Michael Chernyshev, profile picture
Uploaded byMichael Chernyshev
951 views

Конституція України. Проект нової редакції.

Проект нової редакції Конституції України. Нова редакція Конституції відображає принципи політичного і економічного устрою України, сформульовані в програмі реформ "Вільна економіка". Інститут Вільної Економіки. Автор: Михайло Чернишев.

Law◦

Embed presentation

Download to read offline
Конституція України проект нової редакції Інститут Вільної Економіки Автор: Михайло Чернишев
 29 вересня 2017
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Розділ I - ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ 3 Розділ 2 - ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА 6 Розділ 3 - ВИБОРИ. РЕФЕРЕНДУМ 13 Розділ 4 - ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ 15 Розділ 5 - ПРЕМ'ЄР-МІНІСТР УКРАЇНИ. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 23 Розділ 6 - ПРАВОСУДДЯ 26 Розділ 7 - ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ 34 Розділ 8 - МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ 34 Розділ 9 - ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ 35 Розділ 10 - ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ 36 Розділ 11 - ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ 36 ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 2
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Ми, народ України — громадяни України, з метою створення найкращих умов для матеріального процвітання та вільного розвитку кожного з нас, для гарантованого захисту прав і свобод кожної особистості, утвердження справжнього правосуддя та організації надійної оборони від зовнішніх ворогів, засновуємо і приймаємо цю Конституцію для України. Розділ I - ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ Стаття 1. Україна є суверенною, демократичною, правовою, унітарною республікою. Людина — її життя, здоров'я, честь, гідність, недоторканність, безпека і права власності визнаються в Україні найвищою цінністю. Стаття 2. В Україні існує єдине громадянство, яке виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Підстави набуття громадянства України визначаються законом. Якщо громадянин України набув громадянство іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Громадянин України не може бути позбавлений громадянства України, права змінити громадянство або права отримати громадянство іншої країни. Стаття 3. Єдиним володарем влади в Україні є громадянин України. Громадянин України здійснює владу безпосередньо, та через органи місцевого і республіканського самоврядування. Місцеві та республіканські органи самоврядування створюються громадянами України як засіб для впорядкування спільного життя громадян на території України. Але громадяни України не є засобом для досягнення цілей місцевих та республіканських органів самоврядування. Таким чином, місцеві і республіканські органи самоврядування створюються виключно для виконання наступних функцій: 1. запобігання насильству однієї людини по відношенню до іншої (поліцейська функція); 2. запобігання насильству зовнішнього агресора по відношенню до громадян України (функція оборони); 3. сприяння добровільної взаємодії між громадянами України, шляхом визначення умов, на яких вони взаємодіють один з одним, і шляхом вирішення спорів, які виникають під час такої взаємодії (законодавча функція і функція правосуддя); 4. представництво інтересів громадян України в міжнародних відносинах (функція міжнародного представництва). Громадянину України, якщо він не виконує обов'язки посадової особи органу місцевого або республіканського самоврядування, дозволено абсолютно все, що прямо не заборонено Конституцією або законом України. Громадянину України, якщо він виконує обов'язки посадової особи органу місцевого або республіканського самоврядування, заборонено абсолютно все, що прямо не дозволено або не поставлено в обов'язок Конституцією або законом України. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 3
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Місцеві і республіканські органи самоврядування відповідають перед громадянином України за свою діяльність. Стаття 4. Діяльність місцевих і республіканських органів самоврядування здійснюється на засадах їх поділу на законодавчі, виконавчі і судові органи. Законодавчим, виконавчим та судовим органам місцевого і республіканського самоврядування, їх посадовим особам дозволено здійснювати свої повноваження виключно лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Непорушення та забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком місцевих і республіканських органів самоврядування. Місцевим та республіканським органам самоврядування заборонено втручатися в ринкові відносини, підтримувати монополії та обмежувати конкуренцію. Стаття 5. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Стаття 6. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй повністю. В іншому випадку вони вважаються недійсними. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Суд зобов'язаний приймати до розгляду звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України. Стаття 7. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові — всім громадянам України — і не може бути узурповане одним громадянином, групою громадян, місцевими органами самоврядування, республіканськими органами самоврядування або посадовими особами. Рішення про внесення змін до Конституції або про прийняття нової Конституції приймається на республіканському референдумі двома третинами голосів, за умови участі в даному референдумі не менше п'ятдесяти відсотків від загальної кількості громадян України, які мають право голосу. Статья 8. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України заборонено. Статья 9. Офіційними мовами в Україні — мовами місцевих і республіканських органів самоврядування (законодавчих, виконавчих і судових органів) — є українська та англійська мови. Місцеві органи самоврядування мають право встановлювати додаткові офіційні мови в межах своєї юрисдикції. Місцеві і республіканські органи самоврядування зобов'язані вести всю свою документацію на всіх офіційних мовах, в тому числі на додаткових офіційних мовах, які діють в межах їх юрисдикції. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 4
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Посадові особи місцевих і республіканських органів самоврядування зобов'язані використовувати в своєму спілкуванні з приватними особами та посадовими особами організацій ту з офіційних мов своєї юрисдикції, якою вважають за краще спілкуватися відповідні приватні особи і посадові особи організацій. Статья 10. В Україні гарантується вільний розвиток і використання будь-яких мов світу, у випадках які не вимагають використання офіційної мови. Статья 11. В Україні гарантується вільний розвиток етнічної, культурної та релігійної самобутності людини. Статья 12. В Україні забезпечується захист прав усіх суб'єктів права власності. Всі суб'єкти права власності рівні перед законом. Вся власність, яка не є приватною власністю, в тому числі природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності народу України — всіх громадян України. Від імені народу України права власника на такі ресурси здійснюють місцеві та республіканські органи самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Статья 13. Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. В Україні гарантується свобода політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України. Жодна ідеологія не може визнаватися місцевими і республіканськими органами самоврядування як обов’язкова. Цензура заборонена. Статья 14. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком громадян, місцевих і республіканських органів самоврядування України. Статья 15. Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями місцевих і республіканських органів самоврядування, справою всього народу України. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України — республіканську гвардію, резервную армию, озброєних громадян України. Забезпечення захисту існуючого республіканського і суспільного ладу в Україні від підривної діяльності розвідувальних та інших спеціальних служб іноземних держав та захист державного кордону України покладаються на виконавчі органи республіканського самоврядування — відповідні військові формування та правоохоронні органи України, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення місцевих та республіканських органів місцевого самоврядування або перешкоджання їх діяльності. Можливість розміщення іноземних військових баз на території України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 5
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Статья 16. Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення прав, свобод і безпеки громадян України як на території України, так і за її межами, шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права. Статья 17. Офіційними символами України є Прапор України, Герб України і Гімн України. Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Верхня смуга жовта, нижня смуга синя. Герб України — Знак Княжої Держави Володимира Великого — Тризуб. Гімн України — гімн на музику М. Вербицького із словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Детальний опис офіційних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Столицею України є місто Київ. Розділ 2 - ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА Стаття 18. Життя, здоров’я, тіло кожної людини і майно, яке знаходиться в її власності, належать виключно самій людині. Права на своє життя, здоров’я, тіло і власність однієї людини обмежуються тільки правами на своє життя, здоров’я, тіло і власність іншої людини. Тому, кожна людина має абсолютне право захищати будь- якими доступними для неї засобами від протиправних посягань як свої життя, здоров'я, тіло і майно, так і життя, здоров'я, тіло і майно іншої людини. Але при цьому їй заборонено порушувати право на життя, здоров'я, тіло і майно будь-якої людини, якщо це не викликано необхідністю захисту від посягання з боку цієї людини на такі права іншої людини. Громадянин України має право на володіння холодною та вогнепальною зброєю, має право на її зберігання і приховане носіння та застосування. Как для захисту свого життя, здоров'я, тіла і майна, так і життя, здоров'я, тіла і майна іншої людини. У випадках визначених Конституцією і законом громадянин має право на відкрите носіння зброї. Кожна людина має абсолютне право вільно управляти своїми життям, здоров’ям, тілом, словами, вчинками і майном. Ніякі, навіть найвищі цілі, інтереси республіканського самоврядування, інтереси місцевого самоврядування або громадські інтереси не можуть бути підставою для порушення недоторканності особи та ії власності. Людина має право чинити зі своїм життям, тілом, здоров’ям та зі своїм майном так, як вважає за потрібне. Ніхто, в тому числі суспільство та органи місцевого та республіканського самоврядування, не має права примусово захищати дієздатну людину від самої себе. Стаття 19. До людини може бути застосовано примус силою — примус із застосуванням фізичного насильства або загрози фізичного насильства — тільки для ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 6
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ захисту життя, здоров’я, тіла або майна інших людей від агресивних дій цієї людини. Примус силою може застосовуватися як громадянином України, так і в визначених Конституцією і законом випадках уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого і республіканського самоврядування. Алє при цьому ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Стаття 20. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Примусове позбавлення власника його власності допускається тільки для погашення фінансової заборгованості власника, в необхідному для цього обсязі, виключно за рішенням суду. Стаття 21. Кожній людині, яка на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які визначаються Конституцією України. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі. Органи республіканського самоврядування, в межах допустимих міжнародним правом, зобов'язані представляти інтереси і надавати допомогу громадянину України, який перебуває за межами України. Стаття 22. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Для ведення підприємницької діяльності від громадянина України не вимагається отримувати реєстрацію, ліцензію або який-небудь інший вид дозволу в органах місцевого або республіканського самоврядування. Стаття 23. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити, уповноважені на те законом органи можуть застосувати затримання і тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом двадцяти чотирьох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надана можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника. Затриманим людина вважається через 15 хвилин з моменту, коли його вільне переміщення обмежене поза його волею. Про арешт або затримання людини в термін встановлений законом, але не пізніше однієї години з моменту арешту або затримання, посадова особа, яка здійснює затримання або арешт повинна повідомити родича або будь-яку іншу особу вказану затриманим або заарештованим про факт, причину та юридичну підставу арешту або ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 7
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ затримання. А також на який час людина затримана або заарештована, де і коли вона буде знаходиться до звільнення і де з нею можна зустрітися. Якщо протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання затриманому не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою або судом не було підтверджено, що у представників місцевих або республіканських виконавчих органів були мотивовані підстави для тимчасового затримання, винні в незаконному затриманні притягуються до кримінальної відповідальності. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання. Стаття 24. Кожному гарантується недоторканність його житла та іншого володіння. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду та обшуку. В цьому випадку, протягом двадцяти чотирьох годин з моменту такого проникнення до житла чи іншого володіння особи, представники місцевих або республіканських виконавчих органів, повинні отримати мотивоване рішення суду про вмотивованість і законності вчиненого ними проникнення, огляду або обшуку. Якщо протягом двадцяти чотирьох годин з моменту проникнення таке мотивоване рішення суду не було отримано, винні в незаконному проникненні, огляді або обшуку залучаються до кримінальної відповідальності. Стаття 25. Запрещено втручання в особисте і сімейне життя людини, збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про людину, а також інформації переданої людиною через будь-які засоби комунікації, без згоди самої особи. Винятки можуть бути встановлені лише судом при наявності для цього об'єктивних підстав, і виключно для запобігання злочину або встановлення істини під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо. Інформація про посадову або службову особу місцевого або республіканського органу самоуправленіяі і про її діяльність під час виконання їй своїх обов'язків не є конфіденційною інформацією, якщо конфедіціалность конкретної інформації прямо не визначена законом. Кожен громадянин має право знайомитися в органах місцевого і республіканського самоврядування з відомостями про себе. Стаття 26. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен громадянин, який не є посадовою особою місцевого або республіканського органу самоврядування, має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір. Для громадян, які є посадовими особами органів місцевого або республіканського самоврядування, порядок і спосіб збору, зберігання, використання і поширення інформації визначається законом. Стаття 27. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої недостовірної інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 8
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. Стаття 28. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність, якщо це не суперечить Конституції України. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від місцевих і республіканських органів управління. На території України жодна релігія не може бути визнана як обов'язкова. Не допускається створення і діяльність церковних і релігійних структур в місцевих і республіканських органах самоврядування, а також в установах і організаціях, які перебувають в повній або частковій власності місцевих або республіканських органів самоврядування. Ніхто не може бути звільнений від виконання законів за мотивами релігійних переконань. Стаття 29. Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, якщо діяльність таких об'єднань не суперечить Конституції України. Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Членами політичних партій України можуть бути тільки громадяни України. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій. Усі об'єднання громадян рівні перед законом. Стаття 30. Забороняється створення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності України, підрив її безпеки, незаконне захоплення влади в Україні, пропаганду загарбницької війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на життя здоров'я, права і свободи людини. Не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій в місцевих і республіканських органах самоврядування, а також в установах і організаціях, які перебувають в повній або частковій власності місцевих або республіканських органів самоврядування. Заборона діяльності об'єднань громадян здійснюється лише в тих випадках, коли їх діяльність порушує Конституцію, і виключно в судовому порядку. Стаття 31. Місцеві та республіканські органи самоврядування, посадові чи службові особи цих органів, зобов'язані розглянути отримані індивідуальні чи колективні письмові звернення громадян і дати на них документально обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк, але не пізніше 30 діб з дня отримання такого звернення. Стаття 32. Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування шкоди заподіяної йому порушенням цього права. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 9
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів, предметів побуту та інших товарів, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена. Стаття 33. Громадянин або організація, дії або бездіяльність яких завдали шкоди правам, свободам та гідності громадян, або погіршили екологічну ситуацію, зобов'язані компенсувати завдану шкоду і збитки за рішенням суду. Стаття 34. Громадяни України, які втратили дієздатність або повністю втратили працездатність мають право на отримання фінансової допомоги з коштів місцевого самоврядування в формі однакового для всіх щомісячного соціального кредиту, який забезпечує їм мінімально необхідний рівень життя і можливість оплачувати догляд за собою. Розмір соціального кредиту і відсоткова ставка встановлюються законом та є однаковими для всіх його одержувачів. Соціальний кредит погашається одержувачами кредиту і їх спадкоємцями, відповідно до закону. Стаття 35. Громадяни України самостійно дбають про те, щоб у пенсійному віці мати достатнє для життя матеріальне забезпечення. Громадяни України, які досягли пенсійного віку, але не одержують соціальний кредит, мають право отримувати фінансову допомогу з коштів республіканського самоврядування в формі однакового для всіх встановленого законом щомісячного пенсійного кредиту, який забезпечує їм мінімально необхідний рівень життя. Соціальний кредит погашається одержувачами кредиту і їх спадкоємцями, відповідно до закону. Стаття 36. Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття. Стаття 37. Організація утримання, виховання та навчання неповнолітніх дітей, що залишилися без опіки родичів, покладається на органи місцевого і республіканського самоврядування. Основним завданням органів місцевого і республіканського самоврядування є забезпечення якнайшвидшого та якісного усиновлення таких дітей, визначення їх в сімейні форми виховання і возз'єднання їх з батьками. Неповнолітні діти, які залишилися без опіки родичів отримують безповоротну щомісячну соціальну допомогу з коштів місцевого самоврядування, яке забезпечує їм мінімально необхідний рівень життя і можливість оплачувати догляд за собою, а також своє навчання і виховання. Розмір допомоги встановлюється законом та однаковий для всіх його одержувачів. Місцеві та республіканські органи самоврядування повинні спонукати і підтримувати благодійницьку діяльність щодо неповнолітніх дітей, які залишилися без опіки родичів. Стаття 38. З метою отримання освіти кожен має право самостійно вибрати для себе навчальний заклад, в тому числі за кордоном. Право кожного відмовитися від отримання освіти. Всі послуги освіти в Україні надаються приватними навчальними закладами - підприємствами і незалежними особами. Органи місцевого і республіканського самоврядування не регламентують правила прийому учнів, навчальну, виховну та ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 10
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ економічну діяльність приватних навчальних закладів, і не втручаються в їх діяльність, якщо така їх діяльність не суперечить Конституції України. Органи республіканського самоврядування, для надання послуг виключно дошкільної та загальної середньої освіти, можуть створювати республіканські навчальні заклади - республіканські підприємства. Правила відбору учнів, навчальна, виховна та економічна діяльність таких підприємств регулюються органами республіканського самоврядування. Учні оплачують здобуття ними освіти в навчальних закладах будь-якої форми власності за рахунок власних коштів. Стаття 39. Для компенсації витрат учнів на оплату своєї дошкільної та загальної середньої освіти органи республіканського самоврядування можуть виділяти учням кошти з Республіканського бюджету у формі видачі їм персональних цільових грошових сертифікатів. Сума, яка виділяється з бюджету в рамках такого сертифіката, однакова для всіх учнів дошкільної освіти та однакова для всіх учнів загальної середньої освіти. У разі прийняття органами республіканського самоврядування рішення про видачу сертифікатів для компенсації витрат на навчання, сертифікати видаються абсолютно всім учням України, незалежно від того, в якому навчальному закладі вони навчаються — в приватному або республіканському. Видача сертифікатів не залежить і від того навчається учень в українському або зарубіжному навчальному закладі. Сертифікати для компенсації витрат на дошкільну освіту можуть видаватися тільки учням у віці до 7 (семи) років включно, а для компенсації витрат на загальну середню освіту тільки учням у віці до 18 (вісімнадцяти) років включно. Учневі не гарантується, що сума сертифіката покриє всю вартість його навчання в конкретному навчальному закладі. Органам республіканського і місцевого самоврядування забороняється фінансувати створення і діяльність навчальних закладів з коштів Республіканського і місцевих бюджетів, яким-небудь іншим чином, крім як через оплату учнями свого навчання сертифікатами, про які говориться в цій статті. Стаття 40. Культурна спадщина охороняється законом. Місцеві та республіканські органи самоврядування забезпечують збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживають заходів для повернення в Україну культурних цінностей України, які знаходяться за її межами. Стаття 41. Права і свободи людини і громадянина на території України захищаються судовими, виконавчими і законодавчими органами місцевого і республіканського самоврядування. Права і свободи громадянина України захищаються органами республіканського самоврядування, в тому числі, і за межами території України. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів місцевого і республіканського самоврядування, їх посадових і службових осіб. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 11
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Кожен має право після використання всіх місцевих і республіканських засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. При захисті своїх прав і свободи громадянина України кожен має право особисто представляти себе в суді, як на стороні исца (обвинувача) так і на стороні відповідача (обвинуваченого). Або доручити представляти себе в суді будь-якій іншій людині. Стаття 42. Кожен має право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів місцевого і республіканського самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Відшкодування в таких випадках проводиться за особистий рахунок посадових і службових осіб, винних у нанесенні цього збитку. Стаття 43. Каждому гарантируется право знать свои права и обязанности. Законы и иные нормативно-правовые акты, определяющие права и обязанности граждан, должны быть доведены до сведения граждан в порядке, установленном законом. Законы и иные нормативно-правовые акты, определяющие права и обязанности граждан, которые не доведены до сведения граждан в порядке, установленном законом, являются недействительными. Стаття 44. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Стаття 45. Кожен має право на правову та юридичну допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав, без будь-яких обмежень.. Стаття 46. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність. Стаття 47. Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Стаття 48. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана адміністративному або кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У разі скасування вироку суду як неправосудного судді, які винесли неправосудний вирок, відшкодовують матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 12
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Стаття 49. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Стаття 50. Затриманий, заарештований, підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на правову допомогу та юридичний захист, та користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, визначених законом і встановлених вироком суду. Стаття 51. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Стаття 52. Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Органы республиканского самоуправления могут устанавливать законом новые налоги и сборы, а также увеличивать их величину только после утверждения таких изменений на республиканском референдуме. Органы республиканского самоуправления обязаны ежегодно законом снижать налоговую нагрузку на экономику Украины. За исключением того года, в котором налоговая нагрузка на экономику Украины была увеличена в соответствии с решением Республиканского референдума. Стаття 53. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Стаття 54. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Стаття 55. Громадяни України мають рівні конституційні права і свободи. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Права і свободи людини і громадянина є невідчужуваними та непорушними. Стаття 56. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України. За винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом. Розділ 3 - ВИБОРИ. РЕФЕРЕНДУМ Стаття 57. Громадянин України безпосередньо здійснює свою владу в Україні через вибори в органи місцевого і республіканського самоврядування, а також через місцеві та республіканські референдуми та інші форми безпосередньої демократії. Стаття 58. Право голосу на виборах в місцеві і республіканські органи самоврядування, а також на республіканських і місцевих референдумах мають ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 13
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років, які не мають непогашеної заборгованості за соціальним або пенсійним кредитами, які протягом безперервного періоду протяжністю 360 днів до дня голосування включно не отримували заробітної плати, допомоги або іншої матеріальної вигоди за рахунок коштів місцевого або республіканського бюджету. Стаття 59. Вибори до органів місцевого і республіканського самоврядування, а також місцеві та республіканські референдуми проводяться з дотриманням принципів загального, рівного, прямого виборчого права, добровільної участі виборців у виборах і референдумах, прямого і таємного голосування. Стаття 60. Вибори в республіканські органи самоврядування призначаються Верховною Радою України, а також Верховним Судом України у випадках і в порядку, встановлених цією Конституцією. Стаття 61. Республіканський референдум призначається Верховною Радою України у випадках і в порядку, встановлених цією Конституцією, а також на вимогу громадян України, за умови, що на підтримку проведення референдуму буде зібрано не менше трьох мільйонів підписів громадян України, які мають право голосу. В одному населеному пункті, при зборі підписів на підтримку проведення референдуму, враховується не більше ста тисяч підписів. Стаття 62. Вибори до місцевих органів самоврядування призначаються Муніципальною Радою або муніципальним судом у випадках і в порядку, встановлених цією Конституцією. Стаття 63. Місцевий референдум призначається Муніципальною Радою у випадках і порядку, встановлених цією Конституцією, а також на вимогу громадян України, за умови, що на підтримку проведення референдуму будуть зібрані підписи громадян України, які мають право голосу, в кількості не менше десяти відсотків від кількості громадян України, які проживають в відповідному населеному пункті за даними останнього перепису населення. Стаття 64. Виключно республіканським референдумом вирішуються питання про зміну території України и про внесення змін до Конституції України. Рішення про зміну території України и про внесення змін до Конституції України приймається республіканським референдумом двома третинами голосів, за умови участі в даному референдумі не менше п'ятдесяти відсотків від загальної кількості громадян України, які мають право голосу. Стаття 65. Крім встановлених цією Конституцією обов'язкових референдумів, на яких приймаються юридично обов'язкові рішення, допускається проведення консультативних референдумів, рішення яких носять рекомендаційний характер для відповідних місцевих і республіканських органів самоврядування. Стаття 66. З питань, право прийняття рішень за якими відповідно до Костітуціі відноситься до компетенції місцевих або республіканських органів самоврядування, допускається проведення тільки косультатівніх референдумів. Стаття 65. Крім встановлених цією Конституцією обов'язкових референдумів, на яких приймаються юридично обов'язкові рішення, допускається проведення консультативних референдумів, рішення яких носять рекомендаційний характер для відповідних місцевих і республіканських органів самоврядування. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 14
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Стаття 66. З питань, право прийняття рішень за якими відповідно до Костітуціі відноситься до компетенції місцевих або республіканських органів самоврядування, допускається проведення тільки косультатівніх референдумів. Розділ 4 - ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ Стаття 67. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України. Стаття 68. Конституційний склад Верховної Ради України — сто одинадцять народних депутатів України, які обираються на Республіканських виборах. Народним депутатом України може бути громадянин України, який є на день виборів безперервно протягом п'яти років громадянином України і досяг на день виборів двадцятип'ятирічного віку. Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку. Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією України. Термін повноважень одного складу Верховної Ради України становить два роки. Повноваження всіх народних депутатів України закінчуються одночасно з повноваженнями чинного складу Верховної Ради України. Стаття 69. Чергові вибори народних депутатів України нового складу Верховної Ради України відбуваються в останню неділю жовтня четвертого року повноважень діючого складу Верховної Ради України. У випадках визначених Конституцією України позачергові вибори народних депутатів України нового складу Верховної Ради України призначаються Верховним Судом України на підставі відповідного звернення Прем'єр-міністра України або будь-якого громадянина України. Позачергові вибори народних депутатів України нового складу Верховної Ради України проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування постанови Верховного Суду України про дострокове припинення повноважень поточного складу Верховної Ради України. Порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом. Стаття 70. Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. Народний депутат України не може мати іншого представницького мандата, бути на службі або займати посаду в будь-якому місцевому або республіканському органі самоврядування, обіймати будь-яку посаду на підприємстві або організації, входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства або організації. На зборах власників підприємства або організації народний депутат України має право голосувати тільки як "утримався" (йому заборонено голосувати "за" або "проти"), незалежно від того, якою часткою підприємства або організації він володіє і до якої міжнародної юрисдикції вони відноситься. Народний депутат України не може зайняти посаду в будь-якому місцевому або республіканському органі самоврядування, навіть якщо він відмовиться від ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 15
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ повноважень депутата Верховної Ради України. Щоб зайняти таку посаду після обрання депутатом Верховної Ради України, йому потрібно дочекатися закінчення повноважень того складу Верховної Ради України, частиною якого він був обраний. Громадянин, обраний Народним депутатом України, не може прийняти присягу і вступити на посаду Народного депутата України, якщо це призведе до порушення ним вимог Конституції України щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності. У разі порушення депутатом Верховної Ради України вимог Конституції України щодо несумісності депутатського мандата з зазначеними в даній статті видами діяльності, рішенням Верховного Суду України, за позовом будь-якого громадянина України, даний депутат позбавляється депутатських повноважень, позбавляється права будь- коли призначатися на посади в місцеві та республіканські органи самоврядування і притягується до юридичної відповідальності. Стаття 71. Перед вступом на посаду народні депутати України складають з трибуни Верховної Ради України перед громадянами України таку присягу: "Присягаю на вірність народу України — кожному громадянину України. Присягаю усіма своїми діями створювати найкращі умови для матеріального процвітання і вільного розвитку кожного громадянина України. Присягаю робити все що необхідно для забезпечення надійного захисту життя, здоров'я і власності кожного громадянина України від злочинців і зовнішніх ворогів. Присягаю надійно захищати конституційні права і свободи кожного громадянина України, і забезпечити в Україні панування справжнього правосуддя. Присягаю сумлінно виконувати обов'язки народного депутата України, завжди дотримуватися Конституції України та законів України." Присягу зачитує особисто кожен новообраний народний депутат України. Після чого скріплює присягу своїм підписом під її текстом. Відмова скласти присягу має наслідком втрату депутатського мандата. Повноваження народного депутата України починаються з моменту складення присяги і срепленія її своїм підписом. Стаття 72. Народний депутат України не несе юридичної відповідальності за свою позицию при голосуванні и за свои вісловлювання у Верховній раді України та ее органах. У разі затримання або арешту Народного депутата України місцевим або республіканським правоохоронним органом, не пізніше однієї години з моменту такого затримання або арешту відповідний орган повинен сповістити про це не тільки родичів даного депутата, але і Голову Верховної Ради України. Стаття 73. Повноваження народного депутата України припиняються одночасно з припиненням повноважень всього діючого складу Верховної Ради України - в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового складу. Повноваження народного депутата України припиняються достроково в разі: 1. складення повноважень за його особистою заявою; 2. набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо скоєного ним кримінального злочину; 3. визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім; 4. припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України; 5. якщо виникли обставини, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності; 6. його смерті; ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 16
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 7. його відкликання виборцями. Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається Верховним Судом України. У разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо народного депутата України, визнання народного депутата України недієздатним або безвісно відсутнім, його повноваження припиняються з дня набрання законної сили рішенням суду, а в разі смерті народного депутата України — з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть. Стаття 74. Верховна Рада України працює сесійно. Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу. Верховна Рада України збирається на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів. Перше засідання Верховної Ради України відкриває найстарший за віком народний депутат України. Стаття 75. Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року. Позачергові сесії Верховної Ради України, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України або на вимогу Прем'єр-міністра України. У разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях, Верховна Рада України збирається у дводенний строк без скликання. У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні (не в окремих місцевостях), її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану. Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України. Стаття 76. Засідання Верховної Ради України проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням двох третин депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. Рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування. Голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто. Депутат, який проголосував не своїм голосом — за іншого депутата, позбавляється своїх депутатських повноважень, а результати відповідного голосування Верховної Ради України анулюються. Наявність факту голосування депутатом не своїм голосом повинно бути підтверджено відповідним рішенням Верховного Суду України, за позовом, який може протягом одного місяця подати будь-який громадянин України. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 17
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Стаття 77. До повноважень Верховної Ради України належить: 1. внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом 9 цієї Конституції; 2. призначення Республіканських виборів і Республіканського референдуму, передбачених розділом 3 цієї Конституції; 3. прийняття законів України; 4. затвердження Республіканського бюджету України та внесення до нього змін; контроль за виконанням Республіканського бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання; 5. визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики України; 6. розгляд Програми розвитку України, представленої Прем'єр-міністром України або кандидатом на пост Прем'єр-міністра України; 7. призначення Прем'єр-міністра України з одночасним затвердженням його Програми розвитку України; 8. заслуховування щорічних та позачергових звітів Прем'єр-міністра України про внутрішнє і зовнішнє становище України; 9. оголошення за поданням Прем'єр-міністра України стану війни та укладення миру, схвалення рішення Прем'єр-міністра України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України; 10.зміщення Прем'єр-міністра України з поста в порядку, встановленому цією Конституцією; 11.здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до цієї Конституції; 12.затвердження рішень про надання Україною позик та економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням; 13.прийняття рішення про визнання іноземних держав; 14.прийняття Регламенту Верховної Ради України; 15.затвердження рішень про надання Україною позик та економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Республіканським бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням; 16.призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати; 17.призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні; 18.призначення і зняття з посади членів Ради Республіканського банку України відповідно до процедури, встановленої Конституцією України; 19.призначення на посаду членів Республіканської Виборчої Комісії відповідно до процедури, встановленої Конституцією України; 20.затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України; 21.схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України; 22.встановлення республиканских символів України; 23.перенос Верховного Суду України в юрисдикцію іншої країни, простою більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради України; 24.перенос Верховного Суду України з юрисдикції іншої країни в Україну, двома третинами голосів від конституційного складу Верховної Ради України; 25.затвердження протягом двох днів з моменту звернення Прем'єр-міністра України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 18
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ окремих її місцевостях, про повну або часткову мобілізацію Резервної армії України, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації; 26.надання законом згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України; 27.здійснення парламентського контролю у межах, визначених цією Конституцією та законом; 28.прийняття рішення про направлення запиту до Прем'єр-міністра України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України; 29.призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної Ради України та структури її апарату; 30.призначення на посади та звільнення з посад членів Ради Національного банку України; 31.призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Прем’єр-міністра України; 32.призначення на посади та звільнення з посад членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; 33.затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. 34.затвердження рішень місцевих органів самоврядування про встановлення меж між відповідними населеними пунктами, про віднесення населеного пункту до певної категорії, про найменування і перейменування населених пунктів. Верховна Рада України здійснює також інші повноваження, які відповідно до Конституції України віднесені до її відання. Стаття 78. Народний депутат України має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів республіканського і місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкованості та форм власності. Керівники органів місцевого і республіканського самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані повідомити народного депутата України про результати розгляду його запиту. Стаття 79. Верховна Рада України за пропозицією не менш як однієї третини народних депутатів України від її конституційного складу може прийняти резолюцію про відсторонення від посади Прем'єр-міністра України двома третинами голосів від конституційного складу Верховної Ради України. Верховна Рада України після заслуховування та обговорення чергового щорічного звіту Прем'єр-міністра України про виконання Плану розвитку України може прийняти резолюцію про відсторонення від посади Прем'єр-міністра України простим большінстовм голосів від конституційного складу Верховної Ради України. Стаття 80. Верховна Рада України обирає зі свого складу Голову Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України та відкликає їх. Голова Верховної Ради України: 1. веде засідання Верховної Ради України; 2. організовує роботу Верховної Ради України, координує діяльність її органів; 3. підписує акти і закони, прийняті Верховною Радою України; ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 19
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 4. представляє Верховну Раду України у зносинах з іншими органами місцевого і республіканського управління України та органами влади інших держав; 5. організовує роботу апарату Верховної Ради України. Голова Верховної Ради України здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією, у порядку, встановленому законом про Регламент Верховної Ради України. Стаття 81. Верховна Рада України для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень, виконання контрольних функцій відповідно до Конституції України створює з числа народних депутатів України комітети Верховної Ради України та обирає голів, перших заступників, заступників голів та секретарів цих комітетів . Верховна Рада України в межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань. Верховна Рада України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, утворює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувало не менше однієї третини від конституційного складу Верховної Ради України. Висновки і пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для слідства і суду. Організація і порядок діяльності комітетів Верховної Ради України, її тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій встановлюються законом. Стаття 82. Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання. Верховний Суд України за зверненням Прем'єр-міністра України або будь-якого громадянина України має право і зобов'язаний достроково припинити повноваження чинного складу Верховної Ради України, якщо: 1. протягом тридцяти днів після відставки Прем'єр-міністра України не призначено нового Прем'єр-міністра України; 2. протягом тридцяти днів не почалися пленарні засідання чергової сесії Верховної Ради України; 3. до встановленого Конституцією терміну не прийнято Республіканський бюджет України. Стаття 83. Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених цією Конституцією. Стаття 84. Виключно законами України визначаються: 1. права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; 2. громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства; 3. права корінних народів і національних меншин; 4. порядок застосування мов; 5. засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв'язку; 6. основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури та охорони здоров'я; екологічної безпеки; ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 20
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 7. правовий режим власності; 8. правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання; 9. засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи; 10. засади регулювання демографічних та міграційних процесів; 11. засади утворення і діяльності політичних партій, інших об'єднань громадян, засобів масової інформації; 12. організація і діяльність органів республіканського і місцевого самоврядування, основи республіканської служби, організації республіканської статистики та інформатики; 13. територіальний устрій України; 14. судоустрій, судочинство, статус суддів; засади судової експертизи; організація і діяльність прокуратури, нотаріату, органів досудового розслідування, органів та установ виконання покарань; порядок виконання судових рішень; засади організації та діяльності адвокатури; 15. засади місцевого самоврядування; 16. статус столиці України; 17. основи республіканської безпеки, організації Збройних Сил України і забезпечення громадського порядку; 18. правовий режим республіканського кордону; 19. правовий режим воєнного і надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації; 20. організація і порядок проведення виборів і референдумів; 21. організація і порядок діяльності Верховної Ради України, статус народних депутатів України; 22. засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них. Виключно законами України встановлюються: 1. Республіканський бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус республіканської валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення республіканського внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу республіканських цінних паперів, їх види і типи; 2. порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав; порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України; 3. одиниці ваги, міри і часу; порядок встановлення республіканських стандартів; 4. порядок використання і захисту республіканських символів; 5. республіканські нагороди; 6. військові звання, дипломатичні ранги та інші спеціальні звання; 7. республіканські свята; 8. порядок утворення і функціонування вільних та інших спеціальних зон, що мають економічний чи міграційний режим, відмінний від загального. Законом України оголошується амністія. Стаття 85. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Народному депутату України, групі народних депутатів України, Кабінету Міністрів (Прем'єр-міністру) України. Законопроекти, визначені Прем'єр-міністром України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 21
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Стаття 86. Прийнятий Верховною Радою України закон в день голосування підписує Голова Верховної Ради України та офіційно оприлюднює його на наступний день за днем голосування. Закон вступає в силу через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Стаття 87. Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу доходів бюджету між громадянами і територіальними громадами. Виключно законом про Республіканський бюджет України визначаються будь-які видатки республіканських органів самоврядування, розмір і цільове спрямування цих видатків. Республіканські і місцеві органи самоврядування прагнуть до бездефіцитності бюджету України, шляхом зниження видатків бюджету. Регулярні звіти про доходи і видатки Республіканського бюджету України мають бути оприлюднені. Стаття 88. Республіканський бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України до 31 грудня поточного року на період з 1 січня по 31 грудня наступного за поточним року. Прем'єр-міністр України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект закону про Республіканський бюджет України на наступний рік. Разом із проектом закону подається доповідь про хід виконання Республіканського бюджету України поточного року. Стаття 89. Прем'єр-міністр України відповідно до закону подає до Верховної Ради України звіт про виконання Республіканського бюджету України. Поданий звіт має бути оприлюднений. Стаття 90. Контроль від імені Верховної Ради України за надходженням коштів до Республіканського бюджету України та їх використанням здійснює Рахункова палата. Організація, повноваження і порядок діяльності Рахункової палати визначаються законом. Стаття 91. В Україні дозволяється розраховуватися будь-якими грошовими одиницями. Стаття 92. Грошова одиниця бюджету України встановлюється законом, затвердженим на Республіканському референдумі. Стаття 93. Забезпечення стабільності власної грошової одиниці України (гривні) є основною функцією Республіканського банку України. Стаття 94. Рада Республіканського банку України розробляє грошово-кредитну політику і здійснює контроль за її проведенням. Правовий статус Ради Республіканського банку України визначається законом. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 22
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Стаття 95. Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Розділ 5 - ПРЕМ'ЄР-МІНІСТР УКРАЇНИ. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Стаття 96. Прем'єр-міністр України є вищою посадовою особою в системі виконавчих органів республіканського самоврядування України. Прем'єр-міністр України є гарантом прав і свобод кожного громадянина України; гарантом дотримання Конституції України всіма посадовими особами республіканських і місцевих органів самоврядування; гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України. Прем'єр міністр України у своїй діяльності керується Конституцією Украины, законами України та затвердженої Верховною Радою Украіни Програмою розвитку України. Стаття 97. Прем'єр-міністр України призначається Верховною Радою України строком на два роки. Прем'єр-міністром України може бути призначений громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, безперервно проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем призначення років і володіє офіційними мовами України. Одна й та сама особа не може бути Прем'єр-міністром України сумарно понад вісім календарних років — понад дві тисячі дев'ятисот двадцяти календарних днів. Громадянин України вноситься в список кандидатів на посаду Прем'єр-міністра України, за умови підтримки його кандидатури не менше ніж однієї п'ятої від конституційного складу народних депутатів Верховної Ради України. Разом із заявкою на включення його в список кандидатів на посаду Прем'єр-міністра України потенційний кандидат подає свою Програму розвитку України, яку він планує реалізувати на посаді Прем'єр-міністра України. Кожен кандидат на посаду Прем'єр-міністра України представляє свою Програму розвитку України на пленарному засіданні Верховної Ради України і відповідає на запитання народних депутатів щодо представленої програми. Прем'єр-міністр України призначається Верховною Радою України простою більшістю голосів від конституційного складу народних депутатів Верховної Ради України. Голосування у Верховній Раді України щодо призначення Прем’єр-міністра України проводиться у поіменному режимі. Рішення про призначення Прем’єр- міністра України приймається у формі постанови Верховної Ради України. Програма розвитку України знаходиться у вільному для громадян України доступі протягом всього терміну виконання Прем'єр-міністром України своїх обов'язків. Стаття 98. Новопризначений Прем'єр-міністр України, у день свого призначення, перед вступом на посаду особисто на пленарному засіданні Верховної Ради України складає присягу Прем'єр-міністра України і невідкладно після цього підписує її текст:
 
