;

1. 1
Харків
Видавнича група «Основа»
2009
Книга скачана с сайта http://e-kniga.in.ua
Издательская группа «Основа» —
«Электронные книги»

2. 2
ISBN 978-611-00-0217-2
Мироненко А. І.
М64 Всесвітня історія. 7 клас / А. І. Мироненко, О. П. Мок­
рогуз. — Х. : Вид. група «Ос­нова», 2009. — 72 c. —(Серія
«Мій конспект»).
ISBN 978-611-00-0217-2.
Видання «Мій конспект» — це нова серія посібників, які став­
лять на меті надати допомогу вчителеві при підготовці до уроку.
Автори пропонують базову основу, використовуючи яку кожен
вчитель може створити свій власний конспект уроку.
Посібник розрахований на вчителів, методистів і студентів
вищих педагогічних навчальних закладів.
УДК 37.016
ББК 74.266.7
УДК 37.016
ББК 74.266.3
М64
© Мироненко А. І., Мокрогуз О. П., 2009
© ТОВ «Видавнича група “Основа”»,
2009
Серія «Мій конспект»
Заснована 2008 року
А в т о р и:
А. І. Мироненко, вчитель історії Киселівського НВК Чернігівської обл.;
О. П. Мокрогуз, завідуючий відділом суспільно-гуманітарних дисциплін
Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Навчальне видання
Серія «Мій конспект»
Мироненко Алла Ігорівна
Мокрогуз Олександр Петрович
Всесвітня історія. 7 клас
Головний редактор Н. І. Харківська
Редактор О. О. Івакін
Відповідальний за видання Ю. М. Афанасенко
Технічний редактор О. В. Лєбєдєва
Коректор О. М. Журенко
Підписано до друку 05.06.2008. Формат 60×90/8.
Папір офсет. Друк офсет. Гарнітура Ньютон.
Ум. друк. арк. 9,0. Замовлення № 9-06/08-05.
ТОВ «Видавнича група “Основа”»
61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66
тел. (057) 731-96-33
е-mail: office@osnova.com.ua
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ДК № 2911 від 25.07.2007 р.

3. Зміст
Урок 1. Вступ....................................................................................... 5
Тема 1. Народження середньовічного світу,
особливості його розвитку
Урок 2. Народження середньовічної Європи.............................................. 7
Урок 3. Людина в Середньовіччі.............................................................. 9
Урок 4. Середньовічне європейське суспільство....................................... 11
Урок 5. Держава в середньовічній Європі.
Середньовічне королівство. Феодальна роздробленість.
Станова монархія. Право і суд.................................................... 13
Урок 6. Європейське середньовічне місто................................................ 15
Урок 7. Господарське та повсякденне життя в середньовічній Європі......... 17
Урок 8. Узагальнення знань за темою:
«Народження середньовічного світу,
особливості його розвитку»....................................................... 19
Урок 9. Тематичне оцінювання за темою:
«Народження середньовічного світу,
особливості його розвитку»....................................................... 21
Тема 2. Релігійне та культурне життя середньовічної Европи
Урок 10. Релігія та церква в середньовічній Європі.................................... 23
Урок 11. Хрестові походи....................................................................... 25
Урок 12. Середньовічна наука та освіта.................................................... 27
Урок 13. Середньовічна культура Західної Європи.................................... 29
Урок 14. Узагальнення за темою
«Релігійне та культурне життя Середньовічної Європи»................ 31
Урок 15. Тематичне оцінювання за темою
«Релігійне та культурне життя середньовічної Європи»................ 33
Тема 3. ЄВРОПА. Візантія. АРАБСЬКИЙ СВІТ
Урок 16. Візантійська імперія................................................................ 35
Урок 17. Арабський халіфат................................................................... 37
Урок 18. Скандинавія............................................................................ 39
Уроки
19–20. Франція................................................................................. 41
Урок 21. Англія.................................................................................... 45
Урок 22. Німеччина.............................................................................. 47
Урок 23. Країни басейну Середземномор’я............................................... 49
Урок 24. Узагальнення за темою «Європа. Візантія. Арабський світ»........... 51
Урок 25. Тематичне оцінювання за темами:
«Європа. Візантія. Арабський світ»............................................ 53
3
Edited by Foxit Reader
Copyright(C) by Foxit Corporation,2005-2009
For Evaluation Only.

4. 4
Тема 4. СЛОВ’ЯНИ ТА ЇХ СУСІДИ
Урок 26. Центральна та Східна Європа.................................................... 57
Урок 27. Північно-Східна Русь............................................................... 59
Урок 28. Утворення та посилення Московської держави............................. 61
Урок 29. Туреччина.............................................................................. 63
Тема 5. Індія. Китай
Урок 30. Індія...................................................................................... 65
Урок 31. Китай..................................................................................... 67
Урок 32. Узагальнення за темами
«Слов’яни та їх сусіди» та «Індія. Китай»................................... 69
Урок 33. Тематичне оцінювання за темами
«Слов’яни та їх сусіди» та «Індія. Китай»................................... 71

5. 5
Клас
Дата
Урок 1
Вступ
Мета: ознайомити учнів із завданнями і структурою курсу, побудовою
підручника з предмета, додатковою навчальною літературою, електрон-
ними та Інтернет-ресурсами; повідомити критерії й засади тематичного,
семестрового й річного оцінювання; визначити хронологічні межі й пе-
ріодизацію історії середніх віків; охарактеризувати спадщину Серед-
ньовіччя.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Поняття: «середні віки», «історичні джерела», «літописи», «хроніки».
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація знань
1. Що таке історія?
2. Який період історії ви вивчали в 6-му класі?
3. Що найбільше вам запам’яталося з історії стародавнього світу?
Чому?
4. Що стало причиною занепаду Римської імперії?
5. Як ви вважаєте, чому саме з падінням Західної Римської імперії
закінчується історія давнього світу?
6. Назвіть хронологічні рамки історії давнього світу.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Місце Середньовіччя в курсі всесвітньої історії
Робота з документом
Відомий російський історик А. Гуревич про Середньовіччя і су­
часність. «Середні віки давно закінчилися, вони дуже далеко від нас.
Але... Середньовіччя — це епоха, коли було закладено багато основ
сучасного світу.
Перш за все Середньовіччя — епоха панування християнства як
релігії... певної системи моральних принципів... У галузі моралі,
в оцінці поведінки людини і його ідеалів Європа залишається спад­
коємицею християнства, а отже, і Середньовіччя.
У середні віки розвинулись ті мови, якими й зараз розмовляє на­
селення Європи, і сформувались — наприкінці цієї епохи — євро­
пейські нації... В ту епоху склались основні європейські держави,
парламенти, правові та судові системи. Принципи римського права,
успадковані Середньовіччям, були передані Європі Нового часу».
Запитання
1. Які елементи спадщини Середньовіччя виділяє вчений?
2. Спробуйте навести конкретні приклади, розвинувши думку вче­
ного.
Хронологічні межі й періодизація історії середніх віків
Учитель креслить на дошці стрічку часу і наносить на ній періо­
ди історії давнього світу, середніх віків, що вивчатиметься у 7 класі,
та Новий час.

6. 6
Загибель Західної
Римської імперії
Давній світ Новий часСередні віки
V ст.
заснування
Києва
476 р. 1492 р. 1914 р.
Відкриття Америки
Х. Колумбом
Перша письмова
згадка про казаків
Завдання
1. Скільки часу охоплює історія давнього світу?
2. Підрахуйте, скільки тривав період середніх віків і Нового часу.
3. Яку закономірність ви можете визначити?
Джерела з історії Середньовіччя
Робота з підручником
Опрацюйте відповідний текст підручника* і виконайте завдання.
1. Ліхтей І. М. Історія середніх віків: підруч. для 7-го кл. загально­
освіт. навч. закл. — К.: Грамота, 2007. — С. 9–11.
2. Подоляк Н. Г. Історія Середніх віків: підруч. для 7-го кл. загаль­
ноосвіт. навч. закл. — К.: Ґенеза, 2007. — С. 10–11.
3. Крижанівський О. П., Хірна О. О. Історія середніх віків: підруч.
для 7-го кл. загальноосвіт. навч. закл. — Львів: Оріяна-Нова,
2007. — С. 13–14.
Завдання
1. Запишіть у зошиті визначення поняття «історичні джерела».
2. Складіть таблицю «Види історичних джерел».
Види історичних джерел
Письмові Усні Речові Етнографічні
IV. Закріплення знань учнів
1. Що таке «середні віки»?
2. Чому ми вивчаємо історію Cередньовіччя?
3. Як вивчають історію середніх віків?
4. Чи дійсно ці століття були «темними»?
5. Чи бувають «темні віки» взагалі?
V. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал підручника:
1. Ліхтей І. М. Історія середніх віків: підруч. для 7-го кл. загально­
освіт. навч. закл. — К.: Грамота, 2007. — С. 7–11.
2. Подаляк Н. Г. Історія Середніх віків: підруч. для 7-го кл. загаль­
ноосвіт. навч. закл. — К.: Ґенеза, 2007. — С. 6–11.
3. Крижанівський О. П., Хірна О. О. Історія середніх віків: підруч.
для 7-го кл. загальноосвіт. навч. закл. — Львів: Оріяна-Нова,
2007. — С. 10–14.
* Надалі назва підручників у тексті буде подаватися скорочено:
1. Ліхтей І. М. Історія середніх віків: підруч. для 7-го кл. загальноосвіт. навч.
закл. — К.: Грамота, 2007 буде визначатись як Ліхтей І. М.
2. Подоляк Н. Г. Історія Середніх віків: підруч. для 7-го кл. загальноосвіт. навч.
закл. — К.: Ґенеза, 2007 буде визначатись як Подаляк Н. Г.
3. Крижанівський О. П., Хірна О. О. Історія середніх віків: підруч. для 7-го кл.
загальноосвіт. навч. закл. — Львів: Оріяна-Нова, 2007 буде визначатись як
Крижанівський О. П.

7. 7
Клас
Дата
Тема 1. Народження середньовічного світу,
особливості його розвитку
Урок 2
Народження середньовічної Європи
Мета: називати хронологічні межі середніх віків, час Великого пересе-
лення народів, дати падіння Західної Римської імперії, існування Франк-
ської держави Меровінгів, імперії Карла Великого та Верденського дого-
вору, видатних правителів раннього Середньовіччя.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Поняття: «Cередньовіччя», «політична роздробленість», «Велике пере-
селення народів», «германці», «вестготи», «остготи», «гуни», «династія»,
«майордом».
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація знань
1. Яка епоха історії наступила після епохи стародавнього світу?
2. Яка подія стала початком Середньовіччя?
3. На які періоди ділиться епоха Середньовіччя?
4. Які науки допомагають у вивченні епохи Середньовіччя?
5. З названих понять оберіть ті, що належать до речових історич­
них джерел.
Хроніки, балади, обладунки лицаря, ікона, монети, листи, арба­
лет, скульптури, руїни фортеці, літописи.
6. Співвіднесіть назви періодів історії з хронологічними рамками.
Історія давнього світу
Історія середніх віків
Історія Нового часу
Історія новітнього часу
1492–1914 рр.
1914–2008 рр.
до 476 р.
476–1492 рр.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Велике переселення народів
Робота з підручником
1. Ліхтей І. М.: опрацювати документ на С. 16 і дати відповідь на
запитання до нього.
2. Крижанівський О. П.: опрацювати документ на С.17 і дати від­
повіді на запитання в кінці документа.
3. Подоляк Н. Г.: опрацювати документ на С.15 і дати відповіді на
запитання.
Робота з атласом
1. За допомогою карти атласа «Велике переселення народів. Заги­
бель Римської імперії» з’ясувати, де та які королівства виника­
ють у V ст. Відповіді оформляються на дошці та в зошиті у ви­
гляді таблиці «Королівства варварів».
• Галлія — Бургундське королівство Франкське королівство.
• Італія — Остготське королівство.
• Іспанія — Вестготське королівствою
• Північна Африка — Вандальське королівство.

8. 8
Франкське королівство
Робота з підручником
Опрацювати текст підручника (Ліхтей І. М., С. 21; Крижанів­
ський О. П., С. 22) і скласти схему «Військова реформа Карла Мар­
телла».
Можливий варіант схеми
Майордом
Служба
Клятва вірності
Земля (феод)
Прибуток
Важкоозброєний кінний воїн
Імперія Карла Великого та її розпад
Робота з картою
За допомогою карти атласа «Франкське королівство. Імперія
Карла Великого» та «Розподіл Франкської держави» дати відповідь
на запитання.
1. Назвіть напрями та дати найважливіших походів Карла Великого.
2. Назвіть території, завойовані Карлом Великим.
3. Назвіть території, які були залежні від імперії Карла Великого.
4. Назвіть королівства, які виникли після розподілу імперії Карла
Великого.
IV. Закріплення знань учнів
1. Назвіть хронологічну межу існування Франкської держави Ме­
ровінгів та імперії Карла Великого.
2. Якого року Франкська держава стала імперією?
3. За яким договором та якого року відбувся поділ імперії Карла Ве­
ликого на самостійні держави?
4. Назвіть видатних правителів раннього Середньовіччя.
V. Оцінювання знань учнів
VI. Домашнє завдання
Прочитати відповідний матеріал підручника.

9. 9
Клас
Дата
Урок 3
Людина в Середньовіччі
Мета: називати хронологічні межі середніх віків, час Великого пересе-
лення народів, характерні ознаки взаємодії людини і природи у Серед-
ньовіччі; наводити приклади взаємодії людини і природи у середні віки,
рухів народонаселення
Поняття: «Середньовіччя», «міграція».
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація знань
1. Дайте визначення понять:
Велике переселення народів, варвари, варварські королівства,
майордом, феодальна роздробленість.
2. Назвіть хронологічну межі існування Франкської держави Ме­
ровінгів та імперії Карла Великого.
3. Якого року Франкська держава стала імперією?
4. Назвіть королівства, які утворилися на території імперії Карла
Великого.
5. Про кого йдеться?
Був увінчаний імператорською короною, після його смерті сини
знищили те, що ним було створено.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Зміни в структурі населення
Робота з таблицею
Учні мають ознайомитися з таблицею «Зростання населення Єв­
ропи в 1000–1500 рр. (млн чол.)» і дати відповіді на запитання до
неї.
Країни
Чисельність населення в млн чол. у 1000–1500 рр.
1000 р. 1100 р. 1200 р. 1300 р. 1350 р. 1450 р. 1500 р.
Франція 9 11 13 17 15 14 15, 5
Англія 1, 6 1, 8 2, 3 3 2,4 3 3, 6
Німеччина 5, 4 6, 4 7, 3 9, 1 8, 5 9, 6 10, 8
Італія 7 7, 5 8 10 8 10 11
Іспанія
і Португалія
9 8 7 6 5 6 8,5
Запитання
1. Які країни та чому були найбільш заселені?
2. Зверніть увагу на період з 1300 по 1500 роки. Чим можна пояс­
нити скорочення населення у цей період? (Можна скористатися
підручником Ліхтей І. М., С. 31–34; Крижанівський О. П., С. 28–
29; Подоляк Н. Г., С. 26–28)
3. Які ще чинники могли впливати на чисельність населення?

10. 10
Господарська діяльність населення Європи
Робота з діаграмою
Ознайомитися з діграмами «Стан лісового покриву в Західній
Європі»і дати відповіді на запитання.
поля
X століття
леса
поля
XV століття
леса
Запитання
Якщо ліс відігравав таку велику роль, то чому його площа так
суттєво скоротилася? Поясніть це. Намагайтесь врахувати всі чин­
ники.
Розвиток техніки. Винаходи
Робота з таблицею
Привести у відповідність технічні винаходи та їх призначення.
1 Хомут А плавильна піч
2 домна Б виготовлення залізних виробів
3 ковальська справа В збруя для тяглових тварин
4 гончарна піч Г прилад для отримання енергії води
5 ткацький верстат Д прилад для випалювання значної
кількості гончарних виробів
6 верхньобійне водяне колесо Е прилад для збільшення продуктив­
ності праці
Відповідь: 1 В; 2 А; 3 Б; 4 Д; 5 Е; 6 Г.
Робота з поняттям
Взявши до уваги все те, про що ви дізналися на уроці, спробуйте
самостійно дати визначення поняття «внутрішня колонізація».
IV. Закріплення знань учнів
1. Дайте визначення понять «внутрішня колонізація», «міграція»,
«епідемія», «чорна смерть».
2. Назвіть чинники, що спричинили уповільнювали зростання
кількості населення.
3. Наведіть приклади взаємодії людини і природи в середні віки.
V. Оцінювання знань учнів
VI. Домашнє завдання.
Опрацювати відповідні параграфи підручника: Ліхтей І. М., зав­
дання 4 на С. 36; Подоляк Н. Г., завдання 3 на С. 35.

