But

1. НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ АГРОЕКОЛОГІЇ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
БУТРИМ ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 332:631.1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
НИЗЬКОВУГЛЕЦЕВОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
В КОНТЕКСТІ ЗБАЛАНСОВАНОГО
РОЗВИТКУ АГРОСФЕРИ
Спеціальність 08.00.06 – економіка природокористування
та охорони навколишнього середовища
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук
Київ – 2018

2. 2
Дисертацією є рукопис
Роботу виконано в Інституті агроекології і природокористування
Національної академії аграрних наук України
Науковий консультант – доктор економічних наук, професор,
член-кореспондент НААН
Дребот Оксана Іванівна,
завідувач відділу інституціонального забезпечення
природокористування, Інститут агроекології і
природокористування НААН
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор,
Грановська Людмила Миколаївна,
головний науковий співробітник лабораторії
економіки, Інститут зрошуваного землеробства НААН
доктор економічних наук, доцент
Євсюков Тарас Олексійович,
декан факультету землевпорядкування,
Національний університет біоресурсів і
природокористування України
доктор економічних наук, доцент
Кузін Наталія Василівна,
завідувач кафедри землевпорядкування та кадастру,
Сумський національний аграрний університет
Захист відбудеться «27» червня 2018 р. об 1100
годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.371.02 Інституту агроекології і
природокористування НААН за адресою: вул. Метрологічна, 12, м. Київ, 03143.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту агроекології і
природокористування НААН за адресою: вул. Метрологічна, 12, м. Київ, 03143.
Автореферат розіслано «25» травня 2018 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради О.І. Гриник

3. 1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Аналіз характеристик процесу землекористування,
який запроваджується в Україні і сільськогосподарського спрямування зокрема
доводить його незбалансований рівень, що підтверджується обсягами процесів
деградації ґрунтового покриву, викидами парникових газів від обробітку земель
в обсягах до 10 % загальних викидів в Україні. Нарощування прибутків
агропідприємствами рослинницького профілю за рахунок виснажливого
способу використання земельних ресурсів суперечить принципам
природокористування, які задекларовані міжнародною громадськістю при
реалізації спроб домовленостей та спільних зобов’язань щодо скорочення
антропогенного тиску на довкілля. Це знайшло своє втілення у прийнятій
Рамковій конвенції ООН про зміну клімату та подальших документах.
Практика господарювання у розвинених країнах підтверджує довгострокову
еколого-економічну ефективність витрат на запровадження землеохоронних
заходів, на основі чого Європейська Комісія підготувала пропозиції
(SWD(2016) 249, Brussels, 20.7.2016) стосовно необхідності врахування
динаміки запасів вуглецю при сільськогосподарському використанні земель
нарівні з іншими секторами економічної діяльності. Такі ідеї знаходять відгук в
урядах інших країн, наприклад, Канади, Австралії, Нової Зеландії.
Україна також докладає чимало зусиль до виконання зобов’язань за
міжнародними угодами, зокрема прийнято Концепцію реалізації державної
політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року та запропоновано
Стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року, в яких окрему
увагу приділено необхідності активізації процесів поглинання у секторі
землекористування. Тому низьковуглецеве сільськогосподарське
землекористування є актуальним напрямом не лише з еколого-економічних
позицій та на виконання норм Законів «Про охорону земель», «Про державний
контроль за використанням та охороною земель», а і з позицій виконання
міжнародних зобов’язань на шляху впровадження ощадливого ставлення до
використання земельних ресурсів. Низьковуглецеве землекористування
забезпечує безвід’ємний баланс вуглецю у резервуарі мінеральних ґрунтів, є
фактором відновлення і збереження агроресурсного потенціалу, але його
запровадження потребує розробки теоретико-методологічних засад із
подальшим розвитком прикладних аспектів. Крім того, воно є основою
формування і функціонування фінансово-економічного інструментарію
регулювання внутрішнього вуглецевого ринку сектору сільськогосподарського
землекористування, який сприяє додатковим фінансовим надходженням у
сектор агровиробництва від продажу вуглецевих одиниць абсорбції.
Розвитку теоретичних засад використання земель приділено увагу в
роботах М.В. Андриїшина, В.В. Горлачука, К.Г. Гофмана, О.В. Лебеденко,
М.А. Мицая, О.М. Семикін, В.М. Трегобчука, А.М. Третяка, Я.Г. Фейгіна та ін.
Прикладні аспекти забезпечення ефективності землекористування, зокрема
його організації, вивчали Д.І. Бабміндра, І.К. Бистряков, Н.В. Зіновчук, В.С.
Кравців, І.М. Лицур, П.Т. Саблук, О.Ф. Савченко, В.М. Трегобчук, Є.В.

4. 2
Хлобистов, О.І. Шкуратов. Пошук шляхів розв’язання проблем збалансованого
використання земель сільськогосподарського призначення був предметом
дослідження таких науковців, як Л.М. Грановська, Б.М. Данилишин, О.І.
Дребот, Л.Я. Новаковський, О.І. Ковалів, А.М. Москаленко, Б.С. Носок, М.Г.
Ступень, О.Г. Тараріко, А.О. Череднікова та ін. Вагомий внесок у розробку
економічних основ збалансованого використання земель
сільськогосподарського призначення належить О.П. Канашу, Ю.О. Лупенку,
Н.В. Кузін, Є.В. Мішеніну, О.І. Фурдичку, М.Х. Шершуну та ін. Серед
зарубіжних дослідників еколого-економічних проблем землекористування
важливо зазначити George Boody, Vondracek Bruce, Scherr, S. J, S. Shames,
R. Friedman та ін.
Аспекти формування та регулювання ринку для сектору
сільськогосподарського землекористування вивчались у роботах М.С. Богіри,
Д.С. Добряка, Т.О. Євсюкова, А.Г. Мартина, А.Я. Сохнича, М.М. Федорова,
Yong Jiang та ін. Розв’язанню проблем запровадження внутрішнього
вуглецевого ринку та висвітленню ролі держави в регулюванні викидів
парникових газів присвячено дослідження М.В. Березницької, І.П. Гайдуцького,
Н.В. Караєвої, А.Я. Китури та ін.
Зважаючи на результати доробків згаданих вчених та з огляду на
необхідність забезпечення відновлення і збереження агроресурсного
потенціалу, потребують дослідження проблеми формування і запровадження
фінансово-економічного інструментарію регулювання внутрішнього
вуглецевого ринку для сектору сільськогосподарського землекористування.
Цим зумовлено необхідність розвитку теоретичних аспектів розбудови
інституціональних основ формування фінансово-економічної і організаційно-
економічної інфраструктури забезпечення безперебійного функціонування
системи торгівлі вуглецевими одиницями, методології оцінки змін запасів
вуглецю у резервуарі мінеральних ґрунтів та фактори розширення матеріально-
ресурсної бази забезпечення низьковуглецевого сільськогосподарського
землекористування з урахуванням міжнародного досвіду та ринкових
трансформацій в Україні.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження за темою дисертаційної роботи автор проводив упродовж 2013-
2017 рр. згідно з тематичним планом наукових та науково-дослідних робіт
Інституту агроекології і природокористування НААН відповідно до програми
наукових досліджень «Еколого-економічні засади збалансованого аграрного
виробництва та використання природних ресурсів агросфери» за завданням:
40.01.01.02.П. «Економічні аспекти формування екобезпечного
сільськогосподарського землекористування» (№ ДР 0111U001664), де
здобувачем запропоновано підходи до ранжування фінансово-економічних
інструментів збалансованого використання земель сільськогосподарського
призначення. У межах роботи 41.00.01.01.Ф. «Організаційно-економічні засади
еколого-збалансованого аграрного виробництва» за завданням «Інформаційне
забезпечення управління земельними ресурсами в системі еколого-

