Презентація до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Містить докладну інформацію про воїнів-інтернаціоналістів з Дніпропетровщини.
2. Ніхто не забутий,
На попіл ніхто не згорів...
Солдатські портрети
На вишитих крилах пливуть.
І доки є пам’ять людей
І живуть матері,
Доти й сини, спіткнулись об
кулі,
Живуть…
3. Сини України завжди чесно і мужньо виконували
свій військовий обов'язок. Ми шануємо їхній героїзм і звитягу,
захоплюємося найкращими людськими якостями тих, хто пройшов
крізь війни в Китаї, Кореї, Венгрії, Лаосі, Алжирі приймав участь у
Карибскому кризисі, Чехословачині, на острові Даманському, озері
Жаланашколь в Египті, Йеменскій Арабскій Республіці, кого не
минув В`етнам, Сирія, Мозамбік, Камбоджа, Бангладеш, Ангола,
Эфіопія, Афганістан, Ірак, колишня Югославія, де вони не
посоромили своєї честі та гідності. Ми схиляємо голови перед тими,
хто віддав своє життя, виконуючи солдатський обов'язок.
4. Подвиг воїнів-
інтернаціоналістів вартий
великої поваги і гордості.
Виконуючи наказ,
ризикуючи залишити
дружин вдовами і дітей
сиротами, вони захищають
чужу батьківщину. На
чужій землі часто і
втрачають своє молоде, ще
зовсім непрожите життя. Ті,
хто боровся за мир у
найгарячіших точках світу,
живуть поруч з нами. І
їхній відвазі щороку низько
вклоняється громада.
5. Очі туманить ядуча сльоза,
Руки скувала утома,
Палить їй душу афганська гроза -
Син не вернувся додому.
В неї він був ясночолий, як світ,
Сонячно так усміхався,
Ще й двадцяти не було йому літ,
Юним навік і зостався.
Ясеночки! Синочки! Сини!
Колосочки вкраїнського поля,
Скільки ж вас не вернулись з війни?
Скільки гибіє ще у неволі?
Роки летітимуть, мов журавлі,
Та не полегшає втрата,
Доки ходитиме по землі Мати солдата.
6. Мені привиділось, немов солдати,
Які не повернулися з боїв,
Не полягли, а залишились жити,
Перетворившись в білих журавлів.
8. КИТАЙ(1929)
Конфлікт на Китайсько-Східної залізниці (КВЖД)
(Далекосхідний конфлікт) - радянсько -
китайський збройний конфлікт, що стався в 1929
після захоплення Чжан Сюеляном контролю над
Китайсько-Східної залізницею, що була спільним
радянсько-китайським підприємством. В ході
подальших бойових дій Червона армія розгромила
противника. Підписаний 22 грудня Хабаровський
протокол поклав край конфлікту і відновив
існував до зіткнень статус дороги.
9. ІСПАНІЯ(1936-1939)
Громадя́нська війна́ в Іспа́нії 1936–1939 —
війна від липня 1936 до березня 1939 року
між лівореспубліканським урядом
Іспанської республіки та правими силами
країни.
Довготривалому та кривавому характеру
громадянської війни сприяла інтервенція
СРСР (на боці урядових сил) та Німеччини і
Італії (на боці правих сил). Війна
закінчилась встановленням авторитарного
(диктаторського) режиму генерала Франко.
Загалом у Іспанії воювали понад 42 тис.
добровольців-інтернаціоналістів з 54 країн.
Лише трохи більше 7 % з них залишилися
неушкодженими. Водночас на боці
іспанських націоналістів воювали понад 300
тис. іноземних вояків.
10. Болдирев Іван Григорович,
1911р.н.,м.Дніпропетровськ, загинув 7 лютого
1938р.у повітряному бою на схід від Теруеля.
Косогоров Микола Іларіонович,
1912р.н.,Дніпропетровська обл., загинув у бою 13
лютого 1937р.в районі схилу Пангарона.
Мартищенко Микита Іванович,
1915р.н.,Дніпропетровська обл., м.Синельникове,
загинув у бою 23 травня 1938р. В Каталонії в
районі Морелья-Сан-Матео-Вінарис.
