Всеукраїнський тиждень права

1. ПРАВО. СТАНОВЛЕННЯ І
РОЗВИТОК СУЧАСНОГО
ПРАВА
Виконала: Шило Анастасія з нагоди всеукраїнського тижня права

2. План :
1. Ознаки права.
2. Праворозуміння.
3. Джерела права .
4.Удосконалення систем права.

3. Право
Ознаки права:
1. Право – це міра свободи і рівності.
2. Загальнообов’язковість – обов’язковість права для всіх суб’єктів.
3. Формальна визначеність – чіткість, однозначність формальних правових
приписів, виражених у законах та інших нормативно-правових актах.
4. Нормативність – за допомогою норм право регулює різноманітні суспільні
відносини, є знаряддям проведення в життя політики держави, засобом
організації ведення його різноманітної управлінської й іншої діяльності.
5. Системність – полягає в тому, що право – це не просто сукупність
принципів і норм, а їхня система, де всі елементи зв’язані і погоджені.
6.Регулятивність – за допомогою норм права регулюються суспільні
відносини.
◦ Гарантованість і державна забезпеченість права – держава в такий спосіб
підтримує загальні правила, що визнаються державою правовими.
Державна охорона правових норм включає державний легальний примус,
різні організаційні, організаційно-технічні, виховні і попереджувальні міри
державних органів по дотриманню і виконанню громадянами юридичних
норм.
– це міра свободи і
рівності, що
встановлюється
державою з метою
регулювання
суспільних відносин і
гарантується її
примусовою силою.
Право — це основа
законів. Право
первинне, а закони
— вторинні, тому
говориться про
верховенство права
над законами.

4. Юсти́ція (лат. justitia — справедливість, правосуддя) — богиня
правосуддя, культ якої існував у Римі . Як атрибути мала ваги і меч
в руках.

5. Праворозуміння —◦ Основні підходи до праворозуміння:
- школа природного права ;
- юридичний позитивізм ;
- соціологічний напрям ;
— це осмислення
права через
пізнання його
сутності та форм
прояву в суспільстві,
що передбачає
пошук відповідей на
питання, що таке
право, як воно
створюється, у
вигляді чого існує, в
чому підстави його
обов'язковості.

6. Джерела права :
В юриспруденції використовуються такі основні значення джерела права:
◦ ідеалістичне — джерело права визначається як першоджерело;
◦ матеріальне — джерелом права є фактори, що створюють право;
◦ формально-юридичне — утотожнення права з формами права;
Джерелами права в різних правових системах визнаються:
◦ Нормативно-правовий акт — це офіційний письмовий документ, прийнятий спеціальними суб'єктами,
котрі володіють відповідними повноваженнями, і приймається у встановленій формі та за конкретно
визначеною процедурою.
◦ Правовий прецедент — це рішення судового або адміністративного органу, яке використовується як
взірець при розгляді всіх аналогічних справ у майбутньому.
◦ Правовий (санкціонований) звичай — це визнане державою правило поведінки, що являє собою
багаторазове повторення певних дій і стає частиною національного законодавства.
◦ Нормативний договір — угода двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або
припинення норм права.

7. Удосконалення системи законодавства на сучасному етапі розвитку
України
◦ Формування сучасної правової системи – складний, тривалий,
багатофункціональний процес, а тому вимагає належного аналізу.
Саме тому так гостро в Україні стоїть питання законотворчості.
Воно є актуальним з точки зору оцінки стану законодавчої
діяльності на певному сучасному етапі та обґрунтування розвитку
законодавства з урахуванням соціальних явищ і змін у суспільних
відносинах, прогресивних чи негативних, які вимагають їх
законодавчого закріплення.
У системі законодавства України актуальними є вимоги
конституційної законності, які можна класифікувати на такі, що
стосуються змісту законотворчості (своєчасна зміна, скасування
старих законів та їх приписів, прийняття нових).

8. ◦ Характерними для України є посилення регламентації суспільних відносин: спостерігається кількості
законів та підзаконних актів, а також розширення меж і поглиблення деталізації нормативно-правового
регулювання, що ускладнює правозастосування та знижує ефективність правової системи.
Законодавство просто "не встигає" за розвитком суспільних відносин, а інколи навіть суперечить
раніше прийнятим актам, і цінність багатьох з них нівелюється внутрішньою суперечністю та
нестабільністю. Це явно не є перевагою нашої системи законодавства. Проблемою сучасних законів є
їх часті розбіжності з Конституцією; Закон буде правовим лише тоді, коли буде відповідати
загальновизнаним цінностям, відображатиме інтереси громадян, на основі цінностей має бути
сформульована загальна норма. У цьому полягає надзвичайна важливість законотворчої функції
законодавця. Але на практиці це не виконується.

9. Відсутність у нашого законодавця теоретичного осмислення інституту
планування законодавчої роботи призводить не лише до погіршення якості
законів та подальших незручностей для юристів та й юридично неосвіченого
населення, а й до складнощів у процесі реалізації законів та інших нормативно-
правових актів. Корені всього цього – насамперед у пізнавальній діяльності
суб’єкта законотворчого процесу. Необхідно розробити методику аналізу
чинників, що впливають на законотворення, сприяючи їх точному визначенню,
досягненню кореляції між ними, регулярно аналізувати правову ситуацію, яка
змінюється у країні й регіонах, що надасть можливість простежити динаміку
ставлення громадян до чинних законів. Законодавство має спиратися на міцну
наукову базу, і тоді можна буде стверджувати про реальне здійснення гасла:
закон повинен бути прийнятий не тоді, коли його можна прийняти, а тоді,
коли його не можна не прийняти.

