Більш детальніше про кафедру та її роботу можна дізнатись за посиланням: https://management.biem.sumdu.edu.ua/uk/

1. ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ
ІНФОРМАЦІЙНОЇ
СИСТЕМИ
УІЗ

2. Більш детальніше про кафедру та її роботу
можна дізнатись за посиланням:
https://management.biem.sumdu.edu.ua/uk/

3. Зміст
2.1. СТРУКТУРА ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ
ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ
2.2 СТАНДАРТИ, ЩО
РЕГЛАМЕНТУЮТЬ ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ
ІС
2.3. КЛАСИФІКАЦІЯ МОДЕЛЕЙ
ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ІС

4. 2.1. Структура
життєвого циклу
інформаційної
системи
Проєктування ІС характеризуються, як правило, такими
особливостями:
складність опису і досить велика кількість функцій,
процесів, елементів даних і складні взаємозв'язки між
ними), що вимагає ретельного моделювання і аналізу
даних і процесів;
наявність сукупності тісно взаємодіючих компонентів
(підсистем), що мають свої локальні завдання і цілі
функціонування;
відсутність прямих аналогів, що обмежує можливість
використання будь-яких типових проектних рішень і
прикладних систем;

5. 2.1. Структура
життєвого циклу
інформаційної
системи
необхідність інтеграції існуючих і тих, що розробляються
додатків;
•функціонування в неоднорідному середовищі на декількох
апаратних платформах;
роз'єднаність і різнорідність окремих груп розробників за рівнем
кваліфікації і традиціям, що склалися використання тих чи інших
інструментальних засобів;
істотна тимчасова протяжність проєктів, обумовлена, з одного
боку, обмеженими можливостями колективу розробників, і, з
іншого боку, масштабами організації-замовника і різним
ступенем готовності окремих її підрозділів до впровадження ІС.

6. 2.1. Структура життєвого циклу інформаційної
системи
◦ Методологія проектування інформаційних систем описує процес створення і супроводу
систем у вигляді життєвого циклу (ЖЦ) ІС, представляючи його як деяку послідовність
стадій і виконуваних процесів. Для кожного етапу визначаються склад і послідовність робіт,
одержувані результати, методи і засоби, необхідні для їх виконання, ролі і відповідальність
учасників і т.д. Таке формальне опис ЖЦ ІС дозволяє спланувати та організувати процес
колективної розробки і забезпечити управління цим процесом.
◦ Життєвий цикл інформаційної системи - безперервний процес, початком якого стає
момент прийняття рішення про необхідність системи, а завершенням - її вилучення з
експлуатації.

7. 2.1. Структура життєвого циклу інформаційної
системи
Задум
(планування
проєкту)
Аналіз і
поставлення
задачі
Проєктування Розроблення
Розгортання
та
впровадження
Експлуатація Підтримка Модернізація
Завершення
терміну
експлуатації
Фази життєвого циклу:

8. 2.1. Структура життєвого циклу інформаційної
системи
Планування проєкту
◦ На найпершому етапі проводиться в обов'язковому порядку обстеження для збирання
інформації про цілі та завдання компанії в цілому і впроваджуваної системи зокрема, а
також отримання даних про основні процеси.
◦ Важливо визначити:
• Зміст та границі проєкту ІС.
• Існування залежності від інших проєктів або процесів.
• Плановані фінансові, інфраструктурні та людські ресурси, бюджет проєкту (включаючи
необхідні закупівлі - наприклад, ліцензії від постачальника ПО - і плановані витрати при
необхідності оплати послуг підрядника по супроводу, з обслуговування серверів тощо).

9. 2.1. Структура життєвого циклу інформаційної
системи
Прийнято розрізняти дві категорії обстеження: експрес обстеження та інформаційне обстеження
◦ Інформаційне обстеження, за результатами проведення якого повинні бути підготовлені:
• повний опис поточної бізнес-моделі організації замовника;
• затверджений план робіт з розробки та впровадження (включаючи склад групи впровадження по обидва боки).
детальна
пропозиція з
описом проблем,
орієнтовними
термінами і
бюджетом робіт
короткий опис
поточної бізнес-
моделі
організації
Експрес-
обстеження

10. 2.1. Структура життєвого циклу інформаційної
системи
◦ Аналіз і поставлення задачі
◦ Існує певний набір ключових заходів, обов'язкове проведення яких може підвищити ймовірність успіху проекту. Вже на
стадії постановки завдання повинні бути визначені цілі етапів проекту і самого проекту, включаючи критерії їх виконання.
При цьому дані цілі повинні бути сформульовані гранично чітко і ясно (за можливістю, задовольняючи критеріям SMART:
◦ специфічність,
◦ вимірність,
◦ досяжність,
◦ реалістичність,
◦ обмеженість у часі).

