Vidguk prushkivskiy

2. умов формування «зеленої» економіки, яка характеризується екологічними
інноваціями, «зеленими» основними засобами економіки, екологічними і
одночасно прибутковими технологіями створення таких фондів. На реалізацію
відповідних завдань спорудження основних виробничих та невиробничих
фондів, спрямована економічна практика «зеленого» (екологічного)
будівництва, житлового, зокрема. Нові екологічні характеристики житлових
будівель в змозі покращувати самопочуття, знижувати захворюваність,
підвищувати імунний статус людини та збільшувати його продуктивність, що
важливо для умов постіндустріальної економіки, для якої кожна людина в її
самобутньому творчому розвитку є головним фактором виробництва.
Формування наукової думки та розвиток виробничої практики щодо
стимулювання будівництва саме такого екологічного житла стають
невідкладними завданнями економічної політики держави та доводять безумовну
актуальність теми дисертаційного дослідження, спрямованого на теоретичні й
практичні засади формування такої політики.
2. Ступінь обґрунтованості та достовірності наукових положень,
висновків і рекомендацій, сформульованих у дисертації
У дисертаційному дослідженні Орловського Євгена Сергійовича
«Регіональна політика розвитку екологічного житлового будівництва»
обґрунтовані теоретико-методичні засади формування регіональної політики
розвитку екологічного житлового будівництва та практичні рекомендації щодо
її впровадження.
В якості теоретичної та методологічної основи дисертаційного
дослідження використані фундаментальні положення економічної теорії,
регіональної економіки, наукові здобутки економіки природокористування й
охорони навколишнього середовища, циркулярної економіки, сталого розвитку
та екологоузгодженого будівництва, які висвітлені у працях вітчизняних та
зарубіжних учених. Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі
та нормативно-правові акти України з питань державної регіональної політики,

3. розвитку житлового будівництва, концепції сталого розвитку України; офіційні
звіти й аналітичні публікації міжнародних організацій (Світового банку, ООН,
Світової ради із зеленого будівництва), статистичні збірники України та її
регіонів, результати досліджень вчених із проблем розвитку екологічного
житлового будівництва, сталого розвитку територій, результати власних
досліджень та спостережень автора.
Для вирішення завдань дослідження використаний релевантний набір
методів дослідження: історико-логічний метод; метод аналізу та синтезу;
узагальнення та порівняння; економіко-статистичного аналізу, в тому числі –
кореляційно-регресійного; метод стандартизації даних; методи системної
динаміки та імітаційного моделювання; метод сценарного прогнозування.
Теоретичний базис дослідження є досить вагомим, використання
сучасного теоретико-методологічного, методичного, інформаційного та
нормативно-правового забезпечення є доречним та аргументованим, наукові
положення, висновки і рекомендації, сформульовані у дисертації, є
обґрунтованими, самостійними, логічними та науково достовірними. Таким
чином, розгляд дисертаційної роботи, що рецензується, свідчить про достатньо
високий рівень обґрунтованості та достовірності її наукових положень,
висновків і рекомендацій.
3. Ступінь новизни наукових положень дисертації
Дисертаційна робота містить наукову новизну, основні положення якої
представляють систему логічно пов’язаних і достатньо обґрунтованих
тверджень та результатів. Найбільш вагомими науковими здобутками слід
вважати такі:
виявлено, що з розвитком економічних теорій роль екологічного чинника
в економічному розвитку поступово зростала і відбувалось це у історичній
відповідності з нарощенням кризових явищ в соціально-екологічній підсистемі,
особливо в останній чверті ХХ століття, коли людство зіткнулося з проблемами
виснаження ресурсів, їхньою високою ціною, а також з екологічними

4. проблемами, пов’язаними з антропогенним навантаженням; доведено, що
теоретико-методологічним базисом сучасної еколого-економічної політики
можна вважати теорії сталого розвитку, зеленої економіки, постіндустріального
зростання, циркулярної економіки та інші, в яких імперативом виступає
екологічний чинник економічного зростання (с. 27 – 36);
поглиблено розуміння сутності екологічного будівництва за рахунок
включення у відповідну дефініцію справедливості між поколіннями як
принципу сталого розвитку та продовження життєвого циклу будівлі як
критерію циркулярної економіки, на основі чого запропоноване визначення
екологічного будівництва як знання та практики будівництва і експлуатації
будівель, цілями якого є: зниження рівня споживання енергетичних і
матеріальних ресурсів, зменшення згубної дії на навколишнє середовище,
збереження або підвищення якості будівель і комфорту їх внутрішнього
середовища упродовж усього життєвого циклу будівлі, тривалість якого зростає
за рахунок повторного використання матеріалів та конструкцій (с. 40 – 45);
узагальнені теоретико-методичні основи «зеленої трансформації»
житлового будівництва, на основі чого обґрунтовано визначення регіональної
політики розвитку екологічного житлового будівництва, в якому поєднані
семантичні особливості термінів «політика» як сукупності політичних
інструментів та «розвиток» як процесу змін, який характеризується
цілеспрямованістю, незворотністю, закономірністю та структурно-
функціональними зрушеннями в певній системі, а також побудовано
концептуальну модель формування регіональної політики розвитку
екологічного житлового будівництва та опрацювати всі складові цієї
моделі (с. 60 – 81);
запропоновано методичний підхід до визначення цільової групи регіонів за
авторським інтегральним показником сталого розвитку задля подальшого
обґрунтування заходів з підтримки будівництва екологічного житла саме в цій
групі регіонів (с. 89 – 97);
обґрунтовано систему пріоритетів та інструментів політики розвитку