5. 3
збалансованого аграрного виробництва» (№ ДР 0116U003298) автором
розроблено принципи інформаційно-реєстраційних систем та формування
інформаційних баз даних за результатами функціонування системи
сільськогосподарського землекористування; 41.00.01.05.П «Розробити науково-
практичні засади низьковуглецевого розвитку аграрного виробництва в
Україні» за завданням «Еколого-економічні засади збалансованого аграрного
виробництва та використання природних ресурсів агросфери» (№ ДР
0116U003310), в межах яких автором обґрунтовано методологічні основи
інвентаризації викидів парникових газів від резервуару мінеральних ґрунтів
сільськогосподарського призначення, запропоновано систему заходів
низьковуглецевого землекористування, проведено оціночні прогнозні
розрахунки змін запасів вуглецю у сільськогосподарських землях за умов
реалізації різних сценаріїв розвитку економічної ситуації у сільському
господарстві на період до 2050 року у регіональному вимірі; 41.00.02.02.П
«Розробити еколого-економічні засади адаптації сільського та лісового
господарства Українського Полісся до змін клімату» за завданням: «Розробка
еколого-економічних інструментів з адаптації сільського та лісового
господарства Українського Полісся до змін клімату» (№ ДР 0116U003297) в
межах якого автором розроблено підходи до адаптації сектору сільського
господарства до умов змін клімату. Крім того, проведено дослідження за
договором № ф-76/96-2017 з Державним фондом фундаментальних досліджень
за темою: «Науково-методологічні основи формування низьковуглецевого
розвитку аграрного виробництва як фактор агроекологічної безпеки України», в
рамках виконання якого сформовано стратегічні напрями розбудови
внутрішнього вуглецевого ринку сектору землекористування.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є
обґрунтування теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій
щодо запровадження низьковуглецевого сільськогосподарського
землекористування як базису для збалансованого розвитку агросфери через
формування фінансово-економічного інструментарію регулювання
внутрішнього вуглецевого ринку.
Для досягнення мети в дисертаційній роботі було поставлено й виконано
такі завдання:
• обґрунтувати концептуальні засади формування новітнього фінансово-
економічного інструментарію з регулювання внутрішнього вуглецевого ринку
на основі забезпечення низьковуглецевого сільськогосподарського
землекористування у контексті збалансованого розвитку агросфери;
• поглибити методологічні основи формування організаційно-економічних
умов господарювання у процесі виробництва товарної сільськогосподарської
продукції рослинництва, за яких відновлення і збереження агроресурсного
потенціалу відіграє роль фактора нарощування прибутків та засновуються на
фінансово-економічному інструментарії формування і регулювання ринку
торгівлі набутими вуглецевими одиницями абсорбції;
• обґрунтувати теоретико-методологічний підхід до удосконалення системи
організаційно-економічних зв’язків між суб’єктами агроекономічної діяльності,

6. 4
які спрямовані на відновлення і збереження агроресурсного потенціалу та
формують нетрадиційне джерело фінансових надходжень в аграрний сектор
економіки;
• розвинути систему інституціональної та інформаційно-реєстраційної
інфраструктури функціонування внутрішнього вуглецевого ринку в контексті
збалансованого розвитку сільськогосподарського землекористування завдяки
розробці фінансово-економічного інструментарію, що забезпечує організацію
фінансових та інформаційних потоків у процесі торгівлі вуглецевими
одиницями;
• провести адаптацію міжнародного методологічного підходу Міжурядової
групи експертів ООН з питань змін клімату щодо оцінки змін запасів вуглецю в
резервуарах мінеральних ґрунтів до національних умов господарювання з
урахуванням регіональних ґрунтово-кліматичних та економіко-екологічних
умов;
• визначити потенціал резервуару мінеральних ґрунтів на землях
сільськогосподарського призначення України у регіональному розрізі, яким
визначається обсяг внутрішнього вуглецевого ринку для сектору
низьковуглецевого сільськогосподарського землекористування;
• розробити та науково обґрунтувати теоретико-методологічні підходи до
удосконалення механізму фінансування заходів із забезпечення
низьковуглецевого землекористування, ключовим аспектом якого є залучення
фінансово-економічного інструментарію з регулювання внутрішнього
вуглецевого ринку сектору сільськогосподарського землекористування при
удосконаленні важеля ціноутворення земельних ділянок;
• визначити та обґрунтувати підхід до систематизації землеохоронних
заходів, якими визначаються етапи впровадження низьковуглецевого
землекористування при виробництві товарної продукції рослинництва шляхом
формування фінансово-економічного інструментарію з регулювання
внутрішнього вуглецевого ринку при відновленні і збереженні агроресурсного
потенціалу;
• розробити структуру вимог до інформаційної платформи торгівлі
вуглецевими одиницями від впровадження низьковуглецевого
землекористування, що забезпечує систематизацію джерел надходження,
структуризації потоків та вимог з архівування і зберігання даних стосовно
еколого-економічних характеристик ґрунтів при виробництві рослинницької
продукції;
• розробити стратегічні напрями формування внутрішнього вуглецевого
ринку сектору землекористування зі структуризацією елементів
інституціонального середовища на підґрунті адаптації міжнародного досвіду
запровадження фінансово-економічних інструментів регулювання ринку
торгівлі вуглецевими одиницями до національних умов сільськогосподарського
землекористування при виробництві товарної рослинницької продукції.
Об’єктом дослідження є процес формування теоретико-методологічних
засад запровадження низьковуглецевого сільськогосподарського
землекористування як ключового фактора відновлення і збереження

