ТЕТЯНА ЮЩЕНКО
Київ 2018
ЛІГИ
СПРАВЕДЛИВОСТІ
СТАНОВЛЕННЯ
Український інститут майбутнього – це незалежний аналітичний
центр, який:
• прогнозує зміни та моделює можливі сценарії розвитку подій в
Україні;
• надає компетентну оцінку українським подіям;
• формулює конкретні рекомендації до дій;
• пропонує ефективні рішення;
• пропонує майданчик для дискусій на актуальні теми.
Місія Українського інституту майбутнього - проектування успішного
майбутнього України, через експертні дослідження та дискусії, які
будуть стимулювати прийняття якісних політичних рішень як у
українській, так і міжнародній політиці.
Є спільним проектом представників українського бізнесу, політики та
громадського сектору.
Заснований влітку 2016 року.
03
05
12
18
21
22
22
27
36
38
43
48
48
48
59
69
76
77
ЗМІСТ
Передмова
І. Історична ретроспектива еволюції порядку формування найвищого суду держави
ІІ. Світовий досвід призначення суддів Верховних судів
ІІІ. Українська модель формування складу найвищого суду
ІV. Перший конкурс до нового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир
1. Бачення організаторів, помічників та «візувальників»
1.1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України
1.2. Громадська рада доброчесності
1.3. Розробники тестів на знання законодавства, модельних справ та тестів на
визначення особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей
кандидатів
1.4. Вища рада правосуддя та Президент України
2. Оцінка учасників конкурсу
3. Точка зору спостерігачів
3.1. Громадськість, представники засобів масової інформації, блогери
3.2. Міжнародні донори, іноземні та вітчизняні експерти
V. Новий Верховний Суд. Метаморфоза
Висновки та рекомендації
Список основних скорочень
Посилання
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ03
ПЕРЕДМОВА
Скорочення бідності, впровадження європейських стандартів життя, забезпечення рівності всіх перед
законом та судом, наявність ефективного механізму захисту прав на законних інтересів – це ті прагнен-
ня, які рухають колесо змін в усіх сферах суспільного життя.
Утвердження справедливого суду вже не раз ставало ключовим гаслом спроб реформування системи
правосуддя в Україні, однак до 2016 року кроки не вирізнялись послідовністю, ефективністю або резуль-
тативністю.
Довіру до суду було безнадійно втрачено після подій на Майдані. Хабарництво, кругова порука, безкар-
ність заможних та впливових, прислуговування суду інтересам політичної та економічної еліти (олігарха-
ту), – все це мало були викорінено та збудовано нову судову систему, яка б відповідала загальним
уявленням про справедливий суд.
Обов’язковою умовою запровадження комплексної судової реформи стало прийняття у травні 2015 року
Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015–2020 роки –
так званої «дорожньої карти» судової реформи.
Впровадження реформування передбачалося в два етапи. Перший полягав в оновленні законодавства,
спрямованого на відновлення довіри до судової влади та суміжних правових інститутів, а другий – у
системних змінах до Конституції України, прийнятті нового спеціального закону.
Але найбільшою проблемою було оновлення суддівського корпусу з тим, щоб залишились працювати
лише ті, хто гідний високого звернення «Ваша Честь!» З усіх наявних у світі способів формування суддів-
ського корпусу потрібно було обрати той єдиний, прозорий та чесний, який виправдає сподівання
суспільства.
ТЕТЯНА ЮЩЕНКО
Експерт програми реформування правоохоронної та судової
систем "Українського інституту майбутнього" (UIF), адвокат,
голова відділення Асоціації правників України в Чернігівській облас-
ті, громадський активіст, блогер
04
Передмова
Вчервні 2016 року було прийнято зміни до розділу «Правосуддя» Конституції України та Закон України «Про
судоустрій і статус суддів». Окрім іншого, нове законодавство передбачало створення замість трьох вищих
судів та Верховного Суду України, єдиного Верховного Суду.
Літопису нового витку судової реформи покладено початок оголошенням Вищою кваліфікаційною комісією
суддів України відкритого конкурсу на заняття 120 посад суддів найвищого суду країни.
Апробація нової моделі формування Верховного Суду передбачала наявність:
а) колосального суспільного запиту на справедливість;
б) політичної волі на демонтаж старої судової системи та побудову нової;
в) допомоги міжнародної спільноти в організації процесу відбору суддів;
г) віри у чесність новітніх процедур правничої спільноти – потенційних учасників конкурсу;
д) ентузіазму органів, які були уповноважені проводити цей конкурс.
Досягнення мети – утворення неупередженого, незалежного та головне – справедливого суду, вимагало
концентрації зусиль всіх дієвих осіб процесу. Перший відкритий конкурс до нового Верховного Суду тривав
265 днів, характеризувався високим рівнем уваги до нього суспільства та став безпрецедентною подією
не лише для вітчизняної системи правосуддя, але й світової практики заміщення суддівських посад найви-
щих судів.
Амбітним сподіванням багатьох судилось справдитись – 15 грудня 2017 року в Україні запрацював новий
Верховний Суд у складі 115 суддів. Це дослідження спрямоване на вивчення вітчизняного та світового
досвіду формування найвищих судів, виявлення проблемних питань, які виникали під час проведення
першого конкурсу до Верховного Суду та узагальнення перших результатів діяльності новітньої судової
установи.
Висловлюю вдячність дружній команді експертів Українського інституту майбутнього, яким не байдужа
доля перетворень, що тривають у нашій державі та стимулює державу розвиватись, а також своїй сім’ї, без
розуміння та підтримки якої здійснення впродовж останніх двох років моніторингу впровадження судової
реформи було б неможливим. Окрему подяку висловлюю журналісту Марині Закаблук та адвокату Володи-
миру Антіховичу, які долучались до роботи над четвертим та п’ятим розділами дослідження, працівнику
Верховного Суду Ірині Іванченко за цікаве ознайомлення з історією найвищої судової установи, а також
всім колегам, які надали ексклюзивні інтерв’ю. Маю надію, що дане дослідження стане у нагоді кожному
читачеві у розумінні ключової ролі Верховного Суду у системі правосуддя та історичній важливості україн-
ського першого відкритого конкурсу на верховні суддівські посади.
UIFUTURE.ORG
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ05
ІСТОРИЧНА РЕТРОСПЕКТИВА ЕВОЛЮЦІЇ ПОРЯДКУ
ФОРМУВАННЯ НАЙВИЩОГО СУДУ ДЕРЖАВИ
У середині грудня 2017 року відбулася подія, яка увійшла до новітньої історії України – почав роботу
новий Верховний Суд. Так історично склалось, що ця дата збіглася з ухваленням Центральною Радою
Української Народної Республіки у грудні 1917 року Закону «Про утворення Генерального суду Української
Народної Республіки». Примітно, що відбулось це через місяць після прийняття ІІІ Універсалу, в якому
проголошувалось утворення Української Народної Республіки та зазначалось, що «суд на Україні повинен
бути справедливий, відповідний духові народу». Виходить, що ще на початку ХХ сторіччя українці розуміли
на скільки важливо мати самостійний незалежний авторитетний справедливий суд та втілювали свої
прагнення шляхом створення нового судового органу. Однак суд це не щось віртуальне, ефемерне, а
правосуддя – не автоматизований процес друкування рішень. Суд складають люди – судді, які
уповноважені державою здійснювати правосуддя, і його якість напряму залежить від того, хто персонально
наділений правом судити. У зв’язку з наведеним, пошук оптимального механізму формування кадрового
складу суддівського корпусу, який би забезпечував потрапляння туди людей, гідних вершити правосуддя,
завжди був, є та буде залишатись актуальним. Наведене обумовлює інтерес до еволюції порядку
формування найвищого суду нашої держави за останні 100 років – з часу створення Генерального Суду
УНР до початку роботи нового Верховного Суду – найвищого суду незалежної України.
Генеральний Суд УНР формувався на підставі Закону «Про умови обсаджування і порядок обрання
суддів Генерального та апеляційного судів» від 23.12.1917 року. Вимоги до кандидатів на посаду судді:
04 квітня 1918 року для голосування про обрання центральних суддів пропонувалось 30 кандидатів,
обрано лише 5.
Порядок набуття статусу судді Генерального суду УНР:
I
подання особою заяви Генеральному секретарю судових справ
внесення Генеральним секретарем списку кандидатів до Центральної Ради
обрання суддів Центральною Радою шляхом таемного голосування більшісттю голосів
ВИЩА ОСВІТА
ОБРАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЮ РАДОЮ УНР (БЕЗ ВИЩОЇ ОСВІТИ)
АБО
06
Історична ретроспектива еволюції порядку формування найвищого суду держави
Генеральний Суд часів Гетьманату (30.04–14.11.1918 рр). Відповідно до ст. ст. 42-44 Закону «Про тимчасо-
вий Державний устрій України» очільник та всі Генеральні Судді призначались Гетьманом. Цей суд діяв до
липня 1918 року, тобто до прийняття закону про створення нового найвищого судового органу – Державно-
го Сенату. Державний Сенат складався з трьох Генеральних Судів: Адміністративного (19 сенаторів), Карно-
го (11 сенаторів), Цивільного (15 сенаторів) Генеральних судів та Загального Зібрання Сенату (15 сенаторів).
Вимоги до кандидатів на посади сенаторів:
1) вища юридична освіта;
2) 15-річний стаж роботи «у судовому відомстві» на посадах не нижче судового «слідчого» чи «товари-
ша прокурора окружного суду» або «у стані присяжного адвоката;
3) «вчений ценз Магістра чи Доктора» чи «лекторів юридичних наук у вищих школах».
Сенатори призначались гетьманом на підставі ухваленого Радою Міністрів подання Міністерства судо-
вих справ. Позбавити звання сенатора міг лише суд.
Цікавий історичний факт: Протягом 1918 року сенаторами Генеральних судів були призначені колишні
урядовці імперського судового відомства, які приїхали до України після жовтневого перевороту у Петро-
граді [4. Румянцев В.О. Судова система в Українській державі гетьмана П.Скоропадського].
Першим Президентом Державного Сенату було призначено відомого науковця, екс-члена Центральної
Ради УНР Миколу Василенка. На момент призначення йому було 52 роки.
UIFUTURE.ORG
Сформувавши склад Державного Сенату, гетьман Скоропадський резюмував: «Нічого не давало спосте-
рігачам такого ясного уявлення про те, що на Україні створено дієву державність, як утворення та відкриття
Сенату» [5. Скоропадський П. Спогади. Кінець 1917 – грудень 1918 р. К.: Філ., 1995. С. 259].
Фото з музею Верховного Суду
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ07
Генеральний Суд у період Директорії УНР (14.11.1918–12.11.1920 рр.)
Прийшовши до влади, Директорія відновила судові установи, які діяли на території України за часів
Центральної Ради, у т. ч. Генеральний Суд (Закон «Про скасування Державного Сенату та утворення Найви-
щого суду УНР на підставі Закону Центральної Ради» від 02.01.1919 року). Найвищий судовий орган країни
складався з трьох департаментів: адміністративного, цивільного, карного та виконував свої функції щодо
здійснення судочинства згідно із законом Центральної Ради від 02.12.1917 року. Відтак, порядок формування
суддівського корпусу Найвищого Суду (у деяких документах Народницького Суду УНР) був тотожним тому,
що застосовувався при формуванні Генерального Суду УНР.
ІХ та Х Відділи у складі Народного комісаріату юстиції УРСР – Верховний судовий контроль для здійснен-
ня та централізації постійного загального нагляду за діяльністю всіх судових органів (9 осіб) та Верховний
касаційний суд (26 осіб). Взаємини між означеними відділами були врегульовані спеціальною інструкцією
НКЮ від 29 червня 1919 р. Народні комісари обирались Всеукраїнським Центральним Виконавчим Коміте-
том Рад (ВУЦВК).
З 1923 року судову систему Української республіки очолив Верховний Суд УРСР у складі: президії, плену-
му, касаційних і судових колегій у цивільних і кримінальних справах. Голова Суду, його заступник, голова
судової колегії призначались Президією ВУЦВК безпосередньо, голови касаційних колегій і члени Верхов-
ного Суду – за поданням Народного комісара юстиції республіки.
На основі Конституції 1936 року у 1938 році був прийнятий Закон про судоустрій Союзу РСР, союзних і
автономних республік. Відповідно до положень статті 45 означеного закону Верховний Суд республіки
проголошувався найвищим судовим органом та складався з голови, заступників голови суду, членів суду
та народних засідателів, що закликаються до участі у розгляді деяких справ. Згідно з положеннями ст. 105
Конституції УРСР 1936 року судді Верховного Суду УСРС обирались Верховною Радою УРСР терміном на 5
років. Верховний Суд республіки став єдиним судом, який був вправі розглядати протести у порядку судо-
вого нагляду. У свою чергу це збільшило обсяг роботи та кількість членів суду.
У червні 1941 року територія України опинилась під нацистською окупацією. Це зумовило припинення
роботи народних судів та Верховного Суду УРСР аж до грудня 1943 року. Після війни місцевими радами були
проведені вибори суддів обласних, крайових, обласних судів, а верховними радами – суддів верховних
судів союзних і автономних республік, Верховного Суду СРСР і спеціалізованих судів.
У період десталінізації державного будівництва відбувались зміни у судовій системі. Законом Союзу РСР
від 12 лютого 1957 року затверджено нове Положення про Верховний Суд СРСР, в якому передбачалося
деяке скорочення прав останнього щодо рішень судів союзних республік. Разом з тим, Верховному Суду
надавалось право законодавчої ініціативи. Це пояснювалось розширенням прав союзних республік,
зокрема передачею їх права прийняття кримінального, цивільного процесуальних кодексів та закону про
судоустрій. Було поновлено норму про входження до його складу на правах членів голів судів союзних
НАЙВИЩІ СУДОВІ УСТАНОВИ ЗА ЧАСІВ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ
08
Історична ретроспектива еволюції порядку формування найвищого суду держави
UIFUTURE.ORG
ФотозархівуВерховногоСуду
республік. Порядок заняття посади судді найвищого суду був незмінним.
Надалі основою судоустрою Української РСР став Закон УРСР «Про судоустрій Української РСР» від 15
лютого 1960 р., який діяв понад 20 років і був замінений однойменним Законом від 5 червня 1981 р. У Законі
про судоустрій 1981 року розділ III було присвячено правовому статусу суддів і народних засідателів. Відпо-
відно до статті 55 цього Закону суддями і народними засідателями могли обиратися всі громадяни України,
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ09
які досягли віку 25 років. Інших вимог до кандидатів у судді не пред’являлося, у тому числі щодо вищої
юридичної освіти, проте було передбачено, що «громадяни інших союзних республік на території Україн-
ської РСР можуть бути обрані суддями і народними засідателями нарівні з громадянами Української РСР».
У статті 41 Закону «Про судоустрій України» було закріплено правило, відповідно до якого Верховний Суд
РСР обирається Верховною Радою УРСР строком на п’ять років у складі голови, заступників голови, членів
Суду і народних засідателів. Судді Верховного Суду могли бути відкликані органом, який їх обрав. Таким
чином порядок формування найвищого суду не зазнав жодних змін. У 1989 році був прийнятий Закон «Про
статус суддів СРСР», яким встановлювалось, що суддями вищестоящих судів могли бути обрані громадяни
СРСР, які мали вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю не менше п’яти років, у тому числі, як
правило, не менше двох років як суддя. Функції з підбору кандидатів було покладено на органи юстиції на
основі рекомендацій та з обов’язковим урахуванням думки трудових колективів, в яких працюють кандида-
ти та висновків кваліфікаційної колегії суддів. Судді Верховного Суду УРСР обирались Верховною Радою
УРСР строком на 10 років. Важливим є те, що у цьому законі було вперше закріплено обов’язок суддів
приймати присягу.
З ростом рівня національної самоідентичності народів Радянського Союзу створювались передумови
для змін у всіх сферах державного життя, у тому числі у судовій системі. Послаблення впливу керівної
компартії мало наслідком усвідомлення суддями своєї незалежності, у тому числі суддями Верховного
Суду.
Прийняття Декларації про державний суверенітет України та Акта проголошення незалежності України
від 24 серпня 1991 року, поклало початок реформуванню судової гілки влади. Загальні вимоги до
кандидатів на посади суддів були закріплені у Конституції України, у той час як Закон «Про статус суддів»
визначив умови заняття посади судді Верховного Суду. Так, частиною 3 статті 7 Закону передбачалось, що
суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який досяг на день обрання 35 років, має
вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як десять років, у тому числі не
менш як п’ять років на посаді судді. У той час необхідною умовою для заняття посади судді будь-якого суду
було складання кваліфікаційного іспиту. Ця умова не поширювалась на осіб, які мали стаж роботи на
посаді судді, давність якого не перевищувала 11 років. Судді Верховного Суду України обирались
Верховною Радою України на строк 10 років. Вперше обраний суддя в урочистій обстановці на засіданні
Верховної Ради України приймав присягу такого змісту: «Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати
обов’язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об’єктивним і
справедливим».
ВЕРХОВНИЙ СУД
ПІСЛЯ ПРОГОЛОШЕННЯ УКРАЇНОЮ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
10
Історична ретроспектива еволюції порядку формування найвищого суду держави
UIFUTURE.ORG
Порядок заняття суддівських посад Верхов-
ного Суду України докорінно змінився лише у
червні 2016 року з прийняттям змін до Консти-
туції України та Закону України «Про судоустрій
і статус суддів». Варто зазначити, що за
підтримку відповідного рішення про зміну
Основного Закону проголосувало 335 народних
обранців. Серед багатьох інших новацій закон
передбачав перехід від чотирирівневої судової
системи до трирівневої, ліквідацію трьох вищих
спеціалізованих судів та Верховного Суду Укра-
їни, створення нового Верховного Суду виключ-
но на конкурсних засадах з-поміж суддів, адво-
катів, науковців.
Обрання суддів безстроково Верховною Радою України
(Фото Іван Стеценко)
З метою практичної імплементації конституційних принципів побудови судової системи, у 2002 році було
ухвалено Закон «Про судоустрій України», який визначав Верховний Суд України як вищий судовий орган
у системі судів та передбачав входження до складу суддів, обраних Верховною Радою України безстроко-
во. Цей закон як і закон «Про статус суддів» діяв до липня 2010 року – прийняття єдиного закону «Про
судоустрій і статус суддів».
Встановлювалось, що до складу Верховного Суду України входять 20 суддів, які окрім загальних, відпові-
дають двом основним вимогам:
1) мають стаж роботи на посаді судді не менше 15 років;
2) обіймали посаду судді Конституційного Суду України.
Порядок формування складу найвищого суду не зазнав змін – як і раніше провідна роль була відведена
Верховній Раді України.
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ11
Сторічна історія існування Верховного Суду на теренах нашої держави якнайкраще демонструє той факт,
як від форми правління та державного устрою, рівня суспільного розвитку, залежали вимоги до кандидатів
на найвищі суддівські посади та порядок їх заняття. Помітною є закономірність, коли з появою нових, більш
складних суспільних відносин, розвитком юридичної науки та освіти, одночасно зростали вимоги до
претендентів на верховні мантії. Винятком з правила можна назвати лише добу партійної доктрини. Це
великий урок для майбутніх поколінь, який вчить: специфіка суддівської діяльності, окрім іншого, потребує
позбавленого політичної пристрасті суддю, незалежного та неупередженого. Партійний квиток у кишені
судді, як сірники у руках дитини – ніколи не знаєш якого лиха та коли від нього чекати. Цікавим
спостереженням історії кінця 80-х – початку 90-х років є те, що послаблення впливу у державі органів
виконавчої та законодавчої влади призвело до посилення незалежності судової влади. Це ж стосувалось
питань призначення на суддівські посади, коли думка судової влади враховувалась. Чомусь традиційно,
судову владу в Україні вважають третьою гілкою влади (ймовірно виходячи з дослівного змісту ст. 6
Основного Закону), применшуючи її значущість. Однак в демократичних країнах світу, зокрема тих, які
знаходяться в Європі, прийнято вважати, що всі гілки влади є взаємодоповнюючими, і жодна з них не може
бути «верховною» (висновок КРЕС № 18). Незалежність суддів не є привілеєм і надається їм не для захисту
власних інтересів, а в інтересах верховенства права для всіх, хто прагне справедливості. Новий порядок
формування Верховного Суду – шляхом відкритого прозорого конкурсу, який проводиться виключно
органами судової влади, є результатом еволюційного шляху, який подолала наша держава.
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І
Голосування у Раді 02 червня 2016 року змін до Конституції України (фото ТСН)
12
Світовий досвід призначення суддів Верховних судів
UIFUTURE.ORG
У світі нараховується 295 країн, кожна з яких має свою історію, характерні особливості державного
устрою, власну модель судової системи. Утім потреба існування у них найвищих судових органів зумовлена
одним спільним прагненням – якісне та справедливе правосуддя. Розвиток суспільства, нові відносини,
розширення законодавства зумовлює появу різних версій його тлумачення. Так усередині судової системи
виникає конкуренція судових рішень, для подолання якої створюються верховні суди, що складаються з
найкращих представників суспільства. Перші верховні суди почали з’являтись у XVIII–XIX сторіччі. У процесі
розвитку кожна з держав винайшла власний рецепт формування найвищого суду. Пропонуємо на прикла-
ді декількох держав, які знаходяться у різних частинах світу, ознайомитись зі світовим досвідом призначен-
ня суддів Верховних судів.
Назва суду
Кількість
суддів
Порядок
призначення
СВІТОВИЙ ДОСВІД ПРИЗНАЧЕННЯ СУДДІВ
ВЕРХОВНИХ СУДІВII
Рік
заснування
Вимоги до
кандидатів
Строк
повноважень
Верховний суд
Канади
www.scc-csc.ca
1875 9 Громадянство Канади,
вища юридична
освіта, стаж роботи
судді вищого суду або
стаж заняття адвокат-
ською діяльністю
понад 10 років
Призначаються
Генерал-губернатором
за поданням Прем’єр-мі-
ністра. (Генерал-губер-
натор є посадовою
особою, яка представ-
ляє королеву Канади)
Безстроково
Верховний суд
США
supremecourt.gov
1789 9 Громадянство США.
Конституція США не
встановлює наявності
у кандидата юридич-
ної освіти або стажу
правозастосовної
діяльності
Призначаються
Президентом за
схваленням Сенату
Безстроково за
умови дотри-
мання бездо-
ганної
поведінки
Верховний суд
Японії
www.courts.go.jp/
saikosai
1875 15 Громадянство Японії,
наявність вищої
юридичної освіти,
стаж роботи на
посадах судді і/або
прокурора і/або
адвоката
Суддів призначає
Кабінет Міністрів.
Призначення суддів
затверджується
всенародним референ-
думом під час найближ-
чих виборів до Палати
представників
Безстроково,
але до
досягнення 70
років
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ13
Назва суду
Кількість
суддів
Порядок
призначення
Рік
заснування
Вимоги до
кандидатів
Строк
повноважень
Верховний
народний суд
КНР
www.court.gov.cn
1949 340 Громадянство КНР,
схвалення Конституції
КНР, мати 2-річний
стаж роботи у сфері
права (дана вимога
не поширюється на
осіб, які мають ступінь
доктора юридичних
наук), успішне
проходження
державної атестацій-
ної комісії.
Суддів призначає
Постійний комітет
Всекитайських зборів
народних представників
за поданням голови
Верховного народного
суду.
5 років
Верховний суд
Іспанії
(Вищий трибунал)
www.poderjudicial.es
1817 74 Громадянство Іспанії,
стаж роботи на
посадах судді або
прокурора, або
адвоката, або
професора універси-
тету не менш як 15
років
Судді призначаються
Королем за поданням
Генеральної ради суддів
Королівства
Безстроково,
до досягнення
70 річного віку
Верховний
(Високий) суд
Австралії
www.hcourt.gov.au
1903 7 Громадянство
Австралії, вища
юридична освіта,
досвід роботи на
посаді прокурора
штату або судді
федерального суду,
стаж роботи у галузі
права не менш як 5
років
Судді призначаються
Генерал-губернатором
Австралійського союзу,
тобто главою виконавчої
влади Австралії
Безстроково,
але до
досягнення 70
річного віку
Верховний Суд
Італії
cortedicassazione.it
1848 300 Громадянство Італії,
вища юридична
освіта. Суддів
добирають на
конкурсних умовах
з-поміж суддів,
професорів або
адвокатів, які мають
стаж правозахисної
діяльності не менш як
15 років
Призначення суддів
проводиться Вищою
радою магістратури за
конкурсом.
Безстроково
14
Світовий досвід призначення суддів Верховних судів
UIFUTURE.ORG
Назва суду
Кількість
суддів
Порядок
призначення
Рік
заснування
Вимоги до
кандидатів
Строк
повноважень
Верховний Суд
Португалії
(Верховний
трибунал
правосуддя)
www.stj.pt
1822 64 Громадянство
Португалії, вища
юридична освіта. До
участі у конкурсі
допускаються судді
апеляційних судів,
прокурори, науковці,
які мають стаж роботи
у галузі права понад
20 років.
Заміщення вакантних
суддівських посад
здійснюється шляхом
відкритого конкурсу,
який проводить Вища
рада магістратури
Безстроково,
але до
досягнення 70
річного віку
Верховний Суд
Нігерії
supremecourt.gov.ng
1963 22 Громадянство Нігерії,
вища юридична
освіта, відповідна
професійна кваліфі-
кація, стаж правоза-
стосовної діяльності у
сфері права не менш
як п’ятнадцять років
Призначаються
президентом за
рекомендацією
Національної судової
ради та за умови
погодження Сенатом.
Безстроково,
але до
досягнення 70
річного віку
Верховний Суд
Бразилії
www.stj.gov.br
1829 33 Громадянство
Бразилії, вища
юридична освіта, вік
не молодше 35 і не
старше 65 років,
бездоганна репутація.
До складу у рівних
частинах (1/3) входять:
1) судді обласних
федеральних судів;
2) з-поміж трибуналів
правосуддя;
3) у рівних пропорціях
з-поміж адвокатів та
прокурорів.
Судді призначаються
президентом з обов’яз-
ковим схваленням
Федеральним сенатом
Безстроково,
але до
досягнення 65
річного віку
Федеральний
Верховний Суд
Німеччини
bundesgerichtshof.de
1950 129 Громадянство
Німеччини, вища
юридична освіта,
досягнення 35-річного
віку, наявність стажу
роботи на посаді
професійного судді
Судді призначаються
президентом за
поданням федерального
міністра юстиції та
Комісії з виборів суддів
Безстроково
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ15
Назва суду
Кількість
суддів
Порядок
призначення
Рік
заснування
Вимоги до
кандидатів
Строк
повноважень
Верховний Суд
Грузії
supremecourt.ge
2005 11 Громадянство Грузії,
30-річний вік, вища
юридична освіта,
досвід роботи за
спеціальністю не
менш як 5 років,
складення кваліфіка-
ційного іспиту та
курсу навчання у
Вищій школі юстиції
Голова та судді Верхов-
ного Суду за поданням
президента Грузії
обираються Парламен-
том
10 років
У результаті ознайомлення з конституціями та спеціальними судовими законами різних країн світу
можна прийти до висновку, що на усталений порядок формування верховного суду мали визначальний
вплив декілька ключових факторів, таких як форма правління («хто здійснює владу?»), форма державного
устрою («де здійснюється влада?»), форма державного режиму («як здійснюється влада?», історія станов-
лення держави («що передувало встановленню влади?»), приналежність її до певного типу (сім’ї) правової
системи. Так, у країнах англо-американської правової сім’ї, в яких верховні суди виконують одночасно
функції найвищого суду загальної та конституційної юрисдикції, формування суддівського корпусу найви-
щого суду є результатом політичного консенсусу між різними гілками влади. Ці суди характеризуються
порівняно невеликою чисельністю складу та надзвичайною вибірковістю щодо розгляду справ. Великий
вплив на порядок заняття посади суддів верховних судів має державна форма правління. В унітарних
державах, до яких належить і Україна, суддівський корпус формується шляхом проведення конкурсу, до
участі в якому поряд з представниками суддівської спільноти («кар’єрними суддями») допускаються люди
не з системи (адвокати, прокурори, науковці). Основною ж відмінною рисою української новітньої моделі є
безпосереднє долучення громадськості до участі у процесі оцінювання кандидатів на суддівські посади.
Утім, яким би не був спосіб заповнення посад найвищої судової інституції, світовий досвід показує, що її
ефективність вимірюється не чисельністю та декларованою надважливістю судової діяльності на найви-
щому рівні, а високою кваліфікацією, чесністю, бездоганною репутацією людей, які туди потрапляють. Авто-
ритетність верховного суду насамперед формується завдяки дотриманню верховними суддями принципів
незалежності та справедливості, поваги до Конституції, законів держави.
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ
16
Українська модель формування складу найвищого суду
UIFUTURE.ORG
Ми, українці, маємо спільну мрію – побудувати сильну державу, громадянством якої ми б пишались,
розумними рішеннями керівників якої ми б захоплювались, рішення судів якої ми б поважали та виконува-
ли. Ця мрія варта того, щоб у неї повірити та єднаючись, докласти всіх зусиль для її досягнення. Потрібно
плекати та захищати паростки незалежності судової гілки влади. Тільки тоді ми отримаємо довгоочікува-
ний плід – справедливий суд.
Як відомо, дорога у тисячу миль починається з першого кроку. Своєрідним першим кроком на шляху
до справедливого правосуддя стало прийняття Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в якому
було встановлено абсолютно новий порядок заняття посади судді найвищого суду держави. І якщо раніше
призначення до Верховного Суду було опцією, доступною виключно суддям апеляційних судів (як кар’єрний
ріст), то нині двері до верховної посади відчинились для представників одразу трьох юридичних професій:
суддів (судів будь-якої інстанції), адвокатів, науковців. Загальні вимоги для заняття суддівської посади
визначені Конституцією України, спеціальні – у Законі «Про судоустрій і статус суддів». Так, стаття 38
Закону встановлює, що претендувати на верховну мантію вправі особа, яка за результатами кваліфікацій-
ного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді, а також відповідає
одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше десяти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше десять років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва у суді
та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше десять років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами
1-3 цієї частини, щонайменше десять років.
УКРАЇНСЬКА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ
НАЙВИЩОГО СУДУIII
Суддею Верховного Суду може бути особа, яка… відповідає одній із таких вимог
3) має досвід професійної діяльності адвоката
щодо здійснення представництва у суді та/або
захисту від кримінального обвинувачення щонай-
менше десять років
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у
тому числі щодо здійснення представництва у
суді та/або захисту від кримінального обвину-
вачення щонайменше десять років;
Було Стало
СТАТТЯ 38. СУДДЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ17
Відтепер кожен, хто відповідає цим вимогам та
бажає вершити правосуддя на найвищому рівні
може спробувати свої сили у конкурсі та одягти
омріяну мантію.
3) науковим ступенем – науковий ступінь у сфері
права, здобутий у вищому навчальному закладі
України (університеті, академії чи інституті, крім
вищих військових навчальних закладів) або
аналогічному вищому навчальному закладі
іноземної держави…;
4) стажем наукової роботи – стаж професійної
діяльності у сфері права на посадах наукових
(науково-педагогічних) працівників у вищому
навчальному закладі України (університеті, акаде-
мії чи інституті, крім вищих військових навчальних
закладів) чи аналогічному вищому навчальному
закладі іноземної держави.
3) науковим ступенем – науковий ступінь у
сфері права, здобутий у вищому навчальному
закладі (університеті, академії чи інституті, крім
вищих військових навчальних закладів) чи
науковій установі України або аналогічному
вищому навчальному закладі чи науковій
установі іноземної держави…;
4) стажем наукової роботи – стаж професійної
діяльності у сфері права на посадах наукових
(науково-педагогічних) працівників у вищому
навчальному закладі (університеті, академії чи
інституті, крім вищих військових навчальних
закладів) чи науковій установі України або
аналогічному вищому навчальному закладі чи
науковій установі іноземної держави.
Було Стало
…
6. Для цілей цього Закону вважається:
СТАТТЯ 69. СВИМОГИ ДО КАНДИДАТІВ НА ПОСАДУ СУДДІ
Фото Закон і Бізнес
18
Українська модель формування складу найвищого суду
UIFUTURE.ORG
Відстежувати останні новини на офіційному сайті Вищої кваліфікаційної комісії
суддів – https://vkksu.gov.ua/ua/news/. Це колегіальний орган у системі правосуд-
дя, який вправі проводити кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посади суддів
Верховного Суду.
10 КРОКІВ, ЩОБ СТАТИ СУДДЕЮ ВЕРХОВНОГО СУДУ:
1.
У разі появи на сайті оголошення про проведення конкурсу, повідомити про намір
взяти у ньому участь для визначення дати та часу прийому документів.2.
Підготувати, зібрати та подати документи відповідно до зазначеного на сайті
переліку (заяви, мотиваційний лист, декларації доброчесності та родинних зв’язків,
копії документів про освіту, медичну довідку тощо).
3.
Перевірка на відповідність кандидата вимогам на посаду судді та вирішення
Вищою кваліфікаційною комісією питання про допуск кандидата до участі у конкур-
сі, проведення спеціальної перевірки (державними органами та установами: НАЗК,
Нацполіція, МОН, МОЗ, ГПУ, Мінюст, Міноборони тощо).
4.
Кваліфікаційне оцінювання кандидата з метою виявлення рівня знань, практичних
навичок та вмінь (дворівневий іспит). Цей крок передбачає складення анонімного
тестування для визначення рівня знань у сфері права та виконання практичного
завдання. Таке оцінювання проводиться у режимі прямої відеотрансляції і особиста
участь кандидата є обов’язковою.
5.
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ19
Дослідження кандидатського досьє. За наявності відповідних підстав Громадська
рада доброчесності вправі надати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України
висновок про невідповідність судді займаній посаді або інформацію про кандидата
(як позитивну, так і негативну).
6.
Співбесіда із кандидатом. Проводиться у режимі прямої відеотрансляції. Окрім
членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, участь у співбесіді приймають
представники громадськості. Проведенню співбесіди передує тестування особистих
морально-психологічних здібностей кандидата.
7.
За результатами проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалення рішення про
підтвердження або непідтвердження кандидата здійснювати правосуддя у Верхов-
ному Суді. Оголошення списку переможців конкурсу. Внесення рекомендації до
Вищої ради правосуддя.
8.
Розгляд рекомендації Вищою радою правосуддя. Кандидат на посаду судді може
бути запрошений для участі у засіданні Вищої ради правосуддя, однак його неявка
не перешкоджає розгляду питання. Рада може прийняти рішення про внесення
Президентові України подання про призначення на посаду судді Верховного Суду
або про відмову у внесенні відповідного подання.
9.
Підписання Президентом України Указу про призначення судді Верховного Суду.
Прийняття присяги суддями Верховного Суду.
10.
20
Українська модель формування складу найвищого суду
UIFUTURE.ORG
Відповідно до закону членами ради можуть бути представники правозахисних громадських об’єднань,
науковці-правники, адвокати, журналісти, які є визнаними фахівцями у сфері своєї професійної діяльності,
мають високу професійну репутацію та відповідають критерію політичної нейтральності та доброчесності.
Закон встановлює умову подолання негативного висновку ГРД – підтримання відповідного рішення не
менш як 11 членами ВККСУ, тобто отримання «зеленого світла» від ¾ від наявного складу Комісії, а відтак
можна говорити про те, що громадськість наділена правом впливати на результати конкурсу до Верховно-
го Суду.
Новітній порядок заняття посади судді Верховного Суду є досить складним та передбачає проходження
численних етапів перевірки кандидатів органами держави, громадськістю. Відомо, що одним з основних
завдань судової реформи були деполітизація української судової системи, усунення впливу економічних та
політичних еліт на процес призначення суддів, тому усунення Верховної Ради та суттєвого обмеження
Президента України (церемоніальна роль) від вирішення кадрових питань у судовій системі є кроками на
шляху до незалежного правосуддя. Ці положення однозначно вітались Венеційською комісією під час
розгляду проекту змін до Конституції України. Ще одне позитивне нововведення – до найвищої судової
Чи не найбільшою особливістю української
моделі формування складу суду є те, що одночасно
з Комісією, активну участь у процесі перевірки та
оцінювання кандидатів до Верховного Суду приймає
Громадська рада доброчесності. Це орган, який
було створено для сприяння ВККСУ у проведенні
кваліфікаційного оцінювання суддів (кандидатів на
посаду судді) у складі 20 осіб.
Текст присяги судді Фото з офіційної сторінки ГРД Фейсбук
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІІ
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ21
інстанції вперше можуть потрапити не лише судді апеляційної інстанції, а також правники, які ніколи не
працювали у судовій системі – адвокати і науковці з 10-річним стажем. Це одна з умов відкритості конкур-
су, у той час як транспарентність досягається завдяки прямим онлайн трансляціям основних його етапів, у
тому числі – співбесід з майбутніми суддями найвищого суду. Враховуючи те, що досі порядок потрапляння
на роботу до Верховного Суду був «таємницею за сімома замками», положення Конституції та Закону, які
закріплюють зрозумілий алгоритм дій для потрапляння до найвищого суду є своєрідним квантовим скач-
ком з темного минулого у світле майбутнє. Звісно, апробація нового порядку виявить певні недоліки, але
удосконалювати завжди простіше, ніж винаходити щось нове.
7 листопада 2016 року закарбується в пам’яті вітчизняної Феміди зокрема та суспільства та держави
загалом як дата початку революційних змін у процедурі формування найвищого судового органу. З ухва-
ленням Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№ 1402-VIII від 2.06.2016) вдалося піднести «заліз-
ну завісу» над процедурою проведення добору претендентів до Верховного Суду. Так, «таїнство висвячен-
ня» в судді Верховного Суду «обраних», яке завжди існувало в Україні, перетворилося на публічне дійство,
а до участі в конкурсі залучили також представників інших юридичних професій: адвокатів і науковців.
У п. 13 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» згаданого нормативно-правового акта, що набрав
чинності 30 вересня 2016 року, законодавець висловив бажання не зволікати з утворенням найвищого
суду: «Проведення конкурсу на посади суддів Верховного Суду у відповідних касаційних судах має бути
розпочато не пізніше двох місяців з дня набрання чинності цим Законом».
Вища кваліфікаційна комісія суддів України, на яку законодавець поклав обов’язки щодо організації та
проведення конкурсу, виконала цей припис і 7 листопада 2016 року оголосила конкурс на обіймання 120
вакансій у новому Верховному Суді. Проведення всіх етапів конкурсу забрало більше часу, ніж планувала
комісія. Адже очікувалося, що вже в березні 2017 року ВККСУ визначить, кому віддати перемогу в конкурсі.
Утім, імена 120 переможців стали відомі пізніше – 27 липня 2017 року.
ПЕРШИЙ КОНКУРС ДО НОВОГО ВЕРХОВНОГО СУДУ:
«ВІЙНА СВІТІВ» І НАДІЯ НА МИРIV
22
Перший конкурс до нового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир
UIFUTURE.ORG
Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України почали активну підготовку ще до оголошення конкур-
су: зустрічалися з організаціями-донорами1
з питань проведення конкурсу й експертами з різних країн2
, які
розповідали3
про оцінювання служителів правосуддя в себе на Батьківщині.
Як саме відбувався конкурс? Із якими трудноща-
ми зіштовхнулись його організатори й учасники? Які
позитивні моменти й недоліки виявили під час
відкритого відбору нових представників найвищого
судового органу? Що поклало початок війні між
світами закоренілих консерваторів і відчайдушних
новаторів, критиканів і правників-сміливців, між
світом тих, хто в усьому шукає зраду, та світом тих,
хто свято вірить у перемогу добра?
Щоб знайти об’єктивні відповіді на ці та інші
запитання, варто поглянути на те, як відбувався
конкурс, очима не тільки представників органів, які
його проводили та затверджували його результати,
а й безпосередніх учасників конкурсу та неупере-
джених спостерігачів.
1. БАЧЕННЯ ОРГАНІЗАТОРІВ, ПОМІЧНИКІВ І «ВІЗУВАЛЬНИКІВ»
Про вагоме значення конкурсу
Процес формування Верховного Суду є найваж-
ливішим національним проектом на наступні 25
років. Зміниться не один президент, сотні
міністрів, тисячі депутатів, а судді ВС залишаться
працювати, і їхні рішення матимуть силу преце-
денту.
Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів
України Сергій Козьяков
1.1. ВИЩА КВАЛІФІКАЦІЙНА КОМІСІЯ СУДДІВ УКРАЇНИ
1.2. ГРОМАДСЬКА РАДА ДОБРОЧЕСНОСТІ
1.3. РОЗРОБНИКИ ТЕСТІВ
1.4. ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ ТА ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
1.1. ВИЩА КВАЛІФІКАЦІЙНА КОМІСІЯ СУДДІВ УКРАЇНИ
ТРАНСПАРЕНТНІСТЬ ПОНАД УСЕ
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ23
«Ми намагаємось оперативно почути відповіді на наші запитання, щоб не ломитися у відчинені двері, не
намагатися винайти велосипед. У законі концептуально, але не детально виписаний інструментарій, як
провести конкурс та відбір до ВС. Але в кожній процедурі є низка етапів, які не передбачені в законі. Саме
ці етапи ми повинні визначити, зрозуміло представити їх широкій публіці. Наслідком цього має бути те, щоб
комісія, застосовуючи наукові підходи, які вже спрацювали в інших країнах, відібрала найкращих пред-
ставників до ВС», – такими думками ділився з журналістами тодішній секретар ВККСУ Станіслав Щотка4
.
У результаті ВККСУ сформулювала українські правила проведення «верховних змагань», видавши на-го-
ра низку нормативних документів для проведення конкурсу, які самі члени ВККСУ назвали «якщо не бездо-
ганними, то дуже якісними»5
.
Прикметно, що, спілкуючись з іноземними колегами, члени ВККСУ дізналися: у деяких країнах крісла в
найвищому судовому органі розподіляються за квотами між суддями та представниками інших юридичних
професій. Наприклад, «квотна практика» існує в Португалії. Члени комісії розглядали можливість застосу-
вання такого принципу в Україні, але вирішили обійтися без нього.
«Оскільки законом квоти не передбачені, ми не можемо розширити межі закону. Якби ми запровадили
квоти, був би скандал, ми б ризикували просто цей конкурс втратити як такий, що не проведений легіти-
мно. Упередженості не буде, не потрібно нас підозрювати в тому, що ми придумаємо собі якісь суб’єктивні
квоти. Все буде об’єктивно», — обіцяв журналістам Станіслав Щотка6
.
