Тридцять шість років минає з дня аварії на Чорнобильській АЕС, яка увійшла в історію розвитку нашої цивілізації сумною датою, пов’язаною з розвитком науково-технічного прогресу у XX столітті. Такої техногенно-екологічної катастрофи людство ще не знало. На превеликий жаль, Україна виявилась у центрі цих трагічних подій. Аварія призвела до забруднення більш 145 тис. км 2 території України, з населенням майже 3 млн. осіб. На сьогодні в радіаційно забруднених містах України мешкає кожен 13 житель держави. До Дня Чорнобильської трагедії відділ медичних наук підготував віртуальну виставку «Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи». Запрошуємо до перегляду!

1. Медичні наслідки
Чорнобильської
катастрофи
26 квітня 1986 року

2. • Аварія на Чорнобильській АЕС є однією з найбільших
великомасштабних техногенних радіаційних
катастроф 20 століття, яка привела до погіршення
екологічної обстановки на європейській частині
континенту і вплинула на здоров’я населення
Європи. За даними провідних вчених країн світу,
після аварії відмічається прогресуюче погіршення
показників здоров’я як опромінених осіб, так і всього
населення України та країн Європи. Зріс ризик
розвитку онкологічної і онкогематологічної патології,
збільшилася захворюваність на рак щитоподібної
залози у дітей, що проживали в 1986 р. в районах
випадіння радіоактивного йоду.
 Медичні наслідки аварії стали предметом
багатьох досліджень.
• Більшість українців і досі пов’язує свої важкі недуги
та вразливий імунітет з наслідками аварії на
Чорнобильській АЕС. Звісно, хвороб, які б вважалися
«чорнобильськими», не існує. Є звичайні недуги, але
посилені радіацією.

3. • Чорнобиль — біль України: медико-
соціальні аспекти: підсумки 35-річних
досліджень. Вип. 5 / Вінницька ОДА,
Вінницька обл. рада, Департамент охорони
здоров'я та реабілітації ОДА, Вінницький
обл. спец. клін. диспансер радіаційного
захисту населення Вінницької обл. Ради,
ВНМУ ім. М. І. Пирогова. — Вінниця : Нілан-
ЛТД, 2021. — 312 с.
Досвід Чорнобиля не повинен стати
просто історією, він повинен бути
реалізований, перш за все, в системі
радіаційного безпеки країн, що
використовують ядерну енергію, та у
випадках ядерного тероризму.
У збірник увійшли матеріали вивчення та
дослідження медико-соціальних аспектів
подолання наслідків аварії на ЧАЄС у
Вінницькій області : стан здоров’я
постраждалих, експертиза зв’язку
захворювань, інвалідності та смертності з
наслідками Чорнобильської аварії.

4. • Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи:
1986-2011 : монографія / НАМН України, ДУ "Наук.
центр радіаційної медицини НАМН України" ; ред.: А.
М. Сердюк, В. Г. Бебешко, Д. А. Базика. — Тернопіль
: Укрмедкнига, 2011. — 1092 с.
Монографія підсумовує 25-річний досвід подолання
медичних наслідків найбільшої техногенної
катастрофи – аварії на Чорнобильській АЕС 26 квітня
1986р. Наведено дані про динаміку радіаційної
обстановки, результати клінічних спостережень і
епідеміологічного аналізу захворюваності й смертності
осіб, які належать до різних категорій постраждалих.
Досліджено цитогенетичні, імунологічні, біохімічні та
молекулярно-біологічні механізми формування ранніх і
відділених наслідків впливу опромінення та інших
факторів, пов’язаних із Чорнобильською катастрофою,
висвітлено результати їх експериментальної
перевірки. Книга адресована науковцям, лікарям і
широкому медичному загалу — всім, хто цікавиться
проблемами радіаційної медицини та радіобіології.

