Що це таке?
•Професійне вигорання — це складний психофізичний
феномен, що визначається як емоційне, розумове і фізичне
виснаження через тривале емоційне навантаження.
• Синдром професійого вигорання — найбільш
розповсюджений серед працівників «комунікативних»
професій: вчителів, соціальних рабітників, психологів,
менеджерів, лікарів, журналістів, бізнесменів і політиків, —
тих, чия діяльність неможлива без спілкування. Недарма
перша дослідниця цього явища Кристина Маслач назвала
свою книгу: «Емоційне згорання — плата за співчуття».
• Професійне вигорання виникає в результаті
внутрішнього накопичення негативних емоцій. В результаті
відбувається виснаження емоційно-енергетичних і
особистісних ресурсів людини.
4.
Стадії професійного вигорання
професі
ПЕРША СТАДІЯ:
• починається з того, що емоції стають невиразними, не
відчувається свіжість почуттів та переживань, фахівець
починає помічати, що нібито все гаразд, але… сумно і
спустошено на душі;
• зникають позитивні емоції, з′являється відчудженість
у відношеннях з членами родини;
• виникає стан тривожності, незадоволеності;
повертаючись до дому, все частіше хочется сказати:
«Залиште мене в спокої, не приставайте до мене!».
5.
Стадії професійного вигорання
ДРУГА СТАДІЯ:
• Виникають непорозуміння з колегами, фахівець в колі
своїх колег починає погано говорити про декого з них;
• Неприязнь начинає поступово проявлятися в
присутності колег — спочатку це просто антипатія, а
потім і спалахи роздратування.
• Подібна поведінка професіонала — це неусвідоме
проявлення почуття самозбереження під час
спілкування, яке перевищує рівень безпеки для
організму.
6.
Стадії професійного вигорання
ТРЕТЯ СТАДІЯ:
• притуплюються уявлення про цінності життя,
емоційне відношення до світу «спрощується», людина
стає небезпечно байдужа до всього, навіть до власного
життя;
• така людина може ще зберігати зовнішню
респектабельність, але в її очах зникає інтерес до будь
чого, і холод байдужості проникає в її душу.
7.
Стрес-тест на професійневигорання
Вам запропоновані твердження, з якими Ви згодні (так), не
згодні (ні), виникають інколи:
1. Мене тяжіє педагогічна діяльність.
2. У мене немає бажання спілкуватися після роботи.
3. У мене в класі є "погані" діти.
4. Якщо маю добрий настрій – виявлю співчуття до дитини,
якщо немає настрою - не вважаю це за потрібним.
5. Щоб полегшити рішення професійних завдань, я можу
спростити обов′язки, які потребують емоційних затрат.
Кожна відповідь «так"- 3 б., «інколи"-2 б., «ні"- 1 б.
8.
Ключ:
• 5-8 балів- фаза синдрому емоційного вигорання
не сформована;
• 9-12 балів - відбувається формування
професійних деформацій в вигляді емоційного
вигорання;
• 13-15 балів - розвивається синдром емоційного
вигорання.
Інтенсивне
спілкування
Велика кількість Багаторазові
учнів. перевірки,
Відповідальність. атестації
ЗОВНІШНІ
Робота з « важкими
Несприятливий дітьми»
клімат у колективі і «важкими
батьками».
11.
Особистісні якості:
Емоційна ригідність,
надмірне проявлення
схильності до співпереживання.
Недостатньо Несформованість
розвинені навичок
комунікативні
ВНУТРІШНІ
саморегуляції
здібності
Відсутність
задоволення професією
12.
Фізичні симптоми емоційного
вигорання
• втома;
• відчуття виснаження;
• сприйнятливість до зміни показників
зовнішнього середовища;
• частий головний біль, розлади шлунково-
кишкового тракту;
• надлишок або нестача ваги;
• задишка;
• безсоння.
13.
Поведінкові симптоми емоційного
вигорання
• робота здається важким обов • людина звертає увагу на
′язком, втрачається бажання її дрібниці;
виконувати; • підозрілість;
• довготривале знаходження на
• відчуття всемогутності (влада
роботі;
над долею учнів);
• пізно з′являється на роботі і рано
• ригідність («застрягання» на
йде;
одному виді діяльності);
• бере роботу до дому;
• труднощі адаптації до нової
• відчуття занепокоєння; ситуації;
• виникає відчуття нудьги; • нездатність ухвалювати
• знижується рівень ентузіазму; рішення;
• відчуття образи; • дистанціонування від учнів і
• відчуття розчарування; прагнення до
• невпевненість; дистанціонування від колег;
• відчуття провини; • підвищене відчуття
відповідальності;
• відчуття незатребуваності;
• загальна негативна настанова
• легко виникає почуття гніву; на життєві перспективи;
• дратівливість; • зловживання алкоголем і
(або) наркотиками.
14.
На роботі:
• старатисячастіше зустрічатися з колегами,
знайомитися з новими людьми на семінарах,
конференціях по обміну досвідом
#2 Термин «Эмоциональное выгорание» введен американским психиатром Х.Дж.Фрейденбергером в 1974 году для характеристики психологического состояния здоровых людей, находящихся в интенсивном и тесном общении с учениками, клиентами, пациентами, в эмоционально насыщенной атмосфере при оказании профессиональной помощи. Первоначально этот термин определялся как состояние изнеможения, истощения с ощущением собственной бесполезности. Это, прежде всего, учителя, воспитатели, врачи. Деятельность их весьма различна, но всех их объединяет близкий контакт с людьми, который (с эмоциональной точки зрения) трудно поддерживать продолжительное время. В.В. Бойко выделяет ряд внешних и внутренних факторов, которые провоцируют эмоциональное выгорание.
#10 К внутренним факторам, обусловливающим эмоциональное выгорание, относят: - Склонность к эмоциональной ригидности. Формирование симптомов «выгорания» будет проходить медленнее у людей импульсивных, обладающих подвижными нервными процессами. Повышенная впечатлительность и чувствительность могут полностью блокировать рассматриваемый механизм психологической защиты и не позволят ему развиваться.
#13 Симптомы эмоционального выгорания условно разделяют на физические, поведенческие и психологические.