Судебно-юридическая газета 1 (483) 16 марта 2020

1. АНДРІЙ ОВСІЄНКО:
№43-50 (412-419) | 15 декабря 2017 года
Український міжнародний
арбітраж для інвесторів:
про що говорить
досвід Казахстану
Наприкінці січня у Давосі українська делегація
заговорила про створення в Україні міжнародного
арбітражного суду для інвесторів, а глава фрак-
ції «Слуга народу» озвучив ідею — дати британ-
ським судам спеціальні повноваження у розгляді
внутрішньо українських комерційних суперечок.
«Ми розмірковуємо над тим, щоб, як у Казахстані,
застосувати правила міжнародного арбітражу», —
зауважив тоді він. Чи гарантує це навали інвести-
цій? «Судово-юридична газета» поцікавилась зга-
даним казахським досвідом, а також зверну-
лася до провідних вітчизняних фахівців. 9
Судебная реформа:
к чему приводит
«турборежим»
Судебная реформа 2016 года, кото-
рую критикуют новые политики, так-
же принималась в «турборежиме», как
и реформа 2019 года. Теперь на ошибки
обоих этих реформ прямо указал Кон-
ституционный Суд Украины, признав
неконституционной как ликвидацию
Верховного Суда Украины, так и сокра-
щение количества судей нового Верхов-
ного Суда. Возможно, стоит на время
остановиться и подумать: к чему при-
ведет такая риторика в дальнейшем
и не роют ли политики в таком
случае яму сами себе?
ЦИТАТА НОМЕРА
№1 (483) | 16 марта 2020 г.
Уинстон Черчилль: Многие готовы поставить знак равенства между пожаром и пожарной командой
2
ВККС НЕОБХІДНО СФОРМУВАТИ
ЯКОМОГА ШВИДШЕ

2. 01004, Киев, ул. Большая Васильковская, 2, тел./факс: (044) 235-91-41, e-mail: gazeta@sug.kiev.ua, www.sud.ua, для писем: 01001, а/я 321
1 (483) 16 марта 20202 АКТУАЛЬНО
Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко:
ВККС необхідно сформувати якомога швидше
Коли в судах можуть з’явитись нові
судді та за що притягають
до дисциплінарної відповідальності
вже діючих суддів
Бесіду вів
В’ячеслав Хрипун,
«Судово-юридична газета»
Проблема формування
ВККС
10 березня сплив черговий
строк для надання
пропозицій до складу
конкурсної комісії для
обрання членів ВККС
по квоті іноземних
представників. Чи були
пропозиції від міжнарод-
них організацій?
До ВРП не надійшло жод-
них пропозицій, так само
як не було запропоновано
жодних кандидатур і після
минулих звернень ВРП до та-
ких міжнародних організацій
у грудні та лютому. Нагадаю,
що труднощі з формуван-
ням ВККС виникли після того,
як 7 листопада набрав чинно-
сті президентський закон 193-
IX. Внаслідок цього минулий
склад ВККС припинив свою
діяльність, а новий склад має
формуватись за зовсім іншою
процедурою. Конкурсний від-
бір членів ВККС повинна здійс-
нювати спеціальна конкурсна
комісія, до складу якої входять
три представники Ради суддів
України та три особи по квоті
іноземних представників із чис-
ла експертів, запропонованих
міжнародними організаціями,
з якими Україна співпрацює
у сфері запобігання та протидії
корупції та які раніше були ре-
комендовані до складу Громад-
ської ради міжнародних екс-
пертів для участі у відборі суд-
дів Вищого антикорупційного
суду. Рада суддів ще у грудні де-
легувала до вказаної конкурсної
комісії трьох своїх представни-
ків. А ось міжнародні організа-
ції (всього їх 12), з якими Укра-
їна, відповідно до договорів,
співпрацює у сфері запобігання
та протидії корупції, своїх про-
позицій до ВРП не надіслали.
Що робила ВРП для
залучення таких
експертів?
ВРП проводила широкі
консультації з міжнародними
організаціями, з якими Україна
співпрацює у сфері запобіган-
ня та протидії корупції, з доно-
рами, які здійснюють технічну
допомогу в різних проектах,
пов’язаних із судовою владою.
Були неодноразові звернення
до організацій, з якими Україна
співпрацює у сфері запобіган-
ня та протидії корупції. Однак
жодних пропозицій у підсумку
надано не було.
Чи розглядається мож-
ливість продовження
строків подання пропо-
зицій щодо кандидатур
іноземних експертів?
Це питання ще буде обго-
ворюватися членами Вищої
ради правосуддя. Однак, на мій
погляд, чергове продовження
строків подання кандидатур
у конкурсну комісію не має
особливого сенсу. Варіант ви-
ходу з ситуації, що виникла, —
це внесення змін до Закону
«Про судоустрій та статус суд-
дів» у частині формування кон-
курсної комісії на зайняття по-
сади члена ВККС.
Чи ведуться з цього
приводу консультації
з Комітетом ВР з пи-
тань правової
політики?
Безумовно, певний діа-
лог з Комітетом відбувається.
До речі, як і з інших питань.
Щодо формування ВККС, я пе-
реконаний, що Комітет ВРУ
з питань правової політики за-
раз глибоко розуміє сутність
проблеми, яка виникла з фор-
муванням ВККС, і буде нама-
гатися її виправити. Плани такі
у Комітету точно є. Загалом,
на мій погляд, якби Комітет
намагався знайти порозумін-
ня із судовою владою під час
Варіант виходу із ситуа-
ції — внесення змін до Закону
«Про судоустрій та статус суд-
дів» у частині формування кон-
курсної комісії на зайняття по-
сади члена ВККС
Перед Вищою радою правосуддя раз за разом постають
нові виклики. Окрім великого обсягу функцій, значне міс-
це серед яких займає розгляд дисциплінарних скарг на дії
суддів, з минулого року на Раду правосуддя покладені ще
й повноваження з формування Вищої кваліфікаційної комісії
суддів України. Останнім часом ВРП стикається і з великою
кількістю поточних проблем, на які слід реагувати. Що буде
з конкурсом на посади членів ВККС, Верховним Судом Укра-
їни, зарплатою працівників апаратів судів, коли розпочнеть-
ся розгляд рекомендацій кандидатів на посади суддів, та чи
вдасться ВРП сформувати сталу дисциплінарну практику,
«Судово-юридичній газеті» розповів голова Вищої ради пра-
восуддя Андрій Овсієнко.
