«Всесвітня історія» підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Пометун О. І., Малієнко Ю. Б., Дудар О. В.)4.pdf

Олена Пометун, Юлія Малієнко, Ольга Дудар
В
сесвiтня
iсторiя
7
2024
О
лена
П
ометун,
Ю
лія
М
алієнко,
О
льга
Д
удар
IÑÒÎÐIß
IÑÒÎÐIß
ÑÅÑÂIÒÍß
ÑÅÑÂIÒÍß
Â
ISBN 978-966-983-473-7
9 789669 834737
7
ÊËÀÑ

РАННЄ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (V — кінець ІХ ст.)
Велике переселення народів (ІV—VІІ ст.). Падіння Західної Римської імперії (476 р.).
Утворення варварських королівств. Християнізація Європи
Східна Римська
імперія
(Візантія)
Арабські
халіфати
Франкська
держава
Англія,
Франція,
Німеччина
Італія,
Іспанія
Держави
Центральної
і Південної Європи
Україна Індія,
Китай
Велике розселення слов’ян
Піднесення
за Юстиніана
(VІ ст.)
Початок правління
Македонської
династії
Мухаммад
Початок
мусульманського
літочислення
(622 р.)
Арабські завоювання
Створення
Арабського халіфату,
династія Омейядів
(VII—VIII ст.)
Утворення
Франкської
держави
Процес
становлення
держав
Поява італійських
торговельних
республік
Іспанія —
початок Реконкісти
Перші слов’янські
держави
Виникнення
слов’янської
писемності
Кирило і Мефодій
Заснування Києва
Утворення
Русі-
України
Правління князів
Олега, Ігоря,
Святослава,
княгині Ольги
Китай
Династія Тан
Індія
Храмова
печера
Аджанта
Проголошення імперії
(800 р.)
Карл Великий
Верденський договір
(843 р.)
Походи вікінгів (VІІІ–ХІ ст.)

ДЕРЖАВНИЙ ГIМН УКРАЇНИ
Музика Михайла Вербицького
Слова Павла Чубинського
Ще не вмерла України i слава, i воля,
Ще нам, браття молодiї, усмiхнеться доля.
Згинуть нашi ворiженьки, як роса на сонцi.
Запануєм i ми, браття, у своїй сторонцi.
Приспiв:
Душу й тiло ми положим за нашу свободу,
I покажем, що ми, браття, козацького роду.

Київ
Видавничий дім «Освіта»
2024
Підручник для 7 класу
закладів загальної середньої освіти
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
Олена Пометун, Юлія Малієнко, Ольга Дудар
IÑÒÎÐIß
IÑÒÎÐIß
ÑÅÑÂIÒÍß
ÑÅÑÂIÒÍß
Â

УДК 94(100)*кл7(075.3)
П56
© Пометун О. І., Малієнко Ю. Б.,
Дудар О. В., 2023
© Видавничий дім «Освіта», 2024
Пометун О. І.
П56 Всесвітня історія : підруч. для 7 класу закладів за-
гальної середньої освіти / О. І. Пометун, Ю. Б. Малі-
єнко, О. В. Дудар. — К. : Видавничий дім «Освіта»,
2024. — 224 с. : іл.
ISBN 978-966-983-473-7.
УДК 51*кл7(075.3)
Підручник розроблено за модельною навчальною програмою
«Всесвітня історія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти
(авт. Пометун О. І., Ремех Т. О., Малієнко Ю. Б., Мороз П. В.)
ISBN 978-966-983-473-7
(наказ Міністерства освіти і науки України від 05.02.2024 №124)
ВИДАНО ЗА РАХУНОК ДЕРЖАВНИХ КОШТІВ. ПРОДАЖ ЗАБОРОНЕНО

3
ШАНОВНІ СЕМИКЛАСНИКИ І СЕМИКЛАСНИЦІ!
Цього року ви знову вирушаєте в історичну подорож, тепер —
у світ середньовіччя. А подолати цей шлях допоможе підручник,
який ви тримаєте в руках. Упевнені, що вас, як і всіх дослідників
і дослідниць, чекають відкриття та несподівані враження.
У підручнику ви побачите рубрики, знайомі вам з минулого
року. запрошує вас до колективного обгово-
рення. пропонує попрацювати самостійно, у парах
чи групах та зробити власні висновки і відкриття.
містить запитання і завдання, які виконуються під час опрацю-
вання тексту. покаже, як ви засвоїли новий мате-
ріал. Запитання тут поділено на дві частини: спочатку подано про-
стіші, а потім відокремлено складніші. містить
завдання на вибір, які можна виконати вдома. Узагальнюємознання
й уміння за розділом запрошує до участі в навчальному проєкті, що
підсумовує розділ курсу.
У підручнику вам траплятимуться виділені слова: поняття
жирним шрифтом у рамках потрібно запам’ятати і вміти їх пояс-
нювати; імена та назви, які допоможуть відтворити історичну роз-
повідь, виділено жирним курсивом.
До підручника розроблено цифрові додатки.
Перейди за покликанням
http://inform1.yakistosviti.com.ua/istoriia/7-klas
https://vse.ee/cfww
або зіскануй QR-код
Бажаємо успіхів!

4
1. Середньовіччя як період розвитку людства
ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Раніше середньовіччя називали «темними віками», кроком назад порівняно
з високою культурою античності. Проте нині образи середньовічних королів,
прекрасних дам, вікінгів, рицарів і підприємливих містян ви знайдете у чис-
ленних книгах, фільмах і комп’ютерних іграх. Як ви думаєте, чи можна упере-
джено ставитись до будь-якого історичного періоду? Чому?
ДОСЛІДІТЬ
1. Пригадайте вивчений торік матеріал, уставте пропущені в тексті слова й
запишіть текст у зошит.
Історія стародавнього світу — частина ... історії, яка вивчає ...
період у минулому людства. Вона охоплює період від ... первісних
людей (бл. 2,5 млн років тому) до ... Римської імперії (476 рік). Це
... і ... період в історії людства.
Довідка: найдовший, поява, найдавніший, падіння, всесвітня, перший.
§
ДОСЛІДІТЬ
Вступ

§ 1. Середньовіччя як період розвитку людства
5
2. Працюючи зі стрічкою часу в зошиті, позначте століття, у якому завер-
шився період історії стародавнього світу й почалася нова доба — серед-
ньовіччя, що вивчатимете цього навчального року.
Наша ера
(від Різдва Христового)
I II
II III
III IV
IV V
V VI
VI VII
I тисячоліття до н. е.
VIII
VII
VIII IX
IX XI
XI XII
XII XIII XIV XV XVII
XVI XIX XXI
XX
XVIII
X
X I
I тисячоліття II тисячоліття
До нашої ери
(до Різдва Христового)
3. Визначте, які із зображених пам’яток ілюструють історію стародавнього
світу, а які – середньовіччя. Поясніть свій вибір.
1 2
3 4 5
1. Що вивчає історія середніх віків
ПОМІРКУЙТЕ
Чому доба всесвітньої історії V–XV ст. отримала назву «середні віки»?
Досліджуючи всесвітню історію, ми дізнаємося про минуле та
неповторний досвід різних країн і народів. Торік ти ознайомився/

Вступ
6
ознайомилася з першим періодом всесвітньої історії — історією
стародавнього світу. Із занепадом Римської імперії наприкінці
V ст. розпочинається новий період — середні віки, або середньо-
віччя (V–XV ст.).
Назва «середні віки», можливо, здається тобі дещо дивною:
чому — «середні»? Вперше цю назву почали вживати італійські
мислителі наприкінці епохи се-
редньовіччя. Палкі прихильники
античності, вони створили яскра-
ву культуру Відродження. А от пе-
ріод V–XV ст. вважали «темним»,
часом варварства, війн і руйну-
вання храмів.
Тож досить довго епоху між
античністю та Відродженням називали «середніми віками». Так
сформувалася негативна оцінка цього періоду. І зараз для деяких
людей поняття «середньовіччя» є синонімом жорстокості й зане-
паду культури.
Однак війни й лихоліття притаманні будь-якому історичному
періоду. А в часи середньовіччя формувалися державність, місь-
ка культура й поширювалося християнство в Європі, розвивались
давні цивілізації Індії та Китаю, виникла нова світова релігія —
іслам. У цей період було відкрито школи й університети, зведено
величні храми й собори, здійснено багато наукових відкриттів.
Тож нині середні віки продовжують надихати представників
і представниць світу мистецтва, літератури й кіно.
2. Які періоди виокремлюють в історії
середньовіччя
Знайдіть у кожному періоді середньовіччя інформацію про Україну. Поставте
до неї запитання.
Історія середньовіччя вивчає коротший проміжок часу, ніж іс-
торія стародавнього світу. Втім, тисячоліття — це тривалий шлях,
протягом якого в житті людей та їхніх спільнот відбулися важливі
зміни. Для їх розуміння історики виокремлюють у середньовіччі
три періоди.
Історія середніх віків — пері-
од історії, який тривав від падін-
ня Західної Римської імперії (кі-
нець V ст.) до початку відкриття
європейськими мореплавцями
Америки та інших земель на-
прикінці XV ст.

§ 1. Середньовіччя як період розвитку людства
7
Перший
період Раннє середньовіччя (кінець V — кінець ІХ ст.) — пе-
рехід від античності й варварства до нових суспільних
відносин і держав, час Великого переселення слов’ян,
становлення на теренах сучасної України племінних
князівств і союзів
Другий
період
Зріле (високе) середньовіччя (Х–ХІІІ ст.) — період роз-
витку середньовічного суспільства, Русі-України, час
розквіту ремесел, торгівлі, розбудови країн і міст, за-
гального господарського піднесення
Третій
період
Пізнє середньовіччя (XIV–XV ст.) — доба зміцнення
європейських держав, переходу руських земель до складу
інших держав, час відкриттів і винаходів. Цей період ще
називають «осінню середньовіччя»
3. Якими є джерела вивчення історії
На основі тексту закінчіть речення:
• Речові історичні джерела — це ... . До них належать ... .
• Етнографічні джерела — це ... . До них належать ... .
• Зображувальні джерела — це ... . Серед них ... .
На відміну від часів стародавнього світу, джерел з історії се-
редньовіччя збереглося більше. У багатьох музеях світу й донині
зберігаються знаряддя праці, зброя, монети, меблі, посуд тощо.
У деяких містах України та Європи можна відвідати середньовічні
церкви та собори, замки й навіть квартали будинків, які розпові-
дають про життя людей, що колись тут вирувало.
Проте речових історичних джерел збереглося недостатньо, тож
учені досліджують численні писемні історичні пам’ятки: докумен-
ти, хроніки, де, як правило, викладено події від створення світу
й до часів, коли жив і відтворював події хроніст. А ще у середньо-
віччі в Європі було винайдено книгодрукування, тож друковані
книги доповнюють писемні пам’ятки цього періоду.
Багато цікавого про життя людей того часу можуть розповісти
зображувальні джерела, насамперед твори мистецтва: книжко-

Вступ
8
ві мініатюри та гравюри, візерунки на килимах, картини, ікони,
фрески, статуї та вітражі в соборах.
Для вивчення історії середньовіччя цінними є усні пам’ятки,
зокрема: старовинні народні перекази (наприклад, ірландські та
скандинавські саги), народні пісні, балади, казки.
Відлуння середньовічної доби знаходимо в етнографічних
пам’ятках і народних святах, обрядах, дитячих забавах, бачимо
в одязі чи предметах хатнього вжитку. Різноманітні етнографічні
матеріали містять також записи очевидців і мандрівників.
ДОСЛІДІТЬ
Уявіть себе вченими-істориками, які вивчають пам’ятки епохи видатного ді-
яча середньовіччя Карла Великого. Оберіть одну з них і розкажіть, до якого
виду історичних джерел вона належить та про що може розповісти.
1 2 3
1. К. Шойрен. Портрет Кар-
ла Великого з модел-
лю Палатинської капели
(1825 р.)
2. Статуя Карла Великого у
Франкфурті, Німеччина.
Сучасне фото
3. «Євангелістерій», найві-
доміший рукопис часів
Карла Великого
4. Видання твору історика
Ейнгарда, сучасника Кар-
лаВеликого,англійською,
українською мовами
ДОСЛІДІТЬ
4

9
§ 2. Велике переселення народів
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Назви хронологічні межі та періоди середньовіччя.
2. Які відомі тобі пам’ятки, образи та символи пов’язані із цією епохою?
3. Якими джерелами послуговуються історики та історикині, вивчаючи
епоху середньовіччя?
4. Що, на твою думку, можна сьогодні вважати спадщиною середньовіччя?
У чому її значення для сучасної людини? А для тебе особисто?
5. Чи відомі тобі пам’ятки середньовіччя у твоєму регіоні? Як ти вважаєш,
чи багато їх збереглося в Україні? Чому?
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Знайди в інтернеті чи у книжках 2–3 джерела для характеристики суспільних
змін у добу середньовіччя в Європі та в Україні.
За покликанням https://vse.ee/cfww знайди завдання до §1
в робочому зошиті та зошиті самооцінювання.
2. Велике переселення народів
Чи може бути, на вашу думку, занепад держави чи цивілізації початком ново-
го етапу розвитку спільноти? Поясніть на прикладах.
ДОСЛІДІТЬ
Заповніть пропуски словами з довідки. Свою думку обґрунтуйте.
Великим переселенням народів називають ... племен і народів
Європи в ... в різних напрямках, що розпочався із вторгнення пле-
мен ... у північну частину Римської ... . Тоді десятки племен, сотні
тисяч людей залишали обжиті місця і вирушали освоювати нові
... . Переміщення одних племен витісняло інші, які були змушені
відкочовувати на інші ... .
Причинами ... ... ... вважають зміну ..., збільшення ... і нестачу
земель.
Довідка: клімат; Велике переселення народів; IV–VIІ ст.; гуни; землі; імперія;
рух; території, населення.
§
ДОСЛІДІТЬ

Вступ
10
1. Як відбувалося Велике переселення
народів та які його наслідки
Чому рух племен і народів IV–VII ст. називають Великим переселенням на-
родів? Які були його наслідки для історії й сьогодення Європи?
ВідпочаткуIVст.навеликомуісторичномупросторі,щопов’язав
Європу, Азію та Африку, відбувалося Велике переселення народів.
І дотепер дослідники сперечаються щодо його причин. Дехто з уче-
них вважає, що різке похолодання ІІІ–VIII ст. зумовило обмеження
ресурсів і змусило десятки племен, сотні тисяч людей залишити об-
житі місця й вирушити на освоєння нових земель. За іншою теорі-
єю, азійські землі, де здавна проживали племена гунів, почали під-
корювати китайці. Тому гуни вирушили далі на захід, витісняючи
на інші території племена, що зустрічали на своєму шляху. Однак є
й інші теорії щодо причин Великого переселення народів.
Хоча точний час початку Великого переселення народів невідо-
мий, масштабності воно набуло в V ст.
Під тиском гунів германське
плем’я вестготів вторглося на те-
риторію Римської імперії. Услід
за вестготами активізувалися й
інші варварські племена, насам-
перед германські (англи, франки,
сакси, свеви тощо), що призвело до падіння Західної Римської ім-
перії (476 рік). Під час переселення різні племена взаємодіяли між
собою, змішувалися мови, способи життя і традиції. Унаслідок
цього сформувалися нові народи з власними мовами, культурами
та державами. Так було закладено нову етнічну та політичну кар-
ту Європи. Падіння Західної Римської імперії та розвиток Східної
Римської імперії дали поштовх розквіту нових історичних проце-
сів та явищ.
ДОСЛІДІТЬ
1. Проаналізуйте карту і визначте напрямки переселення варварських
племен:
1) шлях гунів на чолі з Аттілою пролягав від річки ... на сході — до міста …
на заході Європи; війська Аттіли пройшли землями сучасної України: …;
Велике переселення наро-
дів — рух племен і народів у IV–
VIІ ст., унаслідок якого виникли
нові народи та нові держави.
ДОСЛІДІТЬ

11
2) варварські племена рухалися з ... (наприклад, з півночі на південь); від
узбережжя ... моря; долали річки ... , дісталися … ; історія України цього
періоду пов’язана з племенами ... .
3) Зробіть висновки про масштабність переселень племен.

Вступ
12
2. Які події відображено на ілюстрації? Чи є, на вашу думку, сюжет картини ти-
повим для доби Великого переселення народів? Які деталі на це вказують?
О. Івекович. Прибуття хорватів на Адріатику. 1905 р.
2. Як розвивалося Велике розселення слов’ян
Що називають Великим розселенням слов’ян? Які були наслідки цього роз-
селення?
Велике переселення народів охоплює і процеси Великого розсе-
лення слов’ян, що розгорнулися в середині I тисячоліття н. е.
Цей процес відбувався на те-
риторії Європи у V–VII ст. Тоді
слов’янські племена оселилися
в Подунав’ї, на півдні Балкансь-
кого півострова, поблизу річки
Ельба та балтійського узбереж-
жя; на північному сході поступо-
во заселили верхів’я річок Дон і Волга. Ці території називають пра-
батьківщиноюслов’ян.УVIст.готськийісторикЙорданповідомляв,
що «тепер вони, слов’яни, бушують повсюди».
Колись предки слов’янських народів жили разом, мали спіль-
ні звичаї та одну мову. Згодом слов’яни розселилися на різних єв-
ропейських територіях і на межі VII–VIII ст. розділилися на три
великі групи: південні, західні та східні. Поступово їхні мова і
звичаї зазнали змін.
Велике розселення слов’ян —
масоваміграціяслов’янськихпле-
менпідчасВеликогопереселення
народів на території Централь-
ної, Східної та Південно-Східної
Європи.

13
ДОСЛІДІТЬ
Проаналізуйте карту і визначте:
1) Де відбувалось розселення
слов’ян?
2) Які етнічні спільноти слов’ян
утворилися внаслідок Великого
розселення слов’ян?
3) Які відомі вам народи нале-
жать до кожної із цих спільнот?
1. Назви хронологічні межі Ве-
ликого переселення народів
та Великого розселення
слов’ян. Познач їх на стрічці
часу.
2. Що призвело до падіння За-
хідної Римської імперії?
3. Постав кілька запитань, які допоможуть твоїм однокласникам і одно-
класницям визначити на карті напрямки Великого переселення народів і
розселення слов’ян.
4. Порівняй процеси Великого переселення народів та Великого розсе-
лення слов’ян.
5. Чи погоджуєшся ти з тим, що Велике переселення народів було спричи-
нено змінами клімату? Чому? А чи можуть сучасні зміни клімату спричи-
нити важливі історичні події?
Скористайся інтернет-джерелами або бібліотекою і доповни схему.
Англи, сакси,
тевтони
Предки ..., ..., німців
Свени, дани
Предки ..., данців,
..., ісландців
Слов’яни
Предки ..., ..., чехів,
хорватів, ... тощо
Племена в період Великого переселення народів
ДОСЛІДІТЬ
Території, заселені слов’янами перед Великим
розселенням
Напрямки розселення слов’ян у V–VII ст.
Території, заселені слов’янами на початку VIII ст.
С
Х
І
Д
Н
І
С
Л
О
В
’
Я
Н
И
П
І
В
Д
Е Н Н І
С Л О В ’ Я Н И
ЗАХІДН
І
С
Л
О
В
’
Я
Н
И
ЧОРНЕ МОРЕ
БАЛТІЙСЬКЕ
М
ОР
Е
А
Д
Р
І
А
Т
И
Ч
Н
Е
М
О
Р
Е
Фессалоніки
Константинополь
Київ

Розділ 1. Становлення перших держав середньовіччя
14
3. Перші середньовічні держави
Що таке держава та які її ознаки? Поясніть на прикладах.
ДОСЛІДІТЬ
У V ст., у часи Великого переселення народів, германські племена розсели-
лися майже всією територією Західної Римської імперії та заснували вар-
варські королівства.
Визначте на карті (с. 15): 1) які варварські королівства існували в Європі
у VІ ст.; 2) ким були створені варварські королівства; 3) які з королівств про-
довжували існувати після VІ ст.
Висловіть припущення, чому так сталося.
§
ДОСЛІДІТЬ
Розділ1.Становлення
першихдержавсередньовіччя

§ 3. Перші середньовічні держави
15

16
1. Як утворювалися варварські королівства
Які королівства називали варварськими? Чи має слово «варварський» нега-
тивне значення у цій назві? Чому?
Королівства, створені у процесі Великого переселення народів
на теренах колишньої Західної Римської імперії, дістали назву
варварських королівств.
Першим із варварських коро-
лівств вважають державу вестго-
тів у південно-західній Галлії (зі
столицею в місті Тулуза). Нині це
землі сучасної південно-західної
Франції та Іспанії. В історичних
дослідженнях можна натрапити на твердження, що наймогут-
нішими королівствами були держави вестготів за Теодоріха
Великого та франків за Хлодвіга І. Але варварські держави були
нетривалими утвореннями і досить швидко занепали. Найміцні-
шим виявилося Франкське королівство, яке проіснувало майже
400 років.
ДОСЛІДІТЬ
Як наведені нижче історичні пам’ятки (с. 16–17) характеризують спосіб жит-
тя, релігію та розвиток ремесел у варварських державах?
1 2
1. Золота монета Дезидерія, короля лан-
гобардів (VIII ст.)
2. Вестготська пара орлів на фібулах (за-
стібках для одягу), Іспанія (VIII ст.)
3. Сторінка «Срібного кодексу», рукописного
перекладу Євангелія готською мовою
(V ст.)
Варварське королівство —
держава, створена варварськи-
ми племенами, здебільшого на
території Західної Римської ім-
перії в середині І тисячоліття.
ДОСЛІДІТЬ
3

17
4
4. Мозаїчне зображення фасаду палацу Теодоріха, короля остготів.
Равенна, Італія, кінець V — початок VI ст.
2. Як розвивалося Франкське королівство за
Хлодвіга
Які рішення і дії допомогли Хлодвігу створити міцну державу?
Засновником Франкського королівства (V–ІХ ст.) був Хлодвіг І
(481–511)1
. Наприкінці V ст. Хлодвіг розгромив римські війська
в Північній Галлії і встановив тут свою владу. Згодом він успішно
воював, значно розширив території Франкської держави, ніби ви-
правдовуючи своє ім’я, яке означає «уславлений у битві». Учені
стверджують, що Хлодвіг об’єднав усіх франків під своєю владою.
За нього Париж став столицею Франкської держави.
Головною опорою правителя була дружина — постійне військо,
яке утримувалось за рахунок податків і військової здобичі.
ДОСЛІДІТЬ
Яку інформацію про Хлодвіга можна знайти в наведених джерелах? Як митці
різних епох зображали Хлодвіга (звертай увагу на одяг, символи влади, як
показано його дітей)?
ДОСЛІДІТЬ
1
Тут і далі в дужках позначаються роки правління.

18
1
1. Л. Альма-Тадема. Навчання дітей
Хлодвіга (1868 р.). Сини Хлодвіга
вчаться метати бойові сокири
2. Хрещення Хлодвіга, обкладинка
книги зі слонової кістки (бл. 870 р.)
3. Ф.-Л. Дежуїн. Хлодвіг І, король
франків (1835 р.)
Однією з найважливіших
подій стало прийняття Хлодві-
гом і франками християнства.
Відтепер віра вже не розділяла
франків і римлян, і вони посту-
пово почали зливатися в один народ. Король потребував підтрим-
ки церкви і водночас прагнув укріпити свій авторитет правителя.
Він міг бути жорстоким і підступним, порушував обіцянки, плів
інтриги проти своїх ворогів. Про його вміння досягати бажаного
свідчить випадок із суассонською чашею.
ДОСЛІДІТЬ
За ілюстрацією і документом відтворіть історію про суассонську чашу (с. 19).
Чому Хлодвіг просто не забрав собі чашу зі спільної здобичі? Яке враження,
на вашу думку, справила на його прибічників розправа короля з воїном? Про
які процеси у франкському суспільстві це свідчило?
2 3
ДОСЛІДІТЬ

19
Єпископ Григорій Турський про випадок
із суассонською чашею
Коли Хлодвіг ще був язичником, франки розграбували
християнські храми і в одному забрали церковну чашу над-
звичайної краси. Єпископ попросив повернути цю чашу. Ко-
роль пообіцяв зробити це, якщо посудина дістанеться йому
за жеребом під час розділу здобичі. Тож у місті Суассоні
Хлодвіг звернувся до фран-
ків: «Хоробрі воїни, я про-
шу віддати мені, крім моєї
частки, ще й цю посудину».
Усі відповіли: «Славний
королю! Усе, що ми тут ба-
чимо, — твоє...»
Та один запальний воїн,
незадоволений вчинком
короля, підняв сокиру та
з голосним вигуком: «Ти
одержиш тільки те, що твоє
за жеребом!» — вдарив по
чаші. Усі були вражені, але
король переніс його з тер-
пінням і покірністю.
Рік потому франки зібралися продемонструвати королю,
як вони стежать за своєю зброєю. Хлодвіг підійшов до воїна,
який ударив по чаші, і сказав: «Ніхто не тримає зброю в та-
кому поганому стані, як ти...» Король вихопив у воїна соки-
ру і кинув на землю. Коли той нахилився за зброєю, Хлодвіг
розрубав йому голову своєю сокирою зі словами: «Ось так і ти
вчинив з тією чашею в Суассоні».
Все управління Франкською державою зосередилося при коро-
лівському дворі. Окремими її частинами керували графи — дові-
рені люди Хлодвіга, наділені великими повноваженнями. Але в
різних регіонах панували різні звичаї та закони. Щоб зміцнити
державу і укріпити свою владу, король наказав створити збірник
законів «Салічна правда», названий на честь одного з племен —
салічних (приморських) франків.
Хлодвіг убиває солдата,
що нахилився. Мініатюра з «Вели-
ких французьких хронік», XIV ст.

20
ДОСЛІДІТЬ
Проаналізуйте джерело й визначте, які правила життя суспільства воно за-
свідчує. Яким є становище різних верств населення? Як цей документ впли-
вав на життя держави?
Із «Салічної правди»
• Якщо хто вкраде раба, коня або запряжну тварину, при-
суджується до сплати 30 солідів2
.
• Якщо хто спалить будинок із прибудовами і буде викри-
тий, присуджується до сплати 63 соліди.
• Якщо хто позбавить життя вільного франка, присуджу-
ється до сплати 200 солідів.
• Якщо хто позбавить життя графа, присуджується до
сплати 600 солідів.
Хлодвіг створив сильну державу. Та після його смерті королів-
ство було поділено між його синами й поринуло у міжусобиці. Трон
у Франкському королівстві посіла нова династія.
1. Що таке варварське королівство?
2. Що ти дізнався/дізналася про спосіб життя населення варварських ко-
ролівств?
3. Коли існувало Франкське королівство за правління Хлодвіга?
4. Чому прийняття християнства було важливим для розвитку Франкської
держави?
5. Чому Хлодвіга вважають видатним історичним діячем?
6. На основі карти з параграфа (с. 15) визнач, які держави, племена були
сусідами слов’ян. Якою могла бути взаємодія між слов’янами та варвар-
ськими королівствами (мирною, воєнною, торговельною, культурною
тощо)?
Склади хмару слів, яка характеризуватиме розвиток Франкської держави за
правління Хлодвіга. Поясни, які слова і чому ти обрав/обрала.
ДОСЛІДІТЬ
2
Солід — римська монета, яку використовували франки.

21
§ 4. Розквіт і занепад імперії франків
4.Розквіт і занепад імперії франків
Що мав зробити правитель, аби його почали називати «Великим» та «бать-
ком Європи»? Чи залежить, на вашу думку, успішний розвиток держави від
особистості того, хто її очолює? Чому?
ДОСЛІДІТЬ
Найбільшої могутності Франкська держава досягла за правління Карла Ве-
ликого (768–814 рр.). На основі документа та живопису Альбрехта Дюрера
визначте, які риси характеру Карла видаються вам важливими. Чому? Як де-
талі середньовічного портрета доповнюють текст документа?
Із прижиттєвої біографії Карла Великого
середньовічного історика Ейнгарда
Карл був широкої й міцної статури,
високий на зріст… Хода Карла була
міцною, всі його риси — мужніми, він
мав міцне здоров’я. Старанно вправ-
лявся у верховій їзді й полював, часто
тренував своє тіло плаванням, у яко-
му був настільки вмілим, що не мав
собі рівних. Невибагливий до їжі та
питва, він був особливо поміркований
щодо напоїв, оскільки вельми нена-
видів пияцтво в будь-яких проявах…
Наділений красномовством, він міг
чітко висловити все, що хотів. При
цьому… не задовольнявся лише націо-
нальною мовою, а докладав зусиль до
вивчення мов іноземних… Володів
латиною настільки, що міг висловлюватись нею, як рідною.
Він вивчав мистецтво обчислень і зі старанністю мудреця до-
питливо вивідував шляхи зір.
§
ДОСЛІДІТЬ

22
1. Як Карл Великий став імператором
Доведіть, що Карл Великий справді створив імперію.
Майже все своє життя Карл провів у війнах. Десятки разів він
водив своє військо у похід, досягав успіхів і зажив слави непере-
можного полководця. Під час війн франки навертали підкорених
язичників у християнство. Карл діяв і силою, і засобами диплома-
тії, і хитрощами. Наприклад, сакси, за словами історика Ейнгар-
да, після 30 років боротьби «приєдналися до запропонованих ко-
ролем умов і відмовилися від своїх релігійних звичаїв, прийняли
християнську віру й об’єдналися з франками».
У результаті багаторічних завоювань королівство Карла Вели-
кого об’єднало більшу частину Західної Європи. У 800 р. у соборі
Святого Петра в Римі Папа Римський поклав на голову Карла ім-
ператорську корону.
2. Що таке Каролінгське відродження
На основі тексту визначте основні риси періоду Каролінгського відродження
і запишіть їх.
Франкська імперія була потужною державою раннього серед-
ньовіччя. Після її проголошення Карл менше воював, а більше
зусиль спрямовував на облаштування держави. Імператор рефор-
мував військо і дбав про розбудову регіонів: за його наказами осу-
шували болота, вирубували ліси, будували монастирі та міста, па-
лаци і церкви.
Під час свого правління Карл Великий сприяв інтелектуально-
му та культурному піднесенню, який історики називають Каро-
лінгським відродженням. Він запрошував до свого двору освіче-
них людей з інших країн — Італії, Іспанії, Англії. Зокрема, тут
працював учений аббат Алкуїн, що написав перші доступні та зро-
зумілі підручники з граматики, якими користувалися протягом
усього середньовіччя. Зростала кількість освічених людей в ім-
перії і завдяки створенню нових шкіл, бібліотек і нових книжок.

23
Деякі історики називають культуру Каролінгського відродження
шкільною. Завдяки зусиллям учених і переписувачів книг було
збережено латинську мову — її використовували в усіх навчаль-
них закладах середньовіччя.
Карл Великий видавав закони, які стосувалися різних сфер жит-
тя франків. Вони стали основою середньовічного права. При ньому
були написані численні хроніки, що відтворювали історичні події
того часу. Наслідуючи римських імператорів, Карл сприяв будівни-
цтву кам’яних палаців та церков.
ДОСЛІДІТЬ
1. Розгляньте інфографіку та визначте, чому досягнення у сфері культури
у часи правління Карла Великого називають Каролінгським відроджен-
ням. Що саме було відроджено?
ДОСЛІДІТЬ
Заснування шкіл
при церквах
і монастирях
Жан Фуке.
Карл Великий
Будівельник
Майстерня з пере-
писування книг —
скрипторій
Розробка
каролінгського
простого і зручного
шрифта
а
о
о
а
а
Аахенський собор
Учений Алкуїн (у центрі)

24
2. Визначте основні напрямки походів Карла Великого. Порівняйте тери-
торію Франкського королівства Хлодвіга та імперії Карла Великого. Які
висновки можна зробити?

25
3. Загибель імперії Карла Великого.
Утворення держав середньовічної Європи
ДОСЛІДІТЬ
1. Як ілюстрація відображає розкол Франкської імперії?
Розподіл Франкської імперії. Середньовічна мініатюра
2. Чому на карті Європи з’явилися нові держави? Знайдіть на карті (с. 24)
нові держави, назвіть їх столиці.
Порівняйте отриману інформацію вашого дослідження з текстом. Що нового
ви дізналися?
Карл Великий передав владу своєму сину Людовику Благо-
честивому. Під час правління новий імператор розділив імперію,
щоб кожен із його синів міг правити своїм власним королівством.
Але по смерті Людовика між його синами розгорнулись війни за
престол. Врешті-решт у 843 р. у Вердені онуки Карла Велико-
го уклали договір про поділ імперії. Відповідно до умов Верден-
ського договору найстаршому — Лотарю — дістався імператор-
ський титул, Північна Італія та вузька смуга земель уздовж річки
Рейн — майбутня Лотарингія. Його середній брат заволодів Схід-
нофранкським королівством, яке пізніше назвали Німеччиною.
Молодший отримав Західнофранкське королівство — майже всю
територію майбутньої Франції. Верденський договір заклав фор-
ДОСЛІДІТЬ

26
мування трьох західноєвропейських держав: Франції, Німеччини
та Італії — і, відповідно, французького, німецького та італійсько-
го народів.
1. Коли Карл Великий став імператором?
2. Якими були основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики Карла
Великого?
3. Що засвідчив Верденський договір?
4. Що спільного було в політиці Хлодвіга і Карла Великого?
5. Які причини розпаду імперії Карла Великого?
6. Чому такому сильному й авторитетному правителю, як Карл Великий,
було складно досягти внутрішньої єдності у величезній країні?
Обери одного з діячів цього періоду — Хлодвіга або Карла Великого — і скла-
ди розгорнутий план його історичного портрета. З відкритих джерел добери
достовірні ілюстрації, які можна використати під час розповіді.
5. Візантійська імперія
Яка інша назва Візантії? Коли і
на місці якої держави виникла
Візантія? Яким був устрій цієї
держави? Якою мовою пере-
важно говорили її мешканці та
яких традицій дотримувалися?
ДОСЛІДІТЬ
Опишіть географічне положення Візантії у VІ ст. На території яких сучасних
держав вона розташовувалася? Які можливості, на вашу думку, відкривало
таке положення для розвитку цієї держави?
§
Ч О Р Н Е М О Р Е
ДОСЛІДІТЬ

27
1. Як утворилася Візантійська імперія
Порівняйте свої знання про Візантію до і після опрацювання цієї частини па-
раграфа та карти (с. 15).
Східна Римська імперія, яка утворилась у IV ст., зуміла захис-
тити свої кордони і встояла перед натиском варварів. В епоху се-
редньовіччя вона мала назву Римська (Ромейська) імперія. Тож
її жителі іменували себе римлянами (ромеями), хоч і розмовляли
здебільшого грецькою. До речі, слов’яни їх найчастіше звали гре-
ками, як і християнську релігію, завезену з Візантії, — грецькою.
А Візантією цю державу почали називати значно пізніше: від назви
колишньої грецької колонії Візантій, на місці якої було побудова-
но столицю держави —Константинополь3
.
Кілька століть поспіль Константинополь був уособленням ве-
личі та процвітання. Недарма сучасники називали його «другий
Рим», або «око і центр Землі», а жителі Русі-України — Царгоро-
дом. Від початку у Візантії проживали греки й італійці, слов’яни
й германці, тюрки, сирійці й араби, які зробили свій внесок у ві-
зантійську культуру, економіку та історію.
Уся повнота влади в державі належала василевсу. У Візантії не
було закону про порядок наслідування престолу, тож стати імпе-
ратором могла кожна вільна людина.
2. Яким було правління Юстиніана І
Чим уславився імператор Юстиніан І? Чому, на вашу думку, його правління
назвали «золотим віком» Візантії?
Вершини своєї слави та могутності Візантія досягла за правлін-
ня імператора Юстиніана І (527–565 рр.). Народився він у селян-
ській родині, а посів престол завдяки своєму родичу. Його дядь-
ко — командир імператорської гвардії — після смерті тодішнього
імператора захопив владу. Не маючи дітей, він усиновив свого
3
Константинополь (із грец. — «місто Константина»), столиця Східної Римської
імперії, заснована у ІV ст. імператором Константином, названа на його честь.
§ 5. Візантійська імперія

28
племінника і подбав про його освіту. Після його смерті, вже посі-
даючи важливі державні посади, Юстиніан став імператором.
За рідкісну працездатність Юстиніана прозвали «імператором,
який ніколи не спить». Талановитий та енергійний політик, Юс-
тиніан вдало добирав собі помічників. Дружиною імператора ста-
ла колишня акторка Феодора. Розумна і владна, вона підтримува-
ла імператора протягом його правління.
Ще на початку правління Юстиніан планував відновлення «ве-
личі Риму»: він прагнув відвоювати втрачені території, зміцнити
управління державою.
За наказом імператора візантійські юристи упорядкували збір-
ник законів, що дістав назву «Кодекс Юстиніана». Відтоді у всій
Візантії діяли єдині закони та єдина судова система.
Юстиніан прагнув відновити Римську імперію в колишніх
межах. Він приєднав до своїх володінь Італію, Північну Африку,
частину Піренейського півострова. Для зміцнення кордонів імпе-
рії було збудовано безперервну лінію фортець. Однак величезна
держава, створена силою зброї, була неміцною.
ДОСЛІДІТЬ
На мозаїці із собору Святої Софії в Константинополі (нині — Стамбул) зобра-
жено Діву Марію, яка тримає на колінах Немовля Христа. Ліворуч від Бого-
родиці стоїть Юстиніан із моделлю собору Святої Софії. Праворуч від Діви
Марії — Константин I із зображенням Константинополя. Чому автори розміс-
тили поруч Константина та Юстиніана? Як митці побачили двох імператорів?
Що, на вашу думку, символізує сюжет мозаїки?
ДОСЛІДІТЬ

29
3. Як розвивалася Візантія за Македонської
династії та династії Комнінів
За текстом пункту визначте та схарактеризуйте основні періоди розвитку Ві-
зантії в ІХ–XV ст.
Після смерті Юстиніана Візантія поступово втратила більшість
своїх володінь. У наступні століття вона боролася зі слов’янами та
арабами, в ХІ ст. турки-сельджуки4
розгромили ромейську армію,
взяли в полон імператора і захопили майже всю Малу Азію, загро-
жуючи існуванню імперії.
Ситуація змінилася в ІХ–ХІІ ст., коли у Візантії правили мо-
гутні імператори Македонської династії та династії Комнінів. За
правління Македонської династії було встановлено торговель-
ні, дипломатичні і культурні зв’язки Візантії з Руссю-Україною.
Імператор Василій ІІ Болгаробійця вдався до «шлюбної диплома-
тії». Щоб забезпечити собі постійну підтримку київського князя
Володимира Святославича, він видав заміж за нього свою сестру
Анну.
Під час нового піднесення в імперії оживали міста, розвивалося
сільське господарство.
ДОСЛІДІТЬ
Що вразило мандрівника у Константинополі? Використовуючи текст доку-
мента й зображення, дайте назву малюнку та поясніть його.
Із записок середньовічного мандрівника
про Константинополь (ХІІ ст.)
Половина міста оточена морем, а половина — суходолом.
Сюди приїздять купці з Месопотамії, Персії, усіх царств
землі Єгипетської, Палестини, Русі, Угорщини, Іспанії...
Цьому гомінкому місту немає рівних, за винятком Багдада.
Вражає собор Святої Софії. У жодному храмі світу не знайти
ДОСЛІДІТЬ
4
Турки-сельджуки — загальна назва тюркських племен, об’єднаних у Х ст.
Сельджуком — засновником однойменної династії.