Про прозорість та відкритість
За ступенем прозорості ми чемпіони світу. У нас і журналісти, і представники громадськості присутні на кожному
етапі конкурсу до ВС. На каналі ВККСУ в ютьюбі велася онлайн-трансляція іспиту. Ми будемо робити стрім під час
співбесіди з кандидатами. Будь-яка зацікавлена особа може все побачити на власні очі.
Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков
Станіслав Щотка. Фото із сайту «Судово-юридичної газети»
24
Перший конкурс до нового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир
UIFUTURE.ORG
Забігаючи наперед, скажемо: після завершення конкурсу стало відомо, що Україна перевершила
квотний показник навіть Португалії, де в найвищій судовій інстанції квота «несуддів» становить лише 10 %.
Адже трохи більше за 70 % претендентів, які подолали всі стадії «верховних випробувань», – судді, решта
– представники адвокатської та наукової спільноти, а також правники із сукупним стажем роботи в цих
сферах.
Після завершення всіх підготовчих робіт ВККСУ дала старт цій грандіозній події. «У таких масштабах
конкурс до Верховного Суду відбувається вперше не тільки в Європі, а можливо, й у світі. Це я кажу не для
того, щоб усі охнули. Просто так визначив закон, який ми маємо виконувати. Вперше в Україні, але не
вперше у світі на посади у ВС можуть претендувати не тільки судді, а й представники інших юридичних
професій, а саме: адвокати та науковці», – розповів на брифінгу7
, присвяченому початку конкурсу, голова
ВККСУ Сергій Козьяков.
Склалося неофіційне гасло конкурсу: «Безпрецедентність, відкритість та прозорість (або транспа-
рентність)». Саме так члени комісії характеризували випробування для охочих стати суддями Верховного
Суду.
«Вперше в історії вітчизняного суддівства найвища судова інстанція формується практично з нуля, із
застосуванням прийомів та методик, які ніколи ще не застосовувалися для відбору суддів, і усе це в умовах
суттєвого падіння довіри до системи українського правосуддя. Увага до цього конкурсу безпрецедентна,
але настільки ж безпрецедентною є і його відкритість», – підкреслив член ВККСУ Павло Луцюк8
.
Транспарентність стала основним принципом, яким послуговувалася ВККСУ під час проведення
конкурсу. Утім, окремі спостерігачі та й самі учасники конкурсу це заперечували, називаючи таку відкри-
тість «надуманою». Але про це згодом. Наразі варто детальніше розглянути чи не найважливішу особли-
вість цього першого конкурсу – кризові ситуації та реагування на них.
Павло Луцюк. Фото із сайту ВККСУ
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ25
Від початку конкурсу і до його завершення виникало чимало кризових ситуацій. Кожна з них супрово-
джувалась широким розголосом в ЗМІ, активно обговорювалась в правничих і не тільки колах. Варто
зауважити, що держава в особі ВККСУ була відкрита до обговорення проблем, надавала пояснення та
пропонувала шляхи їх подолання. З тими проблемами, які не піддавалися оперативному вирішенню,
комісія обіцяла розібратися в перспективі. Це стосується, наприклад, зменшення термінів проведення
конкурсу. Були й проблеми, які, навіть попри докладання комісією максимальних зусиль, аби їх урегулюва-
ти, ймовірно, перекочують і в наступний конкурс до Верховного Суду. Адже їхнє вирішення залежить від
бажання всіх сторін комунікувати, слухати та чути один одного, досягати консенсусу. Однак, як показав
конкурс, таке бажання виникало не завжди і не у всіх.
1. Технічна. Виникла на етапі електронної реєстрації намірів кандидатів узяти участь у конкурсі й поляга-
ла у відсутність доступу до веб-сторінки, неможливості подати онлайн-заявки. Комісія невідкладно роз’яс-
нила, як урегулювати ситуацію. Вимога закону оприлюднити досьє кандидатів на суддівські посади поста-
ла перед проблемою її виконання – сканування в ручному режимі десятків тонн поданих кандидатами
документів забрало чимало часу та збурило підозри й невдоволення громадськості. ВККСУ вимушена була
розміщувати матеріали досьє поступово.
2. Організаційно-часова. ВККСУ відкладала проведення певних етапів конкурсу через несвоєчасне
надання відповідними органами інформації про кандидатів на посади до Верховного Суду. Відтак конкурс
затягнувся на чотири місяці. До того ж членам комісії довелося опрацювати величезний масив відомостей
щодо претендентів і працювати в цілодобовому режимі.
З огляду на сказане, констатуємо: щоб відстояти
прозорий та відкритий погляд на конкурс і прище-
пити таке саме бачення учасникам змагань,
спостерігачам і суспільству загалом, а також
дійсним членам ВККСУ доводилось постійно пере-
бувати під пильним поглядом ЗМІ, роз’яснювати
кожну новину, яка з’являлась не лише на сайті
комісії, але й на сайті ГРД та у фейсбуку.
РЕАГУВАННЯ НА КРИЗОВІ СИТУАЦІЇ
ТРИ ПРОБЛЕМИ, ЩО ВИНИКЛИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ
Про тиск на ВККСУ
Під час конкурсу у Верховний Суд на комісію
безпрецедентно збільшився тиск з боку деяких
представників громадських об’єднань і деяких
ЗМІ, які в доволі рішучий спосіб «підказують», як
саме необхідно голосувати.
Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів
України Сергій Козьяков
26
Перший конкурс до нового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир
UIFUTURE.ORG
«Часто співбесіди закінчувались о 23-й годині, а робочий день тривав по 14–18 годин. Слова «втомились»
не було у нашому дискурсі: потрібно було аналізувати досьє кандидатів, їхні мотиваційні листи, зіставляти
цифри у деклараціях, вивчати інформацію від ГРД, відповідати на запитання ЗМІ та, зрештою, ухвалювати
професійні «холодні» рішення», – писав у своєму блозі Сергій Козьяков9
.
«Конкурсна процедура повинна бути більш лаконічною. І тривати не 9 місяців, а максимум 6», – так про
перший урок конкурсу висловився Сергій Козьяков під час Чернігівського регіонального судового форуму
«Самоврядування суддів – гарантія незалежності»10
.
3. Відкритий і непублічний тиск. Час від часу в ЗМІ та на інтернет-ресурсах з’являлася інформація про
начебто нечесність конкурсу. Наприклад, деякий час інтернет-простором активно поширювався список
«переможців конкурсу на посади до Верховного Суду, погоджених на Банковій».
«Суддями ВС стануть лише кандидати, які наберуть максимальну кількість балів на публічному конкурсі.
Будь-які повідомлення про наявність «списків переможців» є дезінформацією з метою завадити судовій
реформі. Стосовно того, що ця інформація не відповідає дійсності, я готовий свідчити перед будь-яким
правоохоронним органом. Впевнений, що фейки будуть спростовані результатами конкурсу», – відреагу-
вав на закиди Сергій Козьяков.
Крім того, ВККСУ отримала лист, у якому одному із членів комісії пропонувалося піти у відставку.
Очевидно, низький рівень довіри до судової влади та сумніви щодо спроможності впровадити якісні
зміни призводили до появи на кожному етапі конкурсу пліток і пересторог, не реагувати на які означало б
не чути суспільство. Відтак курс на постійну медіа-присутність був у пріоритеті як у ВККСУ, так і ГРД.
Про результати конкурсу
У хворе тіло пересадили клапті здорової ткани-
ни. Не факт, що приросте, однак надихає.
Колишній член Громадської ради
доброчесності Леонід Маслов
https://maidan.org.ua/2017/07/leonid-maslov-ya
k-ya-otsinyv-rezultaty-konkursu-verhovnoho-sudu/
Крім того, Громадська рада доброчесності
неодноразово публічно звинувачувала комісію в
порушенні або зміні правил проведення конкурсу.
Що стосується непублічного тиску, то ВККСУ
зафіксувала кілька випадків. Так, одна з політичних
партій вимагала, щоб члени комісії погодилися з
негативними висновками Громадської ради щодо
двох кандидатів. Ще один факт тиску: до комісії
надійшло кілька листів від «неідентифікованого
громадського об’єднання» з вимогою усунути 5–6
конкретних кандидатів від участі в конкурсі.
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ27
Відповідно до закону Громадська рада доброчесності була створена з метою сприяння Вищій кваліфіка-
ційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям
професійної етики та доброчесності для кваліфікаційного оцінювання. Утім, від початку діяльності ГРД
позиціонувала себе не союзником, а противником, і вдавалася на своєму офіційному сайті до гучних
«викривальних» заяв щодо конкурсу й окремих дій ВККСУ.
Саме такі заяви є основним індикатором ставлення представників громадськості до «верховних
змагань». Детальніше зупинимось на їхньому змісті та впливі на перебіг конкурсу.
1. Щодо ситуації з виконанням практичного завдання конкурсантами: дехто з претендентів раніше
вирішував модельні справи в реальному процесі. «ГРД просить взяти до уваги думку, висвітлену самою
ГРД, окремими її членами, експертами та представниками громадськості, що модельні задачі мають бути
вдосконалені таким чином, щоб допускати лише схожість до реальних судових справ, а не повний збіг», –
з офіційної заяви ГРД11
.
Реакція ВККСУ
Наступного ж дня на офіційному сайті ВККСУ з’явилася заява-відповідь: «Жоден з кандидатів не мав
будь-яких переваг перед іншим учасниками іспиту до Верховного Суду. Інформація щодо наявності пере-
ваг у деяких учасників конкурсу до Верховного Суду під час вирішення ними практичного завдання не
відповідає дійсності»12
.
«Модельні справи отримувалися на підставі реальних справ, які розглядалися судами усіх інстанцій. Для
кожної спеціалізації. Справа, яка потрапила до практичного завдання, була згенерована комп’ютером.
СІМ ОЦІНЮВАЛЬНИХ ЗАЯВ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ ДОБРОЧЕСНОСТІ ПРО КОНКУРС
1.2. ГРОМАДСЬКА РАДА ДОБРОЧЕСНОСТІ
«ВИКРИВАЛЬНА» ОПЕРАЦІЯ
Фото із сайту humanrights
28
Перший конкурс до нового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир
UIFUTURE.ORG
Ніхто з членів ВККСУ не знав, якою вона буде. Якщо до наступного етапу пройдуть судді, які розглядали
справу, що стала модельною, і буде доведено, що цей факт їм допоміг, то члени комісії можуть перевірити
в інший спосіб наявність у таких кандидатів практичних навиків виготовлення процесуальних рішень.
Водночас звертаю увагу, що дійсні судді Верховного Суду України готують інші за змістом та формою судові
рішення, адже нинішній ВСУ не є судом касаційної інстанції», – деталізував член ВККСУ Михайло Макар-
чук13
.
2. Несправджені очікування щодо оприлюднення ВККСУ оцінок за практичне завдання, а також
тексти робіт кандидатів і виставлені їм кожним із перевіряльників бали14
.
Реакція ВККСУ
«Все члены Комиссии несут ответственность, предусмотренную законом при проверке письменных
работ. И только мы будем их проверять… Мы до начала конкурса не предупреждали никого из кандидатов,
что работы будут публиковаться. И сделать это – будет означать, что мы изменим правила во время игры.
Без их согласия. Только потому, что на этом настаивают представители Общественного совета добропоря-
дочности? Кстати, все ли? Подчеркну: обнародование в сети 520 работ приведет к спекуляциям и к
возможным угрозам конкретным кандидатам. О такой опасности, кстати, говорится в п. 48 заключения
Консультативного совета европейских судей № 17. Наши европейские эксперты настаивают: процедуры
квалификационного оценивания кандидатов должны быть прозрачны, индивидуальные результаты
конфиденциальны. Хочу напомнить, что ОСД по закону занимается той частью оценивания, которая
называется «добропорядочность и профессиональная этика». Это означает, что данный орган никакого
отношения к части конкурса, где был тест на знание законодательства и практическое задание, не имеет.
Я бы коллег попросил готовить выводы кандидатов, которые они нам должны предоставить на собеседо-
вание. В них как раз должна быть оценка добропорядочности и этики. Давайте, каждый своим делом
займемся», – виступив у ЗМІ Сергій Козьяков15
.
3. Вимога пояснити причину неврахування комісією визначеного нею ж мінімально допустимого
балу за виконання практичного завдання, внаслідок чого до наступного етапу конкурсу допущено
кілька десятків кандидатів, які не набрали мінімально допустимого балу16
.
У цій заяві представники ГРД навіть заговорили про ознаки закритості конкурсу: «Проблеми з прозорі-
стю конкурсу в частині кваліфікації кандидатів на посади суддів нового Верховного Суду є дедалі гострі-
Михайло Макарчук. Фото із сайту ВККСУ
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ29
шими. Відсутність прозорості конкурсу підриває суспільну довіру до нього. Тому Громадська рада добро-
чесності вкотре наголошує на необхідності відкриття суспільно важливої інформації: як щодо практичних
завдань і робіт кандидатів, так і щодо індивідуальних оцінок»17
.
Реакція ВККСУ
«Закон говорить про етап «іспит» у цілому, який складається з двох підетапів – тест та практичне
завдання. Нам здавалося, що ми логічно передбачили можливість відсіяти когось після тесту. Тест –
найбільш об’єктивний, з точки зору всіх експертів-тестологів, показник. Якщо особа не набирає прохідний
бал, то припиняє участь у конкурсі. Коли відбулося практичне завдання ми передбачили другий мінімально
допустимий бал, але був передбачений і третій. Це була наша така тактична, а як виявилося, що, можливо,
навіть і до певної міри стратегічна помилка: ми ввечері сказали, хто які бали набрав, і розійшлися, бо були
знесилені. А зранку виявилося, що ми повинні були оприлюднити третій мінімально допустимий бал і
сказати, що другий не є відсікаючим. Чому ми вирішили що він не є відсікаючим? Бо постало питання:
якщо ми не виведемо суму балів за іспит, а відсічемо на другому етапі, втратимо 43 особи, зведемо два
числа суму, отримаємо парадокс. Який ми і отримали: той, хто не склав практичне завдання, але мав висо-
кий показник на тесті, за сумою відбувався як досить успішний кандидат. Виникло питання: чи отримати 43
позови у зв’язку з звуженням права осіб, чи піти на розширення права кандидатів, дати їм можливість далі
брати участь, витримати критику на свою адресу і жити далі. У результаті ми отримали один позов замість
43», – розтлумачив ситуацію тодішній секретар кваліфікаційної палати ВККСУ Станіслав Щотка.
4. Щодо оприлюднення досьє кандидатів: представники ГРД заявляли, що комісія не дає можливості
ознайомитися з документами18
.
Цією заявою громадськість звернула увагу органу суддівського врядування на положення Закону Украї-
ни «Про судоустрій і статус суддів», які містять вимогу щодо оприлюднення досьє кандидатів на посади
суддів на офіційному веб-сайті ВККСУ.
Реакція ВККСУ
«Досьє всіх кандидатів, які подолають перший етап кваліфікаційного оцінювання, буде завчасно опри-
люднено комісією з тим, щоб дати можливість громадськості ретельно ознайомитися з інформацією
стосовно кандидатів. Це рішення було неодноразово доведено до відома членів ГРД. Водночас члени ГРД
і тепер мають змогу ознайомлюватися в приміщенні ВККСУ з наявною в комісії інформацією. І певна части-
на членів ГРД добросовісно реалізовує це право. Комісія звертається до членів ГРД та інших представни-
ків громадськості з пропозицією налагодити конструктивну роботу задля спільної мети – ефективного
проведення конкурсу до Верховного Суду та добору професійних, доброчесних та етичних кандидатів»19
.
5. Щодо припинення участі в конкурсі кандидатів, які, на думку Громадської ради доброчесності, не
відповідають критеріям доброчесності та професійної етики; оприлюднення балів за результатами
співбесід кандидатів, щодо яких немає висновку ради до початку пленарних засідань; проведення
поіменного голосування за подолання висновків ради та негайне оприлюднення протоколів такого
30
Перший конкурс до нового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир
UIFUTURE.ORG
«Довіра до конкурсу можлива лише в разі забезпечення відкритості всіх його етапів, кожен із членів
Вищої кваліфікаційної комісії суддів повинен нести персональну відповідальність за ключові рішення, що
визначать долю українського правосуддя на найближчі кілька десятків років»20
.
Реакція ВККСУ
«Нам часто ставлять запитання: чому комісія в небагатьох випадках погодилася з висновками негатив-
ного характеру, які надала ГРД? Потрібно трохи ширше на це дивитися. Адже на перших етапах була відсія-
на велика кількість кандидатів: як тих, до кого у громадськості були претензії, так і тих, до кого зауважень
не було, а можливо, хтось навіть хотів би похвалити їх. Ми отримуємо багато інформації з великої кількості
джерел, у тому числі від правоохоронних органів і правових відомств. Наприклад, від НАБ. Уявімо, що його
представники теж сказали: «Ми не бачимо негайного результату від вас. Зупиніть 20–30% кандидатів». І
якщо НАЗК теж так скаже? То через 3 дні в нас не буде жодного кандидата. Ми вже на фініші конкурсу,
тому повинні уважно й обережно підходити до будь-якої кандидатури. Навіть якщо вона дуже сильно
комусь не подобається», — розповів під час брифінгу на тему «Конкурс до Верховного Суду напередодні
фіналу» Сергій Козьяков21
. Пізніше, голова ВККСУ у своєму блозі зауважив: «Заяви щодо негайного припи-
нення участі у конкурсі тих чи інших кандидатів на нас не діють»22
.
Крім того, що стосується поіменного голосування щодо вердиктів ГРД, то ВККСУ повідомила: відповідно
до ст. 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішення комісії в пленарному складі ухвалюється
більшістю від складу ВККСУ. До того ж у голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої вирішу-
ється питання, та інших осіб, які не є членами комісії. Про поіменне голосування — жодного слова. Відтак
члени Комісії не можуть на догоду комусь відступати від норм закону.
Про роль висновків ГРД
Висновки ГРД мають юридичні наслідки, оскіль-
ки можуть стати частиною судового оскарження
з боку суддів чи кандидатів на посаду суддів.
Тому вони повинні бути змістовними, доказови-
ми, системними та логічними.
Заступник голови ВККСУ Станіслав Щотка
Про роль висновків ГРД
Дуже багато висновків ГРД є цікавими. Навіть
якщо вони не є одразу ж результативними, це
інформація, яка є важливою. Вона впливатиме
на остаточне виставлення балів.
Член ВККСУ Андрій Козлов
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ31
6. Заклик не допустити ухвалення рішення щодо відповідності кандидатів на посаду судді Верховно-
го Суду за наявності у будь-якого члена ВККС конфлікту інтересів та не піддавати сумніву об’єктивність
та легітимність результатів конкурсу23
.
Реакція ВККСУ
«Вчора взяв ще 24 самовідводи, загалом – 36. Дякую членам ВККС за розуміння і моїх мотивів, і важливо-
сті абсолютної безсторонності в процедурі конкурсу до Верховного Суду», – зазначив 2 грудня 2016 року
на своїй сторінці у фейсбуку член комісії Андрій Козлов24
і наголосив у коментарях до цього допису, що це
загальне явище, тобто всі члени ВККСУ, щоб уникнути конфлікту інтересів, зробили це саме.
У рамках конкурсу до Верховного Суду Громадська рада доброчесності підготувала висновки про невід-
повідність кандидатів критеріям професійної етики і доброчесності для 36,7 % (140) кандидатів26
. Щодо 113
осіб рада не виявила обставин, що свідчили б про недоброчесність. 128 кандидатів дістали інформацію
ГРД чи окрему думку в разі рішення про ненадання інформації.
За даними річного звіту Громадської ради доброчесності, під час роботи з інформацією про кандидатів
на посаду судді, члени ради з’ясовували відповіді на такі запитання:
1) Чи правдиво кандидати декларували своє майно?
2) Чи відповідає їхній стиль життя офіційним доходам?
3) Чи допускали вони неетичну поведінку?
4) Чи всіх родичів вказали в декларації родинних зв’язків?
5) Чи правдиві відомості в декларації доброчесності та анкеті кандидата на посаду судді?
6) Чи траплялося в їхній практиці грубе порушення прав людини та ухвалення свавільних рішень?
7) Чи дотримувались стандартів академічної доброчесності?
8) Чи дотримувались принципу незалежності?
7. Заклик повторно провести співбесіди з окремими кандидатами на посаду суддів ВС25
.
Реакція ВККСУ
Проведення повторних співбесід не передбачено законодавством.
Андрій Козлов. Фото із сайту ВРП
«СУД НАД СУДДЯМИ»
32
Перший конкурс до нового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир
UIFUTURE.ORG
Рішення ради можна розподілити таким чином:
12 висновків за ініціативи членів ради скасували самостійно, ще декілька висновків скасували після
засідань ВККСУ.
І хоча Громадська рада доброчесності вимагала27
від ВККСУ згоди з усіма її висновками щодо недобро-
чесності окремих претендентів, комісія назвала чотири причини, чому не може прийняти всі вердикти
ради:
Перша причина – наявність припущень. «Ми з повагою ставимося до роботи ради, погоджуємося з
їхніми висновками, але це не означає, що ми будемо голосувати за них автоматично. Коли у висновках
присутні фрази на кшталт: «є підстави вважати» або «з високим ступенем вірогідності», це свідчить, що є
сумніви. Це не є фактом навіть з точки зору ГРД. Якщо це висока вірогідність, то нам потрібно подумати
над цим. Нам може дуже не подобатися прізвище цього кандидата, але потрібно все перевірити. Одна
ситуація, коли кандидат під час співбесіди не може нічого пояснити. Але ж є особи, які на засіданні нада-
ють документ на 30–100 сторінках та свої пояснення на 5–10, а інколи й на 25 сторінках. Тому з нашого боку
буде дуже непрофесійно, якщо ми негайно ухвалюватимемо рішення, щоб зупинити рух такого кандидата
в конкурсі», — наголошував28
Сергій Козьяков29
.
І це не суб’єктивна думка комісії. Навіть самі конкурсанти звертали увагу на якість підготовки висновків
ГРД: «Я не зовсім згоден з тими методами, за якими працює ГРД. І багато висновків у мене викликають,
м’яко кажучи, подив. Я не вважаю їх обґрунтованими. На мій погляд, ГРД зайнялася тим, на що немає ані
повноважень, ані компетентності, – оцінкою правильності судових рішень. І термін, який вони вигадали, –
«сумнівні рішення», – на мій погляд, дуже сумнівний. Як адвокат скажу, що немає жодного суддівського
рішення, яке я був би не здатний піддати сумніву. Жодного! … Підхід ГРД віддає політичним суб’єктивіз-
мом…Вважати суддю недоброчесним тільки тому, що він не сповідує ті підходи, які я розділяю, не можна.
Так, він може не розуміти певних концепцій, які, я вважаю, він мав би розуміти. Але до доброчесності це
Висновки про
невідповідність
Інформація чи
окрема думка
Не виявлено
обставин щодо
невідповідності
% Кількість
кандидатів
% Кількість
кандидатів
% Кількість
кандидатів
Судді 44 123 33 92 23 64
Адвокати 15 6 45 18 40 16
Науковці 14 5 32 12 54 20
Сукупний
стаж
24 6 24 6 52 13
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ33
немає ніякого стосунку», – зазначив виконавчий директор Української Гельсинської спілки з прав людини,
адвокат Аркадій Бущенко (нині – суддя Верховного Суду)30
.
Друга причина — наявність у висновках ГРД тверджень про подальшу роль ВККСУ в аналізі інформації,
що міститься в документі. «На пошту Громадської ради доброчесності надійшло повідомлення від грома-
дянина України, який зазначив, що кандидатом в складі колегії Апеляційного суду Харківської області вино-
силися неправосудні рішення, ухвалені з порушенням норм про строк позовної давності (Справа №
2-6533/11). Враховуючи той факт, що Громадська рада доброчесності не здійснює аналізу рішення суду на
предмет порушення норм матеріального права, просимо ВККС розглянути це звернення та надати також і
йому відповідну оцінку», – зазначала рада в одному з висновків31
.
Третя причина – зміна думки Громадської ради доброчесності. Так, наприклад, 12 квітня у своєму
рішенні рада зазначила, що всі зібрані факти є «самостійною підставою для висновку, що кандидат не
відповідає вимогам доброчесності та професійної етики». 26 квітня відбулася співбесіда з претендентом.
«А вже 5 травня ГРД на підставі матеріалів і пояснень, які надав кандидат, знову зібралася та ухвалила інше
рішення: «Кандидат переконав, що його помилки в декларуванні не мають ознак свідомого приховування
майна від декларування. Наведені обставини недекларування не є достатніми для висновку про його
недоброчесність. Тому ГРД вирішила скасувати висновок про невідповідність кандидата. Просимо ВККС
відомості, повідомлені у скасованому висновку, вважати інформацією», — підкреслив Сергій Козьяков32
.
Четверта причина — наявність окремих думок членів ГРД. «Не завжди за негативні висновки члени ГРД
голосують одностайно», – відзначав Сергій Козьяков33
. Так, у 38 % проведених ГРД голосувань одностай-
ного рішення не було (одні утримувалися від голосування, інші голосували «проти»).
Як зазначали експерти, «криза довіри – чинник, який найбільше ускладнює співпрацю між ВККСУ та
ГРД»34
. Утім, сподівання на досягнення миру між цими органами після комунікаційної та світоглядної
«війни», попри всі докладені комісією зусилля, не справдилися. ГРД виснувала, що під час конкурсу на
посади до ВС її «використали для легітимізації потрібного результату в очах суспільства та міжнародної
спільноти»35
. Про небажання вести діалог з ВККСУ свідчить і заява ГРД про припинення її участі в ще
одному важливому етапі судової реформи – процесі кваліфікаційного оцінювання дійсних суддів36
.
Аркадій Бущенко. Фото із сайту УГСПЛ
34
Перший конкурс до нового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир
UIFUTURE.ORG
Створення Громадської ради доброчесності – це маленька (для багатьох взагалі непомітна), але дуже
важлива революція. Судова влада в незалежній Україні довгий час залишалася поза межами публічного
політичного процесу: ми не маємо прямих виборів суддів; суддя в Україні – це призначенець (якщо не за
процедурою, то принаймні в очах суспільства). Це може звучати дещо пафосно, але поява ГРД вбудувала
громадськість в процес формування судової влади, і цей процес став частиною публічної політики, як і має
бути в демократичному суспільстві.
Оцінювати роботу ГРД слід перш за все за результатами конкурсу до Верховного Суду. Я з абсолютною
впевненістю можу сказати, що більшість членів ради доклали усі можливі зусилля, щоб кандидати, чия
доброчесність викликала очевидний сумнів, не потрапили до оновленого Верховного Суду. Усі розуміли, що
нам буде протистояти система, яка складалася десятиріччями. Іноді ця система перемагала, іноді відступа-
ла. У кожному випадку ми згадували хрестоматійний франковий вірш про каменярів.
ГРД – унікальний досвід побудови політичного інституту «знизу». Вона не є державним органом, її робота
позбавлена зайвого формалізму, покрокової регламентації та інших рис, які роблять державний апарат
важким уповільненим монстром. Наша робота є колегіальною; розгляд будь-яких важливих питань, зокре-
ма, затвердження висновків про недоброчесність судді або кандидата, відбувається у повному складі, хоча
закон дозволяє приймати висновки у більш вузьких «колегіях» з чотирьох-п’яти членів ради. Це наша
принципова позиція: ми вважаємо, що краще витратити більше часу, але уважніше і якісніше розглянути
кожну конкретну ситуацію, аніж видати на-гора якесь вражаюче число тих чи інших рішень.
З іншого боку, я думаю, усі члени ГРД побачили, якої неймовірної кількості енергії та ресурсів потребує
організація будь-якого масштабного державного процесу. Ми працюємо на волонтерських засадах, у нас
практично немає жодного матеріально-технічного забезпечення. Натомість за час конкурсу до Верховного
Суду ми в тій чи іншій формі опрацювали понад дві тисячі звернень громадян.
Після завершення конкурсу до Верховного Суду ГРД очікував новий виклик – кваліфікаційне оцінювання.
Однак участь ГРД у цьому процесі показала, що двадцятеро людей, навіть за допомоги ще кількох десятків
ЕКСКЛЮЗИВ
Сергій Верланов, член Громадської ради доброчесності
СІМ ДУМОК ПРО ГРОМАДСЬКУ РАДУ ДОБРОЧЕСНОСТІ
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ35
аналітиків, за відсутності належної матеріально-технічної бази просто не в змозі виконувати рутинну
роботу з перевірки всіх суддів країни. Це моя особиста думка, вона відрізняється і від думки багатьох колег,
і від того, що написано в законі, але залучення ГРД до таких рутинних процесів як кваліфікаційне оцінюван-
ня дуже неефективно – рада просто дублює функції ВККС. В ідеалі ГРД має активно працювати під час
важливих доборів (як-то до Верховного Суду чи до Вищого суду з інтелектуальних прав), а в інший час
моніторити і реагувати на прояви недоброчесної поведінки суддів.
Із самого початку існування ради нам закидали, що предмет нашої діяльності не визначений належним
чином. Що таке доброчесність? Хто такі ці люди (члени ради), що вони будуть оцінювати доброчесність
інших людей? І багато іншого. Насправді, проблема з методологією дійсно існує. Доброчесність – категорія
моралі; поняття, у якого не може бути чіткого визначення. За ці півтора року нам вдалося напрацювати
деякі критерії і орієнтири, як відрізняти недоброчесну поведінку. Звісно, нам допомагали всесвітньо визна-
ні документи, такі як Бангалорські принципи поведінки суддів. Але абсолюту тут не існує. Кожний випадок
слід розглядати окремо і спиратися не тільки на абстрактні настанови юридичних текстів, але й на реалії
життя. Не слід забувати, що судді є членами того самого суспільства, що і ми самі.
Менше за все мені б хотілося, щоб ГРД сприймалася виключно як інституція, метою якої є «завалити»
якомога більшу кількість «поганих суддів». Я бачу нашу мету більш глобально – у вибудовуванні якісно
нового погляду суспільства на суддівську владу і її формування як на частину публічного політичного
процесу, до якого повинна бути залучена громадськість».
Про значення тестів
Усі ці елементи: тестові питання, практичні завдання, а також тести для перевірки морально-психологічних
якостей кандидатів, ― зіграли вирішальну роль при остаточному оцінюванні кандидатів, дозволивши
розумно обмежити ступінь дискреції ВККСУ та забезпечити дійсно прозорий та об’єктивний відбір.
Координатор проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Довидас Віткаускас
36
Перший конкурс до нового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир
UIFUTURE.ORG
У підготовці окремих етапів конкурсу ВККСУ допомагали експерти, котрі готували запитання для оціню-
вання знань, навичок, умінь претендентів на посади до Верховного Суду та їхніх особистих морально-пси-
хологічних якостей.
І хоча окремі фахівці та й самі кандидати звертали увагу на неоднозначність конкретних запитань37
,
двозначність і неточність у формулюваннях38
, на те, що «ні за формальними, ні за змістовними критеріями
неможна дійти висновку щодо чіткої організації в підготовці тестових завдань та проведення тестування»39
,
розробники тестів, усунувши певні огріхи, наголошували: база питань «абсолютно унікальна і формува-
лась з нуля, говорили, що «пишаються результатами своєї роботи і вважають, що Україна може слугувати
прикладом для менш розвинених систем»40
. Крім того, уже до проведення другого конкурсу до ВС, питання
та модельні справи планується удосконалити41
.
«Координація розробки тестових завдань для конкурсу до Верховного Суду була цікавим проектом і
певною мірою професійним викликом для фахівців UEnet.
Розробники тестів добирались з числа 184 розробників тестів, яких підготували в попередніх наших
проектах, і спеціально для цього проекту.
Після відбору і виключення осіб, що мали потенційні конфлікти інтересів, до проекту долучились 114
розробників і рецензентів. Ця велика група експертів представляла провідні правничі школи України,
суддівську спільноту (судді у відставці) та науковців і адвокатів. Кожне розроблене тестове завдання
проходило 4 сліпих рецензування і критичний розгляд ВККСУ.
Третє рецензування здійснювали судді-рецензенти, відібрані ВККСУ з числа суддів у відставці, для яких
було проведено спеціальне навчання з основ тестології. Остаточний розгляд тестових завдань перед їх
публікацією на вебсайті ВККСУ здійснювали особисто члени комісії.
Підготовка до початку розробки тестових завдань зайняла близько двох місяців, впродовж яких ми було
проведено 5 тренінгів для додаткових, запропонованих ВККСУ, розробників і рецензентів. Активна фаза
проекту (власне розробка і рецензування) зайняла всього півтора місяці. Такі стислі терміни стали профе-
сійним викликом для UEnet.
1.3. РОЗРОБНИКИ ТЕСТІВ НА ЗНАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА,
МОДЕЛЬНИХ СПРАВ ТА ТЕСТІВ НА ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБИСТИХ
МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ЯКОСТЕЙ І ЗАГАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ
КАНДИДАТІВ
ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ
ЕКСКЛЮЗИВ
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ37
Сьогодні, у 2018 році, вже очевидно, що завдяки фахово організованому процесу підготовки тестів,
анонімне тестування виявилось найбільш безпроблемним, позитивно оціненим етапом конкурсу до
Верховного Суду»
«Дійсно, якщо тестування знань кандидатів не є новелою для вітчизняної судової системи, то з психоло-
гічною перевіркою претенденти ніколи не були знайомі. Адже у рамках конкурсу на посади до ВС уперше
в історії судової системи відбулося тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних
здібностей кандидатів. Останні мали пройти чотири методики тестів, кожен з яких відрізнявся структурою
та кількістю запитань. Три групи тестів, а саме: HCS Integrity Check, BFQ-2, MMPI-2, – психодіагностичні, а
General skills test – це оцінка загальних здібностей кандидата».
«Ми використали 4 блоки тестів. Деякі з них були застосовані при доборі в поліцію, НАБУ, при реформі
місцевих прокуратур та ГПУ, але така комплексна, глибока методика використовується в Україні вперше»,
– відзначала проектний менеджер компанії «ОС Україна» Анастасія Дьоміна42
.
Загалом оцінити роботу розробників психологічних тестів конкурсу можна за такими цифрами: 57 %
кандидатів на посади до Верховного Суду за морально-психологічними якостями відповідають профілю
ідеального судді на рівні вищий від середнього, 39 % – на середньому. Лише 4 % кандидатів мають рівень
нижчий від середнього. 74 % кандидатів відповідають критерію доброчесності на середньому рівні або
вище від середнього. У кожній із 4 оцінених професійних груп середній показник кандидатів (судді, адво-
кати, науковці, сукупний стаж) є практично однаковим43
.
Рівень «за психологічними якостями» вищий від середнього — у 48 % суддів з учасників конкурсу, у 50
% адвокатів, у 75 % науковців та в 52 % осіб із сукупним стажем роботи; середній – у 36 % суддів, у 40 %
адвокатів, у 25 % науковців і 36 % осіб із сукупним стажем; нижчий від середнього – у 16 % суддів, у 10 %
адвокатів, у 0 % науковців та 12 % осіб із сукупним стажем44
.
«Компания OS Ukraine во время конкурса использовала международные тесты, адаптируя их к культур-
ным и научным нормам Украины, то есть кандидат должен соответствовать портрету среднестатистичес-
кого украинца. Именно среднестатистического, поскольку, к примеру, высокая психологическая устойчи-
вость судьи может свидетельствовать о неспособности критично относиться к результатам собственной
деятельности. Обмануть тестирование невозможно, поскольку ответы сопоставляются между собой, а
несоответствие является признаком лжи», – з інтерв’ю Анастасії Дьоміної ЗМІ45
.
Сергій Мудрук, Президент МГО «Універсальна екзаменаційна мережа» (UEnet)
38
Перший конкурс до нового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир
UIFUTURE.ORG
Результати першого конкурсу закріпили своїми рішеннями Вища рада правосуддя (ВРП) та Президент.
Рада сканувала досьє кожного зі 120 переможців, визначених ВККСУ, спілкувалася з ними. Як результат –
двом кандидатам не вдалось переконати ВРП у спроможності вершити правосуддя на найвищому рівні.
«Ми не влаштовуємо якогось кваліфікаційного додаткового іспиту. Запитання, які ставилися членами ВРП,
стосувалися з’ясування загальних питань, у тому числі ми хотіли почути як узагалі кандидат розмовляє, як
він уміє формулювати свої відповіді», – пояснював голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк46
.
Хоча дещо в процедурі добору Вища рада правосуддя змінила б. «Ми маємо право ознайомитися з
кандидатом. Я вважаю, що цю частину процедури слід унормувати. Бо деякі члени Вищої ради правосуддя
теж казали, мовляв, кандидат непрофесійний, не можна за нього голосувати, бо на запитання не відповів.
Але ж Вища рада правосуддя не має права оцінювати професійність, це повноваження ВККС. Якщо ж ми
у Вищій раді правосуддя справді виявили непрофесійність, припустімо, на іспиті кандидатові пощастило, а
тут очевидно, що він не дотягує, тоді нам треба дати такі повноваження. Щоб ми, упевнившись у непрофе-
сійності судді, могли повторно призначити кваліфікаційне оцінювання чи іспит і ухвалити відповідне рішен-
Ігор Бенедисюк. Фото із сайту ВРП
Про історичну подію
Конкурс до Верховного Суду є дійсно унікаль-
ною подією як для вітчизняної системи право-
суддя (адже на конкурсній основі ВС в Україні
формувався вперше), так і для світової практики.
Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк
Про історичну подію
Ми відкриваємо нову сторінку в історії право-
суддя у нашій країні. Верховний Суд – останній
рубіж, остання інстанція, куди людина прийде
захищати порушені права.
Президент України Петро Порошенко
1.4. ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ ТА ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
ЗАВЕРШАЛЬНЕ СЛОВО
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ39
ня. Цей процес не зовсім врегульований», – вважає47
Ігор Бенедисюк.
Загалом Вища рада правосуддя внесла 117 подань Президентові України про призначення на посади
суддів Касаційного адміністративного суду у складі ВС (29), Касаційного господарського суду у складі ВС
(29), Касаційного кримінального суду у складі ВС (29) та Касаційного цивільного суду у складі ВС (30).
1. Про особливість конкурсної процедури: «ВС вперше сформований на основі конкурсу – безпреце-
дентно відкритого, унікального та прозорого. Конкурсу, і кожен із вас це знає, із високим рівнем конкурен-
ції, який проходив під дуже пильним наглядом громадськості, із прискіпливою перевіркою кандидатів всіма
антикорупційними органами».
2. Про аполітичність відбору: «Вперше від процедури добору суддів були усунуті всі політичні органи,
політичні партії, парламент. Дуже важливо, що усунутий і Президент від формування судів».
3. Про «кадрове різнобарв’я»: «Кожний четвертий суддя нового Верховного Суду – адвокат чи науко-
вець. Це безпрецедентно, адже раніше ніколи, ніяк і ніхто з-поза меж судової системи не мав права
кандидувати. На сьогоднішній день ці можливості відкриваються. Хочу наголосити, що трохи більше [від]
третини – судді першої або другої інстанцій, яким до реформи було дуже не просто потрапити до складу
Верховного Суду.
4. Про рішення як взірець для наслідування: «Верховний Суд – це незалежний і головний у системі. На
вас і в подальшому формуванні судової системи будуть тримати рівняння. Саме вашими рішеннями будуть
ЧОТИРИ ВАЖЛИВІ РЕПЛІКИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ПРО КОНКУРС
НА ПОСАДИ ДО ВЕРХОВНОГО СУДУ ТА ЙОГО РЕЗУЛЬТАТИ48
Фото із сайту president.gov.ua
40
Перший конкурс до нового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир
UIFUTURE.ORG
керуватися інші судді. Ваші правові позиції стануть поштовхом для нового розвитку юридичної науки та
судової практики. Це велика честь для кожного з вас – ухвалювати остаточне рішення іменем України. І
коли ви ухвалюєте це рішення іменем України, прошу, думайте про людину та її права. Про незалежність
суду та справедливість, яку ви несете. Про чесність та про непідкупність».
Варто відзначити, що від початку оголошення конкурсу організатор не приховував, що огріхів у процеду-
рі проведення конкурсу не уникнути. «Звичайно, можуть бути помилки та недоліки. Тому ми оголосили
конкурс не на 200 посад, як дозволяє закон, а на 120. Це було зроблено не просто так. Ми знали: якщо
робимо це вперше і в таких масштабах, у нас можуть бути помилки. Ми сказали про це. Тому є ще 80 посад
для майбутнього конкурсу», – розповідав Сергій Козьяков49
.
У свою чергу Громадська рада доброчесності теж підсумувала роботу (ймовірно, і свою також): «Вважа-
ємо результат конкурсу до Верховного Суду несправедливим та несумірним очікуванням суспільства
щодо очищення та оновлення суддівського корпусу»50
.
Утім, попри весь плюралізм думок і суджень, факт залишається фактом – перший в історії відкритий
конкурс до Верховного Суду відбувся й здобутий досвід ляже в основу майбутніх конкурсних процедур не
лише до Верховного Суду, але й до Вищого суду з питань інтелектуальної власності та Вищого антикоруп-
ційного суду України. Від того, як враховуватимуть уроки першого конкурсу та проаналізують допущені
помилки, залежить якість українського правосуддя в найближчі 25 років.
Переходячи від одного до другого етапу конкурсу, ВККСУ не тільки словесно оцінювала перебіг боротьби
за верховні мантії, але й говорила із суспільством мовою цифр. Так, розпочався конкурс із числа «1436», а
завершився на «120». Зрештою, було призначено 115 суддів. Простежити за тим, як змінювався портрет
кандидата, допоможе інфографіка.
