aref vas

1. НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ АГРОЕКОЛОГІЇ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
ВАСІЛЬЦОВА ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 330.146: 664.61: 67.08
ЕКОЛОГІЧНА КАПІТАЛІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ
ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
Спеціальність 08.00.06 – економіка природокористування
та охорони навколишнього середовища
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ – 2018

2. Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті агроекології і природокористування
Національної академії аграрних наук України.
Науковий керівник – доктор економічних наук, професор
Зіновчук Наталія Василівна,
Інститут агроекології і природокористування НААН,
провідний науковий співробітник лабораторії
екологічного менеджменту.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Грановська Людмила Миколаївна,
Інститут зрошуваного землеробства НААН,
головний науковий співробітник лабораторії економіки;
доктор економічних наук, професор
Купінець Лариса Євгенівна,
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних
досліджень НАН України, завідувач відділу економіко-
екологічних проблем приморських регіонів.
Захист відбудеться «26» грудня 2018 р. об 1100
годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.371.02 Інституту агроекології і
природокористування НААН за адресою: 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, 12.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту агроекології і
природокористування НААН за адресою: 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, 12.
Автореферат розіслано «26» листопада 2018 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат економічних наук
О.І. Гриник

3. 1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Підприємства харчової промисловості у процесі
господарської діяльності чинять негативний екологічний вплив на навколишнє
природне середовище. Зростання їх доходів супроводжується збільшенням
обсягів забруднювальних речовин у атмосферному повітрі, водних джерелах,
ґрунтах. З огляду на сучасні економічні реаліі, в яких функціонують суб’єкти
господарювання харчової промисловості, підвищення рівня їх соціальної
відповідальності за збереження довкілля є можливим лише за умови
накопичення та спрямування певної частини капіталу підприємства на
впровадження природоохоронних заходів, тобто здійснення їх екологічної
капіталізації.
Дослідження теоретичних основ капіталізації відображено у працях
А. Азріліяна, А. Барановського, В. Гейця, С. Журавіна, М. Лозової, В. Нємцева
та ін. Уточненням сутності, складових, видів та форм капіталізації займалися
М. Козоріз, С. Шумська, А. Гриценко, Н. Брюховецька, Л. Мельник та ін.
Аналізу екологічних аспектів діяльності хлібопекарських підприємств, зокрема
екологічній безпеці сільськогосподарської сировини, були присвячені роботи
Л. Бідненко, Л. Грановської, Н. Зіновчук, Г. Крусір, Л. Купінець, О. Фесенко та
ін.
Проте і досі екологічні проблеми, до яких призводить діяльність
підприємств харчової промисловості, екологічна безпека продуктів харчування
та процеси капіталізації не досліджувалися у взаємозв’язку та в єдиному
концептуальному просторі. Не визначеною залишилися категорійна
приналежність фінансових ресурсів, які спрямовувалися на природоохоронні
заходи, зокрема на розробку і впровадження екологічно безпечних технологій,
обладнання та устаткування, набуття екологічної освіти тощо. Також не
знайшла свого відображення розробка стратегії екологічної капіталізації
підприємств харчової промисловості.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт
Інституту агроекології і природокористування НААН. У контексті теми
«Обґрунтувати науково-методичні засади здійснення екологічного
менеджменту в АПК» (ДР № 0111U001896, 2012–2013 рр.) розроблено науково-
методичний підхід до запровадження екоменедженту на підприємствах харчової
галузі як організаційної передумови екологічної капіталізації. Особистий внесок
здобувача до теми «Управління економічною ефективністю діяльності
підприємств» (ДР № 0118U000786, 2018 р.) полягав у розробці методичного
підходу до формування стратегії екологічної капіталізації підприємств харчової
промисловості.

4. 2
Мета й завдання дослідження. Метою дисертації є розробка методичних
засад та практичних рекомендацій щодо застосування екологічної капіталізації
на підприємствах харчової промисловості.
Для досягнення мети в дисертаційній роботі були поставлені й виконані
такі завдання:
• узагальнити сутність поняття "капіталізація підприємства" та ідентифікувати
за низкою системних ознак одну з її форм – «екологічну капіталізацію»;
• розробити методичний підхід до структурування складових капіталізації з
виділенням кількісних та якісних ознак екологічної капіталізації;
• розробити наукові положення щодо екологічної капіталізації нематеріальних
активів підприємства;
• дослідити функціональні особливості харчової промисловості та чинники,
що впливають на суб’єкти господарювання на мікро- та макрорівнях, та
здійснити їх систематизацію;
• дослідити екологічні аспекти функціонування хлібопекарських підприємств
та розробити алгоритм запровадження заходів щодо зменшення негативних
екологічних впливів на довкілля;
• обґрунтувати наукові положення щодо формування стратегії екологічної
капіталізації підприємств харчової промисловості;
• розробити методичний підхід до оцінки економічного потенціалу
підприємства з метою здійснення його екологічної капіталізації.
Об’єктом дослідження є процес запровадження екологічної капіталізації
на підприємствах харчової промисловості.
Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні положення
екологічної капіталізації на підприємствах харчової промисловості.
Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дослідження
становлять загальнотеоретичні і фундаментальні положення, принципи
економічної теорії, економіки природокористування та охорони навколишнього
природного середовища, праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених
щодо сутності капіталізації підприємств та аналізу екологічних аспектів
діяльності харчових підприємств. Для виконання поставлених у роботі завдань
використано такі методи досліджень: абстрактно-логічний (розкриття сутності
поняття "капіталізація підприємств" та «екологічна капіталізація»);
структурно-логічний аналіз (аналіз екологічних аспектів діяльності харчових
підприємств, зокрема, хлібопекарських); статистико-економічний
(дослідження сучасного стану хлібопекарських підприємств Вінницької обл.);
системно-структурний та порівняльний аналізи (аналіз наукових підходів та
методів оцінювання екологічної капіталізації); кореляційно-регресійний аналіз
(розрахунок показників ефективності роботи хлібопекарських підприємств);
графічний (презентація економічних показників стану хлібопекарських
підприємств) тощо.

