасномусуспільстві, розвитку
технологічного, економічного й оборонногопотенціалу
держави, успішного вивчення інших предметів.
Навчальніресурси: розв'язування математичних задач, і
обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4 Основні
компетентності у
природничих
науках і
технологіях
Уміння: розпізнаватипроблеми, що виникають у довкіллі;
будувати та досліджувати природніявища і процеси;
послуговуватися технологічними пристроями.
Ставлення: усвідомлення важливості природничихнаук як
універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення
ролі наукових ідей в сучаснихінформаційних технологіях
Навчальніресурси: складання графіків та діаграм, які
ілюструють функціональні залежності результатів впливу
людської діяльностіна природу
5 Інформаційно-
цифрова
компетентність
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати
алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання
задачі; використовуватирізні знакові системи; знаходити
інформацію та оцінювати її достовірність;доводитиістинність
тверджень.
Ставлення: критичнеосмислення інформації та джерел її
отримання;усвідомлення важливостіінформаційних
технологій для ефективного розв’язування математичних

7. задач.
Навчальніресурси:візуалізація даних, побудоваграфіків та
діаграм за допомогою програмнихзасобів
6 Уміння вчитися
впродовж життя
Уміння: визначатимету навчальної діяльності, відбирати й
застосовуватипотрібні знання та способидіяльностідля
досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою
навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію,
аналізувати, контролювати, коригуватита оцінювати
результати своєї навчальної діяльності; доводитиправильність
власного судження або визнавати помилковість.
Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності
нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння
важливості вчитися впродовж життя;прагнення до
вдосконалення результатів своєї діяльності.
Навчальніресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
7 Ініціативність і
підприємливість
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми,
аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення;
використовуватикритерії раціональності, практичності,
ефективності та точності, з метою виборунайкращого
рішення; аргументувати та захищати свою позицію,
дискутувати; використовуватирізні стратегії, шукаючи
оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.
Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у
собі; переконаність, що успіх команди – це й особистийуспіх;
позитивне оцінювання та підтримка конструктивнихідей
інших.
Навчальніресурси: завдання підприємницького змісту
(оптимізаційні задачі)
8 Соціальна і
громадянська
компетентності
Уміння: висловлювативласну думку, слухати і чути інших,
оцінювати аргументи та змінювати думку на основідоказів;
аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати
аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в
команді, виділяти та виконувати власну роль в командній
роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний
бюджет; орієнтуватися в широкомуколі послуг і товарів на
основічітких критеріїв, робитиспоживчийвибір, спираючись
на різні дані.
Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до
інших незалежно від статків, соціального походження;
відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне
обґрунтування позиції без передчасногопереходудо
висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо
боротьбиіз дискримінацією.
Навчальніресурси: завдання соціального змісту
9 Обізнаність і
самовираження у
Уміння: грамотно і логічно висловлюватисвою думку,
аргументувати та вести діалог, враховуючинаціональні та

8. сфері культури культурні особливостіспіврозмовників та дотримуючись
етики спілкування і взаємодії;враховувати художньо-
естетичну складовупри створенніпродуктів своєї діяльності
(малюнків, текстів, схем тощо).
Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до
культурного розмаїття у глобальномусуспільстві;
усвідомлення впливу окремого предметана людську культуру
та розвитоксуспільства.
Навчальніресурси: математичні моделі в різних видах
мистецтва
10 Екологічна
грамотність і
здоровежиття
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-
економічні події в державі на основірізних даних; враховувати
правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень;
розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем
можуть бути використані для маніпулювання.
Ставлення: усвідомлення взаємозв’язкуокремогопредметата
екології на основірізних даних; ощадне та бережливе
відношення до природніх ресурсів, чистотидовкілля та
дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної
характеристики щодо виборуздорового способужиття; власна
думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.
Навчальніресурси: навчальні проекти, завдання соціально-
економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють
усвідомленню цінності здоровогоспособужиття
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і
підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та
громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих
предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових
компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська
відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність»
спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у
реальних життєвих ситуаціях.
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних
компетентностей, окремихпредметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати
при формуванні шкільного середовища.
Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які
допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають
здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем
враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища
навчання;
окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета
проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються
надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при
навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета
та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною

9. наскрізною темою;
предмети за вибором;
роботу в проектах;
позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Наскрізна
лінія
Коротка характеристика
Екологічнабезпекайсталий
розвиток
Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та
екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань
збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості
сталого розвитку для майбутніх поколінь.
Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з
реальними даними про використання природнихресурсів, їх збереження та
примноження. Аналіз цих даних сприяє розвиткубережливого ставлення до
навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення,
вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку
навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому
повітрі.
Громадянськавідповідальність
Сприятимеформуванню відповідального члена громадиі суспільства,
що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця
наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність
(дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі
предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці,
толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.
Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше
позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності,
старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності.
Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні
толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних
досягнень.
Здоров'яібезпека
Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого
члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати
навколо себе безпечне життєве середовище.
Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і
охоронуздоров’я(текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього
руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на
проблеми, пов’язанііз ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем,
знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і
розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних
емоцій.
Підприємливістьі
фінансоваграмотність
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність
успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення
кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань
(здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування,
кредитування тощо).
Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань
щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних
можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного
ставлення до природних ресурсів.

10. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість
навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно
доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його
спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із
практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного
виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-
наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації
спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових
компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі
міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних,
операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює
пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури,
створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового
світогляду. Учні набувають досвідузастосування знань на практиці та перенесення їх
в нові ситуації.
Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу школи.
Цілі та задачі освітнього обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і
місцем школи в освітньому просторі села, району, області. Всі завдання направлені
на виконання основноїмісії школи «створення оптимальних психолого-педагогічних
умов для самореалізації та індивідуального розвитку особистості», дослідно-
експериментальної роботи «Психолого-педагогічнезабезпечення освітнього процесу
на засадах педагогіки партнерства в закладі загальної середньої освіти».
Перед школою поставлені такі цілі освітнього процесу:
 забезпечитизасвоєння учнями обов'язковогомінімуму змісту основної, середньої
(повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
 гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
 створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого
вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
 формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
 забезпечитисоціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та
соціальне здоров'я учнів;
 виховувати працьовитість, любов до природи, громадянськість, повагу до прав і
свобод людини, до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах
багатонаціональної держави;
 формувати людину та громадянина, який прагне вдосконалення та перетворення
суспільства, загальну культуру особистості, адаптацію особистості до життя в
суспільстві;
 формувати потребу учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення;
 створення умов для реалізації вибраної проблеми школи;
 реалізація програм «Обдарованість», конкурсу «Учень року»: виявлення та
розвиток обдарованих учнів, залучення їх до участі в різноманітних інтелектуальних,
творчих заходах, науково-дослідницькій діяльності;
 підтримка різних форм учнівського самоврядування й розвиток соціальної
активності учнів через участь у роботі Кімнати школяра, конкурсі «Клас року»;
 інтеграція батьків у педагогічний процес шляхом створення необхідних і
достатніх умов для залучення сім'ї до супроводу дитини в освітньому процесі;

11.  дотримання працівниками, учнями правил безпеки життєдіяльності та охорони
праці.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті,
визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі.
Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових
компетентностей учнів.
Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування.
Навчальний план передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального
плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну
складову, сформовану на державному рівні, та варіативну, у якій передбачено
додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором,
індивідуальні та групові заняття, консультації.
Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої
освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10 класу –
1330 годин/навчальний рік, для 11 класу – 1330 годин/навчальний рік. Детальний
розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані
закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня.
Навчальний план для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти
розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у
частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Він містить
загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових
предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних
курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.
Навчальний план на 2018/2019 н.р. складений відповідно до таблиці 2 Типової
освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої
наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 408. Він містить перелік базових
предметів, який включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-
природничого циклів.
До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література»,
«Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія»,
«Громадянська освіта», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія»,
«Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист Вітчизни».
За модульним принципом може бути реалізовано і зміст базового предмета
«Фізика і астрономія». У такому разі розподіл годин між модулем фізики і модулем
астрономії здійснюється відповідно до навчальних програм.
Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також
забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології»,
«Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учень
має обрати два предмети – один в 10 класі, інший в 11 класі, або одночасно два
предмети в 10 і 11 класах (у такому разі години, передбачені на вибірково-обов’язкові
предмети діляться між двома обраними предметами).
Частину навчальних годин навчального плану призначено для забезпечення
профільного спрямування навчання в старшій школі. Профіль навчання формується
закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію.
Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:
- базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;
- профільні предмети, що вивчаються на профільному рівні;
- курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.

12. Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання
приймає заклад освіти, враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості,
кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу тощо.
У процесі складання власного навчального плану закладу освіти слід
ураховувати, що:
профіль навчання передбачає можливість вивчення профільних предметів з
різних освітніх галузей;
кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості
годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних
базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети;
у разі залишку навчальних годин, передбачених на вивчення профільних
предметів, заклад освіти може використовувати їх для збільшення кількості годин на
вивчення базових предметів, для вивчення спеціальних і факультативних курсів.
Спеціальні курси разом із профільними предметами відображають специфіку
конкретного профілю навчання і визначають його сутність. Вони призначені для
доповнення, поглиблення змісту окремих розділів профільних (а за потреби і
непрофільних) предметів, можуть містити додаткові споріднені розділи, що не
включені до навчальних програм, знайомити учнів із галузями знань, не
представленими в змісті окремих предметів, але орієнтованими на комплекс
можливих професій у руслі обраного профілю навчання тощо. Тематика і зміст таких
курсів можуть розроблятися вчителями і використовуватися в освітньому процесі
після погодження в установленому порядку. Заклад освіти може також обирати
відповідний курс із уже розроблених і рекомендованих/схвалених для використання.
Спеціальні курси реалізуються за рахунок додаткових годин.
Факультативні курси є засобом задоволення пізнавальних інтересів та освітніх
потреб учнів у галузях, які загалом не пов’язані з обраним профілем навчання.
Наприклад, учні, які навчаються за профілем природничого спрямування, можуть
удосконалюватисвої знання з української або іноземної мови, а учні, які здобувають
освіту за певним суспільно-гуманітарним профілем, можуть розширювати свою
компетентність у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, опановуючи
відповідний факультативний курс. Факультативні курси реалізуються за рахунок
додаткових годин, передбачених планом.
Заклад освіти при складанні навчального плану може збільшувати кількість
годин на вивчення базових або профільних предметів за рахунок додаткових годин.
Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їхнє навчання в
закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, у
закладі загальної середньої освіти за рішенням педагогічної ради при оцінюванні
учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів
(музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.
Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються
відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".
При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані
санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 10-11 класах –
45 хвилин.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада
2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної
загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при
визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Навчальні плани для індивідуальної форми навчання складаються на основі

13. типових навчальних планів. Кількість навчальних годин для організації навчання за
індивідуальною формою для осіб з особливими освітніми потребами відповідно до
кількості предметів інваріантної складової навчального плану за умови виконання
вимог Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими
освітніми потребами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21
серпня 2013 року № 607, визначається наказом керівника закладу, затверджується
відповідним органом управління освітою і становить:
 10-11(12) - ті класи - 16 год. на тиждень на кожного учня.
Для індивідуальної форми навчання перелік навчальних предметів, послідовність
їх вивчення, кількість годин, що відводяться на вивчення кожного предмета в межах
тижневого навантаження, визначає індивідуальний навчальний план.
Навчальний план зорієнтований на роботу основної школи за 5-денним
навчальним тижнем.

14. Робочий навчальний план
10 класу Роздольненської ЗОШ І-ІІІ ст.-ДНЗ
з українською мовою навчання на 2018-2019 навчальний рік
(таблиця 2 до Типової освітньої програми, затверджених наказом МОН від
20.04.2018 №408)
Предмети Кількість годин на
тиждень у класі
Базовіпредмети 27
Українськамова 4
Українськалітература 4
Зарубіжна література 2
Іноземна мова (англійська) 2
Історія України 1,5
Всесвітня історія 1
Громадянськаосвіта 2
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) 3
Біологія і екологія 2
Географія 1,5
Фізика і астрономія 3
Хімія 1,5
Фізична культура 3
Захист Вітчизни 1,5
Вибірково - обов`язковіпредмети :
- Інформатика
- Технології
1,5
1,5
Всього: 35
Додатковігодини напрофільні предмети, окремі
базовіпредмети,спеціальні курси, факультативні курси
та індивідуальні заняття
8
Варіативна складова
Індивідуально-групові
заняття
1
Готуємось до ЗНО з
математики
2
Готуємось до ЗНО з історії
України
1
1
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня 33
Вакансія 1
Всього фінансується 38