Судебная реформа: к чему приводит «турборежим»
Подрывая авторитет судебной власти,
политики уже сейчас «роют яму»
сами себе
Святослав
Пограничный,
шеф-редактор «Судебно-
юридической газеты», доктор
философии в сфере права
Качество законотворче-
ства — один из ключевых фак-
торов для эффективной работы
всего государственного меха-
низма. Можно принять сколь-
ко угодно приятных для слуха
общества законов, но если в них
будут несостыковки, коллизии,
не будут глубоко продуманы
последствия, потом это нега-
тивно отразится на каждом.
В этой связи юридическое
сообщество очень насторо-
жил «турборежим», в котором
принимаются законы новой
Верховной Радой. И хотя он по-
зиционировался положитель-
но, количество совсем не значит
качество.
Особое беспокойство вызва-
ло желание новой власти про-
вести еще одну судебную ре-
форму. Ведь судебная система
и так находится в режиме пер-
манентного реформирования.
Пока судьям, скорее, приходит-
ся нейтрализовать своими си-
лами негативные последствия
идей «реформаторов», чем го-
ворить о положительном эф-
фекте реформ.
Как и предыдущие, новые
политики не стесняются на-
зывать судей «взяточниками»
и открыто говорить о необхо-
димости «создать дополни-
тельное давление» на судебную
систему. Судьи по-прежнему
остаются наиболее уязвимыми
с точки зрения поля для ин-
формационных манипуляций,
ведь Кодекс судейской этики
не позволяет им открыто реа-
гировать на такие пассажи.
Стоит напомнить, что судеб-
ная реформа 2016 года, которую
критикуют новые политики,
принималась в «турборежи-
ме» — так же, как и новая рефор-
ма 2019 года. Теперь на ошиб-
ки обеих этих реформ прямо
указал Конституционный Суд
Украины, признав неконсти-
туционной как ликвидацию
Верховного Суда Украины, так
и сокращение количества судей
нового Верховного Суда.
Верховный Суд — это лицо
судебной системы, наряду
с Высшим советом правосудия.
На почему-то наши политики
не понимают разницу между
органом исполнительной вла-
сти среднего уровня и данными
судебными институциями.
«Лучше пять лет ошибок,
чем 50 лет саботажа», — ци-
тируют реформаторы слова
Вацлава Гавела. При этом
к «саботажникам» причисляя
и судей (здесь стоит напомнить,
что автор фразы про «саботаж-
ников» — судей ВС и членов
Высшего совета правосудия
недавно был уволен Верховной
Радой посредством механизма
выражения недоверия).
Возможно, стоит на время
воздержаться от красивых афо-
ризмов (без анализа условий,
в которых они озвучивались),
и подумать, к чему приведет
такая риторика в дальнейшем,
и не роют ли политики в та-
ком случае яму сами себе? Ведь,
подрывая авторитет судебной
власти, они подрывают авто-
ритет государственной власти
как таковой, и если сегодня
ежедневно призывать граж-
дан не доверять судам, то рано
или поздно украинцы пере-
станут доверять и парламенту,
и Президенту 

3. 01004, Киев, ул. Большая Васильковская, 2, тел./факс: (044) 235-91-41, e-mail: gazeta@sug.kiev.ua, www.sud.ua, для писем: 01001, а/я 321
1 (483) 16 марта 2020
3
прийняття закону 193-IX (він же
1008), яким була запровадже-
на нова судова реформа разом
з новим принципом формуван-
ня ВККС, то вдалося б уникнути
багатьох проблем, що виникли
після набрання даним законом
чинності і які дуже важко вирі-
шуються зараз.
Скільки такі обговорен-
ня і консультації
з Комітетом можуть
тривати?
Було б непогано, якби всі
проблеми швидко вирішува-
лися. Однак зрозуміло, що пар-
ламент працює за своєю про-
цедурою, до того ж зараз там
пріоритет відданий дещо ін-
шим питанням, зокрема таким,
як земельна реформа.
Представники Ради
Європи, Європейського
Союзу та деяких країн
ЄС, які брали активну
участь у попередній
судовій реформі, неодно-
разово давали зрозуміти,
що їх не влаштовують
певні норми закону
193-IX, особливо після
в цілому критичного
висновку Венеційської
комісії. Мабуть, ще
минулого року було
зрозуміло, що ніяких
кандидатур запропоно-
вано до конкурсної
комісії не буде?
Коли розроблявся та при-
ймався закон 193-IX, представ-
ники європейських інституцій
звертали увагу на те, що їхні
думки та пропозиції залиши-
лися без уваги. Наскільки мож-
на зрозуміти, до останнього
часу змін у цієї позиції не від-
булося. Як буде далі, побачи-
мо. ВРП в цій ситуації робила
все, що було покладено на неї
законом 193-IX: був оголоше-
ний конкурс на посаду членів
ВККС, затверджено відповідне
положення, розпочато форму-
вання конкурсної комісії для
проведення конкурсу на зайнят-
тя посади члена ВККС, направ-
лені відповідні повідомлення
міжнародним організаціям,
з якими Україна співпрацює
у сфері запобігання та протидії
корупції. Тому в тій ситуації,
що склалася зараз, жодної про-
вини ВРП не має.
Час від часу лунають
заяви, що ВРП нібито
і сама не дуже бажає
швидкого формування
ВККС. Що скажете
авторам таких заяв?
Такі заяви не відповідають
дійсності. Вища рада право-
суддя, як ніхто інший, зацікав-
лена в тому, щоб ВККС почала
працювати. Комісію необхідно
сформувати якомога швидше.
Велика кількість процедур, на-
приклад, конкурси на поса-
ди суддів, переведення суддів
до інших судів, кваліфікаційне
оцінювання, просто не можуть
бути проведені без ВККС.
З тексту Положення
про проведення конкурсу
на зайняття посади
члена ВККС випливає,
що кінцеве рішення при
затвердженні складу
нової ВККС залишаєть-
ся за ВРП.
Справа в тому, що Закон
поклав кінцеву відповідальність
за формування ВККС саме
на Вищу раду правосуддя. Тому
саме ВРП відповідає перед сус-
пільством та судовою владою
за тих осіб, які будуть призна-
чені до складу ВККС.
Про Верховний Суд
України
18 лютого КСУ нарешті
розглянув подання ВСУ
2016 року щодо його
ліквідації. Фактично,
як зазначили у КСУ,
тепер долю суддів ВСУ,
що залишились у його
складі, повинна виріши-
ти Верховна Рада.
На Ваш погляд, такий
шлях до вирішення
проблеми
є оптимальним?
Вважаю, що, згідно з рішен-
ням КСУ, подальша доля суддів
ВСУ може бути вирішена тіль-
ки парламентом. Комітет ВРУ
з питань правової політики
за участю членів ВРП та суддів
ВСУ зараз намагається знайти
шлях вирішення цієї проблеми.
