У 2020 році ВРП внесла Президентові України подання про призначення 530 суддів до місцевих судів: 525 – до місцевих загальних судів; 4 – до місцевих господарських судів; 1 – до місцевого адміністративного суду.

1. Інформаційно-аналітичний
звіт про діяльність
Вищої ради правосуддя
у 2020 році
Київ
2021

2. Зміст
Вступ................................................................................................................................. 3
І. Документообіг у Вищій раді правосуддя................................................................... 7
II. Розгляд матеріалів Вищою радою правосуддя......................................................... 8
1. Внесення Президентові України подань про призначення суддів на посади,
припинення відставки..................................................................................................... 8
2. Розгляд матеріалів про переведення, відрядження, відсторонення суддів.. 10
3. Розгляд матеріалів про звільнення суддів з посад ......................................... 11
4. Розгляд скарг на рішення у дисциплінарних справах ................................... 14
5. Розгляд справ і ухвалення рішень стосовно порушення суддями і
прокурорами вимог щодо несумісності ...................................................................... 14
6. Вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету
правосуддя...................................................................................................................... 15
7. Надання згоди на затримання, утримання під вартою чи арештом,
відсторонення судді у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності 18
8. Затвердження консультативних висновків щодо законопроєктів................. 20
ІІІ. Розгляд дисциплінарних скарг ............................................................................... 26
IV. Розгляд матеріалів Дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя......... 27
V. Надходження та розгляд звернень, прийом громадян........................................... 32
VІ. Юридичне забезпечення діяльності Вищої ради правосуддя............................. 33
VIІ. Стратегічне планування та аналіз забезпечення діяльності системи
правосуддя...................................................................................................................... 34
VIIІ. Управління по роботі з персоналом.................................................................... 36
ІХ. Міжнародне співробітництво................................................................................. 36
Х. Інформування про діяльність Вищої ради правосуддя через офіційний сайт
Вищої ради правосуддя, комунікація з громадськістю.............................................. 38

3. 3
Вступ
Вища рада правосуддя1
є колегіальним, незалежним конституційним
органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на
постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування
на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування
доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання
норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів
і прокурорів.
Вищу раду правосуддя утворено шляхом реорганізації Вищої ради юстиції
на підставі пункту 4 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону
України № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», прийнятого 21 грудня
2016 року в межах судової реформи (далі – Закон № 1798-VIII).
12 січня 2017 року Вищою радою юстиції прийнято рішення про
реорганізацію Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя, набуття членами
Вищої ради юстиції статусу членів Вищої ради правосуддя та здійснення
повноважень членів Вищої ради правосуддя.
Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних
осіб – підприємців та громадських формувань 15 березня 2017 року в результаті
перетворення утворена Вища рада правосуддя.
До складу Вищої ради правосуддя відповідно до приписів частини першої
статті 5 Закону № 1798-VIII входять десять членів, обраних з’їздом суддів
України із числа суддів чи суддів у відставці, два призначаються Президентом
України, по два обираються Верховною Радою України, з’їздом адвокатів
України, всеукраїнською конференцією прокурорів, з’їздом представників
юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, а також Голова
Верховного Суду за посадою.
Функціонування Ради відповідно до статті 27 Закону № 1798-VIII
забезпечується секретаріатом. Положення про секретаріат Вищої ради правосуддя
затверджено рішенням Ради від 23 березня 2017 року № 579/0/15-17 (зі змінами).
Для забезпечення здійснення членами Вищої ради правосуддя своїх
повноважень діє служба інспекторів Ради зі штатною чисельністю, визначеною
Вищою радою правосуддя 13 січня 2017 року.
Особливості діяльності інспекторів Вищої ради правосуддя визначаються
Положенням про інспектора Вищої ради правосуддя, затвердженим рішенням
ВРП від 15 серпня 2017 року № 2440/0/15-17 (зі змінами).
У 2020 році Рада продовжила послідовну реалізацію основних завдань,
передбачених статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону № 1798-VIII.
Одним із викликів, що постали перед судовою системою у 2020 році, є
кадровий дефіцит у судах і, як наслідок, надмірне навантаження в більшості судів,
що призводить, перш за все, до незабезпечення державою права доступу громадян
до правосуддя.
1
Далі – також Рада, ВРП.

4. 4
Варто наголосити, що відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України від
16 жовтня 2019 року № 193-IX «Про внесення змін до Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності
органів суддівського врядування» припинено повноваження членів Вищої
кваліфікаційної комісії суддів України2
. Після набрання чинності вказаним
Законом (7 листопада 2019 року) та протягом 2020 року так і не була поновлена
робота ВККС України.
Відсутність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України призвела до
зупинення процесу відбору, завершення кваліфікаційного оцінювання,
переведення, відрядження суддів протягом більшої частини 2020 року, а також
призначення суддів.
Крім того, слід зазначити, що впродовж 2020 року майже вдвічі більше
суддів порівняно із 2019 роком скористались своїм правом на відставку. У
середньому Рада звільняє у відставку близько 20 суддів. Протягом року Рада
звільнила у відставку 249 суддів.
Загалом дефіцит суддівських кадрів на кінець 2020 року становив
1900 суддів. Через відсутність суддів на кінець 2020 року не здійснює правосуддя
1 суд (немає жодного судді). Такими, що не завершили процедуру проходження
кваліфікаційного оцінювання (за інформацією ВККС України), залишаються
понад 2100 суддів.
У минулому році Вища рада правосуддя в межах визначених законом
повноважень працювала над подоланням кадрового дефіциту в судах України.
Слід зазначити, що 20 червня 2020 року набрав чинності Закон України від
4 червня 2020 року № 679-ІХ «Про внесення змін до Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» щодо відрядження суддів та врегулювання інших
питань забезпечення функціонування системи правосуддя в період відсутності
повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» (далі – Закон
№ 679-ІХ).
Згідно із Законом № 679-ІХ Вища рада правосуддя у період відсутності
повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ухвалює без
рекомендації чи подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України рішення
про:
1) відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації та про
дострокове закінчення відрядження судді;
2) переведення судді відповідно до Закону України «Про забезпечення прав
і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території
України», а в разі закінчення у такого судді п’ятирічного строку повноважень –
внесення Президенту України подання про призначення на посаду судді до суду,
визначеного в рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про
переведення, якщо до набрання чинності цим Законом такий суддя пройшов
кваліфікаційне оцінювання в порядку, передбаченому законом;
2
Далі також – ВККС України.

