1. Гербарій – листя
дерев.
Гербáрій (лат. herbarium, herbarius, від «herba» — трава, рослина)—
колекція спеціально зібраних засушених рослин, призначених для
наукової обробки, навчання, або установи, що зберігають колекції
засушених рослин і ведуть їх наукову обробку
Гербарії дають можливість вивчати рослини, зберігати рідкісні
екземпляри, які знаходять мандрівники в різних країнах.

2. Однією з основних функцій гербарію як наукової установи, на відміну
від музею, є обмін гербарними зразками з метою забезпечення
максимального представлення фіто- і мікорізноманітності в його
фондах. У практиці гербарної справи існують такі способи накопичення
матеріалів у колекціях: цілеспрямований збір разків у природі під час
експедицій, обмін дублетами між гербарними установами та отримання
гербарних матеріалів як дарунка від приватних осіб

3. З давніх часів любителі квітів та ботаніки, які вивчають
рослини, замислювалися над питанням, як зберігати квітучі рослини на
тривалий термін. І лише чотириста років тому Лука Гіні, професор в
Болоньї (Італія), винайшов гербарій.
Аркуш в арабській копії «De Materia
Medica» Діоскорида, (XIII століття)

4. Один з найбільших в світі гербаріїв — понад 5 млн листів —
знаходиться в Ботанічному інституті ім. В. Л. Комарова АН СРСР
(Ленінград), і складається з п'яти мільйонів гербарних листів. В ньому
зберігаються старовинні гербарії; гербарій Енса, лікаря імператриці
Єлизавети, зібраний понад двісті років тому. Кожен лист його
окантований фарбою із золотою смугою і має обкладинку з строкатими
малюнками. На аркушах виписані цитати із книг, в яких описано цю
рослину.
Там же зберігається гербарій лейб-медика Петра Першого – Арескіна.

5. Найбільші Гербарії за межами колишнього СРСР є в Празі, Лондоні
(гербарій Ліннея), в Кью (близько 6,5 млн), Женеві (гербарії Декандоля і
Буасьє — 4 млн), Парижі (6 млн, зокрема 1 млн листів спорових
рослин), Вашингтоні, Відні.
Карл Лінней
Декандоль, Огюстен Пирам
Буассье, Пьер Эдмон

6. Одним з найбільш захоплених гербаристів був відомий французький
філософ і педагог Жан-Жак Руссо.
"Той, чий погляд відкритий для
принад рослинного світу, не потребує
численних книг, щоб зрозуміти їх красу;
одна лише книга вимагає невпинного
вивчення - це книга природи"
Руссо написав спеціальне і в
той же час поетичне
керівництво по збору рослин «Початкові листи з ботаніки»
("Lett res elementaires sur la
botanique").

7. Для гербарного зразка потрібно: наявність (у трав'янистих видів)
підземних органів, належна збереженість рослин, визначені розміри і
етикетка (місце знаходження, місце поширення, час збору, прізвище
колекціонера).
Пошкоджені рослини не збирають, оскільки паразитуючі грибки чи
комахи зумовлюють деформацію рослини. Збору підлягають не

8. Слід робити гербарій з великих листів щільного паперу розміром 35x25
або 30x20 сантиметрів.
Рослину для гербарію викопують у квітучому стані разом з коренем і
кладуть її між листами газетного паперу під прес (сплющують). У перші
дні рослини перекладають, розправляючи їх і підміняючи вологий папір
сухим. Іноді рослини, покладені між листами, пропрасовують гарячою
праскою.

9. Найголовнішим прибором, який застосовують для сушки рослин, є
ботанічний прес. В найпростішому випадку він складається з двох
дерев'яних рамок, на яких натягнута металічна сітка. Розмір ботанічного
преса має бути дещо більшим гербарного аркуша. Пачка з рослинами
закладується між двома решітками і сильно стягується мотузкою або
ремнями. Оскільки рослини при висушуванні віддають багато вологи, то
між окремими гербарними аркушами поміщують гербарну прокладку

10. Наша дослідницька
група
1. Курлова Марія
2. Манюк Богдана
3. Орловська Анжеліка
4. Перепелиця Альона
5. Шевцов Ігор

15. Проект підготували
студенти 133 групи
Бериславського педагогічного
коледжу імені В.Ф.Беньковського
Курлова Марія
Манюк Богдана
Орловська Анжеліка
Перепелиця Альона
Шевцов Ігор