15. Робочий навчальний план
11 класу Роздольненської ЗОШ І-ІІІ ст.-ДНЗ
з українською мовою навчання
на 2018-2019 навчальний рік
(таблиця 2 до наказу МОН від 20.04.2018 №408)
Предмети Кількість годин на
тиждень у класі
Українськамова 2
Українськалітература 2
Англійська мова 3,5
Зарубіжна література 2
Історія України 1,5
Всесвітня історія 1
Громадянськаосвіта:
- економіка
- людина і світ
1
0,5
Художня культура 0,5
Алгебра 3
Геометрія 2
Астрономія 0,5
Біологія 1,5+0,5
Фізика 3
Екологія 0,5
Хімія 2
Інформатика 2
Технології 1
Фізична культура 2
Захист Вітчизни 1,5
Разом: 33
Додатковий час напоглиблене вивчення предметів,
введення курсів за вибором, факультативів
5
Індивідуально - групові
заняття
1
Готуємось до ЗНО з
математики
2
Готуємось до ЗНО з історії
України
1
1
Вакансія 2,5
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня: 33
Всього фінансується 38

16. Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому
педагогічних технологій.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту»
навчальний рік у закладі розпочинається у День знань - 1 вересня і закінчується не
пізніше 1 липня наступного року. Структура навчального року (за семестрами) та
тривалість навчального тижня встановлюються закладом освіти у межах часу,
передбаченого робочим навчальним планом, за погодженням з відповідним органом
управління освітою.
Новий 2018/2019 навчальний рік розпочинається у День знань – 3 вересня 2018
року.
Орієнтовна дата проведення свята «Останній дзвоник» - 31 травня
2019 року.
Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: І семестр - з
03.09.2018 р. по 28.12.2018 р.; ІІ семестр - з 14.01.2019 р. по 31.05.2019 р. Впродовж
навчального року для учнів проводяться канікули:
Осінні канікули Зимові канікули Весняні канікули
29.10.2018 - 04.11.2018 31.12.2018 - 13.01.2019 25.03.2019 - 31.03.2019
Як передбачено статтею 34 Закону України «Про загальну середню освіту»,
закінчується навчальний рік проведенням підсумкового оцінювання навчальних
досягнень учнів усіх класів та державної підсумкової атестації випускників ІІІ
ступеня. Перелік предметів державної підсумкової атестації випускників ІІІ ступеня у
формі ЗНО, терміни їх проведення визначається Міністерством освіти і науки
України
Тривалість уроків становить у 10-11 класах – 45 хвилин.
Урок Тривалість уроків в 5-11 кл. Перерва
І 8.30-9.15 10 хв.
ІІ 9.25-10.10 10 хв.
ІІІ 10.20-11.05 30 хв.
ІV 11.35-12.20 10 хв.
V 12.30-13.15 10 хв.
VІ 13.25-14.10 10 хв.
VІІ 14.20-15.05 10хв.
VIII 15.15 – 16.00 -
В закладі функціонують 4 шкільних гуртків, 2 гуртки від РЦДЮТ та 1 гурток
від ДЮСШ «Колос».
Робота шкільної їдальні:
1.Приготування їжі та прибирання приміщень – з 7.30 до 15.30год.
2.Харчування дітей : з 11.05 до 11.35 год;
Інші режимні моменти :
РоботаІІ половинидня з 15.00 до 18.00.
Підвіз дітей , що проживають в с.Вільна Україна (1-11 класи) та с.Нова Кам’янка
(5-11 класи) : 6.50год.-7.45 год; 15.00 год. -16.00 год.
Навчальні екскурсії та практика учнів не організовуються відповідно до
інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008
№ 1/9-61 «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу

17. під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів
загальноосвітніх навчальних закладів» та рішення педради.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або
оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей;
комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії,
віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги,
квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням
одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-
конференції, ділові ігри тощо.
Засвоєння нового матеріалу можна проводитина лекції, конференції, екскурсії і
т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей
учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують
знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві,
спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі.
Консультації проводятьсяз учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не
зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних
компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі,
заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду
та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і
у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні
підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку
проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання
різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих
предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в
експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть
застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це
така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані
ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені
змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання
експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів)
повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем
розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.
Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати
міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.
Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами
та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані
знання.
Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових
консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням
зорієнтуватися у змісті окремих предметів.
Консультація будується за принципом питань і відповідей.
Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може
здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного
заняття.
Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями
змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило

18. застосовується у класах з вечірньою формою здобуття освіти або для інших
здобувачів профільної середньої освіти.
Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з
метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує
навчально-практичнезаняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких
звітують перед вчителем.
Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою
реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно
виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі
робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу
бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування
знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі
збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-
уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу,
виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесуможуть уточнюватись та розширюватись
у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного
стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи
конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних
результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Для учнів закладу працюють гуртки.
Освітніх послуг (платних) заклад не надає.
В організації освітнього процесу застосовуються педагогічні технології -
найбільш раціональні шляхи навчання, система способів, принципів, реального
процесу навчання. Стратегічними педагогічними технологіями в закладі
залишаються особистісно-орієнтований підхід в освітньому процесі, формування
ключових компетентностей учнів, впровадження інформаційно-комунікативних
технологій.
Розділ 6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми.
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти: оновлення
методичної бази освітньої діяльності; контроль за виконанням навчальних планів та
освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробкарекомендацій щодо
їх покращення; моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища
закладу освіти.
Система внутрішнього забезпечення якостіскладається з наступних компонентів:
кадрове забезпечення освітньої діяльності;
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
якість проведення навчальних занять;
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістюзнань,

19. умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу
освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня
педагогічних працівників.
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є:
1) формувальне (поточне) оцінювання;
2) підсумкове оцінювання (семестрове та річне);
3) державна підсумкова атестація учнів;
4) зовнішнє незалежне оцінювання.
З метою неперервного відстеження результатів профільної середньої освіти, їх
прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження
навчальних досягнень нанаціональному, обласному, районному, шкільному рівнях, а
також на рівні окремих класів. Інструментарій для здійснення моніторингу системи
внутрішнього забезпечення якості освіти визначається педагогічною радою і
затверджується окремими наказами по школі(додаються). Наслідки проведеної
роботи чітко прослідковується при підбитті підсумків шкільних конкурсів «Учень
року», «Клас року», банку «Обдарованість»,складанні портфоліо учнів, моніторингу
рівня вихованості. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан
реалізації цілей середньої освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

20. ДОДАТКИ
Інструментарій для здійснення моніторингу системи внутрішнього забезпечення
якості освіти в закладі
№
Зміст внутрішнього контролю
(форма узагальнення)
Місяць
Документи, що
підлягають вивченню,
аналізу
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
І. Контроль за виконанням навчальним закладом вимог нормативно-правових актів у галузі освіти
1. Планування роботизакладу на
навчальний рік (нарада,
педагогічнарада, наказ)
д, н д п, н План роботи, робочий
навчальний план. Плани
роботи адміністрації,
методичних об’єднань,
класних керівників,
соціально-психологічної
служби
2. Виконання статті 10 Конституції
України (педагогічна рада, наказ)
п, н План роботи ЗНЗ, книга
наказів з основної
діяльності
3. Облік учнів. Набір у 1 клас.
Перевірка книги облікуруху учнів
(наказ, нарада)
д, н д, н д, н Книги рухуучнів, наказів з
основної діяльності. Класні
журнали, особові справи
учнів. Списки дітей і
підлітків шкільного віку, які
навчаються у школі
4. Комплектація класів та закріплення
вчителів за навчальними
кабінетами (наказ)
н Книга наказів з основної
діяльності, особові справи
учнів, статистична
звітність за формою
№ ЗНЗ-1, мережа класів
5. Організація індивідуального
навчання (наказ)
н Книга наказів з основної
діяльності, медичні довідки.
Погодження місцевого
органууправління освітою.
Розклад та журнал обліку
занять з учнем.
Індивідуальний навчальний
план
6. Дотримання вимог державних
стандартів у календарному
плануванні вчителів (наказ)
н Календарне планування
вчителів. Книга протоколів
засідань методичних
об’єднань
7. Комплектування спеціальних
медичних груп для занять
фізичною культурою (наказ)
н Класні журнали, книга
наказів з основної
діяльності, медичні
довідки
8. Оновлення складу ради
школи(засідання)
д Книги протоколів засідань
ради школи,
загальношкільних
батьківських зборів,
загальних зборів
9. Організація харчування учнів
(наказ)
н Книга наказів з основної
діяльності, статистична
звітність за формою
№ ЗНЗ-1, двотижневе
меню. Накладні обліку
продукції. Журнали:
бракеражу сирої та готової
продукції, виконання норм
харчування. Приписи
Держпродспоживслужби.
Заходи щодо усунення
порушень і недоліків
Стан харчування дітей (нарада,
наказ)
д д, н д д д, н д д д д, н
10. Особові справи та трудові книжки
педагогів (нарада)
д Книги наказів з основної
діяльності, протоколів
засідань первинної
профспілкової організації,
трудові книжки

