Recommended
More Related Content
What's hot
What's hot (20)
Similar to урок 8 планети земної групи
Similar to урок 8 планети земної групи (20)
More from School5uman
More from School5uman (20)
Recently uploaded
Recently uploaded (10)
урок 8 планети земної групи
- 1. ППллааннееттии ззееммннооїї ггррууппии 09/10/14 08:13 Матвієнко А.В. вчитель фізики та астрономії Уманська ЗОШ №5 ім. В.І.Чуйкова
- 2. План уроку 1. Загальна характеристика планет земної групи 2. Меркурій 3. Венера 4. Марс 5. Тестування 6. Задача 7. Домашнє завдання 08:13
- 3. 1. Загальна ххааррааккттееррииссттииккаа ппллааннеетт ззееммннооїї ггррууппии Планети земної групи — Меркурій, Венера, Земля і Марс у порівнянні з планетами- гігантами мають відносно невеликі розміри, тверду поверхню та значну густину (близько 5г/см3), бо складаються переважно з важких хімічних елементів. 08:13
- 4. 08:13 Меркурій Венера Земля Марс
- 6. Знімки поверхні Меркурія 08:13
- 8. Меркурій ☿ • Радіус 0,38 RÅ • Маса 0,06 MÅ • Густина 5,4 г/см3 • Прискорення в.падіння 0,38 gÅ • Орбіта а = 0,39 а. о. • Рік 88 з. діб • Сонячна доба 176 з. діб • Температура,°С: Вдень +430 Вночі -170 08:13
- 9. 33.. ВВееннеерраа Венера привертає увагу людей тим, що на нашому небі її яскравість у десятки разів перевищує блиск зір першої зоряної величини. Українська народна назва цієї планети — Вечірня або Вранішня зоря, бо вона першою з'являється на вечірньому небосхилі й останньою гасне на світанку. 08:13
- 10. Довгий час Венеру називали планетою загадок, бо густі хмари приховують її поверхню. Тільки недавно радіоспостереження виявили, що Венера повільно обертається навколо осі у зворотному напрямку (порівняно з обертанням Землі), і сонячна доба там триває 117 земних діб. 08:13
- 11. На перший погляд, Венера дуже схожа на Землю, бо ці планети мають майже однакові розміри та масу. Уперше в історії людства AMC серії «Венера» (СРСР) зробили м'яку посадку на поверхню іншої планети і передали на Землю телевізійне зображення поверхні Венери. 08:13
- 12. ВВееннеерраа • Радіус 0,95 RÅ • Маса 0,8 mÅ • Густина 5,2 г/см3 • Прискорення в. падіння 0,9 gÅ • Орбіта а=0,72 а. о. • Рік 225 з. діб • Сонячна доба 117 з. діб • Атмосфера: СО2, N2, Н2О • Атм. тиск 90 атм. • Температура поверхні, °С: вдень +480 вночі +480 08:13
- 13. У хмарах на Венері крім пари води утворюються краплини сірчаної кислоти, але до поверхні ці кислотні дощі не долітають, бо під хмарами температура різко підвищується (на поверхні +480 °С) і краплі випаровуються. Основний шар хмар розташовується на значній висоті (50—60 км), що пояснюється великим атмосферним тиском, який біля поверхні досягає 90 атм. 08:13
- 14. Загадкою Венери залишається питання: чому в атмосфері планети так багато вуглекислого газу і так мало води? Дослідження показують, що загальна кількість вуглекислого газу та води, яка виділялась при виверженні вулканів на Землі й Венері, була колись приблизно однакова. Виникає природне запитання: куди поділася вода з поверхні Венери? 08:13
- 15. Астрономи створили детальну карту Венери, на якій позначено сотні кратерів, більшість з яких колись були вулканами, бо майже 80% поверхні Венери вкриті вулканічною лавою. Деякі кратери утворились після падіння астероїдів. Один із вулканів назвали на честь астронома Харківської астрономічної обсерваторії Валентини Федорець. 08:13
- 16. 44.. ММааррсс 08:13 Названий колись за свій червоний колір на честь бога війни, «кривавий» Марс під час протистоянь за яскравістю поступається тільки Венері. Марс в телескоп Хаббла
- 17. Хоча маса та радіус Марса менші, ніж Землі, але тривалість доби (24,6 год) і зміна пір року (вісь обертання нахилена під кутом 65° до площини орбіти) нагадують нашу планету. Правда, тривалість сезонів на Марсі майже у 2 рази довша, ніж на Землі. 08:13
- 18. Марс • Радіус 0,53 RÅ • Маса 0,11 mÅ • Густина 3,9 г/см3 • Прискорення в.падіння 0,37 gÅ • Атмосфера СО2, N2 • Тиск 0,006 атм • Орбіта а=1,52 а. о. • Рік 687 Åдіб • Доба 24 год 37 хв • Температура поверхні, °С: вдень максимальна +22 вночі -60, мінімальна (на полюсі) -133 08:13