 "Присягаю на вірність народу України — кожному громадянину України. Присягаю ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 23
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ усіма своїми діями створювати найкращі умови для матеріального процвітання і вільного розвитку кожного громадянина України. Присягаю робити все що необхідно для забезпечення надійного захисту життя, здоров'я і власності кожного громадянина України від неправомірних дій посадових осіб органів республіканського і місцевого самоврядування, від злочинців і зовнішніх ворогів. Присягаю надійно захищати конституційні права і свободи кожного громадянина України, і забезпечити в Україні панування справжнього правосуддя. Присягаю сумлінно виконувати обов'язки Прем'єр-міністра України, завжди дотримуватися Конституції України та законів України”. Прем'єр-міністр України вступає на посаду з того моменту, коли він поставить свій підпис під текстом прийнятої ним присяги Прем'єр-міністра України. Підписаний Прем'єр-міністром України текст присяги зберігається в його особовій справі. Новопризначений Прем'єр-міністр України, який у день свого призначення на посаду не склал присяги, вважається таким, що відмовився від посади. Стаття 99. Діючий Премьер-министр Украины або діючий виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра України не може бути затриманий, заарештований чи взятий під варту правоохоронними органами місцевого або республіканського самоврядування, але може знаходиться під слідством і відповідати перед судом. Стаття 100. Прем'єр-міністр України: 1. забезпечує непорушення прав і свобод людини і громадянина з боку органів місцевого і республіканського самоврядування України, їх посадових осіб, а також з боку інших людей та інших держав; 2. забезпечує виконання Конституції та законів України органами місцевого і республіканського самоврядування України, їх посадовими особами, а також громадянами України та іншими людьми на території України; 3. забезпечує обороноздатність і суверенітет України, цілісність її території, громадський порядок та організовує боротьбу зі злочинністю; 4. керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми розвитку України, схваленої Верховною Радою України, та постанов Верховної Ради України. Спрямовує і координує роботу міністерств, інших виконавчих органів републіканского самоврядування; 5. утворює, реорганізовує та ліквідовує, відповідно до закону, міністерства та інші виконавчі органи республікансокго самоврядування, діючи в межах коштів, передбачених на їх утримання; 6. призначає на посади та звільняє з посад керівників міністерств та інших виконавчих органів республіканського самоврядування, які не входять до складу Кабінету Міністрів України; 7. здійснює управління об'єктами республіканської власності відповідно до закону; 8. забезпечує проведення фінансової, інвестиційної, податкової та митної політики; політики у сферах соціального захисту, освіти і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; 9. розробляє проект закону про Республіканський бюджет України; забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Республіканського бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання; 10. щорічно звітує перед громадянами України на засіданні Верховної Ради України про виконання Програми розвитку України; 11. представляє Україну в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю України, веде переговори та укладає міжнародні договори від імені України; 12. приймає рішення про визнання іноземних держав; 13. призначає і звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав; ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 24
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 14. створює і розформовує суди і прокуратури у визначеному законом порядку; 15. призначає на посаду та звільнення з посади Голову Служби безпеки України; 16. приймає в разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує в разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України; 17. є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах республіканської безпеки та оборони України; 18. вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань; 19. приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію Резервної армії України та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки для незалежності України; 20. присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання; 21. нагороджує республіканськими нагородами; 22. приймає рішення про прийняття до громадянства України та про надання притулку в Україні відповідно до закону; 23. створює в межах коштів, передбачених в Республіканському бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби; 24. звертається до Верховного Суду України для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України та призначення дострокових виборів нового складу Верховної Ради України у випадках, передбачених цією Конституцією; 25. здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України. Прем'єр-міністр України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам. Прем'єр-міністр України в межах своєї компетенції — на підставі та на виконання Конституції і законів України — видає укази і розпорядження, а також приймає рішення і підписує постанови від імені Кабінету Міністрів України, які є обов'язковими до виконання всіма республіканськими виконавчими органами України. Нормативно-правові акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших республіканських органів самоврядування підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом. Стаття 101. Для виконання покладених на нього Конституцією України обов'язків Прем'єр-міністр України формує Кабінет Міністрів України і здійснює безпосереднє керівництво цим вищим виконавчих органом системи республіканського самоврядування. Прем'єр-міністр України самостійно визначає структуру, кількісний і персональний склад Кабінету Міністрів відповідно до своєї Програми розвитку України і в рамках бюджету, які схвалені Верховної Ради України. Одноосібно призначає на посади членів Кабінету Міністрів України. Прем'єр-міністр України, при призначенні міністра - члена Кабінету Міністрів України, вказує його порядковий номер у списку кандидатів на тимчасове виконання обов'язків Прем'єр-міністра. Без вказівки такого порядкового номера призначення міністра є недійсним. Міністру, який призначений пізніше, не може бути присвоєний менший порядковий номер, ніж у раніше призначеного міністра. У разі смерті або ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 25
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ відставки Прем'єр-міністра, його обов'язки тимчасово, до призначення Верховною Радою України нового Прем'єр-міністра, виконує міністр з найменшим порядковим номером у цьому списку. До призначення нового Прем'єр-міністра України продовжує діяти раніше затверджена Програма розвитку України. Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших виконавчих органів республіканського самоврядування визначаються Конституцією і законами України. Стаття 102. Прем'єр-міністр України і члени Кабінету міністрів України не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, займати посаду в будь- якому іншому місцевому або республіканському органі самоврядування, входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства або організації. На зборах власників підприємства або організації Прем'єр-міністр України і члени Кабінету Міністрів України мають право голосувати тільки як "утримався" (їм заборонено голосувати "за" або "проти"), незалежно від того, якою часткою підприємства або організації вони володіють і до якої міжнародної юрисдикції ці підприємства або організації відносяться. Кандидат на посаду Прем'єр-міністра України і кандидат на посаду члена Кабінету міністрів, не може бути призначений і не може вступити відповідну посаду, якщо це призведе до порушення ним вимог Конституції України щодо несумісності посади Премьер-министра Украины або члена Кабінету міністрів України з іншими видами діяльності. Стаття 103. Прем'єр-міністр України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Прем'єр-міністра України. Прем'єр-міністр України має право добровільно піти у відставку з поста прем'єр- міністра України. Добровільна відставка Прем'єр-міністра України вступає в силу з моменту проголошення ним заяви про відставку на засіданні Верховної Ради України. Прем'єр-міністр України може бути достроково відправлений у відставку простою більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради України після заслуховування його річного звіту про виконання Програми розвитку України. Прем'єр-міністр України може бути достроково відправлений у відставку в будь-який момент не менш як двома третинами голосів від конституційного складу Верховної Ради України. У разі дострокового відправлення у відставку Прем'єр-міністра України рішенням Верховної Ради України, відставка набирає силу в момент прийняття Верховною Радою України відповідної постанови. В разі відставки або смерті Прем'єр-міністра України, Верховна Рада України призначає нового Прем'єр-міністра України в строк не більше тридцяти календарних днів. У порядку, який визначений чинною Конституцією для призначення Прем'єр- міністра України. Розділ 6 - ПРАВОСУДДЯ Стаття 104. Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 26
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Громадяни України безпосередньо беруть участь у здійсненні правосуддя через присяжних. Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом Міжнародного кримінального суду. Стаття 105. В Україні діє трирівнева судова система, яка складається з судів першої інстанції, апеляційних судів і Верховного суду України. Судами першої інстанції є приватні суди і муніципальні суди. Громадяни та організації самостійно вирішують до якого суду їм звертатися — до приватного або до муніципального. Муніципальний суд утворюється, реорганізовується та ліквідовується рішенням місцевої ради, затвердженим на місцевому референдумі. Апеляційний суд утворюється, реорганізовується та ліквідовується законом. Верховний Суд України є найвищим судом у системі судоустрою України і виконує, в тому числі, функції касаційного і конституційного судів. Верховний Суд України суд утворюється та реорганізовується законом. У разі скасування вироку суду рішенням Верховного Суду України, як завідомо неправосудного, судді, які винесли такий завідомо неправосудний вирок, притягуються до кримінальної відповідальності і позбавляються права займати суддівську посаду. Судоустрій — організація та порядок діяльності судів в Україні, статус суддів, підстави і порядок звернення до суду, процедура розгляду судом справ і виконання рішень суду визначаються Конституцією України та законом. Створення надзвичайних, особливих та інших судів, які не передбачені Конституцією, заборонено. Стаття 106. Організація та порядок діяльності частных судів в Україні відрізняється від організації і порядку діяльності муніципальних, апеляційних і Верховного судів України. Організація та порядок діяльності частных судів в Україні визначаються статтею 107 Конституції. Організація та порядок діяльності муніципальних, апеляційних і Верховного судів в України визначаються статтями 108-114,117,118 Конституції. Стаття 107. Приватні суди здійснюють свою діяльність на комерційній основі у формі фізичної або юридичної особи. Приватний суд не є органом місцевого або республіканського самоврядування. Приватний суд самостійно проводить відбір і призначення своїх суддів. Приватний суд самостійно встановлює вартість своїх послуг і порядок їх сплати учасниками судового процесу або іншими зацікавленими сторонами. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 27
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Приватний суд має право керуватися будь-яким існуючим законодавством. В тому числі, законодавством інших країн. А також законодавством розробленим або адаптованим самостійно даним судом, іншими судами, об'єднаннями судів, іншими організаціями або індивідуальними авторами. Приватний суд має право розглядати справу тільки в тому випадку, коли обидві сторони (позивач і відповідач) згодні з розглядом їх справи даним судом і даним суддею. Рішення приватного суду вступає в силу тільки в тому випадку, якщо обидві сторони розглянутої судом справи згодні з цим рішенням суду. Рішення приватного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим до виконання обома сторонами і відповідними органами місцевого і республіканського самоврядування. Приватний суд здійснює контроль за виконанням свого судового рішення. Рішення приватного суду не може бути оскаржене в апеляційному або Верховному суді України. Будь-яка зі сторін, розглянутої приватним судом справи, може в будь-який час (в тому числі, після всупленія рішення суду в силу) відкликати свою згоду з винесеним судовим рішенням. Замість оскарження рішення приватного суду, в разі незгоди однієї або обох сторін судового процесу з винесеним приватним судом рішенням, будь-яка зі сторін має право звернутися в інший приватний суд або в муніципальний суд України. При цьому, попередній судовий процес і відповідне рішення приватного суду не беруться до уваги муніципальним, апеляційним та Верховним судами України. Стаття 108. Верховний Суд України, в якості конституційного суду: 1. здійснює офіційне тлумачення Конституції України; 2. вирішує питання про відповідність Конституції України законів та інших правових актів Верховної Ради України та актів Прем'єр-міністра і Кабінету Міністрів України; 3. надає висновки про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість; 4. надає висновки про відповідність Конституції України (конституційність) питань, які пропонуються для винесення на Республіканський референдум з ініціативи громадян України; 5. вирішує питання щодо додержання конституційної процедури отставки Премьер-министра Украины; 6. вирішує питання щодо додержання конституційної процедури розпуску Верховної Ради України і призначення дострокових (позачергових) виборів нового складу Верховної Ради України; 7. вирішує питання про відповідність Конституції України (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано; 8. здійснює інші повноваження відповідно до цієї Конституції. Питання, передбачені пунктами 1-6, розглядаються за конституційними поданнями: щонайменше однієї десятої народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України; Прем'єр-міністра України; Генерального прокурора України, судді Верховного Суду, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 28
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Діяльність Верховного Суду України, в рамках компетенції конституційного суду, ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов’язковості ухвалених ним рішень i висновків. Для забезпечення колегіальності рішень Верховного Суду України з конституційних питань, кожне рішення приймається колегією в кількості дев'яти суддів Верховного Суду України. Закони та інші акти за рішенням Верховного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Верховным Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується у встановленому законом порядку. Рішення та висновки, ухвалені Верховним судом України, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені. Стаття 109. Незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, винесеного щодо нього. За винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення ним тяжкого або особливо тяжкого злочину. Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком винесення суддею завідомо неправосудного судового рішення. Висновок про те, що судове рішення є неправосудним, робить Верховний Суд України під час пересмотрения соответствующего судового рішення в касаційному порядку. Суддя обіймає посаду безстроково. Звільняє суддю Прем'єр-міністр України, при наявності заяви судді про його відставку (звільнення) за власним бажанням або відповідного судового рішення. Звернутися до суду за отриманням такого рішення може Прем'єр-міністр України, посадова особа місцевого або республіканського органу самоврядування України, будь-який громадянин України. Підставами звільнення судді є: 1. досягнення суддею шістдесяти п’яти років; 2. припинення суддею громадянства України; 3. визнання судді безвісно відсутнім, визнання недієздатним або обмежено дієздатним; 4. смерть судді; 5. вчинення суддею злочину. 6. неспроможність виконувати повноваження за станом здоров’я; 7. порушення суддею вимог щодо несумісності; ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 29
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 8. вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; 9. незгода на переведення до іншого суду у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якій суддя обіймає посаду; 10. порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна. 11. скасування Верховним Судом України вироку судді, як завідомо неправосудного. Стаття 110. Правосуддя здійснюють судді. У визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних. На посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє офіційними мовами. Закон повинен вимагати від судді муніципального суду знання також однієї або декількох місцевих додаткових офіційних мов. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді. Стаття 111. Призначення на посаду судді здійснюється Республіканської Виборчою Комісією. Республіканська Виборча Комісія визначає кандидатуру на посаду судді за результатами проведення конкурсу відповідно до статті 117 Конституції. Стаття 112. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: 1. рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 2. забезпечення доведеності вини; 3. змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості; 4. підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; 5. забезпечення обвинуваченому права на захист; 6. гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 7. розумні строки розгляду справи судом; 8. забезпечення права на апеляційний перегляд справи та на касаційне оскарження судового рішення; 9. обов’язковість судового рішення. Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства. Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних. За неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності. Стаття 113. Суд ухвалює рішення іменем України. Місцеві та республіканські органи самоврядування забезпечують виконання судового рішення у визначеному законом порядку. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 30
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Стаття 114. Україна, в особі органів місцевого і республіканського самоврядування, забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. В республіканському і місцевих бюджетах України окремо визначаються видатки на утримання судів. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. Стаття 115. В Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1. підтримання публічного обвинувачення в суді; 2. організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3. представництво інтересів органів місцевого і республіканського самоврядування в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Систему прокуратури України становлять: 1. Республіканська прокуратура України; 2. муніципальні прокуратури. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом. На посаду прокурора може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє офіційними мовами. Закон повинен вимагати від прокурора муніципальної прокуратури знання також однієї або декількох місцевих додаткових офіційних мов. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду прокурора. Призначення на посаду прокурора здійснюється Республіканської Избирательной Комиссией України. Республіканська Виборча Комісія України визначає кандидатуру на посаду прокурора за результатами проведення конкурсу відповідно до статті 117 Конституції. Прокурор обіймає посаду безстроково. Звільняє прокурора Прем'єр-міністр України, при наявності заяви прокурора про його відставку (звільнення) за власним бажанням або соответствующего судебного решения. Звернутися до суду за отриманням такого рішення може Прем'єр-міністр України, посадова особа місцевого або республіканського органу самоврядування України, будь-який громадянин України. Підставами для звільнення прокурора є: 1. досягнення прокурором шістдесяти п’яти років; 2. припинення прокурором громадянства України; 3. визнання прокурора безвісно відсутнім, визнання недієздатним або обмежено дієздатним; 4. смерть прокурора; 5. вчинення прокурором злочину; 6. неспроможність виконувати повноваження за станом здоров’я; ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 31
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 7. порушення прокурором вимог щодо несумісності; 8. вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом прокурора або виявило його невідповідність займаній посаді; 9. незгода на переведення до іншої прокуратури у разі ліквідації чи реорганізації прокуратури, в якій прокурор обіймає посаду; 10. порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна. Вплив на прокурора у будь-який спосіб забороняється. Республиканську прокуратуру в Україні очолює Генеральний прокурор. Відносно Генерального прокурора діють ті ж правила призначення і звільнення, як для всіх прокурорів в Україні. Строк повноважень Генерального прокурора становить шість років. Одна й та ж особа не може бути призначена на посаду Генерального прокурора два рази поспіль. Генерального прокурора не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом. За винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення ним тяжкого або особливо тяжкого злочину. В Україні діє інституті приватного кримінального переслідування, який дозволяє будь- якому громадянину України замість прокурора представляти у кримінальному суді з боку звинувачення свої власні інтереси, інтереси іншого громадянина, групи осіб або організації. Стаття 116. Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Представництво будь-якої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення за згодою цієї особи може здійснювати адвокат, сама особа або будь- який громадянин України. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Стаття 117. У визначених Конституцією випадках Республіканська Виборча Комісія на конкурсній основі вибирає кандидатів і призначає їх на відповідні посади до органів місцевого і республіканського самоврядування. Порядок проведення конкурсу Республіканської Виборчою Комісією: 1. При появі вакантної посади Республіканська Виборча Комісія не пізніш як через сім днів оголошує відкритий конкурс на зайняття цієї вакантної посади. Інформація про конкурс та умови його проведення в той же день публікується на офіційному інформаційному порталі Республіканської Виборчої Комісії. 2. Будь-який громадянин України, який з його точки зору відповідає кваліфікаційним вимогам до даної вакансії, може подати заявку на участь своєї кандидатури в оголошеному конкурсі. Одному і тому ж громадянину заборонено брати участь одночасно більш ніж в одному конкурсі. 3. Всі без винятку громадяни, які подали заявку на участь в конкурсі, включаються Республіканської Виборчою Комісією в список кандидатів на ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 32
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ вакантну посаду. Кількість громадян, які включаються в список кандидатів, не обмежена. 4. Прийом заявок Республіканської Виборчою Комісією здійснюється протягом тридцяти календарних днів з дня оголошення конкурсу. 5. Республіканська Виборча Комісія протягом усього часу проведення конкурсу забезпечує постійну присутність у відкритому доступі списку кандидатів та інформації, яку вони вказали у своїх заявках. Достовірність зазначеної учасниками конкурсу інформації та відповідність кандидатів кваліфікаційним вимогам відповідної посади можуть бути вільно перевірені кожним громадяни України. 6. При виявленні недостовірності поданої учасником конкурсу інформації або невідповідності учасника конкурсу кваліфікаційним вимогам даної вакантної посади, будь-який громадянин України може зняти кандидатуру такого учасника з конкурсу, подавши відповідний судовий позов протягом 60 днів з дня оголошення конкурсу Республіканської Виборчою Комісією. Суд зобов'язаний прийняти рішення по такому позову протягом 25 календарних днів. У разі задоволення такого позову судом, Республіканська Виборча Комісія виключає даного учасника зі списку кандидатів, і виключений зі списку кандидатів громадянин притягається до юридичної відповідальності за порушення вимог Конституції. Громадянину, який судом був виключений зі списку кандидатів, заборонено подавати нову заявку для участі в цьому ж конкурсі, а Республіканської Виборчої Комісії заборонено приймати від нього таку заявку. 7. Республіканська Виборча Комісія не пізніш як через 97 календарних днів з дня оголошення конкурсу, шляхом проведення відкритої лотереї, вибирає переможця конкурсу з тих кандидатів, які залишилися у списку. Протокол Республіканської Виборчої Комісії є офіційним документом про призначення відібраних за допомогою лотереї кандидатів на відповідні посади. 8. У разі одночасного існування кількох вакансій, до кандидатів на які пред'являються однакові кваліфікаційні вимоги, Республіканська Виборча Комісія оголошує і проводить для таких вакансій загальний конкурс з єдиним списком кандидатів. Визначення переможців такого загального конкурсу проводиться в рамках одного розіграшу, по одному переможцю для кожної вакансії. Переможці конкурсу для кожної вакансії визначаються в тій послідовності, в якій вакансії були перераховані при оголошенні даного конкурсу Республіканської Виборчою Комісією. Стаття 118. Суддям і прокурорам заборонено суміщати виконання своїх обов'язків з іншою діяльністю, яка може викликати конфлікт інтересів: 1. Судді і прокурори не мають права суміщати свою посаду судді з іншою роботою, належати до політичних партій, профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, займати посаду в будь- якому іншому місцевому або республіканському органі самоврядування, входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства або організації. 2. На зборах власників підприємства або організації судді і прокурори мають право голосувати тільки як "утримався" (їм заборонено голосувати "за" або "проти"), незалежно від того, якою часткою підприємства або організації він володіє і до якої міжнародної юрисдикції ці підприємства або організації відносяться. 3. Кандидат на посаду судді або прокурора не може бути призначений і не може вступити на відповідну посаду, якщо це призведе до порушення ним вимог Конституції України щодо несумісності посади судді з іншими видами діяльності. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 33
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Розділ 7 - ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ Стаття 119. Територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності її території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні управління адміністративно-територіальними одиницями України, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. Стаття 120. Систему адміністративно-територіального устрою України складають населені пункти. Населені пункти можуть в своїй назві класифікуватися як місто, село, селище, хутір або можуть за законом мати будь-яке інше визначення. Стаття 121. Об'єднання декількох населених пунктів в один, а також поділ одного населеного пункту на кілька населених пунктів відбувається за рішенням муніципальних рад цих населених пунктів, після їх ратифікації на муніципальних референдумах. Классификация вновь созданного населённого пункта определяется законом. Класифікація новоствореного населеного пункту визначається законом. Розділ 8 - МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ Стаття 122. Місцеве самоврядування є правом муніципальної громади — жителів адміністративно-територіальної единици — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється громадянином в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через муніципальні ради та інши органи місцевого самоврядування. Питання поділу населених пунктів на райони та організація управління районами в населених пунктах належить до компетенції муніципальних рад. Жителі населених пунктів можуть створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення, які діють в рамках законів України. Стаття 123. До складу муніципальної ради входять депутати, які обираються жителями населеного пункту на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень муніципальної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить два роки. Припинення повноважень муніципальної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради. Новообрана муніципальна рада зобов'язана протягом тридцяти календарних днів обрати главу муніципалітету який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Голова муніципалітету обирається простою більшістю голосів від повного складу депутатів муніципальної ради. Термін повноважень чинного глави муніципалітету закінчується в день обрання нового глави муніципалітету, але не може бути більше двох років. Чергові вибори муніципальних рад відбуваються в останню неділю жовтня четвертого року повноважень відповідної ради, обраної на чергових виборах. Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 34
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Стаття 124. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності муніципальних громад. Муніципальні громади можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій та установ, створювати для цього відповідні органи і служби. Стаття 125. Муніципальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації та установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Стаття 126. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на території відповідної адміністративно-територіальної единици. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду. Стаття 127. Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку. Стаття 128. Інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом. Розділ 9 - ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ Стаття 129. Законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України Прем'єр-міністром України або не менш як третиною народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Поданий до Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Конституції України, повинен бути прийнятий не менш як двома третинами народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Принятий Верховной Радой законопроект про внесення змін до Конституції України повинен бути затверджений республиканским референдумом, який призначається Верховною Радою України. Стаття 130. Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 35
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Стаття 131. Законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою України, і закон не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту. Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції України. Стаття 132. Законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Верховного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 128 і 129 цієї Конституції. Розділ 10 - ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 133. Конституція України набуває чинності з дня її прийняття. Розділ 11 - ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України. 2. Верховна Рада України після прийняття Конституції України здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією.
 