11. 11
Клас
Дата
Урок 4
Середньовічне європейське суспільство
Мета: називати основні стани суспільства, характеризувати основні
­ознаки середньовічного суспільства, станової монархії; порівнювати ста-
новище різних верств суспільства.
Поняття: «феод», «феодальна драбина», «стани», «станова монархія».
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
1. Наведіть приклади взаємодії людини і природи в середні віки.
2. Дайте визначення понять «міграція», «внутрішня колонізація».
3. Яку роль відіграла внутрішня колонізація в середні віки?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Феодальна драбина
Робота з підручником
Опрацювати матеріал підручника (Ліхтей І. М., С. 40; Кри­
жанівський О. П., С. 32; Подоляк Н. Г., С. 48) і дати відповідь на за­
питання.
1. Хто стояв на верхівці васальної піраміди і був власником усієї
землі в державі?
2. Який зі станів середньовіччя не входив до васальної піраміди
і чому?
3. Якими були обов’язки сеньйора та васала?
4. Як ви розумієте вираз «Васал мого васала — не мій васал».
Стани середньовічного суспільства
Робота з історичним джерелом
Ознайомтесь з віршем поета ХІІ ст. Етьєна Фужера і дайте від­
повідь на запитання.
Священика уділ за всіх молитися.
А рицаря на полі бою битися
І славою в борні покритися.
Обов’язки селян трудитися.
1. На які три стани ділилося середньовічне суспільство?
2. Які обов’язки покладалися на представників кожного стану?
Робота з таблицею
Учитель пропонує учням ознайомитись з документом X–XI ст.
про повинності залежного англійського селянина і потім скласти
таблицю «Повинності селян».
Селянин протягом року щотижня повинен виконувати два дні
таку роботу, яка йому буде запропонована як тижнева панщина,
у період жнив — три дні тижневої панщини, а зі Стрітення до Вели­
кодня — три. Якщо він виконує візницьку повинність, нехай не пра­
цює в той час, коли його кінь перебуває поза двором.
До свята св. Михайла він повинен сплатити 10 пенсів і до свята
св. Мартіна — 23 міри ячменя й двох курей, до Великодня — ягня або
2 пенси. І він повинен від свята св. Мартіна до Великодня сторожити

12. 12
панський загін, коли до нього дійде черга. І відтоді, коли перший раз
восени орють, до свята св. Мартіна він повинен щотижня орати один
акр і готувати насіння для посіву в коморі пана. Крім того, він пови­
нен зорати три акри на прохання пана й два — за користування сі­
ном. І він повинен сплатити свій пенс із вогнища.
Варіант заповнення таблиці
Панщина Натуральний оброк Грошовий оброк
Робота на полі та в гос­
подарстві сеньйора на
перевезенні вантажів,
ремонт доріг
Частина врожаю зерно­
вих, фрукти, овочі,
птахи, яйця, ремісничі
вироби, сіно, дрова
Гроші, отримані від
продажу вироблених
у господарстві продук­
тів
Розвиток середньовічних міст
Робота в групах
• 1-а група. Опрацювати п. 6 § 3 (Ліхтей І. М., С. 46), визначити,
які нові групи населення з’явилися після виникнення міст.
• 2-а група. Опрацювати п. 6 § 3 (Ліхтей І. М. С. 46), з’ясувати, хто
такі дворяни, та визначити їхні основні заняття.
Повідомлення груп.
ІV. Закріплення знань учнів
Співвіднесіть поняття та їх визначення.
1 Стани А Старший; людина, що володіє винятковим правом
власності на землю
2 серв Б ті, хто моляться
3 васал В посадовець у графстві
4 сеньйор Г ті, що воюють
5 духівництво Д особисто залежний селянин
6 рицарство Е людина, яка уклала з сеньйором договір
і зобов’язана йому військовою службою
7 граф Ж суспільні групи людей, що отримували у спадщину
певні права та обов’язки на підставі закону
Відповідь: 1 Ж; 2 Д; 3 Е; 4 А; 5 Б; 6 Г; 7 В.
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника.

13. 13
Клас
Дата
Урок 5
Держава в середньовічній Європі.
Середньовічне королівство.
Феодальна роздробленість. Станова монархія.
Право і суд
Мета: охарактеризувати структуру середньовічного суспільства, стано-
вої монархії; з’ясувати причини політичної роздробленості; розвивати
в учнів навички роботи з історичним джерелом, складання таблиць, пра-
цювати в групах.
Поняття: «стани», «станова монархія», «політична роздробленість», «гер-
цог», «маркіз», «парламент», «Генеральні штати».
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
1. Які зміни сталися на території Європи внаслідок Великого пере­
селення народів?
2. Що таке держава?
3. Які ознаки держави ви знаєте?
4. Кого із франкських королів ви можете назвати?
5. Що ви знаєте про цих королів?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Середньовічне королівство
Робота з таблицею
Учні разом з учителем порівнюють владу племінного вождя та
короля, заповнюють таблицю «Управління франків».
Племінне правління Державне правління
Усі найбільш важливі питання вирі­
шують народні збори;
управління зосереджується в руках
військових вождів;
основа війська — народне опол­
чення;
судові рішення приймають народні
збори, спираючись на давні звичаї
Влада належить королю та графам;
припиняється скликання народних
зборів;
основа війська — королівська дру­
жина;
судочинство здійснюють король
і знатні франки, спираючись на пи­
семні закони «Салічна правда»;
церква підтримує владу короля
Робота зі схемою
По ходу розповіді учителя учні мають скласти схему «Система
управління середньовічним королівством».
Король
Майордом — головний міністр у державі
Герцог — глава великих племен (спадкова посада)
Граф — управляв невеликим округом (призначався королем)
Маркграф — управляв прикордонним округом

14. 14
Феодальна роздробленість
Запитання
Використовуючи матеріал попередніх уроків скажіть, яка доля
спіткала імперію Карла Великого.
Робота з підручником
Опрацюйте матеріал підручника (Ліхтей І. М. п 2, пункт § 4,
С. 49–50) і визначте ознаки феодальної роздробленості.
Робота з картою
Розгляньтекартуатласа«АнгліятаФранціявXIIнапоч.XIV ст.»
і дайте відповідь на запитання.
1. Який вигляд мала територія Франції у XII ст.?
2. Кому належала переважна більшість її території?
3. Про що свідчило існування володінь англійської корони на тери­
торії Франції?
Станова монархія
Метод «Мозковий штурм»
Дати відповідь на запитання: кому була вигідна феодальна розд­
робленість, а кому — ні?
Робота в групах
• 1-а група. За допомогою підручника дати визначення поняттю
«орган станового представництва» (учні заносять визначення до
зошита).
• 2-а група. За допомогою підручника дати відповідь на запитан­
ня, які повноваження мали органи станового представництва.
• 3-я група. За допомогою підручника дати відповідь на запитан­
ня, представники яких станів не входили до органу станового
представництва. Чому?
Право і суд
Опрацюйте текст та дайте відповідь на питання.
Королівська влада приділяла багато уваги організації судів, ад­
же судові штрафи суттєво поповнювали державну казну, не кажучи
вже про те, що суди створювали видимість правопорядку в державі.
Королі призначали своїх суддів (ними, скажімо, були графи). Але
в округах судова влада належала, як правило, місцевим сеньйорам,
які могли засуджувати своїх підданих навіть до страти.
Запитання
1. У чому полягала вигода в організації судів для королівської влади?
2. Чи було, на вашу думку, судочинство середньовічної Європи дос­
коналим? Відповідь обґрунтуйте.
IV. Закріплення знань учнів
1. Що таке держава? Які її основні ознаки?
2. Як і чому змінювався державний лад у середньовічній Європі?
3. Що таке «ранньофеодальна монархія», «феодальна роздроб­
леність», «станова монархія»?
4. Яку роль відігравало право в житті середньовічної Європи?
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника.

15. 15
Клас
Дата
Урок 6
Європейське середньовічне місто
Мета: охарактеризувати цехове ремесло; пояснити причини появи се-
редньовічних міст; порівнювати античне й середньовічне місто, побут,
житло, різних станів середньовічного суспільства; розвивати навички ро-
боти зі схемами і таблицями, аналізу документів, працювати в групах.
Поняття: «цех», «ремесло», «магдебурзьке право», «магістрат», «бурго-
містр», «мер», «ратуша».
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Історичний диктант
Учні мають дати визначення термінам: «монархія», «феодальна
роздробленість», «станова монархія», «парламент», «Генеральні
штати», «стани».
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Виникнення міст
Метод «Мозковий штурм»
Учні мають відповісти на питання: що зумовило появу серед­
ньовічних міст?
Підсумки роботи можна оформити у схему на дошці.
Можливий варіант схеми
Розвиток сільського госпо­
дарства дозволив деякій
частині суспіль­ства займа­
тися тільки ремеслом
Відокремлення
­ремесла від сіль­
ського господарства
Зростання міст
як центрів ремес­
ла та торгівлі
Зростає зацікавленість
у більш якісних товарах
Завдання
1. За наведеним переліком назв європейських міст та їх перекла­
дом спробуйте пояснити причини появи тих чи інших міст.
• Оксфорд — «бичачий брод»;
• Франкфурт — «вільний брод»;
• Ньюкасл — «новий замок»;
• Кембрідж — «міст через річку Кем»;
• Мюльхаузен — «дім мельника (мірошника)»;
• Страсбург — «фортеця на дорозі»;
• Сент-Етьєн — «святий Етьєн».
2. Про що свідчать такі назви?
3. Чому міста виникали саме в таких місцях?

16. 16
Робота зі схемою
Учні мають розглянути схему «Населення міста» і дати відповідь
на запитання.
духівництво феодали королівська адміністрація юристи, лікарі
Населення міста
ремісники купці студенти і викладачі сфера послуг
• Який висновок можна зробити на основі схеми?
Робота за картою
За допомогою карти історичного атласа «Торгівля та ремесло
країн Європи та Близького Сходу в Х–ХV ст.» виконати завдання.
1. Назвіть великі торгово-ремісничі міста Європи та Близького Сходу.
2. Назвіть міста-комуни у Західній Європі.
3. Назвіть міста, які отримали магдебурзьке право.
Ремесло, цехи
Робота з таблицею
Учні мають співвіднести терміни, поняття та їх визначення.
1 Ремесло А Об’єднання ремісників однієї спеціальності
2 ремісник Б дрібне ручне виробництво товарів кустарним способом
3 майстер В працівник, який оволодів спеціальністю, але не став
членом цеху
4 підмайстер Г власник ремісничої майстерні, який безпосередньо
виконує замовлення
5 шедевр Д процес поглиблення професійної спеціалізації
6 цех Е зразковий виріб, виготовлений підмайстром
7 суспільний
розподіл
праці
Ж особа, яка оволоділа певною спеціальністю й виго­
тов­ляє вироби на продаж кустарним способом
Відповіді: 1 Б; 2 Ж; 3 Г; 4 В ; 5 Е; 6 А; 7 Д.
Торгівля та лихварство
Робота з підручником
Опрацюйте текст підручника (Ліхтей І. М., С. 64–66, Подо­
ляк Н. Г., С. 66–67) та дайте відповідь на запитання.
• 1-а група. Що сприяло розвитку торгівлі?
• 2-а група. Назвіть основні торгові шляхи та центри Європи.
• 3-я група. Визначте товари, які користувалися найбільшим по­
питом у середні віки.
• 4-а група. Назвіть місця здійснення торговельних операцій.
«Мозковий штурм»
Учні мають відповісти на запитання: «Яким ви уявляєте серед­
ньовічного городянина?».
ІV. Закріплення знань учнів
1. Коли і чому виникали середньовічні міста?
2. Хто жив в містах і чим вони займались?
3. Яким був статус міст та їх населення?
4. Чим городяни відрізнялись від інших верств населення?
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідні параграфи підручника.

17. 17
Клас
Дата
Урок 7
Господарське та повсякденне життя
в середньовічній Європі
Мета: познайомити учнів з технічними винаходами, атрибутами повсяк-
денного життя; дати уявлення про феодальний замок, інтер’єр житла,
транспорт, зброю та військові спорядження; розвивати в учнів уміння
порівнювати історичну інформацію.
Поняття: «цехи», «статут», «майстер», «товар», «ярмарок», «банк».
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
1. Яке середньовічне право ілюструє приповідка «Що з воза впало,
те пропало»?
2. Установіть відповідність.
1 Ратуша А Людина, яка надає позику під проценти.
2 бургомістр Б група найбагатших і найвпливовіших городян
3 хартія В будівля місцевого самоврядування
4 патриціат Г глава місцевого самоврядування
5 ярмарок Д щорічний великий торг
6 лихвар Е документ, який надавав або підтверджував певні
права
Відповідь: 1 В; 2 Г; 3 Е; 4 Б; 5 Д; 6 А.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Розвиток техніки
Робота з підручником
Учитель пропонує учням опрацювати текст підручника (Ліх­
тей І. М., С. 64–66; Крижанівський О. П., С. 66–67) і на основі отри­
маної інформації скласти таблицю «Розвиток техніки».
Технічне при-
стосування
Використання Значення
Хомут Шийна частина кін­
ської упряжі
Можливість перевезення більш
важких вантажів
Домна Плавильна піч Сприяння розширенню вироб­
ництва та підвищенню якості
­металів
Ковальська
справа
Збільшення кількості
залізних виробів
Вдосконалення знарядь праці
та предметів побуту, розширення
торгівлі
Гончарна піч Збільшення кількості
гончарних виробів
Вдосконалення знарядь праці
та предметів побуту, розширення
торгівлі
Ткацький
­верстат
Збільшення продук­
тивності ткачів
Збільшення виробництва різно­
манітних тканин, розширення
торговельних зв’язків
Верхньобійне
водяне колесо
Мускульну силу лю­
дини замінювала енер­
гія води
Розширення виробництва,
зростання обсягів продаж та при­
бутків

18. 18
Житло і хатнє начиння
Робота з підручником
Опрацюйте відповідний параграф підручника та опишіть:
• 1-а група. Житло та хатнє начиння заможного городянина і фео­
дала.
• 2-а група. Житло та хатнє начиння селянина.
Феодальний замок
Завдання
Використовуючи малюнок у підручнику, опишіть зовнішній
вигляд феодального замку та дайте відповідь на запитання.
1. Для чого будували замки?
2. Як змінювалось їх призначення?
Транспорт і шляхи сполучення
За допомогою карти атласа «Торгівля та ремесло країн Європи та
Близького Сходу у Х–ХV ст.» виконайте завдання.
1. Назвіть місця найбільших ярмарків.
2. Назвіть найбільші торговельні союзи та міста, які до них вхо­
дили.
3. Назвіть найбільші центри виробництва тканини, металевих ви­
робів, суднобудування.
4. Назвіть основні напрямки перевезення товарів.
5. Що везли на ярмарки до Європи? Що вивозили з Європи на
Схід?
Зброя та військове спорядження
«Мозковий штурм»
Учитель пропонує учням назвати рицарську зброю та складові
обладунків (лати, каска, щит, спис, меч, кинджал, лук, сагайдак,
бойовий кінь і стремена).
Одяг і прикраси. Їжа та напої
Робота в групах
• 1-а група. Опрацюйте відповідний матеріал підручника і порів­
няйте одяг та прикраси за часів Середньовіччя та античності.
• 2-а група. Опрацюйте відповідний матеріал підручника і порів­
няйте їжу та напої Середньовіччя та античності.
IV. Закріплення знань учнів
1. Назвіть характерні ознаки розвитку сільського господарства до­
би у середні віки.
2. Назвіть основні винаходи в техніці?
3. Яким транспортом користувалися середньовічні жителі Єв­
ропи?
4. Яку зброю та яке військове спорядження використовував серед­
ньовічний воїн?
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
2. Підготуватися до узагальнення за темою «Народження серед­
ньовічного світу».
3. Підготувати 5 запитань за матеріалом теми.

19. 19
Клас
Дата
Урок 8
Узагальнення знань за темою:
«Народження середньовічного світу,
особливості його розвитку»
Мета: повторити й узагальнити матеріал теми; розвивати в учнів уміння
аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, визначати їхню
суть, причини та значення, давати характеристику історичним діячам,
працювати з джерелами інформації, висловлювати власну точку зору
щодо тих чи інших історичних явищ і подій; сприяти появі в учнів зацікав-
леності до історичних подій.
Тип уроку: урок систематизації та узагальнення знань.
Обладнання: підручники, картки із завданнями, кросворди.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Мотивація діяльності учнів
ІІІ. Основна частина
Гра «Вгадай героя»
Учитель зачитує невеликі характеристики осіб, біографічні дані;
учні вгадують особу.
1. Останній римський полководець, переможець Аттіли у битві при
Каталаунських полях, вважався останнім захисником Римської
імперії. (Аецій)
2. Майордом франків, фактичний глава держави. У 732 р. розбив
арабів при Пуатьє. Здійснив військову реформу. (Карл Мар-
телл)
3. Король франків, був при владі майже 50 років. Проводив активну
завойовницьку політику. Покровитель науки та освіти. У 800 р.
дістав титул імператора Франкської держави. (Карл Великий)
4. У 486 р. став вождем франків і розгромив військо римського наміс­
ника у битві при Суассоні, а у 500 р. він став королем. За його прав­
ління було ухвалено письмову збірку законів «Салічна правда» та
запроваджено як державну релігію християнство. (Хлодвіг)
Гра «Історичне фехтування»
Учні по черзі ставлять одне одному питання. Якщо один з учнів
не відповів, учитель передає хід іншому.
Історичний диктант
Учні мають дати визначення понять: «Середньовіччя», «мігра­
ція», «стани», «станова монархія», «феодальна роздробленість»,
«цех», «ремесло».
Перевірка хронологічних умінь
Учитель по черзі показує на картках дати, а учні називають
події.
• 498 р. (утворення Франкської держави);
• 500 р. (хрещення Хлодвіга);
• 732 р. (битва при Пуатьє);
• 800 р. (Карл Великий отримав титул імператора);
• 843 р. (Верденський договір).

20. 20
Розв’язання кросворда
Учитель кожній парі учнів дає кросворд, якій їм потрібно
розв’язати.
У цьому кросворді остання літера попереднього слова є першою
літерою наступного слова.
Зразок кросворда
1
12 13 16 17
5 9
2 4
8 10 21
6 11 14 15 18
3 7 19 20
1. Земельний наділ, який отримував воїн за службу у війську. (Феод)
2. Кількаповерхова кам’яна вежа у замку феодала. (Донжон)
3. Держава, на території якої зародилося магдебурзьке право. (Ні-
меччина)
4. Середньовічна зброя. (Арбалет)
5. Гарантований прибуток, який давав священику феодал. (Титул)
6. Людина, яка дає гроші в борг під великі відсотки. (Лихвар)
7. Знатний воїн часів Середньовіччя. (Рицар)
8. Місто, яке у 455 р. захопили вандали. (Рим)
9. Управитель королівським двором у франків. (Майордом)
10. До якої династії належали перші королі франків? (Меровінгів)
11. «Васал мого __ — не мій васал». А чий? (Васала)
12. Титул французького католицького священика. (Абат)
13. Змагання рицарів. (Турнір)
14. Німецький парламент. (Рейхстаг)
15. Титул вищого дворянства. (Герцог)
16. Дворянський титул, середній між герцогом і бароном. (Граф)
17. Власник земельного наділу. (Феодал)
18. Середньовічна зброя. (Лук)
19. Ім’я першого імператора франків. (Карл)
20. Ім’я онука Карла Великого. (Лотар)
21. Останній імператор Західної Римської імперії Августул __ .
­(Ромул)
IV. Підбиття підсумків
V. Домашнє завдання
Підготуватися до тематичного оцінювання, повторити терміни
та поняття.