- 19. Марс привернув особливу увагу людей після того, як у 1877 р. італійський астроном Д. Скіапареллі відкрив «канали». Тоненькі, ледве помітні лінії, які з'єднували темні ділянки поверхні Марса, нагадували людству зрошувальні системи на Землі, тому фантасти висунули ідею про високий інтелект марсіанської цивілізації. 08:13
- 20. Із близької відстані Марс більше схожий на Місяць, ніж на Землю, бо безліч круглих кратерів свідчать про інтенсивне метеоритне бомбардування в минулому. На деяких схилах метеоритних кратерів видно застиглі потоки якоїсь рідини. Ряд кратерів на Марсі назвали на честь українських астрономів: Барабашов, Герасимович, Сімейкін, Струве, Фесенков. 08:13
- 21. ЧЧии єє жжииттттяя ннаа ММааррссіі?? 08:13
- 22. 08:13 Поверхня Марса з космосу
- 23. Висновки Хоча планети земної групи Меркурій, Венера, Земля і Марс схожі за розмірами, масою і внутрішньою будовою, але фізичні умови на поверхні Меркурія, Венери і Марса дуже відрізняються від земних, тому там не виявлені ознаки життя. На Меркурії відсутня стала атмосфера, тому коливання температури протягом доби там майже такі, як на Місяці. На Венері густа атмосфера з вуглекислого газу створює пекельні умови для існування живих істот — там і вдень і вночі температура +480 °С. Марс буде першою планетою, яку в недалекому майбутньому відвідають люди, але жити там можна тільки в скафандрах. Є припущення, що колись на Марсі була густіша атмосфера, випадали дощі, текли ріки і, можливо, існувало життя. Не виключено, що і тепер живі організми існують під поверхнею планети, де виявлена велика кількість криги. 08:13
- 24. Тести 1. Із поверхні якої планети земної групи ніколи не можна побачити Сонце? А. З Меркурія. Б. З Венери. В. Із Землі. Г. З Марса. 2. На яких планетах земної групи у хмарах виявлена сірчана кислота? А. На Меркурії. Б. На Венері. В. На Землі. Г. На Марсі. 3. На поверхні якої планети земної групи спостерігається найдовший день? А. На Меркурії. Б. На Венері. В. На Землі. Г. На Марсі. 4. Яка планета земної групи має найгустішу атмосферу? А. Меркурій. Б. Венера. В. Земля. Г. Марс. 08:13
- 25. 5. На поверхні якої планети земної групи найбільша тривалість сонячної доби? А. На Меркурії. Б. На Венері. В. На Землі. Г. На Марсі. 6. Чому Меркурій не може утримувати сталу атмосферу? За високої температури +430 °С середня швидкість молекул газів досягає критичної другої космічної швидкості, і тому в гравітаційному полі Меркурія не може існувати стала атмосфера. 7. Яка планета обертається навколо осі у протилежному в порівнянні із Землею напрямку? У зворотному напрямку навколо осі обертається Венера. 8. На яких планетах земної групи відбувається зміна пір року? Зміна пір року відбувається на Землі й на Марсі. 9. Венера розміщується далі від Сонця, ніж Меркурій, але чому температура на її поверхні вища, ніж на Меркурії? В атмосфері Венери величезна кількість вуглекислого газу, який створює парниковий ефект, що значно підвищує температуру біля поверхні планети. 08:13
- 26. 10. Які є докази того, що на поверхні Марса колись була вода в рідкому стані? На поверхні Марса виявлено русла висохлих річок. Це свідчить про те, що колись на поверхні планети існувала вода в рідкому стані. 11. На яких планетах земної групи можливе існування життя? Умови для існування життя можуть бути у верхніх шарах атмосфери Венери та під поверхнею Марса, де можуть бути водойми рідкої води, хоча це й малоймовірно. 08:13
- 27. Задача На поверхні якої планети земної групи вага космонавта буде найменшою? 08:13
- 28. Розв’язання: P = mg; g=GM/R2 , де G – гравітаційна стала; М – маса планети; R – радіус планети. Найменша вага буде на поверхні тієї планети, де менше прискорення вільного падіння. З формули g=GM/R2 визначаємо, що на Меркурії g = 3,78 м/с2, на Венері g = 8,6 м/с2, на Марсі g = 3,72 м/с2, на Землі g = 9,78 м/с2. Відповідь: Вага буде найменшою на Марсі – 2,6 разу меншою, ніж на Землі. 08:13
- 29. ДДооммаашшннєє ззааввддаанннняя 1. Опрацювати § 8 (підручник “Астрономія” автора М.П.Пришляк рівень стандарту та академічний рівень видавництва Ранок 2011 р.) 2. Підготувати доповіді на тему: • Юпітер — велетень серед планет. Сатурн і його родина. • Уран і Нептун: схожість і відмінність між ними. • Космічні місії до планетгігантів. Найдальша з планет — Плутон. 08:13