7. 5
агроресурсного потенціалу регіонів через формування новітнього фінансово-
економічного інструментарію з регулювання внутрішнього вуглецевого ринку.
Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних засад і
науково-методичних та практичних рекомендацій щодо запровадження системи
низьковуглецевого сільськогосподарського землекористування, розробки
фінансово-економічного інструментарію формування ринку торгівлі набутими
вуглецевими одиницями абсорбції як базису для збалансованого розвитку
агросфери.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що формування і
розбудова фінансово-економічного інструментарію з регулювання
внутрішнього вуглецевого ринку для сектору сільськогосподарського
землекористування на основі реалізації науково обґрунтованої системи заходів
низьковуглецевого сільськогосподарського землекористування є ефективним
важелем активізації розвитку аграрного сектору економіки при забезпеченні
відновлення і збереження агроресурсного потенціалу та джерелом фінансових
інвестиційних надходжень для сільського господарства України.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної
роботи є загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, які використано
для розкриття наукових основ і базових підходів до запровадження
низьковуглецевого сільськогосподарського землекористування як основи
формування фінансово-економічного інструментарію з регулювання
внутрішнього вуглецевого ринку, який є додатковим компонентом еколого-
економічного механізму землекористування: монографічний (для виявлення
перспективних аспектів удосконалення управління процесами відновлення і
збереження агроресурсного потенціалу на основі систематизації передового
досвіду); статистичного аналізу (для оцінювання сучасного стану використання
земель сільськогосподарського призначення, еколого-економічних
особливостей застосування фінансово-економічних інструментів для
забезпечення низьковуглецевого землекористування); графічний (для
візуалізації аналітико-статистичних матеріалів та отриманих результатів
дослідження); економіко-статистичні (для якісно-кількісної характеристики
динаміки інфраструктури функціонування фінансово-економічних
інструментів, якими забезпечується низьковуглецеве сільськогосподарське
землекористування); системного підходу (для обґрунтування стратегічних
напрямів удосконалення системи управління сільськогосподарським
землекористуванням в умовах ринкових трансформацій); структурно-логічний
(для встановлення еколого-економічних імперативів удосконалення системи
інструментів низьковуглецевого землекористування, зокрема запровадження
ринкового обігу сільськогосподарських земель); інституціональний (для
оцінювання взаємозв’язків та дослідження взаємовпливів між суб’єктами
агрогосподарської діяльності у вивченні нормативно-правових аспектів цих
взаємодій з метою запровадження низьковуглецевого сільськогосподарського
землекористування); сценарного моделювання (для визначення оптимального
алгоритму організаційно-управлінських дій забезпечення низьковуглецевого
сільськогосподарського землекористування та прогнозування варіантів подій у

8. 6
процесі його запровадження щодо оптимізації прийняття рішень); кореляційно-
регресійного аналізу (для встановлення і виміру рівня залежності та
взаємовпливів агроресурсного характеру на ефективність та особливості
застосування фінансово-економічного інструментарію щодо запровадження
низьковуглецевого сільськогосподарського землекористування).
Проведення дослідження засновано на використанні інформаційної
основи та міжнародної нормативно-правової бази регулювання торгівлі
вуглецевими одиницями, законодавчих і нормативних урядових актів,
матеріалів Державної служби статистики України, Державної служби України з
питань геодезії, картографії та кадастру, а також публікацій Інституту охорони
ґрунтів України та інших установ і організацій, у тому числі і закордонних,
інтернет-ресурсів.
Наукова новизна одержаних результатів обґрунтовується теоретико-
методологічними доробками автора при розв’язанні важливої наукової
проблеми в галузі економіки природокористування та збереження і відтворення
агроресурсного потенціалу регіонів, які полягають у розробленні теоретико-
методологічних засад запровадження низьковуглецевого
сільськогосподарського землекористування як основи формування фінансово-
економічного інструментарію запровадження внутрішнього ринкового обігу
набутих вуглецевих одиниць абсорбції, що сприятиме забезпеченню
прийнятного рівня агроекологічної і продовольчої безпеки у регіональному
вимірі залежно від впливу економічних трансформацій. Найвагомішими
науковими результатами, що зумовлюють новизну дослідження, є:
вперше:
 запропоновано концептуальні засади формування новітнього фінансово-
економічного інструментарію з регулювання внутрішнього вуглецевого ринку
для сектору землекористування, який запроваджує фінансові операції з
набутими вуглецевими одиницями абсорбції, що набуті в результаті реалізації
системи науково обґрунтованих заходів низьковуглецевого
сільськогосподарського землекористування;
 обґрунтовано модель формування організаційно-економічних умов
господарювання при виробництві товарної сільськогосподарської продукції
рослинництва, які забезпечують нарощування прибутків за умов відтворення і
збереження агроресурсного потенціалу та засновані на фінансово-
економічному інструментарії торгівлі набутими вуглецевими одиницями
абсорбції;
 запропоновано теоретико-методичний підхід до реформування системи
організаційно-економічних зв’язків між суб’єктами сільськогосподарської
діяльності, які передбачають урахування якісних характеристик ґрунтів після їх
використання при формуванні прибутків, що спрямовано на відновлення і
збереження агроресурсного потенціалу та створення нетрадиційного джерела
фінансових надходжень у сектор сільського господарства;
 розвинуто систему інституціональної та інформаційно-реєстраційної
інфраструктури функціонування фінансово-економічного інструментарію з
регулювання внутрішнього вуглецевого ринку для сектору