5. 3
Інформаційну основу дослідження становлять вітчизняні та міжнародні
законодавчі і нормативні акти з питань розвитку харчової промисловості,
економіки природокористування, охорони навколишнього природного
середовища, постанови ЄС, матеріали і звіти Державної служби статистки
України, Міністерства аграрної політики та продовольства України,
Міністерства екології і природних ресурсів України, а також методичні
рекомендації наукових установ, інші літературні джерела, що регулюють
питання екологічних впливів харчових підприємств на довкілля та екологічність
і безпечність виробництва і реалізації продукції хлібопекарських підприємств.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні
концептуальних і методичних положень щодо сутності екологічної капіталізації
підприємств харчової промисловості. Найвагомішими науковими результатами,
що обумовлюють новизну дослідження, є:
вперше:
• запропоновано методичний підхід до розробки стратегії екологічної
капіталізації підприємств харчової промисловості, в основу якого покладено
технологію «блокчейн» та який передбачає формування алгоритму
взаємозв'язаних дій, спрямованих на оцінку негативних екологічних впливів
підприємства, його існуючого потенціалу, розробку та фінансування
превентивних заходів збереження довкілля і здоров'я людей;
удосконалено:
• методичний підхід до структурування складових капіталізації,
відмінність якого полягає в систематизації її форм, виділенні кількісних та
якісних ознак екологічної капіталізації як похідної форми від інших форм
капіталізації, а також формуванні системи показників для її характеристики;
• методичний підхід до систематизації функціональних особливостей
хлібопекарської галузі, який на відміну від існуючих, надає змогу визначити
взаємозв’язок між ними та чинниками, що впливають на підприємства на мікро-
та макрорівні, та ідентифікувати вектори їх взаємодії з процесами екологічної
капіталізації;
• методологічний підхід до оцінки економічного потенціалу
підприємства з метою його екологічної капіталізації, який, на відміну від
існуючих, передбачає вибір релевантного методу оцінки власного та
позичкового капіталу, розрахунок системи показників, що надають змогу
визначити вихідні параметри екологічної капіталізації;
набули подальшого розвитку:
• трактування поняття "капіталізація", що передбачає виділення її
похідної форми – "екологічної капіталізації", сутність якої полягає у збільшенні
активів за рахунок фінансування природоохоронних та інших інноваційних
заходів, спрямованих на збереження довкілля та здоров'я людей;

6. 4
• положення щодо екологічної капіталізації нематеріальних активів,
сутність яких полягає у фінансуванні заходів, спрямованих на наукові
дослідження у галузі, на володіння екологічними стандартами, патентами,
купівлю прав на розробку та впровадження екологічних ноу-хау і обладнання та
інших нематеріальних ініціатив, які дозволяють зменшити негативний влив на
довкілля та здійснювати виробництво екобезпечної продукції;
• концептуальний підхід до аналізу негативних екологічних впливів
підприємств харчової промисловості на довкілля і здоров'я людей, який, на
відміну від існуючих, охоплює систему еколого-економічних оцінок та створює
інформаційну платформу для запровадження екоменеджменту як організаційної
передумови екологічної капіталізації.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що
розроблені в дисертації наукові підходи, практичні рекомендації, теоретико-
методичні та прикладні положення щодо процесу запровадження екологічної
капіталізації на підприємствах харчової промисловості логічно доведено до
рівня конкретних пропозицій для впровадження їх в науку і практику.
Зокрема, запропоноване у дисертації концептуальне бачення щодо
функціональних особливостей харчової промисловості та обумовлених
вказаними особливостями чинників впливу на характер і практичні шляхи
реалізації засад екологічної капіталізації харчових підприємств, а також
розроблений методичний підхід до якісного та кількісного оцінювання процесів
екологічної капіталізації з виділенням її кількісних та якісних ознак стали
основою еколого-економічного блоку розробленої згідно з планом наукових
досліджень Інститутом продовольчих ресурсів НААН “Настанови щодо
екологічного пакування м’ясних продуктів” на 2018 р. (довідка № 305-4242 від
18.10.2018 р.). Практичні рекомендації автора щодо екологічної капіталізації
нематеріальних активів підприємства використані у діяльності ТОВ
"Екоінвестком" для розробки стратегії інноваційного розвитку підприємства
(довідка № 01-02/11 від 15.11.2018 р.). У практичній діяльності ВГО "Асоціація
агроекологів України" використані авторскі результати стосовно розроблення
методичного підходу до формування стратегії екологічної капіталізації
підприємств шляхом побудови алгоритму взаємозв'язаних дій, спрямованих на
фінансування господарської діяльності підприємств, орієнтованої на
збереження довкілля та здоров'я людей за умови забезпечення позитивних
показників рентабельності підприємств (довідка № 54 від 17.10.2018 р.).
Матеріали дисертації використано для оптимізації навчального процесу
Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, зокрема,
під час підготовки лекційних курсів та розроблення навчально-методичних
рекомендацій для проведення практичних занять з таких дисциплін: «Економіка
природокористування», «Екологічний менеджмент і аудит», «Екологічна
безпека» (довідка № 312 від 15.11.2018 р.).

7. 5
Особистий внесок здобувача. Основні положення і висновки
дисертаційної роботи розроблено автором самостійно. У наукових працях,
опублікованих у співавторстві, використано лише ті положення, які є
результатом особистих досліджень. Наукові результати здобувача є внеском у
розвиток економіки природокористування з питань дослідження екологічних
аспектів функціонування хлібопекарських підприємств шляхом вивчення їхніх
екологічних впливів на довкілля; формування системи заходів із запобігання
забрудненню довкілля хлібопекарськими підприємствами; визначення
складових екологічної капіталізації підприємства та виявлення їхнього
взаємозв'язку і взаємодії; визначення складових екологічної безпеки
хлібопекарської продукції; розроблення методичного підходу до формування
стратегії екологічної капіталізації підприємств харчової промисловості шляхом
формування алгоритму взаємозв'язаних дій, спрямованих на фінансування
господарської діяльності хлібопекарських підприємств, орієнтованої на
збереження довкілля та здоров'я людей.
Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення
дисертації доповідалися на науково-практичних конференціях різного рівня,
зокрема таких: «Сучасні проблеми економіки: нові погляди науковців»
(Дніпропетровськ, 2012), «Економічна теорія та практика» (Умань, 2012),
«Сучасні погляди розвитку економіки: новації, проекти, гіпотези»
(Дніпропетровськ, 2012), «Аналіз та прогнозування трансформаційних процесів
в економіці сучасного світу: проблеми та перспективи» (Київ, 2012). Також
результати дистертаційного дослідження було представлено в колективних
монографіях: «Стан та перспективи розвитку фінансової системи України»
(Умань, 2012), «Фінансово-економічні проблеми стабільного розвитку
економіки України» (Умань, 2012).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 наукових праць, у т.ч. 7
– у наукових фахових виданнях, 2 – у виданнях іноземних держав та у виданнях
України, які входять до міжнародних наукометричних баз, 2 – в інших наукових
виданнях, 4 – тез науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг
роботи налічує 254 сторінки, з яких основного тексту – 143 сторінки. Робота
містить 34 таблиці, 26 рисунків, з яких 19 таблиць та ілюстрацій повністю
займають площу сторінки, з додатків, викладених на 57 сторінках, а також
списку використаних джерел, що налічує 180 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У Вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено основні завдання
роботи, об’єкт і предмет дослідження, його методику, відображено наукову
новизну, практичну значущість дослідження та результати апробації.

