1. Письменник, педагог, видавець.
Великий світ поезії
Очи чёрные, очи страстные!
Очи жгучие и прекрасные! Том 1, выпуск 5
Как люблю я вас! Как боюсь я вас!
Знать, увидел вас я в недобрый час. 11.02.2013рік
Ох, недаром вы глубины темней!
Вижу траур в вас по душе моей,
Вижу пламя в вас я победное:
 Зверніть увагу!
Сожжено на нём сердце бедное.
Цього разу звернемося до
постаті відомого українсь-
Но не грустен я, не печален я, кого поета, байкаря Є. П.
Гребінки, якому у 2007 році
Утешительна мне судьба моя:
виповнилося 195 років від
Всё, что лучшего в жизни бог дал нам, дня народження.
В жертву отдал я огневым глазам!
Читайте в номері!
Цікава сторінка 1
Євген Павлович Гребінка народився 2 лютого 1812р. у сім'ї дрібного поміщика на хуторі життя Є. П.
Убіжище поблизу Пирятина на Полтавщині. Гребінки
Початкову освіту Гребінка здобув удома від приватних учителів, згодом учився в Ніжин-
ській гімназії вищих наук (1825 — 1831); тут почалася його літературна діяльність. Знач-
Гребінка в Петер- 2
ний вплив на формування Гребінки як майбутнього письменника мала його активна
бурзі...
участь у літературному житті гімназичної молоді. У літературному гуртку жваво обгово-
рювалися літературні новини, твори Радищева, Пушкіна, Рилєєва, перші спроби пера гім-
назистів, що вміщувалися в рукописних альманахах. Один з них виходив за участю Гребі- Яку роль 2
нки, в кожному щотижневому номері якого, за свідченням сучасників, з'являлися його Т.Г.Шевченк мав у
твори, “переважно сатиричні”. Згодом він став основним співробітником рукописного житті письменника?
журналу “Аматузія”.
Після закінчення гімназії та короткочасної служби в
Найпомітніші твори 3
резервах 8-го Малоросійського козачого полку Гре-
бінка повертається до рідного хутора Убіжище на
Полтавщині і періодично займається літературною 4
Світ поезії
працею (у цей час з'являються друком його окремі
байки, уривки з перекладу “Полтави” Пушкіна).

2. Гребінка в Петербурзі...
У 1834р. Гребінка переїжджає до Петербур-
га, де зав'язує широкі знайомства з літерато- У Петербурзі Гребінка розгор-
рами й діячами російської культури, зокре- тає жваву літературну діяль-
ма Пушкіним, Криловим, Тургенєвим, ність, систематично виступає із
Брюлловим, відвідує літературні салони і своїми творами на сторінках
влаштовує літературні вечори в себе вдома. “Современника”,
Разом з тим він домагається прихильності “Отечественных записок”,
М. Греча, графа Хвостова та інших високо- “Литературной газеты”,
поставлених осіб, завдяки яким займає не- “Утренней зари” та ін.
погані посади на цивільній службі, друку-
ється в столичних журналах.
Яку роль Т.Г.Шевченк мав у житті письменника?
Велику роль відіграв Гребінка в житті, творчому становленні Т.
Шевченка, з яким познайомився у другій половині 1836р. Він брав
безпосередню участь у викупі його з кріпацької неволі. На літератур-
них вечорах у Гребінки Шевченко дізнається про новини тогочасно-
го російського й українського літературного життя, зближується з
багатьма прогресивними діячами російської культури, зокрема май-
бутніми петрашевцями М. Момбеллі та О. Пальмом. Особлива заслу-
га Гребінки в тому, що в 1840р. з його допомогою побачив світ
“Кобзар” Шевченка.
З кінця 30-х рр. Гребінка виступає як невтомний організатор україн-
ських літературних сил. Так, за його участю в 1841р. виходить аль-
манах “Ластівка”, на сторінках якого були опубліковані твори Шев-
ченка, Котляревського, Квітки-Основ'яненка, Боровиковського, Забі-
ли та інших авторів, добірка українських народних пісень і приказок.
Тут же було вміщено два напівбелетристичних нариси Гребінки —
передмова “Так собі до земляків” і післямова “До зобачення”.
Книжки:

