Download to read offline
![2
ISBN 978-617-00-0548-9
УДК 37.016
ББК 74.266.7
У 74
© Наровлянський О. Д., Бондаренко Я. Г.,
Чабан Л. Г., Коваль Р. Г., 2008
© Івакін О. О., упорядкування, 2010
© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2010
Усі урокидокурсу«Правознавство».10клас.Академічний
рівень / Упор. О. О. Івакін. — Х. : Вид. група «Основа»,
2010. — 159 [1] c. — (Серія «12-річна школа»).
ISBN 978-617-00-0548-9.
У посібнику представлені усі уроки до курсу «Правознавство», 10 клас,
розроблені за програмою 12-річної школи для академічного рівня. Вони
підготовлені із застосуванням сучасних інноваційних технологій, новітніх
форм і методів роботи.
Для вчителів, методистів та студентів педагогічних навчальних
закладів.
УДК 37.016
ББК 74.266.7
У74
Уроки 3, 8, 18, 19, 20, 21, 23, 27, 29, 30, 31, 35
написані О. Д. Наровлянським;
уроки 1, 2, 4, 5, 6, 7, 9, 10, 11–12, 13, 14, 15,
16, 17, 22, 24, 25, 26, 28, 32, 33, 34 —
Я. Г. Бондаренко, Л. Г. Чабан, Р. Г. Коваль](https://image.slidesharecdn.com/10-171227181856/85/10-2010-2-320.jpg)
More Related Content
Similar to 10 клас. усі уроки до курсу правознавство. 2010
10 клас. усі уроки до курсу правознавство. 2010
- 1. 1 Серія «12-річна школа» Заснованау 2006 році Харків Видавнича група «Основа» 2010 Книга скачана с сайта http://e-kniga.in.ua Издательская группа «Основа» — «Электронные книги»
- 2. 2 ISBN 978-617-00-0548-9 УДК 37.016 ББК74.266.7 У 74 © Наровлянський О. Д., Бондаренко Я. Г., Чабан Л. Г., Коваль Р. Г., 2008 © Івакін О. О., упорядкування, 2010 © ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2010 Усі урокидокурсу«Правознавство».10клас.Академічний рівень / Упор. О. О. Івакін. — Х. : Вид. група «Основа», 2010. — 159 [1] c. — (Серія «12-річна школа»). ISBN 978-617-00-0548-9. У посібнику представлені усі уроки до курсу «Правознавство», 10 клас, розроблені за програмою 12-річної школи для академічного рівня. Вони підготовлені із застосуванням сучасних інноваційних технологій, новітніх форм і методів роботи. Для вчителів, методистів та студентів педагогічних навчальних закладів. УДК 37.016 ББК 74.266.7 У74 Уроки 3, 8, 18, 19, 20, 21, 23, 27, 29, 30, 31, 35 написані О. Д. Наровлянським; уроки 1, 2, 4, 5, 6, 7, 9, 10, 11–12, 13, 14, 15, 16, 17, 22, 24, 25, 26, 28, 32, 33, 34 — Я. Г. Бондаренко, Л. Г. Чабан, Р. Г. Коваль
- 3. 3 Зміст Календарне планування .................................................................................4 Частина перша. Основи теорії держави Урок 1. Історичний аспект виникнення держави та права ..........................19 Урок 2. Історичний аспект виникнення держави та права ..........................23 Урок 3. Загальна характеристика держави та державної влади ...................25 Урок 4. Державний лад. Форми правління ...............................................27 Урок 5. Державний лад .........................................................................29 Урок 6. Особа, суспільство, держава. Особа і суспільство ...........................32 Урок 7. Особа, суспільство, держава. Особа і держава ................................35 Урок 8. Повторювально-узагальнюючий урок ..........................................38 Частина друга. Основи теорії права та правовідносин Урок 9. Поняття і загальна характеристика права ....................................41 Урок 10. Поняття і структура правової системи .........................................50 Уроки 11–12. Правовідносини ........................................................................56 Урок 13. Правопорядок і правопорушення. Поняття дисципліни, правопорядку й законності. Види дисципліни і способи її збереження ..............................................................61 Урок 14. Правопорядок і правопорушення. Правопорушення та його ознаки .................................................63 Урок 15. Юридична відповідальність ........................................................67 Урок 16. Повторювально-узагальнюючий урок ..........................................71 Частина третя. Основи публічного права України Урок 17. Конституційне право .................................................................73 Урок 18. Основні права, свободи і обов’язки громадян України ....................78 Урок 19. Особливості організації державної влади і місцевого самоврядування в Україні ..........................................81 Урок 20. Особливості організації державної влади і місцевого самоврядування в Україні ..........................................85 Урок 21. Особливості організації державної влади і місцевого самоврядування в Україні ..........................................93 Урок 22. Фінансове право .......................................................................98 Урок 23. Адміністративне право ............................................................101 Урок 24. Екологічне право ....................................................................103 Урок 25. Кримінальне право. Поняття та ознаки злочину ..........................109 Урок 26. Кримінальне право. Кримінальна відповідальність .....................119 Урок 27 Повторювально-узагальнюючий урок ........................................121 Частина четверта. Основи приватного права України Урок 28. Цивільне право .......................................................................125 Урок 29. Цивільне право. Правочини .....................................................131 Урок 30. Цивільне право. Цивільно-правова відповідальність ....................136 Урок 31. Сімейне право. Житлове право ..................................................138 Урок 32. Земельне право .......................................................................143 Урок 33. Трудове право. Загальна характеристика. Особливості права на працю неповнолітніх і механізми його реалізації .....................151 Урок 34. Трудове право. Трудовий договір ...............................................152 Урок 35. Повторювально-узагальнюючий урок ........................................157
- 4.
- 5.
- 6. 6 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас № уроку ТемаОсновніпоняття Нормативно-правова база Очікуванірезультати фашистськийре- жим,охлократія, тиранічнийрежим, територіальний устрій,унітарнадер- жава,федеративна держава,конфедера- ція,імперія 6Особа,суспіль- ство,держава. Особа і суспільство Суспільство,суспіль- нівідносини,особа, індивід,людина,осо- бистість,громадя- нин,підданий,пра- вовийстатусособи Учень(учениця): аналізуєпоняття«людина»,«індивід», «особистість»,«особа»і «громадянин»; розкриваєсутьвзаємовідносинособи і суспільства;змістпоняття«правовий статусособи»таназиваєйоговиди; 7Особа,суспіль- ство,держава. Особа і держава Особа,держава,пра- вовийстатусособи, громадянство,біпа- триди,апатриди, особибезгромадян- ства КонституціяУкраїни; ЗаконУкраїни«Про громадянство»від 18 січня2001 р.; ЗаконУкраїни«Про правовийстатусінозем- цівтаосіббезгромадян- ства» Учень(учениця): розкриваєсутьвзаємовідносинсуспіль- стваі держави; пояснюєособливостівзаємовідносиносо- биі держави;якіособивизнаютьсяіно- земцями,особамибезгромадянствата особамиз подвійнимгромадянством; даєвизначеннягромадянстваі пояснює способийогонабуттяі припинення;пра- вовоїі соціальноїдержавитаназиває їхніознаки
- 7.
- 8. 8 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас № уроку ТемаОсновніпоняття Нормативно-правова база Очікуванірезультати нормативнийінсти- тут,нормативний припис,систематиза- ціязаконодавства, кодифікація,інкор- порація аналізуєспіввідношенняпонять«право- ванорма»і«статтяправовогоакта»; розкриваєвідмінностіміжпоняттями «системаправа»і«системазаконодав- ства»; називаєвидиі основніознакиправових систем 11–12Право відносини Правовідносини, складправовідносин, змістправовідносин, об’єктиправовідно- син,суб’єктиправо- відносин,суб’єкти права,фізичніособи, юридичніособи Цивільнийкодекс України Учень(учениця): дає:визначенняправовідносин,називає їхвиди;юридичнихфактів,проводить їхкласифікаціютанаводитьприклади; розкриваєзмістпоняття«складправо- відносин»;поняття«змістправовідно- син»; аналізуєспіввідношенняпонять «суб’єктиправа»і«суб’єктиправовідно- син»; пояснюєзмістправосуб’єктностіосіб, розкриваєїїособливостіу фізичних і юридичнихосіб; визначає,щотакеоб’єктиправовідносин 13Правопорядок і правопору- шення Дисципліна,право- порядок,законність, правомірнаповедін- ка,неправомірна Учень(учениця): пояснює:щотакесуспільнийпорядок тачимвінвизначений;щотакеправопо- рядокі законність;щотакеправосвідо- мість;
- 9.
- 10. 10 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас № уроку ТемаОсновніпоняття Нормативно-правова база Очікуванірезультати 15Юридичнавід- повідальність Заходипримусового впливу,юридична відповідальність, дисциплінарна відповідальність, матеріальнавідпові- дальність,цивільно- правовавідповідаль- ність,господарська- правова відповідальність, адміністративнавід- повідальність,кри- мінальнавідпові- дальність,конститу- ційна відповідальність, міжнародно-правова відповідальність КодексЗаконівУкраїни проадміністративнувід- повідальність,Кримі- нальнийкодексУкраї- ни,Цивільнийкодекс України,Господарський кодексУкраїни,Кодекс законівпропрацю Учень(учениця): пояснює,щотакевідповідальністьтаякі є їївиди,танаводитьприклади; даєвизначенняюридичноївідповідаль- ності,називаєїїпідставитарозкриваєїх зміст; називаєобставини,щовиключаютьюри- дичнувідповідальність 16Повторюваль но-узагаль нюючийурок Частинатретя.ОсновипублічногоправаУкраїни 17Конституційне право Конституційнепра- во,конституційне законодавство, Деклараціяпродержав- нийсуверенітет,Акт пропроголошення Учень(учениця): дає:визначенняконституційногоправа, називаєосновнійогоінститутитаджерела;
- 11.
- 12. 12 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас № уроку ТемаОсновніпоняття Нормативно-правова база Очікуванірезультати 19Особливості організації державноївла- диі місцевого самоврядуван- няв Україні Державнавлада,де- мократія,представ- ницькадемократія, безпосереднядемо- кратія,вибори,рефе- рендум КонституціяУкраїниУчень(учениця): пояснюєзагальнізасадиорганізаціїдер- жавноївлади,визначеніКонституцією України; характеризуєреферендумтавиборияк формибезпосередньоїдемократії 20Особливості організації державноївла- диі місцевого самоврядуван- няв Україні Законодавчавлада, виконавчавлада, місцевесамовряду- вання,парламент, конституційний складВерховноїРа- ди,народнийдепу- тат,кворум,сесія, фракція,парламент- ськабільшість,опо- зиція,законодавча ініціатива,омбудс мен,Президент,Ад- міністраціяПрези- дента,КабінетМіні- стрів,міністерство, місцевідержавніад- міністрації,терито- ріальнагромада КонституціяУкраїниУчень(учениця): пояснює:конституційнийстатусВерхов ноїРади,їїорганізаційнуструктурута компетенцію;місцеПрезидентаУкраїни в системідержавнихорганівтарозкри- ваєйогоповноваження;місцевесамо- врядуванняв Україні; дає:визначенняорганіввиконавчоївла- ди,називаєїхвиди;загальнухаракте- ристикуКабінетуМіністрівУкраїни, центральнихі місцевихорганівдержав- ноївиконавчоївлади
- 13.
- 14. 14 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас № уроку ТемаОсновніпоняття Нормативно-правова база Очікуванірезультати адміністративнепра- вопорушення,адмі- ністративнестягнен- ня:попередження, штраф,оплатневи- лученняпредмета правопорушення, конфіскація,позбав- ленняспеціального права,виправніро- боти,адміністратив- нийарешт,видво- ренняз України,ад- міністративна відповідальністьне- повнолітніх джерела;адміністративногопроступку тарозкриваєйогосклад; розкриваєособливостіправовогостатусу суб’єктівадміністративногоправа;особ ливостіадміністративноївідповідаль- ностінеповнолітніх; пояснює,щотакедержавнаслужба,під- ставиадміністративноївідповідальності, називаєвидиадміністративнихстягнень 24Екологічне право Екологічнеправо, джерелаекологічно- гоправа,природні ресурси,екологічна безпека,Червона книгаУкраїни КонституціяУкраїни, ЗаконУкраїни«Проза- хистнавколишнього природногосередови- ща»),ЗаконУкраїни «ПроЧервонукнигу України»,ЗаконУкраї- ни«Проохоронуатмо сферногоповітря»,Вод- нийкодексУкраїни,По- вітрянийкодексУкраїни Учень(учениця): дає:визначенняекологічногоправатана- зиваєйогоосновніджерела;загальнуха- рактеристикуЧервоноїкнигиУкраїни; називаєекологічніправаі обов’язкигро- мадян; пояснює,щотакевикористанняприрод- нихресурсів,називаєйоговиди,хтоє їх власниками,хто—природокористува- чами,називаєїхніправаі обов’язки
- 15.
- 16. 16 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас № уроку ТемаОсновніпоняття Нормативно-правова база Очікуванірезультати Господарськийкодекс України називаєвидистроківпозовноїдавності, пояснюєїхправовезначення;видивлас- ностітапідставинабуттяі припинення прававласності 29Цивільнепра- во.Правочини Правочини,договір, оренда,наймода- вець,наймач,пози- ка,позикодавець, позичальник,кре- дитнийдоговір,кре- дитодавець,дару- вальник,спадкуван- ня,спадщина, спадкоємець,запо- віт,заповідач Цивільнийкодекс України Учень(учениця): називаєвидистроківпозовноїдавності, пояснюєїхправовезначення;видивлас- ностітапідставинабуттяі припинення прававласності;загальнухарактеристи- куцивільнихдоговорів; пояснює,щотакеправочини,називаєїх видитаумовидійсності; розкриваєособливостіправавласності неповнолітніх;змістспадковогоправа, особливостіспадкуваннязазакономі за- повітом; пояснюєпорядокодержанняспадщини 30Цивільнепра- во.Цивільно- правовавідпо- відальність Цивільно-правова відповідальність, реальнашкода,втра- ченавигода,мораль- нашкода Цивільнийкодекс України Учень(учениця): Називаєвизначенняі підстави цивільно-правовоївідповідальності; пояснюєособливостіцивільно-правової відповідальностінеповнолітніх; називаєспособизахистуцивільнихправ. 31Сімейнеправо.Сімейнеправо, шлюб,фіктивний КонституціяУкраїни, Сімейнийкодекс Учень(учениця): даєвизначеннясімейногоправа;
- 17.
- 18. 18 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас № уроку ТемаОсновніпоняття Нормативно-правова база Очікуванірезультати Особливості праванапра- цюнеповно- літніхі меха- нізмийогоре- алізації 34Трудовеправо. Трудовийдо- говір Трудовийдоговір, працівник,роботода- вець,колективний договір,контракт, необхідні(основні) і додаткові(факуль- тативні)умовитру- довогодоговору,за- робітнаплата,під- ставиприпинення трудовогодоговору, прогул,трудовадис- ципліна,внутрішній трудовийрозпоря- док,трудовіспори, охоронапраці, страйк КонституціяУкраїни, Кодексзаконівпропра- цюУкраїни Учень(учениця): характеризуєтрудовийдоговір,види і значенняйогостроку,пояснюєпорядок йогоукладеннятаособливостіприйому нароботунеповнолітніх; розкриваєзмістпоняття«припинення трудовогодоговору»,називаєйогопід- стави; пояснює,щотакетрудовадисципліна і перераховуєобов’язкипрацівників; особливостівідповідальностізапору- шеннятрудовогозаконодавства;особли- востіматеріальноївідповідальності; називаєвидидисциплінарнихстягнень і пояснюєпорядокїхнакладенняі зняття 35Повторюваль но-узагаль нюючийурок
- 19. 19 Частина перша Основи теоріїдержави Урок 1 Історичний аспект виникнення держави та права Мета: пояснення учням особливості навчального курсу «Основи правознавства», формування зацікавленості учнів у вивченні кур- су, ознайомлення учнів з підручником, який буде використовува- тися в роботі, та системою роботи з ним; формулювання поняття суспільства, визначення його видів, формування навичок роботи з поняттями, вміння сприймати матеріал у формі лекції, виховува- ти повагу до суспільства. Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу. Основні поняття: суспільство, індустріальне суспільство, аграр- не суспільство, інформаційне суспільство, суспільні відносини. Хід уроку І. Організаційна частина уроку Визначення організаційно-дисциплінарних вимог до учнів з бо- ку вчителя (вимоги вчителя до учнів, порядок ведення робочих зо- шитів, визначення підручника, яким користуватимуться учні). ІІ. Ознайомлення з підручником та офіційними джерелами нормативних актів Первинне ознайомлення з підручником (структура підручника, методичний апарат, система виділень, система запитань і завдань у тексті та після параграфів). Демонстрація видань, в яких офіційно публікують нормативні акти держави: газети «Голос України» та «Урядовий кур’єр», жур- нали «Відомості Верховної Ради України» та «Офіційний вісник України». ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів Бесіда Обговорення терміна «правознавство», визначення основних завдань курсу.
- 20. 20 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас Метод «Мозковий штурм» Що ви робили за сьогоднішній день? (• Думки дітей записують- ся на дошці з подальшим обговоренням нормативних актів, які регулюють ці дії.) Висновок. Із правовими нормами нам доводиться зустрічатися щоденно, повсякчасно, на кожному кроці, тому знання цих норм, уміння скористатися ними може суттєво полегшити життя, допо- могти у розв’язанні повсякденних життєвих проблем. ІV. Вивчення нового матеріалу Поняття «суспільство» Вчитель пропонує учням дати власне визначення поняття «сус- пільства», а потім наводить для розгляду такі визначення. Суспільство• — це сукупність людей та їх взаємовідносин. Суспільство• — це сукупність форм суспільної діяльності лю- дей, які склалися в процесі історичного розвитку людства. Суспільство• —цевідокремленавідприроди,алетіснопов’язана з нею частина матеріального світу, що перебуває в стані постій- ного історичного розвитку, складається з індивідуумів і відоб ражає способи взаємодії та форми об’єднання людей. Суспільство• — це люди, пов’язані системою зв’язків і відносин, які складаються між ними в процесі їхньої життєдіяльності. Етапи створення суспільства У ч и т е л ь. Передумовою суспільства є людина. Між людьми в процесі їхньої життєдіяльності виникають різноманітні зв’язки і відносини. На певному етапі люди усвідомлюють, що в них є спіль- ні потреби та інтереси і що для їх задоволення необхідні спільні зу- силля, а також що зв’язок між ними має постійний характер. Так окремі колективи перетворюються на суспільство. У своєму розвитку суспільство проходить два етапи: спочатку бездержавний, але згодом виникає потреба в регулюванні суспіль- них відносин, і тоді виникають держави. Види суспільства У ч и т е л ь. Під час класифікації видів суспільства застосову- ють два підходи: формаційний та цивілізаційний. Перший базуєть- ся на домінуванні системи виробничих відносин; другий — на то- му, яка сфера виробництва переважає в економіці. На сьогодні найбільш поширеним є саме цивілізаційний підхід.