5. 5
3) внесення Президенту України подання про призначення на посаду судді,
повноваження якого припинилися у зв’язку із закінченням строку, на який його
було призначено, якщо до набрання чинності цим Законом колегією Вищої
кваліфікаційної комісії суддів України було визнано суддю таким, що відповідає
займаній посаді;
4) внесення Президенту України подання про призначення судді у відставці
до суду тієї самої спеціалізації та не вищого рівня (крім Верховного Суду) на
підставі заяви такого судді, якщо до набрання чинності цим Законом такий суддя
пройшов кваліфікаційне оцінювання в порядку, передбаченому законом;
5) внесення змін до порядку відрядження судді до іншого суду тієї самої
спеціалізації.
У 2020 році Рада внесла Президентові України подання про призначення
530 суддів до місцевих судів, 74 з яких – судді, яких рішенням колегії ВККС
України визнано такими, що відповідають займаним посадам, та які були
призначені в порядку, визначеному Законом № 679-ІХ.
З метою вирішення проблеми надмірного навантаження в судах Радою
приймалися рішення про відрядження суддів до судів з надмірним рівнем судового
навантаження та судів, які припинили свою роботу та здійснення правосуддя у
яких було неможливим.
Протягом минулого року за результатами прийнятих Радою рішень про
відрядження суддів було відновлено роботу двох судів, правосуддя в яких не
здійснювалось.
Також у 2020 році нагальною залишалась проблема недостатнього
фінансування судів, що спричинило недофінансування апаратів судів, значне
зниження розміру заробітної плати їх працівників, а також зменшення інших
видатків для здійснення правосуддя. У зв’язку із цим деякі суди припинили
надсилання поштової кореспонденції.
Вища рада правосуддя докладала максимальних зусиль для виправлення
вказаної ситуації. Зокрема, за результатами опрацювання звернень щодо проблем
фінансування місцевих та апеляційних судів Вища рада правосуддя у 2020 році
ініціювала відповідні звернення до Прем’єр-міністра України, Міністра фінансів
України, голів парламентських комітетів з питань правової політики та з питань
бюджету, Національного агентства з питань державної служби.
Також 26 березня 2020 року Радою прийнято рішення про затвердження
публічного звернення до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України
щодо необхідності внесення у найкоротший строк змін до Закону України
«Про Державний бюджет України на 2020 рік» у частині збільшення Державній
судовій адміністрації України3
видатків на забезпечення здійснення правосуддя
місцевими та апеляційними судами.
Слід зазначити, що в умовах оголошеного Кабінетом Міністрів України
режиму надзвичайної ситуації та карантину з метою запобігання поширенню на
території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої
3
Далі також – ДСА України.

6. 6
коронавірусом SARS-CoV-2, Вища рада правосуддя доклала необхідних зусиль
для запровадження в судах механізмів електронного судочинства, в тому числі
проведення судових засідань у режимі відеоконференцзв’язку.
Одним із таких заходів було звернення Ради до Президента України,
Верховної Ради України із пропозицією внести до процесуальних кодексів зміни,
які б забезпечили право осіб на доступ до правосуддя в умовах карантину, в
частині, що стосується проведення засідань органів судової влади в режимі
реального часу через мережу Інтернет та продовження (зупинення) строків на
оскарження судових рішень (рішення Ради від 26 березня 2020 року
№ 880/0/15-20).
Крім того, протягом 2020 року Радою були вжиті заходи для проведення
засідань Ради та Дисциплінарних палат у режимі відеоконференцій (за винятком
закритих). Загалом було проведено 192 засідання Ради та Дисциплінарних палат в
режимі відеоконференцій, понад 90 % матеріалів щодо внесення Президентові
України подань про призначення на посади суддів розглядались в онлайн-режимі.
Наприкінці 2020 року Вища рада правосуддя розпочала використовувати у
роботі модуль «Електронний кабінет» підсистеми «Електронний суд». Зокрема,
22 грудня 2020 року Радою затверджено Зміни до Регламенту Вищої ради
правосуддя, якими врегульовано порядок надходження та розгляду документів в
електронному вигляді.
Повідомлення про втручання в діяльність суддів щодо здійснення
правосуддя, заяви щодо несумісності, дисциплінарні скарги можна подавати до
ВРП не лише в письмовій, а й в електронній формі через вказаний модуль або
надсилати на офіційну електронну адресу Ради.
З огляду на викладене у 2020 році Рада ефективно виконувала покладені на
неї завдання і продовжуватиме спрямовувати зусилля на належне виконання своїх
повноважень.

7. 7
І. Документообіг у Вищій раді правосуддя
У 2020 році документообіг Вищої ради правосуддя становив
95 547 документів, що на 7211 (7 %) менше, ніж у 2019 році (102 758).
Окремі з них:
звернення громадян – 13 821 (у 2019 році – 12 532);
депутатські звернення – 238 (у 2019 році – 211);
інформаційні запити – 704 (у 2019 році – 668);
звернення установ, організацій – 1577 (у 2019 році – 1900);
звернення суддів (без врахування повідомлень про втручання) – 7225
(у 2019 році – 7624);
повідомлення про втручання в діяльність судді – 341 (у 2019 році – 450).
скарги щодо дисциплінарного проступку суддів – 10 489 (у 2019 році –
9804).
Загалом у минулому році розподілено 12 737 матеріалів (у 2019 році –
19683).
Порівняльний аналіз показників надходження документів за категоріями
наведено на гістограмі 1.
Гістограма 1. Співвідношення показників надходження до ВРП документів
за категоріями у 2019–2020 роках

8. 8
II. Розгляд матеріалів Вищою радою правосуддя
Протягом звітного періоду проведено на 7 засідань більше, ніж у 2019 році
(101 засідання Вищої ради правосуддя, у 2019 році – 94 засідання).
Відповідно до статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Радою
прийнято 1661 акт (у 2019 році – 1879 актів).
Діаграма 1. Загальна кількість актів, прийнятих Вищою радою правосуддя у 2020 році
Вища рада правосуддя протягом звітного періоду продовжила послідовну
реалізацію основних завдань, передбачених статтею 131 Конституції України та
статтею 3 Закону № 1798-VIII.
1. Внесення Президентові України подань про призначення суддів на посади,
припинення відставки
У 2020 році на розгляд Ради винесено 583 матеріали про призначення
кандидатів на посади суддів: завершено розгляд 544 матеріалів (аналогічно у
2019 році – 544); відкладено розгляд 39 матеріалів.
За результатами розгляду вказаних матеріалів Радою прийнято 530 рішень
про внесення Президентові України подання про призначення 530 кандидатів на
посади суддів, що становить 31,9 % від загальної кількості прийнятих Радою
актів.
Незважаючи на те, що майже незмінною залишилась загальна кількість
суддів (у 2019 році – 527), стосовно яких Радою прийняті рішення про внесення
Президентові України подання про призначення на посади суддів, на 28 %
порівняно з 2019 роком збільшилась кількість прийнятих Радою рішень про