11. КИТАЙ (1923-1941, 1946-1950)
Громадянська війна в Китаї —
серія збройних конфліктів на
території Китаю між силами,
підконтрольними владі
Китайської Республіки та
китайськими комуністами в 1927
— 1950 роках (з перервами).
Війна почалася в 1927 році після
Північного походу, в ході якого за
рішенням правого крила
Гоміньдану, на чолі якого стояв
Чан Кайші, був розірваний союз
між Гоміньданом та КПК.
12. Бєлицький Григорій Захарович, 1913р.н.,
Дніпропетровська обл.,м.Павлоград, загинув
у повітряному бою 26 січня 1938р.
Любар Яків Лаврентійович, 1912р.н.,
Дніпропетровська обл., Магдалинівський р-
н,загинув15 січня 1938р. у авіакатастрофі.
Москаль Самсон Андрійович, 1907р.н.
м.Дніпропетровськ, загинув у 1949р.
Чехлатий Олександр Несторович, 1914р.н.,
Дніпропетровська обл., Царичанський р-н,
загинув 4 квітня 1938 р.
Шустер Лев Захарович, 1914 р.н.,
м.Дніпропетровськ, загинув у повітряному
бою 29 квітня 1938р.
13. ЯПОНІЯ(1938)(1939)
Би́тва на о́зері Хаса́н (рос. Хасанские бои) або
Чжангуський інцидент (яп. 張鼓峰事件, ちょうこほ
うじけん) — серія збройних зіткнень в 1938 році
між Японською імперією та СРСР через суперечки
про приналежність території біля озера Хасан та
річки Туманна біля сопки Чжангу (Заозерна).
Унаслідок конфлікту СРСР остаточно закріпив за
собою спірну територію біля озера Хасан, також
радянська армія отримала досвід воєнних дій з
японськими військами, успішно застосований потім
на річці Халхин-Гол (1939) та в Маньчжурії (1945).
14. Остапенко Петро Лук`янович, 1916 р.н., Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, загинув 7 серпня 1938 р.
Артеменко Андрій Пантелійович, 1916р.н., Дніпропетровська обл., Широківський р-н, загинув у бою біля
р.Халхін-Гол 31 травня 1939р.
Бєлозєров Володимир Васильович, Дніпропетровська обл., м.Нижньодніпровськ, загинув у бою біля
р.Халхін-Гол 19 серпня 1939р.
Боговик Георгій Антонович, 1916 р.н., Дніпропетровська обл., Солонянський р-н, загинув 28 серпня 1939р.
Голобородько Микола Тихонович, м.Дніпропетровськ, загинув у бою біля р.Халхін-Гол 4 липня 1939р.
Головчинер Семен Михайлович, Дніпропетровська обл., м.Павлоград, помер в армійському госпіталі від ран,
отриманих у бою біля р.Халхін-Гол 22 серпня 1939р.
Громоклицький Кіндрат Кононович, 1915р.н., Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, загинув у бою біля
р.Халхін-Гол 9 липня 1939р.
Дверник Петро Наумович, 1916 р.н., Дніпропетровська обл., пропав безвісти у бою біля р. Халхін-Гол у серпні
1939р.
Домаскін Ілля Іванович, 1916р.н., м.Дніпропетровськ, загинув у бою біля р.Халхін-Гол 25 серпня 1939р.
Дробинка Іван Мойсейович, 1915 р.н.,Київська обл., загинув у бою біля р.Халхін-Гол 24 липня 1939р.
Дудник Іван Спиридонович, 1916 р.н., Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, загинув у бою біля р. Халхін-Гол
7 серпня 1939р.
Загребін Віктор Васильович, м.Дніпропетровськ, загинув у повітряному бою біля р. Халхін-Гол 21 серпня
1939р.
Зайюльєв Микола Миколайович, 1906 р.н., Дніпропетровська обл., помер 25 вересня 1986р.
Карасенко Іван Петрович, Дніпропетровська обл., м.Дніпродзержинськ, пропав безвісті в бою біля р. Халхін-
Гол 20 серпня 1939р.
Коцюба (Кашуба) Григорій Іванович, м.Дніпропетровськ, загинув у бою біля р. Халхін-Гол 24 липня 1939р.