«ТРИ ПОРТРЕТИ:
ВІД КАНДИДАТА ДО СУДДІ НОВОГО ВЕРХОВНОГО СУДУ»
Фото з сайту ВККСУ
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ41
625*
64% чоловіки
(63/32роки)
36% жінки (
62/32роки)7.2%сукупн
ийстаж
10.4%адв
окати
12%нау
ковці
70%
с
удді
10.8%
пі
вдень
15%
с
хід
16.2%
захід
58%цент
р України
4%доктораю
ридичнихнаук
28%кандидати
юридичнихнаук
65%немаєвч
еногозвання
СТАТЬ/ВІКПОХОДЖЕННЯ
ПРОФЕСІЯВЧЕНЕ ЗВАННЯ
Загальний портрет кандидата на посаду судді Верховного Cуду
382**
7%сукупни
йстаж
10%адво
кати
10%нау
ковці
73%с
удді
8.5%
пі
вдень
14.6%
захід
15.4%
схід
61.5%цен
тр України
5%доктораю
ридичнихнаук
67.5%немаєв
ченогозвання
СТАТЬ/ВІКПОХОДЖЕННЯ
ПРОФЕСІЯВЧЕНЕ ЗВАННЯ 27.5%кандидати
юридичнихнаук
62.6% чоловік
и(61/32роки)
37.4% жінки
(62/35роки)
Загальний портрет кандидата за результатами першого етапу квал. оцінювання
42
Перший конкурс до нового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир
UIFUTURE.ORG
115***
3.4%сукуп
нийстаж
7.8%ад
вокати
14%на
уковці
74.8%
судді
10%півд
ень
11.8%
з
ахід
12%
с
хід
67.8%цен
тр України
10.4%доктора
юридичнихнаук
60%немаєвч
еногозвання
СТАТЬ/ВІКПОХОДЖЕННЯ
ПРОФЕСІЯВЧЕНЕ ЗВАННЯ 29.6%кандидати
юридичнихнаук
55.6% чоловіки(58/33роки)
44.4% жінки
(62/36роки)
Загальний портрет судді Верховного Cуду
* Кількість кандидатів на посаду судді Верховного Cуду
** Кількість кандидатів допущених до участі у другому етапі кваліфікаційного оцінювання
*** Діючих суддів Верховного Cуду станом на березень 2018 року
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ43
Більшість претендентів, як і ВККСУ, демонстру-
вали суспільству свою відкритість. Вони ділили-
ся враженнями про той чи інший етап конкурсу з
журналістами, у власних блогах, у соціальних
мережах. Однією з визначальних особливостей у
питанні оцінювання кандидатами «верховних
змагань» є те, що, крім відзначення позитивних
моментів, конкурсанти звертали увагу й на
негативні нюанси. А проте вони не вдавалися до
огульної критики, а висловлювали конструктив-
ні пропозиції. Хоча були й винятки з правил:
дехто з учасників конкурсу, не здобувши пере-
моги, говорять про нечесне проведення конкур-
су загалом.
То що думають про конкурс представники
різних професій з учасників цих змагань?
КОНКУРС ОЧИМА КАНДИДАТІВ, ПЕРЕМОЖЦІВ І ВИБУЛИХ
2. ОЦІНКА УЧАСНИКІВ КОНКУРСУ
Про першопрохідців
Всі, хто пройде до ВС, можуть бути оголошені
героями, бо вони витримали конкурс, який
розпочався у листопаді, показали країні, ким є.
Звичайно, можуть бути помилки та недоліки.
Комісія в цілому і я особисто звертали на це
увагу. Тому ми оголосили конкурс не на 200
посад, як дозволяє закон, а на 120
Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів
України Сергій Козьяков
Про першопрохідців
Ті, хто не потрапить до ВС, стануть найщиріши-
ми критиками тих, хто туди попаде.
Заступник голови ВККСУ Станіслав Щотка
Фото із сайту ВЛАСНО.інфо
44
Перший конкурс до нового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир
UIFUTURE.ORG
«Чи є в цьому конкурсі переможці й переможені? Чи є щасливчики й невдахи? Моя відповідь – ні. І ось
чому. Близько 700 правників (адвокатів, науковців, суддів) пройшли всі можливі й неможливі перевірки,
щоб стати суддею Верховного Суду. Ми вперше погодились на відкриття всіх наших «скелетів у шафі». І не
тільки наших, а й усіх наших близьких. Протягом останніх 9 місяців ми перебували майже в реаліті-шоу «За
склом». Цей конкурс дав мені, судді першої інстанції, можливість долучитись до реалізації бажання нашого
суспільства, частиною якого я також є, до творення нової формули взаємодії громадян та органів держав-
ної влади, до нової формули «громадянського суспільства». Оскільки ми всі відважились на участь у
конкурсі, ми всі відкрили себе суспільству, ми дозволили копатись у наших «шафах» – значить МИ зроби-
ли правильний вибір», – зізнався суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Андрій Жук51
.
«На іспиті кандидати могли набрати максимально 210 (90 +120) балів. Тому успішно склала іспит особа,
яка сумарно отримала 157,50 балів (75 % максимально можливого балу) і більше. Комісія встановила, що
успішно склали іспит і кандидати, які набрали 119 балів. Таким чином, на мою думку, комісія помилилась,
допустивши до наступного етапу конкурсу осіб, які набрали від 119 до 157,50 балів. Помилка настільки
очевидна, що її не можливо не помітити. Комісія буде говорити, що це зроблено заради посилення конку-
ренції, від якої виграє споживач (сторони спору). Але навіщо тоді Закон і принципи права? Для того щоб їх
ігнорувати заради конкуренції? Переконаний, що Верховний Суд повинен формуватись зі зразковим
дотриманням закону. Беззаконня не здатне породити законність, як і гріх – праведність», – зазначив суддя
Кіровоградського окружного адміністративного суду Роман Брегей52
.
«Очевидно, что в аспекте восстановления общественного доверия к судам конкурс в ВС потерпел
сокрушительную неудачу. Так, разделяя восприятие конкурса специалистами и обычными гражданами
Украины, следует сказать, что первые уверены в непрозрачности конкурса, а последние не убеждены, что
новый ВС будет защищать их права. Несмотря на публично декларированную «беспрецедентную
прозрачность конкурса», специалистам очевидно, что в действительности эта прозрачность мнимая. Да,
конкурсы, тестирование способностей, составление психологического профиля и собеседования с
комиссией проходили открыто и с применением аудиозаписи. Однако индивидуальные баллы, которые
выставляются членами комиссии на каждом этапе, присваивались в закрытом режиме – по неизвестным
критериям, без оглашения баллов, выставленных каждым членом комиссии и без указания членов комис-
сии, которые присвоили конкретное количество баллов определенному кандидату», – зауважив суддя
Харківського апеляційного господарського суду Михайло Слободін53
.
«У суддів перед науковцями та адвокатами була перевага на етапі підготовки документів. Ми, судді,
живемо, мимоволі фіксуючи й документуючи чи не кожен свій крок. Так, я маю окрему папку з декларація-
ми з незапам’ятних часів, окремо зберігаю змінені та скасовані рішення... Усе моє життя розкладено по цих
теках і поличках, тому пошук документів не забрав додаткового часу, а усвідомлення ступеню відповідаль-
ності та самодисципліна «підказали» підкріпити кожен крок офіційними запитами й відповідями на них.
БАЧЕННЯ СУДДІВСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ45
Проте в такої переваги є й зворотний бік, що стало очевидним на етапі оцінки Громадською радою
доброчесності суддівських чеснот. Досі не розумію, чому нас залишили без «права на відповідь», чому не
дали змоги ознайомитися з зібраними щодо нас матеріалами. У моєму випадку, приміром, в інформації, що
була надіслана до ВККСУ Громадською радою, була описана й долучена як додаток скарга на зовсім іншого
суддю. Вона й досі залишається в матеріалах мого досьє. Щодо іспиту на конкурсі, то найскладнішим для
мене, як і для багатьох інших, було практичне завдання. П’ятигодинний марафон. Розпач від того, що ти
можеш краще…» – зізналася суддя Київського апеляційного адміністративного суду Ірина Желтобрюх
(нині – суддя Верховного Суду)54
.
«Звичайно, конкурс до Верховного Суду – позитивна подія, тим більше, що раніше він ніколи не прохо-
див. Добре, що це могло відбутися так відкрито, що існувала й існує можливість людям потрапити до
Верховного Суду шляхом конкурсу. Вважаю, що особи, які бажають стати суддею Верховного Суду або
обратися на посаду судді, повинні його проходити. А щодо самої процедури – задовга. Думаю, це можна
назвати основним недоліком конкурсу до Верховного Суду. Це постійно тримало в напруженні. Але споді-
ваюся, у подальшому конкурси будуть проходити у більш стислі строки», – висловив надію суддя Вищого
спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Олег Ткачук (нині – суддя Верховного
Суду)55
.
«Сам факт, що Верховний Суд став відкритим не лише для так званих кар’єрних суддів, які вже обійма-
ють відповідні посади (зокрема, і в судах найнижчої ланки), так і для науковців і адвокатів, свідчить про те,
що держава здійснила серйозний крок у напрямку реформування судової системи, і що правильно –
почала таке реформування згори…Одним із найважчих етапів у конкурсі для мене стало збирання доку-
ментів для подання на конкурс. Це було складно не тому, що передбачений великий перелік документів, а,
зокрема, тому, що виконати вимогу про підтвердження 10-річного стажу роботи адвокатом не датою видан-
ня відповідного свідоцтва, а документами із судів, у яких, так би мовити, щороку згадується твоє прізвище,
– це достатньо складне завдання», – зазначив адвокат, доцент кафедри теорії та філософії права ЛНУ ім. І.
Франка, кандидат юридичних наук Дмитро Гудима (нині – суддя Верховного Суду)56
.
Коли я вперше побачила результати тестування (а вони були анонімні, у кожного був свій код), то чесно
кажучи, аж просльозилася, адже я отримала найвищий бал серед кандидатів до кримінального суду – 84,
а претендентів було 177! У той момент я подумала: невже таке може бути? Невже в нас реально щось буває
чесним? Скажу відверто, напевне, саме цей етап був найоб'єктивнішим та найпрозорішим, там не було
можливості втрутитися в процес, і результати оголошені дуже швидко. Наступні етапи, на мій погляд, були
трішки більш закриті, але саме в той момент я подумала, що, можливо, із цього щось вийде», – впевнена
доктор юридичних наук, адвокат Олександра Яновська (нині – суддя Верховного Суду)57
.
ПОГЛЯД НАУКОВЦІВ, АДВОКАТІВ
46
Перший конкурс до нового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир
UIFUTURE.ORG
«Фраза «там усе куплене» слугує виправданням для людей, які бояться спробувати щось нове… Мені
здається, що цей склад Верховного Суду є дуже сильним, і складається переважно з людей абсолютно
іншої формації, аніж то було раніше. Мене вразило ще й те, що конкурс до Верховного Суду був проведе-
ний на дуже високому організаційному рівні. Публічність всіх етапів, швидкий і зручний доступ до інформа-
ції, комфорт, повага до учасників – це все було. У мене інколи складалося враження, що все це відбуваєть-
ся у США, а не в Україні. Ще цікаво, було таке значне медійне покриття, що ми відчували себе зірками
якогось популярного серіалу, адже всі наші знайомі уважно спостерігали за перипетіями конкурсу, обгово-
рювали їх, знали конкурсантів, слідкували за ними. Це було дуже незвично», – констатувала доктор
юридичних наук, керуючий партнер ЮФ «Кібенко, Оніка і партнери» Олена Кібенко58
(нині – суддя Верхов-
ного Суду).
«Як учасник конкурсу можу стверджувати: конкурс до Верховного Суду проведено відкрито, публічно та
нечесно. Комісія в оцінці кандидатів мала діяти безсторонньо (неупереджено), що робить вірним твер-
дження – кандидати з приблизно однаковими показниками мали отримати приблизно однакові бали (мож-
лива похибка до 5 %). На противагу цьому постулату комісія використала свої дискреційні повноваження
упереджено на користь певних осіб, чим спотворила результати конкурсу… Прикро, що «обрані» в такий
спосіб судді будуть якнайменш 20 наступних років формувати судову практику й очікування на покращен-
ня в судочинстві з великою імовірністю будуть марними», – зазначив партнер ЮФ Arbitis Максим Селіва-
нов59
.
«Сучасний підхід, коли на вищі судові інстанції запросили людей «сторонніх», має свої «за» й «проти».
Однозначно, це свіжий струм у культуру судової системи. З іншого боку, це доволі ризикований крок. Мене
ніхто не бачив суддею. Яким я буду? Невідомо. Навіть я не знаю. Сподіваюсь, сплав досвіду і нових віянь
дасть вдалу комбінацію і збагатить обидві сторони… Є чимало критики щодо проведення конкурсу. Однак
те, що такий конкурс став можливим, уже є визначною подією світового масштабу. Йдеться про ступінь
доступу до професії», – сказав виконавчий директор Української Гельсинської спілки з прав людини, адво-
кат Аркадій Бущенко (нині – суддя Верховного Суду)60
.
Новопризначені судді Верховного Суду, фото з фейсбуку
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ47
Участь у конкурсі створила для юристів небезпеку: зійшовши з дистанції на одному з етапів змагань,
вони могли стати об’єктом критики, а подекуди й глузувань колег. Ця потенційна небезпека ставала реаль-
ністю для окремих кандидатів, оскільки інформація про неуспішне складання анонімного письмового
тестування, практичного завдання чи визнання недоброчесними швидко просочувалася у ЗМІ. Таким
чином, на думку претендентів на посади у Верховному Суді, конкурс містив серйозні репутаційні ризики.
«Двоє чинних суддів Верховного Суду України провалили тести на знання законодавства в рамках
конкурсу на потрапляння до нового складу, не набравши навіть мінімальної кількості балів»61
. Подібні
новини вмить набували тисячі поширень.
Особливо ситуація загострилася, коли конкурс залишали кандидати, які не відповідали критерію добро-
чесності та професійної етики. «Коли кажемо, що кандидат не відповідає критерію доброчесності, варто
розуміти, що це рішення ухвалюється лише в межах конкурсу, а не ставиться ярлик на все життя. Кандида-
там повертатись на свої робочі місця, зокрема, адвокатам – захищати інтереси клієнтів, науковцям –
навчати студенів. Поважаймо тих, хто протягом півроку проходив усі можливі перевірки, не побоявся
розкрити своє життя, надав роз’яснення як комісії, так і громадськості», – наголошував Сергій Козьяков62
.
З одного боку, основоположне право на свободу слова та інформації, гарантоване статтею 10 Європей-
ської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, становить собою один із найважливі-
ших «стовпів» демократичного суспільства й одну з фундаментальних умов його прогресу й розвитку. З
іншого – маємо одвічну проблему балансу між правом на інформацію та правом на приватність. Так,
наприклад, закон не зобов’язує членів Громадської ради доброчесності, на відміну від членів Вищої квалі-
фікаційної комісії суддів України, дбати за нерозголошення персональних даних про кандидатів до Верхов-
ного Суду, отриманих під час проведення їхнього кваліфікаційного оцінювання. Інформація накопичува-
лась, збиралась і фактично використовувалась при написанні висновків ради. За словами координатора
ради Віталія Титича, уся отримана ГРД інформація про конкурсантів до найвищого суду зберігалась особи-
сто в нього та в подальшому ним була знищена63
. Утім перевірити ці відомості неможливо через невизна-
ченість статусу Громадської ради, а також через відсутність достовірних даних щодо змісту й обсягу інфор-
мації. У цьому контексті варто зауважити, що після першого конкурсу до Верховного Суду законодавці
вчиняли спроби вирішити вказану проблему. Так, у проекті закону України № 7441 «Про внесення змін до
Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антико-
рупційний суд»» серед змін, які пропонувалось внести до Закону були такі, що безпосередньо стосувались
захисту персональних даних або інформації з обмеженим доступом кандидатів на посаду судді та суддів,
однак профільний комітет їх не підтримав до другого читання.
Крім того, під час першого конкурсу до Верховного Суду деякі кандидати зіштовхнулися з таким явищем,
як дифамація, тобто оголошення інформації, що ганьбить честь і гідність кандидата на посаду судді.
Найчастіше своєрідним спусковим механізмом цього процесу слугувало оприлюднення Громадською
радою доброчесності висновків щодо конкурсантів без попереднього заслуховування їхніх пояснень.
Засоби масової інформації вмить підхоплювали основні меседжі висновків, прикрашали їх промовистими
НЕБЕЗПЕКА ЗАПЛЯМОВАНОГО РЕНОМЕ
48
Перший конкурс до нового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир
UIFUTURE.ORG
заголовками – і кандидат потрапляв «на олівець» громадськості. Добре це чи погано? І так і ні. У справед-
ливо організованому процесі, де дотримані права всіх сторін, такий хід подій справді унеможливить потра-
пляння до лав суддівського корпусу кандидатів із сумнівною репутацією, адже відповідно до Декларації
про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленій Комітетом міністрів Ради Європи
12 лютого 2004 року будь-яка інституція виконавчої, законодавчої чи судової гілки влади може бути об’єк-
том критики у ЗМІ. Кандидат на посаду судді Верховного Суду (суддя, адвокат або науковець), виявивши
бажання взяти участь у конкурсі, фактично погоджується стати об’єктом підвищеної уваги та критики
громадськості та ЗМІ. Разом із тим, статус учасника конкурсу не позбавляє його права захищати свою
репутацію як приватної особи. І з огляду на останню судову практику розгляду дифамаційних спорів, цей
захист може бути досить дієвим, але лише за двох умов: а) коли сторона, яка заявила позов не зв’язана
умовами та термінами проведення конкурсу (розгляд цивільної справи в столичному суді може затягнутись
на кілька років); б) за чіткого визначення статусу Громадської ради доброчесності (оскільки відповідачами
у справі можуть бути фізичні або юридичні особи, які поширили недостовірну інформацію або автор цієї
інформації).
Здебільшого за конкурсом на посади до Верховного Суду спостерігали громадські об’єднання, які сфор-
мували склад ради:
• Громадська організація «Центр демократії та верховенства права» (ініціатор кампанії «ЧЕСНО. Фільтруй
суд!»);
• Громадська організація «Центр політико-правових реформ»;
• Громадська організація «Всеукраїнська громадянська платформа «Нова країна»»;
• Громадська організація «Transparency International Україна»;
НЕБЕЗПЕКА ЗАПЛЯМОВАНОГО РЕНОМЕ
3. ДУМКА СПОСТЕРІГАЧІВ
3.1. ГРОМАДСЬКІСТЬ, ПРЕДСТАВНИКИ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, БЛОГЕРИ
3.2. МІЖНАРОДНІ ДОНОРИ, ІНОЗЕМНІ ТА ВІТЧИЗНЯНІ ЕКСПЕРТИ
3.1. ГРОМАДСЬКІСТЬ, ПРЕДСТАВНИКИ ЗАСОБІВ
МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, БЛОГЕРИ
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ49
• Громадська організація «Громадський люстраційний комітет»;
• Всеукраїнська громадська організація «Асоціація правників України»;
• Сумська обласна молодіжна громадська організація «Європейський вимір»;
• Громадська організація «Центр UA»;
• Громадська організація «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан»».
Про сподівання громадськості
Одним із досягнень судової реформи було те,
що до Верховного Суду, на конкурс, можуть
потрапити одразу люди, які ніколи не були в
судовій системі. Однак нам ніколи не вдасться
перезапустити судову систему, якщо нові люди
не прийдуть на конкурс.
Директор Центру демократії та верховен-
ства права Тарас Шевченко
Тому цілком логічно, що деякі з цих ГО вдава-
лися до дублювання думок Громадської ради
доброчесності щодо проведення конкурсу,
підтримували їхню позицію. Так, рік тому коаліція
громадських організацій «Реанімаційний пакет
реформ» (її учасниками є кілька організацій, що
формували раду) вимагала64
від ВККСУ оприлюд-
нити зміст практичних завдань, письмові роботи
кожного кандидата та виставлені бали кожним із
членів комісії, які проводили перевірку, за відпо-
відними критеріями оцінювання (нагадаємо: таку
заяву зробили і члени ГРД65
).
«Конкурс до Верховного Суду яскраво засвідчив: Вища кваліфікаційна комісія суддів та Вища рада
правосуддя, більшість у яких складають судді, обрані суддями, виявилися неспроможними забезпечити
очищення судової влади від недоброчесних служителів Феміди. Ці органи та їхні процедури роботи потре-
бують докорінного реформування, а роль громадськості в процесі обрання та призначення суддів повинна
бути істотно посилена», – під такою заявою в жовтні 2017 року підписалося кілька ГО66
.
Прикметно, що одночасно подібна заява із закликом до Президента України гарантувати доброчесний
склад нового ВС з’явилася на офіційному сайті ГРД67
. Такі приклади непоодинокі.
Крім того, громадські організації, щоб виразити свою позицію щодо конкурсу, вдавалися до проведення
акцій. «Громадські активісти (із руху «ЧЕСНО», «Автомайдану» та Центру протидії корупції) влаштували під
стінами ВККСУ «марш невідомих». Переодягнені в суддівські мантії та з масками на обличчях, вони показа-
ли, як комісія обирає нових суддів до ВС з «утаємничених кандидатів», чиї досьє вона попри пряму норму
закону так і не опублікувала для широкої громадськості»68
.
50
Перший конкурс до нового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир
UIFUTURE.ORG
«Напередодні першого засідання Вищої ради правосуддя із розгляду матеріалів переможців конкурсу у
Верховний Суд громадськість показала Президенту нечéсть, яка нівелює увесь конкурс та дискредитує
судову реформу. Нечéстю активісти назвали тих 30 кандидатів, які попри негативні висновки Громадської
ради доброчесності, стали переможцями конкурсу. Недоброчесні переможці конкурсу в суддівських манті-
ях та масках усілякої нечисті разом із активістами «Реанімаційного пакету реформ», кампанії «ЧЕСНО.
Фільтруй суд!», Центру протидії корупції, «Автомайдану», Фундації DeJuRe прийшли під Адміністрацію
Президента нагадати про політичну відповідальність Президента за оновлення суддівської системи»69
.
Однак, коли одні представники громадськості під час конкурсу виступали в ролі шукачів недоброчесних
кандидатів і критиків державних органів, влаштовували перформенси й маскаради, інші обирали
конструктивний шлях – знайшовши недоліки в конкурсній процедурі, у законодавстві, надавали держав-
ним органам пропозиції, як виправити ситуацію.
Наприклад, ВГО «Асоціація правників України» проводила круглі столи, присвячені діяльності Громад-
ської ради доброчесності та її ролі в оцінюванні кандидатів на посади суддів, розроблянню критеріїв
доброчесності70
.
Фото із сайту «Громадське»
Фото із сайту УНІАН
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ51
ВГО «Асоціація адвокатів України» також виступала із заявою71
про те, що знaчна кiлькість науковців, які
пoдaли дoкyмeнти для участі в кoнкypсi на пoсадy сyддi Верховного Суду, дістала вiдмoву через те, що «за
xист їхніх дисepтацiй вiдбyвся y спeцiалiзoваниx вчeниx paдax нe вyзiв, a нayкoвиx установ, aбo якщo стaж
наукової po6oти нa6утий ними не y вyзax, a в наукових yстaнoвax». Водночас AAУ запропонувала змiнити т
a пpивести y вiдпoвiднiсть aбo скaсyвaти положення законодавства, які стали причиною неоднакового
тлумачення відповідних норм. До речі, законодавець все ж дослухався до зауважень і полегшив доступ як
науковців, так і адвокатів до суддівської професії.
Не залишався осторонь подій навколо першого конкурсу до Верховного Суду й Аналітичний центр
Ukrainian Institute For The Future.
У серпні 2017 року відбулися відкриті дебати на тему «Конкурс до Верховного Суду: зрада чи перемога?»,
до яких долучилися учасники конкурсу, міжнародні експерти, члени Громадської ради доброчесності, судді,
адвокати та науковці. Наприкінці заходу учасники мали унікальну можливість переглянути епізод докумен-
тального фільму кінематографіста В’ячеслава Бігуна «Чистилище правосуддя», знятого про реальне життя
одного з учасників конкурсу до нового Верховного Суду.
Крім ЗМІ правничого спрямування: «Закон і Бізнес», «Юридическая практика», «Судебно-юридическая
газета», «Українське право», «Юридична газета», – за тим, як проходить конкурс стежили й представники
багатьох інших мас-медіа. Так, за даними ВККСУ, під час проведення кваліфікаційного іспиту кандидатів на
посади суддів були присутні журналісти з кількох десятків ЗМІ.
Учасники відкритих дебатів «Конкурсу до Верховного Суду: зрада чи перемога?». Фото з фейсбуку
ВИСВІТЛЕННЯ В МАС-МЕДІА
52
Перший конкурс до нового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир
UIFUTURE.ORG
Варто відзначити, жанрове розмаїття в поданні
інформації про конкурс: від нотаток до репортажів,
інтерв’ю, статей. Та й самі претенденти до Верхов-
ного Суду, дотримуючись принципу відкритості й
прозорості конкурсної процедури, надавали пред-
ставникам мас-медіа коментарі, наприклад, щодо
того, хто мав би перевіряти практичні завдання
конкурсантів72
, або ж відверто переповідали історії
зі свого життя: «У моїй сім’ї юристів не було, я
можна сказати, із сільськогосподарської династії.
Мій батько працював все життя на селі, а мати –
на шахті, вона видавала світильники шахтарям.
Про місію ВС
Новий ВС ― це той меч, що повинен розрубати
гордіїв вузол і нарешті навести порядок згори
донизу. Тому що якого б чесного суддю ми не
поставили на місцях, його правильні рішення
будуть блокуватися суддями вищих рівнів.
Блогер Антон Сененко
https://www.facebook.com/senenkoanton/posts/1
460458940673250
Мій старший брат свого часу вступив до сільськогосподарського вишу, і я про це думав. Але влітку, коли
я закінчив 9-й клас, батько випадково дізнався, що в Луганську відкрився новий правовий ліцей. Наступ-
ного дня ми поїхали його подивитися, і він спитав мене, чи хочу я в ньому навчатися. Я відповів, що так, хоч
і не був впевнений. Із навчання в ліцеї й розпочалась моя правова спеціалізація. Тож далі моя доля склала-
ся зовсім по-інакшому, ніж у батьків» (суддя Верховного Суду Микола Мазур)73
.
Журналісти, спостерігаючи на всіма етапами конкурсу, спілкуючись із представниками ВККСУ, Вищої
ради правосуддя, Громадської ради доброчесності, кандидатами на суддівські посади, безперечно, сфор-
мували власне ставлення до «верховних змагань». То яким був конкурс на посади до Верховного Суду з
погляду журналістів?
«Конкурс до Верховного Суду став справжнім випробуванням як для судової системи, яка дещо опира-
лася очищенню, так і для громадськості, яка того очищення яро вимагала. Давайте будемо відвертими:
запропонована законодавцем модель оновлення найвищої ланки системи правосуддя з залученням
громадськості була найоптимальнішою у сучасних українських реаліях. Конкурс до Верховного Суду став
лакмусовим папірцем спроможності України як держави, до діалогу зі своїми громадянами. Що цей лакму-
совий папірець виявив у підсумку? А те, що органи, які відповідають за наповнення судової системи кадра-
ми можуть провести процес достойно (хоча поспішність у питанні оголошення мінімального прохідного
балу на іспитах кинула деяку тінь на весь конкурс); те що громадськість не хоче вникати в складі юридичні
конструкції, вона радше повірить «лідеру думки» в соціальній мережі, не завдаючи собі клопоту поміркува-
ЕКСКЛЮЗИВ
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ53
ти про те, чи є цей «лідер думки» об’єктивним. Конкурс було проведено на належному рівні не стільки
завдяки вимоги тогочасності та створення законодавчого підґрунтя, скільки завдяки персоналіям, які
формують Вищу кваліфікаційну комісію суддів України. Членам комісії добре відома ціна репутації – вони
свідомі того, що репутація безцінна. Ніхто із них не опинився у центрі корупційних пліток чи скандалів.
Питання виникали до рівня відкритості конкурсних процедур чи, наприклад, до слабкої вмотивованості
опублікованих рішень ВККС щодо визначення переможців конкурсу, до відсутності у них обґрунтування
оцінки за кожним із критеріїв. Але не до репутації членів ВККС. Але питання відкритості інформації йде у
тандемі з питанням збереження прав та інтересів конкурсантів. Чи можемо ми необхідність збереження
балансу між інтересами громадськості та учасників конкурсу ставити в провину кваліфікаційному органу?
Навряд чи», – такої думки кореспондентка газети «Юридическая практика» Христина Пошелюжна, яка
пильно стежила за проведенням конкурсу.
Цікавою тема конкурсу була і для блогерів, які висловлювали свої думки на інтернет-ресурсах та на
своїх сторінках у фейсбуку75
.
«Скажу честно, я не ожидал увидеть то, что я увидел, и услышать то, что я услышал. Если заработает
Верховный Суд Украины так, как его видит Серей Козьяков, дела перестанут рассыпаться в судах. Даже не
верится, что это происходит на наших глазах и ещё при нашей жизни», – блогер, експерт Павло Себастья-
нович76
.
«Якщо говорити про формування нового ВС, вважаю, що Україна дістала цікавий досвід. Чи досягли ми
поставленої мети? На мою думку, поки що зарано робити якісь висновки. Наразі новий Верховний Суд
працює та ухвалює рішення. Деякі з них вже є знаковими (наприклад, у справі Андрія Вишневського).
Що стосується добору, звичайно, були помилки як у роботі ВККСУ, так і в оцінці певних кандидатів з боку
ГРД. Однак це був перший досвід, тому помилятися – це нормально, як і комунікувати між собою з
проблемних питань. На жаль, з останнім маємо непорозуміння. Інколи складається враження, що ВККСУ та
ЕКСКЛЮЗИВ
Христина Пошелюжна
54
Перший конкурс до нового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир
UIFUTURE.ORG
ГРД – наче німий із глухим. Хоча, здавалось би, усі мають єдину ціль: сформувати в Україні якісний новий
Верховний Суд. Вочевидь, під «якісним» кожен розуміє своє», – резюмував щодо подій навколо першого
конкурсу до Верховного Суду головний редактор «Юридичної газети» Єгор Желтухін.
Для підготовки конкурсу залучили близько 200 фахівців та кілька міжнародних проектів77
, які високо
оцінили його проведення. Утім, без зауважень експертів теж не обійшлося. Воно й недивно, адже конкурс
фактично був експериментальним.
ЕКСКЛЮЗИВ
Єгор Желтухін
ДУМКИ ФАХІВЦІВ
Про прізвища суддів
Думаю, повинен бути хороший мікс «нової
крові» і досвіду в судовій системі ... Я б не акцен-
тував на тому, що якийсь кандидат з відомим
ім'ям (з позитивним чи негативним іміджем)
потрапив в новий Верховний Суд. Потрібно
також дивитися, який він може зробити внесок в
стабільність правової системи.
Керівник проекту ЄС «Підтримка реформ у
сфері юстиції в Україні» Довидас Віткаускас
https://ukr.lb.ua/news/2017/07/26/372456_riven
_organizatsii_reform_sektori.html
«Шлях до нового Верховного Суду не був легкий.
Конституційна реформа, нове законодавство
щодо судоустрою, повний перегляд процесуаль-
них кодексів, становлення нової незалежної та
прозорої системи органів суддівського урядування
– усі ці кроки були надзвичайно складними й
одночасно сміливими рухами уперед. Відкритий,
транспарентний і змагальний добір кандидатів на
найвищі в країні суддівські посади, кожна стадія,
кожен етап у якому наживо транслювалися і були
в центрі прискіпливої уваги громадськості, грома-
дянського суспільства і міжнародної спільноти,
завершився утворенням нового Верховного Суду,
здатного перезавантажити судову систему зага-
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ55
лом. Ретроспективно споглядаючи на процес добору і його результат, слід визнати, що цей доленосний для
української судової системи процес має і свої історії успіху, і свої уроки, які мають бути вивчені. Безпреце-
дентна прозорість і послідовність процедури, яких прискіпливо дотримувалась ВККСУ, важлива і значна
роль громадськості в цьому процесі, нова методологія, що містить оцінку особистих морально-психологіч-
них якостей і загальних здібностей кандидатів, встановили високу планку нових стандартів не тільки для
судової системи України, але й для інших країн. Але важливіше те, що прозорість і залучення громадськос-
ті спричинили парадигматичний зсув у суддівській спільноті, зруйнувавши корпоративізм і патерни
безкарності, визволили здорові сили в самому суддівському корпусі, які прагнуть змін і здатні ці зміни
втілити в життя», – поділився думками національний радник з юридичних питань, керівник відділу верхо-
венства права Координатора проектів ОБСЄ в Україні Олександр Водянніков.
«Будь-який Верховний суд віддзеркалює верхівку мудрості та справедливості народу. Це завжди дуже
складно. І тому в західних демократіях немає практики проведення конкурсу до Верховного Суду. Ми пішли
унікальним шляхом, і думки про те, що можна було зробити цей конкурс ще більш досконалим, дещо хибні.
Не існує таких конкурсів, які відбирали б до Верховного Суду. До Верховного Суду відбирає спосіб життя та
спосіб роботи – чесної, справедливої, високофахової, на користь свого народу. Спосіб життя – інструмент
відбору, а не конкурсу. Конкурс проведено – маємо те, що маємо», – зазначив адвокат, старший науковий
співробітник Інституту держави і права ім. В. Корецького НАН України Микола Сірий78
.
«Це велика честь для мене і величезне задоволення – дожити до того, щоб побачити своїх випускників
суддями Верховного Суду. Я брав участь в різних реформах, але тільки ця дає можливість сподіватися на
повернення довіри до суду. Вітаю Вас, Ваші честі, дорогі мої учні, бажаю вам плідної роботи, а ми завжди
підтримаємо і допоможемо», – запевнив академік Національної академії правових наук України, доктор
юридичних наук, найстарший представник львівської правової школи Василь Нор79
.
««Ваша честь» – багато з вас чули це раніше, а дехто чує лише нещодавно. І це дуже важливі слова,
коли так звертаються. 31 випускник КНУ в складі Верховного Суду – це свідчить про стабільність та якість
юридичної школи нашого університету. Ви пройшли нелегке чистилище, але я б хотів наголосити, що ви
єдині люди в державі, яких змістити з вашої посади ніхто не може. Я був учасником усіх комісій із судової
реформи, які створювались раніше, і тільки ця, вже шоста, яка є сьогодні, закінчилась успішно. Зрозуміло,
наскільки важлива ця реформа й наскільки її чекають в нашому суспільстві та закордоном міжнародні
Олександр Водянніков
56
Перший конкурс до нового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир
UIFUTURE.ORG
інвестори. Тому на вас лежить велика відповідальність – показати, що судова реформа таки відбудеться
зверху донизу», – сказав професор кафедри міжнародного приватного права Київського національного
університету ім. Т. Шевченка, старший партнер юридичної фірми «Василь Кісіль і Партнери» Василь
Кісіль80
.
«Конкурс був дуже специфічний, дуже ретельний, дуже професійний, прозорий, якщо порівнювати з
іншими країнами. Я думаю, якщо поглянути на результати цього конкурсу, – усе відбулося справді на євро-
пейському рівні», – зауважила голова департаменту правосуддя та правового співробітництва Ради
Європи Ханне Юнкер81
.
«ВККС розробила тестові та практичні завдання конкурсу та проводить психологічне тестування канди-
датів на основі методології, сформульованої європейськими експертами. Це свідчить про те, що процес
оцінювання кандидатів проводився відповідно до існуючих європейських стандартів із сильною вимогою
про знання Європейської конвенції з прав людини, а також прецедентного права Європейського суду з
прав людини», – наголосив спеціальний представник Генерального секретаря Ради Європи в Україні Режі
Брійя82
.
«В Україні інтерв’ю кандидатів до Верховного Суду та досьє у відкритому доступі для громадськості.
Відкритість конкурсу до Верховного Суду вражає», — підкреслив старший радник із питань судової систе-
ми Консультативної місії Європейського союзу з реформування сектору цивільної безпеки України Джон
Каббон83
.
Утім, лунала й критика. «Низка сильних кандидатів потрапили до складу Верховного Суду, але все ж
доброчесність багатьох із них викликає сумніви. Вища рада правосуддя повинна окремо переглянути
кожну кандидатуру»,– так Посольство США в Україні оцінило у твітері результати відбору суддів до Верхов-
ного Суду84
.
Досить змістовно й комплексно прокоментував перший український досвід конкурсу до Верховного
Суду координатор проекту ЄС PRAVO-JUSTICE Довидас Віткаускас.
Довидас Віткаускас, фото із сайту euukrainecoop.net
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ57
«Цей досвід є унікальним із точки зору європейських та міжнародних стандартів порівнюваних практик.
ЄС та інші донори ухвалили рішення підтримати такий відбір.
Проведення відбору було довірено Вищій кваліфікаційній комісії суддів України. Комісія займалася,
зокрема, розробкою тестів (питань множинного вибору) та практичних завдань (кейсів) для встановлення
рівня юридичних знань та навичок кандидатів щодо обґрунтування та структурування рішень майбутнього
Верховного Суду.
Запобіжні заходи, вжиті для забезпечення дійсної прозорості та підзвітності процесу, передбачали
участь експертів у процесі відбору та здійснення належного моніторингу донорами та зовнішніми спосте-
рігачами. Усе це було зроблено для того, щоб забезпечити можливість Вищої кваліфікаційної комісії вста-
новити під час остаточного відбору кандидатів до Верховного Суду належний баланс між використанням
різноманітних об’єктивних тестових завдань та результатів оцінювання, з одного боку, і правом розумної
дискреції комісії, з іншого.
Як правило, і міжнародна, і вітчизняна (наприклад, конкурс до НАБУ) практика проведення тестувань не
передбачає розголошення результатів ані широкому загалу, ані самим кандидатам, аби запобігти спекуля-
ціям. Оскільки психологічні тести завжди мають чітко визначену мету – а саме, перевірити, наскільки добре
людина готова до виконання роботи судочинця найвищого рівня. Тому психологічні тести не можуть вико-
ристовуватися для узагальнення висновків про людину в інших ситуаціях. Однак у цьому разі частину
результатів психологічного тестування (тести на визначення рівня IQ) повідомили кандидатам.
Крім того, щоб забезпечувати контроль за новою системою відбору з боку громадянського суспільства,
створили унікальний інститут – Громадську раду доброчесності. Паралельно з іншими органами управлін-
ня судовою владою ГРД мала долучитися до процесу відбору, надаючи свою думку щодо доброчесності
кандидатів – ключового критерію формування довіри громадськості.
До того ж інтерв’ю з кожним із кандидатів можна було подивитися в прямому ефірі в інтернеті.
Важливо додати, що судова система в Україні потребує «свіжої крові» разом із належним рівнем компе-
тентності на всіх рівнях судочинства. Одним зі шляхів залучення досвідчених юристів до Верховного Суду
стало визнання відповідної кваліфікації за представниками інших юридичних професій (адвокатами,
науковцями тощо). Це дозволило їм позмагатися за крісла в новому Верховному Суді разом із дійсними
суддями та суддями у відставці.
Відтак наприкінці 2017 року близько 4000 кандидатів подалися на участь у конкурсі на 600 вакантних
посад у судах першої інстанції. А це справді свідчить про підвищення рівня довіри юридичної спільноти до
нового підходу, апробованого на відборі до Верховного Суду».
ЕКСКЛЮЗИВ
58
Перший конкурс до нового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир
UIFUTURE.ORG
Те, що перший конкурс до Верховного Суду відбувся – переломний момент в історії України. Багато як
українських, так і міжнародних фахівців позитивно оцінили його процедури. Разом з тим, мали місце
проблемні питання, що є цілком прогнозованим, адже місія піонера-першопрохідця – розвідати та
прокласти шлях іншим. І як би ідеально не виглядали процедури у теорії та на папері, лише їх апробація у
практичній площині може виявити той обсяг питань, які потребують подальшого доопрацювання.
Цікаво, що результатом першого конкурсу можна вважати не лише імена переможців, але й тих осіб, які
всупереч деяким прогнозам не потрапили до нового Верховного Суду. Мова йде про так званих «одіозних»
суддів та керівників судових установ. Завершивши всі конкурсні етапи, Вища кваліфікаційна комісія суддів
України продемонструвала спроможність реалізовувати масштабні проекти, Вища рада правосуддя –
працювати оперативно, Громадська рада доброчесності – виконувати роботу в умовах великого наванта-
ження та відсутності технічного забезпечення. Однак, на жаль, варто констатувати також той факт, що
одночасно з високою працездатністю Громадська рада доброчесності демонструвала психологічну та
моральну незрілість перейти від мови ультиматумів до конструктивної співпраці. Відповідно до закону
Комісія та Рада мали б бути союзниками, але під час проведення конкурсу частіше за все виступали у ролі
противників. Ймовірно не на останньому місці серед причин протистояння була політична складова. Вста-
новлений законодавцем спосіб формування цього громадського органу забезпечив потрапляння туди
ряду конкретних осіб, заяви яких дуже часто мали політичний підтекст. Подальша заява у березні 2018 року
про припинення участі у кваліфікаційному оцінюванні суддів також є непрямим доказом того, що інтереси
Ради обмежувались лише моніторингом найрезонанснішої події судової реформи – формування найвищо-
го суду. Все це кристалізувало потребу у перегляді механізму участі громадськості у процедурах очищення
та оновлення кадрового складу судової системи. Крім того, до оголошення другого конкурсу необхідно на
підставі уроків першого – розробити однозначно зрозумілі критерії оцінки доброчесності, удосконалити
механізми запобігання репутаційним небезпекам, на які можуть наражатися як учасники конкурсу, так і
органи та особи, відповідальні за його проведення, та робити його ще прозорішим.
Перший конкурс до Верховного Суду, розпаливши «війну світів» між тими, хто не надіявся на реформи,
та тими, хто повірив у можливість власноруч змінити уявлення людей та їхнє ставлення до Феміди, – проде-
монстрував, що тільки спільними зусиллями державних органів та громадянського суспільства можна
досягти очікуваного результату. Тож було дано сподівання на отримання того, чим закінчується кожна війна
– мир, тобто позитивне сприйняття суспільством переформатування судової системи та віру у справедливе
судочинство.
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ IV
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ59
Свого часу один з найавторитетніших суддів Верховного Суду США Олівер Уендел сказав, що після того,
як став членом суду відчув «тишу, але це – тиша в епіцентрі шторму». Здається з таким описом відчуттів
американського колеги погодиться й більшість українських суддів нового Верховного Суду.
Намагаючись якнайшвидше задовольнити суспільний запит на оновлення судової гілки влади, законо-
давець не зміг уникнути закладення суттєвих ризиків до юридичного базису новоутвореної судової інсти-
туції. Так, у правничій спільноті наявна думка про те, що відсутність указу Президента України про створен-
ня Верховного Суду, а також порушення визначених у законі строків призначення суддів, складають потен-
ційну загрозу для його легітимності у майбутньому. Крім цього, невирішеною залишається ситуація одно-
часного паралельного існування нового Верховного Суду та Верховного Суду України, вищих спеціалізова-
них судів. До 14 грудня 2017 року працювали всі вищі спеціалізовані суди, а вже з 15 грудня без перерви
почав працювати новий Верховний Суд. На відміну від інших новостворених інституцій, наприклад НАБУ,
перед запуском Верховного Суду не відбулось «обнулення» роботи попередніх судів – тисячі справ різних
юрисдикцій були передані на вирішення новому суду. Це створило умови нерівного навантаження між
різними касаційними судами, які входять до складу Верховного Суду. У деяких випадках різниця між наван-
таженням суддів обліковується тисячами справ. Утім, попри всі проблемні питання найвищий суд в оновле-
ному складі почав працювати та відзвітував перед суспільством спочатку за перші 100 днів роботи: до суду
надійшло понад 105 тисяч справ, з яких 75 тисяч від вищих спеціалізованих судів, які ліквідуються та 30
тисяч нових справ. Понад 7 тисяч справ вже розглянуто. А в подальшому – за перше півріччя роботи.