 Чергові вибори до Верховної Ради України проводяться у _______ ____ року. 3. Вибори нового Прем’ер-міністра України проводяться _______ ____ року. 4. Президент України припиняє здійснення своїх повноважень після прийняття даної Конституції. 5. Чинний на момент прийняття даної Конституції Прем'єр-міністр України до обрання Верховною Радою України нового Премьер-міністра України виконує свої обов'язки відповідно до даної Конституції. 6. Верховний Суд України на перехідний період - з моменту прийняття даної Конституції і до прийняття Верховною Радою України рішення про закінчення такого перехідного періоду - формується на території Великобританії відповідно до закону. 7. До формування відповідно до даної Конституції Верховного Суду України тлумачення Конституції та законів здійснює Верховна Рада України. 8. Протягом місяця з дня прийняття даної Конституції місцеві державні адміністрації передають справи виконавчим комітетам відповідних муніципальних рад, а Президент України, посаду якого ліквідовано, Прем'єр- міністру України. 9. Сільські, селищні, міські ради та голови цих рад після набуття чинності Конституцією України здійснюють визначені нею повноваження до обрання нового складу цих рад у _______ ____ року.
 
 Районні та обласні ради, припиняють здійснення своїх повноважень з дня прийняття даної Конституції і протягом місяця передають справи відповідним муніципальним радам. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 36
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 10.Прокуратура продовжує виконувати свои обов'язки відповідно до чинних законів.
 
 Вибори прокурорів усіх рівнів відповідно до даної Конституції проводяться в _______ ____ року. 11.Суди України здійснюють свої повноваження відповідно до чинного законодавства України до сформування системи судів відповідно до даної Конституції. 12.Судді всіх судів в Україні, обрані чи призначені до дня набуття чинності цією Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження згідно з чинним законодавством до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені, якщо не будуть усунені з посади відповідно до даної Конституції або закону. *** Конституція України прийнята на _______ сесії Верховної Ради України
 __ _______ ____ року. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 37

More Related Content

PDF
Подання в КСУ
bySashaKhudyakova
 
PDF
Minust
byssuserab165d
 
DOC
Решение КСУ
bydynamo777
 
RTF
Очищення влади
bytsnua
 
PPTX
Доступ до публічної інфомації
byUNDP Ukraine
 
PDF
Програма реформ "Вільна економіка"
byMichael Chernyshev
 
PDF
Doc 553271 (1)
byOleksandr Bilous
 
DOC
Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочи...
bySashaKhudyakova
 
Подання в КСУ
bySashaKhudyakova
 
Minust
byssuserab165d
 
Решение КСУ
bydynamo777
 
Очищення влади
bytsnua
 
Доступ до публічної інфомації
byUNDP Ukraine
 
Програма реформ "Вільна економіка"
byMichael Chernyshev
 
Doc 553271 (1)
byOleksandr Bilous
 
Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочи...
bySashaKhudyakova
 

What's hot

PPTX
Правова система України
byssusere198dc
 
PDF
Формування антикорупційних органів: конституційні питання
byCentre of Policy and Legal Reform
 
PDF
Становлення Ліги справедливості
byUIFuture
 
RTF
Законопроект "Про національну безпеку України"
byAndrew Vodianyi
 
PDF
Форми роботи Парламенту під час надзвичайної ситуації, надзвичайного стану: к...
byCentre of Policy and Legal Reform
 
PDF
Суб’єкти, на яких поширюється дія Закону «Про запобігання корупції»: коментар...
byCentre of Policy and Legal Reform
 
PDF
GDPR - переклад українською від ISACA Kyiv Chapter
byAnastasiia Konoplova
 
DOCX
правотворча діяльність
byssusere15f981
 
DOC
6104 політвязні
byssusere15f981
 
PDF
Судовий захист прав і свобод людини від порушень з боку Парламенту, Президент...
byCentre of Policy and Legal Reform
 
PDF
Закон України Про очищення влади
bykoshkinhouse
 
PDF
тск вагнерівці
byssusere15f981
 
DOCX
11
byЯрина Клос
 
DOCX
Законопроєкт про олігархів
byAndrew Vodianyi
 
DOCX
Закон про деолігархізацію
byUNNews
 
DOCX
Zakon pro valyutu
byYuriy Matsula
 
Правова система України
byssusere198dc
 
Формування антикорупційних органів: конституційні питання
byCentre of Policy and Legal Reform
 
Становлення Ліги справедливості
byUIFuture
 
Законопроект "Про національну безпеку України"
byAndrew Vodianyi
 
Форми роботи Парламенту під час надзвичайної ситуації, надзвичайного стану: к...
byCentre of Policy and Legal Reform
 
Суб’єкти, на яких поширюється дія Закону «Про запобігання корупції»: коментар...
byCentre of Policy and Legal Reform
 
GDPR - переклад українською від ISACA Kyiv Chapter
byAnastasiia Konoplova
 
правотворча діяльність
byssusere15f981
 
6104 політвязні
byssusere15f981
 
Судовий захист прав і свобод людини від порушень з боку Парламенту, Президент...
byCentre of Policy and Legal Reform
 
Закон України Про очищення влади
bykoshkinhouse
 
тск вагнерівці
byssusere15f981
 
11
byЯрина Клос
 
Законопроєкт про олігархів
byAndrew Vodianyi
 
Закон про деолігархізацію
byUNNews
 
Zakon pro valyutu
byYuriy Matsula
 

Similar to Конституція України. Проект нової редакції.