2 березня з цього приводу від-
булося засідання Комітету, втім,
поки що лунають різні думки,
як вийти з цієї ситуації. До речі,
не слід забувати, що, окрім суд-
дів ВСУ, є ще проблема суддів,
які досі перебувають у штаті
трьох вищих спеціалізованих
судів, які тривалий час перебу-
вають у стадії ліквідації. Долю
цих суддів також потрібно на-
решті вирішити.
Як будуть розглядатись
рекомендації кандидатів
у судді
Днями в Реєстрі з’яви-
лося рішення Великої
Палати ВС щодо кон-
курсу на призначення
на посади суддів канди-
датів, які в серпні 2019
року отримали реко-
мендації. Мова йде про
учасників відразу трьох
доборів на посади суд-
дів — 2012, 2013 та 2017
років. Чи готова вже
ВРП до розгляду
рекомендацій?
Підготовча робота до цієї
процедури майже завершена.
Рішення ВП ВС ми також
проаналізували, та вважаємо,
що в ньому є відповіді на пи-
тання, які цікавили ВРП. Зокре-
ма, щодо відсутності дискри-
мінації діючих суддів за умови
проведення окремого конкурсу
для кандидатів на посади суд-
дів. Думаю, що наприкінці бе-
резня можна очікувати на по-
чаток розгляду рекомендацій
кандидатів у судді. Розгляд
таких рекомендацій — це одне
з пріоритетних питань для Ви-
щої ради правосуддя.
Скільки часу займе
процедура розгляду
рекомендацій?
Сама процедура розгляду
467 рекомендацій може зайня-
ти певний час. Ми маємо намір
розглядати такі рекомендації
як можна швидше, щоб уник-
нути великої різниці в датах.
Відомо, що частина
кандидатів, окрім
рекомендацій в загальні
місцеві суди, отримала
також рекомендації
на посади суддів ад-
міністративних та
господарських судів.
Як буде відбуватися
розгляд таких
рекомендацій?
Жодна рекомендація ВККС
не залишиться без уваги ВРП.
Рада правосуддя буде врахо-
вувати побажання кандидатів
стосовно обраної ними спеціа-
лізації. Кандидати, коли йшли
на конкурси, розраховували
на певні результати. Однак
перш за все ВРП розгляне ре-
комендації на призначення
на вакантні посади суддів міс-
цевих загальних судів. Крапка
в судовому спорі в цьому ви-
падку вже поставлена. Розгляд
рекомендацій на вакантні по-
сади суддів адміністративних
та господарських судів відбу-
деться вже пізніше. Як відомо,
щодо конкурсу у спеціалізова-
ні суди ще триває судовий про-
цес. Тому кандидатам бажано
самостійно заздалегідь визна-
читись, у судах якої спеціалі-
зації вони хочуть здійснювати
правосуддя.
Проблеми з оплатою
праці в апаратах судів
Як відомо, з початком
2020 року виникли великі
проблеми з оплатою
праці в апаратах судів.
Люди скаржаться,
що отримують лише
2-4 тис. грн на місяць,
що, вочевидь, неможливо
назвати гідною опла-
тою праці. Державна
судова адміністрація,
зі свого боку, запевняє,
що намагається випра-
вити ситуацію, однак
здається, що без змін
до державного бюджету
проблему кардинально
вирішити неможливо.
Ми також отримуємо звер-
нення від працівників апаратів
судів. Ми отримали відповідну
інформацію і від Державної
судової адміністрації. Зараз
тривають дискусії, як вирішити
цю проблему з браком коштів
на фінансування різних видат-
ків. Справа в тому, що, коли
приймався закон «Про держав-
ний бюджет», у нього з самого
початку був закладений дефі-
цит фінансування судової вла-
ди. Відповідний перегляд фі-
нансування, як це передбачено
перехідними положеннями за-
кону про бюджет, ще не відбув-
ся. У цьому і є корінь проблеми.
Але я думаю, що знайти кошти
хоча б для виплати заробітної
плати апарату судів все ж мож-
ливість буде.
Дехто вважає, що в та-
ких ситуаціях,
як та, що виникла
з оплатою праці в апа-
ратах судів, ВРП повин-
на тиснути на ДСА,
щоб там вирішили цю
проблему.
Вища рада правосуддя має
обмежену можливість вплива-
ти на дії ДСА щодо питань фі-
нансування діяльності судової
влади. Тут є певні законодавчі
нюанси, бо головним розпо-
рядником коштів для судової
влади є все ж ДСА, а не ВРП.
До того ж, повторюю, пробле-
ма в цьому питанні виникла
перш за все через недофінан-
сування судової влади, що було
закладено в бюджеті на 2020
рік. Ця проблема — системна
і не може бути вирішена лише
деклараціями та вимогами
до ДСА щось зробити.
За що карають суддів
За останні пів року ВРП
звільнила за скоєння
дисциплінарних про-
ступків або притягнула
до різних видів від-
повідальності близько
80 суддів. Враховуючи
те, що в країнах ЄС
притягнення судді
до дисциплінарної від-
повідальності вва-
жається, скоріше,
ЗАКІНЧЕННЯ НА 4 СТОР. 
АКТУАЛЬНО

4. 1 (483) 16 марта 20204 ЗАКОНОДАТЕЛЬНЫЙ ПРОЦЕСС
виключною мірою, чи
не свідчать такі показ-
ники про наявність
системних проблем?
Не буду заперечувати,
що проблеми з якістю судочин-
ства та дотриманням суддями
норм законів у нас є. Однак
хочу зазначити, що в кожній
ситуації слід розбиратися ок-
ремо. Наприклад, зараз дуже
гостро стоїть питання дотри-
мання суддями строків розгля-
ду справ. ВРП зазвичай не при-
тягує до відповідальності тільки
тому, що суддя порушив стро-
ки розгляду конкретної справи.
Усім зрозуміло, що справ у су-
дах дуже багато, а суддів у бага-
тьох судах не вистачає.
При скаргах на порушення
строків розгляду справ аналі-
зується навантаження судді,
його дії чи бездіяльність щодо
розгляду тієї або іншої спра-
ви. Одна справа — коли суддя
призначає засідання, але вони
не відбуваються чи зриваються
з різних причин, і в підсумку
строки розгляду справ пору-
шуються. Інша справа — коли
суддя, навіть маючи велике на-
вантаження, призначає розгляд
справи про адміністративне
правопорушення, що надійшла
в січні, чомусь на травень.
Хоча зрозуміло, що в такому
розгляді сенсу вже немає, бо
строки притягнення до відпо-
відальності до травня все одно
спливуть і ніякого покарання
ймовірний правопорушник
не понесе.