8. 6
У першому розділі «Теоретичні та методологічні засади капіталізації
підприємств» визначено концептуальні підходи до капіталізації підприємств;
сформовано методологію систематизації кількісних та якісних ознак екологічної
капіталізації; викладено основні положення стосовно нематеріальної
капіталізації харчової промисловості.
Досліджено та узагальнено теоретичні засади формування процесу
утворення капіталізації підприємств. З’ясовано сутність поняття «екологічна
капіталізація підприємства» як процесу трансформації вкладених власних та
залучених активів у господарську діяльність підприємства, орієнтовану на
збереження навколишнього природного середовища та мінімізацію негативного
впливу на довкілля з подальшим одержанням прибутку, зростанням ринкової
вартості підприємства та збільшенням його власного капіталу за рахунок такої
економічної діяльності. Обґрунтовано доцільність її застосування як
інструменту збереження довкілля, оскільки внаслідок постійних викидів
забруднювальних речовин у навколишнє природне середовище та підвищення
ресурсозатрат у виробничих процесах, підприємства зумовлюють поглиблення
екологічної кризи, що потребує термінової трансформації економічних відносин
і модернізації технологічних процесів та обладнання. На основі аналізу та
узагальнення наукових підходів до визначення капіталізації, її форм та
складових сформовано методологічний базис для дослідження екологічної
капіталізації.
Доведено, що екологічна капіталізація є процесом перетворення частини
прибутку суб’єкта господарювання на вжиття заходів, спрямованих на
мінімізацію негативних екологічних впливів на навколишнє природне
середовище. Визначено взаємозв’язок та взаємодію таких складових процесів
екологічної капіталізації підприємства, як: процес вкладання грошових активів
з метою постачання та споживання ресурсів при виробництві продукції;
безпосередньо сам виробничий процес на підприємстві; процес отримання
прибутку підприємством; процес викиду забруднювальних речовин у довкілля;
процес перетворення частини прибутку на капітал, виділений на здійснення
природоохоронних заходів у вигляді придбання та використання активів, що
мають екологічне спрямування (рис. 1).
У процесі господарської діяльності екологічно орієнтованим
підприємством до його виробничого процесу залучаються ресурси у вигляді
сировини, технологій, енергії, палива, обладнання. Після завершення
виробничого процесу та реалізації готової продукції підприємство отримує
прибуток, проте одночасно відбувається забруднення навколишнього
природного середовища виробничими відходами.

9. 7
Рис.1. Складові екологічної капіталізації підприємства
Джерело: розроблено автором.
Використовуючи одержаний прибуток з метою формування капіталу,
екологічно орієнтоване підприємство здійснює екологічну капіталізацію, яка
уможливлює перетворення частини прибутку на капітал, спрямований на
здійснення природоохоронних заходів у вигляді придбання та застосування
таких активів: застосування екологічно чистої сировини; альтернативних видів
енергії та палива; набуття екологічних знань та навичок працівниками;
придбання екобезпечного обладнання та ноу-хау; розробки екобезпечних
технологій та екологістики; забезпечення екологічної безпеки праці;
використання екобезпечної тари та упакування.
ККААППІІТТААЛЛІІ
ЗЗААЦЦІІЯЯ
Скиди
стічних вод
Викиди в
атмосферу
Розміщення
промислових
відходів у
довкіллі
Прибуток
Здатністьперетворювати
прибутокнакапітал
Ресурси: сировина;
технології; енергія; паливо;
обладнання; людська праця
Перетворення частини прибутку в активи:
· Застосування екологічно чистої сировини;
· Відновлювальні види енергії та палива
· Набуття екологічних знань та навичок працівників
· Придбання екобезпечного обладнання
· Придбання екологічного ноу-хау
· Розробка екобезпечних технологій
· Забезпечення екологічної безпеки праці
· Використання екобезпечної тари та упаковки
· Розробка екологістики
Оцінка ринкової
вартості капіталу
за його прибутком
Господарськадіяльність,спрямованана
збереженнядовкіллятаздоров’ялюдей
ППІІДДППРРИИЄЄММССТТВВОО
Виробничий процес