21. 21
Клас
Дата
Урок 9
Тематичне оцінювання за темою:
«Народження середньовічного світу,
особливості його розвитку»
Мета: перевірити рівень загальноосвітньої підготовки учнів із вивчених
тем згідно з критеріями програми: рівень теоретичних знань дат, фактів,
подій, понять та їх розуміння й використання; перевірити рівень набутих
умінь і сформованих навичок роботи з історичною картою, опису й порів-
няння історичних подій та явищ; оцінити рівень навчальних досягнень уч-
нів з вивчених тем відповідно до державних вимог і мети уроків.
Тип уроку: контролю та перевірки знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Оцінювання та перевірка знань учнів
Завдання 1
Вибрати одну правильну відповідь.
1. Великим переселенням народів називають:
А відкриття нових земель;
Б завоювання германських племен під тиском гунів; +
В вторгнення арабів на територію Європи.
2. Королівство франків виникло на території:
А Галлії; +
Б Італії;
В Північної Африки.
3. У 486 р. у битві біля міста Суассон франки розгромили:
А гунів;
Б арабів;
В римлян. +
4. Головним міністром Франкської держави був:
А майордом; +
Б ерц-герцог;
В граф.
5. Представник короля в будь-якому регіоні королівства мав право
збирати податки, командував місцевим військом, виконував су­
дові функції.
А Майордом;
Б маркграф;
В граф. +
6. Грошовий штраф за «Салічною правдою»:
А вергельд;
Б салід; +
В божий суд.
7. Хто з представників династії Меровінгів мав прізвисько Корот­
кий?
А Хільдерік ІІІ;
Б Хлодвіг;
В Піпін. +
8. Карл Великий був проголошений імператором:
А 756 р.;
Б 768 р.;
В 800 р. +

22. 22
9. Держава, що базується на одноосібній владі, — це __ :
А комуна;
Б республіка;
В монархія. +
Завдання 2
1. Установіть відповідність між поняттями та їхніми визначеннями.
1 Держава А форма державного управління, за якої влада
належить одній людині — королю
2 монархія Б надання великим землевласникам владних
повноважень над певною територією
3 імунітет В порядок, що склався в середні віки, за яким
король для вирішення найважливіших пи­
тань скликав представників станів
4 феодальна роз­
дробленість
Г особлива форма політичної влади, що існува­
ла в соціально неоднорідному суспільстві
5 станово-представ­
ницька монархія
Д період в історії середньовічної Європи, якому
був притаманний поділ держави на великі та
дрібні феодальні володіння
Відповідь: 1 Г; 2 А; 3 Б; 4 Д; 5 В.
2. Установіть відповідність між поняттями та їхніми ознаками
А Феодалізм
В феодальна роз­
дробленість
1 Земля — основне багатство;
2 феодальна залежність селян;
3 основні групи населення феодали та залежні
­селяни;
4 слабкість королівської влади;
5 феодальні з’їзди;
6 панування натурального господарства;
7 король — перший серед рівних;
8 розпад великої держави на ряд самостійних
­володінь
Відповідь: А 1, 2, 3, 6; Б 4, 5, 7, 8.
3. Установіть відповідність між датами і подіями:
А 498 р. 1 Битва при Пуатьє
Б 800 р. 2 Утворення Франкської держави
В 732 р. 3 Верденський договір
Г 843 р. 4 Карл Великий отримав титул імператора
Відповідь: А 2; Б 4, В 1; Г 3.
Завдання 3
1. Установіть хронологічну послідовність подій.
А Виникнення Магдебурзького права;
Б створення «Салічної правди»;
В Карл Великий отримав титул імператора;
Г поява середньовічних міст.
2. Установити хронологічну послідовність правління правителів
у франків.
А Карл Мартелл;
Б Хлодвіг;
В Карл Великий;
Г Піпін Короткий.
Відповідь: 1 В, А, Г, Б; 2 Б, А, В, Г.

23. 23
Клас
Дата
Тема 2. Релігійне та культурне життя
середньовічної Европи
Урок 10
Релігія та церква в середньовічній Європі
Мета: дати уявлення про характерні ознаки середньовічного світогляду,
місце і роль церкви в житті суспільства, з’ясувати причини розколу хрис-
тиянства; формувати в учнів толерантне ставлення до представників ін-
ших релігій.
Поняття: «церква», «церковний розкол», «патріарх», «папа римський»,
«кардинал», «єпископ», «ченці», «монастир».
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
1. З курсу історії стародавнього світу пригадайте, де і коли виникло
християнство.
2. Яким спочатку було ставлення до християнства в Римській імпе­
рії?
3. Коли та ким офіційно було дозволено вільно сповідувати христи­
янство?
4. Яка книга була головною у християн?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Християнська церква в середньовічному суспільстві
Робота з історичними текстами
Опрацювати текст і дати відповіді на запитання.
Ястребицька А. Л. Релігія та церква
в житті середньовічного суспільства
Роль церкви в житті західноєвропейського середньовічного сус­
пільства була насправді всеохопною: церква претендувала на те, щоб
керувати суспільством. Проповідники, порівнюючи суспільство
з людським тілом, називали священиків головою й очами, знать —
руками, а простолюд — ногами... Церква виконувала багато функ­
цій, які пізніше стали належати державі. Церква очолила... рух про­
ти феодальних воєн, за «Божий мир»... Церква дбала про бідних,
хворих, сиріт і людей похилого віку. Вона контролювала освіту і ви­
робництво книг...
1. Чому середньовічне суспільство називають християнським?
2. Що таке «божий мир»?
3. Якою була роль церкви в житті середньовічної Європи?
Християнство на початку Середньовіччя
Робота з підручником
Учні опрацьовують п. 2 параграфа 7 (Ліхтей І. М., С. 90–92) та
ілюст­рацію (рис. 1 «Святий Августин») і дають відповіді на запитання.
1. Хто такий Августин Аврелій?
2. Завдяки якій своїй праці Августин став популярним?

24. 24
Християнізація Європи. Церковний розкол 1054 р.
Робота з документом
Опрацювати документ і дати відповідь на запитання.
З капітулярію Карла Великого «Про області Саксонії»
...Хто вдереться до церкви силою, або візьме щось звідти силою
або потай, або спалить саму церкву, — нехай буде покараний смер­
тю... підлягає покаранню на смерть карі кожен, хто вб’є єпископа,
пресвітера або диякона... хто з племені саксонського буде і далі уни­
кати хрещення, не з’явиться для здійснення над ним цього таїнства,
бажаючи залишатись в язичницькій вірі, — буде покараний на
смерть.
1. Чим пояснюється сила і вплив церкви?
2. Як ви розумієте термін «християнізація»?
3. Якими шляхами вона відбувалася?
Розповідь учителя
Розповідь учителя про церковний розкол 1054 р., під час якої уч­
ні складають схему.
Християнська церква
1054 р.
Католицька — «всесвітня» Православна — «правильна віра»
Робота з історичною картою
Учитель пропонує розглянути карту історичного атласа «Христи­
янізація Європи. Церква в VI–XV ст.» і дати відповіді на питання.
1. Чи можна сказати, дивлячись на карту, що кордони церковного
розколу повторюють кордони Східної та Західної Римської ім­
перії?
2. Назвіть країни, населення яких сповідувало католицтво.
3. Назвіть країни, які прийняли православ’я.
IV. Узагальнення та систематизація знань
Історичний диктант
1. Розкол християнської церкви на католицьку і православну став­
ся __ р.
2. Авіньйонський полон пап — __.
3. Папська держава утворилася __ р.
4. Коли відбувся шлях до Каносси Генріха ІV?
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
2. Знайти в енциклопедичному словнику інформацію про серед­
ньовічні чернечі ордени: бенедиктинців, клюнійців, цистеріан­
ців, міноратів, домініканців.

25. 25
Клас
Дата
Урок 11
Хрестові походи
Мета: з’ясувати причини, хід та результати хрестових походів, охаракте-
ризувати діяльність католицьких чернецьких орденів, суть єретичних
рухів; продовжити формування навичок самостійної роботи з підруч­
ником.
Поняття: «інквізиція», «єресь», «аутодафе», «целібат», «схизма».
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
1. Яка подія сталася у християнстві 1054 р.?
2. Назвіть світові релігії, що існували в XI ст. ?
3. Яким було ставлення до мирського життя у середні віки?
4. Розкрийте роль церкви в житті середньовічної людини?
5. На які стани поділялося середньовічне суспільство?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Хрестові походи
Рольова гра
Учитель пропонує учням розбитися на групи, що представляють
селян, лицарів, городян, купців, сеньйорів. Користуючись текстом
підручника або додатковим матеріалом, учні повинні пояснити, чо­
му вони вирушили у хрестовий похід. Під час презентації учні запов­
нюють таблицю «Мета хрестових походів».
Учасники
хрестових
походів
Мета учасників хрестових походів
Спільна мета
Звільнити Гроб Господень з рук невірних
Відмінності
Селяни Позбутися феодальної залежності та отримати землю
Лицарі Збагатитися за рахунок пограбування завойованих країн
Сеньйори Заснувати на завойованих землях нові держави; отримати
більше підданих
Купці Отримати нові багатства за рахунок розширення торгівлі
з іншими країнами.
Духівництво Розширити сферу впливу католицької церкви
Робота з таблицею
За допомогою карт історичного атласа «Перший, другий і третій
хрестові походи (1096–1192)», «Держави хрестоносців» і «Четвер­
тий–восьмий хрестові походи (1202–1291)» і тексту підручника учні
складають хронологічну таблицю «Хрестові походи».
Подія Дата Учасники Результат Значення

26. 26
Чернечі ордени. Папство у ХІІ–ХІІІ ст.
Повідомлення учнів про чернечі ордени бенедиктинців, клюній­
ців, цистеріанців, міноратів, домініканців.
Єресі та інквізиція
Робота в групах
Учитель ділить клас на дві групи, пропонує опрацювати відповід­
ний текст підручника (Ліхтей І. М., С. 103–104; Подоляк Н. Г.,
С. 82–83; Крижанівський О. П., С. 93–94) та виконати завдання
в групі.
• 1-а група. З’ясуйте, хто такі вальденси і якою була мета їхньої
діяльності.
• 2-а група. З’ясуйте, хто такі катари і якою була мета їхньої діяль­
ності.
Отриману інформацію учні заносять до таблиці.
Назва Катари (альбігойці) Вальденси
Склад учасників руху
Походження назви руху
Погляди учасників руху
Доля представників руху
Робота над поняттями
Учні заносять до зошита визначення понять.
Єресь — релігійне вчення, що заперечує основні положення цер-
кви та її організаційні форми.
Єретик — послідовник єресі.
Інквізиція — церковний суд у справах єретиків.
Аутодафе — спалення єретика на вогнищі.
Церква в ХIV–XV ст.
Метод «Мозковий штурм»
Учитель пропонує учням, використовуючи матеріал попередньо­
го уроку, порівняти становище й визначити, яким чином змінилося
становище церкви у ХIV–XV ст. порівняно з V–ХІ ст.
IV. Закріплення знань учнів
Варіант 1. «Кросворд»
Учитель пропонує учням розбитися на групи та скласти кросвор­
ди за матеріалами уроку. Кросворд повинен містити не менше 8 слів.
По закінченні роботи учні обмінюються своїми роботами та перехо­
дять до розв’язання кросвордів інших груп.
Варіант 2. «Історичне фехтування»
Учні складають 6 питань за матеріалом уроку, а потім ставлять
їх одне одному.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
2. За текстом підручника скласти таблицю «Наслідки хрестових
походів».
3. Індивідуальні завдання учням: підготувати повідомлення про се­
редньовічні школи та університети.

27. 27
Клас
Дата
Урок 12
Середньовічна наука та освіта
Мета: дати уявлення про стан освіти і науки в період раннього Серед-
ньовіччя, вплив церкви на розвиток культури; охарактеризувати видатні
постаті Карла Великого, Алкуїна, Абеляра, Фоми Аквінського та їх внесок
у розвиток світової культури.
Поняття: «каролінгське відродження», «теологія», «схоластика», «ал-
хімія».
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Поки учитель вибірково перевіряє таблицю «Наслідки хресто­
вих походів», учні працюють з тестами.
1. Центром катарів у Франції стає місто:
А Авіньйон;
Б Альбі; +
В Ліон;
Г Орлеан.
2. «Авіньйонський полон» папи пов’язаний з __ :
А німецьким імператором Генріхом IV;
Б англійським королем Річардом Левове Серце;
В французьким королем Філіппом IV; +
Г німецьким імператором Фрідріхом Барбароссою.
3. Церковний розкол (схизма) стався в:
А 354 р.
Б 1054 р. +
В 1122 р.
Г 1274 р.
4. Встановіть відповідність.
1. Єресь А Купівля і продаж церковних посад або церковного
стану
2. схизма Б порядок обрання кардиналами папи
3. інквізиція В релігійне вчення, що заперечує засади та організа­
ційні форми панівної церкви
4. конклав Г церковний розкол
5. симонія Д спеціальний суд у справах єресі
Відповідь: 1 В; 4 Б; 3 Д; 2 Г; 5 А.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Культура на початку Середньовіччя
Запитання
1. Користуючись набутими знаннями, пригадайте, як італійські
мислителі назвали «середні віки». (Темними віками).
2. Чому саме так охарактеризували середні віки? (Тому що для
італійських мислителів Середньовіччя було епохою занепаду,
коли панували варварство й насильство, релігійна нетер-
пимість і неуцтво, страх і злиденність, криваві війни й кату-
вання.)

28. 28
Проблемне завдання
Чи дійсно назва «темні віки» відповідає середнім вікам? (Напри­
кінці уроку учні повинні висловити свою думку, використовуючи
метод «Прес».)
Школи та університети
Повідомлення учнів про середньовічні школи та університети.
Запитання
1. Хто і чого навчався в середньовічних школах?
2. Хто були викладачами шкіл?
3. Коли і де виникли найдавніші університети?
4. У чому полягала відмінність у навчанні тогочасних студентів?
Зародження дослідного знання, алхімія
Робота з підручником
Опрацювати підручник (Ліхтей І. М., С.111–112; Подоляк Н. Г.,
С. 162–163; Крижанівський О. П., С. 102–104) та на основі отрима­
ної інформації скласти таблицю «Наука доби Середньовіччя».
Пропонований варіант таблиці
Дослідники Досягнення
Роджер Бекон Намагався створити мікроскоп і телескоп, пояснив по­
ходження веселки. Стверджував, що можна побудува­
ти саморухомі судна і вози, зробити апарати, які літа­
ли б у повітрі і рухалися б під водою
Марко Поло Здійснив подорож у Китай і Центральну Азію. Свої
враження він виклав у «Книзі», яка впродовж всього
Середньовіччя залишалась найулюбленішим різнови­
дом читання європейців
Йоган Гутенберг Винахідник книгодрукування
Роджер Бекон Алхімік, астролог; метою науки, вважав він, є дослі­
дження природи й служіння людям
IV. Закріплення знань учнів
Учитель повертається до проблемного завдання, яке було постав­
лене на початку уроку.
Проблемне завдання
Чи дійсно поняття «темні віки» відповідає середнім вікам? (Учні
мають висловити свою думку, використовуючи метод «Прес».)
Запитання для бесіди
1. Яку роль відігравала освіта в житті середньовічного суспіль­
ства?
2. Де і як здобували освіту?
3. Яким був стан наукових знань? Як він змінювався?
4. Назвіть визначні постаті європейської культури.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідні параграфи підручника.
2. Індивідуальні завдання: підготувати повідомлення про Франсуа
Віньйона, Данте Аліґ’єрі, Бертрана де Борна, Франческо Петрар­
ку, Джованні Боккаччо.

29. 29
Клас
Дата
Урок 13
Середньовічна культура Західної Європи
Мета: дати уявлення про рівень розвитку культури раннього Серед-
ньовіччя, її особливості та характерні ознаки; навчити розрізняти візан-
тійський та готичний архітектурні стилі; порівнювати рицарську та міську
культуру; тлумачити терміни «Відродження» та «гуманізм».
Поняття: «епос», «рицарський роман», «романський та готичний стилі».
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Тестові завдання
1. Період, коли відродився інтерес до античної культури за часів
Карла Великого, називався:
А «каролінгське відродження»; +
Б гуманізм;
В Ренесанс.
2. Перші університети виникли у :
А ІХ ст.;
Б ХІІІ ст.;
В ХІІ ст. +
3. Ваганти — це __ :
А мандрівні студенти; +
Б студенти, яких виключили з університету;
В студенти, що залишилися на повторний курс навчання.
4. Здатність правильно, послідовно мислити називається __ :
А філософія;
Б риторика;
В логіка. +
5. Хто із середньовічних учених був прихильником експеримен­
тального пізнання світу?
А Йоган Гутенберг;
Б Фома Аквінський.
В Роджер Бекон. +
6. Учених, які вважали, що джерелом будь-якого знання є розум,
називали __ :
А схоласти; +
Б алхіміки;
В альбігойці.
ІІ. Вивчення нового матеріалу
Героїчний епос. Рицарська культура. Міська культура
«Спільний проект»
Учні з’ясовують основні напрямки середньовічної літератури
і на дошці будують схему «Жанри середньовічної літератури», вико­
ристовуючи текст підручника (Ліхтей І. М., С.113–114, Подо­
ляк Н. Г., С. 164–165; Крижанівський О. П., С. 105–108).
• 1-а група. Героїчний епос.
• 2-а група. Рицарська література.
• 3-я група. Міська література.