Якщо казати про фактори,
які впливають на таку кількість
суддів, притягнутих до дис-
циплінарної відповідальності,
то, на мій погляд, основними
з них можна назвати умови,
у яких щоденно працюють суд-
ді, недосконалість законодав-
ства, розбалансована судова
практика, яка з різних причин
нерідко змінюється, та власна
недбалість самих суддів.
Чи можна чітко зазначи-
ти, за що ВРП перш
за все притягує суддів до
відповідальності?
По-перше, це порушення
строків розгляду справ. По-дру-
ге, це порушення правил суд-
дівської етики. По-третє, це
розгляд справ без виклику сто-
рін. По-четверте, це порушення
суддями основоположних прав
і свобод громадян. Хочу зазна-
чити, що є багато скарг на дії
слідчих суддів.
Верховний Суд та особ-
ливо Велика Палата
нерідко скасовують
рішення ВРП про при-
тягнення судді до дисци-
плінарної відповідаль-
ності. Мабуть, за
таких умов не так легко
забезпечити сталість
дисциплінарної
практики?
Головна проблема, з якою
стикається Рада правосуддя при
розгляді справ у Верховному
Суді, — це різне розуміння ВРП
та Судом підстав для перегляду
рішень Вищої ради правосуд-
дя щодо притягнення суддів
до відповідальності. ВРП вважає,
що перегляд її рішень повинен
відбуватися тільки за наявно-
сті процедурних порушень,
як, власне, і визначено в зако-
нодавстві. Верховний Суд, на-
впаки, вважає, що він фактично
може переглядати рішення ВРП
по суті та надавати їм свою оцін-
ку. Іноді це призводить до си-
туацій, коли Верховний Суд ні-
бито і погоджується з тими
висновками, до яких дійшла
ВРП, однак при цьому скасовує
накладене на суддю дисциплі-
нарне стягнення, що породжує
певну двоякість. Втім, Вища
рада правосуддя все ж намага-
ється забезпечити сталу дисци-
плінарну практику, яка була б
зрозуміла суддям, юридичній
спільноті та суспільству 
Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко:
ВККС необхідно сформувати якомога швидше
 ПОЧАТОК НА 2 СТОР.
Подследственность ГБР распространят на членов ВСП, ВККС,
судей КСУ и присяжных
Наталья Мамченко,
«Судебно-юридическая газета»
Подследственность Государ-
ственного бюро расследований
предлагают расширить на дела
по членам Высшего совета пра-
восудия, ВККС, судьям КСУ
и присяжным.
Так, 11 марта Комитет Вер-
ховной Рады по правоохрани-
тельной деятельности рекомен-
довал принять в первом чтении
законопроект №2560 «О вне-
сении изменений в некоторые
законы Украины относительно
определения подследственно-
сти уголовных правонаруше-
ний, досудебное расследование
которых осуществляют следо-
ватели органов Государствен-
ного бюро расследований» ав-
торства народных депутатов
Сергея Ионушаса, Владлена
Неклюдова и др.
Для достижения указанной
цели в законопроекте предла-
гается внести изменения в ч. 4
ст. 216 УПК и расширить пе-
речень преступлений, относя-
щихся к подследственности сле-
дователей органов ГБР. В част-
ности, на следственные органы
ГБР также возлагается обязан-
ность осуществлять досудебное
расследование преступлений,
совершенных председателем
и членами ЦИК, Счетной па-
латы, депутатом Верховной
Рады АРК, депутатом област-
ного совета, городского совета
Киева и Севастополя и др.; су-
дьей Конституционного Суда
Украины, присяжным (при
исполнении им обязанностей
в суде), председателем и заме-
стителем председателя, чле-
ном и инспектором Высшего
совета правосудия, Высшей
квалификационной комиссии
судей Украины; прокурорами
органов прокуратуры, лицами
рядового и начальствующего
состава.
«На протяжении 2015-2019
годов Верховная Рада внесла
изменения в ряд законов, ко-
торые определяют правовой
статус органов государственной
власти и органов местного са-
моуправления. В связи с этим
возникла необходимость пере-
смотреть ст. 216 УПК», — под-
черкнул в ходе заседания Ко-
митета 11 марта замглавы Ко-
митета Сергей Ионушас.
«Накопилось определен-
ное количество несоответствий
в должностях. В частности, сле-
дователи органов ГБР не имеют
законных оснований осущест-
влять досудебное расследова-
ние в отношении преступле-
ний, совершенных, например,
председателем и членами Счет-
ной палаты, депутатами ВР
АРК, депутатами областного
совета, городского совета Киева
и Севастополя, высшими долж-
ностными лицами местного са-
моуправления, руководством
Офиса Президента и тому
подобное. Однако указанные
лица, безусловно, по законо-
дательству относятся к катего-
риям должностей публичных
деятелей и должностных лиц,
занимающих ответственное
и особо ответственное положе-
ние в государстве, и досудебное
расследование в отношении
них должно осуществляться
исключительно следователями
Государственного бюро рассле-
дований», поясняют авторы.
В свою очередь, в ходе об-
суждения на Комитете народ-
ный депутат Сергей Алексеев
напомнил, что ранее был при-
нят законопроект №2260, кото-
рый также касается ГБР. Он на-
правлен на подпись Президен-
ту Зеленскому, но до сих пор
последним не подписан.
«Да, была дискуссия о том,
что есть принятый, но не под-
писанный Президентом зако-
нопроект. Но это не останав-
ливает процесс подготовки
к первому чтению законопро-
екта №2560. Очевидно, что дан-
ный законопроект еще имеет
много дискуссионных момен-
тов, в частности, отнесение
к подследственности ГБР пред-
ставителей органов местно-
го самоуправления. Речь идет
о тысячах сотрудников. Соот-
ветственно, возникнет вопрос
о расширении количества сле-
дователей ГБР, и этот вопрос
должен быть обработан и с точ-
ки зрения финансовой сторо-
ны», — отметил глава Комитета
Денис Монастырский.
Со своей стороны, пред-
ставители Нацполиции также
указали на проблемный мо-
мент законопроекта.
«Вопрос в том, что в Нацио­
нальной полиции на данный
момент не существует такой
категории, как «лица рядового
и начальствующего состава».
Поэтому такое расширение, как
это прописано в проекте, сра-
зу же убирает такую категорию
дел, как уголовные правонару-
шения, совершенные полицей-
скими, из подследственности
ГБР, и она передается по струк-
туре статьи 216 УПК на Нацпо-
лицию Украины», — объяснил
представитель Нацполиции.
Главное научно-экспертное
управление Верховной Рады
по данному законопроекту от-
метило следующее.