10. 8
Встановлено, що характеристику форм капіталізації здійснюють за
низкою таких системних ознак: видів секторів економіки; рівнів економіки;
сфер діяльності підприємства; етапів виробничого процесу на підприємстві;
видів капіталізованих активів; співвідношення між ринковим капіталом
підприємства і його фактичним капіталом на відповідний момент;
співвідношення доходів, витрат, джерел фінансування та активів; механізму
нарощування капіталізації. Обґрунтовано доцільність виокремлення екологічної
капіталізації як похідної від інших форм капіталізації, якщо фінансові ресурси
капіталізуються з метою розв’язання екологічних проблем. Зокрема, прикладом
застосування реальної екологічної капіталізації може бути підприємство, яке
має позитивний результат від господарської діяльності, мінімально втручається
в навколишнє природне середовище та виробляє екологічно безпечну
продукцію. Під час фінансово-господарської діяльності таке підприємство
реінвестує свій прибуток та спрямовує його на поповнення необоротних активів
(засобів праці) й придбання оборотних активів (запасів та предметів праці), що є
еколого-орієнтованими та екологічно безпечними. Визначено функціональні
особливості харчової промисловості, на основі яких систематизовано ознаки
екологічної капіталізації.
Доведено, що передумовою подальшого розвитку підприємств харчової
промисловості є капіталізація нематеріальних активів. Встановлено, що серед
різних форм нематеріальних активів найбільшого значення набуває соціальний
та інтелектуальний капітал. Для отримання економічного ефекту необхідною є
інтеграція інтелектуального капіталу з іншими формами капіталу (грошовою,
виробничою). Сучасний організаційно-економічний механізм формування
нематеріальних активів підприємства передбачає розробку системи
стратегічних цілей і завдань щодо використання нематеріальних активів.
Визначальним чинником формування такого механізму мають бути ринкові
переваги екобезпечних продуктів харчування. Екологічну капіталізацію
нематеріальних активів у харчовій промисловості доцільно орієнтувати на
наукові дослідження, володіння стандартами, патентами, правами на розробку
та впровадження ноу-хау та обладнання екологічного характеру, підвищення
інтелектуального потенціалу співробітників, створення екологічної торгової
марки та іміджу тощо.
У другому розділі "Екологічна капіталізація хлібопекарських
підприємств" визначено макро- та мікроекономічні аспекти функціонування
хлібопекарських підприємств та їх вплив на капіталізацію; досліджено екологічні
впливи хлібопекарських підприємств на довкілля та здоров’я людей.
Обґрунтовано доцільність вибору серед галузей харчової промисловості
саме хлібопекарської галузі. Визначено, що діяльність хлібопекарських
підприємств залежить від низки чинників, вектор дії яких лежить у макро- (поза
підприємством) та мікроекономічній (виникають в процесі виробництва

11. 9
підприємства) площинах. Досліджено такі макроекономічні чинники, як зміна
законодавства та нормативно-правових актів, зміна політичних сил, виникнення
різноманітних кризових ситуацій, інфляція, зміна курсу валют,
неплатоспроможність контрагентів, посилення загальної макроекономічної
нестабільності, посилення конкуренції між підприємствами хлібопекарської
галузі, зміна цін на енергоносії та сировину, політика держави щодо експорту
зернових культур, видача квот на експорт, зміна норм видачі зернових культур
із держрезерву України, демографічна ситуація в країні, забезпеченість
населення тощо. Встановлено, що макроекономічні чинники можуть істотно
впливати на процеси капіталізації. Вектори їх дій є різноплановими і
неоднозначними (один і той самий чинник за різних умов може здійснювати
позитивний або негативний вплив). Нині найвагомішим макроекономічним
чинником є тінізація економіки хлібопекарської галузі. Аналізуючи дію
векторів різних макроекономічних чинників на процеси капіталізації та
враховуючи те, що екологічна капіталізація є похідною від інших форм
капіталізації, доцільно прогнозувати різні варіанти розвитку подій.
Доведено, що процеси капіталізації тої чи іншої галузі певним чином
залежать від її технологічних та організаційних характеристик та ступеня їх
прояву. Для підприємств хлібопекарської галузі техніко-технологічними
особливостями є: висока енерго- та матеріаломісткість виробництва; вторинна
обробка сировини; обмеження терміну зберігання основних матеріально-
виробничих запасів; значна номенклатура використовуваної сировини; відносно
невисока транспортабельність готової продукції. До організаційних
особливостей галузі віднесено виготовлення продукції хлібопечення під
щоденне замовлення торгової мережі, наявність сезонності споживання,
можливість придбання борошна з державного резерву тощо. Економічні
особливості галузі формують державне регулювання цін на масові сорти хліба;
залежність від платоспроможного попиту основної маси населення для
можливості нарощування обсягів виробництва дорогих хлібобулочних виробів;
економія на масштабах виробництва тощо. Чинники, що діють на мікрорівні,
доцільно систематизувати за характером їх впливу на процеси капіталізації.
Зокрема, до чинників з негативним впливом можна віднести: постійне
зростання цін на борошно; особливості реалізації продукції (неможливість
використання переваг оптової торгівлі); високу залежність ціни на
хлібопродукти від вартості енергоносіїв. Позитивними чинниками є: зменшення
кількості хлібопекарських підприємств, існуюча потреба у заміні основних
засобів, необхідність зміни рецептури та технологій з метою підвищення якості
та безпеки харчування. Однак під час систематизації мікроекономічних
чинників щодо їх впливу на процеси екологічної капіталізації необхідно
зважати на неоднорідність підприємств, що утворюють хлібопекарську галузь.
У табл. 1 наведено основні показники, що характеризують діяльність

12. 10
хлібопекарських підприємств Вінницької області. З інформації, наведеної у
табл.1, видно, що підприємства є різними за розмірами, обсягом виробництва
продукції та прибутковістю, а отже, і за потенціалом екологічної капіталізації.
Таблиця 1
Основні показники функціонування хлібопекарських
підприємств Вінницької області, 2017 р.
* Відношення до середнього значення показника за підприємствами області;
** Відхилення до середнього значення показника за підприємствами області.
Джерело: розраховано автором за даними річної звітності підприємства.
Назва
підприємства
Вінницької обл.
Показник
Середньорічна
вартість
основнихта
оборотнихзасобів
Середньорічна
вартістьосновних
засобів
Середньорічна
чисельність
працюючих
Фондоозброєність
Чистий
прибуток/збиток
Норма
прибутку/збитку
тис.грн.
%*
тис.грн.
%*
чол.
%*
тис.
грн./чол.
%*
тис.грн
(+/-)**
тис.грн.
%
СТ «Дари
Ниви», м.
Тиврів
332,5 22 30,8 6 5 8 22,1 33 0,4 -27,6 0,1
ПМП «Обрій»,
м. Козятин
1853,2 124 1682,8 131 11 50 152,9 229 -78,5 31,3 -4,2
ТОВ «Олена»,
м. Гнівань
68,4 5 59,9 5 15 68 3,9 6 -12,4 -34,9 -18,1
Райспоживспілк
а, м. Козятин
1558,8 104 1376,3 107 19 86 72,4 109 -60,8 13,6 -3,9
ТОВ
«Тростянецьхліб
», м. Тростянець
1771,0 119 1442,0 112 47 213 30,7 46 -265,0 217,8 -15,0
ТОВ «Коровай»,
м. Хмільник
1399,9 94 1279,0 99 11 50 116,3 174 3,6 -50,8 0,3
Немирівський
КПК, м.
Немирів
4161,5 278 3563,5 277 31 140 114,9 172 35,0 -82,2 -0,8
Комбінат
кооперативної
промисловості,
м. Жмеринка
813,0 54 563,0 44 27 122 20,9 31 0 -47,2 0
Середнє
значення
показника за
підприємствами
області
1494,8 100 1287,2 100 22 100 66,8 100 -47,2 100,0 -3,2