30. 30
Середньовічна література
Героїчний епос:
«Пісня про Роланда»,
«Пісня про Нібелунгів».
Оспівування королів
і героїв
Рицарська література:
рицарські романси,
«Трістан та Ізольда».
Оспівування героїзму
та відданості воїнів
Міська література:
«Роман про Лиса».
Висміювання недо­
ладності суспільства
і звеличення кмітли­
вого героя
Архітектура і мистецтво
Робота з підручником
Учні мають прочитати текст підручника про архітектурні стилі
Середньовіччя, розглянути ілюстрації та заповнити таблицю «Архі­
тектура в середні віки».
Пропонований варіант таблиці
Питання для
порівняння
Романський стиль Готичний стиль
Час X–XII ст. ХІІІ ст.
Особливості
архітектури
Наслідування римських спо­
руд. Масивні стіни, важка
напівкругла споруда, вузькі
вікна
Легкі ажурні споруди.
Велика кількість шпилів
і башточок. Стрілчасті вік­
на та арки
Внутрішнє
вбрання
Фрески, рельєфи, скульпту­
ри святих. Скульптори вва­
жали, що їх головна задача
показати міць духу
Велика кількість вітражів.
Більш реалістична скульп­
тура
Пам’ятники
архітектури
Романська церква в Італії Собор у Реймсі (Франція
XIII ст.). Шартрський собор
Ранній гуманізм і Відродження
Робота з підручником
Опрацюйте текст підручника і на основі отриманої інформації
складіть таблицю «Діячі раннього Відродження».
Пропонований варіант таблиці
Ім’я Роки життя Твори Внесок у мистецтво
Франческо
Петрарка
1304–1374 «Книга пісень» Відродження античної традиції
віршування
Джованні
Бокаччо
1313–1375 «Декамерон» Головна ідея твору: людина —
господар своєї долі і земного
світу
Донателло 1386–1466 «Статуя
­Давида»
Відродження скульптурних
традицій античності
Данте
Аліґ’єрі
1265–1321 «Божественна
комедія»
Твір написаний італійською
мовою. Значна увага приді­
ляється переживанням людини
IV. Закріплення знань учнів
1. Які жанри літератури існували? На кого вони були орієнтовані?
2. Що являє собою готичний стиль?
3. Чому саме він став уособленням Середньовіччя?
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
2. Підготувати до уроку узагальнення по 5 запитань за матеріалом
теми.

31. 31
Клас
Дата
Урок 14
Узагальнення за темою
«Релігійне та культурне життя Середньовічної Європи»
Мета: повторити й узагальнити матеріал теми; розвивати в учнів вміння
аналізувати та узагальнювати історичні явища та події, визначати їхню
суть, причини та значення, давати характеристику історичним діячам,
працювати з джерелами інформації, висловлювати власну точку зору
щодо тих чи інших історичних явищ і подій; формувати в учнів зацікавлен-
ня історією.
Тип уроку: урок систематизації та узагальнення знань.
Обладнання: підручник, картки із завданнями, кросворди.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
Методичні рекомендації
Урок проходить у вигляді змагання трьох команд. На початку
уроку вчитель об’єднує учнів у три групи, у кожній з яких визна­
чається капітан.
ІІ. Основна частина уроку
Учням пропонується шість конкурсних завдань.
Завдання 1
Запрошуються по одному представнику від кожної команди,
яким пропонуються запитання. На дошку вчитель вивішує плакат
з «полем бою».
Учитель по черзі ставить запитання трьом учасникам гри. Час на
обмірковування не надається. Якщо учень дає правильну відповідь,
то він має право поставити в клітинку на полі бою свій знак. Завдан­
ня гравців — скласти ряд своїх знаків по горизонталі, вертикалі чи
діагоналі.
Запитання
1. Коли і де виникло християнство?
2. Яким спочатку було ставлення до християнства в Римській імпе­
рії?
3. Яка книга була головною для християн?
4. Що таке «схизма» ?
5. Якого року відбувся розкол християнства на католицьку й пра­
вославну церкви?
6. На які дві групи поділялося духовенство?
7. Назва титулу глави православної церкви.
8. Назва титулу глава католицької церкви.
9. Як називався збір кардиналів, що обирав папу римського?

32. 32
Завдання 2. Розв’яжіть кросворд
Кожна команда отримує кросворд (у всіх команд він однаковий),
який їм необхідно розв’язати. Для виконання цього завдання на­
дається 5 хв. За кожне правильно відгадане слово команда отримує
1 бал.
Сектор А 1
4
2
3
Сектор Г Сектор Б
1 1
4
2 4
3
3 2
1 4
2
3
Сектор В
Сектор А
1. «Родоначальник, основоположник». (Патріарх)
2. Король франків, який прийняв християнство. (Хлодвіг)
3. Винахідник книгодрукування. (Гутенберг)
4. Назва племен, від яких походить назва готичного стилю. (Готи)
Сектор Б
1. Папа Римський, який закликав до хрестових походів. (Урбан)
2. Німецько-скандинавський героїчний епос «Пісня про __» (нібе-
лунгів).
3. Композитор, який використав легенду з п. 2 сектора Б у своїх
творах. (Вагнер)
4. Французький епос «Пісня про __» (Роланда).
Сектор В
1. Засновник гуманізму в літературі Франческо __ (Петрарка).
2. Видатний італійський поет Данте __ (Аліґ’єрі).
3. «Трістан та __» (Ізольда).
4. Видатний середньовічний філософ П’єр __ (Абеляр).
Сектор Г
1. Одне із семи вільних мистецтв. (Риторика)
2. Ібн-Сіна __ (Авіценна).
3. Житель Аравійського півострова. (Араб)
4. Автор книги «Декамерон». (Боккаччо)
ІІІ. Підбиття підсумків уроку
Разом із капітанами команд учитель виставляє учням оцінки за
роботу на уроці. При цьому учні з команди-переможниці отримують
оцінки на один бал вищі.
IV. Домашнє завдання
Підготуватися до тематичного оцінювання.

33. 33
Клас
Дата
Урок 15
Тематичне оцінювання за темою
«Релігійне та культурне життя середньовічної Європи»
Мета: перевірити рівень матеріалу теми згідно з критеріями програми:
рівень теоретичних знань дат, фактів, подій, понять та їх розуміння й ви-
користання; визначити рівень набутих умінь і сформованих навичок ро-
боти з історичною картою, опису й порівняння історичних подій та явищ;
оцінити рівень навчальних досягнень учнів з вивчених тем відповідно до
державних вимог і мети уроків.
Тип уроку: контролю та перевірки знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Основна частина уроку
Варіант 1
1. У перші століття нашої ери християнство поширилося по всій те­
риторії Римської імперії.
А Так; Б ні; +
2. Виключіть зайве з логічного рядку. Свою відповідь поясніть.
Франческо Петрарка, Джованні Бокаччо, Данте Аліґ’єрі, Авгус-
тин Аврелій.
3. Оберіть правильну відповідь.
Ініціатором першого хрестового походу був:
А Урбан ІІ; +
Б Григорій VII;
В Іннокентій ІІІ.
4. Встановіть відповідність між поняттями та визначеннями.
А Інвеститура 1 збори вищого духовенства
Б понтифікат 2 купівля і продаж церковних посад або духовного сану
В анафема 3 призначення на духовні посади
Г симонія 4 діяльність і час правління папи римського
5 відлучення від церкви
Відповідь: 1 А; 2 Г; 4 Б; 5 В.
5. Встановіть відповідність між датами і подіями.
А 1054 р. 1 прийняття правила конклаву під час обрання пап
Б 1274 р. 2 початок Великої схизми
В 1378 р. 3 розкол церкви на православну і католицьку
Г 1309 р. 4 початок понтифікату Іннокентія ІІІ
5 Авіньйонський полон пап
Відповідь: 1 Б; 2 В; 3 А; 5 Г.
6. Визначте особу за описом.
Учений-богослов, який відіграв видатну роль в оформленні хрис­
тиянства та церкви. Його праця «Сповідь» стала духовним доро­
говказом для християн середньовічної Європи. Був визнаний свя­
тим й отримав ім’я Августин Блаженний. (Августин Аврелій)
7. Поставте події в хронологічному порядку.
А Захоплення хрестоносцями Константинополя;
Б «дитячий хрестовий похід»;
В заклик папи Урбана ІІ до хрестового походу.
Відповідь: В, А, Б.

34. 34
8. Виправте помилки в тексті.
У 1270 р. розпочалися хрестові походи. Папа Іоанн ІІ закликав
до хрестового походу проти язичників, що живуть напроти Бал­
тійського моря. У цьому поході взяли участь королі європей­
ських країн та руські князі.
9. Складіть промову єретика, який виступає проти зловживань ка­
толицької церкви.
Варіант 2
1. Оцініть твердження .
У ХІІІ ст. в європейській архітектурі набуває поширення ро­
манський стиль.
А Так; Б ні. +
2. Виключіть зайве з логічного рядка. Свою відповідь поясніть.
Фрідріх І Барбаросса, Іоанн Безземельний, Річард І Левове Сер­
це, Філіпп ІІ Август.
3. Встановіть відповідність між визначенням та поняттям.
А Єретики 1 духовна особа в католицькій церкві, наступна піс­
ля папи
Б інквізиція 2 папська грамота про прощення гріхів
В індульгенція 3 церковний суд в католицькій церкві над єретиками
Г кардинал 4 віруючі, які виступали з критикою церкви і папи
5 податок на користь церкви
Відповідь: 1 Г; 2 В; 3 Б; 4 А.
4. Визначте особу за описом.
Видатний середньовічний вчений. З дитинства виявляв потяг до
наук. Здобув гарну освіту і в Парижі відкрив власну школу, де
викладав логіку і богослов’я. Був звинувачений в єресі за вільно­
думство. Його книги були спалені. Він став ченцем. Свої по­
невіряння описав в автобіографічному творі «Історія моїх страж­
дань». (П’єр Абеляр)
5. Співвіднесіть імена видатних діячів середньовічної культури
в галузі науки та освіти з їхніми справами.
А Марко Поло 1 винахідник книгодрукування
Б Йоганн Гутенберг 2 італійський вчений та письменник. Автор
книги «Декамерон»
В Джованні Боккаччо 3 венеціанський купець і мандрівник, три­
валий час жив у Китаї
Відповідь: 1 Б; 2 В; 3 А.
6. Складіть речення, використовуючи запропоновані слова.
Католицька церква, єретики, боротьба, багатства, переслідуван­
ня, інквізиція.
7. Дайте визначення поняття.
Схизма — це __ .
8. Оберіть правильну відповідь.
Єресь — це __ .
А релігійна течія, що відхиляється від офіційної церковної до­
ктрини в галузі догматизму і культу; +
Б спотворені релігійні вчення;
В вид тілесного покарання.
9. Складіть розповідь від імені хрестоносця про захоплення Єруса­
лима.

35. 35
Клас
Дата
Тема 3. ЄВРОПА. Візантія. АРАБСЬКИЙ СВІТ
Урок 16
Візантійська імперія
Мета: познайомити учнів з історією Візантії, внутрішньою та зовнішньою
політикою Юстиніана, визначати рівень розвитку культури та вплив Ві-
зантії на історію слов’янських народів, у тому числі Київської Русі.
Поняття: «іконоборство», «імперія», «повстання Ніка».
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
1. Яка подія сталася в Римській імперії у 330 р.? (Римський імпера-
тор Костантин переніс столицю імперії до колишньої грецької
колонії Візантія.)
2. Яка подія сталася у 395 р.? (Римська імперія розділилася на За-
хідну і Східну.)
3. Покажіть на карті території Західної і Східної Римської імперій.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Народження Візантії
Розповідь учителя
Розповідь учителя про утворення та розвиток Візантії у IV–
XIV ст., показуючи на карті, як змінювалася територія імперії про­
тягом цього часу.
Робота з картою
Учитель ділить клас на дві групи та пропонує виконати завдання.
• 1-а група. Отримує контурне зображення, наперед підготовлене
вчителем, на якому група повинна накреслити «Великий шовко­
вий шлях». Поміркуйте, хто та що могли перевозити цим шляхом.
• 2-а група. За допомогою карти історичного атласа «Візантія та
слов’яни у VII–IX ст.» та «Візантія та слов’яни у X–XI ст.» ви­
значте, які країни поєднував торговий шлях «з варяг у греки».
Подумайте, хто і що перевозили цим шляхом.
Запитання
1. Чому Візантію називають Другою Римською імперією?
2. Наскільки точним є це твердження?
Правління Юстиніана
Робота з підручником
• 1-а група. Опрацюйте відповідний пункт параграфа підручника
та складіть план відповіді до запитання «Внутрішня політика
Юстиніана».
• 2-а група. Опрацюйте відповідний пункт параграфа підручника
та складіть план відповіді до запитання «Зовнішня політика Юс­
тиніана».
• 3-я група.Опрацюйте відповідний пункт параграфа підручника
та складіть план відповіді до запитання «Імператор Юстиніан».
Підсумки роботи учні стисло заносять до зошита в таблицю «Зов­
нішня та внутрішня політика за Юстиніана».

36. 36
Пропонований варіант таблиці
Внутрішня політика Зовнішня політика
Створив Кодекс Юстиніана. Велике
значення приділяв розвитку культури,
розгорнув широке будівництво (храм
Святої Софії)
Розгромив вандалів у Північній
Африці, вестготів. Приєднав
Південну Іспанію, Італію
Візантія в VII–XI ст. Іконоборство
Робота над поняттям
Іконоборство — рух проти вшанування ікон.
Робота з підручником
Опрацювати текст підручника (Ліхтей І. М., С.131–133; Подо­
ляк Н. Г., С. 92 –94; Крижанівський О. П., С. 121–123) і дайте від­
повідь на запитання.
1. З ким доводилося воювати Візантії?
2. Хто і де заснував Болгарську державу?
3. Чому імператора Василія ІІ (976–1025 рр.) назвали Болгаробойцем.
Візантія в XII–ХV ст.
Учитель розповідає про боротьбу Візантії з турками-сельджука­
ми, про захоплення в 1203 р. Константинополя хрестоносцями та
­остаточне падіння імперії в 1453 р. після захоплення турками на
чолі з Мехмедом ІІ.
Візантійське суспільство, державне управління
Розповідь учителя супроводжується роботою зі схемою.
Василевс (імператор)
Аристократія Духовенство
Чиновники
Купецтво
Ремісники Селяни
Раби-іноземці
Запитання
1. Яким чином Юстиніан вирішив проблему управління централі­
зованою державою?
2. У чому полягало значення законодавчої діяльності Юстиніана?
Культура Візантії
Робота в групах
Опрацювавши текст підручника учні готують повідомлення:
• 1-а група. «У Візантійській школі».
• 2-а група. «Досягнення науки Візантії».
• 3-я група. «Мистецтво у Візантії».
Групи презентують свої повідомлення.
IV. Узагальнення та систематизація знань
Метод «Шапка питань»
Учні на листочках записують по два питання, листочки перемі­
шуються в спеціальній шапці, учень має відповісти на питання, яке
йому дісталося.
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.

37. 37
Клас
Дата
Урок 17
Арабський халіфат
Мета: ознайомити учнів з історією виникнення ісламу та процесом утво-
рення Арабського халіфату, особливостями життя арабів; вдосконалюва-
ти навички складання схем, роботи в групах, аналізувати історичну ін-
формацію; виховувати повагу до представників інших релігій.
Поняття: «іслам», «халіфат», «мусульмани».
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Тестові завдання
1. Римська імперія булла поділена на Західну і Східну:
А 330 р.;
Б 395 р.; +
В 410 р.
2. Правитель Візантійської імперії іменувався грецькою __ :
А цезар;
Б конунг;
В василевс. +
3. Державною мовою у Візантії у VII–VIII ст. була:
А грецька; +
Б латина;
В арабська.
4. До складу Візантії не входили:
А Мала Азія;
Б Британські острови; +
В Балканський півострів.
5. Імператор Юстиніан володарював у:
А 527–562 рр.; +
Б 500–538 рр.;
В 538–576 рр.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Утворення Арабського халіфату
Робота з картою
Учитель пропонує розглянути карту «Арабські завоювання
в VII–ІХ ст. Утворення халіфату» і дати відповіді на запитання.
1. Якими, на вашу думку, були природно-кліматичні особливості
Аравійського півострова?
2. Як впливали природно-кліматичні умови на заняття населення?
Під час обговорення учитель разом з учнями складає схему:
Араби
Північні Південні
Бедуїни-«кочові скотарі»
Скотарство, торгівля, мореплавство
сповідували язичництво
Землероби-фелахи
Землеробство
вшановували богів,
що уособлювали сили природи

38. 38
Мухаммед і виникнення ісламу
Робота з історичними джерелами
Ознайомитеся з хасидами (висловлювання і настанови) пророка
Мухаммеда і дати відповіді на запитання.
• Задоволення від невеликого — невичерпне багатство.
• Сухість очей — ознака жорстокого серця.
• Приязність до людей — половина розуму.
• Шукай знання навіть у Китаї, прагнення знань — обов’язок кож­
ного мусульманина і мусульманки.
• Кожен, хто загинув, захищаючи своє майно, — святий мученик.
1. Дайте оцінку настановам Мухаммеда.
2. Чи містять вони норми, яким повинні наслідувати люди неза­
лежно від їхніх релігійних переконань?
Об’єднання арабів. Халіфат за Омейядів і Аббасидів
Робота з картою
Учитель пропонує розглянути карту «Арабські завоювання
в VII–IX ст. Утворення халіфату», виконати завдання і дати від­
повіді на запитання:
1. Покажіть територію Арабської держави за часів Мухаммеда.
2. З якою могутньою державою межувала держава арабів?
3. Укажіть напрями завойовницьких походів арабів.
4. За часів правління якої династії територія Арабського халіфату
збільшується у декілька разів?
5. Назвіть найбільш визначні битви?
6. Пригадайте, чим закінчилася битва при Пуатьє у 732 р.
Культура арабського світу
Робота з підручником
Опрацювати текст підручника (Ліхтей І. М., С.147–151; Подо­
ляк Н. Г., С. 102 –104; Крижанівський О. П., С. 140–141) і дати від­
повідь на запитання.
1. Як формувалася арабська культура?
2. Чому арабів вважають спадкоємцями античної культури?
3. Які відмінності мусульманської та європейської культур?
Завдання
На основі отриманої інформації складіть таблицю «Діячі араб­
ської культури».
Ім’я Внесок у культуру
Аль-Біруні Висловив припущення, що земля обертається навколо сонця
Ібн-Сіна Розробив медичну систему, якою Схід і Західна Європа ко­
ристувалися впродовж шести століть
Фірдоусі Склав поему «Шах-наме» («Книга царів»), присвячену под­
вигам легендарних героїв
IV. Узагальнення та систематизація знань
Поставити знак «+» біля правильних тверджень чи знак «–» біля
неправильних.
1. Найбільше значення для торгівлі мали для арабів караванні
шляхи. (+)
2. Релігійним центром до ісламської Аравії було місто Кааба. (–)
3. Засновник ісламу — Мухаммед. (+)
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника.