9. 7
сільськогосподарського землекористування, чим забезпечується організація
торгівлі вуглецевими одиницями;
 розроблено методологічний підхід до оцінювання змін запасів вуглецю на
основі балансових потоків азоту у резервуарі мінеральних ґрунтів на землях
сільськогосподарського призначення, який узагальнює існуючі методичні
доробки та доповнює їх сформованою системою коефіцієнтів, які комплексно
враховують зональні особливості господарювання;
удосконалено:
 методологічний підхід до оцінювання рівня екологічної стабільності
регіону, що, на відміну від існуючих, враховує коефіцієнт змін запасів вуглецю,
який є фактором як рівня агроекологічної безпеки, так і економічної
продуктивності земель сільськогосподарського призначення;
 теоретико-методологічний підхід до нормативної грошової оцінки
земельних ділянок сільськогосподарського призначення шляхом врахування
параметрів змін запасів вуглецю у ґрунтах, що впливає на рівень капіталізації
земельних ресурсів у системі еколого-економічного механізму
землекористування;
 концептуальний підхід до удосконалення теоретико-методологічних
основ використання системи фінансово-економічних інструментів та важелів
еколого-економічного механізму щодо впровадження низьковуглецевого
сільськогосподарського землекористування, дія яких спрямована на
забезпечення відновлення і збереження агроресурсного потенціалу;
набули подальшого розвитку:
 науковий підхід до систематизації землеохоронних заходів, якими
визначаються етапи впровадження низьковуглецевого землекористування при
виробництві товарної продукції рослинництва через формування фінансово-
економічного інструментарію з регулювання внутрішнього вуглецевого ринку
при відновленні і збереженні агроресурсного потенціалу;
 ієрархічна структура вимог до формування інформаційної платформи
торгівлі вуглецевими одиницями при запровадженні системи
низьковуглецевого землекористування, яка забезпечує систематизацію джерел
надходження, структуризацію потоків та вимог з архівування і зберігання бази
даних стосовно еколого-економічних характеристик ґрунтів при виробництві
рослинницької продукції;
 структурування елементів інституціонального середовища
сільськогосподарського землекористування, що дає можливість моделювати
взаємовпливи і взаємозв’язки між об’єктами та суб’єктами управління на різних
етапах формування і запровадження фінансово-економічного інструментарію з
регулювання внутрішнього вуглецевого ринку на підґрунті адаптації та
залучення міжнародного досвіду запровадження торгівлі вуглецевими
одиницями до національних умов сільськогосподарського землекористування
при виробництві товарної продукції підгалузі рослинництва.
Практичне значення одержаних результатів ґрунтується на визначенні
теоретико-методологічних аспектів, які завершуються конкретними

10. 8
пропозиціями щодо впровадження в наукову діяльність і практичне
використання запропонованого підходу з формування новітнього фінансово-
економічного інструменту внутрішньої торгівлі вуглецевими одиницями
абсорбції для сектору землекористування. Цей інструмент засновується на
впровадженні системи науково обґрунтованих заходів низьковуглецевого
землекористування як фактора відтворення та збереження агроресурсного
потенціалу регіонів і можуть бути залучені у навчальні процеси з підготовки
кадрів вищої кваліфікації.
Теоретичні та методологічні підходи й отримані результати дослідження
щодо формування фінансово-економічного механізму внутрішнього
вуглецевого ринку для сектору землекористування на основі запровадження
системи науково обґрунтованих заходів низьковуглецевого
сільськогосподарського землекористування як ключового фактора відтворення
та збереження агроресурсного потенціалу і забезпечення прийнятного рівня
агроекологічної і продовольчої безпеки використано Міністерством аграрної
політики та продовольства України у роботі Департаменту землеробства та
технічної політики в АПК для підготовки пропозицій щодо формування
ефективної системи землеохоронних заходів з урахуванням можливості
отримання нетрадиційного джерела фінансових надходжень за результатами
залучення ринкових інструментів торгівлі набутими вуглецевими одиницями,
які ґрунтуються на принципах Кіотського протоколу. Враховано авторські
пропозиції з удосконалення інституціонально-інформаційної інфраструктури,
засновані на результатах моніторингу якісного стану ґрунтового покриву
земель сільськогосподарського призначення та сприяють підвищенню точності
інформаційної бази як основи підготовки періодичної звітності України за
міжнародними зобов’язаннями, так і за вимогою національних статистичних
відомств (довідка № 37-11-15/13328 від 10.05.2018 р.); результати досліджень
автора щодо формування фінансово-економічного інструменту внутрішнього
вуглецевого ринку для сектору землекористування на основі адаптації до
національних умов міжнародного досвіду розвитку торгівлі вуглецевими
одиницями використано Міністерством екології та природних ресурсів України
в роботі Відділу впровадження систем торгівлі квотами на викиди парникових
газів та ведення реєстру та Відділу впровадження екологічних проектів для
розробки системи торгівлі набутими вуглецевими одиницями абсорбції та
запровадження моніторингової діяльності щодо змін запасів вуглецю у
природно-антропогенних екосистемах (довідка № 30/9-01 від 21.05.2018 р.).
Також розвинена автором методологія з оцінки змін запасів вуглецю у
резервуарі мінеральних ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення
використовується БУ «Національний центр обліку викидів парникових газів»
при підготовці щорічного національного звіту про інвентаризацію для
виконання міжнародних зобов’язань України за Рамковою конвенцією ООН
про зміну клімату та Кіотським протоколом (довідка № 075 від 18.05.2018 р.).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використано при оптимізації
навчального процесу у Київському університеті імені Тараса Шевченка, під час
розробки навчально-методичних матеріалів до спеціальних і нормативних

11. 9
курсів програм підготовки бакалаврів та магістрів за спеціальністю 103 – науки
про Землю (метеорологія) кафедри метеорології та кліматології:
агрометеорологія, “Climate Change and Chemistry of Atmosphere” (довідка
№ 0501593-30 від 25.04.2018 р.) та впроваджено у навчальну програму при
викладанні дисципліни «Глобальні проблеми дослідження лісового
господарства» (використано систему стратегічних напрямів торгівлі
вуглецевими одиницями за впровадження низьковуглецевого
землекористування) на кафедрі лісової таксації та лісовпорядкування у
підготовці аспірантів за спеціальністю 205 – «Лісове господарство» у
Національному університеті біоресурсів і природокористування України
(довідка від 18.05.2018 р.).
Особистий внесок здобувача. Результати дисертаційного дослідження –
теоретичні обґрунтування, практичні рекомендації, висновки – розроблено
автором одноосібно і самостійно. Сформульовані в роботі положення та
пропозиції є авторським доробком і науковим внеском у розвиток економіки
природокористування та охорони навколишнього середовища. З наукових
праць, опублікованих у співавторстві, використано тільки особисті результати.
Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення
дослідження обговорювались на науково-практичних конференціях, круглих
столах та форумах, серед яких: «Стратегія збалансованого розвитку
агроекосистем України» (Київ, 2013), «Екологічна безпека та збалансоване
природокористування в агропромисловому виробництві» (Київ, 2014),
«Збалансоване природокористування: традиції та інновації» (Київ, 2014),
«Розвиток національної економіки: теорія і практика: матеріали Міжнародної
науково-практичної конференції» (Івано-Франківськ, 2015), «Проблеми
збалансованого природокористування в агросфері» (Київ, 2016), «Modern
Transformation in the Age of Globalization» (Klaipeda, 2017), «Збалансоване
природокористування: традиції, перспективи і інновації» (Київ, 2017), «Сучасні
тенденції в економіці та управлінні» (Запоріжжя, 2017), «Кліматичні зміни та
сільське господарство. Виклики для аграрної науки та освіти» (Київ, 2018).
Публікація результатів дослідження. Положення дисертаційної роботи
опубліковано у 44 наукових працях, зокрема 2 монографіях, 2 методичних
рекомендаціях, 23 статтях у наукових фахових виданнях з економіки, з яких 18
– у виданнях іноземних держав та виданнях України, які включено до
міжнародних наукометричних баз, 8 інших виданнях, 9 тезах наукових
доповідей.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти
розділів, висновків, списку використаних джерел (220 найменувань на
25 сторінках, у т.ч. 37 латиницею) та 9 додатків. Робота містить 23 таблиці,
37 рисунків (21 графік і 16 схем). Загальний обсяг роботи становить
434 сторінки, з яких основний текст – 364 сторінки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету,
основні завдання, об’єкт і предмет дослідження, його методику, розкрито