Кравченко Григорій Пантелійович, 1912р.н., Дніпропетровська обл.Новомосковський р-н, загинув у
повітряному бою 23 лютого 1943 р.
Краснобаєв Іван Іванович, 1917р.н., м.Дніпропетровськ, загинув у бою біля р. Халхін-Гол 8 липня 1939 р.
Кукуза Іван Іларіонович, 1916 р.н. , Дніпропетровська обл., Покровський р-н, загинув у бою 1 серпня 1939р.
Кухар Іван Павлович, 1915 р.н., Дніпропетровська обл., Магдалинівський р-н, загинув у бою 22 серпня 1939 р.
Куцевалов Тимофій Федорович, 1904 р.н., Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський р-н, помер 6 січня
1975 р.
Лисенко Іван Тимофійович, м.Дніпропетровськ, загинув у повітряному бою біля р. Халхін-Гол 22 травня 1939
р.
Лівик Михайло Олександрович, 1915 р.н., Донецька (Дніпропетровська) обл., Загинув у бою 28 серпня 1939р.
Логвиненко Іван Якович, 1913 р.н., Дніпропетровська обл., загинув у бою біля р. Халхін-Гол 28 серпня 1939 р.
Майданник Павло Павлович, 1916 р.н., Кіровоградська обл., загинув у бою біля р. Халхін-Гол 26 липня 1939
р.
Максютенко Григорій Григорович, 1914 р.н., Дніпропетровська обл., Царичанський р-н, загинув у бою 2
15. Нечаєв Григорій Єгорович, 1915 р.н., Дніпропетровська обл., загинув у бою біля р. Халхін-Гол 10
липня 1939р.
Немченко Олександр Емануїлович, м.Дніпропетровськ, загинув у авіакатастрофі в р-ні бойових дій
біля р. Халхін-Гол 20 серпня 1939 р.
Перев`язко Микола Іванович, м.Дніпропетровськ, загинув у повітряному бою 4 липня 1939 р.
Побережник Іван Купріянович, 1915 р.н., Дніпропетровська обл., м.Орджонікідзе, загинув 7 липня
1939 р.
Сірельцов Василь Никифорович, 1915 р.н., Дніпропетровська обл., Покровський р-н, загинув 22
серпня 1939 р.
Соркін (Сорокін) Семен Аронович, 1914 р.н., м.Дніпропетровськ, загинув 28 травня 1939 р.
Стариченко Гаврило Володимирович, Дніпропетровська обл., Криворізьким р-н, загинув 8 вересня
1939 р.
Стародуб Никанор Якович, Дніпропетровська обл., загинув 6 липня 1939 р.
Старушин Михайло Купріянович, Дніпропетровська обл., Солонянський р-н, загинув 20 червня 1939
р.
Стець Андрій Пилипович, 1917 р.н., Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, помер від ран 5
липня 1939 р.
Супрун Микола Григорович, Дніпропетровська обл., П`ятихатський р-н, загинув 7 серпня 1939р.
Тамахов Федір Карпович, 1916 р.н., Дніпропетровська обл., Синельніковський р-н, загинув 23 серпня
1939 р.
Халімонов Антон Кіндратович, 1915 р.н., Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, загинув 28
травня 1939 р.
Черняк Мойсей Ілліч, 1918р.н., м.Дніпропетровськ, загинув 26 серпня 1939 р.
Чистяков Микола Васильович, 1905 р.н., м.Дніпропетровськ, загинув 28 серпня 1939р.
Чорноморець Андрій Степанович, 1915 р.н., Дніпропетровська обл., Покровський р-н, загинув 24
липня 1939 р.
Шаповалов Григорій Костянтинович, 1917р.н., Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н,
загинув 24 серпня 1939р.
Шевченко Іван Андрійович, 1913 р.н., Дніпропетровська обл., Межівський р-н, загинув 16 серпня 1939
р.
Шевченко Федір Михайлович, 1916 р.н., Дніпропетровська обл., Межівський р-н, загинув 1 серпня
1939 р.
16. КОРЕЯ (1950-1953)
Коре́йська війна́ 1950–1953 років — збройний конфлікт між
Корейською Народно-Демократичною Республікою та Південною
Кореєю, який тривав з 25 червня 1950 року до 27 липня 1953 р.