30
стільки багатств, скільки тут... Біля стін палацу є місце роз-
ваги царя — іподром5
.
З усієї грецької землі привозять сюди товари. Башти напо-
внюються золотом, шовковими й пурпурними тканинами...
Кажуть, що прибутки цього міста від винаймання крамниць
і ринків та мита з торговців досягають щоденно 20 тисяч
золотих монет. Ця країна така велика і багата усілякими
плодами, а також хлібом, м’ясом і вином, що жодна інша не
зрівняється з нею.
1 2
1. Константинополь у 1200 р. Комп’ютерна реконструкція
2. Константинополь у середні віки. Сучасний малюнок
Проте попереду на Візантію чекали важкі випробування.
У ХІІІ ст., після багатомісячної облоги, Константинополь було за-
хоплено рицарями-хрестоносцями6
. На землях колишньої вели-
чезної імперії утворилося кілька невеликих держав. І хоча в се-
редині ХІІІ ст. Візантійську імперію було відроджено, але це вже
була інша держава. Від потужної імперії, могутність якої було пі-
дірвано тривалими війнами, залишилася невелика територія.
У 1453 р. турки-османи під керівництвом Мехмеда ІІ Завойов-
ника заволоділи Константинополем. Візантійська імперія пала.
Захоплений Константинополь переможці перейменували на Стам-
бул. На місці Візантійської утворилась Османська імперія. Заги-
бель Візантії низка істориків вважає кінцем середньовіччя.
5
Іподром — місце, де відбуваються випробування коней та проводяться кінно-
спортивні змагання.
6
Детальніше про походи рицарів-хрестоносців ви дізнаєтеся в розділі «Серед-
ньовічний світ Західної Європи».

31
4. Чим уславилась культура Візантії
і як вона вплинула на духовний розвиток
Русі-України
Як у Візантії розвивались освіта і наука?
Культура Візантії виникла внаслідок злиття кількох тради-
цій — античної, християнської та країн Сходу. Таке поєднання
різних цивілізацій і зумовило її неповторність.
У Візантії шанували освічених людей. У містах, при церквах
і монастирях працювали школи. Не тільки знать, а й пересічні
містяни прагнули дати своїм дітям освіту, адже писемна людина
завжди могла заробити собі на життя переписуванням документів
чи складанням скарг і прохань. В освічених чиновниках був за-
цікавлений імператор для управління величезною за територією
державою.
Візантійські вчені створили праці з географії, астрономії, мате-
матики. Лев Математик уперше застосував літери для позначення
арифметичних дій. Він уславився створенням оптичного телегра-
фу — системи маяків, яка простягалася від Кілікії (південно-схід-
на частина Малої Азії) до Константинополя і допомагала поперед-
жати про арабські набіги арабів та передавати повідомлення.
Візантійські історики прагнули створювати свої праці за зраз-
ком давньоримських. Наприклад, відомою була восьмитомна пра-
ця «Історії війн Юстиніана з персами, вандалами і готами» Про-
копія Кесарійського.
Розвивались у Візантії також архітектура й живопис. Особливо
багато будівель було зведено за Юстиніана І. За його наказом спо-
рудили найбільший на той час храм християнського світу — собор
Святої Софії Премудрості Божої.
Візантія вплинула на розвиток культури Русі-України. При-
йняття християнства за східним (візантійським) зразком зумови-
ло міцні зв’язки між Руссю-Україною та Константинополем. Хре-
щення сприяло поширенню слов’янської писемності — кирилиці.
З Візантії привозили богослужебні книги і предмети християн-
ського культу, а храми столиці імперії надихали зодчих зводити
собори і церкви у візантійському стилі.

32
ДОСЛІДІТЬ
За допомогою ілюстрацій визначте, які сфери науки і культури розвивалися
у Візантії, як вони впливали на культуру Русі-України.
1 2
4
3
5
6
1. Собор Святої Софії у Константинополі до 1453 р. Реконструкція
2. Мозаїчне зображення Богоматері у Соборі Святої Софії, Київ
3. Сторінка рукописного Євангелія з коментарями. ХІ–ХІІ ст.
4. Золоті сережки, виготовлені до 650 р. Зберігаються у Музеї мистецтва
Метрополітен, Нью-Йорк, США
5. Використання «грецького вогню» — спеціальної запальної суміші, що го-
ріла навіть на воді, знищуючи ворожі судна. Середньовічне зображення
6. Камея із зображенням імператора Константина
1. Як називали себе візантійці? Чому?
2. Чому VІ ст. вважають «часом Юстиніана»?
3. Яких успіхів досягли візантійські вчені та митці?
ДОСЛІДІТЬ

33
4. Поміркуй, за які досягнення Юстиніана назвали Великим.
5. Поясни, чому територія Візантії постійно змінювалася.
6. Доведи, що Константинополь був одним із найбагатших і найкрасивіших
міст тогочасного світу.
7. Учені називають Візантію «золотим мостом» між стародавньою історією
та новим часом. Як ти вважаєш чому? Наведи два-три аргументи на під-
твердження чи спростування цієї тези.
Скористайся інформацією з відкритих джерел та розроби план віртуальної
екскурсії Константинополем або собором Святої Софії Премудрості Божої.
6. Арабський світ
Які релігії називають світовими? Які світові релігії вам відомі? У яких відомих
вам країнах мусульманська релігія є панівною?
ДОСЛІДІТЬ
На основі карти (с. 34) висловіть припущення, як територіальне положення
та природні умови Аравійського півострова впливали на спосіб життя його
населення. Порівняйте свої ідеї з текстом параграфа.
1. Як впливали природно-географічні умови
Аравії на життя населення
Як природні умови Аравійського півострова впливали на спосіб життя його
населення? Які деталі способу життя арабів вразили вас найбільше?
Переважна частина Аравійського півострова, за винятком вузь-
кої смуги вздовж узбережжя, — це пустелі й сухі степи. Частину
території Аравії вкривали колючі чагарники, багаторічні трави,
§
ДОСЛІДІТЬ
§ 6. Арабський світ

34
Арабський
халіфат

35
дерева. Численні племена арабів, які здавна жили тут, займалися
здебільшого скотарством — розводили коней, верблюдів, овець. Від-
давна арабів-кочовиків називають бедуїнами, що означає «жителі
пустелі». Їх вірним другом був верблюд — «корабель пустелі», адже
він міг переносити вантаж вагою 250 кг, долати відстань до 160 км
за день за температури +40 °С і 8 днів без води. Молоко верблюдів
у пустелі замінювало арабам воду, м’ясо вживали в їжу, а з вовни
робили одяг.
Осілі племена арабів жили в невеликих оазах. На родючих зем-
лях урожай збирали 2–3 рази на рік. Маючи воду, араби вирощу-
вали пшеницю, ячмінь, бавовну, дині, фінікові пальми, створюва-
ли сади та виноградники. У давнину Аравійський півострів зажив
слави «країни пахощів» та «країни прянощів». Там росли ладан,
мірра, кориця, алое, шафран, що користувалися величезним по-
питом у країнах Стародавнього Сходу та античного світу.
Через територію Аравії пролягала низка важливих торговель-
них шляхів, що з’єднували Європу з країнами Сходу (Індією, Ки-
таєм та Східною Африкою). Тож араби були знаними купцями.
На торговельних шляхах ще за давнини виникли міста, де пере-
почивали купецькі каравани, найбільшими з яких були Мекка
і Ясриб.
ДОСЛІДІТЬ
За попереднім текстом та ілюстраціями опишіть життя арабів у середньовіччі.
1 2
1. Розмова біля аулу. Арабська мініатюра ХІІІ ст.
2. Плавання по Євфрату. Малюнок VIII cт.
ДОСЛІДІТЬ

36
3 4
3. Вулиці Мекки. Сучасний малюнок
4. А. Пазіні. Табір арабів. Друга половина ХІХ ст.
До VІІ ст. араби здебільшого були язичниками. Вони покло-
нялися Сонцю, Місяцю й зорям, вірили в добрих і поганих духів.
Головною язичницькою святинею була Кааба (від арабського —
«куб»). До неї сходилися прочани з усієї пустелі. Вони молили-
ся біля вмурованого в Каабу Чорного Каменя. Його походження
невідоме, можливо, це рештки метеорита чи вулканічна порода.
Згідно з арабською легендою, камінь був спочатку білим, але через
гріхи людей почорнів. Раз на рік усі війни та чвари припиняли,
щоб будь-хто міг прийти до Кааби й помолитися. Цю кубічну спо-
руду і сьогодні можна побачити в Мецці.
2. Як виник іслам
Розкажіть, як Мухаммад став пророком.
Людиною, якій судилося створити нову світову релігію, став
Мухаммад (близько 570–632 рр.). Він народився у знатній родині,
але його батьки рано померли, хлопчик став погоничем верблюдів
і разом з торговими караванами ходив у далекі краї. Під час подо-
рожей Мухаммад ознайомився з релігійними вченнями християн
та іудеїв. Він багато міркував про Бога й не раз вирушав на покло-
ніння до Кааби.
Мухаммад одружився з багатою вдовою Хадіджою, яка пер-
шою повірила в його особливий дар — дар пророцтва. Через де-

37
який час на Мухаммада зійшло божественне одкровення. Чоло-
вік стверджував, що йому з’явився архангел Джебраїл (Гавриїл)
і сповістив, що він обраний єдиним Богом — Аллахом — бути його
пророком (посланцем). Архангел допоміг йому прочитати Небес-
ну Книгу, хоча пророк був непись-
менним. Після цього Мухаммад
звернувся до одноплемінників із
проповідями. Людей, які повіри-
ли в Аллаха, стали іменувати му-
сульманами, що означає «ті, які
доручили себе Богу», а релігія Му-
хаммада дістала назву іслам.
Кожну главу Корану арабською
називають «сурою» — «одкро-
венням» або «зібранням кількох
одкровень». Усього їх є 114.
ДОСЛІДІТЬ
Назвіть основні заповіді мусульман. Чи нагадують вони християнські? Чому?
Коран про основні обов’язки мусульман
Вірити, що існує лише один Бог — Ал-
лах, а Мухаммад — пророк його.
Молитися п’ять разів на день.
Додержуватися головного посту протя-
гом місяця всім, крім хворих і малих ді-
тей, від світанку до заходу сонця.
Витрачати п’яту частину прибутку
чи здобичі на милостиню для допомо-
ги бідним і сиротам, аби звільнитися від
гріхів.
Здійснити один раз у житті паломни-
цтво у святі місця — Мекку і Медину.
Проповіді Мухаммада викликали невдоволення у племінних
вождів і торговців, які були язичниками. Тому в 622 р. Мухаммад
і його послідовники, рятуючись, були змушені тікати з Мекки
ДОСЛІДІТЬ
Сторінка Корану
Іслам (з арабської — покірність,
смирення) — одна із трьох сві-
тових релігій, яка сповідує віру
в єдиного Бога — Аллаха. Виник
у VII ст.
Коран — головна священна
книга мусульман, запис пропо-
відей, виголошених пророком
Мухаммадом головним чином у
Мецці та Медині (610–632 рр.).

38
в місто Ясриб. Переселення Мухаммада з Мекки започаткувало му-
сульманське літочислення, а місто Ясриб було назване Мединою,
тобто «Містом пророка». Через кілька років Мухаммад завоював
Мекку. Він очистив Каабу від язичницьких ідолів і проголосив її
головним святилищем ісламу.
Перемога мусульман в Аравії зумовила виникнення єдиної іс-
ламської держави на чолі з Мухаммадом, який об’єднав у своїх ру-
ках релігійну (духовну) і світську (державну) владу. Проте в 632 р.
пророк раптово занедужав і помер.
3. Як відбувався розквіт і занепад перших
халіфатів
Чому арабам вдалося швидко завоювати країни Європи та Сходу?
Після смерті Мухаммада на чолі ісламської держави стали його
найближчі сподвижники — халіфи. Халіфу належала вся повнота
релігійної, політичної, адміністративної влади, він також був го-
ловнокомандувачем і верховним суддею. Важливу роль у халіфа-
ті відігравав візир із широкими повноваженнями: міністр, очіль-
ник військового, фінансового відомств, охоронець печатки халіфа
тощо.
До середини VІІІ ст. внаслідок завоювань сформувалася вели-
чезна мусульманська держава — Арабський халіфат, що простя-
галася від Атлантичного океану до річки Інд. Ці території завою-
валомогутнєарабськевійсько,головноюсилоюякогобулакіннота.
Кожного бедуїна з дитинства привчали володіти зброєю, їздити
верхи, бути невтомним у поході й невибагливим у їжі, мужньо пе-
реносити тягар походів.
Араби заволоділи священним
містом християн та іудеїв — Єру-
салимом, захопили Сирію, Палес-
тину, Межиріччя, Єгипет, майже
всю Іспанію. Лише франки на чолі
з Карлом Мартеллом у 732 р. біля
міста Пуатьє змогли зупинити
арабів.
Халіфат — держава, очолю-
вана халіфом. Перші Арабські
халіфати існували за династій:
Омейядів (VII–VIII ст.), столи-
ця — Дамаск; Аббасидів (VIII–
XIII ст.), столиця — Багдад.

39
ДОСЛІДІТЬ
1. За допомогою карти на початку параграфа (с. 34) установіть основні на-
прямки завоювань арабів у VIІ–ІХ ст. Які території і держави увійшли до
Арабського халіфату за династій Омейядів і Аббасидів?
2. Розгляньте ілюстрації. Опишіть озброєння арабського війська. Як сучас-
ні історики-реконструктори підкреслюють його міць?
Арабське військо.
Сучасні історичні реконструкції
У VIII–IX ст. перші Арабські халіфати досягли піку своєї мо-
гутності. Тоді відбувався розквіт сільського господарства, ремесел
і торгівлі, що позитивно вплинуло на повсякденне життя. Замож-
ні люди оздоблювали помешкання вишуканими речами: витонче-
ним посудом, розкішними тканинами й килимами.
Більшість населення перших халіфатів становили підкорені
народи, які прийняли іслам. Управляти великою державою було
складно, до того ж її розхитували повстання й заколоти. Тому до
X ст. халіфат втратив більшість володінь. На місці величезної дер-
жави виникло багато мусульманських країн, де розмовляли араб-
ською. Але іслам поширювався і далі: у країнах Азії, Африки, Єв-
ропи його поширювали не тільки воїни, а й купці та мореплавці.
У ХІІІ ст. під тиском нових завойовників — монголів — ослаб-
лений внутрішніми чварами Арабський халіфат припинив існу-
вання.
ДОСЛІДІТЬ

40
4. Як розвивалися знання та культура
арабського світу
Працюючи з текстом, виписуйте ключові слова з кожного абзацу. Спираю-
чись на них, визначте основні напрями розвитку арабської культури та її до-
сягнення.
До складу перших халіфатів увійшли країни з давніми куль-
турними традиціями, які сприйняли та переосмислили араби. Це
дало їм змогу створити власну унікальну культуру, велику роль
у становленні та розвитку якої відігравав іслам. Арабська мова
стала не лише спільною для населення підкорених країн, а й мо-
вою науки і культури.
Уміння читати, писати, а також знання арифметики вважали
необхідними для розуміння й засвоєння Корану. За наказом ха-
ліфів створювали медресе — релігійні школи, де молодь і дорослі
мали змогу продовжити освіту.
При дворі халіфа, у Багдаді, виник Будинок мудрості — своє-
рідна академія наук, що мала велику бібліотеку. Арабські перекла-
дачі зробили зрозумілими для всіх освічених мусульман праці Пла-
тона, Арістотеля й Архімеда. Тут було створено й видатну пам’ятку
літератури — зібрання казок «Тисяча й одна ніч».
Арабські мандрівники і купці подорожували від Іспанії аж до Ін-
дії. Вони описували побачене, завдяки цьому ми знаємо більше про
середньовічне життя різних народів. Араби розвивали математич-
ні знання і виокремили алгебру. А ще арабські вчені запозичили в
Індії цифри, які ми зараз іменуємо арабськими. Далеко за межами
мусульманського світу шанували Аль-Біруні — ученого-енцикло-
педиста із Середньої Азії. Він був географом, істориком, астроно-
мом і висловив припущення, що Сонце є центром Всесвіту, а Земля
рухається навколо нього.
Іслам визначав особливості архітектури. У кожному мусуль-
манському поселенні будували мечеть — місце для молитви та
богослужіння. До мечеті прибудовували мінарет — вежу, з якої
правовірних закликали до молитви. Мечеть відігравала у житті
мусульман велику роль. Тут не тільки молилися, а й навчалися,
чинили суд, обговорювали важливі питання. У мечетях зберігали-
ся книжки та пожертви для бідних.

41
Закони мусульманської релігії забороняли малювати зобра-
ження людей і тварин. Тому на тогочасних будівлях, у книжках,
на килимах переважають візерунки й орнаменти, складені з араб-
ських букв, поєднаних у слова: цитати з Корану чи висловлюван-
ня пророка Мухаммада. Значного поширення в халіфаті набуло
мистецтво вишуканого письма — каліграфія. Культура Арабсько-
го халіфату поєднала досягнення різних країн і народів та розви-
нула їх на основі ісламу.
ДОСЛІДІТЬ
На основі ілюстрацій опишіть мечеть (1); розкажіть, як було організовано
навчання в арабських школах та астрономічні дослідження (2–3). Поясніть
задуми авторів пам’ятників (4–6), установлених визначним діячам науки
і культури арабського світу (с. 42).
2
1
1. Блакитна мечеть. Стам-
бул. Сучасне фото
2. Середньовічна школа.
Копія з мініатюри XV ст.
3. Арабські астрономи ви-
вчають небо. Копія з
гравюри XVI ст.
ДОСЛІДІТЬ
3

42
4
5 6
4
4. Фігура вченого-енциклопедиста Аль-Біруні, монумент «Перські вчені».
Офіс ООН, Відень, Австрія
5. Фігура історика і географа Аль-Масуді, дах Музею природознавства.
Відень, Австрія
6. Пам’ятник Аль-Мутанаббі, одному з найвизначніших поетів, хто писав
арабською. Багдад, Ірак
1. Коли починається ісламське літочислення?
2. Хто і коли створив іслам?
3. Якими є основні положення ісламу?
4. Чим можна пояснити військові успіхи арабів?
5. Які риси характеру дали змогу Мухаммаду створити нову релігію —
іслам, а які — стати державним діячем?
6. Як іслам вплинув на жителів Аравії? Чому, на твою думку, ця релігія стала
світовою?
За ілюстраціями і матеріалом параграфа опиши повсякденне життя та світо-
сприйняття населення Арабського халіфату. Використай технологію сторі-
телінгу.

43
Узагальнюємо знання й уміння за розділом 1
ВИКОНУЄМО ПРОЄКТ
Об’єднайтесь у групи. Кожна група має підготувати постер про
ті народи й держави, з історією яких ви ознайомилися під час ро-
боти з матеріалом розділу 1 «Становлення перших держав серед-
ньовіччя». Це може бути постер про кілька країн або про одну.
Наведеним нижче прикладом ви можете скористатися як шабло-
ном, а можете виробити власний підхід.
Пам’ятайте, що постер — це результат вашого дослідження,
презентація найважливішої інформації у вигляді плаката, стис-
лий метод подання результатів вашої роботи за допомогою поєд-
нання тексту і графіки.
Тож обговоріть зміст та ескіз вашого постера, план розташу-
вання інформації, розподіліть обов’язки між членами групи: хто
і яку інформацію шукає, хто працює над текстом (фрагмент посте-
ра) або добирає ілюстрації. Визначте терміни виконання завдань.
Візьміть до уваги, що постер треба презентувати класу, що теж по-
требує підготовки.
Перейди за покликанням https://vse.ee/cfww.
Оціни підсумки своєї роботи над проєктом.
Імперія франків,
або Каролінгська імперія —
європейська держава,
що існувала в IX ст.
Пік її розвитку — прав-
ління Карла Великого
До її складу входили території Франції, Німеччини та
Італії, а також низки інших сучасних держав Європи.
Державу також називали «Імперія Заходу»

44
7. Взаємозв’язок людини і природи.
Рух середньовічного населення
Як природа впливала на життя людей у давнину? Чи здійснювала людина
вплив на природу? Поясніть на прикладах.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте інфографіку.
1. Визначте, як різні природні чинники впливали на людей у середньовіччі.
Схарактеризуйте детально вплив кожного з них на різні сфери життя лю-
дини.
2. Поміркуйте, як діяльність людини у середні віки позначалася на довкіллі.
До яких наслідків це могло призвести у майбутньому?
§
ДОСЛІДІТЬ
Розділ 2. Середньовічний
світЗахідноїЄвропи

§ 7. Взаємозв’язок людини і природи. Рух середньовічного населення
45
Вплив природи на життя людей
Знаряддя праці
та особливості
будівництва
Розвиток
міст
Транспортні
шляхи
Тип житла
і поселень
Одяг та їжа
Вирощування
рослин і тварин
Розвиток торгівлі
Клімат
Вода
і ґрунти
Ландшафт
Ліс, степ,
пустеля
Вплив людини на природу
Ліс, степ,
пустеля
Клімат Ландшафт
Вода
і ґрунти
Осушення/
зрошення
Вирубування
лісів і
полювання
Створення
штучного
ландшафту
Будівництво
доріг і мостів
Видобування
корисних
копалин
1. У чому полягав зв’язок людини і природи
в середні віки
Порівняйте ваші припущення з текстом. Знайдіть нові для вас думки. Чи по-
годжуєтеся ви з ними?
В епоху середньовіччя, як і раніше, життя людей залежало від
природно-кліматичних чинників. У V–ХV ст. кілька разів зміню-
вався клімат, поки не встановився такий, що зберігається донині.
Географічні умови визначали тип житла, одяг та їжу, транспорт і
знаряддя праці, впливали на появу та розвиток міст і торгівлі, на
політичне, духовне і повсякденне життя населення.

Розділ 2. Середньовічний світ Західної Європи
46
На життя людей завжди впливав ландшафт: на рівнинах буду-
вали села, пагорби використовували для зведення оборонних спо-
руд, річки слугували кордонами між державами. Зручні бухти
і річки сприяли розвитку мореплавства, водного транспорту, ри-
бальства й торгівлі. Ліс постачав будівельний матеріал — дереви-
ну та багато їжі. Взаємодія людини і природи, фантастичні істоти
та уявлення людини про світ були важливою частиною середньо-
вічного життя, фольклору і традицій.
Водночас люди бездумно нищили природу та її багатства. Так, в
Англії, Франції, Іспанії, Голландії вирубка лісів призвела до змен-
шення родючості ґрунтів, обміління річок та інших водойм, збіднен-
ня флори та фауни, вичерпання природних багатств.
Гармонійнішими були відносини між людиною та природою на
Сході. Це значною мірою пояснювалося світоглядом населення,
яке під впливом східних релігій вважало людину частиною при-
роди й намагалося зберігати довкілля, не завдаючи йому шкоди.
ДОСЛІДІТЬ
1. Які думки тексту пояснюють зо-
браження? Уявіть, про що могли
говорити люди, які сидять біля ка-
міна (1). Чи зміниться їхня розмо-
ва, якщо вони спілкуватимуться у
Кам’янець-Подільській фортеці?
1. Родина біля каміна. Мініатюра
XIV ст.
2. Кам’янець-Подільська фортеця. Ук-
раїна. Сучасне фото
ДОСЛІДІТЬ 1
2

47
2. Як на мініатюрах із середньовічного календаря «Розкішний часослов
герцога Беррійського» (XV ст.) зображено взаємодію людини та приро-
ди?
1 2
Брати Лімбурги. Сільськогосподарські роботи:
1. лютий 2. березень
2. Чому і як відбувався рух населення
в середньовіччі
За текстом параграфа поясніть, як і чому відбувався рух населення в серед-
ньовіччі.
Крім Великого переселення народів, в епоху середніх віків від-
бувалися й інші міграції, що пройшли трьома потужними хвиля-
ми. До XV ст. європейські народи в основному розселилися на тих
територіях, де вони живуть і донині.
ДОСЛІДІТЬ
1. На основі схеми (с. 48) назвіть три хвилі масових міграцій населення.
В які періоди середньовіччя вони відбувались? Які, на вашу думку, були
причини і наслідки міграцій?
ДОСЛІДІТЬ

48
Велике пере-
селення народів
(IV—VII cт.)
Розселення
територією Європи
слов’ян, арабів, угрів,
вікінгів (V–Х cт.)
Монгольська навала
(ХІІІ cт.),
хрестові походи
(ХІ–ХІІІ ст.)
Середньовічні міграції населення
2. Хто брав участь у міграціях? Чому до воїнів приєднувалося й мирне на-
селення? Які транспортні засоби використовували в той час?
1
2
3
1. Король Франції Людовик IX під час Сьомого хрестового походу. Зобра-
ження ХІV ст.
2. Монголи у поході. Сучасна реконструкція
3. Корабель паломників. Середньовічна мініатюра. XV cт.

49
Попри тривалість і небезпеку тодішніх подорожей, рух серед-
ньовічного населення був доволі інтенсивним. Постійно пересу-
валися королі з придворними, рицарі і монахи-проповідники,
школярі і студенти у прагненні відвідати найкращі школи, а зго-
дом — університети. Для багатьох людей найпоширенішою при-
чиною подорожей було відвідування святих місць. У пошуках но-
вих земель і кращих ринків змінювали місце проживання селяни,
ремісники і купці. Важливими причинами для пересування були
й трагедії середньовіччя: епідемії, голод та війни. Рятуючись від
лихоліть, середньовічний люд освоював нові території та шляхи,
здобував інші професії й створював свою культуру і традиції.
На освоєних землях поставали нові міста й села. Великі земле-
власники — королі, князі, герцоги, графи — були зацікавлені, аби
їхні володіння давали врожаї, отже, приносили прибуток. Тому
поселенцям часто надавали різні пільги, наприклад на тривалий
час їх звільняли від повинностей. Так розвивалася внутрішня
колонізація в Європі. Якщо нові поселення виникали за межами
певної країни, то йшлося про зовнішню колонізацію.
Проте освоєння територій не завжди відбувалося мирно. Протя-
гом усього середньовіччя нові землі захоплювали силою зброї. У та-
кому випадку історики говорять про воєнну колонізацію. Прикла-
дом такої колонізації є хрестові походи.
ДОСЛІДІТЬ
У середньовіччі говорили: «Хоч куди б ви збиралися, подорож за межі вашо-
го міста чи села завжди буде пригодою». Чому?
1 2
1. Паломники дорогою в Кентербері. Середньовічна мініатюра
2. Подорож у середні віки. Сучасний малюнок
ДОСЛІДІТЬ

50
3 4
3. Барони-розбійники, що грабують корабель. Г. Шойфеляйн, XVI ст.
4. Напад на мандрівних купців. Середньовічний барельєф
1. Як у середньовіччі люди впливали на природу?
2. Хто брав участь у міграційних процесах?
3. Що таке внутрішня і зовнішня колонізація?
4. Уяви себе журналістом/журналісткою, блогером чи блогеркою і сфор-
мулюй кілька запитань до середньовічних мандрівників. Попередньо ви-
знач, до представників якої групи населення ти звертаєшся.
5. Чому, на твою думку, кількість міграцій населення із часом зростала?
6. Як ти вважаєш, чи була середньовічна людина більш залежною від при-
роди, ніж сучасна? Обґрунтуй свою думку.
Визнач, як людина впливала на природу і як природа впливала на життя лю-
дей у середньовіччі. Запиши свої міркування в таблицю в зошиті. Поясни ви-
сновки.
Вплив людини на природу Вплив природи на життя людини

51
§ 8. Середньовічне європейське суспільство
8. Середньовічне європейське суспільство
Що таке суспільство? З яких груп складалося суспільство різних країн у ста-
родавньому світі? Чи були рівними люди за стародавніх часів? Чому ви так
думаєте?
ДОСЛІДІТЬ
Які групи населення називає автор? Які були їхні обов’язки? Чи були ці групи
рівними в правах? Чому ви так думаєте?
Священника уділ — за всіх молиться.
А рицаря — на полі битися
І славою в борні покритися.
Обов’язок селян — трудитися.
Етьєн де Фужер, XII ст.
1. Чому середньовічне суспільство називають
феодальним
Визначте й запишіть у зошиті причини утворення станів середньовічного
суспільства.
Нові європейські держави, що сформувалися після Великого
переселення народів, часто воювали між собою. Тож їх правителі
були зацікавлені в постійному війську із професійних воїнів. Щоб
створити боєздатну регулярну ар-
мію, королі за несення військової
або іншої служби надавали люди-
ні в тимчасове користування на-
діл землі разом із селянами, які на
ній жили та працювали. Із часом
такі володіння почали успадкову-
вати. Наділ став називатися
феодом, а його власник — феода-
лом, або сеньйором. Церква та мо-
§
ДОСЛІДІТЬ
Феод — спадкове земельне во-
лодіння, яке надавалося людині
за несення військової або при-
дворної служби. Феодалізм —
суспільний устрій середньо-
віччя, для якого характерні
власність феодалів на землю
та працю селян; особливі фео-
дальні відносини між різними
верствами населення.

52
настирі теж були феодалами. Поступово протягом раннього серед-
ньовіччя з феодалів сформувалася панівна частина суспільства
(2–5% населення). Устрій, заснований на таких відносинах, на-
зивають феодалізмом.
Нове феодальне суспільство
утворювали три окремі верстви
населення — стани. Середньовічні
богослови, прагнучи обґрунтува-
ти цей устрій, стверджували, що
суспільство розділено на три ста-
ни Богом, який і визначив місце кожної людини в одному з них.
ДОСЛІДІТЬ
На які стани поділялося середньовічне суспільство? Як автор документа пояс-
нює необхідність трьох станів? Що передбачала належність до певного стану?
Єпископ Адальберон Ланський (XI ст.) про три стани
Так дім Божий (суспільство) поділяється на три частини:
одні моляться, другі воюють, треті працюють. Один стан —
воїни, покровителі церкви й захисники народу, всіх без
винятку, і сильних, і слабких... Другий стан — селяни; ці
нещасні люди мають щось лише ціною важкої праці. Усім —
грошима, одягом, харчами — забезпечують вони світ. Жодна
вільна людина не змогла б прожити без селян... Три... части-
ни не потерпають від своєї відокремленості: послуги, які на-
даються одній з них, створюють умови для праці двох інших;
у свою чергу, кожна частина піклується про ціле.
2. Чим відрізнялися стани
феодального суспільства
ДОСЛІДІТЬ
Об’єднайтесь у групи «по три». Кожен/кожна в групі має прочитати фрагмент
тексту, розглянути ілюстрації з характеристикою одного зі станів середньо-
вічного суспільства і відповісти на запитання: якою була роль цього стану в
суспільстві? Хто належав до нього? Якими були особливості становища цієї
суспільної групи?
Суспільні стани — великі гру-
пи людей, об’єднані майно-
вим становищем, правами та
обов’язками.
ДОСЛІДІТЬ
ДОСЛІДІТЬ

53
Після завершення роботи поділіться своїми результатами з групою, а
потім — із класом.
1. Духовенство
Першим серед трьох станів суспільства було духовенство. Його
головним завданням було піклування про спасіння християнських
душ. Це заняття в уявленні тогочасних людей було важливішим
за будь-які земні справи.
За середньовіччя духовенство розділилося на біле і чорне. Бі-
лими називали священників, які не давали чернечої обітниці й не-
сли службу серед людей — у миру. Чорне духовенство — ченці —
жили общинами в монастирях. Слово «монах» (чернець) означає
«одинак», адже ченці намагались усамітнитися від інших людей.
Вони працювали в монастирському господарстві, забезпечували
себе всім необхідним, невтомно молилися, навчали людей і пере-
писували книги. Великі монастирі на сході Європи називали лав-
рами, а на заході — абатствами. Чернецтво відіграло важливу
роль у господарському житті середньовіччя. Нові типи упряжі,
найдосконаліші млини та плуги спочатку з’явилися в монасти-
рях, а вже потім у господарствах світських сеньйорів і селян.
Представники духовенства не служили у війську, не платили
податків, підпорядковувались виключно церковному суду. Нато-
мість миряни сплачували церковну десятину — десяту частину
врожаю та інших прибутків.
Складіть кластер7
із термінів. Поясніть кожен із них.
ДУХОВЕНСТВО
?
?
АБАТСТВО
?
?
7
Кластер має відображати зв’язки між явищами. Схема може бути іншої фор-
ми, ніж показано вище.

54
Яку інформацію в тексті ілюструють зображення?
1 2
1. Монастир Монтекасіно, заснований у VI ст. Сучасний вигляд. Італія
2. Діяння монахів. Фреска з капели Караччоло-дель-Соле. Італія
2. Сеньйори і васали
В умовах постійних війн влада покладала захист від зовнішніх
ворогів на великих землевласників. Водночас дрібні землевласни-
ки самі стали шукати порятунку і переходити під захист сильних
покровителів. Таких людей називали васалами. За надання за-
хисту вони присягали на вірність своєму покровителю — сеньйо-
ру (від лат. senior — старший) і зобов’язувалися служити йому.
Під час захисту земель від численних завойовників феодали були
зобов’язані приєднатись до сеньйора та привести із собою загін під
його командування.
Щоб мати у своєму розпорядженні загін важкоозброєних верш-
ників (рицарів), землевласник міг надавати частину своєї землі
воїнам за службу, а вони так само могли передати землю за службу
своїм васалам. Так склалися особливі відносини між сеньйорами і
васалами — васалітет.
Сеньйор і васал укладали при свідках усну угоду, за якою васал
зобов’язувався віддано служити господарю, а той обіцяв васалові
підтримку і захист.

55
Користуючись схемою «Феодальна ієрархія», назвіть пари: сеньйор —
васал. Як середньовічна мініатюра доповнює текст і схему?
Васалітет — особливі відносини
всередині стану феодалів, згідно
з якими одні феодали — сеньйо-
ри — надавали земельні воло-
діння за службу іншим — васа-
лам.
Феодальна ієрархія — послі-
довне підпорядкування фео-
далів.
Король
Герцоги і графи
Барони
Рицарі
Феодали
Ким були зображені особи? Уявіть,
які слова могли казати один одному
учасники церемонії, що міг заноту-
вати писар. Що означала така цере-
монія?
Церемонія васальної клятви.
Середньовічна мініатюра
3. Селянство
Селянство було найчисленнішою верствою середньовічного сус-
пільства. Життя в середньовічній Європі було сповнене небезпек,
і селянинові доводилося шукати захисту, наприклад у сеньйора
чи в монастирі, і відмовлятися від власності на землю та особистої
свободи на користь свого покровителя. Так поступово виникали
залежність і певні обов’язки селян щодо покровителів. Почасти
селяни втрачали свободу через борги, провину або під примусом
феодала. За користування землею, лісами, луками, ріками селя-
ни відбували феодальні повинності, тобто виконували примусові
роботи.
Селяни обробляли панське поле, будували помешкання, лаго-
дили мости, чистили ставки тощо. Вони також віддавали феода-
лу оброк — частину продуктів свого господарства (зерно, худобу,
птицю, яйця, сало, мед) та виготовлені ними вироби (полотно, по-
суд тощо).

56
ДОСЛІДІТЬ
1. Роздивіться мініатюру і поясніть, чому, на вашу думку, вона ілюструє
статтю про феодалізм в англомовній версії Вікіпедії.
Феодальні повинності на королівській землі. Мініатюра
з Псалтиря Цариці Марії, бл. 1310 р. Британська бібліотека, Лондон
2. Опишіть становище (що робили, від кого залежали, які права мали) кож-
ного зі станів і відносини між ними, спираючись на інфографіку.
ДОСЛІДІТЬ
Монарх
Повинності Земля
та захист
Захист
і військова
служба
Земля
(володіння)
Військова або
інша служба
Земля
Сеньйори
Рицарі-
васали
Селяни

57
1. Що таке феод і хто такі феодали?
2. Що таке суспільні стани у середньовіччі?
3. Яким було становище різних станів у середньовічній Європі?
4. Як і чому вільні селяни поступово перетворювалися на залежних?
5. Чому, на твою думку, ідея співіснування трьох станів залишалася поши-
реною і після доби середньовіччя?
6. Прокоментуй вислови середньовіччя. Припусти, яким верствам насе-
лення вони належали: «Мій сеньйор Рауль — людина більш зрадлива,
ніж сам Юда, але він мій сеньйор»; «Сільське життя є вчителем ощадли-
вості, старанності, справедливості»; «Не одяг прикрашає рицаря, а ри-
цар одяг»; «Сонце світить усім».
7. Чому стосунки між сеньйорами і васалами були важливою ознакою періо-
ду середньовіччя?
Склади власну схему «Три стани середньовічного суспільства». Добери з
відкритих джерел достовірні ілюстрації, які демонструють життя представ-
ників та представниць цих трьох станів. Поясни свій вибір.
9. Християнська церква в ранньому
середньовіччі
Коли, де і як виникла християнська церква? Як поширювалось християнство?
Які центри християнства існували наприкінці періоду стародавнього світу?
ДОСЛІДІТЬ
Що поєднує зображення, наведені на с. 58? Які події відбуваються? Про які
процеси у християнській церкві та європейському суспільстві це свідчить?
До яких історичних джерел належать наведені пам'ятки?
§
ДОСЛІДІТЬ
§ 9. Християнська церква в ранньому середньовіччі

58
1 2
1. Хрещення Володимира Великого. Мініатюра з Радзивіллівського літопису
2. Ян Матейко. Запровадження християнства у 965 р., 1888–1889 рр.
1. Як відбувалася християнізація Європи
Які зміни відбулись у християнській церкві протягом раннього середньовіччя?
Упродовж майже двох останніх століть існування Римської
імперії християнство було державною релігією. Проте як світова
релігія воно сформувалося в середні віки, тоді ж посилилась його
організація — церква. Після падіння Західної Римської імперії
у V ст. центрами християнства залишились Рим і Візантія. Розді-
лені просторово і мовно (латинською та грецькою) дві церкви по-
ступововіддалялисьоднавідодної.Унихскладалисьрізніправила
й обряди, накопичувалися суперечки, які призвели до розгортан-
ня тривалої боротьби між Константинополем і Римом за верхо-
венство у церковній царині. На межі IV–V ст. римського єписко-
па почали іменувати «Папою» (з грец. — «батько»), тобто главою
церкви. А на Сході головна роль належала Патріарху Константи-
нопольському, або, як його називали, Вселенському патріарху.
Християнська церква активно займалася місіонерством — про-
повідямисвоєївіривнайвіддаленішихкуточкахЄвропи.УV–VІст.
християнство від римської церкви прийняли варварські племена
на території Італії, Британії, Шотландії та Ірландії. Франкські
королі підтримували християнську церкву. Карл Великий узако-
нив збирання десятини (десятої частки врожаю та прибутків усіх

59
вірян). У VІІІ–Х ст. Константинополь поширював християнство
серед слов’ян: болгар, сербів, чехів, словаків та ін. 988 року Воло-
димир Великий запровадив християнство як державну релігію Ру-
сі-України. Завдяки слов’янській абетці, створеній проповідника-
ми Кирилом і Мефодієм, Святе Письмо було перекладено і почало
поширюватись серед слов’ян.
ДОСЛІДІТЬ
Визначте за схемою наслідки християнізації Європи і поясніть кожен із них.
1 2
3
4
Наслідки християнізації
Європи
1. Рафаель Санті. Святий Павло проповідує в Афінах. 1515 р.
2. Саймон Бенінг. Селяни на шляху до церкви. Ймовірно, 1550 р.
3. Таїнство Хрещення. Мініатюра, XIV ст.
4. Сандро Боттічеллі. Святий Августин у своєму кабінеті. Фреска, 1480 р.
ДОСЛІДІТЬ

60
2. Яку роль відігравала християнська церква
у становленні середньовічного суспільства
Як християнська церква впливала на життя середньовічної людини?
Людина, яка присвячувала себе Богу, ставала частиною вели-
кої спільноти — духовенства.
Головним завданням священників було здійснення богослужін-
ня. Також вони молилися, хрестили та сповідали, благословляли на
працю й боротьбу, одружували, причащали та відспівували людей.
Церква стала центром життя середньовічної Європи. Майже
кожна громада мала храм, а більші міста — собор. За традицією
храми мали бути постійно відкритими, а вогонь у світильниках —
горіти. Церковні дзвони відбивали години, скликали людей на
богослужіння і попереджали про небезпеку. Богослужіння прохо-
дило кілька разів на день. Міські збори, вистави, концерти також
відбувалися в будівлях церков. Купці мали лавки навколо площі
перед церквою. Селяни продавали свою продукцію на площі по-
близу храму і на ринках.
Церкви і монастирі сприяли розвитку освіти і культури. Ченці
переписували книги, до яких середньовічні люди ставилися як до
скарбу. Іноді книги виготовляли й прикрашали впродовж кількох
років, а потім дбайливо зберігали в монастирських бібліотеках.
Діяли при монастирях також школи для дітей.
Релігія була надважливою частиною повсякденного життя лю-
дей. Наприклад, час для варіння яйця вимірювали кількістю мо-
литов, які можна прочитати. Події у світі пояснювали з погляду
релігії: бурі, хвороби і голод вважали карами, посланими Богом,
від яких могли уберегти молитви і відданість церкві. Лише церк-
ва могла спасти душу людини після смерті. Християнський бого-
слов, єпископ Аврелій Августин стверджував, що поза церквою
немає спасіння. Він і проголосив церкву єдиним посередником
між Богом і людьми.
ДОСЛІДІТЬ
Як наведені зображення ілюструють роль духовенства в житті людей? Як на
картинах середньовічних художників можна простежити ставлення суспіль-
ства до духовенства?
ДОСЛІДІТЬ

61
2
1
3 4
1. Король Луї IX Святий вирушає у хрестовий похід. Середньовічна мініатюра
2. Шлюб короля Англії Генріха V і Катерини Валуа. Хроніка Карла VII,
бл. 1494 р.
3. Навчання у монастирі. Середньовічна мініатюра
4. Виготовлення рукописної книги. Мініатюра ХІІІ ст.
1. Що таке місіонерство?
2. Що називають християнізацією Європи?
3. Який внесок зробили церкви і монастирі в розвиток освіти і культури?
4. Чому християнізація Європи була важливою для розвитку суспільства?
5. Прокоментуй вислів Аврелія Августина «Поза церквою немає спасіння».
Яке місце посідала християнська церква в житті середньовічного суспіль-
ства? Напиши есе.