PDF
Конституція України
byVsimPPT
 
PPSX
система державних органів україни
byKyiv National Economic University
 
PDF
142,23.pdf
byssuser33f19a
 
PPT
день конституции
byamaliy1848
 
PPTX
презентація з правознавства на тему
byYulya Tkachuk
 
PPT
конституція україни крізь призму історії
byzlatar01
 
PPT
конституція україни крізь призму історії
byzlatar01
 
PDF
Законопроект про місцеве самоврядування
byPravotv
 
DOCX
4 document_Site
byrmk-resh
 
PPT
История Конституции Украины
byekologiy
 
PPTX
Конституція основний закон
byantonuk
 
DOCX
Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації ...
byNashe_misto
 
DOCX
Doc 514377
bytsnua
 
DOCX
Dokument
by24tvua
 
RTF
Проект закону про внесення змін до Конституції України
bytsnua
 
PPTX
Становлення громадянського суспільства в Україні
bySvoboda2014
 
PPTX
Konstityt
byRomaSichko
 
PPT
Konstitutsіya
bybiblio_shepetivka
 
PPT
що таке конституція
byramireza26
 
PPT
що таке конституція
byramireza26
 
Конституція України
byVsimPPT
 
система державних органів україни
byKyiv National Economic University
 
142,23.pdf
byssuser33f19a
 
день конституции
byamaliy1848
 
презентація з правознавства на тему
byYulya Tkachuk
 
конституція україни крізь призму історії
byzlatar01
 
конституція україни крізь призму історії
byzlatar01
 
Законопроект про місцеве самоврядування
byPravotv
 
4 document_Site
byrmk-resh
 
История Конституции Украины
byekologiy
 
Конституція основний закон
byantonuk
 
Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації ...
byNashe_misto
 
Doc 514377
bytsnua
 
Dokument
by24tvua
 
Проект закону про внесення змін до Конституції України
bytsnua
 
Становлення громадянського суспільства в Україні
bySvoboda2014
 
Konstityt
byRomaSichko
 
Konstitutsіya
bybiblio_shepetivka
 
що таке конституція
byramireza26
 
що таке конституція
byramireza26
 

More from Michael Chernyshev

PDF
Презентация новой налоговой системы Украины
byMichael Chernyshev
 
PDF
ЗАКОН УКРАЇНИ: Про Кабінет Міністрів України
byMichael Chernyshev
 
PDF
Программа реформ "Свободная экономика"
byMichael Chernyshev
 
PDF
Рекламный буклет налоговой системы "Свободная экономика"
byMichael Chernyshev
 
PDF
Податковий кодекс України (проект)
byMichael Chernyshev
 
PDF
Макропрогноз развития экономики и гос финансов на 2018-2021 года
byMichael Chernyshev
 
Презентация новой налоговой системы Украины
byMichael Chernyshev
 
ЗАКОН УКРАЇНИ: Про Кабінет Міністрів України
byMichael Chernyshev
 
Программа реформ "Свободная экономика"
byMichael Chernyshev
 
Рекламный буклет налоговой системы "Свободная экономика"
byMichael Chernyshev
 
Податковий кодекс України (проект)
byMichael Chernyshev
 
Макропрогноз развития экономики и гос финансов на 2018-2021 года
byMichael Chernyshev
 

Конституція України. Проект нової редакції.