5. екологічного житлового будівництва відповідно до особливих рис специфічних
підгруп регіонів в цільовій групі, які були визначені за авторськими індексами
активності житлового будівництва та інноваційної діяльності регіональних
економік. Отримана матриця стратегічних пріоритетів регіональної політики
зумовила побудову територіально-специфічної концепції політики підтримки
екологічного житлового будівництва (с. 109 – 114);
розроблено алгоритм, програмний продукт та здійснено процедуру
прогнозування системних наслідків від упровадження територіально-
специфічних заходів регіональної політики розвитку екологічного житлового
будівництва у підгрупах цільової групи регіонів України із застосуванням
системи авторських імтаційних орграфових моделей (с. 165 – 193).
4. Повнота викладу положень дисертації в опублікованих роботах
Ознайомлення за змістом опублікованих праць автора дозволяє зробити
висновок про повноту відображення в них основних положень дисертаційної
роботи. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 16 наукових
працях, серед яких: одна колективна монографія; 8 статей в наукових фахових
виданнях (з яких 5 статей – у наукових фахових виданнях України, що входять
до міжнародних наукометричних баз); дві публікації – в міжнародних наукових
виданнях; п’ять публікацій – у матеріалах наукових конференцій. Загальний
обсяг публікацій складає 18,51 друк. арк., з них особисто здобувачеві належать
12,68 друк. арк.
Характер видань, зміст і оформлення наукових праць відповідає вимогам
щодо наукових публікацій, в яких висвітлюються результати наукових
досліджень.
Щодо автореферату дисертації, його зміст достатньо повно відображає
основні положення та отримані результати дослідження, сформульовані
висновки і пропозиції, а також апробацію, теоретичну та практичну значимість
роботи, її наукову новизну.

6. 5. Важливість для науки й практики результатів дослідження й
рекомендації щодо їхнього подальшого використання
Наукова цінність результатів дисертаційного дослідження полягає в
теоретичному узагальненні та обґрунтуванні нового вирішення науково-
практичного завдання формування регіональної політики розвитку
екологічного житлового будівництва в Україні.
Основні наукові положення роботи доведено до рівня практичних
рекомендацій і використані в організаційно-практичній діяльності відділу
економіки, управління та організації будівництва Державного підприємства
«Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» (довідка № 149/01-14
від 28.02.2018 р.). Крім того, дисертаційне дослідження проводилось в рамках
грантової програми USAID «Муніципальна енергетична реформа в країнах
ЄС», отримані результати використані Інститутом місцевого розвитку (м. Київ)
в рамках виконання завдань Проекту USAID при розробці планів дій зі сталого
енергетичного розвитку регіонів, в тому числі за рахунок енергозбрежуючих
ефектів екологічного житлового будівництва (довідка № 02-04/10-78 від
02.03.2018 р.)
Результати дисертаційного дослідження щодо розвитку екологічного
житлового будівництва використані Придніпровським науковим центром
Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України при
оцінці впливу регіональної політики на зменшення техногенного навантаження
та збереження навколишнього середовища (довідка № 18/52 від 19.03.2018 р.), а
комплексна оцінка ефективних проектів країн ЄС щодо ревіталізації
старопромислових регіонів та мегаполісів за рахунок екологічного будівництва,
в тому числі житлового, видів й типів екобудинків, способів екологічної
архітектури використана в аналітичній та практичні роботі будівельного
підприємства ТОВ «Ольвія Білдінг Системз» (довідка № 23 від 21.03.2018 р.)
Основні теоретичні положення дисертаційної роботи використані в
розробці навчально-методичних комплексів дисциплін «Місцеві екологічні
будівельні матеріали»», «Розвиток мегаполісів та малих міст», «Регіональна

