1. ВИХОВУЄМО ПАТРІОТІВ БІБЛІОТЕЧНИМИ ФОРМАМИ
Тетяна Сопова, заступник директора
з наукової роботи ДЗ “ДБУ для юнацтва”

2. Український центр економічних та політичних
досліджень ім. Олександра Разумкова
«Чи вважаєте Ви себе патріотом України?»
 44,2 % респондентів відповіли «так»,
 35,6 % «скоріше так»,
 9,7 % «скоріше ні»,
 4,3 % «ні»,
 6,2 % «важко відповісти».

3. Центр соціальних досліджень
«Софія»
 40% українців хотіли б виїхати за кордон,
 кожен шостий громадянин України бажає
емігрувати назавжди,
 кожен десятий українець зовсім не пишається
своїм громадянством,
 «скоріше не пишається» своїм громадянством –
17,2%.

4. Фонд «Демократичні ініціативи»
 лише 30% опитаних школярів вважає, що
населення України об’єднують у єдину націю
патріотичні почуття,
 об’єднуючими чинниками також були визнані рівні
права громадян України (34%),
 єдина державна мова (31%),
 спільна історія (25%),
 40% молодих українців не хотіли б проживати в
Україні.

5. Соціологічна група «Рейтинг»
Порівняно з показниками чотирирічної
давнини, кількість опитаних, які вважають себе
патріотами своєї країни, зросла до 82%.
Зокрема, 40% опитаних однозначно
характеризують себе як патріотів своєї країни, ще
42% – швидше так, ніж ні. І лише 10% опитаних
зовсім не вважають себе патріотами. 8% – не
змогли визначитися.

6. Українці, в першу чергу, вважають предметом
гордості, місце, де народилися i виросли
(34%), землю, територію, на якій живуть
(29%), національні пiснi, свята, звичаї
(27%), українську природу (26%), минуле країни, її
історію (25%), українську працьовитість, уміння
господарювати (25%), визначних українських
постатей (24%).

7. Також викликають гордість за свою країну:
 - душевнi якостi українського народу (22%),
 - державу, в якій живуть (21%),
 - українську мову (19%).
Дещо менше викликають гордість вiра, релiгiя свого
народу (12%), перемоги спортсменів своєї країни
(12%), лiтература та мистецтво (11%), могили
предкiв, пам'ять про них (11%), прапор, герб, гiмн
(4%). Мінімальну гордість викликає військова
потужність держави – лише 1%.

8. “Чи є 24 серпня визначним днем у вашому житті?”:
 55% вважають, що це визначний день для нього,
 40% зазначили, що для них це звичайний день, який
не відрізняється від інших днів,
 5% не святкують і навіть не звертають уваги на це свято.
«Чи відстоювали б ви незалежність України у разі
возз’єднання з іншою державою» :
 85% респондентів відповіли, що готові відстоювати
незалежність України,
 15% зазначили, що не мають нічого проти того, щоб
Україна возз’єдналася з іншою державою.

9.  Указ Президента від 27 квітня 1999 року № 456
«Про заходи щодо розвитку духовності, захисту
моралі та формування здорового способу
життя громадян», на підставі якого Постановою
КМУ від 15 вересня 1999 р. № 1697 була затверджена
«Національна програма патріотичного
виховання громадян, формування здорового
способу життя, розвитку духовності та
зміцнення моральних засад суспільства».

10.  Розпорядження Президента України № 173/2001- рп
«Про заходи щодо подальшого вдосконалення
системи патріотичного виховання
молоді», згідно якого під час формування
Державного бюджету України на 2002 і наступні
роки вимагалося обов’язкове планування
коштів, необхідних для виконання Програми

11. У 2009 році Наказом декількох Міністерств, а саме
Міністерством України у справах сім'ї, молоді та
спорту, Міністерством освіти і науки
України, Міністерством оборони
України, Міністерство культури і туризму України
від 27 жовтня 2009 року N 3754/981/538/49 було
затверджено Концепцію національно-
патріотичного виховання молоді.

