Але значначастина суспільних відносин будується на
підставі правових норм і тому їх називають правовими
відносинами .
У межах правовідносин життєдіяльність суспільства набуває
цивілізованого, стабільного і передбаченого характеру .
Правовідносини є особливим видом суспільних відносин , вони
визрівають у глибині суспільних відносин, обумовлюються
політичними ,економічними та іншими соціальними потребами,
що сприяє необхідності їх визначення і захисту з боку держави.
3.
Правовідносини-явище складне дляреального сприймання ,їх не
можна побачити чи сприйняти органами чуттів. Реально можна лише
спостерігати конкретну поведінку людей, наприклад продавця і
покупця,
які реалізують свої суб’єктивні права,передбачені цивільним
законодавством . Через правовідносини особи можуть реалізовувати
свої права та обов’язки , задовольняти свої інтереси .
Правовідносини виникають в конкретній поведінці суб’єктів
правовідносин .
4.
Правовідносини виникаютьі існують тоді,коли є два і більше суб’єктів
суспільних відносин,між якими виникає правовий зв’язок у формі
суб’єктивних прав та обов’язків з приводу задоволення своїх матеріальних
і духовних потреб та інтересів.
Метою правових відносин є врегулювання та впорядкування певних
суспільних відносин,які існують між людьми і їхніми організаціями.
5.
Під структуроюправовідносин розуміють сукупність її внутрішніх
елементів і способів зв’язку між ними на підставі розподілу між
учасниками даних відносин суб’єктивних прав,обов’язків і
відповідальності з приводу певного соціального блага або
забезпечення законних інтересів. Отже,термін(структура) містить
елементний склад правовідносин і правовий зв’язок між ними.
6.
Учасники правовідносин.Їхній правовий статус робить істотний
вплив на виникнення і розвиток правовідносин,його характер.
Права і обов’язки,їхній взаємозв’язок.
Реальна поведінка учасників правовідносин в співвідношенні з
правами і обов’язками.
Якщо,не дивлячись на різні відтінки виказаних точок зору,звести їх
до основного змісту,то можна встановити два напрями у визначенні
суб’єктивного права.
7.
Правосуб’єктність юридичнихосіб(державних і громадських організацій
тощо)визначається змістом їх компетенції,тобто сукупністю у нормах права
повноважень ,що надаються їм для забезпечення виконання покладених на
них функцій.
Правосуб’єктність фізичних осіб(індивідів) є більш складним явищем, до
якого входять правоздатність і дієздатність.(Правоздатність-це обумовлена
нормами права здатність суб’єкта мати суб’єктивні права та юридичні
обов’язки . Види правоздатності:а)загальна правоздатність-загальна здатність
суб’єкта мати права і обов’язки, закріплені у нормах права,б)галузева
правоздатність-здатність суб’єкта мати права та обов’язки,закріплені певною
галуззю права,її існування обумовлено тим,що в різних галузях права строки
виникнення правоздатності визначаються по-різному,в)спеціальна
правоздатність-здатність суб’єкта мати права та обов’язки, що виникають з
факту займання певної посади. Дієздатність-це обумовлена нормами права
здатність суб’єкта своїми діями набувати і здійснювати суб’єктивні права та
юридичні обов’язки. Рівень дієздатності індивідів залежить від певних
факторів:від віку;від стану психічного та фізичного здоров’я;від рівня освіти та
ряду інших обставин. Однією з форм дієздатності є деліктоздатність,тобто
здатність особи нести юридичну відповідальність за скоєні правопорушення.)
8.
Індивіди(фізичні особи),з-поміжяких можна виділити такі їх
групи,як:а)громадяни-особи,що мають громадянство даної
держави;б)іноземці-особи,що мають громадянство іншої
держави;в)біпатриди-особи,що мають громадянство двох або більше
держав;г)апатриди(особи без громадянства) - особи,що не мають
громадянства.
Організації та об’єднання:а)державні органи,установи,підприємства,їх
посадові особи;б)недержавні організації,підприємства,установи та їх
посадові особи,рухи,партії,органи громадського самоврядування.
Соціальні спільності:а)держава в цілому,перш за все у відношенню з
іншими державами та міжнародними організаціями;б)народ,наприклад
при проведенні референдумів;в)нація,наприклад при вирішенні
питань,пов’язаних з національною державністю;г)населення певних
частин території держави,наприклад при проведенні місцевих
виборів;д)трудовий колектив у відносинах з адміністрацією
підприємств,установ тощо.
9.
Суб’єкти прававступають у правові відносини з метою
задоволення своїх певних інтересів і потреб . Інакше кажучи ,для
суб’єкта права правовідносини є регламентованим способом
досягнення певних соціальних благ. Ці матеріальні,духовні та інші
соціальні блага,що служать задоволенню інтересів і потреб
громадян та їх організацій з приводу яких суб’єкти вступають у
правовідносини та здійснюють свої взаємні суб’єктивні права та
юридичні обов’язки, називаються об’єктами правовідносин.
Коло можливих об’єктів правовідносин визначається чинними
нормативно-правовими актами . Усі можливі об’єкти
правовідносин поділяються на декілька видів.
10.
Засоби виробництва-об’єкти,здопомогою яких створюється
новий продукт(земля,заводи,машини,механізми тощо).
Предмети споживання-предмети ,що задовольняють
життєві потреби людей
Продукти духовної творчості людини
Особисті немайнові блага людиниздоров’я,ім’я,життя,честь,гідність
Поведінка певних суб’єктів-розгляд поведінки на предмет
визначення в ній складу правопорушення
Результати поведінки суб’єктів-ремонт побутової
техніки,будівництво будинку
Гроші та цінні папери
Стан природних об’єктів
11.
Правовідносини єлогічно пов’язаною конструкцією всіх елементів
,де головними полюсами зв’язку є їх суб’єкти,що реалізують
суб’єктивні юридичні права,суб’єктивні юридичні
обов’язки,повноваження і суб’єктивну юридичну відповідальність
заради досягнення результату цього зв’язку.
Суб’єкти-це сукупність осіб,які беруть участь у правовідносинах.
Об’єктом є те,з приводу чого виникає і здійснюється діяльність
його суб’єктів.
Зміст-суб’єктивні права,обов’язки ,повноваження,відповідальність
суб’єктів правовідносин,а також структура змісту-спосіб
взаємозв’язку,що виникає на підставі суб’єктивних
прав,обов’язків,повноважень,відповідальності.
12.
Структура суб’єктивногоправа-це його будова, яка
виражається у зв’язку елементів-юридичних
можливостей наданих суб’єкту.
Правомочність-складова частина змісту суб’єктивного
права,що становить конкретну юридичну
можливість,яка надається право суб’єктній особі з
метою задоволення її інтересів.
13.
Випливають ізюридичних норм
Забезпечуються державою
Не безмежні,а існують у певних сурових
рамках-це завжди міра поведінки
14.
Завдяки їмміж їх носіями (суб’єктами) виникає
зв’язок,який називається правовідносинами.
Права і обов’язки державних органів та їх посадових
осіб як носіїв спеціальної правосуб’єктності
виражаються через їх повноваження.