62
10. Життя і традиції рицарів та селян
З яких верств складалося середньовічне населення Європи? Чим відрізня-
лося становище в суспільстві рицарів і селян?
1. Які були традиції рицарів та селян
ДОСЛІДІТЬ
1. Кого називали рицарями?
Із праці сучасних українських істориків
Василя Балуха, Віктора Коцура
Німецьке слово «рицар» (лицар) спочатку означало
«вершник» і через польську мову ввійшло до української.
Так називали вояка — феодала, який ніс військову службу
для свого сеньйора, зазвичай кінну.
Пізніше, у ХІ–ХІІ ст., термін «рицар» набув ширшого зна-
чення. Він став синонімом знатності й шляхетності… Рицар мав
боротися за християнську віру, оберігати слабшого, дотримува-
ти слова, бути вірним своєму сеньйору, вміти постояти за себе.
2. Як ставали рицарями?
Із праці українського історика XX ст.
Івана Крип’якевича про посвяту в рицарі
Це відбувалося дуже святочно. Кандидат перебував ніч на
молитві, а потім одягався в білий і червоний одяг на знак того,
що готовий жертвувати кров за віру. Після богослужіння один
зі старших лицарів8
ударяв його тричі в рам’я зі словами:
«Вибиваю тебе на лицаря в ім’я Бога, Св. Михаїла, Св. Геор-
гія»9
. У Франції був звичай, що молодий лицар вскакував на
коня, об’їздив довкола подвір’я й списом ударяв манекен...
§
ДОСЛІДІТЬ
8
Лицар — відповідно до української традиції таке написання використовується
для увиразнення шляхетності людини.
9
Це був єдиний у житті рицаря ляпас, на який він мав право не відповідати.

63
10
Однією із традицій рицарського середньовіччя був культ «прекрасної дами».
Аби завоювати серце коханої, рицарі здійснювали подвиги та складали на її честь
вірші. А на турнірах вояки прикріплювали стрічки своєї обраниці до шолома.
3. Прочитайте уривки з творів. Про які деталі життя рицарства ви дізнали-
ся? Що об’єднує ці твори?
Англійський письменник кінця ХІХ — початку ХХ ст.
Генрі Райдер Хаггард про рицарський турнір
…Через головний вхід на арену виїхав маркіз Морелла.
Під ним був чудовий вороний кінь, і сам він був у чорних об-
ладунках. На його червоному щиті був герб із зображенням
орла з короною, що свідчило про звання, і гордий девіз «Те,
що я беру, я знищую». Маркіз зупинив свого коня в центрі
арени, підняв його на диби і змусив зробити коло на задніх
ногах. Натовп вітав маркіза вигуками.
Знову пролунали труби, і верхи на білому коні, у білому
одязі, виїхав високий і суворий сер Пітер Брум. На його щиті
був зображений золотий, спрямований донизу сокіл і девіз
«За любов і честь». Він також зробив коло, при цьому підняв
свого списа на знак вітання. Цього разу натовп мовчав — ри-
цар був іноземець.
З твору сучасної української поетеси
Ліни Костенко «Апологія лицарства»
Там, за віками, за гірким туманом,
де трубить вічність у Роландів ріг,
любов була єдиним талісманом,
а талісман ще звався — оберіг.
Було життя осяяне красою,
любов і честь цінились над життя.
І що там смерть з великою косою? —
мужчина, лицар, сонячне дитя!
В монастирях, фортецях і столицях,
з глухих палаців, схожих на тюрму,
якщо він лицар, —
о, якщо він лицар! —
вона троянду кидала йому10
.
<...>
§ 10. Життя і традиції рицарів та селян

64
4. Яку нову для вас інформацію містять ілюстрації? Поясніть зображені сю-
жети і дайте назву кожному з них.
1 2 3
1. Мініатюра з ілюстрованої хроніки. ХІV ст.
2. Мініатюра з Манеського кодексу. ХІV ст.
3. Панна допомагає рицарю вдягти обладунки. Мініатюра початку ХІV ст.
Проте не варто ідеалізувати рицарів. Пограбування селян і куп-
ців, зухвалість щодо інших людей, войовничість і неосвіченість
так само були притаманні рицарям, як і рицарські чесноти.
2. Який вигляд мав рицарський замок
ДОСЛІДІТЬ
1. На основі тексту й
ілюстрацій опишіть
замок (або проведіть
ним уявну екскурсію),
використовуючи сло-
ва: рів, звідний міст,
мури, вежі, донжон,
підземелля, підзем-
ний хід.
Середньовічний замок
ДОСЛІДІТЬ
1
2
3
4
5
5
5
6
7
8
9

65
1. Перекидний міст, який на ніч та під час нападу ворога піднімали за допо-
могою ланцюгів
2. Надбрамна вежа, з якої варта постійно оглядала місцевість і, помітивши
ворога, сурмила сигнал тривоги: тоді воїни поспішали зайняти свої міс-
ця на мурах і вежах
3. Замковий двір
4. Господарчі споруди
5. Башти
6. Житло феодала
7. Жіночі помешкання
8. Капела
9. Головна замкова вежа — донжон, у якій феодал зі своїми воїнами та слу-
гами могли витримати тривалу облогу, навіть якщо інші укріплення було
захоплено
2. Розгляньте загальний вигляд замків, які збереглися дотепер у Німеччи-
ні, Польщі та Україні. Що об’єднує всі ці споруди? Поясніть, чому замки є
важливими історико-культурними пам’ятками середньовіччя.
1 2
3
1. Замок Ельц у Німеччині. Сучасне фото
2. Замок Марієнбург у Польщі. Сучасне фото
3. Замок Любарта в Луцьку. Сучасне фото
§ 10. Життя і традиції рицарів та селян

66
3. Яким було життя селян
ДОСЛІДІТЬ
Поєднуючи інформацію з тексту й ілюстрації, поясніть, що таке натуральне
господарство. Складіть схему «Завдання середньовічної сільської общини».
Селянство становило найчисленнішу верству середньовічного
суспільства. Господарство селян і феодалів мало натуральний ха-
рактер, тобто все необхідне для життя — від продуктів харчуван-
ня до ремісничих виробів — виготовляли в самому господарстві
або ж в маєтку, здебільшого для власних потреб. А от за металами
та сіллю доводилося вирушати до місць, де їх видобували, і там об-
мінювати на продукти своєї праці. Гроші в селян водилися рідко.
Селяни одного села становили громаду (общину). Її головним
завданням було регулювання земельних відносин. Також на зі-
браннях общини селяни визначали, коли і скільки риби можна
ловити, де косити сіно, де пасти худобу. Громада надавала допомо-
гу бідним, удовам, сиротам, ремонтувала дороги, будувала церкву
або каплицю й утримувала священника. Сільські свята зазвичай
влаштовували за рахунок громади, зберігаючи культурні тради-
ції. Усі жителі села мусили підкорятися рішенням, ухваленим
громадою.
Трипільна система землеробства — це поділ поля на три части-
ни, де чергувались посіви озимих, ярих культур і пар (не засіяна
протягом року частина поля). Почали також застосовувати й ор-
ганічні добрива. Ці прогресивні зміни збільшували врожайність.
Селянська праця. Середньовічні зображення
ДОСЛІДІТЬ

67
1. Кого називали рицарями?
2. Які були особливості побудови середньовічного замку?
3. Якими були заняття і становище селян?
4. Які були особливості способу життя рицарів? З чим був пов’язаний та-
кий спосіб життя?
5. Чому така будівля, як замок, з’являється й існує лише у середні віки?
6. Чому, на твою думку, селяни об’єднувались у громаду і підкорялись її рі-
шенням?
Знайди в інтернеті інформацію щодо життя рицарів, наприклад про озбро-
єння чи проведення турнірів, побудову замків тощо. Підготуй коротке усне
повідомлення для однокласників/однокласниць.
11–12. Світ середньовічного міста
Чому виникали міста за часів стародавнього світу? Який вигляд вони мали?
ДОСЛІДІТЬ
Спираючись на текст документа, з’ясуйте, чим відрізнялось європейське се-
редньовічне місто від античного та сучасного. Знайдіть у кожному випадку
не менше 3–4 відмінностей.
Французький історик Люсьєн Февр
про зовнішній вигляд середньовічного міста
Місто оточують зубчасті стіни з круглими вежами. Второ-
вана, вибита дорога веде до вузьких воріт, до звідного мосту;
вдень і вночі їх охороняє сторожа. Праворуч — грубо збитий
хрест. Навпроти, на узвишші, — монументальна шибениця
(предмет гордості городян)... .
§
ДОСЛІДІТЬ
§ 11–12. Світ середньовічного міста

68
... [За міською брамою] починається вулиця, прокладена
примхливо й недбало, зі стічним ровом посередині проїжджої
частини; у непролазній багнюці, коли дощить, ані проїхати,
ані пройти, а коли припікає сонце, здіймається така пилю-
ка, що немає чим дихати. Й усе впереміш: хлопчики, качки,
кури, собаки, навіть свині (попри офіційну заборону) копо-
шаться в ній…
1. Як виникали міста в Європі
Використовуючи текст, ілюстрації (с. 69–70), поставте ланцюжок послідов-
них запитань, які допоможуть вам з’ясувати, який вигляд мали міста.
У IX ст. середньовічні міста розвивалися там, де за часів Рим-
ської імперії існували міцні традиції міського життя, як, напри-
клад, в Італії — Венеція і Флоренція, а століттям пізніше — на
півдні Франції: Марсель, Тулуза та ін. У X–XI ст. виникли міста
й у Північній Франції, Нідерландах, Англії, Німеччині та інших
країнах. Так почався новий етап середньовічного суспільства —
становлення та розвиток міст. Переважна більшість середньовіч-
них міст були невеликими (одна-дві тисячі городян). Міста Західної
Європи були більшими: у Парижі, Мілані, Венеції, Флоренції, Кор-
дові у різний час проживало 80–100 тис. городян. Виникнення міст
було зумовлено багатьма причинами.
Забудова західноєвропейського міста найчастіше була пря-
мокутною чи круглою. Площа території обмежувалася кількома
сотнями гектарів. Серцем міста була ринкова площа, де купці
і ремісники вели жваву торгівлю, укладали угоди, дізнавались
останні новини. Гордістю міста була будівля міської ради — рату-
ша, де розміщувались міський архів, печатка і казна, там прийма-
ли почесних гостей. Недалеко від ратуші розташовувався міський
собор.
ДОСЛІДІТЬ
На основі схеми (с. 69) назвіть причини виникнення та зростання міст і по-
ясніть кожну з них.
ДОСЛІДІТЬ

69
Причини виникнення та зростання міст у Європі
Потреба
в захисті
Втеча
селян від
феодалів
Зростання
продуктивності
сільськогосподар-
ської праці
Розвиток
торгівлі,
ремесел
Припинення
набігів норманів,
арабів
та угорців
Продаючи продукти, селяни купували
(міняли) вироби ремісників
Ремісники залишали помістя феодалів
• Біля великих замків (бургів): Гамбург, Страсбург
• Біля монастирів, резиденцій архиєпископів: Кельн, Трір
• Поблизу річкових переправ, мостів:
Оксфорд, Кембридж, Франкфурт, Броди
• Біля морських портів: Марсель, Генуя
Виникали поселення ремісників
і торговців (міста)
Необхідність ховатися за
фортечними мурами змушу-
вала містян економити кожен
метр території. Тому вулиці
були вузькими, «не ширше
довжини списа». Будинки не
мали номерів, їх розпізнавали
за символом або гербом влас-
ника. Щоб збільшити площу
будинку, городяни споруджу-
вали верхні поверхи будівель
так, що вони виступали над
нижніми.
1
1. Йорк (Велика Британія). Сучасне
фото

70
ДОСЛІДІТЬ
Які основні ознаки середньовічного міста відображено на світлинах
(с. 69–70)?
2 3
4
2. Таллінн (Естонія). Сучасне фото
3. Ратуша в Бремені (Німеччина). Сучасне фото
4. Львів (Україна). Сучасне фото
2. Чому і як міста боролися за самоврядування
На основі тексту розтлумачте поняття: «міська комуна», «самоврядування»,
«магдебурзьке право». Коротко перекажіть текст одне одному, користую-
чись цими словами та словосполученнями як ключовими.
Середньовічні міста виникали на землях короля, світських чи
церковних феодалів, тому вважалися їхньою власністю. Король,
феодали, єпископи, монастирі мали неабиякий зиск від містян,
адже міське ремесло й торгівля суттєво їх збагачували.
Тиск із боку власників міст змушував городян боротися за свої
права, домагатися міського самоврядування, встановлення кому-
ДОСЛІДІТЬ

71
ни, почасти за допомогою зброї. Спочатку містяни обмежувалися
суто економічними питаннями, вимагаючи скасування окремих,
найобтяжливіших повинностей
на користь феодала. Згодом горо-
дяни почали висувати й політичні
вимоги — домагалися допуску до
адміністративних посад, установ-
лення самоврядування.
Наприкінці XII — на початку
XIII ст. в Німеччині у місті Магдебург було впорядковано магде-
бурзьке право — звід норм, що врегулював права міст на самовря-
дування, власне судочинство та систему оподаткування, свободу
містян у виборі занять.
Зі зміцненням міст їхні мешканці перетворилися на окремий
стан. Повноправних містян називали в Німеччині бюргерами
(від нім. «бург» — фортеця), у Франції — буржуà. Вони формува-
ли магістрат — орган міського самоуправління, вели судочинство.
Серед бюргерів виокремилася міська верхівка, яку становили ве-
ликі землевласники, заможні купці та майстри.
Містяни могли купувати чи орендувати земельні ділянки, мати
свої садиби, могли заснувати цех, вільно торгувати, будувати мли-
ни. Ці права поширювалися й на бідноту, хоча та здебільшого не
платила податків і не мала права голосу на виборах до магістрату.
У незалежному місті селянин, який втік від свого феодала і прожив
у місті один рік і один день, теж ставав вільним.
3. Яку роль відігравали цехи в розвитку
ремесла
Складіть стислий (2–3 пункти) план розповіді «Середньовічні цехи». Обгово-
ріть його з однокласником/однокласницею. Перекажіть текст одне одному
за пунктами плану.
Важливою верствою населення міста були ремісники — це
дрібні самостійні виробники, які використовували ручні знаряд-
дя праці. На відміну від селян, вони працювали на замовлення чи
для продажу виробів на ринку. Міське ремесло розвивалося жва-
Міська комуна (від італ. «кому-
ніс» — «спільний») — у середньо-
віччі міська громада, що домо-
глася незалежності від феодала
та права на самоврядування.

72
віше, ніж сільське господарство,
та й ремісник значно менше зале-
жав від сеньйора, ніж селянин. У
містах ремісники однієї професії
об’єднувалися в цехи.
ДОСЛІДІТЬ
1. На основі схеми визначте причини, що спонукали ремісників
об’єднуватися в цехи, та поясніть кожну з них.
Причини
об’єднання в цехи
Потреба в організації та контролі
виробництва і збут ремісничих
виробів
Збереження рівності серед майстрів
Необхідність захисту від свавілля
сеньорів, конкуренції із сусідами-
майстрами та ремісниками з інших
міст
Кожен цех мав свій герб, прапор, церкву, святого покровите-
ля та приймав свій статут — правила, обов’язкові для всіх май-
стрів. Цехи мали чітку структуру, до якої входили майстри, під-
майстри та учні.
2. Використайте схему, ілюстрацію і документ для характеристики відно-
син усередині цеху. Визначте, які обмеження накладали цехи. Які з них,
на вашу думку, гальмували розвиток ремесла?
Майстер
Власник майстерні, знавець ремесла, основний
виробник, член цеху
Підмайстер
Найманий працівник, мав виготовити
шедевр — зразковий виріб, щоб стати майстром
Учень
Прислуга у майстерні й домі майстра, працював
переважно безкоштовно за проживання
і харчування у сім’ї майстра
ДОСЛІДІТЬ
Цех — об’єднання середньовіч-
них ремісників однієї або спорід-
нених професій, поширені в міс-
тах Західної Європи починаючи
з ХІ–ХІІ ст.

73
Зі статуту паризьких ткачів вовни (XIII ст.)
§ 1. Жоден не може бути в Парижі ткачем вовни, якщо він
не купив право на це в короля…
§ 3. Кожен ткач вовни може мати лише одного учня не
менш як на 4 роки служби за плату… або на 7 років без гро-
шей…
§ 17. Старшина і двоє присяжних повинні дивитися, чи
має майстер достатньо майна і чи здатен він передати май-
стерність своєму учню…
§ 40. Кожен ткач має сплачувати торгове мито з кожного
шматка тканини…
§ 47. Жоден не має права починати роботу до сходу сонця
під загрозою штрафу.
Отже, у різні періоди цехи відігравали і позитивну, і негативну
роль, вони були суперечливим явищем у добу середньовіччя.
4. Як розвивалася торгівля
Визначте особливості внутрішньої і зовнішньої торгівлі.
Розвиток міст Західної Європи в XI–XV ст. зумовив значне під-
несення внутрішньої та зовнішньої торгівлі.
Для захисту своїх інтересів і привілеїв купці створювали особливі
організації — гільдії. У ХІІІ ст. склався міцний союз міст — Гaнза,
що міг виставити проти піратів власний флот — 1000 суден. Числен-
ні ганзейські контори охоплювали торгівлю всієї Північної й почасти
Західної Європи. Нині діяльність Ганзи вважають однією з перших
спроб економічного об’єднання Європи.
Важливу роль у розвитку середньовічної торгівлі відігравали
ярмарки (з нім. — «щорічний ринок») — торги, що регулярно, не-
залежно від пори року, влаштовували у містах і селах. Важливи-
ми особами на ярмарках були міняйли, які обмінювали гроші, по-
зичали їх купцям чи ремісникам,
вимагаючи повернути більше, ніж
було взято. Так виникло лихвар-
ство.
Лихварство — надання грошей
у борг з умовою сплати відсот-
ків при поверненні боргу.

74
З лихварів сформувалась особлива група містян — банкіри
(від італ. — «банка» — стіл у конторі, де зберігалися гроші). Пер-
ші банківські контори виникли на півночі Італії, у Ломбардії, тому
слово «ломбардець» у середні віки було синонімом до слів «банкір»
та «лихвар» і дотепер збереглося в назві «ломбaрд».
ДОСЛІДІТЬ
1. На основі схеми визначте, хто і з ким торгував у середні віки. Де роз-
ташовувалися основні центри торгівлі в Європі? Як пов’язані розвиток
торгівлі та грошовий обіг?
Розвиток торгівлі
Товарний і грошовий обіг
Між містом і замком
Між містом
і селом
Два основні центри торгівлі в Європі
Між областями
країни
Південний: із країнами
Сходу по Середземному
морю
Північний: країни Північного
й Балтійського морів. Центри:
Брюгге, Лондон, міста Ганзи
Ярмарки — центри міжнародної торгівлі:
провінція Шампань, міста Кельн, Прага, Мілан, Львів
Розвиток грошової справи, торгівлі
2. Яке явище відображає міні-
атюра? Опишіть його.
Середньовічний ринок.
Мініатюра ХV ст.
ДОСЛІДІТЬ

75
5. Чому городянин перетворився на людину
нового типу
Охарактеризуйте нову верству населення, яка виникла у середньовіччі. По-
рівняйте її становище з іншими.
Життя в місті та селі різнилося за темпом, адже побут селян-
ства більше залежав вид зміни дня і ночі, літа й зими, релігійних
свят і пам’ятних подій. У місті люди вже навчилися цінувати час.
Тому на головній — ратушній — вежі міста зазвичай розміщався
годинник. Городяни здобували освіту, аби орієнтуватися у склад-
ній ринковій економіці й досягати успіхів в органах самовряду-
вання. До міст постійно приїздили люди з різних місць, які при-
возили не тільки товари, а й новини. Ініціативний містянин був
новим типом особистості для середньовіччя. Ці люди значною мі-
рою змінили обличчя Європи в наступні століття.
Відрізнялося від сільського і міське дозвілля. Коли вшановува-
ли святого, якого вважали покровителем міста, яскраво вдягнені
містяни несли вулицями запалені свічки, статуї святих, символі-
ку ремісничих цехів. На сценах просто неба, на ринкових площах
мандрівні артисти й артистки жонглювали, танцювали, грали на
музичних інструментах та демонстрували фокуси.
ДОСЛІДІТЬ
Про що свідчить поява в середньовіччі таких зображень? Знайдіть у тексті
підписи до ілюстрацій (с. 75–76).
1 3
2
Артисти. Середньовічні
зображення
ДОСЛІДІТЬ

76
4. Ратушна площа середньовічного міста в Іспанії. Сучасний малюнок
5. Баштовий годинник у Руані (Франція)
1. Де з’явилися найперші середньовічні міста?
2. Що таке магдебурзьке право?
3. Що означають поняття «цех», «гільдія», «лихварство»?
4. З якими чинниками пов’язано виникнення середньовічних міст?
5. Чому, на твою думку, в середні віки виникло прислів’я: «Повітря міста
робить людину вільною»?
6. У місті Единбурзі була вулиця «корів», у Страсбурзі — вулиця «биків», у
Брюсселі — вулиця «однієї людини». Як ти можеш пояснити такі назви?
7. Схарактеризуй особливості світосприйняття містян в епоху середньо-
віччя.
Знайди у підручнику з історії України або в іншому джерелі інформацію про
поширення магдебурзького права на українських землях. Які міста ним ко-
ристувалися? Коли це відбувалося? Підготуй невелику розповідь для одно-
класників/однокласниць.
За покликанням https://vse.ee/cfww знайди завдання до §11–12
4 5

77
Узагальнюємо знання й уміння за розділом2
5 ЦІКАВИХ ФАКТІВ
Історія — дуже цікава наука. Але, на відміну від багатьох ін-
ших наук, вона заснована на подіях життя окремих людей, груп
людей чи цілих народів. Кожна така подія, що реально відбула-
ся в певний час і в певному місці, є історичним фактом. Але коли
ми дивимось на події минулого сьогодні, фактом можна вважа-
ти лише ті, що підтверджені вивченням достовірних історичних
джерел.
Запрошуємо тебе пошукати історичні факти, пов’язані з ви-
вченням раннього середньовіччя (кінець V — кінець ІХ ст.). Як
і будь-який інший історичний етап, раннє середньовіччя відріз-
нялось від інших яскравими подіями і діяльністю видатних осо-
бистостей: тих, про які говорили на уроках, й інших, про яких не
йшлося.
Ти можеш дізнатися про найцікавіші факти цього періоду, ви-
конуючи проєкт. Для цього:
1. Об’єднайтесь у групи й оберіть, з якою країною (якими ро-
ками) ви будете знайомитись. Ваше завдання — знайти й
описати (кількома реченнями) 5 цікавих фактів із життя
людей раннього середньовіччя.
2. Розподіліть обов’язки в групі, бо вам потрібно знайти ін-
формацію, написати відповідні тексти, дібрати ілюстра-
ції, створити комп’ютерну презентацію (відео чи постер),
підготувати розповідь за презентацією для учнів/учениць
класу.
3. Після презентації результатів роботи всіх груп не забувай-
те підбити підсумки й оцінити себе.
Оціни підсумки своєї роботи над проєктом «5 цікавих фактів».

13. Походи і завоювання вікінгів
Вікінги — воїни середньовічної Скандинавії, які брали участь у походах в інші
країни. У Західній Європі їх називали «північними людьми» — норманами,
а предки українців — варягами. Чому існували різні назви цих людей?
У зв’язку з якими подіями ці назви виникли? Що ви знаєте про варягів?
ДОСЛІДІТЬ
Що нового ви дізналися про вікінгів (варягів) з «Енциклопедії»? Якими риса-
ми, на вашу думку, мали бути наділені ці люди?
«Енциклопедія історії України» про варягів
Варяги (від давньосканд. var — «обітниця», «клятва» —
найменування скандинавських воїнів, що, очевидно, вини-
кло на руському ґрунті в середовищі скандинавів-найман-
ців наприкінці IX — на початку X ст. і первісно позначало
§
ДОСЛІДІТЬ
Розділ3.Європейське
суспільствоідержавивХ-XVст.
78

§ 13. Походи і завоювання вікінгів
79
скандинавських воїнів, прийнятих на певних умовах (за уго-
дою) до війська руських князів. Перша згадка про наймане
військо міститься в «Повісті минулих літ» від 941 р. в опові-
ді про підготовку великого князя київського Ігоря до походу
на Візантію. В ісландському «Пасмі (сазі) про Еймунда» до-
кладно описується процедура укладання та умови угоди най-
му вікінгів до руського війська за Ярослава Мудрого.
1. Якою була Скандинавія в добу
На основі тексту й зображень археологічних знахідок опишіть життя сканди-
навів у середні віки.
У VIII–IX ст. у північних морях Європи панували вікінги — во-
їни середньовічної Скандинавії, які брали участь у походах в інші
країни. Водночас вони були відкривачами нових земель, колоніс-
тами й торговцями.
Батьківщина вікінгів — Ютландський і Скандинавський півост-
рови на півночі Європи. Тут панував суворий клімат. Зима була хо-
лодною, тривалою і сніжною. Більшість території вкривали гори й
густі ліси. Природні умови мало сприяли заняттю землеробством.
Але берегова лінія обох півостровів була довгою, тому місцеві жи-
телі споживали багато риби. Багато було і бухт, зручних для море-
плавства, оскільки прибрежна смуга із часів льодовика була порі-
зана фьордами — довгими вузькими протоками моря між високими
скелями.
З дитинства вікінги вчилися плавати та використовувати ко-
раблі для риболовлі та подорожей. Своє житло вони зводили по-
близу води, як прісної, так і морської. Багато їжі добували з річок
і моря.
Частина населення займалася сільським господарством, а інші
вдавалися до морських подорожей, під час яких вони воювали,
грабували, торгували та колонізували нові землі.
У той час вікінги не мали власної держави. Вони жили племена-
ми, кожне з яких очолював військовий вождь — ярл, або конунг.

Розділ 3. Європейське суспільство і держави в X–XV ст.
80
Вождь мав постійну дружину, воїни якої присягали йому на вір-
ність. Зазвичай такі дружини здійснювали грабіжницькі набіги
на інші території чи ставали найманими вояками. Вікінгів вважа-
ли найкращими воїнами того часу в Європі. Шануючи верховного
бога Одіна — покровителя звитяжців, вікінги цінували сміливість
і доблесть у бою. За високі бойові якості їх наймали на службу євро-
пейські правителі, зокрема руські князі.
Над могилами своїх співвітчизників скандинави насипали кур-
гани, у яких археологи знаходять останки людей, тварин, кораб-
лі, прикраси, зброю, предмети домашнього вжитку й навіть санча-
та — усе, чим користувалися люди за життя.
ДОСЛІДІТЬ
На основі ілюстрацій і документа обговоріть, що ви дізналися про світогляд
і життя скандинавів у мирний та військовий час.
1 2 3
4 5
1. Приладдя для прядіння
2. Чоловіча брошка-півмісяць. IX cт.
3. Корабель під парусом. Зображення на камені з Готланду
4. Рама для намету з «Гокстада»
5. Котел із «Гокстада»
ДОСЛІДІТЬ

81
Семунд Сигфуссон. Уривки зі «Старшої Едди»11
1. Роздивляйся вхід, перш ніж увійти: бо ніколи не зна-
єш, де сховався ворог.
2. Гостю, який прийшов до вас із холодними ногами й ко-
лінами, дайте вогню.
3. Тому подайте води, хто сідає за ваш стіл, йому потріб-
ний рушник, щоб витерти руки. Вітайте його чемною промо-
вою, якщо хочете, щоб він розмовляв із вами.
8. Ненажера їсть свою смерть...
16. Вставайте рано, якщо хочете бути багатими й випере-
дити свого ворога...
21. Хваліть день, коли він пройде; дружину, коли її доб-
ре пізнаєте; меч, коли він був у бою; дівчину, коли вона ви-
йде заміж; лід, коли ви через нього перейшли; пиво, коли ви
його скуштували.
2. Якими були кораблі вікінгів
Чому кораблі вікінгів давали їм змогу здійснити далекі подорожі? Аргумен-
туйте свою думку.
Військові кораблі вікінгів називали «дракарами». Деякі з них
були достатньо великими, з 50 або 60 веслярами. Кают для моря-
ків не було. Вони спали та їли на палубі. Кожен мав по одній скри-
ні для речей. Вікінги використовували вітрила та веслярів, щоб
швидко пересуватися. Вітрила робили з плетеної вовни. У негоду
вітрило опускали й використовували як намет.
Завдяки малій осадці кораблі могли йти на незначних глиби-
нах, а невелика маса давала змогу транспортувати судно волоком
(перетягувати суходолом за допомогою мотузок) та розвивати ви-
соку швидкість. Мореплавці тримали свої щити над бортом кораб-
ля, щоб за потреби швидко скористатися ними, а також захистити
борти судна від пошкоджень. Один кінець кожного човна завжди
був дуже високий, із зображенням дракона чи змії для відляку-
вання морських чудовиськ.
11
«Старша Едда» — збірка міфологічних і героїчних пісень, створених при-
близно в X ст. і записаних у ХІІ ст.

82
ДОСЛІДІТЬ
Опишіть військовий корабель вікінгів. Які його деталі відповідали військовим
потребам вікінгів, а які — релігійним уявленням?
Корабель вікінгів, ХІ ст., знайдений 1904 року.
Зберігається в музеї в Осло, Норвегія
1
2
4
3 5
Корабель вікінгів. Сучасна реконструкція
1. Чотирикутні смугасті вітрила
2. Довжина корабля залежала від статків власника (20–45 м)
3. Легкі весла, невелика маса — таке судно можна було в разі необхідності
переносити на руках
4. Ніс корабля з фігурою дракона або змії
5. Борти корабля прикрашали особисті щити вікінгів
ДОСЛІДІТЬ

83
3. Чому і як відбувалися завоювання вікінгів
Опрацьовуючи матеріал пункту, схему, з’ясуйте причини, перебіг і наслідки
походів вікінгів.
З IX ст. вікінги організовували грабіжницькі набіги на терито-
рії Франції і Німеччини, спустошували узбережжя Піренейського
півострова та Італії. Недарма в Європі молилися: «Боже, врятуй
нас від жорстокості норманів!»
Причини походів вікінгів
Брак у Скандинавії земель, придатних для сільського
господарства
Розвиток торгівлі та мореплавства у скандинавів,
прогрес у суднобудівництві
Прагнення родової знаті та верхівки племен
до збагачення й політичного впливу
Політична слабкість сусідніх держав
У середньовічних англійських хроніках вікінгів описували як
«вовків серед овець». У X ст. французький король навіть змуше-
ний був віддати конунгу Роллану північну частину Франції. Ці
землі стали називати герцогством Нормандія, а її завойовників —
нормандцями. Нормандці швидко змішалися з французами, пере-
йняли їхню мову, звичаї та прийняли християнство. Утім, вони не
лише воювали, а й торгували та досліджували інші землі, європей-
ські культури, їхні знання змінювали уявлення про тогочасний
світ. Торгуючи, вікінги здійснювали довгі подорожі суходолом
через територію Русі-України, досягаючи на південь Константи-
нополя (нині — Туреччина) й далі на схід Багдада (Ірак). Кілька
сміливих дослідників здійснили подорожі до Ісландії і далі, подо-
рожуючи через Атлантичний океан до Північної Америки.
Згодом вихідці з Нормандії захопили Південь Італії й острів
Сицилію, де заснували Сицилійське королівство. У той же час
сформувалися держави Скандинавії на території сучасних Данії,
Норвегії та Швеції. Набіги вікінгів припинилися лише в ХІ ст.

84
ДОСЛІДІТЬ
На основі тексту, карти (с. 85) та схеми визначте напрямки походів вікінгів
і назвіть створені ними держави. Доведіть, що вікінгів недарма вважали не
тільки найкращими мореплавцями тодішньої Європи, а й успішними заво-
йовниками.
Скандинавія,
Ютландія
Напрямки походів вікінгів
Близько 1000 р.
Лейв. Досягли
узбережжя
Північної
Америки —
Вінланду —
«Країни
винограду»
Південна Італія, о. Сицилія,
Сицилійське королівство
X ст. Ерік Рудий.
Відкриття
Гренландії —
«Зеленої країни»
Русь-Україна.
Торговий шлях
«із варягів у греки»
Ісландія. IX ст.
Заселення
«Льодової
країни»
Візантія
1. Як і чому в різних країнах називали воїнів середньовічної Скандинавії?
2. Які були природні умови Скандинавії та заняття вікінгів?
3. Чим нормани відрізнялися від нормандців?
4. У чому полягали особливості способу життя вікінгів?
5. Чому в середньовічних англійських хроніках вікінгів описували як «вовків
серед овець»?
6. Схарактеризуй наслідки нормандських завоювань для подальшого роз-
витку Європи.
Напиши мінітвір «Щоденник учасника походу вікінгів». Скористайся для цьо-
го достовірними історичними деталями з відкритих джерел або книжок.
ДОСЛІДІТЬ

85
Землі,
які
завоювали
або
колонізували
нормани
Русь
Р
У
С
Ь
В
І
З
А
Н
Т
І
Й
С
Ь
К
А
І
М
П
Е
Р
І
Я
Н
І
М
Е
Ч
Ч
И
Н
А
Г
Е
Л
Л
У
Л
А
Н
Д

86
14. Хрестові походи
Які причини спонукали мешканців Європи до міграцій у середньовіччі?
ДОСЛІДІТЬ
В ХІ–ХІІІ ст. відбулися хрестові походи. Це був організований і підтриманий
католицькою церквою масовий військовий рух під гаслом визволення Гробу
Господнього від мусульман. Зробіть припущення, хто і чому міг брати участь
у цих походах.
1. Чому і як почалися хрестові походи
Поставте до тексту пункту 3–4 запитання. Обговоріть з однокласником/од-
нокласницею відповіді на них. Найважливіші та найцікавіші запитання і від-
повіді презентуйте класу.
У листопаді 1095 р. в місті Клермон перед численною юрбою
виступив Папа Римський Урбан II. Він заявив, що Свята земля12
з її головною святинею — Гробом Господнім у Єрусалимі — захо-
плена турками-сельджуками.
ДОСЛІДІТЬ
Які ідеї промови Папи Урбана ІІ, на вашу думку, найбільше зацікавили при-
сутніх? Як мініатюра (с. 87) доповнює текст?
З виступу Папи Урбана ІІ на Клермонському соборі
Народ далекий від Бога, спустошив землі християн.., а
храми Божі знищив. Вирушайте до Святого Гробу, вихопіть
Святу землю в нечестивого народу, підкоріть її собі. Єруса-
лим... не припиняє молитви, аби ви допомогли йому...
Усім, які йдуть туди, у разі їхньої смерті на суходолі, чи на
морі, чи в бою з поганцями віднині хай буде відпущення гріхів.
Цю обіцянку я даю тим, котрі йдуть як уповноважені Бога.
§
ДОСЛІДІТЬ
ДОСЛІДІТЬ
12
Свята земля — назва території Палестини, де розташований Єрусалим.

87
§ 14. Хрестові походи
Цей заклик був гаряче підтрима-
ний,аслова«ТакхочеБог!»об’єднали
різні верстви європейського суспіль-
ства. На знак готовності негайно ви-
рушити в похід чоловіки нашивали
на одяг хрести із червоної тканини.
Відтак воїнів стали називати хресто-
носцями. Розпочалася епоха хресто-
вих походів. Усього протягом ХІ–
ХІІІ ст. відбулося вісім хрестових
походів. Найвідоміші з них — пер-
ший і четвертий.
ДОСЛІДІТЬ
На основі схеми визначте, що змушувало людей вирушати в далекий, не-
звіданий шлях.
Прагнення християн
звільнити Гроб
Господній від
мусульман
Стремління духівництва
зміцнити авторитет
церкви і здобути нові
землі
Бажання феодалів, яким
не вистачало спадкових
земель, збагатитися
і прославитися
Сподівання селян
отримати наділ
та особисту свободу
Прагнення великих
феодалів розширити
землеволодіння за
рахунок нових земель
Намагання купців
отримати нові прибутки
від торгівлі на Сході
Причини участі різних верств населення
у хрестових походах
2. Якими були події Першого хрестового
походу
Порівняйте очікування перших хрестоносців із подіями реального життя.
Не дочекавшись рицарів, першими навесні 1096 р. до Палес-
тини вирушили французькі й німецькі селяни на чолі з монахом
ДОСЛІДІТЬ
Виступ Папи Урбана II на Клер-
монському соборі. Мініатюра з
хронік хрестових походів XV ст.

