Recommended
More Related Content
What's hot
What's hot (20)
Similar to Aref ihnatsevich
Similar to Aref ihnatsevich (20)
More from sr2IAP
Aref ihnatsevich
- 1. НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ АГРОЕКОЛОГІЇ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ІГНАЦЕВИЧ Сергій Петрович УДК 332.33 : 504.054 УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ РІВНЯ ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТІВ Спеціальність 08.00.06 – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Київ – 2018
- 2. Дисертацією є рукопис. Роботу виконано в Інституті агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України. Науковий керівник – доктор економічних наук, старший науковий співробітник Бутрим Оксана Володимирівна, Інститут агроекології і природокористування НААН, завідувач лабораторії економіки низьковуглецевого розвитку агросфери. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Мішенін Євген Васильович, Сумський державний університет, професор кафедри економіки, підприємництва та бізнес- адміністрування; кандидат економічних наук Недашківська Тетяна Михайлівна, Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри геодезії, картографії та землеустрою. Захист відбудеться «26» грудня 2018 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.371.02 Інституту агроекології і природокористування НААН за адресою: 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, 12. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту агроекології і природокористування НААН за адресою: 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, 12. Автореферат розіслано «26» листопада 2018 р. Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.І. Гриник
- 3. 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Для суб’єктів сільськогосподарської галузі земельні ресурси є основним засобом виробництва, від рівня раціонального використання яких залежить ефективність господарювання у майбутньому. Тому ефективний та екологічно безпечний розвиток аграрного виробництва потребує збалансованого підходу до відтворення та охорони сільськогосподарських земель. Проте сучасні механізми ринкового господарювання в Україні призводять до необґрунтованого та нераціонального використання земель сільськогосподарського призначення, що спричиняє посилення процесів деградації та забруднення ґрунтів і, своєю чергою, втрату ними природних властивостей. Загалом, недосконалість сучасної організаційно-економічної системи охорони земельних ресурсів актуалізує необхідність розвитку механізмів контролю та регулювання рівня забруднення ґрунтів. Проблеми раціонального використання земельних ресурсів, їх охорони та відтворення отримали широке висвітлення в науковій літературі. Вагомий внесок у дослідження цих проблем зробили Д.І. Бабміндра, І.К. Бистряков, Г.Д. Гуцуляк, Д.С. Добряк, Й.М. Дорош, О.І. Дребот, О.І. Ковалів, Є.В. Мішенін, Т.М. Недашківська, М.Г. Ступень, А.М. Третяк, О.І. Фурдичко та ін. Теоретичні засади фінансово-економічного регулювання процесу забезпечення збалансованого землекористування розглядали в своїх працях О.В. Бутрим, В.А. Голян, Л.М. Грановська, О.І. Гуторов, Т.О. Євсюков, Ш.І. Ібатуллін, Н.В. Зіновчук, Н.В. Кузін, І.М. Лицур, Н.І. Паляничко, О.І. Шкуратов та ін. У розв’язання проблем формування та функціонування механізмів використання й відтворення ґрунтів значний внесок зробили О.С. Дорош, О.А. Демидов, О.А. Корчинська, І.В. Кошкалда, С.М. Рогач, О.В. Ходаківська та ін. Незважаючи на значний внесок науковців у розвиток теоретико- методичних засад збалансованого землекористування та охорони ґрунтів, необхідно наголосити, що ефективний еколого-економічний механізм регулювання рівня забруднення ґрунтів потребує додаткових досліджень. Зокрема, недостатньо вивченими на сьогодні залишаються саме ринкові важелі впливу на поведінку суб’єктів господарювання в процесі сільськогосподарського виробництва та організації ґрунтоохоронних заходів. Потребують поглибленого розгляду систематизація принципів та розвиток інструментарію регулювання рівня забруднення ґрунтів. Загалом, недостатній рівень системності у підходах до розв’язання наведених еколого-економічних проблем у сфері регулювання рівня забруднення ґрунтів обумовлює актуальність теми дисертації. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у межах науково-дослідних робіт Інституту агроекології і природокористування НААН, зокрема: «Еколого-економічні основи органічного землеробства в системі землекористування України» (ДР №0114U002014, 2015 р.) та «Організаційно-економічні засади еколого- збалансованого аграрного виробництва» (ДР №0116U003298, 2016–2018 рр.). У рамках цих тем автором сформовано теоретико-методичні засади та
- 4. 2 обґрунтовано напрями удосконалення еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів. Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є обґрунтування теоретико-методичних підходів та науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів. Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання: з’ясувати сутність забруднення ґрунтів та виявити змістовну основу еколого-економічного забезпечення процесу регулювання його рівня; обґрунтувати концептуальні положення ефективного функціонування еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів; удосконалити теоретико-методичний підхід до інституціонального забезпечення еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів; оцінити рівень та виявити основні загрози забруднення ґрунтів на сільськогосподарських землях України; здійснити аналіз сучасного стану та проблем функціонування системи регулювання рівня забруднення ґрунтів в Україні; розробити економіко-математичну модель поведінкових стратегій суб’єктів господарювання та держави в процесі регулювання рівня забруднення ґрунтів; обґрунтувати напрями вдосконалення еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів. Об’єктом дослідження є процес еколого-економічного забезпечення регулювання рівня забруднення ґрунтів. Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних і практичних засад удосконалення еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів. Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є загальнотеоретичні методи наукового пізнання, фундаментальні положення та принципи економіки природокористування і землекористування, економіки сільського господарства, що висвітлені у працях вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячених розв’язанню проблеми забруднення ґрунтів та створенню методів його регулювання. Для виконання поставлених у роботі завдань використовували такі методи досліджень: монографічний (для опрацювання наукових публікацій, нормативних документів у сфері охорони ґрунтів, статистичних збірників); системно-структурний (для дослідження сутності та змісту процесу забруднення ґрунтів); економіко-статистичний (для оброблення статистичної інформації з метою здійснення еколого-економічного аналізу сучасного стану використання та охорони ґрунтів у сільськогосподарській діяльності); «теорії ігор» (визначення оптимальної стратегії поведінки економічних суб’єктів у системі регулювання рівня забруднення ґрунтів); кореляційно-регресійний аналіз (для дослідження впливу екологічних чинників