Часто конфлікт часів Холодної Війни розглядався як
опосередкована війна між Сполученими Штатами Америки і
Організацією Об'єднаних Націй з південного боку та Народно-
Визвольною Армією Китаю і військово-повітряними силами
Радянського Союзу з північного.
У складі Комуністичних збройних сил діяли солдати Корейської
Народної Армії, добровольці Народно-Визвольної Армії Китаю і
Військово-повітряні сили Радянського Союзу.
Проти об'єднаних комуністичних військ боролися Південна Корея,
Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Філіппіни, Канадська
Конфедерація, Турецька Республіка, Королівство Нідерланди,
Австралійський Союз, Нова Зеландія, Королівство Таїланд, Ефіопія,
Королівство Греція, Французька Республіка, Республіка Колумбія,
Королівство Бельгія, Південно-Африканський Союз і Велике
Герцогство Люксембург, які діяли у складі збройно-миротворчих
сил Організації Об'єднаних Націй.
У Південній Кореї цю війну називають «Інцидентом 25 червня», а
до початку 90-их років використовували назву «Смута 25 червня».
У Корейській Народно-Демократичній Республіці зветься
Вітчизняною Визвольною Війною.
17. Чумаченко Михайло Іванович, 1921р.н.,
Дніпропетровська обл., Дніпропетровський
р-н, загинув 15 вересня 1952р.
18. УГОРЩИНА (1956)
Угорська революція 1956 року (Угорське повстання,
Будапештський заколот) — повстання 1956 року в
Угорщині, придушене радянськими військами за участі
органів державної безпеки Угорщини ÁVH (угор.
Államvédelmi Hatóság) — аналога КДБ СРСР.
Наслідком кривавих подій у Будапешті була масова
еміграція угорців і втрата престижу Радянського Союзу
серед інтелектуалів Заходу, чимало з яких вийшли з
комуністичних партій своїх країн, вражені наочним
прикладом радянського імперіалізму. В сучасній
Угорщині день, коли розпочалася революція, 23
жовтня, став державним святом.
19. Бабич Микола Іванович, 1912 р.н., м.Дніпропетровськ, загинув 4 листопада
1956 р.
Березкін Володимир Ізраїльович, 1935 р.н., Дніпропетровська обл.,
Покровський р-н, загинув 26 жовтня 1956 р.
Горілик Микола Андрійович, 1935 р.н., Дніпропетровська обл., Васильківська
р-н, загинув 5 лиспопада 1956 р.
Гриценчук Степан Павлович, 1935 р.н., Дніпропетровська обл., Криворізький
р-н, загинув 4 листопада 1956 р.
Демидов Юрій Михайлович, 1935 р.н., Дніпропетровська обл., загинув 5
листопада 1956 р.
Капшук Анатолій Никифорович, 1936 р.н., Дніпропетровська обл., загинув
26 жовтня 1956 р.
Кир`янов Петро Іванович, 1936 р.н., Дніпропетровська обл., Покровський р-н,
загинув 8 листопада 1956 р.
Мазоха Степан Макарович, 1935 р.н., Дніпропетровська обл.,
Новомосковський р-н, загинув 27 жовтня 1956 р.
Пінчук Федір Єгорович, 1935 р.н., Дніпропетровська обл., Апостолівський р-
н, загинув 26 жовтня 1956 р.
Сидельник Олександр Григорович, 1935 р.н., Дніпропетровська обл.,
загинув 26 жовтня 1956 р.
Тимошенко Василь Порфирович, 1935 р.н., Дніпропетровська обл.,
Магдалинівський р-н, Помер від ран 29 листопада 1956 р.
Фесенко Анатолій Іванович, 1935 р.н., Дніпропетровська обл., П`ятихатський
р-н, загинув 4 листопада 1956 р.
Шлимович Володимир Йосипович, 1936 р.н., м.Дніпропетровськ, загинув 6
листопада 1956 р.
20. В`ЄТНАМ(1961-1974)
В'єтна́мська війна́ (в'єт. Chiến tranh Việt Nam,
англ. Vietnam War) (1959–1975) — війна між
комуністичним Північним В'єтнамом
(підтримуваним СРСР та КНР) і Південним
В'єтнамом (підтримуваним США,
Австралією, Новою Зеландією, Південною
Кореєю тощо)[7].