88
Петром Пустельником. Тисячі бідняків продали своє майно й ра-
зом із сім’ями подалися до Святої землі. Але змогли дістатися
лише Візантії, де на контрольованих турками-сельджуками тери-
торіях потрапили в засідку і майже всі загинули.
А вже влітку й восени 1096 р. до Святої землі вирушило рицар-
ство Франції, Німеччини, Італії та інших країн. Так почався Пер-
ший хрестовий похід. Попри те, що у хрестоносців не було єдиного
командування, вони мали добре підготовлене військо, оснащене
спеціальними облоговими баштами для здобуття міст. Долаючи
спрагу, голод і хвороби, лише через три роки рицарі підійшли до
Єрусалима й після облоги та штурму захопили його. Нарешті мети
було досягнуто: у звільненому від турків Єрусалимі хрестоносці
прихилили коліна біля храму Гробу Господнього. Проте, увірвав-
шись після штурму в місто, рицарі зчинили там страшну різани-
ну, а їхня жадібність і жорстокість не знали меж.
Радісна звістка про взяття Єрусалима облетіла всю Європу. Ри-
царів прославляли як мужніх і безстрашних героїв, а їхній при-
клад надихав нових учасників приєднуватися до походів.
ДОСЛІДІТЬ
Як художник показав тріумф і трагізм взяття Єрусалима? Обговоріть, чому
на задньому плані картини — мечеть і православний храм.
Е. Сіньоль. Взяття Єрусалима хрестоносцями 15 липня 1099 року, 1847 р.
ДОСЛІДІТЬ

89
На захоплених територіях хрестоносці утворили чотири дер-
жави: Єрусалимське королівство, князівство Антіохія, графства
Триполі та Едеса. Найвпливовішим серед них було Єрусалимське
королівство. У цих державах запанували феодальні порядки. На-
селення не бажало підкорятися рицарям, тому їхня влада не була
міцною. Згодом європейських феодалів розгромили турки-сель-
джуки.
3. Як розгортався Четвертий хрестовий похід
Поєднайте інформацію карти (с. 90), документа, ілюстрації (с. 91) і складіть
розповідь про перебіг подій Четвертого хрестового походу.
Наприкінці ХІІ ст. італійське місто Венеція вело боротьбу з
Константинополем за першість у Середземному морі. Венеціан-
ці вирішили використати хрестоносців, аби витіснити Візантію
з торговельних шляхів. Тому замість звільнення Святої землі від
мусульман рицарське військо взяло в облогу столицю Візантії.
У 1204 р. Константинополь було захоплено хрестоносцями. Уперше
за свою історію місто не витримало облоги.
Розгром Константинополя призвів до занепаду Візантії.
Візантійський історик про пограбування
Константинополя хрестоносцями
Про пограбування головного храму (Святої Софії) не мож-
на байдуже навіть слухати. Коштовні речі надзвичайної кра-
си було порубано на шматки й поділено між воїнами. Коли
їм потрібно було вивезти з храму священний посуд, предме-
ти надзвичайної майстерності та унікальності, срібло і золо-
то, вони ввели у притвори храмів мулів і коней із сідлами.
Важко й неможливо було пом’якшити благаннями і вми-
лостивити цей варварський народ. Кожен мусив боятися за
своє життя; на вулицях — плач, крики і стогін, на роздоріж-
жях — ридання, у храмах — жалібні голосіння. Отак-от чи-
нили беззаконня західні війська, усіх позбавляючи грошей
і майна, житла та одягу.

90
П
О
Л
О
В
Ц
І
ДОСЛІДІТЬ
Опишіть маршрути Першого і Четвертого хрестових походів. Знайдіть Едесу,
Антіохію, Єрусалим, Триполі — центри держав, утворених хрестоносцями.
Визначте особливості їх розташування.
ДОСЛІДІТЬ

91
Взяття Константинополя хрестоносцями 1204 р. Мініатюра XV ст.
4. Як утворилися духовно-рицарські ордени
Чому ордени називалися духовно-рицарськими? Якою була їхня діяльність
у Європі?
Під час хрестових походів на Сході у XII–XIII ст. сформувалися
духовно-рицарські ордени. Вони мали послужити святій справі —
звільненню від мусульман, збереженню святих місць у Палестині
й захисту паломників від «невірних».
Найпомітніший слід в історії залишили духовно-рицарські ор-
дени госпітальєрів13
, тамплієрів14
і тевтонців. Рицарі ордену гос-
пітальєрів уславилися як воїни та засновники перших шпиталів.
Орден тамплієрів захищав паломників, а його фінансова діяль-
ність стала праобразом роботи сучасних банків. Тамплієри були
найбільшими кредиторами Європи, послугами яких користували-
ся різні верстви населення і навіть королі. Тевтонці колонізували
та поширювали християнство в Центральній і Східній Європі.
Поступово рицарські ордени перетворилися на могутні органі-
зації і навіть держави, що мали великі землеволодіння і статки.
13
Назва «госпітальєри» походить від госпіталю і церкви Святого Івана Хрести-
теля, де його було створено. Інші назви: іоаніти та Мальтійський орден.
14
Назва «тамплієри» походить від слова «тампль» (храм) — Храм Господній.

92
ДОСЛІДІТЬ
Як озброєні воїни? Що свідчить про їхню готовність захищати віру Христову?
Рицар ордену тамплієрів
Сучасні історичні реконструкції
Рицарі ордену госпітальєрів
Рицарі Тевтонського
(Німецького) ордену
5. Якою була взаємодія європейського
і східного світів під час хрестових походів
Якими були позитивні й негативні наслідки хрестових походів?
Хрестові походи, які тривали близько 200 років, сприяли взає-
модії європейської та східної цивілізацій. Різні народи більше ді-
знавались один про одного, про навколишній світ, обмінювалися
знаннями, що сприяло піднесенню національних культур.
Завдяки створенню нових карт пожвавилася й стала безпечні-
шою торгівля на Середземному морі, що було вигідно і Сходу, і За-
ходу. Від арабів європейці навчилися виготовляти сталь і дзерка-
ла, килими й шовкові тканини.
Після хрестових походів у Європі набули поширення вітряки
і голубина пошта. У європейські звичаї увійшли лазні й звичка
мити руки перед прийманням їжі. У Європі почали споживати
рис, гречку, лимони, абрикоси та кавуни. Хрестоносці на Сході
вперше скуштували тростинний цукор та ознайомилися з його ви-
ДОСЛІДІТЬ

93
робництвом. Унаслідок хрестових походів частина селян звільни-
лася від кріпацтва. За сприяння католицької церкви утворилися
духовно-рицарські ордени.
Водночас хрестові походи супроводжувалися руйнуваннями,
грабунками і вбивствами людей. Незалежно від релігії їх жертва-
ми ставали тисячі людей: і християни, і мусульмани, й іудеї. Тіль-
ки на початку 2000-х років Папа Римський Іван Павло ІІ просив
вибачення за насильства, вчинені під час хрестових походів.
ДОСЛІДІТЬ
Про що свідчать подані візуальні джерела? Який рівень розвитку культури
вони відображають? Чому ви так думаєте?
1
2 3
1. Церква у місті Брюгге (Бельгія), де зберігається вивезена з Єрусалима
святиня «Краплі Крові Господа»
2. Християнин і мусульманин грають у шахи. Середньовічна мініатюра
3. Вітряки в Ламанчі. Іспанія
ДОСЛІДІТЬ

94
1. Чому військові експедиції християн у ХІ–ХІІІ ст. називають хрестовими
походами?
2. Назви хронологічні межі Першого і Четвертого хрестових походів.
3. Поясни причини хрестових походів.
4. Наведи приклади духовно-рицарських орденів.
5. Порівняй Перший і Четвертий хрестові походи.
6. Як ставилися до хрестових походів європейці, а як — араби й турки-
сельджуки?
7. Чи досягли хрестоносці своїх цілей? Чому ти так думаєш?
Підготуй коротке повідомлення про відомих історичних діячів — учасників
хрестових походів.
15.Середньовічні держави:
від роздробленості до станово-
представницьких монархій
На які століття припадає зріле (високе) середньовіччя? Які зміни відбулись у
житті європейців за часів раннього середньовіччя? Які держави існували в ті
часи, хто і як ними правив?
ДОСЛІДІТЬ
1. Розташуйте наведені словосполучення (терміни) в логічній послідов-
ності, що відображає розвиток середньовічного суспільства, і поясніть
цю послідовність: роздробленість, зростання влади місцевих феода-
лів, міжусобні війни, монархії раннього середньовіччя, централізована
держава.
§
ДОСЛІДІТЬ

95
§ 15. Середньовічні держави: від роздробленості
до станово-представницьких монархій
2. Опрацьовуючи параграф, відстежуйте, чи правильними були ваші мірку-
вання.
1. Що таке роздробленість держави
Працюючи в парах, визначте, що таке роздробленість держави і якими бу-
ли її причини. Обговоріть свої міркування з однокласниками та однокласни-
цями.
Хоч яким різноманітним був історичний шлях європейських
держав, на кожному етапі вони мали спільні характеристики роз-
витку. Так, IX–XV ст. були періодом якісних змін для більшості
з них.
Європейські монархії раннього середньовіччя контролювали
значні території, проте не були міцними. У різні періоди середньо-
віччя країни Західної Європи переживали роздробленість — роз-
пад великих держав на низку дрібних володінь.
Роздробленість держав була спричинена кількома важливими
процесами, що відбувалися у країнах Європи. Насамперед переду-
мовою роздробленості було натуральне господарство. У кожному
феодальному володінні залежні селяни забезпечували власника й
себе продуктами харчування та ремісничими виробами. Торгівля
була розвинута слабко, адже феодали купували тільки те, що не
виробляли в їхньому маєтку.
Окремі землі ставали все більш незалежними. Монархи, роз-
плачуючись із васалами за службу земельними наділами, ство-
рювали умови для появи незалежних великих землевласників із
замками, власними васалами і військом. Так з’являлися маленькі
держави, де сеньйори збирали податки із залежного населення,
вели війни, видавали укази й навіть карбували власні монети.
Тому, наприклад, герцогів і графів називали ще «сеньйорами в ко-
роні», а короля — «першим серед рівних».
Між цими «державами» часто спалахували війни, від яких най-
більше потерпали селяни, чиє майно знищувалося. Посиленню
роздробленості значною мірою сприяв усталений порядок, коли
монархи наділяли своїх синів частиною батьківських земель. Вод-
ночас у результаті роздробленості у Європі виникли нові держави
і сформувались народи із власною культурою та способом життя.

96
ДОСЛІДІТЬ
Пригадайте, про якого короля йдеться на початку уривка з документа. Як
ставиться автор до роздробленості Франкської держави? Як ви вважаєте
чому? Про які риси роздробленості можна дізнатися з уривка?
Із твору диякона Флора Ліонського
«Скарга про розділ імперії» (ХІ ст.)
Франкська нація сяяла в очах усього світу. Іноземні ко-
ролівства... посилали до неї посольства. [У] Римі її голова,
міцний підтримкою Христа, отримав свою діадему як апос-
тольський дарунок... Але тепер ця велика держава в зане-
паді, втратила відразу і свій блиск, і найменування імперії;
держава, яка ще недавно була єдиною, поділена на три час-
тини, і нікого вже не можна вважати імператором; замість
государя — дрібні правителі, замість держави — один лише
шматочок. Загальний добробут зник, кожен переймається
власними інтересами…
2. Чим характеризується станово-
представницька монархія
Сформулюйте й поставте однокласникам та однокласницям 2–3 запитання
про сутність станово-представницької монархії.
Хай якими сильними були феодали, роздробленість не могла
тривати вічно. Слабкість центральної влади стримувала економіч-
ний розвиток. Поступово у ХІІІ ст. в багатьох європейських краї-
нах виникла потреба в міцній королівській владі.
ДОСЛІДІТЬ
Проаналізуйте інформацію зі схеми й ілюстрацій та виконайте завдання:
1) поясніть, які верстви населення і чому були зацікавлені у зміцненні коро-
лівської влади; 2) зіставте зміст схеми і зображення. Які з чинників зміцнення
королівської влади відображено на ілюстраціях? Поясніть свою думку.
ДОСЛІДІТЬ
ДОСЛІДІТЬ

97
Чинники зміцнення королівської влади
Швидке зростання міст, на-
селення яких підтримувало
королівську владу сплатою
податків
Підтримка духівництва,
адже церква теж потерпала
від свавілля феодалів
Утримання королями боє-
здатного й дисципліновано-
го війська — опори в бороть-
бі з непокірними феодалами
Підтримка короля дрібними
феодалами, які шукали за-
хисту від могутніх сусідів
1 2
1. Жан Фуке. Прибуття Карла IV у місто Сен-Дені. XV ст.
2. Військо феодалів. Середньовічна мініатюра XIV ст.
У період розвиненого середньовіччя в Західній Європі почало-
ся нове зміцнення держав. Королівська влада перетворювалася на
силу, що долала опір непокірних феодалів і зосереджувала владу
у своїх руках. Поступово складалися єдині для всієї країни органи
управління, закони та податки, що свідчило про початок центра-
лізації держав.
Проте ці зміни королівська влада мусила проводити за підтрим-
ки найвпливовіших станів тогочасного суспільства. Із цією метою
у XII–XV ст. почали створюватися нові органи влади, у діяльності
яких брали участь не лише духовні та світські феодали, а й третій
стан: найчастіше купці, банкіри. Тому і ці органи, і монархії на-
зивалися станово-представницькими.

98
Система суду в середньовічній Європі також розподілялася за
станами: феодали мали свій суд, духівництво — свій, а містяни —
свій. Виняток становили лише селяни: вони підлягали судовій
владі своїх панів та призначених
ними суддів. Сеньйор міг на влас-
ний розсуд милувати чи карати
підданих. Найвищим суддею був
король. Якщо справа була склад-
ною, король призначав «Божий
суд» — змагання між двома сторо-
нами, що не порозумілися. Рицар міг брати участь у двобої сам чи
виставити свого бійця. Вигравав справу той, хто перемагав у поє-
динку.
Часто за вироком суду правих і винуватих виявляли шляхом
випробувань окропом, розпеченим залізом. Пізніше на вимогу
церкви такі випробування було скасовано.
ДОСЛІДІТЬ
Поєднайте інформацію мініатюри та документа, поясніть: хто і кому вино-
сить вирок? Які елементи середньовічного суду представлені на мініатюрі?
Чи було справедливим рішення суду, яке ухвалювали на основі поданого
нижче закону? Чому?
Із «Золотої булли»
Залізний брусок, призначений для випробування в суді...
має бути завдовжки з долоню, товщиною — у два пальці.
Той, кого випробовують, повинен... взяти залізо й зробити,
тримаючи його в руці, дев’ять
кроків, а потім поволі опустити
його на землю...
Через три дні після цього суддя
повинен оглянути його руку. Якщо
на ній залишилися сліди опіку,
того, хто не витримав випробуван-
ня, слід спалити живцем чи пока-
рати інакше за вироком суду.
Суддя допитує засудженого. Серед-
ньовічна мініатюра XV cт.
Станово-представницька мо-
нархія — централізована дер-
жава, де влада монарха об-
межується станово-представ-
ницьким органом.
ДОСЛІДІТЬ

99
3. Якими були станово-представницькі
органи в Європі
Визначте особливості європейських станово-представницьких органів і їх
роль у житті держави.
Станово-представницькі органи відігравали важливу роль у
розвитку середньовічної Європи. Загальним для них був принцип
представництва різних верств населення. Тривалий час рішення
станових органів не були обов’язковими для виконання, а слугу-
вали тільки порадами для короля. Проте обрані представники на-
магалися контролювати ухвалення законів і нових податків, пи-
тання оголошення війни й миру та престолонаслідування.
У більшості країн вони працювали нерегулярно, скликалися
королями в найскрутніших для країни обставинах.
ДОСЛІДІТЬ
Як наведені ілюстрації пов’язані з текстами пунктів 2 і 3? За таблицею з’ясуй-
те, у яких європейських державах, коли та які представницькі органи виникли.
Зробіть висновки про розвиток станово-представницьких органів у Європі.
1 2
1. Засідання Гамбурзького суду. Мініатюра XV ст.
2. Засідання парламенту. Середньовічне зображення
ДОСЛІДІТЬ

100
Станово-представницькі органи
в європейських державах
Країна Час утворення Назва
Іспанія (Кастилія) ХІІ ст. Кортеси
Англія 1265 р. Парламент
Франція 1302 р. Генеральні штати
Швеція 1435 р. Риксдаг
Німеччина ХV ст. Рейхстаг
Нідерланди 1463 р. Генеральні штати
Польща Кін. ХIV–ХV ст. Сейм
1. У який період панувала феодальна роздробленість?
2. Чому нові органи й монархії називали станово-представницькими?
3. Добери синоніми до слова «рейхстаг».
4. Склади хронологічну задачу, використавши дати створення представ-
ницьких органів у країнах Європи.
5. Схарактеризуй зв’язок між причинами та наслідками феодальної роз-
дробленості.
6. Що сприяло процесам централізації в європейських країнах?
7. Вислови судження щодо причин появи та ролі станово-представницьких
органів влади в країнах Європи.
Визнач і запиши 2–3 реченнями найсуттєвіші, на твою думку, зміни, що від-
бувались у розвитку держав у зрілому середньовіччі.

101
16. Франція в XI–XV ст.
Які чинники зумовили виникнення в Єв-
ропі централізованих держав?
Чому централізовані держави зрілого
середньовіччя були станово-представ-
ницькими?
ДОСЛІДІТЬ
Про які зміни в державному житті Фран-
ції в ІХ–ХV ст. свідчить середньовічне зо-
браження?
Засідання Генеральних штатів у Фран-
ції. 1468 р. Середньовічний малюнок
1. Як розвивалася Франція в XI–XV ст.
Працюючи з текстом, виділіть і стисло запишіть основні події, пов’язані з
правлінням Філіппа IV Красивого. Обговоріть свої висновки.
У Х ст. Західнофранкське королівство стало називатися Фран-
цією. В ХІ ст. влада французьких монархів була слабкою і поши-
рювалася лише на землі навколо Парижа й Орлеана. Правителі не
мали права видавати загальні закони й карбувати єдину монету.
Спроби подолати роздробленість країни у ХІІ–ХІІІ ст. здіснили
королі Філіпп ІІ Август і Луї IX Святий, які зміцнили королівську
владу, реформували військо, суд і грошову систему.
Їхній наступник Філіпп IV (1285–1314 рр.), якого завдяки при-
вабливій зовнішності прозвали Красивим, був рішучим та жорсто-
ким політиком і досягав мети за будь-яку ціну. За його правління
до королівства були приєднані багаті графства на півдні Фран-
ції — Шампань і Наварра. Філіппу IV постійно бракувало грошей.
Він навіть оподаткував землі монастирів, за що був відлучений від
церкви Папою Римським.
§
ДОСЛІДІТЬ
§ 16. Франція в XI–XV ст.

102
ДОСЛІДІТЬ
Які якості Філіппа ІV підкреслюють його зображення?
1 2
1. Статуя Філіппа ІV із Собору Паризької Бого-
матері
2. Печатка Філіппа ІV
У 1302 р. Філіпп IV, щоб зару-
читися підтримкою всіх станів у
своїй політиці, вперше скликав
Генеральні штати. Вони стали
опорою королівської влади у
Франції. Традиційно основна їх
функція зводилася до питань при-
йняття нових податків.
ДОСЛІДІТЬ
Визначте на основі документа, як Філіпп IV пояснює причини скликання Ге-
неральних штатів. Поверніться до мініатюри на початку параграфа й опи-
шіть: хто розташований у центрі, як сидять присутні, як вони одягнені.
Із грамоти Філіппа IV Красивого про запрошення
представників від міст на Генеральні штати
Бажаючи обговорити з прелатами (духівництвом), баро-
нами та іншими нашими і нашого королівства підданими
складні питання, наказуємо містам і містечкам обрати по два
чи три з кращих і досвідчених людей, які мають з’явитися
в неділю, перед Вербним тижнем, до Парижа для спільного
з нами обговорення, прийняття до відома, виконання, схва-
лення того, що вже нами було вирішено.
ДОСЛІДІТЬ
Генеральні штати — вищий
станово-представницький ор-
ган Франції, де окремо засідали
представники трьох станів: ду-
хівництво, дворянство та бюр-
гери великих міст.
ДОСЛІДІТЬ

103
2. Як розгорталася Столітня війна
Визначте причини Столітньої війни. Чому французькі війська тривалий час
зазнавали поразки?
У ХIV ст. в Європі розпочалася Столітня війна. Так назвали вій-
ну між Англією і Францією у 1337–1453 рр.
Початок війни зумовлений кількома причинами. Англійський
король прагнув посісти французький престол. Франція планувала
приєднати південно-західні землі (Аквітанію), перебування яких
під владою Англії заважало французьким правителям завершити
централізацію держави. Крім того, і Англія, і Франція прагнули
захопити економічно розвинену Фландрію15
.
У 1337 р. англійський король Едуард ІІІ висунув претензії на
французький престол й оголосив війну Франції. Нечисленна, але
дисциплінована англійська армія, вдало поєднуючи дії піхоти
та кавалерії, виявилася більш підготовленою до військових дій.
Французька армія хоч і переважала кількісно, проте не мала єди-
ного командування. Вояки часто нехтували військовою дисциплі-
ною, а феодали зверхньо ставилися до воїнів-селян. Французький
флот не зміг зберегти свого панівного становища.
Тому на початку війни англійські армія та флот здобули кіль-
ка важливих перемог: потопили більшу частину французького
флоту, розгромили французьку армію біля Кресі, захопивши порт
Кале — «морські ворота Франції», а 1356 р. — в битві при Пуа-
тьє — навіть полонили французького короля. Захоплення Кале
дало англійцям змогу закріпитися у Фландрії, звідки вони напа-
дали на французькі області, спалювали та грабували міста й села.
Для Франції настали складні часи: її армія була знищена,
скарбниця спорожніла, велику частину країни захопили англій-
ці. Але французи не здавалися.
Війна тривала зі змінним успіхом для обох країн. Проте в
1415 р. Англія розгромила французьке військо під Азенкуром
і нав’язала французам мирний договір, за яким Франція й Анг-
лія об’єднувалися, а правителем держави тимчасово ставав ан-
глійський король.
15
Фландрія — історична область у Північно-Західній Європі (сучасні Нідер-
ланди, Бельгія, Франція); у середні віки — невелика феодальна держава.

104
ДОСЛІДІТЬ
1. Покажіть на карті території Англії та Франції напередодні війни. Знайдіть
Фландрію й поміркуйте, чому через цю територію виникали суперечки
між країнами. Покажіть місця вказаних у тексті битв, опишіть походи ан-
глійських і французьких військ. Оцініть масштаб військових дій.
ДОСЛІДІТЬ

105
2. Розгляньте ілюстрації та розкажіть, як відбувалися військові дії на сухо-
долі й на морі.
1
3
2
1. Англійська піхота у Столітній війні.
Сучасний малюнок
2. Битва при Пуатьє. Середньовіч-
ний малюнок
3. Облога Орлеана, 1429 р. Серед-
ньовічне зображення
4. Морська битва при Слейсі, у якій
було розгромлено флот Франції.
Середньовічний малюнок
4

106
3. Як Жанна д’Арк наблизила завершення
війни й об’єднання країни
Розкажіть історію Жанни, спираючись на текст, карту та ілюстрацію. Які дум-
ки, почуття викликає у вас героїзм Жанни д’Арк? Чи відповідає зображення
хороброї дівчини вашим уявленням?
Спадкоємець французького престолу Карл VII продовжив бо-
ротьбу. Доля Франції вирішувалася під стінами фортеці Орлеан,
яку англійці тримали в облозі. Несподівано до короля з’явилася ві-
сімнадцятирічна дівчина на ім’я Жанна д’Арк.
Жанна була впевнена, що її об-
рано Богом для спасіння Франції.
Їй вдалося переконати в цьому й
військових, тож вона очолила за-
гін і за підтримки досвідчених воє-
начальників завдала кількох по-
разок англійцям. У квітні-травні
1429 р. було знято облогу з Орлеа-
на, яка тривала більш ніж пів
року. Відтоді Жанну стали нази-
вати Орлеанською дівою. Надалі
Жанна переконала Карла VII ви-
рушити в похід на Реймс — місто,
де здавна коронували французь-
ких королів.
Проте наступного року Жан-
ну захопили в полон бургундці16
та продали її англійцям. Проти
неї організували судовий процес,
на якому дівчину звинуватили в
чаклунстві, пояснюючи перемоги
французів допомогою диявола. На слідстві дівчина відповідала на
всі запитання вчених богословів мужньо й розумно. Однак Жанну
д’Арк спалили в Руані, так і не довівши її вини.
Жюль Ежен Ленепве. Легенда про
Жанну д’Арк. 1889 р.
16
Бургундія — середньовічна держава на сході сучасної Франції. Бургундці
були противниками французького короля Карла VІІ.

107
Після загибелі Жанни д’Арк визвольна війна розгорнулася з
новою силою. Король Карл VII посилив свою владу, створив по-
стійну армію, збільшив артилерію та зміцнив дисципліну. Фран-
цузи згуртувалися задля об’єднання країни, армія успішно вига-
няла англійців із країни. У 1453 р. Столітня війна завершилася
перемогою Франції, її територію було визволено. Лише портом
Кале ще століття володіли англійці.
4. Як завершилося об’єднання Франції
Поміркуйте, чому сучасники дали Луї ХІ прізвисько Всесвітній Павук.
Перемога над Англією сприяла посиленню
королівської влади у Франції. Насамперед це
пов’язано з діяльністю короля Луї ХІ. Він був
вправним політиком і дипломатом, усі склад-
ні проблеми прагнув розв’язати шляхом пе-
реговорів. Він зневажав рицарські чесноти,
міг пересварити своїх ворогів і підкупити
всіх, хто був йому потрібен. Далекоглядний
Луї ХІ посилив армію, розширив і зміцнив
кордони Франції, підтримував науку й мис-
тецтво, книгодрукування і медицину, заохо-
чував розвиток промисловості й сільського
господарства.
Наприкінці XV ст. Франції вдалося завер-
шити об’єднання країни. Формувалися й по-
ширювалися єдина французька мова та фран-
цузька культура.
1. Яку війну називають Столітньою? Скільки років насправді вона тривала?
2. Що таке Генеральні штати? Які їх функції?
3. Якими були наслідки Столітньої війни для Франції?
4. Опиши, як ти уявляєш життя мешканців Франції у воєнний час.
Якоб де Літтемонт.
Портрет Луї ХІ.
Бл. 1469 р.

108
5. Чому перемогу у війні здобули французи? Обґрунтуй свою думку.
6. Ознайомся з поданими нижче визначеннями Столітньої війни в англій-
ській та французькій Вікіпедії. Яке з них англійське, а яке — французьке?
Обґрунтуй свій вибір.
Столітня війна — це конфлікт, у якому протистояли Франція та Англія на-
прикінці середньовіччя. Це почалося в 1337 році, коли король Англії за-
жадав корону Франції, і закінчилося в 1453 році перемогою французів.
Таким чином, конфлікт тривав понад сто років, але переривався мирними
періодами.
Столітня війна була низкою конфліктів з 1337 по 1453 рік між англійською
династією Плантагенетів і французькою династією Валуа за право керу-
вати Королівством Франція. Війна ознаменувала як зростання рицарства
і його подальший занепад, так і розвиток сильної національної ідентич-
ності в обох країнах.
Уяви, що тобі запропонували написати сценарій науково-популярного філь-
му17
про Столітню війну. Склади розгорнутий план такого сценарію та добе-
ри до нього ілюстрації з відкритих джерел.
17–18. Англія в XI–XV ст.
Чому Британські острови мають таку назву? Що вам відомо про розвиток
Англії з попередніх параграфів? Де розташовано і як виникло герцогство
Нормандія?
ДОСЛІДІТЬ
В Англії централізована держава почала утворюватися в другій половині
ХІ століття, тобто раніше, ніж у Франції. Висловіть припущення, чому і як це
могло статися. Перевірте ваші здогадки, опрацьовуючи параграф.
§
ДОСЛІДІТЬ
17
Науково-популярний фільм — жанр кінодокументалістики, завданням
якого є оприлюднити наукові відомості, факти й результати дослідження.

109
1. Хто такий Вільгельм Завойовник
Як Вільгельму І Завойовнику вдалося посісти англійський престол? Які за-
ходи він здійснив у внутрішній політиці та з якою метою?
У другій половині Х ст., після смерті англійського короля, гер-
цог Нормандії Вільгельм заявив про свої претензії на англійський
престол. Восени 1066 р. Вільгельм зібрав рицарів із різних країн
Європи й висадився на півдні Британії. Долю Англії та її короля
Гарольда було вирішено в битві біля Гастінгса.
ДОСЛІДІТЬ
1. До якої військової хитрості вдався Вільгельм, аби перемогти англів? Що
визначило результат битви?
З «Великої історії Англії,
або Хроніки від 1066 до 1259» (ХІІІ ст.)
Англи... піші, озброєні своїми двогострими сокирами,
і, з’єднавши свої щити... утворили непроникну стіну...
Гарольд — також піший стояв разом із братами біля свого
прапора, щоб... нікому не спало на дум-
ку втікати...
Билися несамовито... Обидві сторо-
ни... не хотіли поступатися... Раптом
з’явився Вільгельм і дав своєму війську
сигнал до удаваної втечі. Побачивши
це, англи розладнали свої щільні ряди і
швидко погналися за втікачами... Нор-
мандці, повернувши проти ворогів, на-
пали на них і, зі свого боку, змусили вті-
кати англів...
Утім, перемога не схилялася рішуче
ні на один, ні на другий бік... Врешті-
решт Гарольда було поранено стрілою
в голову, і він упав на полі битви й тим
надав перемогу нормандцям…
ДОСЛІДІТЬ
Невідомий художник
кін. XVI — поч. XVII ст.
Вільгельм І
Завойовник
§ 17–18. Англія в XI–XV ст.

110
2. Розпізнайте на гобелені англів і нормандців. Якою зброєю вони користу-
валися? Як наведені джерела доповнюють одне одного?
1
2 3
Фрагменти гобелена з Байо18
1. Кораблі нормандців
2. Зустріч саксів і нормандців на полі бою
3. Загибель Гарольда
Після поразки Гарольда під Гастінгсом Лондон здався на ми-
лість переможцям. А нормандський герцог став королем Англії й
увійшов в історію як Вільгельм I Завойовник (1066–1087 рр.).
Територію країни було поділено на дрібні графства, землі в
яких роздали воїнам. Нормандці жорстоко придушували будь-
які спроби опору місцевого населення. Вільгельм Завойовник увів
посади шерифів — чиновників, відповідальних за збирання по-
датків, яких призначав король. Згодом вони стали командувати
18
Гобелен із Байо — настінний вишитий килим (0,5 м  68,38 м), який зображує
події, що передували завоюванню Англії нормандцями і власне завоювання;
має пояснювальні написи (латиною). Є національним скарбом Франції.

111
місцевим військом й очолювати суд. Він наказав провести перепис
населення, щоб уточнити кількість своїх підданих і розмір їхнього
майна, яке обкладалося податком. Призначені королем перепису-
вачі вимагали, щоб місцеві жителі говорили їм тільки правду, як
на Страшному суді, тому матеріали перепису дістали назву «Кни-
га Страшного суду».
Нормандське завоювання знаменувало новий етап у розвитку
Англії. Насамперед нормандська верхівка розмовляла французь-
кою, а місцеве населення — давньоанглійською, тож завойовники
та завойовані не розуміли, а часом і ненавиділи одне одного.
Французьке походження правителів тісніше пов’язало Англію
з континентальною Європою і заклало основу для суперництва із
Францією, яке тривало протягом багатьох століть.
2. Яким було правління Генрі ІІ Плантагенета
Як Генрі ІІ вдалося зміцнити королівську владу? Поміркуйте, як це вплинуло
на подальший розвиток Англії.
У другій половині ХІІ ст. англійський престол обіймав Генрі ІІ
Плантагенет19
(1154–1189 рр.). Він був талановитим правителем,
мав гарну пам’ять і володів шістьма мова-
ми, але спілкувався переважно латиною
чи французькою. Був невибагливим у
побуті, нехтував зручностями, маючи за-
пальний характер, намагався поводитися
стримано й розважливо. Завдяки вдало-
му одруженню мав великі земельні воло-
діння не тільки в Англії, а й у Франції.
Генрі ІІ Плантагенет. Портрет з ілюстрованої
історії Британії видавництва Дж. Кассела.
Поч. ХХ ст.
19
Прізвисько Плантагенет, що стало іменем нової династії, Генрі ІІ успадкував
від батька. Популярна версія пояснення значення «Плантагенет» стверджує:
король прикрашав свій шолом квіткою однойменної рослини.

112
Для зміцнення влади Генрі запровадив низку важливих ре-
форм. Військова реформа полягала в частковому або навіть повно-
му звільненні феодалів від військової служби. Натомість із них
утримували спеціальний податок — «щитові гроші», на які король
наймав армію, підпорядковану тільки йому. Завдяки цим змінам
залежність короля від феодалів значно зменшилася.
Суть судової реформи полягала в тому, що кожна вільна люди-
на могла за певну платню перенести розгляд своєї справи із суду
феодала до суду короля. Розслідування в королівському суді про-
водили 12 місцевих жителів, які
присягали на Біблії в тому, що
чесно вестимуть справу. Відтак
цей суд назвали судом присяж-
них. Так в Англії поступово скла-
далося загальне право — єдині
для всієї країни закони.
3. Що таке Хартія вольностей
і в чому її значення
Які права закріпляла Велика хартія вольностей? У чому полягало її значення
для сучасників?
Документ, відомий як Велика хартія вольностей, підписав
Іоанн Безземельний (1199–1216 рр.) — син Генрі II Плантагене-
та. Жоден із тогочасних хроністів не знайшов для нього доброго
слова. Сучасники глузували з нього через те, що Генрі II обділив
його під час розподілу спадку. До того ж унаслідок невдалої війни
з Францією Іоанн утратив на континенті всі спадкові землі План-
тагенетів. Тож Безземельним його прозвали не без підстав.
У 1215 р. барони змусили Іоанна Безземельного підписати гра-
моту — Велику хартію вольностей (Magna Carta), що гарантува-
ла його підданим певні права та привілеї. Документ виготовили в
кількох копіях, аби кожне графство отримало примірник з оригі-
нальним підписом короля.
Нині Хартію вважають першим у Європі документом, що за-
свідчив основні права людини.
Суд присяжних — суд, у якому
беруть участь присяжні засіда-
телі — люди, яких на певний час
залучають до участі в розгляді
судових справ.