12. 10
наукову новизну, практичну цінність результатів дослідження, відображено їх
апробацію та особистий внесок здобувача.
У першому розділі «Теоретичні засади забезпечення
низьковуглецевого землекористування в контексті збалансованого
розвитку агросфери» визначено сутність поняття низьковуглецевого
землекористування, яким забезпечується безвід’ємний баланс вуглецю та
встановлено його роль як основи запровадження новітнього фінансово-
економічного інструментарію з регулювання ринкового обігу набутих
вуглецевих одиниць абсорбції, що спрямовано на збереження і відтворення
агроресурсного потенціалу регіонів; обґрунтовано детермінанти і фактори
запровадження низьковуглецевого сільськогосподарського землекористування
та здійснено адаптацію поняття «внутрішнього вуглецевого ринку» до умов
сектору сільськогосподарського землекористування, покладених в основу
поглиблення змісту існуючих положень тематики.
Прийнятий на міжнародному рівні підхід до розв’язання екологічних
проблем через застосування економічних важелів та інструментів приводить до
позитивних екологічних результатів і відкриває шлях додаткових фінансових
надходжень завдяки підвищенню рівня капіталізації природно-ресурсного
потенціалу, компонентом якого є земельні ресурси. Базову роль у системі
міжнародних домовленостей еколого-економічного спрямування відіграє
Рамкова конвенція ООН про зміну клімату, Кіотський протокол та Паризька
Угода. Розвиток ідей, покладених в основу зазначених домовленостей, сприяв
залученню в практичну діяльність стратегії низьковуглецевого розвитку («Low-
Emission Development Strategies», LEDS). Стратегія спрямована на
впровадження ключових напрямів розвитку з низькими обсягами викидів
вуглецю на національних рівнях країн. Реалізація цього підходу стимулює
економічний розвиток завдяки використанню новітніх технологій виробництва,
який у секторі сільськогосподарського виробництва здійснюється через
запровадження нових способів з обробітку орних земель та створює
передумови технологічного розвитку на основі активізації поглинання вуглецю
ґрунтами.
Дослідження вітчизняних і зарубіжних наукових доробок та аналіз низки
праць вітчизняної наукової школи у комплексі із статистичною інформацією
підтверджують, що існуючий в Україні організаційно-економічний підхід до
використання сільськогосподарських земель не забезпечує прийнятного рівня
агроекологічної безпеки та призводить до значних обсягів втрат запасів
вуглецю з резервуару мінеральних ґрунтів і викидів основного парникового
газу – діоксиду вуглецю (СО2).
Висвітлено участь України у міжнародних процесах та домовленостях
щодо протидії змінам клімату. Обґрунтовано переваги запровадження
національних систем торгівлі викидами на прикладах закордонного досвіду та
доведено необхідність запровадження стратегії низьковуглецевого розвитку і
низьковуглецевого землекористування зокрема, фактором якого є безвід’ємний
баланс вуглецю в результаті використання ґрунтів на землях
сільськогосподарського призначення. Доведено, що запровадження

13. 11
низьковуглецевого землекористування є актуальним напрямом господарювання
як з позицій виконання Україною міжнародних зобов’язань за Рамковою
конвенцією ООН про зміну клімату та подальших угод, так і з позицій
виконання національних програм і нормативно-законодавчих положень,
основними з яких є Концепція реалізації державної політики у сфері зміни
клімату на період до 2030 року та План заходів щодо її виконання, затверджено
Національний план заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до
Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та ін. За цими документами
встановлюються завдання зі збільшення обсягів поглинання вуглецю
резервуаром мінеральних ґрунтів агроугідь. Також прийнято Концепцію
Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період
до 2020 року та ряд інших документів, орієнтованих на збереження
агроресурсного потенціалу. На основі вивчення теоретико-методологічних
напрацювань запропоновано систему принципів низьковуглецевого
землекористування, вплив яких є циклічним, комплексним і системним (рис. 1).
Рис. 1. Система принципів організації низьковуглецевого
сільськогосподарського землекористування
Джерело: сформовано автором.
Взаємодія цих принципів визначає вирішальне місце проблеми
забезпечення низьковуглецевого землекористування та ключовий характер
формування організаційно-економічного забезпечення його запровадження.
Обґрунтовано підходи до формування і розвитку інформаційно-реєстраційної
ЕКОНОМІЧНОГО СПРЯМУВАННЯ:
• рівноправності форм власності
й господарювання на землі
• платності землекористування
• економічного стимулювання
і протекції національних агро-
товаровиробників
• підтримки господарників при
реалізації заходів низьковуглецевого
землекористування
• відповідальності за рівень
впровадження низьковуглецевого
землекористування
ОРГАНІЗАЦІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ:
• цільового використання земельних
ресурсів
• пріоритету сільськогосподарського
використання земель
• врахування зональних відмінностей
• планомірності використання
земельних ресурсів
• інформаційної доступності
ЗАКОНОДАВЧОГО СПРЯМУВАННЯ:
• законності
• нормативного забезпечення
• пріоритетності низьковуглецевого
землекористування
• відповідальності за порушення
земельного законодавства
• державного регулювання
• державного контролю і моніторингу
• забезпечення громадського
контролю
ЕКОЛОГІЧНОГО СПРЯМУВАННЯ:
• регулювання антропогенного
навантаження на угіддя
• диференційованого використання
земель
• підвищення родючості ґрунтів і
продуктивності угідь
• реалізація заходів низьковуглецевого
землекористування
Принцип РКЗК ООН «забруднювач платить» «землекористувач відшкодовує»