5. • Актуальні питання радіаційної медицини у
практиці сімейного лікаря: навчальний
посібник / Ю. В. Вороненко [та ін.] ; ред.: Ю. В.
Вороненко, О. Г. Шекера, Д. С. Мечев ; МОЗ
України, Нац. мед. акад. післядип. освіти ім.
П.Л.Шупика, Ін-т сімейної медицини. — Київ :
Видавець Заславський О.Ю., 2017. — 208 с. —
(Сімейна медицина).
У посібнику розглядаються питання
радіоекологічної ситуації в Україні у зв’язку з
використанням джерел іонізуючого
випромінювання в різних сферах життєдіяльності
людини й негативного впливу природних та
антропогенних джерел іонізуючого випромінювання
на здоров’я населення. Подані рекомендації щодо
профілактики захворювань, пов’язаних з
довготривалою дією малих доз радіації у
постчорнобильський період. Структура і зміст
посібника відповідають навчальному плану й
програмі «Загальна практика - сімейна медицина»
медичних академій післядипломної освіти. Посібник
буде корисним лікарям загальної практики -
сімейним лікарям та студентам вищих навчальних
закладів IV рівня акредитації, підпорядкованих
МОЗ України.

6.  Гостра променева хвороба стала одним із найважчих наслідків для здоров'я після
вибуху реактора ЧАЕС. При цьому значно високі дози опромінення отримала лише
частина ліквідаторів. А ось серед населення з урахуванням і тих, хто не був
евакуйований із забруднених територій, випадків гострої променевої хвороби взагалі
не було.
Одним із наслідків гострої променевої хвороби стали катаракти та серйозні ушкодження
шкіри, оскільки основна дія була пов'язана із зовнішнім опроміненням. Так, у деяких
пацієнтів дози у шкірі перевищували дози у кістковому мозку до 30 разів.

7. • Бебешко, В. Г. Гострий радіаційний
синдром і його наслідки: (за матеріалами
15-річного спостереження за станом
здоров'я осіб, потерпілих у зв'язку з
Чорнобильською катастрофою) : монографія
/ В. Г. Бебешко, О. М. Коваленко, Д. О. Білий .
— Тернопіль : ТДМУ, Укрмедкнига, 2006. — 424
с.
У книзі наведені відомості щодо стану здоров’я
найбільш потерпілої групи осіб внаслідок аварії
на Чорнобильській АЕС у динаміці 15
післяаварійних років. Вона представлена так
званими «свідками аварії», які перенесли гострий
радіаційний синдром (гостру променеву хворобу)
або зазнали впливу відносно високих дох
опромінення (понад 0,5 Гр).
У монографії викладені матеріали, що стосуються
змін основних органів і систем та показників
гомеостазу організму, які визначають його
життєздатність і адаптаційну спроможність.
Книга призначена для вчених і фахівців, які
цікавляться проблемами радіаційної медицини та
радіобіології.

8. • Васько, Л. М. Засоби захисту організму від дії
іонізувального випромінювання : навчальний
посібник / Л. М. Васько, В. Ф. Почерняєва, В. П.
Баштан. — Київ : Медицина, 2019. — 112 с.
У навчальному посібнику розглянуто питання
захисту організму від гострого та хронічного
іонізувального опромінення. Проаналізовано
проблеми, пов’язані із застосуванням
протипроменевих хімічних засобів, а також продуктів
природного походження як засобів, що підвищують
радіостійкість організму як у непридатних
екологічних умовах, так і під час променевої терапії.
Особливу увагу приділено сучасній концепції
радіозахисного харчування. Посібник розроблено
відповідно до програми з навчальних дисциплін
«Радіаційна медицина» і «Радіологія». Для лікарів-
інтернів, клінічних ординаторів, студентів медичних
закладів вищої освіти.
.

9. • Вроджені вади розвитку. Полісся.
Чорнобиль: збірник наукових праць / ред. В.
Вертелецький. — Львів : [б. в.], 2016. — 255 с.:
іл, табл.
Збірник містить матеріали і статті, присвячені
проблемам вроджених вад розвитку в трьох
областях України - Рівенській, Волинській і
Хмельницькій. В центрі уваги - Рівенське Полісся,
яке значно постраждало внаслідок аварії на
Чорнобильській АЕС. Більшість представлених
статей були опубліковані в провідних світових
наукових медичних журналах. Вони подані мовою
оригіналу, а також в перекладі українською
мовою.