113
ДОСЛІДІТЬ
1. На основі документа визначте права, закріплені Великою хартією воль-
ностей. Відповіді запишіть у подану нижче таблицю в зошиті.
2. Випишіть статтю 39. Поясніть, у чому полягає принцип недоторканності
особи, який сьогодні входить до конституцій демократичних держав.
Витяг із Великої хартії вольностей
1. По-перше, ми дали перед богом згоду і підтвердили
цією хартією за нас та наших нащадків на віки, щоб англій-
ська церква була вільною і повною мірою й недоторканністю
володіла своїми правами і свободами.
12. Ані щитові гроші, ані будь-які інші платежі не пови-
нні стягувати в нашому королівстві інакше, ніж за загаль-
ною радою королівства нашого...
13. Місто Лондон... всі інші міста, і бурги, і містечка, і
порти мали всі свободи й вільні свої звичаї.
14. Щоби мати загальну раду королівства для призначен-
ня нових платежів чи обкладення щитовими грішми, ми на-
кажемо скликати архиєпископів, єпископів, абатів, графів,
старших баронів нашими листами кожного окремо...
20. Вільна людина буде штрафуватися за дрібний просту-
пок відповідно до виду цього проступку, причому повинно
залишатися недоторканним основне майно відповідача...
39.Жоднавільналюдинанебудезаарештована,ув’язнена,
або позбавлена майна, або оголошена поза законом, або від-
правлена у вигнання інакше, ніж за законним вироком рів-
них цій людині та за законом країни.
41. Усі купці повинні мати право вільно й безпечно виїзди-
ти з Англії та в’їздити до неї, перебувати та їздити Англією,
як суходолом, так і водою, для того щоб купувати і продавати
без будь-яких незаконних мит, сплачуючи лише старовинні та
справедливі, звичаєм установлені мита, за винятком воєнного
часу...
61. Ми [король] створюємо гарантію, а саме: щоб барони
обрали двадцять п’ять баронів із королівства, кого забажа-
ють, а ті повинні всіма силами охороняти і змушувати охоро-
няти мир і вольності, які ми їм надали...
ДОСЛІДІТЬ

114
Основні питання
Як Хартія вольно-
стей захищала різні
верстви англійського
населення
Які права надавали церкві
Якими були права вільної людини
Якими були права загальної ради
Якими були права Лондона та інших міст
Якими були права купців
Як стягувалися податки
Як штрафували людину
ДОСЛІДІТЬ
Чому нині у Великій Британії зберігають пам’ять про підписання Великої хар-
тії вольностей?
Іоанн підписує хартію в оточенні єпископів, ченців і баронів. Барельєф на
будівлі Верховного суду Великої Британії
У другій половині ХІІІ ст. Англія пережила війну між при-
хильниками обмеження влади короля та військами монарха. Ар-
мія баронів, містян і рицарів під проводом графа Симона де Мон-
фора здобула перемогу над військом короля. У 1265 р. Монфор,
аби мати підтримку населення, уперше скликав парламент — зі-
брання, куди ввійшли барони, вище духівництво та по два пред-
ставники від графств і великих міст.
ДОСЛІДІТЬ

115
4. Яку війну називають «Війною троянд»
Які були причини й наслідки війни Червоної та Білої троянд?
Після Столітньої війни до Англії повернулися тисячі розчаро-
ваних вояків, для яких війна була справою життя. Незабаром по-
чалася кровопролитна боротьба за владу, яку вели два впливові
феодальні роди Ланкастерів та Йорків. За родовими емблемами
суперників ця війна отримала назву війни Червоної та Білої тро-
янд (1455–1486 рр.). Незважаючи на романтичну назву, це було
надзвичайно жорстоке і виснажливе протистояння, у якому ані
Ланкастери, ані Йорки не досягли бажаного. Перемогу здобув
Генрі VII Тюдор, далекий родич Ланкастерів. Завдяки династич-
ному шлюбу Генрі VII замирився з прибічниками Йорків і по-
єднав у своєму гербі обидві троянди — червону й білу. Генрі VII
примусив аристократів розпустити свої загони і зруйнував зам-
ки непокірних феодалів. У війні загинуло багато знатних родів,
і Генрі VII ввів до парламенту особисто відданих йому людей. Так
до влади прийшла нова династія Тюдорів, яка правила Англією до
початку XVII ст.
ДОСЛІДІТЬ
Знайдіть на карті (с. 104) володіння Ланкастерів і Йорків. Доберіть синоніми
до поняття «Війна троянд».
1. Яке значення битви при Гастінгсі в історії Англії?
2. Що таке Велика хартія вольностей?
3. Коли й чому було скликано англійський парламент?
4. Чому протистояння в англійському суспільстві в XV ст. дістало назву вій-
ни Червоної та Білої троянд? Які наслідки мала ця війна?
5. Порівняй діяльність Вільгельма I Завойовника і Генрі ІІ Плантагенета.
6. Нині в багатьох демократичних державах існує суд присяжних. Як ти ду-
маєш, чому? Зроби висновок про значення появи суду присяжних для
розвитку європейської демократії.
ДОСЛІДІТЬ

116
7. Чому Велику хартію вольностей вважають першим у Європі документом,
що засвідчив основні права людини?
Знайди додаткову інформацію і склади історичний портрет (на вибір) Віль-
гельма Завойовника, Генрі ІІ Плантагенета або Генрі VII Тюдора.
19. Священна Римська імперія
Як і коли відбувся поділ Франкської імперії за умовами Верденського дого-
вору? Які наслідки він мав для середньовічної Європи?
ДОСЛІДІТЬ
За Верденським договором землі східних франків отримав Людвіг Німець-
кий. Саме на цих землях згодом постало Німецьке королівство. Пізніше
ця держава отримала назву Священна Римська імперія. Як ви думаєте, що
означала ця назва і яку державу вона наслідувала? Працюючи на уроці, пе-
ревірте свої передбачення.
1. Як було утворено Священну Римську
імперію Оттоном I Великим
Які риси характеру допомогли Оттону І створити нову державу? Обміняйтеся
думками в парах
Після розпаду єдиної Франкської держави в її східній частині в
ІХ ст. на карті середньовічної Європи з’явилася німецька держава,
а вже через століття постала Німецька імперія, творцем якої був
Оттон І (936–973 рр.). Об’єднуючи державу, Оттон І застосовував
для боротьби з непокірними німецькими феодалами і військову
силу, і вдалі династичні шлюби. До того ж він заручився підтрим-
кою церкви, якій дарував багато земель і численні привілеї. Ство-
§
ДОСЛІДІТЬ

117
ривши сильне кінне військо, Оттон І завдав
нищівної поразки угорцям і назавжди при-
пинив їхні набіги на Німеччину. Через те,
що угорці були язичниками, Оттон І здобув
репутацію рятівника християнського світу.
Зміцнивши становище всередині кра-
їни, король звернувся до ідеї відновлення
Римської імперії. Для цього він здійснив
походи в Північну Італію, а також допоміг
Папі приборкати римську знать. Вдячний
за допомогу, Папа Римський у 962 р. в со-
борі Святого Петра в Римі увінчав Оттона І
імператорською короною. Так 962 р. в Єв-
ропі постала нова імперія, яка як спадко-
ємиця Риму стала називатися Священною
Римською імперією. Проте, незважаючи
на гучну назву, держава виявилася неміцною.
Імператор відновив «Академію» Карла Великого і в дорослому
віці навчився читати, щоб розуміти Біблію. За словами сучасни-
ків, велич сили поєднувалася в Оттоні І з величчю душі. Недарма
імператора було названо «Великим».
ДОСЛІДІТЬ
Як зобразив правителя та його оточення художник? Які деталі картини вка-
зують на союз Оттона І із церквою?
Гуго Фогель. Оттон І та його дружина Едіт прибувають до Магдебурга. 1898 р.
ДОСЛІДІТЬ
Лукас Кранах Старший.
Оттон I (із хроніки Тю-
рингів, XVI ст.)
§ 19. Священна Римська імперія

118
2. Як відбувалася боротьба за політичне
керівництво між світськими і духовними
володарями
Словосполучення «ходіння до Каносси» стало крилатим висловом. Помір-
куйте, що воно означає і чи може використовуватись сьогодні.
В ХІ — на початку ХІІ ст. розгорілося протистояння правителів
Німеччини з папами римськими за право призначати і затверджу-
вати духівництво на посади єпископів та абатів. У боротьбу за вер-
ховенство у церковних і політичних справах були втягнуті різні
верстви населення. Про це протиборство яскраво свідчать події, що
увійшли в історію як «ходіння до Каносси» (ХІ ст.). Один із найві-
доміших пап середньовіччя Григорій VII намагався підкорити ду-
хівництву світських феодалів та імператорів. Йому протистояв ні-
мецький імператор Генріх IV. У розпал боротьби Папа Римський
відлучив його від церкви, а його підданих звільнив від васальної
клятви. Генріх мусив урочисто вибачитися перед Папою. Зустріч
призначили в замку Каносса. Генріх був готовий навіть поцілува-
ти папську туфлю. Щоправда, за кілька років Генріх IV усе-таки
переміг Папу Григорія VII і навіть був коронований у Римі.
ДОСЛІДІТЬ
Як описує український письменник Павло Загребельний стан імператора
й умови прощення? Що, на вашу думку, відчував Генріх?
З роману українського письменника Павла Загребельного
«ЄВПРАКСІЯ». Похід до Каносси
У січні 1077 року імператор прибув до Каносси. Замок мав
потрійні мури. Генріха впущено за другу стіну, почет лишив-
ся зовні. Між мурами, знявши імператорські прикраси, без
будь-якої пишноти, простоволосий, босий, стояв він, очіку-
ючи присуду папи, постився з ранку до вечора, стояв без сну,
непорушно, заклякло, ніби вмер. Так тривало три дні. Лише
на четвертий його було допущено до папи. Після тривалої
розмови і прийняття ганебних умов папа зняв відлучення.
ДОСЛІДІТЬ

119
Урешті, протистояння імператорів і пап закінчилося компро-
місом. На думку істориків, ця боротьба послабила зв’язки між ім-
ператорами й різними верствами німецького суспільства, що ста-
ло однією з причин роздробленості Священної Римської імперії.
3. Чим уславився Фрідріх ІІ
Уявіть себе вченим-дослідником/ученою-дослідницею. У вашому розпоря-
дженні лише ілюстрації та невеликий текст. Доберіть інформацію для інтер-
нет-довідки про Фрідріха II, використовуючи тільки джерела підручника.
Фрідріх II (1212–1250) був одним із найосвіченіших імператорів
Священної Римської імперії. Крім німецьких земель, Фрідріху II
належав південь Італії та великий багатий острів Сицилія. Тут він
провів більшу частину свого життя і звідси правив імперією. Фрі-
дріх ІІ був досвідченим дипломатом. Під час Шостого хрестового по-
ходу він домовився з єгипетським султаном про передачу Єрусали-
ма та інших святих місць під владу християн.
Фрідріх II заснував університет в Неаполі, оточував себе араб-
ськими, візантійськими і єврейськими вченими, виявляв великий
інтерес до медицини й зоології, влаштовував при дворі математичні
змагання та створив сицилійську школу поезії. Фрідріх II надав ні-
мецьким князям великі повноваження й не втручався в їхні справи.
Тому його діяльність посилила роздробленість Німеччини.
1. Зображення Фрідріха ІІ
з його книжки «Мисте-
цтво полювання з пта-
хами». XIII ст.
2. Сучасна поштова мар-
ка із зображенням Фрі-
дріха ІІ
1 2

120
3. Августаль — монета Фрідріха ІІ
4. Священний Єрусалим — столи-
ця королівства хрестоносців,
був відбудований Фрідріхом ІІ.
Середньовічна гравюра
5. Замок Кастель-дель-Монто, у
спорудженні якого брав участь
Фрідріх ІІ, один із найвідоміших
у світі
4. Чому закріпилася територіальна
роздробленість Священної Римської імперії
Чому в Німеччині, на відміну від інших європейських країн, не склалася силь-
на централізована монархія?
Розвиток німецьких держав в епоху середньовіччя характери-
зувався кількома важливими процесами, що унеможливили цен-
тралізацію країни багато століть поспіль.
ДОСЛІДІТЬ
Поясніть, як кожен з наведених чинників пов’язаний з територіальною роз-
дробленістю Священної Римської імперії.
ДОСЛІДІТЬ
3
5
4

121
Чинники територіальної роздробленості/децентралізації
Священної Римської імперії
Внутрішні чинники
Зовнішні чинники
Зовнішня колонізація східноєвропейських земель,
війни в Італії, боротьба з папами
Королівський трон
не передавався
у спадок
Обрання імперато-
ра найвпливовіши-
ми феодалами
та єпископами
Слабкість дрібних, середніх
феодалів, які не могли ста-
ти підтримкою центральній
владі
Початок піднесен-
ня господарства,
розвиток зовніш-
ньої торгівлі
Жодне з великих
міст не стало
центром об’єднання
країни
Міста віддавали
перевагу зовнішній торгівлі
над внутрішньою
Як ви дізналися зі схеми, одним із визначальних зовнішніх
чинників роздробленості стала зовнішня колонізація — просуван-
ня німецьких колоністів на східноєвропейські землі, зокрема засе-
лені слов’янами. Цей рух почався ще в Х ст. і тривав із перервами
впродовж майже всього середньовіччя. Рицарі та священники,
селяни й ремісники зводили на завойованих слов’янських землях
міста — Бранденбург, Берлін, Любек тощо. На східному узбереж-
жі Балтійського моря, заселеному племенами лівів, естів і прусів,
європейські рицарі заснували міста Ревель (сучасний Таллінн)
і Ригу.
Захоплення нових земель на східному кордоні, війни в Італії
призвели до послаблення влади імператора. Протягом ХІІ–ХІІІ ст.
імперія перебувала в кризі. Цим скористалися князі, які збільшу-
вали свої володіння і зміцнювали владу.

122
С И
Ц
И
Л
І
Й
С
Ь
К
Е
К
О
Р
.
ДОСЛІДІТЬ
Знайдіть на карті підтвердження факту роздробленості Німеччини. Назвіть
держави, які входили до складу Священної Римської імперії в ХІ–ХІV ст. Які
факти з історії України відображено на карті?
ДОСЛІДІТЬ

123
20
Булла — особливий документ імператорів і пап із печаткою.
21
Курфюрсти — сім князів, які мали право обирати імператора.
22
Лен — спадкове земельне володіння.
У 1356 р. імператор Карл IV Люксембург видав «Золоту бул-
лу»20
, що остаточно закріпила роздробленість країни. Вона ви-
значала порядок передачі трону у Священній Римській імперії
та закріплювала за курфюрстами21
право на вищий суд, карбуван-
ня власної монети, стягування мита й навіть право вести війну
один з одним.
ДОСЛІДІТЬ
Який порядок успадкування престолу визначала «Золота булла»? Кому вона
була вигідна?
Із «Золотої булли»
Щоб установити єдність між курфюрстами і ввести узго-
джені вибори й запобігти роздробленості, ми... оголосили
виконувати таке... Коли стане відомо про смерть короля чи
імператора, хай курфюрсти... зберуться протягом трьох мі-
сяців у Франкфурті та виберуть Римського короля як май-
бутнього імператора. Питання про вибір має вирішуватися
простою більшістю голосів. Обраний повинен одразу затвер-
дити лени22
, привілеї, права і свободи курфюрстів...
У роздробленій Німеччині не існувало єдиних для всієї краї-
ни армії, уряду, загальної скарбниці, спільних законів. Органом
станового представництва був рейхстàг, до нього входили князі,
рицарі та представники великих міст. Рейхстаг вирішував лише
загальнодержавні питання, не втручаючись у справи князівств.
І хоча на початку XVI ст. династія Габсбургів володіла найбільши-
ми територіями в Європі, проте в них, як і раніше, панувала роз-
дробленість.
1. Коли утворено Священну Римську імперію?
2. Що таке «Золота булла»?
ДОСЛІДІТЬ

124
3. Як діяльність Фрідріха ІІ посилила роздробленість Німеччини?
4. Визнач, якими перетвореннями Оттон І зміцнив Німецьке королівство.
5. Сучасники називали Фрідріха ІІ «Дивом світу». Яке значення, позитивне
чи негативне, на твою думку, мало його прізвисько?
6. Поясни, чому, на відміну від Англії та Франції, у Німеччині не утворилася
єдина централізована держава.
7. У чому проявлялася роздробленість Німеччини? Як поєднувалася влада
короля і влада місцевих феодалів?
Роз’ясни значення понять: «Священна Римська імперія», «курфюрст», «Зо-
лота булла», «рейхстаг». Постав до них кілька запитань.
20. Держави Середземномор’я в середні віки
Що таке централізована держава? Які з європейських держав були центра-
лізованими у ХІV–ХV ст.? Кому належала влада в цих державах?
ДОСЛІДІТЬ
Рим називають «вічним містом», Флоренцію поетично іменують «новими Афі-
нами». Як у назвах міст відображено зв’язок минулого й сьогодення?
1. Якими були італійські торговельні
республіки
Чим вражали сучасників італійські міста?
Середньовічна Італія неодноразово зазнавала чужоземних вторг-
нень. Постійним фактором її розвитку була політична роздробле-
ність країни. Так само, як і в Німеччині, в Італії не було сильної ко-
§
ДОСЛІДІТЬ

125
§ 20. Держави Середземномор’я в середні віки
ролівської влади. У центральній Італії існувала Папська держава,
яка претендувала на роль лідера, а на півдні увесь час хазяйнували
загарбники. Серед держав середньовічної Італії були монархії: Си-
цилійське королівство, Міланське герцогство і, звісно ж, Папська
держава. Існували й республіки: Венеційська, Генуезька і Флорен-
тійська.
Заснована в V ст. Венеція була одним із найбільших торговель-
них міст-держав Італії. Розташоване на численних острівцях, міс-
то дивувало всім: і каналами-вулицями, якими венеційці пересу-
валися на човнах-гондолах, і величними соборами, і традиціями
дожів — пожиттєвих правителів Венеції.
За переказами, щороку дож виходив у море, кидав каблуч-
ку і промовляв: «Ми обручаємося з тобою, море!», адже осно-
вним заняттям венеційців була морська торгівля. Вони приво-
зили різноманітні східні товари та продавали власну продукцію:
шовкові тканини, скло, бурштинові намиста та дзеркала, які сла-
вилися по всій Європі. Венеційські купці торгували з усіма краї-
нами Середземномор’я.
У Чорному морі панувала Генуя, купці якої зводили нові й за-
хоплювали вже наявні торговельні порти, розташовані на землях
сучасної України, як-от: Кафа (нині Феодосія), Солдайя (Судак),
Чембало (Балаклава).
Одним із найбагатших було місто Флорен-
ція (у перекладі — «квітуча»), яке славилося
своїми ремеслами. Місто було відоме в Європі
як центр лихварських і банківських операцій.
Визнаною монетою був золотий флорин, на-
званий на честь Флоренції.
Частина італійських міст в ХІ–ХІІ ст. пере-
творилися на республіки — самоуправні ко-
муни, очолювані консулами (радниками).
У Флоренції навіть були прийняті закони
«Встановлення справедливості», що закріплювали права містян.
Проте зазвичай виборче право в італійських республіках мали
тільки заможні верстви.
Поступово міста-держави розрослися, і комуни вже не могли
управляти ними, забезпечувати стабільну політичну обстановку.
Наприкінці XIV — на початку XV ст. республіканський устрій
змінився монархічним.
Флорентійський
флорин

126
ДОСЛІДІТЬ
1. Які держави розташовані в Середземномор’ї? Що ви пам’ятаєте про іс-
торію цього регіону? Які з держав вже були централізованими?
Вальядолід
Авіньйон
Палермо
Валенсія
Ауґсбурґ
Ґранада
Севілья
Тулуза
Сеута
Нант
Ліон
Дубровник
Флоренція
Барселона Неаполь
Алжир
Відень
Мілан
Турин
Генуя
Туніс
Париж Буда
Венеція
Рим
Толедо
Лісабон
о. Корсика
о. Сард нія
и
(Ісп.)
(Ген.)
К
О
Р
.
П
О
Р
Т
У
Г
А
Л
І
Я
К О Р.
І С П А Н І Я
К
О
Р
.
Н
А
В
А
Р
Р
А
К
О
Р
.
Ф
Р
А
Н
Ц
І
Я
Н е а по
л
і
т
а
н
с
ь
к
е
к
о
р
.
А
в
с
т
р
і
я
Швейца
р
і
я
Б а в
а
р
і
я
С а в о й я
Церковні володіння
Володіння Венеціанської республіки
Володіння Генуезької республіки
Дрібні держави Німеччини та Італії
Володіння імператорської
династії Габсбургів
Кордони Священної
Римської імперії
Кордони держав
станом на 1499 р.
Держави Середземномор'я
V
наприкінці Х ст.
К О
Р .
У
Г
О
Р
Щ
И
Н
А
2. Використовуючи ілюстрації та світлини (с. 126–127), визначте особли-
вості розвитку італійських міст, торгівлі та ремесел. Про які досягнення
свідчать представлені споруди та вироби?
1
1. Середньовічна панорама Флоренції
ДОСЛІДІТЬ

127
2 3
4
2. Кафедральний собор Сан-Лоренцо в Генуї. Сучасний вигляд
3. Д. Каналь (Каналетто). Свято заручин дожа з Адріатичним морем.
XVIII ст.
4. Предмети побуту знатних італійців: рукавиця герцога, тарілка
2. Якою була Іспанія під владою мусульман
Якими, на вашу думку, були наслідки арабського завоювання Піренейського
півострова?
На початку VIII ст. арабські війська захопили майже весь Пі-
ренейський півострів, за винятком гірських північних районів
Піренеїв. На завойованих землях араби, яких європейці називали
маврами, утворили в Х ст. нову державу — Кордовський халіфат.
Його столиця — Кордова — була одним із найбільших і найкраси-
віших міст середньовічної Європи. Тут мешкало майже пів мільйо-
на жителів, височіло багато палаців і мечетей. У всьому світі були
відомі виготовлені на Піренеях скляний посуд, вироби з дорого-
цінних металів, шкіри, шовкових і вовняних тканин.

128
Араби вдосконалили сільськогосподарські знаряддя праці та
розширили зрошувальні канали. Це сприяло піднесенню земле-
робства й дало змогу жителям Піренейського півострова вирощу-
вати фінікові пальми, гранатові дерева і шовковицю, рис, бавов-
ну, цукрову тростину, апельсини й лимони. Крім того, у жителів
східних країн іспанці запозичили секрет китайського паперового
виробництва та чимало ремісничих навичок.
Будівлі, зведені мусульманськими архітекторами, вражають
красою та оригінальністю оздоблення. Цей стиль архітектури, що
дістав назву мавританського, вирізняє велика кількість арок і ку-
полів, витончена настінна різьба й вишуканий орнамент.
ДОСЛІДІТЬ
Опишіть пам’ятки культури, звертаючи увагу на деталі будівель, характерні
для мавританського стилю.
1 2
3 4
1. Мечеть у Кордові
2. Арабески (різновид орнаменту) на стінах кордовської мечеті
3. 4. Альгамбра — пам’ятка мавританської архітектури, зовні та всередині
(XIII–XIV ст.)
ДОСЛІДІТЬ

129
Спочатку в мусульманській Іспанії доволі мирно співіснували
християни, мусульмани та іудеї. Проте із часом релігійна помір-
кованість змінилася примусовим наверненням населення до ісла-
му. Сім століть поспіль на Піренейському півострові взаємодіяли
різні цивілізації — християнська, арабо-мусульманська та іудей-
ська.
3. За що воювали іспанці під час Реконкісти
Чому Реконкісту називають священною війною?
Підкорені жителі Піренейського півострова не хотіли жити під
чужою владою. Тож після завоювання маврами Іспанії починаєть-
ся Реконкіста — священна війна християн проти мусульман.
Боротьбу за звільнення Піренейського півострова, освячену
Папою Римським, вели всі верстви християнського населення.
Феодали, які брали участь у Реконкісті, здобували нові титули,
посади та землі. Селяни, які ста-
новили значну частину війська,
отримували ділянки землі й осо-
бисту свободу. Міста, відвойовані
в маврів, домагалися самовряду-
вання. У боротьбі проти арабів до-
помагали рицарі Франції, Англії,
Німеччини та Італії.
На відвойованих у маврів територіях поступово виникли хрис-
тиянські держави — королівства Кастилія, Наварра, Арагон
тощо. Хоча між цими державами й велась жорстока боротьба за
території та лідерство, вони все одно об’єднувалися проти мав-
рів. Важливу перемогу християни здобули наприкінці ХІ ст.,
захопивши Толедо — одне з найкращих міст мусульманської Іс-
панії. Толедо став столицею Кастилії, яка відіграла чималу роль
у Реконкісті.
ДОСЛІДІТЬ
Якою була політика іспанського короля Альфонсо після взяття Толедо? Чи по-
годжуєтеся ви з його рішеннями? Чи сприяла така політика успіху Реконкісти?
Реконкіста (від ісп. і порт. —
«відвоювання») — боротьба за
звільнення Іспанії та Португа-
лії від арабів-завойовників, що
тривала у VIII–XV ст.
ДОСЛІДІТЬ

130
Середньовічна хроніка про один з епізодів Реконкісти
У цьому (1085) році зібрав король Альфонсо велике вій-
сько, більше ніж будь-коли, і пішов на Толедо... І змушені
були маври здати місто королю Альфонсу... І звернулися
маври до короля з проханням, аби залишив їх у місті, і щоб
зберегли вони свої будинки й майно, і все те, чим вони воло-
діють, і король дон Альфонсо дозволив їм жити… І трон коро-
ля був перенесений у королівський палац Толедо. Крім того,
оселилися в Толедо люди, які сповідували християнську ре-
лігію.
Реконкіста не була періодом суцільних військових дій. Періоди
битв змінювалися мирним співіснуванням християн і мусульман.
Лише у XII ст. розпочався новий, вирішальний етап Реконкісти.
У результаті відвоювань утворилася Португалія зі столицею в міс-
ті Лісабон, розширилось Арагонське королівство з головним містом
Сарагосою. Поступово правителям християнських держав Піреней-
ськогопівостровавдалосяоб’єднатисвоїсилийповністюрозгромити
війська маврів та їхніх союзників із Північної Африки. Наприкінці
XIII ст. в арабів залишилась одна область на півдні Піренейського
півострова — Гранадський емірат, якому протистояли чотири хрис-
тиянські держави: Наварра, Португалія, Кастилія та Арагон.
ДОСЛІДІТЬ
1. Як митці підкреслили успіх Альфонсо й поразку маврів? Яку інформацію
про учасників подій можна дізнатися з ілюстрації?
Альфонсо вступає
в Толедо. Кераміч-
не зображення на
площі Іспанії в Се-
вільї
ДОСЛІДІТЬ

131
2. Користуючись картою, установіть основні етапи Реконкісти. Знайдіть на
карті місто, до якого король Альфонсо переніс свою столицю. На терито-
рії якого королівства воно розміщено?
4. Як утворилось Іспанське королівство
Складіть і запишіть план «Утворення Іспанського королівства». Схарактери-
зуйте основні напрями діяльності Ізабель І та Фернандо ІІ.
За Реконкісти на Піренейському півострові утворилися нові
християнські держави. Перед їх правителями постали складні по-
літичні й військові завдання — насамперед установити панування
католицизму й вигнати арабів з Піренейського півострова. Під час
Реконкісти ці завдання були успішно виконані. Водночас Кастилія
та Арагон поступово об’єднали навколо себе іспанські держави.
Ще в 1188 р. король Кастилії вперше скликав раду з феодалів,
містянідухівництва.Таквиникпредставницькийорган—кортеси,
які затверджували нові податки, брали участь у створенні законів.

132
Слідом за Кастилією представницькі органи почали формува-
тися і в інших державах Піренейського півострова. Наприкінці
ХV ст. відбулося об’єднання двох
найсильніших держав на Піренеях
під владою подружжя Фернандо ІІ
Арагонського та Ізабель І Кастиль-
ської. Сталося це завдяки їхній ди-
настичній унії.
Водночас в об’єднаній Іспанії по-
чали жорстоке переслідування не-
християн, тож мусульмани та іудеї
змушені були залишити Піренеї.
Так Іспанія втратила багатьох під-
приємливих, досвідчених банкірів, торговців і ремісників, що не-
гативно вплинуло на її подальший розвиток.
За правління подружжя Фер-
нандо ІІ Арагонського та Ізабель І
Кастильської було завершено Ре-
конкісту, відбулося об’єднання
країни й відкриття Америки.
Для зміцнення своєї влади по-
дружжя реорганізувало армію,
укріпило державний апарат і зруйнувало замки непокірних дво-
рян. Натомість вірні дворяни-гранди отримували посади при дво-
рі. Королівське подружжя реформувало фінансову систему і спри-
яло розвитку міст.
На відміну від монархів Португалії, Англії і Франції, Ізабель І
та Фернандо ІІ зрозуміли перспективність проєктів Христофора
Колумба. Збереглася легенда, що королева віддала свої коштов-
ності, аби спорядити експедицію Колумба. Відкриття Америки
зробило Іспанію однією з найвпливовіших держав Європи.
Ізабель І та Фернандо ІІ сприяли розвитку національної куль-
тури. Королева стала покровителькою мистецтв, допомагала уні-
верситетам, талановитим письменникам і вченим.
Найпочеснішим своїм титулом Ізабель І та Фернандо ІІ вважа-
ли звання католицьких королів, надане їм Папою Римським за
успішне закінчення Реконкісти. Ревні католики, Фернандо ІІ та
Ізабель І прагнули утвердження католицької віри на всіх підвлад-
них землях. Для цього в Іспанії було утворено інквізицію — цер-
ковний орган, який мав судові повноваження. Усіх, кого підоз-
Фернандо ІІ та Ізабель І. Серед-
ньовічне зображення
Династичнаунія—об’єднання
двох держав, яке управляєть-
ся однією династією, водночас
кордони держав, закони та ін-
тереси залишаються різними.

133
рювали в порушенні католицького вчення, чаклунстві та інших
гріхах, піддавали жорстоким тортурам і страчували (нерідко при-
вселюдно спалювали на вогнищі). Діяльність інквізиції мала для
Іспанії страшні наслідки.
ДОСЛІДІТЬ
Яка нова інформація щодо діяльності Ізабель І та Фернандо ІІ міститься на
зображеннях (с. 133–134)?
1
2 3
1. Франсіско П. Ортіс. Капітуляція Гранади в 1492 р. Живопис, 1882 р.
2. Королівський замок Фернандо ІІ та Ізабель І в Сеговії. Сучасне фото
3. Христофор Колумб перед королевою Ізабель І і королем Фернандо ІІ.
Картина невідомого іспанського художника XIX ст.
ДОСЛІДІТЬ

134
4
4. Визволення католицьким подружжям міста Альмерія під час Реконкісти
(керамічне зображення на площі Іспанії в Севільї, поч. ХХ ст.)
1. Які держави існували в середньовічній Італії?
2. Коли і чому були утворені кортеси?
3. Чому Ізабель І та Фернандо ІІ називають католицькими королями?
4. Чим розвиток італійських республік відрізнявся від інших країн серед-
ньовічної Європи?
5. Заповни пропуски в тексті.
Реконкіста почалась у ... і завершилась через ... століть відвоюванням ... .
Наприкінці ... століття весь ... півострів опинився під владою ... церкви.
6. Назви причини й наслідки Реконкісти. Що спільного в Реконкісти та
хрестових походах і чим вони відрізняються?
7. Оціни державницьку діяльність Ізабель І та Фернандо ІІ.
Кастилія в перекладі означає «країна замків». Знайди інформацію, яка підтвер-
джувала б справедливість цієї назви, та підготуй презентацію (4–5 слайдів).

135
ЧИ МОЖЕ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ДОПОМОГТИ
У ВИВЧЕННІ ІСТОРІЇ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СВІТУ
У сучасному світі стрімко розвиваються технології, які на-
зивають штучним інтелектом (далі — ШІ). Це широка галузь
комп’ютерних наук, спрямованих на імітацію інтелекту людини
машинами.
Фахівці та фахівчині стверджують, що ШІ може стати ефектив-
ним помічником у навчанні. За його допомогою простіше створити
відео чи презентацію, щоб представити класу результати проєкту.
Він допоможе з ідеями для есе, підкаже, як цікаво оформити текст
для сторітелінгу, запропонує різні джерела інформації.
Проте в царині історії варто бути обережними й дотримуватися
принципів доброчесності — не видавати тексти, згенеровані ШІ,
за результат своєї роботи.
Штучний інтелект може допомогти з добором інформації, але
її варто ретельно перевіряти, оскільки комп’ютерні програми не
можуть удосконалювати володіння українською мовою й залуча-
ти достовірні джерела.
Пам’ятаймо також, що ШІ легко розпізнає власний продукт.
Тож учитель / учителька може розпізнати матеріали, створені ШІ.
Пропонуємо вам продовжити розпочату раніше роботу з роз-
пізнавання історичних джерел, текстів досліджень та продуктів,
створених ШІ.
1. Порівняйте два тексти. Визначте, який із них — цитата з історичного
джерела, а який — згенерований ШІ. Запропонуйте критерії, за якими
можна схарактеризувати такі тексти.
Текст 1
Цього року на землю нортумбрійців прийшли погані знамена, і
нещасні люди здригалися; там були величезні вихори, блискав-
ки і в небі бачили летючих вогняних драконів. За цими знака-
ми наступив великий голод, а трохи пізніше, в цьому ж році, за
шість днів перед січневими ідами, нікчемні язичники розорили
і знищили Божу церкву в Ліндісфарні.

136
Текст 2
Вікінги здійснювали грабіжницькі набіги на Європу з IX по
XI століття. Вони були майстерними мореплавцями й викорис-
товували довгі кораблі для своїх походів. Набіги вікінгів були
причиною значних руйнувань і людських жертв. Однак вони та-
кож сприяли культурному обміну між Скандинавією та іншими
частинами Європи.
2. Застосуйте визначені вами критерії та з’ясуйте, у якому з двох текстів
нижче вміщено достовірну інформацію про Оттона І, а де подано матері-
ал, згенерований ШІ.
Дайте відповіді на запитання.
• Чи просто визначити, який текст створено людиною, а який — мовною
моделлю ШІ? Чому?
• Як можна перевірити достовірність інформації?
Текст 1
Оттон I, або Оттон Великий (912–973 рр.), німецький король
(з 936 р.), імператор Священної Римської імперії (962–973 рр.),
який зміцнив централізовану владу, придушивши бунтівних
васалів, і здобув вирішальну перемогу над угорцями. За під-
тримки церкви заснував нову імперію.
Текст 2
Оттон I був королем Німеччини з 936 по 973 рік. Він був короно-
ваний імператором Священної Римської імперії в 962 році. Його
правління було періодом політичної та економічної стабілізації
в Центральній Європі. Оттон I був відомий своєю підтримкою
церкви й мистецтва.
3. Як ви пам’ятаєте, ШІ може генерувати ілюстрації. Розгляньте зображен-
ня. Дайте відповіді на запитання.
Яка з ілюстрацій — реальна пам’ятка середньовічного мистецтва,
а яка — продукт роботи ШІ?
• Чи просто визначити зображення, створене ШІ? Чому?
• Як перевірити достовірність зображення? Які цифрові інструменти
можна використати в такому випадку?

137
4. Працюючи в групах, виберіть тему з розділу «Європейські держави
в Х–ХV ст. Доба вікінгів. Хрестові походи», до якої ви доберете уривок
з історичного джерела та згенеруєте текст за допомогою мовних моде-
лей ШІ (Chat GPT, Perplexity AI або Bard). Це можуть бути, наприклад,
відомості про важливу подію, історичну постать чи окрему історичну
пам’ятку. Запропонуйте іншим групам визначити, які тексти представ-
ляють історичні джерела, та пояснити свій вибір.
Спробуйте згенерувати 1–2 ілюстрації за допомогою DEEP DREAM
GENERATOR. Для створення зображення важливий ПРОМТ — коротка
текстова інструкція, яка допомагає ШІ правильно виконати завдання лю-
дини. Вона має бути чіткою, відображати найважливіші деталі. Скорис-
тайтесь у роботі одним з інструментів:
https://hotpot.ai/art-generator або https://creator.nightcafe.studio/.
5. Доберіть з відкритих джерел зображення, створені в середньовіччі, які
ілюструватимуть історію завоювань вікінгів, хрестові походи чи інші по-
дії, явища, діяльність персоналій, яких ви досліджували на уроках всес-
вітньої історії. Запропонуйте іншим групам визначити ті візуальні матері-
али, які генерував ШІ, та пояснити свій вибір.
6. Обговоріть, скориставшись цими прикладами, чому важливо перевіряти
на достовірність історичні матеріали, поширені в соцмережах і медіа.
Оціни підсумки своєї роботи над проєктом «Чи може штучний інтелект
допомогти у вивченні історії середньовічного світу».

Розділ 4. Виникнення та розвиток держав...
138
21-22. Держави Центральної
та Східної Європи в Х–XV ст.
Знайдіть на карті (c. 139) і назвіть країни Центральної та Східної Європи, що
існували у ХІІІ ст. Що ви знаєте про них?
ДОСЛІДІТЬ
Де розташований Тевтонський орден? Чи був він, зважаючи на інформа-
цію карти, державою? Як ви вважаєте, як ордену вдалося перетворитися на
державу? Що таке Ганзейський союз? Які міста він охоплював? Які держави
сусідили з Волинсько-Галицьким князівством? Перевірте свої припущення
протягом уроку.
§
ДОСЛІДІТЬ
Розділ4.Виникнення
йрозвитокдержав
ЦентральноїтаСхідної
ЄвропивХІ–ХVст.
Османськаімперія

§ 21–22. Держави Центральної та Східної Європи...
139
Херсонес
(Корсунь)
Нижній
Новгород
Сугдея
(Сурож)
Новогрудок
Реґенсбурґ
Маґдебурґ
Флоренція
Кеніґсберґ
Білоозеро
Дортмунд
Дрезден
Чернігів
Ґамбурґ
Путивль
Белград
Ґданськ
Москва
Бремен Плоцьк
Гродно
Щецин
Вічина
Вісмар
Росток Булгар
Унґвар
Курськ
Відень
Бакота
Любек
Краків
Мілан
Кельн
Луцьк
Дерпт
Вісбю
Псков
Устюг
Львів
Осло
Зара
Ліон
Твер
Рига
Київ
Смоленськ
Владимир
Новгород
Естергом
Роскілле
Вітебськ
Тирново
Брянськ
Уппсала
Венеція
Берґен
Пінськ
Сарай
Прага
Генуя
Холм
Буда
Піза
Рас
П
І
В
Н
І
Ч
Н
Е
М
О
Р
Е
К
О
Р
.
Н
О
Р
В
Е
Г
І
Я
КОР. ДАНІЯ
ВЕЛ. КН. ЛИТОВСЬКЕ
ПОЛЬСЬКІ КНЯЗІВСТВА
К
О Р . У Г О Р Щ
И
Н
А
ЧЕСЬКЕ КОР.
ПАПСЬКА
ДЕРЖ
АВА
ВЛАДИМ
И
РСЬКЕ
СЕРБСЬКЕ
КОР.
С
В
Я
Щ
Е
Н
Н
А
Р И М С Ь К А
І М
П Е Р І Я
АЗОВСЬКЕ
МОРЕ КАСПІЙСЬКЕ
МОРЕ
Во лга
В
о
л
г
а
Д
о
н
Д
о
н
Д
н
і
п
р
о
Дунай
Дунай
Е л ь
б
а
КАРЕЛИ
Х Я М Е
В
Е
П
С
И
П Е Р М
МАРІ (ЧЕРЕМИСИ)
М
О
К
Ш
А
Е
Р
З
Я
(
М
О
Р
Д
В
А
)
Б У Р
Т
А
С
И
Б У Л Г А
Р
И
Б А Ш К И Р И
В А Л А Х И
Центрально-Східна Європа у другій половині ХІІІ ст.
Ганзейський союз:
столиця союзу
міста — члени союзу
постійні контори союзу
Кордони державних утворень станом на 1265 р.
Території, залежні від Золотої орди
Фіно-угорські народи Тюркські народи
БАШКИРИ
ВЕПСИ
1. Яку роль відіграли духовно-рицарські
ордени у християнізації Східної Європи
Назвіть причини й наслідки наступу духовно-рицарських орденів на Схід
Європи.
Від ХІІІ ст. на життя і розвиток земель прусів, естонців, ла-
тишів, литовців та інших народів, які мешкали на східному узбе-
режжі Балтійського моря, вплинули чернечі рицарські ордени. У
ті часи значна частина балтійських народів сповідувала язичниць-
ку віру. Орден мечоносців і Тевтонський орден почали христия-
нізацію населення Східної Балтії. Папа Римський «дарував» ри-
царям ці землі, зобов’язавши їх боротися з язичниками. Як ченці
рицарі поширювали й захищали на цих землях католицизм, а як
воїни — завойовували для християнства нові землі. Місцеве насе-
лення чинило запеклий опір примусовому окатоличенню й нашес-
тю рицарів. Так, литовці в союзі з іншими племенами розгромили
Орден мечоносців. Його рицарі приєдналися до Тевтонського орде-
ну, а згодом утворили Лівонський орден.

140
Поступово Тевтонський і Лівонський ордени перетворилися на
середньовічні держави.
Водночас за сприяння орденів у цей період міста Східної Балтії
вибороли собі магдебурзьке право, відбувся економічний розвиток
територій. У містах відкривалися школи, кращі учні яких могли
навчатися в університетах Європи.
2. Як розвивалося Велике князівство
Литовське за правління Ольгерда
Гедиміновича
Яку політику проводило Велике князівство Литовське?
Литовське князівство виникло у ХІІІ ст. Його засновником
вважається князь Міндовг, який мав родинні та майнові зв’язки
з правителями Волинсько-Галицької держави. Формування кня-
зівства Литовського прискорилося внаслідок агресії німецьких
рицарів-хрестоносців. Окрім того, зміцненню держави сприяв за-
непад давньоруських князівств.
Дослідники та дослідниці стверджують, що на початку 20-х
років ХІV ст. великий литовський князь Гедимін, здійснивши
походи на Волинь і Київщину, започаткував процес приєднання
політично роз’єднаних і залежних від Золотої Орди земель Русі
до Великого князівства Литовського. Від середини XIV ст. князь
Ольгерд повністю зосередився на східному напрямку — відноси-
нах із руськими князівствами та Золотою Ордою. За його князю-
вання Велике князівство Литовське приєднало до своїх територій
більшість українських земель. У другій половині ХІV ст. до скла-
ду Великого князівства Литовського було приєднано Київщину,
Переяславщину, Поділля і Чернігово-Сіверщину. Відтак у XV ст.
Велике князівство Литовське було чи не найбільшою державою
Європи.
Українські землі у складі Великого князівства Литовського
користувалися значними правами. Адміністративно-територі-
альний устрій формувався на основі конфедерації — державного
політичного союзу кількох земель, кожна з яких зберігала свою

141
незалежність. Українське населення не зазнавало значних утис-
ків на релігійному ґрунті: ставлення литовських правителів до
православ’я вважалося толерантним. Волинський варіант давньо-
руської мови навіть був однією з офіційних мов Великого князів-
ства Литовського, а місцева руська знать могла обіймати вищі дер-
жавні посади.
ДОСЛІДІТЬ
Відомо, що кольори в гербах мають символіч-
не значення. Так, колір срібла означає мудрість
і благородство, червоний — хоробрість, мужність
та кров, пролиту в боротьбі. Тож уявіть себе фа-
хівцем з геральдики (науки про герби) і спробуйте
розповісти про державу, у гербі якої переважають
срібний і червоний кольори.
Герб Великого князівства Литовського
3. Яким було Польське королівство
за правління Казимира III
За які справи Казимира ІІІ назвали Великим і Королем холопів? Як доля укра-
їнських земель була пов’язана з Польщею?
У Х ст. постала нова європейська дер-
жава Польща, зміцнення і піднесення якої
відбулося за Казимира ІІІ (1333–1370 рр.).
Молодий король зрозумів, що він не зможе
воювати з усіма ворогами, тому обрав полі-
тику компромісів із сусідніми державами
й підписав з Угорщиною, Чехією, Тевтон-
ським орденом мирні договори. Втрату де-
яких польських земель він компенсував за
рахунок приєднання українських регіонів:
Галичини, Белзчини й Холмщини.
Казимир увів єдині закони та єдину моне-
ту. Об’єднуючи окремі князівства й називаю-
ДОСЛІДІТЬ
Ян Матейко.
Казимир ІІІ. ХІХ ст.