- 5. 3 на ефективність сільськогосподарського землекористування); абстрактно- логічний (для теоретичного узагальнення та формулювання висновків) тощо. Інформаційну основу дослідження становлять вітчизняні та міжнародні законодавчі і нормативні акти у сфері земельних відносин, економіки землекористування, охорони навколишнього природного середовища, матеріали і звіти Державної служби статистки України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства екології і природних ресурсів України, а також методичні рекомендації наукових установ, інші літературні джерела, інформація інтернет- ресурсів, матеріали власних досліджень, що характеризують рівень антропогенного навантаження у процесі сільськогосподарського землекористування, регулювання рівня забруднення та охорони ґрунтів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні концептуальних і методичних положень ефективного функціонування еколого- економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів. Найвагомішими науковими результатами, що обумовлюють новизну дослідження, є: удосконалено: концептуальний підхід до ефективного функціонування еколого- економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів, що, на відміну від існуючих, базується на впорядкуванні його елементів у рамках трьох блоків (сутнісного, організаційного та функціонального), систематизації функцій (регулятивна, превентивна, контрольна, стимулююча, мотиваційна) та передбачає такі пріоритети, як інституціональне забезпечення, моделювання поведінкових стратегій та запровадження інноваційних інструментів та методів регулювання; теоретико-методичний підхід до інституціонального забезпечення еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів, що, на відміну від існуючих, базується на «теорії ігор» та передбачає збалансованість інтересів держави, суспільства і суб’єктів господарювання у процесі використання сільськогосподарських земель на основі сценарного аналізу їх взаємодії; інструментарій еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів, що, на відміну від існуючих, передбачає застосування інструментів екологічного страхування сільськогосподарської діяльності для забезпечення економічного стимулювання впровадження ґрунтоохоронних заходів; набули подальшого розвитку: понятійно-категоріальний апарат економіки землекористування шляхом теоретичного узагальнення та уточнення понять «земля», «земельні ресурси», «регулювання рівня забруднення ґрунтів», що дало змогу більш коректно сформулювати теоретико-методичні основи ефективного
- 6. 4 функціонування еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів; інтерпретація змісту поняття «забруднення ґрунтів», що відрізняється від існуючих підходів спрямованістю на визначення його як результату господарської діяльності економічних суб’єктів у системі еколого-економічних відносин, який призвів до погіршення фізичних, хімічних, біологічних чи механічних властивостей ґрунтів унаслідок накопичення в них шкідливих речовин; принципи функціонування еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів шляхом доповнення їх такими напрямами: забезпечення превалювання процесів збереження ґрунтів над процесами їх відновлення; застосування витратних методів оцінки екологічних збитків від забруднення ґрунтів на противагу нормативним штрафним санкціям; презумпція потенційної екологічної небезпеки від забруднення ґрунтів; науково-методичний підхід до економіко-математичного моделювання поведінкових стратегій суб’єктів господарювання та держави в процесі регулювання рівня забруднення ґрунтів, що дає змогу прогнозувати результати впливу інструментів регулювання на дотримання екологічних нормативів допустимого забруднення ґрунтів у процесі господарювання. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені теоретичні та методичні положення логічно доведено до рівня конкретних пропозицій, придатних для впровадження в практику; а також у науково-методичному забезпеченні процесу регулювання рівня забруднення ґрунтів. Практичні пропозиції можуть бути використані для розробки системи заходів із стимулювання відтворення та збереження родючості ґрунтів. Результати досліджень автора щодо удосконалення інструментарію еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів використано Міністерством аграрної політики та продовольства України у роботі Департаменту землеробства та технічної політики в АПК (акт № 03/11 від 05.11.2018 р.). Низку рекомендацій автора прийнято до впровадження в господарській діяльності аграрних підприємств, зокрема: ДП «ДГ «Сквирське» Інституту агроекології і природокористування НААН» (довідка № 01/11 від 02.11.2018 р.) та ПСП ім. Т.Г. Шевченка (довідка № 162 від 30.10.2018 р.) під час реалізації землеохоронних заходів. Теоретичні розробки дисертації використовуються в навчальному процесі Національного університету біоресурсів і природокористування України під час розробки навчально-методичних матеріалів до спеціальних та нормативних курсів: «Економіка землекористування і землевпорядкування» та «Математичні методи та моделі» (довідка № 195 від 21.11.2018 р.). Особистий внесок здобувача. Теоретичне обґрунтування, практичні рекомендації, висновки та пропозиції, що отримані за результатами проведених досліджень, розроблено здобувачем самостійно. Наукові результати здобувача є внеском у розвиток економіки природокористування в агросфері та забезпечення збалансованого землекористування. Із наукових праць, опублікованих у
- 7. 5 співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї та положення, які одержано здобувачем особисто. Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення дисертації доповідалися на науково-практичних конференціях різного рівня, серед яких: «Економіка природокористування: стан, проблеми, перспективи» (Ірпінь, 2016), «Проблеми збалансованого природокористування в агросфері» (Київ, 2016), «Збалансоване природокористування: традиції, перспективи і інновації» (Київ, 2017), «Екологічна безпека та збалансоване природокористування в агропромисловому виробництві» (Київ, 2017–2018), «Актуальні питання сьогодення» (Вінниця, 2018). Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 наукових праць, у т.ч. 1 – у науковому фаховому виданні України, 6 – у виданнях України, які включено до міжнародних наукометричних баз, та 6 – у матеріалах науково-практичних конференцій. Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 218 сторінок, з яких основного тексту – 158 сторінок. Робота містить 22 рисунки, 30 таблиць, 9 додатків, а також список використаних джерел зі 190 найменувань на 19 сторінках. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ У Вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено основні завдання роботи, окреслено об’єкт і предмет дослідження, його методику, відображено наукову новизну, практичну цінність дослідження та результати апробації. У першому розділі «Теоретико-методичні основи функціонування еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів» з’ясовано сутність забруднення ґрунтів та визначено змістовну основу еколого- економічного забезпечення процесу регулювання його рівня, обґрунтовано концептуальні положення ефективного функціонування еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів та удосконалено теоретико- методичний підхід до його інституціонального забезпечення. Обґрунтовано, що забруднення ґрунтів слід розглядати, насамперед, як результат господарської діяльності економічних суб’єктів у системі еколого- економічних відносин, що призвів до погіршення фізичних, хімічних, біологічних чи механічних властивостей ґрунтів унаслідок накопичення в них шкідливих речовин. Запропоноване визначення поняття «забруднення ґрунтів» відповідає об’єкту впливу еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів й акцентує увагу на наслідках цього забруднення для суспільства. Конкретизовано елементи господарської діяльності, які безпосередньо спричиняють погіршення характеристик та забруднення ґрунтів. Запропоновано класифікацію видів забруднення ґрунтів, з урахуванням якої систематизовано відповідні еколого-економічні інструменти регулювання рівня цього забруднення.
