Кургани… Вони жили поруч із нами тисячоліттями, деякі з них древніші за єгипетські піраміди. Мовчазні свідки історії давніх племен, які населяли ці землі. Стародавні кургани зберегли й донесли до наших днів унікальну енергетику древніх часів, і дозволяють кожному в буквальному сенсі доторкнутись до своєї давньої історії, побачити на власні очі те, що створювалось багато поколінь тому.
Кожний курган – це унікальна скарбниця, що зберігає в собі таємниці історії наших предків.
Найбільш відомі та великі за розмірами кургани Чернігова – це Безіменний і Гульбище на Болдиних горах та курган Чорна могила біля Свято-Успенського Єлецького монастиря.
Саме про курган Чорна могила наш матеріал.
2. Чернігів невипадково називають містом легенд. Адже за 1300 років
на території сучасного міста їх зібралося чимало. У Чернігові
збереглися пам’ятки від дохристиянського періоду до Київської Русі,
від козацтва до Другої світової війни, від радянського періоду до
сьогодення. Одними із таких пам'яток є давні кургани.
КУРГАН — різновид поховальних
пам'ятників, у формі земляного насипу
над поховальною ямою; має штучне
походження. В Україні поховальні
кургани-насипи здавна називають
могилами. Чим більше пагорб, тим
більше заслуг і слави в похованого.
Найбільше в Україні кіммерійських,
скіфських та сарматських могил.
Могили зводилися звичайно
напівсферичної або конічної форми,
висотою до 20 м. Будівельним
матеріалом служили для них ґрунт,
брикети дерну, камінь.
3. Найбільш відомі та великі за
розмірами кургани Чернігова – це
«БЕЗІМЕННИЙ» і «ГУЛЬБИЩЕ»
(давньоруські кургани X ст.) на
Болдиних горах та курган ЧОРНА
МОГИЛА біля Свято-Успенського
Єлецького монастиря.
4. ЧОРНА МОГИЛА
(із циклу «Три сонети»)
Сумує одинока, давня і німа
Могила ця, а час поволі плине,
За віком-вік, йому немає впину
І вороття минулому нема.
В могилі таємниця стомлено дріма,
Хвилює нас в лиху, в похідну днину
І все, не в змозі викінчить билину,
Легенду повторя Історія – сама.
Князь Чорний, за легендою, по праву
Тут приклонився зболеним плечем.
Не знаємо, які він мав забави:
У січах лютих здобував мечем
Русі – свободу, сіверянам – славу
Чи ратаєм ступав у заповідні трави…
Андрій ДОБРОВЕНКО
(із журналу «Літературний Чернігів». – 1996. - № 9. – С.31)
5. Курган Чорна Могила давно визнаний дослідниками унікальною
давньоруською поховальною пам’яткою дохристиянської доби.
Передусім вражають розміри даного насипу. Його висота сягає 11 м,
довжина по колу – 125 м, а діаметр в основі становить близько 40 м.
Свого часу курган також оперізував рів завширшки до 7 м.
6. Чорна Могила разом з
іншими чернігівськими
старожитностями
привернула увагу
дослідників ще у кінці XVIII
ст., але без археологічного
вивчення даний курган для
них досить довгий період
залишався нерозв’язаною
загадкою.
Курган досліджував відомий
археолог, уродженець
Чернігова, Дмитро Якович
Самоквасов.
7. ДМИТРО ЯКОВИЧ САМОКВАСОВ
народився 12 травня 1843 року в с.
Стахорщина на Чернігівщині в
родині дворян, що походила з
козацької старшини. Навчався у
Новгород-Сіверській гімназії, згодом
– на юридичному факультеті
Петербурзького університету.
Професор Варшавського та
Московського університетів.
Проте спеціалізацією вченого стали
історичні науки та історія права. Вже
на початку своєї кар’єри, він
відрізнявся від своїх кабінетних
колег потягом до польових
досліджень та археології. Особливо
його цікавила історія та археологія
племені сіверян, тобто тих місцин,
де він народився і виріс.
8. Найбільшу славу професору принесли розкопки чернігівських
курганів Гульбище, Безіменний та Чорної могили у 1870-х роках.
