Міжнародний день пам’яток та історичних місць припадає на неділю 21 квітня 2021 року. Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам'яток історії та культури…» згідно з Указом Президента України «Про День пам'яток історії та культури» від 23 серпня 1999 року. Його завдання – нагадати суспільству про необхідність збереження культурної спадщини, створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства. Пам’ятки історії та культури України за своєю суттю є надзвичайно різноманітними, адже держава практично стала колискою Русі і стиком культур східних і західних слов’ян. Україна вміщує на своїй території багато історичних і архітектурних пам’яток, а 10 із них включені до Світової спадщини ЮНЕСКО. Відділ мистецтв, до Міжнародного дня пам’яток та історичних місць, підготував віртуальний перегляд об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні «Безцінні скарби рідної культури».

2. ЮНЕСКО – одна з установ ООН з питань культури і науки.
У ЮНЕСКО існує «список об'єктів Всесвітньої спадщини», куди включаються пам'ятки
архітектури і мистецтва по ряду причин. Кількість країн-учасниць становить понад 200
держав. Україна є членом ЮНЕСКО з 12 травня 1954 року.
Станом на 2020 рік у списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні
налічується 10 найменувань : 7 культурних об'єктів і 3 природні. Із них один об'єкт –
Собор Святої Софії у Києві та Києво-Печерська лавра визнані шедевром творчого
людського генія.
Статус об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО дає значні переваги. Завдяки таким
об’єктам країна отримує престиж та промоцію у всьому світі, що сприяє розвитку
туристичної галузі, дозволяє зберігати належний стан об’єктів, забезпечечувати їх опікою
влади та громади, гарантувати пріоритетність у залученні фінансових коштів для
реконструкції.

3. 12 грудня 1990 року архітектурний ансамбль Софійського собору та
монастирський комплекс Києво-Печерської Лаври було внесено до cписку
Всесвітньої спадщини Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної
спадщини. Внесення до цього списку підтверджує визначну універсальну цінність
культурного об’єкту, що підлягає збереженню на благо всього людства.
Києво-Печерська Лавра та Софійський Собор

4. Ансамбль історичного центру міста Львів.
Собор Святого Юра
На 22-й конференції Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО (м. Кіото, Японія) у
1998 році ці об’єкти були прийняті до Світової спадщини. Комітет подав такі причини
внесення та відповідність таким критеріям ЮНЕСКО:
Кр. ІІ: За своєю міською побудовою та архітектурою Львів є видатним прикладом
синтезу архітектурних і художніх традицій Східної Європи з такими ж традиціями
Італії та Німеччини;
Кр. V: Політична і торговельна роль Львова завжди притягувала певну кількість
етнічних груп з різними культурними і релігійними традиціями, які становили
різноманітні та все ж взаємопов'язані спільноти міста, доказом чого завжди був і є
міський архітектурний ландшафт.

5. Резиденція митрополитів Буковини і Далмації – пам'ятка архітектури,
розташована у місті Чернівці. Комплекс збудований у 1864–1882 рр. Архітектор –
Йозеф Главка. Після Другої світової війни його будівлі використовує Чернівецький
національний університет імені Юрія Федьковича. 29 червня 2011 року
центральний корпус університету визнали об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.
Резиденція митрополитів Буковини і Далмації (Чернівецький
Університет)

6. Сирохман, М. Церкви України – Закарпаття / М. Сирохман. – Львів :
Мс, 2000. – 870 с. : іл., фот.
Дерев'яні церкви карпатського регіону Польщі та України група історично цінних
унікальних дерев'яних церков, які 21 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету Світової
спадщини ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, були занесені до Списку Світової
спадщини ЮНЕСКО. До списку внесено 16 українських церков – 8 з яких розташовані
в Польщі та 8 в Україні. Церкви представляють такі типи архітектури: гуцульський
(Україна), галицький (чотири Україна і дві на території Польщі), бойківський (дві в
Україні та одна в Польщі) і лемківський (всі п'ять на території Польщі).
С

7. Дуга Струве – це мережа тріангуляційних пунктів, що простяглася на 2820 км по
території десяти європейських країн від Хаммерфеста в Норвегії до Чорного моря. Ці
опорні пункти спостереження були закладені в період 1816–1855 рр. астрономом
Фрідріхом Вільгельмом Георгом Струве, який здійснив таким чином перше достовірне
дослідження великого сегмента дуги земного меридіана. Це дозволило точно
встановити розмір та форму нашої планети, що стало важливим кроком у розвитку
наук про Землю та топографічного картування. 15 липня 2005 року об’єкт включено до
Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Геодезична Дуга Струве

8. Петриківський розпис] = Petrykivsky Painting / упоряд. О. І. Шестакова.
– Київ : Мистецтво, 2015. – 240 с. : кол. іл., фот.
Петриківський розпис, або «петрикі́вка» – українське декоративно-
орнаментальне народне малярство, яке сформувалося на Дніпровщині в селищі
Петриківка, звідки й походить його назва.
5 грудня 2013 року петриківський розпис було включено до Репрезентативного
списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

9. Українську косівську кераміку внесли до Репрезентативного списку
нематеріальної художньої спадщини людства ЮНЕСКО. Вона є унікальною не
тому, що триколірна, тобто зелений, жовтий та коричневий кольори на білому тлі,
а тому, що на ній присутні образні сюжетні мотиви з життя гуцулів, австрійського
війська та зображена сакральна тематика. Унікальну кераміку створюють у місті
Косів, у селищі Кути та в селі Пістинь на Прикарпатті.
Косівська кераміка

10. Букові праліси є винятковим прикладом широколистяних лісів, які майже не
зазнали впливу людської діяльності і є надзвичайно важливим джерелом історії
розвитку європейських лісових екосистем. Праліси ефективніше, ніж інші ліси,
пом’якшують клімат, очищують воду, утримують вуглець, надлишок якого в
атмосфері, на думку багатьох вчених, є причиною глобального потепління. Тож
збереження букових пралісів Карпат як об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО,
є важливим екологічним завданням для України.
Букові праліси і ліси Карпат

11. Козацькі пісні Дніпропетровщини
Козацькі пісні Дніпропетровщини, або «козацькі пісні» – явище виконання
степових пісенних творів у Дніпропетровській області, внесене до Списку
нематеріальної культурної спадщини, що потребує охорони. Козацькі пісні –
традиція чоловічого співу, притаманного запорожцям. Козацькі протяжні пісні
виконуються без супроводу музичних інструментів, зазвичай гуртом.

12. Херсонес Таврійський і його хора
Херсонес Таврійський (у перекладі з дав.-гр. означає «півострів» – Херсон, у
давньоруських джерелах – Корсунь – античне і візантійське місто-держава в
південно-західній частині Криму. Херсонес Таврійський і його хора був включений
до Світової спадщини ЮНЕСКО 23 червня 2013-го на 37-й сесії Комітету
Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Камбоджі.

13. Використана література
Акуленко, І. Міжнародне право охорони культурних цінностей та його
імплементація у внутрішньому праві України : моногр. / І. Акуленко. – Київ :
Юстініан,, 2013. – 608 с.
Кот, С. І. Охорона пам'яток історії та культури // Енциклопедія історії України :
у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. – Київ
: Наукова думка, 2010. – Т. 7 : Мл – О. – С. 705–728 с. : іл.
Курило, Т. В. Правова охорона культурної спадщини України : моногр. / Т. В.
Курило – Львів : Юрид. ін-т МВС України, 2005. – 156 c.
Підготувала Н. А. Войтюк