Танцювальна терапія_Максимів.pptx

1. Танцювальна терапія
Підготувала
Студентка групи ПО(ск)-21
Максимів Мар’яна

2. Танцювальна
терапія
це вид арт-терапії, який використовує
рух для розвитку соціального,
когнітивного, емоційного і фізичного
життя людини.
Танцювально-рухова терапія має
психологічну основу і спирається на вчення
К. Юнга, який вважав, що тіло і душа
взаємопов'язані на стільки, що за
властивостями тіла можна судити про стан
душі і навпаки.

3. Основне завдання танцювальної
терапії – спонукання до виразних спонтанних
рухів, завдяки здійсненню яких розвивається
рухливість не лише фізична, але і емоційна і чуттєва.
Вона спрямована на розвиток усвідомлення власного
тіла, створення позитивного образу тіла, розвиток
навичок спілкування, дослідження почуттів і набуття
групового досвіду. У дітей значно посилюється
відчуття власної гідності, підвищується рівень
самооцінки, розвивається групова взаємодія (спільна
робота, невербальне спілкування один з одним, гра в
ритмічних діях, експериментування з жестами,
позами і рухами).

4. Танець - найдавніша форма вираження
почуттів та емоцій, а як форма спілкування
танець з'явився в людському суспільстві
набагато раніше мови. У кожній культурі на
нашій планеті танець залишив великий слід, з
його допомогою святкувалися важливі події,
передавалися сакральні таємниці і навіть
виліковувалися хвороби.
Танець
Танцювальне або танцювально-рухова
терапія використовує довільні і
хореографічні рухи для вирішення
емоційних, душевних і фізичних проблем.
Сила танцю здатна не тільки підняти
настрій, але і знайти втрачену гармонію у
відносинах з оточуючими, з самим собою і
своїм тілом.

5. Рух краще за все виражає людське "Я" і,
роблячи гнучким тіло, ми робимо гнучкою і душу.
Спонтанни рух чесно і точно передає емоції,
недарма мову жестів може розповісти про людину
те, що вона намагається приховати, боїться або не
може висловити. Через рух у танці
матеріалізуються несвідомі сторони особистості, і
це дає можливість возз'єднатися із втраченими
частинами себе.
Будь-яке людське переживання веде за собою
напруга певних груп м'язів. Танець допомагає
звільнитися від затискачів і висловити накопчені
емоції. Зняття м'язових блоків дозволяє енергії
безперешкодно струмувати по тілу і дає приплив
нових сил. На заняттях танцювальною терапією не
важливо як людина рухається, а те, що вона
відчуває і почуває.

6. Те, що тіло і душа людини пов'язані між собою, не є ні
для кого секретом, саме на цьому принципі і будується
робота танцювальної терапії. Психічні і емоційні проблеми
часто стримуються в тілі у вигляді м'язового напруження і
скованих рухів. Крім того, фізичний стан тіла може також
впливати і на почуття людини, як позитивно, так і
негативно.
Танцювальна терапія призначена для вирішення різних
проблем. Рух в групі допомагає самотнім і ізольованим
дітям побудувати сильні соціальні та емоційні зв'язки,
створює комфортне, приємне відчуття від спілкування з
іншими. Ритмічність рухів знімають м'язову напругу,
допомагають позбутися почуття невпевненості, підвищити
самооцінку і посилити почуття власної гідності. Спонтанні
рухи допомагають дітям пізнати своє тіло, навчитися
довіряти своїм імпульсів і правильно на них реагувати.
Творчий підхід до рухів і танцю підвищує творчі здібності і
дозволяє мислити і діяти по-новому.

7. На суто фізичному рівні танцювальна
терапія має всі переваги занять спортом:
поліпшується загальний стан, координація
рухів і м'язовий тонус. На емоційному рівні
вона допомагає людям відчути себе
щасливіше і впевненіше, а у випадках
постійного стресу і тривалих депресій просто
незамінна. За допомогою спонтанних рухів
набагато легше висловити гнів,
страх,розчарування чи втрату, емоції, які
дуже часто важко передати словами. Крім
того, танцювальна терапія покращує
пам'ять, підвищує пізнавальний інтерес і
мотивацію.
В танцювальній терапії практикуються
індивідуальні та групові заняття. Для початку
занять не потрібно абсолютно ніяких
танцювальних навичок. Роль терапевта полягає
не в навчанні, а мотивації, координації та
спостереженні. Танцювальна терапія з дітьми, які
мають різні порушення у розвитку, передбачає
використання різних видів танцювального
мистецтва: образно-сюжетний танець-
імпровізація; сучасний дитячий або народний
танець; елементи хореографічної гімнастики.
Важливо, щоб на таких заняття максимально
враховувався стан сенсомоторної сфери дитини

8. Правила для танцювально-рухових вправ
1. Починати руху з кінцівок,
потім тулуб, в кінці - рухи
головою.
2. Починайте поступово.
3. Кожне заняття - це
задоволення наповнення тіла
енергіями.
4. Слідкуйте за станом
дитини.
5. Починайте з простих форм
і поступово, з часом
ускладнюйте.
6. Визначте мінімум за
кількістю. Немає сенсу
робити більше певної
кількості.
7. Чергування напруги і
розслаблення.
8. Напруга на затримках
дихання, на вдиху і видиху.