Господарські товариства та їх види. Лемішко Сергій

1. Поняття та види
господарських товариств
Підготував
студент групи ФІН-304
Лемішко Сергій

2. Господарським товариством є юридична
особа, статутний (складений) капітал якої
поділений на частки між учасниками.
Господарськими товариствами є підприємства,
установи, організації, створені на засадах угоди
юридичними особами і громадянами шляхом
об'єднання їх майна та підприємницької
діяльності з метою одержання прибутку.

3. До господарських товариств належать:
• Акціонерні товариства;
• Товариства з обмеженою відповідальністю;
• Товариства з додатковою відповідальністю;
• Повні товариства;
• Командитні товариства.
Вид господарського товариства Кількість %
акціонерні товариства 15367 2,87%
товариство з обмеженою відповідальністю 517143 96,55%
товариство з додатковою відповідальністю 1368 0,26%
повне товариство 1369 0,26%
командитне товариство 385 0,07%
ВСЬОГО 535632 100%
Як бачимо, 96,55% усіх ГТ складають ТОВ.
На 1 АТ в Україні припадає 33 ТОВ,
а на 1 командитне товариство – аж 1343 ТОВ.
Чому ж суб'єкти господарювання надають
переваги саме цій організаційно-правовій формі? * Станом на 01.09.2016

4. Акціонерним визнається товариство, яке має статутний
(складений) капітал, поділений на визначену кількість
акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність
за зобов'язаннями тільки майном товариства.
Загальна номінальна вартість випущених акцій
становить статутний (складений) капітал АТ, який не
може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним
заробітним платам, виходячи із ставки МЗП, діючої на
момент створення акціонерного товариства.
Мінімальний статутний капітал для заснування АТ, грн.:
до 30.11.2016 з 01.12.2016

5. В залежності від здатності акцій товариства вільно обертатися (тобто
змінювати власника без згоди інших акціонерів або товариства)
акціонернітоваристваподіляютьсянапублічнітаприватні.
Акціонерні товариства
Може здійснювати публічне та приватне
розміщення акцій
Може здійснювати тільки приватне
розміщення акцій. Акціонери ПрАТ мають
переважне право на придбання акцій,
що продаються іншими акціонерами.
ПАТ
ПрАТ
Кількість ПАТ та ПрАТ в Україні
станом на 01.09.2016

6. Публічнеакціонернетовариство
Головними особливостями публічного акціонерного товариства є:
• акціонери можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших
акціонерів та товариства;
• товариство може здійснювати як публічне, так і приватне розміщення
акцій;
• при публічному розміщенні акцій акціонери не мають переважного
права на придбання акцій, що додатково розміщуються товариством;
• товариство зобов'язане пройти процедуру лістингу та залишатися у
біржовому реєстрі принаймні на одній фондовій біржі;
• у вільному обігу має знаходитись не менше 10% акцій товариства;
• у разі оплати акцій не грошовими коштами, товариство зобов'язане
залучити незалежного експерта для встановлення ринкової вартості
негрошового внеску;
• річна фінансова звітність товариства підлягає обов'язковій перевірці
незалежним аудитором, а також оприлюдненню (разом із
аудиторським висновком)

7. Приватнеакціонернетовариство
Головними особливостями приватного акціонерного товариства є:
• максимальна кількість акціонерів не може перевищувати 100 осіб
(скасовано);
• товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій;
• статутом товариства може бути передбачено переважне право
акціонерів та самого товариства на придбання акцій цього товариства,
що пропонуються їх власником до продажу;
• акціонер товариства завжди має переважне право на придбання акцій
додаткової емісії;
• акції приватного акціонерного товариства не можуть
купуватися/продаватися на фондовій біржі, за винятком продажу
шляхом проведення на біржі аукціону;
• у разі сплати акцій у негрошовій формі, оцінка негрошового внеску
здійснюється товариством і інвестором на власний розсуд;
• товариство не зобов'язане розкривати свою фінансову звітність на
фондовому ринку.

8. Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) визнається
товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких
визначається установчими документами.
Основні переваги ТОВ:
• спрощений спосіб реєстрації;
• можливість ведення опосередкованої підприємницької діяльності;
• мінімальний фінансовий ризик для учасників;
• можливість розширення бізнесу і залучення інвестицій;
• можливість участі в інших господарських товариствах;
• можливість створення системи органів управління, що відповідають специфіці
діяльності і розмірам фірми;
• можливість непропорційного розподілу прибутку серед учасників організації;
• відсутність необхідності публікації документів, про діяльність підприємства;
• відсутність обмежень щодо розміру статутного фонду;
• можливість використання спрощеної системи оподаткування;
• внеском у статутний фонд можуть бути грошові кошти, майно або цінні папери.
Основні недоліки ТОВ:
• загальне число учасників товариства не може перевищувати 100 чоловік;
• будь-яка зміна складу членів, пропорцій їх часток у статутному капіталі або
управлінської структури організації передбачає обов'язкове внесення змін в
пакет установчих документів.