«Основная суть концепции
создания ГБР заключалась в том,
что этот орган будет расследо-
вать уголовные правонаруше-
ния, совершенные должностны-
ми лицами, которые занимают
особо ответственное положение,
должностными лицами НАБУ,
заместителем Генерального
прокурора — руководителем
САП или другими прокуро-
рами САП… В законопроекте
концепция меняется, и к под-
следственности ГБР относят, на-
пример, преступления, совер-
шенные лицами рядового соста-
ва правоохранительных органов,
прокурорами органов прокура-
туры, присяжными (при испол-
нении ими обязанностей в суде),
инспектором ВСП, ВККС, ко-
торых вряд ли можно отнести
к должностным лицам, но кото-
рые занимают особо ответствен-
ное положение. Кроме того,
из содержания законопроекта
и сопроводительных докумен-
тов к нему не очевидно, на ка-
ком основании инспекторов вы-
шеуказанных органов выделили
среди других работников се-
кретариатов, с тем чтобы отне-
сти преступления, совершен-
ные ими, к подследственности
именно следственных органов
ГБР», — прокомментировали
в ГНЭУ ВР 

5. 1 (483) 16 марта 2020
5ЗАКОНОДАТЕЛЬНЫЙ ПРОЦЕСС
Без розшуку Інтерполу неможливо розпочати спеціальне
досудове розслідування: як депутати планують вирішити
проблему
Сергій Студенніков,
«Судово-юридична газета»
Поняття «міжнародний
розшук» використовується
в КПК не тільки як умова для
розгляду клопотання про об-
рання запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою
за відсутності підозрюваного,
але і як обов’язкова підстава
для здійснення спеціального
досудового розслідування чи
провадження (in absentia). Крім
того, оголошення особи у між-
народний розшук є підставою
для застосування запобіжного
заходу у випадках екстрадиції.
Українські судді звертають
увагу, що КПК не містить по-
няття «міжнародний розшук»
та не розкриває змісту зазначе-
ного терміна (наприклад, спра-
ва №520/7624/18).
Суди пов’язують оголо-
шення у міжнародний розшук
не з моментом винесення по-
станови про розшук, а з момен-
том виставлення Інтерполом
«червоної карти», та, як наслі-
док, відмовляють у задоволенні
клопотань про здійснення спе-
ціального досудового розсліду-
вання чи спеціального судово-
го провадження, посилаючись
на недоведеність обставин ого-
лошення підозрюваного, об-
винуваченого у міжнародний
розшук.
За усталеною практикою,
сам факт винесення слідчим
чи прокурором постанови
про оголошення підозрювано-
го в міжнародний розшук без
звернення до НЦБ Інтерполу
в Україні та оголошення в роз-
шук каналами цієї організації
жодним чином не може свід-
чити про перебування особи
в міжнародному розшуку.
Так, Троїцький районний
суд Луганської області у справі
№433/61/20, відмовляючи слід-
чому у здійсненні спеціального
досудового провадження, за-
значив наступне:
«Разом з тим, лише факт
винесення слідчим постано-
ви про оголошення ОСОБА_1
в розшук, на що посилається
слідчий у своєму клопотанні,
не може вважатися, що остан-
ній знаходиться в міжнародно-
му розшуку, оскільки міжна-
родний розшук — це комплекс
розшукових, інформаційно-до-
відкових та інших заходів,
що здійснюються Інтерполом
на території держав-учасниць,
відповідно до норм міжнарод-
ного права, а також відповід-
но до чинного законодавства
України. Інтерпол сам вирішує
питання щодо оголошення
особи в міжнародний розшук.
При цьому саме час опубліку-
вання в інформаційній системі
Інтерполу відповідного пові-
домлення відповідає початку
міжнародного розшуку, а час
видалення — його припиненню.
Обов’язковою передумовою
звернення до слідчого судді
з відповідним клопотанням про
надання дозволу на проведення
спеціального досудового роз-
слідування є наявність фактич-
них даних, які вказують на те,
що особа з наявним статусом
підозрюваної особи в розумін-
ні положень ст. 42 КПК пере-
ховується від органів слідства
та суду з метою ухилення від
кримінальної відповідальності
та оголошена у міждержавний
та/або міжнародний розшук.
Проте доказів, які б безза-
перечно підтверджували факт
перебування підозрюваного
ОСОБА_1 на час звернення
із клопотанням у міжнарод-
ному розшуку у вказаному
кримінальному провадженні,
матеріали клопотання не міс-
тять, а тому і відсутні підста-
ви для звернення з вказаним
клопотанням».
З незалежних від орга-
нів досудового розслідування
України обставин Інтерпол від-
мовляє у задоволенні запитів
про оголошення у міжнарод-
ний розшук осіб, мотивуючи
здебільшого такі свої рішення
наявністю ознак політичного
переслідування.
Проблему прокоментував
Голова Комітету Верховної
Ради з питань правоохоронної
діяльності Денис Монастир-
ський. За його словами, роз-
шук злочинця Інтерполом
не може бути застосований
як підстава для заочного розслі-
дування. На це звертають ува-
гу представники міжнародних
організацій. Вони зауважують,
що оголошувати в розшук лю-
дину треба для того, щоб її дій-
сно розшукати, а не для того,
щоб розпочати процедуру спе-
ціального досудового розсліду-
вання. Саме спроби розпочати
останнє дуже часто стають під-
ставою для відмови оголошен-
ня в розшук Інтерполом.
Депутати вважають,
що практика застосування ін-
ститутів «спеціального досудо-
вого розслідування» та «спеці-
ального судового провадження»
засвідчила наявність норм кри-
мінального процесуального за-
конодавства, які певною мірою
перешкоджають у забезпечен-
ні невідворотності покарання
осіб, що вчинили кримінальне
правопорушення та перехову-
ються поза межами України чи
на тимчасово окупованій тери-
торії України.
Для вирішення цієї пробле-
ми у Верховну Раду направили
законопроект «Про внесення
змін до КПК щодо вдосконален-
ня окремих положень у зв’язку
із здійсненням спеціального
досудового розслідування» (ре-
єстр. №2164 від 20.09.2019 р.).
Законопроект покликаний
визначити порядок спеціаль-
ного досудового розслідуван-
ня та судового розгляду щодо
кримінальних проваджень, які
вчинялися на тимчасово окупо-
ваних територіях.
Немає можливості притяг-
нути до відповідальності зло-
чинців, що перебувають на цих
територіях, тому їх судитимуть
заочно.
Денис Монастирський
пояснив, що мова йде не про
всі злочини, а про чітко ви-
значений їх перелік. Насампе-
ред, це злочини проти особи.
Ця ідея вже близько 5 років
обговорюється в парламен-
ті. Комітет підтримав цей
законопроект.