142
чи їх воєводствами, він не став докорінно змінювати їхні порядки
й залишив місцеве самоуправління. Водночас король жорстоко роз-
правлявся зі свавільними феодалами, незалежно від звань і чинів.
Він зменшив податки й роздавав селянам вільні землі, за що отри-
мав прізвисько Король холопів. Він дозволив оселитися на землях
Королівства Польського німцям, вірменам, євреям і татарам, що
сприяло піднесенню господарства. У 1364 р. заснував Краківський
університет, який згодом отримав назву Ягеллонський. Недаремно
Казимир — єдиний із польських королів, якого називали Великим.
У Польщі сформувалася станова монархія. Станово-представ-
ницьким органом держави був сейм, до складу якого входили маг-
нати, вище духівництво, шляхта і представники найбільших міст.
У 1385 р. Королівство Польське та Велике князівство Литов-
ське уклали Кревську унію, яка визначала династичний союз між
двома державами. Одружившись із польською королевою Ядві-
гою, литовський князь Ягайло був польським королем, литов-
ським князем і водночас — засновником польської династії Ягел-
лонів (Ягайло польською звучить як Ягелло).
Це одразу викликало протидію з боку литовських феодалів,
оскільки Литовська держава втрачала самостійність. Підпорядко-
ваними Польщі українськими землями управляли польські уря-
довці, які проводили політику ополячення місцевого населення й
поширення католицизму.
Польська влада обмежувала православну українську феодаль-
ну верхівку в доступі до державних посад. Згодом були ліквідовані
Волинське та Київське князівства, а отже, і зруйновано рештки
тогочасної української державності.
Водночас унія дала змогу об’єднати сили в боротьбі з Тев-
тонським орденом. І в 1410 р. біля селища Грюнвальд польсько-
литовсько-руське військо, очолюване Ягайлом і великим князем
литовським Вітовтом, здобуло перемогу над військами ордену.
У боротьбі проти хрестоносців брали участь чеські полки й татар-
ська кіннота. Поразка Тевтонського ордену сприяла піднесенню
Королівства Польського та Литви.
ДОСЛІДІТЬ
Які події увічнюють пам’ятники? Як у Польщі зберігають пам’ять про серед-
ньовічну історію?
ДОСЛІДІТЬ

143
1 2
1. Пам’ятник Ягайлу та Ядвізі у Кракові
2. Монумент у Кракові на честь перемоги у Грюнвальдській битві
4. Як Іштван І заснував Угорську державу
Випишіть із тексту 2–3 події з історії середньовічної Угорщини, які ви вважа-
єте найважливішими для цієї країни. Поясніть свою думку.
Засновником Угорщини, близько 1000 р., був один із місцевих
князів — Іштван І Святий (1000–1038 рр.), який об’єднав угор-
ські племена. Іштван, син першого християнського правителя
угорців, спочатку мав язичницьке ім’я Вайк, тобто Герой. Після
коронації Іштван здійснив християнізацію країни, підкорив угор-
ському впливу весь Карпатський регіон, закріпивши приєднання
нових територій відповідними угодами з Ярославом Мудрим і коро-
лем Польщі Болеславом I Хоробрим. Після смерті він був канонізо-
ваний католицькою церквою.
Великих успіхів досягла Угорщина у XV ст. за часів Матяша І
Корвіна, хороброго правителя, покровителя мистецтв, відомого
збирача книжок. Але в XVI ст. на Угорщину напали османські за-
войовники, які надовго позбавили її незалежності.

144
ДОСЛІДІТЬ
Що король вважав найважливішим для майбутнього державного діяча?
Чи перегукуються його слова з уже відомими вам настановами дітям інших
правителів? Яких саме?
З настанови Іштвана І сину Імре
Підтримуй християнську віру.
Про повагу до знатних людей королівства.
Вірність, сила, старанність, відвага знатних і
найкращих людей, воїнів... охороняє королів-
ство, долає ворогів, примножує твою владу...
Володарюй без гніву, гордині, ненависті,
милосердно.
Якщо бажаєш честі своєму королівству,
люби справедливий суд.
Пам’ятник королю Іштвану в Будапешті
5. Які події з історії Чехії називають
гуситськими війнами
Складіть розгорнутий план розповіді про Яна Гуса та обговоріть його у класі.
У XIII ст. утворилося Чеське королівство, яке увійшло до скла-
ду Священної Римської імперії. І хоча в ХIV ст. воно переживало
період економічного піднесення, у чеському суспільстві було бага-
то невдоволених внутрішньою ситуацією.
Причини невдоволення в Чехії XIV ст.
• Безземельні рицарі не бажали терпіти утиски великих
феодалів.
• Селяни чинили опір феодальному гнобленню.
ДОСЛІДІТЬ

145
• Містяни-чехи виступали проти засилля німців, які часто
перебирали на себе управління цехами, торгівлею та міське
самоврядування.
• Усі верстви населення були невдоволені свавіллям католиць-
кої церкви, вимагаючи від неї повернення до ідеалів бідності
та справедливості громад раннього християнства.
Очолив протестний рух великий чеський
мислитель, професор університету Ян Гус
(1369(1371)–1415 рр.). Він проповідував
чеською мовою, проголошував рівність у
таїнстві причастя і пристрасно критикував
продаж індульгенцій, виступаючи за повер-
нення до ідеалів бідної та справедливої церк-
ви періоду раннього християнства.
Католицька церква звинуватила Яна Гуса
в єресі й викликала його на церковний собор
у німецькому місті Констанца. Імператор
навіть видав йому охоронну грамоту. І хоча
багато хто попереджав його про небезпеку,
Ян Гус вирішив їхати до Констанци й відсто-
ювати там свої переконання.
ДОСЛІДІТЬ
За які ідеї церква переслідувала Яна Гуса? У чому виявилася сила його пере-
конань і героїзм?
Із звернення Яна Гуса до народу
під час Констанцького собору
…Я казав і казатиму, що чехи в королівстві Чеському за за-
коном... і за вимогою природи повинні бути першими в поса-
дах, так само, як французи у Франції і німці у своїх землях...
…Клір [духівництво] псує народ своїм безчестям, пов’яза-
ним із багатством. Тож потрібно забрати в нього багатство! По-
слідовники Христа повинні бути бідні, як апостоли.
Портрет Яна Гуса.
XVI ст.
ДОСЛІДІТЬ

146
…Ці єпископи вмовля-
ють мене всенародно від-
ректися — ні! Не можу
зрадити своїй совісті й по-
соромити віру Христову.
Як посмію подивитися в
очі народу, якщо з моєї
вини похитнуться вікові
його переконання.
Вацлав Брожик. На Констан-
цькому соборі. Живопис XIX ст.
Але на соборі, всупереч обіцян-
ці імператора, Гуса закували в кай-
данийпіврокутрималиув’язниці.
Незважаючи на погрози, він не від-
мовився від своїх поглядів, й у
1415 р. мислителя було спалено на
вогнищі. Страта Яна Гуса неабияк
обурила чеське суспільство. Неза-
баром його проголосили націо-
нальним чеським святим.
У 1419 р. вся Чехія повстала.
Почався нелегкий період гусит-
ських війн.
ДОСЛІДІТЬ
Ознайомтеся з документом та схемою. З якими словами зверталися гусити
до співвітчизників? Порівняйте ідеї чашників і таборитів.
З маніфесту гуситів
Дорогі брати, віддані своїй країні! Ми звертаємося до вас,
які завжди палко любили свою рідну мову й готові були обе-
рігати її... Усі, хто любить свою батьківщину, піднімайтеся
разом із нами!
Прага. Квітень 1420 р.
Гусити — послідовники Яна
Гуса, виступали за повернення
до ідеалів бідної та справед-
ливої церкви періоду раннього
християнства, за богослужіння
чеською мовою, за рівність у
таїнстві причастя.
Гуситські війни (1419–
1434 рр.) — боротьба чесько-
го народу проти засилля като-
лицької церкви та німецького
панування.
ДОСЛІДІТЬ

147
Повсталі гусити не були єдиною силою. Вони поділилися на
чашників і таборитів.
СКЛАД
ЯКІ
ЦІЛІ
СТАВИЛИ
ТАБОРИТИ
(місце зібрань — гора Табор)
ЧАШНИКИ
(символ — чаша для причастя)
•селяни
•ремісники
•міські бідняки
•дрібні рицарі
•справедливе суспіль-
ство рівних
•скасування селянських
повинностей
•держава без короля
•дворяни
•заможні
містяни
•перебудова церкви
•богослужіння чесь-
кою мовою
•самоврядування
в містах
Таборити сформували потужне військо, яке очолив рицар Ян
Жижка. Досвідчений воїн, він об’єднав окремі загони містян, ре-
місників і селян у боєздатну, згуртовану й дисципліновану армію,
яка долала опір військ противника. Поранений у голову, він осліп,
але продовжував командувати армією.
«Очима» Яна Жижки були його по-
мічники: вони повідомляли про розташу-
вання та рух ворожих військ. «Страшним
сліпим» називали Яна Жижку вороги й бо-
ялися навіть його імені.
Перемогти гуситів власними силами ні-
мецький імператор не зміг. Тоді разом із
Папою Римським він запропонував поступ-
ки чашникам і з їхньою допомогою завдав
таборитам поразки. Розгром таборитів
фактично означав кінець гуситських війн.
Ці події дали могутній поштовх розвит-
ку національної свідомості та культури
в Чехії.
Ян Вілімек.
Портрет Яна Жижки.
ХІХ ст.

148
ДОСЛІДІТЬ
Як художник зобразив напруженість бою між чашниками й таборитами?
Йозеф Матхаузер. Битва під Ліпанами. Кін. ХІХ — поч. ХХ ст.
1. Які рицарські ордени брали участь у християнізації Східної Європи?
2. Хто здійснив християнізацію Угорщини?
3. Схарактеризуй розвиток Великого князівства Литовського.
4. Які війни і чому називалися гуситськими?
5. Поясни, чому Казимира ІІІ та Іштвана І назвали Великими.
6. Чим відрізнялося становище українських земель у складі Великого кня-
зівства Литовського й Польщі?
7. Розкажи про причини, хід і наслідки гуситських війн.
Запропонуй власний сценарій до відео про Казимира ІІІ або Іштвана І чи
Яна Жижку. Обговори свої ідеї з однокласниками та однокласницями.
ДОСЛІДІТЬ

149
23. Землі Північно-Східної Русі в XI–XV ст.
Назвіть державні утворення Північно-Східної Русі в ХІІ — на початку ХІІІ ст.
ДОСЛІДІТЬ
Що відбулося на землях Північно-Східної Русі у ХІІІ ст.?
§
ДОСЛІДІТЬ
1223
1223
1238
1240
1242
Новгород-
Сіверський
Волок
Білоозеро
Кострома
Херсонес
Олешшя
Білгород
Ужгород
Брянськ
Суздаль
Берестя
Москва
Торжок
Гродно
Слуцьк
Ладога
Мінськ
Курськ
Булгар
Пінськ
Козельськ
Овруч
Сурож
Псков
Галич
Ярославль
Володимир
Перемишль
Колодяжин
Дорогичин
Галич
Біляр
Турів
Белз
Київ
Переяслав
Уппсала
Сарай-Берке
Сарай-Бату
Владимир
Чернігів
Рязань
Полоцьк
Новгород
Смоленськ
АЗОВСЬКЕ
МОРЕ
К
А
С
П
І
Й
С
Ь
К
Е
М
О
Р
Е
Урал
В
о
л
га
Волга
Дон
Д
о
н
Дунай
Д
н
і
п
р
о
Дні
про
ТЕВТОНСЬКИЙ
ОРДЕН
О Р Д Е Н М Е Ч
О
Н
О
С
Ц
І
В
Володіння Данії
В
Е
ЛИКЕ
К
Н
ЯЗІВСТВО
Л
И
Т
О
ВСЬКЕ
П
О
Л
Ь
С
Ь
К
І
К
Н
Я
З
І
В
С
Т
В
А
К
О
Р
О
Л
І
В
С
Т
В
О
У
Г
О
Р
Щ
И
Н
А
В О Л З Ь К А Б У Л
Г
А
Р
І
Я
В
Л
А
Д
И
М
И
РО -С УЗД А
Л
ЬС
Ь
К
Е
К
Н
Я
З
.
КНЯЗ.
К
Н
Я
З.
К Н
Я З.
КНЯ З.
КНЯЗ.
С М О Л Е Н С Ь К Е
П
О Л О Ц Ь К Е
Ч
Е
Р
Н
І Г І В С Ь К Е
К
И
Ї
В
С
Ь
К
Е
К
НЯЗ.
ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ
ТУРІВСЬКЕ
П Р У С С И
Х
Я
М
Е
С
У
О
М
І
К
А
Р
Е
Л
И
В Е С Ь
ЧУДЬ
ЗАВОЛОЦЬКА
П Е Р М
М А Р І
У Д М У Р Т И
М
О
Р
Д
В
А
П О Л
О
В
Ц
І
А Д И Г И
А Л А Н И
Б Р О Д Н И К И
Н О Г А Й Ц І
В
О
Л
О Х И
Руськ ХІІ–
і князівства у ХІІІ ст. Монгольська навала
Межа руських земель у першій
половині ХІІІ ст.
Кордони інших держав
Межі князівств
Столиці держав
Похід полководців Чингісхана 1223 р.
Похід руських князів 1223 р.
Битва на річці Калка
Походи хана Батия та його полководців у 1237–1242 рр.
Міста, зруйновані монгольськими загарбниками
Кордони Золотої Орди
Місця та роки найважливіших битв
1238
Столиці князівств
§ 23. Землі Північно-Східної Русі в XI–XV ст.

150
1. Як розвивалася Новгородська боярська
республіка
Яким було географічне положення та економічне становище Новгорода?
Чому Новгород перетворився на боярську республіку? Кому належала і як
здійснювалася влада в республіці?
Новгород постав на землях ільменських словен і угро-фінських
племен у Х ст. Новгородська земля простягалася на північ і схід
аж до Північного Льодовитого океану та Уралу. Місто постійно
взаємодіяло з Києвом: їх пов’язував торговельний шлях «із варя-
гів у греки». Як стверджує літопис, у Новгороді правили великі
київські князі Володимир Великий і Ярослав Мудрий.
ДОСЛІДІТЬ
Знайдіть на карті Новгород
(c. 149). На основі карти та
ілюстрації визначте, якими
були особливості місцероз-
ташування Новгорода. Як
це вплинуло на його госпо-
дарське життя?
Середньовічний Новгород.
Сучасна історична рекон-
струкція
Через Новгород пролягали важливі торговельні шляхи. Купці
везли крам по річці Волхов, Ладозькому озеру, а далі — по Неві,
Балтійському морю до Швеції, Німеччини, Англії та інших кра-
їн. На європейські ринки новгородці постачали мед, віск, хутро,
льон, коштовне й напівкоштовне каміння. Додому торговці повер-
талися зі сріблом, золотом, міддю, бронзою та зброєю.
Як і європейські, новгородські купці об’єднувались у гільдії.
Із XIV ст. місто стало важливим партнером Ганзи, здійснюючи її
основні торговельні операції на руських землях. Така активна зо-
внішня торгівля перетворила Новгород на важливу сполучну лан-
ку між середньовічними Європою та Руссю.
ДОСЛІДІТЬ

151
ДОСЛІДІТЬ
Чому і як Новгород і Ганза стали партнерами? Як сьогодні в Європі зберіга-
ється пам’ять про це партнерство?
Ког — ганзейське морське вантажне судно,
озброєне гарматами. Такі кораблі перевозили то-
вари, контролювали торговельні шляхи, бороли-
ся з піратами.
У Новгороді була ганзейська контора (Ні-
мецьке подвір’я), що дбала про захист своїх
торгових інтересів, мала власну систему охо-
рони, правосуддя, житлові та службові примі-
щення.
У Соборі Святого Миколая в м. Штральзунд
(Німеччина) зберігаються дерев’яні панелі, на
яких зображено сцени новгородської торгівлі,
полювання новгородців на хутрових звірів тощо.
Панівною верствою населення Новгорода були бояри, які воло-
діли великими вотчинами з десятками й навіть сотнями сіл. 30–40
найвпливовіших боярських родин називали «золотими поясами»
Новгорода. Ця верства не поповнювалася за рахунок інших верств
населення — боярином потрібно було народитися.
На відміну від більшості держав середньовіччя, Новгород був
республікою. Вічовий дзвін і вічовий поміст для промовців віддав-
на були символами вільного Нов-
города. Свої думки, рекомендації,
ініціативи учасники віче вислов-
лювали вигуками: за чию пропо-
зицію вигуки були голоснішими,
те рішення і приймалося. Для за-
хисту своїх володінь від ворогів
віче запрошувало до Новгорода
князя разом із дружиною. Якщо
князь порушував умови договору,
його виганяли з міста.
ДОСЛІДІТЬ
Новгородська боярська рес-
публіка (XII–XV ст.) — держава
в Північно-Східній Русі, вищою
владою якої вважалося віче —
загальноміські збори всіх до-
рослих чоловіків. Віче роз-
глядало питання війни і миру,
обирало посадовців, зокрема й
князя, розподіляло повинності.

152
За Ярослава Мудрого, у першій половині XI ст., у Новгороді
було відкрито школу. Знайдені берестяні грамоти свідчать, що
читати, писати й рахувати уміли і містяни, і селяни, чоловіки й
жінки. Для дітей виготовляли спеціальні «абетки», вирізані на
дощечках.
З літопису відомо, що Ярослав Мудрий та його дружина кня-
гиня Ірина відвідали сина Володимира в Новгороді, коли той за-
кладав Софійський собор. Цей храм став центральним у новгород-
ських землях. Тут було засновано першу новгородську бібліотеку,
навчалися діти, зберігалася державна скарбниця.
Наприкінці ХV ст. Новгородську республіку захопило Москов-
ське князівство, що намагалося приєднати всі руські землі. Віче
було заборонено, а вічовий дзвін, головний символ Новгорода, ви-
везли до Москви.
ДОСЛІДІТЬ
Як зміст ілюстрацій пов’язаний з особливостями розвитку Новгорода?
2
1
1. Скликання віче в Новгороді. Лицевий літописний звід
2. Вічовий дзвін вивозять із Новгорода. Лицевий літописний звід
ДОСЛІДІТЬ

153
2. Коли і як відбулася монгольська навала
на Русь
Опрацювавши зміст пункту, карту (с. 149) та ілюстрацію, доберіть 3–4 клю-
чові слова для тлумачення понять: «монголи», «монгольська навала».
Батьківщиною монголів була
Центральна Азія. Об’єднані у
ХІІІ ст. Чингісханом, кочові мон-
гольські племена почали заво-
ювання Північного Китаю, зго-
дом підкорили Південний Сибір,
Середню Азію та інші території.
В історичних джерелах трапля-
ється як назва «монголи», так і
«татари», але ці два поняття не
є тотожними. Руські дружини
вперше зіткнулися з монголами,
прийшовши на допомогу полов-
цям, на річці Калка 1223 р. Проте
об’єднане русько-половецьке вій-
сько зазнало нищівної поразки.
У 1237–1241 рр. нове військо монголів на чолі з онуком Чин-
гісхана Бату (Батиєм) здійснило похід на Русь і зруйнувало бага-
то міст. Далі монголи спустошили Угорщину, Польщу, Хорватію,
частину Сербії та Болгарії і повернули назад, на схід, до річки
Волга. У пониззі Волги монголи створили державу, столицею якої
було місто Сарай. Історично за нею закріпилася назва Золота Орда.
Це була потужна середньовічна держава, яку вчені вважають ко-
човою імперією.
На Русі, як і раніше, правили свої князі, але вони мали отри-
мувати в Орди ярлики — грамоти хана, що підтверджували право
на управління своїми землями. Запровадження ярликів велося за
принципом «розподіляй і володарюй», так порушувалося престо-
лонаслідування в руських князівствах, що посилювало княжі усо-
биці. Населення платило Орді данину, за її збиранням наглядали
баскаки — ханські намісники, які здійснювали облік населення,
пильнували за порядком на підвладних землях.
Чингісхан та його оточення. Міні-
атюра ХІІІ ст.

154
3. Устрій і територіальні загарбання
Великого князівства Московського
в ХІV — на початку ХVІ ст.
Визначте основні напрями діяльності Івана III. Обговоріть свої висновки з од-
нокласником/однокласницею.
За літописом, першу згадку про Москву в 1147 р. пов’язують з
Юрієм Долгоруким, сином великого київського князя Володими-
ра Мономаха. Але власна історія Великого князівства Москов-
ського починається пізніше, з ХІІІ ст., коли сюди зміщується
центр економічного та політичного життя Північно-Східної Русі.
Відтоді московські правителі активно втручалися у князівські
міжусобиці й допомагали ординцям придушувати антимонголь-
ські виступи. До того ж московські війська брали активну участь
у завойовницьких походах Золотої Орди. За це в XIV ст. москов-
ські правителі постійно отримували ярлик від хана на збір данини
з підвладних ординцям земель, що сприяло збагаченню князів.
Важливу роль у зміцненні Московської держави відіграв вели-
кий князь Іван ІІІ (1462–1505 рр.). Прагнучи збільшити свої тери-
торії, Іван ІІІ завоював і знищив Новгородську республіку, а також
захопив землі Новгород-Сіверського, Чернігівського князівств.
Для зміцнення своєї влади й автори-
тету за кордоном Іван ІІІ прийняв титул
«Великого князя всієї Руси» й одружився
з племінницею останнього візантійського
імператора — Софією Палеолог. За Іва-
на ІІІ важливу роль відігравала Боярська
дума — дорадчий орган при великому
князеві. У цей час було створено єдиний
для країни збірник законів «Судебник»,
який започаткував законодавче оформ-
лення кріпацтва на всій території Москов-
ської держави.
Початок перетворення вільних селян на
кріпаків, завоювання чужих земель стали
основними ознаками внутрішньої і зовніш-
ньої політики Московської держави.
Портрет Івана III.
Гравюра XV ст.

155
У 1480 р. Московській державі вдалося позбутися золотоордин-
ської залежності.
1. Що таке віче?
2. Хто такий баскак і що таке ярлик?
3. Про що свідчить поширення берестяних грамот?
4. Що таке «Судебник»?
5. Чому Новгород був республікою?
6. Як монгольські завойовники управляли руськими землями?
7. Яку політику проводили московські князі щодо інших руських князівств?
8. Які візуальні джерела ти дослідив/дослідила на уроці? Які з них і чому
зацікавили тебе найбільше?
1. Знайди у відкритих джерелах інформацію про Софійський собор у Нов-
городі. Порівняй особливості храму з будовою та оздобленням Софії
Київської.
2. Порівняй Московське князівство з Новгородською республікою або ін-
шою державою середньовіччя.
24.Османська імперія. Правління Мехмеда II
Що таке іслам? Де він виник? Під час вивчення яких тем ви вже згадували
Османську імперію? У зв’язку з якими подіями?
ДОСЛІДІТЬ
1299 р. один із тюркських вождів — Осман — проголосив себе султаном
нової держави. Так розпочалася історія Османської імперії, яка проіснува-
ла до початку XX ст. Яку інформацію щодо розвитку цієї держави протягом
ХІV–ХV ст. містить карта?
§
ДОСЛІДІТЬ
§ 24. Османська імперія. Правління Мехмеда II

156
1. Утворення Османської держави
Працюючи в парах, складіть 2–3 запитання до тексту. Обговоріть запитання
та відповіді на них у класі.

157
Слово «тюрк» означає сильний або міцний, а слово «Туреччи-
на» вперше було вжито автором однієї із хронік хрестоносців
у ХІІ ст. щодо земель, захоплених тюркськими племенами в Ма-
лій Азії. Зародком могутньої імперії стало невелике князівство,
яким правив Осман (1258–1324 рр.), заснов-
ник майбутньої імперії. У ході його завоювань
починає формуватися нова держава. Від імені
цього правителя походить не лише назва
Османської держави, а й найменування єдиної
династії та народу — турки-османи.
Османпроявивсебеяксміливийвоїнтаенер-
гійний лідер. Вдало скориставшись сусідством
з ослабленою Візантією, він захопив частину
її території. Із часом правителі Османської
держави отримали титул султана. За наступ-
ників Османа було створено військо яничарів, яке проіснувало до
XIX ст. Це був спеціальний піхотний корпус, сформований із
хлопчиків-християн, яких малими взяли в полон. Їх навертали в
іслам, водночас їхні імена змінювали на турецькі.
ДОСЛІДІТЬ
За допомогою документа дайте відповіді на запитання. Як виховували яни-
чарів? Чому вони ставали надійною охороною султана?
З популярного твору «Пригоди» чеського письменника-
гуманіста Вацлава Братислава з Митровиць (ХVІ ст.)
Яничарів набирають із дітей тих християнських народів,
які живуть під турецькою владою... Найкращих беруть на
службу до турецького султана, решту розбирають паші (ви-
сокі урядовці) та інші турецькі начальники... Коли їм минає
20 років... — усіх їх доправляють до Стамбула. Тут найміцні-
ших і суворих записують у молодші яничари й віддають під
командування старших. Під їхнім наглядом молоді вчаться
стріляти, рубати шаблями, кидати списи, перескакувати
канави, лазити на стіни й виконувати всяку роботу, яку їм
дасть старший...
У бою чи під час штурму (фортеці) вони йдуть попереду,
намагаючись проявити себе... З усіх турецьких солдат вони
найбезжалісніші до християн.
Осман І. Мініатюра
XVI ст.
ДОСЛІДІТЬ

158
2. Як османські султани завоювали величезні
території в Європі та Азії
Чому османам вдалося завоювати таку величезну територію? Назвіть краї-
ни, чиї юнаки-невільники могли служити у війську яничарів.
У XIV ст. війська Османської держави, захопивши значні те-
риторії Візантійської імперії, рушили на Балкани, проти Болгарії
та Сербії. У Сербії на цей час загострилися князівські міжусобиці,
які ослаблювали країну. У 1389 р. долю Балкан вирішила битва на
Косовому полі. Турецьким військам Мурада І протистояла союз-
на армія сербів і боснійців на чолі із сербським королем Лазарем.
Балканських воїнів підтримували добровольці-християни з Алба-
нії, Польщі й Угорщини.
ДОСЛІДІТЬ
Які вимоги висунув султан Мурад І до сербського правителя Лазаря?
З НАРОДНОЇ СЕРБСЬКОЇ ПІСНІ
Ой ти, Лазар-цар, владико сербів,
Не бувало, та й не може бути
Двох владик над одною землею...
Присилай мені ключі й подать, —
Золоті ключі від міст великих,
За сім літ пришли ти данину з народу.
Коли ж так зробити не захочеш,
То приходь на Косово з військами,
Ми поділимо там шаблями землю.
Попри мужність і героїзм сербів, добре озброєне та підготовле-
не військо султана завдало слов’янам нищівної поразки. Сербія
визнала залежність від Османської імперії. Наприкінці XIV ст. по-
вністю втратила незалежність і Болгарія. Європейські правителі,
занепокоєні посиленням Османської імперії, організували хресто-
вий похід проти неї, але він був невдалим.
ДОСЛІДІТЬ
Владислав
Тительбах.
Король Лазар.
ХІХ ст.
Султан Мурад.
Середньовічна
мініатюра

159
Та на початку XV ст. турки-османи й самі зазнали спустошли-
вої навали: їх атакували війська жорстокого середньоазійського
завойовника Тимура (Тамерлана). Розоривши державу османів,
Тимур повернувся до Середньої Азії.
3. Османська імперія за Мехмеда ІІ
Як Мехмед ІІ перетворив Османську імперію на впливову державу тогочас-
ного світу? Використовуючи карту (с. 156), назвіть території, завойовані ним
у XV ст.
Нове піднесення Османської держави по-
чалося за Мехмеда ІІ. Він був всебічно обда-
рованою людиною, знав п’ять мов, зокрема
арабську, грецьку, давньоєврейську, латину,
вивчав західну культуру, захоплювався мате-
матикою та астрономією і під керівництвом
візантійських учених досліджував праці
грецьких філософів. Водночас це була вкрай
жорстока й підступна людина, яка не гребува-
ла ніякими засобами для досягнення мети.
З юності султан мріяв захопити Констан-
тинополь — зробити те, чого не вдавалося
жодному з турецьких правителів. Він наказав побудувати міцні
облогові машини, без яких подолати укріплення міста було немож-
ливо. Крім того, за чотири місяці на європейському березі протоки
Босфор було збудовано фортецю, яка перекрила доступ до міста з
моря. Легенда розповідає, що коли посли візантійського імпера-
тора Константина ХІ зажадали ліквідації фортеці, Мехмед ІІ їм
відповів: «Я можу робити все, що завгодно. Обидва береги Босфо-
ру належать мені: той східний — тому, що на ньому живуть осма-
ни, а цей західний — тому, що ви не вмієте його захищати». Для
остаточного штурму Константинополя Мехмед зібрав більш ніж
100-тисячне військо й великий флот. Захисників міста було всього
сім тисяч. Майже два місяці тривала його облога. Лише у травні
1453 р. місто було взято. А напередодні вирішального штурму від-
бувся останній молебень у Софійському соборі, який невдовзі тур-
ки перетворили на мечеть.
Джентіле Белліні.
Портрет Мехмеда
ІІ. XVI ст.

160
ДОСЛІДІТЬ
Використовуючи різні джерела: ілюстрацію, документ, картосхему (с. 156),
опишіть штурм Константинополя та його наслідки.
Візантійський історик Михайло Дука про останній день
штурму Константинополя
Військове щастя вже схилялось на бік турків... Вони ж,
немов стрімкі орли, безперешкодно приставляли драбини і
піднімались на стіну. І тоді всі жінки й чоловіки, ченці й чер-
ниці побігли до церкви, несучи на руках дітей своїх, залиша-
ючи домівки всякому, хто бажав увійти...
Обстріл важкої артилерії. Фрагмент діорами «Взяття Константинополя в
1453 р.». Стамбул, Туреччина
Мехмед ІІ зробив Константинополь столицею Османської ім-
перії, але змінив назву міста на Стамбул (Істанбул). Мехмед відно-
вив значення міста, заохочуючи переселення сюди представників
різних народів. Особливу увагу він приділяв розвитку промисло-
вості і торгівлі, надаючи купцям і ремісникам значні податкові
пільги. За його наказом було модернізовано та збудовано акведу-
ки, мости, каналізацію.
Унаслідок завоювань наприкінці XV ст. Османська імперія во-
лоділа землями колишньої Візантії, Малої Азії, Сербії та Болгарії.
У 1478 р. васальну залежність від Туреччини визнало Кримське
ханство.
ДОСЛІДІТЬ

161
Народи Османської імперії зазнавали жорстокого гноблення з
боку завойовників. Усі немусульмани сплачували подушний по-
даток, змушені були безоплатно працювати на будівництві фор-
тець, доріг, мостів і мечетей, їм заборонялося їздити верхи, носити
зброю, займатися адміністративною та військовою діяльністю.
Османська імперія, утворена в епоху середньовіччя, про-
існувала до 1922 р. Її наступницею є Турецька Республіка.
ДОСЛІДІТЬ
Покажіть на карті (с. 156) основні напрямки походів турків-османів, тери-
торію Османської імперії в різні періоди середньовіччя. Назвіть народи, що
входили до складу імперії. Які релігії вони сповідували?
4. Якою була культура Османської імперії
епохи середньовіччя
Оцініть внесок Османської імперії у світову духовну спадщину.
На чолі Османської імперії стояв султан, наділений необмеже-
ною владою. Він правив за допомогою міністрів і чиновників, пер-
шим з-поміж яких був великий візир, що керував радою — дива-
ном. Мехмед ІІ започаткував Порту — центральний уряд країни.
Він упорядкував звід світських законів держави — Канун (від на-
зви візантійського законодавства — Канон). Для просування дер-
жавною службою знатність роду вже не мала вирішального зна-
чення.
Важливу роль в Османській державі відігравало мусульман-
ське духівництво, на чолі якого стояв головний муфтій. Без його
підпису видані султаном накази вважалися недійсними. Водночас
Мехмед II затвердив православного (грецького) і вірменського па-
тріархів та іудейського головного рабина в Константинополі, які
мали не тільки церковну, а й судову владу.
Розвиток держави потребував освічених людей, тож Мехмед ІІ
активно розвивав шкільництво. За його наказом у Стамбулі від-
кривалися школи — медресе, де учнів навчали основ ісламу, гра-
матики, логіки, астрономії, права.
ДОСЛІДІТЬ

162
Протягом багатьох століть на територіях, що увійшли до
Османської імперії, жили різні народи зі своїми культурами. Тут
переплелися духовні, ремісничі, торговельні традиції еллінів,
персів, римлян та інших народів. Це відобразилось в архітектурі
османського середньовіччя. Мечеті й мавзолеї, палацові й ринкові
споруди, прикрашені мармуром, різьбленням із каменю, дерева й
металу, оздоблені шедеврами образотворчого та прикладного мис-
тецтва, і досі дивують.
ДОСЛІДІТЬ
1. Опишіть середньовічні пам’ятки Османської імперії. Назвіть ту з них, яка
об’єднує стародавній світ і середньовіччя. Порівняйте архітектуру Євро-
пи та Османської імперії.
1 2
3 4
1. Ворота Адріана. Анталія
2. Мавзолей Шарафеддина. Конья
3. Мечеть Аладдина. Конья
4. Зелена мечеть, інтер’єр. Бурса
2. Побудований ще у 1478 році палац Топкапи — один із найбільших і най-
старіших палаців у світі, що зберігся до наших днів. Яку інформацію про
політичний та економічний розвиток імперії можна здобути з аналізу зо-
бражень цієї пам’ятки? Які досягнення мистецтва відображають деталі
інтер’єрів палацу?
ДОСЛІДІТЬ

163
3. З тих давніх часів і до сьогодні доволі популярними є байки й анекдо-
тичні оповідання про Ходжу Насреддіна. Прочитайте одну з них: які риси
характеру висміює Ходжа Насреддін?
З анекдотів про Ходжу Насреддіна
Ходжу запросили на званий обід. Він одягнув старе вбран-
ня, і ніхто не звертав на нього увагу. Тоді Ходжа тихенько
побіг додому, одягнувся в пишний одяг, зверху накинув ще
шубу й повернувся до столу. Ходжу шанобливо зустріли й
посадили за стіл почесних гостей. Пропонуючи йому смач-
ні страви, господар пригощав Ходжу: «Будь ласка, Ходжо,
1. Стіни в палаці Топ-
капи
2. Кімната в палаці
Топкапи
3. Покої султанської
родини
1
2 3

164
скуштуйте!» А Ходжа, підтягуючи шубу
до страви, каже: «Прошу, шубко!» «Що
ти робиш, Ходжо?» — здивувалися гос-
ті. «Раз шана шубі, то нехай шуба і
їсть», — заявив Ходжа Насреддін.
Пам’ятник Ходжі Насреддіну
в Бухарі. Узбекистан
4. Використовуючи схему, поясніть, чому кожна із зазначених культур
вплинула на духовний розвиток Османської імперії.
Взаємодія традицій, які зумовили створення
багатогранної культури Османської імперії
арабська антична перська візантійська
1. Назви найважливіші події з розвитку Османської імперії.
2. У якому році Кримське ханство визнало васальну залежність від Туреччини?
3. Як називалося військо султанської гвардії?
4. Хто стояв на чолі Османської імперії?
5. Порівняй суспільний устрій Османської імперії та західноєвропейських
країн.
6. Поміркуй, які наслідки для різних країн Європи мали завоювання турків-
османів.
7. За можливості дізнайся більше про Ходжу Насреддіна, порівняй його з
героями українського фольклору. Що об’єднує цих персонажів, а що від-
різняє?
Уяви себе османським хроністом/хроністкою і напиши розповідь про
завоювання турками-османами Балкан. Поміркуй, що змінилося б, якби ти
фіксував хід подій як представник/представниця завойованих народів?

165
ЗНАЙОМСТВО З ІСТОРИЧНИМ ДІЯЧЕМ
1. Розгляньте зображення пам’ятників видатним діячам тих держав Цент-
ральної та Східної Європи, а також середньовічного Сходу, історію яких
ви досліджували. Об’єднайтеся у трійки й оберіть для дослідження одне
із зображень.
2. Використовуючи відкриті джерела, проведіть дослідження за таким пла-
ном:
1. Чим уславився діяч, якому було встановлено пам’ятник?
2. Яку роль його діяльність відіграла в історії держави, де він жив
і працював?
3. Знайдіть, хто автор пам’ятника і що про нього відомо?
4. Яким був задум скульптора? Що він намагався акцентувати в образі
історичного діяча?
5. Які особливості культури держави, на вашу думку, вплинули на зве-
дення пам’ятників?
3. Підготуйте за результатами роботи комп’ютерну презентацію
(3–5 слайдів) і представте її класу.
Пам’ятник Казимиру ІІІ Великому.
Бидгощ, Польща
Пам’ятник Стефану І.
Буда, Угорщина

166
Погруддя хана Батия.
Кайсері, Пінарбаші,
Туреччина
Пам’ятник Мехмеду ІІ Завойовнику.
Стамбул, Туреччина
Скульптура Ван Аньші, китайського
економіста, філософа, поета
і політика часів династії Сун. Китай
Перейди за покликанням https://vse.ee/cfww. Оціни свої вміння під час
виконання навчального проєкту «Знайомство з історичним діячем».
Пам’ятник князеві Гедиміну. Вільнюс, Литва

167
Розділ5.Матеріальне
ідуховнежиття
європейськогосередньовіччя
25. Вплив церкви на середньовічне суспільство
Яку роль відігравало християнство у середньовічному суспільстві?
ДОСЛІДІТЬ
Які відомості щодо розколу християнської церкви можна отримати з карти?
Рим
Антіохія
Александрія Єрусалим
о Сицилія
.
о. Родос
о. Кіпр
о. Мальорка
Темплкомб
Реґенсбурґ
Беневенто
Монпельє
Монсон
Пуатьє
Париж
Томар
Браґа
Лімасол
Акка
Фессалоніки
Новгород
Неаполь
Лондон
Данциґ
Толедо
Лісабон
Краків
Афіни
Прага
Мілан
Венеція
Київ
Бурценланд
Херсонес
Марієнбурґ
Межі володінь Тевтонського
XIV
ордену наприкінці ст.
Осередки духовно-рицарських орденів:
т ого
евтонськ ордену
тамплієрів
госпітальєрів
Території поширення:
Території поширення ісламу
православної та інших
східних церков в ХІ ст.
римо-католицької церкви:
в ХІ ст. в ХІІ–ХІІІ ст.
Межа поділу між римо-католицькою
та православною церквами у 1054 р.
Християнська церква
X
в Європі в I–XIII ст .
Резиденції:
патріархів східних церков
Папи Римського
§
ДОСЛІДІТЬ

Розділ 5. Матеріальне і духовне життя європейського середньовіччя
168
1. Коли і як відбувся церковний
розкол 1054 р.
Обговоріть у загальному колі, чому роль церкви в середньовіччі вважається
суперечливою. Обґрунтуйте свої міркування.
Християнська церква за європейського середньовіччя вплива-
ла на всі сфери життя суспільства. Вона опікувалася хворими,
немічними й сиротами, відкривала школи, скрипторії, долучала-
ся до економічного життя. Християнська релігія давала вірянам,
особливо гнобленим, особисту розраду, адже майнова нерівність
в їхніх уявленнях перетворювалася на рівність у гріхах і страж-
данні. Християнство об’єднувало народи і країни Європи навіть
тоді, коли вони воювали між собою.
Проте всередині самої церкви єдності не було. Конфлікт між
римською та візантійською церковними гілками загострювався
вже кілька століть. У 1054 р. церква остаточно розкололася на Ри-
мо-католицьку та Православну. Розкол вплинув на спосіб життя,
традиції та культуру країн залежно від того, яку церкву вони під-
тримували.
Поступово між двома конфесіями склалися традиційні відмін-
ності. Так, главою католицької церкви є Папа Римський, право-
славної — Патріарх. Усі католицькі священники зобов’язані до-
тримуватися безшлюбності, у православ’ї — лише ченці. Служба
у православних зветься літургією, у католиків — месою.
Є певні відмінності й між самими положеннями релігійного ві-
ровчення та обрядами. У православ’ї вважається, що Святий Дух
походить від Бога-Отця, а в католицизмі — і від Отця, і від Сина.
Православні вважають, що після смерті на людину чекає рай і пе-
кло, католики — рай, пекло і чистилище (можливість спокутува-
ти несмертні гріхи).
Православні хрестяться трьома пальцями з правого плеча, а ка-
толики всією долонею — з лівого. Проте християни єдині в голов-
ному — у вірі в Ісуса Христа й Діву Марію, яких вони прославля-
ють і до яких звертаються у своїх молитвах.