- 8. 6 Доведено, що удосконалення еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів є комплексним завданням, що передбачає системну організацію раціонального землекористування та охорони ґрунтів від негативних наслідків господарської діяльності. Комплексність вирішення питань визначається низкою взаємозалежних заходів, спрямованих на регулювання рівня забруднення ґрунтів на кожному етапі управління (від національного рівня до первинної ланки землекористувача). За ринкових умов господарювання ґрунтоохоронні заходи повинні також відповідати інтересам землекористувачів, оскільки забезпечення належного рівня екологічної стабільності стане недосяжним. Обґрунтовано концептуальний підхід до ефективного функціонування еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів, що передбачає реалізацію трьох логічно пов’язаних блоків: сутнісного (об’єкт, суб’єкти, мета та завдання, принципи), організаційного (нормативи, індикатори, методики, інституції) та функціонального (моделі, форми, функції та інструментарій реалізації еколого-економічного механізму). Систематизовано та доповнено основні принципи функціонування еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів: забезпечення балансу рівня продуктивності ґрунтів та інтенсивності їх використання; забезпечення превалювання процесів збереження ґрунтів над процесами їх відновлення; застосування витратних методів оцінки екологічних збитків від забруднення ґрунтів на противагу нормативним штрафним санкціям; презумпція потенційної екологічної небезпеки від забруднення ґрунтів; забезпечення пріоритетності превентивних методів та інструментів регулювання рівня забруднення ґрунтів; забезпечення належного рівня гнучкості інструментів еколого-економічного механізму для врахування особливостей землекористування залежно від регіону, суб’єкта господарювання, агрохімічних властивостей ґрунту тощо; превалювання майбутніх вигід від впровадження ґрунтоохоронних заходів над поточними витратами на їх організацію. Ефективність функціонування еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів залежить від розв’язання протиріччя: з одного боку, дотримання принципу «забруднювач – платить» вимагає від землекористувачів збільшення витрат на охорону земель, з іншого – низька економічна доцільність здійснення ґрунтоохоронної діяльності змушує сільськогосподарських виробників зменшувати обсяг витрат на охорону земель. Це унеможливлює регулювання земельних відносин чинними ринковими регуляторами та ще раз доводить необхідність проведення реформ у сфері земельних відносин. Відзначено, що регулювання рівня забруднення ґрунтів – невід’ємна умова збалансованого землекористування та забезпечення агроекологічної безпеки території. Сутність функціонування еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів полягає у встановленні компромісів у сфері розподілу та використання земельних ресурсів між суб’єктами господарювання, державою та суспільством (табл. 1) з метою збалансування їх
- 9. 7 інтересів. Для цього у процесі використання сільськогосподарських земель запропоновано застосовувати методичний інструментарій «теорії ігор». Основу цієї теорії становить сценарний аналіз взаємодії суб’єктів еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів для моделювання процесу узгодженості їх інтересів. Таблиця 1 Інтереси суб’єктів еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів та можливі компроміси їх збалансування Суб’єкт Головний інтерес Можливий компроміс Державні органи та об’єднані територіальні громади накопичення коштів у фондах забезпечення збалансованого землекористування та їх раціональний розподіл між іншими суб’єктами виконання програм та планів з охорони навколишнього природного середовища і з досягнення збалансованого рівня землекористування зменшення обсягу накопичених коштів на користь збільшення ефективності їх розподілу та використання Сільськогосподарські підприємства (суб’єкти господарювання) максимізація прибутку зменшення податкового навантаження зменшення впливу інструментів державного контролю за виробництвом обмеження обсягів діяльності для гарантування сталого функціонування оптимізація процесу землекористування (сівозміни, структура угідь) Суспільство отримання якісної та екологічно-безпечної сільськогосподарської продукції за помірними цінами достойний рівень оплати праці забезпечення і збереження прийнятного рівня екологічної безпеки регіону готовність витрачати більше коштів на екологічно- безпечну сільськогосподарську продукцію Джерело: авторська розробка. Проаналізовано світовий досвід організації землекористування, який демонструє перевагу економічних методів регулювання землекористування над адміністративними. В країнах ЄС формуються і успішно функціонують державні агентства, які не лише надають фінансову підтримку землекористувачам, що дотримуються екологічних вимог, а й забезпечують всебічну підтримку їхньої діяльності шляхом організації державних програм, тренінгів, форумів тощо. У другому розділі «Еколого-економічний аналіз сучасного стану земельних ресурсів та рівня забруднення ґрунтів» здійснено оцінку сучасного стану ґрунтів та ідентифікацію загроз їх забруднення на сільськогосподарських землях України; проаналізовано сучасний стан та проблеми функціонування вітчизняної системи регулювання рівня забруднення ґрунтів.