3. Том 1, выпуск 5 Стр. 3
Найпомітніші твори
Найпомітнішим твором молодого
Гребінки, над яким він почав Гребінці належить також кілька українських Найвизначніше місце в художньому
працювати ще в Ніжині, є переклад ліричних поезій, що виникли на грунті на- доробку Гребінки українською мовою
українською мовою “Полтави” родної творчості (“Човен” (1833), посідають байки. Славу йому як байка-
Пушкіна (Петербург, 1836). Свій пе- “Українська мелодія”, “Заквітчалася дівчи- реві принесли “Малороссийские приказ-
реклад Гребінка назвав “вільним”; це на...”, “Маруся” та ін.). ки”, що з'явились окремими виданнями
виявилося, зокрема, у багатьох відхи- у Петербурзі в 1834 і 1836 рр.
леннях від оригіналу, введенні нових
сцен, деяких подробиць, у трактуван-
ні окремих образів тощо.
МАРУСЯ
«Я знаю, Марусе, дівочу натуру!
— Так мати старая казала дочці,
— І я дівовала, була молодою
(Тоді парубки все були молодці!)
— На грищі співала, на досвітках пряла,
На улиці часом до світа гуляла...
А бувало стане скушно,
Серце ниє та болить,
В грудях важко; плачеш, плачеш...
Божий світ не веселить!..
У садку пташки щебечуть,
По степу цвітуть квітки;
Як послухаєш, як глянеш — Славу йому як байкареві
принесли “Малороссийские
Плачеш бозна од чого!..
приказки”, що з'явились
І знати не знала, чого я бажала! окремими виданнями у
І все було, доню, я так сумовала, Петербурзі в 1834 і 1836 рр.
Байки Гребінки органічно пов'язані з Поки твій отець мене кохати не став,
народними приказками і прислів'ями, Поки з моїм любим нас піп не звінчав...
не випадково він називає свої твори
Кинь лихом об землю та будь веселенька! Мотиви творів І. Крилова своє-
“приказками”, побудованими за прин-
І думає дочка, схилившись до неньки: рідно, на іншому життєвому
ципом розгортання й конкретизації
матеріалі, іншими художніми
фольклорних прислів'їв (в основі бай- «Чом досі мене ще ніхто не кохав?..» засобами оброблені в таких
ки “Верша та Болото” — мотив народ-
байках Гребінки, як “Рибалка”
ного прислів'я “Насміялася верша з
(“Селяни і Ріка”), “Ведмежий
болота, аж і сама в болоті”; повчання В окремих з байок поет творчо використав суд” (“Селянин і Вівця”),
байки “Школяр Денис” взято з при- традиційні мотиви, опрацьовані ще антични- “Грішник” (“Троєженець”) та
слів'я “Пани б'ються, а в мужиків чуби ми авторами та їх багатьма послідовниками. ін.
тріщать” тощо). Приміром, в основу “Могилиних родин”
покладено чотирирядкову притчу “Гора-
породілля” Федра.

4. Письменник, педагог, видавець.
Світ поезії
Крім традиційних персонажів, що уособлюють людські якості, у бай-
ці, як правило, є ще одна дійова особа — оповідач — тлумач смислу
байки, її морального висновку (“Ведмежий суд”, “Рибалка”, “Будяк
да Коноплиночка” та ін.). Багато байок Гребінки побудовано у формі
монологів (“Пшениця”, “Маківка”, “Школяр Денис”). Окремі байки
українського поета — це суцільні діалоги, що нагадують невеличкі
п'єси (приміром, “Ячмінь”), проте й у них присутність автора-
оповідача, точніше, його ставлення до зображуваного виявляється
досить виразно.
ВЕДМЕЖИЙ СУД
Лисичка подала у суд таку бомагу:
Що бачила вона, як попеластий Віл
На панській винниці пив, як мошенник,
брагу,
БУДЯК ТА КОНОПЛИНОЧКА
Їв сіно, і овес, і сіль.
Суддею був Ведмідь, Вовки були під- "Чого ти так мене, паскудо, в боки пхаєш?"
судки.
На Коноплиночку в степу Будяк тукав.
Давай вони його по-своєму судить
"Да як рости мені? і сам здоров ти знаєш,
Трохи не цілі сутки. Що землю у мене з-під-корінця забрав".
«Як можна гріх такий зробить!
Воно було б зовсім не диво, Бува і чоловік сьому колючці пара:
Коли б він їв собі м'ясиво»,— Людей товче та й жде, тдоб хто його кохав.
Ведмідь сердито став ревіть. Я бачив сам таких і, може б, показав,
«А то він сіно їв!» — Вовки завили. Та цур йому! розсерджу комісара!
Віл щось почав був говорить,
Да судді річ його спочинку перебили,
Бо він ситенький був. І так опреділили
І приказали записать:
«Понеже Віл признався попеластий,
Що він їв сіно, сіль, овес і всякі слас-
ті,
Так за такі гріхи його четвертувать
І м'ясо розідрать суддям на рівні часті,
Лисичці ж ратиці оддать».