10. Важлива проблема – невизначеність законодавчого процесу при високих темпах формування
законодавства. Її вирішенню мають допомогти закон про нормативно-правові акти (пропозиція його
прийняти існує ще з 1985 року, але Верховна Рада досі не може цього зробити) та закон про закони і
законодавчу діяльність в Україні (для усунення недоліків техніко-юридичного і змістовного характеру).

11. ◦ Конституція України визначає пріоритет загальнолюдських цінностей,
закріплює принцип соціальної справедливості, утверджує демократичний
і гуманістичний вибір громадян України, показує прихильність
загальновизнаним нормам міжнародного права. Конституція України
закріплює в Україні засади державної політики, спрямованість перш за
все на забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя. Вона
заклала серйозні підвалини для розвитку і зміцнення демократичної,
соціальної, правової держави, в якій людина визнається найвищою
соціальною цінністю. Саме держава функціонує для людини, відповідає
перед нею за свою діяльність, а не навпаки. І це є головним обов’язком
держави. Важливою ознакою соціальної держави є не лише врахування
прав, а й сприяння з її боку задоволенню інтересів всіх соціальних груп і
прошарків населення.
Але, на сучасному
етапі розвитку
України є й хороші
моменти. В зв’язку
з підняттям
питання рівності
чоловіків та жінок
в світі. За останній
час, права та
посади жінок
значно піднялися
та покращилися.

12. Визначивши людину, її права найвищою соціальною цінністю, Конституція України приєдналася до
європейського і світового бачення цього питання, закріпила його загальнолюдське вирішення як
обов*язкове для держави і для всіх інших учасників суспільних відносин. Конституція України не лише
проголосила, а й створила міцні конституційні основи правової держави.
Визначивши людину, її права найвищою соціальною цінністю, Конституція України приєдналася до
європейського і світового бачення цього питання, закріпила його загальнолюдське вирішення як
обов*язкове для держави і для всіх інших учасників суспільних відносин.
Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Це положення
відображає ще один аспект принципу рівності і необхідність застосування однакових стандартів прав і
обов*язків до всіх без винятку.
Принцип відсутності дискримінації не обмежується вимогою того, що рівність має бути досягнута, а
передбачає розуміння того, що саме має бути рівним і відповідно до якого критерію. За таких умов
абстрактне поняття рівності замінюється конкретною сферою застосування і таким критерієм, як стать.

13. Особлива увага в статті 24 Конституції України
приділена рівності прав жінки і чоловіка.
Особливої уваги потребують жінки, оскільки саме вони
порівняно з чоловіками частіше бувають обмежені у
використанні конституційних прав.
Відповідно до Конвенції про ліквідацію всіх форм
дискримінації щодо жінок, стороною якої є Україна,
дискримінація щодо жінок означає будь-яке
розрізнення, виняток або обмеження за ознакою статі,
спрямоване на ослаблення або зведення нанівець
визнання, користування або здійснення жінками,
незалежно від їх сімейного стану, на основі
рівноправності чоловіків і жінок, прав людини і
основних свобод у політичній, економічній, соціальній,
культурній, громадській або будь-якій іншій сфері.

14. За своєю суттю соціальна держава є владним органом усього суспільства і не може
використовуватись в інтересах його частини або окремих людей. Така держава виконує інтеграційну
роль щодо суспільства. Вона будується на засадах справедливості і має основною метою
забезпечення достатнього життєвого рівня всіх членів суспільства.

15. ЗАКОН УКРАЇНИ
Про запобігання та протидію домашньому насильству
(Відомості Верховної Ради, 2019, № 18, ст.73}
Цей Закон визначає організаційно-правові засади
запобігання та протидії домашньому насильству, основні
напрями реалізації державної політики у сфері
запобігання та протидії домашньому насильству,
спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які
постраждали від такого насильства.В Україні почав діяти
новий закон з протидії насильства в сім’ї. Він гарантує
жертвам більш дієвий захист, а кривдники можуть
потрапити за грати на 5 років. Адже, за словами
правоохоронців, кількість звернень по домашньому
насильству до поліції зростає.
Новий закон проти домашнього насилля? Що взагалі
змінилося?
По перше, відтепер будь-який злочин, який вчиняється в
сім’ї, вважатиметься обтяжуючою обставиною. І покарання
за нього буде більшим, аніж якби жертвою стала
випадкова людина. По друге, тепер домашнім
насильством вважаються не лише побої, а й
психологічний тиск, примус до інтимних стосунків,
обмеження у фінансах на елементарні потреби. Якщо
раніше за такі дії правоохоронці могли тільки затримувати
винного на три години, то тепер йому загрожуватиме
покарання до двох років позбавлення волі.
Також , хотілося б
виділити проблему
домашнього
насилля та як за
останній час
змінилося ставлення
та підхід до цього
питання. Цю
проблему почали
активно розкривати
та відкрито говорити
для застереження її
проявів. В
законодавстві
України також
відкрите це питання і
є свої нововведення
:

16. Висновок :
◦ Отже, дивлячись на наші закони на даний момент. Нам безпосередньо є куди рости та, що
удосконалювати або, ж взагалі відкривати. Але ми здобули, також, великий прогрес, що продовжується
та стає більш покращеним прямо зараз. Все залежить від бажання та правильно, раціонального підходу
до цих проблем та звершень. Важливо розуміти та мати уяву про права, закони, що є дійсно
правильним і корисним. А що ілюзорним та безкорисним для суспільства. Для цього треба вивчати
право не лише для майбутньої професії, а й для власної компетенції. Щоб знати свої права та
обов*язки. Бо, якщо ми не будемо знати своїх прав, ми не будемо розвиватися та вдосконалюватися.
Адже, як сказав видатний політик та журналіст-письменник:
«Порядний той, хто своє право вимірює своїм обов’язком.»
— Г.Лакордер