- 10. 8 Встановлено, що обсяги валової продукції сільського господарства постійно зростають, чим створюють нові випробування для забезпечення збалансованого землекористування на території України. Надмірна розораність території унеможливлює подальший екстенсивний шлях розвитку сільського господарства, а нераціональне використання добрив та інших хімічних засобів для підвищення врожайності культур призводить до подальшого забруднення ґрунтів. Позитивна динаміка зміни показника розораності територій демонструє погіршення ситуації в сільськогосподарській сфері та потребує негайного втручання з метою підвищення ефективності використання земельних ділянок для зменшення загальної площі земель, які експлуатуються в сільському господарстві. Землекористування на території України відбувається екстенсивним шляхом, про що свідчить високий рівень залучення земель до сільськогосподарського користування, а також порушення екологічних вимог у сфері землекористування. Як наслідок, виробництво валової продукції сільського господарства у розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь в Україні нині становить близько 250–300 євро, тоді як у країнах-членах ЄС – понад 2 тис. євро. Наразі суб’єкти господарювання в агросфері отримують 79% прибутків завдяки природній родючості землі, і лише 21% – унаслідок впровадження передових технологій. Забруднення ґрунтів унаслідок сільськогосподарської діяльності на сьогодні становить загрозу еколого-економічній безпеці нашої держави. Сучасний стан земель України поступово погіршується під впливом забруднення ґрунтів, їх засмічення відходами виробництва та споживання. Забруднення ґрунтів охоплює низку природних та антропогенних впливів на ґрунти, що зумовлює погіршення виконання функцій ґрунтів, їх хімічно-біологічного складу, характеристик, режимів використання, зменшення цінності земель. Як наслідок, із сільськогосподарського обігу вилучаються землі, які за умови раціонального землекористування могли б принести економічні та соціальні вигоди населенню та сільгоспвиробникам. У складних економічних реаліях нераціональне землекористування (неспроможність забезпечити вжиття ґрунтоохоронних заходів на належному рівні) ще більше поглиблює негативні процеси в ґрунтах та погіршує стан сільськогосподарських земель. Зокрема, оцінка сучасного стану ґрунтів Київської обл. та тенденції до її погіршення, в т.ч. унаслідок забруднення, дає підстави говорити про низку загроз екологічній безпеці від сільськогосподарської галузі (табл. 2). За період з 2010 до 2015 року відбулось значне скорочення площ земель високої та середньої якості (ІV та V класи), натомість зросла площа земель середньої та низької якості (VІ та VІІ класи). Загальний бал якості ґрунтів Київської обл. знизився на 6,3 бала. Крім того, визначено, що забруднення ґрунтів (радіонуклідами, важкими металами, пестицидами, збудниками інфекційних хвороб тощо) – це один з основних чинників негативного антропогенного впливу на земельні ресурси.
- 11. 9 Таблиця 2 Якісна оцінка ґрунтів Київської області у балах за 2010 – 2015 рр. Клас ґрунту (згідно балу бонітету) 2010 р. 2015 р. Зміна показників (2015 р. до 2010 р.) площа, тис. га % площа, тис. га % тис. га % І клас (100–91) – – – – – – ІІ клас (90–81) – – – – – – ІІІ клас (80–71) – – 41,3 5,4 41,3 – IV клас (70–61) 304,6 38,2 122,3 16,0 -182,3 -58,12 V клас (60–51) 315,2 39,6 244,7 32,0 -70,5 -19,19 VI клас (50–41) 38,9 4,9 166,3 21,8 127,4 344,90 VII клас (40–31) 48,3 6,1 83,7 10,9 35,4 78,69 VIII клас (30–21) 88,5 11,2 86,7 11,3 -1,8 0,89 IX клас (20–11) – – 20,0 2,6 20 – Середній бал 55,0 48,7 – – Джерело: сформовано автором за даними Держкомстату України Розглянуто чинну систему регулювання рівня забруднення ґрунтів і встановлено, що до основних недоліків державних компенсаційних механізмів слід віднести те, що без належного фінансування державні програми підтримки суб’єктів господарювання припинять свою дію, а разом з ними зникне й інтерес землекористувачів до збереження та відновлення якісних характеристик земельних ресурсів. Визначено кінцеву мету удосконалення еколого- економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів – формування засад, згідно з якими землекористувачі будуть зацікавлені у впровадженні ґрунтоохоронних заходів без активного втручання держави безпосередньо в господарські процеси. А це потребує істотних змін у чинному нормативно- правовому регулюванні та підходах до державного контролю. Наголошено, що потребує розширення дисциплінарна та матеріальна відповідальність за порушення екологічних нормативів, яка, до того ж, буде стосуватися не лише суб’єктів господарювання, а й контролюючих органів, які з тих чи інших причин не забезпечили належного контролю за дотриманням чинного законодавства. Така відповідальність має проявляти себе не лише у разі вчинення правопорушення, оскільки ґрунтоохоронна діяльність та державний контроль за агровиробництвом повинні існувати незалежно від того, здійснює суб’єкт господарювання протиправні дії чи ні. Пропонується розширити контрольні функції реєстраційно-дозвільних систем, землеустрою, державного контролю тощо. У третьому розділі «Шляхи удосконалення еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів» розроблено економіко- математичну модель поведінкових стратегій суб’єктів господарювання та держави у процесі регулювання рівня забруднення ґрунтів та обґрунтовано напрями удосконалення еколого-економічного механізму такого регулювання. Визначено, що за допомогою економіко-математичного моделювання можливо не лише описати поведінку суб’єктів економічної взаємодії, а й
- 12. 10 передбачити управлінські рішення, які прийматимуть суб’єкти в рамках оптимальних стратегій поведінки, та методи досягнення встановлених цілей у разі конфлікту. Для суб’єктів господарювання стратегії поведінки обмежуються дотриманням або недотриманням чинного законодавства у сфері користування земельними ресурсами та вжиттям ґрунтоохоронних заходів. Стратегіями поведінки держави є накладання штрафних санкцій на порушників законодавства та стимулювання суб’єктів господарювання за вжиття ґрунтоохоронних заходів. Зрозуміло, що суб’єкти господарювання дотримуватимуться екологічних нормативів у тому разі, коли штрафи за недотримання екологічних нормативів перевищуватимуть обсяги витрат, необхідних для вжиття ґрунтоохоронних заходів. Проте, такий висновок стає істинним лише тоді, коли держава неухильно виконує свої функції щодо землекористування (тобто, щорічно проводить фактичне оцінювання рівня забруднення усіх ґрунтів, які перебувають у сільськогосподарському користуванні). Також стратегія дотримання екологічних нормативів лишатиметься оптимальною для суб’єктів господарювання за умови, що на всіх порушників екологічних нормативів, без винятку, будуть накладатися штрафні санкції, які перевищуватимуть обсяги витрат на ведення екологічно орієнтованої діяльності, а всі підприємства, які впроваджують систему ґрунтоохоронних заходів, отримуватимуть компенсацію, яка дорівнюватиме витратам на їх реалізацію. На практиці досягти такого результату в реальному економічному середовищі наразі неможливо, а тому необхідно підвищити розміри штрафних санкцій за порушення екологічних нормативів. Запропоновано розраховувати розмір перевищення штрафних санкцій з урахуванням ймовірності виконання державою покладених на неї функцій за допомогою формули: y зз штраф І Р Р , (1) де Рштраф – розмір штрафних санкцій, за яких дотримання екологічних нормативів залишатиметься для суб’єктів господарювання оптимальною стратегією; Рзз – вартість здійснення ґрунтоохоронних заходів; ІY – ймовірність виконання контролюючими органами покладених на них функцій. Визначено, що за умови проведення бонітування ґрунтів (кожні 7 років) та агрохімічних досліджень (кожні 5) ймовірність виконання державою своїх функцій щодо кожного господарства становить близько 15–20% (рис. 1).