Війна почалася як громадянська війна у
Південному В'єтнамі; надалі в неї втрутилися
Північний В'єтнам і США за підтримки низки
інших країн. Таким чином, з одного боку
війна велася за возз'єднання двох частин
В'єтнаму і створення єдиної держави, а з
іншої — за збереження незалежності
Південного В'єтнаму. По мірі розвитку подій
В'єтнамська війна виявилася пов'язана з
громадянськими війнами в Лаосі і Камбоджі,
що йшли паралельно. Всі бойові дії в
Південно-Східній Азії, які проходили з кінця
1950-х років і до 1975 року, відомі також як
Друга індокитайська війна.
21. КУБА(1962)
Кари́бська кри́за — надзвичайно напружене протистояння між Радянським Союзом і Сполученими Штатами відносно
розміщення Радянським Союзом ядерних ракет на Кубі в жовтні 1962. Кубинці називають його «Жовтневою кризою» (ісп. Crisis
de Octubre), в США поширена назва «Кубинська ракетна криза» (англ. Cuban missile crisis).
1962 року уряд Куби звернувся до СРСР з проханням надати їй військову допомогу, щоб захиститися від спроб США
(«Операція в Затоці Свиней») скинути уряд Фіделя Кастро. Лідер СРСР Микита Хрущов погодився надати цю допомогу. Він
разом із керівництвом Радянського Союзу дійшов висновку, що найефективнішим способом захисту буде розміщення там
ядерної зброї. Причиною такого рішення було й те, що навколо СРСР — у Туреччині й Італії — Сполучені Штати розмістили
ракети з ядерними боєголовками, які могли досягати об'єктів на території СРСР за 5-10 хвилин. Радянські ж міжконтинентальні
ракети території США — за 25 хвилин. Тому радянське керівництво не могло не скористатися нагодою змінити ситуацію на свою
користь.
Операція з перебазування на Кубу військовослужбовців, техніки, ядерного озброєння отримала назву «Анадир». Так
називається місто на півночі РФ, а тоді — СРСР. Щоб збити з пантелику американців і їхніх союзників, було оголошено про
військове навчання на Півночі. Удень у військових частинах вантажили лижі, зимовий одяг тощо. Щоб приховати проведення
зовсім іншої операції, усіх переодягли в цивільний одяг, заборонили звертатися по-військовому. Транспортували солдатів і
зброю в трюмах цивільних кораблів, на які задля маскування було навантажено сільськогосподарську техніку. Ніхто не знав,
куди вони пливуть, навіть капітани суден, яким було дано наказ розпечатати секретні пакети лише в певному квадраті.
На Кубі було розгорнуто всю наявну зброю, включно з ядерною. У відповідь президент США Джон Кеннеді оголосив морську
блокаду острова Куба, яка передбачала обшук всіх кораблів, що прямували на острів, з метою недопущення туди радянських
військ і зброї. Війська НАТО і країн Варшавського договору були переведені в стан постійної готовності. Таким чином світ
підійшов до межі початку нової війни. 24 жовтня 1962 р. п'ять радянських кораблів підішли впритул до зони блокади і
зупинились. Лідери США та СРСР Джон Кеннеді та Хрущов в останню мить (за три години до можливого удару США по Кубі)
змогли домовитися. Домовленість полягала у взаємних поступках обох країн:
СРСР забирають ракети з Куби і допускають туди інспекторів ООН
США ліквідовують у піврічний термін свої ракети в Туреччині і не роблять спроб перевороту на Кубі.
Після цих подій між Білим домом і Кремлем працює постійна «гаряча» лінія.
5 серпня 1963 р. було підписано договір про «заборону випробувань атомної зброї в атмосфері, космічному просторі і під
водою». До 10 жовтня до цієї угоди приєдналися понад сто держав. Однак гонитва озброєнь реально не припинилась і знайшла
своє продовження у В'єтнамській війні.
22. ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА(1968)
«Пра́зька весна́» (чеськ. Pražské jaro, словац.