9. 9
внесення Президентові України подання про призначення на посади суддів до
місцевих судів – 530 суддів проти 414 суддів у 2019 році.
Інформація про прийняті Радою рішення про внесення Президентові
України подань про призначення за видами судів:
Рада також приймала рішення про відмову у внесенні Президентові України
подання про призначення на посади суддів. Протягом 2020 року було прийнято
6 таких рішень (в тому числі за результатами розгляду заяв суддів у відставці).
Разом із тим питома вага рішень про відмову у внесенні Президентові України
подання про призначення на посади суддів у загальній кількості актів, прийнятих
за результатами розгляду цієї категорії матеріалів, становить 1,1 %.
Крім того, Радою прийнято 8 рішень про залишення без розгляду
рекомендацій ВККС України про призначення на посади суддів загальних
місцевих судів та місцевого адміністративного суду у зв’язку з відсутністю
волевиявлення кандидатів щодо зайняття посад суддів у вказаних судах з різних
причин, зокрема у зв’язку з перебуванням на розгляді Ради рекомендацій ВККС
України про призначення на посади суддів до інших судів.
Із вказаної кількості прийнятих Радою у 2020 році рішень про внесення
Президентові України подання про призначення на посади суддів 14 %
(74 рішення) становлять рішення, прийняті відповідно до підпункту 3
пункту 2 розділу II Закону № 679-ІХ. Це рішення стосовно суддів, яких рішенням
колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що
відповідають займаним посадам.
Також у 2020 році до Ради надійшло 9 заяв суддів у відставці про
призначення в порядку, передбаченому Законом № 679-ІХ. За результатами
розгляду двох з них прийняті рішення про відмову у внесенні Президентові
України подання про призначення на посади суддів, інші – перебувають на
розгляді Ради.

10. 10
За звітний період Президентові України внесено подання про призначення
530 кандидатів на посади суддів, 417 з яких Президентом України були призначені
відповідними указами (26 указів).
Загалом у 2020 році Президентом України видано 38 указів про призначення
516 суддів, тоді як у 2019 році 32 укази Президента України про призначення
574 суддів (з урахуванням подань, внесених у попередні періоди).
Протягом 2020 року до ВРП надійшло 2 матеріали про припинення
відставки судді в порядку статті 145 Закону України «Про судоустрій і статус
суддів», за результатами розгляду 1 матеріалу Радою прийнято рішення про
відмову у припиненні відставки, 1 матеріал наразі перебуває на розгляді
(у 2019 році надійшло 8 матеріалів про припинення відставки судді та прийнято
7 рішень про відмову у припиненні відставки судді).
2. Розгляд матеріалів про переведення, відрядження, відсторонення суддів
У зв’язку з неможливістю здійснення правосуддя у відповідному суді,
виявленням надмірного рівня судового навантаження у відповідному суді,
припиненням роботи суду у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями,
заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами
Вища рада правосуддя відповідно до статті 55 Закону України «Про судоустрій і
статус суддів» на підставі подання ВККС України ухвалює рішення про
відрядження судді, за його згодою, до іншого суду того самого рівня і спеціалізації
для здійснення правосуддя.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Закону № 679-ІХ Рада у
період відсутності повноважного складу ВККС України ухвалює без рекомендації
чи подання ВККС України рішення про відрядження судді до іншого суду того
самого рівня і спеціалізації та про дострокове закінчення відрядження судді.
У 2020 році до Вищої ради правосуддя надійшло 51 повідомлення ДСА
України про необхідність розгляду питання про відрядження суддів до 58 судів з
надмірним рівнем судового навантаження.
Вищою радою правосуддя прийняті рішення про початок процедури
відрядження (як тимчасового переведення) до 50 судів, про що на офіційному
вебсайті Ради розміщено відповідні оголошення. У зв’язку з розміщенням
вказаних оголошень до ВРП надійшли згоди на відрядження від 118 суддів.
За результатами розгляду вказаних матеріалів Вищою радою правосуддя
прийняті рішення про відрядження 34 суддів до 20 судів з надмірним рівнем
судового навантаження та до 2 судів, які припинили свою роботу та здійснення
правосуддя в яких було неможливим (Станично-Луганський районний суд
Луганської області, Рокитнянський районний суд Київської області).
Так, відрядження двох суддів до Станично-Луганського районного суду
Луганської області дало можливість відновити здійснення правосуддя у цьому суді
(рішення від 19 листопада 2020 року №№ 3182/0/15-20, 3183/0/15-20). Вказаний
суд припинив свою роботу у зв’язку з проведенням антитерористичної операції. У
липні 2014 року у зв’язку з обстрілом незаконними збройними формуваннями

