1. Державний вищий навчальний заклад
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Факультет міжнародної економіки і менеджменту
Кафедра теорії та історії держави та права
ПРЕЗЕНТАЦІЯ
з навчальної дисципліни “Правознавство” на тему:
“Поняття, система та джерела міжнародного права”
Виконала:
студентка 4 курсу, 1 групи,
спеціальності 6503,
заочної форми навчання
Касап Юлія Володимирівна
Київ - 2014

2. ЗМІСТ
ВСТУП
1. Поняття міжнародного права
2. Система сучасного міжнародного права, його
галузі та інститути
3. Джерела міжнародного права
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

3. ВСТУП
Міжнародне право виникло внаслідок
реальних суспільних процесів. Перші звичаєві
норми зароджувалися ще в період
первіснообщинного ладу, до становлення
державності. Поява ж міжнародного права в
сучасному його розумінні як права
міждержавного прямо пов'язано з процесами
становлення державності.
Міжнародне право є результатом суспільної
практики. З'явившись як засіб усвідомлення
людьми свого матеріального інтересу, воно
справляло і справляє величезний вплив на
розвиток держав і народів.

4. 1. Поняття міжнародного права
Міжнародне право - це система юридичних
норм, що регулюють відносини між державами й
іншими суб'єктами міжнародного права, створюваних
шляхом узгодження позицій учасників цих відносин і
забезпечуваних якщо буде потреба індивідуальним або
колективним примусом.

5. Основні ознаки міжнародного права:
 міжнародне право — це сукупність юридичних
норм і принципів;
ці норми створюються шляхом фіксованої (договір)
або мовчазно вираженої (звичай) угоди між
суб'єктами міжнародного права;
ці норми признаються суб'єктами міжнародного
права в якості юридично обов'язкових;
реалізація норм міжнародного права
забезпечується примусом, форми, характер і межі
якого визначаються в міждержавних угодах.

6. Міжнародне право виступає в якості окремої
відособленої правової системи зі своїми галузями
й інститутами.
Таким чином, воно не є галуззю внутрішньо-
державного права і не входить у його правову
систему.

7. Таблиця 1
Характерні риси міжнародно-правової системи в порівнянні з
внутрішньодержавною системою права
Риси Міжнародно-правова
система
Внутрішньо-державна
система права
1. Особливий
спосіб створення
норм
Самими суб'єктами права
(насамперед державами)
Законодавчими, виконавчими,
а в деяких правових систе-
мах — і судовими органами
2. Особливі
суб'єкти права
Держави, міждержавні
організації, народи і нації, що
борються за незалежність,
державоподібні утворення і
лише частково і в суттєво
обмеженому обсязі фізичні
особи
Фізичні та юридичні особи,
органи державної влади й
місцевого самоврядування,
політичні партії, громадські
організації, інші соціальні
об'єднання
3. Особливі
предмети
правового
регулювання
Відносини між суб'єктами
міжнародного права
Відносини між суб'єктами на-
ціональної системи права, які
перебувають у межах
юрисдикції конкретної
держави
4. Особливий ха-
рактер побудови
системи права
Координаційна система права Субординаційна система права

8. Продовження таблиці 1
Риси
Міжнародно-правова
система
Внутрішньо-державна
система права
5. Особливі
об'єкти права
Міжнародні відносини, які
складаються з приводу
певних матеріальних і
нематеріальних благ
У національному праві
внутрішньодержавні відносини,
які складаються з приводу тих
самих благ і благ, що
перебувають цілком у юрисдикції
конкретної держави
6. Особлива
соціальна сутність
права
Норми міжнародного права
мають загально-
демократичний характер
Норми внутрішньодержавного
права завжди збігаються з
сутністю держави правотворця
(соціалістичні, буржуазні тощо);
7. Особливі
джерела права
Міжнародний договір, між-
народний звичай, рішення
міжнародних міждержавних
організацій і деякі інші
Закони та підзаконні акти
8. Особливий
порядок засто-
сування примусу
для дотримання
норм міжна-
родного права
Примус здійснюється самими
суб'єктами права на індиві-
дуальній чи колективній основі,
на основі діючих принципів і
норм у межах, зазначених
чинними міжнародними
договорами і звичаями
Примус здійснюється тільки
державними органами в межах
повноважень, окреслених
національним правом

9. Функції сучасного міжнародного права
Соціальні
(стабілізація, зміцнення й
забезпечення відносин між
суб'єктами міжнародного
права)
Власне юридичні
(визначення прав та обов'язків
суб'єктів міжнародного права
стосовно один одного,
встановлення статусу різних
категорій суб'єктів, їх
правосуб'єктності, зміцнення
міжнародного права та ін.);
Взаємодія з іншими
управлінськими
системами, що діють у
міжнародній сфері
(внутрішньодержавним правом,
політикою, мораллю, релігією,
етикою тощо)
Програмування
розвитку міжнародних
відносин та
міжнародного права
(програмування їхнього
розвитку на перспективу,
прогнозування параметрів
поведінки суб'єктів
міжнародного права тощо)
Функції інформаційного
порядку
(забезпечення знаннями про
зміст міжнародно-правових
актів, вплив на формування
міжнародно-правової
свідомості та ін.).