13. 11
Підприємства хлібопекарської галузі зумовлюють викиди
забруднювальних речовин в атмосферне повітря, скиди стічних забруднених
вод у поверхневі водойми, а також утворюють тверді промислові та побутові
відходи. Склад, динаміка та обсяги забруднюючих речовин, що продукують
підприємства хлібопекарської галузі, залежать від багатьох чинників:
устаткування, що експлуатується; технологій виробництва; якості сировини;
організації виробничого процесу та процесів зберігання та реалізації готової
продукції; масштабів споживання сировини та енергії, виробництва та реалізації
готової продукції тощо. Доведено, що існуюча техніко-технологічна
промислова база не забезпечує на хлібопекарських підприємствах належного
очищення води та повітря.
З’ясовано, що існують певні вимоги до екологічної безпеки продукції, що
виробляється у хлібопекарській галузі. Однак нині під час виготовлення
хлібопродуктів використовуються штучні харчові домішки, які дають змогу
підвищити ефективність виробництва, але негативно впливають на здоров’я
людей. Через відсутність державного контролю за якістю продукції розв’язання
цієї проблеми можливо лише за умови виробництва хлібопродуктів з органічної
сировини. Тому кошти у процесі екологічної капіталізації мають
спрямовуватися на розроблення та впровадження технологій виробництва
органік-хлібопродуктів та у відповідне навчання персоналу.
У третьому розділі "Стратегія екологічної капіталізації
хлібопекарських підприємств" здійснено оцінку можливостей та перспектив
екологічної капіталізації підприємств хлібопекарської галузі, обґрунтовано
доцільність запровадження екологічного менеджменту та оцінки економічного
потенціалу підприємства як організаційної та економічної передумови
екологічної капіталізації.
Визначено, що стратегія розвитку підприємства має певні складові (мету,
завдання, заходи та інструменти) та передбачає чітко вироблений алгоритм для
її реалізації. Розробка стратегії екологічної капіталізації може здійснюватися на
ідентичних методологічних засадах, але з урахуванням взаємозв’язку
екологічних впливів підприємств на довкілля та здоров’я людей з процесами
його капіталізації. Обґрунтовано, що під час розробки стратегії екологічної
капіталізації хлібопекарських підприємств важливо брати до уваги особливості
дії чинників на макро- та мікрорівні, що впливають на розвиток галузі, стан
регіональних: соціальної, економічної та екологічної систем, потенціал
збалансованого розвитку підприємства у довгостроковому періоді.
Розробка стратегії екологічної капіталізації як процес передбачає: аналіз та
оцінку реальних можливостей підприємства; усунення причин невідповідності
існуючого потенціалу підприємства до вимог навколишнього середовища,
зокрема природного; вибору стратегії, що визначає подальший розвиток
підпрємства та підвищення його ринкової вартості.

14. 12
На рис. 2 наведено алгоритм запровадження екологічної капіталізації на
хлібопекарських підприємствах.
Рис. 2. Алгоритм запровадження екологічної капіталізації на
хлібопекарському підприємстві
Джерело: розроблено автором.
Про вплив діяльності підприємства
на довкілля: атмосферне повітря,
ґрунти, водні ресурси
Аналіз складових капіталу підприємства та
джерела його формування
2 етап
Підбір методів аналізу та оцінки інформації щодо впливу діяльності підприємства на
довкілля, якості хлібопродуктів та складових його капіталу
Оцінка негативних
впливів
Оцінка якості
продукції
Оцінка поточного
фінансового стану
Оцінка поточної
економічної діяльності
підприємства
3 етап
Розробка заходів щодо зменшення та уникнення негативних впливів на довкілля
З охорони атмосферного
повітря
З охорони водних
ресурсів
З охорони ґрунтів
Розробка заходів щодо підвищення якості та економічної безпеки хлібопродуктів
4 етап
Заходи з підвищення
якості сировини
Заходи зі зменшення вмісту
харчових домішок
Розробка нових екологічно
безпечних рецептур
5 етап
Оцінка капіталу хлібопекарського підприємства для його екологічної капіталізації
Визначення коштів,
необхідних для
екологічної капіталізації
Розрахунок коефіцієнта
екологічної капіталізації
прибутку
Визначення джерел та напрямів
використання коштів для
розвитку капіталізації
підприємства
1 етап
Про якість та екологічну безпеку продукції,
що виробляється на хлібопекарському
підприємстві
Збір інформації

