Ict

1. ЕЛЕКТРОННІ НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ
ТА ЇХ МІСЦЕ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
Іван Вікторович Шмалій,
спеціаліст другої категорії, учитель трудового навчання
Подовської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Новотроїцької районної державної адміністрації
Херсонської області
Суттєві економічні зміни та темпи технологічного і науково – технічного
прогресу в Україні визначають пріоритети розвитку освіти, направлені на
впровадження сучасних інформаційно – комунікаційних технологій. Їх
швидкий розвиток відкриває людству нові можливості, висуваючи натомість
нові вимоги до навчання. Розвиток інформаційного простору вимагає від
сучасної школи модифікації окремих аспектів її діяльності, які повинні
задовольняти потреби учнів та їх батьків.
На сучасному етапі розвитку суспільства ми можемо спостерігати, що
ринок праці орієнтується на творчо та інтелектуально розвинену особистість,
яка здатна приймати нові, цікаві, нестандартні рішення, ефективно розв’язувати
складні завдання, добре орієнтуватись у застосуванні новітніх технологій. Саме
така особистість починає формуватись у процесі реалізації навчально-виховних
завдань будь-якої освітньої установи, що забезпечує співвідносний освітній
рівень. Не випадково провідна роль у підготовці фахівців, здатних
задовольнити сучасний ринок праці, належить закладам освіти [3].
Використання інформаційних технологій у школі є достатньо складною
проблемою, що вимагає детального наукового вивчення, психолого-
педагогічного обґрунтування. Спроби вести регулярне навчання за допомогою
комп’ютерних прогарам часто зазнають невдачі у першу чергу тому, що через
недосконалість програмних засобів не вдається дістати явну перевагу
використання комп’ютерних технологій перед традиційними формами
навчання. Інша важлива причина – комп’ютер не завжди є загальнодоступним
засобом навчання. Тривалий час ні учителі, ні учні не були готові прийняти

2. комп’ютер як навчальний засіб. Окрім того, немає до кінця розроблених
методик комп’ютерного навчання. Це пов’язане із тим, що відбувається
невпинне створення різноманітних навчальних програмових засобів, що
спричиняє за собою їх постійне вивчення та обґрунтування.
Виходячи з викладеного вище, комп’ютерне навчання можливо вважати
новою освітньою галуззю, і для школи це є дуже актуальним, бо саме у ній
виховуються майбутні спеціалісти, що працюватимуть в інформаційному
суспільстві. Поступово комп’ютер стає звичним та необхідним засобом
пізнання навколишнього світу, таким, як для попередніх поколінь була книга.
Розглянемо, яке ж місце може зайняти комп’ютер у навчанні сучасної
молоді. З одного боку найпоширенішою формою роботи в школі є урок, і
навряд чи є причини думати, що у найближчому майбутньому ця форма
зміниться. Отож, доцільним слід вважати забезпечення уроків комп’ютерною
підтримкою. Але з іншого боку, застосування комп’ютера в навчанні не
обмежується уроками. Урок є лише формою організації навчального процесу.
Так само як і у випадку з книгою - велику роль тут відіграє самостійна робота з
навчальною програмою або базою знань на домашньому комп’ютері.
Окрім того, широкого розповсюдження у теперішній час здобула взаємодія
учителя з учнем через комп’ютерні мережі, а саме через дистанційне навчання.
Не зупиняючись детально на перевагах та недоліках цієї форми навчання,
зазначимо, що існує ряд категорій дітей, для яких таке навчання є чи ледь не
єдиною можливістю отримати повноцінну освіту. Для обдарованого і
допитливого учня - це також можливість займатися самоосвітою [1].
Поява комп'ютерів призвела до революційних змін, як у засобах навчання,
так і в педагогічних технологіях. Роль підручників на паперовій основі все
успішніше почали виконувати підручники і навчальні посібники на електронній
основі. Звичайно, тут не йдеться про повну заміну одних підручників на інші.
Мова йде про паралельне використання підручників на паперовій і електронній
основі. Одні педагоги говорять про те, що підручники на паперовій основі
будуть використовуватись і надалі та виконуватимуть важливу роль у навчанні,