12. 2.1. Структура життєвого циклу інформаційної
системи
Проектування ІС
◦ Проєктування містить два основних аспекти: технічний і робоче проєктування.
◦ При технічному проєктуванні проводиться опис технічних деталей (наприклад, моделі даних і
інтерфейсу), а також моделювання ситуацій, в яких система буде використовуватися - для
подальшої розробки сценаріїв використання системи та її тестування на їх основі.
◦ При робочому проектуванні можуть складатися блок-схеми і алгоритми для програмних
модулів.
◦ З організаційної перспективи для проєктування важлива підготовка ієрархічної структури робіт
/ базового календарного плану / дорожньої карти, що б дозволили керувати проєктом протягом
усього строку його реалізації.

13. 2.1. Структура життєвого циклу інформаційної
системи
◦ В цілому ж технічне проєктування ІТ-системи передбачає детальну підготовку до етапу
налаштування і розгортання модулів системи, для чого необхідно вирішити кілька завдань:
• Сформувати список модулів і функцій системи, необхідних для підтримки певних на етапі
аналізі автоматизованих бізнес-процесів.
• Сформувати список довідників систем (майбутньої і у разі необхідності, поточної) для
подальшого перенесення і поновлення даних.
• Визначити приблизний сценарій роботи системи за категоріями користувачів для
формування необхідного набору діалогів і процедур проектованої системи (включаючи реакції
на всі можливі і навіть дуже малоймовірні дії з боку користувача).
• Визначити елементи інтерфейсу користувачів (в разі гнучкого проєктування або
розроблення рішень «з нуля») для досягнення зручності роботи з системою.

14. 2.1. Структура життєвого циклу інформаційної
системи
• Сформувати список звітів / панелей моніторингу (включаючи їх форми і обов'язкові для
реалізації елементи). Ці звіти в подальшому будуть використовуватися як для облікових
цілей, так і для цілей моніторингу системи її адміністратором (в частині формування та
збору статистики по навантаженню на її окремі модулі, вільних ресурсах, активності
користувачів тощо).
• Визначити перелік налаштувань функціональних компонентів системи відповідно до
виділеними на попередньому етапі вимогами.
• Визначити необхідність, можливості та шляхи інтеграції з існуючими і планованими до
реалізації системами на підприємстві замовника, щоб своєчасно передбачити технічні
засоби для інтеграції.

15. 2.1. Структура життєвого циклу інформаційної
системи
◦ Розроблення
На час розроблення ІС повинне бути обране і підготовлене середовище розробки, а також
обрана методологія, відповідно до якої буде здійснюватися управління розробкою.
На якісні аспекти розроблення ІС містить вплив:
◦ взаємодія команди розробки / впровадження (між собою і з основними стейкхолдерами
проекту),
◦ дотримання однієї з моделей життєвого циклу ІС (каскадної, ітераційної та ін.),
◦ тривалість самого процесу розробки і тестування тощо.

16. 2.1. Структура життєвого циклу інформаційної
системи
◦ Розгортання і впровадження
◦ Етап розгортання системи є одним з найбільш важливих з точки зору розподілу
відповідальності за роботи між замовником і підрядником. Виконавець виконує основне
завдання - інсталяцію модуля на робочий сервер з перенесенням на нього підсумкову
конфігурацію з тестового сервера.
◦ Метою даного етапу є підготовка модуля системи до дослідно-промислової експлуатації -
підготовка кінцевих користувачів, введення початкових даних, підготовка наказів по
підприємству замовника.

17. 2.1. Структура життєвого циклу інформаційної
системи
Серед основних робіт є такі етапи.
◦ Забезпечити безумовне виконання умов готовності модулів системи до здачі в дослідно-
промислову експлуатацію (закріплених в окремому документі).
◦ Ввести і вивірити початкові дані (наприклад, початкові залишки) з кожного модуля для
введення інформації в систему.
◦ Відпрацювати на робочих місцях користувачів модуля системи практичні дії користувачів в
паралельному режимі з наявними додатками.
◦ Розробити, узгодити з підрядником і затвердити регламент взаємодії підрозділів замовника,
що беруть участь в дослідно-промислової експлуатації модуля системи.
◦ Здійснити інтеграцію модуля з іншими модулями або зовнішніми системами, впровадженими
раніше.