12. Кабінетом міністрів України розроблена також
Концепція загальнодержавної цільової
соціальної програми патріотичного виховання
населення на 2013-2017 роки.

13. З українського бюджету буде щорічно виділятися 40
мільйонів гривень на патріотичне виховання
населення,
передбачені Концепцією заходи збільшать кількість
українців, що вважатимуть себе патріотами, з 31% у 2013 році
до 48% у 2017 році.
Кількість населення, яка пишатиметься українською мовою, за
задумом авторів Концепції, за 4 роки зросте з 17% до 35%.
За цей же період передбачено збільшити кількість людей, які
пишатимуться українською армією, з 3% до 11%.
Крім того, кількість бажаючих емігрувати з України за
вказаний термін планується зменшити вдвічі – з 40% до
20%.

14. Діяльність бібліотек
 інтерактивна виставка «Доля і Батьківщина єдині»;
 сторичні віражі «Велич символів державності»;
 конкурс-експедиція «З чого починається Батьківщина?»;
 історичний круїз «Вона – наш витвір, наша мрія, соборна
вільна Україна»;
 день патріотичної єдності «Україна – Соборна держава»;
 місячник патріотичної книги «Духом завжди була
вільною, залишалася Україною»;
 історичний калейдоскоп «Війна очима художників»;
 козацький турнір «Козацька кров пульсує і гуде»;
 історичний пазл

15.  Мета патріотичного виховання: бібліотечними
формами сприяти становлення громадянина-
патріота України, готового самовіддано
розбудовувати її як
суверенну, незалежну, демократичну
державу, знати свої права і
обов’язки, цивілізовано відстоювати їх.

16. Завдання бібліотек:
 утвердження бібліотечними заходами, формами в почуттях молодої
особистості патріотичних цінностей, поваги до культурного та
історичного минулого України;
 виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної
символіки;
 визнання й забезпечення в реальному житті прав дитини як найвищої
цінності держави і суспільства;
 усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами
людини та її патріотичною відповідальністю;
 формування етнічної та національної самосвідомості, любові до рідної
землі, держави, родини, народу;
 формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;
 формування мовної культури, оволодіння і вживання української мови як
духовного коду нації;
 підвищення престижу військової служби як виду державної
служби, культивування ставлення до солдата як до державного службовця.

17. Всеукраїнський конкурс творчих
робіт
«Я – патріот!»
Завданням було розкриття поняття «патріотизму»
молоддю віком від 14 до 21 року через різноманітні
художні та публіцистичні жанри:
вірші, поеми, оповідання, есе тощо.
На розгляд поважного журі представлено 91 творча
робота з 17 регіонів України. Відібрано 31 твір. За
основні критерії оцінки бралися творчий підхід у
визначенні поняття «патріотизму», оригінальність
подання, змістовність.

18. Всеукраїнське соціологічне дослідження
«Патріотизм у розумінні сучасної молоді»
Мета дослідження: визначення реального рівня
патріотизму серед молоді, на підставі їх
уподобань, очікувань від держави та суспільства.
Завдання: ставлення молоді до загальнонаціональної
ідеї як об’єднуючого чинника у вихованні патріотизму;
рівень знань студентів, молодого населення про історію
України як базу для формування позитивної
свідомості, гордості за свою землю, історичне минуле;
рівень моральних цінностей молодих людей в
нинішніх, сучасних умовах, коли на перший план
виходять матеріальні цінності; рівень зневіри молоді у
державу, як гарантії її прав.

19. Здійснювалося у 18 областях:
Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Запорізькій, Ів
ано-
Франківській, Київській, Кіровоградській, Луганській,
Миколаївській, Одеській, Рівненській, Сумській, Терно
пільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Черн
ігівській та автономній республіці Крим.
Дослідженням було охоплено 14043 респондента.
64% жіночої і 36 % чоловічої статі.
Вік:
 18-20 років – 47, 8%,
 21-25 – 28,3%,
 25-30 – 29%.