3. інші - передбачають їх заміну на підручники на електронній основі. На нашу
думку, перший підхід більш ймовірний, оскільки крім недоліків, підручники на
паперовій основі мають ряд суттєвих переваг над електронними. Більш того,
паперовий та електронний підручник не заважають один одному, а навпаки -
доповнюють і поглиблюють знання учнів [2].
Електронний підручник чи навчальний посібник не є копією паперового
варіанту. Завдання й призначення їх набагато ширші. З огляду на те, що їх
обсяг практично не обмежений, виникає можливість у них більш ґрунтовно і
докладно викласти зміст навчального матеріалу, текст супроводжувати
ілюстративною інформацією, мультимедійним забезпеченням, вводити поняття,
що характерні для даного навчального предмета, контролювати засвоєння
навчального матеріалу, здійснювати профорієнтацію й виховну роботу. Крім
того, можливі варіанти створення комплексу навчальної літератури з предмета
(підручник, лабораторний практикум, збірник задач та вправ, методичні
рекомендації до вивчення дисципліни для окремих категорій учасників процесу
навчання тощо). Завдяки комп'ютерній техніці з'явилась можливість
створювати посібники для програмованого навчання, що є дуже важливим для
заочної та дистанційної освіти.
З огляду на викладене вище, однією з важливих вимог до електронних
підручників і навчальних посібників є повнота інформації з кожного модуля
навчального матеріалу. Учневі для з'ясування того чи іншого питання не
потрібно шукати додаткову літературу, чи інший підручник, у якому, можливо,
дане питання викладено ґрунтовніше чи більш зрозуміло. Наступною важливою
вимогою до електронного підручника й навчального посібника є наявність
мультимедійного супроводження змісту навчального матеріалу. Особливо він
необхідний при вивченні трудового навчання й загальнотехнічних дисциплін.
Введення технічних понять, з'ясування сутності технічних процесів і явищ,
вивчення будови механізмів і машин не можливе без використання ілюстрацій,
тип і характер яких підбирається відповідно до змісту навчального матеріалу.
Важливо, щоб при формуванні тих чи інших технічних понять, в учнів

4. створювався образ відповідних деталей, вузлів механізмів чи машин. Без цього
практично не можна сформувати технічне мислення. Ще краще, якщо текст
підручника супроводжується моделюванням процесів і явищ, які вивчаються,
або мультиплікаціями чи віртуальними ситуаціями. Для засвоєння техніки
важливо, щоб учень бачив реальні умови роботи механізмів і машин. У
минулому цю вимогу задовольняло навчальне кіно, відтепер же це значно
простіше зробити за допомогою комп'ютера чи DVD-програвача. Дуже
важливими є ілюстрації мікрооб'єктів і макрооб'єктів. Надзвичайно важко без
ілюстрацій пояснити роботу електронних приладів чи систем і майже не
можливо без ілюстрацій створити повне уявлення, наприклад, про доменні печі,
прокатні цехи, шахти тощо.
Супровід тексту підручника ілюстраціями, крім змістового навантаження,
повинен виконувати дидактичні функції - збуджувати інтерес до змісту
навчального матеріалу, спонукати до самостійної діяльності, викликати
потребу в розширенні кругозору, поглибленому вивченню тих чи інших
явищ чи процесів тощо. В електронному посібнику значно легше, а ніж на
паперовій основі, створити проблемні ситуації, здійснити евристичній підхід
тощо. Навчальні посібники на електронній основі в ідеальному варіанті повинні
забезпечувати програмоване навчання, або його основні ознаки.
Під час роботи із будь-яким джерелом інформації важливо, щоб споживач
усвідомлював ступінь розуміння сприйнятого. Із суб'єктивних причин
здійснювати самооцінку важко. Просуватися у сприйнятті нового матеріалу без
упевненості в розумінні попереднього неефективно, а часом і неможливо.
Особливо це стосується природничих та технічних наук. Функція оцінювання
ступеня засвоєння навчального матеріалу при традиційному навчанні
покладається на вчителя. Засобами зворотного зв'язку учитель оцінює,
наскільки учні готові до опрацьовування нового матеріалу. При необхідності
вони актуалізують потрібні для вивчення нової теми раніше засвоєні знання.
Активізація необхідних знань може здійснюватись різними шляхами -
постановкою відповідних запитань, проведенням бесід тощо.