НОВИЙ ВЕРХОВНИЙ СУД. МЕТАМОРФОЗА
V
Інформація з офіційної веб-сторінки Верховного Суду
60
Новий Верховний Суд. Метаморфоза
UIFUTURE.ORG
Згідно з даними опитування Vox Populi, яке проводилось фаховим виданням «Юридична практика»
наприкінці березня 2017 року, 61% респондентів переконані, що говорити про результати роботи Верховно-
го Суду ще зарано, натомість 30% виділяють недоліки в організаційних питаннях, що можуть вплинути на
єдність судової практики, ще майже 9% опитаних вже відчули перші позитивні результати судової рефор-
ми. При цьому умовним маркером судової реформи слугують випадки зміни практики застосування
судами тих чи інших норм матеріального, процесуального права. Правнича спільнота уважно відстежує
такі випадки та активно обговорює їх на юридичних форумах, в інтернет-спільнотах. Зміна правозастосов-
чих підходів під час здійснення правосуддя нормальне явище, адже лише юридичні аксіоми характеризу-
ються особливостями: конкретикою та неспростовністю. У той час як розвиток суспільних відносин, зміна
законодавства, прогрес юридичної науки природно зумовлюють зміни у правозастосуванні.
Примітно, що під час проведення конкурсу була популярною думка про те, що виключно потрапляння до
найвищого суду великої кількості агентів змін судової системи – адвокатів та науковців, зможе суттєво
вплинути на зміну судової практики, змусить систему змінюватись зсередини. Так виник міф про «старих
суддів», які діятимуть за шаблоном, бо неспроможні вийти за рамки власного світосприйняття.
У контексті вищевикладеного, пропонуємо проаналізувати перші результати роботи Верховного Суду у
розрізі кожного з касаційних судів з тим, щоб визначити рівень впливу на результат роботи суддів, вихідців
з-поза судової системи (аналіз здійснювався шляхом опрацювання постанов Касаційного цивільного суду,
Касаційного кримінального суду, Касаційного господарського суду, Касаційного адміністративного суду,
винесених впродовж місяця).
Розгляд цивільних справ здійснювався суддями у складі 31-ї колегії (з 3 або 5 суддів). У жодному випадку
правосуддя не здійснювалось колегією суддів, де переважали судді з-поза системи. Лише у трьох випад-
ках до колегії з п’яти осіб було включено по два таких представники, що відповідно до загальної теорії
«агентів змін» виключило ймовірність вирішального впливу на зміну усталеної судової практики. Утім, не
дивлячись на це, можна констатувати, що судді, які мали чималий стаж роботи у вищих судових інстанціях,
приймали рішення всупереч усталеній практиці Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та
кримінальних справ, навіть у тих випадках, коли вони особисто раніше були включені до колегій, котрі
приймали протилежні за змістом рішення.
Так, наприклад, у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 року (провадження № 521/10070/14ц), вислов-
лено правову позицію щодо сутності права на повагу до житла. У цій справі Касаційний цивільний суд
став на бік особи, яка проживала у гуртожитку та яку після смерті її чоловіка, що на законних підставах
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ61
користувався кімнатою у ньому, власник житлового приміщення намагався виселити. Постанова
приймалась у складі суддів Червинської М.Є., Журавель В.І., Коротуна В.М.. які раніше працювали у Вищому
спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Крат В.І. (науковця), Курило
В.П. (у минулому судді Апеляційного суду Донецької області).
Цікаво, що один із членів колегії – Журавель В.І., раніше суддя Вищого спеціалізованого суду України з
розгляду цивільних і кримінальних справ під час розгляду цивільної справи 6-41356св14, прийшла до проти-
лежного висновку, що викладений в ухвалі від 25.12.2014 року . У цій справі за аналогічних обставин ВСС
погодився з рішенням апеляційної інстанції про виселення відповідачів з гуртожитку.
Розгляд кримінальних справ здійснювався суддями у складі 19-ти колегій (з 3 суддів). У жодному випадку
правосуддя не здійснювалось колегією суддів, де переважали судді з-поза системи. В означений період
часу до складу лише чотирьох колегій Касаційного кримінального суду було включено по одному судді з
колишніх адвокатів/науковців. Зазначеними колегіями прийнято 68 рішень (близько 7%).
Прикладом інертності підходу суддів до оцінки певних обставин після переходу до нового Верховного
суду може стати постанова Верховного Суду від 01.03.2018 року у справі № 398/5735/14-к, якою було вста-
новлено, що недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, і
суд не може на нього посилатися при ухваленні судового рішення. Верховний Суд зауважив, що слідчі
дії було дозволено здійснювати лише в автомобілі, яким користувався обвинувачений, і який належить
інший особі, та у квартирі, де проживав обвинувачений. Однак слідчим було здійснено обшук гаражного
приміщення, без дозволу та згоди на це його власника. Такий доказ є недопустимим. Постанова прийма-
лась суддями у складі Остапчук В.І, раніше судді Апеляційного суду Рівненської області, Кишакевич Л.Ю.,
яка до призначення суддею Верховного Суду вершила правосуддя в апеляційній інстанції Івано-Франків-
ської області та Щепоткіної В.В. – судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримі-
нальних справ.
КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД
62
Новий Верховний Суд. Метаморфоза
UIFUTURE.ORG
Варто зауважити, що судді саме цього суду мають найбільше навантаження у роботі. Так, за офіційними
даними станом на березень 2018 року, на розгляд до нього надійшло понад 40 тисяч судових справ. Для
порівняння, до Касаційного господарського суду за цей самий період надійшло у сім разів менше справ.
Різне навантаження касаційних судів повинно мати вирішальне значення при визначенні кількості доступ-
них для заміщення суддівських посад у рамках наступного конкурсу до Верховного Суду.
В означений період адміністративні справи розглядались Касаційним адміністративним судом у складі
39 колегій (по 3 та 5 суддів). Із зазначених 39 колегій, три колегії мали склад, де переважали судді з колиш-
ніх наукових працівників. Ними прийнято 119 рішень з 902. При цьому 116 судових рішень ухвалено однією
колегією у складі суддів Гриців І.В. (колишнього судді Верховного Суду України), Берназюка Я.О. (науковця),
Коваленко Я.О. (науковця).
Значного відхилення від усталеної судової практики не зафіксовано, однак в означений період Касацій-
ним адміністративним судом ухвалювались судові рішення, які мали активну підтримку правничої спільно-
ти.
Наприклад, у лютому 2018 року колегія суддів у складі Ханової Р.Ф., Гончарової І.А., Олендера І.Я. винесла
постанову у справі № К/9901/99/17807/2097/16, якою захистила права підприємця. Касаційний адміністра-
тивний суд зазначив, що строк звернення позивача з позовом про стягнення суми боргу у відповідності до
статті 102 КАС України сплив у 2012 році, а тому контролюючий орган не мав права у 2016 році звертатись
до суду з вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму податкового боргу, погашену після спливу
1095 денного строку з дня його виникнення.
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Інформація з офіційної веб-сторінки Верховного Суду
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ63
Надзвичайний інтерес викликав розгляд Касаційним адміністративним судом зразкової справи про
оформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки. Позивачка просила суд зобов’я-
зати райвідділ Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області оформити та
видати їй бланк паспорта у формі паспортної книжечки. Постановою від 26.03.2018 року (справа № №
806/3265/17), прийнятою колегією у складі суддів Бевзенка В.М., Білоуса О.В., Шарапи В.М., Стрелець Т.Г. під
головуванням Смоковича М.І., Верховний Суд відмовив у задоволенні позовних вимог зазначивши, що
незгода з тим, як держава врегулювала ці правовідносини, у порівнянні з тим, яке їх правове регулювання
було раніше, а також небажання виконувати приписи законодавчих та урядових нормативно-правових
актів при оформленні паспорта громадянина України зі згаданих мотивів, не може слугувати переконли-
вим аргументом протиправності дій суб’єкта владних повноважень, як і не може бути для особи підставою
для того, щоб не виконувати/не дотримуватися приписів законодавства.
Для визначення складу колегій досліджено постанови касаційного господарського суду з початку його
роботи. Всього за цей період сформовано 47 колегій (по 3 судді). З часу винесення першої постанови
Касаційним господарським судом (16.01.2018 року) рішення ухвалювались 47 колегіями різних складів, з
яких 15 колегій мали у своєму складі по 2 «несистемних судді». Але діяльність цих колегій станом на поча-
ток березня фактично припинена, і з 01.03.2018 року – лише дві колегії мають у своєму складі більшість
суддів з адвокатів або науковців. В усіх інших випадках – на два судді з колишніх один позасистемний
представник, а ці дві «нестандартні колегії», котрі залишились, практично не виносили рішень (2 та 5
рішень).
Таким чином, на прикладі Касаційного господарського суду можемо спостерігати ситуацію, яку можна
було б кваліфікувати як спробу спротиву превалюванню позицій новопризначених суддів Касаційного суду
без стажу роботи у судовій системі, шляхом побудови певних формально-процесуальних правил. Утім не
стає на заваді появі сміливих судових рішень.
Ухвалою колегією суду у складі суддів Жукова С.В. (у минулому адвокат), Ткача І.В. (адвокат) та Ткаченко
Н.Г. (колишня суддя Вищого господарського суду України) спір було передано на розгляд Великої палати
Верховного Суду. Касаційний господарський суд просить Велику Палату відступити від висновку Верховно-
го Суду України, викладеного у постанові від 18 жовтня 2017 у справі № 910/8318/16, про те, що третейська
угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду,
а є одним зі способів реалізації права на захист своїх прав.
Говорячи про метаморфозу найвищого суду держави, не можна оминути увагою принципово нову
структуру судових рішень Верховного Суду.
Серед відчутних переваг таких судових рішень є простота у сприйнятті – виклад текстів постанов є
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
64
Новий Верховний Суд. Метаморфоза
UIFUTURE.ORG
логічним, нумерація абзаців значно полегшує посилання учасників будь-якого іншого судового процесу на
правову позицію Верховного Суду при обґрунтуванні своїх вимог або заперечень. Якщо раніше висновки
Верховного Суду України доводилось самостійно відшукувати серед десятків сторінок тексту, то нині такі
правові позиції виділені понумерованими змістовними блоками. Тому не дивно, що юридична спільнота
одразу помітила та схвально сприйняла таку новацію. Утім очікування не закінчуються структурою. Це та
сама ситуація, коли оновлена форма повинна належним чином співвідноситись зі змістом документу.
Важливо, щоб за оформленням заголовків рішення, нумерацією абзаців не зникла оцінка Верховним
Судом доводів учасників процесу та висновків судів попередніх інстанцій, а також обґрунтування прийня-
того суддями рішення.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2013 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Яреми А.Г.,
суддів: Григор’євої Л.І., Онопенка В.В., Романюка Я.М.,
Гуменюка В.І., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
Патрюка М.В., Сімоненко В.М., -
за участі: представника позивача – ОСОБА_1,
представника СФГ “Павел” – ОСОБА_2,
ТРАДИЦІЙНА ФОРМА РІШЕННЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ:
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ65
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до селянського
(фермерського) господарства «Павел» та відділу Держкомзему України у Долинському
районі Кіровоградської області про визнання договору оренди землі недійсним за заявою
ОСОБА_3 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого
спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2013
року,
в с т а н о в и л а:
У червні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги
тим, що між ним і відповідачем з 2001 року тривали договірні відносини щодо оренди належ-
ної йому земельної ділянки, що розташована на території Пишненської сільської ради
Долинського району Кіровоградської області.
(текст)
Ураховуючи викладене, підстави для задоволення заяви ОСОБА_3 та скасування ухвали
колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з
розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2013 року відсутні.
Керуючись статтями 355, 360-3, 360-5 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах
Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії
суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2013 року відмовити.
Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підста-
ві, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України.
Головуючий А.Г. Ярема
Судді:
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ
у справі за № 6-127цс13
(текст)
66
Новий Верховний Суд. Метаморфоза
UIFUTURE.ORG
НОВА СТРУКТУРА СУДОВОГО РІШЕННЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ:
справа № 243/6674/17-к
провадження № 51-499км17
УХВАЛА
6 березня 2018 року м. Київ
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду
Верховного Суду у складі:
головуючого Бущенка А.П.,
суддів Григор’євої І.В., Голубицького С.С.,
за участі
секретаря судового засідання Манацької І.
представника ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «Синтоп»
прокурора Міщенко Т.М.
розглянув у судовому засіданні у м. Києві 6 березня 2018 року касаційну скаргу представ-
ника ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «Синтоп» ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного
суду Донецької області від 30 серпня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного прова-
дження.
1. Обставини справи
1. 26 липня 2017 року слідчий у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №
42017050000000575, звернувся до слідчого судді Слов’янського міськрайонного суду Доне-
цької області з клопотанням, погодженим з прокурором, про призначення комплексної поза-
планової перевірки щодо законності та цільового використання земельної ділянки посадови-
ми особами ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «Синтоп» (далі – ТОВ «Синтоп»).
(текст)
2. Доводи касаційної скарги та позиції сторін
2. ТОВ «Синтоп» через свого представника оскаржило у касаційному порядку ухвалу Апе-
ляційного суду Донецької області від 30 серпня 2017 року, вимагаючи скасування цієї ухвали.
(текст)
3. Оцінка суду
3.1. Попередні зауваження
10. Перед судом у касаційній скарзі поставлене питання: чи законною є оскаржена ухвала
апеляційного суду (див. пункт 3 вище).
(текст)
3.2. Чи постановлена оскаржена ухвала у межах повноважень слідчого судді
21. У цій справі не оспорюється, що КПК прямо не передбачає повноваження слідчого або
прокурора «призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом».
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ67
(текст)
4. Підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
53. Суд вважає, що ця справа має бути передана на розгляд Великої Палати Верховного
Суду на підставі частини п’ятої статті 434-1 КПК України, яка передбачає:
«Суд, який розглядає кримінальне провадження у касаційному порядку у складі колегії або
палати, має право передати таке кримінальне провадження на розгляд Великої Палати Вер-
ховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така
передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої
практики».
(текст)
4.3. Відсутність ефективних засобів захисту від неправомірного втручання з боку
держави
71. Варто зазначити, що позапланові перевірки можуть потенційно призвести до порушен-
ня статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенції) і
статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
(текст)
4.4. Роль судової системи у забезпеченні прав і свобод
79. Стаття 36 Закону «Про судоустрій та статус суддів» передбачає, що «Верховний Суд є
найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової
практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом» та «6) забезпечує однакове
застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені проце-
суальним законом».
80. Колегія суддів вважає, що процесуальне законодавство надає можливість Верховному
Суду і апеляційним судам виконувати ці завдання із забезпечення цілісності та інтегровано-
сті судової системи.
(текст)
Враховуючи викладене, керуючись частиною 5 статті 434-1, 434-2 КПК, суд постановив:
Кримінальне провадження за касаційною скаргою представника ТОВ «Науково-виробниче
об’єднання «Синтоп» ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 30
серпня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження передати на розгляд
Великої Палати Верховного Суду.
Суддя Григор’єва І.В. висловила окрему думку, що вказане кримінальне провадження
необхідно передати на розгляд об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховно-
го Суду.
Судді А.П. Бущенко, С.С. Голубицький, І.В. Григор’єва
68
Новий Верховний Суд. Метаморфоза
UIFUTURE.ORG
Ведучи мову про перші результати роботи нового Верховного Суду, кожен з нас підсвідомо очікує списку
з «галочками»: що було зроблено із запланованого? Але якщо це правило безперечно діє в органах вико-
навчої чи законодавчої влади, то у випадку з судовою ставити чіткі дедлайни та вимагати показників украй
невдячна справа. Чого ми можемо тоді вимагати від суддів? Тільки того, що вимагає закон: бути незалеж-
ним, неупередженим, справедливим. І цього цілком достатньо для того, щоб відчувати себе захищеним у
правовій державі.
Примітно, що одним з індикаторів успішності конкурсу до Верховного Суду слугував відсоток людей «не
з системи», які подолали випробування та поповнили лави верховних суддів. Саме на них суспільство
покладає найбільші надії щодо запровадження змін в системі правосуддя. Утім дослідження демонструє,
що судді, які мали чималий стаж роботи у вищих судових інстанціях, приймали рішення всупереч усталеній
судовій практиці. Таким чином, наявність суддівського стажу не можна вважати тією обставиною, що
унеможливлює зміни в роботі найвищого органу системи правосуддя. Відтак синергія суддівського, адво-
катського, наукового досвіду та вміння слухати і чути думки колег є найважливішими підвалинами
конструктивної роботи новоутвореної судової установи.
Перші декілька місяців діяльності нового Верховного Суду яскраво демонструють, що паростки змін у
царині правосуддя набирають сили і, хоча до квіток ще доведеться зачекати, прояви сміливості у тлума-
ченні законодавчих положень, помножені на багаторічний досвід правозастосовчої роботи неодмінно
матимуть результат.
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ V
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ69
У результаті дослідження численних публікацій, оцінок українських та міжнародних експертів, які спосте-
рігали за його перебігом, можна сказати, що перший конкурс до Верховного Суду був позитивно сприйня-
тий. І на моє переконання, українцям є чим пишатись. Ми отримали реальний шанс на оздоровлення
системи правосуддя. Звісно, що про якість перетворень можна буде судити лише після того, як Верховний
Суд запрацює у повному складі (200 суддів), однак вже зараз є очевидним: у списки найкращих потрапили
авторитетні юристи – представники різних правничих професій. Всі вони мають власні бачення щодо
вдосконалення системи судочинства, реалізацією яких вже стало впровадження нової модельної структу-
ри судового рішення Верховного Суду та зміна судової практики.
Відповідно до чинного законодавства вже понад два роки парламентарі та президент не мають впливу
на формування суддівського корпусу. Світовий досвід засвідчує, що бажання політиків впливати на ці
процеси невмируще і способи його втілення можуть мати найрізноманітніші форми. У тому числі й завуа-
льовані. Таким чином, не виключено, що розгорнута навколо першого конкурсу до Верховного Суду «війна
світів» має своє, у тому числі й політичне підґрунтя. Не в останню чергу завдяки високій медіаактивності
членів Громадської ради доброчесності, які продовжують називати 30% складу нового Верховного Суду
недоброчесними, очікування більшості українців до роботи нової судової установи не вирізняються мега-
оптимізмом. Однак вказані обставини у жодному випадку не позбавляють Українського народу права
вірити у позитивний характер змін у судовій системі та вимагати від всіх без виключення суддів новоство-
реного Верховного Суду відповідального ставлення до роботи, недопущення корупційних проявів та забез-
печення послідовності у продукуванні правових позицій.
Новий порядок формування Верховного Суду – шляхом відкритого прозорого конкурсу, який проводить-
ся органами судової влади із залученням громадськості, є результатом еволюційного шляху, який подола-
ла наша держава. Конкурс проходив досить напружено та відрізнявся особливою увагою з боку ЗМІ та
суспільства. Його безпрецедентна відкритість часто межувала з необхідністю захисту прав кандидатів на
приватність. Однак усі розуміли, що беруть участь в експерименті загальнонаціонального масштабу. Як і
належить будь-якому експерименту, перший конкурс мав завданням дослідити процес – реалізацію новіт-
ньої законодавчої процедури призначення суддів Верховного Суду та виявити її недоліки. Кажучи про
останні, варто згадати неоднозначні формулювання положень внутрішніх нормативних актів ВККСУ, дефек-
тний статус Громадської ради доброчесності, спори щодо правосуб’єктності якої тривають між суддями та
науковцями й досі, відсутність механізму для кандидатів у судді оперативно відстоювати та головне віднов-
лювати свої права, відсутність єдності у розумінні поняття «доброчесність» та можливості її виміряти у
балах, довготривалість конкурсних процедур. До оголошення наступного верховного змагання очевидною
є необхідність виправити зазначені недоліки з тим, щоб зробити процедуру бездоганною. Так, вбачається
за доцільне рекомендувати:
1. Внести зміни до ст. 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», визначивши Громадську раду
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
70
Новий Верховний Суд. Метаморфоза
UIFUTURE.ORG
доброчесності юридичною особою публічного права.
Передбачити:
а) оплатність праці членів Ради та встановити, що фінансування діяльності Ради здійснюється за кошти
Державного бюджету України;
б) обов’язок кожного члена Ради вживати заходів захисту персональних даних та інформації з обмеже-
ним доступом, що була отримана у зв’язку зі здійсненням ним повноважень та не використовувати її у
цілях, інших ніж передбачені законом;
в) встановити вимоги вмотивованості та посилання на докази при формулюванні висновку про невідпо-
відність особи вимогам професійної етики та доброчесності;
г) передбачити можливість оприлюднення висновку або інформації про кандидата на посаду судді лише
після надання ним відповідних пояснень з приводу обставин, зазначених у висновку або інформації.
2. Вищій кваліфікаційній комісії суддів України внести зміни до Положення про порядок та методологію
кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх
встановлення, з метою забезпечення чіткості та однозначності розуміння порядку підрахунку балів, отри-
маних кандидатами на посаду судді у результаті проходження кожного з етапів кваліфікаційного оцінюван-
ня.
3. Внести зміни до Цивільного процесуального кодексу України, доповнивши його новою главою «Осо-
бливості позовного провадження у справах про захист честі гідності та спростування недостовірної інфор-
мації, поширеної відносно особи, яка претендує на заняття посади судді», в якій встановити скорочені
строки розгляду справ зазначеної категорії та правові наслідки – способи відновлення порушеного права,
у випадку, якщо таке буде встановлено судом.
4. З урахуванням нерівного навантаження на суддів різних касаційних судів вбачається за доцільне
враховувати цю обставину та оголошувати конкурс на заняття посади судді конкретного суду. Крім того,
спеціалізація суддів шляхом поділу на палати з розгляду конкретних категорій справ у межах кожного з
касаційних судів зумовлює потребу у відборі суддів, які є фахівцями у тій чи іншій галузі права. Це забезпе-
чить потрапляння на суддівські посади вузькоспеціалізованих фахівців, які зможуть оперативно та головне
максимально якісно розглядати складні судові справи.
Світовий досвід показує, що для досягнення вагомих результатів у досягненні ідей верховенства права
та справедливого суду розвинутим країнам (Канада, США, Японія) знадобилось понад 200 років. Натомість
новий Верховний Суд нашої держави має зробити квантовий скачок у часі та продемонструвати свою
ефективність вже сьогодні. Це надзавдання, яке вимагає надзусиль. Спільних.
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ71
І, насправді, все можливо, за умови сукупності обставин і факторів, які будуються на взаємозв’язках всіх
систем:
1) реформи виборчого законодавства (кого обрали – те й маємо);
2) парламентської реформи, яка забезпечить якість законодавчого процесу та його результат – право-
вий закон;
3) реформи юридичної освіти, яка надасть висококваліфіковані суддівські кадри у середньостроковій
перспективі;
4) реформи правоохоронної системи та адвокатури, які призведуть до підвищення якості судового
процесу;
і нарешті комплексної судової реформи, у результаті якої очистяться та оновляться суддівські ряди,
у суддів з’явиться сміливість, а у суспільства – довіра.
72
Новий Верховний Суд. Метаморфоза
UIFUTURE.ORG
Судова реформа в Україні, як і в будь-якій іншій державі – процес по-справжньому комплексний. Запо-
рука успіху реформи полягає в успішній взаємодії низки факторів. Оновлене процесуальне законодавство,
змінена структура судової системи та принципово нові підходи до формування суддівського корпусу -
персоналій, з якими українське суспільство асоціюватиме судову владу нового зразку.
15 грудня 2017 р. розпочав роботу новий Верховний Суд, конкурс до якого тривав понад рік. Відповідно
до ст.125 Конституції України Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України. До складу
Верховного Суду увійшли насправді сильні з професійної точки зору юристи – 115 суддів, які сформували
Велику палату та чотири касаційних суди у складі Верховного Суду (Касаційний адміністративний, госпо-
дарський, кримінальний та цивільний суди). Варто особливо відзначити, що конкурс до Верховного Суду
був неочікувано відкритим. Це визнають не лише українські правники да громадські діячі (навіть ті, які
критикують реформу), але й іноземні експерти, які ретельно стежать за динамікою змін та результатами
судової реформи в Україні.
У доповіді Тетяни Ющенко «Cтановлення Ліги справедливості» аналізується вітчизняний та світовий
досвід формування найвищих судових інстанцій, піднімаються проблемні питання, що виникали під час
першого конкурсу до Верховного Суду, і, щонайважливіше - пропонуються конкретні шляхи їх вирішення.
Вивчення історії заміщення верховних суддівських посад надало змогу авторці дійти слушного висновку
про те, що новий порядок формування Верховного Суду - шляхом відкритого та прозорого конкурсу - є
результатом еволюційного шляху, який подолала наша держава. Центральною темою доповіді є аналіз
процесів, що відбувалися під час проведення першого конкурсу до Верховного Суду.
Умовно розподіливши осіб, які мали відношення до проведення конкурсу, в окремі категорії, авторка
надає детальну характеристику подій, що, на її думку, вплинули на результати добору, а також пропонує
увазі читачів ексклюзивні інтерв’ю яскравих представників кожної з категорій. Досить цікавим є висновок
про те, що результатом першого конкурсу можна вважати не лише імена переможців, але й тих осіб, які
всупереч деяким прогнозам не потрапили до нового Верховного Суду. Дійсно, вибуття деяких кандидатів з
конкурсу часто супроводжувалось більшим схваленням громадськості, ніж проходження менш відомих
загалу колег.
Кот Олексій Олександрович
Доктор юридичних наук, Заслужений юрист України, член
Ради з питань судової реформи при Президенті України,
член Науково-консультативної ради при Верховному Суді,
керуючий партнер юридичної фірми «АНТІКА», старший
науковий співробітник відділу проблем приватного права
НДІ приватного права і підприємництва імені академіка
Ф. Г. Бурчака НАПрН України.
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ73
Серед іншого, авторка здійснила спробу відповісти на питання: які зміни настали в новому найвищому
суді? Чи дійсно став новим Верховний Суд, який розпочав свою роботу наприкінці 2017 року? Дослідниця
справедливо зазначає, що синергія суддівського, адвокатського та наукового досвіду має стати запору-
кою конструктивної роботи новоутвореної судової установи. Але будь-яка «диференціація» суддів, особли-
во виходячи з їх попереднього професійного досвіду, є абсолютно недоцільною. Після їх призначення на
відповідні посади за результатами конкурсу юридична спільнота, так само як і усе громадянське суспіль-
ство має сприймати їх винятково як суддів Верховного Суду.
Наведені наприкінці доповіді авторські рекомендації щодо вдосконалення процедури формування
Верховного Суду є, звичайно, далеко не повним переліком наявних механізмів ефективного впливу на
формування якісного суддівського корпусу. Водночас, можна з упевненістю стверджувати, що вони спону-
катимуть законодавців, а також представників наукового співтовариства до пошуків оптимальних шляхів
вирішення проблем, що були виявлені під час апробації нового для України механізму заміщення найви-
щих суддівських посад – посад суддів Верховного Суду, рішення якого відповідно до закону є остаточним
та перегляду не підлягає.
74
Новий Верховний Суд. Метаморфоза
UIFUTURE.ORG
Кажуть, що велике бачиться на відстані. З моменту завершення першого конкурсу до Верховного Суду
минув рік. У порівнянні із досвідом розвинутих демократій, які будували свою судову систему декілька
століть, побачити, тобто беземоційно витлумачити державні трансформаційні процеси, цього часу, можли-
во, замало. У порівняння із вимогами громадян України, які заплатили велику ціну, щоб повернути країну
обличчям до європейських цінностей, якою є верховенство права, - можливо і багато. Обидва ці виміри є
досить умовними, адже адекватність змін визначається ще й готовністю самого суспільства їх сприймати
і втілювати.
У цьому сенсі аналітичне дослідження Тетяни Ющенко “Становлення ліги справедливості” є надзвичайно
актуальним для всіх, хто цікавиться практичною частиною судової реформи в Україні. Його цінність у тому,
що перебуваючи протягом двох років у гущі процесів в якості стороннього спостерігача, авторка, між тим,
мала змогу аналізувати їх як фаховий правник, глибоко розуміючись на всіх складових реформи —
судоустрою та конституційного і процесуального законодавства.
Професійне сприйняття дало можливість дослідниці віртуозно ввести у важливий історичний процес
створення нового суду як стороннього спостерігача, який лише чув про те, що відбувається реформа, так
і правників, які обізнані із її основними новелами. Тетяна Ющенко влучно демонтрує за допомогою методів
теоретичного узагальнення і порівняння основні відмінності кар'єрного шляху до судових інстанцій і вимог
до кандидатів у найвищі судові посади, що існували в Україні до та після прийтяття двох важливих законів,
які зробили тектонічний зсув для запровадження реальних змін в системи правосуддя — Змін до Конститу-
ції України в частині правосуддя та Закон України “Про судоустрій та статус суддів”.
У перших висновках вона слушно констатує, що новий порядок формування Верховного Суду – шляхом
відкритого прозорого конкурсу є результатом еволюційного шляху, який подолала наша держава. У пошу-
ках спільного та відмінного в досвіді виборчого процесу на суддівські посади з іншими країнами зроблено
висновок про унікалькість українського підходу до проведення конкурсів. Справді, жодна країна світу на
законодавчому рівні не залучала до конкурсних процедур на посади суддів як і до оцінювання суддівсько-
го корпусу взагалі представників громадськості. У цьому виявилась сила і особливість власного україн-
ського методу побудови нового суду.
Привалова Олена Миколаївна
Кандидат економічних наук, комунікаційний експерт та
тренер, радник із стратегічних комунікацій Ради з питань
судової реформи
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ75
Як будь-який перший досвід, конкурсу із створення з нуля нового суду не був ідеальним. Саме тому,
сильною стороною дослідження є висвітлення позицій всіх учасників та спостерігачів за його процедурою
з наданням аргументів та контаргументів сторін.
Цей конкурс став однією із яскравих та видовищних правничих подій, які відбувалися за часів незалеж-
ності. Важлива деталь конкурсу до Верховного Суду, яка не даремно стає стрижневою у дослідженні, - це
його комунікація. Чесна, відкрита, швидка та проактивна комунікація всіх етапів цього без перебільшення
історичного процесу була візитною карткою конкурсу та встановила високу планку для здійснення подаль-
шого діалогу судової влади із суспільством. Для підтверждення цієї думки авторка використала інтерв’ю
представників ЗМІ, громадськості, міжнародних спостерігачів та безпоседеніх учасників процесу — канди-
датів у судді.
Як влучно зазначено у доповіді, основним викликом, який виникав перед лідерами реформи, було ство-
рення нового суду в умовах постійних інформаційних атак. Шлях реформи «згори вниз» підтверджує, що
реформаторські команди працюють у вкрай складних умовах, які, з одного боку, сформовані кризою
довіри, з другого — негативним іміджем судової влади, з третього — протидії реформі з боку тих сил, кому
вона не вигідна.
Попри колосальний супротив завдяки реформі, йдеться в дослідженні, країна вже отримала суттєві
зміни на краще: деполітизовану судову систему та посилене суддівське врядування, прозорі конкурсні
процедури на суддівські посади за участі громадськості, суддів з судів всіх рівнів, адвокатів та науковців у
складі найвищої судової установи, які вже майже десять місяців працюють єдиною командою, публічність
суддівських досьє, запроваджені антикорупційні чинники у вигляді трьох типів суддівських декларацій,
скасуваний повний суддівський імунітет, новий судовий процес, електронний суд та наразі — створення
нових судів та реорганізацію судів всіх рівнів. А ще країна отримала нові решенні Верховного Суду — і про
це окремий розділ дослідження, який дуже наочно демонструє той факт, що реформа відбувалася.
Конотація поняття “справедливість” викликає філософські спори не однієї школи правників та філосо-
фів. Днями мені трапився підручник з етики для школярів шостого класу, в якому “справедливість” поясню-
ється як “правда”, тобто правильне, неупереджене ставлення до когось або чогось. У зв'язку з цим цікавим
є не лише зміст, а і назва досладження. Адже лігою справедливості мають стати не лише представники
українського правосуддя, а й ті, хто дає оцінку архітекторам та будівельникам змін.
76
Новий Верховний Суд. Метаморфоза
UIFUTURE.ORG
ВККСУ – Вища кваліфікаційна комісія суддів України
ВС – Верховний Суд
ВСУ – Верховний Суд України
ВСС – Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ
ВРП – Вища рада правосуддя
ВУЦВК – Всеукраїнський центральний виконавчий комітет
ГПУ – Генеральна прокуратура України
ГРД – Громадська рада доброчесності
КАС України – Кодекс адміністративного судочинства України
КНР – Китайська Народна Республіка
КРЕС – Консультативна рада європейських суддів
КПК України – Кримінальний процесуальний кодекс України
НАЗК – Національне агентство з питань запобігання корупції
Нацполіція – Національна поліція України
МОЗ – Міністерство охорони здоров’я України
Мінюст – Міністерство юстиції України
Міноборони – Міністерство оборони України
УНР – Українська народна республіка
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
США – Сполучені Штати Америки
ЦПК України – Цивільний процесуальний кодекс України
СПИСОК ОСНОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ77
1
vkksu.gov.ua/ua/news/donori-gotowi-dopomogti-komisii-u-prowiedienni-konkursu-do-wierchownogo-sudu/
2
vkksu.gov.ua/ua/news/osobliwosti-ociniuwannia-suddiw-ta-konkurs-na-posadu-suddi-wierchownogo-sudu-w-portugalii/
3
vkksu.gov.ua/ua/news/osobliwosti-ociniuwannia-suddiw-ta-konkursu-na-posadu-suddi-wierchownogo-sudu-w-polshtchi/
4
zib.com.ua/ua/125128-sekretar_kvalifpalati_vkks_stanislav_schotka_ti_hto_ne_potra.html
5
zib.com.ua/ua/129397-reformatori_perekonuyut_scho_vse_yde_za_planom_hocha_viznayu.html
6
zib.com.ua/ua/print/126332-kandidativ_na_posadu_u_vs_ne_rozpodilyatimut_za_kvotami_ne_p.html
7
uaclips.com/video/TSZeJUplENc/%D0%B1%D1%80%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B3-%D0%BD%D0%B0-%D1%82%D0%B5
%D0%BC%D1%83-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%82-%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83-%D
0%B4%D0%BE-%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%25D
8
www.facebook.com/vkksu/photos/a.1799984303547152.1073741826.1799969793548603/1855042031374712/?type=3&theater
9
lb.ua/blog/sergiy_kozyakov/367892_budyaki_zayavi_shchodo_konkursu.html
10
zib.com.ua/ua/print/130396-kozyakov_konkurs_v_vs_povinen_trivati_6_misyaciv_a_ne_9.html
11
grd.gov.ua/news/28/shchodo-sytuatsii-navkolo-vykonannia-praktychnoho-zavdannia-konkursantamy-do-ver
12
vkksu.gov.ua/ua/news/informaciia-shtchodo-oficijnoi-zaiawi-gromadskoi-radi-dobrotchiesnosti-wiiawlieni-obstawini-shtcho
-stawliat-pid-zagrozu-konkurs-do-wierchownogo-sudu/
13
www.facebook.com/vkksu/photos/a.1799984303547152.1073741826.1799969793548603/1842118329333749/?type=3&theater
14
grd.gov.ua/news/32/opryliudnyty-rezultaty-konkursu-do-verkhovnoho-sudu-tse-ne-prosto-tsyfry
15
censor.net.ua/resonance/435321/glava_vkks_sergeyi_kozyakov_na_konkurse_v_verhovnyyi_sud_est_tolko_odna_ekzamenat
sionnaya_komissiya
16
grd.gov.ua/news/35/neprozorist-konkursu-shliakh-v-nikudy-my-za-dobrochesnu-hru
17
grd.gov.ua/news/42/poky-ie-sens-pratsiuvaty-hrd-pratsiuvatyme
18
humanrights.org.ua/material/kvalifkomisija_suddiv_prihovuje_dose_kandidativ_do_verkhovnogo_sudu
19
vkksu.gov.ua/ua/news/stosowno-opriliudniennia-dose-kandidatiw-na-posadi-suddiw-wierchownogo-sudu/
20
grd.gov.ua/news/57/hromadska-rada-dobrochesnosti-zaklykaie-vyshchu-kvalifikatsiynu-komisiiu-suddiv-u
21
www.youtube.com/watch?v=v-tJZme02Hc
22
lb.ua/blog/sergiy_kozyakov/367892_budyaki_zayavi_shchodo_konkursu.html
23
grd.gov.ua/news/59/zaklykaiemo-chleniv-vyshchoi-kvalifikatsiynoi-komisii-suddiv-ukrainy-utrymatys-v
24
www.facebook.com/andriyko/posts/10154777231888841
25
grd.gov.ua/news/65/hromadska-rada-dobrochesnosti-zaklykaie-vyshchu-kvalifikatsiynu-komisiiu-suddiv-u
ПОСИЛАННЯ
78
Новий Верховний Суд. Метаморфоза
UIFUTURE.ORG
26
vkksu.gov.ua/ua/news/do-627-kandidatiw-do-wierchownogo-sudu-nie-bulo-prietienzij-shtchodo-dobrotchiesnosti/
27
grd.gov.ua/news/57/hromadska-rada-dobrochesnosti-zaklykaie-vyshchu-kvalifikatsiynu-komisiiu-suddiv-u
28
www.facebook.com/vkksu/photos/a.1799984303547152.1073741826.1799969793548603/1869753843236864/?type=3&theater
29
www.youtube.com/watch?v=v-tJZme02Hc
30
humanrights.org.ua/material/arkadij_bushhenko_pragnu_shhob_suddi_verkhovnogo_sudu_stavali_publichnimi_figurami_do_
dumki_jiakih_prisluhalisjia_b
31
grd.gov.ua/data/files/conclusions/vysn/shvetsova_vysn.pdf
32
zib.com.ua/ua/128980-golova_vkks_sergiy_kozyakov_vrp_mozhe_zupiniti_bud-yakogo_ka.html
33
www.facebook.com/vkksu/photos/a.1799984303547152.1073741826.1799969793548603/1869753843236864/?type=3&theater
34
humanrights.org.ua/material/kvalifkomisija_suddiv_prihovuje_dose_kandidativ_do_verkhovnogo_sudu
35
grd.gov.ua/news/93/zvernennia-hromadskoi-rady-dobrochesnosti-do-prezydenta-u-zviazku-iz-pryznachenn
36
grd.gov.ua/news/149/hromadska-rada-dobrochesnosti-prypyniaie-uchast-u-protsesi-kvalifikatsiynoho-ots
37
zib.com.ua/ua/127152-yaki_neodnoznachni_pitannya_mistyatsya_v_testah_dlya_kandida.html
38
zib.com.ua/ua/print/127348-u_zapitannyah_dlya_kandidativ_u_vs_viyavleni_novi_dvoznachno.html
39
jurliga.ligazakon.ua/blogs_article/737.htm
40
uba.ua/ukr/news/5169/print/print/
41
uba.ua/ukr/news/5182/
42
www.facebook.com/vkksu/photos/a.1799984303547152.1073741826.1799969793548603/1872284702983778/?type=3&theater
43
uacrisis.org/ua/58839-bilshist-kandydativ-verhovnogo-sudu-pokazaly-vyshhe-serednogo-riven-vidpovidnosti-profilyu-idealno
go-suddi-rezultaty-psyhologichnogo-testuvannya
44
www.facebook.com/vkksu/photos/a.1799984303547152.1073741826.1799969793548603/1907358649476383/?type=3&theater
45
sud.ua/ru/news/sud-info/114396-raskryty-nyuansy-psikhologicheskogo-testirovaniya-vo-vremya-konkursa-v-verkhovnyy-sud
46
www.ukrinform.ua/rubric-society/2315229-vrp-vidklala-rozglad-simoh-kandidativ-do-verhovnogo-sudu.html
47
tyzhden.ua/Politics/208883
48
www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-ukrayini-pid-chas-skladannya-prisyagi-sudd-44378
49
zib.com.ua/ua/print/128581-golova_vkks_sergiy_kozyakov_koli_bude_drugiy_konkurs_do_vs_m.html
50
grd.gov.ua/news/93/zvernennia-hromadskoi-rady-dobrochesnosti-do-prezydenta-u-zviazku-iz-pryznachenn
51
blog.liga.net/user/azhuk/article/27810
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ79
52
jurliga.ligazakon.ua/blogs_article/747.htm
53
reforms.censor.net.ua/columns/3031661/demon_maksvella_y_nespravedlyvyi_sud
54
www.ukrinform.ua/rubric-society/2417277-irina-zeltobruh.html
55
www.ukrinform.ua/rubric-society/2374373-oleg-tkacuk.html
56
portal.lviv.ua/news/2017/08/04/dmitro-gudima-ne-stavilasya-meta-poviganyati-usih-starih-suddiv-a-ob-yednati-u-verhovno
mu-sudi-predstavnikiv-riznih-yuridichnih-profesiy
57
www.ukrinform.ua/rubric-society/2353145-oleksandra-anovska.html
58
www.ukrinform.ua/rubric-society/2339869-novi-oblicca-verhovnogo-sudu-olena-kibenko.html
59
blog.liga.net/user/selivanov/article/27840
60
humanrights.org.ua/material/arkadij_bushhenko_pragnu_shhob_suddi_verkhovnogo_sudu_stavali_publichnimi_figurami_do
_dumki_jiakih_prisluhalisjia_b
61
vgolos.com.ua/news/dvoie_chynnyh_suddiv_vsu_provalyly_testy_na_znannya_zakonu_251517.html
62
www.facebook.com/vkksu/photos/a.1799984303547152.1073741826.1799969793548603/1869786619900253/?type=3&theater
63
zik.ua/news/2018/02/15/u_gromadskiy_radi_dobrochesnosti_zayavyly_shcho_znyshchyly_nayavni_v_nyh_dani_pro_1266165
64
rpr.org.ua/news/rpr-vymahaje-vid-vkks-oprylyudnyty-roboty-ta-otsinky-kandydativ-na-posady-suddiv-verhovnoho-sudu/
65
grd.gov.ua/news/32/opryliudnyty-rezultaty-konkursu-do-verkhovnoho-sudu-tse-ne-prosto-tsyfry
66
cedem.org.ua/news/zaklykayemo-prezydenta-garantuvaty-normu-konstytutsiyi-pro-dobrochesnist-suddiv/
67
grd.gov.ua/news/88/hromadska-rada-dobrochesnosti-zaklykaie-prezydenta-harantuvaty-dobrochesnyy-skla
68
chesnosud.org/news/dostup-po-suddivsky-vkks-na-vymogu-gromadskosti-poobitsyala-vidkryty-dlya-chleniv-gromadskoyi-
rady-dobrochesnosti-dosye-kandydativ-u-verhovnyj-sud/
69
chesnosud.org/news/nechest-u-mantiyah-projshla-vid-prezydenta-do-novogo-verhovnogo-sudu/
70
zib.com.ua/ua/print/126556-tri_riziki_yaki_mozhut_vplinuti_na_obektivnist_visnovkiv_grd.html
71
www.uaa.org.ua/news/3/6101/
72
zib.com.ua/ua/127237-suddya_vsu_u_vidstavci_tetyana_shevchenko_pereviryayuchi_pra.html
73
www.ukrinform.ua/rubric-society/2413334-mikola-mazur.html
74
sud.ua/ru/blog/blog/98816-konkyrs-do-vsy
75
www.facebook.com/senenkoanton/posts/1460458940673250
76
site.ua/pavel.sebastyanovich/
80
Новий Верховний Суд. Метаморфоза
UIFUTURE.ORG
77
vkksu.gov.ua/ua/news/zaiawa-pries-sluzbi-wkks-pro-pripiniennia-spiekuliacij-shtchodo-konkursu-do-wierchownogo-sudu/
78
www.ukrinform.ua/rubric-society/2316755-konkurs-do-verhovnogo-sudu-zaverseno-so-dali.html
79
censor.net.ua/n3038670
80
jrc.org.ua/news/article/152
81
ua.112.ua/polityka/u-radi-yevropy-daly-pozytyvnu-otsinku-konkursu-vyshchoi-rady-pravosuddia-413728.html
82
www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2277688-rezi-brija-specialnij-predstavnik-generalnogo-sekretara-radi-evropi-v-ukraini.html
83
zib.com.ua/ua/127878-vidkritist_konkursu_do_vs_v_ukraini_vrazhae__ekspert_kmes_.html
84
www.bbc.com/ukrainian/news-40774900
85
reyestr.court.gov.ua/Review/42044549
СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ81
ДЛЯ НОТАТОК
Новий Верховний Суд. Метаморфоза
UIFUTURE.ORG
Ukrainian Institute for the Future
65, Olesya Honchara str., Kyiv, Ukraine
fb.com/UkrainianIF
fb.com/FundForNationalStrategies
twitter.com/UkrInFuture

Становлення Ліги справедливості

  • 1.