  • 1.
    Конституція України проект новоїредакції Інститут Вільної Економіки Автор: Михайло Чернишев
 29 вересня 2017
  • 2.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Розділ I- ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ 3 Розділ 2 - ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА 6 Розділ 3 - ВИБОРИ. РЕФЕРЕНДУМ 13 Розділ 4 - ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ 15 Розділ 5 - ПРЕМ'ЄР-МІНІСТР УКРАЇНИ. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 23 Розділ 6 - ПРАВОСУДДЯ 26 Розділ 7 - ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ 34 Розділ 8 - МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ 34 Розділ 9 - ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ 35 Розділ 10 - ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ 36 Розділ 11 - ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ 36 ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 2
  • 3.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Ми, народУкраїни — громадяни України, з метою створення найкращих умов для матеріального процвітання та вільного розвитку кожного з нас, для гарантованого захисту прав і свобод кожної особистості, утвердження справжнього правосуддя та організації надійної оборони від зовнішніх ворогів, засновуємо і приймаємо цю Конституцію для України. Розділ I - ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ Стаття 1. Україна є суверенною, демократичною, правовою, унітарною республікою. Людина — її життя, здоров'я, честь, гідність, недоторканність, безпека і права власності визнаються в Україні найвищою цінністю. Стаття 2. В Україні існує єдине громадянство, яке виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Підстави набуття громадянства України визначаються законом. Якщо громадянин України набув громадянство іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Громадянин України не може бути позбавлений громадянства України, права змінити громадянство або права отримати громадянство іншої країни. Стаття 3. Єдиним володарем влади в Україні є громадянин України. Громадянин України здійснює владу безпосередньо, та через органи місцевого і республіканського самоврядування. Місцеві та республіканські органи самоврядування створюються громадянами України як засіб для впорядкування спільного життя громадян на території України. Але громадяни України не є засобом для досягнення цілей місцевих та республіканських органів самоврядування. Таким чином, місцеві і республіканські органи самоврядування створюються виключно для виконання наступних функцій: 1. запобігання насильству однієї людини по відношенню до іншої (поліцейська функція); 2. запобігання насильству зовнішнього агресора по відношенню до громадян України (функція оборони); 3. сприяння добровільної взаємодії між громадянами України, шляхом визначення умов, на яких вони взаємодіють один з одним, і шляхом вирішення спорів, які виникають під час такої взаємодії (законодавча функція і функція правосуддя); 4. представництво інтересів громадян України в міжнародних відносинах (функція міжнародного представництва). Громадянину України, якщо він не виконує обов'язки посадової особи органу місцевого або республіканського самоврядування, дозволено абсолютно все, що прямо не заборонено Конституцією або законом України. Громадянину України, якщо він виконує обов'язки посадової особи органу місцевого або республіканського самоврядування, заборонено абсолютно все, що прямо не дозволено або не поставлено в обов'язок Конституцією або законом України. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 3
  • 4.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Місцеві іреспубліканські органи самоврядування відповідають перед громадянином України за свою діяльність. Стаття 4. Діяльність місцевих і республіканських органів самоврядування здійснюється на засадах їх поділу на законодавчі, виконавчі і судові органи. Законодавчим, виконавчим та судовим органам місцевого і республіканського самоврядування, їх посадовим особам дозволено здійснювати свої повноваження виключно лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Непорушення та забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком місцевих і республіканських органів самоврядування. Місцевим та республіканським органам самоврядування заборонено втручатися в ринкові відносини, підтримувати монополії та обмежувати конкуренцію. Стаття 5. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Стаття 6. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй повністю. В іншому випадку вони вважаються недійсними. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Суд зобов'язаний приймати до розгляду звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України. Стаття 7. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові — всім громадянам України — і не може бути узурповане одним громадянином, групою громадян, місцевими органами самоврядування, республіканськими органами самоврядування або посадовими особами. Рішення про внесення змін до Конституції або про прийняття нової Конституції приймається на республіканському референдумі двома третинами голосів, за умови участі в даному референдумі не менше п'ятдесяти відсотків від загальної кількості громадян України, які мають право голосу. Статья 8. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України заборонено. Статья 9. Офіційними мовами в Україні — мовами місцевих і республіканських органів самоврядування (законодавчих, виконавчих і судових органів) — є українська та англійська мови. Місцеві органи самоврядування мають право встановлювати додаткові офіційні мови в межах своєї юрисдикції. Місцеві і республіканські органи самоврядування зобов'язані вести всю свою документацію на всіх офіційних мовах, в тому числі на додаткових офіційних мовах, які діють в межах їх юрисдикції. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 4
  • 5.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Посадові особимісцевих і республіканських органів самоврядування зобов'язані використовувати в своєму спілкуванні з приватними особами та посадовими особами організацій ту з офіційних мов своєї юрисдикції, якою вважають за краще спілкуватися відповідні приватні особи і посадові особи організацій. Статья 10. В Україні гарантується вільний розвиток і використання будь-яких мов світу, у випадках які не вимагають використання офіційної мови. Статья 11. В Україні гарантується вільний розвиток етнічної, культурної та релігійної самобутності людини. Статья 12. В Україні забезпечується захист прав усіх суб'єктів права власності. Всі суб'єкти права власності рівні перед законом. Вся власність, яка не є приватною власністю, в тому числі природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності народу України — всіх громадян України. Від імені народу України права власника на такі ресурси здійснюють місцеві та республіканські органи самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Статья 13. Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. В Україні гарантується свобода політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України. Жодна ідеологія не може визнаватися місцевими і республіканськими органами самоврядування як обов’язкова. Цензура заборонена. Статья 14. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком громадян, місцевих і республіканських органів самоврядування України. Статья 15. Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями місцевих і республіканських органів самоврядування, справою всього народу України. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України — республіканську гвардію, резервную армию, озброєних громадян України. Забезпечення захисту існуючого республіканського і суспільного ладу в Україні від підривної діяльності розвідувальних та інших спеціальних служб іноземних держав та захист державного кордону України покладаються на виконавчі органи республіканського самоврядування — відповідні військові формування та правоохоронні органи України, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення місцевих та республіканських органів місцевого самоврядування або перешкоджання їх діяльності. Можливість розміщення іноземних військових баз на території України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 5
  • 6.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Статья 16.Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення прав, свобод і безпеки громадян України як на території України, так і за її межами, шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права. Статья 17. Офіційними символами України є Прапор України, Герб України і Гімн України. Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Верхня смуга жовта, нижня смуга синя. Герб України — Знак Княжої Держави Володимира Великого — Тризуб. Гімн України — гімн на музику М. Вербицького із словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Детальний опис офіційних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Столицею України є місто Київ. Розділ 2 - ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА Стаття 18. Життя, здоров’я, тіло кожної людини і майно, яке знаходиться в її власності, належать виключно самій людині. Права на своє життя, здоров’я, тіло і власність однієї людини обмежуються тільки правами на своє життя, здоров’я, тіло і власність іншої людини. Тому, кожна людина має абсолютне право захищати будь- якими доступними для неї засобами від протиправних посягань як свої життя, здоров'я, тіло і майно, так і життя, здоров'я, тіло і майно іншої людини. Але при цьому їй заборонено порушувати право на життя, здоров'я, тіло і майно будь-якої людини, якщо це не викликано необхідністю захисту від посягання з боку цієї людини на такі права іншої людини. Громадянин України має право на володіння холодною та вогнепальною зброєю, має право на її зберігання і приховане носіння та застосування. Как для захисту свого життя, здоров'я, тіла і майна, так і життя, здоров'я, тіла і майна іншої людини. У випадках визначених Конституцією і законом громадянин має право на відкрите носіння зброї. Кожна людина має абсолютне право вільно управляти своїми життям, здоров’ям, тілом, словами, вчинками і майном. Ніякі, навіть найвищі цілі, інтереси республіканського самоврядування, інтереси місцевого самоврядування або громадські інтереси не можуть бути підставою для порушення недоторканності особи та ії власності. Людина має право чинити зі своїм життям, тілом, здоров’ям та зі своїм майном так, як вважає за потрібне. Ніхто, в тому числі суспільство та органи місцевого та республіканського самоврядування, не має права примусово захищати дієздатну людину від самої себе. Стаття 19. До людини може бути застосовано примус силою — примус із застосуванням фізичного насильства або загрози фізичного насильства — тільки для ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 6
  • 7.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ захисту життя,здоров’я, тіла або майна інших людей від агресивних дій цієї людини. Примус силою може застосовуватися як громадянином України, так і в визначених Конституцією і законом випадках уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого і республіканського самоврядування. Алє при цьому ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Стаття 20. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Примусове позбавлення власника його власності допускається тільки для погашення фінансової заборгованості власника, в необхідному для цього обсязі, виключно за рішенням суду. Стаття 21. Кожній людині, яка на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які визначаються Конституцією України. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі. Органи республіканського самоврядування, в межах допустимих міжнародним правом, зобов'язані представляти інтереси і надавати допомогу громадянину України, який перебуває за межами України. Стаття 22. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Для ведення підприємницької діяльності від громадянина України не вимагається отримувати реєстрацію, ліцензію або який-небудь інший вид дозволу в органах місцевого або республіканського самоврядування. Стаття 23. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити, уповноважені на те законом органи можуть застосувати затримання і тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом двадцяти чотирьох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надана можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника. Затриманим людина вважається через 15 хвилин з моменту, коли його вільне переміщення обмежене поза його волею. Про арешт або затримання людини в термін встановлений законом, але не пізніше однієї години з моменту арешту або затримання, посадова особа, яка здійснює затримання або арешт повинна повідомити родича або будь-яку іншу особу вказану затриманим або заарештованим про факт, причину та юридичну підставу арешту або ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 7
  • 8.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ затримання. Атакож на який час людина затримана або заарештована, де і коли вона буде знаходиться до звільнення і де з нею можна зустрітися. Якщо протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання затриманому не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою або судом не було підтверджено, що у представників місцевих або республіканських виконавчих органів були мотивовані підстави для тимчасового затримання, винні в незаконному затриманні притягуються до кримінальної відповідальності. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання. Стаття 24. Кожному гарантується недоторканність його житла та іншого володіння. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду та обшуку. В цьому випадку, протягом двадцяти чотирьох годин з моменту такого проникнення до житла чи іншого володіння особи, представники місцевих або республіканських виконавчих органів, повинні отримати мотивоване рішення суду про вмотивованість і законності вчиненого ними проникнення, огляду або обшуку. Якщо протягом двадцяти чотирьох годин з моменту проникнення таке мотивоване рішення суду не було отримано, винні в незаконному проникненні, огляді або обшуку залучаються до кримінальної відповідальності. Стаття 25. Запрещено втручання в особисте і сімейне життя людини, збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про людину, а також інформації переданої людиною через будь-які засоби комунікації, без згоди самої особи. Винятки можуть бути встановлені лише судом при наявності для цього об'єктивних підстав, і виключно для запобігання злочину або встановлення істини під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо. Інформація про посадову або службову особу місцевого або республіканського органу самоуправленіяі і про її діяльність під час виконання їй своїх обов'язків не є конфіденційною інформацією, якщо конфедіціалность конкретної інформації прямо не визначена законом. Кожен громадянин має право знайомитися в органах місцевого і республіканського самоврядування з відомостями про себе. Стаття 26. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен громадянин, який не є посадовою особою місцевого або республіканського органу самоврядування, має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір. Для громадян, які є посадовими особами органів місцевого або республіканського самоврядування, порядок і спосіб збору, зберігання, використання і поширення інформації визначається законом. Стаття 27. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої недостовірної інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 8
  • 9.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ шкоди, завданоїзбиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. Стаття 28. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність, якщо це не суперечить Конституції України. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від місцевих і республіканських органів управління. На території України жодна релігія не може бути визнана як обов'язкова. Не допускається створення і діяльність церковних і релігійних структур в місцевих і республіканських органах самоврядування, а також в установах і організаціях, які перебувають в повній або частковій власності місцевих або республіканських органів самоврядування. Ніхто не може бути звільнений від виконання законів за мотивами релігійних переконань. Стаття 29. Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, якщо діяльність таких об'єднань не суперечить Конституції України. Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Членами політичних партій України можуть бути тільки громадяни України. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій. Усі об'єднання громадян рівні перед законом. Стаття 30. Забороняється створення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності України, підрив її безпеки, незаконне захоплення влади в Україні, пропаганду загарбницької війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на життя здоров'я, права і свободи людини. Не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій в місцевих і республіканських органах самоврядування, а також в установах і організаціях, які перебувають в повній або частковій власності місцевих або республіканських органів самоврядування. Заборона діяльності об'єднань громадян здійснюється лише в тих випадках, коли їх діяльність порушує Конституцію, і виключно в судовому порядку. Стаття 31. Місцеві та республіканські органи самоврядування, посадові чи службові особи цих органів, зобов'язані розглянути отримані індивідуальні чи колективні письмові звернення громадян і дати на них документально обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк, але не пізніше 30 діб з дня отримання такого звернення. Стаття 32. Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування шкоди заподіяної йому порушенням цього права. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 9
  • 10.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Кожному гарантуєтьсяправо вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів, предметів побуту та інших товарів, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена. Стаття 33. Громадянин або організація, дії або бездіяльність яких завдали шкоди правам, свободам та гідності громадян, або погіршили екологічну ситуацію, зобов'язані компенсувати завдану шкоду і збитки за рішенням суду. Стаття 34. Громадяни України, які втратили дієздатність або повністю втратили працездатність мають право на отримання фінансової допомоги з коштів місцевого самоврядування в формі однакового для всіх щомісячного соціального кредиту, який забезпечує їм мінімально необхідний рівень життя і можливість оплачувати догляд за собою. Розмір соціального кредиту і відсоткова ставка встановлюються законом та є однаковими для всіх його одержувачів. Соціальний кредит погашається одержувачами кредиту і їх спадкоємцями, відповідно до закону. Стаття 35. Громадяни України самостійно дбають про те, щоб у пенсійному віці мати достатнє для життя матеріальне забезпечення. Громадяни України, які досягли пенсійного віку, але не одержують соціальний кредит, мають право отримувати фінансову допомогу з коштів республіканського самоврядування в формі однакового для всіх встановленого законом щомісячного пенсійного кредиту, який забезпечує їм мінімально необхідний рівень життя. Соціальний кредит погашається одержувачами кредиту і їх спадкоємцями, відповідно до закону. Стаття 36. Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття. Стаття 37. Організація утримання, виховання та навчання неповнолітніх дітей, що залишилися без опіки родичів, покладається на органи місцевого і республіканського самоврядування. Основним завданням органів місцевого і республіканського самоврядування є забезпечення якнайшвидшого та якісного усиновлення таких дітей, визначення їх в сімейні форми виховання і возз'єднання їх з батьками. Неповнолітні діти, які залишилися без опіки родичів отримують безповоротну щомісячну соціальну допомогу з коштів місцевого самоврядування, яке забезпечує їм мінімально необхідний рівень життя і можливість оплачувати догляд за собою, а також своє навчання і виховання. Розмір допомоги встановлюється законом та однаковий для всіх його одержувачів. Місцеві та республіканські органи самоврядування повинні спонукати і підтримувати благодійницьку діяльність щодо неповнолітніх дітей, які залишилися без опіки родичів. Стаття 38. З метою отримання освіти кожен має право самостійно вибрати для себе навчальний заклад, в тому числі за кордоном. Право кожного відмовитися від отримання освіти. Всі послуги освіти в Україні надаються приватними навчальними закладами - підприємствами і незалежними особами. Органи місцевого і республіканського самоврядування не регламентують правила прийому учнів, навчальну, виховну та ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 10
  • 11.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ економічну діяльністьприватних навчальних закладів, і не втручаються в їх діяльність, якщо така їх діяльність не суперечить Конституції України. Органи республіканського самоврядування, для надання послуг виключно дошкільної та загальної середньої освіти, можуть створювати республіканські навчальні заклади - республіканські підприємства. Правила відбору учнів, навчальна, виховна та економічна діяльність таких підприємств регулюються органами республіканського самоврядування. Учні оплачують здобуття ними освіти в навчальних закладах будь-якої форми власності за рахунок власних коштів. Стаття 39. Для компенсації витрат учнів на оплату своєї дошкільної та загальної середньої освіти органи республіканського самоврядування можуть виділяти учням кошти з Республіканського бюджету у формі видачі їм персональних цільових грошових сертифікатів. Сума, яка виділяється з бюджету в рамках такого сертифіката, однакова для всіх учнів дошкільної освіти та однакова для всіх учнів загальної середньої освіти. У разі прийняття органами республіканського самоврядування рішення про видачу сертифікатів для компенсації витрат на навчання, сертифікати видаються абсолютно всім учням України, незалежно від того, в якому навчальному закладі вони навчаються — в приватному або республіканському. Видача сертифікатів не залежить і від того навчається учень в українському або зарубіжному навчальному закладі. Сертифікати для компенсації витрат на дошкільну освіту можуть видаватися тільки учням у віці до 7 (семи) років включно, а для компенсації витрат на загальну середню освіту тільки учням у віці до 18 (вісімнадцяти) років включно. Учневі не гарантується, що сума сертифіката покриє всю вартість його навчання в конкретному навчальному закладі. Органам республіканського і місцевого самоврядування забороняється фінансувати створення і діяльність навчальних закладів з коштів Республіканського і місцевих бюджетів, яким-небудь іншим чином, крім як через оплату учнями свого навчання сертифікатами, про які говориться в цій статті. Стаття 40. Культурна спадщина охороняється законом. Місцеві та республіканські органи самоврядування забезпечують збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживають заходів для повернення в Україну культурних цінностей України, які знаходяться за її межами. Стаття 41. Права і свободи людини і громадянина на території України захищаються судовими, виконавчими і законодавчими органами місцевого і республіканського самоврядування. Права і свободи громадянина України захищаються органами республіканського самоврядування, в тому числі, і за межами території України. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів місцевого і республіканського самоврядування, їх посадових і службових осіб. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 11
  • 12.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Кожен маєправо після використання всіх місцевих і республіканських засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. При захисті своїх прав і свободи громадянина України кожен має право особисто представляти себе в суді, як на стороні исца (обвинувача) так і на стороні відповідача (обвинуваченого). Або доручити представляти себе в суді будь-якій іншій людині. Стаття 42. Кожен має право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів місцевого і республіканського самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Відшкодування в таких випадках проводиться за особистий рахунок посадових і службових осіб, винних у нанесенні цього збитку. Стаття 43. Каждому гарантируется право знать свои права и обязанности. Законы и иные нормативно-правовые акты, определяющие права и обязанности граждан, должны быть доведены до сведения граждан в порядке, установленном законом. Законы и иные нормативно-правовые акты, определяющие права и обязанности граждан, которые не доведены до сведения граждан в порядке, установленном законом, являются недействительными. Стаття 44. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Стаття 45. Кожен має право на правову та юридичну допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав, без будь-яких обмежень.. Стаття 46. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність. Стаття 47. Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Стаття 48. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана адміністративному або кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У разі скасування вироку суду як неправосудного судді, які винесли неправосудний вирок, відшкодовують матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 12
  • 13.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Стаття 49.Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Стаття 50. Затриманий, заарештований, підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на правову допомогу та юридичний захист, та користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, визначених законом і встановлених вироком суду. Стаття 51. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Стаття 52. Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Органы республиканского самоуправления могут устанавливать законом новые налоги и сборы, а также увеличивать их величину только после утверждения таких изменений на республиканском референдуме. Органы республиканского самоуправления обязаны ежегодно законом снижать налоговую нагрузку на экономику Украины. За исключением того года, в котором налоговая нагрузка на экономику Украины была увеличена в соответствии с решением Республиканского референдума. Стаття 53. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Стаття 54. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Стаття 55. Громадяни України мають рівні конституційні права і свободи. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Права і свободи людини і громадянина є невідчужуваними та непорушними. Стаття 56. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України. За винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом. Розділ 3 - ВИБОРИ. РЕФЕРЕНДУМ Стаття 57. Громадянин України безпосередньо здійснює свою владу в Україні через вибори в органи місцевого і республіканського самоврядування, а також через місцеві та республіканські референдуми та інші форми безпосередньої демократії. Стаття 58. Право голосу на виборах в місцеві і республіканські органи самоврядування, а також на республіканських і місцевих референдумах мають ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 13