Pražská jar) — період політичної лібералізації в
Чехословаччині з 5 січня по 20 серпня 1968,
що закінчився введенням в країну радянських
військ і військ країн Організації Варшавського
договору (окрім Румунії).
23. Акімов Анатолій Миколайович, 1946
р.н., м.Дніпропетровськ, загинув 21
серпня 1968 р.
Ситник Віктор Володимирович, 1947
р.н., Дніпропетровська обл., загинув 24
серпня 1968 р.
24. АФРИКА(1962-1979)
Холо́дна війна́ —
глобальна геополітична,
економічна та ідеологічна
конфронтація між
Радянським Союзом і
його союзниками, з
одного боку, і США та
Західною Європою і їх
союзниками — з іншого,
що тривала з середини
1940-х до початку 1990-х
років.
25. Алжир, Ангола, Гвінея, Ефіопія,
Єгипет, Заїр, Лівія, Мозанбік,
Нігерія
Киричок Дмитро Дмитрович, 1948 р.н.,
Дніпропетровськ обл., м.Дніпродзержинськ,
загинув 5 вересня 1985 р.
Забуга Олександр Анатолійович, 1949
р.н., м.Дніпропетровськ, загинув 18 липня
26. БЛИЗЬКИЙ І СЕРЕДНІЙ СХІД(1956-1982)
В історії вона відома як Синайсько-Суецька війна. Цю війну спровокували дії єгипетського президента Г.
Насера, що в 1956 р. націоналізував Суецький канал, закривши прохід по ньому для ізраїльських судів. Дії Насера
викликали невдоволення Великобританії й Франції, що мали свої інтереси в зоні Суецького каналу. Ці країни
погодилися на спільну з Ізраїлем воєнну операцію проти Єгипту. У жовтні 1956 р. об’єднані війська трьох країн почали
воєнні дії й окупували майже весь Синайський півострів. Але у конфлікт утрутилися СРСР і США. У результаті
жорсткого політичного тиску з боку «наддержав» Великобританія, Франція й Ізраїль були змушені вивести свої
війська з територій, зайнятих під час Синайської кампанії. Таким чином, друга арабо-ізраїльська війна закінчилася на
тих же позиціях, з яких почалася.
У наступні роки не було зроблено ніяких реальних кроків щодо вирішення арабо-ізраїльського конфлікту.
Становище на кордонах Ізраїлю з арабським світом залишалося складним. 1 червня 1967 р. новим міністром оборони
Ізраїлю під тиском армії стає відомий генерал Моше Даян. І вже 5 червня Ізраїль завдав превентивного удару по
Єгипту. Почалася Третя арабо-ізраїльська війна, що ввійшла в історію як Шестиденна війна. Вона тривала з 5 по 10
червня 1967 р. Єгипет підтримали інші арабські держави: Йорданія, Сирія й Ірак. Однак військовий успіх був на боці
ізраїльтян. Протягом декількох годин їхня авіація вивела з ладу єгипетські літаки, що знаходились на аеродромах, а
війська швидко захопили Сектор Газа й Синайський півострів. Протягом шести днів арабські збройні сили зазнали
поразки.
Війна радикально змінила ситуацію на Близькому Сході. Ізраїль за рахунок окупації нових земель
розширив свою територію в 4 рази. Він анексував Синайський півострів, сектор Газа, Голанські висоти, західний берег
річки Йордан, а також поставив під свій контроль східну частину Єрусалима, що пізніше був проголошений «вічною й
неподільною столицею Ізраїлю». У червні
1967 р. СРСР і його союзники припинили дипломатичні відносини з Ізраїлем.
Наступним етапом близькосхідної кризи стала Четверта арабо-ізраїльська війна, що тривала з 6 по 24
жовтня 1973 р. й увійшла в історію як Війна Судного дня. Війну почали арабські країни: Єгипет і Сирія одночасно
почали наступ у зоні Суецького каналу й у районі Голанських висот. Після запеклих боїв ізраїльській армії ціною
великих утрат вдалося зупинити просування арабських військ і перейти в наступ. Формально війна закінчилася
перемогою Ізраїлю, що зумів відстояти територіальні завоювання попередніх років. Але ця перемога далася йому
дорогою ціною: втрати склали 10 тис. убитими й пораненими.