14. 12
системи низьковуглецевого землекористування, доведено багатофункціональне
її призначення для формування прозорої, об’єктивної та якісної інформаційної
основи сільськогосподарського землекористування. Це є підґрунтям
формування новітнього фінансово-економічного інструментарію ринкового
обігу вуглецевих одиниць на основі запровадження системи науково
обґрунтованих землеохоронних заходів низьковуглецевого землекористування,
чим відкривається шлях для додаткових інвестиційних надходжень в аграрний
сектор України. Крім того, він сприяє створенню нових організаційно-
економічних умов залежності прибутків агровиробників не лише від обсягів і
якості врожаїв товарної рослинницької продукції, а і від якості ґрунтового
покриву сільськогосподарських земель, що формується в результаті їх
обробітку. На цьому етапі дослідження розроблено схему інформаційних
потоків при формуванні фінансово-економічного інструменту торгівлі
вуглецевими одиницями, набутими в результаті запровадження
низьковуглецевого землекористування (рис. 2), ключовими етапами якого є:
 інвентаризація запасів вуглецю в резервуарі мінеральних ґрунтів на
землях сільськогосподарського призначення як на початковій стадії
(оцінка базового рівня), так і на наступних етапах зі встановленою
періодичністю (моніторингові оцінки) та реєстрація інформації щодо
результатів оцінки попереднього етапу (базової і моніторингової оцінок);
 щорічна реєстрація інформації щодо запровадження системи
землеохоронних заходів для забезпечення верифікації (підтвердження)
результатів етапів моніторингових оцінок;
Рис. 2. Схема інформаційних потоків формування фінансово-економічного
інструментарію з регулювання внутрішнього вуглецевого ринку для
сектору сільськогосподарського землекористування:
На схемі позначено зв’язки: основні; допоміжні; фінансові
Джерело: сформовано автором.
Землевласник
(землекористувач) Земельна ділянка
Землеохоронні заходи
Оцінка запасів
вуглецю (базова та
моніторингові)
Результати
оцінки
Видача
сертифікатів
Внутрішній
вуглецевий
ринок
Продаж вуглецевих
одиниць
Покупці
Публікація звітів
Державний
контролюючий
орган
Кадастровий номер
ділянки (реєстр
вуглецевих одиниць)
Передача інформації
про продаж

15. 13
 реєстрація і видача сертифікатів з набутих вуглецевих одиниць за
результатами впровадження системи землеохоронних заходів;
 реєстрація актів продажу вуглецевих одиниць та передача інформації
щодо цих фактів та обсягів продажів до контролюючого державного
органу, що забезпечує функціонування внутрішнього вуглецевого ринку.
Доведено, що ресурсовиснажливий спосіб ведення господарства
унаслідок надмірної експлуатації агроресурсного потенціалу є неприйнятним з
позицій екологічної доцільності, а відтак і економічно невигідним, адже
витрати на відновлення початкового стану територій потребують значно
більших капіталовкладень, ніж екологозбалансована організація виробництва.
У другому розділі «Методологічні основи забезпечення
низьковуглецевого сільськогосподарського землекористування в контексті
збалансованого розвитку агросфери» обґрунтовано методологічний базис
оцінки рівня агроекологічної безпеки при веденні сільськогосподарського
виробництва на основі запропонованої методології оцінки змін запасів вуглецю
в резервуарі мінеральних ґрунтів на землях сільськогосподарського
призначення.
Обґрунтовано способи адаптації міжнародної методології «Керівних
принципів з ефективної практики» (2006 р.) до ґрунтово-кліматичних умов за
природними зонами України та національних практик сільськогосподарського
землекористування з базою розрахункових коефіцієнтів, якими визначаються
зміни запасів вуглецю у резервуарі мінеральних ґрунтів через врахування
інтенсивності використання земель (FLU), практик обробітку ґрунтів (FMG) та
обсягів внесення добрив (FI), які орієнтовано на умови землекористування в
Україні.
Запропоновано балансовий методичний підхід оцінювання площ
категорій землекористування на основі використання національної статистики,
який дає можливість обчислити площі земель, які трансформуються між
різними видами земельних угідь, що за умов національної статзвітності не
передбачено. Цей підхід є продовженням міжнародного за системою Підходу 2,
Міжурядової групи експертів ООН з питань змін клімату. Адаптований підхід
надає можливість підготовки національної звітності з інвентаризації обсягів
викидів та поглинання парникових газів у секторі «Землекористування, змін
землекористування і лісового господарства» перед секретаріатом Рамкової
конвенції ООН про зміну клімату та дозволяє комплексно враховувати
особливості землекористування.
Сформовано ключові теоретико-методологічні аспекти підготовки
інформаційної бази забезпечення комплексної оцінки рівня екологічної безпеки
регіонів. Висвітлено міжнародні вимоги до формування інформаційної
платформи для підготовки звітності за пунктами 3 і 4 Статті 3 Кіотського
протоколу, наведено обґрунтовування принципових відмінностей
методологічних підходів щодо врахування площ видів діяльностей за
вказаними пунктами. Доведено необхідність вибору Україною у якості
підзвітних, види діяльностей за категоріями «Орні землі» та «Управління луко-
пасовищними угіддями» нарівні з діяльністю «Управління лісовими землями»

16. 14
за пунктом 4 Статті 3 Кіотського протоколу.
На основі аналізу міжнародних вимог методологічного характеру щодо
оцінки змін запасів вуглецю в резервуарі мінеральних ґрунтів на землях
сільськогосподарського призначення доведено необхідність розробки
національної методології з метою підготовки звітності перед секретаріатом
Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, яка б дала змогу опрацювати
повний обсяг інформаційних даних щодо розрахункових коефіцієнтів і
параметрів та враховувала широкий спектр основних ґрунтових відмінностей у
зональному вимірі України.
Обґрунтовано вимоги до формування інформаційного масиву даних,
заснованих на принципах Міжурядової групи експертів ООН зі зміни клімату
щодо організації оцінок та звітності – прозорості, узгодженості, порівнянності,
повноти, точності. Ретроспективний аналіз методологічних підходів з
оцінювання різних аспектів антропогенного навантаження на агроландшафт дав
можливість провести узагальнення і систематизацію методів та прийомів,
сформувати базу коефіцієнтів і параметрів, покладених в основу сформованої
методології оцінки змін запасів вуглецю у резервуарі мінеральних ґрунтів на
землях сільськогосподарського призначення у регіональному вимірі на основі
балансових розрахунків потоків азоту з перерахунком до обсягів викидів
вуглецю, який у загальному вигляді подано у формулі (1):
kNNC sNC
siMj
iDr
N :