10.  З онкологічними захворюваннями
ситуація неоднозначна. Оцінити дані
можна лише за ліквідаторами, і тут
відсоток ракових хворих становить
4,6%. 4 із 19 пацієнтів, які загинули
до 2006 року, померли від лейкозу.
Ця хвороба найчастіше згадується у
зв'язку зі згубною дією радіації.
Проте, за даними, помітного
збільшення випадків лейкозу серед
населення немає. До того ж кількість
онкологічних хворих щороку
збільшується у всьому світі, навіть у
тих районах, де радіаційний фон не
перевищує норми.
Основні наслідки Чорнобильської аварії для здоров'я населення полягали у
підвищеному рівні захворюваності на рак щитоподібної залози у дітей та підлітків. В
окремі роки після аварії у молодшій віковій групі на мільйон дітей припадало десять і
більше випадків раку щитоподібної залози. Проте, ризик захворіти на рак щитоподібної
залози у дітей, які народилися у 1987 році, такий самий, як і до катастрофи на
Чорнобильській АЕС, оскільки радіоактивний йод розпався протягом перших трьох
місяців після аварії.

11. • Канцерогенні сполуки повітряного середовища та
рак щитоподібної залози / І.О. Черниченко, О.М.
Литвиченко, Н.В. Баленко, Л.С. Соверткова. — Київ.:
Фірма «Деркул», К.-Подільський: ТОВ «Друкарня «Рута»,
2018. — 234 с.
Монографія присвячена проблемі первинної профілактики
раку щитоподібної залози в Україні. Це перша спроба
узагальнення результатів власних досліджень та досвіду
вітчизняних і зарубіжних вчених з проблеми впливу
канцерогенонебезпечних факторів на розвиток та
формування раку щитоподібної залози у людини.
Представлено сучасну ситуацію щодо поширення раку
щитоподібної залози на теренах України, визначено темпи
зростання за 20-річний період і проаналізовано зміни по 5
регіонах залежно від характеру та профілю промислового
розвитку. На прикладі низки міст проілюстровано
залежність між показниками загального забруднення
атмосферного повітря провідними канцерогенами,
величиною ризику (канцерогенного та неканцерогенного)
та рівнями захворюваності населення на рак. Виявлено
роль часових критеріїв у визначенні максимального прояву
кумулятивного канцерогенного ефекту за рівнями
забруднення та захворюваності на рак щитоподібної
залози; проаналізовано ймовірні механізми впливу хімічних
канцерогенів на формування захворюваності.
Монографія призначена для науковців та лікарів медико-
профілактичного профілю, організаторів охорони здоров’я,
екологів, студентів навчальних закладів медичного та
екологічного спрямування.

12. • Коваленко, А. Н. Эрозивно-язвенная
патология гастродуоденальной зоны и
хронический гепатит у пострадавших
вследствие аварии на ЧАЭС : монография / А. Н.
Коваленко, Е. В. Гасанова, А. А. Гасанов. — Киев :
ООО "Интердрук", 2013. — 309 с.
Книга присвячена досить актуальній проблемі
радіаційної ендокринології – особливостям клінічного
перебігу, діагностики та лікування основних
захворювань органів травлення, поширеність яких
суттєво зросла серед осіб постраждалих внаслідок
аварії на ЧАЕС, а саме: виразкової хвороби шлунка
та дванадцятипалої кишки та хронічного гепатиту.
Автори на великих вибірках переконливо показали,
що захворюваність і поширеність цих патологічних
станів гастро-дуодентальної зони та гапато-біліарної
системи у постраждалих контингентів збільшилася і
займає одне з провідних місць у структурі соматичної
патології, а в їх етіопатогенезі важливу роль
відіграло вплив. Безумовно, не виключається роль
традиційних факторів ризику.