15. 13
Особливість запропонованого методологічного підходу полягає у тому,
що стратегія подальшого розвитку хлібопекарського підприємства виступатиме
похідною від стратегії його екологічної капіталізації.
З метою оцінки відповідності існуючого потенціалу підприємства до
вимог навколишнього природного середовища рекомендовано та апробовано
такі методи аналізу, як PEST-аналіз, GAP-аналіз, SWOT-аналіз. Для
організаційної передумови здійснення екологічної капіталізації запропоновано
використовувати складові екологічного менеджменту. Обґрунтовано алгоритм
розробки природоохоронних заходів у форматі екологічного менеджменту,
який системно враховуватиме всі аспекти негативного впливу хлібопекарських
підприємств на довкілля.
Доведено необхідність оцінки економічного потенціалу підприємства
перед здійсненням екологічної капіталізації. Систематизовано та здійснено
порівняльний аналіз різних методичних підходів для оцінки власного та
позичкового капіталу, який може бути використаний для капіталізації.
Запропоновано методику коригування коефіцієнта капіталізації, за допомогою
якого оцінюють розмір отриманого доходу на капітал та відшкодування
капіталу інвестора-власника. Встановлено, що процеси капіталізації
підприємства залежать від: наявності комплексної стратегії, спрямованої на
зростання ринкової вартості; активного позиціонування підприємства на
фондових ринках; відкритості та прозорості внутрішньогосподарських процесів,
використання інноваційних технологій, наявності значущих нематеріальних
активів. Доведено, що під час екологічної капіталізації необхідно також
враховувати такі чинники, як бажання керівництва поступово запроваджувати
«зелену політику», взаємодія та співпраця зі споживачами й постачальниками
стосовно удосконалення, безпеки та корисності продукції, формування власного
«зеленого» іміджу.
Встановлено коефіцієнт екологічної капіталізації підприємства ПрАТ
«Козятинхліб» – 8,3 %. Він був розрахований як скорегований коефіцієнт, що
використовується, зазвичай, для підприємств першої групи ризику (до них було
віднесено підприємства хлібопекарської галузі). Коригуючий коефіцієнт (0,83)
визначався як відношення суми балів за чинниками, що мають позитивний
вплив на коефіцієнт капіталізації, до загального числа чинників. Оцінка
економічного потенціалу підприємства для його екологічної капіталізації
передбачає розрахунок системи показників, за допомогою яких можна
визначити фінансові перспективи та спрогнозувати різні варіанти розвитку
подій (табл. 2).

16. 14
Таблиця 2
Розрахунок показників, що характеризують результати екологічної
капіталізації підприємства ПрАТ «Козятинхліб», 2017 р.
Позначення та назва
показника
Формула розрахунку
Числовий розрахунок
формули для ПрАт
«Козятинхліб»
Значення
показника,
тис. грн
Кр і – рівень
капіталізації
підприємства і
і
і
Кп
ВРк
Кр = (1)
грнтис
грнтис
.29430
.4923
0,17
П ... ПКВН – рівень
внутрішньої
капіталізації
підприємства
)(
)(.
,,,
tt
інвttкап
ПКВН
ЧАА
BК
П = (2)
грнтис
грнтис
.2651
.4923
1,86
Е ..пкап – інтегральний
показник економічної
ефективності
капіталізації
tnkan
t
пкап
K
РВП
Е
..
..
D
= (3)
грнтис
грнтис
.4640
.7003
1,51
Е' ..пкап – показник
капіталізаціємісткості ..
..
1
'
кап
пкап
Е
Е = (4)
51,1
1
0,66
Джерело: розраховано автором за даними річної звітності підприємства.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі здійснено теоретичні узагальнення та розроблено
методичні підходи щодо виконання науково-практичного завдання із
запровадження екологічної капіталізації на підприємствах харчової
промисловості з метою збереження навколишнього природного середовища.
Результати дисертаційного дослідження надали змогу дістатися висновків та
висунути пропозиції прикладного характеру:
1. Доведено, що зміст поняття «капіталізація» потребує доповнення
екологічними аспектами з огляду на особливості функціонування сучасних
суб’єктів господарювання, які здійснюють негативний екологічний вплив на
довкілля. Викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря, скиди
промислових стоків у водні об’єкти, розміщення небезпечних відходів у
довкіллі є побічними ефектами від діяльності підприємств. Господарська
практика, спрямована на мінімізацію екологічних впливів на довкілля, є
успішнішою як в економічному, так і соціальному аспектах. За умови
екологічної капіталізації підприємства вкладають власні та залучені активи в
господарську діяльність, орієнтовану на збереження навколишнього природного
середовища, та перетворюють вкладені активи на додатковий капітал, що
забезпечує зростання ринкової вартості підприємства.

17. 15
2. Встановлено, що процес капіталізації можна розділити на певні
складові. Залежно від низки системоутворювальних чинників капіталізація
може набувати різні форми. Екологічна капіталізація є похідною формою від
інших форм капіталізації. Основною якісною ознакою екологічної капіталізації
є реінвестування прибутку або інших активів підприємства на поповнення
необоротних та оборотних активів, що мають екологічні характеристики. Інші
ознаки екологічної капіталізації з’ясовують залежно від того, на який вид
господарської діяльності або на яку стадію виробництва спрямовуються активи,
що мають природоохоронне значення. Кількісні ознаки екологічної капіталізації
вимірюються показниками, що визначають розмір активів екологічного
характеру.
3. Доведено, що екологічна капіталізація нематеріальних активів є
спрямуванням грошових ресурсів підприємства на трансформацію сукупності
розумової праці, здатностей, знань та вмінь працівників, які є економічно
цінними та задіюються у системі виробництва з метою зменшення негативного
екологічного впливу підприємства на довкілля та збільшення виробництва
екобезпечної продукції. Також до екологічної капіталізації можна віднести
процеси придбання результатів іншої розумової праці, що відображено у
наукових дослідженнях, розроблених стандартах, патентах, правах на розробку
та впровадження ноу-хау та обладнання екологічного характеру тощо.
Екологічна капіталізація нематеріальних активів набуває особливого значення у
період екологічної переорієнтації виробничої діяльності суб’єкта
господарювання.
4. Встановлено, що між функціональними особливостями підприємств
галузі та чинниками, вектор дії яких лежить у макроекономічній та
мікроекономічній площині, існує певний взаємозв’язок. Доведено, що
синергетична дія технологічних, організаційних, економічних особливостей
хлібопекарської галузі та макро- і мікроекономічних чинників може істотно
впливати на процеси капіталізації. Вектори взаємовпливів є різноплановими і
неоднозначними (один і той самий чинник за різних умов може здійснювати
позитивний або негативний вплив). Тому з урахуванням того, що екологічна
капіталізація є похідною від інших форм капіталізації, доцільно прогнозувати
різні варіанти розвитку подій. Під час систематизації мікроекономічних
чинників щодо їх впливу на процеси екологічної капіталізації необхідно
зважати на неоднорідність підприємств хлібопекарської галузь.
5. Обґрунтовано, що екологічні впливи підприємств харчової
промисловості безпосередньо залежать від їх функціональних особливостей.
Зокрема, підприємства хлібопекарської галузі забруднюють атмосферне
повітря, водні джерела, ґрунт та продукують екологічну небезпеку для здоров’я
людей, використовуючи у виробничому процесі штучні домішки. Для
здійснення екологічної капіталізації доцільно застосовувати такий