- 21. 21Частина перша. Основитеорії держави Однією з існуючих у науці систем є розподіл суспільства на тра- диційне та індустріальне. Ознаки традиційного суспільства: • рівномірність та повільний розвиток; • злиття суспільства з природою; • слабкість інституту приватної власності; • низький рівень соціальної мобільності; • держава панує над суспільством; • низький рівень свободи особистості. Ознаки індустріального суспільства: • нерівномірний та прискорений розвиток; • суспільство панує над природою; • приватна власність — основа суспільства; • високий рівень соціальної мобільності; • відокремленість суспільства від держави; • свободи особистості закріплені в конституції. Індустріальне суспільство почало формуватися з середини ХІХ ст. на основі суспільства аграрного. Аграрне суспільство — це етап суспільно-економічного розвит ку, під час якого матеріальні блага створюються переважно в сіль- ському господарстві. Ознаки аграрного суспільства: • відносно слабка соціальна диференціація; • перевага сільського населення; • основне виробництво— сільське господарство; • незначний розвиток промислових галузей. Характерною ознакою довготривалої динаміки аграрних сус- пільств є політико-демографічні цикли. Аграрне суспільство трансформується в індустріальне внаслі- док промислової революції. Результатом трансформації індустріального суспільства є ви- никнення постіндустріального або інформаційного суспільства. Інформаційне суспільство — нова історична фаза розвитку цивілі- зації, в якій продуктами виробництва стають інформація та знання. Ознаки інформаційного суспільства: • збільшення ролі інформації та знань у житті суспільства; • зростання частки інформаційних комунікацій, продуктів та по- слуг у валовому національному продукті; • створення глобального економічного простору, що забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей, їх доступ до світових
- 22. 22 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас інформаційних ресурсів та задоволення потреб в інформацій- них продуктах та послугах. Тобто головним критерієм інформаційного суспільства є визна- чальна роль інформаційних технологій в усіх сферах життєдіяль- ності суспільства. Завдання • Наведіть приклади країн, де існує індустріальне та інформацій- не суспільство. Запитання для закріплення знань 1. Наведіть широке та вузьке визначення суспільства. 2. Назвіть причини виникнення та основні етапи розвитку сус- пільства. 3. За яким принципом відбувається класифікація суспільств? 4. Чим відрізняються аграрне та індустріальне суспільство? 5. Чим відрізняються індустріальне та інформаційне суспіль- ство? Суспільні відносини У ч и т е л ь. Головними компонентами суспільства є люди та їх- ні взаємовідносини. Із розвитком суспільства вони також зазнава- ли змін. Перш ніж суспільство стало неоднорідним, основою організації людей був рід. У межах роду формувалися стосунки між людьми. Рід був як господарською одиницею, так і організатором загальної праці. Бесіда Учням пропонується актуалізувати свої знання з історії та пра- вознавства і відповісти на такі запитання. 1. Хто очолював рід і на яких підставах? 2. Якими соціальними нормами керувались люди у своїх взаємо- відносинах (звичаями, нормами права)? 3. Як ці норми втілювалися в життя? V. Підбиття підсумків Учитель підводить учнів до думки про необхідність створення інститутів та норм, що регулюють відносини між людьми, наголо- шує на тому, що із розвитком суспільства вони ускладнюються. VІ. Домашнє завдання Опрацювати матеріал лекції та відповідний матеріал підручника.
- 23. 23Частина перша. Основитеорії держави Урок 2 Історичний аспект виникнення держави та права Мета: розкрити причини виникнення держави і права, теорії виникнення, продовжити формування вміння сприймати лекцій- ний матеріал, виховувати поважне ставлення до держави. Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу. Основні поняття: держава, право, теологічна, патріархальна, договірна теорії, теорія насильства, психологічна, історико-мате ріалістична (марксистська), органічна, космічна, технократична теорії. ХІД УРОКУ I. Організаційна частина уроку ІI. Актуалізація знань учнів Бесіда 1. Що таке суспільство? 2. Назвіть види суспільства. 3. Назвіть основні етапи розвитку суспільства. 4. Яким чином регулювалися соціальні відносини в додержавний період суспільного розвитку? ІІІ. Вивчення нового матеріалу Причини виникнення держави і права У ч и т е л ь. Зважаючи на різноманітність сфер відносин, сус- пільство з моменту свого виникнення потребує регулювання та управління. З виникненням класів, різних видів господарської та духовної діяльності ця потреба зростає. З’являється інститут регу- лювання — держава та норми регулювання — право, що свідчить про більш високий ступінь суспільного розвитку. Держава забез- печує панування одного класу над іншим, а також може виконува- ти функцію захисту окремих груп чи особистості; протидіє сваволі та анархії; сприяє розвитку господарства, науки та культури. Пра- во регулює межі поведінки людей та захищає їх. Таким чином, дер- жава і право стають універсальним інструментом регулювання сус- пільних відносин. Завдання Зробіть висновок про основну причину виникнення держави та• права.
- 24. 24 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас Теорії виникнення держави та права У ч и т е л ь. На сьогодні серед науковців немає єдиного погляду щодо процесу виникнення держави. 1. Теологічна теорія (Аврелій Августин, Фома Аквінський) — по- яснює походження держави божественною волею, обґрунтову- ючи вічність та святість держави. 2. Патріархальна теорія (Арістотель) — полягає у твердженні, що держава походить від сім’ї і є результатом зростання та роз- поділу сім’ї. 3. Договірна теорія (Ґроцій, Ж.-Ж. Руссо, Дж. Локк) — ствер- джує, що держава виникла внаслідок укладення між людьми суспільного договору — добровільної угоди між правителем і народом для забезпечення спільної справедливості. 4. Теорія насильства (Є. Дюринг, К. Каутський) — пояснює появу держави завоюванням одними племенами чи народами інших. 5. Психологічна теорія (Л. Петражицький) — держава виникла в результаті психологічної потреби людей жити в умовах орга- нізованого співтовариства та колективної взаємодії. 6. Історико-матеріалістична (марксистська) теорія (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін) — пов’язує виникнення держави з еконо- мічними та соціальними чинниками, виникненням майнової нерівності, розшаруванням суспільства та появою класів. Є най- більш поширеною. 7. Органічна теорія (Т. Спенсер) — порівнює розвиток держави з розвитком біологічних організмів, які народжуються, розви- ваються, старіють та вмирають. 8. Космічна теорія — пріоритет виникнення держави на землі віддає інопланетянам. 9. Технократична теорія (Г. Уайльд, Н. Михайлівський) — по- яснює появу держави переходом до економіки виробництва. Запитання Яка з теорій, на ваш погляд, найбільш наближена до істини?• Поясніть свою точку зору. Зміни організації суспільних відносин У ч и т е л ь. Із виникненням держави змінюється система соці- альних відносин. Влада перестає бути суспільною (країною, як пра- вило, править одна людини, влада якої передається за спадком), вона спрямована на підтримку верховенства однієї групи людей над іншими. Відносини регулюються системою правових норм та законів.
- 25. 25Частина перша. Основитеорії держави Оскільки держава та право є породженням суспільства, то вони постійно перебувають під впливом різних суспільних чинників та суперечностей: соціальних, етнічних, релігійних то що. Тому їх роль за різних часів та на різних територіях не завжди однакова. Так, на сучасному етапі держави відрізняються соціальною спрямованістю діяльності. Її мета — за допомогою підвищення со- ціальних стандартів досягти примирення інтересів соціально силь- них та соціально слабких верств населення. Це так званий тип со- ціальної держави. ІV. Закріплення вивченого матеріалу Запитання 1. Яке місце в суспільних відносинах посідають держава та право? 2. Як змінюються соціальні відносини з виникненням держави? 3. Назвіть відомі вам теорії виникнення держави. 4. Про що свідчить виникнення соціальних держав? 5. Чи є Україна насправді соціальною державою? V. Підбиття підсумків Учитель говорить про важливість держави для суспільства та наголошує на тому, що, незважаючи на розмаїття поглядів щодо виникнення держави, один із чинників об’єднує практично всі тео- рії. Це — необхідність у держави як інституті регулювання відно- син у суспільстві. VІ. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Підготувати повідомлення про одну з теорій виникнення дер- жави. 3. Випереджальне завдання: підготувати повідомлення про фор- ми правління. Урок 3 Загальна характеристика держави та державної влади Мета: ознайомити учнів з поняттям «влада» та її видами; розви- вати вміння працювати з поняттями, застосовувати отримані зна- ння на практиці; виховувати правову культуру учнів. Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу. Основні поняття: влада, держава, функції держави, органи дер- жави, органи державної влади.
- 26. 26 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас Хід уроку I. Організаційна частина уроку ІІ. Вивчення нового матеріалу Поняття «влада» та її види Бесіда 1. Чи доводилося вам стикатися з ситуацією, коли вам чи іншим людям нав’язували волю інші? 2. Завдяки чому люди могли нав’язувати свою волю іншим? 3. Які види влади, на вашу думку, можна виділити? Влада — можливість особи (групи осіб) нав’язувати свою волю іншим людям (групам людей). Види влади — сімейна, духовна, ідейна, економічна, державна тощо. Особливості державної влади Розповідь учителя Визначення основних особливостей державної влади. Особливості державної влади: • загальна обов’язковість; • можливість легального (законного) застосування примусу; • територіальна обмеженість. ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу Бесіда Визначте, який вид влади має місце в пропонованих випадках: 1. Директор фабрики видав наказ про звільнення слюсаря з роботи. 2. Мати заборонила синові грати у футбол до повного видужання від застуди. 3. Лідер мусульман-шиїтів закликав своїх прибічників до стрима- ності. 4. Міністерство освіти видало наказ про проведення зовнішнього незалежного тестування. 5. Лідер однієї з партій закликав своїх прихильників вийти на мі- тинг до Верховної Ради України. ІV. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. У засобах масової інформації знайти повідомлення про при- йняття нових законів, указів тощо. Знайти або пригадати при- клади використання влади різних видів.
- 27. 27Частина перша. Основитеорії держави Урок 4 Державний лад. Форми правління Мета: розкрити поняття, ознаки та види правління монархії та республіки; виховувати повагу до різних форм правління. Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу. Основні поняття: державний лад, форми держави, форми прав- ління, республіка, парламентська республіка, президентська рес- публіка, змішана республіка, монархія, абсолютна монархія, обме- жена монархія. Хід уроку I. Організаційна частина уроку ІI. Актуалізація знань учнів Запитання 1. Що таке держава? 2. Назвіть основні функції держави і наведіть приклади. ІІІ. Вивчення нового матеріалу Завдання Скласти таблицю «Форми правління».• Для виконання завдання можливі два варіанти: або матеріал ви- кладає вчитель, або учні, які отримали випереджальне завдання. Поняття і види форм правління У ч и т е л ь. Однією з ознак держави є її форма. Форма держави — поєднання способу організації та здійснення державної влади, її методів та форм зворотного зв’язку органі дер- жави з населенням. Форма держави визначає її державний лад. Форма держави визначається: • політичним правлінням; • державним ладом; • політичним режимом. Форма правління — спосіб організації верховної влади, який визначає систему її вищих органів, порядок їх формування та осо- бливості розподілу повноважень між ними. Існують дві форми правління: • монархічна; • республіканська.
- 28. 28 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас Монархічна форма правління: поняття і види У ч и т е л ь. Монархія — форма правління, за якої верховну владу в державі повністю чи частково здійснює одна особа, що отри- мує її у спадок. Види монархічної форми правління: а) необмежена, за якої монарх одноосібно здійснює верховну вла- ду і за своїм характером розрізняється як: • деспотична; • абсолютна; • теократична. б) обмежена, чи конституційна, за якої влада монарха суттєво обмежена конституцією; в) теократична, за якої світська влада монарха поєднується з ре- лігійною владою. Види обмеженої монархії: а) дуалістична — коли частина повноважень належить монарху та уряду, а інша — представницькому органу; б) парламентська — відзначається зосередженням всіх владних повноважень у руках представницького органу, якому може на- лежати або не належати за наявності монарха, частка повнова- жень. Завдання 1. Порівняйте три основні види монархії. 2. Порівняйте два види обмеженої монархії. Республіканська форма правління: поняття, ознаки й види У ч и т е л ь. Республіка — форма правління, яка базується на ідеї визнання єдиним джерелом і носієм верховної влади народу, який делегує її своїм представникам на чітко визначений строк. Види республіканської форми правління: а) парламентська — вся повнота влади (обрання президента, фор- мування уряду і т. ін.) фактично зосереджена в руках парла- менту; б) президентська — основну частку повноважень (формування уряду, функції головнокомандуючого та інші) виконує прези- дент. в) змішана (напівпрезидентська) — тут поєднуються в тому чи ін- шому співвідношенні ознаки президентської та парламент- ської. Залежно від цього співвідношення вона може бути парла ментсько-президентською чи президентсько-парламентською.
- 29. 29Частина перша. Основитеорії держави Завдання 1. Порівняйте республіканську та монархічну форми правління. 2. Порівняйте три види республіканської форми правління. 3. Визначте форму правління нашої держави. Практична робота Варіант 1 Клас розподіляється на групи. Кожна з груп отримує по 5 кар- ток, на яких описана організація правління в різних державах. За- вдання груп — визначити форми правління в цих державах, пояс- нивши свою відповідь. Варіант 2 Учитель працює з усім класом, описуючи організацію правлін- ня в різних державах, а учні визначають форму правління, пояс- нюючи свою відповідь. ІV. Закріплення вивченого матеріалу Запитання 1. Що таке форма держави? 2. Які форми держави вам відомі? 3. Які існують форми правління? 4. Назвіть основні види монархічної та республіканської форм правління. V. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Навести 1–2 приклади країн з різними формами правління. 3. Випереджальне завдання: підготувати повідомлення про полі- тичні режими та форми територіального устрою держави. Урок 5 Державний лад Мета: розкрити поняття політичного устрою держави, їх види та ознаки; виховувати в учнів правову культуру. Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу. Основні поняття: політичний режим, демократичний режим, авторитарний режим, тоталітарний режим, деспотія, фашистський режим, охлократія, тиранічний режим, територіальний устрій, унітарна держава, федеративна держава, конфедерація, імперія.
- 30. 30 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас Хід уроку I. Організаційна частина уроку ІI. Актуалізація знань учнів Учні мають навести приклади держав з різними формами прав- ління. ІІІ. Вивчення нового матеріалу Завдання Скласти таблиці «Політичні режими» та «Форми територіаль-• ного устрою». Матеріал, необхідний для виконання завдання, може бути ви- кладений вчителем або учнями, які отримали випереджальне зав дання. Форми політичних режимів У ч и т е л ь. Форми політичного режиму — це сукупність мето- дів і засобів здійснення державної влади, в яких відображена її сут- ність і характер відносин громадян та держави. Форми політичних режимів: а) демократична, за якої забезпечується участь народу в управ- лінні державою, верховенство права та закон, людина визнаєть- ся вищою цінністю. Залежно від ставлення до соціальних пере- творень вона може бути: • демократично-консервативна — обережне ставлення до сус- пільних перетворень; • демократично-ліберальна — визнаються необхідними та здійснюються окремі суспільні перетворення; • демократично-радикальна — визнаються лише нові соці- альні перетворення. б) антидемократична, за якої відсутня повага до людини та її прав; право, закон та всі сфери суспільного життя підконтроль- ні державі: • тоталітарна — це сукупність таких методів та прийомів здійснення державної влади, за якої життєдіяльність сус- пільства та кожного громадянина абсолютно регламентова- на, влада на всіх рівнях формується закрито однією чи де- кількомаособамитанеконтролюєтьсянаселенням,відсутня всіляка можливість враховувати інтереси усіх груп населен- ня, яке-небудь відхилення від встановлених правил негайно карається;
- 31. 31Частина перша. Основитеорії держави • авторитарна — ґрунтується на культі одної чи декількох осіб, має ознаки, подібні до тоталітарної форми, але конт роль за всіма сферами життя не має такого жорсткого та все- охопного характеру. Має види: а) диктатура — тут владу перебирає на себе один лідер; б) військовий режим і теократія — в одній особі зосереджу- ються державна і релігійна влади; в) деспотизм — жорстока, безглузда влада монарха; г) тиранія — влада однієї особи, яку вона отримала внаслідок узурпації; д) фашизм — крайня форма тоталітаризму або авторитаризму, що базується на ідеології зверхності однієї нації над іншою, націоналізму і расизму; е) охлократія — влада натовпу. Завдання 1. Що спільного між усіма антидемократичними режимами? 2. Чим відрізняється демократичний режим від антидемократич- ного? 3. Диспут «Який режим у нашій школі?» Форми державного (територіального) устрою У ч и т е л ь. Форми державного (територіального) устрою — спосіб територіальної організації, що виявляється в особливостях адміністративного устрою та поділу владних повноважень між центральними та місцевими органами влади. Форми державного (територіального) устрою: а) унітарна — відрізняється відсутністю суверенних суб’єктів, що входять до складу держави та мають самостійну політичну правосуб’єктність; б) федеративна — це добровільне державно-правове об’єднання суверенних держав, в якому верховна влада належить загаль- ним центральним органам, які здійснюють її щодо кожного суб’єкта та федерації в цілому; в) конфедеративна — тимчасове об’єднання суверенних держав для спільного розв’язання спільних задач; г) імперія — це держава, що складається з головної держави — метрополії та колоній, які були нею завойовані.
- 32. 32 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас Завдання Порівняти форми територіального устрою.• ІV. Закріплення вивченого матеріалу Завдання Визначте політичний режим і територіальний устрій нашої дер-• жави. V. Підбиття підсумків Учитель підводить учнів до висновку про те, що територіальний устрій є наслідком історичного розвитку держав, а демократичний режим — це мета розвитку кожного суспільства. VІ. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Навести 1–2 приклади держав з різним територіальним устро- єм та політичним режимом. 3. Підготуватися до диспуту «Україна — демократична, правова держава». Урок 6 Особа, суспільство, держава. Особа і суспільство Мета: сформувати поняття: «людина», «індивід», «особис- тість», «особа», «громадянин», «підданий»; розкрити взаємозв’я зок особи і суспільства, розвивати вміння складати таблиці, порів- нювати поняття, виховувати повагу до особи та суспільства та самостійність мислення. Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу. Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІI. Актуалізація знань учнів Диспут «Україна— демократична, правова держава» Клас розподіляється на чотири групи. Дві групи учнів доводять, що Україна є демократичною, правовою державою, інші дві групи спростовують це твердження.
- 33. 33Частина перша. Основитеорії держави ІІІ. Вивчення нового матеріалу Суспільні відносини та їх види Вступна бесіда 1. Що таке суспільство? 2. Назвіть основні причини виникнення суспільства. Завдання учням Прослухати розповідь вчителя й розробити складний план• «Суспільні відносини та їх види». У ч и т е л ь. Взаємодія людей між собою відбувається в різно манітних сферах життя: виробничій, політичній, сімейній тощо. Взаємовідносини розподіляються на: • економічні (виробничі) — матеріальні відносини та відносини, що складаються в процесі виробництва; • соціальні — відносини між соціальними групами та класами; • ідеологічні; • політичні — відносини, що складаються в процесі організації та здійснення державної влади; • взаємовідносини духовного життя — відносини у сфері науки, культури релігії; • взаємовідносини побуту та сімейного життя. У кожній із цих сфер взаємовідносини мають свої особливості. Бесіда 1. Наведіть приклади індивідуальних і колективних суб’єктів від- носин. 2. Класифікуйте відносини за стійкістю взаємозв’язків, що вини- кають. Наведіть відповідні приклади. 3. Наведіть приклади економічних і політичних відносин, з яки- ми ви сти-каєтеся в повсякденному житті. 4. Із якого приводу складаються відносини, що виникають між: а) учнем і вчителем у ході навчального процесу; б) водієм і пасажиром рейсового автобуса; в) міліціонером і хуліганом? У ч и т е л ь. Суб’єктами суспільних відносин є не тільки люди, але й держава. Держава — активний суб’єкт політичної системи суспільства та активний учасник політичних відносин, що склада- ються в ньому. Запитання для закріплення матеріалу Класрозподіляєтьсянагрупи,кожназ якихнаводитьприкладабо модулює ситуацію, що ілюструє один із запропонованих вчителем
- 34. 34 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас видів суспільних відносин. Інші групи під час демонстрації намага- ються визначити, про що йдеться. Особа і суспільство У ч и т е л ь. Відносини можуть виникати не тільки між окремими особамитаколективами.Вонискладаютьсятакожміжокремимиосо- бами,з одногобоку,тасуспільством—з іншого.Основоюцихвідносин є взаємний вплив людини та суспільства одне на одного. Суспільство постійно розвивається та змінюється, і разом з ним змінюється людина. Разом з тим люди мають можливість безпосе- редньо впливати на зміни суспільних відносин, оскільки вони ви- ступають у них безпосередніми учасниками. Особливо це стосуєть- ся видатних особистостей, які змінюють ситуацію в різних сферах людського життя. З іншого боку, людина з її індивідуальними потребами може протистояти суспільству, а суспільство заважати задоволенню ін- дивідуальних потреб окремої особи. Завдання 1. Наведіть приклади впливу особи та суспільства одне на одного. 2. Наведіть приклад, коли індивідуальні потреби людини вступа- ють у суперечність з потребами суспільства. Що потрібно зроби- ти, щоб ці суперечності не загострювались? Поняття «особа», «індивід», «особистість» Завдання Учитель пропонує учням самим дати визначення понять «лю- дина», «індивід», «особа», «особистість». У ч и т е л ь. Термін «людина» означає біологічну істоту, тобто представника роду людського як однієї з форм земного життя та продукт суспільних відносин. Термін «індивід» означає конкретну людину, що відзначається біологічно та соціально зумовленими та індивідуально виражени- ми психофізіологічними якостями. Поняття «особистість» — це конкретний індивід, що відзнача- ється неповторною сукупністю соціально значущих якостей, які виявляються у його відносинах з іншими людьми. Поняття «особа» частіше використовується в юридичній термі- нології. Ним позначається людина (особистість), яка є суб’єктом правовідносин. Тут воно має два значення. «Фізичні особи», або просто «особи», — це конкретні люди та «юридичні особи», під якими розуміють підприємства, установи та організації.