Підсумки війни завдали потужного удару по престижу арабського світу й визначили кардинальний
перегляд усієї стратегії протистояння Ізраїлю. Далі всіх у перегляді своєї політики пішов Єгипет, що підписав у 1979 р.
мирний договір з Ізраїлем.
27. ОСТРІВ ДАМАНСЬКИЙ(1969)
2 березня 1969 року відбувся перший в історії збройний конфлікт між двома соціалістичними
країнами - на острові Даманський, що на річці Уссурі, китайськими прикордонниками було
розстріляно вісім радянських прикордонників. Це привело до розгортання повномаштабних
бойових дій, які тривали до 15 березня і привели до загибелі з обох боків 58-и чоловік і
пораненню ще 98-и.
Витоки радянсько-китайського конфлікту на острові Даманський лежали в недосконалості
Пекінського договору 1860 року, за яким кордон між Китаєм і Росією, що пролягав по річках
Амур і Уссурі, визначався по берегах рік, а водний простір і острови розмежовані не були. З
початку 1960-х років стосунки між двома комуністичними наддержавами стали напруженими
- Китай звинувачував радянське керівництво у відході від справжнього марксизму і з середини
1960-х відкрито оголосив СРСР одним з ворогів (поряд із США) Китайської революції.
За версією СРСР 2 березня 1969 року китайці порушили кордон і напали на радянський
прикордонний загін. За версією Китаю саме радянські військові перейшли кордон і китайці
були змушені захищатись. У наступних бойових діях з обох боків були задіяні не тільки
прикордонні, але й регулярні війська, артилерія і танки. Незважаючи на великі людські втрати,
жодній із сторін не вдалось закріпитись на острові Даманський.
У вересні 1969 року на радянсько-китайських переговорах було вирішено зберегти існуючий
кордон, а в травні 1991 року кордон між СРСР і Китаєм був проведений по фарватеру ріки
Уссурі і Даманський відійшов до Китаю. Після визнання острова частиною КНР протока була
засипана і він став частиною китайського берега.
28. АФГАНІСТАН
Повномасштабна збройна агресія Радянського Союзу проти
суверенної держави Демократична Республіка Афганістан.
Розпочалась у грудні 1979 році нападом спецпідрозділів
КДБ СРСР на президентський палац у Кабулі і вбивством
президента країни Хафізулли Аміна і його оточення та
введенням у країну «обмеженого контингенту» Радянської
Армії. Війна за офіційними радянськими даними тривала
до виводу основної маси радянських військ 15 лютого 1989
року. В результаті цієї війни загинуло (за міжнародними
даними, прийнятими також і СРСР) близько 1,5 млн або
10% з числа тодішнього населення країни. Радянські
втрати, за офіційними даними СРСР, становили близько 15
тисяч військовослужбовців.
29. 15 лютого, це день, коли нарешті в
далекому 1989 р. закінчилась для народів колишнього СРСР
десятирічна війна в Афганістані. Посивіли до строку юні наречені і
молоді дружини, чекання вибілило скроні батьків і коси матерів. І,
здається, навіки крейдяний пил і пісок осіли в молодих чубах
воїнів - інтернаціоналістів.
30. Через горнило радянсько-афганської війни пройшло більше 160 000
українців. З них 2 378 загинули, в тому числі 60 вважаються зниклими
безвісти або тими, що потрапили в полон.
Поранення отримали більше 8 000 українців, з них 4 687
повернулися додому інвалідами.
Із 72 осіб, удостоєних за роки «афганської» війни звання Герой
Радянського Союзу 11 українців.
31.
32. Хвилина мовчання, хвилина мовчання.
Пекуча й терпка, як сльоза.
Хвилина мовчання — у ній наша любов і гроза.
Як подвиг полеглих,
Священна хвилина мовчання.
33. Обласна бібліотека
для молоді ім.М.Свєтлова
Рік заснування – 1968
Адреса:
м.Дніпро,
вул.Старокозацька , 60
тел.: 744-88-77, 374-28-57
тел/факс: 744-53-80
Працюємо щодня
(крім п’ятниці)
з 9.00 до 18.00
E-mail:
obmsvetlova@i.ua
Сайт:
http://obm.ucoz.ua