  • 14.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ громадяни України,які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років, які не мають непогашеної заборгованості за соціальним або пенсійним кредитами, які протягом безперервного періоду протяжністю 360 днів до дня голосування включно не отримували заробітної плати, допомоги або іншої матеріальної вигоди за рахунок коштів місцевого або республіканського бюджету. Стаття 59. Вибори до органів місцевого і республіканського самоврядування, а також місцеві та республіканські референдуми проводяться з дотриманням принципів загального, рівного, прямого виборчого права, добровільної участі виборців у виборах і референдумах, прямого і таємного голосування. Стаття 60. Вибори в республіканські органи самоврядування призначаються Верховною Радою України, а також Верховним Судом України у випадках і в порядку, встановлених цією Конституцією. Стаття 61. Республіканський референдум призначається Верховною Радою України у випадках і в порядку, встановлених цією Конституцією, а також на вимогу громадян України, за умови, що на підтримку проведення референдуму буде зібрано не менше трьох мільйонів підписів громадян України, які мають право голосу. В одному населеному пункті, при зборі підписів на підтримку проведення референдуму, враховується не більше ста тисяч підписів. Стаття 62. Вибори до місцевих органів самоврядування призначаються Муніципальною Радою або муніципальним судом у випадках і в порядку, встановлених цією Конституцією. Стаття 63. Місцевий референдум призначається Муніципальною Радою у випадках і порядку, встановлених цією Конституцією, а також на вимогу громадян України, за умови, що на підтримку проведення референдуму будуть зібрані підписи громадян України, які мають право голосу, в кількості не менше десяти відсотків від кількості громадян України, які проживають в відповідному населеному пункті за даними останнього перепису населення. Стаття 64. Виключно республіканським референдумом вирішуються питання про зміну території України и про внесення змін до Конституції України. Рішення про зміну території України и про внесення змін до Конституції України приймається республіканським референдумом двома третинами голосів, за умови участі в даному референдумі не менше п'ятдесяти відсотків від загальної кількості громадян України, які мають право голосу. Стаття 65. Крім встановлених цією Конституцією обов'язкових референдумів, на яких приймаються юридично обов'язкові рішення, допускається проведення консультативних референдумів, рішення яких носять рекомендаційний характер для відповідних місцевих і республіканських органів самоврядування. Стаття 66. З питань, право прийняття рішень за якими відповідно до Костітуціі відноситься до компетенції місцевих або республіканських органів самоврядування, допускається проведення тільки косультатівніх референдумів. Стаття 65. Крім встановлених цією Конституцією обов'язкових референдумів, на яких приймаються юридично обов'язкові рішення, допускається проведення консультативних референдумів, рішення яких носять рекомендаційний характер для відповідних місцевих і республіканських органів самоврядування. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 14
  • 15.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Стаття 66.З питань, право прийняття рішень за якими відповідно до Костітуціі відноситься до компетенції місцевих або республіканських органів самоврядування, допускається проведення тільки косультатівніх референдумів. Розділ 4 - ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ Стаття 67. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України. Стаття 68. Конституційний склад Верховної Ради України — сто одинадцять народних депутатів України, які обираються на Республіканських виборах. Народним депутатом України може бути громадянин України, який є на день виборів безперервно протягом п'яти років громадянином України і досяг на день виборів двадцятип'ятирічного віку. Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку. Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією України. Термін повноважень одного складу Верховної Ради України становить два роки. Повноваження всіх народних депутатів України закінчуються одночасно з повноваженнями чинного складу Верховної Ради України. Стаття 69. Чергові вибори народних депутатів України нового складу Верховної Ради України відбуваються в останню неділю жовтня четвертого року повноважень діючого складу Верховної Ради України. У випадках визначених Конституцією України позачергові вибори народних депутатів України нового складу Верховної Ради України призначаються Верховним Судом України на підставі відповідного звернення Прем'єр-міністра України або будь-якого громадянина України. Позачергові вибори народних депутатів України нового складу Верховної Ради України проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування постанови Верховного Суду України про дострокове припинення повноважень поточного складу Верховної Ради України. Порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом. Стаття 70. Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. Народний депутат України не може мати іншого представницького мандата, бути на службі або займати посаду в будь-якому місцевому або республіканському органі самоврядування, обіймати будь-яку посаду на підприємстві або організації, входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства або організації. На зборах власників підприємства або організації народний депутат України має право голосувати тільки як "утримався" (йому заборонено голосувати "за" або "проти"), незалежно від того, якою часткою підприємства або організації він володіє і до якої міжнародної юрисдикції вони відноситься. Народний депутат України не може зайняти посаду в будь-якому місцевому або республіканському органі самоврядування, навіть якщо він відмовиться від ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 15
  • 16.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ повноважень депутатаВерховної Ради України. Щоб зайняти таку посаду після обрання депутатом Верховної Ради України, йому потрібно дочекатися закінчення повноважень того складу Верховної Ради України, частиною якого він був обраний. Громадянин, обраний Народним депутатом України, не може прийняти присягу і вступити на посаду Народного депутата України, якщо це призведе до порушення ним вимог Конституції України щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності. У разі порушення депутатом Верховної Ради України вимог Конституції України щодо несумісності депутатського мандата з зазначеними в даній статті видами діяльності, рішенням Верховного Суду України, за позовом будь-якого громадянина України, даний депутат позбавляється депутатських повноважень, позбавляється права будь- коли призначатися на посади в місцеві та республіканські органи самоврядування і притягується до юридичної відповідальності. Стаття 71. Перед вступом на посаду народні депутати України складають з трибуни Верховної Ради України перед громадянами України таку присягу: "Присягаю на вірність народу України — кожному громадянину України. Присягаю усіма своїми діями створювати найкращі умови для матеріального процвітання і вільного розвитку кожного громадянина України. Присягаю робити все що необхідно для забезпечення надійного захисту життя, здоров'я і власності кожного громадянина України від злочинців і зовнішніх ворогів. Присягаю надійно захищати конституційні права і свободи кожного громадянина України, і забезпечити в Україні панування справжнього правосуддя. Присягаю сумлінно виконувати обов'язки народного депутата України, завжди дотримуватися Конституції України та законів України." Присягу зачитує особисто кожен новообраний народний депутат України. Після чого скріплює присягу своїм підписом під її текстом. Відмова скласти присягу має наслідком втрату депутатського мандата. Повноваження народного депутата України починаються з моменту складення присяги і срепленія її своїм підписом. Стаття 72. Народний депутат України не несе юридичної відповідальності за свою позицию при голосуванні и за свои вісловлювання у Верховній раді України та ее органах. У разі затримання або арешту Народного депутата України місцевим або республіканським правоохоронним органом, не пізніше однієї години з моменту такого затримання або арешту відповідний орган повинен сповістити про це не тільки родичів даного депутата, але і Голову Верховної Ради України. Стаття 73. Повноваження народного депутата України припиняються одночасно з припиненням повноважень всього діючого складу Верховної Ради України - в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового складу. Повноваження народного депутата України припиняються достроково в разі: 1. складення повноважень за його особистою заявою; 2. набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо скоєного ним кримінального злочину; 3. визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім; 4. припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України; 5. якщо виникли обставини, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності; 6. його смерті; ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 16
  • 17.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 7. йоговідкликання виборцями. Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається Верховним Судом України. У разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо народного депутата України, визнання народного депутата України недієздатним або безвісно відсутнім, його повноваження припиняються з дня набрання законної сили рішенням суду, а в разі смерті народного депутата України — з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть. Стаття 74. Верховна Рада України працює сесійно. Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу. Верховна Рада України збирається на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів. Перше засідання Верховної Ради України відкриває найстарший за віком народний депутат України. Стаття 75. Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року. Позачергові сесії Верховної Ради України, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України або на вимогу Прем'єр-міністра України. У разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях, Верховна Рада України збирається у дводенний строк без скликання. У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні (не в окремих місцевостях), її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану. Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України. Стаття 76. Засідання Верховної Ради України проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням двох третин депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. Рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування. Голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто. Депутат, який проголосував не своїм голосом — за іншого депутата, позбавляється своїх депутатських повноважень, а результати відповідного голосування Верховної Ради України анулюються. Наявність факту голосування депутатом не своїм голосом повинно бути підтверджено відповідним рішенням Верховного Суду України, за позовом, який може протягом одного місяця подати будь-який громадянин України. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 17
  • 18.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Стаття 77.До повноважень Верховної Ради України належить: 1. внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом 9 цієї Конституції; 2. призначення Республіканських виборів і Республіканського референдуму, передбачених розділом 3 цієї Конституції; 3. прийняття законів України; 4. затвердження Республіканського бюджету України та внесення до нього змін; контроль за виконанням Республіканського бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання; 5. визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики України; 6. розгляд Програми розвитку України, представленої Прем'єр-міністром України або кандидатом на пост Прем'єр-міністра України; 7. призначення Прем'єр-міністра України з одночасним затвердженням його Програми розвитку України; 8. заслуховування щорічних та позачергових звітів Прем'єр-міністра України про внутрішнє і зовнішнє становище України; 9. оголошення за поданням Прем'єр-міністра України стану війни та укладення миру, схвалення рішення Прем'єр-міністра України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України; 10.зміщення Прем'єр-міністра України з поста в порядку, встановленому цією Конституцією; 11.здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до цієї Конституції; 12.затвердження рішень про надання Україною позик та економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням; 13.прийняття рішення про визнання іноземних держав; 14.прийняття Регламенту Верховної Ради України; 15.затвердження рішень про надання Україною позик та економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Республіканським бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням; 16.призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати; 17.призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні; 18.призначення і зняття з посади членів Ради Республіканського банку України відповідно до процедури, встановленої Конституцією України; 19.призначення на посаду членів Республіканської Виборчої Комісії відповідно до процедури, встановленої Конституцією України; 20.затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України; 21.схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України; 22.встановлення республиканских символів України; 23.перенос Верховного Суду України в юрисдикцію іншої країни, простою більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради України; 24.перенос Верховного Суду України з юрисдикції іншої країни в Україну, двома третинами голосів від конституційного складу Верховної Ради України; 25.затвердження протягом двох днів з моменту звернення Прем'єр-міністра України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 18
  • 19.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ окремих їїмісцевостях, про повну або часткову мобілізацію Резервної армії України, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації; 26.надання законом згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України; 27.здійснення парламентського контролю у межах, визначених цією Конституцією та законом; 28.прийняття рішення про направлення запиту до Прем'єр-міністра України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України; 29.призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної Ради України та структури її апарату; 30.призначення на посади та звільнення з посад членів Ради Національного банку України; 31.призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Прем’єр-міністра України; 32.призначення на посади та звільнення з посад членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; 33.затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. 34.затвердження рішень місцевих органів самоврядування про встановлення меж між відповідними населеними пунктами, про віднесення населеного пункту до певної категорії, про найменування і перейменування населених пунктів. Верховна Рада України здійснює також інші повноваження, які відповідно до Конституції України віднесені до її відання. Стаття 78. Народний депутат України має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів республіканського і місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкованості та форм власності. Керівники органів місцевого і республіканського самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані повідомити народного депутата України про результати розгляду його запиту. Стаття 79. Верховна Рада України за пропозицією не менш як однієї третини народних депутатів України від її конституційного складу може прийняти резолюцію про відсторонення від посади Прем'єр-міністра України двома третинами голосів від конституційного складу Верховної Ради України. Верховна Рада України після заслуховування та обговорення чергового щорічного звіту Прем'єр-міністра України про виконання Плану розвитку України може прийняти резолюцію про відсторонення від посади Прем'єр-міністра України простим большінстовм голосів від конституційного складу Верховної Ради України. Стаття 80. Верховна Рада України обирає зі свого складу Голову Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України та відкликає їх. Голова Верховної Ради України: 1. веде засідання Верховної Ради України; 2. організовує роботу Верховної Ради України, координує діяльність її органів; 3. підписує акти і закони, прийняті Верховною Радою України; ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 19
  • 20.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 4. представляєВерховну Раду України у зносинах з іншими органами місцевого і республіканського управління України та органами влади інших держав; 5. організовує роботу апарату Верховної Ради України. Голова Верховної Ради України здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією, у порядку, встановленому законом про Регламент Верховної Ради України. Стаття 81. Верховна Рада України для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень, виконання контрольних функцій відповідно до Конституції України створює з числа народних депутатів України комітети Верховної Ради України та обирає голів, перших заступників, заступників голів та секретарів цих комітетів . Верховна Рада України в межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань. Верховна Рада України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, утворює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувало не менше однієї третини від конституційного складу Верховної Ради України. Висновки і пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для слідства і суду. Організація і порядок діяльності комітетів Верховної Ради України, її тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій встановлюються законом. Стаття 82. Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання. Верховний Суд України за зверненням Прем'єр-міністра України або будь-якого громадянина України має право і зобов'язаний достроково припинити повноваження чинного складу Верховної Ради України, якщо: 1. протягом тридцяти днів після відставки Прем'єр-міністра України не призначено нового Прем'єр-міністра України; 2. протягом тридцяти днів не почалися пленарні засідання чергової сесії Верховної Ради України; 3. до встановленого Конституцією терміну не прийнято Республіканський бюджет України. Стаття 83. Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених цією Конституцією. Стаття 84. Виключно законами України визначаються: 1. права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; 2. громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства; 3. права корінних народів і національних меншин; 4. порядок застосування мов; 5. засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв'язку; 6. основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури та охорони здоров'я; екологічної безпеки; ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 20
  • 21.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 7. правовийрежим власності; 8. правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання; 9. засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи; 10. засади регулювання демографічних та міграційних процесів; 11. засади утворення і діяльності політичних партій, інших об'єднань громадян, засобів масової інформації; 12. організація і діяльність органів республіканського і місцевого самоврядування, основи республіканської служби, організації республіканської статистики та інформатики; 13. територіальний устрій України; 14. судоустрій, судочинство, статус суддів; засади судової експертизи; організація і діяльність прокуратури, нотаріату, органів досудового розслідування, органів та установ виконання покарань; порядок виконання судових рішень; засади організації та діяльності адвокатури; 15. засади місцевого самоврядування; 16. статус столиці України; 17. основи республіканської безпеки, організації Збройних Сил України і забезпечення громадського порядку; 18. правовий режим республіканського кордону; 19. правовий режим воєнного і надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації; 20. організація і порядок проведення виборів і референдумів; 21. організація і порядок діяльності Верховної Ради України, статус народних депутатів України; 22. засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них. Виключно законами України встановлюються: 1. Республіканський бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус республіканської валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення республіканського внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу республіканських цінних паперів, їх види і типи; 2. порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав; порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України; 3. одиниці ваги, міри і часу; порядок встановлення республіканських стандартів; 4. порядок використання і захисту республіканських символів; 5. республіканські нагороди; 6. військові звання, дипломатичні ранги та інші спеціальні звання; 7. республіканські свята; 8. порядок утворення і функціонування вільних та інших спеціальних зон, що мають економічний чи міграційний режим, відмінний від загального. Законом України оголошується амністія. Стаття 85. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Народному депутату України, групі народних депутатів України, Кабінету Міністрів (Прем'єр-міністру) України. Законопроекти, визначені Прем'єр-міністром України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 21
  • 22.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Стаття 86.Прийнятий Верховною Радою України закон в день голосування підписує Голова Верховної Ради України та офіційно оприлюднює його на наступний день за днем голосування. Закон вступає в силу через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Стаття 87. Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу доходів бюджету між громадянами і територіальними громадами. Виключно законом про Республіканський бюджет України визначаються будь-які видатки республіканських органів самоврядування, розмір і цільове спрямування цих видатків. Республіканські і місцеві органи самоврядування прагнуть до бездефіцитності бюджету України, шляхом зниження видатків бюджету. Регулярні звіти про доходи і видатки Республіканського бюджету України мають бути оприлюднені. Стаття 88. Республіканський бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України до 31 грудня поточного року на період з 1 січня по 31 грудня наступного за поточним року. Прем'єр-міністр України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект закону про Республіканський бюджет України на наступний рік. Разом із проектом закону подається доповідь про хід виконання Республіканського бюджету України поточного року. Стаття 89. Прем'єр-міністр України відповідно до закону подає до Верховної Ради України звіт про виконання Республіканського бюджету України. Поданий звіт має бути оприлюднений. Стаття 90. Контроль від імені Верховної Ради України за надходженням коштів до Республіканського бюджету України та їх використанням здійснює Рахункова палата. Організація, повноваження і порядок діяльності Рахункової палати визначаються законом. Стаття 91. В Україні дозволяється розраховуватися будь-якими грошовими одиницями. Стаття 92. Грошова одиниця бюджету України встановлюється законом, затвердженим на Республіканському референдумі. Стаття 93. Забезпечення стабільності власної грошової одиниці України (гривні) є основною функцією Республіканського банку України. Стаття 94. Рада Республіканського банку України розробляє грошово-кредитну політику і здійснює контроль за її проведенням. Правовий статус Ради Республіканського банку України визначається законом. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 22
  • 23.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Стаття 95. Парламентськийконтроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Розділ 5 - ПРЕМ'ЄР-МІНІСТР УКРАЇНИ. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Стаття 96. Прем'єр-міністр України є вищою посадовою особою в системі виконавчих органів республіканського самоврядування України. Прем'єр-міністр України є гарантом прав і свобод кожного громадянина України; гарантом дотримання Конституції України всіма посадовими особами республіканських і місцевих органів самоврядування; гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України. Прем'єр міністр України у своїй діяльності керується Конституцією Украины, законами України та затвердженої Верховною Радою Украіни Програмою розвитку України. Стаття 97. Прем'єр-міністр України призначається Верховною Радою України строком на два роки. Прем'єр-міністром України може бути призначений громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, безперервно проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем призначення років і володіє офіційними мовами України. Одна й та сама особа не може бути Прем'єр-міністром України сумарно понад вісім календарних років — понад дві тисячі дев'ятисот двадцяти календарних днів. Громадянин України вноситься в список кандидатів на посаду Прем'єр-міністра України, за умови підтримки його кандидатури не менше ніж однієї п'ятої від конституційного складу народних депутатів Верховної Ради України. Разом із заявкою на включення його в список кандидатів на посаду Прем'єр-міністра України потенційний кандидат подає свою Програму розвитку України, яку він планує реалізувати на посаді Прем'єр-міністра України. Кожен кандидат на посаду Прем'єр-міністра України представляє свою Програму розвитку України на пленарному засіданні Верховної Ради України і відповідає на запитання народних депутатів щодо представленої програми. Прем'єр-міністр України призначається Верховною Радою України простою більшістю голосів від конституційного складу народних депутатів Верховної Ради України. Голосування у Верховній Раді України щодо призначення Прем’єр-міністра України проводиться у поіменному режимі. Рішення про призначення Прем’єр- міністра України приймається у формі постанови Верховної Ради України. Програма розвитку України знаходиться у вільному для громадян України доступі протягом всього терміну виконання Прем'єр-міністром України своїх обов'язків. Стаття 98. Новопризначений Прем'єр-міністр України, у день свого призначення, перед вступом на посаду особисто на пленарному засіданні Верховної Ради України складає присягу Прем'єр-міністра України і невідкладно після цього підписує її текст:
 