- 35. 35Частина перша. Основитеорії держави Запитання 1. Чим відрізняється людина від індивіда? 2. Чим відрізняється індивід від особистості? 3. Чим відрізняються особа та особистість? У ч и т е л ь. Кожен із нас є не тільки членом суспільства, але й громадянином своєї держави. Завдання Дайте визначення поняття «громадянин».• У ч и т е л ь. Громадянин (для держав з монархічною формою правління використовується термін «підданий») — це особа, що має стійкі, юридично визначені зв’язки з конкретною державою, що відображене в наявності відповідного громадянства (піддан- ства). Запитання 1. Як співвідносяться між собою дії людини як члена суспільства та громадянина держави? 2. Що потрібно зробити, щоб в цих діях не було суперечностей? ІV. Закріплення вивченого матеріалу Бесіда 1. В які зв’язки вступають особа і суспільство? 2. Що означають поняття «особа» та «громадянин»? 3. В які зв’язки вступають особа і держава? 4. Чим відрізняються відносини особистості та суспільства від від- носин особистості та держави? V. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Підготувати повідомлення на тему «На яких засадах базуються взаємовідносини особи та держави?» Урок 7 Особа, суспільство, держава. Особа і держава Мета: розкрити особливості правового статусу особи в державі та умови набуття громадянства України, розвивати вміння працю- вати з текстом Конституції та законодавчими актами України, розв’язувати юридичні задачі; виховувати повагу до особи та дер- жави.
- 36. 36 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу. Основні поняття: особа, держава, правовий статус, особи, гро- мадянство, біпатриди, апатриди, особи без громадянства. Хід уроку I. Організаційна частина уроку ІI. Актуалізація знань учнів Запитання 1. Що таке держава? 2. Які ознаки та функції має держава? 3. Що означає поняття «особа»? 4. В які зв’язки вступає особа та держава? ІІІ. Вивчення нового матеріалу Особа і держава Це питання розглядається у формі заслуховування повідомлень учнів, які вони підготували вдома. У підсумку необхідно зробити висновок, що відносини особи та держави повинні базуватися на взаємних правах та обов’язках, яких повинні дотримуватись оби- дві сторони. Правовий статус особи та його види У ч и т е л ь. Кожна особа має певні права та обов’язки перед державою. Сукупність прав, свобод та обов’язків особи в державі називається правовим статусом. Запитання Чи всі люди, які проживають на теренах України, є її громадя-• нами? У ч и т е л ь. Відсутність громадянства даної держави не означає відсутності правового статусу. Таким чином, окрім правового ста- тусу громадянина, існують ще правовий статус іноземних грома- дян та правовий статус осіб без громадянства. Бесіда 1. На чому базуються відносини особи та держави? 2. Що таке правовий статус, які види він має? 3. Що дає людині правовий статус? Поняття «громадянства» та способи його набуття У ч и т е л ь. Громадянство (для держав з монархічною формою правління використовується термін «підданство») — це політико-
- 37. 37Частина перша. Основитеорії держави правовий зв’язок фізичної особи та конкретної держави, який ви- являється в їх взаємних правах і обов’язках. Світова практика передбачає два способи набуття громадян- ства: • за народженням (філяція); • за заявою (натуралізація). Перший спосіб передбачає два варіанти: • «право землі» — коли громадянство залежить від місця наро- дження, а не від громадянства батьків; • «право крові» — коли громадянство визначається згідно з гро- мадянством батьків і не залежить від місця народження. Другий спосіб визначається прописаними в законах конкретної держави умовами та способами набуття громадянства. Правовий статус особи в демократичній державі базується на принципі рівності, що означає, по-перше, рівність всіх громадян перед законом і, по-друге, рівність у правах одне перед одним. Іноземні особи, особи з подвійним громадянством та особи без громадянства: поняття та правовий статус Іноземним громадянином вважається особа, яка не має грома- дянства даної держави, а є громадянином (підданим) іншої держа- ви (держав). Особою з подвійним громадянством (біпатридом) вважається особа, що має громадянство (підданство) двох або декількох країн. Особою без громадянства (апатридом) вважається особа, що не є громадянином жодної держави. Правовий статус іноземців в Україні — це сукупність їхніх прав та обов’язків, визначених українським законодавством та міжна- родним правом. Завдання Опрацюйте статтю 26 Конституції України та визначте право-• вий статус іноземців. У ч и т е л ь. Згідно із Законом України «Про правовий статус іноземних громадян» від 4 лютого 1994 року, іноземцями вважа- ються як громадяни (піддані) інших держав, так і особи без грома- дянства. Іноземці можуть емігрувати в Україну, перебувати на її території постійно (за певних умов) чи тимчасово, отримати статус біженця. Закон України передбачає широкий спектр прав для іноземців. Зокрема вони можуть займатися підприємницькою діяльністю, мати
- 38. 38 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас власність, користуватися соціальною допомогою та іншими правами, якими користуються громадяни України, окрім політичних. Вони мають ті самі процесуальні права, що і громадяни України. Але іноземці не мають право обіймати державні посади та за- йматися трудовою діяльністю, яка пов’язана з громадянством. Дискусійне питання Чи потрібне людині громадянство?• ІV. Закріплення вивченого матеріалу Бесіда 1. Що означає поняття «громадянство»? 2. Якими є принципи правового статусу громадянина в демокра- тичній державі? 3. Які основні способи набуття громадянства передбачає світова практика? 4. Дайте загальну характеристику правового статусу іноземців в Україні. V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний матеріал підручника. Урок 8 Повторювально-узагальнюючий урок Мета: систематизувати та узагальнити і перевірити знання учнів з теми. Тип уроку: систематизації та узагальнення. Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Перевірка знань учнів Письмова контрольна робота І рівень Диктант 1. Дайте визначення держави. 2. Назвіть види влади. 3. Як називають здатність особи власними діями створювати, змі- нювати, припиняти права та обов’язки? 4. Назвіть види підзаконних нормативно-правових актів.
- 39. 39Частина перша. Основитеорії держави 5. Назвіть обставини, що виключають юридичну відповідаль- ність. 6. Назвіть види юридичної відповідальності. 7. Які держави існували на території сучасної України в різні пе- ріоди історії? 8. Дайте визначення об’єктивного права. 9. Назвіть відомі вам галузі права. 10. Назвіть роки, коли було прийнято конституції Радянської України. ІІ рівень 1-й варіант завдань достатнього рівня Дати розгорнуті відповіді на запитання. 1. Людське суспільство додержавного періоду. Походження дер- жави. 2. Поняття та функції держави. 3. Поняття та джерела права. 4. Система права та систематизація законодавства. 5. Правопорушення та їх причини. 6. Конституційні принципи юридичної відповідальності. 7. Види нормативно-правових актів. 8. Обставини, що виключають юридичну відповідальність. 2-й варіант завдань достатнього рівня Тести з короткими відповідями та на визначення послідовності. 1. Визначте, які із зазначених дій є правопорушенням, до якого виду відповідальності може бути притягнутий порушник: а) незважаючи на вимогу матері, хлопець пішов гуляти, не ви- конавши попередньо домашнє завдання (не є правопору- шенням); б) дівчина-дев’ятикласниця відмовилася брати участь у збо- рах дитячої громадської організації, створеної в школі, де вона навчається (не є правопорушенням); в) група юнаків вночі проникла до сільського магазину та ви- крала звідти продукти на суму 500 грн. (кримінальне право- порушення (злочин)); г) жінка їхала в електричці, не придбавши квиток (адміністра- тивне правопорушення); д) чоловік застосував належну йому зареєстровану мисливську рушницю проти громадянина, який зламав двері його квар- тири та вдерся до неї, та поранив його (не є правопорушен- ням, чоловік діяв у стані необхідної оборони).
- 40. 40 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас 2. Запропоновані нормативні акти розташуйте у порядку зростан- ня їх юридичної сили, починаючи з найвищої: а) Закон України «Про оборону»; б) Указ Президента «Про систему центральних органів вико- навчої влади»; в) Конституція України; г) Закон України «Про зміни до ст. 97 Конституції України»; д) Постанова Донецької обласної ради «Про бюджет області на 2003 р.»; е) наказ районного відділу освіти «Про проведення олімпіад з базових предметів». ІІІ рівень Розв’язання юридичних задач 1. Країна складається з 16 земель, кожна з яких має власні кон- ституцію, парламент, уряд. Вищу юридичну силу має консти- туція, яку приймає парламент держави, що складається з двох палат: нижньої, яка формується шляхом загальнонародних ви- борів раз на чотири роки, та верхньої, депутатів якої обирають парламенти земель. Глава держави — Президент, який обира- ється нижньою палатою парламенту строком на 5 років. Уряд очолює канцлер, уряд відповідальний перед парламентом та формується партією, яка має в парламенті більшість, або відпо- відною коаліцією партій. (Федерація, парламентська республі- ка, демократія) 2. Країна складається з трьох історичних частин, у кожній з яких діють виборні органи, що займаються справами місцевого зна- чення. Глава держави — королева, яка призначає прем’єр- міністра та міністрів. Укази королеви підписують та відповіда- ють за них члени уряду. Законодавча влада належить двопалатному парламенту, нижня палата якого обирається не рідше ніж раз на п’ять років загальним голосуванням. Міністри обов’язково мають бути депутатами парламенту, прем’єром призначають лідера партії, яка перемогла на парламентських виборах. Суперечки вирішуються судами, суддів призначає ко- ролева за поданням кваліфікаційної комісії суддів. (Унітарна країна, обмежена монархія, демократія)
- 41. 41 Частина друга Основи теоріїправа та правовідносин Урок 9 Поняття і загальна характеристика права Мета: розкрити поняття, функції, ознаки соціальних норм та права, поняття «джерела та форми права», дати уявлення про сис- тематизацію правових актів; розвивати вміння працювати з понят- тями, застосовувати отримані знання на практиці; виховувати пра- вову культуру учнів. Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу. Основні поняття: соціальні норми, право, мораль, функції со- ціальних норм, функції права, джерела права, форми права, право- вий акт, систематизація правових актів, правовий звичай, право- вий прецедент, правовий договір, міжнародний правовий акт, законодавчий процес. Хід уроку I. Організаційна частина уроку ІI. Актуалізація знань учнів Бесіда 1. Що таке суспільство? 2. Назвіть основні причини та види суспільних відносин. ІІІ. Вивчення нового матеріалу Соціальні норми: поняття, види, функції У ч и т е л ь. Для регулювання системи різноманітних відносин люди створили норми. Це соціальні норми, тобто правила поведін- ки, що регулюють відносини між людьми і спрямовують їхню ді- яльність у суспільних інтересах. Усі соціальні норми, залежно від їх ролі й місця в системі соці- ального регулювання, поділяються на: 1) правові (або юридичні), тобто норми, що встановлені державою і забезпечені її примусовою силою, регулюють найважливіші аспекти суспільних відносин;
- 42. 42 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас 2) морально-етичні, що сформувалися стихійно, існують у свідо- мості людей і виступають критеріями у ставленні людей одне до одного і до суспільства; 3) релігійні, які регулюють відправлення релігійних культів, ставлення людей до Бога і навколишнього світу; 4) корпоративні, тобто правила поведінки, що встановлюються та забезпечуються політичними партіями, громадськими органі- заціями та іншими об’єднаннями людей; 5) політичні, які регулюють відносини між різними суб’єктами політичної діяльності та являють собою політичні програми, заяви, декларації тощо; 6) естетичні, що відбивають ставлення людей до порядку оформ- лення й оцінки предметів духовної чи матеріальної культури з позицій краси, гармонії, якості тощо; 7) звичаї, тобто правила поведінки, які склалися внаслідок істо- рично тривалого повторення людьми певних дій, що закріпили- ся як стійкі звички; 8) традиції, різновид звичаїв, що вказує на епізодичне правило, стиль поведінки. Тестові завдання Визначте вид соціальної норми. 1. Люди, що сповідують іслам, відмовились їсти свинину. 2. Голова партійної організації звернувся до її членів з приводу сплати партійних внесків. 3. В Україні весіллю обов’язково передує сватання. 4. На честь Дня працівників освіти в школі відбувся святковий концерт. 5. Святковий стіл необхідно застилати чистою скатертиною. 6. Під час виборчої кампанії політичні партії підписали кодекс по- ведінки. 7. Підліток не поступився місцем у тролейбусі літній людині. 8. Пасажир не сплатив за проїзд у тролейбусі. У ч и т е л ь. Існують й інші критерії класифікації соціальних норм. 1. Залежно від обсягу дії: а) ті, що поширюються на суспільство в цілому; б) ті, що розраховані на окремі групи або на окремих людей. 2. За ступенем визначеності та конкретності: а) формально визначені; б) формально не визначені.
- 43. 43Частина друга. Основитеорії права та правовідносин 3. За способом забезпечення їх дії. а) ті, що забезпечуються примусовою силою держави; б) ті, що забезпечуються авторитетом самих норм, силою гро- мадської думки, організаційними заходами тощо. Завдання Класифікувати наведені вище соціальні норми згідно із вказа-• ними критеріями. Поняття, ознаки та функції права Запитання Якими соціальними нормами регулювалось життя людей у до-• державному суспільстві? У ч и т е л ь. З появою держави виникає особливий вид соціаль- них норм — право, оскільки родові звичаї не могли врегулювати відносини між різними групами населення та узгоджувати їх ін- тереси. Виникла потреба в правових, або юридичних, нормах. Право — система загальнообов’язкових, формально визначе- них норм, що встановлюються та охороняються державою та регу- люють найбільш важливі суспільні відносини. Природне право — це сукупність правил, які випливають з са- мої природи буття людини і відображають загальнолюдські уяв- лення про принципи, на яких мають базуватися взаємовідносини між людьми. Позитивне право — це система норм, які встановлені держа- вою, діють у конкретний час, поширюються на конкретних осіб, за- безпечуються примусовою силою з боку держави і можуть змінюва- тися або скасовуватися за її волею. Завдання Спираючись на визначення поняття «право», спробуйте сфор-• мулювати його головні ознаки. Ознаки права: 1) має нормативний характер, тобто складається з норм; 2) норми встановлюються державою, висловлюють її волю; 3) регулює найважливіші суспільні відносини; 4) має пріоритет перед іншими соціальними нормами; 5) формально визначене, тобто має чітке формулювання правил поведінки, які цими нормами закріплені; 6) висловлене у нормативних актах; 7) складає систему права в державі; 8) має гарантованість, тобто гарантується й забезпечується при- мусом держави;
- 44. 44 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас 9) охороняється від порушень спеціальними державними органами; 10) порушення передбачає правові санкції. Правові норми є складовою в системі соціальних норм, але ма- ють пріоритет перед іншими соціальними нормами. Право і мораль У ч и т е л ь. Найчастіше право взаємодіє з мораллю. У права та моралі є спільні ознаки та відмінності. Мораль як система норм, що регулюють соціальні відносини, виникла значно раніше за право. Саме через мораль відбувається процес ствердження таких загальнолюдських цінностей, як добро, щастя, людяність тощо. Мораль та право взаємодіють і доповнюють одне одного. Так, лише в суспільстві, де уявлення про справедливість і законність збігаються, може бути забезпечений закон і правопорядок, лише в суспільстві, де честь і гідність визнаються найвищими людськи- ми цінностями, реально забезпечуються права людини. Мораль часто є базою для правових норм (чесність та порядність є основою трудової дисципліни), а право сприяє закріпленню мо- ральних норм у суспільстві (дотримання правопорядку). Завдання Порівняйте поняття «прав• о» та «мораль» і складіть таблицю «Право та мораль: спільні ознаки та відмінності». Спільні ознаки Відмінності Право Мораль Подальший розгляд цього питання може бути проведений у двох варіантах. Варіант 1 Учні складають таблицю на основі розповіді вчителя. Варіант 2 Учитель пропонує учням, користуючись отриманими вже знан нями, самостійно виявити спільні ознаки та відмінності права та моралі, а потім у процесі колективної роботи за допомогою критері- їв відмінності заповнити таблицю. Розповідь учителя Право та мораль мають спільні ознаки: а) регулюють суспільні відносини; б) впливають на свідомість та поведінку людей і формування стан- дартів їхньої поведінки;
- 45. 45Частина друга. Основитеорії права та правовідносин в) є правилами поведінки загальнообов’язкового характеру; г) базуються на принципі справедливості. Водночас право та мораль мають низку відмінностей. За завданням: мораль — встановлення певного суспільного порядку;• право — встановлення певного правопорядку.• За походженням: мораль формується у суспільстві стихійно:• право — встановлюється державою.• За джерелом волі: мораль — воля суспільства:• право — воля держави.• За формою висловлення: правові норми — у правових актах;• морально-етичні — існують у свідомості людей.• За широтою охоплення суспільних відносин: мораль — всі аспекти;• право — найбільш важливі.• За способом формулювання: норми моралі мають невизначений характер;• норми права чітко визначені.• За ступенем деталізації, регламентування: мораль регулює відносини в загальних рисах;• право — детально.• За способом забезпечення: моральні норми забезпечуються їх авторитетом, громадською• думкою тощо; правові норми — примусовою силою держави.• За характером наслідків порушення: норми моралі зумовлюють громадський осуд та засоби громад-• ського впливу; норми права — правові санкції.• Функції права У ч и т е л ь. Функції права — це основні напрямки його впливу на свідомість і поведінку суб’єктів суспільних відносин з метою розв’язання конкретних завдань. Запитання Які функції, на ваш по• гляд, виконує право в суспільстві?
- 46. 46 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас У ч и т е л ь. Розрізняють певні функції права. За сферою правового впливу: економічна — регулювання економічних відносин;• політична — визначення й охорона суспільного і державного• ладу, регламентація суспільних і політичних відносин; ідеологічна — формування суспільної свідомості через правове• визнання або заборону певних ідеологій; екологічна — регламентація екологічних відносин;• культурно-виховна — регулювання відносин у сфері освіти, на-• уки, культури. За характером впливу на суспільні відносини: статична — закріплення й сприяння стабілізації існуючих сус-• пільних відносин; динамічна — сприяння виникненню й розвитку нових суспіль-• них відносин; установча — первинне заснування певних соціальних інститутів;• інтегративна — системоутворюючий вплив на суспільні відно-• сини; охоронна — охорона суспільних відносин від небажаних впливів;• запобіжна — запобігання виникненню небажаних суспільних• відносин. За характером впливу на свідомість і поведінку суб’єктів сус- пільних відносин: нормативно-регулююча — регламентування поведінки, вста-• новлення прав та обов’язків тощо. інформативна — доведення до суб’єктів суспільних відносин• волі держави, що закріплена в правових нормах; комунікативна — сприяння організації правовідносин;• орієнтаційна — визначення ціннісних критеріїв поведінки;• виховна — вплив на формування світогляду й свідомості. За сферою поширення: загальноправові;• міжгалузеві;• галузеві;• правових інститутів;• норм права.• Тестове завдання Визначте функцію права. 1. Юридичне закріплення повноважень власника щодо володіння, користування та розпорядження майном.