- 30. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Література: • Сущенко С.С. Фізична картина світу: узагальнювальні уроки / С.С. Сущенко, Л.С. Недбаєвська. – Харків: Видавнича група «Основа», 2012. • Смірнов В.А. Закон збереження імпульсу, реактивний рух, ракети та освоєння космосу – Харків: Видавнича група «Основа», 2010. • Фейгін О.О. Парадоксальна картина будови світу. Харків: Видавнича група «Основа», 2009. • Попов П. І. та ін. Астрономія. К., 1950. • Блажко С. Н. Курс общей астрономии. М.—Л., 1947. (рос.). • ВоронцовВельяминов Б. А. Очерки о Вселенной. Изд. 3. М., 1955. (рос.). • ВоронцовВельяминов Б. А. Очерки истории астрономии в России. М., 1956. (рос.). • Кононович Э. В., Мороз В. И. Общий курс Астрономии: Учебное пособие / Под. ред. Иванова В. В.. Изд. 2е, испр. — М.: Едиториал УРСС, 2004. — 544 с. (Классический университетский учебник). — ISBN 5354008662 (рос.). • Куликовский П. Г. Справочник любителя астрономии / Под. ред. Сурдина В. Г.. Изд. 5е, перераб. и полн. обновл. — М.: Едиториал УРСС, 2002. — 688 с. — ISBN 5836003033 (рос.). • Фесенков В. Г. Современные представлення о Вселенной. М.—Л., 1949. (рос.). Інтернет-ресурси: • http://ukrastro.org.ua/uaa/ Українська астрономічна асоціація. Громадське об'єднання астрономів України. • http://astronomy.net.ua – Астрономічна мережа України. • http://www.astronet.ru – Российская астрономическая сеть. • http://www.astrolab.ru – Астрономическая лаборатория.
Editor's Notes
- Загальний коментар Порівняльне вивчення планет земного типу найбільш корисне для виявлення особливостей і можливої еволюції Землі. Порівняння потужності та хімічного складу атмосфер цих планет наочно виявляє вплив на саму наявність та властивості атмосфери, маси, розмірів планети, що визначають другу космічну швидкість для даної планети. А відстань від Сонця та відбивна здатність поверхні планети визначають середню швидкість молекул різних газів в атмосфері. Співвідношення між цими швидкостями й визначає спроможність планети втримати ті чи інші гази у своїй атмосфері. При цьому час життя даного газу в атмосфері суттєво залежить від його молекулярної маси. Наявність атмосфери та її потужність відчутно впливають на формування рельєфу поверхні планети — від чи не вирішальної ролі метеоритного бомбардування поверхні на Меркурії до значення внутрішніх ендогенних чинників (вулканізму на Венері та глобальної тектоніки плит на Землі). Проміжним випадком є Марс. Фізичні умови на Меркурії та Венері аж ніяк не сприяють існуванню на них життя. Слід також зауважити, що попри відмінності в умовах на цих планетах їх об'єднує дуже повільне порівняно з іншими планетами добове обертання. У Меркурія — це наслідок гальмівної дії припливного тертя, що виникало під час сонячних припливів у його корі, поки його осьове обертання не прийшло в резонанс 2 : 3 із його орбітальним рухом. Сучасний період осьового обертання Венери склався під спільною припливною дією Сонця та Землі й перебуває в стані певного резонансу з періодами орбітального руху як самої Венери, так і Землі. Питання «Чи є життя на Марсі, чи нема життя на Марсі?» стало майже сакраментальним після появи в 1956 р. кінофільму «Карнавальна ніч». Але й до цього воно мало вже давню історію. Її віхами було «відкриття» А. Скіапареллі ще в ХІХ ст. велетенських каналів на Марсі, нібито споруджених марсіанською цивілізацією, діяльність на початку ХХ ст. гарячого прихильника ідеї наявності життя на Марсі аматора й мецената астрономії Е. Пікерінга, вихід у світ науково-фантастичних романів Г. Уеллса, О. Толстого, Е. Берроуза. Був упевнений у наявності рослинного життя на Марсі відомий астроном Г. А. Тихов. Справді, умови на Марсі — наявність принаймні влітку в екваторіальній зоні додатних температур, наявність на планеті води, а в атмосфері кисню (хоч і в малій кількості) — дозволяють припустити можливість існування життя на цій планеті хоча б у вигляді мікроорганізмів і нижчих рослин. При цьому дуже важливою є наявність рідкої води на поверхні планети. Зараз за умов дуже низького атмосферного тиску на Марсі це протягом тривалого часу неможливо. А наявність на поверхні Марса русел, зроблених потоками рідини, можна пояснити тим, що внаслідок впливу на прецесійний рух осі обертання Марса інших планет нахил цієї осі до нормалі до площини орбіти