- 13. 11 Рис. 1. Зміна оптимальної стратегії залежно від розміру штрафних санкцій за порушення екологічних нормативів допустимого рівня забруднення ґрунтів та ймовірності виконання охоронних функцій державних органів влади Джерело: власна розробка. Отже, для того, щоб суб’єкти господарювання дотримувалися стратегії екологічно орієнтованої діяльності, необхідно, щоб розміри штрафів у 5–7 разів перевищували витрати на вжиття ґрунтоохоронних заходів. Разом з тим, чим істотнішою ставатиме різниця між розміром штрафів і розміром витрат на ґрунтоохоронні заходи, тим більше підприємців у сільськогосподарській сфері приховуватимуть реальний стан речей та будуть намагатись уникнути покарань усіма способами. До того ж, якщо штрафи й будуть нараховані, можуть минути роки, поки підприємство їх сплатить. Також зростає ризик часткового або повного припинення підприємств, що можу зумовити гострі негативні наслідки для рівня забруднення ґрунтів. На сьогодні розмір плати за землю розраховується на основі нормативної грошової оцінки, яка відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення включає в себе нормативні значення рентного доходу залежно від регіону та бала бонітету агровиробничої групи ґрунтів відповідного сільськогосподарського угіддя. На нашу думку, доречно розділити плату за землю на три складові, які враховуватимуть різні аспекти використання землі та земельних ресурсів у процесі господарювання. Загальна сума платежів, покладених на землекористувачів, буде складатися з трьох основних елементів: згзрзкомп ПППП , (2) де Пкомп – загальна сума платежів за землекористування; Пз – плата за землю як просторовий базис; Пзр – плата за користування земельними ресурсами; Пзґ – плата за забруднення ґрунтів. Стратегія дотримання екологічних нормативів % %
- 14. 12 Запропоновано для регулювання сільськогосподарської діяльності та забезпечення дотримання суб’єктами господарювання екологічних нормативів застосовувати механізм державного страхування екологічних ризиків, який має низку істотних переваг порівняно з чинними нині методами їх економічного стимулювання (табл. 3). Таблиця 3 Переваги використання механізму страхування екологічних ризиків порівняно із заходами економічного стимулювання суб’єктів господарювання Механізм страхування екологічних ризиків Заходи економічного стимулювання Рівномірний розподіл витрат на вжиття ґрунтоохоронних заходів, що зменшує фінансовий тиск на суб’єктів господарювання та збільшує ймовірність організації ґрунтоохоронної діяльності на необхідному для забезпечення збалансованого землекористування рівні. Вимагають від землекористувача здійснити ґрунтоохоронні заходи за власні кошти з імовірним відшкодуванням у вигляді зменшення майбутніх витрат на податки й інші платежі до бюджету за умови дотримання усіх передбачених законом вимог. Не спотворює сутність принципу «забруднювач – платить». Внески до фонду страхування екологічних ризиків не входять до виробничих витрат, а отже, й до собівартості готової продукції. Фонд наповнюється з нерозподіленого прибутку, тому ґрунтоохоронні заходи фактично оплачуватиме землекористувач, що повністю відповідатиме вищезгаданому принципу. Заходи економічного стимулювання спрямовуються на зменшення витрат землекористувачів або перенесення їх на собівартість готової продукції (наприклад, прискорена амортизація основних фондів). Тобто, ґрунтоохоронні заходи фактично оплачуватиме кінцевий споживач продукції, а це порушує принцип «забруднювач – платить». Передбачає щорічну розрахункову оцінку якісного стану ґрунтів, що дасть змогу державним органам контролювати виробничу діяльність суб’єктів господарювання та оперативно реагувати на порушення екологічних нормативів допустимого рівня забруднення ґрунтів. Потребує проведення оцінювання фактичного стану земельних ресурсів, що є доволі затратним та тривалим процесом, який неможливо проводити щорічно. А це негативно впливає на оперативність та ефективність державного контролю. Страхові внески формуватимуться на базі інформації про завдану шкоду, що була нанесена ґрунтам унаслідок здійснення сільськогосподарської діяльності, а розмір шкоди буде еквівалентний обсягу витрат, які потрібно здійснити для відновлення якісного стану ґрунтів, який був на початку виробничого циклу. Отже, страхові внески повністю покриватимуть витрати на охорону та відновлення ґрунтів. Механізм економічного стимулювання дає суб’єктам господарювання більше простору для завищення рівня витрат на вжиття ґрунтоохоронних заходів з подальшою компенсацією цих витрат шляхом зменшення податкового навантаження, застосування методів прискореної амортизації чи отримання інших протиправних вигід, які виникають внаслідок завищення обсягів витрат на здійснення ґрунтоохоронних заходів. Джерело: власна розробка. Створення фонду державного страхування екологічних ризиків вносить корективи у взаємодію економічних суб’єктів щодо використання земельних ресурсів. З появою нового інноваційного інструменту регулювання рівня забруднення ґрунтів розширюється коло переміщення матеріальних цінностей між економічними суб’єктами. У процесі виробничої діяльності здійснюють такі
- 15. 13 види платежів: за користування землею як просторовим базисом; за користування земельними ресурсами; за забруднення ґрунтів. За умови запровадження інструментів екологічного страхування, страхові внески включатимуть до складу платежів за забруднення ґрунтів, але зараховуватимуться вони не до державного бюджету, а до фонду державного страхування екологічних ризиків. Щоб інтегрувати інструментарій страхування екологічних ризиків у виробничу діяльність вітчизняних сільськогосподарських підприємств, потрібно удосконалити всю систему забезпечення ґрунтоохоронної діяльності. Ключовим моментом ефективного функціонування еколого- економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів, як і будь-якого іншого, є проведення оцінювання стану земельної ділянки на початку та після завершення операційного циклу (рис. 2). Економічне оцінювання Якісне оцінювання Оцінювання географічного положення (доступ до доріг, доступ до води, віддаленість від населених пунктів, наявність контрагентів) Оцінювання якісних показників (баланс вмісту поживних речовин, гумусу, фізико- хімічного складу ґрунтів)Сплата податку на землю Оцінювання показників забрудненості ґрунтів (фізичне, хімічне, радіаційне забруднення тощо) Здійснення сільськогосподарської діяльності (зміна фізико-хімічних показників ґрунту, забруднення) Оцінювання сучасного стану земельних ділянок Економічне оцінювання (якщо відбувались зміни) Оцінювання якісних показників (баланс вмісту поживних речовин, гумусу, фізико- хімічного складу ґрунтів) Сплата збору за користування земельними ресурсами Оцінювання показників забрудненості ґрунтів (фізичне, хімічне, радіаційне забруднення тощо) Сплата збору за забруднення ґрунтів Якісне оцінювання Оцінювання базового стану земельних ділянок Рис. 2. Модель функціонування еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів Джерело: власна розробка.