- 47. 47Частина друга. Основитеорії права та правовідносин 2. Кримінальна відповідальність за крадіжку. 3. Покладання обов’язку сплачувати податки. 4. Заборона розповсюджувати наркотичні засоби. Джерела права У ч и т е л ь. Для повноцінного виконання своїх функцій право- ві норми повинні бути чітко оформлені та юридично закріплені, тобто мати зовнішнє відображення. Існують такі тлумачення джерел права. 1. У матеріальному розумінні: а) джерела права (широке розуміння) — власне матеріальні умови життя суспільства (суспільні відносини), вимоги яких закріплено у правових нормах; б) джерела права — воля держави, що закріплена у правових нормах; в) джерело права — механізм утворення правових норм. 2. У формальному розумінні: Джерела права — форма висловлення державно-владних велінь. Елементи джерела права: 1) суспільні відносини; 2) воля держави; 3) діяльність державних органів; 4) правові акти. Форми джерела права 1. Нормативно-правовий акт — офіційний письмовий документ, виданий уповноваженим органом у встановленій формі, який містить правові норми, що врегульовують певну групу однорід- них суспільних відносин. Це найбільш поширена форма джере- ла права. 2. Санкціоновані правові звичаї — звичаї, що у практиці суспіль- них відносин існували як неписане правило незалежно від волі держави, а іноді і всупереч їй, але з часом були санкціоновані (узаконені) державою і стали офіційним правилом. 3. Юридичний (правовий) прецедент — це перше рішення суду або адміністративного органу з конкретної справи, яке стає обов’язковим правилом для розв’язання подібних, аналогічних випадків. 4. Нормативний договір — це договір, в якому висловлена узго- джена воля кількох суб’єктів правовідносин, що врегульовує відносини між ними, а іноді стає обов’язковою і для інших суб’єктів цих відносин.
- 48. 48 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас 5. Міжнародні правові акти — норми міжнародного співтовари- ства, які за згодою держави можуть застосовуватися на її тери- торії. Запитання для закріплення знань 1. Порівняйте поняття джерела права в матеріальному та фор- мальному розумінні. 2. Як ви вважаєте, які форми права є чинними сьогодні в Україні? 3. Визначте форму джерела права: а) Загальна декларація прав людини; б) договір з ремонтною бригадою про ремонт квартири; в) Конституція України; г) правило Божого суду в «Руській Правді». Нормативно-правові акти У ч и т е л ь. Найбільш поширеною формою джерела права є нормативно-правовий акт. Нормативно-правові акти мають свої види та особливості. Ознаками нормативно-правових актів є те, що вони: 1) видаються уповноваженим органом влади або народом шляхом референдуму; 2) містять нові або скасовують чи змінюють старі правові норми; 3) мають чітко формулювати права та обов’язки осіб, на яких вони поширюються; 4) мають форму письмового документа й обов’язкові реквізити; 5) публікуються у визначених законом офіційних виданнях. Нормативно-правові акти поділяються на: 1) закони — прийняті у визначеному конституцією порядку акти органу законодавчої влади або прийняті шляхом референдуму, що врегульовують найважливіші суспільні відносини і мають вищу юридичну силу (конституція (основний закон), конститу- ційні та звичайні закони); 2) підзаконні акти — нормативно-правові акти правотворчих ор- ганів держави, що деталізують і розвивають положення, які за- кріплені у законах та визначають процедуру їх реалізації (ука- зи, постанови, статути, розпорядження, правила, положення, накази, інструкції, листи). Нормативно-правові акти слід розрізняти з індивідуальними правовими актами — індивідуальними правовими приписами, що виступають засобом реалізації нормативних актів уповноважени- ми органами у конкретних випадках правовідносин.
- 49. 49Частина друга. Основитеорії права та правовідносин Особливе місце серед нормативних актів посідають декрети — виявлення надзвичайних повноважень установчого органу або уря- ду, згідно з яким він самочинно приймає рішення, що мають силу закону. Завдання Визначте вид правового акта. 1. Кодекс законів про адміністративну відповідальність. 2. Видача ордера на квартиру. 3. Постанова Кабінету Міністрів України. 4. Указ Президента України. 5. Конституція АРК. 6. Рішенняоблрадипровиділенняземельноїділянкидлябудівниц тва школи. 7. Постанова Кабінету Міністрів «Про порядок ліцензування». 8. Указ Президента України «Про присвоєння звання “Герой Ук раїни”». Законодавчий процес У ч и т е л ь. Законодавчий процес — визначена законодавством процедура здійснення законодавчих повноважень, яка є системою взаємопов’язаних і взаємозумовлених дій зі створення закону. Основні етапи законодавчого процесу: • реалізація законодавчої ініціативи; • офіційна підготовка проекту закону; • обговорення законопроекту законодавчим органом; • всенародне обговорення (в разі необхідності); • прийняття; • підписання та опублікування закону. Робота з текстом Конституції України 1. Хто має право законодавчої ініціативи в Україні? 2. На які етапи розподіляється процес обговорення законопроекту у Верховній Ради України? 3. Яким чином приймаються закони? 4. Хто підписує прийняті закони? 5. Коли і де відбувається оприлюднення прийнятих законів? IV. Закріплення вивченого матеріалу Бесіда 1. Що таке соціальні норми? 2. Назвіть основні види соціальних норм.
- 50. 50 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас 3. Дайте визначення поняття «право». 4. Яку роль відіграє право в системі соціальних норм? 5. Дайте визначення функцій права і вкажіть їх види. 6. Що таке джерела та форми права? 7. Які критерії лежать в основі розподілу форм права на види? 8. За якими критеріями відбувається систематизація нормативно- правових актів? 9. Назвіть основні види нормативно-правових актів. V. Підбиття підсумків Учитель вказує на важливість права в системі соціальних від- носин, звертає увагу на важливість дотримання положень основних нормативних актів і, перш за все, Конституції та законів. VІ. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Підготувати повідомлення «Право в системі соціальних норм». 3. Навести приклади правових і моральних норм, функцій права. Урок 10 Поняття і структура правової системи Мета: розкрити поняття і структуру правової системи, правової норми, системи права та системи законодавства, види і основні ознаки правових систем, виховувати в учнів правову культуру. Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу. Основні поняття: правова система, система права, галузь права, інститут права, норма права, система законодавства, галузь зако- нодавства, нормативний інститут, нормативний припис, система- тизація законодавства, кодифікація, інкорпорація. Хід уроку I. Організаційна частина уроку ІI. Актуалізація знань учнів Бесіда 1. Що таке право? 2. Назвіть основні функції права. 3. Назвіть форми права.
- 51. 51Частина друга. Основитеорії права та правовідносин ІІI. Вивчення нового матеріалу Структура правової системи У ч и т е л ь. Правова система — це система усіх юридичних явищ, які існують у певній державі або групі держав. Її складови- ми є система права, юридична практика та правова ідеологія. Запитання Як ви вважаєте, які чинники впливають на формування тієї чи• іншої правової системи? Система права Проблемне завдання В юридичній термінології існують два поняття «правова систе-• ма» та «система права». Порівняйте ці два поняття. Перш за все вчитель звертає увагу, що на попередньому уроці йшлося про таку ознаку права, як оформленість, тепер буде розгля- нуто системність права. Перед учнями ставиться завдання скласти схеми «Система пра- ва» та «Система законодавства». У ч и т е л ь. Система права — це структурно врегульована су- купність правових норм певної держави, яка полягає в їх єдності, погодженості та розподілі. Основними елементами системи права є галузі, інститути та норми. Галузь права — це відносно самостійна сукупність норм права, об’єднаних спільністю предмета (сукупністю відносин певного ви- ду) та методами правового регулювання (прийоми та засоби регу- лювання суспільних відносин). Галузіможутьрозподілятисянапідгалузі,якірегулюютьвідноси- ни конкретного виду (авторське право в галузі цивільного права). Інститут права — це група правових норм у межах конкрет- ної галузі чи підгалузі права, яка регулює певну групу якісно одно- рідних суспільних відносин у межах певного їх виду (інститут Пре- зидентства в конституційному праві). Інститути можуть бути як галузевими, так і міжгалузевими (ін- ститут права власності складається з норм цивільного, земельного, кримінального та деяких інших галузей права). Норма права — це формальне визначення, сформульоване або санкціоноване державою загальнообов’язкове правило поведінки, здійснення якого забезпечується державними примусовими захо- дами.
- 52. 52 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас Норми загальної частини визначають джерела галузі, її чин- ність у просторі та часі, дають загальну характеристику цього виду правовідносин. Норми основної частини являють собою ті правові інститути, які належать до цієї галузі права. Таким чином, структура правової системи — це внутрішня ор- ганізація чинних правових норм держави, яка передбачає наяв- ність та певний взаємозв’язок її складових: галузей права, право- вих інститутів та конкретних правових норм. Практичні завдання 1. Які з наведених галузей права є чинними в сучасному україн- ському праві? а) Адміністративне право; б) авторське право; в) звичаєве право; г) кримінальне право. 2. До яких галузей права належать наведені норми? а) «Сімейні обов’язки тісно пов’язані з особою, а тому не мо- жуть бути покладені на іншу особу». б) «Право на підприємницьку діяльність мають фізичні особи з повною цивільною відповідальністю…» в) «Держава забезпечує громадянам як споживачам захист їх- ніх прав…» г) «Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до скоєння злочину виповнилося шістнадцять років». д) Трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваним робітником у будь-який час». е) «Верховна Рада — єдиний орган законодавчої влади в Укра- їні». Норма права та її структура У ч и т е л ь. Правова норма — це загальнообов’язкове, фор- мально визначене правило поведінки, що встановлюється та охоро- няється державою. Структура правової норми — це її внутрішня конструкція, що передбачає наявність і певний взаємозв’язок її складових. Правова норма характеризується наявністю трьох елементів: гіпотези, диспозиції та санкції. Гіпотеза — це частина норми права, що вказує, за яких обста- вин дана норма вступить у дію (відповідає на запитання: де? коли? хто? в яких випадках? за яких умов?).
- 53. 53Частина друга. Основитеорії права та правовідносин Диспозиція — це, власне, правило поведінки (право або обо в’язок учасника правовідносин), вказівка на те, якою має бути по- ведінка визначених гіпотезою суб’єктів за наявності умов, перед- бачених нею. Санкція — частина правової норми, в якій, з одного боку, ви- значаються заходи державного впливу або юридична відповідаль- ність, які застосовуються в разі невиконання приписів, передбаче- них у диспозиції. Ними можуть бути: майнова відповідальність, накладення штрафу, визнання певних дій недійсними, звільнення з роботи, позбавлення волі тощо. З іншого боку, це заохочувальні заходи (премії підвищення на посаді тощо). Отже, конструкція правової норми може бути представлена у вигляді наступної схеми: «Якщо…, то…, інакше» Наприклад, якщо одна особа за договором позики отримала від іншої особи грошову суму (гіпотеза), то боржник зобов’язаний по- вернути цю суму у визначений строк (диспозиція), інакше справа буде розглядатися в суді (санкція). Безпосередньо саме в такій структурі норми права зустрічають- ся не завжди. Але саме така внутрішня логічна схема завжди ма- ється на увазі. Практичне завдання Визначити елементи норми права. 1. «Фізична особа (підприємець) відповідає за обов’язки, пов’язані з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном…». (Ст. 52 Цивільного Кодексу України) 2. «Якщо повнолітня дочка, син не піклуються про своїх непра- цездатних немічних батьків, з них, за рішенням суду, можуть бути стягнені кошти на покриття витрат, пов’язаних з таким піклуванням». (Ст. 172 Сімейного Кодексу України) 3. «Виробник (виконавець) зобов’язаний інформувати споживача про можливий ризик та безпечне користування товаром (робо- тою, послугою) за допомогою діючих у міжнародній практиці позначок». (Ст. 16 «Закону України «Про захист прав спожи вачів») 4. «Допит неповнолітнього повинен проводитися в присутності ад- воката…». (Ст. 168 КПК України) 5. Умисне легке тілесне ушкодження карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або ви- правними роботами на строк до одного року.
- 54. 54 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас 6. Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило коротко- часний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, ка- рається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до од- ного року, або арештом на строк до шести місяців, або обмежен- ням волі на строк до двох років. (Ст. 125 Кримінального кодек- су України) 7. Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрай- ства, привласнення чи розтрати тягне за собою накладання штрафу від трьох до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб. (Ст. 51 Кодексу Законів про адміністративну відповідальність) Система законодавства У ч и т е л ь. Система законодавства — це сукупність чинних нормативно-правових актів певної держави, передусім законів, у яких офіційно закріплюються загальнообов’язкові правила пове- дінки (норми права). Система законодавства є зовнішнім проявом та способом існу- вання системи права. Її основними елементами є галузі, норматив- ні інститути та нормативні приписи. Галузь законодавства — це сукупність нормативних приписів, що регулюють певну сферу суспільних відносин. Галузі законодавства в деяких випадках збігаються з галузями права(кримінальнезаконодавство,адміністративнезаконодавство, цивільне законодавство), в деяких — з міжгалузевими комплекса- ми (законодавство у сфері права власності), деякі — з підгалузями права (законодавство пов’язане з авторським правом, банківською діяльністю.) Нормативний інститут — це сукупність нормативно-право вих актів, що містять норми, які регулюють один вид суспільних відносин. Нормативний припис — це вимога, що висувається щодо суб’єктів права в тексті нормативно-правового акта. Систематизація — це діяльність, спрямована на розташуван- ня окремих елементів у певному порядку та об’єднання їх в єдине ціле, тобто зовнішня обробка певного матеріалу. Систематизація законодавства (правових актів) — це впорядку- вання й удосконалення правових актів та приведення їх до певної, внутрішньо узгодженої системи.
- 55. 55Частина друга. Основитеорії права та правовідносин Оскільки законодавство охоплює всі сфери суспільного життя, то для полегшення практики його застосування використовується така систематизація законодавства: 1) кодифікація, тобто такий спосіб систематизації, який полягає у зведенні окремих правових актів, що врегульовують відноси- ни у певній сфері суспільного життя, в один комплексний нор- мативний акт; 2) інкорпорація, тобто внесення поточних змін і доповнень до чин- них правових актів у межах конкретного нормативного акта; 3) консолідація, тобто зовнішня обробка нормативного матеріа- лу — розміщення його за галузями права, у хронологічному по- рядку або за іншими формальними ознаками. Завдання Визначити, до якої галузі законодавства та права належать такі нормативно-правові акти: а) Кодекс законів про адміністративну відповідальність; б) Кримінальний Кодекс України; в) Кодекс Законів про працю; г) Цивільний кодекс; д) Сімейний кодекс; е) Закон України «Про захист прав споживачів»; ж) Закон України «Про громадянство України». Поняття, види та загальна характеристика правових систем Розповідь вчителя або повідомлення учнів про системи права У сучасному світі існують різні системи права, що склалися в окремих державах. Найпоширенішими з них є: • континентальна, що склалася на основі римського права та іс- нує у державах континентальної Європи; • англо-саксонська, чи прецедентна, яка поширена в США, Вели- кій Британії та країнах Британської співдружності; • релігійно-традиційна, в якій об’єднуються релігійні, юридичні та філософські елементи і регулятором суспільних відносин є релігія, традиції, звичаї. Ця система поширена в країнах Азії та Африки (наприклад, мусульманське право). IV. Закріплення вивченого матеріалу Бесіда з учнями 1. Що таке правова система?
- 56. 56 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас 2. Чим правова система відрізняється від системи права? 3. Що таке система законодавства? 4. Назвіть елементи системи права та системи законодавства. 5. Із якою метою проводиться систематизація законодавства? 6. Доведіть, що існування тієї чи іншої системи права пов’язане з іс- торичним, культурним, політичним розвитком даної держави. V. Підбиття підсумків Учитель звертає увагу, що теоретичні знання, отримані впро- довж уроку, допоможуть учням краще зорієнтуватися в системі права та законодавстві України. VІ. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Дати короткий аналіз однієї з галузей права (завдання доцільно розподілити між групами учнів). Уроки 11–12 Правовідносини Мета: розкрити поняття правових відносин, розвивати вміння використовувати отримані знання в практичній роботі, виховувати правову культуру. Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу. Основні поняття: правовідносини, склад правовідносин, зміст правовідносин, об’єкти правовідносин, суб’єкти правовідносин, суб’єкти права, фізичні особи, юридичні особи. ХІД УРОКУ I. Організаційна частина уроку ІІ. Вивчення нового матеріалу Поняття, види, структура та склад правовідносин У ч и т е л ь. Правові відносини — це аспекти суспільних відно- син, які врегульовані правовими нормами й учасники яких є носія- ми прав та обов’язків, визначених цими нормами. Структура правовідносин — це їхня внутрішня організація, яка передбачає наявність та певний взаємозв’язок їх складових (елементів).
- 57. 57Частина друга. Основитеорії права та правовідносин Елементи правовідносин: 1) зміст: а) матеріальний аспект — та фактична поведінка, яку учасни- ки правовідносин можуть або повинні здійснювати; б) юридичний аспект — складається з суб’єктивних прав (доз воленої і гарантованої законом персональної можливості певної поведінки суб’єкта правовідносин, яка може здій- снюватись, а може не здійснюватись) та юридичних обов’яз ків (передбаченої законом необхідності певної поведінки особи, що забезпечена можливістю державного примусу); 2) суб’єкти—учасникиправовідносин,щоє носіямисуб’єктивних прав та юридичних обов’язків (фізичні та юридичні особи, дер- жавні та громадські організації, різні спільноти); 3) об’єкт (матеріальні та нематеріальні цінності) — реальні соці- альні блага, що задовольняють інтереси і потреби людей і з при- воду яких між суб’єктами виникають, змінюються та припиня- ються суб’єктивні права та юридичні відносини (матеріальні та духовні блага, дії суб’єктів правовідносин, результати їх діяль- ності, у тому числі й духовні). Для того щоб мати можливість бути учасником правовідносин, їхні суб’єкти повинні володіти правосуб’єктністю: а) правоздатністю — передбаченою нормами права здатністю су б’єкта бути носієм суб’єктивних прав та юридичних обов’язків (ви- никає з моменту народження й припиняється в момент смерті); б) дієздатністю — здатністю суб’єкта своїми діями набувати й са- мостійно та свідомо здійснювати суб’єктивні права та викону- вати юридичні обов’язки (настання пов’язане з досягненням певного віку та галуззю права); в) деліктоздатністю — зумовленою нормами права здатністю суб’єкта нести юридичну відповідальність за вчинені правопо- рушення. Залежно від тих чи інших ознак можна виділити такі види пра- вовідносин. За галузями права: конституційно-правові;• кримінально-правові;• цивільно-правові;• трудові;• сімейно-правові;• фінансово-правові тощо.•
- 58. 58 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас За характером об’єктів: майнові;• немайнові.• За характером суб’єктів: відносини фізичних осіб;• відносини юридичних осіб;• змішані.• За кількістю суб’єктів (учасників): прості (між двома суб’єктами);• складні ( між трьома і більше суб’єктами).• За характером волі суб’єкта: абсолютні (чітко визначені учасники лише однієї сторони —• носії суб’єктивних прав, а всі інші учасники суб’єктивних від- носин, коло яких не визначене, зобов’язані утримуватися від порушення їхніх законних прав та інтересів (відносини влас- ності)); відносні (точно визначені всі їх учасники, як ті, що наділені• конкретними правами, так і ті, що наділені конкретними обов’язками). За підставами виникнення: договірні (обопільне волевиявлення сторін);• бездоговірні.• За дією у часі: довготривалі;• короткотривалі;• одночасні.• За функціональною спрямованістю відповідних норм права: регулятивні;• охоронні.• За характером обов’язків: активні (зобов’язують здійснювати певні дії на користь іншої• сторони); пасивні (зобов’язують утримуватись від небажаних для іншої• сторони дій). Залежно від характеру правових норм: матеріальні (виникають на основі норм матеріального права);• процесуальні (виникають на основі норм процесуального права).•
- 59. 59Частина друга. Основитеорії права та правовідносин За розподілом прав і обов’язків: односторонні (кожна зі сторін має або лише права, або лише• обов’язки); дво- та багатосторонні (кожна зі сторін має як права, так• і обов’язки). Підставою для виникнення правовідносин є наявність юридич- ного факту. Юридичні факти — обставини, що виникають у житті певних суб’єктів, з настанням яких правові норми пов’язують суб’єктів, з якими норми права пов’язують настання певних юридичних на- слідків, тобто виникнення, зміну або припинення правовідносин. Юридичні факти поділяються на окремі групи за такими показ- никами: За наявністю волі суб’єктів: події — це обставини (природні явища), виникнення та дії яких• не залежать від волі суб’єктів; дії — це обставини, настання яких залежить від волі особи.• Розрізняють дії залежно: • від узгодженості з існуючими правовими нормами: — правомірні — ті, що здійснюються на основі та згідно з при- писами правових норм (юридичні акти — діяння, спрямова- ні на досягнення певного правового результату, і вчинки — діяння, безпосередньо не спрямовані на досягнення певного юридичного результату, але такі, що зумовлюють його на- стання); — неправомірні, що чиняться всупереч приписам правових норм; • від суб’єктів: — діяння фізичних осіб; — діяння юридичних осіб; • від способу здійснення: — вчинені особисто; — вчинені через посередників; • бездіяльність — це стан абсолютної пасивності, відсутність дії. За складом: прості, що складаються з одного юридичного факту, достатньо-• го для виникнення правових відносин; складні, що складаються з сукупності юридичних фактів.• За тривалістю у часі: одноактні;• багатоактні• .
