More Related Content
Similar to Фронтовими дорогами мого прадідуся
More from labinskiir-33
Фронтовими дорогами мого прадідуся
- 1. Матеріал про прадідуся зібралаучениця 7-Б класу Скурідіна Анастасія. Керівник: Ачкасова Надія Василівна – вчитель історії
- 2. «І чомусь схожіочі ветеранів - У них безмежне розуміння, легкий сум. Вже на тілах загоїлися рани - Їм крає серце рій небесних дум…»
- 3. Кожного року, колия вдивляюсь у фотографію свого прадіда, пригадую розповіді про нього періоду Другої світової війни. І мені стає сумно і боляче за тих молодих людей, яким випала тяжка доля боронити Батьківщину.
- 4. Народився Романов ПетроФедорович 12 червня 1923 року в селі Свистунівка Троїцького району . Освіта – 6 класів, потім працював майстром хлібовипічки. Почалася Друга світова війна. Прадіда призвали на фронт боронити Батьківщину в 1942 році. Був рядовим солдатом. Служив у військовій частині 244 Гв. Ст. Полк 12615.93703 АД 2 Батарея. У роки війни з нацистськими окупантами набув військову спеціальність «Артилерист зенітної артилерії малого калібру».
- 8. Мій прадід пройшовдорогами війни з України до Берліну. Я пишаюся тим, що у тяжких боях він проявляв мужність і героїзм, як і мільйони учасників війни. В 1943 році був поранений. За участь у боях він отримав від головнокомандуючого похвальні грамоти.
- 9. Довідка від 16січня1945 року. Учасник боїв при прориві ворога в районі західного берега Вісли.
- 10. Довідка від 19січня 1945 року. Учасник боїв за оволодінням м. Лодзе
- 11. Подяка від 23квітня 1945 року.
- 12. Похвальна грамота від2 травня1945 року. За взяття Берліну
- 13. Подяка 25 лютого1947 року. За чесную службу на благо нашей родине…
- 14. У 1947 роцімого прадіда, як і мільйони солдат, які залишились живими, демобілізували. Він повернувся додому. Працював у колгоспі Н-Дуванка, потім у Сватове простим робітником в МОРХО (ГОРПО) . Проходять роки і десятиліття, одне покоління змінюється іншими. На жаль , мені не довелося особисто бути знайомою з дідусем. Він помер у 1993 році, коли я ще не народилася. І чим далі відходимо ми від тих тяжких і грізних років, тим яскравіше і повніше постає переді мною героїзм і безсмертний подвиг таких, як мій прадід - солдат перемоги, які в надзвичайно важких умовах ціною життя і втратою здоров'я врятували народи Європи від нацистських загарбників і гідно відстояли честь, свободу і незалежність своєї Батьківщини.
- 15.
- 16. «ЗА ВЗЯТИЕ БЕРЛИНА»2 мая 1945 года
- 17. «ЗА ПОБЕДУ НАДГЕРМАНИЕЙ В ВЕЛИКОЙ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЕ 1941-1945 гг.» 12 августа 1947 г.
- 18. «ДВАДЦАТЬ ЛЕТ ПОБЕДЫВ ВЕЛИКОЙ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЕ 1941-1945 гг.»
- 19. «ТРИДЦАТЬ ЛЕТ ПОБЕДЫВ ВЕЛИКОЙ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЕ 1941-1945 гг » 15 марта 1976 г.
- 20. «60 лет ВООРУЖЕННЫХСИЛ СССР » 4 ноября 1978 г.
- 21. «НАГРАЖДЕН ОРДЕНОМ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЫ»ІІ степени 11 марта 1985 г.
- 22. «СОРОК ЛЕТ ПОБЕДЫВ ВЕЛИКОЙ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЕ 1941-1945 гг » 15 марта 1976 г.
- 23. «70 лет ВООРУЖЕННЫХСИЛ СССР » 4 ноября 1978 г.
- 24. Складаючи шану борцям засвободу свого народу, даю клятву собі, що ніколи – ніколи не забуду свого прадіда та інших членів своєї сім’ї , які боронили нашу землю від нацистських окупантів. У роки Другої світової війни Україна опинилась в епіцентрі жорстоких битв. Впродовж 1939-1945 рр. саме на території України відбулися ключові битви вигнання нацистів з Європи. Ми маємо пам'ятати всіх, хто визволяв свій народ у роки Другої світової війни. Слава Україні! Героям слава!
- 25.