  • 2.
    Український інститут майбутнього– це незалежний аналітичний центр, який: • прогнозує зміни та моделює можливі сценарії розвитку подій в Україні; • надає компетентну оцінку українським подіям; • формулює конкретні рекомендації до дій; • пропонує ефективні рішення; • пропонує майданчик для дискусій на актуальні теми. Місія Українського інституту майбутнього - проектування успішного майбутнього України, через експертні дослідження та дискусії, які будуть стимулювати прийняття якісних політичних рішень як у українській, так і міжнародній політиці. Є спільним проектом представників українського бізнесу, політики та громадського сектору. Заснований влітку 2016 року.
  • 3.
    03 05 12 18 21 22 22 27 36 38 43 48 48 48 59 69 76 77 ЗМІСТ Передмова І. Історична ретроспективаеволюції порядку формування найвищого суду держави ІІ. Світовий досвід призначення суддів Верховних судів ІІІ. Українська модель формування складу найвищого суду ІV. Перший конкурс до нового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир 1. Бачення організаторів, помічників та «візувальників» 1.1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України 1.2. Громадська рада доброчесності 1.3. Розробники тестів на знання законодавства, модельних справ та тестів на визначення особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей кандидатів 1.4. Вища рада правосуддя та Президент України 2. Оцінка учасників конкурсу 3. Точка зору спостерігачів 3.1. Громадськість, представники засобів масової інформації, блогери 3.2. Міжнародні донори, іноземні та вітчизняні експерти V. Новий Верховний Суд. Метаморфоза Висновки та рекомендації Список основних скорочень Посилання
  • 4.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ03 ПЕРЕДМОВА Скороченнябідності, впровадження європейських стандартів життя, забезпечення рівності всіх перед законом та судом, наявність ефективного механізму захисту прав на законних інтересів – це ті прагнен- ня, які рухають колесо змін в усіх сферах суспільного життя. Утвердження справедливого суду вже не раз ставало ключовим гаслом спроб реформування системи правосуддя в Україні, однак до 2016 року кроки не вирізнялись послідовністю, ефективністю або резуль- тативністю. Довіру до суду було безнадійно втрачено після подій на Майдані. Хабарництво, кругова порука, безкар- ність заможних та впливових, прислуговування суду інтересам політичної та економічної еліти (олігарха- ту), – все це мало були викорінено та збудовано нову судову систему, яка б відповідала загальним уявленням про справедливий суд. Обов’язковою умовою запровадження комплексної судової реформи стало прийняття у травні 2015 року Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015–2020 роки – так званої «дорожньої карти» судової реформи. Впровадження реформування передбачалося в два етапи. Перший полягав в оновленні законодавства, спрямованого на відновлення довіри до судової влади та суміжних правових інститутів, а другий – у системних змінах до Конституції України, прийнятті нового спеціального закону. Але найбільшою проблемою було оновлення суддівського корпусу з тим, щоб залишились працювати лише ті, хто гідний високого звернення «Ваша Честь!» З усіх наявних у світі способів формування суддів- ського корпусу потрібно було обрати той єдиний, прозорий та чесний, який виправдає сподівання суспільства. ТЕТЯНА ЮЩЕНКО Експерт програми реформування правоохоронної та судової систем "Українського інституту майбутнього" (UIF), адвокат, голова відділення Асоціації правників України в Чернігівській облас- ті, громадський активіст, блогер
  • 5.
    04 Передмова Вчервні 2016 рокубуло прийнято зміни до розділу «Правосуддя» Конституції України та Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Окрім іншого, нове законодавство передбачало створення замість трьох вищих судів та Верховного Суду України, єдиного Верховного Суду. Літопису нового витку судової реформи покладено початок оголошенням Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відкритого конкурсу на заняття 120 посад суддів найвищого суду країни. Апробація нової моделі формування Верховного Суду передбачала наявність: а) колосального суспільного запиту на справедливість; б) політичної волі на демонтаж старої судової системи та побудову нової; в) допомоги міжнародної спільноти в організації процесу відбору суддів; г) віри у чесність новітніх процедур правничої спільноти – потенційних учасників конкурсу; д) ентузіазму органів, які були уповноважені проводити цей конкурс. Досягнення мети – утворення неупередженого, незалежного та головне – справедливого суду, вимагало концентрації зусиль всіх дієвих осіб процесу. Перший відкритий конкурс до нового Верховного Суду тривав 265 днів, характеризувався високим рівнем уваги до нього суспільства та став безпрецедентною подією не лише для вітчизняної системи правосуддя, але й світової практики заміщення суддівських посад найви- щих судів. Амбітним сподіванням багатьох судилось справдитись – 15 грудня 2017 року в Україні запрацював новий Верховний Суд у складі 115 суддів. Це дослідження спрямоване на вивчення вітчизняного та світового досвіду формування найвищих судів, виявлення проблемних питань, які виникали під час проведення першого конкурсу до Верховного Суду та узагальнення перших результатів діяльності новітньої судової установи. Висловлюю вдячність дружній команді експертів Українського інституту майбутнього, яким не байдужа доля перетворень, що тривають у нашій державі та стимулює державу розвиватись, а також своїй сім’ї, без розуміння та підтримки якої здійснення впродовж останніх двох років моніторингу впровадження судової реформи було б неможливим. Окрему подяку висловлюю журналісту Марині Закаблук та адвокату Володи- миру Антіховичу, які долучались до роботи над четвертим та п’ятим розділами дослідження, працівнику Верховного Суду Ірині Іванченко за цікаве ознайомлення з історією найвищої судової установи, а також всім колегам, які надали ексклюзивні інтерв’ю. Маю надію, що дане дослідження стане у нагоді кожному читачеві у розумінні ключової ролі Верховного Суду у системі правосуддя та історичній важливості україн- ського першого відкритого конкурсу на верховні суддівські посади. UIFUTURE.ORG
  • 6.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ05 ІСТОРИЧНАРЕТРОСПЕКТИВА ЕВОЛЮЦІЇ ПОРЯДКУ ФОРМУВАННЯ НАЙВИЩОГО СУДУ ДЕРЖАВИ У середині грудня 2017 року відбулася подія, яка увійшла до новітньої історії України – почав роботу новий Верховний Суд. Так історично склалось, що ця дата збіглася з ухваленням Центральною Радою Української Народної Республіки у грудні 1917 року Закону «Про утворення Генерального суду Української Народної Республіки». Примітно, що відбулось це через місяць після прийняття ІІІ Універсалу, в якому проголошувалось утворення Української Народної Республіки та зазначалось, що «суд на Україні повинен бути справедливий, відповідний духові народу». Виходить, що ще на початку ХХ сторіччя українці розуміли на скільки важливо мати самостійний незалежний авторитетний справедливий суд та втілювали свої прагнення шляхом створення нового судового органу. Однак суд це не щось віртуальне, ефемерне, а правосуддя – не автоматизований процес друкування рішень. Суд складають люди – судді, які уповноважені державою здійснювати правосуддя, і його якість напряму залежить від того, хто персонально наділений правом судити. У зв’язку з наведеним, пошук оптимального механізму формування кадрового складу суддівського корпусу, який би забезпечував потрапляння туди людей, гідних вершити правосуддя, завжди був, є та буде залишатись актуальним. Наведене обумовлює інтерес до еволюції порядку формування найвищого суду нашої держави за останні 100 років – з часу створення Генерального Суду УНР до початку роботи нового Верховного Суду – найвищого суду незалежної України. Генеральний Суд УНР формувався на підставі Закону «Про умови обсаджування і порядок обрання суддів Генерального та апеляційного судів» від 23.12.1917 року. Вимоги до кандидатів на посаду судді: 04 квітня 1918 року для голосування про обрання центральних суддів пропонувалось 30 кандидатів, обрано лише 5. Порядок набуття статусу судді Генерального суду УНР: I подання особою заяви Генеральному секретарю судових справ внесення Генеральним секретарем списку кандидатів до Центральної Ради обрання суддів Центральною Радою шляхом таемного голосування більшісттю голосів ВИЩА ОСВІТА ОБРАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЮ РАДОЮ УНР (БЕЗ ВИЩОЇ ОСВІТИ) АБО
  • 7.
    06 Історична ретроспектива еволюціїпорядку формування найвищого суду держави Генеральний Суд часів Гетьманату (30.04–14.11.1918 рр). Відповідно до ст. ст. 42-44 Закону «Про тимчасо- вий Державний устрій України» очільник та всі Генеральні Судді призначались Гетьманом. Цей суд діяв до липня 1918 року, тобто до прийняття закону про створення нового найвищого судового органу – Державно- го Сенату. Державний Сенат складався з трьох Генеральних Судів: Адміністративного (19 сенаторів), Карно- го (11 сенаторів), Цивільного (15 сенаторів) Генеральних судів та Загального Зібрання Сенату (15 сенаторів). Вимоги до кандидатів на посади сенаторів: 1) вища юридична освіта; 2) 15-річний стаж роботи «у судовому відомстві» на посадах не нижче судового «слідчого» чи «товари- ша прокурора окружного суду» або «у стані присяжного адвоката; 3) «вчений ценз Магістра чи Доктора» чи «лекторів юридичних наук у вищих школах». Сенатори призначались гетьманом на підставі ухваленого Радою Міністрів подання Міністерства судо- вих справ. Позбавити звання сенатора міг лише суд. Цікавий історичний факт: Протягом 1918 року сенаторами Генеральних судів були призначені колишні урядовці імперського судового відомства, які приїхали до України після жовтневого перевороту у Петро- граді [4. Румянцев В.О. Судова система в Українській державі гетьмана П.Скоропадського]. Першим Президентом Державного Сенату було призначено відомого науковця, екс-члена Центральної Ради УНР Миколу Василенка. На момент призначення йому було 52 роки. UIFUTURE.ORG Сформувавши склад Державного Сенату, гетьман Скоропадський резюмував: «Нічого не давало спосте- рігачам такого ясного уявлення про те, що на Україні створено дієву державність, як утворення та відкриття Сенату» [5. Скоропадський П. Спогади. Кінець 1917 – грудень 1918 р. К.: Філ., 1995. С. 259]. Фото з музею Верховного Суду
  • 8.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ07 ГенеральнийСуд у період Директорії УНР (14.11.1918–12.11.1920 рр.) Прийшовши до влади, Директорія відновила судові установи, які діяли на території України за часів Центральної Ради, у т. ч. Генеральний Суд (Закон «Про скасування Державного Сенату та утворення Найви- щого суду УНР на підставі Закону Центральної Ради» від 02.01.1919 року). Найвищий судовий орган країни складався з трьох департаментів: адміністративного, цивільного, карного та виконував свої функції щодо здійснення судочинства згідно із законом Центральної Ради від 02.12.1917 року. Відтак, порядок формування суддівського корпусу Найвищого Суду (у деяких документах Народницького Суду УНР) був тотожним тому, що застосовувався при формуванні Генерального Суду УНР. ІХ та Х Відділи у складі Народного комісаріату юстиції УРСР – Верховний судовий контроль для здійснен- ня та централізації постійного загального нагляду за діяльністю всіх судових органів (9 осіб) та Верховний касаційний суд (26 осіб). Взаємини між означеними відділами були врегульовані спеціальною інструкцією НКЮ від 29 червня 1919 р. Народні комісари обирались Всеукраїнським Центральним Виконавчим Коміте- том Рад (ВУЦВК). З 1923 року судову систему Української республіки очолив Верховний Суд УРСР у складі: президії, плену- му, касаційних і судових колегій у цивільних і кримінальних справах. Голова Суду, його заступник, голова судової колегії призначались Президією ВУЦВК безпосередньо, голови касаційних колегій і члени Верхов- ного Суду – за поданням Народного комісара юстиції республіки. На основі Конституції 1936 року у 1938 році був прийнятий Закон про судоустрій Союзу РСР, союзних і автономних республік. Відповідно до положень статті 45 означеного закону Верховний Суд республіки проголошувався найвищим судовим органом та складався з голови, заступників голови суду, членів суду та народних засідателів, що закликаються до участі у розгляді деяких справ. Згідно з положеннями ст. 105 Конституції УРСР 1936 року судді Верховного Суду УСРС обирались Верховною Радою УРСР терміном на 5 років. Верховний Суд республіки став єдиним судом, який був вправі розглядати протести у порядку судо- вого нагляду. У свою чергу це збільшило обсяг роботи та кількість членів суду. У червні 1941 року територія України опинилась під нацистською окупацією. Це зумовило припинення роботи народних судів та Верховного Суду УРСР аж до грудня 1943 року. Після війни місцевими радами були проведені вибори суддів обласних, крайових, обласних судів, а верховними радами – суддів верховних судів союзних і автономних республік, Верховного Суду СРСР і спеціалізованих судів. У період десталінізації державного будівництва відбувались зміни у судовій системі. Законом Союзу РСР від 12 лютого 1957 року затверджено нове Положення про Верховний Суд СРСР, в якому передбачалося деяке скорочення прав останнього щодо рішень судів союзних республік. Разом з тим, Верховному Суду надавалось право законодавчої ініціативи. Це пояснювалось розширенням прав союзних республік, зокрема передачею їх права прийняття кримінального, цивільного процесуальних кодексів та закону про судоустрій. Було поновлено норму про входження до його складу на правах членів голів судів союзних НАЙВИЩІ СУДОВІ УСТАНОВИ ЗА ЧАСІВ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ
  • 9.
    08 Історична ретроспектива еволюціїпорядку формування найвищого суду держави UIFUTURE.ORG ФотозархівуВерховногоСуду республік. Порядок заняття посади судді найвищого суду був незмінним. Надалі основою судоустрою Української РСР став Закон УРСР «Про судоустрій Української РСР» від 15 лютого 1960 р., який діяв понад 20 років і був замінений однойменним Законом від 5 червня 1981 р. У Законі про судоустрій 1981 року розділ III було присвячено правовому статусу суддів і народних засідателів. Відпо- відно до статті 55 цього Закону суддями і народними засідателями могли обиратися всі громадяни України,
  • 10.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ09 якідосягли віку 25 років. Інших вимог до кандидатів у судді не пред’являлося, у тому числі щодо вищої юридичної освіти, проте було передбачено, що «громадяни інших союзних республік на території Україн- ської РСР можуть бути обрані суддями і народними засідателями нарівні з громадянами Української РСР». У статті 41 Закону «Про судоустрій України» було закріплено правило, відповідно до якого Верховний Суд РСР обирається Верховною Радою УРСР строком на п’ять років у складі голови, заступників голови, членів Суду і народних засідателів. Судді Верховного Суду могли бути відкликані органом, який їх обрав. Таким чином порядок формування найвищого суду не зазнав жодних змін. У 1989 році був прийнятий Закон «Про статус суддів СРСР», яким встановлювалось, що суддями вищестоящих судів могли бути обрані громадяни СРСР, які мали вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю не менше п’яти років, у тому числі, як правило, не менше двох років як суддя. Функції з підбору кандидатів було покладено на органи юстиції на основі рекомендацій та з обов’язковим урахуванням думки трудових колективів, в яких працюють кандида- ти та висновків кваліфікаційної колегії суддів. Судді Верховного Суду УРСР обирались Верховною Радою УРСР строком на 10 років. Важливим є те, що у цьому законі було вперше закріплено обов’язок суддів приймати присягу. З ростом рівня національної самоідентичності народів Радянського Союзу створювались передумови для змін у всіх сферах державного життя, у тому числі у судовій системі. Послаблення впливу керівної компартії мало наслідком усвідомлення суддями своєї незалежності, у тому числі суддями Верховного Суду. Прийняття Декларації про державний суверенітет України та Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, поклало початок реформуванню судової гілки влади. Загальні вимоги до кандидатів на посади суддів були закріплені у Конституції України, у той час як Закон «Про статус суддів» визначив умови заняття посади судді Верховного Суду. Так, частиною 3 статті 7 Закону передбачалось, що суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який досяг на день обрання 35 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як десять років, у тому числі не менш як п’ять років на посаді судді. У той час необхідною умовою для заняття посади судді будь-якого суду було складання кваліфікаційного іспиту. Ця умова не поширювалась на осіб, які мали стаж роботи на посаді судді, давність якого не перевищувала 11 років. Судді Верховного Суду України обирались Верховною Радою України на строк 10 років. Вперше обраний суддя в урочистій обстановці на засіданні Верховної Ради України приймав присягу такого змісту: «Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об’єктивним і справедливим». ВЕРХОВНИЙ СУД ПІСЛЯ ПРОГОЛОШЕННЯ УКРАЇНОЮ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
  • 11.
    10 Історична ретроспектива еволюціїпорядку формування найвищого суду держави UIFUTURE.ORG Порядок заняття суддівських посад Верхов- ного Суду України докорінно змінився лише у червні 2016 року з прийняттям змін до Консти- туції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Варто зазначити, що за підтримку відповідного рішення про зміну Основного Закону проголосувало 335 народних обранців. Серед багатьох інших новацій закон передбачав перехід від чотирирівневої судової системи до трирівневої, ліквідацію трьох вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду Укра- їни, створення нового Верховного Суду виключ- но на конкурсних засадах з-поміж суддів, адво- катів, науковців. Обрання суддів безстроково Верховною Радою України (Фото Іван Стеценко) З метою практичної імплементації конституційних принципів побудови судової системи, у 2002 році було ухвалено Закон «Про судоустрій України», який визначав Верховний Суд України як вищий судовий орган у системі судів та передбачав входження до складу суддів, обраних Верховною Радою України безстроко- во. Цей закон як і закон «Про статус суддів» діяв до липня 2010 року – прийняття єдиного закону «Про судоустрій і статус суддів». Встановлювалось, що до складу Верховного Суду України входять 20 суддів, які окрім загальних, відпові- дають двом основним вимогам: 1) мають стаж роботи на посаді судді не менше 15 років; 2) обіймали посаду судді Конституційного Суду України. Порядок формування складу найвищого суду не зазнав змін – як і раніше провідна роль була відведена Верховній Раді України.
  • 12.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ11 Сторічнаісторія існування Верховного Суду на теренах нашої держави якнайкраще демонструє той факт, як від форми правління та державного устрою, рівня суспільного розвитку, залежали вимоги до кандидатів на найвищі суддівські посади та порядок їх заняття. Помітною є закономірність, коли з появою нових, більш складних суспільних відносин, розвитком юридичної науки та освіти, одночасно зростали вимоги до претендентів на верховні мантії. Винятком з правила можна назвати лише добу партійної доктрини. Це великий урок для майбутніх поколінь, який вчить: специфіка суддівської діяльності, окрім іншого, потребує позбавленого політичної пристрасті суддю, незалежного та неупередженого. Партійний квиток у кишені судді, як сірники у руках дитини – ніколи не знаєш якого лиха та коли від нього чекати. Цікавим спостереженням історії кінця 80-х – початку 90-х років є те, що послаблення впливу у державі органів виконавчої та законодавчої влади призвело до посилення незалежності судової влади. Це ж стосувалось питань призначення на суддівські посади, коли думка судової влади враховувалась. Чомусь традиційно, судову владу в Україні вважають третьою гілкою влади (ймовірно виходячи з дослівного змісту ст. 6 Основного Закону), применшуючи її значущість. Однак в демократичних країнах світу, зокрема тих, які знаходяться в Європі, прийнято вважати, що всі гілки влади є взаємодоповнюючими, і жодна з них не може бути «верховною» (висновок КРЕС № 18). Незалежність суддів не є привілеєм і надається їм не для захисту власних інтересів, а в інтересах верховенства права для всіх, хто прагне справедливості. Новий порядок формування Верховного Суду – шляхом відкритого прозорого конкурсу, який проводиться виключно органами судової влади, є результатом еволюційного шляху, який подолала наша держава. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І Голосування у Раді 02 червня 2016 року змін до Конституції України (фото ТСН)
  • 13.
    12 Світовий досвід призначеннясуддів Верховних судів UIFUTURE.ORG У світі нараховується 295 країн, кожна з яких має свою історію, характерні особливості державного устрою, власну модель судової системи. Утім потреба існування у них найвищих судових органів зумовлена одним спільним прагненням – якісне та справедливе правосуддя. Розвиток суспільства, нові відносини, розширення законодавства зумовлює появу різних версій його тлумачення. Так усередині судової системи виникає конкуренція судових рішень, для подолання якої створюються верховні суди, що складаються з найкращих представників суспільства. Перші верховні суди почали з’являтись у XVIII–XIX сторіччі. У процесі розвитку кожна з держав винайшла власний рецепт формування найвищого суду. Пропонуємо на прикла- ді декількох держав, які знаходяться у різних частинах світу, ознайомитись зі світовим досвідом призначен- ня суддів Верховних судів. Назва суду Кількість суддів Порядок призначення СВІТОВИЙ ДОСВІД ПРИЗНАЧЕННЯ СУДДІВ ВЕРХОВНИХ СУДІВII Рік заснування Вимоги до кандидатів Строк повноважень Верховний суд Канади www.scc-csc.ca 1875 9 Громадянство Канади, вища юридична освіта, стаж роботи судді вищого суду або стаж заняття адвокат- ською діяльністю понад 10 років Призначаються Генерал-губернатором за поданням Прем’єр-мі- ністра. (Генерал-губер- натор є посадовою особою, яка представ- ляє королеву Канади) Безстроково Верховний суд США supremecourt.gov 1789 9 Громадянство США. Конституція США не встановлює наявності у кандидата юридич- ної освіти або стажу правозастосовної діяльності Призначаються Президентом за схваленням Сенату Безстроково за умови дотри- мання бездо- ганної поведінки Верховний суд Японії www.courts.go.jp/ saikosai 1875 15 Громадянство Японії, наявність вищої юридичної освіти, стаж роботи на посадах судді і/або прокурора і/або адвоката Суддів призначає Кабінет Міністрів. Призначення суддів затверджується всенародним референ- думом під час найближ- чих виборів до Палати представників Безстроково, але до досягнення 70 років
  • 14.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ13 Назвасуду Кількість суддів Порядок призначення Рік заснування Вимоги до кандидатів Строк повноважень Верховний народний суд КНР www.court.gov.cn 1949 340 Громадянство КНР, схвалення Конституції КНР, мати 2-річний стаж роботи у сфері права (дана вимога не поширюється на осіб, які мають ступінь доктора юридичних наук), успішне проходження державної атестацій- ної комісії. Суддів призначає Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників за поданням голови Верховного народного суду. 5 років Верховний суд Іспанії (Вищий трибунал) www.poderjudicial.es 1817 74 Громадянство Іспанії, стаж роботи на посадах судді або прокурора, або адвоката, або професора універси- тету не менш як 15 років Судді призначаються Королем за поданням Генеральної ради суддів Королівства Безстроково, до досягнення 70 річного віку Верховний (Високий) суд Австралії www.hcourt.gov.au 1903 7 Громадянство Австралії, вища юридична освіта, досвід роботи на посаді прокурора штату або судді федерального суду, стаж роботи у галузі права не менш як 5 років Судді призначаються Генерал-губернатором Австралійського союзу, тобто главою виконавчої влади Австралії Безстроково, але до досягнення 70 річного віку Верховний Суд Італії cortedicassazione.it 1848 300 Громадянство Італії, вища юридична освіта. Суддів добирають на конкурсних умовах з-поміж суддів, професорів або адвокатів, які мають стаж правозахисної діяльності не менш як 15 років Призначення суддів проводиться Вищою радою магістратури за конкурсом. Безстроково
  • 15.
    14 Світовий досвід призначеннясуддів Верховних судів UIFUTURE.ORG Назва суду Кількість суддів Порядок призначення Рік заснування Вимоги до кандидатів Строк повноважень Верховний Суд Португалії (Верховний трибунал правосуддя) www.stj.pt 1822 64 Громадянство Португалії, вища юридична освіта. До участі у конкурсі допускаються судді апеляційних судів, прокурори, науковці, які мають стаж роботи у галузі права понад 20 років. Заміщення вакантних суддівських посад здійснюється шляхом відкритого конкурсу, який проводить Вища рада магістратури Безстроково, але до досягнення 70 річного віку Верховний Суд Нігерії supremecourt.gov.ng 1963 22 Громадянство Нігерії, вища юридична освіта, відповідна професійна кваліфі- кація, стаж правоза- стосовної діяльності у сфері права не менш як п’ятнадцять років Призначаються президентом за рекомендацією Національної судової ради та за умови погодження Сенатом. Безстроково, але до досягнення 70 річного віку Верховний Суд Бразилії www.stj.gov.br 1829 33 Громадянство Бразилії, вища юридична освіта, вік не молодше 35 і не старше 65 років, бездоганна репутація. До складу у рівних частинах (1/3) входять: 1) судді обласних федеральних судів; 2) з-поміж трибуналів правосуддя; 3) у рівних пропорціях з-поміж адвокатів та прокурорів. Судді призначаються президентом з обов’яз- ковим схваленням Федеральним сенатом Безстроково, але до досягнення 65 річного віку Федеральний Верховний Суд Німеччини bundesgerichtshof.de 1950 129 Громадянство Німеччини, вища юридична освіта, досягнення 35-річного віку, наявність стажу роботи на посаді професійного судді Судді призначаються президентом за поданням федерального міністра юстиції та Комісії з виборів суддів Безстроково
  • 16.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ15 Назвасуду Кількість суддів Порядок призначення Рік заснування Вимоги до кандидатів Строк повноважень Верховний Суд Грузії supremecourt.ge 2005 11 Громадянство Грузії, 30-річний вік, вища юридична освіта, досвід роботи за спеціальністю не менш як 5 років, складення кваліфіка- ційного іспиту та курсу навчання у Вищій школі юстиції Голова та судді Верхов- ного Суду за поданням президента Грузії обираються Парламен- том 10 років У результаті ознайомлення з конституціями та спеціальними судовими законами різних країн світу можна прийти до висновку, що на усталений порядок формування верховного суду мали визначальний вплив декілька ключових факторів, таких як форма правління («хто здійснює владу?»), форма державного устрою («де здійснюється влада?»), форма державного режиму («як здійснюється влада?», історія станов- лення держави («що передувало встановленню влади?»), приналежність її до певного типу (сім’ї) правової системи. Так, у країнах англо-американської правової сім’ї, в яких верховні суди виконують одночасно функції найвищого суду загальної та конституційної юрисдикції, формування суддівського корпусу найви- щого суду є результатом політичного консенсусу між різними гілками влади. Ці суди характеризуються порівняно невеликою чисельністю складу та надзвичайною вибірковістю щодо розгляду справ. Великий вплив на порядок заняття посади суддів верховних судів має державна форма правління. В унітарних державах, до яких належить і Україна, суддівський корпус формується шляхом проведення конкурсу, до участі в якому поряд з представниками суддівської спільноти («кар’єрними суддями») допускаються люди не з системи (адвокати, прокурори, науковці). Основною ж відмінною рисою української новітньої моделі є безпосереднє долучення громадськості до участі у процесі оцінювання кандидатів на суддівські посади. Утім, яким би не був спосіб заповнення посад найвищої судової інституції, світовий досвід показує, що її ефективність вимірюється не чисельністю та декларованою надважливістю судової діяльності на найви- щому рівні, а високою кваліфікацією, чесністю, бездоганною репутацією людей, які туди потрапляють. Авто- ритетність верховного суду насамперед формується завдяки дотриманню верховними суддями принципів незалежності та справедливості, поваги до Конституції, законів держави. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ
  • 17.
    16 Українська модель формуванняскладу найвищого суду UIFUTURE.ORG Ми, українці, маємо спільну мрію – побудувати сильну державу, громадянством якої ми б пишались, розумними рішеннями керівників якої ми б захоплювались, рішення судів якої ми б поважали та виконува- ли. Ця мрія варта того, щоб у неї повірити та єднаючись, докласти всіх зусиль для її досягнення. Потрібно плекати та захищати паростки незалежності судової гілки влади. Тільки тоді ми отримаємо довгоочікува- ний плід – справедливий суд. Як відомо, дорога у тисячу миль починається з першого кроку. Своєрідним першим кроком на шляху до справедливого правосуддя стало прийняття Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в якому було встановлено абсолютно новий порядок заняття посади судді найвищого суду держави. І якщо раніше призначення до Верховного Суду було опцією, доступною виключно суддям апеляційних судів (як кар’єрний ріст), то нині двері до верховної посади відчинились для представників одразу трьох юридичних професій: суддів (судів будь-якої інстанції), адвокатів, науковців. Загальні вимоги для заняття суддівської посади визначені Конституцією України, спеціальні – у Законі «Про судоустрій і статус суддів». Так, стаття 38 Закону встановлює, що претендувати на верховну мантію вправі особа, яка за результатами кваліфікацій- ного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді, а також відповідає одній із таких вимог: 1) має стаж роботи на посаді судді не менше десяти років; 2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше десять років; 3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва у суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше десять років; 4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1-3 цієї частини, щонайменше десять років. УКРАЇНСЬКА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ НАЙВИЩОГО СУДУIII Суддею Верховного Суду може бути особа, яка… відповідає одній із таких вимог 3) має досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва у суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонай- менше десять років 3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва у суді та/або захисту від кримінального обвину- вачення щонайменше десять років; Було Стало СТАТТЯ 38. СУДДЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
  • 18.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ17 Відтеперкожен, хто відповідає цим вимогам та бажає вершити правосуддя на найвищому рівні може спробувати свої сили у конкурсі та одягти омріяну мантію. 3) науковим ступенем – науковий ступінь у сфері права, здобутий у вищому навчальному закладі України (університеті, академії чи інституті, крім вищих військових навчальних закладів) або аналогічному вищому навчальному закладі іноземної держави…; 4) стажем наукової роботи – стаж професійної діяльності у сфері права на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників у вищому навчальному закладі України (університеті, акаде- мії чи інституті, крім вищих військових навчальних закладів) чи аналогічному вищому навчальному закладі іноземної держави. 3) науковим ступенем – науковий ступінь у сфері права, здобутий у вищому навчальному закладі (університеті, академії чи інституті, крім вищих військових навчальних закладів) чи науковій установі України або аналогічному вищому навчальному закладі чи науковій установі іноземної держави…; 4) стажем наукової роботи – стаж професійної діяльності у сфері права на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників у вищому навчальному закладі (університеті, академії чи інституті, крім вищих військових навчальних закладів) чи науковій установі України або аналогічному вищому навчальному закладі чи науковій установі іноземної держави. Було Стало … 6. Для цілей цього Закону вважається: СТАТТЯ 69. СВИМОГИ ДО КАНДИДАТІВ НА ПОСАДУ СУДДІ Фото Закон і Бізнес
  • 19.
    18 Українська модель формуванняскладу найвищого суду UIFUTURE.ORG Відстежувати останні новини на офіційному сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів – https://vkksu.gov.ua/ua/news/. Це колегіальний орган у системі правосуд- дя, який вправі проводити кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посади суддів Верховного Суду. 10 КРОКІВ, ЩОБ СТАТИ СУДДЕЮ ВЕРХОВНОГО СУДУ: 1. У разі появи на сайті оголошення про проведення конкурсу, повідомити про намір взяти у ньому участь для визначення дати та часу прийому документів.2. Підготувати, зібрати та подати документи відповідно до зазначеного на сайті переліку (заяви, мотиваційний лист, декларації доброчесності та родинних зв’язків, копії документів про освіту, медичну довідку тощо). 3. Перевірка на відповідність кандидата вимогам на посаду судді та вирішення Вищою кваліфікаційною комісією питання про допуск кандидата до участі у конкур- сі, проведення спеціальної перевірки (державними органами та установами: НАЗК, Нацполіція, МОН, МОЗ, ГПУ, Мінюст, Міноборони тощо). 4. Кваліфікаційне оцінювання кандидата з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та вмінь (дворівневий іспит). Цей крок передбачає складення анонімного тестування для визначення рівня знань у сфері права та виконання практичного завдання. Таке оцінювання проводиться у режимі прямої відеотрансляції і особиста участь кандидата є обов’язковою. 5.
  • 20.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ19 Дослідженнякандидатського досьє. За наявності відповідних підстав Громадська рада доброчесності вправі надати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді займаній посаді або інформацію про кандидата (як позитивну, так і негативну). 6. Співбесіда із кандидатом. Проводиться у режимі прямої відеотрансляції. Окрім членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, участь у співбесіді приймають представники громадськості. Проведенню співбесіди передує тестування особистих морально-психологічних здібностей кандидата. 7. За результатами проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалення рішення про підтвердження або непідтвердження кандидата здійснювати правосуддя у Верхов- ному Суді. Оголошення списку переможців конкурсу. Внесення рекомендації до Вищої ради правосуддя. 8. Розгляд рекомендації Вищою радою правосуддя. Кандидат на посаду судді може бути запрошений для участі у засіданні Вищої ради правосуддя, однак його неявка не перешкоджає розгляду питання. Рада може прийняти рішення про внесення Президентові України подання про призначення на посаду судді Верховного Суду або про відмову у внесенні відповідного подання. 9. Підписання Президентом України Указу про призначення судді Верховного Суду. Прийняття присяги суддями Верховного Суду. 10.
  • 21.
    20 Українська модель формуванняскладу найвищого суду UIFUTURE.ORG Відповідно до закону членами ради можуть бути представники правозахисних громадських об’єднань, науковці-правники, адвокати, журналісти, які є визнаними фахівцями у сфері своєї професійної діяльності, мають високу професійну репутацію та відповідають критерію політичної нейтральності та доброчесності. Закон встановлює умову подолання негативного висновку ГРД – підтримання відповідного рішення не менш як 11 членами ВККСУ, тобто отримання «зеленого світла» від ¾ від наявного складу Комісії, а відтак можна говорити про те, що громадськість наділена правом впливати на результати конкурсу до Верховно- го Суду. Новітній порядок заняття посади судді Верховного Суду є досить складним та передбачає проходження численних етапів перевірки кандидатів органами держави, громадськістю. Відомо, що одним з основних завдань судової реформи були деполітизація української судової системи, усунення впливу економічних та політичних еліт на процес призначення суддів, тому усунення Верховної Ради та суттєвого обмеження Президента України (церемоніальна роль) від вирішення кадрових питань у судовій системі є кроками на шляху до незалежного правосуддя. Ці положення однозначно вітались Венеційською комісією під час розгляду проекту змін до Конституції України. Ще одне позитивне нововведення – до найвищої судової Чи не найбільшою особливістю української моделі формування складу суду є те, що одночасно з Комісією, активну участь у процесі перевірки та оцінювання кандидатів до Верховного Суду приймає Громадська рада доброчесності. Це орган, який було створено для сприяння ВККСУ у проведенні кваліфікаційного оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді) у складі 20 осіб. Текст присяги судді Фото з офіційної сторінки ГРД Фейсбук ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІІ
  • 22.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ21 інстанціївперше можуть потрапити не лише судді апеляційної інстанції, а також правники, які ніколи не працювали у судовій системі – адвокати і науковці з 10-річним стажем. Це одна з умов відкритості конкур- су, у той час як транспарентність досягається завдяки прямим онлайн трансляціям основних його етапів, у тому числі – співбесід з майбутніми суддями найвищого суду. Враховуючи те, що досі порядок потрапляння на роботу до Верховного Суду був «таємницею за сімома замками», положення Конституції та Закону, які закріплюють зрозумілий алгоритм дій для потрапляння до найвищого суду є своєрідним квантовим скач- ком з темного минулого у світле майбутнє. Звісно, апробація нового порядку виявить певні недоліки, але удосконалювати завжди простіше, ніж винаходити щось нове. 7 листопада 2016 року закарбується в пам’яті вітчизняної Феміди зокрема та суспільства та держави загалом як дата початку революційних змін у процедурі формування найвищого судового органу. З ухва- ленням Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№ 1402-VIII від 2.06.2016) вдалося піднести «заліз- ну завісу» над процедурою проведення добору претендентів до Верховного Суду. Так, «таїнство висвячен- ня» в судді Верховного Суду «обраних», яке завжди існувало в Україні, перетворилося на публічне дійство, а до участі в конкурсі залучили також представників інших юридичних професій: адвокатів і науковців. У п. 13 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» згаданого нормативно-правового акта, що набрав чинності 30 вересня 2016 року, законодавець висловив бажання не зволікати з утворенням найвищого суду: «Проведення конкурсу на посади суддів Верховного Суду у відповідних касаційних судах має бути розпочато не пізніше двох місяців з дня набрання чинності цим Законом». Вища кваліфікаційна комісія суддів України, на яку законодавець поклав обов’язки щодо організації та проведення конкурсу, виконала цей припис і 7 листопада 2016 року оголосила конкурс на обіймання 120 вакансій у новому Верховному Суді. Проведення всіх етапів конкурсу забрало більше часу, ніж планувала комісія. Адже очікувалося, що вже в березні 2017 року ВККСУ визначить, кому віддати перемогу в конкурсі. Утім, імена 120 переможців стали відомі пізніше – 27 липня 2017 року. ПЕРШИЙ КОНКУРС ДО НОВОГО ВЕРХОВНОГО СУДУ: «ВІЙНА СВІТІВ» І НАДІЯ НА МИРIV
  • 23.
    22 Перший конкурс донового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир UIFUTURE.ORG Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України почали активну підготовку ще до оголошення конкур- су: зустрічалися з організаціями-донорами1 з питань проведення конкурсу й експертами з різних країн2 , які розповідали3 про оцінювання служителів правосуддя в себе на Батьківщині. Як саме відбувався конкурс? Із якими трудноща- ми зіштовхнулись його організатори й учасники? Які позитивні моменти й недоліки виявили під час відкритого відбору нових представників найвищого судового органу? Що поклало початок війні між світами закоренілих консерваторів і відчайдушних новаторів, критиканів і правників-сміливців, між світом тих, хто в усьому шукає зраду, та світом тих, хто свято вірить у перемогу добра? Щоб знайти об’єктивні відповіді на ці та інші запитання, варто поглянути на те, як відбувався конкурс, очима не тільки представників органів, які його проводили та затверджували його результати, а й безпосередніх учасників конкурсу та неупере- джених спостерігачів. 1. БАЧЕННЯ ОРГАНІЗАТОРІВ, ПОМІЧНИКІВ І «ВІЗУВАЛЬНИКІВ» Про вагоме значення конкурсу Процес формування Верховного Суду є найваж- ливішим національним проектом на наступні 25 років. Зміниться не один президент, сотні міністрів, тисячі депутатів, а судді ВС залишаться працювати, і їхні рішення матимуть силу преце- денту. Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков 1.1. ВИЩА КВАЛІФІКАЦІЙНА КОМІСІЯ СУДДІВ УКРАЇНИ 1.2. ГРОМАДСЬКА РАДА ДОБРОЧЕСНОСТІ 1.3. РОЗРОБНИКИ ТЕСТІВ 1.4. ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ ТА ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ 1.1. ВИЩА КВАЛІФІКАЦІЙНА КОМІСІЯ СУДДІВ УКРАЇНИ ТРАНСПАРЕНТНІСТЬ ПОНАД УСЕ
  • 24.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ23 «Минамагаємось оперативно почути відповіді на наші запитання, щоб не ломитися у відчинені двері, не намагатися винайти велосипед. У законі концептуально, але не детально виписаний інструментарій, як провести конкурс та відбір до ВС. Але в кожній процедурі є низка етапів, які не передбачені в законі. Саме ці етапи ми повинні визначити, зрозуміло представити їх широкій публіці. Наслідком цього має бути те, щоб комісія, застосовуючи наукові підходи, які вже спрацювали в інших країнах, відібрала найкращих пред- ставників до ВС», – такими думками ділився з журналістами тодішній секретар ВККСУ Станіслав Щотка4 . У результаті ВККСУ сформулювала українські правила проведення «верховних змагань», видавши на-го- ра низку нормативних документів для проведення конкурсу, які самі члени ВККСУ назвали «якщо не бездо- ганними, то дуже якісними»5 . Прикметно, що, спілкуючись з іноземними колегами, члени ВККСУ дізналися: у деяких країнах крісла в найвищому судовому органі розподіляються за квотами між суддями та представниками інших юридичних професій. Наприклад, «квотна практика» існує в Португалії. Члени комісії розглядали можливість застосу- вання такого принципу в Україні, але вирішили обійтися без нього. «Оскільки законом квоти не передбачені, ми не можемо розширити межі закону. Якби ми запровадили квоти, був би скандал, ми б ризикували просто цей конкурс втратити як такий, що не проведений легіти- мно. Упередженості не буде, не потрібно нас підозрювати в тому, що ми придумаємо собі якісь суб’єктивні квоти. Все буде об’єктивно», — обіцяв журналістам Станіслав Щотка6 . Про прозорість та відкритість За ступенем прозорості ми чемпіони світу. У нас і журналісти, і представники громадськості присутні на кожному етапі конкурсу до ВС. На каналі ВККСУ в ютьюбі велася онлайн-трансляція іспиту. Ми будемо робити стрім під час співбесіди з кандидатами. Будь-яка зацікавлена особа може все побачити на власні очі. Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков Станіслав Щотка. Фото із сайту «Судово-юридичної газети»
  • 25.