- 60. 60 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас За юридичними наслідками: правотворчі;• правозмінні;• правоприпиняючі.• Оскільки діяльність людей відбувається у певних часових ме жах, то особливе значення для настання юридичних фактів мають строки та терміни. Строки — це певний період у часі, з перебігом якого пов’язана дія чи подія, що має юридичне значення. Терміни—цепевниймоменту часі,з настаннямякогопов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строки та терміни дають можливість визначити час настання прав та обов’язків для учасників правовідносин. Практична робота 1. Довести, що наведений приклад є ілюстрацією правовідносин, назвати підстави їх виникнення, вид та визначити елементи. а) Громадянин А. позичив громадянину Б. п’ятсот гривень. б) Між трудовим колективом та керівництвом підприємства укладений колективний трудовий договір. в) Громадянин В. був затриманий міліцією під час спроби ви- красти автомобіль. 2. Клас розподіляється на групи. Кожна група пропонує свій при- клад правовідносин, доводить, що це дійсно правовідносини, і пояснює, на якій підставі вони виникають. Інші групи вказу- ють вид та елементи. ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу Завдання 1. Доведіть, що існування тієї чи іншої системи права пов’язане з іс- торичним, культурним, політичним розвитком даної держави. 2. Що таке правовідносини? 3. Доведіть, що правовідносини охоплюють всі сторони нашого життя. ІV. Підбиття підсумків Учитель ще раз наголошує на необхідності дотримуватись пра- вових норм у повсякденному житті. V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний матеріал підручника.
- 61. 61Частина друга. Основитеорії права та правовідносин Урок 13 Правопорядок і правопорушення. Поняття дисципліни, правопорядку й законності. Види дисципліни і способи її збереження Мета: розкрити поняття «дисципліни», познайомитися з вида- ми дисципліни, механізмами її збереження; розвивати навички ро- боти в групі, формувати правову культуру учнів. Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу. Основні поняття: дисципліна, правопорядок, законність, пра- вомірна поведінка, неправомірна поведінка, правосвідомість. Хід уроку I. Організаційна частина уроку ІI. Актуалізація знань учнів Бесіда 1. Що таке право? 2. Що таке правовідносини? 3. Що є підставою для виникнення правовідносин? 4. На які види поділяються юридичні факти відносно волі суб’єкта? 5. На які види поділяються дії, до яких наслідків кожен з них призводить? ІІІ. Вивчення нового матеріалу Вивчення даної теми може бути проведене на основі розповіді вчителя та виконання завдань. Учитель акцентує увагу учнів, що саме правомірним та непра- вомірним діям та їх наслідкам будуть присвячені наступні теми. Дисципліна і правопорядок Розповідь учителя Дисципліна— це один з принципів суспільного життя, який по- лягає у вимозі сумлінного виконання чинних правил поведінки. Залежно від сфери діяльності суб’єктів суспільних відносин іс- нують так види дисципліни: державна;• партійних та громадських організацій;• фінансова;• праці;•
- 62. 62 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас виробнича;• військова;• навчальна;• екологічна та інші.• Залежно від способу забезпечення: примусова;• свідома.• Завдання Наведіть приклади, пов’язані з дотриманням чи недотриман-• ням норм у різних видах дисципліни. Правопорядок — це одна зі складових громадського порядку, яка полягає у правовій регламентації суспільних відносин та ви- мозі додержання чинних правових норм. В основі правопорядку лежить принцип законності. Законність — це один з принципів державного та суспільного життя, що полягає у вимозі суворого й неухильного додержання за- конів усіма учасниками правовідносин. Проблемні завдання 1. Дайте оцінку рівня дотримання дисципліни, правопорядку та законності в нашій країні. 2. Чи потрібна навчальна дисципліна? Механізми збереження дисципліни та правопорядку Робота в групах Запропонуйте механізми збереження дисципліни та правопо-• рядку. Під час обговорення учитель акцентує увагу на тих методах, які існують у сучасній юридичній практиці, та меті, з якою вони засто- совуються (переконання; у разі порушення або коли воно передба- чається, — покарання, примус або превентивні (профілактичні) дії; у разі дотримання — заохочення), на гарантії забезпечення правопорядку та законності (економічні, політичні, юридичні, гро- мадські, міжнародні), необхідності наявності правосвідомості учас- ників суспільних відносин. ІV. Підбиття підсумків Учитель акцентує увагу, що для дотримання дисципліни та правопорядку потрібні їх юридичні гарантії та правова культура всіх членів суспільства.
- 63. 63Частина друга. Основитеорії права та правовідносин V. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Написати твір: «Дисципліна та правопорядок — шлях до право- вої держави». Урок 14 Правопорядок і правопорушення. Правопорушення та його ознаки Мета: розкрити поняття «осудність» та «неосудність», дати класифікацію правопорушень, розвивати вміння розв’язувати юридичні задачі, застосовувати отримані знання в життєвих ситу- аціях, виховувати шанобливе ставлення до закону. Тип уроку: засвоєння нових знань. Основні поняття: правопорушення, склад правопорушення, об’єкт правопорушення, суб’єкт правопорушення, об’єктивна сто- рона правопорушення, суб’єктивна сторона правопорушення, дис- циплінарне правопорушення, цивільно-правове правопорушення, адміністративне правопорушення, кримінальне правопорушення, осудність, неосудність. Хід уроку I. Організаційна частина уроку ІI. Актуалізація знань учнів Представлення творів Заслуховуються та обговорюються твори учнів «Дисципліна та правопорядок — шлях до правової держави». Завдання Визначити серед запропонованих правомірні та неправомір- ні дії. 1. Учень вчасно прийшов до школи. 2. Учень спізнився на урок. 3. Підприємство випустило якісну продукцію. 4. Продукція, яка надійшла до магазина, виявилась неякісною. 5. Підлітки перейшли дорогу на зелене світло світлофора. 6. Підлітки перейшли дорогу в невстановленому місці.
- 64. 64 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас ІІІ. Вивчення нового матеріалу Правопорушення та його ознаки У ч и т е л ь. Правопорушення — це винне протиправне діяння, вчинене суб’єктом правовідносин. Ознаки правопорушення: 1) виявляється у формі дії або бездіяльності; 2) діяння вчинене суб’єктом правовідносин; 3) діяння вчинене осудною особою; 4) суспільно небезпечне; 5) не тільки власне діяння, але й потенційна загроза, що його здат- на спричинити; 6) винне (умисне чи необережне); 7) наявність причинного зв’язку між діянням та суспільно небез- печними наслідками, що настали. Склад правопорушення — це система об’єктивних та суб’єк тивних ознак, які визнають певне діяння як правопорушення. 1. Суб’єкт — це осудна і дієздатна особа, яка вчинила правопору- шення. 2. Суб’єктивна сторона — наявність вини у формі умислу або че- рез необережність. 3. Об’єктивна сторона — діяння у формі дій або бездіяльності, а також умови, обставини, засоби, наслідки тощо. 4. Об’єкт — цінності, що охороняються правовою нормою. Види правопорушень Залежно від ступеня небезпеки, завданого правопорушенням, вони поділяються на: 1) злочини; 2) проступки. Правопорушення розрізняються залежно від галузі права. 1. Дисциплінарні проступки — порушення навчальної або юри- дичної дисципліни, внутрішнього розпорядку організації (уста- нови). 2. Цивільно-правові — завдання майнової шкоди, порушення ін- ших майнових або особистих немайнових благ, що захищені за- коном. 3. Адміністративні — порушення встановленого державою по- рядку в місцях суспільного призначення, а також порядку ке- рування усіма іншими сферами життєдіяльності суспільства. 4. Кримінальні злочини — соціально небезпечні діяння або безді- яльність, за що законом передбачається кримінальна відпові- дальність.
- 65. 65Частина друга. Основитеорії права та правовідносин Більш детальною є класифікація залежно від галузей права, зо- крема адміністративні, кримінальні, трудові, фінансові, екологіч- ні, процесуальні та інші. Залежно від суб’єктів, що вчинили правопорушення: правопорушення фізичних осіб;• правопорушення юридичних осіб.• Залежно від способу вчинення: вчинене шляхом дії;• вчинене шляхом бездіяльності.• Залежно від об’єкта правопорушення: правопорушення проти основ національної безпеки;• правопорушення проти життя та здоров’я людини;• правопорушення проти власності;• правопорушення проти громадського порядку тощо.• Залежно від форм вини: умисні;• необережні.• Залежно від мотивів: скоєні з корисних мотивів;• скоєні з хуліганських мотивів тощо.• Ознакою правопорушення є карність протиправної поведін- ки — юридична відповідальність. Вона стосується осудних, тобто осіб, що усвідомлюють свої дії або керують ними під час вчинення суспільно небезпечного діяння. Осудність та неосудність Осудність — це стан людини, коли вона розуміє характер і зна- чення своїх дій та може керувати ними. Неосудність — це стан людини, коли вона внаслідок хронічно- го психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяль- ності, слабоумства або іншого хворобливого стану психіки не усві- домлює своїх вчинків або не може керувати ними, що виключає її можливість відповідати за ці вчинки. Неосудною визнається особа за наявності двох критеріїв: а) медичного (наявність хоча б одного із хворобливих психічних станів); б) юридичного (нездатність особи усвідомлювати характер і зна- чення своїх дій або керувати ними). Не може бути визнаною неосудною особа, що скоїла злочин у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.
- 66. 66 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас ІV. Закріплення вивченого матеріалу Робота може проводитися за двома варіантами. Варіант 1. Розв’язання правових задач Укажіть склад та вид правопорушення. 1. Громадянин П. під час бійки завдав громадянину Д. легких ті- лесних ушкоджень. 2. Керівництво підприємства протягом трьох місяців не сплачува- ло робітникам заробітну платню. 3. Студенти одного з навчальних закладів вирішили провести не- санкціонований мітинг. 4. 16-річні підлітки спробували вживати спиртні напої під час шкільної дискотеки. 5. Учні, намагаючись зірвати контрольну роботу, зателефонували до школи і повідомили, що школа замінована. 6. Підприємство не виконало договір щодо поставок продукції. 7. Сім’я, повертаючись пізно увечері з театру, перейшла дорогу в невідповідному місці. 8. Громадянин Н. не з’являвся на роботі впродовж декількох днів без поважної причини. 9. Група підлітків була затримана міліцією під час спроби витягти магнітофон з машини, що стояла у дворі. 10. Учень спізнився на урок без поважної причини. 11. Громадянин К. без поважних причин не сплачував борг за кре- дит, взятий в одному з банків. 12. У магазині торгували неякісними продуктами харчування. Варіант 2. Робота в групах Клас поділяється на групи, кожній з яких пропонується навес- ти приклади правопорушень в 1–2-х галузях права (перелік галу- зей може бути обраний самою групою або запропонований вчите- лем). Інші групи повинні проаналізувати наведений приклад щодо складу й виду правопорушення. V. Підбиття підсумків Учитель підводить учнів до думки про неприпустимість непра- вомірної поведінки, оскільки це завдає шкоди як суспільству, так і тому, хто такі дії вчинив. VІ. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
- 67. 67Частина друга. Основитеорії права та правовідносин 2. Підготувати одне із запропонованих повідомлень: • «Причини та наслідки правопорушень»; • «Способи боротьби з правопорушеннями»; • «Яким чином можна зменшити число правопорушень?» Урок 15 Юридична відповідальність Мета: розкрити зміст поняття «юридична відповідальність», розвивати вміння складати схеми, розв’язувати юридичні задачі, виховувати повагу до законів. Тип уроку: комбінований. Основні поняття: заходи примусового впливу, юридична від повідальність, дисциплінарна відповідальність, матеріальна від повідальність, цивільно-правова відповідальність, господарська- правова відповідальність, адміністративна відповідальність, кримінальна відповідальність, конституційна відповідальність, міжнародно-правова відповідальність. Хід уроку I. Організаційна частина уроку ІI. Актуалізація знань учнів Бесіда 1. Поясніть поняття та ознаки правопорушення. 2. Поясніть поняття та назвіть складові елементи правопорушення. 3. Порівняйте поняття «умисна вина» та «необережна вина». 4. Порівняйте поняття «осудність» та «неосудність». 5. Наведіть приклади злочину, проступку, міжнародного право- порушення. Повідомлення учнів Заслуховуються повідомлення учнів на теми: 1. «Причини та наслідки правопорушень»; 2. «Способи боротьби з правопорушеннями»; 3. «Яким чином можна зменшити число правопорушень?». ІІІ. Вивчення нового матеріалу Юридична відповідальність та її види Учням за допомогою методу «Мозковий штурм» пропонується визначити поняття «відповідальність».
- 68. 68 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас У ч и т е л ь. Відповідальність — це обов’язок відповідати за свої вчинки, тобто покладання на особу, яка порушила певне пра- вило, обов’язку відчути негативні наслідки своєї поведінки. Завдання Згадайте відомі вам соціальні норми.• У ч и т е л ь. Розрізняють декілька видів відповідальності: а) моральна; б) політична; в) юридична. Завдання 1. Щодо яких правопорушень застосовується той чи інший вид відповідальності? 2. Спробуйте дати визначення поняття «юридична відповідаль- ність». Юридична відповідальність У ч и т е л ь. Юридична відповідальність — це передбачені та врегульовані нормами права відносини між правопорушником і державою в особі уповноважених нею органів або іншою особою з приводу вчинення правопорушення. Елементи юридичної відповідальності: 1) державний осуд; 2) покарання. Ознаки юридичної відповідальності: 1. Має публічний характер, тобто здійснюється офіційно. 2. Нерозривно пов’язана з державним примусом як один з його видів. 3. Є таким видом примусу, який може бути застосований лише уповноваженим органом і лише в межах його компетенції. 4. Як правило, до юридичної відповідальності притягується лише особа, що скоїла правопорушення. 5. Її фактичною підставою є наявність у діянні особи складу пра- вопорушення. 6. Вимагає процесуальної підстави. 7. Передбачає обов’язок правопорушника перетерпіти лише такі наслідки своєї негативної поведінки, які визначені уповнова- женим органом згідно з вимогами закону.
- 69. 69Частина друга. Основитеорії права та правовідносин Залежно від характеру правопорушення застосовуються такі види юридичної відповідальності: 1) кримінальна — за скоєння злочину; 2) адміністративна — за вчинення адміністративного проступку; 3) цивільно-правова — це відповідальність фізичної чи юридичної особи перед іншою особою, а у визначених законом випадках і перед державою за невиконання або неналежне виконання по- кладених на неї договором або законом цивільно-правових обов’язків, а також у випадках заподіяння шкоди іншій особі; 3) господарсько-правова — за господарське правопорушення, тоб- то протиправне діяння у сфері господарських правовідносин, яке порушує права іншого учасника цих відносин або третіх осіб; 4) дисциплінарна — за скоєння дисциплінарного проступку, тоб- то порушення трудової, навчальної, службової дисципліни; 5) матеріальна — відповідальність працівника перед власником, з яким він перебуває у трудових правовідносинах, за завдану ним майнову шкоду у зв’язку з виконанням трудових обо в’язків. 6) конституційна — відповідальність державного органу або поса- дової особи за порушення Конституції або конституційного за- конодавства. 7) міжнародно-правова — за порушення міжнародного законодав- ства. Завдання Скласти порівняльну таблицю «Юридична відповідальність та• характер правопорушення». Робота в групах Клас поділяється на групи. Одна із груп пропонує приклад пра- вопорушення, інша визначає вид відповідальності, потім групи мі- няються місцями. Колективна робота Учитель пропонує класу визначити види юридичної відпові- дальності, які настануть внаслідок здійснення правопорушень, приклади яких пропонуються вчителем: а) учень був поставлений на внутрішкільний контроль у зв’язку з тим, що систематично пропускав уроки без поважних причин; б) водій автомобіля був оштрафований за порушення правил до- рожнього руху; в) мотоцикліст поїхав на червоне світло і травмував пішохода;
- 70. 70 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас г) в результаті недбалості робітника було зіпсоване цінне облад- нання; д) підприємство не сплатило в зумовлений строк за поставлену йо- му продукцію; е) країна порушила міжнародну угоду. Види примусових покарань За змістом юридична відповідальність полягає у застосуванні щодо правопорушників засобів державного впливу, тобто примусо- вих покарань. Види примусових покарань: • присікаючі, тобто спрямовані на негайне припинення проти- правної дії; • запобіжні, тобто спрямовані на усунення умов, які сприяли вчиненню правопорушення; • каральні, тобто несприятливі для правопорушника наслідки, звернені безпосередньо на нього; • правовідновні, тобто покладання на правопорушника обов’язку усунути негативні наслідки, спричинені його протиправною дією; • компенсаційні, тобто примусове відшкодування завданих пра- вопорушенням матеріальних чи моральних збитків; • виховні, тобто вплив на свідомість і поведінку суб’єкта право- відносин з метою виховання у них поваги до права і бажання діяти згідно з приписами правових норм. Завдання До якого виду належать такі примусові заходи: а) позбавлення волі; б) затримання правопорушника; в) поновлення на роботі незаконно звільненого робітника; г) охорона громадського порядку; д) задоволення вимоги про виплату компенсації за завдану мо- ральну шкоду? ІV. Підбиття підсумків Учитель акцентує увагу на важливості юридичної відповідаль- ності як інструменту дотримання законності та правопорядку. V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний матеріал підручника.
- 71. 71Частина друга. Основитеорії права та правовідносин Урок 16 Повторювально-узагальнюючий урок Мета: систематизувати, узагальнити та перевірити знання учнів з теми; вдосконалювати навички застосування на практиці отрима- них знань. Тип уроку: систематизації та узагальнення знань. Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Перевірка знань учнів Письмова контрольна робота 1-й варіант 1. Дайте визначення поняття «право». 2. Назвіть джерела права. 3. Порівняйте поняття «правомірна поведінка» і «неправомірна поведінка». 4. Які розрізняють види дисципліни та за якими критеріями? 5. 6-річний Н. був зарахований до першого класу загальноосвіт- ньої школи на підставі заяви батьків. Доведіть, що в даному ви- падку виникли правовідносини, і вкажіть підстави їх виник- нення. 2-й варіант 1. Дайте визначення поняття «система права». 2. Складіть структуру правової системи. 3. Порівняйте поняття «умисна вина» та «необережна вина». 4. Укажіть відомі вам способи забезпечення законності. 5. 16-річний підліток, граючи у футбол, розбив м’ячем вікно. Чи є підстави для притягнення його до юридичної відповідаль ності? 3-й варіант 1. Дайте визначення поняття «правова норма». 2. Що таке матеріальне і процесуальне право? 3. Порівняйте поняття «дисципліна» та «правопорядок». 4. Що таке правопорушення та які воно має ознаки? 5. Лікар не надав медичної допомоги хворому. Доведіть, що да- на ситуація є юридичним фактом, і вкажіть його вид та на- слідки.