18. 16
організаційний формат, як екоменеджмент. Розробка алгоритму запровадження
екоменеджменту надасть змогу структуризувати екологічні цілі, завдання,
заходи та підібрати релевантні інструменти.
6. Доведено, що здійснення екологічної капіталізації підприємства має
відбуватися відповідно до розробленої стратегії. Запропоновано стратегію
екологічної капіталізації формувати за певним алгоритмом, що охоплює п’ять
етапів, які дозволяють оцінити екологічний стан довкілля регіону, екологічні
негативні впливи підприємства, екологічну безпечність продукції, що
виробляється, його економічний потенціал та спланувати конкретні заходи
щодо капіталізації. Кожний з етапів має бути продовженням попереднього,
розкладатися на складові нижчого рівня ієрархії і формуватися за методикою
«блокчейн».
7. Обґрунтовано, що економічний потенціал підприємства має бути
оцінено перед початком процедури екологічної капіталізації. Визначенню
економічного потенціалу підприємства має передувати вибір методів оцінки
власного та позичкового капіталу, дотримання вимог щодо збереження довкілля
тощо. Доведено, що оцінку відповідності існуючого потенціалу підприємства до
вимог природоохоронного законодавства варто здійснювати за допомогою
таких методів аналізу, як PEST-аналіз, GAP-аналіз, SWOT-аналіз.
Характеристику економічного потенціалу доцільно надавати за системою
показників, що дають змогу прорахувати різні варіанти розвитку подій,
обумовлених екологічною капіталізацією підприємства.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у наукових фахових виданнях України:
1. Сирота О.В., Підлісецький Г.М. Аналіз сучасного стану хлібопекарської
промисловості Вінницької області // Агросвіт. 2012. № 23. С.10 – 18. (Особистий
внесок: досліджено рівень середньозважених оптово-закупівельних цін на зерно та
борошно у регіоні; 0,5 ум. друк. арк.).
2. Сирота О.В., Підлісецький Г.М. Проблематика визначення економічної
сутності категорії «основні засоби» // Економіка і держава. 2013. № 2. С. 51 – 55.
(Особистий внесок: уточнюється класифікація та оцінка основних засобів.; 0,3 ум.
друк. арк.).
3. Васільцова О.В. Уточнення структури основних засобів хлібопекарських
підприємств в контексті аналізу ефективності їх використання // Економіка. Фінанси.
Право. 2014. № 5. С. 13-18.
4. Васільцова О.В. Екологічна капіталізація підприємств як інструмент
збереження довкілля [Електронний ресурс] // Ефективна економіка. 2017. № 10. URL :
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6506
5. Васільцова О.В. Систематизація кількісних та якісних ознак екологічної
капіталізації підприємств харчової промисловості // Агросвіт. 2018. № 18. C. 58 – 66.

19. 17
6. Васільцова О.В. Екологічні аспекти функціонування хлібопекарських
підприємств України // Інвестиції: Практика та досвід. 2018. № 17. C. 61 – 66.
7. Васільцова О.В. Складові екологічної безпеки продукції хлібопекарських
підприємств // Наукові горизонти. 2018. № 6. C. 86 – 95.
Статті у виданнях іноземних держав та у виданнях України, які включені
до міжнародних наукометричних баз:
8. Vasiltsova O.V. Analysis of fixed assets for bakery enterprises in imperfect
accounting practices. (Васільцова О.В. Аналіз використання основних засобів
хлібопекарськими підприємствами в умовах недосконалої практики обліку) //
Економіка АПК. 2014. № 6. С. 74 –78.
9. Васільцова О.В. Нематеріальна капіталізація харчової галузі // Міжнародний
науковий журнал «Інтернаука». Серія: «Економічні науки». 2018. №8. C. 49 – 64.
Інші видання:
10. Сирота О.В. Стан та перспективи розвитку ринку хлібобулочних виробів
України // Фінансово-економічні проблеми стабільного розвитку економіки України.
Колективна монографія. Під ред. А.Ф. Головчука, О.О. Непочатенко. (Частина 2).
Умань: ВПЦ «Візаві» (Видавець Сочінський). 2010. C. 240 – 244.
11. Сирота О.В. Теоретичні засади визначення економічної сутності та змісту
основних засобів підприємства // Стан та перспективи розвитку фінансової системи
України. Колективна монографія. Під ред. д.е.н., професора О.О. Непочатенко. Умань:
Видавець «Сочінський». 2012. C. 269 – 274.
Матеріали наукових конференцій:
12. Сирота О.В. Сутність та методи оцінки основних засобів // Сучасні проблеми
економіки: нові погляди науковців. Матеріали науково-практичної конференції (м.
Дніпропетровськ, 24-25 лютого 2012 року): у 2-х частинах. Дніпропетровськ.: НО
«Перспектива». 2012. Частина ІІ. с. 17– 19.
13. Сирота О.В. Удосконалення класифікації груп основних засобів // Економічна
теорія та практика: матеріали Інтернет конференції. Умань: ПП Жовтий О.О. 2012. C.
136 – 139.
14. Сирота О.В. Теоретичні засади визначення поняття «знос» основних засобів
підприємства // Сучасні погляди розвитку економіки: новації, проекти, гіпотези.
Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. Дніпропетровськ.: НО
«Перспектива». 2012. C. 102 – 104.
15. Сирота О.В. Методичні підходи вітчизняних та зарубіжних вчених до
визначення поняття «амортизація» основних засобів підприємства // Аналіз та
прогнозування трансформаційних процесів в економіці сучасного світу: проблеми та
перспективи. Х - Міжнародна науково-практична конференція. Київ у 2-х частинах:
Аналітичний центр «Нова економіка». 2012. Ч.І. C. 72 – 74.