 "Присягаю на вірність народу України — кожному громадянину України. Присягаю ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 23
  • 24.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ усіма своїмидіями створювати найкращі умови для матеріального процвітання і вільного розвитку кожного громадянина України. Присягаю робити все що необхідно для забезпечення надійного захисту життя, здоров'я і власності кожного громадянина України від неправомірних дій посадових осіб органів республіканського і місцевого самоврядування, від злочинців і зовнішніх ворогів. Присягаю надійно захищати конституційні права і свободи кожного громадянина України, і забезпечити в Україні панування справжнього правосуддя. Присягаю сумлінно виконувати обов'язки Прем'єр-міністра України, завжди дотримуватися Конституції України та законів України”. Прем'єр-міністр України вступає на посаду з того моменту, коли він поставить свій підпис під текстом прийнятої ним присяги Прем'єр-міністра України. Підписаний Прем'єр-міністром України текст присяги зберігається в його особовій справі. Новопризначений Прем'єр-міністр України, який у день свого призначення на посаду не склал присяги, вважається таким, що відмовився від посади. Стаття 99. Діючий Премьер-министр Украины або діючий виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра України не може бути затриманий, заарештований чи взятий під варту правоохоронними органами місцевого або республіканського самоврядування, але може знаходиться під слідством і відповідати перед судом. Стаття 100. Прем'єр-міністр України: 1. забезпечує непорушення прав і свобод людини і громадянина з боку органів місцевого і республіканського самоврядування України, їх посадових осіб, а також з боку інших людей та інших держав; 2. забезпечує виконання Конституції та законів України органами місцевого і республіканського самоврядування України, їх посадовими особами, а також громадянами України та іншими людьми на території України; 3. забезпечує обороноздатність і суверенітет України, цілісність її території, громадський порядок та організовує боротьбу зі злочинністю; 4. керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми розвитку України, схваленої Верховною Радою України, та постанов Верховної Ради України. Спрямовує і координує роботу міністерств, інших виконавчих органів републіканского самоврядування; 5. утворює, реорганізовує та ліквідовує, відповідно до закону, міністерства та інші виконавчі органи республікансокго самоврядування, діючи в межах коштів, передбачених на їх утримання; 6. призначає на посади та звільняє з посад керівників міністерств та інших виконавчих органів республіканського самоврядування, які не входять до складу Кабінету Міністрів України; 7. здійснює управління об'єктами республіканської власності відповідно до закону; 8. забезпечує проведення фінансової, інвестиційної, податкової та митної політики; політики у сферах соціального захисту, освіти і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; 9. розробляє проект закону про Республіканський бюджет України; забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Республіканського бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання; 10. щорічно звітує перед громадянами України на засіданні Верховної Ради України про виконання Програми розвитку України; 11. представляє Україну в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю України, веде переговори та укладає міжнародні договори від імені України; 12. приймає рішення про визнання іноземних держав; 13. призначає і звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав; ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 24
  • 25.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 14. створюєі розформовує суди і прокуратури у визначеному законом порядку; 15. призначає на посаду та звільнення з посади Голову Служби безпеки України; 16. приймає в разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує в разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України; 17. є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах республіканської безпеки та оборони України; 18. вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань; 19. приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію Резервної армії України та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки для незалежності України; 20. присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання; 21. нагороджує республіканськими нагородами; 22. приймає рішення про прийняття до громадянства України та про надання притулку в Україні відповідно до закону; 23. створює в межах коштів, передбачених в Республіканському бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби; 24. звертається до Верховного Суду України для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України та призначення дострокових виборів нового складу Верховної Ради України у випадках, передбачених цією Конституцією; 25. здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України. Прем'єр-міністр України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам. Прем'єр-міністр України в межах своєї компетенції — на підставі та на виконання Конституції і законів України — видає укази і розпорядження, а також приймає рішення і підписує постанови від імені Кабінету Міністрів України, які є обов'язковими до виконання всіма республіканськими виконавчими органами України. Нормативно-правові акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших республіканських органів самоврядування підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом. Стаття 101. Для виконання покладених на нього Конституцією України обов'язків Прем'єр-міністр України формує Кабінет Міністрів України і здійснює безпосереднє керівництво цим вищим виконавчих органом системи республіканського самоврядування. Прем'єр-міністр України самостійно визначає структуру, кількісний і персональний склад Кабінету Міністрів відповідно до своєї Програми розвитку України і в рамках бюджету, які схвалені Верховної Ради України. Одноосібно призначає на посади членів Кабінету Міністрів України. Прем'єр-міністр України, при призначенні міністра - члена Кабінету Міністрів України, вказує його порядковий номер у списку кандидатів на тимчасове виконання обов'язків Прем'єр-міністра. Без вказівки такого порядкового номера призначення міністра є недійсним. Міністру, який призначений пізніше, не може бути присвоєний менший порядковий номер, ніж у раніше призначеного міністра. У разі смерті або ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 25
  • 26.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ відставки Прем'єр-міністра,його обов'язки тимчасово, до призначення Верховною Радою України нового Прем'єр-міністра, виконує міністр з найменшим порядковим номером у цьому списку. До призначення нового Прем'єр-міністра України продовжує діяти раніше затверджена Програма розвитку України. Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших виконавчих органів республіканського самоврядування визначаються Конституцією і законами України. Стаття 102. Прем'єр-міністр України і члени Кабінету міністрів України не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, займати посаду в будь- якому іншому місцевому або республіканському органі самоврядування, входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства або організації. На зборах власників підприємства або організації Прем'єр-міністр України і члени Кабінету Міністрів України мають право голосувати тільки як "утримався" (їм заборонено голосувати "за" або "проти"), незалежно від того, якою часткою підприємства або організації вони володіють і до якої міжнародної юрисдикції ці підприємства або організації відносяться. Кандидат на посаду Прем'єр-міністра України і кандидат на посаду члена Кабінету міністрів, не може бути призначений і не може вступити відповідну посаду, якщо це призведе до порушення ним вимог Конституції України щодо несумісності посади Премьер-министра Украины або члена Кабінету міністрів України з іншими видами діяльності. Стаття 103. Прем'єр-міністр України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Прем'єр-міністра України. Прем'єр-міністр України має право добровільно піти у відставку з поста прем'єр- міністра України. Добровільна відставка Прем'єр-міністра України вступає в силу з моменту проголошення ним заяви про відставку на засіданні Верховної Ради України. Прем'єр-міністр України може бути достроково відправлений у відставку простою більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради України після заслуховування його річного звіту про виконання Програми розвитку України. Прем'єр-міністр України може бути достроково відправлений у відставку в будь-який момент не менш як двома третинами голосів від конституційного складу Верховної Ради України. У разі дострокового відправлення у відставку Прем'єр-міністра України рішенням Верховної Ради України, відставка набирає силу в момент прийняття Верховною Радою України відповідної постанови. В разі відставки або смерті Прем'єр-міністра України, Верховна Рада України призначає нового Прем'єр-міністра України в строк не більше тридцяти календарних днів. У порядку, який визначений чинною Конституцією для призначення Прем'єр- міністра України. Розділ 6 - ПРАВОСУДДЯ Стаття 104. Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 26
  • 27.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Юрисдикція судівпоширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Громадяни України безпосередньо беруть участь у здійсненні правосуддя через присяжних. Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом Міжнародного кримінального суду. Стаття 105. В Україні діє трирівнева судова система, яка складається з судів першої інстанції, апеляційних судів і Верховного суду України. Судами першої інстанції є приватні суди і муніципальні суди. Громадяни та організації самостійно вирішують до якого суду їм звертатися — до приватного або до муніципального. Муніципальний суд утворюється, реорганізовується та ліквідовується рішенням місцевої ради, затвердженим на місцевому референдумі. Апеляційний суд утворюється, реорганізовується та ліквідовується законом. Верховний Суд України є найвищим судом у системі судоустрою України і виконує, в тому числі, функції касаційного і конституційного судів. Верховний Суд України суд утворюється та реорганізовується законом. У разі скасування вироку суду рішенням Верховного Суду України, як завідомо неправосудного, судді, які винесли такий завідомо неправосудний вирок, притягуються до кримінальної відповідальності і позбавляються права займати суддівську посаду. Судоустрій — організація та порядок діяльності судів в Україні, статус суддів, підстави і порядок звернення до суду, процедура розгляду судом справ і виконання рішень суду визначаються Конституцією України та законом. Створення надзвичайних, особливих та інших судів, які не передбачені Конституцією, заборонено. Стаття 106. Організація та порядок діяльності частных судів в Україні відрізняється від організації і порядку діяльності муніципальних, апеляційних і Верховного судів України. Організація та порядок діяльності частных судів в Україні визначаються статтею 107 Конституції. Організація та порядок діяльності муніципальних, апеляційних і Верховного судів в України визначаються статтями 108-114,117,118 Конституції. Стаття 107. Приватні суди здійснюють свою діяльність на комерційній основі у формі фізичної або юридичної особи. Приватний суд не є органом місцевого або республіканського самоврядування. Приватний суд самостійно проводить відбір і призначення своїх суддів. Приватний суд самостійно встановлює вартість своїх послуг і порядок їх сплати учасниками судового процесу або іншими зацікавленими сторонами. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 27
  • 28.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Приватний судмає право керуватися будь-яким існуючим законодавством. В тому числі, законодавством інших країн. А також законодавством розробленим або адаптованим самостійно даним судом, іншими судами, об'єднаннями судів, іншими організаціями або індивідуальними авторами. Приватний суд має право розглядати справу тільки в тому випадку, коли обидві сторони (позивач і відповідач) згодні з розглядом їх справи даним судом і даним суддею. Рішення приватного суду вступає в силу тільки в тому випадку, якщо обидві сторони розглянутої судом справи згодні з цим рішенням суду. Рішення приватного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим до виконання обома сторонами і відповідними органами місцевого і республіканського самоврядування. Приватний суд здійснює контроль за виконанням свого судового рішення. Рішення приватного суду не може бути оскаржене в апеляційному або Верховному суді України. Будь-яка зі сторін, розглянутої приватним судом справи, може в будь-який час (в тому числі, після всупленія рішення суду в силу) відкликати свою згоду з винесеним судовим рішенням. Замість оскарження рішення приватного суду, в разі незгоди однієї або обох сторін судового процесу з винесеним приватним судом рішенням, будь-яка зі сторін має право звернутися в інший приватний суд або в муніципальний суд України. При цьому, попередній судовий процес і відповідне рішення приватного суду не беруться до уваги муніципальним, апеляційним та Верховним судами України. Стаття 108. Верховний Суд України, в якості конституційного суду: 1. здійснює офіційне тлумачення Конституції України; 2. вирішує питання про відповідність Конституції України законів та інших правових актів Верховної Ради України та актів Прем'єр-міністра і Кабінету Міністрів України; 3. надає висновки про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість; 4. надає висновки про відповідність Конституції України (конституційність) питань, які пропонуються для винесення на Республіканський референдум з ініціативи громадян України; 5. вирішує питання щодо додержання конституційної процедури отставки Премьер-министра Украины; 6. вирішує питання щодо додержання конституційної процедури розпуску Верховної Ради України і призначення дострокових (позачергових) виборів нового складу Верховної Ради України; 7. вирішує питання про відповідність Конституції України (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано; 8. здійснює інші повноваження відповідно до цієї Конституції. Питання, передбачені пунктами 1-6, розглядаються за конституційними поданнями: щонайменше однієї десятої народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України; Прем'єр-міністра України; Генерального прокурора України, судді Верховного Суду, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 28
  • 29.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Діяльність ВерховногоСуду України, в рамках компетенції конституційного суду, ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов’язковості ухвалених ним рішень i висновків. Для забезпечення колегіальності рішень Верховного Суду України з конституційних питань, кожне рішення приймається колегією в кількості дев'яти суддів Верховного Суду України. Закони та інші акти за рішенням Верховного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Верховным Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується у встановленому законом порядку. Рішення та висновки, ухвалені Верховним судом України, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені. Стаття 109. Незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, винесеного щодо нього. За винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення ним тяжкого або особливо тяжкого злочину. Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком винесення суддею завідомо неправосудного судового рішення. Висновок про те, що судове рішення є неправосудним, робить Верховний Суд України під час пересмотрения соответствующего судового рішення в касаційному порядку. Суддя обіймає посаду безстроково. Звільняє суддю Прем'єр-міністр України, при наявності заяви судді про його відставку (звільнення) за власним бажанням або відповідного судового рішення. Звернутися до суду за отриманням такого рішення може Прем'єр-міністр України, посадова особа місцевого або республіканського органу самоврядування України, будь-який громадянин України. Підставами звільнення судді є: 1. досягнення суддею шістдесяти п’яти років; 2. припинення суддею громадянства України; 3. визнання судді безвісно відсутнім, визнання недієздатним або обмежено дієздатним; 4. смерть судді; 5. вчинення суддею злочину. 6. неспроможність виконувати повноваження за станом здоров’я; 7. порушення суддею вимог щодо несумісності; ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 29
  • 30.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 8. вчиненняістотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; 9. незгода на переведення до іншого суду у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якій суддя обіймає посаду; 10. порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна. 11. скасування Верховним Судом України вироку судді, як завідомо неправосудного. Стаття 110. Правосуддя здійснюють судді. У визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних. На посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє офіційними мовами. Закон повинен вимагати від судді муніципального суду знання також однієї або декількох місцевих додаткових офіційних мов. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді. Стаття 111. Призначення на посаду судді здійснюється Республіканської Виборчою Комісією. Республіканська Виборча Комісія визначає кандидатуру на посаду судді за результатами проведення конкурсу відповідно до статті 117 Конституції. Стаття 112. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: 1. рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 2. забезпечення доведеності вини; 3. змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості; 4. підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; 5. забезпечення обвинуваченому права на захист; 6. гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 7. розумні строки розгляду справи судом; 8. забезпечення права на апеляційний перегляд справи та на касаційне оскарження судового рішення; 9. обов’язковість судового рішення. Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства. Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних. За неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності. Стаття 113. Суд ухвалює рішення іменем України. Місцеві та республіканські органи самоврядування забезпечують виконання судового рішення у визначеному законом порядку. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 30
  • 31.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Контроль завиконанням судового рішення здійснює суд. Стаття 114. Україна, в особі органів місцевого і республіканського самоврядування, забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. В республіканському і місцевих бюджетах України окремо визначаються видатки на утримання судів. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. Стаття 115. В Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1. підтримання публічного обвинувачення в суді; 2. організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3. представництво інтересів органів місцевого і республіканського самоврядування в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Систему прокуратури України становлять: 1. Республіканська прокуратура України; 2. муніципальні прокуратури. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом. На посаду прокурора може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє офіційними мовами. Закон повинен вимагати від прокурора муніципальної прокуратури знання також однієї або декількох місцевих додаткових офіційних мов. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду прокурора. Призначення на посаду прокурора здійснюється Республіканської Избирательной Комиссией України. Республіканська Виборча Комісія України визначає кандидатуру на посаду прокурора за результатами проведення конкурсу відповідно до статті 117 Конституції. Прокурор обіймає посаду безстроково. Звільняє прокурора Прем'єр-міністр України, при наявності заяви прокурора про його відставку (звільнення) за власним бажанням або соответствующего судебного решения. Звернутися до суду за отриманням такого рішення може Прем'єр-міністр України, посадова особа місцевого або республіканського органу самоврядування України, будь-який громадянин України. Підставами для звільнення прокурора є: 1. досягнення прокурором шістдесяти п’яти років; 2. припинення прокурором громадянства України; 3. визнання прокурора безвісно відсутнім, визнання недієздатним або обмежено дієздатним; 4. смерть прокурора; 5. вчинення прокурором злочину; 6. неспроможність виконувати повноваження за станом здоров’я; ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 31
  • 32.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 7. порушенняпрокурором вимог щодо несумісності; 8. вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом прокурора або виявило його невідповідність займаній посаді; 9. незгода на переведення до іншої прокуратури у разі ліквідації чи реорганізації прокуратури, в якій прокурор обіймає посаду; 10. порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна. Вплив на прокурора у будь-який спосіб забороняється. Республиканську прокуратуру в Україні очолює Генеральний прокурор. Відносно Генерального прокурора діють ті ж правила призначення і звільнення, як для всіх прокурорів в Україні. Строк повноважень Генерального прокурора становить шість років. Одна й та ж особа не може бути призначена на посаду Генерального прокурора два рази поспіль. Генерального прокурора не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом. За винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення ним тяжкого або особливо тяжкого злочину. В Україні діє інституті приватного кримінального переслідування, який дозволяє будь- якому громадянину України замість прокурора представляти у кримінальному суді з боку звинувачення свої власні інтереси, інтереси іншого громадянина, групи осіб або організації. Стаття 116. Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Представництво будь-якої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення за згодою цієї особи може здійснювати адвокат, сама особа або будь- який громадянин України. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Стаття 117. У визначених Конституцією випадках Республіканська Виборча Комісія на конкурсній основі вибирає кандидатів і призначає їх на відповідні посади до органів місцевого і республіканського самоврядування. Порядок проведення конкурсу Республіканської Виборчою Комісією: 1. При появі вакантної посади Республіканська Виборча Комісія не пізніш як через сім днів оголошує відкритий конкурс на зайняття цієї вакантної посади. Інформація про конкурс та умови його проведення в той же день публікується на офіційному інформаційному порталі Республіканської Виборчої Комісії. 2. Будь-який громадянин України, який з його точки зору відповідає кваліфікаційним вимогам до даної вакансії, може подати заявку на участь своєї кандидатури в оголошеному конкурсі. Одному і тому ж громадянину заборонено брати участь одночасно більш ніж в одному конкурсі. 3. Всі без винятку громадяни, які подали заявку на участь в конкурсі, включаються Республіканської Виборчою Комісією в список кандидатів на ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 32
  • 33.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ вакантну посаду.Кількість громадян, які включаються в список кандидатів, не обмежена. 4. Прийом заявок Республіканської Виборчою Комісією здійснюється протягом тридцяти календарних днів з дня оголошення конкурсу. 5. Республіканська Виборча Комісія протягом усього часу проведення конкурсу забезпечує постійну присутність у відкритому доступі списку кандидатів та інформації, яку вони вказали у своїх заявках. Достовірність зазначеної учасниками конкурсу інформації та відповідність кандидатів кваліфікаційним вимогам відповідної посади можуть бути вільно перевірені кожним громадяни України. 6. При виявленні недостовірності поданої учасником конкурсу інформації або невідповідності учасника конкурсу кваліфікаційним вимогам даної вакантної посади, будь-який громадянин України може зняти кандидатуру такого учасника з конкурсу, подавши відповідний судовий позов протягом 60 днів з дня оголошення конкурсу Республіканської Виборчою Комісією. Суд зобов'язаний прийняти рішення по такому позову протягом 25 календарних днів. У разі задоволення такого позову судом, Республіканська Виборча Комісія виключає даного учасника зі списку кандидатів, і виключений зі списку кандидатів громадянин притягається до юридичної відповідальності за порушення вимог Конституції. Громадянину, який судом був виключений зі списку кандидатів, заборонено подавати нову заявку для участі в цьому ж конкурсі, а Республіканської Виборчої Комісії заборонено приймати від нього таку заявку. 7. Республіканська Виборча Комісія не пізніш як через 97 календарних днів з дня оголошення конкурсу, шляхом проведення відкритої лотереї, вибирає переможця конкурсу з тих кандидатів, які залишилися у списку. Протокол Республіканської Виборчої Комісії є офіційним документом про призначення відібраних за допомогою лотереї кандидатів на відповідні посади. 8. У разі одночасного існування кількох вакансій, до кандидатів на які пред'являються однакові кваліфікаційні вимоги, Республіканська Виборча Комісія оголошує і проводить для таких вакансій загальний конкурс з єдиним списком кандидатів. Визначення переможців такого загального конкурсу проводиться в рамках одного розіграшу, по одному переможцю для кожної вакансії. Переможці конкурсу для кожної вакансії визначаються в тій послідовності, в якій вакансії були перераховані при оголошенні даного конкурсу Республіканської Виборчою Комісією. Стаття 118. Суддям і прокурорам заборонено суміщати виконання своїх обов'язків з іншою діяльністю, яка може викликати конфлікт інтересів: 1. Судді і прокурори не мають права суміщати свою посаду судді з іншою роботою, належати до політичних партій, профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, займати посаду в будь- якому іншому місцевому або республіканському органі самоврядування, входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства або організації. 2. На зборах власників підприємства або організації судді і прокурори мають право голосувати тільки як "утримався" (їм заборонено голосувати "за" або "проти"), незалежно від того, якою часткою підприємства або організації він володіє і до якої міжнародної юрисдикції ці підприємства або організації відносяться. 3. Кандидат на посаду судді або прокурора не може бути призначений і не може вступити на відповідну посаду, якщо це призведе до порушення ним вимог Конституції України щодо несумісності посади судді з іншими видами діяльності. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 33
  • 34.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Розділ 7- ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ Стаття 119. Територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності її території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні управління адміністративно-територіальними одиницями України, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. Стаття 120. Систему адміністративно-територіального устрою України складають населені пункти. Населені пункти можуть в своїй назві класифікуватися як місто, село, селище, хутір або можуть за законом мати будь-яке інше визначення. Стаття 121. Об'єднання декількох населених пунктів в один, а також поділ одного населеного пункту на кілька населених пунктів відбувається за рішенням муніципальних рад цих населених пунктів, після їх ратифікації на муніципальних референдумах. Классификация вновь созданного населённого пункта определяется законом. Класифікація новоствореного населеного пункту визначається законом. Розділ 8 - МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ Стаття 122. Місцеве самоврядування є правом муніципальної громади — жителів адміністративно-територіальної единици — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється громадянином в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через муніципальні ради та інши органи місцевого самоврядування. Питання поділу населених пунктів на райони та організація управління районами в населених пунктах належить до компетенції муніципальних рад. Жителі населених пунктів можуть створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення, які діють в рамках законів України. Стаття 123. До складу муніципальної ради входять депутати, які обираються жителями населеного пункту на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень муніципальної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить два роки. Припинення повноважень муніципальної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради. Новообрана муніципальна рада зобов'язана протягом тридцяти календарних днів обрати главу муніципалітету який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Голова муніципалітету обирається простою більшістю голосів від повного складу депутатів муніципальної ради. Термін повноважень чинного глави муніципалітету закінчується в день обрання нового глави муніципалітету, але не може бути більше двох років. Чергові вибори муніципальних рад відбуваються в останню неділю жовтня четвертого року повноважень відповідної ради, обраної на чергових виборах. Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 34
  • 35.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Стаття 124.Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності муніципальних громад. Муніципальні громади можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій та установ, створювати для цього відповідні органи і служби. Стаття 125. Муніципальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації та установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Стаття 126. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на території відповідної адміністративно-територіальної единици. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду. Стаття 127. Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку. Стаття 128. Інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом. Розділ 9 - ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ Стаття 129. Законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України Прем'єр-міністром України або не менш як третиною народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Поданий до Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Конституції України, повинен бути прийнятий не менш як двома третинами народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Принятий Верховной Радой законопроект про внесення змін до Конституції України повинен бути затверджений республиканским референдумом, який призначається Верховною Радою України. Стаття 130. Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 35
  • 36.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Стаття 131.Законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою України, і закон не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту. Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції України. Стаття 132. Законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Верховного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 128 і 129 цієї Конституції. Розділ 10 - ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 133. Конституція України набуває чинності з дня її прийняття. Розділ 11 - ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України. 2. Верховна Рада України після прийняття Конституції України здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією.
 