- 72. 72 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас 4-й варіант 1. Дайте визначення поняття «галузь права». 2. Складіть структуру правової норми. 3. Порівняйте поняття «законність» та «правопорядок». 4. За якими ознаками правопорушення класифікуються на види? 5. Водій припаркував машину в недозволеному місці. Укажіть вид юридичної відповідальності водія, використовуючи всі ві- домі вам критерії. 5-й варіант 1. Дайте визначення поняття «система законодавства». 2. Укажіть елементи правовідносин та обставини, за яких право- відносини виникають. 3. Порівняйте поняття «осудність» та «неосудність». 4. Що таке відповідальність та які її види визнаєте? 5. «Право голосу на виборах і референдумі мають громадяни Укра- їни, які досягли на день виборів вісімнадцяти років…» (Ст. 70 Конституції України). Укажіть елементи даної норми права й те, до якої галузі вона належить. 6-й варіант 1. Дайте визначення поняття «інститут права». 2. Складіть схему «Система законодавства». 3. Порівняйте поняття «фактичні підстави юридичної відпові- дальності» та «процесуальні підстави юридичної відповідаль- ності». 4. Укажіть відомі вам гарантії законності. 5. Водій підприємства, керуючи вантажівкою, порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого зіткнувся з іншим автомобі- лем і пошкодив товар, який він перевозив. Укажіть вид вчине- ного правопорушення та юридичної відповідальності згідно з галузями права.
- 73. 73 Частина третя Основи публічногоправа україни Урок 17 Конституційне право Мета: сформувати поняття «джерела конституційного права», розкрити процес прийняття Конституції України, розвивати вмін- ня працювати з юридичними документами, складати таблиці, ана- лізувати правову ситуацію в країні, виховувати повагу до Консти- туції держави. Тип уроку: засвоєння нових знань. Основні поняття: конституційне право, конституційне законо- давство, джерела конституційного права, державний суверенітет, правонаступництво, конституційний процес, конституційний до- говір, конституція, найвища юридична сила, поділ влади. Хід уроку I. Організаційна частина уроку ІI. Актуалізація знань учнів Бесіда 1. Що таке право? 2. Дайте визначення поняття «галузі права». 3. Дайте визначення поняття «нормативно-правовий акт». 4. Укажіть відомі вам види нормативно-правових актів. ІІІ. Вивчення нового матеріалу Конституція України 1996 р. У ч и т е л ь. Конституційне право — це система норм, що вре- гульовують найважливіші суспільні відносини, які складаються в процесі організації та здійснення державної влади. Далі вчитель вказує, що основним джерелом конституційного права є конституція, і пропонує учням пригадати визначення по- няття «конституція».
- 74. 74 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас Конституція — це Основний Закон держави, що закріплює суспільний і державний лад, систему, порядок утворення й компе- тенцію органів державної влади, виборчу систему, основні права, свободи та обов’язки громадян та інші найважливіші державно- правові інститути і, таким чином, визначає принципи регулюван- ня суспільних відносин. Учні на основі розповіді вчителя або повідомлення однокласни- ків визначають основні етапи процесу прийняття Конституції 1996 р. Завдання Опрацювати текст Декларації про державний суверенітет та Акта проголошення незалежності України і відповісти на запитання: 1. На яких принципах базується розвиток України як суверенної держави? 2. Хто визнається єдиним джерелом влади в Україні? 3. За яким принципом працюють органи державної влади в Ук раїні? 4. Кому належить виключне право володіння, користування та розпорядження національними багатствами України? 5. Як вирішується питання щодо законодавчої бази в Україні? 6. Яким чином обґрунтоване право України на проголошення су- веренітету та незалежності? Учитель наголошує, що згодом основні принципи і положення про суверенітет були закріплені в Конституції України 1996 р. та законах України. Незважаючи на те, що з 1991 р. Україна була незалежною дер- жавою, певний час на її території була чинною Конституція УРСР. Щоправда, до її змісту були внесені деякі зміни і доповнення, зо- крема вилучено преамбулу про будівництво комунізму і положен- ня про керівну роль КПРС, зупинена дія глави другої «Економічна система», засновані такі інститути, як Президент, Кабінет Міні- стрів, Конституційний Суд, зафіксовано положення про АРК. Всі ці зміни і доповнення все ж не були спроможні вирішити всіх проблем конституційного регулювання України. Виникла не- обхідність прийняття нової конституції, яка б не тільки відповіда- ла існуючому рівневі суспільних відносин, але й сприяла б їх по- дальшому розвитку. З цією метою була створена конституційна комісія. Вона розробила проект нової конституції, який був вине- сений на всенародне обговорення, після чого його повернули на до- опрацювання.
- 75. 75Частина третя. Основипублічного права України Затягування конституційного процесу призвело до поглиблен- ня суперечностей між Верховною Радою та Президентом. З метою їх залагодження 8 червня 1995 р. між ними був укладений Консти- туційний договір «Про основні засади організації та функціонуван- ня державної влади та місцевого самоврядування в Україні на пері- од до прийняття нової Конституції України». Цей договір згодом склав основу нової Конституції України. Запитання Коли була прийнята нова Конституція України?• Зміни до Конституції України, прийняті у 2004 р. Завдання Скласти порівняльну таблицю «Загальна характеристика змін• до Конституції України в 2004 р.». Запитання для аналізу 1996 р. 2004 р. 1. Форма державного правління 2. Повноваження у сфері виконавчої влади 3. Законодавчий процес 4. Загальна характеристика Верховної Ради та її повноважень 5. Загальна характеристика інституту Пре- зидента та його повноважень 6. Органи місцевого самоврядування 7. Правоохоронні органи 8. Виборча система У ч и т е л ь. У результаті політичної реформи у 2004 р. до Кон- ституції України були внесені деякі зміни. За Конституцією 1996 р., Президент призначав за погодженням з Верховною Радою Прем’єр-міністра, призначав та звільняв міні- стрів, голів держадміністрацій, звільняв Прем’єр-міністра. Кабі- нет Міністрів складав повноваження перед новообраним Президен- том або міг бути звільнений внаслідок звільнення Прем’єр-міністра чи недовіри Верховної Ради. Згідно зі змінами 2004 р., Прем’єр-міністр та міністри призна- чаються Верховною Радою: Прем’єр-міністр, міністр оборони та мі- ністр Збройних Сил за поданням Президента, всі інші — за подан- ням Прем’єр-міністра. Кандидатуру Прем’єр-міністра пропонує коаліція депутатських фракцій або одна фракція, що складають більшість від конституційного складу Верховної Ради. Кабінет
- 76. 76 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас Міністрів складає повноваження перед новообраною Верховною Радою. Верховна Рада за поданням Президента призначає також голову Служби Безпеки. До компетенції Верховної Ради належить і звільнення вищезазначених осіб. Верховна Рада також затвер- джує Конституцію АРК. Було збільшено з чотирьох до п’яти років термін повноважень Верховної Ради, яка обирається виключно на пропорційній основі, на відміну від існуючої раніше змішаної. З’явилось положення про коаліцію депутатських фракцій, принципи її формування та основ ні засади діяльності. Право законодавчої ініціативи, окрім народних депутатів Укра- їни, згідно з новою редакцією отримали Президент та Кабінет Міні- стрів. Втратив таке право Голова Національного Банку України. У разі подолання вето Президента стосовно прийнятого Верхо- вною Радою закону і якщо Президент його не підписує і не опублі- ковує у визначений термін, це робить Голова Верховної Ради. Контроль за надходженнями до бюджету Рахункова палата здійснює не самостійно, а від імені Верховної Ради. Право розпуску Верховної Ради є прерогативою Президента, але воно чітко обумовлене й доповнене положенням про те, що Вер- ховна Рада може бути розпущена в разі, якщо протягом місяця не створена коаліція більшості. Змінено час виборів Президента (з останньої неділі жовтня на останню неділю останнього місяця п’ятирічного терміну). Уточнені повноваження Президента стосовно половини членів Ради Нацбанку. Він їх і призначає (як і раніше), і звільняє. За по- данням Президента Верховною Радою також призначаються, за згодою з Прем’єр-міністром, і звільняються Голова Служби Безпе- ки, Голова Фонду Держмайна, Голова Антимонопольного Коміте- ту, Голова Державного комітету з телебачення і радіомовлення. Якщо раніше Президент мав право скасовувати акти Кабінету Міністрів у разі їх невідповідності Конституції України, то тепер він має право зупиняти їх дію, водночас звернувшись до Конститу- ційного Суду. Скасовує він лише акти Кабінету Міністрів АРК. Президент позбавляється права вето на закони щодо змін у Кон- ституції. Водночас скорочується перелік актів Президента, які по- винні бути скріплені підписом Прем’єр-міністра та профільного міністра. У разі дострокового припинення повноважень Президента їх виконує Голова Верховної Ради (в попередній редакції — Прем’єр- міністр).
- 77. 77Частина третя. Основипублічного права України Кабінет Міністрів є відповідальним перед Президентом і Верхо- вною Радою і підзвітний і підконтрольний Верховній Раді. Раніше він був відповідальний перед Президентом і підзвітний і підконт рольний Верховній Раді. Розширена кількість нормативно- правових актів, якими керується уряд. До сфери повноважень Кабінету Міністрів тепер входить право самостійно вирішувати питання стосовно утворення, реорганізації та ліквідації міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, раніше вони вирішувались за поданням Прем’єр-міністра Президенту. Кабінет Міністрів призначає та звільняє керівників органів центральної виконавчої влади. Кабінет Міністрів у повному складі може заявити Верховній Раді (раніше Президенту) про свою відставку, але може продовжу- вати виконувати повноваження до початку роботи нового уряду (раніше формування нового уряду обмежувалось у часі). Розширені повноваження прокуратури. Їй повернуті наглядові функції. Генеральний прокурор призначається і звільняється Вер- ховною Радою за поданням Президента. З чотирьох до п’яти років збільшився термін повноважень депу- татів місцевих рад. Учитель перевіряє зміст таблиці «Загальна характеристика змін до Конституції України в 2004 р.», яку заповнили учні. Робота із закріплення знань Бесіда з учнями на тему «Наслідки політичної реформи 2004 р.». Аналіз змісту Конституції України Розгляд цього питання проводиться у формі колективної робо- ти з Конституцією України. Завдання 1. Назвіть основні складові Конституції України. 2. Укажіть назву кожного з 15 розділів. 3. Укажіть загальну кількість статей. 4. Який розділ Конституції України є найбільшим за обсягом? За наявності часу вчитель дає загальну характеристику Консти- туції України, вказуючи на те, що вона є писаною, жорсткою (складна процедура внесення змін) та унітарною (за формою тери- торіального устрою держави). ІV. Підсумки уроку Учитель вказує на важливість Конституції України та необхід- ність її дотримання.
- 78. 78 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас V. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Підготувати виступи на тему «Конституція України і проблеми сьогодення». Урок 18 Основні права, свободи і обов’язки громадян України Мета: ознайомити учнів з нормами Закону України «Про грома- дянство», з поняттям «права людини», їх класифікацією та основ ними етапами розвитку; виховувати в учнів почуття гордості за на- лежність до українського громадянства, формувати повагу до прав людини, розуміння важливості їх дотримання. Тип уроку: засвоєння нових знань. Основні поняття: громадянство України, права, свободи і обо в’язки людини і громадянина. Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів Учитель наголошує на важливості знання громадянами своїх прав та обов’язків, визначених Конституцією. ІІІ. Вивчення нового матеріалу Поняття громадянства Розповідь учителя Громадянство — стійкий юридично визначений, необмежений у часі та просторі правовий зв’язок людини з певною державою. Громадянство (в республіці) та підданство (в монархії). Ознаки 1. Юридична визначеність — регулювання відносин між особою та державою нормативними актами. 2. Стійкість та необмеженість у часі та просторі — збереження протягом тривалого часу, незалежно від місця перебування. Знайомство з поняттями Апатрид — особа, яка не має громадянства. Біпатрид — особа, яка має два чи більше громадянств.
- 79. 79Частина третя. Основипублічного права України Законодавство України про громадянство Робота з текстом Конституції України За допомогою ст. 4 та 25 Конституції України визначте основні положення щодо громадянства: а) єдине громадянство; б) неможливість позбавлення громадянства; в) неможливість вигнання з країни; г) неможливість видачі громадянина України іншій державі; д) захист громадян України за її межами. Робота в малих групах 1. Уявити себе депутатами парламенту та визначити, якими поло- женнями треба доповнити Закон України «Про громадянство». 2. Обговорити варіанти вирішення питання про належність до громадянства України в момент створення держави. 3. Уявити себе юридичними консультантами і, спираючись на ви- тяги із Закону, дати відповідь на запитання. а) У родині Анни П. та Сергія Т. народилася донька. Обидва вони — громадяни України, але син народився в Празі, де вони працювали вже два роки. Визначте, чи отримає дитина громадянство України. б) У пологовому будинку м. Одеси народився хлопчик. Його мати — громадянка України, батько — громадянин Куби, який навчається в Академії морського транспорту. Визнач те, чи отримає дитина громадянство України. в) Під час навчання в коледжі Світлана П. одружилася з гро- мадянином Єгипту Асадом Б., і по закінченні навчання вони виїхали на батьківщину до чоловіка. Через рік у них наро- дилася дівчинка. Визначте, чи отримає дитина громадян- ство України. Розповідь вчителя про підстави втрати громадянства України. Права людини в історії людства Завдання учням Запропонуйте власне визначення прав людини.• Робота в малих групах Учні мають обговорити, як захищалися права люди у різні пері- оди історії, виконати завдання й дати відповіді на запитання. 1-а група. Рабовласницький (на прикладі Давньої Греції, Риму). 1. Порівняйте права рабів та рабовласників. 2. Як закони цих держав визначали права іноземців?
- 80. 80 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас 2-а група. Феодальний (на прикладі країн Західної Європи). 1. Які фактори визначали обсяг прав та обов’язків, можливість участі в суспільному житті людей у середньовічних Франції, Англії? 2. Що таке стани та як вони впливали на права людей? 3-я група. Період буржуазних революцій в Англії, Франції, США. 1. Які документи, правові акти, декларації було прийнято в цей період? 2. Яким був основний зміст цих актів? 3. Чи були реалізовані повною мірою принципи, проголошені в до- кументах XVII–XVIII ст.? 4-а група. Період Київської Русі на території нинішньої України. 1. Як називалася перша збірка законів Київської Русі? 2. Чи забезпечувалася цим актом рівність населення держави? 5-а група. Українська козацька держава — Запорозька Січ. • Чи були в Козацькій державі рівні права для всіх станів і груп населення? Запитання для всіх груп 1. Чи проголошувалась рівність людей у цей період? 2. Чи була ця рівність реально забезпечена? 3. Які права людей було закріплено в нормативних документах того часу? Сучасні міжнародно-правові стандарти прав людини У ч и т е л ь. Основні документи, що визначають міжнародно- правові сучасні стандарти прав людини: • Загальна декларація прав людини, прийнята 10 грудня 1948 р. Генеральною асамблеєю ООН; • Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, 1966 р.; • Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні пра- ва 1966 р.; • Декларація прав дитини від 20 листопада 1959 р.; • Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 р. Класифікація прав людини Робота учнів з текстами Загальної декларації прав людини та Конституції України. Завдання учням 1. Ознайомитися з текстом Загальної декларації прав людини, звернувши увагу на початок статей.
- 81. 81Частина третя. Основипублічного права України 2. Розподілити права по групах. 3. Порівняти ваш перелік з правами, наведеними в Конституції України. ІV. Закріплення вивченого матеріалу 1. Назвітьосновнідокументи,яківизначаютьсучасніміжнародно- правові стандарти прав людини. 2. Назвіть основні групи прав людини та наведіть приклади прав людини, які належать до кожної з цих груп. V. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Порівняти, якою мірою права людини, передбачені Конститу цією України, відповідають Загальній Декларації прав людини. 3. Підготувати повідомлення про найбільш брутальні порушення прав людини у наш час та в минулому. Урок 19 Особливості організації державної влади і місцевого самоврядування в Україні Мета: ознайомити учнів з основними засадами конституційного ладу України, формами народовладдя, принципами проведення виборів, шляхами реалізації права на участь в управлінні держа- вою, навчити учнів брати участь у референдумі, збирати та аналізу- вати інформацію, виховувати повагу до державних символів Укра- їни, толерантне ставлення до думок інших, повагу до рішення, прийнятого більшістю. Тип уроку: засвоєння нових знань. Основні поняття: державна влада, демократія, представницька демократія, безпосередня демократія, вибори, референдум. Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Вивчення нового матеріалу Загальні засади Конституції України Розповідь вчителя з елементами бесіди з учнями 1. Структура Конституції (Преамбула, 15 розділів, 161 стаття, 14 перехідних положень).
- 82. 82 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас 2. Значення слова «преамбула». 3. Характеристика Української Держави як незалежної, суверен- ної, демократичної, правової та соціальної держави. 4. Ознаки соціальної держави. 5. Зміст ст. 6 Конституції України («людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека є найвищою цінністю в Україні»). 6. Найвища юридична сила Конституції. 7. Норми Конституції як норми прямої дії. 8. Визнання міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких дала Верховна Рада України, складовою частиною законодав- ства України. Запитання учням 1. Згадайте визначення поняття «суверенітет». 2. Згадайте ознаки правової держави. 3. Згадайте ознаки демократії. 4. Пригадайте поняття «форма держави» та її елементи. 5. У тексті Конституції України знайдіть норми, які визначають форму держави України. Адміністративно-територіальний устрій України Запитання учням Яким є адміністративний устрій України? (Пригадати, в якій• області, районі (місті), селі проживають учні.) Робота зі схемою Складання схеми «Адміністративно-територіальний устрій Ук раїни». Україна Автономна республіка Крим Області (24) Міста зі спеціаль- ним статусом (Київ, Севастополь) Райони Міста обласного підпорядкування Села Селища Міста районного підпорядкування
- 83. 83Частина третя. Основипублічного права України Робота з текстом Конституції України 1. Ознайомтесь із розділом 11 Конституції України. 2. Визначте особливості статусу Автономної Республіки Крим. Додаткові повноваження АРК: • наявність Верховної Ради Криму; • наявність власного Уряду — Ради Міністрів Криму; • існування Конституції АРК; • існування символіки АРК. Елементи статусу, які свідчать про статус Криму як невід’ємної складової України: • Верховною Радою Криму приймаються нормативно-правові ак- ти, а не закони; • Верховна Рада АРК є не законодавчим, а представницьким ор- ганом; • Конституція АРК приймається Верховною Радою Криму, але затверджується Верховною Радою України. Державна символіка України Розповідь учителя про державну символіку України, її похо- дження, історію та сучасність. За наявності часу вчитель також розповідає про нагороди Укра- їни, про кавалерів вищих нагород України, а також земляків, удо- стоєних нагород України. Народовладдя в Україні Розповідь вчителя з елементами бесіди і використанням схеми «Види народовладдя в Україні» Види народовладдя (демократії) в Україні Пряме народовладдя Представницьке народовладдя Вибори ор- ганів дер- жавної вла- ди та місце- вого самовряду- вання Рефе- ренду- ми Загально- народне обговорен- ня, громадські слухання Діяльність Верховної Ради України Діяль- ність Прези- дента України Діяль- ність органів місцевого самовря- дування Завдання учням Згадайте, яким чином відбувалося прийняття рішення в первіс-• ному суспільстві, Давній Греції, на Запорозькій Січі.