§ 25. Вплив церкви на середньовічне суспільство
169
Середньовічні католицькі богослови вчили, що церква отримала
від Христа право відпускати гріхи за допомогою особливих доку-
ментів — індульгенцій. Торгівля ними означала, що будь-яка не-
чесна людина або навіть злочинець можуть відкупитися від пока-
рання за гріхи.
Водночас частину грошей, отри-
маних від продажу індульгенцій,
використовували на утримання
притулків і лікарень, будівництво
шкіл і друкарень, зведення мостів
і храмів.
ДОСЛІДІТЬ
Поєднайте інформацію з двох джерел: віршованого уривка з роману Шарля
де Костера та ілюстрації. Як у вірші пояснюється необхідність купівлі індуль-
генцій? Де відбувається продаж індульгенцій? Про що свідчить герб Папи
Римського на малюнку початку ХVІ ст.?
Продаж індульгенції.
Малюнок початку XVI ст.
Якщо не хочеш в пеклі ти
Горіти сто віків —
Собі купити поспіши
Прощення від гріхів.
Купуйте індульгенцію,
Бо в ній спасіння є:
Хто папі гроші сплачує,
Той Богові дає.
Із книжки
Шарля де Костера
«Легенда про Тіля
Уленшпігеля»23
Індульгенція (від лат. — «ми-
лість») — повне або часткове
звільнення від покарання за
гріхи.
ДОСЛІДІТЬ
23
Текст цитується в перекладі Є. Єгорової та С. Сакидона.

170
2. Як церква боролася з єретиками
Чому церква так жорстоко переслідувала єретиків?
На межі ХІІ–ХІІІ ст. католицька церква стає найвпливовішою
силою західноєвропейського суспільства. Її могутність підкріплю-
валася дієвою системою церковних покарань за непослух.
Непокірним загрожувала анафема — акт відлучення людини
від церкви, недопущення її до церковних таїнств і обрядів. Оголо-
шення людині анафеми робило її вигнанцем у суспільстві. Проте в
містах і навіть у селах з’являлося
дедалі більше людей, які виступа-
ли проти церковних утисків. Та-
ких людей духовенство називало
єретиками.
ДОСЛІДІТЬ
Кого католицька церква називає єретиком? Які слова документів підкреслю-
ють ставлення церкви до єретиків?
Зі збірки законів «Сім партид»24
про єретиків
«Єресь» як латиною, так і романською означає «розпо-
діл», звідси походить слово єретик, тобто той християнин,
який відхилився від католицької релігії. Існує багато кате-
горій єретиків, проте дві з них — найголовніші. До однієї на-
лежать ті, хто вірує, проте їхні вірування розходяться з іс-
тинною вірою. До іншої категорії належать ті, які взагалі не
вірують, і ці негідні люди думають, що душа вмирає разом із
тілом, що ні за добро, ні за зло, яке людина творить у цьому
світі, не буде ні нагороди, ні покарання.
Єретиків обурювали дорогі церковні обряди та пишні богослу-
жіння. Вони вимагали, аби духівництво відмовилося від десятини,
своїх земельних володінь і багатств, виступали проти феодальних
Єретик — особа, що заперечує
основи (канони) віровчення па-
нівної церкви, віровідступник.
ДОСЛІДІТЬ
24
«Сім партид» (тобто частин) — збірка феодальних законів ХІІІ ст., укладена
при королях Леона і Кастилії Альфонсо Х та Альфонсо ХІ.

§ 25. Вплив церкви на середньовічне суспільство
171
повинностей і податків, закликали «жити працею рук своїх».
Вони й самі показували приклад праведного життя: роздавали
майно бідним і жили подаяннями.
Служителі церкви в усіх краї-
нах переслідували єретиків і жор-
стоко розправлялися з ними. Їх
відлучали від церкви, судили й
карали. У XIII ст. для цього була
створена інквізиція.
ДОСЛІДІТЬ
Як церква карала єретиків? Чому церква наказувала знищувати певні книги?
Доберіть із тексту слова, які пояснюють ці зображення.
Спалення єретиків та єретичних книг.
Фрагменти середньовічних мініатюр
3. Як діячі католицької церкви вплинули
на середньовічне й сучасне суспільство
На основі тексту обговоріть, якими ідеями середньовічних богословів ми по-
слуговуємося до сьогодні.
Над питаннями християнської віри розмірковували вчені-бого-
слови ще в IV–V ст. Діяльність багатьох католицьких священників
Інквізиція — спеціальний цер-
ковний суд, створений Папою
Римським для боротьби з єре-
тиками.
ДОСЛІДІТЬ

172
була пов’язана зі світськими проблемами. Римський абат Діонісій
Малий (VI ст.) використав дані про життя та загибель Ісуса Хрис-
та і встановив дату його народження. Спираючись на його обчис-
лення, монах Біда Високоповажний (VII–VIII ст.) запропонував
нову систему літочислення та відповідну форму записів «до Різдва
Христового» (до нашої ери) і «після Різдва Христового» (наша
ера). А вже Папа Римський Григорій ХІІІ з 1582 р. запровадив но-
вий календар, який і називається григоріанським. Це літочислен-
ня поступово було впроваджено в більшості країн і зараз є міжна-
родним стандартом.
Одним із найавторитетніших богословів середньовіччя був Томà
Аквінський (бл. 1225–1274 рр.). Ще студентом він переміг у дис-
путі з десятьма богословами, а згодом
створив власну систему християнської фі-
лософії. Тома пояснював багато християн-
ських положень, спираючись не тільки на
віру, а й на розум, писав, що розум здат-
ний раціонально довести буття Бога. Від-
даючи перевагу істинам Божественним,
Тома розвинув учення про державу, право
і закони. Так, захищаючи монархію як
форму правління, філософ залишав за на-
родом право на боротьбу проти правителя,
якщо він порушує божественну волю, зло-
вживаючи своєю владою. І до сьогодні
прихильники ідей Томи Аквінського роз-
вивають його вчення.
1. Коли і чому стався церковний розкол?
2. Що таке індульгенція?
3. Який календар називають григоріанським?
4. Доведи на прикладах, що християнство сприяло розвитку писемності,
друкарства, живопису, музики, архітектури.
5. Користуючись картою «Християнська церква в Європі в ХІ–XIII ст.» (с. 167),
визнач території поширення католицизму, православ’я та ісламу.
К. Крівеллі. Тома
Аквінський. ХV ст.

173
Заповни пропуски в тексті. Доповни текст кількома реченнями з пропуска-
ми. Обміняйся завданням із сусідом/сусідкою по парті.
Особа,щозаперечуєосновивіровчення,віровідступник—це....
Інквізиція — спеціальний церковний суд …. Єретиків обурювали
... , вони вимагали ... . Непокірним загрожувала … — недопущен-
ня до церковних таїнств і обрядів. Проголошення людини … роби-
ло її вигнанцем у суспільстві.
26. Середньовічні школи та університети.
Життя середньовічного студента
Як розвивалась освіта в ранньому середньовіччі? Кого і як навчали в школах
Русі-України в Х–ХІІІ ст.?
ДОСЛІДІТЬ
Проаналізуйте схему й поясніть, як пов’язані зміни в суспільстві та виникнен-
ня потреби в освічених людях.
•розвиток ремесел і торгівлі;
•розширення відносин
між державами;
•розвиток апарату управління
державами
•необхідність здійснювати
розрахунки та укладати до-
кументи;
•потреба в наданні юридич-
них, банківських і медич-
них послуг
1. Якими були європейські школи в Х–ХІV ст.
Кого і чого навчали в європейській середньовічній школі?
§
ДОСЛІДІТЬ
§ 26. Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента

174
Учені стверджують, що в V–X ст. освічених людей в Європі було
мало, і навіть не всі королі та королеви вміли читати й писати.
Важливу роль у розвитку освіти й надалі відігравала церква.
Більшість шкіл у Європі, як і в Русі-Україні, діяли при церквах і
монастирях. Викладали в них духовні особи. Церква розглядала
освіту як засіб підтримання свого авторитету та увічнення свого
вчення.
В Європі в XI–XII ст. з’явилися школи для всіх охочих, неза-
лежно від їхньої національності й походження, де викладали «сім
вільних мистецтв». Вільними їх називали тому, що опановувати
їх могли лише вільні люди, а мистецтвом вважалася діяльність,
спрямована на осмислення, творче сприйняття навколишнього
світу, що також робить людину вільною. Створена ще в Давньому
Римі, така освіта діяла протягом усього середньовіччя. Цикл на-
вчальних предметів складався із двох частин — тривіуму25
і квад-
ривіуму.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте схему. Порівняйте зміст середньовічної та сучасної освіти.
Середньовічна освіта «Сім вільних мистецтв»
арифметика, геометрія,
астрономія, музика
граматика — вивчення латини
риторика — красномовство26
діалектика — мистецтво міркування
квадривіум
тривіум
Вищі
Нижчі
Проте переважно шкільну освіту отримували лише хлопці та
юнаки із заможних сімей. Грамотність, а особливо знання лати-
ни, були зовсім непотрібні для обробки землі чи вирощування ху-
доби. Селяни віддавали дітей до школи в тих випадках, коли їхні
сини хотіли стати священниками чи мали шанс працювати в ма-
єтку землевласника. Окрім того, у сільській місцевості шкіл було
значно менше порівняно з містами. Дівчатам також було важко
ДОСЛІДІТЬ
22
Тривіум — перші три науки, які мали опанувати студенти, від цього слова
походить слово «тривіальний» — дуже простий, звичайний.
26
Риторика — мистецтво вести бесіду, дискутувати задля знаходження істини.

175
здобути знання. Однак панянки зі знатних родин могли займати-
ся музикою, танцями та етикетом, готуючись до шлюбу та світ-
ського життя.
Під час уроків учні змушені були запам’ятовувати велику кіль-
кість інформації. У Русі-Україні матеріалом для письма слугував
берест, в інших європейських державах використовували воскові
таблички, оскільки пергамент був дуже дорогим, а папір поширив-
ся лише наприкінці середньо-
віччя. Іспити складали усно,
бо таким чином перевіряли
успішність із риторики.
ДОСЛІДІТЬ
На основі ілюстрації опишіть клас
середньовічної школи. Хто навчає
школярів? Скільки дітей у класі? Які
методи навчання використовують?
2. Як були облаштовані середньовічні
університети
Складіть словничок «Середньовічні університети». Поділіться з класом, які із
цих слів ви вже знали, а які виявилися новими.
У XII–XIII ст. викладачі та студенти міських шкіл почали ство-
рювати особливі об’єднання, що мали назву університети.
Університети не тільки давали студентам високий рівень осві-
ти та свободи, а й забезпечували
розвиток науки у містах і навіть
державах, де вони існували. Най-
перші з них виникли в Болоньї
(Італія), Парижі (Франція), Ок-
сфорді (Англія). До кінця XV ст.
Школа в середні віки.
Середньовічне зображення
ДОСЛІДІТЬ
Університет (від лат. — «сукуп-
ність», «спільнота») — вищий
навчальний заклад, де готують
спеціалістів із різних галузей
знань, ведуть наукову роботу.

176
в Європі було засновано понад 60 університетів. Викладачі та сту-
денти університетів самі обирали свого очільника — ректора, са-
мостійно визначали склад викладачів і могли судити своїх учнів.
Тих, хто здобував тут освіту, називали студентами, що латиною
означає «старанно вчитися».
В університетах так само вивчали «сім вільних мистецтв»,
але на вищому рівні. Провчившись п’ять-сім років, можна було
вступити на старші факультети — богословський, юридичний і
медичний. Заняття проводили у формі лекцій. Одягнений у чорну
мантію магістр-викладач читав уголос яку-небудь учену книгу, не
дозволяючи собі ні на букву відступити від тексту. Іншим видом
занять були диспути — словесні двобої, під час яких студенти
вже мали право не тільки поставити запитання викладачеві,
а й виступити самі і навіть запропонувати будь-яку тему для
обговорення. Перемагав у диспуті не той, хто більше знав, а той,
хто переконливіше доводив свою позицію.
ДОСЛІДІТЬ
На основі тексту та ілюстрацій (с. 176–177) визначте, які традиції навчання
існували в університетах.
2
1
1. Лекція в Болонському університеті.
Деталь гробниці Дж. да Леньяно. Бо-
лонья, XIV ст.
2. Зустріч професорів Паризького уні-
верситету. Мініатюра XIV ст.
ДОСЛІДІТЬ

177
3
5 6
4
3. Клас в університеті Німеччини. Серед. XIV ст.
4. Печатка Кембриджського університету. Зображено ректора, який си-
дить між двома наглядачами, внизу міст через р. Кем. ХІІІ ст.
5. Вид на Старий університет Болоньї. Сучасне фото
6. Диспут в університеті. Мініатюра XIV ст.
3. Що відомо про життя середньовічних
студентів і викладачів
Як студенти ставилися до навчання? Яким було їхнє майнове становище?
Чому ми пам’ятаємо Юрія Дрогобича?

178
Навчання в усіх університетах велося латиною, тому студент
міг почати вчитися в одному університеті, а закінчити його
в іншому місті чи навіть в іншій країні. Аби підтримати одне
одного, студенти різних країн об’єднувалися в земляцтва. Чимало
студентів походили з містян, селян і небагатих рицарів, тому, аби
заплатити за навчання і житло, вони змушені були заробляти на
життя уроками чи просити милостиню.
ДОСЛІДІТЬ
Яку нову інформацію про студентів містять джерела?
Із твору невідомого автора про навчання в Парижі
на початку ХІІІ ст.
Майже всі паризькі школярі [студенти] займалися тільки
тим, що училися й досліджували щось нове.
Одні навчалися для того, щоб знати, але це тільки ціка-
вість, інші — аби прославитись, але це марнославність; на-
решті, дехто вчився, щоб діставати пізніше вигоду, але це
користолюбність. Дуже небагато хто з них навчався, щоб
здобувати науку або навчати інших.
Gaudeamus!27
Carmen scholasticum
(Студентський гімн) (Уривок)
Хай живуть нам виші всі,
Вся наша еліта:
Професори і доценти,
Аспіранти і студенти, —
«Многая їм літа!»
Хай живе республіка
І той, хто керує;
Хай живе наша спільнота
І благодійників щедрота,
Що про всіх нас дбає.
Всякий смуток геть від нас,
Песимізму досить;
Всякий біс нехай сконає,
Що студентам не сприяє,
На глум їх підносить.
Переспів М. Білика
У XV столітті помітною фігурою серед викладачів університе-
тів став Юрій Котермак, більш відомий як Юрій Дрогобич. Вихо-
дець із України, він уславився як талановитий учений, поет і ви-
кладач та увійшов в історію як автор першої української друко-
ДОСЛІДІТЬ
27
Гаудеамус (від лат. — «веселімося») — середньовічна студентська пісня, сту-
дентський гімн.

179
ваної книги, вчитель Миколи Коперника і ректор знаменитого
Болонського університету.
Юрій Дрогобич здобув ступінь магістра
в Ягеллонському університеті у Кракові,
став доктором мистецтв у Болоньї, читав
там лекції і писав трактати з астрономії
(два з них збереглися в Паризькій бібліо-
теці), вивчав медицину. У 1481–1482 рр.
31-річний (!) Юрій Дрогобич був ректо-
ром Болонського університету. А в 1483 р.
в римській друкарні вийшла у світ його
книга з астрології, написана латиною, що
стала однією з перших друкованих книг
у Європі.
Згодом Юрій Дрогобич повернувся до викладання в Ягеллон-
ському університеті й був особистим лікарем польських королів
та деканом медичного факультету.
1. Що вивчали в середньовічних школах?
2. Якою мовою велося навчання? Чому?
3. Про які особливості розвитку шкільної освіти в середні віки ти дізнався/
дізналася?
4. Де і чому виникли середньовічні університети?
5. Як навчалися і жили тодішні учні та студенти?
6. Чому навчалися переважно діти із знатних родин?
7. Чому церква мала значний вплив на середньовічну систему освіти?
Знайди інформацію про життя і навчання студентів у середньовічних універ-
ситетах. Уяви себе таким студентом чи студенткою. Підготуй листа до свого
уявного друга чи подруги, опиши переваги і труднощі навчання в університе-
ті, можливості заробити додаткові кошти на життя. Добери кілька ілюстрацій
до своєї розповіді.
Невідомий автор.
Портрет Юрія
Дрогобича. ХV ст.

180
27. Наукові й технічні досягнення.
Книгодрукування
Які наукові й технічні досягнення стародавнього світу і середньовіччя вам ві-
домі? Чому наукові і технічні досягнення пов’язані між собою?
ДОСЛІДІТЬ
Розвиток яких галузей науки і техніки, на вашу думку, зумовили нові явища
та процеси в суспільному житті? Обговоріть і заповніть праву колонку схеми.
????? __________
_______________
_______________
_______________
_______________
• Розвиток сільського господарства,
ремесел і торгівлі
• Розширення відносин між держава-
ми і міграцій
• Хрестові походи
• Розвиток міст
1. Як були започатковані наукові
дослідження
Які важливі зміни відбулись у середньовічній науці?
Наприкінці ХІІ ст. в Західній Європі переважали знання, не
підкріплені дослідною практикою. Проте життя потребувало
не тільки теорій, а й практичних знань. Провісником дослідної
науки був оксфордський професор, монах Роджер Бекон (1214–
1292 рр.).
ДОСЛІДІТЬ
Який підхід до науки засуджував, а який — схвалював учений? Які відкриття
чи передбачення вдалося йому зробити? Припустіть, чому скульптор зобра-
зив Бекона саме так.
§
ДОСЛІДІТЬ
ДОСЛІДІТЬ

181
Уривки з творів Роджера Бекона
У старовинних книжках сказано, що алмаз можна розко-
лоти за допомогою козячої крові. Я змочував алмаз козячою
кров’ю, і в мене нічого не вийшло. Проте спосіб розколювати
алмаз добре знають ювеліри...
Можна зробити візки без будь-якої худоби, які можуть
котитися з неймовірною швидкістю; літальні машини, сидя-
чи в яких, людина зможе приводити в рух крила, що ударя-
ють по повітрю, подібно до пташи-
них. Прозорі тіла можна так
обробити, що далекі тіла здавати-
муться близькими, і навпаки. На
неймовірній відстані можна буде
читати найдрібніші літери, розгля-
дати зорі.
...Нема нічого гіднішого, ніж ви-
вчення мудрості, яка відганяє тем-
ряву неуцтва, від цього залежить
благо всього світу. Якою є людина у
вивченні мудрості, такою вона є й у
житті...
Статуя Роджера Бекона в Оксфорді.
Сучасне фото
Католицьке духівництво засуджувало ідеї Бекона, через що
вчений зазнав переслідувань. За вироком церковного суду він май-
же 14 років просидів у в’язниці.
Вагомий внесок у розвиток дослідних знань зробила середньо-
вічна алхімія, яка займалася пошуками «філософського каме-
ня» — способу виготовлення універсальних ліків та перетворен-
ням звичайних металів на срібло чи золото. Досліджуючи хімічні
й фізичні властивості речовин, алхіміки отримали чимало сплавів
та хімічних сполук, зокрема соду.
В епоху хрестових походів набули розвитку географічні знання,
моряки вдосконалювали географічні карти, було створено перші
географічні атласи. Ще в XIII ст. венеційський купець і мандрів-
ник Марко Поло дослідив та описав Китай та Центральну Азію.
§ 27. Наукові й технічні досягнення. Книгодрукування

182
2. Якими були винаходи середньовіччя
ДОСЛІДІТЬ
Використайте ілюстрації та заповніть у зошиті таблицю, визначивши, яке
значення мали відкриття середньовічних винахідників.
Винаходи середньовіччя
Вплив винаходів
на середньовічне
суспільство
Винайдення вертикального ткацького
верстата
Виготовлення окулярів, ножиць, скляних
дзеркал, петель для ґудзиків, дзвіниць
Створення корабля — каравели, лоції —
карти берегових ліній, астролябії — приладу
для визначення координат корабля
Поширення вітряків
Виробництво пороху, гармат
Поява годинників на вежах міст
Колісний плуг
Перший власний папір, секрети
виготовлення якого перейняли в арабів
Стремено
1 2 3
4 5
1. Ткацький верстат 2. Окуляри 3. Люстерко 4. Ножиці 5. Астролябія
ДОСЛІДІТЬ

183
6
10 11 12
7 9
8
6. Вітряк 7. Лоція 8. Стремено 9. Гармата 10. Колісний плуг
11. Каравела 12. Годинник
3. Як винайшли книгодрукування
Розкажіть про долю Й. Гутенберга та його винаходу.
Німецький винахідник і видавець Йоганн Гутенберг був за-
сновником книгодрукування в Європі. Він сконструював друкар-
ський верстат і винайшов спеціальну фарбу для літер, видавав
посібники з латинської граматики й календарі. Близько 1450 р.
Гутенберг надрукував Біблію. Упродовж трьох років він вигото-
вив 180 примірників, з яких до нашого часу збереглося лише 48.
Попри життєві труднощі та фінансову скруту, Гутенберг ніколи не
здавався. Наприкінці XV ст. в Європі діяло майже 200 друкарень у
69 містах. Книжки з різних галузей знань, видані європейськими
мовами, наповнили полиці бібліотек. Книжок стало більше, і вони
вже не були такими дорогими, як рукописні. Книга стала доступ-
ною для різних верств населення, поширення інформації значно
прискорилося.
§ 27. Наукові й технічні досягнення. Книгодрукування

184
ДОСЛІДІТЬ
За ілюстраціями розкажіть, як людство вшановує пам’ять про Йоганна
Гутенберга.
1 2
3
1. Музей Й. Гутенберга у Майнці. Німеччина
2. Біблія, надрукована Й. Гутенбергом
3. Пам’ятник Й. Гутенбергу в Страсбурзі.
Франція
1. Хто такий Роджер Бекон?
2. Хто з європейців першим описав подорож до Китаю та Центральної Азії?
3. Які наукові досліди і для чого здійснювали алхіміки?
4. Коли і ким було винайдено книгодрукування?
5. Схарактеризуй внесок Р. Бекона та Й. Гутенберга у світову науку й освіту.
6. Доведи, що книгодрукування — один із найважливіших винаходів в іс-
торії людства.
Знайди інформацію про жінок-науковиць середньовіччя. Поміркуй, чому жін-
кам було важко займатися дослідженнями? Презентуй результати своєї ро-
боти (3–4 слайди).
ДОСЛІДІТЬ

185
28. Раннє Відродження і гуманізм
Чому в ранньому середньовіччі було втрачено частину античної спадщини?
Якого значення набули слова варвар/варварство?
ДОСЛІДІТЬ
Скульптура Мікеланджело «П’єта»
(«Оплакування Христа», 1478 р.) нале-
жить до видатних пам’яток мистецтва
епохи Відродження. Ця дивовижна
скульптура з мармуру зображує скор-
ботний образ Діви Марії, яка утримує
на своїх колінах мертве тіло свого сина
Ісуса, щойно знятого з хреста.
Розгляньте скульптуру і висловіть при-
пущення, що таке гуманізм. Чи мож-
на це слово пов’язати зі скульптурою
«П’єта»? Чому?
1. Чому виникли раннє Відродження
і гуманізм
Яку епоху називають раннім Відродженням? Які були її ознаки? Чому, на
вашу думку, батьківщиною Відродження стала Італія?
Протягом майже всього середньовіччя панувало уявлення про
людину як пасивного виконавця Божої волі. Однак у XIV ст. такі
погляди змінилися. У пошуках нових ідей мислителі звернулися
до спадщини античності. Захоплюючись творами Стародавньої
Греції та Стародавнього Риму, вчені розшукували в монастир-
ських бібліотеках праці давніх авторів, переписували й вивча-
ли їх, віднаходили та досліджували античні статуї, фрески і мо-
нети. В античних творах вони побачили розвинуту, гармонійну,
сильну людину, здатну змінювати світ на краще. Ці ідеї, суголос-
ні часу, були відроджені й поширені. На цьому підґрунті в ХІV
ст. у містах Північної та Центральної Італії починається період,
§
ДОСЛІДІТЬ
§ 28. Раннє Відродження і гуманізм

186
названий Відродженням, або фран-
цузькою — Ренесàнсом.
Період XIV–XV ст. називають
раннім Відродженням. Батьківщи-
ною Відродження стала Італія —
спадкоємиця античної культури.
Учені, художники, мислителі ран-
нього Відродження відображали
у своїх творах новий погляд на
людину, закликали шанувати ро-
зум, доводили, що людина здатна
вдосконалювати світ, у якому
живе. Таких митців сучасники на-
звали гуманістами, а їхні ідеї —
гуманізмом.
Пригадайте, що в той час і ви-
никло поняття «середньовіччя» та сформувалося уявлення про
цей період як час занепаду між античністю та Відродженням.
ДОСЛІДІТЬ
Назвіть і поясніть на прикладах основні чинники, що зумовили початок епохи
Відродження.
Чинники зародження Ренесансу
• Наявність античної спадщини.
• Зростання, могутність і самостійність італійських міст.
• Поява меценатів, містян, зацікавлених у розвитку культури.
Раннє Відродження в Італії
Ідеї:
гуманізм
індивіду-
альність,
особистість
Скульптура,
архітектура:
Донателло,
Мікеланджело
Образотворче
мистецтво:
Боттічеллі,
Джотто,
Мазаччо
Література:
Данте —
провісник
Відродження,
Петрарка,
Боккаччо
Гуманізм (від лат. — «людя-
ний», «людський») — течія в за-
хідноєвропейській культурі, яка
визнає людину вищою цінніс-
тю, проголошує повагу до її
природних прав.
ДОСЛІДІТЬ
Відродження — епоха в історії
Європи (ХІV–ХVІ ст.), для якої
характерні інтерес до людини
та її внутрішнього світу, повер-
нення до античних цінностей,
світський (нецерковний) зміст
культури.

187
2. Які були основні ідеї раннього
Відродження і гуманізму
Як пов’язані поняття «відродження» і «гуманізм»?
Італійське Відродження подарувало світу видатних мит-
ців і вплинуло на інші європейські країни. Діячі Відродження
пов’язували свої ідеї з людиною.
Основні ідеї гуманістів
• Людина — найвища цінність, найкраще й головне творіння
Бога.
• Ідеал гуманістів — «універсальна людина» — всебічно роз-
винена особистість, яка досягла досконалості в різних сфе-
рах науки, у літературі, філософії, мистецтві.
• Право кожної людини на індивідуальний, вільний розвиток,
чуттєві радощі, звичайні земні потреби.
• Повага до людської гідності.
Діячі Відродження не ставили під сумнів християнську віру,
проте вплив церкви на різні сфери життя людини поступово зву-
жувався до вирішення здебільшого релігійних питань. На зміну
ідеалу аскетизму28
, декларованому релігією, приходить новий ге-
рой — енергійна, самостійна, освічена людина.
Поступово зникає і така риса життя середньовічної людини, як
корпоративність, тобто усвідомлення себе тільки частиною пев-
ного колективу, наприклад селянської громади, цеху, рицарсько-
го ордену, університету або купецької гільдії. Твори гуманістів
допомагали людині відчути себе самоцінною, неповторною інди-
відуальністю. Недарма саме в цей період з’явився трактат відомо-
го гуманіста Італії Джованні Піко делла Мірандоли «Промова про
гідність людини».
28
Аскет — у давнину християнський подвижник, який виснажував себе постом,
пустельник, у переносному сенсі — людина, яка вкрай обмежує свої життєві по-
треби, веде суворий спосіб життя.

188
ДОСЛІДІТЬ
Зіставте уривки із творів Папи Інокентія ІІІ та італійського гуманіста Джованні
Піко делла Мірандоли. Як вони ілюструють відмінності між релігійним та гу-
маністичним світоглядами?
Із твору Папи Інокентія ІІІ «Про зневагу до світу»
Усі шляхи людини сповнені праці та скор-
боти, і навіть не відпочиває розум її... Навряд
чи є щось, що людина зрозуміла б повністю,
що вона осягнула б ясно. Хіба тільки те зна-
ють цілком, що нічого не знають зовсім.
Папа Інокентій ІІІ. Середньовічне зображення
Із твору Джованні Піко делла Мірандоли
«Промова про гідність людини»
О дивне і піднесене призначення людини, якій дано досяг-
нути того, що вона прагне, чого вона бажає. Бог створив лю-
дину, щоб вона пізнавала закони Всесвіту,
любила красу, захоплювалася її величчю...
Людина може зростати та удосконалювати-
ся за власною волею. У ній є початки най-
різноманітнішого життя.
Джованні Піко делла Мірандола.
Середньовічна мініатюра
3. Чому твори Данте, Петрарки і Бокаччо
називають гуманістичними
Як у текстах відображаються гуманістичні ідеї?
Письменники-гуманісти створювали безсмертні твори, які ста-
ли джерелом натхнення для більшої частини західного мистецтва
ДОСЛІДІТЬ

189
та літератури. Дàнте Аліг’єрі (1265–1321 рр.) — видатний італій-
ський поет і мислитель, один із творців літературної італійської
мови. Його твір — «Божественну комедію» — вважають провісником
Відродження та найвідомішою італомовною поемою у світі.
Предки Данте брали участь у заснуванні Флоренції, батько
був впливовим політиком, тож не дивно, що й Данте брав участь
в управлінні рідним містом. Він виступив за незалежність коро-
лівської влади від папства. Але в історії він назавжди залишиться
автором «Божественної комедії».
Власне, Данте назвав свою поему просто «Комедія». За того-
часною традицією це були твори із сумним початком і щасливим
фіналом. «Божественною» цей твір найменував пізніше італій-
ський письменник-гуманіст Джованні Боккаччо, підкресливши
таким чином її велич, досконалість і важливе значення. Головна
ідея автора: розум і знання можуть допомогти людині зрозуміти
свої гріхи, а любов дає можливість пізнати вищу істину. Вона відо-
бражена в останніх рядках поеми:
Були ж у мене крила надто кволі;
Але яскравість сяйва тут прийшла,
І міць зростала розуму і волі.
Уяву сила зрадила була,
Та, мов колеса, ясні і веселі,
Жадобу й волю долі повела
Любов, що водить Сонце й зорні стелі.
(Текст цитується в перекладі Є. Дроб’язка)
В Україні перший переклад «Бо-
жественної комедії» здійснив Іван
Франко у 1878 р. Про поему він ка-
зав: «Се віковічна повість кожного
з нас, кожного, хто думав, любив,
помилявся, падав духом і знов під-
носився». Цей твір перекладали та-
кож Леся Українка, Максим Риль-
ський, Дмитро Павличко.
Доменіко ді Мікеліно. Данте з «Боже-
ственною комедією». Фрагмент фрески,
1465 р.

190
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте ілюстрації. Як у скульптурі й живописі втілено ставлення нащад-
ків до поета в різні часи?
2 3
1
1. Сандро Боттічеллі. Портрет Данте. 1478 р.
2. Пам’ятник Данте у Флоренції. 1865 р.
3. Сальвадор Далі. Данте. 1956 р.
Франческо Петрàрка (1304–1374 рр.) — ве-
ликий італійський поет доби Відродження, уче-
ний,філософтаісторик.Йоговважаютьпершим
гуманістом, оскільки він наважився протиста-
вити богослов’ю знання про людину. Петрар-
ка уславився збіркою ліричних віршів-сонетів
«Книга пісень», зверненими до своєї коханої
Лаури. Як і Данте, Петрарка не називав земну
любов гріхом, а вважав її Божим дарунком.
У своїй творчості Петрарка поєднав теми
античності й середньовіччя. Закоханий в анти-
чну культуру, він розшукував і відроджував
твори давніх митців, наслідував великого ора-
тора Цицерона, писав біографії відомих греків
і римлян. Захоплені талантами поета, мешканці Риму за прикла-
дом давніх римлян поклали на голову Петрарки лавровий вінок.
ДОСЛІДІТЬ
Яке враження справляють на вас поетичні рядки? Як цей сонет підтверджує
думку, що Петрарка був гуманістом?
ДОСЛІДІТЬ
Портрет Петрарки
на фресці роботи
Андреа дель Каста-
ньо. Бл. 1450 р.
ДОСЛІДІТЬ

191
Сонет Франческо Петрарки
Де погляд ніжний, де чарівний вид,
Де постать горда, де струнка постава,
Де мова та бентежна й величава,
Що завдає негідникові встид?
Де сміх, що жалить того, хто набрид?
Де та душа, що, мов зоря яскрава,
Висока й гідна владарського права,
Небесний нам осяяла блакит?
Я вами дихаю, для вас палаю,
Я народивсь для вашого єства,
Без вас мені нема й не треба раю;
Як радість відійшла моя жива,
В словах надію я плекав безкраю,
Та вітер порозвіював слова.
(Переклад з італійської Дмитра Павличка)
1. Що таке Відродження? Який період називають раннім Відродженням?
2. Кого і чому називаємо гуманістами?
3. Які митці уславили літературу італійського Відродження?
4. Які ідеї гуманістів тобі запам’яталися? Чи актуальні вони в сучасному сві-
ті? Аргументуй свою думку.
5. Вислови судження щодо причин і наслідків появи та розвитку гуманіс-
тичних ідей.
6. Про які зміни у світосприйнятті різних верств населення, на твою думку,
свідчать шедеври раннього Відродження?
Створи «хмару слів»: використай терміни і поняття, які характеризують ран-
нє Відродження. Додай зайві слова. Запропонуй однокласникам та одно-
класницям обрати потрібні слова і скласти з ними 3 речення.

192
29. Архітектура і мистецтво
Які зображення пам’яток мистецтва й архітектури ви бачили на сторінках
підручника? Які з них і чому запам’яталися вам найбільше? Поміркуйте, хто і
чому виділяв найбільше коштів на розвиток цих галузей культури.
ДОСЛІДІТЬ
Перед вами дві пам’ятки архітектури: одна належить до романського стилю
Х–ХІІ ст. (ліворуч), інша — до готичного стилю ХІІ–ХV ст. (праворуч).
Визначте особливості кожного зі стилів.
1 2
1. Монастир в Ла-Сеу-д’Уржель. Іспанія
2. Кафедральний собор у Мілані. Італія
1. Яке місце мали храми в житті
середньовічних людей
ДОСЛІДІТЬ
Ознайомтеся з наведеними нижче твердженнями. Оберіть одне з них і пояс-
ніть на його прикладі, яку роль відігравали храми в житті людини середньо-
віччя. Знайдіть на картині Жана Фуке деталі, якими зможете проілюструвати
свій вибір.
1) Храм для середньовічної людини — це місце богослужіння,
відправлення обрядів і покаяння, церковних свят і процесій.
§
ДОСЛІДІТЬ
ДОСЛІДІТЬ

193
2) У храмах молилися, зокре-
ма: феодали — за військові успі-
хи, селяни — за гарний урожай,
ремісники просили удачі у ви-
робництві, а купці сподівалися на
безпечну і вдалу торговельну по-
дорож. І всі разом ставили святим
свічки з надією на їхній захист.
3) Церковний дзвін сповіщав
про час праці та відпочинку, їжі
й сну. У середньовіччя навіть
виникли такі вислови: «дзвони
жнив», «дзвони збору врожаю».
4) Спорудження храму става-
ло всенародною справою. Храми
були місцем зібрань і укладення
договорів, фортецями та притул-
ком для переслідуваних, тут від-
бувались яскраві театралізовані
релігійні вистави — містерії.
2. Яку архітектуру називають романською
Схарактеризуйте романський стиль в архітектурі, використовуючи тексти і
зображення (с. 193–195).
У Х ст. в середньовічній архітектурі поширюється єдиний за-
гальноєвропейський стиль — ро-
манський. Назва стилю походить
від слова «Rоma» — Рим, тому що
в середньовічному будівництві ви-
користовували архітектурні тра-
диції давніх римлян.
ДОСЛІДІТЬ
Які особливості романської архітектури описує Віктîр Гюгî? За допомогою
словника поясніть у тексті слова: «базиліка», «вітраж», «розети», «барельє-
фи», «шпиль» і знайдіть ці деталі на ілюстраціях. Висловіть власні враження
від наведених пам’яток.
Романський стиль — перший
загальноєвропейський стиль в
архітектурі (X–XII (ХІІІ) ст.), для
якого характерні масивні спо-
руди-фортеці: храми, замки,
монастирі.
ДОСЛІДІТЬ
Жан Фуке. Будівництво храму.
XV ст.
§ 29. Архітектура і мистецтво

194
Про романську архітектуру з роману
Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері»
Більшість романських храмів будувались у неспокійний
час загарбницьких і громадянських війн. Якщо була потре-
ба, храми ставали фортецею для захисту від ворогів.
У романському стилі, що є найстародавнішим і найглиб-
шим, у середньовічній Європі переважає напівкругле скле-
піння, підтримуване грецькою колоною.
Хай яким різьбленням та скульптурою була прикрашена
оболонка собору, завжди під нею знаходиш римську базилі-
ку. На цій незмінній основі кількість дзвіниць, шпилів змі-
нюється безліч разів, відповідно до фантазії століття, наро-
ду, мистецтва.
Статуї, вітражі, розети, різьблені прикраси, барельєфи...
Звідси дивовижна зовнішня різноманітність цих будов...
Стародавня сім’я похмурих, таємничих, приземкуватих
храмів, наче придавлених круглим і широким склепінням,
була пройнята військовим духом: могутні у своїй суворості й
масивності стіни з вузькими вікнами, величезні вежі. Голов-
ні елементи будівлі — міцні круглі арки, важкі колони та
стовпи, що підтримують дах.
Словник архітектурних термінів
Базиліка — прямокутна будівля, поділена всередині колонами
або стовпами на окремі частини — нефи, орієнтовані із заходу на
схід.
Вітраж — сюжетна чи декоративна композиція зі скла та ін-
ших матеріалів, що пропускають світло.
Карниз — виступ, що завершує горішню частину стіни або міс-
титься над вікнами, дверима.
Нава (неф) — видовжена частина приміщення, обмежена ряда-
ми колон.
Портал — архітектурно оформлений вхід до будівлі.
Розета — у мистецтві й архітектурі — прикраса круглої форми
у вигляді квітки, яка розпустилась.
Фасад — зовнішній вигляд споруди.
Шпиль — вертикальне й гостроконечне завершення будівель у
вигляді сильно витягнутого конуса.