18. 2.1. Структура життєвого циклу інформаційної
системи
◦ Підготувати і видати наказ по підприємству замовника про передачу модуля системи в
експлуатацію, що повинен містити:
найменування модуля системи,
що проходить експлуатацію
найменування організації-
виконавця
терміни проведення
експлуатації
список посадових осіб з боку
замовника і виконавця,
відповідальних за проведення
експлуатації модуля
перелік підрозділів організації-
замовника, що беруть участь в
проведенні дослідно-
промислової експлуатації
порядок і строки перекладу
персоналу замовника на роботу
в умовах функціонування
модуля системи

19. 2.1. Структура життєвого циклу інформаційної
системи
◦ Експлуатація
◦ Це один з найконфліктніших етапів, оскілки отриманий результат може не відповідати
початковим очікуванням і уявленням як про функціональність, так і навіть про зовнішній вигляд /
інтерфейс системи.
◦ На цьому етапі технічні фахівці і підрядник фокусуються на вирішенні завдань безперебійної
роботи, обслуговування баз даних, а в разі необхідності - на доналаштуванні системи (що означає
одночасну модернізацію паралельно з експлуатацією
◦ Стадія супроводу, яка призводить до змін до системи в процесі експлуатації (після закінчення
приймання робіт) охоплює кілька аспектів:
• Усунення зауважень, що не зачіпає зміну ТЗ.
• Оновлення (по суті - нові версії системи), що випускаються при накопиченні критичного обсягу
доробок.
• Збільшення продуктивності системи.

20. 2.2 СТАНДАРТИ, ЩО РЕГЛАМЕНТУЮТЬ
ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ІС
Існує ряд стандартів, що регламентують ЖЦ програмного забезпечення та процеси розробки.
Серед найбільш відомих стандартів можна виділити ISO/IEC/IEEE 12207:2017 Systems and
software engineering — Software life cycle processes, що визначає структуру життєвого циклу,
містить процеси, дії і завдання, що повинні бути виконані під час створення інформаційної
системи.
Структура життєвого циклу ґрунтується на трьох групах процесів:
◦ основні процеси життєвого циклу (придбання, постачання, розроблення, експлуатація,
супровід);
◦ допоміжні процеси, що забезпечують виконання основних процесів (документування,
управління конфігурацією, забезпечення якості, верифікація, атестація, оцінка, аудит, дозвіл
проблем);
◦ організаційні процеси (управління проєктами, створення інфраструктури проекту, визначення,
оцінка та поліпшення самого життєвого циклу, навчання).

22. 2.2 СТАНДАРТИ, ЩО РЕГЛАМЕНТУЮТЬ
ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ІС
Основні процеси життєвого циклу
◦ Серед основних процесів життєвого циклу найбільшу важливість мають три: розроблення,
експлуатація та супровід.
◦ Розроблення інформаційної системи містить всі роботи зі створення інформаційного
програмного забезпечення і його компонентів відповідно до заданих вимог. Розробка
інформаційного програмного забезпечення також включає:
◦ оформлення проєктної та експлуатаційної документації;
◦ підготовлення матеріалів, необхідних для проведення тестування розроблених ІС;
◦ розроблення матеріалів, необхідних для організації навчання персоналу.

23. 2.2 СТАНДАРТИ, ЩО РЕГЛАМЕНТУЮТЬ
ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ІС
◦ Експлуатаційні роботи можна поділити на підготовчі та основні.
◦ До підготовчих відносяться:
◦ конфігурація бази даних і робочих місць користувачів;
◦ забезпечення користувачів експлуатаційної документації;
◦ навчання персоналу.
◦ Основні експлуатаційні роботи містять:
◦ безпосередньо експлуатацію;
◦ локалізацію проблем і усунення причин їх виникнення;
◦ модифікацію програмного забезпечення;
◦ підготовку пропозицій щодо вдосконалення системи;
◦ розвиток і модернізацію системи.

24. 2.2 СТАНДАРТИ, ЩО РЕГЛАМЕНТУЮТЬ
ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ІС
◦ Супровід.
◦ Основними попередніми діями при підготуванні до організації технічного обслуговування
інформаційної системи є такі:
◦ виділення найбільш відповідальних вузлів системи і визначення для них критичності
простою. Це дозволить виділити критичні складові інформаційної системи і оптимізувати
розподіл ресурсів для технічного обслуговування;
◦ визначення завдань технічного обслуговування і їх поділ на внутрішні (які вирішуються
силами обслуговуючого підрозділу) і зовнішні (які вирішуються спеціалізованими
сервісними організаціями). Таким чином, проводиться чітке визначення кола виконуваних
функцій і поділ відповідальності;

25. 2.2 СТАНДАРТИ, ЩО РЕГЛАМЕНТУЮТЬ
ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ІС
◦ проведення аналізу наявних внутрішніх і зовнішніх ресурсів, необхідних для організації
технічного обслуговування в рамках описаних завдань і поділу компетенції. Основні
критерії для аналізу: наявність гарантії на обладнання, стан ремонтного фонду, кваліфікація
персоналу;
◦ підготування плану організації технічного обслуговування, в якому необхідно визначити
етапи виконуваних дій, терміни їх виконання, витрати на етапах, відповідальність
виконавців.