- 84. 84 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас Розповідь вчителя 1. Форми безпосередньої демократії. 2. Поняття референдум. Референдум — прийняття рішень з найважливіших питань життя держави чи окремих територій шляхом загального голо- сування громадян. 3. Інші форми прямої демократії. 4. Недоліки прямої демократії: а) значні витрати на проведення референдуму; б) організаційні складнощі; в) недостатня обізнаність значної частини населення зі склад- ними юридичними, політичними проблемами, які можуть бути винесені на референдум. 5. Форми представницької демократії. Порядок проведення референдуму в Україні Робота в малих групах • 1-а група. За допомогою тексту розділу 3 Конституції України визначити, в яких випадках та ким призначається (проголошу- ється) референдум. • 2-а група. За допомогою тексту розділу 3 Конституції України визначити, які питання можуть виноситися на референдум, в яких випадках він є обов’язковим, а коли він не може бути проведений. • 3-я група. За допомогою тексту розділу 3 Конституції України встановити основні принципи, які визначають порядок прове- дення референдуму. ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу З метою закріплення вивченого матеріалу пропонуємо учням зга- дати характеристику нашої держави та пояснити її, визначити форму державиУкраїна.Такожпропонуємоучнямнакартіпоказатиадміні- стративні одиниці України та назвати державні символи України. Запитання 1. Поясніть поняття «пряма та представницька демократія», «ре- ферендум», «загальні, рівні, прямі, вільні вибори», «таємне го- лосування». 2. Який порядок призначення референдуму встановлено законо- давством України? Робота в парах Запропонувати питання, які, на думку учнів, доцільно винести на Всеукраїнський або місцевий референдум.
- 85. 85Частина третя. Основипублічного права України Обговорення пропонованих питань (з використанням тексту Конституції та витягу із Закону України «Про Всеукраїнський та місцеві референдуми»). ІV. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. У ЗМІ знайти повідомлення щодо розв’язання мовного питання та питання національної освіти в Україні. Урок 20 Особливості організації державної влади і місцевого самоврядування в Україні Мета: ознайомити учнів з функціями Верховної Ради України, її завданнями, структурою та порядком роботи, зі статусом, порядком обраннятаприпиненняповноваженьПрезидентаУкраїни,йогоповно- важеннями та функціями, діяльністю органів місцевого самовряду- вання в Україні, їх повноваженнями та порядком формування, пояс- нити учням завдання виконавчої влади та поняття «вертикаль виконавчоївлади»тасформуватирозуміннянеобхідностіїїстворення; виховуватив учнівповагудоорганівдержавноївладитаїхдіяльності; вчити учнів визначати найдоцільніший шлях вирішення життєвих проблем, формувати соціальну активність учнів. Тип уроку: засвоєння нових знань. Основні поняття: законодавча влада, виконавча влада, місцеве самоврядування, парламент, конституційний склад Верховної Ра- ди, народний депутат, кворум, сесія, фракція, парламентська біль- шість, опозиція, законодавча ініціатива, омбудсмен, Президент, Адміністрація Президента, Кабінет Міністрів, міністерство, місце- ві державні адміністрації, територіальна громада. Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Актуалізація знань учнів 1. На дошці учень малює схему «Поділ державної влади в Україні». Державна влада Законодавча влада Виконавча влада Судова влада 2. Назвіть принципи проведення виборів.
- 86. 86 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів Завдання За допомогою схеми «Поділ державної влади», відтвореної на• дошці, назвіть, які органи належать до кожної з гілок влади в Україні. ІV. Вивчення нового матеріалу Статус Верховної Ради України Робота з текстом Конституції України Учні мають ознайомитися зі ст. 75 Конституції України і вико- нати завдання. 1. Визначити статус Верховної Ради в Україні. 2. Пригадати, де і коли було створено перший у світі парламент. Розповідь вчителя 1. Робота з поняттям «парламент» (походить від французького слова «parler» (говорити)). 2. Парламенти в різних країнах світу: Сейм — у Польщі, Кон- грес — у США, Кнесет — в Ізраїлі тощо. Організація Верховної Ради України Розповідь вчителя з використанням схеми та елементами бесіди 1. Склад Верховної Ради України — 450 депутатів. 2. Порядок формування та функції постійних комітетів Верховної Ради України. 3. Порядок формування та функції спеціальних та тимчасових слідчих Верховної Ради України. 4. Функції фракцій Верховної Ради України. Верховна Рада України (450 депутатів) Голова Верховної Ради України Перший заступник Голови Верховної Ради України Заступник Голови Верховної Ради України Профільні комітети Верховної Ради України Спеціальні та тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України Фракції Верховної Ради України
- 87. 87Частина третя. Основипублічного права України Запитання учням 1. Хто виконує обов’язки керівника Верховної Ради? 2. Назвіть ознаки, за якими можна розподілити 450 депутатів на окремі групи. Коментар учителя. У Верховній Раді депутати об’єднуються за політичною ознакою (утворивши фракції) і за професійними озна- ками (утворивши профільні комітети). Розповідь учителя 1. Спеціальні та тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України. 2. Апарат Верховної Ради та його функції. 3. Рахункова палата України, порядок її формування та функції. 4. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (строк повноважень, функції). Порядок роботи Верховної Ради України Робота з текстом Конституції України Учні мають ознайомитися зі ст. 82 та 83 Конституції і визначити періодичність та порядок скликання сесій Верховної Ради України. Коментар вчителя. Форми діяльності депутатів: пленарні за- сідання, робота в комітетах, робота з виборцями. Повноваження Верховної Ради України Робота малих груп Учні мають ознайомитися з текстом ст. 85 Конституції України і визначити повноваження Верховної Ради України, які належать до однієї з груп (відповідно до завдання групи), — законодавчі, ка- дрові, з організації діяльності органів самоврядування, проведення виборів, контрольні, у сфері міжнародних відносин та забезпечен- ня оборони та національної безпеки. Статус Президента України Запитання учням Назвіть країни, де існує посада президента. Розповідь вчителя з елементами бесіди 1. Статус президента. У США і Франції президент має суттєві по- вноваження, відіграє суттєву самостійну роль у житті суспіль- ства, обирається загальним голосуванням; у ФРН та Ізраїлі — посада президента значною мірою відіграє суто представницьку роль, в окремих країнах президента обирають не загальним го- лосуванням, а в парламенті.
- 88. 88 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас 2. Історія посади Президента України: • 1991–1994 рр. — Л. М. Кравчук; • 1994–2005 рр. — Л. Д. Кучма; • 2005 –2010 рр. — В. А. Ющенко; • з 2010 р. — В. Ф. Янукович. Робота з текстом Конституції України 1. Учні мають ознайомитися зі ст. 102 Конституції України і ви- значити, яке місце Президент України посідає в політичній сис- темі держави, до якої гілки влади його можна віднести. Коментар вчителя. Президент України є главою держави, але не є главою виконавчої влади, не відноситься до жодної з гілок влади. 2. Ознайомитися зі ст. 103 Конституції України й порівняти по- рядок обрання та вимоги до кандидата в Президенти України та в народні депутати України. 3. Пояснити підвищені вимоги до кандидата в Президенти. Коментар вчителя. Верховна Рада — це колегіальний орган, своєрідний «колективний розум», а Президент має самостійно приймати рішення, отже, і вимоги до нього, його життєвого до- свіду вище, ніж до депутата. Повноваження Президента України Робота з таблицею Складання таблиці «Взаємодія органів державної влади в Укра- їні» з використанням тексту Конституції України. За допомогою ст. 85 та 106 заповнити стовпчики «Законодавча влада» і «Президент» пропонованої таблиці. Питання для порівняння Законодавча влада Президент Виконавча влада Судова влада Законодавчий процес Організація виборів Формування Кабінету Міністрів та визначен- ня його політики Бюджетний процес Формування судової влади Дострокове припинен- ня повноважень
- 89. 89Частина третя. Основипублічного права України Порядок дострокового припинення повноважень Президента України Робота з Конституцією України Учні мають ознайомитися зі ст. 108–111 Конституції України і визначити можливі шляхи дострокового припинення повнова- жень Президента України. Поняття та завдання виконавчої влади У ч и т е л ь. Виконавча влада — гілка влади, яка забезпечує ви- конання законодавства, рішень Верховної Ради України, Прези- дента України, виконання державних програм розвитку країни, але одночасно саме органи виконавчої влади забезпечують умови для повсякденного життя кожної людини, організовують та забез- печують діяльність установ та органів освіти, охорони здоров’я, культури, внутрішніх справ тощо. Центральні органи виконавчої влади України Робота учнів з текстом Конституції України 1. Учні мають ознайомитися зі ст. 113–115 Конституції України і знайти у ст. 113 Конституції України визначення статусу Ка- бінету Міністрів України. 2. На підставі ст. 114 та 115 Конституції України визначити склад Кабінету Міністрів та порядок призначення його членів. Розповідь вчителя зі складанням схеми 1. Органи центральної виконавчої влади. 2. Функції центральних органів виконавчої влади (Кабінет Міні- стрів України, міністерства, Державні комітети інші централь- ні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом). Центральні органи дер жавної виконавчої влади Кабінет Міністрів Міністерства Місцеві органи держав- ної виконавчої влади Рада Міністрів АРК, обласна державна адміністрація, міська держадміністрація м. Києва, Севастополя Районна державна адміністрація Робота в малих групах Уявіть себе учасниками наради, яка визначає структуру нового уряду. Визначте, яке міністерство вони вважають за необхідне створити в Україні, та обґрунтуйте свою думку.
- 90. 90 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас Місцеві органи виконавчої влади Розповідь вчителя 1. Склад органів місцевої виконавчої влади. 2. Поняття «вертикаль» виконавчої влади: • призначення керівників адміністрацій зверху до низу; • підпорядкованість нижчих адміністрацій вищим; • обов’язковість звітності та відповідальність перед вищими ор- ганами; • єдність діяльності органів всіх рівнів виконавчої влади. Організація та порядок формування органів місцевого самоврядування Розповідь вчителя 1. Поняття місцевого самоврядування. Місцеве самоврядування — право територіальної громади — жи- телів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жите- лів кількох сіл, селища, міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. 2. Органи, які входять до системи органів місцевого самовряду- вання (сільська, селищна, міська рада, районна, обласна рада, сільський, селищний, міський голова). 3. Незалежність органів місцевого самоврядування (відсутність «вертикалі»). 4. Особливості самоврядування в столиці України місті Києві ви- значає спеціальний Закон України «Про столицю України місто- герой Київ». 5. Порядок обрання та строк повноважень органів місцевого само- врядування. Повноваження органів місцевого самоврядування Рольова гра «Засідання місцевої ради» 1. Розбитися на малі групи, кожна з яких діє як певна постійна комісія місцевої ради. 2. Запропонувати питання, яке ви вважаєте за необхідне виріши- ти для свого населеного пункту чи району на засіданні місцевої ради, обговорити їх на засіданні комісії відповідно до компетен- ції комісії. 3. Після обговорення в групах «комісії» (групи) мають доповісти свої рішення. 4. Використання ресурсної особи. У разі можливості запросити на урок депутата місцевої ради, який перед початком гри розпо- вість про те, як працюють комісії ради, як проходять сесії, які питання на них розглядаються, які рішення приймаються.
- 91. 91Частина третя. Основипублічного права України V. Закріплення вивченого матеріалу Завдання 1. Словниковий диктант: «парламент», «фракція», «омбудсмен». 2. Назвіть повноваження Верховної Ради України. 3. Назвіть порядок обрання Президента, можливі випадки достро- кового припинення його повноважень, а також основні його по- вноваження. 4. Якими є функції Кабінету Міністрів та міністерств? 5. Поясніть поняття «вертикаль виконавчої влади». 6. Доведіть, що всі гілки влади в Україні взаємодіють між собою. 7. Назвіть органи місцевого самоврядування. 8. Назвіть повноваження органів місцевого самоврядування. 9. Назвіть строк повноважень та вимоги до кандидатів в депутати органів місцевого самоврядування. VІ. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Опрацювати ст. 75, 82–91 Конституції України. 3. Знайти повідомлення про закони, прийняті Верховною Радою України останнім часом. 4. Знайти повідомлення засобів масової інформації або дізнатися у батьків про заходи, які здійснюють органи місцевої виконав- чої влади для забезпечення життя населення. 5. Закінчити складання таблиці «Взаємодія органів державної влади в Україні». Питан- ня Законодавча влада Президент Виконавча влада Судова влада Законо- давчий процес Приймає за- кон, кожен депутат має право законо- давчої ініціа- тиви Підписує за- кон чи накла- дає вето, має право законо- давчої ініціа- тиви Кабінет Міні- стрів має пра- во законодав- чої ініціативи Конституцій- ний Суд має право розгля- дати питання про конститу- ційність зако- нів Органі- зація виборів Призначає вибори Прези- дента Украї- ни, призначає членів Цен- тральної Ви- борчої комісії Призначає позачергові вибори Верхо- вної Ради, пропонує кан- дидатури чле- нів Центви- борчкому Забезпечує фінансування виборів Розглядає по- рушення, які допущено під час виборів, та приймає рішення щодо них
- 92. 92 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас Питан- ня Законодавча влада Президент Виконавча влада Судова влада Форму- вання Кабі нету Мі ністрів та ви- значен- ня його політи- ки Дає згоду на призначення Прем’єр-мініст ра, схвалює програму Кабі- нету Міністрів, здійснює конт роль за діяль- ністю Кабінету Міністрів, мо- же висловити недовіру Призначає Прем’єр- Міністра та членів Кабіне- ту Міністрів, звільняє їх Прем’єр- Міністр про понує Пре зиденту кан дидатури міністрів для призначення Бю- джет- ний про- цес Приймає бю- джет, затвер джує звіт про його вико нання Підписує за- кон про бю- джет або від- хиляє його Розробляє про- ект державного бюджету, орга- нізує його ви- конання, зві- тує про його виконання Форму- вання судової влади Призначає 6 суддів Кон- ституційного Суду, обрання суддів загаль- ної юрисдик- ції безстроко- во Призначає 6 суддів Кон- ституційного Суду; призна- чає суддів за- гальної юрис- дикції, які призначають- ся вперше (на 5 років); ство- рює та ліквідує суди загальної юрисдикції Призначає 6 суддів Кон- ституційного Суду (на з’їзді суддів) Достро- кове припи- нення повно- важень Припиняє повноваження органів місце- вого самовря- дування, місь- ких, сіль- ських, селищних го- лів; достроко- во припиняє повноваження Президента Достроково припиняє по- вноваження Верховної Ра- ди Надає висно- вок про додер- жання консти- туційної про- цедури розслідування та розгляду справи про усу- нення Прези- дента з поста в порядку ім- пічменту;
- 93. 93Частина третя. Основипублічного права України Питан- ня Законодавча влада Президент Виконавча влада Судова влада надає висновок про те, що ді- яння, в яких звинувачують Президента, містять ознаки державної зра- ди або злочину (Верховний Суд) Урок 21 Особливості організації державної влади і місцевого самоврядування в Україні Мета: завершити ознайомлення учнів з системою розподілу вла- ди в Україні, видами судів та їх функціями; виховувати повагу до судів та судових рішень. Тип уроку: засвоєння нових знань. Основні поняття: судова влада, правоохоронні органи, судова система, юрисдикція, Конституційний Суд, Верховний суд, Адмі- ністративний Суд, судовий процес, міліція, Служба Безпеки Укра- їни, прокуратура, адвокатура. Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Актуалізація знань учнів Завдання 1. Розподілити органи державної влади за гілками, до яких вони належать. 2. Назвати відомі учням державні органи, які належать до цих гі- лок влади, та записати їх під назвами відповідних гілок влади. ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів Завдання Назвіть випадки, коли ви вважаєте за необхідне звернутися до• суду, або випадки звернення до суду, відомі з повідомлень ЗМІ.
- 94. 94 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас ІV. Вивчення нового матеріалу Судова система України Розповідь учителя зі складанням схеми 1. Складові судової системи (суд конституційної юрисдикції та су- ди загальної юрисдикції). 2. Особливості спеціалізованих судів (господарські та адміністра- тивні). 3. Поняття «юрисдикція» — право суду розглядати певні справи. Судова система України Суд конституцій- ної юрисдикції Суди загальної юрисдикції Конституційний Суд України Загальні суди Спеціалізовані суди Господарські суди Адміністративні суди Конституційний Суд України Робота з текстом Конституції Учні мають ознайомитися зі ст. 147, 148, 150, 151 Конституції України і виконати завдання. 1. Визначте, які справи належать до юрисдикції Конституційного Суду України. 2. Визначте, хто має право звернення до Конституційного Суду. 3. Визначте вимоги до особи, яка бажає стати суддею Конститу- ційного Суду України, та порядок формування складу Консти- туційного Суду України. Суди загальної юрисдикції Розповідь учителя і складання таблиці «Суди в Україні» Питання для порівняння Конституційний Суд України Суди загальної юрисдикції Загальні суди Спеціалізовані суди 1. Юрисдикція судів загальної юрисдикції (навести приклади): а) загальні суди — трудові, сімейні, кримінальні та цивільні справи;
- 95. 95Частина третя. Основипублічного права України б) господарські суди — розв’язання конфліктів між фірмами, підприємцями, іншими юридичними особами; в) адміністративні суди — розв’язання суперечок між особою та органами державної влади, місцевого самоврядування. 2. Право на звернення до суду загальної юрисдикції: а) загальний, адміністративний суд — будь-яка фізична чи юридична особа; б) господарський — здебільшого юридичні особи, фізичні осо би-підприємці, у справах про банкрутство — будь-які фізич- ні особи. 3. Система судів загальної юрисдикції: місцеві, апеляційні, вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд України. Робота з текстом Конституції України Учні мають ознайомитися зі ст. 127, 128 Конституції України і визначити вимоги до суддів загальних судів та порядок їх призна- чення. Основні засади судочинства Розповідь вчителя 1. Законність. 2. Рівність всіх учасників процесу перед законом і судом. 3. Забезпечення доведеності вини. 4. Змагальність сторін. 5. Підтримання державного обвинувачення в суді прокурором. 6. Забезпечення обвинуваченому права на захист. 7. Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішен- ня суду. 8. Гласність процесу та фіксація судового засідання технічними засобами. 9. Обов’язковість рішень суду. Участь народних засідателів та присяжних у судочинстві Розповідь вчителя зі складанням порівняльної таблиці Питання для порівняння Присяжні засідателі Народні засідателі Наявність у сучасній судовій сис- темі України Передбачено Конституцією та Законом України «Про судоустрій України», але поки що не впроваджено в життя Беруть участь у розгляді кримінальних справ в за- гальних судах, якщо мож- ливе застосування довічно- го ув’язнення
- 96. 96 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас Питання для порівняння Присяжні засідателі Народні засідателі Кількість у судовому засіданні Як правило, 6–12 За кримінально- процесуальним кодексом України — 3 З кого обираються Із списків виборців певного регіону Із заздалегідь визначених списків (більш вузьких, ніж списки виборців) Участь сто- рін у процесі обрання за- сідателів Сторони беруть безпосеред- ню участь у формуванні складу присяжних Сторони не беруть участі у формуванні складу на- родних засідателів, але ма- ють право на відвід Права засі- дателів під час судового процесу Мають обмежені права під час судового слідства, пере- важно пасивну функцію, не мають права ставити запи- тання учасникам процесу, наполягати на додаткових експертизах, допитах тощо, активна участь — лише при винесенні вердикту Мають право на активну участь у процесі на рівних з суддею — мають право ставити питання учасни- кам процесу, вимагати про- ведення додаткових дій під час судового слідства Участь у прийнятті рішення Виносять вердикт — рішен- ня щодо наявності вини під- судного (винен — не винен), але не беруть участі у визна- ченні конкретного покаран- ня в разі визнання підсудно- го винним Беруть участь у винесенні вироку — як визначенні вини, так і конкретного покарання Міліція Розповідь учителя 1. Статус міліції — адміністративно-виконавчий озброєний орган держави. 2. Структурні підрозділи та функції міліції: державна автомобіль- на інспекція; патрульно-постова служба; кримінальний роз- шук; підрозділи по боротьбі з економічними злочинами, ор ганізованою злочинністю, незаконним обігом наркотиків; кримінальна міліція у справах неповнолітніх. 3. Права співробітників міліції — вимагати припинення правопо- рушень, перевіряти документи, за певних обставинах застосо- вувати фізичну силу, спеціальні засоби, зброю щодо правопо- рушників тощо.