21. №
Зміст внутрішнього контролю
(форма узагальнення)
Місяць
Документи, що
підлягають вивченню,
аналізу
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
11. Організація чергування у закладі
(наказ)
н Графік чергування
вчителів, розклад уроків.
Посадові обов’язки
черговогоадміністратора,
вчителя
12. Профілактика дитячого
травматизму. Проведення бесід
щодо попередження дитячого
травматизму під час освітнього
процесу (наказ)
н н Книга наказів з основної
діяльності, контрольно-
візитаційна книга,
акти Н-Н, журнали
інструктажів
13. Робота школи у канікулярний
період (план заходів)
з з з Книга наказів з основної
діяльності, графіки роботи
секцій, спортзалу, плани
роботи у канікулярний
період класних керівників
14. Профорієнтаційнаробота з учнями
(нарада)
д д д д Плани роботи соціального
педагога, класних
керівників. Книги
протоколів засідань
батьківських зборів.Угоди
про співпрацю з ВНЗ
15. Заміна уроків. Перевірка якості
заміни уроків (нарада)
д Журналобліку
пропущенихі замінених
уроків, розкладуроків.
Класні журнали
16. Підготовка до державної
підсумкової атестації (нарада,
наказ, педагогічна рада)
д н п, н п, н Книги наказів з основної
діяльності, протоколів
засідань педагогічних та
методичних рад,
методичних об’єднань.
Графік ДПА
17. Оформлення та видача документів
про освіту (наказ, педагогічна рада)
п, н п, н Книги наказів з основної
діяльності, книга
протоколів засідань
педагогічних рад, книги
обліку та видачі
документів про освіту
18. Робота з органами місцевого
самоврядування
(нарада)
д План роботи закладу. План
спільних заходів
19. Стан виконання Кодексу
цивільного захисту(наказ)
н Плани роботи школи,
евакуації. Книга наказів з
основної діяльності,
контрольно-візитаційна
книга, класні журнали.
Журнали інструктажів
20. Ознайомлення педагогів із
попереднім навантаженням на
наступний навчальний рік (нарада)
д д Робочий навчальний план.
Мережа класів на
наступний навчальний рік,
книга наказів з основної
діяльності. Заяви вчителів,
які мають неповне
навантаження. Список
учителів, ознайомлених зі
своїм попереднім
педагогічним
навантаженням
21. Набір учнів до 1-х класів (нарада,
наказ)
д д н Книга наказів з основної
діяльності. Заявибатьків або
осіб, які їх замінюють.
Графік роботи вчителів
початкової школи. Медичні
довідки учнів