13. • Корзун, В. Н. Екологія і захворювання
щитоподібної залози: монографія / В. Н.
Корзун, Т. О. Воронцова, І. Ю. Антонюк ; ред.
В. Н. Корзун ; Ін-т громадського здоров’я ім. О.
М. Марзєєва НАМН України, Тернопільський
ДМУ ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України. —
Київ : Медінформ, 2018. — 743 с.
Монографія присвячена проблемі
профілактики та лікування йоддефіцитних
захворювань. Автори детально описують роль
мікроелементів - синергістів йоду та антагоністів
- солей важких металів, компонентів
промислових відходів, дисбалансу
мікроелементів, впливу іонізуючого опромінення,
характеру харчування. Аналізуються методи та
засоби профілактики йоддефіцитних
захворювань. Описуються можливості
використання морепродуктів як носіїв практично
всіх ессенціальних мікроелементів, поліцукрів-
блокаторів всмоктування радіонуклідів та солей
важких металів.

14. • Кравчук, С. Ю. Радіологія : підручник / С. Ю.
Кравчук. — Київ : ВСВ "Медицина", 2019. — 296
с. : іл.
У підручнику викладено основи радіології —
променевої діагностики та променевої терапії. В
основній частині пояснюється фiзична суть методiв
променевої діагностики, подано відомості з
променевої анатомiї, методів променевого
дослідження органів і систем, променевої
діагностики основних захворювань організму
людини. Друга частина матеріалу присвячена
основам використання іонізуючого
випромінювання з лікувальною метою.
Для самостійної підготовки та набуття практичних
навичок в кінці кожного розділу подано контрольні
питання, плани опису променевих зображень та
рекомендована література. Для збагачення
інформативності матеріал доповнений
ілюстраціями, схемами, таблицями.
Підручник призначено для вивчення радіології
студентами, лікарями- інтернами медичних
закладів вищої освіти.

15.  Вплив радіації на репродуктивну
функцію — один із найпоширеніших
страхів. Дійсно, високі дози можуть
призвести до безпліддя. Такі випадки
трапляються у жінок, які перенесли
променеву терапію раку яєчників, при
якій радіаційний промінь прямує
безпосередньо на орган. Але при
опроміненні всього тіла такі негативні
наслідки маловірогідні, оскільки доза
опромінення статевих органів є значно
нижчою.
 У населення, що проживає на
забруднених радіонуклідами
територіях, реєструється більш
висока захворюваність на хвороби
нервової та ендокринної системи,
злоякісні новоутворення
щитоподібної залози в порівнянні з
населенням, що не проходить
спеціальну диспансеризацію.

16. • Маланчук, Л.М. Вибір оптимальних методів
лікування гінекологічних захворювань у
жінок, які перебували під впливом малих
доз радіації / Л.М. Маланчук. — Тернопіль:
Укрмедкнига, 2004. — 208 с.
У монографії висвітлено сучасні погляди на
етіопатогенез запальних процесів геніталій у
жінок, які перебували під тривалим впливом малих
доз радіації, підходи до вибору оптимальних
методів лікування, обґрунтування застосування
ендоскопічних оперативних втручань при
запальних процесах та інших гінекологічних
захворюваннях.
Книга розрахована на широке коло лікарів.

17. • Медична та соціальна реабілітація :
навчально-методичний посібник / С. С. Сапункова [та
ін.]. — Київ : Медицина, 2018. — 280 с. : табл., іл.
Навчально-методичний посібник складено відповідно
до навчальної програми з дисципліни «Медична та
соціальна реабілітація» спеціальності
«Медсестринство». Викладено матеріал з основ
реабілітації, фізіотерапії, лікувальної фізкультури,
масажу, медичної та соціальної реабілітації при різних
видах патології в дорослих, дітей та осіб літнього і
старечого віку. Кожен з розділів видання містить
науково-методичне обгрунтування теми, постановку
цілей, стислий зміст із висвітленням етапів
медсестринського процесу, а також завдання для
самоконтролю та рекомендовану літературу.
Для студентів та викладачів медичних
(фармацевтичних) закладів вищої освіти, слухачів
закладів (факультетів) післядипломної освіти,
інструкторів з лікувальної фізкультури та масажу,
практикуючих медичних сестер.