Пропонується внести зміни
до КПК, а саме:
1. Визначити дві підстави
для оголошення розшуку підо-
зрюваного (зміни до ст. 281):
1) якщо «місцезнаходження
підозрюваного невідоме»;
2) якщо «підозрюваний
ухиляється від явки на виклик
слідчого, прокурора, слідчого
судді чи суду за умови його на-
лежного повідомлення про та-
кий виклик та існують обґрун-
товані підстави вважати, що він
виїхав та/або перебуває в іншій
країні або на тимчасово окупо-
ваних територіях України».
2. Визначити можливість
розгляду клопотання про об-
рання запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою
та його обрання за відсутності
підозрюваного, обвинуваченого
у разі наявності постанови про
його розшук з підстав, передба-
чених п. 2 ч. 1 ст. 281 КПК Укра-
їни (зміни до ст. 193).
3. Визначити, що у разі
обрання запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою
стосовно підозрюваного, об-
винуваченого у разі наявності
постанови про його розшук
з підстав, передбачених п. 2 ч. 1
ст. 281 КПК України, строк дії
ухвали не зазначається та роз-
мір застави не визначається.
4. Визначити підставами для
здійснення спеціального досу-
дового розслідування чи спеці-
ального судового провадження
(зміни до ст. ст. 139, 297-1, 323):
«- ухилення від явки
на виклик слідчого, прокуро-
ра чи судовий виклик слідчого
судді, суду;
- винесення постанови про
оголошення підозрювано-
го, обвинуваченого у розшук
з підстав, передбачених п. 2 ч. 1
ст. 281 КПК України».
5. Визначити, що у клопо-
танні про здійснення спеціаль-
ного досудового розслідування,
серед іншого, зазначаються ві-
домості (зміни до ст. 297-2):
«- про наявність постанови
про оголошення розшуку підо-
зрюваного з підстав, передбаче-
них пунктом 2 частини першої
статті 281 цього Кодексу;
- щодо ухилення підозрюва-
ного від явки на виклик слідчо-
го, прокурора чи суду за умови
його належного повідомлення
про такий виклик та наявності
достатніх даних про його виїзд
та/або перебування в іншій кра-
їні чи на тимчасово окупованих
територіях України».
6. У зв’язку початком опера-
ції Об’єднаних сил на виконан-
ня Закону України «Про осо-
бливості державної політики
із забезпечення державного су-
веренітету України на тимчасо-
во окупованих територіях у До-
нецькій та Луганській областях»
у відповідних статтях КПК сло-
ва «антитерористичної опера-
ції» доповнити словами «чи
операції Об’єднаних сил» 

6. 1 (483) 16 марта 20206 СУДЕБНАЯ СИСТЕМА
ГСА создала Центр судебных сервисов
и поручила ему заниматься
Электронным судом: кто может стать
новым руководителем по внедрению
ЕСИТС
Наталья Мамченко,
«Судебно-юридическая газета»
Дальнейшим внедрением
ЕСИТС и Электронного суда
в Украине займется государ-
ственное предприятие под на-
званием Центр судебных сер-
висов. Такое решение было при-
нято Государственной судебной
администрацией 12 февраля.
Соответствующий приказ и устав
оказались в распоряжении «Су-
дебно-юридической газеты».
Не исключено, что впослед-
ствии данное предприятие мо-
жет возглавить ныне советник
главы ГСА Леонид Богданов, ко-
торый до сентября 2013 года был
директором ГП «Информацион-
ные судебные системы», а затем
в 2013 году стал и. о. директора
«Информационный центр» Ми-
нистерства юстиции Украины.
Официальная причина — не-
обходимость «развести» функ-
ции ГП «Информационные су-
дебные системы» по обслужива-
нию участников процесса и по
обслуживанию судов. В частно-
сти, в ГСА ссылаются на рекомен-
дации проекта ЕС «Право-Justice»
о необходимости устранить кон-
фликт интересов, когда одно
и то же по сути юрлицо занима-
ется и разработкой, и внедрени-
ем, и тестированием, и оценкой
эффективности.
«В ГП «ИСС» существует кон-
фликт интересов, поскольку на се-
годня оно обслуживает две группы
пользователей. С одной стороны,
это 38 тысяч судей и сотрудников
аппарата судов, с другой стороны,
это пользователи — стороны су-
дебного процесса. И этот конфликт
сдерживает быстрое развитие си-
стемы», — отметил Леонид
Богданов.
«Новая структура будет при-
общена к работе над ЕСИТС,
но это не предусматривает увели-
чение штата. По сути, на сегодня
ГП «ИСС» стало очень большим
предприятием. На него возложе-
но довольно много задач, которые
им непросто администрировать.
Плюс существует природный
конфликт интересов между по-
требителями услуг — сторонами
судебного процесса и сотрудни-
ками аппаратов судов и судьями.
Соответственно, ГСА рассма-
тривает разделение этих функ-
ций. Но идет речь об обслужива-
нии. ГСА в дальнейшем не пла-
нирует осуществлять разработку
через предприятие. Предприя-
тие будет заниматься исключи-
тельно обслуживанием, эксплуа-
тацией системы и открытой сре-
ды — то есть предоставлением
услуг сторонам судебного про-
цесса, юридическим и физлицам,
которые пользуются системой
«Электронный суд».
В свою очередь, ГП «ИСС»
продолжит заниматься обслу-
живанием судов: разработка но-
вой версии документооборота
совместно с тем разработчиком,
которого выберут в результате
открытых торгов, сопровождение
каналов связи, поддержка обору-
дования в судах, обслуживание
инженерами, которые работают
в судах на местах.
Таким образом, по сути,
мы осуществляем разделение од-
ного предприятия на две состав-
ляющие, выделяя из ГП «ИСС»
подразделения, которые будут
заниматься внедрением и эксплу-
атацией систем «Электронный
кабинет», «Электронный суд»,
и подсистем: веб-портала судеб-
ной власти, контакт-центра и т. д.
Заказ разработок будет осу-
ществляться исключительно ГСА,
и на конкурсных основаниях бу-
дут выбраны разработчики каж-
дого модуля ЕСИТС», — пояснил
Леонид Богданов.
Вместе с тем не исключено,
что настоящей причиной стали
вопросы к эффективности ра-
боты ГП «Информационные су-
дебные системы», которое ныне
является администратором Еди-
ной судебной информацион-
но-телекоммуникационной си-
стемы (а она так и не заработала
в Украине).
В свою очередь, не факт,
что такие изменения поддержи-
вают в ГП «ИСС».
«Ситуация напоминает стро-
ительство дома несколькими
архитекторами», — отметили
в ГП «ИСС» 
Віцеспікер Руслан
Стефанчук
прокоментував
рішення КСУ щодо
судової реформи
Зеленського
Я не розумію, чому цифра
у 200 суддів обґрунтована,
а запропонована нами — ні:
віцеспікер Верховної Ради
Руслан Стефанчук оцінив
рішення КСУ щодо визнання
норм судової реформи
Зеленського неконституційними.