- 16. 14 Базою для визначення розміру платежів за забруднення ґрунтів унаслідок господарської діяльності є різниця між обсягами внесених та виведених забруднювачів. Відзначено, що для застосування механізму страхування екологічних ризиків у сільськогосподарській діяльності не обов’язково здійснювати фактичну перевірку стану земельних ресурсів кожного операційного циклу, витрачаючи на це кошти суб’єктів господарювання й нівелюючи економічну привабливість ґрунтоохоронних заходів. Запропоновано для кожного землекористувача розраховувати математичні показники рівня забруднення ґрунтів з метою використання отриманих результатів для нарахування плати за їх забруднення. А потім, за результатами фактичних обстежень (що здійснюватимуться через 5–7 років) проводити коригування. Таким чином, зросте економічна ефективність вжиття ґрунтоохоронних заходів. (табл. 4). Таблиця 4 Економічна ефективність здійснення ґрунтоохоронних заходів з урахуванням функціонування Фонду страхування екологічних ризиків Обсяги витрат на вжиття заходів, грн/га Економічні вигоди від реалізації заходів, грн/га Економічний результат від реалізації заходів, грн/га Економічна ефективність сільськогосподарської діяльності, % Плата за забруднення ґрунтів до Фонду страхування екологічних ризиків 1507,55 – – – Внесення мінеральних добрив 1040 1500–2000 460–960 44,2 – 92,3 Проведення хімічної меліорації для нейтралізації надмірної кислотності ґрунту Здійснюється за кошти Фонду 1200–1400 1200–1400 100 Джерело: власна розробка. По суті, використання такого еколого-економічного механізму демонструє кінцеві економічні вигоди від вжиття ґрунтоохоронних заходів. Отже, підприємство постає перед вибором – не вживати ґрунтоохоронних заходів і втратити через це 1500 грн з 1 га площі чи здійснити ці заходи і мінімізувати витрати до 100–300 грн з 1 га сільськогосподарських площ. До того ж, помітна вигода від вжиття ґрунтоохоронних заходів очікує суб’єкта господарювання не колись у майбутньому, а фактично впродовж одного операційного циклу. ВИСНОВКИ У дисертації теоретично узагальнено та запропоновано новий підхід до виконання науково-практичного завдання, що полягає в удосконаленні еколого- економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів. Результати проведеного дослідження дають можливість сформулювати висновки, що мають теоретичне і практичне значення та свідчать про досягнення мети дослідження й виконання поставлених завдань: 1. Виявлені еколого-економічні особливості сільськогосподарського землекористування дають змогу обґрунтувати необхідність дослідження
- 17. 15 процесу забруднення ґрунтів як об’єкта регулювання. Доведено, що об’єктом регулювання еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів є не зміна фізичних чи агрохімічних властивостей ґрунтів, а вплив суб’єктів господарювання на землі в процесі виробничої діяльності. Зважаючи на це, забруднення ґрунтів (погіршення фізичних, хімічних, біологічних чи механічних властивостей через накопичення в них шкідливих речовин) слід розглядати як наслідок господарської діяльності економічних суб’єктів у системі еколого-економічних відносин. 2. Доведено, що складність природних, екологічних та соціально- економічних умов сільськогосподарського землекористування обумовлює необхідність застосування концептуального підходу в процесі функціонування еколого-економічного механізму відтворення земельних ресурсів, що передбачає впорядкування його елементів у рамках трьох блоків (сутнісного, організаційного та функціонального). Окрім того, важливим питанням є уточнення функцій, принципів, організаційної структури, інструментів та методів регулювання цього механізму. 3. Обґрунтовано доцільність застосування методичного базису інституціональної економічної теорії та «теорії ігор» для збалансування інтересів держави, суспільства і суб’єктів господарювання та визначення можливих компромісів у процесі використання сільськогосподарських земель. Цей базис дає змогу здійснювати сценарний аналіз взаємодії суб’єктів еколого- економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів з метою визначення оптимальних стратегій та інструментарію забезпечення процесу регулювання землекористування. 4. Здійснено оцінку сучасного стану ґрунтів та ідентифікацію загроз їх забруднення на сільськогосподарських землях України, завдяки чому виявлено низку проблем та такі негативні тенденції: істотний прояв деградації ґрунтів із зменшенням обсягів ґрунтоохоронних заходів; погіршення агрономічних властивостей ґрунтів; формування негативного балансу гумусу у ґрунті; у деяких регіонах залишаються доволі значні площі та високий рівень забруднення ґрунтів залишками пестицидів. 5. Визначено, що чинна система регулювання сільськогосподарською діяльністю не забезпечує на належному рівні виконання суб’єктами господарювання покладених на них завдань щодо охорони й відновлення ґрунтів. Зокрема, потребує розширення дисциплінарна та матеріальна відповідальність за порушення екологічних нормативів, що буде стосуватися не лише безпосередньо суб’єктів господарювання, а й контролюючих органів, які з тих чи інших причин не забезпечили належний рівень контролю за дотриманням чинного законодавства. 6. За результатами економіко-математичного моделювання поведінкових стратегій суб’єктів господарювання та держави у процесі регулювання рівня забруднення ґрунтів спрогнозовано результати впливу інструментів регулювання на дотримання екологічних нормативів їх допустимого забруднення унаслідок здійснення господарської діяльності. Запропоновано