39. 39
Клас
Дата
Урок 18
Скандинавія
Мета: дати уявлення про вікінгів, ознайомити з процесом утворення
Датського, Шведського, Норвезького королівств, культурою та віруван-
нями скандинавських народів; визначити вплив походів вікінгів на історію
європейських держав; формувати шанобливе ставлення до історії інших
народів.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
1. Назвіть основні заняття населення Аравійського півострова.
2. Назвіть основні засади ісламу. Чим вони відрізнялися від хрис­
тиянства?
3. Які країни входили до складу Арабського халіфату?
4. Що стало причиною розпаду Арабського халіфату?
5. Назвіть основних діячів ісламської культури.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Нормани
Робота з картою атласа
Розгляньте карту атласа «Європа у IX–XI ст. Походи норманів»
і дайте відповіді на запитання.
1. Охарактеризуйте географічно-кліматичні умови Скандинавії?
2. Які види господарювання можливі за таких умов?
Метод «Мозковий штурм»
У чому полягали причини завойовницьких походів вікінгів?
Походи вікінгів
Кораблі вікінгів
Вікінги вміли будувати чудові кораблі, обладнані веслами й віт­
рилами. Це були невеликі дерев’яні судна, що вміщали по 40–60 чо­
ловік, проте настільки міцні, що витримували навіть далекі морські
походи. Великий корабель містив 42 пари весел, кожним веслом
гребло 2 чоловік. Ці кораблі називали «дракарами». Вікінги давали
своїм кораблям такі імена, як «Ворон вітру», «Бик, що мчить океа­
ном», «Довгий змій». Дракари були швидкохідні та маневрені. Їхній
ніс та корма були високими і вузькими, це дозволяло їм, не розверта­
ючись, плисти кормою вперед у вузьких протоках.
Носи своїх кораблів вікінги прикрашали пташиними дзьобами
або драконовими головами, щоб лякати ворогів. Для цього ж вони
носили рогаті шоломи, а кидаючись у битву, голосно виспівували
войовничі пісні.
Набіги норманів.
Уривок з літопису абатства св. Петра Шартрського
Але, свого часу припливши з-за моря на кораблях з пташиними
дзьобами, язичницький народ майже всю місцевість жорстоко голим

40. 40
мечем спустошив, святі місця розорив і всепожираючому полум’ю
віддав; міста захопив, зрівнявши із землею, християн же або залізом
знищив, або захоплених у полон продав у вічне рабство. До того
дійшло шаленство цих язичників, що на веслах піднялися вони річ­
кою Сіною, підійшовши до міста Шартр, всю округу пройшовши, ро­
зорили та знелюднили.
Запитання
1. Опишіть зброю вікінга, його бойовий корабель.
2. Згадайте, що спонукало скандинавські народи до завоювань.
3. Складіть розповідь про життя вікінга.
Учитель використовуючи схему зображену на дошці розповідає
про морські походи вікінгів.
Орієнтовна схема
Вікінги
Близько 860 р.
заселили Ісландію
984. р. Ерік Рудий
досяг Гренландії
Близько 1000 р. Лейв Щасли­
вий досяг Північної Америки
Робота з картою атласа
Розгляньте карту атласа «Британські острови у VII–XI ст.» та
«Європа у IX– XI ст. Походи норманів» і дайте відповідь на питання:
«Які території були завойовані норманами?»
Виникнення скандинавських держав
Завдання
На основі розповіді учителя та відповідного тексту підручника
складіть таблицю «Утворення скандинавських держав».
Пропонований варіант таблиці
Назва держави Ім’я короля
Дата утворення ко-
ролівства
Данія Гаральд Синьозубий Х ст.
Норвегія Харальд Гарноволосий ІХ ст.
Швеція Олаф Шотконунг ХІ ст.
Країни Скандинавії в ХII–ХIII ст.
Робота з підручником
Опрацювати текст підручника (Ліхтей І. М., С.157–159; Пода­
ляк Н. Г., С. 113–114; Крижанівський О. П., С. 146–148) і дати від­
повіді на запитання.
• 1-а група. За допомогою тексту підручника визначте, що таке ру­
ни? Яких змін вони зазнали впродовж Середньовіччя?
• 2-а група. Визначте, яким був світ богів у скандинавів. Чи відо­
кремлювали скандинави його від світу людей?
ІV. Закріплення знань
1. Хто такі «нормани», або «вікінги»?
2. Якою була мета і наслідки походів норманів?
3. Який внесок зробили нормани в розвиток європейської серед­
ньовічної культури?
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника.

41. 41
Клас
Дата
УрокИ 19–20
Франція
Мета: ознайомитись з процесом становлення централізованої держави
у Франції; дослідити процес формування станової монархії, проаналізу-
вати характерні ознаки французького парламенту, перебіг подій і наслід-
ки Столітньої війни; давати оцінку історичним діячам.
Поняття: «парламент», «станова монархія», «Генеральні штати».
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І.Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Учительперевіряєдомашнєзавданняуформігри«Деревознань».
Наперед на великому аркуші готується малюнок дерева, до якого
прикріплюються листочки-питання.
Питання для гри «Дерево знань»
1. На якому півострові проживали «північні люди»? (Скандинав­
ський півострів)
2. Які моря омивають півострів? (Балтійське, Баренцове, Північне)
3. Назвіть основні заняття норманів? (Мореплавство, рибальство,
скотарство, мисливство)
4. Як на Русі називали норманів? (Варяги)
5. Як називався торговий шлях зі Скандинавії до Візантії? («З ва-
ряг у греки»)
6. Які країни відкрили нормани? (Ісландію, Гренландію, узбереж­
жя Америки)
7. На чому плавали нормани, який вигляд мали їхні кораблі? (На
дракарах, що мали дерев’яну безпалубну туру, весла і вітрила)
8. Назвіть причини норманських завоювань? (Суворий клімат,
нестача родючих земель, військова здобич служила додатковим
джерелом існування, переможені у міжусобних війнах вирушали
у вигнання)
9. Які держави були засновані норманами? (Ісландія, герцогство
Нормандія, Сицилійське королівство, держави в Ірландії та
Англії)
10. Що таке «руни»? (Алфавіт скандинавських народів)
11. Що таке саги? (Цікаві оповіді про походи й битви, про богів і ге-
роїв).
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Посилення королівської влади
Запитання
Яка доля спіткала імперію Карла Великого?
Робота з картою
Розгляньте карту атласа та назвіть герцогства, з яких складала­
ся Франція. (Нормандія, Аквітанія, Гасконь, Бургундія, графства
Тулузьке, Шампань, Фландрія)

42. 42
Робота з підручником
Опрацювати текст підручника (Ліхтей І. М., С.163–165; Пода­
ляк Н. Г., С. 115–116; Крижанівський О .П., С. 151–152) і виконати
завдання.
• 1-а група. Що сприяло посиленню королівської влади за часів
правління династії Капетингів?
• 2-а група. Назвіть реформи, які здійснив король Людовик ІХ для
зміцнення своєї держави і влади.
Правління Філіппа IV Красивого
Робота з підручником
Опрацювати текст підручника, що стосується Філіппа IV, та ви­
значити, що можна віднести до його перемог.
1. Метод «Прес». Починаючи словами «Я вважаю, що... можна від­
нести до успіхів Філіпа, тому що...»
2. Що таке Генеральні Штати?
3. Які стани до них входили?
4. Яка роль відводилася цьому органу?
Робота з поняттям
Генеральні штати — дорадчий орган при королі, який проіснував
у Франції з 1302 до 1789 р.
Початок Столітньої війни
Робота з підручником
Учитель на дошці записує дати «1337–1453 рр.» та пропонує уч­
ням, звернувшись до підручника (Ліхтей І. М., С. 167–169; Подаляк
Н. Г., С. 118– 119; Крижанівський О. П., С. 155), з’ясувати:
1. Яка подія пов’язана з цими датами? (Столітня війна)
2. Звідки походить ця назва? (Вона тривала понад 100 років.)
3. Які країни брали участь у цій війні? (Англія та Франція)
Робота в парах
З’ясувати, осмислити та записати в зошит привід, причини вій­
ни у вигляді текстової схеми.
• 1-й учень. За 3 хв., користуючись текстом підручника (сторінки
наведено вище), з’ясуйте причини Столітньої війни.
• 2-й учень. За 3 хв., користуючись текстом підручника (сторінки
наведено вище), з’ясуйте привід до Столітньої війни.
По закінченні роботи з підручником учні по черзі переповідають
одне одному зміст протягом двох хвилин. Той, хто слухає, має поста­
вити не менше одного запитання й вислухати відповідь.
Учитель заслуховує одну пару і записує на дошці причини і при­
від до війни.
Причини війни Привід до війни
Прагнення Англії повернути свої
володіння, втрачені нею у ХІІІ ст.
(Нормандія і суміжні території).
Прагнення Франції повернути Акві­
танію і Гасконь, які перебували під
владою Англії. Намагання обох дер­
жав приєднати багату Фландрію
По смерті синів Філіпа IV не зали­
шилося прямих спадкоємців. Ди­
настичні претензії на французький
престол з боку Англії

43. 43
Робота з контурною картою
Учитель пропонує учням позначити в контурній карті головні
битви на початковому етапі війни.
Народні повстання
Розповідь учителя
Учні слухають розповідь учителя і дають відповіді на запитання.
1. У чому виявився розгул народної стихії під час Жакерії?
2. Чого домагалися повсталі селяни?
3. Чому англійці і наваррці допомагали своїм ворогам французам-
дворянам придушувати повсталих Жакерії?
4. Якими мотивами і методами керувалася знать у придушенні пов­
стання?
Подвиг Жанни д’Арк
Робота в групах
1-а група. Опрацювати текст підручника й дати відповіді на за­
питання.
1. Яким чином Жанна д’Арк змогла переломити хід війни на ко­
ристь французів?
2. Чому 19-річна селянська дівчина стала символом визвольної бо­
ротьби свого народу?
2-а група. Опрацювати текст підручника й дати відповіді на за­
питання.
1. Чому жителі Орлеана прозвали Жанну д’Арк Орлеанською ді­
вою?
2. Чого варто вчитися у Жанни д’Арк?
3-я група. Опрацювати текст підручника й дати відповіді на за­
питання.
1. Коли було страчено Жанну д’Арк?
2. Хто такий дофін?
3. Чому король відмовився врятувати Жанну д’Арк?
Завершення Столітньої війни та об’єднання Франції
Метод «Мозковий штурм»
Учні, опрацювавши відповідний текст підручника, мають ви­
значити головні підсумки війни. Учитель записує відповіді учнів на
дошці.
IV. Закріплення знань учнів
1. Якими були причини Столітньої війни?
2. Чому вона тривала так довго?
3. Як вплинула війна на історію Франції та Англії?
4. Яку роль відіграла Жанна д’Арк в історії Франції?
5. Співвіднесіть питання та відповіді.
Питання Відповідь
1 Які причини зумови­
ли необхідність поси­
лення королівської
влади?
А На міста і лицарів, тому що вони були
не здатні чинити опір своїм сеньйорам
2 На кого король спи­
рався у боротьбі за
об’єднання країни?
Б Міжусобні війни завдавали шкоди цер­
ковному господарству, тож священики
були зацікавлені у встановленні порядку
в країні

44. 44
Питання Відповідь
3 Які обставини зроби­
ли церкву союзником
короля у справі зміц­
нення центральної
влади?
В Міжусобні війни завдавали величезних
збитків торгівлі й ремеслу. Міста підтри­
мали короля у боротьбі з феодальною роз­
дробленістю. Утримати у покорі особисто
вільних селян власними силами дрібні та
середні феодали були не здатні. Ця обста­
вина примусила їх виступити на боці ко­
роля
4 Чому лицарі вважали
за краще ставати без­
посередніми васалами
короля?
Г У результаті шлюбних зв’язків королі
Анг­лії ­ставали володарями земель своїх
дружин
5 Який шлях обрали
королі Франції, щоб
об’єднати країну?
Д Вони йшли на службу до короля, який
­надавав їм пільги та встановлював платню
6 Яким чином англій­
ські королі стали во­
лодарями величезних
територій
у Франції?
Е Він відібрав Нормандію в англійського
короля Іоанна Безземельного. Пізніше на
півночі Франції він відвоював й інші землі
7 Які англійські во­
лодіння були вклю­
чені до королів­ського
домену Філіппом II?
Ж Спочатку королі підпорядкували васалів
свого домену, потім купували або захоп­
лювали сусідні володіння. Зміцнившись,
вони перейшли до відкритої боротьби
з правителями обширних областей
8 Які землі були вклю­
чені до королівського
домену
в результаті походів
проти єретиків-альбі­
гойців?
З Закони, які видавав король, стали
обов’язковими до виконання на території
всієї Франції. Так, у володіннях короля
було заборонено війни, в інших місцях
військові дії не могли початися до закін­
чення 40-денного терміну з моменту ого­
лошення війни; монета королівського
карбування стала обов’язковим платіж­
ним засобом на всій території Франції
9 Які аргументи
підтвер­джують поси­
лення королів­ської
влади?
И Графство Тулузьке
Відповідь: 1 В; 2 А; 3 Б; 4 Д; 5 Ж; 6 Г; 7 Е; 8 И; 9 З.
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника.

45. 45
Клас
Дата
Урок 21
Англія
Мета: ознайомити учнів з історією Англії у ІХ-ХIV ст., проаналізувати про-
цес формування держави, станової монархії, зародження традицій пар-
ламентаризму, визначати роль Англії в європейській історії; розвивати
в учнів навички самостійного опрацювання історичної інформації, робо-
ти в групах.
Поняття: «парламент», «громадянська війна», «станова монархія».
Тип уроку: комбінований урок.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
1. Назвіть час правління династії Капетингів у Франції. (987–
1328 рр.)
2. Який король провів реформи у Франції, в результаті яких зміц­
нилася королівська влада? (Людовик IX Святий)
3. Назвіть час Столітньої війни. (1337–1415 рр.)
6. Які наслідки мала Столітня війна для Франції?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Завоювання Англії норманами
Робота з картою
Розгляньте карту атласа «Англосаксонські королівства. Нор­
мандське завоювання Англії» і виконайте завдання.
1. Знайдіть королівства англів, саксів та ютів у VІІ ст.
2. Знайдіть королівства і князівства бриттів, скоттів та піктів.
3. Назвіть території, захоплені данцями з кінця ІХ до сер. ХІ ст.
Робота з підручником
Опрацювати текст підручника та скласти в зошиті схему «Рефор­
ми Альфреда Великого».
Орієнтовний варіант
Реформи Альфреда Великого
Британія
Створення флоту та професійного війська
Поділ країни на графства
Звід законів «Правда короля Альфреда»
Англосаксонська хроніка
Розповідь учителя
Вислухавши розповідь учителя про завоювання Англії, учні ма­
ють відповісти на запитання.
1. Хто стояв на чолі нормандського завоювання Англії?
2. Із якого міста почалося завоювання Англії. Знайдіть та покажіть
його на карті.
3. Чому англосакси зазнали поразки?

46. 46
Перші Плантагенети
На основі розповіді учителя учні складають таблицю «Реформи
Генріха Плантагенета».
Реформа Суть реформи
Судова Запровадив суд присяжних. Королівський суд присяжних
став верховним у державі
Військова Увів військовий податок «щитові гроші», який дозволяв
феодалам ухилятися від несення служби
«Велика хартія вольностей»
Гра «Tabula rasa»
Цей етап уроку можна провести за допомогою гри «Tabula rasa».
Учні мають опрацювати текст «Великої хартії вольностей» за під­
ручником і дати відповіді на запитання, записані на дошці. Після
відповіді запитання на дошці витирається.
1. Яке положення «Хартії вольностей», на ваш погляд, є найбільш
важливим?
2. Який соціальний склад мав англійський парламент?
3. Якими повноваженнями він був наділений?
Англія в XIV ст. Повстання Уота Тайлера
Робота з документами
Опрацювати текст підручника і документи (Ліхтей І. М., С.185–
187; Подаляк Н. Г., С. 133 –134; Крижанівський О. П., С. 174–175)
і дати відповіді на запитання.
1. Про яку подію йдеться?
2. Чому Уот Тайлер погодився на переговори з королем?
3. Як повівся мер Лондона?
4. Доведіть за текстом, що автор документа був прихильником ко­
роля.
Війна Червоної і Білої троянд
Робота в парах
Опрацювавши підручник, учні готують відповіді на запитання.
• 1-й учень. Причини війни Червоної і Білої троянд.
• 2-й учень. Наслідки війни.
По закінченні роботи з підручником учні по черзі переказують
одне одному зміст протягом двох хвилин. Той, хто слухає, має поста­
вити не менше одного запитання й вислухати відповідь.
Учитель заслуховує одну пару, якщо є час, то учитель записує на
дошці причини й наслідки війни, а учні — у зошити.
Орієтовна таблиця
Причини війни Наслідки війни
Суперечки за англійський престол
між двома родами Ланкастерів та
Йоркі
В Англії затверджується династія
Тюдорів.
В Англії посилилися позиції парла­
ментаризму
ІV. Закріплення знань учнів
Назвіть причини утворення централізованої держави і станової
монархії в Англії.
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника.