26. 2.2 СТАНДАРТИ, ЩО РЕГЛАМЕНТУЮТЬ
ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ІС
◦ Допоміжні процеси
◦ Серед допоміжних процесів одне з головних місць займає управління конфігурацією. При
розробці проектів складних інформаційних систем, що складаються з багатьох компонентів,
кожен з яких може розроблятися незалежно і, отже, мати кілька варіантів реалізації і / або
декілька версій однієї реалізації, виникає проблема обліку їх зв'язків і функцій, створення
єдиної структури і забезпечення розвитку всієї системи . Управління конфігурацією
дозволяє організовувати, систематично враховувати і контролювати внесення змін до різні
компоненти інформаційної системи на всіх стадіях її життєвого циклу.

27. 2.2 СТАНДАРТИ, ЩО РЕГЛАМЕНТУЮТЬ
ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ІС
◦ Організаційні процеси
◦ Управління проектом пов'язано з питаннями планування і організації робіт, створення
колективів розробників і контролю за термінами і якістю виконуваних робіт. Технічне і
організаційне забезпечення проекту включає:
◦ вибір методів і інструментальних засобів для реалізації проекту;
◦ визначення методів опису проміжних станів розробки;
◦ розробку методів і засобів випробувань створеного програмного забезпечення;
◦ навчання персоналу.

28. 2.3. Класифікація моделей життєвого циклу
◦ Модель ЖЦ ІС - комбінація послідовностей етапів життєвого циклу і переходів між ними,
необхідних для гарантованого досягнення поставленої для реалізації мети проєкту ІС.
◦ Модель життєвого циклу відображає різні стани системи, починаючи з моменту
виникнення необхідності в даній ІС і закінчуючи моментом її повного виходу з ужитку.
◦ Найбільшого поширення набули дві основні моделі життєвого циклу:
◦ каскадна;
◦ ітераційна (поетапна з проміжним контролем);
◦ спіральна.

29. 2.3. Класифікація моделей життєвого циклу
◦ Каскадна модель
◦ Каскадна модель (модель «водоспад») демонструє класичний підхід до розробки різних
систем в будь-яких прикладних областях. Для розробки інформаційних систем дана модель
широко використовувалася в 70-х і першій половині 80-х років. Каскадна модель передбачає
послідовне виконання всіх етапів проекту в строго фіксованому порядку. Перехід на наступний
етап означає повне завершення робіт на попередньому етапі.
Можна виділити ряд етапів моделі:
◦ системний аналіз;
◦ аналіз вимог;
◦ проектування;
◦ розробка (кодування);
◦ тестування (дослідна експлуатація);
◦ впровадження і супровід (здавання готового продукту).

30. 2.3. Класифікація моделей життєвого циклу
◦ На першому етапі проводиться дослідження проблеми, яка повинна бути вирішена, чітко формуються всі
вимоги замовника. Результатом, одержуваних на даному етапі, є технічне завдання (завдання на розробку),
узгоджене з усіма зацікавленими сторонами.
◦ На другому етапі розробляються проєктні рішення, що задовольняють всім вимогами, сформульованим
у технічному завданні. Результатом даного етапу є комплект проектної документації, що містить всі
необхідні дані для реалізації проекту.
◦ Третій етап - реалізація проекту. Тут здійснюється розробка програмного забезпечення (кодування)
відповідно до проектних рішень, отриманими на попередньому етапі. Методи, які використовуються для
реалізації, не мають принципового значення. Результатом виконання даного етапу є готовий програмний
продукт.
◦ На четвертому етапі проводиться перевірка отриманого програмного забезпечення на предмет
відповідності вимогам, заявленим в технічному завданні. Дослідна експлуатація дозволяє виявити різного
роду приховані недоліки, які проявляються в реальних умовах роботи інформаційної системи.
◦ Останній етап - здавання готового проекту. Головне завдання цього етапу - переконати замовника, що всі
його вимоги реалізовані повністю.