- 18. 16 алгоритм розрахунку коефіцієнта перевищення розміру штрафних санкцій над обсягом витрат на організацію ґрунтоохоронних заходів, за якого оптимальною залишається стратегія суб’єктів господарювання дотримуватись екологічних нормативів. 7. Запропоновано розділити плату за землю на три складові: плата за землю як за просторовий базис; плата за користування земельними ресурсами й плата за забруднення ґрунтів. Такий розподіл, разом з чітким визначенням напрямів фінансових потоків за кожною з наведених складових, зможе забезпечити належне функціонування еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів як в умовах сьогодення, так і після завершення формування ринку землі й зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. 8. Наведено аргументи щодо необхідності запровадження засад державного страхування екологічних ризиків, які виникають в процесі сільськогосподарського виробництва. Екологічне страхування дає змогу використовувати сучасні фінансові інструменти для організації ґрунтоохоронної діяльності у такий спосіб, щоб забезпечити не лише дотримання основних принципів (наприклад, «забруднювач – платить»), а й вжиття ґрунтоохоронних заходів на рівні, необхідному для становлення збалансованого землекористування, сталого розвитку агросектору й економіки загалом. Список опублікованих праць за темою дисертації Статті у наукових фахових виданнях України: 1. Ігнацевич С.П. Концептуальні засади функціонування еколого- економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Економічні науки. 2016. № 18. Ч. 1. С. 135–138. Статті у виданнях іноземних держав та виданнях України, що включені до міжнародних наукометричних баз: 2. Ігнацевич С.П. Сценарний аналіз взаємодії суб’єктів функціонування механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів // Збалансоване природокористування. 2016. № 4. С. 145–152. 3. Ігнацевич С.П. Сутність категорій «земля» та «земельні ресурси» у процесі формування збалансованого землекористування // АгроСвіт. 2017. № 17. С. 49–52. 4. Ігнацевич С.П. Закордонний досвід функціонування еколого- економічного механізму регулювання рівня забруднення сільськогосподарських земель // Збалансоване природокористування. 2017. № 3. С. 30–36. 5. Ігнацевич С.П. Економіко-математична модель господарювання в системі регулювання рівня забруднення ґрунтів // Економічний дискурс. 2018. Вип. 3. С. 89–97. 6. Ігнацевич С.П., Бутрим О.В. Страхування екологічних ризиків в системі регулювання рівня забруднення ґрунтів // Збалансоване
- 19. 17 природокористування. 2018. № 1. С. 28–34. (Особистий внесок: обґрунтовано інструментарій страхування екологічних ризиків в системі регулювання рівня забруднення ґрунтів; 0,6 ум.друк.арк.). 7. Ігнацевич С.П. Фінансово-економічне забезпечення ґрунтоохоронних заходів в системі страхування екологічних ризиків // АгроСвіт. 2018. № 10. С. 49–54. Матеріали конференцій: 8. Ігнацевич С.П., Бутрим О.В. Еколого-економічні особливості механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів // Економіка природокористування: стан, проблеми, перспективи. ІІ Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф. (Ірпінь, 29 березня 2016 р.). Ірпінь: УДФСУ, 2016. С. 288–291. (Особистий внесок: визначено стан, проблеми та особливості функціонування механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів; 0,1 ум.друк.арк.). 9. Ігнацевич С.П. Концептуальні засади взаємодії елементів механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів // Проблеми збалансованого природокористування в агросфері: матеріали Міжн. наук.-практ. конф. (Київ, 2 – 4 листопада 2016 р.). К.: ДІА, 2016. С. 71–74. 10. Ігнацевич С.П. Сутність доданої вартості у виробничому процесі: економічний аспект // Збалансоване природокористування: традиції, перспективи і інновації: матеріали І Міжн. наук.-практ. конф. (Київ, 18– 19 травня 2017 р.). К.: ДІА, 2017. С. 41–43. 11. Ігнацевич С.П. Формування ефективного еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів // Екологічна безпека та збалансоване природокористування в агропромисловому виробництві: матеріали Міжн. наук.-практ. конф. (Київ, 6–7 липня 2017 р). К.: ДІА, 2017. С. 63–65. 12. Ігнацевич С.П. Нормативно-правове регулювання сільськогосподарської діяльності в системі охорони ґрунтів // Актуальні питання сьогодення: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Вінниця, 20 березня 2018 р.). Обухів: Друкарик, 2018. Т.5. С.132. 13. Ігнацевич С.П. Механізм страхування екологічних ризиків в системі регулювання рівня агроекологічної безпеки // Екологічна безпека та збалансоване природокористування в агропромисловому виробництві: матеріали Міжн. наук.-практ. конф.(Київ, 4–6 липня 2018 р.). К.: ДІА, 2018. С. 25–27. АНОТАЦІЯ Ігнацевич С.П. Удосконалення еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. – Інститут агроекології і природокористування НААН, Київ, 2018. У дисертаційній роботі з’ясовано сутність забруднення ґрунтів та виявлено змістовну основу еколого-економічного забезпечення процесу регулювання його рівня. Обґрунтовано концептуальні положення ефективного функціонування
- 20. 18 еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів. Удосконалено теоретико-методичний підхід до інституціонального забезпечення еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів. Здійснено оцінку рівня та виявлено основні загрози забруднення ґрунтів на сільськогосподарських землях України. Проаналізовано сучасний стан та проблеми функціонування системи регулювання рівня забруднення ґрунтів в Україні. Розроблено економіко-математичну модель поведінкових стратегій суб’єктів господарювання та держави в процесі регулювання рівня забруднення ґрунтів. Обґрунтовано напрями вдосконалення еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів. Ключові слова: забруднення, еколого-економічний механізм, ґрунти, сільськогосподарська діяльність, регулювання, механізм, інструменти. АННОТАЦИЯ Игнацевич С.П. Усовершенствование эколого-экономического механизма регулирования уровня загрязнения почвы. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.06 – экономика природопользования и охраны окружающей среды. – Институт агроэкологии и природопользования НААН, Киев, 2018. В диссертационной работе исследованы и обобщены теоретические подходы к определению существенно-содержательной основы эколого- экономического обеспечения процесса регулирования уровня загрязнения почвы. Определено, что загрязнение почв нужно рассматривать с позиции результата хозяйственной деятельности экономических субъектов, которая привела к ухудшению физических, химических, биологических или механических свойств почвы вследствие накопления в ней элементов, которые при попадании в сельскохозяйственную продукцию способны вызывать угрозу здоровью и жизни потребителей данной продукции. Доказано, что сложность природных, экологических и социально- экономических условий сельскохозяйственного землепользования обусловливает необходимость применения концептуального подхода к функционированию и усовершенствованию эколого-экономического механизма по восстановлению земельных ресурсов, предусматривает упорядочение его элементов в рамках трех блоков (содержательного, организационного и функционального). При этом, важным вопросом является уточнение функций, принципов, организационной структуры, инструментов и методов регулирования данного механизма. Обоснована целесообразность применения методического базиса институциональной экономической теории и «теории игр» с целью достижения баланса интересов государства, общества и субъектов хозяйствования и определения возможных компромиссов в процессе использования сельскохозяйственных земель. Данный базис позволяет осуществлять
- 21. 19 сценарный анализ взаимодействия субъектов эколого-экономического механизма регулирования уровня загрязнения почв с целью определения оптимальных стратегий и инструментария обеспечения процесса регулирования землепользования. Осуществлена оценка современного состояния почв и идентификация угроз их загрязнения на сельскохозяйственных землях Украины, благодаря чему установлен ряд проблем и выявлены следующие негативные тенденции: существенное проявление деградации почв с уменьшением объемов почвоохранных мероприятий; ухудшение агрономических свойств почв; формирование отрицательного баланса гумуса в почве; в отдельных регионах отмечаются достаточно большие площади с высоким уровнем загрязнения почв остатками пестицидов. Определено, что действующая система регулирования сельскохозяйственной деятельности не обеспечивает на должном уровне выполнение хозяйствующими субъектами возложенных на них задач по охране и восстановлении почв. В частности, нуждается в расширении дисциплинарная и материальная ответственность за нарушение экологических нормативов, которая, к тому же, будет касаться не только непосредственно хозяйствующих субъектов, но и контролирующих органов, которые по тем или иным причинам не обеспечили надлежащий уровень контроля относительно соблюдения действующего законодательства. Исходя из результатов экономико-математического моделирования поведенческих стратегий хозяйствующих субъектов и государства в процессе регулирования уровня загрязнения почв спрогнозированы результаты влияния инструментов регулирования на соблюдение экологических нормативов допустимого загрязнения почв вследствие осуществления хозяйственной деятельности. Предложен алгоритм расчета коеффициента превышения размера штрафных санкций над объемом затрат на организацию почвоохранных мероприятий, при котором сохраняется стратегия субъектов хозяйствования придерживаться экологических нормативов. Предложено разделить плату за землю на три составляющие: плата за землю как пространственный базис, плата за пользование земельными ресурсами и плата за загрязнение почв. Такое разделение одновременно с четким определением направлений финансовых потоков по каждому из приведенных составляющих способно обеспечить функционирование эколого- экономического механизма регулирования уровня загрязнения почв как в условиях формирования рынка земли, так и после его завершения и снятия моратория на продажу земель сельскохозяйственного назначения. Приведены аргументы относительно необходимости введения основ государственного страхования экологических рисков, возникающих в процессе сельскохозяйственного производства. Экологическое страхование позволяет использовать современные финансовые инструменты для организации почвоохранной деятельности таким образом, чтобы обеспечить не только соблюдение основных принципов, но и выполнение почвоохранных
- 22. 20 мероприятий на уровне, достаточном для становления сбалансированного землепользования и устойчивого развития аграрного сектора и экономики в целом. Ключевые слова: загрязнение, эколого-экономический механизм, почва, сельскохозяйственная деятельность, регулирования, механизм, инструменты. ABSTRACT Ignatsevich S. Ecological and economic improvement for the mechanism of the soil contamination level regulation. – The manuscript. The thesis for the Degree of Ph.D. in Economics, specialty 08.00.06 – Economics of natural management and environment protection. – Institute of Agroecology and Environmental Management of NAAS, Kyiv, 2018. In dissertation described the essence of soil contamination and defined the content basis of ecological and economic provision in the process of soil contamination level regulation. Substantiated the conceptual provisions of the effective functioning of the ecological and economic mechanism of soil contamination level regulation. Improved the theoretical and methodical approach to the institutional provision of the ecological-economic mechanism of soil pollution control. Estimated the value and identified the main threats of soil contamination on agricultural land in Ukraine. Analyzed the current state and main problems of functioning of soil contamination regulation system in Ukraine. Developed economic-mathematical model of economic entities behavioral strategies and its state in the process of soil contamination level regulation. Substantiated the directions of improvement of the ecological-economic mechanism of soil contamination level regulation. Keywords: pollution, ecological-economic mechanism, soil, agricultural activity, regulation, mechanism, tools.