11. 11
селища міського типу Станиці Луганської Луганської області пошкоджено будівлю
Станично-Луганського районного суду Луганської області. Реконструкція
приміщення суду тривала протягом 2018 – 2019 років. У 2020 році створено
належні умови для його роботи.
Крім того, відновлено доступ громадян до правосуддя у Рокитнянському
районному суді Київської області, правосуддя у якому не здійснювалось у зв’язку
з тим, що 3 штатні посади суддів були вакантними. До Вищої ради правосуддя
надійшла одна згода судді на відрядження до вказаного суду і відповідно до
рішення Ради (рішення від 22 грудня 2020 року № 3580/0/15-20) суддю
Лисянського районного суду Черкаської області відряджено до Рокитнянського
районного суду Київської області строком на один рік.
Також у звітному періоді Вищою радою правосуддя в порядку статей 70, 71
Закону України «Про Вищу раду правосуддя» прийнято 2 рішення про
переведення 2 суддів на підставі та в межах рекомендацій Вищої кваліфікаційної
комісії суддів України.
Для порівняння, у 2019 році на виконання повноважень щодо переведення
суддів Вищою радою правосуддя ухвалено 190 рішень про переведення
190 суддів.
Протягом 2019 року ухвалено 39 рішень про відрядження 39 суддів до
іншого суду того самого рівня і спеціалізації та про продовження строку такого
відрядження.
В порядку застосування дисциплінарного стягнення Дисциплінарні палати
Вищої ради правосуддя внесли на розгляд ВРП 11 подань про тимчасове
відсторонення судді від здійснення правосуддя, за результатами розгляду яких
Радою прийнято 11 рішень про тимчасове відсторонення 11 суддів від здійснення
правосуддя (у 2019 році також 11 суддів).
3. Розгляд матеріалів про звільнення суддів з посад
За звітний період Радою ухвалено рішення щодо звільнення 252 суддів з
посад за загальними обставинами, що майже на 70 % більше, ніж у 2019 році
(148), зокрема у відставку – 249 (у 2019 році – 132), у зв’язку з неспроможністю
виконувати повноваження за станом здоров’я – 0 (у 2019 році – 1), у зв’язку з
поданням заяви за власним бажанням – 3 (у 2019 році – 15).
Підстави звільнення суддів у звітному періоді наведено на гістограмі 2.
Слід зауважити, що за 22 роки діяльності Вищої ради правосуддя (юстиції)
найбільше заяв суддів про відставку розглядалося у 2010 році (368 рішень),
2013 році (243 рішення), 2015 році (362 рішення), 2016 році (1449 рішень),
2017 році (405 рішень). Така кількість прийнятих рішень зумовлена надходженням
заяв суддів про звільнення, що, у свою чергу, пояснюється:

12. 12
Гістограма 2. Кількість суддів, звільнених ВРП з посад за загальними обставинами
у 2010 році – прийняттям Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
згідно з яким змінювався розмір вихідної допомоги судді у зв’язку з виходом у
відставку, а також не передбачалося такої підстави звільнення, як відставка за
станом здоров’я, що перешкоджає продовженню виконання обов’язків, яка була
передбачена статтею 43 Закону України «Про статус суддів»;
у 2013 році – запланованим внесенням змін до Конституції України про
здійснення правосуддя, збільшенням граничного віку перебування на посаді судді
та іншими можливими змінами щодо статусу судді;
у 2015 році – анексією у 2014 році Автономної Республіки Крим,
проведенням на території Донецької та Луганської областей антитерористичної
операції, що призвело до зміни місцезнаходження деяких судів цих областей, у
зв’язку із чим суттєво збільшилася кількість суддів, які виявили бажання
звільнитись. Крім того, з березня 2014 року по червень 2015 року Рада не
здійснювала свої повноваження, оскільки із дня набрання чинності Законом
України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» повноваження
членів Вищої ради юстиції, крім тих, які перебували у цьому органі за посадою,
припинились.
У 2016 році плинність кадрів зумовлена реформуванням судової системи
(внесення відповідних змін до Конституції України, прийняття Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» в новій редакції та надання фінансових гарантій
суддям при виході у відставку).
У 2017 році Вища рада правосуддя розглянула заяви суддів про звільнення
за загальними обставинами, що надійшли до Вищої ради юстиції в минулі роки,

13. 13
але не були розглянуті через їх зупинення до вирішення питання щодо звільнення
суддів за особливих обставин, відкладення розгляду питань про звільнення суддів
з різних підстав (для проведення додаткової перевірки, за заявою судді тощо).
Розпочаті у 2016 році судова реформа та процедура кваліфікаційного оцінювання
суддів на відповідність займаній посаді, яка проводилась Вищою кваліфікаційною
комісією суддів України, також певною мірою вплинули на бажання суддів
звільнитися у відставку.
У 2020 році плинність кадрів пов’язана із внесенням у вересні 2018 року
змін до статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» шляхом
доповнення частиною другою, якою передбачено, що до стажу роботи на посаді
судді зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо
якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, що
призвело до зменшення строку, який надає право на відставку. Також збільшення
останніми роками кадрового дефіциту суддів у судах та збільшення судового
навантаження вплинули на рішення суддів обіймати посаду надалі.
Разом із тим протягом звітного періоду ВРП прийнято лише 29 рішень про
звільнення з посад суддів за особливими обставинами, що в 3,4 рази менше, ніж у
2019 році.
За вказаний період за поданням Дисциплінарних палат Вищою радою
правосуддя прийнято 13 рішень про звільнення 13 суддів із посад за вчинення
істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування
обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність
займаній посаді, що на 40 рішень менше, ніж у 2019 році.
Підстава звільнення
Кількість суддів, стосовно яких
прийнято рішення про звільнення Абсолютна
динаміка
2020 рік 2019 рік
Вчинення істотного дисциплінарного
проступку (за поданням ДП) 13 53 - 40
Вчинення істотного дисциплінарного
проступку (за рекомендацією ВККС України) 0 2 - 2
Вчинення істотного дисциплінарного
проступку (за результатами перегляду
рішення ВРЮ, ВРП після скасування ВС
Постанови Верховної Ради України про
звільнення судді за порушення присяги, а
також після перегляду рішення
Європейським судом з прав людини у справі
«Куликов та інші проти України») 12 11 1
Порушення суддею вимог щодо несумісності 0 1 - 1
Непідтвердження відповідності займаній
посаді 4 32 28
УСЬОГО 29 99 70

14. 14
Крім того, Радою прийнято 4 рішення про звільнення 4 суддів з посад на
підставі підпункту 4 пункту 161
розділу XV «Перехідні положення» Конституції
України відповідно до подань з рекомендацією Вищої кваліфікаційної комісії
суддів України про звільнення з посад, оскільки за результатами кваліфікаційного
оцінювання їх визнано такими, що не відповідають займаній посаді.
4. Розгляд скарг на рішення у дисциплінарних справах
Протягом 2020 року до Вищої ради правосуддя надійшло 89 скарг на
рішення у дисциплінарних справах: від суддів (67), прокурорів (2), скаржників
(20), а у 2019 році – 161 скарга на рішення у дисциплінарних справах: від
суддів (96), прокурорів (43), скаржників (22).
Інформація про результати розгляду скарг суддів та скаржників на рішення
у дисциплінарних справах наведена у розділі IV Розгляд матеріалів
Дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя (сторінка 31).
У 2020 році розглянуто також 12 скарг прокурорів та їхніх представників на
рішення у дисциплінарних справах (у 2019 році – 45), за результатами розгляду
яких ухвалено:
2 рішення про залишення рішення у дисциплінарній справі без змін (у
2019 році – 33);
2 рішення про скасування частково або повністю рішення про притягнення
до дисциплінарної відповідальності, а також про ухвалення нового рішення (у
2019 році – 7);
5 рішень про залишення скарги без розгляду (у 2019 році – 5);
3 рішення про залишення без розгляду скарги членом ВРП.
5. Розгляд справ і ухвалення рішень стосовно порушення суддями і
прокурорами вимог щодо несумісності
У 2020 році розглянуто 11 заяв про порушення суддею вимог щодо
несумісності, за результатами розгляду яких прийнято:
1 рішення про визнання відсутності порушень суддею вимог щодо
несумісності з іншою діяльністю або статусом;
10 рішень про залишення заяви без розгляду, повернення заяви скаржнику.
Протягом 2020 року Радою за результатами розгляду 4 заяв про порушення
прокурорами вимог щодо несумісності прийнято 4 рішення про залишення без
розгляду та повернення заявнику заяви щодо несумісності прокурора.
Для порівняння, у 2019 році розглянуто 32 заяви щодо порушення суддею
вимог щодо несумісності, за результатами розгляду яких прийнято:
7 рішень про визнання відсутності порушень суддею вимог щодо
несумісності з іншою діяльністю або статусом;
25 рішень про залишення заяви без розгляду, повернення заяви скаржнику.