  , (1)
де Cr – середньорічний баланс вуглецю у гумусі ґрунтів, т/га;
r – індекс території, для якої проводиться розрахунок;
N iD – сумарна кількість азоту, що надійшла у гумус від гуміфікації мертвої
органічної речовини (наземної і підземної) під сільськогосподарськими
культурами, які вирощувались у рік інвентаризації, т/га;
і – тип сільськогосподарської культури;
N j – сумарна кількість азоту, що надійшла у гумус від гуміфікації органічних
добрив, внесених у ґрунт у рік інвентаризації, т/га;
j – індекс виду органічного добрива (підстилковий гній, рідкий гній, пташиний
послід, компости);
is
M
N – сумарна кількість азоту гумусу, який мінералізувався за рік при
вирощуванні сільськогосподарської культури у рік інвентаризації, т/га;
s – індекс типу ґрунту, для якого проводиться розрахунок;
k sNC: – співвідношення вмісту азоту і вуглецю (С:N) у резервуарі
мінеральних ґрунтів, в. о.
Прибуткову частину рівняння можна визначити за сумою значень обсягів
гуміфікації рослинних решток і органічних добрив ( N iD ), формула (2):
 


  


  i CR
i
CRi Rt
Rs
D kNBkNBN )()(  , (2)
де В – кількість рослинних решток наземних (Rsi) і підземних (Rti), т/га;

17. 15
 – вміст азоту у наземних (Rsi) і підземних (Rti) рослинних рештках, в.о.;
k – коефіцієнт гуміфікації рослинних решток, в. о.;
NCR – кількість азоту, що надходить від мінералізації наземних (Rsi) і підземних
(Rti) рослинних решток, т/га.
Обсяги мінералізації гумусу ( ) розраховують як добуток значень
обсягів виносу сільськогосподарськими культурами азоту на коефіцієнт зв`язку
між процесами споживання рослинами азоту імінералізації гумусу, формула (3):
  mnrjj
NN
M
kN
i
rifi
is
NN 



 

2
*
, (3)
де
*
iN – обсяги винесеного рослинами азоту у рік інвентаризації, т/га;
fiN – обсяги надходження азоту від добрив, т/га;
riN – обсяги надходження азоту від органічних решток, т/га;
½ – коефіцієнти виносу азоту рослинами, що надійшов від мінеральних добрив і
органічних решток сільськогосподарських культур;
j – коефіцієнт доступного азоту у перегної тварин, кг/т;
Nj – кількість азоту, внесеного у ґрунт з перегноєм тварин, т/га;
kmnr – коефіцієнт для врахування зв`язку між процесами споживання азоту
рослинами і процесами мінералізації гумусу, в. о.
Запропоновано підхід до оцінки низьковуглецевого землекористування у
контексті збалансованого розвитку агросфери, зважаючи на ґрунтово-
кліматичні особливості на основі удосконалення існуючого методу з оцінки
рівня агроекологічної безпеки з урахуванням коефіцієнта змін запасів вуглецю
в резервуарах мінеральних ґрунтів, що дозволяє більш детально визначити
комплекс факторів низьковуглецевого розвитку, формула (4):
, (4)
де КАеб – коефіцієнт агроекологічної безпеки агроугідь, б/р;
sj – площа агровиробничої групи ґрунтів на землях сільськогосподарського
призначення господарства чи регіону, га;
k – коефіцієнт, що враховує інтенсивність використання агроугідь, в. о.;
kCO2 – коефіцієнт впливу зміни запасів вуглецю на агроугіддях, в.о.
SA – площа земель сільськогосподарського призначення господарства чи
регіону, га.
Урахування міри впливу різної інтенсивності використання
сільськогосподарських земель ( k ), що визначають родючість – інтегральний
вираз коефіцієнтів з настанов Міжурядової групи експертів ООН зі зміни
клімату – сукупне врахування впливів різних способів землекористування (FLU),
інтенсивності обробітку (FMG) та удобрювання (FI), формула (5):
k = FLU × FMG × FI . (5)
isM
N

18. 16
Коефіцієнт зміни запасів вуглецю забезпечує комплексну оцінку міри
антропогенного навантаження детальним врахуванням характеристик якісного
стану ґрунтового покриву, який враховується за відсотком модуля
результуючих значень змін запасів вуглецю на території, формула (6):
 






























n
n
n
n
n
COCO
ifk
COCO
COCO
2
1;
2
;0 22
22
, (6)
де nCO2
- обсяги змін запасів вуглецю у резервуарі мінеральних ґрунтів на
землях сільськогосподарського призначення, тис. т СО2.
Розрахунок здійснюють з використанням модуля для значень обсягів
викидів. Якщо при вирощуванні сільськогосподарської культури відбуваються
викиди СО2 через скорочення запасів вуглецю від втрат гумусу – знижується
рівень родючості від збільшення антропогенного навантаження на ландшафт
території, то за результатами формули (6) отримаємо знижуючий коефіцієнт зі
значенням менше 1. Він враховує співвідношення обсягів викидів від
вирощування культури до загальних обсягів викидів від усієї площі земель
сільськогосподарського призначення в регіоні. У протилежному випадку –
значення коефіцієнта буде більше 1, що призводить до вищих підсумкових
результатів.
У межах запропонованого підходу проведено розширення шкали
коефіцієнтів екологічної стабільності, за допомогою якої є можливість зважати
не лише на площі категорій землекористування, що перебувають постійно під
використанням, а і на ті, що трансформуються під інші види земельних угідь з
огляду на агровиробничі групи ґрунтів.
У третьому розділі «Оцінка рівня забезпечення низьковуглецевого
сільськогосподарського землекористування в контексті збалансованого
розвитку агросфери України» здійснено аналіз рівня антропогенного
навантаження на агроекосистему регіонів України та динаміки запасів вуглецю
у резервуарі мінеральних ґрунтів на землях сільськогосподарського
призначення, оцінено можливі варіанти змін запасів вуглецю на
сільськогосподарських землях у довгостроковій перспективі.
Доведено, що еколого-економічне оцінювання впливу
сільськогосподарської діяльності на стан земельних ресурсів потребує аналізу
причинно-наслідкових зв’язків і функціональних залежностей між
екологічними показниками стану земельних ресурсів та економічними
наслідками діяльності. На основі порівняння площ, відведених під ріллю, і
значень коефіцієнта екологічної стабільності за регіонами України з
урахуванням природно-кліматичних зон, було встановлено чіткий обернений
зв’язок (коефіцієнт кореляції становить -0,9), табл.1. Результати, наведені у
таблиці свідчать про існування прямого зв’язку між потенціалом відновлення
рівнів екологічної стабільності і обсягами викидів вуглецю від орних угідь.
Використання деградованих сільськогосподарських земель під природними
кормовими угіддями та залісненням здатне збільшити значення коефіцієнта