5. У навчальних посібниках на паперовій основі з метою самоконтролю в
кінці теми друкуються запитання. Як показує практика й дослідження, вони
малоефективні. Учень не може встановити, чи правильно він відповів на те чи
інше запитання.
В електронних навчальних посібниках вищеозначене можливо зробити. До
кожної теми чи модуля розробити, наприклад, контролюючу програму. Вона
може бути в режимі тільки оцінювання, а може здійснюватись у режимі
програмованого навчання, тобто блокувати просування у вивченні нового
матеріалу, поки не буде засвоєний попередній навчальний матеріал. Важливо
також, особливо для учнів, щоб програмою передбачався певний аналіз
відповіді з посиланням їх до першоджерела [4].
Реалізація державної програми комп’ютеризації шкіл дала свої
результати. На сьогодні майже кожна школа має на своєму озброєнні один
або декілька комп’ютерних класів. Певна кількість шкіл оснащені
навчальними комп’ютерними комплексами (НКК), які, окрім комп’ютерів,
об’єднаних у локальну мережу, мають засоби копіювання та друкування, а
також цілий ряд програмних засобів для викладання окремих предметів,
таких, зокрема, як трудове навчання. Використання НКК для підготовки та
проведення уроків, у тому розумінні, до якого ми звикли, має цілий ряд
переваг. Перш за все, це індивідуалізація навчання, під час якого учень і
учитель самостійно добирають рівень складності матеріалу, темп засвоєння
знань та рівень їх перевірки.
Отож, розглянувши властивості та можливості використання
електронних навчальних посібників, слід зробити наступні висновки.
Високий рівень наочності, ілюстративне багатство, інтерактивний зв'язок із
програмним продуктом значно підвищують рівень засвоюваності матеріалу
учнями. Використання навчального комп’ютерного комплексу на
предметних уроках дозволяє, у певній мірі, автоматизувати систему
контролю за рівнем навчальних досягнень учнів. У той же час, недостатня
підготовленість учителів та учнів до роботи з комп’ютерами, застарілі

6. підходи педагогів до структури, форм та змісту навчальної діяльності,
ненадійність та низька якість доступу до ресурсів Інтернету, відсутність
локальних мереж по школах та, насамкінець, недостатня кількість самих
комп’ютерів зводять нанівець усі переваги у використанні інформаційних
технологій у навчально-виховному процесі [5].
Список використаних джерел:
1.С.Вепрік, Т.Кальченко. Використання сучасних інформаційних
технологій як інструмента пізнання // Інформатика та інформаційні технології в
навчальних закладах. – 1007.- №5.
2.В. Г. Гетта, А. М. Гетта. Вимоги до створення електронних навчальних
посібників // Таврійський вісник освіти. - 2008. - N 2.
3.Гуревич Р С., Шестопалюк О. В., Шевченко Л.С. "Застосування
мультимедійних засобів навчання та глобальних інформаційних мереж у
наукових дослідженнях".
4.Інтерактивне й мультимедійне обладнання у школі // Відкритий урок. –
2009.- №2.
5.Т.Кисленко Мультимедійні технології на уроках трудового навчання //
Трудове навчання. - 2009.-№2.

7. підходи педагогів до структури, форм та змісту навчальної діяльності,
ненадійність та низька якість доступу до ресурсів Інтернету, відсутність
локальних мереж по школах та, насамкінець, недостатня кількість самих
комп’ютерів зводять нанівець усі переваги у використанні інформаційних
технологій у навчально-виховному процесі [5].
Список використаних джерел:
1.С.Вепрік, Т.Кальченко. Використання сучасних інформаційних
технологій як інструмента пізнання // Інформатика та інформаційні технології в
навчальних закладах. – 1007.- №5.
2.В. Г. Гетта, А. М. Гетта. Вимоги до створення електронних навчальних
посібників // Таврійський вісник освіти. - 2008. - N 2.
3.Гуревич Р С., Шестопалюк О. В., Шевченко Л.С. "Застосування
мультимедійних засобів навчання та глобальних інформаційних мереж у
наукових дослідженнях".
4.Інтерактивне й мультимедійне обладнання у школі // Відкритий урок. –
2009.- №2.
5.Т.Кисленко Мультимедійні технології на уроках трудового навчання //
Трудове навчання. - 2009.-№2.