    24 Перший конкурс донового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир UIFUTURE.ORG Забігаючи наперед, скажемо: після завершення конкурсу стало відомо, що Україна перевершила квотний показник навіть Португалії, де в найвищій судовій інстанції квота «несуддів» становить лише 10 %. Адже трохи більше за 70 % претендентів, які подолали всі стадії «верховних випробувань», – судді, решта – представники адвокатської та наукової спільноти, а також правники із сукупним стажем роботи в цих сферах. Після завершення всіх підготовчих робіт ВККСУ дала старт цій грандіозній події. «У таких масштабах конкурс до Верховного Суду відбувається вперше не тільки в Європі, а можливо, й у світі. Це я кажу не для того, щоб усі охнули. Просто так визначив закон, який ми маємо виконувати. Вперше в Україні, але не вперше у світі на посади у ВС можуть претендувати не тільки судді, а й представники інших юридичних професій, а саме: адвокати та науковці», – розповів на брифінгу7 , присвяченому початку конкурсу, голова ВККСУ Сергій Козьяков. Склалося неофіційне гасло конкурсу: «Безпрецедентність, відкритість та прозорість (або транспа- рентність)». Саме так члени комісії характеризували випробування для охочих стати суддями Верховного Суду. «Вперше в історії вітчизняного суддівства найвища судова інстанція формується практично з нуля, із застосуванням прийомів та методик, які ніколи ще не застосовувалися для відбору суддів, і усе це в умовах суттєвого падіння довіри до системи українського правосуддя. Увага до цього конкурсу безпрецедентна, але настільки ж безпрецедентною є і його відкритість», – підкреслив член ВККСУ Павло Луцюк8 . Транспарентність стала основним принципом, яким послуговувалася ВККСУ під час проведення конкурсу. Утім, окремі спостерігачі та й самі учасники конкурсу це заперечували, називаючи таку відкри- тість «надуманою». Але про це згодом. Наразі варто детальніше розглянути чи не найважливішу особли- вість цього першого конкурсу – кризові ситуації та реагування на них. Павло Луцюк. Фото із сайту ВККСУ
  • 26.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ25 Відпочатку конкурсу і до його завершення виникало чимало кризових ситуацій. Кожна з них супрово- джувалась широким розголосом в ЗМІ, активно обговорювалась в правничих і не тільки колах. Варто зауважити, що держава в особі ВККСУ була відкрита до обговорення проблем, надавала пояснення та пропонувала шляхи їх подолання. З тими проблемами, які не піддавалися оперативному вирішенню, комісія обіцяла розібратися в перспективі. Це стосується, наприклад, зменшення термінів проведення конкурсу. Були й проблеми, які, навіть попри докладання комісією максимальних зусиль, аби їх урегулюва- ти, ймовірно, перекочують і в наступний конкурс до Верховного Суду. Адже їхнє вирішення залежить від бажання всіх сторін комунікувати, слухати та чути один одного, досягати консенсусу. Однак, як показав конкурс, таке бажання виникало не завжди і не у всіх. 1. Технічна. Виникла на етапі електронної реєстрації намірів кандидатів узяти участь у конкурсі й поляга- ла у відсутність доступу до веб-сторінки, неможливості подати онлайн-заявки. Комісія невідкладно роз’яс- нила, як урегулювати ситуацію. Вимога закону оприлюднити досьє кандидатів на суддівські посади поста- ла перед проблемою її виконання – сканування в ручному режимі десятків тонн поданих кандидатами документів забрало чимало часу та збурило підозри й невдоволення громадськості. ВККСУ вимушена була розміщувати матеріали досьє поступово. 2. Організаційно-часова. ВККСУ відкладала проведення певних етапів конкурсу через несвоєчасне надання відповідними органами інформації про кандидатів на посади до Верховного Суду. Відтак конкурс затягнувся на чотири місяці. До того ж членам комісії довелося опрацювати величезний масив відомостей щодо претендентів і працювати в цілодобовому режимі. З огляду на сказане, констатуємо: щоб відстояти прозорий та відкритий погляд на конкурс і прище- пити таке саме бачення учасникам змагань, спостерігачам і суспільству загалом, а також дійсним членам ВККСУ доводилось постійно пере- бувати під пильним поглядом ЗМІ, роз’яснювати кожну новину, яка з’являлась не лише на сайті комісії, але й на сайті ГРД та у фейсбуку. РЕАГУВАННЯ НА КРИЗОВІ СИТУАЦІЇ ТРИ ПРОБЛЕМИ, ЩО ВИНИКЛИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ Про тиск на ВККСУ Під час конкурсу у Верховний Суд на комісію безпрецедентно збільшився тиск з боку деяких представників громадських об’єднань і деяких ЗМІ, які в доволі рішучий спосіб «підказують», як саме необхідно голосувати. Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков
  • 27.
    26 Перший конкурс донового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир UIFUTURE.ORG «Часто співбесіди закінчувались о 23-й годині, а робочий день тривав по 14–18 годин. Слова «втомились» не було у нашому дискурсі: потрібно було аналізувати досьє кандидатів, їхні мотиваційні листи, зіставляти цифри у деклараціях, вивчати інформацію від ГРД, відповідати на запитання ЗМІ та, зрештою, ухвалювати професійні «холодні» рішення», – писав у своєму блозі Сергій Козьяков9 . «Конкурсна процедура повинна бути більш лаконічною. І тривати не 9 місяців, а максимум 6», – так про перший урок конкурсу висловився Сергій Козьяков під час Чернігівського регіонального судового форуму «Самоврядування суддів – гарантія незалежності»10 . 3. Відкритий і непублічний тиск. Час від часу в ЗМІ та на інтернет-ресурсах з’являлася інформація про начебто нечесність конкурсу. Наприклад, деякий час інтернет-простором активно поширювався список «переможців конкурсу на посади до Верховного Суду, погоджених на Банковій». «Суддями ВС стануть лише кандидати, які наберуть максимальну кількість балів на публічному конкурсі. Будь-які повідомлення про наявність «списків переможців» є дезінформацією з метою завадити судовій реформі. Стосовно того, що ця інформація не відповідає дійсності, я готовий свідчити перед будь-яким правоохоронним органом. Впевнений, що фейки будуть спростовані результатами конкурсу», – відреагу- вав на закиди Сергій Козьяков. Крім того, ВККСУ отримала лист, у якому одному із членів комісії пропонувалося піти у відставку. Очевидно, низький рівень довіри до судової влади та сумніви щодо спроможності впровадити якісні зміни призводили до появи на кожному етапі конкурсу пліток і пересторог, не реагувати на які означало б не чути суспільство. Відтак курс на постійну медіа-присутність був у пріоритеті як у ВККСУ, так і ГРД. Про результати конкурсу У хворе тіло пересадили клапті здорової ткани- ни. Не факт, що приросте, однак надихає. Колишній член Громадської ради доброчесності Леонід Маслов https://maidan.org.ua/2017/07/leonid-maslov-ya k-ya-otsinyv-rezultaty-konkursu-verhovnoho-sudu/ Крім того, Громадська рада доброчесності неодноразово публічно звинувачувала комісію в порушенні або зміні правил проведення конкурсу. Що стосується непублічного тиску, то ВККСУ зафіксувала кілька випадків. Так, одна з політичних партій вимагала, щоб члени комісії погодилися з негативними висновками Громадської ради щодо двох кандидатів. Ще один факт тиску: до комісії надійшло кілька листів від «неідентифікованого громадського об’єднання» з вимогою усунути 5–6 конкретних кандидатів від участі в конкурсі.
  • 28.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ27 Відповіднодо закону Громадська рада доброчесності була створена з метою сприяння Вищій кваліфіка- ційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для кваліфікаційного оцінювання. Утім, від початку діяльності ГРД позиціонувала себе не союзником, а противником, і вдавалася на своєму офіційному сайті до гучних «викривальних» заяв щодо конкурсу й окремих дій ВККСУ. Саме такі заяви є основним індикатором ставлення представників громадськості до «верховних змагань». Детальніше зупинимось на їхньому змісті та впливі на перебіг конкурсу. 1. Щодо ситуації з виконанням практичного завдання конкурсантами: дехто з претендентів раніше вирішував модельні справи в реальному процесі. «ГРД просить взяти до уваги думку, висвітлену самою ГРД, окремими її членами, експертами та представниками громадськості, що модельні задачі мають бути вдосконалені таким чином, щоб допускати лише схожість до реальних судових справ, а не повний збіг», – з офіційної заяви ГРД11 . Реакція ВККСУ Наступного ж дня на офіційному сайті ВККСУ з’явилася заява-відповідь: «Жоден з кандидатів не мав будь-яких переваг перед іншим учасниками іспиту до Верховного Суду. Інформація щодо наявності пере- ваг у деяких учасників конкурсу до Верховного Суду під час вирішення ними практичного завдання не відповідає дійсності»12 . «Модельні справи отримувалися на підставі реальних справ, які розглядалися судами усіх інстанцій. Для кожної спеціалізації. Справа, яка потрапила до практичного завдання, була згенерована комп’ютером. СІМ ОЦІНЮВАЛЬНИХ ЗАЯВ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ ДОБРОЧЕСНОСТІ ПРО КОНКУРС 1.2. ГРОМАДСЬКА РАДА ДОБРОЧЕСНОСТІ «ВИКРИВАЛЬНА» ОПЕРАЦІЯ Фото із сайту humanrights
  • 29.
    28 Перший конкурс донового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир UIFUTURE.ORG Ніхто з членів ВККСУ не знав, якою вона буде. Якщо до наступного етапу пройдуть судді, які розглядали справу, що стала модельною, і буде доведено, що цей факт їм допоміг, то члени комісії можуть перевірити в інший спосіб наявність у таких кандидатів практичних навиків виготовлення процесуальних рішень. Водночас звертаю увагу, що дійсні судді Верховного Суду України готують інші за змістом та формою судові рішення, адже нинішній ВСУ не є судом касаційної інстанції», – деталізував член ВККСУ Михайло Макар- чук13 . 2. Несправджені очікування щодо оприлюднення ВККСУ оцінок за практичне завдання, а також тексти робіт кандидатів і виставлені їм кожним із перевіряльників бали14 . Реакція ВККСУ «Все члены Комиссии несут ответственность, предусмотренную законом при проверке письменных работ. И только мы будем их проверять… Мы до начала конкурса не предупреждали никого из кандидатов, что работы будут публиковаться. И сделать это – будет означать, что мы изменим правила во время игры. Без их согласия. Только потому, что на этом настаивают представители Общественного совета добропоря- дочности? Кстати, все ли? Подчеркну: обнародование в сети 520 работ приведет к спекуляциям и к возможным угрозам конкретным кандидатам. О такой опасности, кстати, говорится в п. 48 заключения Консультативного совета европейских судей № 17. Наши европейские эксперты настаивают: процедуры квалификационного оценивания кандидатов должны быть прозрачны, индивидуальные результаты конфиденциальны. Хочу напомнить, что ОСД по закону занимается той частью оценивания, которая называется «добропорядочность и профессиональная этика». Это означает, что данный орган никакого отношения к части конкурса, где был тест на знание законодательства и практическое задание, не имеет. Я бы коллег попросил готовить выводы кандидатов, которые они нам должны предоставить на собеседо- вание. В них как раз должна быть оценка добропорядочности и этики. Давайте, каждый своим делом займемся», – виступив у ЗМІ Сергій Козьяков15 . 3. Вимога пояснити причину неврахування комісією визначеного нею ж мінімально допустимого балу за виконання практичного завдання, внаслідок чого до наступного етапу конкурсу допущено кілька десятків кандидатів, які не набрали мінімально допустимого балу16 . У цій заяві представники ГРД навіть заговорили про ознаки закритості конкурсу: «Проблеми з прозорі- стю конкурсу в частині кваліфікації кандидатів на посади суддів нового Верховного Суду є дедалі гострі- Михайло Макарчук. Фото із сайту ВККСУ
  • 30.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ29 шими.Відсутність прозорості конкурсу підриває суспільну довіру до нього. Тому Громадська рада добро- чесності вкотре наголошує на необхідності відкриття суспільно важливої інформації: як щодо практичних завдань і робіт кандидатів, так і щодо індивідуальних оцінок»17 . Реакція ВККСУ «Закон говорить про етап «іспит» у цілому, який складається з двох підетапів – тест та практичне завдання. Нам здавалося, що ми логічно передбачили можливість відсіяти когось після тесту. Тест – найбільш об’єктивний, з точки зору всіх експертів-тестологів, показник. Якщо особа не набирає прохідний бал, то припиняє участь у конкурсі. Коли відбулося практичне завдання ми передбачили другий мінімально допустимий бал, але був передбачений і третій. Це була наша така тактична, а як виявилося, що, можливо, навіть і до певної міри стратегічна помилка: ми ввечері сказали, хто які бали набрав, і розійшлися, бо були знесилені. А зранку виявилося, що ми повинні були оприлюднити третій мінімально допустимий бал і сказати, що другий не є відсікаючим. Чому ми вирішили що він не є відсікаючим? Бо постало питання: якщо ми не виведемо суму балів за іспит, а відсічемо на другому етапі, втратимо 43 особи, зведемо два числа суму, отримаємо парадокс. Який ми і отримали: той, хто не склав практичне завдання, але мав висо- кий показник на тесті, за сумою відбувався як досить успішний кандидат. Виникло питання: чи отримати 43 позови у зв’язку з звуженням права осіб, чи піти на розширення права кандидатів, дати їм можливість далі брати участь, витримати критику на свою адресу і жити далі. У результаті ми отримали один позов замість 43», – розтлумачив ситуацію тодішній секретар кваліфікаційної палати ВККСУ Станіслав Щотка. 4. Щодо оприлюднення досьє кандидатів: представники ГРД заявляли, що комісія не дає можливості ознайомитися з документами18 . Цією заявою громадськість звернула увагу органу суддівського врядування на положення Закону Украї- ни «Про судоустрій і статус суддів», які містять вимогу щодо оприлюднення досьє кандидатів на посади суддів на офіційному веб-сайті ВККСУ. Реакція ВККСУ «Досьє всіх кандидатів, які подолають перший етап кваліфікаційного оцінювання, буде завчасно опри- люднено комісією з тим, щоб дати можливість громадськості ретельно ознайомитися з інформацією стосовно кандидатів. Це рішення було неодноразово доведено до відома членів ГРД. Водночас члени ГРД і тепер мають змогу ознайомлюватися в приміщенні ВККСУ з наявною в комісії інформацією. І певна части- на членів ГРД добросовісно реалізовує це право. Комісія звертається до членів ГРД та інших представни- ків громадськості з пропозицією налагодити конструктивну роботу задля спільної мети – ефективного проведення конкурсу до Верховного Суду та добору професійних, доброчесних та етичних кандидатів»19 . 5. Щодо припинення участі в конкурсі кандидатів, які, на думку Громадської ради доброчесності, не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики; оприлюднення балів за результатами співбесід кандидатів, щодо яких немає висновку ради до початку пленарних засідань; проведення поіменного голосування за подолання висновків ради та негайне оприлюднення протоколів такого
  • 31.
    30 Перший конкурс донового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир UIFUTURE.ORG «Довіра до конкурсу можлива лише в разі забезпечення відкритості всіх його етапів, кожен із членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів повинен нести персональну відповідальність за ключові рішення, що визначать долю українського правосуддя на найближчі кілька десятків років»20 . Реакція ВККСУ «Нам часто ставлять запитання: чому комісія в небагатьох випадках погодилася з висновками негатив- ного характеру, які надала ГРД? Потрібно трохи ширше на це дивитися. Адже на перших етапах була відсія- на велика кількість кандидатів: як тих, до кого у громадськості були претензії, так і тих, до кого зауважень не було, а можливо, хтось навіть хотів би похвалити їх. Ми отримуємо багато інформації з великої кількості джерел, у тому числі від правоохоронних органів і правових відомств. Наприклад, від НАБ. Уявімо, що його представники теж сказали: «Ми не бачимо негайного результату від вас. Зупиніть 20–30% кандидатів». І якщо НАЗК теж так скаже? То через 3 дні в нас не буде жодного кандидата. Ми вже на фініші конкурсу, тому повинні уважно й обережно підходити до будь-якої кандидатури. Навіть якщо вона дуже сильно комусь не подобається», — розповів під час брифінгу на тему «Конкурс до Верховного Суду напередодні фіналу» Сергій Козьяков21 . Пізніше, голова ВККСУ у своєму блозі зауважив: «Заяви щодо негайного припи- нення участі у конкурсі тих чи інших кандидатів на нас не діють»22 . Крім того, що стосується поіменного голосування щодо вердиктів ГРД, то ВККСУ повідомила: відповідно до ст. 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішення комісії в пленарному складі ухвалюється більшістю від складу ВККСУ. До того ж у голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої вирішу- ється питання, та інших осіб, які не є членами комісії. Про поіменне голосування — жодного слова. Відтак члени Комісії не можуть на догоду комусь відступати від норм закону. Про роль висновків ГРД Висновки ГРД мають юридичні наслідки, оскіль- ки можуть стати частиною судового оскарження з боку суддів чи кандидатів на посаду суддів. Тому вони повинні бути змістовними, доказови- ми, системними та логічними. Заступник голови ВККСУ Станіслав Щотка Про роль висновків ГРД Дуже багато висновків ГРД є цікавими. Навіть якщо вони не є одразу ж результативними, це інформація, яка є важливою. Вона впливатиме на остаточне виставлення балів. Член ВККСУ Андрій Козлов
  • 32.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ31 6.Заклик не допустити ухвалення рішення щодо відповідності кандидатів на посаду судді Верховно- го Суду за наявності у будь-якого члена ВККС конфлікту інтересів та не піддавати сумніву об’єктивність та легітимність результатів конкурсу23 . Реакція ВККСУ «Вчора взяв ще 24 самовідводи, загалом – 36. Дякую членам ВККС за розуміння і моїх мотивів, і важливо- сті абсолютної безсторонності в процедурі конкурсу до Верховного Суду», – зазначив 2 грудня 2016 року на своїй сторінці у фейсбуку член комісії Андрій Козлов24 і наголосив у коментарях до цього допису, що це загальне явище, тобто всі члени ВККСУ, щоб уникнути конфлікту інтересів, зробили це саме. У рамках конкурсу до Верховного Суду Громадська рада доброчесності підготувала висновки про невід- повідність кандидатів критеріям професійної етики і доброчесності для 36,7 % (140) кандидатів26 . Щодо 113 осіб рада не виявила обставин, що свідчили б про недоброчесність. 128 кандидатів дістали інформацію ГРД чи окрему думку в разі рішення про ненадання інформації. За даними річного звіту Громадської ради доброчесності, під час роботи з інформацією про кандидатів на посаду судді, члени ради з’ясовували відповіді на такі запитання: 1) Чи правдиво кандидати декларували своє майно? 2) Чи відповідає їхній стиль життя офіційним доходам? 3) Чи допускали вони неетичну поведінку? 4) Чи всіх родичів вказали в декларації родинних зв’язків? 5) Чи правдиві відомості в декларації доброчесності та анкеті кандидата на посаду судді? 6) Чи траплялося в їхній практиці грубе порушення прав людини та ухвалення свавільних рішень? 7) Чи дотримувались стандартів академічної доброчесності? 8) Чи дотримувались принципу незалежності? 7. Заклик повторно провести співбесіди з окремими кандидатами на посаду суддів ВС25 . Реакція ВККСУ Проведення повторних співбесід не передбачено законодавством. Андрій Козлов. Фото із сайту ВРП «СУД НАД СУДДЯМИ»
  • 33.
    32 Перший конкурс донового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир UIFUTURE.ORG Рішення ради можна розподілити таким чином: 12 висновків за ініціативи членів ради скасували самостійно, ще декілька висновків скасували після засідань ВККСУ. І хоча Громадська рада доброчесності вимагала27 від ВККСУ згоди з усіма її висновками щодо недобро- чесності окремих претендентів, комісія назвала чотири причини, чому не може прийняти всі вердикти ради: Перша причина – наявність припущень. «Ми з повагою ставимося до роботи ради, погоджуємося з їхніми висновками, але це не означає, що ми будемо голосувати за них автоматично. Коли у висновках присутні фрази на кшталт: «є підстави вважати» або «з високим ступенем вірогідності», це свідчить, що є сумніви. Це не є фактом навіть з точки зору ГРД. Якщо це висока вірогідність, то нам потрібно подумати над цим. Нам може дуже не подобатися прізвище цього кандидата, але потрібно все перевірити. Одна ситуація, коли кандидат під час співбесіди не може нічого пояснити. Але ж є особи, які на засіданні нада- ють документ на 30–100 сторінках та свої пояснення на 5–10, а інколи й на 25 сторінках. Тому з нашого боку буде дуже непрофесійно, якщо ми негайно ухвалюватимемо рішення, щоб зупинити рух такого кандидата в конкурсі», — наголошував28 Сергій Козьяков29 . І це не суб’єктивна думка комісії. Навіть самі конкурсанти звертали увагу на якість підготовки висновків ГРД: «Я не зовсім згоден з тими методами, за якими працює ГРД. І багато висновків у мене викликають, м’яко кажучи, подив. Я не вважаю їх обґрунтованими. На мій погляд, ГРД зайнялася тим, на що немає ані повноважень, ані компетентності, – оцінкою правильності судових рішень. І термін, який вони вигадали, – «сумнівні рішення», – на мій погляд, дуже сумнівний. Як адвокат скажу, що немає жодного суддівського рішення, яке я був би не здатний піддати сумніву. Жодного! … Підхід ГРД віддає політичним суб’єктивіз- мом…Вважати суддю недоброчесним тільки тому, що він не сповідує ті підходи, які я розділяю, не можна. Так, він може не розуміти певних концепцій, які, я вважаю, він мав би розуміти. Але до доброчесності це Висновки про невідповідність Інформація чи окрема думка Не виявлено обставин щодо невідповідності % Кількість кандидатів % Кількість кандидатів % Кількість кандидатів Судді 44 123 33 92 23 64 Адвокати 15 6 45 18 40 16 Науковці 14 5 32 12 54 20 Сукупний стаж 24 6 24 6 52 13
  • 34.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ33 немаєніякого стосунку», – зазначив виконавчий директор Української Гельсинської спілки з прав людини, адвокат Аркадій Бущенко (нині – суддя Верховного Суду)30 . Друга причина — наявність у висновках ГРД тверджень про подальшу роль ВККСУ в аналізі інформації, що міститься в документі. «На пошту Громадської ради доброчесності надійшло повідомлення від грома- дянина України, який зазначив, що кандидатом в складі колегії Апеляційного суду Харківської області вино- силися неправосудні рішення, ухвалені з порушенням норм про строк позовної давності (Справа № 2-6533/11). Враховуючи той факт, що Громадська рада доброчесності не здійснює аналізу рішення суду на предмет порушення норм матеріального права, просимо ВККС розглянути це звернення та надати також і йому відповідну оцінку», – зазначала рада в одному з висновків31 . Третя причина – зміна думки Громадської ради доброчесності. Так, наприклад, 12 квітня у своєму рішенні рада зазначила, що всі зібрані факти є «самостійною підставою для висновку, що кандидат не відповідає вимогам доброчесності та професійної етики». 26 квітня відбулася співбесіда з претендентом. «А вже 5 травня ГРД на підставі матеріалів і пояснень, які надав кандидат, знову зібралася та ухвалила інше рішення: «Кандидат переконав, що його помилки в декларуванні не мають ознак свідомого приховування майна від декларування. Наведені обставини недекларування не є достатніми для висновку про його недоброчесність. Тому ГРД вирішила скасувати висновок про невідповідність кандидата. Просимо ВККС відомості, повідомлені у скасованому висновку, вважати інформацією», — підкреслив Сергій Козьяков32 . Четверта причина — наявність окремих думок членів ГРД. «Не завжди за негативні висновки члени ГРД голосують одностайно», – відзначав Сергій Козьяков33 . Так, у 38 % проведених ГРД голосувань одностай- ного рішення не було (одні утримувалися від голосування, інші голосували «проти»). Як зазначали експерти, «криза довіри – чинник, який найбільше ускладнює співпрацю між ВККСУ та ГРД»34 . Утім, сподівання на досягнення миру між цими органами після комунікаційної та світоглядної «війни», попри всі докладені комісією зусилля, не справдилися. ГРД виснувала, що під час конкурсу на посади до ВС її «використали для легітимізації потрібного результату в очах суспільства та міжнародної спільноти»35 . Про небажання вести діалог з ВККСУ свідчить і заява ГРД про припинення її участі в ще одному важливому етапі судової реформи – процесі кваліфікаційного оцінювання дійсних суддів36 . Аркадій Бущенко. Фото із сайту УГСПЛ
  • 35.
    34 Перший конкурс донового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир UIFUTURE.ORG Створення Громадської ради доброчесності – це маленька (для багатьох взагалі непомітна), але дуже важлива революція. Судова влада в незалежній Україні довгий час залишалася поза межами публічного політичного процесу: ми не маємо прямих виборів суддів; суддя в Україні – це призначенець (якщо не за процедурою, то принаймні в очах суспільства). Це може звучати дещо пафосно, але поява ГРД вбудувала громадськість в процес формування судової влади, і цей процес став частиною публічної політики, як і має бути в демократичному суспільстві. Оцінювати роботу ГРД слід перш за все за результатами конкурсу до Верховного Суду. Я з абсолютною впевненістю можу сказати, що більшість членів ради доклали усі можливі зусилля, щоб кандидати, чия доброчесність викликала очевидний сумнів, не потрапили до оновленого Верховного Суду. Усі розуміли, що нам буде протистояти система, яка складалася десятиріччями. Іноді ця система перемагала, іноді відступа- ла. У кожному випадку ми згадували хрестоматійний франковий вірш про каменярів. ГРД – унікальний досвід побудови політичного інституту «знизу». Вона не є державним органом, її робота позбавлена зайвого формалізму, покрокової регламентації та інших рис, які роблять державний апарат важким уповільненим монстром. Наша робота є колегіальною; розгляд будь-яких важливих питань, зокре- ма, затвердження висновків про недоброчесність судді або кандидата, відбувається у повному складі, хоча закон дозволяє приймати висновки у більш вузьких «колегіях» з чотирьох-п’яти членів ради. Це наша принципова позиція: ми вважаємо, що краще витратити більше часу, але уважніше і якісніше розглянути кожну конкретну ситуацію, аніж видати на-гора якесь вражаюче число тих чи інших рішень. З іншого боку, я думаю, усі члени ГРД побачили, якої неймовірної кількості енергії та ресурсів потребує організація будь-якого масштабного державного процесу. Ми працюємо на волонтерських засадах, у нас практично немає жодного матеріально-технічного забезпечення. Натомість за час конкурсу до Верховного Суду ми в тій чи іншій формі опрацювали понад дві тисячі звернень громадян. Після завершення конкурсу до Верховного Суду ГРД очікував новий виклик – кваліфікаційне оцінювання. Однак участь ГРД у цьому процесі показала, що двадцятеро людей, навіть за допомоги ще кількох десятків ЕКСКЛЮЗИВ Сергій Верланов, член Громадської ради доброчесності СІМ ДУМОК ПРО ГРОМАДСЬКУ РАДУ ДОБРОЧЕСНОСТІ
  • 36.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ35 аналітиків,за відсутності належної матеріально-технічної бази просто не в змозі виконувати рутинну роботу з перевірки всіх суддів країни. Це моя особиста думка, вона відрізняється і від думки багатьох колег, і від того, що написано в законі, але залучення ГРД до таких рутинних процесів як кваліфікаційне оцінюван- ня дуже неефективно – рада просто дублює функції ВККС. В ідеалі ГРД має активно працювати під час важливих доборів (як-то до Верховного Суду чи до Вищого суду з інтелектуальних прав), а в інший час моніторити і реагувати на прояви недоброчесної поведінки суддів. Із самого початку існування ради нам закидали, що предмет нашої діяльності не визначений належним чином. Що таке доброчесність? Хто такі ці люди (члени ради), що вони будуть оцінювати доброчесність інших людей? І багато іншого. Насправді, проблема з методологією дійсно існує. Доброчесність – категорія моралі; поняття, у якого не може бути чіткого визначення. За ці півтора року нам вдалося напрацювати деякі критерії і орієнтири, як відрізняти недоброчесну поведінку. Звісно, нам допомагали всесвітньо визна- ні документи, такі як Бангалорські принципи поведінки суддів. Але абсолюту тут не існує. Кожний випадок слід розглядати окремо і спиратися не тільки на абстрактні настанови юридичних текстів, але й на реалії життя. Не слід забувати, що судді є членами того самого суспільства, що і ми самі. Менше за все мені б хотілося, щоб ГРД сприймалася виключно як інституція, метою якої є «завалити» якомога більшу кількість «поганих суддів». Я бачу нашу мету більш глобально – у вибудовуванні якісно нового погляду суспільства на суддівську владу і її формування як на частину публічного політичного процесу, до якого повинна бути залучена громадськість». Про значення тестів Усі ці елементи: тестові питання, практичні завдання, а також тести для перевірки морально-психологічних якостей кандидатів, ― зіграли вирішальну роль при остаточному оцінюванні кандидатів, дозволивши розумно обмежити ступінь дискреції ВККСУ та забезпечити дійсно прозорий та об’єктивний відбір. Координатор проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Довидас Віткаускас
  • 37.
    36 Перший конкурс донового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир UIFUTURE.ORG У підготовці окремих етапів конкурсу ВККСУ допомагали експерти, котрі готували запитання для оціню- вання знань, навичок, умінь претендентів на посади до Верховного Суду та їхніх особистих морально-пси- хологічних якостей. І хоча окремі фахівці та й самі кандидати звертали увагу на неоднозначність конкретних запитань37 , двозначність і неточність у формулюваннях38 , на те, що «ні за формальними, ні за змістовними критеріями неможна дійти висновку щодо чіткої організації в підготовці тестових завдань та проведення тестування»39 , розробники тестів, усунувши певні огріхи, наголошували: база питань «абсолютно унікальна і формува- лась з нуля, говорили, що «пишаються результатами своєї роботи і вважають, що Україна може слугувати прикладом для менш розвинених систем»40 . Крім того, уже до проведення другого конкурсу до ВС, питання та модельні справи планується удосконалити41 . «Координація розробки тестових завдань для конкурсу до Верховного Суду була цікавим проектом і певною мірою професійним викликом для фахівців UEnet. Розробники тестів добирались з числа 184 розробників тестів, яких підготували в попередніх наших проектах, і спеціально для цього проекту. Після відбору і виключення осіб, що мали потенційні конфлікти інтересів, до проекту долучились 114 розробників і рецензентів. Ця велика група експертів представляла провідні правничі школи України, суддівську спільноту (судді у відставці) та науковців і адвокатів. Кожне розроблене тестове завдання проходило 4 сліпих рецензування і критичний розгляд ВККСУ. Третє рецензування здійснювали судді-рецензенти, відібрані ВККСУ з числа суддів у відставці, для яких було проведено спеціальне навчання з основ тестології. Остаточний розгляд тестових завдань перед їх публікацією на вебсайті ВККСУ здійснювали особисто члени комісії. Підготовка до початку розробки тестових завдань зайняла близько двох місяців, впродовж яких ми було проведено 5 тренінгів для додаткових, запропонованих ВККСУ, розробників і рецензентів. Активна фаза проекту (власне розробка і рецензування) зайняла всього півтора місяці. Такі стислі терміни стали профе- сійним викликом для UEnet. 1.3. РОЗРОБНИКИ ТЕСТІВ НА ЗНАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА, МОДЕЛЬНИХ СПРАВ ТА ТЕСТІВ НА ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБИСТИХ МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ЯКОСТЕЙ І ЗАГАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ КАНДИДАТІВ ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ ЕКСКЛЮЗИВ
  • 38.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ37 Сьогодні,у 2018 році, вже очевидно, що завдяки фахово організованому процесу підготовки тестів, анонімне тестування виявилось найбільш безпроблемним, позитивно оціненим етапом конкурсу до Верховного Суду» «Дійсно, якщо тестування знань кандидатів не є новелою для вітчизняної судової системи, то з психоло- гічною перевіркою претенденти ніколи не були знайомі. Адже у рамках конкурсу на посади до ВС уперше в історії судової системи відбулося тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей кандидатів. Останні мали пройти чотири методики тестів, кожен з яких відрізнявся структурою та кількістю запитань. Три групи тестів, а саме: HCS Integrity Check, BFQ-2, MMPI-2, – психодіагностичні, а General skills test – це оцінка загальних здібностей кандидата». «Ми використали 4 блоки тестів. Деякі з них були застосовані при доборі в поліцію, НАБУ, при реформі місцевих прокуратур та ГПУ, але така комплексна, глибока методика використовується в Україні вперше», – відзначала проектний менеджер компанії «ОС Україна» Анастасія Дьоміна42 . Загалом оцінити роботу розробників психологічних тестів конкурсу можна за такими цифрами: 57 % кандидатів на посади до Верховного Суду за морально-психологічними якостями відповідають профілю ідеального судді на рівні вищий від середнього, 39 % – на середньому. Лише 4 % кандидатів мають рівень нижчий від середнього. 74 % кандидатів відповідають критерію доброчесності на середньому рівні або вище від середнього. У кожній із 4 оцінених професійних груп середній показник кандидатів (судді, адво- кати, науковці, сукупний стаж) є практично однаковим43 . Рівень «за психологічними якостями» вищий від середнього — у 48 % суддів з учасників конкурсу, у 50 % адвокатів, у 75 % науковців та в 52 % осіб із сукупним стажем роботи; середній – у 36 % суддів, у 40 % адвокатів, у 25 % науковців і 36 % осіб із сукупним стажем; нижчий від середнього – у 16 % суддів, у 10 % адвокатів, у 0 % науковців та 12 % осіб із сукупним стажем44 . «Компания OS Ukraine во время конкурса использовала международные тесты, адаптируя их к культур- ным и научным нормам Украины, то есть кандидат должен соответствовать портрету среднестатистичес- кого украинца. Именно среднестатистического, поскольку, к примеру, высокая психологическая устойчи- вость судьи может свидетельствовать о неспособности критично относиться к результатам собственной деятельности. Обмануть тестирование невозможно, поскольку ответы сопоставляются между собой, а несоответствие является признаком лжи», – з інтерв’ю Анастасії Дьоміної ЗМІ45 . Сергій Мудрук, Президент МГО «Універсальна екзаменаційна мережа» (UEnet)
  • 39.
    38 Перший конкурс донового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир UIFUTURE.ORG Результати першого конкурсу закріпили своїми рішеннями Вища рада правосуддя (ВРП) та Президент. Рада сканувала досьє кожного зі 120 переможців, визначених ВККСУ, спілкувалася з ними. Як результат – двом кандидатам не вдалось переконати ВРП у спроможності вершити правосуддя на найвищому рівні. «Ми не влаштовуємо якогось кваліфікаційного додаткового іспиту. Запитання, які ставилися членами ВРП, стосувалися з’ясування загальних питань, у тому числі ми хотіли почути як узагалі кандидат розмовляє, як він уміє формулювати свої відповіді», – пояснював голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк46 . Хоча дещо в процедурі добору Вища рада правосуддя змінила б. «Ми маємо право ознайомитися з кандидатом. Я вважаю, що цю частину процедури слід унормувати. Бо деякі члени Вищої ради правосуддя теж казали, мовляв, кандидат непрофесійний, не можна за нього голосувати, бо на запитання не відповів. Але ж Вища рада правосуддя не має права оцінювати професійність, це повноваження ВККС. Якщо ж ми у Вищій раді правосуддя справді виявили непрофесійність, припустімо, на іспиті кандидатові пощастило, а тут очевидно, що він не дотягує, тоді нам треба дати такі повноваження. Щоб ми, упевнившись у непрофе- сійності судді, могли повторно призначити кваліфікаційне оцінювання чи іспит і ухвалити відповідне рішен- Ігор Бенедисюк. Фото із сайту ВРП Про історичну подію Конкурс до Верховного Суду є дійсно унікаль- ною подією як для вітчизняної системи право- суддя (адже на конкурсній основі ВС в Україні формувався вперше), так і для світової практики. Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк Про історичну подію Ми відкриваємо нову сторінку в історії право- суддя у нашій країні. Верховний Суд – останній рубіж, остання інстанція, куди людина прийде захищати порушені права. Президент України Петро Порошенко 1.4. ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ ТА ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ЗАВЕРШАЛЬНЕ СЛОВО
  • 40.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ39 ня.Цей процес не зовсім врегульований», – вважає47 Ігор Бенедисюк. Загалом Вища рада правосуддя внесла 117 подань Президентові України про призначення на посади суддів Касаційного адміністративного суду у складі ВС (29), Касаційного господарського суду у складі ВС (29), Касаційного кримінального суду у складі ВС (29) та Касаційного цивільного суду у складі ВС (30). 1. Про особливість конкурсної процедури: «ВС вперше сформований на основі конкурсу – безпреце- дентно відкритого, унікального та прозорого. Конкурсу, і кожен із вас це знає, із високим рівнем конкурен- ції, який проходив під дуже пильним наглядом громадськості, із прискіпливою перевіркою кандидатів всіма антикорупційними органами». 2. Про аполітичність відбору: «Вперше від процедури добору суддів були усунуті всі політичні органи, політичні партії, парламент. Дуже важливо, що усунутий і Президент від формування судів». 3. Про «кадрове різнобарв’я»: «Кожний четвертий суддя нового Верховного Суду – адвокат чи науко- вець. Це безпрецедентно, адже раніше ніколи, ніяк і ніхто з-поза меж судової системи не мав права кандидувати. На сьогоднішній день ці можливості відкриваються. Хочу наголосити, що трохи більше [від] третини – судді першої або другої інстанцій, яким до реформи було дуже не просто потрапити до складу Верховного Суду. 4. Про рішення як взірець для наслідування: «Верховний Суд – це незалежний і головний у системі. На вас і в подальшому формуванні судової системи будуть тримати рівняння. Саме вашими рішеннями будуть ЧОТИРИ ВАЖЛИВІ РЕПЛІКИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ПРО КОНКУРС НА ПОСАДИ ДО ВЕРХОВНОГО СУДУ ТА ЙОГО РЕЗУЛЬТАТИ48 Фото із сайту president.gov.ua
  • 41.
    40 Перший конкурс донового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир UIFUTURE.ORG керуватися інші судді. Ваші правові позиції стануть поштовхом для нового розвитку юридичної науки та судової практики. Це велика честь для кожного з вас – ухвалювати остаточне рішення іменем України. І коли ви ухвалюєте це рішення іменем України, прошу, думайте про людину та її права. Про незалежність суду та справедливість, яку ви несете. Про чесність та про непідкупність». Варто відзначити, що від початку оголошення конкурсу організатор не приховував, що огріхів у процеду- рі проведення конкурсу не уникнути. «Звичайно, можуть бути помилки та недоліки. Тому ми оголосили конкурс не на 200 посад, як дозволяє закон, а на 120. Це було зроблено не просто так. Ми знали: якщо робимо це вперше і в таких масштабах, у нас можуть бути помилки. Ми сказали про це. Тому є ще 80 посад для майбутнього конкурсу», – розповідав Сергій Козьяков49 . У свою чергу Громадська рада доброчесності теж підсумувала роботу (ймовірно, і свою також): «Вважа- ємо результат конкурсу до Верховного Суду несправедливим та несумірним очікуванням суспільства щодо очищення та оновлення суддівського корпусу»50 . Утім, попри весь плюралізм думок і суджень, факт залишається фактом – перший в історії відкритий конкурс до Верховного Суду відбувся й здобутий досвід ляже в основу майбутніх конкурсних процедур не лише до Верховного Суду, але й до Вищого суду з питань інтелектуальної власності та Вищого антикоруп- ційного суду України. Від того, як враховуватимуть уроки першого конкурсу та проаналізують допущені помилки, залежить якість українського правосуддя в найближчі 25 років. Переходячи від одного до другого етапу конкурсу, ВККСУ не тільки словесно оцінювала перебіг боротьби за верховні мантії, але й говорила із суспільством мовою цифр. Так, розпочався конкурс із числа «1436», а завершився на «120». Зрештою, було призначено 115 суддів. Простежити за тим, як змінювався портрет кандидата, допоможе інфографіка. «ТРИ ПОРТРЕТИ: ВІД КАНДИДАТА ДО СУДДІ НОВОГО ВЕРХОВНОГО СУДУ» Фото з сайту ВККСУ
  • 42.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ41 625* 64%чоловіки (63/32роки) 36% жінки ( 62/32роки)7.2%сукупн ийстаж 10.4%адв окати 12%нау ковці 70% с удді 10.8% пі вдень 15% с хід 16.2% захід 58%цент р України 4%доктораю ридичнихнаук 28%кандидати юридичнихнаук 65%немаєвч еногозвання СТАТЬ/ВІКПОХОДЖЕННЯ ПРОФЕСІЯВЧЕНЕ ЗВАННЯ Загальний портрет кандидата на посаду судді Верховного Cуду 382** 7%сукупни йстаж 10%адво кати 10%нау ковці 73%с удді 8.5% пі вдень 14.6% захід 15.4% схід 61.5%цен тр України 5%доктораю ридичнихнаук 67.5%немаєв ченогозвання СТАТЬ/ВІКПОХОДЖЕННЯ ПРОФЕСІЯВЧЕНЕ ЗВАННЯ 27.5%кандидати юридичнихнаук 62.6% чоловік и(61/32роки) 37.4% жінки (62/35роки) Загальний портрет кандидата за результатами першого етапу квал. оцінювання
  • 43.