Віцеспікер Верхов-
ної Ради України Руслан
Стефанчук прокоменту-
вав ЗМІ рішення Консти-
туційного Суду України
від 11 березня стосовно
визнання положень су-
дової реформи Воло-
димира Зеленського
неконституційними.
«Вам не здається,
що турборежим призвів
до хаосу? Бо законопро-
екти розробляються без
участі фахівців та широ-
кого громадського обгово-
рення», — поставила йому
запитання ведуча.
Руслан Стефанчук
на це зазначив: «Нещодав-
но КСУ визнав неконсти-
туційною судову реформу,
яка писалася «визначни-
ми фахівцями». І тепер
ми маємо в Україні два
верховних суди: Верхов-
ний Суд та Верховний Суд
України. І це вже розрулю-
вати нашому парламенту.
Що стосується нового
рішення, основне питання,
яке ми ставили у своїй су-
довій реформі, — це змен-
шення кількості суддів
Верховного Суду. Вони ви-
знали це неконституцій-
ним з мотивів порушен-
ня процедури, бо не було
Президентом погоджено
таке скорочення з Вищою
радою правосуддя. Хоча
для мене взагалі неоче-
видно, чому існуюча сьо-
годні цифра у 200 суддів
обґрунтована, а запропо-
нована нами — ні».
Враховуючи вже ухва-
лені зміни до процесуаль-
ного законодавства, якими
розвантажено ВС, на дум-
ку Руслана Стефанчука,
«у нинішньому складі Вер-
ховний Суд буде займати-
ся незрозуміло чим».
«Треба подивитися,
як рішення Конститу-
ційного Суду відповідає
іншому нюансу. Зазви-
чай рішення КСУ розгля-
даються 2-5 років. А це
рішення було прийнято
за лічені місяці. До того
ж зарплата судді КСУ
прив’язана до зарплати
суддів ВС.
Мені треба ще деталь-
но вивчити всі ці речі,
і тоді я зможу дати відпо-
відь, чи є в цьому загрози
для конституціоналіз-
му», — сказав віцеспікер.
«Були роки, коли КСУ
приймав два рішення
у рік, і чи варті ці два рі-
шення того масиву, який
ми витрачаємо на утри-
мання апарату КСУ? За-
раз треба підійти дуже
чітко до діяльності КСУ,
особливо в частині про
те, що покладається нова
функція на КСУ — це так
звані конституційні по-
дання громадян щодо
тлумачення відповідно-
сті законів. Це все треба
вивчати», — підкреслив
Стефанчук 
В судах наблюдается
значительный рост
количества дел
Во всех юрисдикциях наблюдается рост количества поступающих
дел. Об этом сообщило руководство Верховного Суда в ходе общего
совещания с главами апелляционных и кассационных судов, которое
состоялось в ВС.
●● В окружные админсуды за 2019 год поступило 215 тысяч дел,
что на 15% больше, чем в 2018 году.
●● В местные хозсуды — 104 тысячи дел, что также на 15% больше,
чем в 2018 году.
●● В местные общие суды за 2019 год поступило свыше 3 миллио-
нов дел, что на 2% больше, чем в 2018 году.
При этом, для полной картины стоит сравнить эти показатели
с 2017 годом.
Если сравнивать нынешние показатели за 2019 год с 2017-м, то:
●● в местные общие суды поступило на 13% больше, чем в 2017 году;

7. 1 (483) 16 марта 2020
7СУДЕБНАЯ СИСТЕМА
Зачем ГСА просит Раду судей отказаться от облачной модели
электронного правосудия
Наталья Мамченко,
«Судебно-юридическая газета»
ГСА просит Раду судей
Украины расписаться под ре-
шением об отказе от внедрения
облачной модели электронного
правосудия (ЕСИТС). Это сле-
дует из материалов, которые
были оглашены на заседании
РСУ 28 февраля. Что это значит,
разбиралась «Судебно-юри-
дическая газета».
При разработке облачной
концепции электронного пра-
восудия задумка была в том,
чтобы процессы осуществля-
лись не на местах — в судах,
а в едином центре. Это сэконо-
мило бы человеческие и денеж-
ные ресурсы.
«Автоматизированное рас-
пределение дел во всех су-
дах осуществляется локально,
на локальных базах данных,
что во многих случаях вызыва-
ло нарекания на вмешательство
в эту систему. Логика центра-
лизованного автоматизиро-
ванного распределения в том,
что программное обеспечение
будет находиться в дата-центре,
суды будут каналами связи со-
единяться с соответствующим
централизованным модулем,
где и будет осуществляться ав-
тораспределение дел.
В старой версии авторас-
пределения предполагалось от-
дельное внесение данных по та-
белям учета рабочего времени
в суде. Сейчас предполагается,
что эти данные дополнительно
вносить не нужно — они будут
автоматически использоваться
из подсистемы бухгалтерского
учета и кадров. То есть в одном
месте будут заполняться один
раз все данные», — так характе-
ризовал облачную концепцию
внедрения в судах Единой су-
дебной информационно-теле-
коммуникационной системы
(ЕСИТС) замглавы Государ-
ственной судебной админис-
трации Сергей Чорнуцкий
в июле 2018 года.
Теперь ГСА просит Раду
судей Украины отменить ре-
шение от марта 2018 года,
которым были утверждены
графики подключения судов
к вышеупомянутому центра-
лизованному модулю автома-
тизированного распределения
дел в судах. Соответствующее
письмо направил в РСУ глава
ГСА Зеновий Холоднюк.
Дело в том, что график под-
ключения судов к указанному
модулю должны были реализо-
вать еще в 2018–2019 годах, чего
не произошло. Затем, 7 ноября
2019 года, ГСА и вовсе отмени-
ла свой же приказ от 2 марта
2018 года «Об утверждении
Концепции Единой судебной
информационно-телекомму-
никационной системы» и ут-
вердила новую «смешанную»
Концепцию.
Такая концепция предусма-
тривает, что некоторые про-
цессы, в том числе и распреде-
ление дел, будут происходить
автономно в самом суде, т. е.
на местах, а не, как планирова-
лось ранее, в центре.
Новую, не облачную, а ги-
бридную Концепцию ЕСИТС
поддержал и Высший совет
правосудия.
Однако эксперты ставят под
сомнение такой вариант реше-
ния проблемы.
«Гибридная модель усложнит
систему, и ее реализация будет
требовать гораздо больше рас-
ходов. И я думаю, все согласятся
с тем, что если у нас такая слож-
ная система, то стоит упрощать
в ней все, что можно упростить.