47. 47
Клас
Дата
Урок 22
Німеччина
Мета: ознайомити учнів з історією Священної Римської імперії, дати уяв-
лення про військові походи німецьких імператорів, історію їх боротьби
з папством, Ганзейський союз; з’ясувати причини, які завадили створен-
ню централізованої держави в Німеччині; висловлювати судження щодо
тенденцій розвитку європейських держав; розвивати навички аналізу та
застосування історичної інформації.
Поняття: «Священна Римська імперія», «курфюрст», «Золота булла».
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Тестування
1. Коли вперше біля берегів Британії з’явилися вікінги?
А 500 р.;
Б 753 р.;
В 400 р.;
Г 789 р. +
2. Під час якої битви загинув англійський король Гарольд?
А При Гластонбері;
Б при Йорку;
В при Ґастінґсі; +
Г при Кентербері.
3. За часів правління якого короля був убитий архієпископ Кентер­
берійський Томас Беккет?
А Іоанна Безземельного;
Б Річарда Левове Серце;
В Генріха ІІ; +
Г Едуарда Сповідника.
4. Коли та ким була підписана «Велика хартія вольностей»?
А 15 липня 1215 р., Генріхом ІІ;
Б 15 червня 1215 р., Генріхом ІІІ;
В 15 червня 1215 р., Гаральдом;
Г 15 червня 1215 р., Іоанном Безземельним. +
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Робота з картою
За допомогою карти історичного атласа «Німеччина та Італія
в ХІ–ХV ст.» дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.
1. Покажіть кордони Священної Римської імперії в ХІ ст.
2. Назвіть держави, з якими межувала Священна Римська імпе­
рія.
3. Назвіть найбільші герцогства Німецького королівства.
4. Назвіть території королівств, які увійшли до складу Священної
Римської імперії.

48. 48
5. Які територіальні зміни сталися у Священній Римській імперії
в ХІІІ ст.?
6. Покажіть володіння папи римського.
Робота в групах
Клас ділиться на 6 груп. Учитель також створює експертні групи
за запитаннями, запропонованими до розгляду групам. За допомо­
гою підручника та карти атласа необхідно опрацювати питання й під­
готувати виступ за наведеними темами.
• 1-а група. Утворення Священної Римської імперії.
• 2-а група. Імперія і папство.
• 3-я група. Італійська політика німецьких імператорів.
• 4-а група. Німецький «наступ на Схід».
• 5-а група. Посилення територіальних князів. Утворення Швей­
царського союзу.
• 6-а група. Німеччина в ХIV–ХV ст.
IV. Узагальнення та систематизація знань
Презентації експертних груп
Під час перевірки засвоєння матеріалу вчитель може використо­
вувати метод «Дерево знань», питання готуються під час презентації
експертних груп.
Запитання
1. Коли і ким була утворена Священна Римська імперія?
2. Яким чином Оттон І обмежив сваволю герцогів?
3. Назвіть причини конфліктів германських імператорів з папою
римським?
4. Чому спроба німецьких імператорів завоювати Італію зазнала
поразки?
5. Внаслідок яких подій утворився Швейцарський союз?
6. Чому в Німеччині так і не склалася централізована держава?
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника.

49. 49
Клас
Дата
Урок 23
Країни басейну Середземномор’я
Мета: ознайомити учнів з процесом державотворення країн Середзем-
номорського басейну, їх боротьбою проти завойовників, особливостями
політичного та економічного життя італійських міст-держав і Папської об-
ласті; виявляти спільне та відмінне у розвитку державних утворень регіо-
ну та інших європейських країн, причини посилення боротьби світської
влади з папством.
Поняття: «конкіста», «реконкіста», «дож», «гвельфи», «чомпі», «інквізи-
ція», «кортеси».
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
1. Чим відрізнявся політичний розвиток Німеччини від інших за­
хідноєвропейських держав Середньовіччя?
2. Що лежало в основі тривалого конфлікту між німецькими імпе­
раторами і римськими папами?
3. Чим зумовлювався німецький «натиск на Схід» і якими були йо­
го результати?
4. У чому полягала особливість політичного устрою Швейцарії?
5. Що сприяло посиленню місцевих князівств князівств у Німець­
кій імперії?
6. Дайте визначення поняття «рейхстаг».
7. Які наслідки мала поразка Тевтонського ордену в Грюнвальд­
ській битві?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Середньовічна Італія
Робота з картою
За допомогою карти атласа «Німеччина та Італія в ХІ–ХV ст.»
дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.
1. Назвіть території, які входили до складу королівства Італія?
2. Назвіть території, які входили до складу королівства обох Си­
цилій?
3. Знайдіть і назвіть за картою найбільш відомі італійські міста-
дер­жави.
4. Назвіть імператора, який здійснював походи проти Італії.
5. Назвіть регіони, з якими здійснювала торгівлю Венеція, Фло­
ренція, Генуя.
6. Покажіть володіння римських пап. Як змінилася територія Пап­
ської області?
Робота в групах
Прочитати розділ підручника «Італійські міські республіки»
(Ліхтей І. М., С. 199–202; Крижанівський О. П., С. 189–192; Пода­
ляк Н. Г., С. 145–148) та підготувати виступи.
• 1-а група. Управління містами-комунами.
• 2-а група. Відносини між міськими та сільськими комунами.
• 3-я група. Гвельфи і гібелліни.
Відповіді учнів заслуховуються.

50. 50
Папська область
Робота з підручником
Прочитайте текст підручника і на основі отриманої інформації
складіть таблицю «Історія Папської області».
Орієтовний варіант таблиці
Питання Папська область
Географічне
положення
756 р. у центрі Апеннінського півострова виникла
Папська держава. Вона поступово розширювала свої
володіння і в XIII ст. охоплювала значні території
в Середній Італії
Причини розквіту
або занепаду
Наприкінці ХV ст. Папська область перетворилася на
звичайну італійську державу, де папи опинилися
в залежності від кондотьєрів та їхніх загонів. До смут
призводила й Велика схизма. Папи втратили автори­
тет й відмовилися від претензій на верховну владу над
світськими правителями
Форма державно­
го устрою
Республіка
Основні історичні
події
У 1143 р. римські торговці і ремісники за підтримки
рицарства оголосили в Римі республіку. 1155 р. імпе­
ратор Фрідріх Барбаросса придушив повстання
і ліквідував республіку. Владу папи було відновлено.
1347 р. у Римі знову спалахнуло повстання, яке очо­
лив Кола ді Рієнцо
Південна Італія та Сицилія
«Tabula rasa»
Учитель пропонує учням прочитати текст підручника (Ліх­
тей І. М., С. 203–204; Крижанівський О. П., С. 193–194; Пода­
ляк Н. Г., С. 149) і відповісти на питання, записані на дошці. Отри­
мавши відповідь на запитання, учитель витирає його.
1. У результаті якої події утворилося Сицилійське королівство?
2. Що таке «Сицилійська вечірня (вечерня)»?
3. Як у подальшому склалася доля Південної Італії та Сицилії?
Арабська Іспанія. Реконкіста й утворення Іспанського королівства
Розповідь учителя про завоювання Іспанії арабами, становище
іспанських земель у складі Дамаського халіфату та 800-літню бо­
ротьбу за звільнення — Реконкісту. У ході розповіді учителя учні
складають таблицю «Причини і наслідки Реконкісти в Іспанії».
Орієнтовний варіант таблиці
Причини Наслідки
Утиски місце­
вих християн
з боку заво­
йовників
Утворення нових незалежних держав Кастилії, Арагона
і Португалії. У процесі визвольної боротьби виникли міс­
цеві закони, зросла політична роль дворянства та горо­
дян, знать здобула привілеї, що стало основою для форму­
вання станово-представницьких установ — кортесів
ІV. Узагальнення та систематизація знань
1. Якими були причини утворення міст-республік у Північній і Се­
редній Італії?
2. Якими були наслідки Реконкісти в Іспанії?
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника.

51. 51
Клас
Дата
Урок 24
Узагальнення за темою
«Європа. Візантія. Арабський світ»
Мета: повторити й узагальнити матеріал із відповідних тем; розвивати
в учнів вміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, ви­
значати їхню суть, причини та значення, давати характеристику історич-
ним діячам, працювати з джерелами інформації, висловлювати власну
точку зору щодо тих чи інших історичних явищ і подій; сприяти появі в уч-
нів зацікавленості до історичних подій.
Тип уроку: урок систематизації та узагальнення знань.
Обладнання: картки із завданнями і кросворди.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
Методичні рекомендації
Урок проходить у вигляді змагання трьох команд. На початку
уроку вчитель об’єднує учнів у три групи, у кожній з яких визна­
чається капітан.
ІІ. Урок-змагання
Учням пропонується п’ять конкурсних завдань.
Тур 1. Хронологічний
Перевірказнаньучнівзхронологіїтеми.Командиотримуютькарт­
ку із завданням, де пропонується заповнити пропуски в таблиці.
Картка 1
Дата Подія
395 р.
Правління Юстиніана
1204 р.
Битва при Пуатьє
1215 р.
Картка 2
Дата Подія
1066 р.
Скликання парламенту в Англії
1337–1453 рр.
Жакерія
962 р.
Картка 3
Дата Подія
1242 р.
Скликання Генеральних штатів у Франції
1410 р.
Утворення об’єднаного королівства Іспанії
1455–1485 рр.

52. 52
Тур 2. «Історичний портрет»
Завдання: перевірити, як учні засвоїли інформацію про історич­
них осіб з даної теми. Командам пропонується співвіднести імена іс­
торичних осіб та їхні характеристики.
1. Філіпп ІІ А Імператор Священної Римської імперії
з 1152 р., учасник третього хрестового по­
ходу, енергійний борець за підкорення
Італії
2. Філіпп IV Красивий Б Король Франції з 1180 р. Досяг серйозних
успіхів у боротьбі за об’єднання країни
3. Жанна д’Арк В Народна героїня Франції. З її ім’ям пов’я­
зують збереження незалежності Франції.
Спалена за вироком інквізиції в 1431 р.
4. Генріх ІІ Плантагенет Г Король Франції з 1285 р. Скликав перші
Генеральні штати
5. Альфред Великий Д З 1154 р. — король Англії. Одружився
з Елеонорою Аквітанською, чим значно
розширив свої спадкові володіння
6. Вільгельм Завойовник Е Король Англії, який вигнав датчан з країни
7. Фрідріх І Барбаросса Ж З 1035 р. — герцог Нормандії; з 1066 р. —
король Англії. Здійснив норманське заво­
ювання Англії
Відповіді: 1 Б; 2 Г; 3 В; 4 Д; 5 Е; 6 Ж; 7 А.
Тур 3. «Логічний ланцюжок»
Кожна команда отримує картку із завданням. Серед слів на карт­
ках вони повинні викреслити зайві та пояснити свій вибір.
Картка 1
Султан, іслам, Коран, мечеть, саги.
Картка 2
Домен, Генеральні штати, централізована держава, парламент.
Картка 3
Гвельфи, гібелліни, конкіста, реконкіста, дофін.
Тур 4. «Розгадай кросворд»
Команди отримують однакові кросворди. Виграє та команда, яка
першою розгадає кросворд.
1
2
3
4
5
6
У виділених клітинках — «Країна англів» (Англія).
1. Германські племена, які переселилися у Британію. (Сакси)
2. __ троянда прикрашала герб Ланкастерів. (Червона)
3. «__ страшного суду». (Книга)
4. __ троянда прикрашала герб Йорків. (Біла)
5. «Велика __ вольностей». (Хартія)
6. Форма правління в Англії до 1265 р. (Монархія)
ІІІ. Домашнє завдання
Повторити матеріал теми, підготуватися до тематичної роботи.

53. 53
Клас
Дата
Урок 25
Тематичне оцінювання за темами
«Європа. Візантія. Арабський світ»
Мета: перевірити рівень загальноосвітньої підготовки учнів із вивчених
тем згідно з критеріями програми: рівень теоретичних знань дат, фактів,
подій, понять та їх розуміння й використання; перевірити рівень набутих
умінь і сформованих навичок роботи з історичною картою, опису й порів-
няння історичних подій та явищ; оцінити рівень навчальних досягнень уч-
нів з вивчених тем відповідно до державних вимог і мети уроків.
Тип уроку: контролю та перевірки знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Оцінювання та перевірка знань учнів
Завдання 1
Вибрати одну правильну відповідь.
1. Засновником Візантійської імперії був:
А Костянтин І Великий; +
Б Юстиніан І;
В Василь І;
Г Феодосій Великий.
2. Протягом якого часу існувала Візантійська імперія?
А 476–1204 рр.
Б 395–1453 рр. +
В 476–1453 рр.
Г 527–1453 рр.
3. Кому належала верховна влада у Візантійській імперії?
А Раді старійшин;
Б сенату;
В логофесіям;
Г василевсу. +
4. Під час правління якого імператора Візантія досягла найбільшої
могутності?
А Костянтина Багрянородного;
Б Іоанна Цимісхія;
В Лева ІІІ Ісавра;
Г Юстиніана І. +
5. Коли у Візантії було відновлено шанування ікон?
А 843 р.; +
Б 943 р.;
В 726 р.;
Г 743 р.
6. Яку назву отримала імперія, створена хрестоносцями на тери­
торії Візантії?
А Імперія лицарів-християн;
Б Нікейська імперія;
В Малоазійська імперія;
Г Латинська імперія. +

54. 54
7. Яку релігію сповідувала більшість арабів до прийняття ісламу?
А Іудаїзм;
Б християнство;
В язичництво; +
Г буддизм.
8. Що означає поняття «хіджра»?
А Боротьба за іслам з його супротивниками;
Б переселення Мухамеда до Ясріби 622 р.; +
В щоденна молитва мусульманина;
Г обов’язкове омивання опівдні.
9. В якому місті була споруджена перша мечеть?
А Медіна; +
Б Дамаск;
В Ясриб;
Г Мекка.
10. Хто став першим главою Арабської держави та мусульманської
церкви?
А Абу Бакр;
Б Муавія;
В Мухаммед; +
Г Омар.
11. Під час правління якої династії був завойований Піренейський
півострів?
А Аббасидів;
Б Курейшитів;
В Омейядів; +
Г сельджуків.
12. Яку назву отримали юридично оформлені правила поведінки му­
сульман?
А Імам;
Б шаріат; +
В суна;
Г газават.
13. Коли вперше поблизу берегів Британії з’явилися вікінги?
А 500 р.;
Б 400 р.;
В 789 р.; +
Г 753 р.;
14. В якій битві загинув англійський король Гарольд?
А При Йорку;
Б при Кентербері;
В при Гластонбері;
Г при Ґастінґсі. +
15. За часів правління якого короля був убитий архієпископ Кентер­
берійський Томас Баккет?
А Річарда Левове Серце;
Б Генріха ІІ; +
В Едуарда Сповідника;
Г Іоанна Безземельного.
16. Коли та ким була підписана «Велика хартія вольностей»?
А 15 червня 1215р., Іоанном Безземельним; +
Б 15 липня 1215 р., Генріхом ІІ;
В 15 червня 1215 р., Гаральдом;
Г 15 червня 1215 р., Генріхом ІІІ.

55. 55
17. Герб якої королівської династії містив білу троянду?
А Йорків; +
Б Тюдорів;
В Ланкастерів;
Г Плантагенетів;
18. Якого короля називали Святим?
А Філіппа IV;
Б Філіппа ІІ;
В Філіппа VI;
Г Людовіка IX. +
19. Хто з французьких королів завершив об’єднання Франції?
А Людовік Х;
Б Людовік ХIV;
В Людовік ХІ; +
Г Людовік ІХ;
20. Проти якого ордену боровся Філіпп IV Красивий?
А Лівонського ордену;
Б Таємного рицарства хрестового і храму Cв. Соломона; +
В Ордену дому Cв. Марії в Єрусалимі;
Г Ордену вершників Cв. Іоанна.
21. Яка подія сталася в Європі 1346 р.?
А Неврожай;
Б голод;
В чума; +
Г повінь.
22. Що стало причиною повстання селян у 1358 р.?
А Наказ короля про загальну мобілізацію селян;
Б неврожай;
В різке збільшення податків; +
Г полон короля Іоанна.
23. Назвіть дату утворення Священної Римської імперії:
А 843 р.;
Б 936 р.;
В 945 р.;
Г 962 р. +
24. Коли утворився Швейцарський союз?
А 1290 р.;
Б 1292 р.;
В 1291 р.; +
Г 1293 р.
Завдання 2
1. Установіть відповідність, утворивши логічні пари.
1. Битва при Слейсі А 1382 р.
2. скликання Генеральних штатів Б 1328 р.
3. припинення династії Капетингів В 1302 р.
4. страта Жанна де Молле Г 1340 р.
Д 1314 р.
Відповідь: 1 Г; 2 В; 3 Б; 4 Д.

