Презентація на тему "Система ООН з прав людини":
• Комісія ООН з прав людини
• Рада ООН з прав людини
• Управління Верховного комісара ООН з прав людини
• Міжнародні конвенційні органи
• Захист прав людини в рамках спеціалізованих установ ООН
• Рада ООН з прав людини та Україна
Матеріал зібрано та підготовлено мною, при копіюванні обов'язково вказуйте автора - цінуйте роботу інших.
Презентація на тему "Система ООН з прав людини":
• Комісія ООН з прав людини
• Рада ООН з прав людини
• Управління Верховного комісара ООН з прав людини
• Міжнародні конвенційні органи
• Захист прав людини в рамках спеціалізованих установ ООН
• Рада ООН з прав людини та Україна
Матеріал зібрано та підготовлено мною, при копіюванні обов'язково вказуйте автора - цінуйте роботу інших.
гарантії прав і свобод людини та громадянинаTanya Sozanska
Важливим засобом захисту прав та свобод людини є гарантії. Вони є системою норм, принципів та вимог, які забезпечують процес дотримання прав та законних інтересів людини. Призначенням гарантій є забезпечення найсприятливіших умов для реалізації конституційно закріпленого статусу людини. Таким чином, гарантії є засобом, що забезпечує перехід від передбачених конституцією можливостей до реальної дійсності. Ефективність гарантій залежить від рівня розвитку загальноправових принципів, стану економіки, рівня розвитку демократичних інститутів, реальності політичної системи суспільства, наявності системи досконалих законів у державі, ефективності механізмів реалізації законоположень, ступеня правової свідомості, правової культури населення, узгодженості інтересів населення та суспільства в цілому і наявності високоефективного органу конституційного контролю.
Огляд практики Касаційного господарського суду у складі Верховного СудуPravotv
Огляд практики застосування суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду законодавства, що визначає особливості правового статусу прокурора вгосподарському процесі.
Застосування практики та виконання Україною рішень Європейського Суду з прав ...radaprogram
Правовим базисом регіональної системи захисту прав людини Ради Європи
(далі — РЄ) є Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних
свобод 1950 р. (далі — ЄКПЛ). Втім, з розвитком Ради Європи та системи захисту
прав людини під її егідою, а також з поглибленням діяльності Європейського
суду з прав людини (далі — ЄСПЛ) на перший план у досягненні цілей Конвенції
почали виходити рішення цього Суду, правові принципи та стандарти, вироб-
лені ним на основі зазначеної Конвенції .
ЄСПЛ вже декілька десятиліть розглядає ЄКПЛ як «живий інструмент»,
керуючись у своїх рішеннях не статичними, одного разу прийнятими нормами,
а реально наявними правовідносинами, особливостями правових систем,
культур, правосвідомості різних держав-членів РЄ. Тому можна говорити про
«вирівнювання» ролі і місця у цій системі захисту прав людини норм власне
Конвенції та рішень, стандартів і принципів, вироблених Судом. Еволюційний
підхід до ЄКПЛ (тлумачення її положень в еволюції та у відповідності до
змінних правовідносин) було викладено у рішеннях «Тайрер проти Сполученого
Королівства» від 25 квітня 1978 р., «Маркс проти Бельгії » від 13 червня 1979 р. та
багатьох інших: «Суд звертає увагу на те, що Конвенція є живим інструментом
і …повинна тлумачитися з точки зору умов сьогоднішнього дня» (в подальшому
такий підхід отримав назву «методу еволюційного тлумачення Конвенції », а
сама Конвенція — «живого інструмента»)1
.
Відтак практика ЄСПЛ із застосування Конвенції , тлумачення норм та
стандартів, закладених в ній, як і діяльність інших органів РЄ із застосування і
реалізації цих рішень, зробили рішення цього Суду ключовими в усій системі
правозахисту РЄ.
З іншого боку, в сучасному міжнародному праві в цілому значно зростає
роль рішень міжнародних судів, як джерела права. Цей процес багато в
чому двосторонній. Так, за висновком професора І.І. Лукашука, ще з кінця
минулого століття «тенденція до зростання ролі судів держав у функціонуванні
міжнародного права стає все більш очевидною. Від цієї ролі значною мірою
залежить дія як міжнародної, так і національних правових систем»2.
Тому роль рішень і практики ЄСПЛ виходить далеко за межі ординарних
міжнародно-правових зобов’язань держави.
Сектор правової інформації пропонує віртуальну книжкову виставку «Права людини – найвища суспільна цінність» приурочену Міжнародному дню прав людини. Цей день був оголошений рішенням Генеральної Асамблеї ООН в 1950 році і щорічно відзначається 10 грудня. Саме в цей день в 1948 році Генеральною Асамблеєю ООН була прийнята Загальна декларація прав людини, яка проголошує права особистості, цивільні і політичні права і свободи.
Кожного року цей день нагадує нам про проблеми прав людини в усьому світі, а також про величезні зусилля, які як і раніше потрібні для того, щоб дотримання цих прав стало реальністю для всіх.