    42 Перший конкурс донового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир UIFUTURE.ORG 115*** 3.4%сукуп нийстаж 7.8%ад вокати 14%на уковці 74.8% судді 10%півд ень 11.8% з ахід 12% с хід 67.8%цен тр України 10.4%доктора юридичнихнаук 60%немаєвч еногозвання СТАТЬ/ВІКПОХОДЖЕННЯ ПРОФЕСІЯВЧЕНЕ ЗВАННЯ 29.6%кандидати юридичнихнаук 55.6% чоловіки(58/33роки) 44.4% жінки (62/36роки) Загальний портрет судді Верховного Cуду * Кількість кандидатів на посаду судді Верховного Cуду ** Кількість кандидатів допущених до участі у другому етапі кваліфікаційного оцінювання *** Діючих суддів Верховного Cуду станом на березень 2018 року
  • 44.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ43 Більшістьпретендентів, як і ВККСУ, демонстру- вали суспільству свою відкритість. Вони ділили- ся враженнями про той чи інший етап конкурсу з журналістами, у власних блогах, у соціальних мережах. Однією з визначальних особливостей у питанні оцінювання кандидатами «верховних змагань» є те, що, крім відзначення позитивних моментів, конкурсанти звертали увагу й на негативні нюанси. А проте вони не вдавалися до огульної критики, а висловлювали конструктив- ні пропозиції. Хоча були й винятки з правил: дехто з учасників конкурсу, не здобувши пере- моги, говорять про нечесне проведення конкур- су загалом. То що думають про конкурс представники різних професій з учасників цих змагань? КОНКУРС ОЧИМА КАНДИДАТІВ, ПЕРЕМОЖЦІВ І ВИБУЛИХ 2. ОЦІНКА УЧАСНИКІВ КОНКУРСУ Про першопрохідців Всі, хто пройде до ВС, можуть бути оголошені героями, бо вони витримали конкурс, який розпочався у листопаді, показали країні, ким є. Звичайно, можуть бути помилки та недоліки. Комісія в цілому і я особисто звертали на це увагу. Тому ми оголосили конкурс не на 200 посад, як дозволяє закон, а на 120 Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков Про першопрохідців Ті, хто не потрапить до ВС, стануть найщиріши- ми критиками тих, хто туди попаде. Заступник голови ВККСУ Станіслав Щотка Фото із сайту ВЛАСНО.інфо
  • 45.
    44 Перший конкурс донового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир UIFUTURE.ORG «Чи є в цьому конкурсі переможці й переможені? Чи є щасливчики й невдахи? Моя відповідь – ні. І ось чому. Близько 700 правників (адвокатів, науковців, суддів) пройшли всі можливі й неможливі перевірки, щоб стати суддею Верховного Суду. Ми вперше погодились на відкриття всіх наших «скелетів у шафі». І не тільки наших, а й усіх наших близьких. Протягом останніх 9 місяців ми перебували майже в реаліті-шоу «За склом». Цей конкурс дав мені, судді першої інстанції, можливість долучитись до реалізації бажання нашого суспільства, частиною якого я також є, до творення нової формули взаємодії громадян та органів держав- ної влади, до нової формули «громадянського суспільства». Оскільки ми всі відважились на участь у конкурсі, ми всі відкрили себе суспільству, ми дозволили копатись у наших «шафах» – значить МИ зроби- ли правильний вибір», – зізнався суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Андрій Жук51 . «На іспиті кандидати могли набрати максимально 210 (90 +120) балів. Тому успішно склала іспит особа, яка сумарно отримала 157,50 балів (75 % максимально можливого балу) і більше. Комісія встановила, що успішно склали іспит і кандидати, які набрали 119 балів. Таким чином, на мою думку, комісія помилилась, допустивши до наступного етапу конкурсу осіб, які набрали від 119 до 157,50 балів. Помилка настільки очевидна, що її не можливо не помітити. Комісія буде говорити, що це зроблено заради посилення конку- ренції, від якої виграє споживач (сторони спору). Але навіщо тоді Закон і принципи права? Для того щоб їх ігнорувати заради конкуренції? Переконаний, що Верховний Суд повинен формуватись зі зразковим дотриманням закону. Беззаконня не здатне породити законність, як і гріх – праведність», – зазначив суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Роман Брегей52 . «Очевидно, что в аспекте восстановления общественного доверия к судам конкурс в ВС потерпел сокрушительную неудачу. Так, разделяя восприятие конкурса специалистами и обычными гражданами Украины, следует сказать, что первые уверены в непрозрачности конкурса, а последние не убеждены, что новый ВС будет защищать их права. Несмотря на публично декларированную «беспрецедентную прозрачность конкурса», специалистам очевидно, что в действительности эта прозрачность мнимая. Да, конкурсы, тестирование способностей, составление психологического профиля и собеседования с комиссией проходили открыто и с применением аудиозаписи. Однако индивидуальные баллы, которые выставляются членами комиссии на каждом этапе, присваивались в закрытом режиме – по неизвестным критериям, без оглашения баллов, выставленных каждым членом комиссии и без указания членов комис- сии, которые присвоили конкретное количество баллов определенному кандидату», – зауважив суддя Харківського апеляційного господарського суду Михайло Слободін53 . «У суддів перед науковцями та адвокатами була перевага на етапі підготовки документів. Ми, судді, живемо, мимоволі фіксуючи й документуючи чи не кожен свій крок. Так, я маю окрему папку з декларація- ми з незапам’ятних часів, окремо зберігаю змінені та скасовані рішення... Усе моє життя розкладено по цих теках і поличках, тому пошук документів не забрав додаткового часу, а усвідомлення ступеню відповідаль- ності та самодисципліна «підказали» підкріпити кожен крок офіційними запитами й відповідями на них. БАЧЕННЯ СУДДІВСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ
  • 46.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ45 Протев такої переваги є й зворотний бік, що стало очевидним на етапі оцінки Громадською радою доброчесності суддівських чеснот. Досі не розумію, чому нас залишили без «права на відповідь», чому не дали змоги ознайомитися з зібраними щодо нас матеріалами. У моєму випадку, приміром, в інформації, що була надіслана до ВККСУ Громадською радою, була описана й долучена як додаток скарга на зовсім іншого суддю. Вона й досі залишається в матеріалах мого досьє. Щодо іспиту на конкурсі, то найскладнішим для мене, як і для багатьох інших, було практичне завдання. П’ятигодинний марафон. Розпач від того, що ти можеш краще…» – зізналася суддя Київського апеляційного адміністративного суду Ірина Желтобрюх (нині – суддя Верховного Суду)54 . «Звичайно, конкурс до Верховного Суду – позитивна подія, тим більше, що раніше він ніколи не прохо- див. Добре, що це могло відбутися так відкрито, що існувала й існує можливість людям потрапити до Верховного Суду шляхом конкурсу. Вважаю, що особи, які бажають стати суддею Верховного Суду або обратися на посаду судді, повинні його проходити. А щодо самої процедури – задовга. Думаю, це можна назвати основним недоліком конкурсу до Верховного Суду. Це постійно тримало в напруженні. Але споді- ваюся, у подальшому конкурси будуть проходити у більш стислі строки», – висловив надію суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Олег Ткачук (нині – суддя Верховного Суду)55 . «Сам факт, що Верховний Суд став відкритим не лише для так званих кар’єрних суддів, які вже обійма- ють відповідні посади (зокрема, і в судах найнижчої ланки), так і для науковців і адвокатів, свідчить про те, що держава здійснила серйозний крок у напрямку реформування судової системи, і що правильно – почала таке реформування згори…Одним із найважчих етапів у конкурсі для мене стало збирання доку- ментів для подання на конкурс. Це було складно не тому, що передбачений великий перелік документів, а, зокрема, тому, що виконати вимогу про підтвердження 10-річного стажу роботи адвокатом не датою видан- ня відповідного свідоцтва, а документами із судів, у яких, так би мовити, щороку згадується твоє прізвище, – це достатньо складне завдання», – зазначив адвокат, доцент кафедри теорії та філософії права ЛНУ ім. І. Франка, кандидат юридичних наук Дмитро Гудима (нині – суддя Верховного Суду)56 . Коли я вперше побачила результати тестування (а вони були анонімні, у кожного був свій код), то чесно кажучи, аж просльозилася, адже я отримала найвищий бал серед кандидатів до кримінального суду – 84, а претендентів було 177! У той момент я подумала: невже таке може бути? Невже в нас реально щось буває чесним? Скажу відверто, напевне, саме цей етап був найоб'єктивнішим та найпрозорішим, там не було можливості втрутитися в процес, і результати оголошені дуже швидко. Наступні етапи, на мій погляд, були трішки більш закриті, але саме в той момент я подумала, що, можливо, із цього щось вийде», – впевнена доктор юридичних наук, адвокат Олександра Яновська (нині – суддя Верховного Суду)57 . ПОГЛЯД НАУКОВЦІВ, АДВОКАТІВ
  • 47.
    46 Перший конкурс донового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир UIFUTURE.ORG «Фраза «там усе куплене» слугує виправданням для людей, які бояться спробувати щось нове… Мені здається, що цей склад Верховного Суду є дуже сильним, і складається переважно з людей абсолютно іншої формації, аніж то було раніше. Мене вразило ще й те, що конкурс до Верховного Суду був проведе- ний на дуже високому організаційному рівні. Публічність всіх етапів, швидкий і зручний доступ до інформа- ції, комфорт, повага до учасників – це все було. У мене інколи складалося враження, що все це відбуваєть- ся у США, а не в Україні. Ще цікаво, було таке значне медійне покриття, що ми відчували себе зірками якогось популярного серіалу, адже всі наші знайомі уважно спостерігали за перипетіями конкурсу, обгово- рювали їх, знали конкурсантів, слідкували за ними. Це було дуже незвично», – констатувала доктор юридичних наук, керуючий партнер ЮФ «Кібенко, Оніка і партнери» Олена Кібенко58 (нині – суддя Верхов- ного Суду). «Як учасник конкурсу можу стверджувати: конкурс до Верховного Суду проведено відкрито, публічно та нечесно. Комісія в оцінці кандидатів мала діяти безсторонньо (неупереджено), що робить вірним твер- дження – кандидати з приблизно однаковими показниками мали отримати приблизно однакові бали (мож- лива похибка до 5 %). На противагу цьому постулату комісія використала свої дискреційні повноваження упереджено на користь певних осіб, чим спотворила результати конкурсу… Прикро, що «обрані» в такий спосіб судді будуть якнайменш 20 наступних років формувати судову практику й очікування на покращен- ня в судочинстві з великою імовірністю будуть марними», – зазначив партнер ЮФ Arbitis Максим Селіва- нов59 . «Сучасний підхід, коли на вищі судові інстанції запросили людей «сторонніх», має свої «за» й «проти». Однозначно, це свіжий струм у культуру судової системи. З іншого боку, це доволі ризикований крок. Мене ніхто не бачив суддею. Яким я буду? Невідомо. Навіть я не знаю. Сподіваюсь, сплав досвіду і нових віянь дасть вдалу комбінацію і збагатить обидві сторони… Є чимало критики щодо проведення конкурсу. Однак те, що такий конкурс став можливим, уже є визначною подією світового масштабу. Йдеться про ступінь доступу до професії», – сказав виконавчий директор Української Гельсинської спілки з прав людини, адво- кат Аркадій Бущенко (нині – суддя Верховного Суду)60 . Новопризначені судді Верховного Суду, фото з фейсбуку
  • 48.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ47 Участьу конкурсі створила для юристів небезпеку: зійшовши з дистанції на одному з етапів змагань, вони могли стати об’єктом критики, а подекуди й глузувань колег. Ця потенційна небезпека ставала реаль- ністю для окремих кандидатів, оскільки інформація про неуспішне складання анонімного письмового тестування, практичного завдання чи визнання недоброчесними швидко просочувалася у ЗМІ. Таким чином, на думку претендентів на посади у Верховному Суді, конкурс містив серйозні репутаційні ризики. «Двоє чинних суддів Верховного Суду України провалили тести на знання законодавства в рамках конкурсу на потрапляння до нового складу, не набравши навіть мінімальної кількості балів»61 . Подібні новини вмить набували тисячі поширень. Особливо ситуація загострилася, коли конкурс залишали кандидати, які не відповідали критерію добро- чесності та професійної етики. «Коли кажемо, що кандидат не відповідає критерію доброчесності, варто розуміти, що це рішення ухвалюється лише в межах конкурсу, а не ставиться ярлик на все життя. Кандида- там повертатись на свої робочі місця, зокрема, адвокатам – захищати інтереси клієнтів, науковцям – навчати студенів. Поважаймо тих, хто протягом півроку проходив усі можливі перевірки, не побоявся розкрити своє життя, надав роз’яснення як комісії, так і громадськості», – наголошував Сергій Козьяков62 . З одного боку, основоположне право на свободу слова та інформації, гарантоване статтею 10 Європей- ської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, становить собою один із найважливі- ших «стовпів» демократичного суспільства й одну з фундаментальних умов його прогресу й розвитку. З іншого – маємо одвічну проблему балансу між правом на інформацію та правом на приватність. Так, наприклад, закон не зобов’язує членів Громадської ради доброчесності, на відміну від членів Вищої квалі- фікаційної комісії суддів України, дбати за нерозголошення персональних даних про кандидатів до Верхов- ного Суду, отриманих під час проведення їхнього кваліфікаційного оцінювання. Інформація накопичува- лась, збиралась і фактично використовувалась при написанні висновків ради. За словами координатора ради Віталія Титича, уся отримана ГРД інформація про конкурсантів до найвищого суду зберігалась особи- сто в нього та в подальшому ним була знищена63 . Утім перевірити ці відомості неможливо через невизна- ченість статусу Громадської ради, а також через відсутність достовірних даних щодо змісту й обсягу інфор- мації. У цьому контексті варто зауважити, що після першого конкурсу до Верховного Суду законодавці вчиняли спроби вирішити вказану проблему. Так, у проекті закону України № 7441 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антико- рупційний суд»» серед змін, які пропонувалось внести до Закону були такі, що безпосередньо стосувались захисту персональних даних або інформації з обмеженим доступом кандидатів на посаду судді та суддів, однак профільний комітет їх не підтримав до другого читання. Крім того, під час першого конкурсу до Верховного Суду деякі кандидати зіштовхнулися з таким явищем, як дифамація, тобто оголошення інформації, що ганьбить честь і гідність кандидата на посаду судді. Найчастіше своєрідним спусковим механізмом цього процесу слугувало оприлюднення Громадською радою доброчесності висновків щодо конкурсантів без попереднього заслуховування їхніх пояснень. Засоби масової інформації вмить підхоплювали основні меседжі висновків, прикрашали їх промовистими НЕБЕЗПЕКА ЗАПЛЯМОВАНОГО РЕНОМЕ
  • 49.
    48 Перший конкурс донового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир UIFUTURE.ORG заголовками – і кандидат потрапляв «на олівець» громадськості. Добре це чи погано? І так і ні. У справед- ливо організованому процесі, де дотримані права всіх сторін, такий хід подій справді унеможливить потра- пляння до лав суддівського корпусу кандидатів із сумнівною репутацією, адже відповідно до Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленій Комітетом міністрів Ради Європи 12 лютого 2004 року будь-яка інституція виконавчої, законодавчої чи судової гілки влади може бути об’єк- том критики у ЗМІ. Кандидат на посаду судді Верховного Суду (суддя, адвокат або науковець), виявивши бажання взяти участь у конкурсі, фактично погоджується стати об’єктом підвищеної уваги та критики громадськості та ЗМІ. Разом із тим, статус учасника конкурсу не позбавляє його права захищати свою репутацію як приватної особи. І з огляду на останню судову практику розгляду дифамаційних спорів, цей захист може бути досить дієвим, але лише за двох умов: а) коли сторона, яка заявила позов не зв’язана умовами та термінами проведення конкурсу (розгляд цивільної справи в столичному суді може затягнутись на кілька років); б) за чіткого визначення статусу Громадської ради доброчесності (оскільки відповідачами у справі можуть бути фізичні або юридичні особи, які поширили недостовірну інформацію або автор цієї інформації). Здебільшого за конкурсом на посади до Верховного Суду спостерігали громадські об’єднання, які сфор- мували склад ради: • Громадська організація «Центр демократії та верховенства права» (ініціатор кампанії «ЧЕСНО. Фільтруй суд!»); • Громадська організація «Центр політико-правових реформ»; • Громадська організація «Всеукраїнська громадянська платформа «Нова країна»»; • Громадська організація «Transparency International Україна»; НЕБЕЗПЕКА ЗАПЛЯМОВАНОГО РЕНОМЕ 3. ДУМКА СПОСТЕРІГАЧІВ 3.1. ГРОМАДСЬКІСТЬ, ПРЕДСТАВНИКИ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, БЛОГЕРИ 3.2. МІЖНАРОДНІ ДОНОРИ, ІНОЗЕМНІ ТА ВІТЧИЗНЯНІ ЕКСПЕРТИ 3.1. ГРОМАДСЬКІСТЬ, ПРЕДСТАВНИКИ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, БЛОГЕРИ
  • 50.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ49 •Громадська організація «Громадський люстраційний комітет»; • Всеукраїнська громадська організація «Асоціація правників України»; • Сумська обласна молодіжна громадська організація «Європейський вимір»; • Громадська організація «Центр UA»; • Громадська організація «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан»». Про сподівання громадськості Одним із досягнень судової реформи було те, що до Верховного Суду, на конкурс, можуть потрапити одразу люди, які ніколи не були в судовій системі. Однак нам ніколи не вдасться перезапустити судову систему, якщо нові люди не прийдуть на конкурс. Директор Центру демократії та верховен- ства права Тарас Шевченко Тому цілком логічно, що деякі з цих ГО вдава- лися до дублювання думок Громадської ради доброчесності щодо проведення конкурсу, підтримували їхню позицію. Так, рік тому коаліція громадських організацій «Реанімаційний пакет реформ» (її учасниками є кілька організацій, що формували раду) вимагала64 від ВККСУ оприлюд- нити зміст практичних завдань, письмові роботи кожного кандидата та виставлені бали кожним із членів комісії, які проводили перевірку, за відпо- відними критеріями оцінювання (нагадаємо: таку заяву зробили і члени ГРД65 ). «Конкурс до Верховного Суду яскраво засвідчив: Вища кваліфікаційна комісія суддів та Вища рада правосуддя, більшість у яких складають судді, обрані суддями, виявилися неспроможними забезпечити очищення судової влади від недоброчесних служителів Феміди. Ці органи та їхні процедури роботи потре- бують докорінного реформування, а роль громадськості в процесі обрання та призначення суддів повинна бути істотно посилена», – під такою заявою в жовтні 2017 року підписалося кілька ГО66 . Прикметно, що одночасно подібна заява із закликом до Президента України гарантувати доброчесний склад нового ВС з’явилася на офіційному сайті ГРД67 . Такі приклади непоодинокі. Крім того, громадські організації, щоб виразити свою позицію щодо конкурсу, вдавалися до проведення акцій. «Громадські активісти (із руху «ЧЕСНО», «Автомайдану» та Центру протидії корупції) влаштували під стінами ВККСУ «марш невідомих». Переодягнені в суддівські мантії та з масками на обличчях, вони показа- ли, як комісія обирає нових суддів до ВС з «утаємничених кандидатів», чиї досьє вона попри пряму норму закону так і не опублікувала для широкої громадськості»68 .
  • 51.
    50 Перший конкурс донового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир UIFUTURE.ORG «Напередодні першого засідання Вищої ради правосуддя із розгляду матеріалів переможців конкурсу у Верховний Суд громадськість показала Президенту нечéсть, яка нівелює увесь конкурс та дискредитує судову реформу. Нечéстю активісти назвали тих 30 кандидатів, які попри негативні висновки Громадської ради доброчесності, стали переможцями конкурсу. Недоброчесні переможці конкурсу в суддівських манті- ях та масках усілякої нечисті разом із активістами «Реанімаційного пакету реформ», кампанії «ЧЕСНО. Фільтруй суд!», Центру протидії корупції, «Автомайдану», Фундації DeJuRe прийшли під Адміністрацію Президента нагадати про політичну відповідальність Президента за оновлення суддівської системи»69 . Однак, коли одні представники громадськості під час конкурсу виступали в ролі шукачів недоброчесних кандидатів і критиків державних органів, влаштовували перформенси й маскаради, інші обирали конструктивний шлях – знайшовши недоліки в конкурсній процедурі, у законодавстві, надавали держав- ним органам пропозиції, як виправити ситуацію. Наприклад, ВГО «Асоціація правників України» проводила круглі столи, присвячені діяльності Громад- ської ради доброчесності та її ролі в оцінюванні кандидатів на посади суддів, розроблянню критеріїв доброчесності70 . Фото із сайту «Громадське» Фото із сайту УНІАН
  • 52.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ51 ВГО«Асоціація адвокатів України» також виступала із заявою71 про те, що знaчна кiлькість науковців, які пoдaли дoкyмeнти для участі в кoнкypсi на пoсадy сyддi Верховного Суду, дістала вiдмoву через те, що «за xист їхніх дисepтацiй вiдбyвся y спeцiалiзoваниx вчeниx paдax нe вyзiв, a нayкoвиx установ, aбo якщo стaж наукової po6oти нa6утий ними не y вyзax, a в наукових yстaнoвax». Водночас AAУ запропонувала змiнити т a пpивести y вiдпoвiднiсть aбo скaсyвaти положення законодавства, які стали причиною неоднакового тлумачення відповідних норм. До речі, законодавець все ж дослухався до зауважень і полегшив доступ як науковців, так і адвокатів до суддівської професії. Не залишався осторонь подій навколо першого конкурсу до Верховного Суду й Аналітичний центр Ukrainian Institute For The Future. У серпні 2017 року відбулися відкриті дебати на тему «Конкурс до Верховного Суду: зрада чи перемога?», до яких долучилися учасники конкурсу, міжнародні експерти, члени Громадської ради доброчесності, судді, адвокати та науковці. Наприкінці заходу учасники мали унікальну можливість переглянути епізод докумен- тального фільму кінематографіста В’ячеслава Бігуна «Чистилище правосуддя», знятого про реальне життя одного з учасників конкурсу до нового Верховного Суду. Крім ЗМІ правничого спрямування: «Закон і Бізнес», «Юридическая практика», «Судебно-юридическая газета», «Українське право», «Юридична газета», – за тим, як проходить конкурс стежили й представники багатьох інших мас-медіа. Так, за даними ВККСУ, під час проведення кваліфікаційного іспиту кандидатів на посади суддів були присутні журналісти з кількох десятків ЗМІ. Учасники відкритих дебатів «Конкурсу до Верховного Суду: зрада чи перемога?». Фото з фейсбуку ВИСВІТЛЕННЯ В МАС-МЕДІА
  • 53.
    52 Перший конкурс донового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир UIFUTURE.ORG Варто відзначити, жанрове розмаїття в поданні інформації про конкурс: від нотаток до репортажів, інтерв’ю, статей. Та й самі претенденти до Верхов- ного Суду, дотримуючись принципу відкритості й прозорості конкурсної процедури, надавали пред- ставникам мас-медіа коментарі, наприклад, щодо того, хто мав би перевіряти практичні завдання конкурсантів72 , або ж відверто переповідали історії зі свого життя: «У моїй сім’ї юристів не було, я можна сказати, із сільськогосподарської династії. Мій батько працював все життя на селі, а мати – на шахті, вона видавала світильники шахтарям. Про місію ВС Новий ВС ― це той меч, що повинен розрубати гордіїв вузол і нарешті навести порядок згори донизу. Тому що якого б чесного суддю ми не поставили на місцях, його правильні рішення будуть блокуватися суддями вищих рівнів. Блогер Антон Сененко https://www.facebook.com/senenkoanton/posts/1 460458940673250 Мій старший брат свого часу вступив до сільськогосподарського вишу, і я про це думав. Але влітку, коли я закінчив 9-й клас, батько випадково дізнався, що в Луганську відкрився новий правовий ліцей. Наступ- ного дня ми поїхали його подивитися, і він спитав мене, чи хочу я в ньому навчатися. Я відповів, що так, хоч і не був впевнений. Із навчання в ліцеї й розпочалась моя правова спеціалізація. Тож далі моя доля склала- ся зовсім по-інакшому, ніж у батьків» (суддя Верховного Суду Микола Мазур)73 . Журналісти, спостерігаючи на всіма етапами конкурсу, спілкуючись із представниками ВККСУ, Вищої ради правосуддя, Громадської ради доброчесності, кандидатами на суддівські посади, безперечно, сфор- мували власне ставлення до «верховних змагань». То яким був конкурс на посади до Верховного Суду з погляду журналістів? «Конкурс до Верховного Суду став справжнім випробуванням як для судової системи, яка дещо опира- лася очищенню, так і для громадськості, яка того очищення яро вимагала. Давайте будемо відвертими: запропонована законодавцем модель оновлення найвищої ланки системи правосуддя з залученням громадськості була найоптимальнішою у сучасних українських реаліях. Конкурс до Верховного Суду став лакмусовим папірцем спроможності України як держави, до діалогу зі своїми громадянами. Що цей лакму- совий папірець виявив у підсумку? А те, що органи, які відповідають за наповнення судової системи кадра- ми можуть провести процес достойно (хоча поспішність у питанні оголошення мінімального прохідного балу на іспитах кинула деяку тінь на весь конкурс); те що громадськість не хоче вникати в складі юридичні конструкції, вона радше повірить «лідеру думки» в соціальній мережі, не завдаючи собі клопоту поміркува- ЕКСКЛЮЗИВ
  • 54.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ53 типро те, чи є цей «лідер думки» об’єктивним. Конкурс було проведено на належному рівні не стільки завдяки вимоги тогочасності та створення законодавчого підґрунтя, скільки завдяки персоналіям, які формують Вищу кваліфікаційну комісію суддів України. Членам комісії добре відома ціна репутації – вони свідомі того, що репутація безцінна. Ніхто із них не опинився у центрі корупційних пліток чи скандалів. Питання виникали до рівня відкритості конкурсних процедур чи, наприклад, до слабкої вмотивованості опублікованих рішень ВККС щодо визначення переможців конкурсу, до відсутності у них обґрунтування оцінки за кожним із критеріїв. Але не до репутації членів ВККС. Але питання відкритості інформації йде у тандемі з питанням збереження прав та інтересів конкурсантів. Чи можемо ми необхідність збереження балансу між інтересами громадськості та учасників конкурсу ставити в провину кваліфікаційному органу? Навряд чи», – такої думки кореспондентка газети «Юридическая практика» Христина Пошелюжна, яка пильно стежила за проведенням конкурсу. Цікавою тема конкурсу була і для блогерів, які висловлювали свої думки на інтернет-ресурсах та на своїх сторінках у фейсбуку75 . «Скажу честно, я не ожидал увидеть то, что я увидел, и услышать то, что я услышал. Если заработает Верховный Суд Украины так, как его видит Серей Козьяков, дела перестанут рассыпаться в судах. Даже не верится, что это происходит на наших глазах и ещё при нашей жизни», – блогер, експерт Павло Себастья- нович76 . «Якщо говорити про формування нового ВС, вважаю, що Україна дістала цікавий досвід. Чи досягли ми поставленої мети? На мою думку, поки що зарано робити якісь висновки. Наразі новий Верховний Суд працює та ухвалює рішення. Деякі з них вже є знаковими (наприклад, у справі Андрія Вишневського). Що стосується добору, звичайно, були помилки як у роботі ВККСУ, так і в оцінці певних кандидатів з боку ГРД. Однак це був перший досвід, тому помилятися – це нормально, як і комунікувати між собою з проблемних питань. На жаль, з останнім маємо непорозуміння. Інколи складається враження, що ВККСУ та ЕКСКЛЮЗИВ Христина Пошелюжна
  • 55.
    54 Перший конкурс донового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир UIFUTURE.ORG ГРД – наче німий із глухим. Хоча, здавалось би, усі мають єдину ціль: сформувати в Україні якісний новий Верховний Суд. Вочевидь, під «якісним» кожен розуміє своє», – резюмував щодо подій навколо першого конкурсу до Верховного Суду головний редактор «Юридичної газети» Єгор Желтухін. Для підготовки конкурсу залучили близько 200 фахівців та кілька міжнародних проектів77 , які високо оцінили його проведення. Утім, без зауважень експертів теж не обійшлося. Воно й недивно, адже конкурс фактично був експериментальним. ЕКСКЛЮЗИВ Єгор Желтухін ДУМКИ ФАХІВЦІВ Про прізвища суддів Думаю, повинен бути хороший мікс «нової крові» і досвіду в судовій системі ... Я б не акцен- тував на тому, що якийсь кандидат з відомим ім'ям (з позитивним чи негативним іміджем) потрапив в новий Верховний Суд. Потрібно також дивитися, який він може зробити внесок в стабільність правової системи. Керівник проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Довидас Віткаускас https://ukr.lb.ua/news/2017/07/26/372456_riven _organizatsii_reform_sektori.html «Шлях до нового Верховного Суду не був легкий. Конституційна реформа, нове законодавство щодо судоустрою, повний перегляд процесуаль- них кодексів, становлення нової незалежної та прозорої системи органів суддівського урядування – усі ці кроки були надзвичайно складними й одночасно сміливими рухами уперед. Відкритий, транспарентний і змагальний добір кандидатів на найвищі в країні суддівські посади, кожна стадія, кожен етап у якому наживо транслювалися і були в центрі прискіпливої уваги громадськості, грома- дянського суспільства і міжнародної спільноти, завершився утворенням нового Верховного Суду, здатного перезавантажити судову систему зага-
  • 56.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ55 лом.Ретроспективно споглядаючи на процес добору і його результат, слід визнати, що цей доленосний для української судової системи процес має і свої історії успіху, і свої уроки, які мають бути вивчені. Безпреце- дентна прозорість і послідовність процедури, яких прискіпливо дотримувалась ВККСУ, важлива і значна роль громадськості в цьому процесі, нова методологія, що містить оцінку особистих морально-психологіч- них якостей і загальних здібностей кандидатів, встановили високу планку нових стандартів не тільки для судової системи України, але й для інших країн. Але важливіше те, що прозорість і залучення громадськос- ті спричинили парадигматичний зсув у суддівській спільноті, зруйнувавши корпоративізм і патерни безкарності, визволили здорові сили в самому суддівському корпусі, які прагнуть змін і здатні ці зміни втілити в життя», – поділився думками національний радник з юридичних питань, керівник відділу верхо- венства права Координатора проектів ОБСЄ в Україні Олександр Водянніков. «Будь-який Верховний суд віддзеркалює верхівку мудрості та справедливості народу. Це завжди дуже складно. І тому в західних демократіях немає практики проведення конкурсу до Верховного Суду. Ми пішли унікальним шляхом, і думки про те, що можна було зробити цей конкурс ще більш досконалим, дещо хибні. Не існує таких конкурсів, які відбирали б до Верховного Суду. До Верховного Суду відбирає спосіб життя та спосіб роботи – чесної, справедливої, високофахової, на користь свого народу. Спосіб життя – інструмент відбору, а не конкурсу. Конкурс проведено – маємо те, що маємо», – зазначив адвокат, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. Корецького НАН України Микола Сірий78 . «Це велика честь для мене і величезне задоволення – дожити до того, щоб побачити своїх випускників суддями Верховного Суду. Я брав участь в різних реформах, але тільки ця дає можливість сподіватися на повернення довіри до суду. Вітаю Вас, Ваші честі, дорогі мої учні, бажаю вам плідної роботи, а ми завжди підтримаємо і допоможемо», – запевнив академік Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, найстарший представник львівської правової школи Василь Нор79 . ««Ваша честь» – багато з вас чули це раніше, а дехто чує лише нещодавно. І це дуже важливі слова, коли так звертаються. 31 випускник КНУ в складі Верховного Суду – це свідчить про стабільність та якість юридичної школи нашого університету. Ви пройшли нелегке чистилище, але я б хотів наголосити, що ви єдині люди в державі, яких змістити з вашої посади ніхто не може. Я був учасником усіх комісій із судової реформи, які створювались раніше, і тільки ця, вже шоста, яка є сьогодні, закінчилась успішно. Зрозуміло, наскільки важлива ця реформа й наскільки її чекають в нашому суспільстві та закордоном міжнародні Олександр Водянніков
  • 57.
    56 Перший конкурс донового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир UIFUTURE.ORG інвестори. Тому на вас лежить велика відповідальність – показати, що судова реформа таки відбудеться зверху донизу», – сказав професор кафедри міжнародного приватного права Київського національного університету ім. Т. Шевченка, старший партнер юридичної фірми «Василь Кісіль і Партнери» Василь Кісіль80 . «Конкурс був дуже специфічний, дуже ретельний, дуже професійний, прозорий, якщо порівнювати з іншими країнами. Я думаю, якщо поглянути на результати цього конкурсу, – усе відбулося справді на євро- пейському рівні», – зауважила голова департаменту правосуддя та правового співробітництва Ради Європи Ханне Юнкер81 . «ВККС розробила тестові та практичні завдання конкурсу та проводить психологічне тестування канди- датів на основі методології, сформульованої європейськими експертами. Це свідчить про те, що процес оцінювання кандидатів проводився відповідно до існуючих європейських стандартів із сильною вимогою про знання Європейської конвенції з прав людини, а також прецедентного права Європейського суду з прав людини», – наголосив спеціальний представник Генерального секретаря Ради Європи в Україні Режі Брійя82 . «В Україні інтерв’ю кандидатів до Верховного Суду та досьє у відкритому доступі для громадськості. Відкритість конкурсу до Верховного Суду вражає», — підкреслив старший радник із питань судової систе- ми Консультативної місії Європейського союзу з реформування сектору цивільної безпеки України Джон Каббон83 . Утім, лунала й критика. «Низка сильних кандидатів потрапили до складу Верховного Суду, але все ж доброчесність багатьох із них викликає сумніви. Вища рада правосуддя повинна окремо переглянути кожну кандидатуру»,– так Посольство США в Україні оцінило у твітері результати відбору суддів до Верхов- ного Суду84 . Досить змістовно й комплексно прокоментував перший український досвід конкурсу до Верховного Суду координатор проекту ЄС PRAVO-JUSTICE Довидас Віткаускас. Довидас Віткаускас, фото із сайту euukrainecoop.net
  • 58.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ57 «Цейдосвід є унікальним із точки зору європейських та міжнародних стандартів порівнюваних практик. ЄС та інші донори ухвалили рішення підтримати такий відбір. Проведення відбору було довірено Вищій кваліфікаційній комісії суддів України. Комісія займалася, зокрема, розробкою тестів (питань множинного вибору) та практичних завдань (кейсів) для встановлення рівня юридичних знань та навичок кандидатів щодо обґрунтування та структурування рішень майбутнього Верховного Суду. Запобіжні заходи, вжиті для забезпечення дійсної прозорості та підзвітності процесу, передбачали участь експертів у процесі відбору та здійснення належного моніторингу донорами та зовнішніми спосте- рігачами. Усе це було зроблено для того, щоб забезпечити можливість Вищої кваліфікаційної комісії вста- новити під час остаточного відбору кандидатів до Верховного Суду належний баланс між використанням різноманітних об’єктивних тестових завдань та результатів оцінювання, з одного боку, і правом розумної дискреції комісії, з іншого. Як правило, і міжнародна, і вітчизняна (наприклад, конкурс до НАБУ) практика проведення тестувань не передбачає розголошення результатів ані широкому загалу, ані самим кандидатам, аби запобігти спекуля- ціям. Оскільки психологічні тести завжди мають чітко визначену мету – а саме, перевірити, наскільки добре людина готова до виконання роботи судочинця найвищого рівня. Тому психологічні тести не можуть вико- ристовуватися для узагальнення висновків про людину в інших ситуаціях. Однак у цьому разі частину результатів психологічного тестування (тести на визначення рівня IQ) повідомили кандидатам. Крім того, щоб забезпечувати контроль за новою системою відбору з боку громадянського суспільства, створили унікальний інститут – Громадську раду доброчесності. Паралельно з іншими органами управлін- ня судовою владою ГРД мала долучитися до процесу відбору, надаючи свою думку щодо доброчесності кандидатів – ключового критерію формування довіри громадськості. До того ж інтерв’ю з кожним із кандидатів можна було подивитися в прямому ефірі в інтернеті. Важливо додати, що судова система в Україні потребує «свіжої крові» разом із належним рівнем компе- тентності на всіх рівнях судочинства. Одним зі шляхів залучення досвідчених юристів до Верховного Суду стало визнання відповідної кваліфікації за представниками інших юридичних професій (адвокатами, науковцями тощо). Це дозволило їм позмагатися за крісла в новому Верховному Суді разом із дійсними суддями та суддями у відставці. Відтак наприкінці 2017 року близько 4000 кандидатів подалися на участь у конкурсі на 600 вакантних посад у судах першої інстанції. А це справді свідчить про підвищення рівня довіри юридичної спільноти до нового підходу, апробованого на відборі до Верховного Суду». ЕКСКЛЮЗИВ
  • 59.
    58 Перший конкурс донового Верховного Суду: «війна світів» і надія на мир UIFUTURE.ORG Те, що перший конкурс до Верховного Суду відбувся – переломний момент в історії України. Багато як українських, так і міжнародних фахівців позитивно оцінили його процедури. Разом з тим, мали місце проблемні питання, що є цілком прогнозованим, адже місія піонера-першопрохідця – розвідати та прокласти шлях іншим. І як би ідеально не виглядали процедури у теорії та на папері, лише їх апробація у практичній площині може виявити той обсяг питань, які потребують подальшого доопрацювання. Цікаво, що результатом першого конкурсу можна вважати не лише імена переможців, але й тих осіб, які всупереч деяким прогнозам не потрапили до нового Верховного Суду. Мова йде про так званих «одіозних» суддів та керівників судових установ. Завершивши всі конкурсні етапи, Вища кваліфікаційна комісія суддів України продемонструвала спроможність реалізовувати масштабні проекти, Вища рада правосуддя – працювати оперативно, Громадська рада доброчесності – виконувати роботу в умовах великого наванта- ження та відсутності технічного забезпечення. Однак, на жаль, варто констатувати також той факт, що одночасно з високою працездатністю Громадська рада доброчесності демонструвала психологічну та моральну незрілість перейти від мови ультиматумів до конструктивної співпраці. Відповідно до закону Комісія та Рада мали б бути союзниками, але під час проведення конкурсу частіше за все виступали у ролі противників. Ймовірно не на останньому місці серед причин протистояння була політична складова. Вста- новлений законодавцем спосіб формування цього громадського органу забезпечив потрапляння туди ряду конкретних осіб, заяви яких дуже часто мали політичний підтекст. Подальша заява у березні 2018 року про припинення участі у кваліфікаційному оцінюванні суддів також є непрямим доказом того, що інтереси Ради обмежувались лише моніторингом найрезонанснішої події судової реформи – формування найвищо- го суду. Все це кристалізувало потребу у перегляді механізму участі громадськості у процедурах очищення та оновлення кадрового складу судової системи. Крім того, до оголошення другого конкурсу необхідно на підставі уроків першого – розробити однозначно зрозумілі критерії оцінки доброчесності, удосконалити механізми запобігання репутаційним небезпекам, на які можуть наражатися як учасники конкурсу, так і органи та особи, відповідальні за його проведення, та робити його ще прозорішим. Перший конкурс до Верховного Суду, розпаливши «війну світів» між тими, хто не надіявся на реформи, та тими, хто повірив у можливість власноруч змінити уявлення людей та їхнє ставлення до Феміди, – проде- монстрував, що тільки спільними зусиллями державних органів та громадянського суспільства можна досягти очікуваного результату. Тож було дано сподівання на отримання того, чим закінчується кожна війна – мир, тобто позитивне сприйняття суспільством переформатування судової системи та віру у справедливе судочинство. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ IV
  • 60.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ59 Свогочасу один з найавторитетніших суддів Верховного Суду США Олівер Уендел сказав, що після того, як став членом суду відчув «тишу, але це – тиша в епіцентрі шторму». Здається з таким описом відчуттів американського колеги погодиться й більшість українських суддів нового Верховного Суду. Намагаючись якнайшвидше задовольнити суспільний запит на оновлення судової гілки влади, законо- давець не зміг уникнути закладення суттєвих ризиків до юридичного базису новоутвореної судової інсти- туції. Так, у правничій спільноті наявна думка про те, що відсутність указу Президента України про створен- ня Верховного Суду, а також порушення визначених у законі строків призначення суддів, складають потен- ційну загрозу для його легітимності у майбутньому. Крім цього, невирішеною залишається ситуація одно- часного паралельного існування нового Верховного Суду та Верховного Суду України, вищих спеціалізова- них судів. До 14 грудня 2017 року працювали всі вищі спеціалізовані суди, а вже з 15 грудня без перерви почав працювати новий Верховний Суд. На відміну від інших новостворених інституцій, наприклад НАБУ, перед запуском Верховного Суду не відбулось «обнулення» роботи попередніх судів – тисячі справ різних юрисдикцій були передані на вирішення новому суду. Це створило умови нерівного навантаження між різними касаційними судами, які входять до складу Верховного Суду. У деяких випадках різниця між наван- таженням суддів обліковується тисячами справ. Утім, попри всі проблемні питання найвищий суд в оновле- ному складі почав працювати та відзвітував перед суспільством спочатку за перші 100 днів роботи: до суду надійшло понад 105 тисяч справ, з яких 75 тисяч від вищих спеціалізованих судів, які ліквідуються та 30 тисяч нових справ. Понад 7 тисяч справ вже розглянуто. А в подальшому – за перше півріччя роботи. НОВИЙ ВЕРХОВНИЙ СУД. МЕТАМОРФОЗА V Інформація з офіційної веб-сторінки Верховного Суду
  • 61.