18. • Проблеми радіаційної медицини та радіобіології :
збірник наукових праць. Вип. 19 / НАМН України, ДУ
"Нац. науковий центр радіаційної медицини" ; ред. Д. А.
Базика. — Київ : ДІА, 2014. — 537 с.
В збірнику публікуються оригінальні та оглядові наукові
статті з актуальних проблем радіаційної медицини та
радіобіології, в яких розглядаються результати
досліджень, присвячених вивченню стану здоров'я осіб,
які зазнали впливу чинників Чорнобильської катастрофи
та інших ядерних аварій, мали чи мають контакт з
джерелами іонізуючого випромінювання у професійній
діяльності або під час медичних процедур, оцінці медико-
демографічних наслідків радіаційних та ядерних аварій,
дозиметрії внутрішнього опромінення мешканців
радіоактивно забруднених територій та інших категорій
постраждалих, медичному та біофізичному контролю
стану здоров’я і професійної придатності персоналу
об’єкту «Укриття», ретроспективній дозиметрії в рамках
епідеміологічних досліджень, дослідженню механізмів
безпосереднього і віддаленого впливу іонізуючої та
неіонізуючої радіації на організм людини і тварин,
формуванню віддалених наслідків опромінення,
проведенню профілактичних заходів, спрямованих на
охорону здоров'я населення.
Для наукових співробітників, лікарів різних
спеціальностей, організаторів охорони здоров’я,
працівників санітарно - епідемічної служби, інших
фахівців.

19.  Дійсно, масштабну проблему представляє психологічна травма, яку
отримують люди, які пережили подібні катастрофи.
У 1986 році після катастрофи на ЧАЕС із зони зараження було евакуйовано
загалом 335 000 жителів, а у ліквідації наслідків брало участь 600 000
людей. У перші роки відзначалося підвищена кількість випадків депресій,
посттравматичного стресу та психосоматичних захворювань. Емоційний
стан, безумовно, залежить від способу життя, крім іншого, посилюється
шкідливими звичками — палінням та зловживанням алкоголем. А це у свою
чергу є фактором ризику, у тому числі щодо розвитку захворювань
серцево-судинної та дихальної систем.

20. • Чернобыль: уроки... и после: монография / Науч-
практ. мед. реабилитационно-диагностический центр
МЗ Украины, Ин-т психологии им. Г. С. Костюка,
Запорожская АЭС ; ред. О. А. Панченко. — Киев :
КВИЦ, 2016. — 406 с.
В основу покладено дослідження, присвячені
екологічним, медичним, біологічним наслідкам аварії
на ЧАЄС, проведені за 30-річний період після
найбільшої в ХХ ст. ядерної катастрофи. Наведено
результати дослідження в галузі медичної та
психологічної надійності роботи оперативного
персоналу АЄС, запропоновано ефективну систему
активної психопрофілактики і реабілітації відповідно
до специфіки їх роботи, особливостей психічної і
фізичної сфер. Викладено основні принципи і етапи
реабілітації учасників ЛНА на ЧАЄС і прирівняних до
них категорій.
Для психіатрів, психотерапевтів, психологів,
реабілітологів, організаторів охорони здоров’я,
студентів медичних вузів і психологічних факультетів
університетів.