22. №
Зміст внутрішнього контролю
(форма узагальнення)
Місяць
Документи, що
підлягають вивченню,
аналізу
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
22. Медоглядпрацівників ЗНЗ (наказ) н Штатний розпис. Книги
наказів. Медичні книжки
педпрацівників. Приписи
Держпродспоживслужби.
Заходи щодо усунення
встановлених порушень і
недоліків
23. Організація медичного
обслуговування учнів, ведення їх
диспансерного обліку (наказ)
н н Медичні картки учнів,
довідки про стан здоров’я,
план роботи школи.
Журнали диспансерного
обліку учнів
24. Дотримання санітарно-гігієнічних
норм в організації освітнього
процесу (нарада, наказ)
д н д д н Приписи органів
державного нагляду.
Заходи щодо усунення
встановлених порушень і
недоліків. Розклад уроків.
Режим роботи закладу.
Книга наказів з основної
діяльності
25. Стан безпеки житєдіяльності на
уроках фізичної культури (наказ)
н н Календарне планування
вчителів фізичної
культури. Журнали
інструктажів. Класні
журнали
26. Ведення журналів інструктажу з
БЖ(нарада, наказ)
д д д, н Класні журнали, журнали
обліку інструктажів
27. Дотримання санітарно-гігієнічних
правил і БЖ у пришкільному
таборі (у разі наявності) (наказ)
н Книга наказів з основної
діяльності, журнали
інструктажів
28. Інформаційне забезпечення
управління закладу
(нарада, наказ)
д д, н Журнал обліку вхідної
документації, електронна
база нормативних
документів
29. Забезпечення підручниками,
збереження та зміцнення
бібліотечногофонду. Стан роботи
бібліотеки
(нарада, наказ)
д д, н Книги обліку матеріальної
бази бібліотеки. Плани
роботи школи, бібліотеки
30. Перевірка стану виконання та
корекція планів роботи (нарада,
наказ)
д, н д, н Книги наказів з основної
діяльності, протоколів
засідань педагогічної ради,
методичних об’єднань,
нарад
31. Стан проведення ремонтних робіт
(нарада)
д д д План заходів щодо
проведення ремонтних
робіт
32. Стан здобуття повної загальної
середньої освіти випускниками 9-х
класів (нарада, наказ)
д, н Довідки про місце
навчання випускників 9-х
класів. Книга руху учнів.
Алфавітна книга
33. Дотримання вимогПоложення про
золоту медаль «За високі
досягнення у навчанні» та срібну
медаль «За досягнення у навчанні»
(педагогічна рада, наказ)
п, н п, н Класні журнали,
контрольні роботи. Книги
наказів з основної
діяльності, протоколів
засідань педагогічної та
методичних рад.
Матеріали ДПА
34. Дотримання вимогПоложення про
похвальний лист «За високі
досягнення у навчанні» та
похвальну грамоту «За особливі
досягнення у вивченні окремих
предметів» (педагогічнарада,
наказ)
п, н п, н Класні журнали,
контрольні роботи. Книги
наказів з основної
діяльності, протоколів
засідань педагогічної та
методичних рад.
Матеріали ДПА
35. Перевірка особових справ учнів
(наказ)
н Особові справи учнів.
Алфавітна книга

23. №
Зміст внутрішнього контролю
(форма узагальнення)
Місяць
Документи, що
підлягають вивченню,
аналізу
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
36. Готовність школи до осінньо-
зимового періоду. Стан
протипожежної, каналізаційної,
опалювальної систем, котельного
господарства, покрівлі, утеплення
приміщень (нарада, наказ)
д н Книга наказів з основної
діяльності. Посвідчення
про проходження навчання
операторами газової
топкової, інструкції з
охорони праці, журнали з
охорони праці, плани та
схеми еваковиходів.
37. Готовність закладу до нового
навчального року (нарада)
д д Акт готовності школи,
акти-дозволи: на роботу в
кабінетах, випробування
спортивних споруд.
38. Дотримання вимог з ведення
класних журналів (нарада, наказ)
д н д н Класні журнали 1 – 11-х
класів. Книга наказів з
основної діяльності
39. Контроль за навчанням дітей з
особливими освітніми потребами
(наказ, нарада)
н д, н Книга наказів з основної
діяльності. Списки учнів
зазначених категорій.
Індивідуальний
навчальний план. Класні
журнали
ІІ. Контроль за організацієюнавчально-виховногопроцесу
40. Рівень навчальнихдосягнень учнів
за результатами виконання
навчальних програм (нарада,
педагогічна рада, наказ)
д, н п, н Класні журнали. Книга
наказів з основної
діяльності. Звіти класних
керівників про стан
навчальних досягнень
учнів
41. Відвідування учнями навчальних
занять
(наказ, нарада)
н д д д н д д д д, н Журнал обліку
пропущенихуроків. Класні
журнали
42. Виконання перспективного плану
вивчення стану викладання
предметів (педагогічна рада, наказ)
п, н п, н п, н п, н н Плани роботи ЗНЗ,
методичних об’єднань.
Перспективний план
вивчення стану
викладання предметів.
Книга наказів з основної
діяльності. Довідки за
результатами вивчення.
Класні журнали
43. Контроль за організацією
освітнього процесу в 1-х класах
(нарада, наказ)
д, н д, н Особові справи учнів 1-х
класів. Книга наказів з
основної діяльності
44. Контроль за організацією
освітнього процесу в 5-х класах
(нарада, наказ)
д, н Особові справи учнів 5-х
класів. Класні журнали
45. Перевірка учнівських зошитів
(наказ)
н н Учнівські зошити. Книга
наказів з основної
діяльності
46. Перевірка учнівських щоденників
(наказ)
н н Учнівські щоденники.
Книга наказів з основної
діяльності
47. Проведення шкільних предметних
олімпіад(наказ)
н Плани роботи школиЗ,
методичних об’єднань.
Книга наказів з основної
діяльності. Протоколи
проведення олімпіад
48. Підготовка та участь учнів у
районних,обласнихолімпіадах,
турнірах, конкурсах (наказ)
н Плани роботи школи,
методичних об’єднань.
Книга наказів з основної
діяльності
49. Ефективність роботи
факультативів та предметних
гуртків (наказ)
д н Журнали роботи гуртків,
факультативів, книга
наказів з основної
діяльності. Заяви батьків
50. Охоплення учнів 8 – 9-х класів
поглибленим вивченням окремих
предметів (нарада, педагогічна
рада, наказ)
д п, н н Робочий навчальний план.
Книга наказів з основної
діяльності. Заяви учнів,
батьків або осіб, які їх
замінюють. Книга
протоколів засідань
батьківських зборів