10. 2. Система сучасного міжнародного
права, його галузі та інститути
Система міжнародного права — це
сукупність принципів і норм міжнародного права, які становлять
єдине ціле і впорядковані розподілом на відносно самостійні
компоненти: інститути і галузі міжнародного права.
Сучасній системі міжнародного права притаманна характерна
внутрішня структура, яка є особливою організацією його норм,
взаємозв’язком норм, інститутів і галузей міжнародного права.

11. Загальносистемні інститути між-
народного права — це особлива сукупність норм,
покликаних забезпечувати стійкість системи права.
Галузь міжнародного права— це комплекс
однорідних норм певного функціонального призначення.
Норми міжнародного права — це
загальнообов’язкові, формально визначні правила
діяльності суб'єктів міжнародного права, що
встановлюють для них права та обов'язки, реалізація
яких забезпечується юридичним механізмом.

12. • інститут міжнародної правосуб'єктності;
• інститут міжнародної правотворчості;
• інститут застосування норм міжнародного права;
• інститут міжнародно-правової відповідальності;
• інститут відновлення порушених правовідносин та ін.
Загальносистемні
інститути
міжнародного
права
• право міжнародних договорів;
• міжнародне морське право;
• міжнародне повітряне право;
• міжнародне космічне право;
• дипломатичне та консульське право;
• право міжнародних організацій;
• право міжнародної безпеки тощо.
Галузі
міжнародного
права
• За змістом нормативних приписів: принципи та власне
норми;
• За кількістю суб’єктів: універсальні, регіональні та
локальні або партикулярні;
• За юридичною силою: імперативні та диспозитивні;
• Залежно від джерела: договірні та звичаєві;
• Матеріальні та процесуальні тощо.
Норми
міжнародного
права

13. 3. Джерела міжнародного права
Джерела міжнародного права — це
зовнішня форма виразу норм та основних принципів
міжнародного права.
Аналіз теорії та практики міжнародного права надає
можливість скласти перелік тих джерел, які
застосовуються на сучасному етапі розвитку
міжнародного права.
Найбільш загальновизнаним є перелік джерел
міжнародного права, який міститься у ст. 38
Міжнародного Суду ООН.

14. До таких джерел відносять:
1) міжнародні договори (конвенції) - як загальні, так і
спеціальні, що встановлюють правила, безперечно визнані
державами, які є сторонами спору;
2) міжнародний звичай як доказ загальної практики,
визнаної як правова норма;
3) загальні принципи права, визнані цивілізованими
націями;
4) із застереженнями, вказаними у ст. 59, судові рішення
та доктрини найбільш кваліфікованих фахівців із міжнародного
публічного права різних націй як допоміжний засіб для визначення
правових норм.
Інші джерела:
- резолюції міжнародних організацій та конференцій;
- рішення міжнародних судових установ;
- норми "м'якого" права, односторонні акти та інші акти.

15. Джерела міжнародного права бувають:
Матеріальними
(декларації, конвен-ції,
протоколи та ін.)
Нематеріальни-
ми (звичай)
Кодифікованими
Некодифікова-
ними
Універсальни-
ми
Локальними

16. ВИСНОВКИ
Отже, міжнародне право — це система юридичних норм, які
регулюють міжнародні відносини з метою забезпечення миру, прав людини,
співробітництва, це рішення і правові засоби їх застосування, прийняті
повноважними суб'єктами для реалізації спільних інтересів. Воно відіграє
важливу роль у розвитку держави і характеризується рядом позитивних
рис, зокрема:
- відбувається перехід від співіснування держав до співробітництва між
ними з метою сприяння здійсненню соціальних та політичних ідей;
- підвищується правовий статус окремого індивіда в міжнародному
праві;
- міжнародне право має за мету обмежити право держави на ведення
війни і перетворити координацію дій суверенних держав на систем
співробітництва та досягнення спільної вигоди і т.д.

17. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. В. Ф. Опришко, Ф. П. Шульженко, С. І. Шимон та ін.
Правознавство; За заг. ред. В. Ф. Опришка, Ф. П. Шульженка. - К.:
КНЕУ, 2003. - 767 с.
2. Інтернет джерело -
http://pidruchniki.com/1356061546686/pravo/dzherela_mizhnarod
nogo_prava