Мы обсуждали этот вопрос
с ГСА и Госпредприятием, и они
пытались убедить нас в том,
что Украина не готова к исполь-
зованию полностью облачной мо-
дели, поскольку качество связи
не всегда на хорошем уровне.
Мы согласны, что это может
быть проблемой. Однако эти по-
тенциальные проблемы не могут
быть достаточным основанием
для кардинального изменения мо-
дели ЕСИТС, поскольку система
строится не на 3-5 лет с перспек-
тивой ее пересмотра, а на следую-
щие 10-15 лет использования», —
указал эстонский эксперт, про-
водивший аудит внедрения
ЕСИТС в Украине, Ивар Талло.
Один из аргументов от-
носительно необходимости
«переписать» Концепцию
построения ЕСИТС — отсут-
ствие соответствующей инфра-
структуры для обмена данными,
а именно «плохие» каналы свя-
зи, которые на данный момент
предоставляет «Укртелеком».
«В Казахстане вопрос обес-
печения каналами связи решен
на государственном уровне. У них
есть компания «КазахТелеком»
(как наш «Укртелеком»), кото-
рая получает государственные
средства и отвечает за подключе-
ние всех госорганов. Но даже там
фиксация судебного заседания
происходит в локальном режиме
и передается ночью в централь-
ную базу. И у них в любой точке
полноценно работает 4G. О чем
мы говорим? Мы в нашем ком-
ментарии дадим конкретные
примеры состояния наших кана-
лов связи», — пообещал началь-
ник Управления информати-
зации и судебной статистики
ГСА Александр Слоницкий.
Однако европейские экс-
перты не считают, что эти ин-
фраструктурные требования
настолько серьезные, как их пы-
тается представить ГСА.
«Наши эксперты не усмотре-
ли в этом такой большой про-
блемы. Возможно, есть какие-то
ограничения по пропускной спо-
собности. Но это не озна­чает,
что распределение дел не может
осуществляться действующими
каналами», — отметил Ивар
Талло в комментарии «Судеб-
но-юридической газете».
На данный момент в орга-
нах, ответственных за запуск
ЕСИТС — ГСА и ВСП, счита-
ют, что нужно начать строить
гибридную модель, а уже по-
том — переделать ее на облач-
ных технологиях.
Впрочем, возникает во-
прос: как тогда быть с техни-
ческим заданием и затратами,
которые необходимо будет осу-
ществить на гибридную модель,
а затем — опять, но уже на пре-
вращение ЕСИТС в облачную
систему? И не было бы умнее
сначала решить проблему
с каналами связи — возмож-
но, совместно с прогрессивным
Кабинетом Министров и Ми-
нистерством цифровой транс-
формации, а не выстраивать
систему, которую потом при-
дется переделывать?
Пока что просьба ГСА вы-
звала недовольство некото-
рых членов РСУ, заявивших
о том, что толком непонятно,
на что конкретно были потра-
чены миллионы гривен, вы-
деленные на создание ЕСИТС,
и что вообще дальше будет
с ней.
Стоит отметить, что в 2018
году на создание ЕСИТС выде-
лили бюджетных средств на не-
малую сумму — 140,26 млн грн.
За 9 месяцев 2019 года на ЕСИТС
выделили 62,16 млн грн. Это
следует из ответа государствен-
ного предприятия «Информа-
ционные судебные системы»,
которое подведомственно ГСА
и является администратором
построения ЕСИТС.
Очевидно, что гибридная
концепция внедрения ЕСИТС
не отвечает современным тре-
бованиям. Если оставить все
процессы как есть — на ме-
стах, это не сэкономит ресурсы
и бюджетные средства.
«Лично моя позиция отлича-
ется от официальной позиции
Государственной судебной адми-
нистрации, поскольку я больше
склоняюсь к облачной модели», —
подчеркнул в ходе обсуждения
гибридной концепции замгла-
вы ГСА Сергей Чорнуцкий,
и добавил, что в данном случае
руководитель ГСА выбирает
модель и несет ответственность
за свой выбор.
Пока же ГП «ИСС» отчи-
тывается о закупке машин для
своих специалистов, которым
необходимо выезжать в суды.
«З кожним днем навантажен-
ня на працівників регіональних
служб підтримки ДП «Інфор-
маційні судові системи» збіль-
шується. У середньому у кожній
області нараховується близько
30 місцевих загальних судів, які
розташовані як у самих обласних
центрах, так і районних. Тому
керівництво ДП ІСС намагається
всіляко покращити умови роботи
для своїх спеціалістів. Експери-
ментально, для оцінки розван-
таження працівників та збіль-
шення продуктивності, вперше
за роки роботи ДП ІСС у кін-
ці грудня 2019 року для 8 регіо-
нальних служб підтримки були
закуплені нові легкові автомобілі
марки Renault Sandero. Авто-
мобілі поїхали до Волинської, Іва-
но-Франківської, Львівської, Ми-
колаївської, Одеської, Рівненської
та Чернівецької областей.
Наші регіональні служби під-
тримки повинні бути спромож-
ними швидко вирішувати нагаль-
ні питання. Адже робота наших
спеціалістів полягає не лише у ро-
боті «на місцях», але і в техніч-
ній підтримці суддів та апаратів
суддів «на виїзді». Оснащення
матеріально-технічною базою —
дуже важливий аспект для ефек-
тивної роботи. Тому зі свого боку
ми будемо й надалі сприяти осу-
часненню матеріально-технічної
бази як центрального офісу, так
і регіональних відділень», — объ-
яснил генеральный директор
ГП «ИСС» Олег Тертичный 
●● на 69% (!) больше поступило в окружные админсуды.
То есть в целом в судебную систему за 2019 год поступило дел
и материалов на 3,5% больше, чем в 2018 году, и на 14% больше,
чем в 2017 году.
Чем вызван такой рост в окружных админсудах? В первую
очередь он произошел из-за избирательных дел, а также дел ка-
сательно обеспечения общественного порядка и национальной
безопасности.
В местных общих судах наблюдается рост на 30% дел граждан-
ского судопроизводства, которые возникают из договоров о пре-
доставлении услуг, и на 20% — из земельных правоотношений.
По уголовному судопроизводству поступило больше 1 мил-
лиона ходатайств в местные общие суды. «Это астрономическая
цифра. 30% — это ходатайства, которые рассматриваются след-
ственными судьями. Это на 62 тысячи дел больше, чем в 2018
году. Эти ходатайства еще и подлежат рассмотрению в кратчай-
шие сроки, что отвлекает от рассмотрения других дел, в част-
ности гражданских, которые также необходимо рассматривать
в разумные сроки», — отметили на совещании.
Среди дел хозяйственной юрисдикции наблюдается уве-
личение на 43% количества дел, связанных с защитой права
собственности 