31. 2.3. Класифікація моделей життєвого циклу
◦ Основні переваги каскадної моделі
◦ на кожному етапі формується закінчений набір проектної документації, який відповідає
критеріям повноти і узгодженості. На заключних етапах також розробляється призначена
для користувача документація, що охоплює всі передбачені стандартами види
забезпечення інформаційної системи: організаційне, методичне, інформаційне, програмне,
апаратне;
◦ виконувані в логічній послідовності етапи робіт дозволяють планувати терміни
завершення і відповідні витрати.

32. 2.3. Класифікація моделей життєвого циклу
◦ Недоліки каскадної моделі
◦ істотна затримка отримання результатів;
◦ помилки і недоробки на будь-якому з етапів з'ясовуються, як правило, на наступних
етапах робіт, що призводить до необхідності повернення на попередні стадії;
◦ складність паралельного виконання робіт за проєктом;
◦ надмірна інформаційна перенасиченість кожного з етапів;
◦ складність управління проєктом;
◦ високий рівень ризику і ненадійність інвестицій.

33. 2.3. Класифікація моделей життєвого циклу
◦ Поетапна модель з проміжним контролем
◦ Для усунення недоліків каскадного проектування в 70-х роках була запропонована поетапна
модель з проміжним контролем - ітеративна модель з циклами зворотного зв'язку між етапами.
У ній, також, як і в моделі каскад використовується послідовність розташування етапів створення
ІС.
◦ Проте кожен наступний етап має зворотний зв'язок з попередніми етапами. Виправлення
помилок відбувається на кожному з етапів, відразу при виявленні проблеми через проміжний
контроль.
◦ Наступний етап не починається, поки не завершиться попередній. При першому проході по
моделі зверху вниз, як тільки виявлена помилка, здійснюється повернення до попередніх етапів
(від низу до верху), що викликав помилку. Етапи виявляються розтягнутими в часі. Результат
з'являється тільки в кінці розробки ІС, як і в каскадної моделі.
◦ Розробка ІС ведеться ітераціями з циклами зворотного зв'язку між етапами.

34. 2.3. Класифікація моделей життєвого циклу
◦ Спіральна модель
◦ Спіральна модель, на відміну від каскадної, передбачає ітераційний процес розробки інформаційної системи.
При цьому зростає значення початкових етапів життєвого циклу, таких як аналіз і проектування. На цих етапах
перевіряється і обґрунтовується реалізація технічних рішень шляхом створення прототипів.
◦ Суть її в тому, що весь процес створення ІС представлений у вигляді умовної площині, розбитою на 4 сектори,
кожен з яких представляє окремі етапи його розробки: визначення цілей, оцінка ризиків, розробка і тестування,
оцінка замовником і планування нової ітерації.
◦ У цій моделі результат з'являється фактично на кожному витку спіралі. Цей проміжний результат аналізується, і
виявлені недоліки ІС спонукають проведення наступного витка спіралі. Усередині витка спіралі етапи не мають
зворотного зв'язку. Таким чином послідовно конкретизуються деталі проекту і в результаті вибирається і
доводиться до реалізації обґрунтований варіант. Спіраль завершується тоді, коли клієнт і розробник доходять
згоди щодо отриманого результату.
◦ Кожна ітерація завершеним циклом розробки, що приводить випуску внутрішньої або зовнішньої версії виробів
(або підмножини кінцевого продукту), що вдосконалюються від ітерації до ітерації, щоб стати закінченою
системою.

35. 2.3. Класифікація моделей життєвого циклу
◦ Переваги спіральної моделі
◦ ітераційна розробка істотно спрощує внесення змін до проекту при зміні вимог замовника;
◦ при використанні спіральної моделі окремі елементи ІС інтегруються в єдине ціле поступово;
◦ ітераційний підхід спрощує повторне використання компонентів (набагато простіше виявити
(ідентифікувати) загальні частини проєкту, коли вони вже частково розроблені, ніж намагатися
виділити їх на самому початку проекту);
◦ спіральна модель дозволяє отримати більш надійну і стійку систему;
◦ ітераційний підхід дозволяє удосконалювати процес розробки - аналіз, проведений в кінці
кожної ітерації, дозволяє проводити оцінку того, що повинно бути змінено в організації
розробки, і поліпшити її на наступній ітерації.

36. 2.3. Класифікація моделей життєвого циклу
◦ Проблеми, що виникають при використанні спіральної моделі
◦ Основна проблема спірального циклу - визначення моменту переходу на наступний етап.
Для її вирішення необхідно ввести тимчасові обмеження на кожний з етапів життєвого
циклу. Інакше процес розробки може перетворитися в нескінченне вдосконалення вже
зробленого.
◦ Планування робіт зазвичай проводиться на основі статистичних даних, отриманих в
попередніх проектах, і особистого досвіду розробників.