20. «Наскільки, на Вашу думку розвинена
національна ідея в українській державі?» : 53%
вважають, що національна ідея відіграє провідну
роль у формуванні держави,
35% вирішили, що національна ідея важлива, проте
не відіграє ключову роль у розвитку держави,
12 % відповіло, що національної ідеї взагалі немає.

21. “Чи впливає знання історичного минулого
на подальше життя держави та її населення?”:
51,5% молодих людей підтвердили, що воно дуже
важливе для держави,
30% – кожен сам обирає, наскільки це для нього
важливо,
10% – історичне минуле неважливе, потрібно жити
майбутнім,
9,5% молодих людей вважають, що минуле потрібно
пам’ятати, проте ролі у формуванні майбутнього
воно не відіграє.

22. «Які заходи, на Вашу думку, повинна вжити
держава, аби підтримати патріотичний дух молоді?»,
45% респондентів вважає, що держава має піклуватися про
кожного українця, популяризувати свою державу за
кордоном, розмовляти виключно українською мовою та
спонукати до цього молодь.
25% вирішили, що держава повинна економічно
розвиватися, забезпечувати молодь житлом, безкоштовним
навчанням, гідним працевлаштуванням, дослухатися до ідей
та ініціатив молоді.
18% опитаних вважають, що потрібно виключити з фільмів
сцени насильства, жорстокості, запровадити свята, які були
б пов’язані з темою патріотизму, відкрити безкоштовні
культурні та спортивні секції, студії, клуби.

23. Питання анкети допомогло виявити якості, риси
характеру, які потрібні для виховання патріотизму:
 відчуття пошани до власної країни – 53%,
 інтерес до історичного минулого – 24%,
 високий рівень ерудиції – 11%,
 інтелігентність – 6%,
 активність у громадському житті – 4%,
 інше – 2% (повага до
старших, вихованість, чемність, відповідальність).

24. Вільний час молоді:
 історичні музеї та виставки відвідують 21%
респондентів,
 20% відвідують бібліотеки та обирають цікаві для них
книги,
 13% надають перевагу театрам та кінофільмам на
патріотичні теми,
 30% проводять вільний час за комп’ютером та
телевізором, 10% – у компанії друзів,
 6% ходить в басейн, на фітнес, на прогулянки, на
дискотеки.

25. Висновки:
 патріотизм молоді значно зросте, якщо держава буде
піклуватися про престиж нашої країни, дбати про її
популярність на міжнародній арені;
 історичне минуле важливе для розвитку нашої країни, його
потрібно пам’ятати та шанувати, оскільки для того, щоб
дивитися у майбутнє, не можна нехтувати минулим;
 для справжнього відчуття пошани до своєї країни та
суспільства, необхідно володіти певним рисами
характеру, такими як: ерудиція, інтелігентність, відчуття
пошани до старших та своєї країни;
 в більшості випадків саме від держави та влади
залежить, наскільки високим буде рівень патріотизму у
теперішнього та майбутнього поколінь.

26. Рекомендації бібліотекам:
 приділяти особливу увагу комплектуванню фондів бібліотек літературою
з питань патріотичного виховання;
 активно впроваджувати інтерактивні форми роботи з патріотичного
виховання;
 вивчати досвід бібліотек, що впроваджують інноваційні форми
роботи, організовувати в бібліотеках гуртки з патріотичного виховання;
 використовувати можливості нових технологій, ініціювати створення
тематичних сторінок, рубрик на власних сайтах з проблем патріотичного
виховання;
 проводити моніторинги, анкетування з метою визначення ступеня
сформованості патріотичної свідомості, почуття вірності своїй
Батьківщині;
 виявляти партнерів бібліотеки та їх можливості в справі формування
патріотичної свідомості підлітків, молоді, визначати ефективні механізми
взаємодії всіх зацікавлених організацій та осіб;
 приділяти увагу темі толерантності як однієї з базових цінностей
громадянського суспільства.

27. Дякую за увагу!
До нових професійних зустрічів!
E-mail: metoda2007@rambler.ru