15. 15
Також протягом 2019 року Радою розглядались заяви про порушення
прокурорами вимог щодо несумісності, за результатами розгляду яких прийнято
14 рішень про залишення без розгляду та повернення заявнику заяв щодо
несумісності прокурора.
6. Вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету
правосуддя4
Протягом 2020 року до Вищої ради правосуддя надійшло 341 повідомлення
про втручання у професійну діяльність суддів щодо здійснення правосуддя, про
вчинення дій, що порушують гарантії незалежності суддів або підривають
авторитет правосуддя, що на 24 % менше, ніж у 2019 році (450 повідомлень).
Зокрема від суддів місцевих судів – 286 (у 2019 році – 379), 36 повідомлень
надійшло від суддів апеляційних судів (у 2019 році – 62), 19 повідомлень – від
суддів Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду (у 2019 році – 9).
Вказана інформація за видами судів представлена на діаграмі 2.
Крім того, у звітному році від суддів надійшло 4 повідомлення про
втручання в їхню діяльність щодо здійснення правосуддя інших суддів, які
відповідно до частини третьої статті 73 Закону України «Про Вищу раду
правосуддя» розглядаються в порядку, визначеному цим Законом для розгляду
дисциплінарних скарг.
Якщо аналізувати кількість повідомлень про втручання в діяльність судді
щодо здійснення правосуддя у регіональному розрізі, найбільше їх надійшло із
судів, розташованих у Києві та Київській області (70), Одесі та Одеській
області (46), Дніпрі та Дніпропетровській області (32). Найменше таких
повідомлень (всього по два) надійшло до ВРП від суддів Волинської, Сумської та
Тернопільської областей.
4
Довідково: згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є
незалежним.
Статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено обов’язок судді
звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення
правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора.
Також статтею 376 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну
відповідальність за втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити
виконанню ним службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення.
Відповідно до статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» ВРП з метою
забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя веде і оприлюднює на своєму
офіційному вебсайті реєстр повідомлень суддів про втручання в діяльність судді щодо
здійснення правосуддя, проводить перевірку таких повідомлень, оприлюднює результати та
ухвалює відповідні рішення. Цим Законом передбачено, що ВРП, зокрема, вносить до
відповідних органів чи посадових осіб подання про виявлення та притягнення до встановленої
законом відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушує
гарантії незалежності суддів або підриває авторитет правосуддя.

16. 16
Діаграма 2. Кількість повідомлень про втручання, що надійшли до ВРП (за видами судів)
Найпоширеніші підстави звернення до Ради з повідомленнями про
втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя у 2020 році:
290 звернень − з підстав психологічного тиску на суддю (надсилання
звернень, скарг, публікація і поширення недостовірної інформації, образи та
погрози в залі суду тощо);
38 звернень − з підстав відкриття кримінальних проваджень, проведення
слідчих дій, притягнення до адміністративної відповідальності;
22 звернення − з підстав блокування роботи суду (несанкціоновані протести,
перешкоджання доступу до робочого місця судді, пошкодження майна суду тощо);
11 звернень − з підстав фізичного тиску на суддю та його родичів,
пошкодження їхнього майна;
8 звернень – з інших підстав.
Суб’єктами втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя в
повідомленнях зазначені:
громадяни та їх об’єднання, засоби масової інформації – 222 випадки;
правоохоронні органи – 47 випадків;
адвокати та представники – 55 випадків;
народні депутати України, представники органів державної влади та
місцевого самоврядування, судді та працівники суду – 29 випадків.
Варто зазначити, що мали місце повідомлення, в яких вказано декілька
підстав та декілька суб’єктів втручання в діяльність судді щодо здійснення
правосуддя.
За результатами перевірок, проведених за повідомленнями про втручання в
діяльність суддів щодо здійснення правосуддя, Вищою радою правосуддя
розглянуто 350 повідомлень суддів (у 2019 році – 618 повідомлень).

17. 17
Діаграма 3. Результати розгляду повідомлень про втручання в діяльність суддів щодо
здійснення правосуддя
Так, за результатами розгляду 93 повідомлень про втручання в діяльність
суддів щодо здійснення правосуддя ухвалено 72 рішення про вжиття заходів
реагування (звернення до прокуратури та органів правопорядку стосовно надання
інформації про розкриття та розслідування злочинів; внесення до відповідних
органів чи посадових осіб подання про виявлення та притягнення до встановленої
відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, та інші) (у
2019 році – 115 рішень).
За результатами розгляду 257 повідомлень суддів ухвалено 61 рішення про
затвердження 241 висновку членів ВРП про відсутність підстав для вжиття заходів
щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя (у 2019 році –
62 рішення про затвердження 417 висновків).