може змінюватися з певним великим періодом від 10° до 35° (зараз він становить 25° ). А за найменшого значення цього нахилу повинні руйнуватися полярні шапки Марса. Вуглекислота, з якої вони в основному складаються, переходить в атмосферу, її тиск підвищується, і стає можливим існування рідкої води на поверхні планети. Дослідження Марса під час останніх космічних місій до нього показали, що можливою є і поява на ньому короткочасних потоків рідкої води в разі її виділення з вічної мерзлоти внаслідок локального розігрівання марсіанського ґрунту завдяки тектонічним процесам або ударам метеоритів. Однак принципова можливість існування життя та чиїсь суб'єктивні бажання того, щоб воно було насправді,— це одне, а об'єктивна реальність — то інше. Спроби знайти докази існування мікроорганізмів у марсіанському ґрунті, зроблені спускальними апаратами «Вікінг», не дали позитивних результатів. Плануються нові експерименти, які мають дати відповідь на питання про наявність життя на Марсі. Підтвердження існування життя на іншій планеті стало б взагалі одним із найважливіших відкриттів у всій історії людства. Воно б мало величезне наукове значення, бо сприяло б розв'язанню проблеми походження життя. Але треба бути готовим до того, що життя на Марсі немає, більше того, імовірність цього значно більша від того, що воно там є.
- Ці планети мають гаряче металеве ядро, яке оточене мантією із силікатних порід. Верхній шар планет — кора, формується під дією як внутрішнього тепла, так і зовнішніх (космічних) факторів. Але температура на поверхні планет земної групи суттєво відрізняється, бо вони отримують від Сонця різну кількість енергії. До того ж в атмосферах Меркурія, Венери і Марса майже немає кисню, а тиск суттєво відрізняється від атмосферного тиску на Землі. Якщо на поверхні Землі є умови для існування життя, то на поверхні інших планет поки що не виявлено навіть примітивних бактерій.
- Меркурій є найменшою планетою Сонячної системи, яку рідко кому випадало спостерігати неозброєним оком, тому що вона розташована близько від Сонця. Меркурій дуже повільно обертається навколо своєї осі — сонячна доба вдвічі довша, ніж період його обертання навколо Сонця. Отже, протягом майже трьох місяців там світить Сонце і стільки ж триває ніч.
- Знімки поверхні Меркурія, які були зроблені за допомогою AMC «Марінер-10» (США), вражають схожістю його рельєфу з поверхнею Місяця — така ж величезна кількість кратерів, що свідчить про однакову природу цих космічних тіл. Кратери на Меркурії названі іменами відомих поетів, письменників, художників, композиторів. Один із великих кратерів названий на честь Тараса Шевченка.
- На поверхні Меркурія були виявлені також величезні рівнини, які заповнені застиглою базальтовою лавою. Це свідчить, що планета була колись розігріта, внаслідок чого в той час відбувалася інтенсивна вулканічна діяльність.
- Навіть у невеликі телескопи на Марсі видно білі полярні шапки, які свідчать про наявність води в атмосфері планети.
- Розріджена атмосфера та великі добові перепади температури роблять неможливим існування високорозвинених форм життя — рослин або тварин. На знімках поверхні видно червону пустелю з дюнами піску, який переноситься вітром на тисячі кілометрів. Червоний колір марсіанського ґрунту пояснюють значним вмістом (до 16%) оксидів заліза (звичайної іржі). Про відсутність життя на поверхні Марса свідчать також результати експериментів, які безпосередньо проводились за допомогою AMC — присутність мікроорганізмів на поверхні не зареєстрована.
- На Марсі ніколи не випадає дощ, бо пари води в атмосфері у 100 разів менше, ніж на Землі. На самій поверхні Марса вода в рідкому стані не помічена, бо при тискові 0,006 атм температура кипіння води знижується до +3°С. Тобто як тільки на поверхні утворюється невелика калюжа, то вода закипає і випаровується. Запасів води у вигляді снігу та льоду під поверхнею Марса може бути набагато більше — якби рівномірно її розподілити по поверхні, то глибина такого моря могла б сягати кілька сотень метрів. Русла висохлих річок на поверхні свідчать, що в минулому на Марсі була більш густа атмосфера, випадали дощі, і ймовірно існувало життя. Клімат на Марсі міг змінитися через зіткнення з астероїдом.