19. 17
агроекологічної стабільності для України на 18 %, зокрема у степовій зоні – на
23,4, лісостеповій – на 23 і на Поліссі – на 4 %. Відмітимо, що, хоча заходи з
розширення площ лісових насаджень мають більш високе значення коефіцієнта
екологічної властивості (ki) – 0,89, який є максимально близьким до 1,
порівняно з коефіцієнтом для природних кормових угідь (0,74), проте загальний
рівень впливу земель лісогосподарського призначення є нижчим через різницю
у площах потенційного їх поширення.
Таблиця 1.
Залежність рівня екологічної стабільності території від площі ріллі за
природними зонами, 01.01.2015 рік
Кліма-
тична
зона
Площа
ріллі,
тис. га
За існуючого стану Площа трансформації
(тис. га)
КАес прогноз
реалізації
землеохорон-
них заходів
КАес викиди С, під природні
кормові угіддя
під
залісненнятис. т %
Степ 15560,7 0,286 -4938,9 46,4 25,2 20,4 0,353
Лісостеп 11723,0 0,357 -3867,8 36,4 36,0 24,4 0,439
Полісся 5247,4 0,529 -1830,2 17,2 29,6 12,0 0,584
Україн
а
32531,1 0,384 -10636,9 100 90,74 57,02 0,453
Джерело: розраховано автором на основі даних Державної служби України з питань
геодезії, картографії та кадастру URL: http://land.gov.ua/info/zemelnyi-fond-ukrainy-stanom-
na-1-sichnia-2016-roku-ta-dynamika-ioho-zmin-u-porivnianni-z-danymy-na-1-sichnia-2015-roku/.
Встановлено, що порушення співвідношення між різними видами угідь із
середини 2000-х згідно із статистичною звітністю набуває інтенсивності та
призводить до розвитку деградаційних процесів, збіднення біорізноманіття,
втрати родючості ґрунту через зменшення вмісту гумусу, порушення балансу
біогенних елементів, ущільнення ґрунтів, є фактором викидів парникових газів,
що підтверджується розрахунками (рис. 3).
Рис. 3. Зміна запасів вуглецю у резервуарі мінеральних ґрунтів України на
землях сільськогосподарського призначення, тис. т С
Джерело: побудовано автором.
Важливим фактором забезпечення низьковуглецевого землекористування
є дотримання сівозмін, які визначають обсяги надходження рослинних решток
через структуру посівів сільськогосподарських культур. Динаміку обсягів і

20. 18
площ виробництва деяких з них за 2000–2017 рр. наведено на рис. 4. З’ясовано,
що в Україні зберігається тенденція до скорочення посівів одно- і багаторічних
трав внаслідок згортання вітчизняної галузі тваринництва.
а) б)
Рис. 4. Показники врожаю деяких сільськогосподарських культур в
Україні за 2000-2015р.: а) площі збирання, тис. га; б) обсяги збирання, тис. т
Джерело: побудовано автором на основі даних Державної служби статистики
України URL: http://www.ukrstat.gov.ua.
Отже, за результатами розрахунків було встановлено необхідність
підвищення рівня агроекологічної стабільності, а найбільш ефективними
землеохоронними заходами, які забезпечують низьковуглецеве
землекористування є збільшення обсягів: внесення традиційних органічних і
мінеральних добрив; збору врожаїв одно- та багаторічних трав та розширення
площі екологостабілізуючих угідь, що по суті є вимогою дотриманням сівозмін
та наближенням структури угідь до збалансованого стану; застосування
нетрадиційних органічних добрив (озерних сапропелів). Реалізація заходів
низьковуглецевого землекористування потребує проведення етапів: оцінки
існуючого рівня агроекологічної стабільності з оцінюванням рівня запасів
вуглецю у резервуарі мінеральних ґрунтів на землях сільськогосподарського
призначення; обґрунтуванням вибору системи заходів за агротехнологічними
характеристиками, за терміном їх реалізації і періодом впливу; розробки
проектів впровадження обраних заходів; оцінка обсягів затрат та вигід.
У четвертому розділі «Шляхи удосконалення фінансово-економічного
інструментарію забезпечення низьковуглецевого землекористування в
контексті збалансованого розвитку агросфери» здійснено систематизацію
фінансово-економічного інструментарію з регулювання організаційно-
ресурсних зв’язків у процесі використання агроугідь; визначено напрямки
розвитку системи фінансово-економічних інструментів забезпечення
відновлення і збереження агроресурсного потенціалу; доведено ключову роль
та консолідуючий вплив на еколого-економічний механізм землекористування
інструменту нормативної грошової оцінки земельних сільськогосподарських
ділянок і на цій основі запропоновано його методологічне удосконалення

21. 19
зважаючи на вплив змін запасів вуглецю в резервуарі мінеральних ґрунтів,
завдяки чому забезпечується комплексне врахування агроекологічних
характеристик у цінових параметрах сільськогосподарської ділянки.
Сучасні процеси сільськогосподарського землекористування
вирізняються суперечливими тенденціями: посиленням строкатості у
показниках фінансово-економічного і матеріально-ресурсного забезпечення,
поширенням неоптимальної просторово-організаційною структури угідь,
погіршенням якісних параметрів ґрунтів, збільшенням обсягів продукції
рослинництва, скороченням обсягів землеохоронних заходів та площ
екологостабілізуючих угідь. Динаміку показників, що демонструють прояви
окремих із зазначених вище тенденцій, наведено на рис. 5.
Рис. 5. Динаміка обсягів виробництва продукції рослинництва та реалізації
землеохоронних заходів за 1995 – 2015 р., тис. га
Джерело: побудовано автором за даними Державної служби статистики України.
З метою коригування небажаних тенденцій запропоновано здійснювати
регулювання фінансово-економічних потоків і організаційно-економічних
зв’язків у процесі сільськогосподарського землекористування через
методологічне удосконалення ключового ланцюга всієї системи фінансово-
економічного інструментарію – нормативну грошову оцінку земельних ділянок
сільськогосподарського призначення. Обґрунтовано необхідність доповнення
існуючого підходу розрахунковим коефіцієнтом, що комплексно враховує
агроекологічні характеристики, зміни запасів вуглецю від резервуару
мінеральних ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення (ηCO2, в. о.)
та впливає на зміну цінових параметрів окремої ділянки в межах досліджуваної
території, 5:
Гагр = Гу × Багр : Б × ηCO2, (5)
де: Гагр – нормативна грошова оцінка агровиробничої групи ґрунтів агроугіддя
природно-сільськогосподарського району, грн/га;
Гу - норматив капіталізованого рентного доходу відповідного угіддя природно-
сільськогосподарського району, грн/га;