195
2
1 3
4 5
1. Кафедральний собор. Майнц, Ні-
меччина
2. Собор Санта Марія Маджоре в Тус-
канії. Італія, IX ст.
3. Вітраж у церкві на о. Сент-Агнес.
Велика Британія
4. РозетацерквиСанП’єтровТусканії.
Будівництво розпочато наприкінці
XI ст.
5. Церква Сан Лоренцо. Мантуя, Італія
6. Реконструкція романської каплиці.
Музей мистецтва Метрополітен.
Нью-Йорк, США
6

196
3. Який вигляд мають готичні собори
Схарактеризуйте готичний стиль в архітектурі, використовуючи тексти і зо-
браження (с. 196–197).
У XII–XV ст. зростання міст,
технічний прогрес, зміни у свідо-
мості людей зумовили виникнення
новогостилювархітектурі—готич-
ного. Термін «готика» (від назви од-
ного з германських племен — готи)
ввели митці в епоху Відродження,
виражаючи своє ставлення до вар-
варської, як тоді вважалося, архі-
тектури середньовіччя.
У скульптурах, фресках, вітражах соборів переплітаються анти-
чні та біблійні образи, сцени побуту й химерні фігури. Це дає змогу
зрозуміти життя та уявлення про світ середньовічної людини.
ДОСЛІДІТЬ
1. Які особливості готичної архітектури описує Віктор Гюго? Знайдіть ці
особливості на зображеній пам’ятці. Опишіть свої враження від неї.
Віктор Гюго про готичну архітектуру
собору Паризької Богоматері
Насамперед перед нами постають три стрілчастих порта-
ли, а над ними — ажурний карниз, неначе оздоблений мере-
живом із двадцяти восьми ніш зі статуями королів, величез-
не центральне вікно-розетка між двома боковими вікнами і
високий ряд арок.
...Стрілчасте склепіння, принесене з хрестових походів...
неподільно пануючи відтоді, визначило стиль побудови собору.
Те, що ми тут казали про фасад, слід сказати й про весь
храм, а сказане про кафедральний собор Парижа стосується
всіх християнських храмів середньовіччя. Усе в цьому мис-
тецтві логічне й пропорційне.
Готичний стиль — художній
стиль (бл. ХІІ — серед. XVI ст.),
поширений у Західній та Цен-
тральній Європі, для архітекту-
ри якого властиві великі спору-
ди зі стрілчастими склепіннями
і велика кількість кам’яного
різьблення та скульптурних
прикрас.
ДОСЛІДІТЬ

197
1
1. Собор Паризької Богоматері.
XIV ст.
2. Вітраж «Південна троянда»
3. Вітраж «Велика троянда»
4. Каплиця собору
5. Центральний фасад собору
5
4
2 3

198
2. Поверніться до по-
чатку уроку й до-
повніть своє порів-
няння романського
і готичного соборів
новими деталями.
1. Схема храму в ро-
манському стилі
2. Схема готичного
собору
4. Митці раннього Відродження
Доберіть із тексту або складіть самі коментар до твору образотворчого мис-
тецтва, який подобається вам найбільше, наприклад: «Твір Донателло... є
шедевром епохи Відродження, тому що...».
Початок нового етапу розвитку мистецтва історики пов’язують
із творчістю відомих художників Флоренції. Тому саме це італій-
ське місто часто називають батьківщиною Відродження.
Філіппо Брунеллескі — видатний скульптор і архітектор епохи
Відродження. Йому вдалося зробити те, що виявилося не під силу ба-
гатьом іншим майстрам: він перекрив величезним (вісімдесят метрів
у висоту та сорок два метри в діаметрі) куполом флорентійський со-
бор Святої Марії. Цей собор і досі вражає своєю красою та величчю.
Філіппо Брунеллескі.
Купол собору Санта-
Марія-дель-Фьйоре у
Флоренції. XV ст.
Донателло (1386–1466 рр.) став першим скульптором від часів
античності, якому вдалося відтворити красу оголеного людського
тіла. Це скульптура біблійного героя Давида, який переміг страш-
Централь-
ний неф
Бокові
нефи
2
1

199
ного велетня Голіафа. Ця скульптура стала першою, яку можна
було оглядати з усіх боків, а не в стіні у храмі, як було раніше.
Бронзовий Давид, більш ніж півтора метра заввишки, став для
Флоренції символом свободи.
Провісником Відродження в образотворчому мистецтві був ху-
дожник Джотто ді Бондоне. До речі, цей митець був другом Данте,
і той навіть зобразив його в «Божественній комедії». Зображення
Джотто людського обличчя та емоцій на ньому відрізняло його ро-
боти від творів сучасників.
Навіть для мистецтва епохи Відродження незвичайним є живо-
пис Сандро Боттічеллі (1445–1510 рр.).
Історики й до сьогодні сперечаються
щодо прізвиська Боттічеллі (Барильце),
яке, вірогідно, дісталося йому від стар-
шого брата. Митець створював портрети
сучасників, за наказом Папи Римського
розписував стіни Сікстинської капели29
.
Одна з картин Боттічеллі — «Покло-
ніння волхвів», на думку істориків, зо-
бражає родину правителів Флоренції —
Медічі, меценатів, покровителів митців,
29
Сікстинська капела — храм у Ватикані, створений за наказом Папи Сікста IV,
звідси й назва.
3
1. Донателло. Статуя Давида. Бл. 1440 р.
2. Джотто ді Бондоне. Іоанн Богослов. 1320–25 рр.
3. Сандро Боттічеллі. Поклоніння волхвів. 1475 р.
1
2

200
зокрема і Боттічеллі. Фігура праворуч у жовто-золотистому пла-
щі, ймовірно, є автопортретом самого Боттічеллі.
Серед найкращих картин Боттічеллі — «Весна». Попри антич-
ний міфічний сюжет, пов’язаний із Венерою, картина відтворює
земну красу, освячену любов’ю.
Дивовижне культурне піднесення також відбувалося на півночі
Європи. Митці північного Відродження, крім картин на релігійні
теми, почали писати портрети середньовічної людини, наприклад
родини буржуа, купців, майстрів цехів тощо. Такі картини мають
не тільки велику культурну цінність, а і слугують для нас важли-
вим джерелом знань про повсякденність середньовічної епохи.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте портрети подружніх пар
(с. 200–201). На які мистецькі та істо-
ричні деталі (одяг, меблі, освітлення,
посуд тощо) ви звернули увагу?
Чим середньовічні портрети схожі і чим
відрізняються від сучасних родинних
фото?
Висловіть судження, як ці картини до-
помагають нам краще зрозуміти епоху.
1. Петрус Крістус. Ювелір у своїй лав-
ці. Серед. XV ст.
ДОСЛІДІТЬ
1
4
4. Сандро Боттічеллі. Весна. 1481–1482 рр.

201
2 3
2. Ян ван Ейк. Портрет подружжя Арнольфіні. XV ст. (Арнольфіні — відомі
купці.)
3. Бернхард Штригель. Портрет імператора Максиміліана та його родини.
Поч. ХVІ ст.
1. Назви основні риси романської архітектури.
2. Чим готичний стиль відрізняється від романського?
3. Які сюжети надихали митців Відродження?
4. Наведи приклади з матеріалу уроку, використовуючи терміни: стиль, ба-
зиліка, романський стиль, готичний стиль, вітраж.
5. Чи потрібно сьогодні звертатися до пам’яток раннього Відродження?
Чому?
6. Поміркуй, яку з пам’яток середньовічної архітектури ти хотів би/хотіла б
відвідати? Чому?
Склади в зошиті таблицю «Діячі літератури й мистецтва раннього Відро-
дження», де вкажі їхні твори та особливості творчості.

202
Узагальнюємо знання й уміння за розділом5
КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА
ЗРІЛОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ В ЄВРОПІ
Зріле (високе) середньовіччя (Х–ХІІІ ст.) — важливий пе-
ріод розвитку середньовічного суспільства і держав, час роз-
витку сільського господарства, ремесел, торгівлі, розбудови
країн і міст, загального соціально-економічного та господар-
ського піднесення. Саме ці особливості культурної спадщини
ми і пропонуємо вам дослідити.
Об’єднайтесь у групи по 3–5 осіб (залежно від кількості
учнів і учениць у класі). Завдання — створіть електронний
фотоальбом/комп’ютерну презентацію чи коротке відео про
одну з історичних/культурних пам’яток Європи, що відобра-
жає особливості зазначеного періоду. Це можуть бути, напри-
клад:
1) видатні пам’ятки архітектури чи містобудування;
2) твори живопису чи скульптури;
3) шедеври ремесла чи досягнення культури.
Ви також можете обрати й інші пам’ятки.
На основі знайдених відомостей та зображень розробіть
текст екскурсійного туру до цієї пам’ятки. У тексті ви маєте
продемонструвати вплив культур інших країн, які проявили-
ся під час створення пам’ятки, ті риси, які вирізняють її як
невід’ємну складову європейської культури цього періоду.
Доберіть кілька зображень пам’ятки гарної якості. Узгодь-
те текст і зображення. Під час презентації результатів вашої
роботи проведіть для однокласників/однокласниць вірту-
альну екскурсію до цієї пам’ятки. Слухаючи «екскурсії» ін-
ших груп, поставте їм цікаві запитання.
Обговоріть підсумки вашої роботи і враження від неї в за-
гальному колі. Оцініть індивідуальну участь у проєкті за до-
помогою зошита самооцінювання.
Оціни підсумки своєї роботи над проєктом
«Культурна спадщина зрілого середньовіччя в Європі».

203
30–31. Країни середньовічного Cходу
Пригадайте, що ви вивчали про Китай, Індію та Японію раніше.
ДОСЛІДІТЬ
1. З поглядами яких європейських мислителів можна зіставити наведені
нижче вислови східних мудреців? Як називалась епоха в західноєвро-
пейській культурі, у якій вони творили?
Які ідеї об’єднують європейських, індійських і китайських філософів?
• Не було, немає і не буде людини, гідної одного лише осуду або однієї
лише похвали (індійське прислів’я).
• Любов до всіх — це людське в людині. Здійснювати людське — це по-
чуття має бути в людині. Наслідувати це — шлях людський (Хань Юй
(768–824), китайський письменник, філософ).
2. Використовуючи карту (c. 204), схарактеризуйте вплив природних умов
на спосіб життя населення Китаю, Індії, Японії. Назвіть великі споруди
країн, торговельний шлях, обговоріть їх роль у житті суспільства.
§ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
ДОСЛІДІТЬ
Розділ 6. Середньовічний
Cхід(оглядово)

204
Розділ 6. Середньовічний Схід (оглядово)
Китай.
Індія.
Японія

205
§ 30–31. Країни середньовічного Cходу
1. Яким було китайське суспільство
На основі тексту й зображень опишіть життя людей середньовічного Китаю.
Визначте внесок Китаю в розвиток світової цивілізації.
Китайську державу очолював імператор, який мав необмеже-
ну владу. Правителя вважали Сином Неба, тому країну називали
Піднебесною. На відміну від Західної Європи, дорогу до влади в
Китаї відкривала не знатність походження, а насамперед освіче-
ність. Чиновниками ставали тільки ті, хто склав непрості іспити,
на одне місце було понад сто претендентів. Така система давала
змогу залучати на службу й талановитих простих людей.
На зрошуваних землях вирощували рис (на півдні збирали по
два врожаї на рік), цукрову тростину, чайні кущі. Китай вів мор-
ську торгівлю з країнами, розташованими на берегах Індійського
океану. Розвивалася торгівля і всередині країни. Аби полегшити
перевезення, було споруджено Великий канал завдовжки 1700 км,
який сполучав річки Янцзи та Хуанхе, його використовували для
зрошення полів.
Важко назвати таку галузь науки, літератури або мистецтва, у
яку не зробили би внесок жителі й жительки середньовічного Ки-
таю. Китайці першими винайшли книгодрукування, що дало змо-
гу ознайомити інші країни Сходу з досягненнями китайських уче-
них. Вони винайшли порох і вогнепальну зброю, паперові гроші та
морський компас. У XV ст. китайський флот здійснив небезпечне
плавання до східного узбережжя Африки. Китайські астрономи
створили точний календар, у якому тривалість року лише на 27
секунд не збігалася з реальною величиною. На зовнішніх ринках
високо цінувалася китайська порцеляна. Китайці ретельно обері-
гали секрети виробництва, тому в Європі її навчилися виготовля-
ти лише у XVIII ст.
У Китаї з глибокої давнини мирно співіснували кілька релігій.
Основою освіти, моралі, державного устрою залишалося конфуці-
анство, яке виникло в VI–V ст. до н. е. У I ст. з Індії в Китай поши-
рився буддизм. Відтоді в Китаї споруджували великі монастирі зі
статуями Будди та пагоди — багатоярусні храми, створені на честь
буддистських святих.

206
1. 2. 3. Зображення китайських худож-
ників, виконаних на шовку
4. Виготовлення шовку. Середньовіч-
ний малюнок
5. Середньовічні порцелянові вироби
6. Пàгода Лунхуа в Шанхаї
У середні віки відбувався обмін культурними досягненнями
між державами Сходу, тож високорозвинене духовне життя Ки-
таю та Індії слугувало зразком для інших країн.
1
3
6
5
4
2

207
2. Яким було індійське суспільство
На основі тексту й зображень визначте особливості індійського середньовіч-
ного суспільства. Схарактеризуйте внесок Індії в розвиток світової цивілізації.
Для жителів середньовічної Європи Індія була казковою кра-
їною. Багатства, які так захоплювали європейців, створювалися
природою і працею мільйонів селян та ремісників. Працьовиті
селяни збирали по 2–3 врожаї рису на рік. Крім зернових, куль-
тивували цукрову тростину, бавовну, прянощі та багато різних
фруктів. Чимало із цих культур запозичили з Індії сусідні наро-
ди. Славилась Індія й кокосовою пальмою. У своїх господарствах
скотарі розводили корів, буйволів, верблюдів, кіз, коней тощо. Ін-
дійцям удалося приручити навіть слонів. Управні ремісники ви-
готовляли вироби із заліза, золота, інших дорогоцінних металів.
У ранньому середньовіччі в Індії не будо єдиної держави, і вона
переживала період роздробленості. Цим скористалися завойовни-
ки, які почали поступово захоплювати індійські території. На по-
чатку XIII ст. з володінь мусульман на півночі Індії утворилася не-
залежна ісламська держава зі столицею в місті Делі — Делійський
султанат. Так в Індії почав поширюватися іслам, але зберігалися
і традиційні для неї індуїзм та буддизм.
В епоху середніх віків в індійському суспільстві зберігались
варни — суспільні групи, які виникли ще до нашої ери.
ДОСЛІДІТЬ
На основі документа дайте визначення поняття «варни». Про які особливос-
ті індійської сім’ї розповів мандрівник?
Із праці відомого китайського мандрівника
Сюаньдзана (VII ст.)
Сім’ї в Індії поділяються на чотири варни. До першої
варни належать брахмани. Це люди чистої поведінки, вони
суворо дотримуються законів релігії, моральності… Другу
варну становлять кшатрії. Протягом багатьох століть вони є
ДОСЛІДІТЬ

208
правлячою групою. Кшатрії дбають про доброчесність і ми-
лосердя. Людей третьої варни називають вайшами. Вони за-
ймаються торгівлею і шукають прибутків… Люди четвертої
варни — шудри — займаються землеробством…
Одружившись, людина посідає вище або нижче станови-
ще, залежно від нової спорідненості. Індійці не допускають
безладного змішання через шлюби між родичами. Колишня
заміжня жінка вже ніколи не матиме другого чоловіка.
Проте в середньовіччі варни почали ділитися на дрібніші гру-
пи, які європейці назвали кастами.
Учена та мистецька спільно-
ти Індії зробили великий внесок у
розвиток середньовічної культури.
Уже з перших століть нашої ери в
Індії користувалися десятковою
системою числення — індійськими цифрами, що зараз відомі як
арабські. Математики вміли виконувати дії з дробами, обчислюва-
ти площі фігур та об’єми тіл, із високою точністю визначили чис-
ло  (пі). У багатьох містах Індії у той час діяли обсерваторії.
У книжках із медицини детально описувалися будова тіла лю-
дини та її внутрішні органи. Лікарі вміли робити складні операції,
використовуючи близько двохсот хірургічних інструментів і засо-
би знеболювання. Щоб розпізнати хворобу, визначали температуру
тіла, вимірювали пульс хворого, оглядали колір шкіри та язика. Як
ліки використовували настої, відвари та мазі.
Зазвичай літературні, релігійні, наукові твори писали санскри-
том. Створений понад дві тисячі років тому санскрит і досі вико-
ристовують в Індії.
У перші століття нашої ери храми споруджували всередині пе-
чер. Серед них особливо вражають храмові печери Аджанти в Цен-
тральній Індії. Аби художник міг працювати при денному світлі,
необхідному для створення такого шедевру, застосовували спеці-
альну систему дзеркал.
ДОСЛІДІТЬ
Яке враження справляють на вас ці пам’ятки? Про який рівень розвитку ін-
дійського суспільства вони, на вашу думку, свідчать? Знайдіть ці пам’ятки на
карті (с. 204).
Касти — закриті групи людей в
Індії, які займалися певним ви-
дом діяльності та посідали від-
повідне місце в суспільстві.
ДОСЛІДІТЬ

209
1
3
2
4
1. Середньовічне місто Джайсалмер
2. Мінарет Кутб-Мінар. Делі
3. У печері храмового комплексу Аджанти. Індія
4. Храм Кандар’я Махадева. Кхаджурахо. Індія
3. Як розвивалась Японія в епоху
середніх віків
Складіть розповідь про середньовічну Японію, використовуючи текст та ілю-
страції. Сформулюйте 2–3 правила життя самурая.
Японська цивілізація молодша за китайську та індійську. Пер-
ша держава виникла на японських островах у ранньому серед-
ньовіччі й запозичила важливі китайські досягнення, наприклад
уміння вирощувати рис і виготовляти шовк, ієрогліфи і чай. По-
при це, в Японії була створена своя держава з неповторною куль-
турою і традиціями.

210
На чолі держави стояв імператор — Син Неба. Згідно з япон-
ською міфологією, він був нащадком богині Сонця Аматерасу, яка
вручила йому три священні предмети: меч — символ могутності,
дзеркало — символ божественності та намисто з яшми — символ
вірності підданих.
Особливу роль у житті японського суспільства відігравали саму-
раї — професійні воїни, які за військову службу отримували землю.
У самураїв був неписаний закон «бусідо» («шлях воїна»). Понад
життя самурай цінував відданість пану, мужність, уміння володіти
собою. Майбутніх воїнів із дитинства вчили володіти зброєю, ша-
нувати батьків і вчителів та, загартовуючи себе, проводити ночі без
сну і дні без їжі. Все життя самураї удосконалювали свою військову
майстерність, доводячи її до найвищого рівня. Згодом самураї утво-
рили окремий замкнений стан.
У середньовічній Японії мирно співіснували дві релігії: синто-
їзм — давня японська релігія і буддизм, храми яких зазвичай ста-
вали центрами освіти й літописання. І до сьогодні зберігся храмо-
вий комплекс Хорюдзі — перший буддійський монастир у Японії.
Головний зал комплексу Кондо визнаний найстарішою дерев’яною
будівлею у світі.
Традиційне японське мистецтво неможливо уявити без калі-
графії — витонченого написання ієрогліфів, які, згідно з легенда-
ми, з’явилися з божественних небесних образів. Вважається, що й
живопис формувався з ієрогліфів.
Важливою ознакою освіченої людини в Японії вважалося умін-
ня віршувати. Традиційної для нас рими в японських віршах немає,
проте вони зрозумілі нам, хоч і минуло тисячу років.
Пісня Яманое Окура (659–733 рр.)
Срібло, золото, перлини —
нащо нам вони?
Навіть більш коштовні речі
з дітьми
чи зрівняються?
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте ілюстрації та поділіться враженнями від життя й мистецтва
середньовічної Японії.
ДОСЛІДІТЬ

211
3 4
2
1
5 6 7
1. Буддистський храм Рокуондзі. Золотий павільйон, 1397 р. Сучасне фото
2. Лист, написаний японськими ієрогліфами. ХІV ст.
3. Обладунки самурая. Середньовічне зображення
4. Самурай на коні. Середньовічне зображення
5. Жінка. Японський малюнок
6. Храм Хорю-дзи, пагода
7. Невідомий скульптор. Портрет буддійського ченця Чогена. 1206 р.,
дерево

212
1. Чому систему найму чиновників у Китаї іноземці вважали дуже ефектив-
ною?
2. Що таке варни і касти?
3. Які наукові знання Індії та Китаю мали світове значення? Чому ти так вва-
жаєш?
4. Хто такі самураї і який їхній вплив на японське суспільство?
5. Визнач спільні та відмінні риси розвитку Китаю, Індії та Японії в серед-
ньовіччі.
6. Які пам’ятки середньовічного мистецтва Сходу характеризують його
розвиток?
7. Яку роль відігравала релігія в житті держав середньовічного Сходу?
Чому ти так думаєш?
Об’єднайтеся в пари. Скористайтеся матеріалом із відкритих джерел та під-
готуйте стислі розповіді з тем:
1. Особливості державного устрою Китаю.
2. Китайська армія: особливості озброєння і тактики.
3. Особливості японського художнього мистецтва.
4. Імперія Віджаянагара в середньовіччі.

213
Річне узагальнення
«Внесок цивілізацій середньовіччя в історію
людства та становлення сучасної Європи»
Ціле тисячоліття охоплює епоха середніх віків, яку історики
називають ще «середньовічний міленіум». У V–ХV ст. утворилися
нові держави, було закладено основи для майбутнього формуван-
ня сучасних націй і демократії, виникла нова світова релігія — іс-
лам. У європейських державах склалися представницькі органи, а
в містах — виборні ради та університети. Людство розвинуло мате-
ріальну культуру: почали застосовувати вітряки й водяні млини,
з’явилися перші домни, винайшли порох, компас і вдосконалили
кораблі. Середньовіччя починалося зі ствердження, що «люди-
на — пасивне знаряддя Бога», а закінчувалося ідеями про уні-
кальність кожної особистості.
Перевір свої знання основних понять, дат, географічних об’єктів, досягнень
науки, культури епохи середніх віків, без яких неможливо уявити історію і
наше сьогодення.
I. Перевір знання хронології середньовіччя.
1. Як довго тривала епоха середніх віків?
2. У які століття відбувалося Велике переселення народів і Велике роз-
селення слов’ян?
3. Що було раніше: скликання Генеральних штатів у Франції чи при-
йняття Великої хартії вольностей?
4. Які дві великі події пов’язані з 1453 роком?
II. Пригадай географію середніх віків (за картою на с. 214).
1. Назвè держави, що виникли в епоху середніх віків.
2. Назви країни, які ви вивчали в курсі історії середніх віків і яких зараз
не існує.
3. Використай карту і назви провідні держави світу наприкінці XV ст.
4. Зістав карти (с. 11, 214) та проаналізуй, як змінилася Європа про-
тягом середньовіччя.
5. Назви держави, до складу яких входили землі України.

214
Н
е
а
п
о
л
і
т
а
н
с
ь
к
е
к
о
р
.

215
III. Перевір засвоєння основних понять курсу.
1. Згрупуй за темами слова та словосполучення. Теми обери само-
стійно.
Варварське королівство, літописання, інквізиція, халіфат, феод,
місто, романський стиль, іслам, віче, Відродження, магістрат, хрис-
тиянство, цех, стани, гільдія, індуїзм, магдебурзьке право, буддизм,
єретик, готичний стиль, ярлик, лихварство, університет, гуманізм.
2. Склади із цими словами кілька речень.
IV. Проаналізуй епоху середніх віків, послідовно виконуючи
завдання.
1. Назви речові та писемні історичні джерела, які можна використову-
вати для вивчення життя людини в епоху середніх віків.
2. Схарактеризуй основні етапи, які пройшло людство в епоху середніх
віків.
3. Пригадай видатні постаті середньовіччя. Назви не менше трьох ді-
ячів, зокрема українських, які, на твою думку, залишилися в історії
завдяки своїй діяльності.
4. Назви найбільші міста середньовіччя. Схарактеризуй причини швид-
кого зростання середньовічних міст.
5. Поміркуй, що в епоху середньовіччя об’єднувало людей незалежно
від їхнього походження, статі, країни тощо.
6. Назви об’єднання людей, які утворилися в епоху середніх віків (ет-
нічні, професійні, навчальні тощо). Чому середньовічна людина
прагнула до об’єднання?
7. Назви та схарактеризуй основні технічні досягнення людства в епоху
середніх віків.
8. Посилаючись на ілюстрації, схарактеризуй внесок епохи середніх ві-
ків у світову культуру та духовну спадщину.
1 2

216
V. Обговоріть значення епохи середніх віків та її зв’язок
із сучасністю, послідовно виконуючи завдання.
1. Поміркуйте, що об’єднує сучасну та середньовічну людину.
2. Ознайомтеся з положеннями Біблії та Корану. Обговоріть, які цін-
ності є спільними для обох релігій і яке значення вони мають для по-
дальшого розвитку людства.
3
5
8
6
9
7
10
4

217
Біблія Коран, хадиси
Шануй батька свого і матір свою Рай — під стопами матерів
Тож у всьому — що хочете, щоб чи-
нили вам люди, те саме чиніть їм і ви
Любов до людини — половина розуму
Не свідчи неправдиво на ближнього
свого
І не прикривайте істину брехнею
Блаженні милостиві, бо вони поми-
лувані будуть.
Хто просить у тебе — дай, і від охо-
чого позичити в тебе не відвертайся
Не в тому благочестя, щоб повертати
обличчя на Схід і Захід, а благочес-
тя — хто повірив в Аллаха, і в янголів,
і в пророків; і давав майно, незважаючи
на любов до нього, сиротам, біднякам,
подорожнім, близьким; і вистоював мо-
литву, і очищався, і виконував заповіді
Стережіться виставляти свою милос-
тиню перед людьми, що бачили вас,
бо не буде за це вам нагороди від
Отця Небесного. Отож коли чиниш
милостиню, не сурми перед себе
Слова добрі і прощення краще, ніж ми-
лостиня, за якою слідує образа
І якою мірою міряєте, такою і вам
мірятимуть
І будьте вірними в мірі, коли відміряєте,
зважуйте правильними вагами
3. Вислови судження щодо ролі та значення середніх віків у розвитку
європейської цивілізації, враховуючи те, що новому часу середньо-
віччя «передало» такі риси розвитку, як:
• натуральне господарство;
• станова, ієрархічна структура суспільства;
• панування монархій;
• теоцентризм (від лат. тео — «Бог») — вплив релігії на всі сфери життя
суспільства;
• становлення гуманізму та демократії;
• нові міста;
• нову техніку й технології;
• літературу й мистецтво.
4. Обговоріть, як розширилося у вашому уявленні поняття «цивілізація»
після вивчення історії середніх віків.
5. Проведіть дослідження.
5.1. Попрацюйте у п’яти групах. Кожна група має обрати із пропонованих
зображень три-чотири, які можна об’єднати за певними ознаками,
наприклад:
• ті, що стосуються тієї чи іншої сфери життя людей;
• ті, що є сучасними реконструкціями середньовічного життя;
• ті, що відображають особливості суспільних відносин тощо.
5.2. Назвіть свої групи зображень і презентуйте їх класу як частину спад-
щини середньовіччя.

218
Середньовічні рицарі Третій хрестовий похід
Ярмарок у місті Середньовічний філософ П’єр Абеляр
Риболовля Суд у середньовіччі
Стрільба з лука Середньовічні музиканти
5.3. Визначте, що нового ви дізналися про середньовічну історію людства.

219
Бібліотеки та університети Середньовічне місто
Валлада Бінт аль-Мустакфі,
мусульманська поетеса Х ст.
Англійський першодрукар
Вільям Какстон
Сплата селянами податків Іспанське місто сьогодні —
мозаїка культур і народів
Корабель вікінгів Середньовічний замок

220
Словник
Варварське королівство — держава, створена варварськими пле-
менами, здебільшого на території Західної Римської імперії в середині
І тисячоліття.
Васалітет — особливі відносини всередині стану феодалів, згідно
з якими одні феодали — сеньйори — надавали земельні володіння за
службу іншим — васалам.
Велике переселення народів — рух племен і народів у IV–VIІ ст., уна-
слідок якого виникли нові народи та нові держави.
Велике розселення слов’ян — масова міграція слов’янських племен
під час Великого переселення народів на території Центральної, Східної
та Південно-Східної Європи.
Відродження — епоха в історії Європи (ХІV–ХVІ ст.), для якої харак-
терні інтерес до людини та її внутрішнього світу, повернення до антич-
них цінностей, світський (нецерковний) зміст культури.
Генеральні штати — вищий станово-представницький орган Фран-
ції, де окремо засідали представники трьох станів: духівництво, дворян-
ство та бюргери великих міст.
Готичний стиль — художній стиль (приблизно ХІІ — середина
XVI ст.), поширений у Західній та Центральній Європі, для архітекту-
ри якого властиві великі споруди зі стрілчастими склепіннями і велика
кількість кам’яного різьблення та скульптурних прикрас.
Гуманізм (від лат. — «людяний, «людський») — течія в західноєв-
ропейській культурі, яка визнає людину вищою цінністю, проголошує
повагу до її природних прав.
Гусити — послідовники Яна Гуса, виступали за повернення до ідеалів
бідної та справедливої церкви періоду раннього християнства, за бого-
служіння чеською мовою, за рівність у таїнстві причастя.
Гуситські війни (1419–1434 рр.) — боротьба чеського народу проти
засилля католицької церкви та німецького панування.
Династична унія — об’єднання двох держав, яке управляється
однією династією, водночас кордони держав, закони та інтереси зали-
шаються різними.
Єретик — особа, що заперечує основи (канони) віровчення панівної
церкви, віровідступник.
Індульгенція (від лат. — «милість») — повне або часткове звільнення
від покарання за гріхи.
Інквізиція — спеціальний церковний суд, створений Папою Римським
для боротьби з єретиками.
Іслам (з араб. — «покірність, смирення») — одна із трьох світових ре-
лігій, яка сповідує віру в єдиного Бога — Аллаха. Виник у VII ст.
Словник
220

221
Історія середніх віків — період історії, який тривав від падіння Захід-
ної Римської імперії (кінець V ст.) до початку відкриття європейськими
мореплавцями Америки та інших земель наприкінці XV ст.
Касти — закриті групи людей в Індії, які займалися певним видом
діяльності та посідали відповідне місце в суспільстві.
Коран — головна священна книга мусульман, запис проповідей, ви-
голошених пророком Мухаммадом переважно у Мецці та Медині (610–
632 рр.).
Лихварство — надання грошей у борг з умовою сплати відсотків при
поверненні боргу.
Міська комуна (від італ. «комуніс» — «спільний») — у середньовіччі
міська громада, що домоглася незалежності від феодала та права на са-
моврядування.
Новгородська боярська республіка (XII–XV ст.) — держава в Північ-
но-Східній Русі, вищою владою якої вважалося віче — загальноміські
збори всіх дорослих чоловіків. Віче розглядало питання війни і миру,
обирало посадовців, зокрема й князя, розподіляло повинності.
Реконкіста (від ісп. і порт. — «відвоювання») — боротьба за звіль-
нення Іспанії та Португалії від арабів-завойовників, що тривала у VIII–
XV ст.
Романський стиль — перший загальноєвропейський стиль в архітек-
турі (X–XII (ХІІІ) ст.), для якого характерні масивні споруди-фортеці:
храми, замки, монастирі.
Станово-представницька монархія — централізована держава, де
влада монарха обмежується станово-представницьким органом.
Суд присяжних — суд, у якому беруть участь присяжні засідателі —
люди, яких на певний час залучають до участі в розгляді судових справ.
Суспільні стани — великі групи людей, об’єднані майновим станови-
щем, правами й обов’язками.
Університет (від лат. — «сукупність, спільнота») — вищий на-
вчальний заклад, де готують спеціалістів із різних галузей знань, ведуть
наукову роботу.
Феодальна ієрархія — послідовне підпорядкування феодалів.
Феод — спадкове земельне володіння, яке надавалося людині за
несення військової або придворної служби. Феодалізм — суспільний
устрій середньовіччя, для якого характерні власність феодалів на зем-
лю та працю селян; особливі феодальні відносини між різними верствами
населення.
Халіфат — держава, очолювана халіфом. Перші Арабські халіфати
існували за династій: Омейядів (VII–VIII ст.), столиця — Дамаск; Абба-
сидів (VIII–XIII ст.), столиця — Багдад.
Цех — об’єднання середньовічних ремісників однієї або споріднених
професій, поширені в містах Західної Європи, починаючи з ХІ–ХІІ ст.
Словник
221

222
ЗМІСТ
ВСТУП. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
§ 1. Середньовіччя як період розвитку людства . . . . . . . . . . . . . . 4
§ 2. Велике переселення народів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
Розділ 1. СТАНОВЛЕННЯ ПЕРШИХ ДЕРЖАВ
СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14
§ 3. Перші середньовічні держави . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14
§ 4. Розквіт і занепад імперії франків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
§ 5. Візантійська імперія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26
§ 6. Арабський світ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33
Узагальнюємо знання й уміння за розділом 1 . . . . . . . . . . . 43
Розділ 2. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ . . . . 44
§ 7. Взаємозв’язок людини і природи.
Рух середньовічного населення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
§ 8. Середньовічне європейське суспільство . . . . . . . . . . . . . . . . 51
§ 9. Християнська церква в ранньому середньовіччі . . . . . . . . . 57
§ 10. Життя і традиції рицарів і селян . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62
§ 11–12. Світ середньовічного міста . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67
Узагальнюємо знання й уміння за розділом 2 . . . . . . . . . . 77
Розділ 3. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ
В Х–XV СТ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78
§ 13. Походи і завоювання вікінгів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78
§ 14. Хрестові походи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86
§ 15. Середньовічні держави: від роздробленості до
станово-представницьких монархій. . . . . . . . . . . . . . . . . . 94
Зміст

223
Зміст
§ 16. Франція в XI–XV ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101
§ 17–18. Англія в XI–XV ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 108
§ 19. Священна Римська імперія. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116
§ 20. Держави Середземномор’я в середні віки . . . . . . . . . . . . 124
Узагальнюємо знання й уміння за розділом 3 . . . . . . . . . 135
Розділ 4. ВИНИКНЕННЯ Й РОЗВИТОК ДЕРЖАВ
ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ В ХІ–ХV СТ.
ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 138
§ 21–22. Держави Центральної та Східної Європи в Х–XV ст. 138
§ 23. Землі Північно-Східної Русі в XI–XV ст.. . . . . . . . . . . . . 149
§ 24. Османська імперія. Правління Мехмеда II . . . . . . . . . . . 155
Розділ 5. МАТЕРІАЛЬНЕ І ДУХОВНЕ ЖИТТЯ
ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. . . . . . . . . . . 167
§ 25. Вплив церкви на середньовічне суспільство . . . . . . . . . . 167
§ 26. Середньовічні школи та університети. Життя
середньовічного студента . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 173
§ 27. Наукові і технічні досягнення. Книгодрукування . . . . . 180
§ 28. Раннє Відродження і гуманізм . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 185
§ 29. Архітектура і мистецтво . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 192
Розділ 6. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД (ОГЛЯДОВО). . . . . . . . . 203
§ 30–31. Країни середньовічного Cходу . . . . . . . . . . . . . . . . . . 203
Річне узагальнення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 213
Словник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 220

224
ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ
ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «ОСВІТА»
Свідоцтво «Про внесення суб’єкта видавничої справи
до державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції»
Серія ДК № 6109 від 27.03.2018 р.
Адреса видавництва: 04053, м. Київ, вул. О. Довженка, 3
www.osvita-dim.com.ua
У підручнику використано зображення @shutterstock таких авторів:
RomanYa, Nodar Rekhviashvili, Franck Boston, Vuk Kostic, DM7, arslaan,
а також https://knightstemplar.co, https://www.historytoday.com, https://uk.wikipedia.org
Використано карти, виготовлені О. І. Мостяєвим.
Віддруковано
в АТ «ХАРКІВСЬКА КНИЖКОВА ФАБРИКА «ГЛОБУС»
61011, м. Харків, вул. Різдвяна, 11.
Свідоцтво ДК № 7032 від 27.12.2019 р.
www.globus-book.com
ПОМЕТУН Олена Іванівна
МАЛІЄНКО Юлія Борисівна
ДУДАР Ольга Володимирівна
Підручник для 7 класу
закладів загальної середньої освіти
Навчальне видання
Формат 70х100 1
/16
.
Ум. друк. арк. 18,144 + 0,486 форзац.
Обл.-вид. арк. 15,20 + 0,68 форзац.
Наклад 84 690 пр.
Зам. .
Редактор Т. П. Єресько
Технічний редактор Л. І. Аленіна
Комп’ютерна верстка Д. Д. Карачов
Коректор Н. М. Левчук
Дизайн обкладинки П. В. Ширнін
Підручник відповідає Державним санітарним нормам і правилам
«Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей»

ВИСОКЕ (ЗРІЛЕ) СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (Х—ХІІІ ст.)
Становлення середньовічних міст й університетів. Розкол християнської церкви. Хрестові походи. Поширення романського і готичного стилів
Східна Римська
імперія
(Візантія)
Арабські
халіфати
Англія,
Франція
Німеччина
Італія,
Іспанія
Держави
Центральної
і Південної Європи
Україна
Індія, Китай,
Османська імперія
Піднесення за
імператорів
Македонської
династії
та династії Комнінів
(ІХ—ХІІ ст.)
Латинська імперія
(XIII ст.)
Династія
Аббасидів
(VIII—XIII ст.)
Держава припинила
існування
у ХІІІ ст. під тиском
монголів
Англія
Нормандське
завоювання
Вільгельм
Завойовник
Генріх ІІ Плантагенет
Парламент
(1265 р.)
Франція
Філіпп ІV Красивий
Утворення
Генеральних штатів
(1302 р.)
Утворення
Священної
Римської імперії
Оттон І
італійських
торговельних
республік
Продовження
Реконкісти
Утворення Чехії,
Польщі, Угорщини
(Іштван І),
Новгородської
республіки,
Московської
держави
Русі-України
Володимир Свято-
славович (Великий)
Ярослав Володими-
рович (Мудрий)
1187 — назва
«Україна» вперше
вживається в
Київському літописі
Волинсько-
Галицька держава
Король Данило
Утворення
Османської
держави
Китай
Індія
Делійський
султанат
Монгольська навала (ХІІІ ст.)
ПІЗНЄ (ОСІНЬ) СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (ХІV—ХV ст.)
Раннє Відродження і гуманізм. Готика
Падіння
Константинополя
Загибель імперії
(1453 р.)
Столітня війна
(1337–1453)
Франція
Завершення
об’єднання країни
Англія
«Війна троянд»
Закріплення
роздробленості
держави
«Золота булла»
Йоганн Гутенберг
Винайдення
книгодрукування
Іспанія
Завершення
Реконкісти
Утворення
Іспанського
королівства
(Ізабель I,
Фернандо II)
Італія
Данте
Аліг’єрі,
Петрарка,
Джотто, Донателло,
Брунеллескі,
Сандро Боттічеллі
Польща
Казимир ІІІ
Велике князівство
Литовське
Кревська унія
(1385 р.)
Грюнвальдська
битва
(1410 р.)
Чехія
Гуситські війни
(1419–1434 рр.)
Угорщина
Піднесення за
Матіаша Корвіна
Українські землі
у складі Польщі,
Великого князівства
Литовського,
Угорщини,
Молдови
Китай
Відновлення
незалежності
Династія Мін
Початок османських
завоювань у Європі
Утворення
Османської імперії
Мехмед ІІ

«Всесвітня історія» підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Пометун О. І., Малієнко Ю. Б., Дудар О. В.)4.pdf

More Related Content

What's hot

Similar to «Всесвітня історія» підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Пометун О. І., Малієнко Ю. Б., Дудар О. В.)4.pdf

More from ssuser5dd4af

«Всесвітня історія» підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Пометун О. І., Малієнко Ю. Б., Дудар О. В.)4.pdf