21. Статті з науково-практичних періодичних видань
• Базика, К. Д. Аналіз клініко-функціональних характеристик хронічного обструктивного захворювання
легень та коморбідної патології в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у
віддалений післяаварійний період / К. Д. Базика // Укр. мед. часопис. — 2021. — № 4. — С. 77—80.
• Бандажевський, Ю. І. Стан фолатного циклу та його зв'язок з тиреоїдною системою у дітей після
лісових пожеж у Чорнобильській зоні відчуження / Ю. І. Бандажевський, Н. Ф. Дубова // Довкілля та
здоров'я. — 2019. — № 2. — С. 10—16.
• Гігієнічна оцінка використання нанорозмірних систем для дезактивації радіоактивно забруднених
продуктів харчування у віддалений період після Чорнобилької катастрофи / І. М. Хоменко [та ін.] //
Сімейна медицина. — 2014. — № 5. — С. 35—37.
• Гуда, Б. Б. Клініко-морфологічна характеристика папілярних карцином щитоподібної залози у
пацієнтів, народжених до та після аварії на Чорнобильській АЕС / Б. Б. Гуда, А. Є. Коваленко // Клін.
хірургія. — 2019. — Том 86, № 4. — С. 29—33.
• Дубова, Н. Ф. Динаміка вмісту радіонуклідів 137CS в організмі дітей із районів Київської області, що
межують з Чорнобильською зоною відчуження / Н. Ф. Дубова, Ю. І. Бандажевський // Довкілля та
здоров'я. — 2020. — № 2. — С. 30—37.
• Зв'язок вторинного гіперпаратиреозу та коморбідних станів у постраждалих внаслідок аварії на
Чорнобильській АЕС / І. М. Муравйова [та ін.] // Міжнар. ендокрин. журн. — 2020. — Т. 16, № 2. — С.
11—16.
• Медична експертиза захворювань, що призвела до втрати працездатності та смерті внаслідок впливу
іонізуючого опромінення, спричиненого Чорнобильскою катастрофою (віддалений післяаварійний
період) / В. О. Сушко [та ін.] // Журн. Нац. Академії Медичних Наук України. — 2019. — Т. 25, № 1.
— С. 5—12.

22. • Медична експертиза як основа соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи = Medical expertise as the basis of social protection of chornobyl
catastrophe victims / О. М. Татаренко [та ін.] // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров’я
України. — 2018. — № 1. — С. 46—51.
• Пастер, І. П. Клінічні дослідження медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС згідно з базою
даних сайту ClinicalTrials.gov = Clinical studies of the medical consequences of the Chornobyl accident
according to the database of the ClinicalTrials.gov website / І. П. Пастер // Ендокринологія. — 2020. —
Т. 25, № 4. — С. 343—354.
• Потенційні джерела радіонуклідного забруднення та проблемні питання ліквідації медико-
санітарних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС / В. B. Вороненко [та ін.] // Україна. Здоров'я
нації. — 2019. — № 1. — С. 40—47.
• Стан антивірусного імунітету у хворих на неалкогольний стеатогепатит учасників ліквідації аварії
на Чорнобильській АЕС / А. А. Чумак [та ін.] // Актуальна інфектологія.— 2017. — Том 5, № 6. — С.
45—48.
• Тиреоїдні вузли в населення України, протокол діагностики та лікування в період після аварії на
Чорнобильській АЕС (огляд літератури та власні дані) / М. Д. Тронько [та ін.] // Міжнар. ендокрин.
журн. — 2018. — Том 14, № 7. — С. 47—53.
• Чорнобильська катастрофа та тиреоїдна патологія: 30 років потому / М. Д. Тронько [та ін.] //
Здоров’я України. Онкологія. Гематологія. Хіміотерапія: темат. номер. — 2016. — № 4. — С. 22—23.
• Ярошенко, Ж. С. Здоров'я дітей - мешканців радіаційно-забруднених територій, народжених після
Чорнобильської катастрофи / Ж. С. Ярошенко // Довкілля та здоров'я. — 2019. — № 3. — С. 31—
37.

23. Радіація не знає кордонів і відстаней, вона не підвладна осяжному часові.
 Будьмо ж пильні, об’єднаймо зусилля, щоб запобігти новим катастрофам.
 Пам’ятаймо: у нас спільна Земля і спільне небо.
 Зберегти їх для прийдешніх поколінь – святий обов’язок усіх нині сущих.

24. Дякуємо за увагу!
• Віртуальну виставку підготувала бібліотекар 1 категорії
відділу медичних наук Анненкова І.А.
Для більш детального ознайомлення з документами даної тематики запрошуємо
відвідати відділ медичних наук за адресою:
м. Вінниця, вул. Соборна, 70, III поверх
Телефон: +38098 107-89-35
Е-mail: vinmedlib54@ukr.net