20. 18
АНОТАЦІЯ
Васільцова О.В. Екологічна капіталізація підприємств харчової
промисловості. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за
спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування та охорони
навколишнього середовища. – Інститут агроекології і природокористування
НААН, Київ, 2018.
Досліджено теоретичні положення щодо систематизації форм капіталізації
залежно від механізму нарощування виробничих потужностей; видів
капіталізації за суб’єктами, об'єктами, формами прояву, інструментами; форм
інвестування за джерелами забезпечення екологічної капіталізації та виділено
їхні основні ознаки. Систематизовано кількісні та якісні ознаки показників
екологічної капіталізації за такими формами капіталізації: ринкова
капіталізація, фінансова, нематеріальна, маркетингова, корпортивна, фіктивна.
Удосконалено систематизацію функціональних особливостей харчової галузі,
що впливають на зміст екологічної капіталізації харчових підприємств, до яких
належать: вагомий експортний потенціал; значний обсяг інвестування
основного капіталу, спрямованого на підтримання діючих потужностей; звужені
можливості пошуку новітніх ринково-орієнтованих інновацій; дефіцит
фінансових ресурсів і недостатня диверсифікація джерел фінансування галузі;
активне кредитування галузі; перетворення амортизації на найвагоміший
реноваційний ресурс. Встановлено алгоритм дій екологічно орієнтованого
підприємства харчової промисловості щодо ефективної реалізації господарської
діяльність та запровадження екологічної капіталізації.
Ключові слова: екологічна капіталізація підприємства, нематеріальна
капіталізація, харчова промисловість, хлібопекарська галузь, екологічні впливи,
інструмент зменшення екологічного сліду.
АННОТАЦИЯ
Васильцова Е.В. Экологическая капитализация предприятий
пищевой отрасли – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук
по специальности 08.00.06. – экономика природопользования и охрана
окружающей среды. – Институт агроэкологии и природопользования НААН,
Киев, 2018.
Исследованы теоретические положения относительно систематизации
форм капитализации в зависимости от механизма наращивания видов

21. 19
капитализации по субъектам, объектам, формам проявления, инструментам;
форм инвестирования по источникам обеспечения экологической
капитализации и выделены их основные признаки. Систематизированы
количественные и качественные признаки показателей экологической
капитализации по следующим формам капитализации: рыночная
капитализация, финансовая, нематериальная, маркетинговая, корпортивная,
фиктивная. Усовершенствована систематизация функциональных особенностей
пищевой отрасли, влияющая на содержание экологической капитализации
пищевых предприятий, к которым относятся: весомый экспортный потенциал;
значительный объем инвестирования основного капитала, направленный на
поддержание действующих мощностей; сужены возможности поиска новых
рыночно-ориентированных инноваций; дефицит финансовых ресурсов и
недостаточная диверсификация источников финансирования отрасли; активное
кредитование отрасли; преобразование амортизации на весомые реновационные
ресурсы. Установлено алгоритм действий экологически ориентированного
предприятия пищевой промышленности по эффективной реализации
хозяйственной деятельности и внедрению экологической капитализации.
Ключевые слова: экологическая капитализация предприятия,
нематериальная капитализация, пищевая промышленность, хлебопекарная
отрасль, экологические воздействия, инструмент уменьшения экологического
следа.
ABSTRACT
Vasiltsova O. Ecological capitalization of food industry enterprises. - The
manuscript.
The thesis for obtaining a PhD degree in economic sciences on speciality
08.00.06 – Economics of Natural Management and Environmental Protection. The
Institute of Agroecology and Environmental Management of NAAS, Kiev, 2018.
The theoretical positions concerning the systematization of capitalization forms
depending on the mechanism of building up are researched; types of capitalization by
subjects, objects, forms of manifestation, instruments; forms of investment by sources
of environmental capitalization and their main features are highlighted. Quantitative
and qualitative signs of indicators of environmental capitalization are systematized
according to the following forms of capitalization: market capitalization, financial,
non-material, marketing, corporative, fictitious. Improved systematization of the
functional features of the food industry, which affects the content of the ecological
capitalization of food enterprises, which include: significant export potential;
significant amount of fixed capital investment, aimed at maintaining operating
capacities; narrowed possibilities of searching for the latest market-oriented

22. 20
innovations; lack of financial resources and insufficient diversification of sources of
financing of the industry; active lending industry; transformation of depreciation into
the most important renovating resource. The algorithm of action of ecologically
oriented enterprise of food industry for effective implementation of economic activity
and implementation of ecological capitalization is established.
The system of measures for prevention of contamination by bakery enterprises
of the environment is defined, which, in contrast to the existing one, includes a
complex of measures for prevention of soil and sewage pollution, wastewater
treatment by classification and activities groups; and a complex system of methods
and methods for soil clearing (physical: electrochemical, electrokinetic, chemical -
washing method, biological methods: phytoextraction, phytothermation), the
atmosphere (mechanical, physical, chemical, physical and chemical methods), sewage
(mechanical, biological, physical -chemical methods) from contamination of bakery
enterprises.
The systematization of causes and consequences of the attraction of food
additives and enhancers to review the peculiarities of the operation of the bakery
industry, which cause the necessity of using nutritional additives and enhancers, is
substantiated, which, in their turn, solves a number of tasks aimed at improving the
efficient functioning of the bakery industry. It is proposed to systematize measures on
the effective use of eco-technologies through the introduction of specialized eco-
production programs in the bakery enterprises, which includes such measures for the
application of eco-technologies in baking enterprises: development of the system of
ecological management of the enterprise, establishment of correspondence between
energy costs and total production, development of optimal operating modes of baking
ovens, narrowing the tolerance interval for defective products, project Reference
production of bread with all the possible impacts on the environment. The essence of
a number of goals of the ecologically oriented enterprise of the bakery industry in the
market is determined depending on the stage of the life cycle of the bakery:
development, production of raw materials, production of bakery products, packaging,
distribution, exchange, consumption, recycling and utilization. The research of the
experience of foreign "green companies" concerning the attraction of environmental
innovations was conducted. It is proposed to systematize the tools of attracting
financial resources to green companies in Ukraine, which includes the following
possible measures: lending to the Ukrainian bank, involvement of EPC-contractors,
formation of energy co-operatives, obtaining «green bonds», investing in International
Financial Institutions (IFI) in obtaining grants from international donors, credit
agencies.
Key words: ecological capitalization of the enterprise, intangible capitalization,
food industry, bakery industry, environmental influences, instrument for reducing the
ecological footprint.