    60 Новий Верховний Суд.Метаморфоза UIFUTURE.ORG Згідно з даними опитування Vox Populi, яке проводилось фаховим виданням «Юридична практика» наприкінці березня 2017 року, 61% респондентів переконані, що говорити про результати роботи Верховно- го Суду ще зарано, натомість 30% виділяють недоліки в організаційних питаннях, що можуть вплинути на єдність судової практики, ще майже 9% опитаних вже відчули перші позитивні результати судової рефор- ми. При цьому умовним маркером судової реформи слугують випадки зміни практики застосування судами тих чи інших норм матеріального, процесуального права. Правнича спільнота уважно відстежує такі випадки та активно обговорює їх на юридичних форумах, в інтернет-спільнотах. Зміна правозастосов- чих підходів під час здійснення правосуддя нормальне явище, адже лише юридичні аксіоми характеризу- ються особливостями: конкретикою та неспростовністю. У той час як розвиток суспільних відносин, зміна законодавства, прогрес юридичної науки природно зумовлюють зміни у правозастосуванні. Примітно, що під час проведення конкурсу була популярною думка про те, що виключно потрапляння до найвищого суду великої кількості агентів змін судової системи – адвокатів та науковців, зможе суттєво вплинути на зміну судової практики, змусить систему змінюватись зсередини. Так виник міф про «старих суддів», які діятимуть за шаблоном, бо неспроможні вийти за рамки власного світосприйняття. У контексті вищевикладеного, пропонуємо проаналізувати перші результати роботи Верховного Суду у розрізі кожного з касаційних судів з тим, щоб визначити рівень впливу на результат роботи суддів, вихідців з-поза судової системи (аналіз здійснювався шляхом опрацювання постанов Касаційного цивільного суду, Касаційного кримінального суду, Касаційного господарського суду, Касаційного адміністративного суду, винесених впродовж місяця). Розгляд цивільних справ здійснювався суддями у складі 31-ї колегії (з 3 або 5 суддів). У жодному випадку правосуддя не здійснювалось колегією суддів, де переважали судді з-поза системи. Лише у трьох випад- ках до колегії з п’яти осіб було включено по два таких представники, що відповідно до загальної теорії «агентів змін» виключило ймовірність вирішального впливу на зміну усталеної судової практики. Утім, не дивлячись на це, можна констатувати, що судді, які мали чималий стаж роботи у вищих судових інстанціях, приймали рішення всупереч усталеній практиці Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ, навіть у тих випадках, коли вони особисто раніше були включені до колегій, котрі приймали протилежні за змістом рішення. Так, наприклад, у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 року (провадження № 521/10070/14ц), вислов- лено правову позицію щодо сутності права на повагу до житла. У цій справі Касаційний цивільний суд став на бік особи, яка проживала у гуртожитку та яку після смерті її чоловіка, що на законних підставах КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД
  • 62.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ61 користувавсякімнатою у ньому, власник житлового приміщення намагався виселити. Постанова приймалась у складі суддів Червинської М.Є., Журавель В.І., Коротуна В.М.. які раніше працювали у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Крат В.І. (науковця), Курило В.П. (у минулому судді Апеляційного суду Донецької області). Цікаво, що один із членів колегії – Журавель В.І., раніше суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ під час розгляду цивільної справи 6-41356св14, прийшла до проти- лежного висновку, що викладений в ухвалі від 25.12.2014 року . У цій справі за аналогічних обставин ВСС погодився з рішенням апеляційної інстанції про виселення відповідачів з гуртожитку. Розгляд кримінальних справ здійснювався суддями у складі 19-ти колегій (з 3 суддів). У жодному випадку правосуддя не здійснювалось колегією суддів, де переважали судді з-поза системи. В означений період часу до складу лише чотирьох колегій Касаційного кримінального суду було включено по одному судді з колишніх адвокатів/науковців. Зазначеними колегіями прийнято 68 рішень (близько 7%). Прикладом інертності підходу суддів до оцінки певних обставин після переходу до нового Верховного суду може стати постанова Верховного Суду від 01.03.2018 року у справі № 398/5735/14-к, якою було вста- новлено, що недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, і суд не може на нього посилатися при ухваленні судового рішення. Верховний Суд зауважив, що слідчі дії було дозволено здійснювати лише в автомобілі, яким користувався обвинувачений, і який належить інший особі, та у квартирі, де проживав обвинувачений. Однак слідчим було здійснено обшук гаражного приміщення, без дозволу та згоди на це його власника. Такий доказ є недопустимим. Постанова прийма- лась суддями у складі Остапчук В.І, раніше судді Апеляційного суду Рівненської області, Кишакевич Л.Ю., яка до призначення суддею Верховного Суду вершила правосуддя в апеляційній інстанції Івано-Франків- ської області та Щепоткіної В.В. – судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримі- нальних справ. КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД
  • 63.
    62 Новий Верховний Суд.Метаморфоза UIFUTURE.ORG Варто зауважити, що судді саме цього суду мають найбільше навантаження у роботі. Так, за офіційними даними станом на березень 2018 року, на розгляд до нього надійшло понад 40 тисяч судових справ. Для порівняння, до Касаційного господарського суду за цей самий період надійшло у сім разів менше справ. Різне навантаження касаційних судів повинно мати вирішальне значення при визначенні кількості доступ- них для заміщення суддівських посад у рамках наступного конкурсу до Верховного Суду. В означений період адміністративні справи розглядались Касаційним адміністративним судом у складі 39 колегій (по 3 та 5 суддів). Із зазначених 39 колегій, три колегії мали склад, де переважали судді з колиш- ніх наукових працівників. Ними прийнято 119 рішень з 902. При цьому 116 судових рішень ухвалено однією колегією у складі суддів Гриців І.В. (колишнього судді Верховного Суду України), Берназюка Я.О. (науковця), Коваленко Я.О. (науковця). Значного відхилення від усталеної судової практики не зафіксовано, однак в означений період Касацій- ним адміністративним судом ухвалювались судові рішення, які мали активну підтримку правничої спільно- ти. Наприклад, у лютому 2018 року колегія суддів у складі Ханової Р.Ф., Гончарової І.А., Олендера І.Я. винесла постанову у справі № К/9901/99/17807/2097/16, якою захистила права підприємця. Касаційний адміністра- тивний суд зазначив, що строк звернення позивача з позовом про стягнення суми боргу у відповідності до статті 102 КАС України сплив у 2012 році, а тому контролюючий орган не мав права у 2016 році звертатись до суду з вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму податкового боргу, погашену після спливу 1095 денного строку з дня його виникнення. КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Інформація з офіційної веб-сторінки Верховного Суду
  • 64.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ63 Надзвичайнийінтерес викликав розгляд Касаційним адміністративним судом зразкової справи про оформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки. Позивачка просила суд зобов’я- зати райвідділ Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області оформити та видати їй бланк паспорта у формі паспортної книжечки. Постановою від 26.03.2018 року (справа № № 806/3265/17), прийнятою колегією у складі суддів Бевзенка В.М., Білоуса О.В., Шарапи В.М., Стрелець Т.Г. під головуванням Смоковича М.І., Верховний Суд відмовив у задоволенні позовних вимог зазначивши, що незгода з тим, як держава врегулювала ці правовідносини, у порівнянні з тим, яке їх правове регулювання було раніше, а також небажання виконувати приписи законодавчих та урядових нормативно-правових актів при оформленні паспорта громадянина України зі згаданих мотивів, не може слугувати переконли- вим аргументом протиправності дій суб’єкта владних повноважень, як і не може бути для особи підставою для того, щоб не виконувати/не дотримуватися приписів законодавства. Для визначення складу колегій досліджено постанови касаційного господарського суду з початку його роботи. Всього за цей період сформовано 47 колегій (по 3 судді). З часу винесення першої постанови Касаційним господарським судом (16.01.2018 року) рішення ухвалювались 47 колегіями різних складів, з яких 15 колегій мали у своєму складі по 2 «несистемних судді». Але діяльність цих колегій станом на поча- ток березня фактично припинена, і з 01.03.2018 року – лише дві колегії мають у своєму складі більшість суддів з адвокатів або науковців. В усіх інших випадках – на два судді з колишніх один позасистемний представник, а ці дві «нестандартні колегії», котрі залишились, практично не виносили рішень (2 та 5 рішень). Таким чином, на прикладі Касаційного господарського суду можемо спостерігати ситуацію, яку можна було б кваліфікувати як спробу спротиву превалюванню позицій новопризначених суддів Касаційного суду без стажу роботи у судовій системі, шляхом побудови певних формально-процесуальних правил. Утім не стає на заваді появі сміливих судових рішень. Ухвалою колегією суду у складі суддів Жукова С.В. (у минулому адвокат), Ткача І.В. (адвокат) та Ткаченко Н.Г. (колишня суддя Вищого господарського суду України) спір було передано на розгляд Великої палати Верховного Суду. Касаційний господарський суд просить Велику Палату відступити від висновку Верховно- го Суду України, викладеного у постанові від 18 жовтня 2017 у справі № 910/8318/16, про те, що третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним зі способів реалізації права на захист своїх прав. Говорячи про метаморфозу найвищого суду держави, не можна оминути увагою принципово нову структуру судових рішень Верховного Суду. Серед відчутних переваг таких судових рішень є простота у сприйнятті – виклад текстів постанов є КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
  • 65.
    64 Новий Верховний Суд.Метаморфоза UIFUTURE.ORG логічним, нумерація абзаців значно полегшує посилання учасників будь-якого іншого судового процесу на правову позицію Верховного Суду при обґрунтуванні своїх вимог або заперечень. Якщо раніше висновки Верховного Суду України доводилось самостійно відшукувати серед десятків сторінок тексту, то нині такі правові позиції виділені понумерованими змістовними блоками. Тому не дивно, що юридична спільнота одразу помітила та схвально сприйняла таку новацію. Утім очікування не закінчуються структурою. Це та сама ситуація, коли оновлена форма повинна належним чином співвідноситись зі змістом документу. Важливо, щоб за оформленням заголовків рішення, нумерацією абзаців не зникла оцінка Верховним Судом доводів учасників процесу та висновків судів попередніх інстанцій, а також обґрунтування прийня- того суддями рішення. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 грудня 2013 року м. Київ Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у складі: головуючого Яреми А.Г., суддів: Григор’євої Л.І., Онопенка В.В., Романюка Я.М., Гуменюка В.І., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л., Патрюка М.В., Сімоненко В.М., - за участі: представника позивача – ОСОБА_1, представника СФГ “Павел” – ОСОБА_2, ТРАДИЦІЙНА ФОРМА РІШЕННЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ:
  • 66.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ65 розглянувшиу відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до селянського (фермерського) господарства «Павел» та відділу Держкомзему України у Долинському районі Кіровоградської області про визнання договору оренди землі недійсним за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2013 року, в с т а н о в и л а: У червні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що між ним і відповідачем з 2001 року тривали договірні відносини щодо оренди належ- ної йому земельної ділянки, що розташована на території Пишненської сільської ради Долинського району Кіровоградської області. (текст) Ураховуючи викладене, підстави для задоволення заяви ОСОБА_3 та скасування ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2013 року відсутні. Керуючись статтями 355, 360-3, 360-5 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України п о с т а н о в и л а: У задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2013 року відмовити. Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підста- ві, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України. Головуючий А.Г. Ярема Судді: ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ у справі за № 6-127цс13 (текст)
  • 67.
    66 Новий Верховний Суд.Метаморфоза UIFUTURE.ORG НОВА СТРУКТУРА СУДОВОГО РІШЕННЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ: справа № 243/6674/17-к провадження № 51-499км17 УХВАЛА 6 березня 2018 року м. Київ Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі: головуючого Бущенка А.П., суддів Григор’євої І.В., Голубицького С.С., за участі секретаря судового засідання Манацької І. представника ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «Синтоп» прокурора Міщенко Т.М. розглянув у судовому засіданні у м. Києві 6 березня 2018 року касаційну скаргу представ- ника ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «Синтоп» ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 30 серпня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного прова- дження. 1. Обставини справи 1. 26 липня 2017 року слідчий у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42017050000000575, звернувся до слідчого судді Слов’янського міськрайонного суду Доне- цької області з клопотанням, погодженим з прокурором, про призначення комплексної поза- планової перевірки щодо законності та цільового використання земельної ділянки посадови- ми особами ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «Синтоп» (далі – ТОВ «Синтоп»). (текст) 2. Доводи касаційної скарги та позиції сторін 2. ТОВ «Синтоп» через свого представника оскаржило у касаційному порядку ухвалу Апе- ляційного суду Донецької області від 30 серпня 2017 року, вимагаючи скасування цієї ухвали. (текст) 3. Оцінка суду 3.1. Попередні зауваження 10. Перед судом у касаційній скарзі поставлене питання: чи законною є оскаржена ухвала апеляційного суду (див. пункт 3 вище). (текст) 3.2. Чи постановлена оскаржена ухвала у межах повноважень слідчого судді 21. У цій справі не оспорюється, що КПК прямо не передбачає повноваження слідчого або прокурора «призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом».
  • 68.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ67 (текст) 4.Підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду 53. Суд вважає, що ця справа має бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п’ятої статті 434-1 КПК України, яка передбачає: «Суд, який розглядає кримінальне провадження у касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати таке кримінальне провадження на розгляд Великої Палати Вер- ховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики». (текст) 4.3. Відсутність ефективних засобів захисту від неправомірного втручання з боку держави 71. Варто зазначити, що позапланові перевірки можуть потенційно призвести до порушен- ня статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенції) і статті 1 Першого протоколу до Конвенції. (текст) 4.4. Роль судової системи у забезпеченні прав і свобод 79. Стаття 36 Закону «Про судоустрій та статус суддів» передбачає, що «Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом» та «6) забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені проце- суальним законом». 80. Колегія суддів вважає, що процесуальне законодавство надає можливість Верховному Суду і апеляційним судам виконувати ці завдання із забезпечення цілісності та інтегровано- сті судової системи. (текст) Враховуючи викладене, керуючись частиною 5 статті 434-1, 434-2 КПК, суд постановив: Кримінальне провадження за касаційною скаргою представника ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «Синтоп» ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 30 серпня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Суддя Григор’єва І.В. висловила окрему думку, що вказане кримінальне провадження необхідно передати на розгляд об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховно- го Суду. Судді А.П. Бущенко, С.С. Голубицький, І.В. Григор’єва
  • 69.
    68 Новий Верховний Суд.Метаморфоза UIFUTURE.ORG Ведучи мову про перші результати роботи нового Верховного Суду, кожен з нас підсвідомо очікує списку з «галочками»: що було зроблено із запланованого? Але якщо це правило безперечно діє в органах вико- навчої чи законодавчої влади, то у випадку з судовою ставити чіткі дедлайни та вимагати показників украй невдячна справа. Чого ми можемо тоді вимагати від суддів? Тільки того, що вимагає закон: бути незалеж- ним, неупередженим, справедливим. І цього цілком достатньо для того, щоб відчувати себе захищеним у правовій державі. Примітно, що одним з індикаторів успішності конкурсу до Верховного Суду слугував відсоток людей «не з системи», які подолали випробування та поповнили лави верховних суддів. Саме на них суспільство покладає найбільші надії щодо запровадження змін в системі правосуддя. Утім дослідження демонструє, що судді, які мали чималий стаж роботи у вищих судових інстанціях, приймали рішення всупереч усталеній судовій практиці. Таким чином, наявність суддівського стажу не можна вважати тією обставиною, що унеможливлює зміни в роботі найвищого органу системи правосуддя. Відтак синергія суддівського, адво- катського, наукового досвіду та вміння слухати і чути думки колег є найважливішими підвалинами конструктивної роботи новоутвореної судової установи. Перші декілька місяців діяльності нового Верховного Суду яскраво демонструють, що паростки змін у царині правосуддя набирають сили і, хоча до квіток ще доведеться зачекати, прояви сміливості у тлума- ченні законодавчих положень, помножені на багаторічний досвід правозастосовчої роботи неодмінно матимуть результат. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ V
  • 70.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ69 Урезультаті дослідження численних публікацій, оцінок українських та міжнародних експертів, які спосте- рігали за його перебігом, можна сказати, що перший конкурс до Верховного Суду був позитивно сприйня- тий. І на моє переконання, українцям є чим пишатись. Ми отримали реальний шанс на оздоровлення системи правосуддя. Звісно, що про якість перетворень можна буде судити лише після того, як Верховний Суд запрацює у повному складі (200 суддів), однак вже зараз є очевидним: у списки найкращих потрапили авторитетні юристи – представники різних правничих професій. Всі вони мають власні бачення щодо вдосконалення системи судочинства, реалізацією яких вже стало впровадження нової модельної структу- ри судового рішення Верховного Суду та зміна судової практики. Відповідно до чинного законодавства вже понад два роки парламентарі та президент не мають впливу на формування суддівського корпусу. Світовий досвід засвідчує, що бажання політиків впливати на ці процеси невмируще і способи його втілення можуть мати найрізноманітніші форми. У тому числі й завуа- льовані. Таким чином, не виключено, що розгорнута навколо першого конкурсу до Верховного Суду «війна світів» має своє, у тому числі й політичне підґрунтя. Не в останню чергу завдяки високій медіаактивності членів Громадської ради доброчесності, які продовжують називати 30% складу нового Верховного Суду недоброчесними, очікування більшості українців до роботи нової судової установи не вирізняються мега- оптимізмом. Однак вказані обставини у жодному випадку не позбавляють Українського народу права вірити у позитивний характер змін у судовій системі та вимагати від всіх без виключення суддів новоство- реного Верховного Суду відповідального ставлення до роботи, недопущення корупційних проявів та забез- печення послідовності у продукуванні правових позицій. Новий порядок формування Верховного Суду – шляхом відкритого прозорого конкурсу, який проводить- ся органами судової влади із залученням громадськості, є результатом еволюційного шляху, який подола- ла наша держава. Конкурс проходив досить напружено та відрізнявся особливою увагою з боку ЗМІ та суспільства. Його безпрецедентна відкритість часто межувала з необхідністю захисту прав кандидатів на приватність. Однак усі розуміли, що беруть участь в експерименті загальнонаціонального масштабу. Як і належить будь-якому експерименту, перший конкурс мав завданням дослідити процес – реалізацію новіт- ньої законодавчої процедури призначення суддів Верховного Суду та виявити її недоліки. Кажучи про останні, варто згадати неоднозначні формулювання положень внутрішніх нормативних актів ВККСУ, дефек- тний статус Громадської ради доброчесності, спори щодо правосуб’єктності якої тривають між суддями та науковцями й досі, відсутність механізму для кандидатів у судді оперативно відстоювати та головне віднов- лювати свої права, відсутність єдності у розумінні поняття «доброчесність» та можливості її виміряти у балах, довготривалість конкурсних процедур. До оголошення наступного верховного змагання очевидною є необхідність виправити зазначені недоліки з тим, щоб зробити процедуру бездоганною. Так, вбачається за доцільне рекомендувати: 1. Внести зміни до ст. 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», визначивши Громадську раду ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
  • 71.
    70 Новий Верховний Суд.Метаморфоза UIFUTURE.ORG доброчесності юридичною особою публічного права. Передбачити: а) оплатність праці членів Ради та встановити, що фінансування діяльності Ради здійснюється за кошти Державного бюджету України; б) обов’язок кожного члена Ради вживати заходів захисту персональних даних та інформації з обмеже- ним доступом, що була отримана у зв’язку зі здійсненням ним повноважень та не використовувати її у цілях, інших ніж передбачені законом; в) встановити вимоги вмотивованості та посилання на докази при формулюванні висновку про невідпо- відність особи вимогам професійної етики та доброчесності; г) передбачити можливість оприлюднення висновку або інформації про кандидата на посаду судді лише після надання ним відповідних пояснень з приводу обставин, зазначених у висновку або інформації. 2. Вищій кваліфікаційній комісії суддів України внести зміни до Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, з метою забезпечення чіткості та однозначності розуміння порядку підрахунку балів, отри- маних кандидатами на посаду судді у результаті проходження кожного з етапів кваліфікаційного оцінюван- ня. 3. Внести зміни до Цивільного процесуального кодексу України, доповнивши його новою главою «Осо- бливості позовного провадження у справах про захист честі гідності та спростування недостовірної інфор- мації, поширеної відносно особи, яка претендує на заняття посади судді», в якій встановити скорочені строки розгляду справ зазначеної категорії та правові наслідки – способи відновлення порушеного права, у випадку, якщо таке буде встановлено судом. 4. З урахуванням нерівного навантаження на суддів різних касаційних судів вбачається за доцільне враховувати цю обставину та оголошувати конкурс на заняття посади судді конкретного суду. Крім того, спеціалізація суддів шляхом поділу на палати з розгляду конкретних категорій справ у межах кожного з касаційних судів зумовлює потребу у відборі суддів, які є фахівцями у тій чи іншій галузі права. Це забезпе- чить потрапляння на суддівські посади вузькоспеціалізованих фахівців, які зможуть оперативно та головне максимально якісно розглядати складні судові справи. Світовий досвід показує, що для досягнення вагомих результатів у досягненні ідей верховенства права та справедливого суду розвинутим країнам (Канада, США, Японія) знадобилось понад 200 років. Натомість новий Верховний Суд нашої держави має зробити квантовий скачок у часі та продемонструвати свою ефективність вже сьогодні. Це надзавдання, яке вимагає надзусиль. Спільних.
  • 72.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ71 І,насправді, все можливо, за умови сукупності обставин і факторів, які будуються на взаємозв’язках всіх систем: 1) реформи виборчого законодавства (кого обрали – те й маємо); 2) парламентської реформи, яка забезпечить якість законодавчого процесу та його результат – право- вий закон; 3) реформи юридичної освіти, яка надасть висококваліфіковані суддівські кадри у середньостроковій перспективі; 4) реформи правоохоронної системи та адвокатури, які призведуть до підвищення якості судового процесу; і нарешті комплексної судової реформи, у результаті якої очистяться та оновляться суддівські ряди, у суддів з’явиться сміливість, а у суспільства – довіра.
  • 73.
    72 Новий Верховний Суд.Метаморфоза UIFUTURE.ORG Судова реформа в Україні, як і в будь-якій іншій державі – процес по-справжньому комплексний. Запо- рука успіху реформи полягає в успішній взаємодії низки факторів. Оновлене процесуальне законодавство, змінена структура судової системи та принципово нові підходи до формування суддівського корпусу - персоналій, з якими українське суспільство асоціюватиме судову владу нового зразку. 15 грудня 2017 р. розпочав роботу новий Верховний Суд, конкурс до якого тривав понад рік. Відповідно до ст.125 Конституції України Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України. До складу Верховного Суду увійшли насправді сильні з професійної точки зору юристи – 115 суддів, які сформували Велику палату та чотири касаційних суди у складі Верховного Суду (Касаційний адміністративний, госпо- дарський, кримінальний та цивільний суди). Варто особливо відзначити, що конкурс до Верховного Суду був неочікувано відкритим. Це визнають не лише українські правники да громадські діячі (навіть ті, які критикують реформу), але й іноземні експерти, які ретельно стежать за динамікою змін та результатами судової реформи в Україні. У доповіді Тетяни Ющенко «Cтановлення Ліги справедливості» аналізується вітчизняний та світовий досвід формування найвищих судових інстанцій, піднімаються проблемні питання, що виникали під час першого конкурсу до Верховного Суду, і, щонайважливіше - пропонуються конкретні шляхи їх вирішення. Вивчення історії заміщення верховних суддівських посад надало змогу авторці дійти слушного висновку про те, що новий порядок формування Верховного Суду - шляхом відкритого та прозорого конкурсу - є результатом еволюційного шляху, який подолала наша держава. Центральною темою доповіді є аналіз процесів, що відбувалися під час проведення першого конкурсу до Верховного Суду. Умовно розподіливши осіб, які мали відношення до проведення конкурсу, в окремі категорії, авторка надає детальну характеристику подій, що, на її думку, вплинули на результати добору, а також пропонує увазі читачів ексклюзивні інтерв’ю яскравих представників кожної з категорій. Досить цікавим є висновок про те, що результатом першого конкурсу можна вважати не лише імена переможців, але й тих осіб, які всупереч деяким прогнозам не потрапили до нового Верховного Суду. Дійсно, вибуття деяких кандидатів з конкурсу часто супроводжувалось більшим схваленням громадськості, ніж проходження менш відомих загалу колег. Кот Олексій Олександрович Доктор юридичних наук, Заслужений юрист України, член Ради з питань судової реформи при Президенті України, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді, керуючий партнер юридичної фірми «АНТІКА», старший науковий співробітник відділу проблем приватного права НДІ приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України.
  • 74.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ73 Середіншого, авторка здійснила спробу відповісти на питання: які зміни настали в новому найвищому суді? Чи дійсно став новим Верховний Суд, який розпочав свою роботу наприкінці 2017 року? Дослідниця справедливо зазначає, що синергія суддівського, адвокатського та наукового досвіду має стати запору- кою конструктивної роботи новоутвореної судової установи. Але будь-яка «диференціація» суддів, особли- во виходячи з їх попереднього професійного досвіду, є абсолютно недоцільною. Після їх призначення на відповідні посади за результатами конкурсу юридична спільнота, так само як і усе громадянське суспіль- ство має сприймати їх винятково як суддів Верховного Суду. Наведені наприкінці доповіді авторські рекомендації щодо вдосконалення процедури формування Верховного Суду є, звичайно, далеко не повним переліком наявних механізмів ефективного впливу на формування якісного суддівського корпусу. Водночас, можна з упевненістю стверджувати, що вони спону- катимуть законодавців, а також представників наукового співтовариства до пошуків оптимальних шляхів вирішення проблем, що були виявлені під час апробації нового для України механізму заміщення найви- щих суддівських посад – посад суддів Верховного Суду, рішення якого відповідно до закону є остаточним та перегляду не підлягає.
  • 75.
    74 Новий Верховний Суд.Метаморфоза UIFUTURE.ORG Кажуть, що велике бачиться на відстані. З моменту завершення першого конкурсу до Верховного Суду минув рік. У порівнянні із досвідом розвинутих демократій, які будували свою судову систему декілька століть, побачити, тобто беземоційно витлумачити державні трансформаційні процеси, цього часу, можли- во, замало. У порівняння із вимогами громадян України, які заплатили велику ціну, щоб повернути країну обличчям до європейських цінностей, якою є верховенство права, - можливо і багато. Обидва ці виміри є досить умовними, адже адекватність змін визначається ще й готовністю самого суспільства їх сприймати і втілювати. У цьому сенсі аналітичне дослідження Тетяни Ющенко “Становлення ліги справедливості” є надзвичайно актуальним для всіх, хто цікавиться практичною частиною судової реформи в Україні. Його цінність у тому, що перебуваючи протягом двох років у гущі процесів в якості стороннього спостерігача, авторка, між тим, мала змогу аналізувати їх як фаховий правник, глибоко розуміючись на всіх складових реформи — судоустрою та конституційного і процесуального законодавства. Професійне сприйняття дало можливість дослідниці віртуозно ввести у важливий історичний процес створення нового суду як стороннього спостерігача, який лише чув про те, що відбувається реформа, так і правників, які обізнані із її основними новелами. Тетяна Ющенко влучно демонтрує за допомогою методів теоретичного узагальнення і порівняння основні відмінності кар'єрного шляху до судових інстанцій і вимог до кандидатів у найвищі судові посади, що існували в Україні до та після прийтяття двох важливих законів, які зробили тектонічний зсув для запровадження реальних змін в системи правосуддя — Змін до Конститу- ції України в частині правосуддя та Закон України “Про судоустрій та статус суддів”. У перших висновках вона слушно констатує, що новий порядок формування Верховного Суду – шляхом відкритого прозорого конкурсу є результатом еволюційного шляху, який подолала наша держава. У пошу- ках спільного та відмінного в досвіді виборчого процесу на суддівські посади з іншими країнами зроблено висновок про унікалькість українського підходу до проведення конкурсів. Справді, жодна країна світу на законодавчому рівні не залучала до конкурсних процедур на посади суддів як і до оцінювання суддівсько- го корпусу взагалі представників громадськості. У цьому виявилась сила і особливість власного україн- ського методу побудови нового суду. Привалова Олена Миколаївна Кандидат економічних наук, комунікаційний експерт та тренер, радник із стратегічних комунікацій Ради з питань судової реформи
  • 76.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ75 Якбудь-який перший досвід, конкурсу із створення з нуля нового суду не був ідеальним. Саме тому, сильною стороною дослідження є висвітлення позицій всіх учасників та спостерігачів за його процедурою з наданням аргументів та контаргументів сторін. Цей конкурс став однією із яскравих та видовищних правничих подій, які відбувалися за часів незалеж- ності. Важлива деталь конкурсу до Верховного Суду, яка не даремно стає стрижневою у дослідженні, - це його комунікація. Чесна, відкрита, швидка та проактивна комунікація всіх етапів цього без перебільшення історичного процесу була візитною карткою конкурсу та встановила високу планку для здійснення подаль- шого діалогу судової влади із суспільством. Для підтверждення цієї думки авторка використала інтерв’ю представників ЗМІ, громадськості, міжнародних спостерігачів та безпоседеніх учасників процесу — канди- датів у судді. Як влучно зазначено у доповіді, основним викликом, який виникав перед лідерами реформи, було ство- рення нового суду в умовах постійних інформаційних атак. Шлях реформи «згори вниз» підтверджує, що реформаторські команди працюють у вкрай складних умовах, які, з одного боку, сформовані кризою довіри, з другого — негативним іміджем судової влади, з третього — протидії реформі з боку тих сил, кому вона не вигідна. Попри колосальний супротив завдяки реформі, йдеться в дослідженні, країна вже отримала суттєві зміни на краще: деполітизовану судову систему та посилене суддівське врядування, прозорі конкурсні процедури на суддівські посади за участі громадськості, суддів з судів всіх рівнів, адвокатів та науковців у складі найвищої судової установи, які вже майже десять місяців працюють єдиною командою, публічність суддівських досьє, запроваджені антикорупційні чинники у вигляді трьох типів суддівських декларацій, скасуваний повний суддівський імунітет, новий судовий процес, електронний суд та наразі — створення нових судів та реорганізацію судів всіх рівнів. А ще країна отримала нові решенні Верховного Суду — і про це окремий розділ дослідження, який дуже наочно демонструє той факт, що реформа відбувалася. Конотація поняття “справедливість” викликає філософські спори не однієї школи правників та філосо- фів. Днями мені трапився підручник з етики для школярів шостого класу, в якому “справедливість” поясню- ється як “правда”, тобто правильне, неупереджене ставлення до когось або чогось. У зв'язку з цим цікавим є не лише зміст, а і назва досладження. Адже лігою справедливості мають стати не лише представники українського правосуддя, а й ті, хто дає оцінку архітекторам та будівельникам змін.
  • 77.
    76 Новий Верховний Суд.Метаморфоза UIFUTURE.ORG ВККСУ – Вища кваліфікаційна комісія суддів України ВС – Верховний Суд ВСУ – Верховний Суд України ВСС – Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ ВРП – Вища рада правосуддя ВУЦВК – Всеукраїнський центральний виконавчий комітет ГПУ – Генеральна прокуратура України ГРД – Громадська рада доброчесності КАС України – Кодекс адміністративного судочинства України КНР – Китайська Народна Республіка КРЕС – Консультативна рада європейських суддів КПК України – Кримінальний процесуальний кодекс України НАЗК – Національне агентство з питань запобігання корупції Нацполіція – Національна поліція України МОЗ – Міністерство охорони здоров’я України Мінюст – Міністерство юстиції України Міноборони – Міністерство оборони України УНР – Українська народна республіка УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік США – Сполучені Штати Америки ЦПК України – Цивільний процесуальний кодекс України СПИСОК ОСНОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:
  • 78.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ77 1 vkksu.gov.ua/ua/news/donori-gotowi-dopomogti-komisii-u-prowiedienni-konkursu-do-wierchownogo-sudu/ 2 vkksu.gov.ua/ua/news/osobliwosti-ociniuwannia-suddiw-ta-konkurs-na-posadu-suddi-wierchownogo-sudu-w-portugalii/ 3 vkksu.gov.ua/ua/news/osobliwosti-ociniuwannia-suddiw-ta-konkursu-na-posadu-suddi-wierchownogo-sudu-w-polshtchi/ 4 zib.com.ua/ua/125128-sekretar_kvalifpalati_vkks_stanislav_schotka_ti_hto_ne_potra.html 5 zib.com.ua/ua/129397-reformatori_perekonuyut_scho_vse_yde_za_planom_hocha_viznayu.html 6 zib.com.ua/ua/print/126332-kandidativ_na_posadu_u_vs_ne_rozpodilyatimut_za_kvotami_ne_p.html 7 uaclips.com/video/TSZeJUplENc/%D0%B1%D1%80%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B3-%D0%BD%D0%B0-%D1%82%D0%B5 %D0%BC%D1%83-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%82-%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83-%D 0%B4%D0%BE-%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%25D 8 www.facebook.com/vkksu/photos/a.1799984303547152.1073741826.1799969793548603/1855042031374712/?type=3&theater 9 lb.ua/blog/sergiy_kozyakov/367892_budyaki_zayavi_shchodo_konkursu.html 10 zib.com.ua/ua/print/130396-kozyakov_konkurs_v_vs_povinen_trivati_6_misyaciv_a_ne_9.html 11 grd.gov.ua/news/28/shchodo-sytuatsii-navkolo-vykonannia-praktychnoho-zavdannia-konkursantamy-do-ver 12 vkksu.gov.ua/ua/news/informaciia-shtchodo-oficijnoi-zaiawi-gromadskoi-radi-dobrotchiesnosti-wiiawlieni-obstawini-shtcho -stawliat-pid-zagrozu-konkurs-do-wierchownogo-sudu/ 13 www.facebook.com/vkksu/photos/a.1799984303547152.1073741826.1799969793548603/1842118329333749/?type=3&theater 14 grd.gov.ua/news/32/opryliudnyty-rezultaty-konkursu-do-verkhovnoho-sudu-tse-ne-prosto-tsyfry 15 censor.net.ua/resonance/435321/glava_vkks_sergeyi_kozyakov_na_konkurse_v_verhovnyyi_sud_est_tolko_odna_ekzamenat sionnaya_komissiya 16 grd.gov.ua/news/35/neprozorist-konkursu-shliakh-v-nikudy-my-za-dobrochesnu-hru 17 grd.gov.ua/news/42/poky-ie-sens-pratsiuvaty-hrd-pratsiuvatyme 18 humanrights.org.ua/material/kvalifkomisija_suddiv_prihovuje_dose_kandidativ_do_verkhovnogo_sudu 19 vkksu.gov.ua/ua/news/stosowno-opriliudniennia-dose-kandidatiw-na-posadi-suddiw-wierchownogo-sudu/ 20 grd.gov.ua/news/57/hromadska-rada-dobrochesnosti-zaklykaie-vyshchu-kvalifikatsiynu-komisiiu-suddiv-u 21 www.youtube.com/watch?v=v-tJZme02Hc 22 lb.ua/blog/sergiy_kozyakov/367892_budyaki_zayavi_shchodo_konkursu.html 23 grd.gov.ua/news/59/zaklykaiemo-chleniv-vyshchoi-kvalifikatsiynoi-komisii-suddiv-ukrainy-utrymatys-v 24 www.facebook.com/andriyko/posts/10154777231888841 25 grd.gov.ua/news/65/hromadska-rada-dobrochesnosti-zaklykaie-vyshchu-kvalifikatsiynu-komisiiu-suddiv-u ПОСИЛАННЯ
  • 79.
    78 Новий Верховний Суд.Метаморфоза UIFUTURE.ORG 26 vkksu.gov.ua/ua/news/do-627-kandidatiw-do-wierchownogo-sudu-nie-bulo-prietienzij-shtchodo-dobrotchiesnosti/ 27 grd.gov.ua/news/57/hromadska-rada-dobrochesnosti-zaklykaie-vyshchu-kvalifikatsiynu-komisiiu-suddiv-u 28 www.facebook.com/vkksu/photos/a.1799984303547152.1073741826.1799969793548603/1869753843236864/?type=3&theater 29 www.youtube.com/watch?v=v-tJZme02Hc 30 humanrights.org.ua/material/arkadij_bushhenko_pragnu_shhob_suddi_verkhovnogo_sudu_stavali_publichnimi_figurami_do_ dumki_jiakih_prisluhalisjia_b 31 grd.gov.ua/data/files/conclusions/vysn/shvetsova_vysn.pdf 32 zib.com.ua/ua/128980-golova_vkks_sergiy_kozyakov_vrp_mozhe_zupiniti_bud-yakogo_ka.html 33 www.facebook.com/vkksu/photos/a.1799984303547152.1073741826.1799969793548603/1869753843236864/?type=3&theater 34 humanrights.org.ua/material/kvalifkomisija_suddiv_prihovuje_dose_kandidativ_do_verkhovnogo_sudu 35 grd.gov.ua/news/93/zvernennia-hromadskoi-rady-dobrochesnosti-do-prezydenta-u-zviazku-iz-pryznachenn 36 grd.gov.ua/news/149/hromadska-rada-dobrochesnosti-prypyniaie-uchast-u-protsesi-kvalifikatsiynoho-ots 37 zib.com.ua/ua/127152-yaki_neodnoznachni_pitannya_mistyatsya_v_testah_dlya_kandida.html 38 zib.com.ua/ua/print/127348-u_zapitannyah_dlya_kandidativ_u_vs_viyavleni_novi_dvoznachno.html 39 jurliga.ligazakon.ua/blogs_article/737.htm 40 uba.ua/ukr/news/5169/print/print/ 41 uba.ua/ukr/news/5182/ 42 www.facebook.com/vkksu/photos/a.1799984303547152.1073741826.1799969793548603/1872284702983778/?type=3&theater 43 uacrisis.org/ua/58839-bilshist-kandydativ-verhovnogo-sudu-pokazaly-vyshhe-serednogo-riven-vidpovidnosti-profilyu-idealno go-suddi-rezultaty-psyhologichnogo-testuvannya 44 www.facebook.com/vkksu/photos/a.1799984303547152.1073741826.1799969793548603/1907358649476383/?type=3&theater 45 sud.ua/ru/news/sud-info/114396-raskryty-nyuansy-psikhologicheskogo-testirovaniya-vo-vremya-konkursa-v-verkhovnyy-sud 46 www.ukrinform.ua/rubric-society/2315229-vrp-vidklala-rozglad-simoh-kandidativ-do-verhovnogo-sudu.html 47 tyzhden.ua/Politics/208883 48 www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-ukrayini-pid-chas-skladannya-prisyagi-sudd-44378 49 zib.com.ua/ua/print/128581-golova_vkks_sergiy_kozyakov_koli_bude_drugiy_konkurs_do_vs_m.html 50 grd.gov.ua/news/93/zvernennia-hromadskoi-rady-dobrochesnosti-do-prezydenta-u-zviazku-iz-pryznachenn 51 blog.liga.net/user/azhuk/article/27810
  • 80.
    СТАНОВЛЕННЯ ЛІГИ CПРАВЕДЛИВОСТІ79 52 jurliga.ligazakon.ua/blogs_article/747.htm 53 reforms.censor.net.ua/columns/3031661/demon_maksvella_y_nespravedlyvyi_sud 54 www.ukrinform.ua/rubric-society/2417277-irina-zeltobruh.html 55 www.ukrinform.ua/rubric-society/2374373-oleg-tkacuk.html 56 portal.lviv.ua/news/2017/08/04/dmitro-gudima-ne-stavilasya-meta-poviganyati-usih-starih-suddiv-a-ob-yednati-u-verhovno mu-sudi-predstavnikiv-riznih-yuridichnih-profesiy 57 www.ukrinform.ua/rubric-society/2353145-oleksandra-anovska.html 58 www.ukrinform.ua/rubric-society/2339869-novi-oblicca-verhovnogo-sudu-olena-kibenko.html 59 blog.liga.net/user/selivanov/article/27840 60 humanrights.org.ua/material/arkadij_bushhenko_pragnu_shhob_suddi_verkhovnogo_sudu_stavali_publichnimi_figurami_do _dumki_jiakih_prisluhalisjia_b 61 vgolos.com.ua/news/dvoie_chynnyh_suddiv_vsu_provalyly_testy_na_znannya_zakonu_251517.html 62 www.facebook.com/vkksu/photos/a.1799984303547152.1073741826.1799969793548603/1869786619900253/?type=3&theater 63 zik.ua/news/2018/02/15/u_gromadskiy_radi_dobrochesnosti_zayavyly_shcho_znyshchyly_nayavni_v_nyh_dani_pro_1266165 64 rpr.org.ua/news/rpr-vymahaje-vid-vkks-oprylyudnyty-roboty-ta-otsinky-kandydativ-na-posady-suddiv-verhovnoho-sudu/ 65 grd.gov.ua/news/32/opryliudnyty-rezultaty-konkursu-do-verkhovnoho-sudu-tse-ne-prosto-tsyfry 66 cedem.org.ua/news/zaklykayemo-prezydenta-garantuvaty-normu-konstytutsiyi-pro-dobrochesnist-suddiv/ 67 grd.gov.ua/news/88/hromadska-rada-dobrochesnosti-zaklykaie-prezydenta-harantuvaty-dobrochesnyy-skla 68 chesnosud.org/news/dostup-po-suddivsky-vkks-na-vymogu-gromadskosti-poobitsyala-vidkryty-dlya-chleniv-gromadskoyi- rady-dobrochesnosti-dosye-kandydativ-u-verhovnyj-sud/ 69 chesnosud.org/news/nechest-u-mantiyah-projshla-vid-prezydenta-do-novogo-verhovnogo-sudu/ 70 zib.com.ua/ua/print/126556-tri_riziki_yaki_mozhut_vplinuti_na_obektivnist_visnovkiv_grd.html 71 www.uaa.org.ua/news/3/6101/ 72 zib.com.ua/ua/127237-suddya_vsu_u_vidstavci_tetyana_shevchenko_pereviryayuchi_pra.html 73 www.ukrinform.ua/rubric-society/2413334-mikola-mazur.html 74 sud.ua/ru/blog/blog/98816-konkyrs-do-vsy 75 www.facebook.com/senenkoanton/posts/1460458940673250 76 site.ua/pavel.sebastyanovich/
  • 81.
    80 Новий Верховний Суд.Метаморфоза UIFUTURE.ORG 77 vkksu.gov.ua/ua/news/zaiawa-pries-sluzbi-wkks-pro-pripiniennia-spiekuliacij-shtchodo-konkursu-do-wierchownogo-sudu/ 78 www.ukrinform.ua/rubric-society/2316755-konkurs-do-verhovnogo-sudu-zaverseno-so-dali.html 79 censor.net.ua/n3038670 80 jrc.org.ua/news/article/152 81 ua.112.ua/polityka/u-radi-yevropy-daly-pozytyvnu-otsinku-konkursu-vyshchoi-rady-pravosuddia-413728.html 82 www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2277688-rezi-brija-specialnij-predstavnik-generalnogo-sekretara-radi-evropi-v-ukraini.html 83 zib.com.ua/ua/127878-vidkritist_konkursu_do_vs_v_ukraini_vrazhae__ekspert_kmes_.html 84 www.bbc.com/ukrainian/news-40774900 85 reyestr.court.gov.ua/Review/42044549
  • 82.
  • 83.
    Новий Верховний Суд.Метаморфоза UIFUTURE.ORG
  • 84.
    Ukrainian Institute forthe Future 65, Olesya Honchara str., Kyiv, Ukraine fb.com/UkrainianIF fb.com/FundForNationalStrategies twitter.com/UkrInFuture