18. 18
7. Надання згоди на затримання, утримання під вартою чи арештом,
відсторонення судді у зв’язку з притягненням до кримінальної
відповідальності5
У 2020 році до Вищої ради правосуддя надійшло 18 клопотань про
тимчасове відсторонення та продовження строку тимчасового відсторонення
суддів від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної
відповідальності (у 2019 році – 22 клопотання):
15 клопотань про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя
у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності (у 2019 році – 19);
3 клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді від
здійснення правосуддя (у 2019 році – 3).
За результатами розгляду клопотань Генеральної прокуратури України
Радою прийнято:
8 рішень про задоволення клопотань Офісу Генерального прокурора про
тимчасове відсторонення та продовження строку тимчасового відсторонення судді
від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної
відповідальності;
2 рішення про часткове задоволення клопотання Офісу Генерального
прокурора про тимчасове відсторонення та продовження строку тимчасового
відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до
кримінальної відповідальності;
3 рішення про відмову у задоволенні клопотання Офісу Генерального
прокурора про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку
з притягненням до кримінальної відповідальності;
5 рішень про повернення без розгляду клопотання про тимчасове
відсторонення та продовження строку відсторонення судді від здійснення
правосуддя.
5
Довідково: згідно із частиною першою статті 63 Закону № 1798-VIII тимчасове
відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної
відповідальності здійснюється Вищою радою правосуддя на строк не більше двох місяців на
підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника, а стосовно
судді Вищого антикорупційного суду – на підставі вмотивованого клопотання Генерального
прокурора (виконувача обов’язків Генерального прокурора).
Відповідно до частини другої статті 63 Закону № 1798-VIII клопотання про тимчасове
відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної
відповідальності подається до Вищої ради правосуддя стосовно судді, який є підозрюваним,
обвинувачуваним (підсудним), на будь-якій стадії кримінального провадження.

19. 19
Діаграма 4. Результати розгляду клопотань Офісу Генерального прокурора про тимчасове
відсторонення та продовження строку тимчасового відсторонення суддів
Для порівняння, у 2019 році за результатами розгляду клопотань про
тимчасове відсторонення та продовження строку тимчасового відсторонення
суддів від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної
відповідальності Радою прийнято:
10 рішень про тимчасове відсторонення та продовження строку тимчасового
відсторонення суддів від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до
кримінальної відповідальності;
4 рішення про задоволення клопотань Генеральної прокуратури України
частково про тимчасове відсторонення та продовження строку тимчасового
відсторонення суддів від здійснення правосуддя;
4 рішення про відмову в задоволенні клопотань Генеральної прокуратури
України;
4 рішення про повернення клопотань Генеральної прокуратури України.
Загалом у 2020 році у зв’язку з притягненням до кримінальної
відповідальності було тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя 7 суддів
(у 2019 році – 10 суддів).
Наведені статистичні дані свідчать про незначний відсоток суддів в Україні,
що набувають статусу підозрюваних або обвинувачених у кримінальних справах.
Також протягом звітного періоду Радою розглянуто 1 подання про надання
згоди на утримання судді під вартою та 2 подання про надання згоди на утримання
судді під арештом, за результатами розгляду яких Радою прийнято:
1 рішення про повернення подання про надання згоди на утримання судді
під вартою у зв’язку з невідповідністю вимогам Закону № 1798-VIII та

20. 20
Кримінального процесуального кодексу України (аналогічно у 2019 році – 1
рішення про повернення подання);
2 рішення про надання згоди на утримання судді під арештом (у 2019 році
до Ради не надходили подання про надання згоди на утримання судді під
арештом).
8. Затвердження консультативних висновків щодо законопроєктів
Протягом 2020 року на виконання пункту 15 частини першої статті 3 Закону
України «Про Вищу раду правосуддя» Вищою радою правосуддя затверджено
44 консультативних висновки щодо законопроєктів із питань утворення,
реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів (у 2019 році –
8 висновків):
проєкт Закону України «Про внесення зміни до пункту 24 розділу XII
«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус
суддів» (реєстраційний № 2670 від 23 грудня 2019 року), затверджено рішенням
Ради від 9 січня 2020 року № 22/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення
досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень»
(реєстраційний № 2484 від 21 листопада 2019 року), затверджено рішенням Ради
від 14 січня 2020 року № 51/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Вищу
раду правосуддя» щодо визначення порядку обрання (призначення) на посади
членів Вищої ради правосуддя» (реєстраційний № 2536 від 5 грудня 2019 року),
затверджено рішенням Ради від 14 січня 2020 року № 52/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення зміни до статті 142 Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» щодо пенсійного забезпечення та щомісячного
довічного грошового утримання судді у відставці» (реєстраційний № 2626 від
19 грудня 2019 року), затверджено рішенням Ради від 14 січня 2020 року
№ 54/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» (щодо притягнення до дисциплінарної
відповідальності судді, який виніс рішення з порушенням меж застосування
обмежень прав)» (реєстраційний № 2469 від 19 листопада 2019 року), затверджено
рішенням Ради від 14 січня 2020 року № 53/0/15-20;
проєкти законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі»
(реєстраційний № 2686 від 27 грудня 2019 року), «Про внесення змін до Закону
України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку із запровадженням обліку
трудової діяльності працівника в електронній формі» (реєстраційний № 2687 від

21. 21
27 грудня 2019 року), затверджено рішенням Ради від 11 лютого 2020 року
№ 383/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо
визначення підслідності кримінальних правопорушень, досудове розслідування
яких здійснюють слідчі органи Державного бюро розслідувань)» (реєстраційний
№ 2560 від 9 грудня 2019 року), затверджено рішенням Ради від 11 лютого
2020 року № 382/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та
перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо створення передумов
для підвищення прожиткового мінімуму» (реєстраційний № 2721 від 13 січня
2020 року), затверджено рішенням Ради від 11 лютого 2020 року
№ 385/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Вищу
раду правосуддя» щодо заповнення вакантних посад суддів у місцевих судах»
(реєстраційний № 2525 від 4 грудня 2019 року), затверджено рішенням Ради від
11 лютого 2020 року № 381/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо
забезпечення функціонування судової влади в Україні відповідно до міжнародних
стандартів судочинства)» (реєстраційний № 2712 від 2 січня 2020 року),
затверджено рішенням Ради від 11 лютого 2020 року № 384/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України
«Про запобігання корупції» (реєстраційний № 2815 від 28 січня 2020 року),
затверджено рішенням Ради від 3 березня 2020 року № 652/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» (надання суддям права отримувати винагороди та
порядок обрахування стажу судді, що надає право на відставку) (реєстраційний
№ 2597 від 13 грудня 2019 року), затверджено рішенням Ради від 3 березня
2020 року № 654/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення порядку формування списку
присяжних» (реєстраційний номер № 2709 від 2 січня 2020 року), затверджено
рішенням Ради від 3 березня 2020 року № 653/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» щодо місячного довічного грошового утримання
судді у відставці» (реєстраційний № 3032 від 7 лютого 2020 року), затверджено
рішенням Ради від 12 березня 2020 року № 745/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» щодо відрядження суддів в порядку тимчасового
переведення судді до іншого суду» (реєстраційний № 2823 від 30 січня 2020 року),
затверджено рішенням Ради від 12 березня 2020 року № 744/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстраційний № 3279 від