9. Вищим органом ТОВ є загальні збори учасників. Вони
складаються з учасників товариства або призначених ними
представників.
Представники учасників можуть бути постійними або
призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який
час замінити свого представника, сповістивши інших
учасників.
У ТОВ створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція)
або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний
директор. Членами виконавчого органу можуть бути особи, які
не є учасниками ТОВ.
Контроль за діяльністю дирекції (директора) здійснюється
ревізійною комісією, що утворюється загальними зборами
учасників товариства з їх числа, в кількості, передбаченій
установчими документами, але не менше 3 осіб.

10. Товариством з додатковою відповідальністю
визнається товариство, статутний капітал якого поділений на
частки визначених установчими документами розмірів.
Учасники такого товариства відповідають за його боргами
своїми внесками до статутного (складеного) капіталу, а при
недостатності цих сум - додатково належним їм майном в
однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску
кожного учасника. Граничний розмір відповідальності
учасників передбачається в установчих документах.
ТДВ вправі зменшити чи збільшити за згодою кредиторів при
відсутності заперечень учасників розмір додаткової
відповідальності. При її збільшенні учасники надають
документи, що підтверджують їхню можливість забезпечити
відповідальність у новому розмірі

11. В Україні товариства з додатковою відповідальністю не є
поширеними (0,26% від усіх господарських товариств).
В разі недостатності коштів та майна у засновників для
заснування ТОВ, вони можуть прийняти рішення про
заснування товариства з додатковою відповідальністю,
гарантувавши інтереси кредиторів своїм власним майном.
Ця форма господарського товариства може використовуватися
ще й в тому випадку, коли законом установлено заборону на
здійснення певних видів діяльності товариством з обмеженою
відповідальністю. Так, виключно в формі ТДВ
функціонують довірчі товариства.

12. Повним визнається таке товариство, всі учасники якого
займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть
солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім
своїм майном.
Особа може бути учасником тільки одного повного товариства.
Учасниками повного товариства можуть бути лише особи,
зареєстровані як суб'єкти підприємництва.
Учасник повного товариства не має права без згоди інших учасників
вчиняти від свого імені та у своїх інтересах або в інтересах третіх
осіб правочини, що є однорідними з тими, які становлять предмет
діяльності товариства.
Управління товариством здійснюється за спільною угодою всіх
учасників. Кожен учасник товариства має один голос, якщо інше не
встановлено установчим договором.

13. У випадку неплатоспроможності повного товариства, всі
учасники несуть солідарну відповідальність перед
кредиторами за зобов'язаннями товариства.
Кредитор має право вимагати грошових коштів від будь-кого з
учасників або одночасно з усіх учасників повного товариства,
незалежно від розміру їхнього внеску до складеного капіталу.
Учасники можуть бути притягнуті до відповідальності лише в
межах, в яких наявного у юридичної особи майна не достатньо
для виконання зобов'язання.
Учасники несуть відповідальність незалежно від того, виникли
борги до чи після його вступу в товариство.
Учасник, який вибув з товариства, відповідає за
зобов'язаннями товариства, що виникли до моменту його
вибуття, рівною мірою з учасниками, що залишилися.

14. Командитним визнається товариство, в якому разом з
одним або більше учасниками, які здійснюють від імені
товариства підприємницьку діяльність і несуть
відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм
майном, є один або більше учасників, відповідальність
яких обмежується вкладом у майні товариства
(вкладників), та які не беруть участі в діяльності товариства.
Особа може бути повним учасником тільки в одному
командитному товаристві.
Повний учасник командитного товариства не може бути
учасником повного товариства.
Повний учасник командитного товариства не може бути
вкладником цього самого товариства.

15. Отже, найпопулярнішою організаційно-правовою
формою господарського товариства в Україні є
Товариство з обмеженою відповідальністю
(96,5% усіх господарських товариств).
Головною перевагою ТОВ над АТ є відсутність:
• немалих витрат на обслуговування випуску акцій;
• сплату послуг депозитаріїв;
• ширшого спектру обов'язкової звітності.
Тоді як такі переваги АТ над ТОВ, як можливість
залучення інвесторів (зокрема іноземних), кращий
захист та спрощена процедура переходу прав
власності не є значними для невеликих суб'єктів
господарювання внаслідок низького рівня розвитку
економіки.

16. Товариства з додатковою відповідальністю, Повні товариства
та Командитні товариства разом складають лише 0,59% усіх
господарських товариств в Україні.
Їхній головний недолік перед Товариствами з обмеженою
відповідальністю міститься в самій назві – підприємці не
зацікавленні відповідати особистим майном у разі невдачі
підприємства.
В подальшому, як на мене, більшого розвитку в Україні мають
набути Публічні акціонерні товариства, що є найшвидшим та
найефективнішим способом акумулювання капіталу в
розвинених економіках.