Виставка буде цікава фахівцям в галузі міжнародного права, світової політики, міжнародних відносин і прав людини, а також студентам, магістрантам, викладачам, політичним і громадським діячам та усім тим, хто цікавиться станом і реалізацією прав людини в сучасному світі.
У секторі правової інформації читачі можуть отримати ряд видань для вільного доступу.
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
Підсумки, перспективи роботи профспільнот педагогів ЗДО (2).pdf
Поняття, система та джерела міжнародного права
1. Державний вищий навчальний заклад
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Факультет міжнародної економіки і менеджменту
Кафедра теорії та історії держави та права
ПРЕЗЕНТАЦІЯ
з навчальної дисципліни “Правознавство” на тему:
“Поняття, система та джерела міжнародного права”
Виконала:
студентка 4 курсу, 1 групи,
спеціальності 6503,
заочної форми навчання
Касап Юлія Володимирівна
Київ - 2014
2. ЗМІСТ
ВСТУП
1. Поняття міжнародного права
2. Система сучасного міжнародного права, його
галузі та інститути
3. Джерела міжнародного права
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
3. ВСТУП
Міжнародне право виникло внаслідок
реальних суспільних процесів. Перші звичаєві
норми зароджувалися ще в період
первіснообщинного ладу, до становлення
державності. Поява ж міжнародного права в
сучасному його розумінні як права
міждержавного прямо пов'язано з процесами
становлення державності.
Міжнародне право є результатом суспільної
практики. З'явившись як засіб усвідомлення
людьми свого матеріального інтересу, воно
справляло і справляє величезний вплив на
розвиток держав і народів.
4. 1. Поняття міжнародного права
Міжнародне право - це система юридичних
норм, що регулюють відносини між державами й
іншими суб'єктами міжнародного права, створюваних
шляхом узгодження позицій учасників цих відносин і
забезпечуваних якщо буде потреба індивідуальним або
колективним примусом.
5. Основні ознаки міжнародного права:
міжнародне право — це сукупність юридичних
норм і принципів;
ці норми створюються шляхом фіксованої (договір)
або мовчазно вираженої (звичай) угоди між
суб'єктами міжнародного права;
ці норми признаються суб'єктами міжнародного
права в якості юридично обов'язкових;
реалізація норм міжнародного права
забезпечується примусом, форми, характер і межі
якого визначаються в міждержавних угодах.
6. Міжнародне право виступає в якості окремої
відособленої правової системи зі своїми галузями
й інститутами.
Таким чином, воно не є галуззю внутрішньо-
державного права і не входить у його правову
систему.
7. Таблиця 1
Характерні риси міжнародно-правової системи в порівнянні з
внутрішньодержавною системою права
Риси Міжнародно-правова
система
Внутрішньо-державна
система права
1. Особливий
спосіб створення
норм
Самими суб'єктами права
(насамперед державами)
Законодавчими, виконавчими,
а в деяких правових систе-
мах — і судовими органами
2. Особливі
суб'єкти права
Держави, міждержавні
організації, народи і нації, що
борються за незалежність,
державоподібні утворення і
лише частково і в суттєво
обмеженому обсязі фізичні
особи
Фізичні та юридичні особи,
органи державної влади й
місцевого самоврядування,
політичні партії, громадські
організації, інші соціальні
об'єднання
3. Особливі
предмети
правового
регулювання
Відносини між суб'єктами
міжнародного права
Відносини між суб'єктами на-
ціональної системи права, які
перебувають у межах
юрисдикції конкретної
держави
4. Особливий ха-
рактер побудови
системи права
Координаційна система права Субординаційна система права
8. Продовження таблиці 1
Риси
Міжнародно-правова
система
Внутрішньо-державна
система права
5. Особливі
об'єкти права
Міжнародні відносини, які
складаються з приводу
певних матеріальних і
нематеріальних благ
У національному праві
внутрішньодержавні відносини,
які складаються з приводу тих
самих благ і благ, що
перебувають цілком у юрисдикції
конкретної держави
6. Особлива
соціальна сутність
права
Норми міжнародного права
мають загально-
демократичний характер
Норми внутрішньодержавного
права завжди збігаються з
сутністю держави правотворця
(соціалістичні, буржуазні тощо);
7. Особливі
джерела права
Міжнародний договір, між-
народний звичай, рішення
міжнародних міждержавних
організацій і деякі інші
Закони та підзаконні акти
8. Особливий
порядок засто-
сування примусу
для дотримання
норм міжна-
родного права
Примус здійснюється самими
суб'єктами права на індиві-
дуальній чи колективній основі,
на основі діючих принципів і
норм у межах, зазначених
чинними міжнародними
договорами і звичаями
Примус здійснюється тільки
державними органами в межах
повноважень, окреслених
національним правом
9. Функції сучасного міжнародного права
Соціальні
(стабілізація, зміцнення й
забезпечення відносин між
суб'єктами міжнародного
права)
Власне юридичні
(визначення прав та обов'язків
суб'єктів міжнародного права
стосовно один одного,
встановлення статусу різних
категорій суб'єктів, їх
правосуб'єктності, зміцнення
міжнародного права та ін.);
Взаємодія з іншими
управлінськими
системами, що діють у
міжнародній сфері
(внутрішньодержавним правом,
політикою, мораллю, релігією,
етикою тощо)
Програмування
розвитку міжнародних
відносин та
міжнародного права
(програмування їхнього
розвитку на перспективу,
прогнозування параметрів
поведінки суб'єктів
міжнародного права тощо)
Функції інформаційного
порядку
(забезпечення знаннями про
зміст міжнародно-правових
актів, вплив на формування
міжнародно-правової
свідомості та ін.).