22. 22
29 березня 2020 року), затверджено рішенням Ради від 30 березня 2020 року
№ 881/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про
Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстраційний № 3279-д від 11 квітня
2020 року), затверджено рішенням Ради від 13 квітня 2020 року № 972/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» (щодо притягнення до дисциплінарної
відповідальності судді, який виніс рішення з порушенням меж застосування
обмежень прав)» (реєстраційний № 3104 від 21 лютого 2020 року), затверджено
рішенням Ради від 21 травня 2020 року № 1466/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» щодо обмеження максимального розміру
місячної суддівської винагороди під час дії надзвичайної ситуації в Україні»
(реєстраційний № 3495 від 15 травня 2020 року), затверджено рішенням Ради від
26 травня 2020 року № 1550/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» (реєстраційний номер № 2742 від 15 січня
2020 року), затверджено рішенням Ради від 26 травня 2020 року № 1549/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності
Верховного Суду та органів суддівського врядування» (надійшов з Офісу
Президента України з листом від 19 травня 2020 року № 45-01/2161), затверджено
рішенням Ради від 26 травня 2020 року № 1551/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності
Верховного Суду та органів суддівського врядування» (реєстраційний № 3711 від
22 червня 2020 року), затверджено рішенням Ради від 30 червня 2020 року
№ 2012/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України
«Про запобігання корупції» (реєстраційний № 3448 від 7 травня 2020 року),
затверджено рішенням Ради від 30 червня 2020 року № 2013/0/15-20;
проєкти законів України «Про внесення змін до Кримінального кодексу
України щодо відповідальності за постановлення суддею (суддями) упередженого
судового рішення» (реєстраційний номер № 3500 від 19 травня 2020 року), «Про
внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за
постановлення суддею (суддями) неправосудного судового рішення судді»
(реєстраційний № 3500-1 від 2 червня 2020 року), «Про внесення змін до
статті 375 Кримінального кодексу України» (реєстраційний № 3500-2 від 3 червня
2020 року), «Про внесення змін до статті 375 Кримінального кодексу України
щодо умисного ухвалення завідомо незаконного або необґрунтованого рішення
суду» (реєстраційний № 3500-3 від 4 червня 2020 року), затверджено рішенням
Ради від 30 червня 2020 року № 2014/0/15-20;

23. 23
проєкти законів України «Про внесення змін до Закону України «Про Вищу
раду правосуддя» (щодо порядку зайняття суддями адміністративних посад)»
(реєстраційний № 3556 від 28 травня 2020 року), «Про внесення змін до Закону
України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо порядку зайняття суддями
адміністративних посад)» (реєстраційний № 3557 від 28 травня 2020 року),
затверджено рішенням Ради від 9 липня 2020 року № 2076/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до статті 37 Закону України «Про
судоустрій і статус суддів» щодо забезпечення рівномірного навантаження на
суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду»
(реєстраційний номер № 3730 від 24 червня 2020 року), затверджено рішенням
Ради від 9 липня 2020 року № 2075/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» щодо забезпечення участі Громадської ради
доброчесності у оцінюванні на відповідність займаній посаді судді»
(реєстраційний № 3534 від 25 травня 2020 року), затверджено рішенням Ради від
9 липня 2020 року № 2077/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про
судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності
Верховного Суду та органів суддівського врядування» (реєстраційний № 3711-1
від 7 липня 2020 року), затверджено рішенням Ради від 14 липня 2020 року
№ 2127/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності
Верховного Суду та органів суддівського врядування» (реєстраційний № 3711-2
від 7 липня 2020 року), затверджено рішенням Ради від 14 липня 2020 року
№ 2128/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» щодо порядку призначення на посаду судді
місцевого, апеляційного суду за спеціальною (скороченою) процедурою»
(реєстраційний № 3691 від 18 червня 2020 року), затверджено рішенням Ради від
30 липня 2020 року № 2326/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про
судоустрій і статус суддів» щодо врегулювання строку дії кваліфікаційного іспиту
кандидатів на посаду судді)» (реєстраційний № 3575 від 02 червня 2020 року),
затверджено рішенням Ради від 25 серпня 2020 року № 2458/0/15-20;
проєкти законів України «Про внесення змін до деяких законів України щодо
вдосконалення порядку призначення членів Вищої ради правосуддя та підвищення
інституційної спроможності Вищої ради правосуддя», «Про внесення зміни до
статті 18832
Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо
встановлення відповідальності за невиконання законних вимог інспектора Вищої
ради правосуддя» (надійшли до Вищої ради правосуддя з Міністерства юстиції
України листом від 1 вересня 2020 року № 6993/11.3.1/18-20), затверджено
рішенням Ради від 8 вересня 2020 року № 2584/0/15-20;

24. 24
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» щодо територіальної юрисдикції місцевих судів
на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на
території України у зв’язку із утворенням (ліквідацією) районів» (реєстраційний
№ 3025а від 27 серпня 2020 року), затверджено рішенням Ради від 8 вересня 2020
року № 2583/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку із запровадженням обліку трудової
діяльності працівника в електронній формі» (реєстраційний № 3624 від 10 червня
2020 року), затверджено рішенням Ради від 22 вересня 2020 року № 2693/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» щодо врегулювання окремих питань
проходження служби у Службі судової охорони» (реєстраційний № 3935 від
24 липня 2020 року), затверджено рішенням Ради від 22 вересня 2020 року
№ 2692/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо заповнення
вакантних посад суддів місцевих судів» (реєстраційний № 4055 від 4 вересня
2020 року), затверджено рішенням Ради від 1 жовтня 2020 року № 2767/0/15-20;
проєкт Закону України «Про засади державної антикорупційної політики на
2020–2024 роки» (реєстраційний № 4135 від 21 вересня 2020 року), затверджено
рішенням Ради від 8 жовтня 2020 року № 2807/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів
щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-
телекомунікаційної системи» (реєстраційний № 3985 від 13 серпня 2020 року),
затверджено рішенням Ради від 27 жовтня 2020 року № 2961/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» щодо переведення суддів» (реєстраційний
№ 4072 від 8 вересня 2020 року), затверджено рішенням Ради від 27 жовтня
2020 року № 2962/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про
судоустрій і статус суддів» щодо заборони проведення мітингів біля будівель
судів» (реєстраційний номер № 3291 від 30 березня 2020 року), затверджено
рішенням Ради від 27 жовтня 2020 року № 2960/0/15-20;
проєкти законів України «Про суд присяжних» (реєстраційний № 3843 від
14 липня 2020 року), «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і
статус суддів» у зв’язку із прийняттям Закону України «Про суд присяжних»
(реєстраційний № 3844 від 14 липня 2020 року), «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України у зв’язку із прийняттям Закону України «Про суд
присяжних» (реєстраційний № 3845 від 14 липня 2020 року), «Про внесення змін
до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо законодавчого
врегулювання трудових відносин присяжних суду» (реєстраційний № 3924 від
22 липня 2020 року), «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і
статус суддів» щодо удосконалення порядку залучення громадян України до участі