24. №
Зміст внутрішнього контролю
(форма узагальнення)
Місяць
Документи, що
підлягають вивченню,
аналізу
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
51. Охоплення учнів 10 – 11-х класів
профільним навчанням (крім
універсального профілю)
(нарада, педагогічна рада, наказ)
н д д п, н Анкети учнів. Робочий
навчальний план. Книга
наказів з основної
діяльності. Заяви учнів,
батьків або осіб, які їх
замінюють
52. Виконання лабораторних і
практичних робіт учнями (наказ)
н н Календарне планування
вчителів, класні журнали.
Журнали інструктажів
53. Організація роботи з учнями,
схильними до правопорушень
(нарада, наказ)
н д Плани роботи ЗНЗ,
психолога, соціального
педагога. Індивідуальні
плани роботи з учнями
54. Контроль за роботою веб-сайту
школи (нарада)
д д Інформація на веб-сайті
ЗНЗ. Книга наказів з
основної діяльності
55. Оцінювання педагогічними
працівниками навчальних
досягнень учнів (наказ)
н н Класні журнали. Учнівські
зошити. Книга наказів з
основної діяльності.
Протоколи засідань
методичних об’єднань
ІІІ. Контроль за результатами навчальнихі творчихдосягнень
учнів
56. Урахування запитів учнів під час
розподілу годин варіативної
складової робочого навчального
плану (наказ)
н Заяви батьків, учнів,
анкетування учнів.
Робочий навчальний план
закладу. Книга наказів з
основної діяльності
57. Робота з учнями, які потребують
психологічної підтримки.
Виявлення, попередження і розгляд
випадків насильства та жорстокого
поводження з дітьми (нарада)
д д Плани роботи психолога,
класних керівників. Анкети
учнів. Індивідуальні плани
роботи з учнями. Журнал
обліку заяв та повідомлень.
58. Залучення учнів до спортивно-
оздоровчої роботи (нарада, наказ)
д, н Медичні довідки учнів,
плани: роботи спортивного
залу, виховної роботи
59. Дотримання графіку проведення
контрольних робіт (наказ)
н Календарне планування
вчителів. План роботи
школи. Графік проведення
контрольних робіт
60. Аналіз результатів ДПА (наказ) н Протоколи ДПА. Класні
журнали. Письмові роботи
учнів
61. Охоплення учнів позашкільною
освітою (нарада)
д Класні журнали. Книга
наказів з основної
діяльності
62. Забезпечення соціально-
психологічного супроводу
учасників освітнього процесу
(нарада, наказ)
д, н д Плани роботи соціального
педагога, психолога.
Книга протоколів засідань
батьківських зборів.Книга
наказів з основної
діяльності
63. Стан виховної роботи (нарада,
наказ)
д д, н д План виховної роботи.
Плани роботи школи,
класних керівників. Книга
наказів з основної
діяльності
IV. Контроль за методичною
роботою
64. Поурочні плани вчителів (наказ,
нарада)
н д Поурочні плани вчителів.
Календарно-тематичне
планування