10. 2. Система сучасного міжнародного
права, його галузі та інститути
Система міжнародного права — це
сукупність принципів і норм міжнародного права, які становлять
єдине ціле і впорядковані розподілом на відносно самостійні
компоненти: інститути і галузі міжнародного права.
Сучасній системі міжнародного права притаманна характерна
внутрішня структура, яка є особливою організацією його норм,
взаємозв’язком норм, інститутів і галузей міжнародного права.
11. Загальносистемні інститути між-
народного права — це особлива сукупність норм,
покликаних забезпечувати стійкість системи права.
Галузь міжнародного права— це комплекс
однорідних норм певного функціонального призначення.
Норми міжнародного права — це
загальнообов’язкові, формально визначні правила
діяльності суб'єктів міжнародного права, що
встановлюють для них права та обов'язки, реалізація
яких забезпечується юридичним механізмом.
12. • інститут міжнародної правосуб'єктності;
• інститут міжнародної правотворчості;
• інститут застосування норм міжнародного права;
• інститут міжнародно-правової відповідальності;
• інститут відновлення порушених правовідносин та ін.
Загальносистемні
інститути
міжнародного
права
• право міжнародних договорів;
• міжнародне морське право;
• міжнародне повітряне право;
• міжнародне космічне право;
• дипломатичне та консульське право;
• право міжнародних організацій;
• право міжнародної безпеки тощо.
Галузі
міжнародного
права
• За змістом нормативних приписів: принципи та власне
норми;
• За кількістю суб’єктів: універсальні, регіональні та
локальні або партикулярні;
• За юридичною силою: імперативні та диспозитивні;
• Залежно від джерела: договірні та звичаєві;
• Матеріальні та процесуальні тощо.
Норми
міжнародного
права
13. 3. Джерела міжнародного права
Джерела міжнародного права — це
зовнішня форма виразу норм та основних принципів
міжнародного права.
Аналіз теорії та практики міжнародного права надає
можливість скласти перелік тих джерел, які
застосовуються на сучасному етапі розвитку
міжнародного права.
Найбільш загальновизнаним є перелік джерел
міжнародного права, який міститься у ст. 38
Міжнародного Суду ООН.
14. До таких джерел відносять:
1) міжнародні договори (конвенції) - як загальні, так і
спеціальні, що встановлюють правила, безперечно визнані
державами, які є сторонами спору;
2) міжнародний звичай як доказ загальної практики,
визнаної як правова норма;
3) загальні принципи права, визнані цивілізованими
націями;
4) із застереженнями, вказаними у ст. 59, судові рішення
та доктрини найбільш кваліфікованих фахівців із міжнародного
публічного права різних націй як допоміжний засіб для визначення
правових норм.
Інші джерела:
- резолюції міжнародних організацій та конференцій;
- рішення міжнародних судових установ;
- норми "м'якого" права, односторонні акти та інші акти.
15. Джерела міжнародного права бувають:
Матеріальними
(декларації, конвен-ції,
протоколи та ін.)
Нематеріальни-
ми (звичай)
Кодифікованими
Некодифікова-
ними
Універсальни-
ми
Локальними
16. ВИСНОВКИ
Отже, міжнародне право — це система юридичних норм, які
регулюють міжнародні відносини з метою забезпечення миру, прав людини,
співробітництва, це рішення і правові засоби їх застосування, прийняті
повноважними суб'єктами для реалізації спільних інтересів. Воно відіграє
важливу роль у розвитку держави і характеризується рядом позитивних
рис, зокрема:
- відбувається перехід від співіснування держав до співробітництва між
ними з метою сприяння здійсненню соціальних та політичних ідей;
- підвищується правовий статус окремого індивіда в міжнародному
праві;
- міжнародне право має за мету обмежити право держави на ведення
війни і перетворити координацію дій суверенних держав на систем
співробітництва та досягнення спільної вигоди і т.д.
17. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. В. Ф. Опришко, Ф. П. Шульженко, С. І. Шимон та ін.
Правознавство; За заг. ред. В. Ф. Опришка, Ф. П. Шульженка. - К.:
КНЕУ, 2003. - 767 с.
2. Інтернет джерело -
http://pidruchniki.com/1356061546686/pravo/dzherela_mizhnarod
nogo_prava