56. 56
2. Установіть відповідність між особою та його характеристикою.
1. Омар А перший заступник пророка
2. Муавія Б засновник династії Омейядів
3. Абулл-Аббас В султан-завойовник
4. Абу Бекр Г засновник Багдада
Д султан, який загинув під час битви на Ко­
совому полі
Відповідь: 1 В; 2 Б; 3 Г; 4 А.
3. Установіть відповідність між датами та подіями.
1. 395 р. А відродження Візантії
2. 532 р. Б повстання «Ніка»
3. 1261р. В утворення Східної Римської імперії
4. 726–843 рр. Г прийняття «Кодексу Юстиніана»
Д боротьба з іконоборцями
Відповідь: 1 В; 2 Б;3 А; 4 Д.
4. Установіть відповідність між ознаками та поняттями.
1. Іслам А війна за віру
2. Коран Б мусульманський храм
3. мечеть В одна з трьох світових релігій, в основі якої лежить
культ Аллаха
4. джихад Г титул феодального правителя, що об’єднував світську
владу з духовною
5. халіф Д головна Священна книга мусульман
Відповідь: 1 В; 2 Д; 3 Б; 4 А; 5 Г.
5. Установіть відповідність між поняттями та визначеннями.
1. Генеральні штати А спадковий титул феодальних володарів
графств на південному сході Франції
2. станова монархія Б селянське повстання
3. дофін В війна Англії та Франції в 1337–1453 рр.
4. Жакерія Г збори представників трьох станів у Франції
5. Столітня війна Д спосіб організації влади, за якою державою
керують король і становий орган
Відповідь: 1 Г; 2 Д; 3 А; 4 Б; 5 В.

57. 57
Клас
Дата
Тема 4. СЛОВ’ЯНИ ТА ЇХ СУСІДИ
Урок 26
Центральна та Східна Європа
Мета: дати учням уявлення про утворення Великоморавської держави,
Угорщини, Польщі та Великого князівства Литовського, боротьбу
слов’янських народів проти Тевтонського ордену; характеризувати істо-
ричних діячів, визначати місце, роль і значення гуситського руху; розви-
вати навички роботи з історичною інформацією; визначати взаємовпли-
ви європейських держав.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Поняття: «унія», «Тевтонський орден», «гуситський рух», «чашники», «та-
борити», «сейм», «шляхта».
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Вивчення нового матеріалу
Робота з картою
Розгляньте карту атласа «Польща та Велике князівство Литовсь­
ке» та «Чехія в ХІV–ХV ст. Гуситські війни», виконайте завдання
і дайте відповідь на запитання.
1. Назвіть столиці Польщі, Великого князівства Литовського, Чехії
та Угорщини.
2. Дайте характеристику географічному положенню цих країн.
3. Назвіть держави, залежні від Польщі, Великого князівства Ли­
товського.
Чеське королівство
Гра «Табула раса»
Учитель пропонує учням опрацювати текст підручника (Ліх­
тей І. М., С .217–219; Крижанівський О. П., С. 201; Подаляк Н. Г.,
С. 178–179) і дати відповідь на запитання, записані на дошці.
1. Коли в Чеській державі було встановлено спадкову королівську
владу?
2. За правління якого короля Чеська держава досягла своєї могут­
ності, а її правитель став німецьким королем?
3. Що таке «Золота булла»?
Ян Гус і гуситські війни
Робота з історичним джерелом
Учні мають прослухати висловлювання Яна Гуса і дати відповіді
на запитання.
З проповіді Яна Гуса
«Клір не навчає, а псує народ своєю розпустою, пов’язаною з ба­
гатством. Так треба вилучити у нього це багатство! Наступники
Христа мають бути бідними, як апостоли».
Ян Гус про церкву та Біблію
«...Хіба можна священикам забороняти читати Закон Божий
чеською чи німецькою? Миряни мають «Отче наш» (який Христос
промовляв єврейською, а Святий Матфій написав єврейською) вчити
чеською, якщо бажають бути врятовані...»

58. 58
1. За що Ян Гус критикував католицьку церкву?
2. Чому вчення Яна Гуса викликало в Чехії широкий народний рух?
Робота з підручником
Учні опрацьовують за підручником питання «Гуситські війни»
і заповнюють таблицю.
Чашники Таборити
Встановлення єдиного для духо­
венства та мирян обряду причастя
хлібом і вином. Символом чашників
стала чаша — посудина для церков­
ного вина. Вимагали проведення
богослужіння чеською мовою
Назва походить від назви укріпле­
ного поселення на горі Табор.
Виступали за державу без короля,
загальна рівність у суспільстві та
скасування селянських повин­
ностей
Завдання
Назвіть основні наслідки, які мали гуситські війни для Чехії.
Угорщина
Робота з картою атласа та підручником
Розгляньте карту атласа, опрацюйте текст підручника та дайте
відповідь на питання.
1. Де утворилося Угорське королівство? Опишіть його географічне
положення.
2. Хто і звідки привів племена угрів до Центральної Європи?
Польське королівство в X–XV ст. Велике князівство Литовське
Робота в групах
1-а група. Використовуючи текст підручника (Ліхтей І. М.,
С. 223–225), дайте відповідь на запитання.
1. Чому Болеслав дістав прізвисько «Хоробрий»?
2. Які території були приєднані до Польської держави за правління
Болеслава Хороброго?
2-а група. Використовуючи текст підручника (Ліхтей І. М.,
С. 223–225), дайте відповіді на запитання.
1. Чому Казимир ІІІ названий Великим?
2. Які реформи провів Казимир ІІІ у Польському королівстві?
3-я група. Використовуючи текст підручника (Ліхтей І. М.,
С. 223–225), дайте відповіді на запитання, з’ясуйте:
1. Хто посідав головне місце у сеймі?
2. Які верстви суспільства мали право брати участь у засіданнях
сейму?
3. Які повноваження мав сейм?
4-а група. Використовуючи текст підручника (Ліхтей І. М.,
С. 223–225), дайте відповідь на запитання.
1. Яка династія була започаткована у Королістві Польському?
2. Чим відзначився польський король Ягайло в управлінні дер­
жавою?
3. У чому полягало значення Грюнвальдської битви?
ІІІ. Закріплення знань
1. Які держави виникають на території Центральної та Східної Єв­
ропи в епоху Середньовіччя?
2. Якими були особливості їхнього розвитку?
ІV. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника.

59. 59
Клас
Дата
Урок 27
Північно-Східна Русь
Мета: ознайомити учнів з характерними ознаками державного управ­
ління, соціальною структурою Псковської та Новгородської республік,
бороть­бою за об’єднання князівств навколо Москви, опором руських
­земельмонгольськомузавоюванню;розвиватинавичкироботизісторич­
ною інформацією, характеризувати історичних діячів, висловлювати
судження щодо позитивних і негативних наслідків завоювань, взаємов-
пливу культур.
Поняття: «централізація», «боярська дума», «віче», «монголо-татарське
ярмо», «ярлик», «баскак».
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
«Хронологічне лото»
Співвіднести дати та події.
Дата Подія
1. 1419–1434 рр. А Грюнвальдська битва
2. 1410 р. Б «Золота булла»
3. 1415 р. В спалення Яна Гуса
4. 1526 р. Г відродження королівської влади в Польщі
5. 1320 р. Д гуситський рух
6. 1222 р. Е Чехія та частина Угорщини увійшли до складу
Австрії
Відповіді: 1 Д; 2 А; 3 В; 4 Е; 5 Г; 6 Б.
Працюємо з історичними персоналіями
1. Професор Празького університету, проповідник, вважав, що свя­
щеники та миряни рівні перед Богом. Звинувачений в єресі та
спалений на вогні. (Ян Гус)
2. Послідовник Яна Гуса, чашник. Стояв на чолі повстанців. Керу­
вав битвами таборитів навіть коли повністю втратив зір. (Ян
Жижка)
3. Перший польський князь, який почав правити одноосібно. Ор­
ганізував декілька походів на Чехію та Русь. Проголосив себе ко­
ролем. (Болеслав І Хоробрий)
4. Відважний воїн, але дуже жорстокий правитель. Об’єднав ли­
товські землі. Прийняв християнство. Воював за незалежність
Литви. (Міндовг)
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Володимиро-Суздальське князівство
Робота з картою
За допомогою карти атласа «Руські князівства в ХІІ–ХІІІ ст.
Монгольська навала» дайте відповіді на запитання та виконайте зав­
дання.
1. Назвіть руські князівства та їх столиці.

60. 60
2. Покажіть напрямки воєнних походів, здійснені проти руських
князівств.
3. Назвіть місце і дату Льодового побоїща.
Розповідь учителя
Учитель розповідає про виникнення і розвиток Володимиро-Суз­
дальського князівства.
Запитання
1. Які території входили до Владимиро-Суздальського князівства?
2. Що сприяло економічному та політичному розвитку князів­
ства?
3. Як на вашу думку, з якою метою Андрій Боголюбський пограбу­
вав Київ?
Великий Новгород
Робота з картою атласа
Розгляньте карти атласа «Руські князівства у XII — XIII ст. Мон­
гольська навала» та «Торгівля, ремесла і культура країн Європи та
Близького Сходу в ХІІІ–ХV ст.» і дайте відповіді на запитання.
1. Охарактеризуйте географічне положення Новгорода.
2. З якими країнами торгували новгородські купці?
Робота в групах
1-а група. На основі тексту підручника дайте відповідь на запи­
тання.
1. Що таке віче, хто і коли його скликав?
2. Яку роль у житті Новгорода відігравало віче?
2-а група. На основі тексту підручника дайте відповідь на запи­
тання.
1. Які виборні посади існували у Новгороді?
2. Які обов’язки були покладені на князя Новгорода?
3-я група. На основі тексту підручника дайте відповідь на питання:
Чому Новгород називають боярською республікою?
4-а група. На основі тексту підручника дайте відповідь на запи­
тання.
1. Де і між ким відбулося Льодове побоїще?
2. Хто очолював військо русичів?
3. Хто і чому здобув перемогу у цій битві?
Монгольська навала, золотоординське ярмо
Робота з картою
За допомогою карти атласа «Руські князівства у XII–XIII ст.
Монгольська навала» дайте відповіді на запитання.
1. Якими були результати походу хана Батия на Північно-Східну
Русь?
2. Як називалася столиця Золотої Орди?
IV. Закріплення знань учнів
1. Чому князі не змогли організувати оборону Русі від монголо-
­татар?
2. Які зміни відбулись на Русі після вторгнення хана Батия на те­
риторію Русі?
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника.

61. 61
Клас
Дата
Урок 28
Утворення та посилення Московської держави
Мета: дати уявлення про виникнення і розвиток Московського князів­
ства; охарактеризувати внутрішню тат зовнішню політику Івана ІІІ, систе-
му державного управління, діяльність московських князів; ознайомити
з основними пам’ятками культури, побутом населення.
Поняття: «боярська дума», «централізація», «кормління», «берестяні гра-
моти», «сказання», «фреска», «ярлик», «баскак».
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
1. Назвіть князів Володимиро Суздальського князівства.
2. Які події пов’язують ім’я Андрія Боголюбського з Києвом?
3. Чому новгородське князівство називали республікою?
4. У чому полягало історичне значення Невської битви та Льодово­
го побоїща?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Початок об’єднання руських земель навколо Москви
Робота з картою
За допомогою карти атласа «Утворення Московського централі­
зованої держави (XIV–XVI ст.)» виконайте завдання.
1. ПокажітьтериторіїМосковськогокнязівствачасівДаниїлаОлек­
сандровича.
2. Назвіть удільні князівства, що увійшли до складу Великого
князівства Московського.
3. Покажіть напрямки походів та місця найважливіших битв русь­
ких князів.
4. Покажіть напрямки походів монгольських ханів на Москву.
Гра «Tabula rasa»
Опрацювавши текст підручника, виконайте завдання.
1. Розкажіть про організацію армії монголів.
2. Назвіть території, завойовані монголами.
3. Охарактеризуйте систему панування монголів на завойованих те­
риторіях.
4. У чому полягали переваги монгольського війська порівняно з вій­
ськом русичів?
Московське князівство за Івана ІІІ
Робота в групах
Опрацювавши текст підручника, групи мають підготувати пові­
домлення.
• 1-а група. Зовнішня політика Івана ІІІ.
• 2-а група. Внутрішня політика Івана ІІІ. Управління державою.
За результатами виступу груп учні складають таблицю «Діяль­
ність князя Івана ІІІ».

62. 62
Зміст
завдання
Зміст відповіді
Зовнішня
політика
Приєднав князівства: Ярославське, Рязанське, Новгород­
ське, а також Карелію, верхів’я Ками, Приуралля. Вів війни
з Литвою за білоруські та українські землі, підкорив Вязем­
ське та Чернігово-Сіверське князівств. Звільнення від ор­
динського ярма
Внутрішня
політика
Посилення влади московського князя. Ухвалення Судебни­
ка 1497 р. Посилення закріпачення селян. Створено систему
управління: великий князь — боярська дума — намісники
Повалення монгольського ярма
Робота з підручником
Опрацювавши текст підручника, дайте відповідь на запитання.
1. Між ким відбулась битва на Куликовому полі?
2. Хто очолював військо русичів та монголів?
3. Яке мала значення Куликовської битви для розвитку Москов­
ського царства?
Повсякденне життя
Робота в групах
Учитель об’єднує учнів у дві групи.
• 1-а група. На основі тексту підручника опишіть повсякденне
життя знатних людей Московського князівства.
• 2-а група. На основі тексту підручника опишіть повсякденне
життя простих людей Московського князівства.
Культура Московського князівства
Вислухавши розповідь учителя та використовуючи матеріал підруч­
ника, учні складають таблицю «Культура Московського князівства».
Пропонований варіант таблиці
Галузь
культури
Досягнення
Літописання На початку XV ст. з’явився видатний твір — Троїцький
літопис. У середині XV ст. у Москві був складений пер­
ший руський «Хронограф» — коротка всесвітня історія
Усна народна
творчість
Билини про Іллю Муромця, Альошу Поповича, Добриню
Никитича. Мужність і вільнолюбство новгородців ос­
півували билини про Садка і Василія Буслаєва
Музика «Оповідь про град Кітеж», пісня про Щелкана розповідали
про подвиги руських людей у боротьбі із завойовниками
Література «Слово про погибель Руської землі», «Сказання про Ма­
маєве побоїще», «Задонщина», «Ходіння за три моря»
Афанасія Нікітіна
Живопис Фресковий живопис, іконописці Феофан Грек та Андрій
Рубльов
Архітектура Дмитрій Донськой спорудив білокам’яний Кремль,
­Успенський та Благовіщенський собори
ІV. Закріплення знань учнів
1. Чому Москва стає новим політичним центром Північно-Східної
Русі?
2. Що означає політика «збирання руських земель»?
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника.

63. 63
Клас
Дата
Урок 29
Туреччина
Мета: дати уявлення про завойовницькі походи турків-сельджуків, оха-
рактеризувати Османську державу, розвивати в учнів навички роботи
з історичною інформацією, застосування набутих знань.
Поняття: «турки-сельджуки»,«яничари», «султан», «шейх», «візир».
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
1. Співвіднесіть дати та події.
1. 1380 р. А кінець ординського панування
2. 1480 р. Б перша згадка про Москву
3. 1462 р. В початок правління Івана ІІІ
4. 1147 р. Г Куликовська битва
Відповіді: 1 Г; 2 А; 3 В; 4 Б.
2. До імен історичних діячів доберіть характеристики.
1. Андрій Рубльов А Тверськой купець побував у Персії та Індії.
Написав книгу про свої мандри
2. Афанасій Нікітін Б Прийняв чернечий постриг, написав ікону
«Трійця»
3. Іван ІІІ В Російський князь, який не відзначився во­
йовничістю, був хитрим і вертким. Мав прі­
звисько від назви мішка з грошима
4. Іван Калита Г Хоробрий воїн. Розумний. Наказав «будува­
ти град Москву камен». Здобув значну пере­
могу над Ордою
5. Дмитро Донськой Д Князь, який остаточно підпорядкував Нов­
город владі Москви, прийняв титул «госуда­
ря всія Русі». Звільнив руські землі від ор­
динського ярма
Відповіді: 1 Б; 2 А; 3 Д; 4 В; 5 Г.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Перші турецькі держави
Вислухавши розповідь учителя про турків-сельджуків, учні ма­
ють дати відповіді на запитання.
1. Хто такі сельджуки? Звідки вони прийшли в Малу Азію?
2. Хто такі «невірні»? Що вони робили в Малій Азії?
3. Що можна сказати про господарство сельджуків?
4. Яким було управління Сельджуцьким султанатом?
5. Хто об’єднав сельджуків під своєю владою?
Метод «Мозковий штурм»
У чому полягала причина перемог турків-османів?

64. 64
Завоювання османських султанів у Європі та Азії
Робота з картою
Використовуючи карту атласа «Утворення Османської держави.
Завоювання османських султанів (ХIV–XVI ст.)», виконайте зав­
дання.
1. Назвіть держави, завойовані турками-османами.
2. Назвіть васальні території імперії Османа.
3. Назвіть місця найважливіших битв.
Робота зі схемою
На основі тексту підручника та даних, отриманих з атласа,
складіть схему «Завоювання Османської імперії ХIV — сер. XVI ст.».
Пропонований варіант схеми
Османська імперія
Європа Азія Африка
Болгарія
Сербія
Молдавія
Валахія
Угорщина
Месопотамія
Вірменія
Грузія
Сирія
Аравія
Єгипет
Алжир
(Згодом вся Північна Африка,
окрім Марокко)
Утворення Османської імперії
Робота в групах з текстом підручника та ілюстраціями.
Учитель ділить клас на три групи. На основі тексту підручника
учні мають дати відповідь на запитання.
1-а група
1. Яке значення для турків мало завоювання Константинополя?
2. Які реформи здійснив Мехмед ІІ?
4. Як захоплення турками Константинополя вплинуло на розвиток
міжнародних відносин?
2-а група
1. Які країни і чому вдалося завоювати туркам в Європі?
2. Яке значення для християнського світу мало захоплення турка­
ми Константинополя?
3-я група
1. Яку роль виконував візир в Османській імперії?
2. Які ще державні чини були найголовнішими в Османській імпе­
рії?
IV. Закріплення знань
1. Чому туркам-сельджукам вдалося закріпитися на території Ві­
зантійської імперії?
2. Яким чином утворилась Османська імперія?
3. Як змінилась політична ситуація в Південно-Східній Європі піс­
ля утворення Османської імперії?
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника.