7. економіка» економічного факультету ДВНЗ «Придніпровська державна
академія будівництва та архітектури» (довідка № 37-08.20-61від 15.03.18 р.)
У дисертаційній роботі висвітлено результати наукових досліджень,
проведених автором у рамках напрямів наукових розробок
ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» за
темами: «Трансформація національних та регіональних соціо-економічних та
еколого-економічних систем в умовах економічної глобалізації та Європейської
інтеграції» (№ державної реєстрації 0116U006047, виконавець), де автором
виявлені, на прикладі ЄС, такі особливості й типи екологічного (зеленого)
будівництва, що створюють здорове середовище мешкання людини, є
економічно вигідними для інвесторів та екологічно безпечними в різних
регіонах та «Інформаційно-аналітичне забезпечення економічної політики
зеленого житлового будівництва в мегаполісах старопромислових регіонів ЄС
та України» (№ державної реєстрації 0116U006984), у межах якої автором
обґрунтована роль екологічного житлового будівництва як чинника сталого
розвитку регіональних систем та принципів побудови регіональної політики
підтримки цього типу будівництва.
6. Дискусійні положення й критичні зауваження до дисертації
Незважаючи на низку отриманих науково значущих результатів,
дисертаційна робота не позбавлена певних недоліків та дискусійних положень.
Дискусійні питання і зауваження полягають в такому:
1. Викликає сумнів ототожнення автором понять «екологічне будівництва»
та «зелене будівництво» (с. 40). Вище по тексту (с. 35) автор описував
«зелений» економічний розвиток як низьковуглецевий; тобто виходить, що
екологічне будівництво – це те, що націлене тільки на зменшення викидів
вуглекислого газу? Думка автора мала бути прописано більш чітко та
аргументовано.
2. Незрозуміло, чому спочатку автор пише про екологічне будівництва як
про «процес» (с. 42), що гармонійно поєднує ефективне використання ресурсів,

8. напрямки інвестування, аспекти технологічного розвитку тощо, а у
підсумковову визначенні називає його як «знання та практику» (с. 43)
проектування, спорудження й експлуатації будівель, в ході якого досягаються
певні ефекти.
3. Надаючи системну характеристику екологічного житлового будівництва
у вимірах сталого розвитку, автор у відповідній схемі вдало поєднує концепції
сталого розвитку з критеріями екологізації житлового будівництва
(рис. 1.2, с. 54), разом з тим далі по тексту пише про реалізацію визначених
концепцій сталого розвитку не у критеріях, а в ефектах екологізації житлового
будівництва (с. 55).
4. У поясненнях до формули розрахунку авторського інтегрального
показнику «справжні ресурси відтворення» ті складові, що зменшують
сукупний капітал регіону, називаються то комплексними показниками збитків,
то просто збитками від виснаження природного та людського капіталу (с. 90);
крім того незрозуміло, чому термін «збитки» від використання ресурсів
використовується як синонім терміну «рента». На нашу думку, ця частина
роботи повинна була викладена максимально чітко, однозначно та не допускати
різного тлумачення, бо саме методичний підхід до розрахунку названого
авторського показнику становить один із елементів наукової новизни, про що
відзначено нами вище.
5. На с. 98 автор визнає очевидним, що конкретні механізми та
інструменти економічної політики мають враховувати можливий спектр
територіальної диференціації цільової групи регіонів за даними: 1) розвитку
житлового будівництва та 2) інноваційної активності. Проте, на нашу думку,
така заява виглядає дещо штучною. Автору слід було надати аргументи, чому
саме слід робити компаративний аналіз регіонів за показниками розвитку
житлового будівництва та показниками інноваційної активності; а також – чи є
такий перелік достатнім для загальної оцінки сприйняття регіональних
економічних систем екологічної трансформації в житловому будівництві.

9. 6. Для виявлення територіально-специфічного інструментарію регіональної
політики розвитку екологічного житлового будівництва автор здійснює глибокий
комплексний аналіз підгруп цільової групи регіонів за характеристиками
розвитку житлового будівництва, інноваційної активності регіональних
економічних систем та іншими показниками (с. 115 – 137), які в сукупності
названі як «вихідні умови розвитку». Віддаючи належне глибині та якості самого
компаративного аналізу, хотілося б побачити пояснення, чому саме
застосовується термін «вихідні умови розвитку» та чому майже всі порівняння
зосереджені на даних 2016 року, оскільки очевидні також і певні накопичені
тенденції, що склалися за весь часовий період дослідження (2010 – 2016 рр.), які
маю бути також порівняно.
7. На с. 131 автор зазначає, що інструменти мотивації попиту на нове,
екологічне житло будуть найбільш ефективними у першій підгрупі регіонів.
Погоджуючись в цілому з даним твердженням, вважаємо, що його варто було б
доповнити наступним чином: які саме інструменти будуть діяти у всіх трьох
підгрупах регіонів і якою буде ступінь їх ефективності.
8. Автор детально й аргументовано описує фактори сценаріїв, які мають
бути враховані в прогнозних розрахунках сталого розвитку регіонів за умов
упровадження запропонованої регіональної політики (с. 178 – 185). Разом з тим,
з тексту незрозуміло, яким чином дані вірогідного сценарію щодо валютного
курсу гривня – долар США пов’язуються в прогнозних розрахунках з обсягами
викидів вуглекислого газу, а також яким чином прогнозні дані кількості
населення пов’язані з показниками захворюваності. Також потребує пояснення,
чи такі взаємозв’язки притаманні тільки вірогідному сценарію, чи також й
іншим сценаріям (оптимістичному та песимістичному).
Разом з тим зазначені вище зауваження та дискусійні положення не
впливають на загальну позитивну оцінку проведеного дослідження, яке
представляє собою цілісну завершену наукову роботу, що містить науково нові
результати, має теоретичне та практичне значення.