25. 25
у здійсненні правосуддя та формування списку присяжних» (реєстраційний
№ 4191 від 5 жовтня 2020 року), затверджено рішенням Ради від 5 листопада
2020 року № 3033/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про Вищу раду правосуддя»
щодо завершення конкурсних процедур на зайняття посад суддів місцевих судів»
(реєстраційний № 4229 від 19 жовтня 2020 року), затверджено рішенням Ради від
5 листопада 2020 року № 3033/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо організаційно-правового регулювання взаємодії окремих органів
державної влади» (реєстраційний № 3588 від 3 червня 2020 року), затверджено
рішенням Ради від 19 листопада 2020 року № 3210/0/15-20;
проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення
роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» (надійшов із Комітету
Верховної Ради України з питань правової політики з листом від 4 грудня
2020 року № 04-26/03-2020/229888 як доопрацьований законопроєкт № 3711),
затверджено рішенням Ради від 8 грудня 2020 року № 3404/0/15-20.
Так, у 2020 році за результатами розгляду вказаних законопроєктів Вищою
радою правосуддя прийнято 44 рішення про затвердження консультативних
висновків:
підтримано законопроєктів – 7 (у 2019 році – 3);
підтримано за умови врахування наданих пропозицій або доопрацювання –
15;
визнано такими, що підлягають доопрацюванню – 4 (у 2019 році – 3);
не підтримано законопроєктів – 18 (у 2019 році – 2).
Інформація про результати розгляду законопроєктів Вищою радою
правосуддя представлена на діаграмі 5.
Діаграма 5. Результати розгляду законопроєктів Вищою радою правосуддя

26. 26
ІІІ. Розгляд дисциплінарних скарг
У 2020 році на 7 % або 685 одиниць порівняно з 2019 роком збільшилась
кількість скарг щодо дисциплінарного проступку судді, які надійшли до Вищої
ради правосуддя (10 489).
Протягом звітного періоду членами Ради та Дисциплінарними палатами
Ради повністю завершено розгляд 13 425 дисциплінарних скарг (з урахуванням
тих, які надійшли в попередній період), що на 14 % менше ніж у 2019 році. Проте
варто відзначити, що 22,7 % від загальної кількості розглянутих у 2019 році
дисциплінарних скарг становлять скарги, передані до Вищої ради правосуддя з
ВККС України.
Гістограма 3. Показники надходження та розгляду дисциплінарних скарг
у 2019 – 2020 роках
Слід вказати, що 55,9 % (7509 скарг) від загальної кількості дисциплінарних
скарг, розгляд яких завершено протягом минулого року, за результатами
попереднього аналізу членами ВРП залишені без розгляду.
Кількість постановлених членами Ради ухвал про залишення без розгляду
дисциплінарних скарг та повернення їх скаржникам зменшилась у 2020 році
порівняно з попереднім роком на 23,6 % і становила 6520 ухвал (у 2019 році –
8538 ухвал).
Підстави для прийняття у 2020 році зазначених рішень:
дисциплінарна скарга не містить відомостей про ознаки дисциплінарного
проступку судді − 4513 випадків або 40,3 % від загальної кількості;
дисциплінарна скарга не містить посилання на фактичні дані (свідчення,
докази) щодо дисциплінарного проступку судді − 3657 випадків або 32,7% від
загальної кількості;

27. 27
дисциплінарна скарга подана з порушенням порядку, визначеного Законом
України «Про судоустрій і статус суддів», або не підписана, або не містить
прізвища, імені, по батькові скаржника чи судді, місця проживання (місця
перебування, місцезнаходження) скаржника − 2436 випадків або 21,8 % від
загальної кількості;
у дисциплінарній скарзі порушується питання про притягнення до
дисциплінарної відповідальності судді, звільненого з посади або повноваження
якого припинені, − 406 випадків або 3,9 % від загальної кількості;
дисциплінарна скарга містить висловлювання у непристойній формі або
висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи, − 147 випадків
або 1,3 % від загальної кількості;
скарга подана на дії суддів, щодо яких станом на 29 вересня 2016 року
сплив строк притягнення до дисциплінарної відповідальності (скарга направлена
до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для долучення до суддівського
досьє) − 32 випадки або 0,3 % від загальної кількості6
.
Слід наголосити, що у низці ухвал зазначено декілька підстав для
залишення без розгляду дисциплінарної скарги, що відображено у наведеній
інформації.
IV. Розгляд матеріалів Дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя
Упродовж 2020 року проведено 136 засідань Дисциплінарних палат Вищої
ради правосуддя (у 2019 році – 135), з них:
45 засідань Першої Дисциплінарної палати (у 2019 році – 44), на яких
прийнято 71 рішення та 789 ухвал (у 2019 році – 82 рішення та 664 ухвали);
47 засідань Другої Дисциплінарної палати, на яких прийнято 79 рішень та
422 ухвали (у 2019 році – 52 засідання, 108 рішень, 376 ухвал);
44 засідання Третьої Дисциплінарної палати, на яких прийнято 78 рішень та
600 ухвал (у 2019 році – 39 засідань, 90 рішень та 471 ухвалу).
Варто зазначити, що загальна кількість прийнятих Дисциплінарними
палатами Вищої ради правосуддя актів збільшилась на 248, що становить майже
14 % (у 2020 році – 2039, тоді як у 2019 році – 1791).
6
Інформація підготовлена згідно з даними автоматизованої системи діловодства у Вищій раді
правосуддя станом на 28 січня 2021 року.