65. 65
Клас
Дата
Тема 5. Індія. Китай
Урок 30
Індія
Мета: дати уявлення про процесс формування Делійського султанату,
визначити характерні ознаки державного управління, соціальну структу-
ру суспільства, рівень розвитку культури та її вплив на світову культуру;
з’ясувати позитивні та негативні наслідки завоювань.
Поняття: «імперія Гуптів», «Делійський султанат», «Великий Могол»,
«касти», «варна», «раджа».
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Враховуючи, що в 6 класі учні вже познайомилися з історією Ін­
дії, вони мають пригадати цей матеріал і дати відповіді на запитання.
1. Як географічні умови впливали на заняття стародавніх індій­
ців?
2. Назвіть найдавніші міста на річці Інд.
3. Які релігії були поширені в Індії?
4. Як і коли виник буддизм? Згадайте основні положення буддизму.
5. Що таке касти, варни?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Імперія Гуптів
Розповідь учителя
Розповідь учителя про утворення в 320 р. імперії Гуптів та її розпад.
1. Яким було управління в індійських князівствах?
2. Чому Індія не була єдиною державою?
Делійський султанат
Робота з картою
Розгляньте карту атласа «Індія. Китай» і виконайте завдання.
1. Покажіть територію Делійського султанату на початку ХІІІ ст.
2. Укажіть столицю цієї держави.
3. Хто і коли завоював територію Індії?
Робота з підручником
Опрацюйте текст підручника (Ліхтей І. М., С. 259; Крижанів­
ський О. П., С. 237; Подаляк Н. Г., С. 216) і дайте відповідь на запи­
тання.
1. Чому наприкінці XIV відбувався процесс скорочення території
Делійського султанату?
2. Що спричинило розпад Делійського султанату?
Касти. Общини
Робота з таблицею
Учні, вислухавши розповідь учителя, а також за допомогою під­
ручника складають таблицю «Варни і касти в Індії».

66. 66
Варни Касти
Брахмани жерці, вчителі, наставники, вчені
кшатрії військові, державні урядовці, світська знать, аристократія
вайшьї купці, скотарі, лихварі, землероби
шудри чинбарі, ткачі, пастухи, прачки, торговці, музиканти
Запитання
1. Яка з варн, на ваш погляд, була найчисельнішою?
2. Хто належав до варни кшатріїв?
3. Як на внутрішньополітичне становище Індії впливав той факт,
що індійські царі та воїни належали до однієї варни?
4. Як називалася група населення, яка не входила до жодної вар­
ни?
5. Чим індійські селяни відрізнялися від європейських?
Релігійне життя. Звичаї та традиції
Робота в групах
Клас ділиться на три групи, які, використовуючи текст підруч­
ника, мають. дати відповідь на запитання.
• 1-а група. Які моральні чесноти цінувалися в індуїзмі? (Ліх­
тей І. М., С. 259–262)
• 2-а група. Які моральні чесноти цінувалися в буддизмі? (Ліх­
тей І. М., С. 259–262)
• 3-я група. У чому полягає оригінальність звичаїв та традицій ін­
дійців? (Ліхтей І. М., С. 259–262)
Наука і культура
Робота з таблицею
На основі тексту підручника скласти в зошитах таблицю «Досяг­
нення індійців в галузі науки та культури».
Галузь Досягнення
Наука Індійські (арабські) цифри, десятинна система числення,
дії з дробами, астрономія, медицина, особливо лікування
цілющими травами
Література Санскрит — ХІІ ст. — розмовна й письмова мова. Поезія: Ка­
бір та Калідаса (п’єса «Шакунтала»), твори на релігійно-
­міфологічні сюжети індуїзму, епічна поезія раджпутів —
­індійських рицарів, які оспівували боротьбу з мусульманами
Архітектура Храм в Аджанті, Тадж-Махал, скульптура
Театральне
мистецтво
Придворний — для вишуканої та високоосвіченої публіки
і народний — театр масок і ляльок. Вистави останнього про­
ходили переважно просто неба. Гра акторів супроводжува­
лась музикою і танцями
IV. Закріплення знань учнів
1. Що являла собою Індія до монгольського завоювання?
2. Які зміни відбулися в Індії після утворення імперії Великих Мо­
голів?
3. Назвіть культурні здобутки індійського народу, які стали на­
дбанням світової культури.
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника.

67. 67
Клас
Дата
Урок 31
Китай
Мета: з’ясувати характерні ознаки державного управління, соціальної
структури суспільства Китайської держави, ознайомитися з досягнення-
ми китайської культури; розвивати навички роботи з історичною картою,
висловлювати судження щодо позитивних і негативних наслідків завою-
вань, взаємовпливу культур.
Поняття: «Великий шовковий шлях», «конфуціанство», «даосизм», «па-
года».
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Яку річку називали «горем Китаю» або «мандрівною»? Чому?
2. Назвіть найвеличнішу у світі споруду, збудовану в Китаї.
3. Які винаходи й відкриття подарували китайці людству?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Імперія Цзінь
Робота з підручником
Опрацюйте текст підручника (Ліхтей І. М., С. 267–270; Подаляк
Н. Г. , С. 222 –223) і дайте відповіді на запитання.
1. Що являло собою китайське суспільство танського періоду?
2. Що стало причиною селянського повстання? Які мало наслідки?
Монгольське ярмо
Робота зі схемою
Опрацюйте текст підручника (Ліхтей І. М., С. 268; Подоляк Н. Г.,
С. 223) та на основі отриманої інформації складіть схему «Причини
повстання червоних пов’язок у Китаї».
Пропонований варіант схеми
Причини повстання червоних пов’язок
Ставлення до китайського населення як до неповноцінного
Чиновницькі посади обійняло прийшле населення
Величезні побори на утримання монгольського війська
Неврожайні роки та великі паводки Хуанхе
Завдання
Назвіть наслідки повстання «червоних по­в’язок».
Китай після повалення монгольського ярма
Робота в парах
• 1-й учень. Внутрішня політика Чжу Юаньчжан. (Ліхтей І. М.,
С. 271–272)
• 2-й учень. Зовнішня політика Чжу Юаньчжан. (Ліхтей І. М.,
С. 271–272)
Учитель заслуховує одну пару і заповнює таблицю.

68. 68
Орієнтовний варіант таблиці
Внутрішня політика Зовнішня політика
Конфісковано володіння монголів.
Відновлено зрошувальну систему.
За селянами законодавчо закріплю­
валася земля. Скасовано рабство.
Створено військові поселення. Всю
повноту влади зосередив у своїх
­руках імператор
Династія Мін вела активні завойов­
ницькі війни, підкорила Тибет
і В’єтнам. Регулярно здійснювали­
ся морські експедиції до Індокитаю,
Індонезії, Індії, Східної Африки
з метою встановлення дипломатич­
них і торгових зв’язків
Суспільство, державне управління
Робота в групах
Учитель ділить клас на три групи. Кожна група отримує завдан­
ня за підручником (Ліхтей І. М., С. 272–273).
• 1-а група. На основі тексту підручника визначте права та обо­
в’язки чиновників.
• 2-а група. На основі тексту підручника визначте права спадкової
аристократії.
• 3-я група. На основі тексту підручника визначте права і обов’язки
вільних селян і ремісників.
Результати роботи учні заносять у зошити.
Звичаї та традиції
Гра «Табула раса»
Учитель на дошці записує питання для учнів і пропонує учням за
допомогою тексту підручника дати на них відповідь.
1. Що становило основу економіки Китаю?
2. Які культури вирощували китайці?
3. Які продукти харчування входили до раціону китайців?
4. Опишіть одяг китайців.
5. Яким був будинок китайця?
6. Які свята були найбільш популярні в Китаї?
Релігійне життя. Культура
Робота в групах
Учитель ділить клас на три групи. За допомогою підручника групи
готують виступи.
• 1-а група. Релігії Китаю.
• 2-а група. Особливості розвитку освіти та науки в Китаї.
• 3-я група. Особливості розвитку літератури та мистецтва.
Результати роботи учні заносять до таблиці в зошити.
Релігія Китаю Освіта, наука Література, мистецтво.
Буддизм,
конфуціан­
ство,
даосизм;
культ предків
Створена мережа шкіл та
система державних іспи­
тів для підготовки уря­
довців. Розвинена астро­
номія. Створено перші
енциклопедії з сільсько­
го господарства. Розви­
нена медицина. Робили
щеплення від віспи
Золоте століття поезії. Поети:
Лі Бо, Ду Фу. Історичні романи
«Три царювання», «Річкові за­
воді», літописи. Архітектура —
пагоди, живопис на папері, шов­
ку, дереві, камені; пейзаж —
«гори і води». Каліграфія —
мистецтво красиво писати;
високий рівень розвитку ремесел
ІV. Закріплення знань учнів
1. Як вплинуло на розвиток Китаю монгольське завоювання?
2. Порівняйте культуру Китаю та Індії.
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника.

69. 69
Клас
Дата
Урок 32
Узагальнення за темами
«Слов’яни та їх сусіди» та «Індія. Китай»
Мета: повторити й узагальнити матеріал із відповідних тем; розвивати
в учнів вміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, ви­
значати їхню суть, причини та значення, давати характеристику історич-
ним діячам, працювати з джерелами інформації, висловлювати власну
точку зору щодо тих чи інших історичних явищ і подій; сприяти вироблен-
ню в учнів зацікавленості до історичних подій.
Тип уроку: урок систематизації та узагальнення знань.
Обладнання: підручник, картки із завданнями, кросворд.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
Методичні рекомендації
Урок проходить у вигляді змагання трьох команд. На початку
уроку вчитель об’єднує учнів у три групи, у кожній з яких визна­
чається капітан.
ІІ. Основна частина уроку
Учням пропонуються конкурсні завдання.
1 тур. Хронологічний
Перевірказнаньучнівзхронологіїтеми.Командиотримуютькарт­
ку із завданням, де пропонується заповнити пропуски в таблиці.
Картка 1
Дата Подія
1389 р.
Грюнвальдська битва
1419–1434 рр.
Завоювання турками Константинополя
Картка 2
Дата Подія
Куликовська битва
1206–1526 рр.
Столицю Китаю перенесено до Пекіна
1351 р.
Картка 3
Дата Подія
Стояння на р. Угра — завершення монгольського панування
1240 р.
Кревська унія
1242 р.
Тур 2. «Історичний портрет»
Командам пропонується дібрати до імен історичних осіб їхні ха­
рактеристики (завдання однакові).

70. 70
1. Ян Гус А Князь московський, великий князь володи­
мирський. Сприяв зростанню та посиленню Мос­
ковського князівства
2. Андрій Бо­
голюбський
Б Видатний діяч чеської історії. Виступав проти ні­
мецького панування й засилля католицької церкви
3. Олександр
Невський
В Першим з російських князів привласнив собі титул
князя «всія Русі». Розширив кордони Московсько­
го князівства, захопив і зруйнував Київ у 1169 р.
4. Іван ІІІ
Калита
Г Новгородський князь, що здобув перемогу над шве­
дами у гирлі Неви, розбив лицарів Тевтонського
ордену під час Льодового побоїща
5. Мамай Д Засновник Османської держави
6. Осман Е Правитель Золотої орди, організатор походів на
руські землі, зазнав поразки під час Куликовської
битви
7. Рубльов
Андрій
Ж Учень Феофана Грека, прийняв чернечий постриг,
написав ікону «Трійця»
Відповіді: 1 Б; 2 В; 3 Г; 4 А; 5 Е; 6 Д; 7 Ж.
Тур 3. «Текст з пропусками»
Команда 1. Чехія на заході мала кордони зі (Священною Рим­
ською імперією), і німецькі (імператори) неодноразово намагалися
підпорядкувати її собі. (Чеські) королі були змушені принести клят­
ву васальної вірності німецьким імператорам, і (Чехія) увійшла до
складу Священної Римської імперії. У середині ХIV ст. чеський ко­
роль став одночасно (імператором) Священної Римської імперії під
ім’ям ( Карла ІV).
Команда 2. За часів роздробленості Русі на території Північно-
Східної Русі утворилося (Володимиро-Суздальське князівство). Пер­
шим самостійним князем у ньому став (Юрій Долгорукий). Своє
прізвисько він отримав тому, що намагався захопити навіть такі да­
лекі від Суздаля міста, як (Київ і Новгород). На часи князювання
Юрія Долгорукого припадає перша згадка про (Москву).
Команда 3. У ХІІІ ст. в Малій Азії під владою правителя (Османа)
утворилася держава турок, які називали себе турками-османами.
Глава цієї держави почав називати себе (султаном). З невеликої дер­
жави незабаром утворилася величезна (імперія). Європейські держа­
ви знов рушили в (хрестові походи), але тепер проти турків.
Тур 4. «Логічний ланцюжок»
Кожна команда отримує картку із завданням. Серед слів на карт­
ках вони повинні викреслити зайві та пояснити свій вибір.
Картка 1
Індія, імперія Гуптів, касти, індуїзм, конфуціанство. (Конфу-
ціанство — релігія Китаю)
Картка 2
Китай, династія Тан, порох, буддизм, Бабур. (Засновник імперії
Моголів в Індії — Бабур)
Картка 3
Туреччина, ярлик, яничари, Сельджуцький султанат, Андрій
Боголюбський. (Андрій Боголюбський — російський князь)
ІІІ. Домашнє завдання
Повторити матеріал тем «Слов’яни та їх сусіди» та «Індія. Ки­
тай», підготуватися до тематичного оцінювання.

71. 71
Клас
Дата
Урок 33
Тематичне оцінювання за темами
«Слов’яни та їх сусіди» та «Індія. Китай»
Мета: перевірити рівень загальноосвітньої підготовки учнів із вивчених
тем згідно з критеріями програми: рівень теоретичних знань дат, фактів,
подій, понять та їх розуміння й використання; перевірити рівень набутих
умінь і сформованих навичок роботи з історичною картою, опису й порів-
няння історичних подій та явищ; оцінити рівень навчальних досягнень уч-
нів з вивчених тем відповідно до державних вимог і мети уроків.
Тип уроку: контролю та перевірки знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Оцінювання та перевірка знань учнів
Завдання 1
Вибрати одну правильну відповідь.
1. До західної гілки слов’янських народів не належать:
А болгари; +
Б словаки;
В чехи;
Г поляки.
2 . У Грюнвальдській битві було завдано поразки __ :
А гуситам;
Б Угорському королівству;
В Польщі;
Г Тевтонському ордену. +
3. Якого року до Північно-Східної Русі вторглися монголо-татари?
А 1223 р.;
Б 1216 р;
В 1237 р; +
Г 1240 р.
4. Хто з володимиро-суздальських князів 1669 р. зруйнував Київ?
А Олександр Невський;
Б Юрій Долгорукий;
В Андрій Боголюбський; +
Г Всеволод Велике Гніздо.
5. Верховна влада в Новгороді належала __ :
А загальноміському вічу; +
Б князю;
В тисяцькому;
Г новгородському архієпископу.
6. Початок об’єднання земель навколо Москви поклав __ :
А Дмитро Донськой;
Б Іван Калита; +
В Симеон Гордий;
Г Андрій Боголюбський.
7. Битва на Куликовому полі сталася:
А 1382 р;
Б 1380 р; +
В 1378 р;
Г 1340 р.

72. 72
8. Битва на Косовому полі поклала початок завоюванню:
А Болгарії;
Б Валахії;
В Сербії; +
Г Візантії.
9. Держава монголо-татар, до складу якої увійшла Київська Русь,
називалася __ :
А Сельджуцький султанат;
Б Золота Орда; +
В Монгольська імперія;
Г Піднебесна імперія.
10. Китайський алфавіт складається __ :
А з ієрогліфів; +
Б із літер;
В з клинопису;
Г піктограм.
11. Основна релігія Індії — __ :
А індуїзм;
Б буддизм; +
В конфуціанство;
Г християнство.
12. Уперше сельджуки з’явилися на території Візантії у __ :
А ХІ ст; +
Б ХІІ ст;
В Х ст;
Г ІХ ст.
Завдання 2
Установити відповідність, утворивши логічні пари.
1. Афанасій Нікітін А Московський князь, що розбив монголо-
татар
2. Олександр Невський Б Купець, автор книги «Ходіння за три моря»
3. Дмитрій Донськой В Новгородський князь, що розбив швед­
ських та німецьких лицарів
4. Сергій Радонезький Г Видатний художник, автор ікони
­«Трійця»
5. Мілош Обіліч Д Сербський воїн, який смертельно поранив
султана Мурада
6. Андрій Рубльов Е Засновник Троїце-Сергієвого монастиря
Відповіді: 1 Б; 2 В; 3 А; 4 Е; 5 Д; 6 Г.
Завдання 3
Співвіднести ознаки та поняття.
1. Ярлик А замкнена суспільна група, члени якої пов’язані
­походженням заняттям і правовим становищем
2. яничар Б військово-аристократична еліта індійського суспіль­
ства, яка займалася винятково військовою справою
3. раджпути В турецький піший воїн, що вирізнявся під час війни
особливою жорстокістю
4. каста Г грамота на князювання, яку надавав хан Золотої
­Орди руським князям
Відповіді: 1 Г; 2 В; 3 Б ; 4 А.