Знахідки викликали сенсацію, особливо після всесвітньої виставки в
Парижі. Британський музей намагався навіть викупити колекцію для
своєї експозиції. Однак у 1891 році, Дмитро Самоквасов передав усю
зібрану колекцію в Імператорський російський історичний музей,
оскільки в той час в Чернігові музею ще не існувало. Тож знахідки, на
жаль, і по сьогодні зберігаються в Москві.
9. Археолога Дмитра Яковича Самоквасова називають
першовідкривачем кургану Чорна могила. У його честь пізніше
була споруджена на вершині кургану гранітна стела, верхівку
якої вінчає зображення давньоруського шолому. Самоквасов
провів тут низку розкопок у 1872-1873 роках і виявив під
насипом залишки величезного похоронного багаття.
10. За знайденими вцілілими рештками
вчені дійшли висновку, що тут
поховано двоє давньоруських
воїнів в бойових обладунках та
жінка, адже були знайдені жіночі
прикраси. Один із воїнів був майже
юнаком (про це свідчать розміри
знайдених шоломів: один
маленький, інший - нормального
розміру). Очевидно, тут поховали
сина та батька. Це були не прості
воїни. У своєму середовищі вони
мали високий статус та
користувалися великою пошаною.
Про це свідчать величезні,
вражаючі розміри кургану, а також
велика кількість зброї. У ногах
воїнів лежали два осідланих коня, а
в ногах жінки - десять серпів.
11. У кургані Чорна могила археологи виявили різні предмети
та посуд для поминального обряду (тризни).
ТРИЗНА займала досить важливе місце в поховальному
обряді. Вона не була простим поминанням померлого, а
братським бенкетом на честь покійника, що
супроводжувався обрядовими іграми.
12. Первинний насип кургану складав 7 м, потім тут відбувалася тризна-
змагання на честь померлого, після якої курган досипався. У кургані
знайдено три візантійські монети, наймолодша з яких карбована в
945-959 рр. Костянтином VII Багрянородним та його сином Василем.
За цією монетою курган датують 960-ми роками — епохою князя
Святослава.
13. Однак головними та
найцікавішими знахідками на
тризнищі були два ритони,
зроблених з рогів тура зі срібним
окуттям, багато
орнаментованим. Найбільш
цікаве окуття більшого ритону з
чудовим фризом, де зображено
фантастичних звірів, птахів,
людину, яка стріляє з лука. Крім
того, на тризнищі знайдено два
жертовних ножа та бронзовий
ідол скандинавського бога Тора.
Ці знахідки розглядають як дари,
які відповідали статусу
померлого за його життя.
14. Існує легенда про те, що саме в цьому кургані похований князь
Чорний, який був засновником міста і дав йому своє ім’я.
У період з 948 по 968 роки в Чернігові правив племінник
київського князя Ігоря Рюриковича (до речі, якого також звали
Ігор) на прізвисько "Чорний". У нього було двоє дітей –
Володислав і Предслава. Легенда свідчить, що Предслава була
жінкою-воїном і володіла неземною красою. Дізнавшись про
неї, князь Хазарський забажав взяти її за дружину. Батько
Предслави дав згоду, але дівчина відмовилася виходити заміж
за нелюба. Коли договір з князем Хазарським було розірвано,
відбулася страшна битва, під час якої відважна дівчина
викинулася з вікна високого палацу. Князь "Чорний" також
загинув у цій битві і був похований у високому кургані. Замість
весілля відбулися похорони прекрасної княжни Предслави та її
батька. Згодом цей курган стали називати "Чорною могилою".
Коли запалювали багаття на його вершині, то вогонь було
видно на 30 км в окрузі.
15. Кургани… Вони жили поруч із
нами тисячоліттями, деякі з них
древніші за єгипетські піраміди.
Мовчазні свідки історії давніх
племен, які населяли ці землі.
Буквально 150 років тому на
Чернігівщині їх рахували
тисячами, нині – їхня кількість
зменшилася у 20-30 разів і
продовжує зменшуватись у
геометричній прогресії. Ніхто не
може назвати достеменної
цифри, адже досі не існує карти з
повним обліком археологічних
пам’яток. Від минулої величі
більшості з них залишились
невеликі горбочки.
Проте стародавні кургани зберегли й донесли до наших днів унікальну
енергетику тих часів, і дозволяють кожному в буквальному сенсі
доторкнутись до своєї давньої історії, побачити на власні очі те, що
створювалось багато поколінь тому.
Кожний курган – це унікальна скарбниця, що зберігає в собі таємниці
історії наших предків.