 Чергові вибори до Верховної Ради України проводяться у _______ ____ року. 3. Вибори нового Прем’ер-міністра України проводяться _______ ____ року. 4. Президент України припиняє здійснення своїх повноважень після прийняття даної Конституції. 5. Чинний на момент прийняття даної Конституції Прем'єр-міністр України до обрання Верховною Радою України нового Премьер-міністра України виконує свої обов'язки відповідно до даної Конституції. 6. Верховний Суд України на перехідний період - з моменту прийняття даної Конституції і до прийняття Верховною Радою України рішення про закінчення такого перехідного періоду - формується на території Великобританії відповідно до закону. 7. До формування відповідно до даної Конституції Верховного Суду України тлумачення Конституції та законів здійснює Верховна Рада України. 8. Протягом місяця з дня прийняття даної Конституції місцеві державні адміністрації передають справи виконавчим комітетам відповідних муніципальних рад, а Президент України, посаду якого ліквідовано, Прем'єр- міністру України. 9. Сільські, селищні, міські ради та голови цих рад після набуття чинності Конституцією України здійснюють визначені нею повноваження до обрання нового складу цих рад у _______ ____ року.
 
 Районні та обласні ради, припиняють здійснення своїх повноважень з дня прийняття даної Конституції і протягом місяця передають справи відповідним муніципальним радам. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 36
  • 37.
    КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 10.Прокуратура продовжуєвиконувати свои обов'язки відповідно до чинних законів.
 
 Вибори прокурорів усіх рівнів відповідно до даної Конституції проводяться в _______ ____ року. 11.Суди України здійснюють свої повноваження відповідно до чинного законодавства України до сформування системи судів відповідно до даної Конституції. 12.Судді всіх судів в Україні, обрані чи призначені до дня набуття чинності цією Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження згідно з чинним законодавством до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені, якщо не будуть усунені з посади відповідно до даної Конституції або закону. *** Конституція України прийнята на _______ сесії Верховної Ради України
 __ _______ ____ року. ІНСТИТУТ ВІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 37