- 97. 97Частина третя. Основипублічного права України 4. Обов’язок співробітників міліції — у будь-який час, незалежно від перебування на службі, вживати заходи щодо припинення правопорушень. Служба Безпеки України Розповідь учителя 1. Статус СБУ — державний правоохоронний орган спеціального призначення. 2. Функції Служби Безпеки України: діяльність із забезпечення державної безпеки; контррозвідувальна діяльність; поперед- ження, виявлення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції тощо. Прокуратура України Робота з текстом Конституції України та бесіда з учнями Учні мають ознайомитися з розділом VII, перехідним положен- ням 9 Конституції України і виконати завдання. 1. Установити функції прокуратури України. 2. Який принцип судочинства передбачає участь прокурора в су- довому процесі? 3. У яких випадках є необхідність прокурору брати участь у про- цесі, захищаючи права та інтереси громадянина? Розповідь учителя 1. Порядок призначення Генерального прокурора України та ін- ших прокурорів. 2. Принцип вертикальної підпорядкованості прокурорів та їх не- залежності від місцевих органів. Адвокатура в Україні Розповідь учителя Адвокатура — добровільне професійне громадське об’єднання, покликане сприяти захисту прав, свобод громадян та представляти законні інтереси фізичних і юридичних осіб, надавати їм іншу юри- дичну допомогу. 1. Види діяльності адвоката: • Представництво інтересів фізичних та юридичних осіб у су- ді та правоохоронних органах; • складання заяв, скарг, інших документів; • надання консультацій з різних юридичних питань; • ведення адвокатом переговорів від імені клієнта.
- 98. 98 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас 2. Правові норми, які забезпечують захист прав людини: • Право громадянина, якого підозрюють або звинувачують у правопорушенні, на допомогу адвоката; • право на зустріч з адвокатом до першого допиту; • право на спілкування з адвокатом наодинці та без обмежен- ня часу; • право доручити адвокату представляти свої інтереси в будь- яких органах. V. Закріплення вивченого матеріалу Навести життєві ситуації, коли було порушено ті чи інші права, і визначити, який суд повинен розглядати повинен розглядати справу. Вправа «Семафор» Визначення правоохоронних та правозахисних органів, до яких належить звернутися у таких ситуаціях: 1. Вас незаконно, на вашу думку, затримано міліцією, яка при цьому припустилася порушень закону. 2. Проти вашого приятеля висунуто звинувачення у скоєнні зло- чину. 3. Ви стали свідком зіткнення автомобілів, внаслідок якого по- страждали люди. VІ. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Опрацювати розділи VII, VIII, XII Конституції України. 2. Випереджальне завдання: подготувати повідомлення про фі- нансову систему в Україні. Урок 22 Фінансове право Мета: ознайомити учнів із змістом понять «фінансове право», «джерела фінансового права», «фінансова дисципліна»; ознайоми- ти з фінансовою системою України; виховувати в учнів повагу до законодавства. Тип уроку: засвоєння нових знань. Основні поняття: фінансове право, джерела фінансового права, фінансова система, податок, бюджетна система.
- 99. 99Частина третя. Основипублічного права України Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів План уроку На мультимедійній дошці вчитель пропонує учням план уроку: 1. Що таке фінансове право? 2. Джерела фінансового права. 3. Система оподаткування. ІІІ. Вивчення нового матеріалу У ч и т е л ь. В умовах ринкової економіки зростає роль і акту- альність фінансового права. Це пояснюється необхідністю постій- ного вдосконалення фінансової діяльності як членів суспільства, так і власне держави, спрямуванням цієї діяльності на захист на- ціональних інтересів країни та кожного її громадянина й суспіль- ства в цілому. Фінансове право — це галузь права, яка регулює суспільні від- носини в галузі мобілізації, розподілу й використання державних фінансових засобів. Це сукупність правових норм, призначених для врегулювання суспільних відносин, що виникають між держа- вою, юридичними та фізичними особами. Фінансове право регулює виключно відносини, які виникають у фінансовій діяльності держави: складання, затвердження, вико- нання бюджету, збір платежів і податків, державне фінансування й кредитування, регулювання грошової й валютної системи та ін- ше. Грошові відносини між фізичними та юридичними особами, наприклад, відносини в банківській сфері, регулюються іншими галузями права. Фінансове законодавство України — це сукупність нормативно- правових актів, що містять норми фінансового права. До їх числа можна віднести: Бюджетний Кодекс України (22.06.2001), Закон України «Про систему оподаткування» (18.02.1997), Декрет Кабі- нету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (26.12.1992 з подальшими змінами), Декрет Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» (1993) та інші нормативно-правові акти. Фінансова система включає сукупність економічних відносин між людьми, підприємствами, державою, які вибудовуються в про- цесі створення, розподілу та використання грошових фондів.
- 100. 100 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас Серед доходів сучасної людини слід назвати, перш за все, заро- бітну платню, доходи від підприємницької діяльності, відсотки з банківських рахунків, пенсії, матеріальну допомогу, стипендії, житлові субсидії тощо. Іншою проблемою фінансового права є витрати на їжу, одежу, платню за комунально-житлові послуги, дитячі садки, за навчання у ВНЗ. Фінансові відносини характеризуються постійним рухом гро- шових потоків. Чи можете ви навести приклади цих потоків? (Учні наводять власні приклади.) Отже, як бачимо, інвестиції, кредити, грошові виплати чи витрати людини або держави регулюються фі- нансовим правом. Серед витрат держави слід назвати витрати, які необхідні на здійснення державних функцій й утримання державного апарату. Ці фінансові засоби формуються в основному з доходів держави, а вони, у свою чергу, значною мірою складаються з податкових над- ходжень до бюджету. Тому сьогодні ми розглянемо уважно систему оподаткування в цілому й конкретно в Україні. Виступи учнів Учні, які отримали випереджальне завдання «Фінансова систе- ма України», презентують результати своєї роботи. Бесіда 1. Як ви би визначили термін «податок»? 2. Хто, на вашу думку, може бути визнаним як платник податків? 3. Чи знаєте ви будь-які види податків? Робота зі словником правознавчих термінів Записати визначення понять: «фінансове право», «джерела фі- нансового права», «податок». Робота з нормативно-правовими актами За допомогою комп’ютерної програми учні шукають докумен- ти, які належать до фінансового права, опрацьовують Закон Украї- ни «Про систему оподаткування», Декрет Кабінету Міністрів «Про прибутковий податок з громадян» (26.12.1992), Бюджетний Ко- декс України тощо. ІV. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Скласти перелік нормативно-правових актів з фінансового пра- ва для районних та обласних органів виконавчої влади.
- 101. 101Частина третя. Основипублічного права України 3. Підготувати проекти за темами: • «Система оподаткування в Україні»; • «Платники податків»; • «Об’єкти оподаткування». Урок 23 Адміністративне право Мета: ознайомити учнів з поняттям «адміністративне право», видами адміністративних правопорушень та стягненнями, які за- стосовуються за їх скоєння, визначити особливості адміністратив- ної відповідальності неповнолітніх. Тип уроку: засвоєння нового матеріалу. Основні поняття: адміністративне право, джерела адміністра- тивного права, адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення: попередження, штраф, оплатне вилучення предмета правопорушення, конфіскація, позбавлення спеціального права, виправні роботи, адміністративний арешт, видворення з України, адміністративна відповідальність неповнолітніх. Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Вивчення нового матеріалу Поняття та джерела адміністративного права Адміністративне право — сукупність норм права, які регулю- ють відносини в галузі державного управління. Розповідь вчителя з елементами бесіди 1. Які ви знаєте органи державної влади? 2. Які функції вони виконують? Види відносин, які регулюються нормами адміністративного права: 1. Відносини між державними органами, підпорядкованими один одному. 2. Відносини між державними органами, які не мають безпосеред- нього підпорядкування один одному. 3. Відносини між державними органами та установами, організа- ціями, які їм підпорядковані. 4. Відносини між державними органами та іншими установами, підприємствами, громадськими організаціями, громадянами.
- 102. 102 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас Запитання учням Наведіть приклади різних видів адміністративних відносин.• Учитель коригує їх відповіді або (у разі потреби) допомагає учням навідними запитаннями. Особливості адміністративних відносин: 1. Можливість застосування примусу. 2. Нерівність сторін в окремих випадках. Поняття та види адміністративних правопорушень Запитання учням Що спільного у цих ситуаціях? 1. Юнак не придбав квиток в електричці або автобусі. 2. Дівчина перейшла вулицю на червоне світло світлофора. 3. Група підлітків брутально поводилася на вулиці. 4. Чоловік перебуває з мисливською рушницею в заповіднику. Коментар вчителя. Усі дії є правопорушенням; в усіх випад- ках мали місце адміністративні правопорушення. Адміністративні стягнення. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності Розповідь вчителя 1. Вік притягнення до адміністративної відповідальності (16 років). 2. Відповідальність батьків за виховання учнів, за правопорушен- ня особами, які не досягли 16 років. 3. Види адміністративних стягнень (штраф, попередження, по- збавлення спеціального права, конфіскація, оплатне вилучен- ня, виправні роботи, адміністративний арешт). 4. Особи, які мають право накладати адміністративні стягнення (співробітники ДАІ, контролери в транспорті, суд, адміністра- тивні комісії, посадові особи різних контролюючих органів). 5. Особливості адміністративної відповідальності стягнень щодо неповнолітніх. Запитання Які стягнення, на вашу думку, повинен накласти виключно• суд? Свою думку обґрунтуйте. Коментар вчителя. Тільки суд може призначити арешт та ви- правні роботи, які найбільше обмежують права людини, тому по- трібен найбільш ретельний розгляд та забезпечення можливостей захисту; виключно судовий порядок конфіскації встановлений Конституцією.
- 103. 103Частина третя. Основипублічного права України ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу Робота в малих групах (аналіз ситуацій) Проаналізуйте запропоновану ситуацію і визначте, чи скоєно адміністративне правопорушення і кого може бути притягнуто до відповідальності. 1. Батьки з сином (9 років), прямуючи до театру, пізно увечері пере- йшли вулицю у невстановленому місті, неподалік від підземного пішохідного переходу. Коли їх зупинили співробітники міліції, вони пояснили, що пішли вони через дорогу у місці, де немає пе- реходу, тому що поблизу не було машин і взагалі рух вночі майже припиняється. (Наявне правопорушення — порушення правил дорожнього руху, до відповідальності можуть бути притягнуті обидва дорослих пішоходи, дитина відповідальності не несе. Від- сутність автомашин не впливає на оцінку дій порушників.) 2. Група підлітків, гуляючи вулицею, гучно співала пісні, лаяла- ся, на зауваження перехожих не реагувала або реагувала лай- кою. Після затримання їх нарядом міліції виявилося, що двом із затриманих 14 років, одному — 15, а двом — 17 років. (Мало місце правопорушення — дрібне хуліганство, але до відпові- дальності можуть притягнути лише двох підлітків, які досяг ли 16 років. Також можуть притягнути до відповідальності батьків інших підлітків за неналежне виконання обов’язків щодо виховання дітей.) 3. Десятикласник, якому виповнилося 16 років, протягом півро- ку відмовлявся отримувати паспорт громадянина України. При цьому він посилався на відсутність потреби в отриманні доку- мента та бажання отримати громадянство іншої держави (хоча він не може пояснити, на громадянство якої держави він має право). (Підліток порушує вимоги законодавства, має місце правопорушення — проживання без паспорта, хлопець може бути притягнутий до відповідальності.) ІV. Домашнє завдання Опрацювати відповідний матеріал підручника. Урок 24 Екологічне право Мета: ознайомити учнів із поняттям екологічного права, його джерелами; розкрити принципи та об’єкти екологічної охорони,
- 104. 104 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас екологічної безпеки та познайомити зі способами її забезпечення; виховувати у старшокласників відповідальність за збереження та охорону навколишнього середовища, виховувати екологічну куль- туру. Тип уроку: засвоєння нового матеріалу. Основні поняття: екологічне право, джерела екологічного пра- ва, природні ресурси, екологічна безпека, Червона книга України Епіграф: Все, на що людина має право, дозволено, але не на все, що дозволено, вона має право. (М. М. Коркунов) Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів Бесіда з учнями 1. Скажіть, як ви розумієте висловлювання М. М. Коркунова. 2. Як, на вашу думку, воно пов’язане з темою нашого уроку? 3. Назвіть основні права громадян України, що гарантуються Основним Законом. (Учні наводять статті Конституції, в тому числі ст. 50.) 4. А які обов’язки у зв’язку із гарантією ст. 50 покладає на себе держава (див. ст. 16 Конституції України)? ІІІ. Вивчення нового матеріалу Розповідь учителя про екологічну ситуацію в Україні. Протягом останнього десятиліття в Україні відбувається про- цес формування системи екологічного законодавства. За цей період прийнято низку основних нормативно-правових актів, які регулю- ють майже всі аспекти охорони навколишнього природного серед- овища і використання природних ресурсів. Правові засади еколо- гічної політики закладено в Конституції України, яка визначає обов’язком держави забезпечення екологічної безпеки й підтри- мання екологічної рівноваги на території України, а також гаран- тує громадянам право на безпечне життя і здоров’я. Підґрунтям екологічних правовідносин виступають норми екологічного зако- нодавства, які регулюють Закон України «Про охорону навколиш- нього природного середовища», а також розроблені відповідно до нього Земельний, Водний, Лісовий кодекси, Кодекс про надра та низка інших Законів і підзаконних нормативних актів. Проте дек
- 105. 105Частина третя. Основипублічного права України ларативний характер окремих норм, відсилання до підзаконних актів свідчать про потребу подальшого розвитку і вдосконалення даного законодавства. Необхідно зазначити, що деякі з екологічних прав, які знайшли своє закріплення в законодавстві, за своєю природою належать са- ме до природних прав людини. Це — право на життя; право на без- печне для життя та здоров’я довкілля; право на відновлення психо- фізіологічних живих сил організму шляхом взаємодії з природою; право на задоволення матеріальних та духовних інтересів шляхом використання як окремих елементів, їх комплексів, так і всієї еко- системи в цілому. Таким чином, із змісту природних екологічних прав також можна виділити основні первинні еколого-правові ідеї усієї галузі права. Ст. 4 Закону України про охорону навколишнього середовища говорить про право власності на природні ресурси. «Природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природ- ними багатствами республіки. У державній власності перебувають всі землі України, за винят- ком земель, переданих у колективну і приватну власність. Повновладдя народу України в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів реа- лізується на основі Конституції України як безпосередньо, шляхом проведення референдумів, так і через республіканські органи дер- жавної влади відповідно до законодавства України. Від імені народу України право розпоряджатися природними ресурсами здійснює Верховна Рада України. Об’єктом права влас- ності на природні ресурси є власне природні ресурси, тобто земель- ні надра та багатства. Державне управління у сфері використання навколишнього природного середовища здійснюється суб’єктами права власності на природні ресурси, зокрема Верховною Радою України, Кабіне- том Міністрів України, Верховною Радою та Урядом Автономної Республіки Крим, місцевими Радами народних депутатів та вико- навчими органами, а також спеціально уповноваженими на те дер- жавними органами і громадськими організаціями. Кожний із за- значених органів здійснює управління в межах своєї компетенції та притаманними йому методами. Вищі органи державної влади й управління приймають закони, постанови, інші правові акти, спрямовані на забезпечення раціо- нального використання природних ресурсів».
- 106. 106 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас Екологічна безпека — це такий стан навколишнього природно- го середовища, за якого вживаються запобіжні заходи щодо уник- нення ризику погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров’я людей. Гарантіями екологічної безпеки для громадян України є широ- кий комплекс взаємопов’язаних політичних, економічних, техніч- них, організаційних, виховних, правових та інших заходів. Першочерговими заходами в досягненні екологічної безпеки є: а) зменшення до мінімуму рівня радіаційного забруднення; б) захист і збереження від забруднення, виснаження й раціональ- ного використання земельних ресурсів; в) захист від забруднення повітряного басейну; г) захист від забруднення, засмічення й виснаження вод, у тому числі підземних; д) захист і відтворення лісів; е) піднесення екологічного значення природнозаповідного фонду; є) знешкодження, утилізація й поховання промислових, побуто- вих відходів; ж) розвиток системи екологічної освіти й виховання. Важливою гарантією екологічної безпеки є додержання еколо- гічних вимог у промисловості, будівництві, на транспорті, у сіль- ському господарстві, при проведенні наукових досліджень, а також при розміщенні й розвитку населених пунктів. Підприємства,установий організації,діяльністьякихпов’язана зі шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, неза- лежно від часу введення їх у дію, мають бути обладнані спорудами, обладнанням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речо- вин та за характеристиками шкідливих факторів. Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об’єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі дотримання всіх екологічних вимог і не вжито заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію. Підприємства, установи, організації та громадяни мають вжи- вати ефективних заходів щодо зменшення обсягів утворення, зне- шкодження, переробки, безпечного складування та поховання по- бутових та інших відходів. Складання, зберігання або розміщення відходів дозволяється за наявності спеціального дозволу на визна- чених місцевими Радами народних депутатів територіях, у межах визначених ними лімітів з додержанням санітарних і екологічних
- 107. 107Частина третя. Основипублічного права України норм та способом, який забезпечував би можливість їх подальшого господарського використання, безпеку для навколишнього при- родного середовища та здоров’я людей. Певні екологічні вимоги встановлено і для транспортних засо- бів. Підприємства, установи та організації, що здійснюють проек- тування, виробництво, експлуатацію та обслуговування автомобі- лів , літаків, суден, інших засобів для пересування, виробництва і постачання пального, зобов’язані розробляти заходи і щодо зни- ження токсичності та знешкодження речовин, що містяться у ви- кидах і скидах трансзасобів. Необхідно переходити на менш ток- сичні види енергії й палива, дотримуючись режиму експлуатації транспортних засобів, уживати інших заходів, спрямованих на за- побігання й зменшення шкідливих викидів в навколишнє природ- не середовище. Виробництво й експлуатація транспортних та інших засобів для пересування, у викидах і скидах яких вміст забруднюючих ре- човин перевищує встановлені нормативи, не допускається. На особливу увагу заслуговує додержання екологічних вимог у сільському господарстві. Перехід на промислові технології виро- щування сільськогосподарських культур зумовив широке вико- ристання хімічних засобів боротьби зі шкідниками, хворобами рос- лин і бур’янами. Суть хімічного методу боротьби полягає в тому, що проти шкідливих організмів застосовують різні хімічні речови- ни, так звані пестициди. У зв’язку з постійним розширенням асортименту, збільшенням кількості пестицидів, що використовуються у боротьбі зі шкідли- вими для рослин організмами, виникає небезпека забруднення на- вколишнього природного середовища, передусім земель. До орга- нізмулюдинипестицидиможутьпотраплятичерезорганидихання, травлення, шкіряний покрив. І це треба мати на увазі тим, хто їх використовує: на сільськогосподарські угіддя, навколишнє серед- овище в цілому впливають і мінеральні добрива, особливо в разі тривалого їх внесення у ґрунт великими дозами. Нерідко негативні наслідки від використання мінеральних добрив обумовлені не влас- не добривами, а тими помилками, які допускаються в технологіях їх виробництва, зберігання, транспортування й застосування. Особливо небезпечними є недбалість і неграмотність під час збе- рігання й застосування мінеральних добрив й отрутохімікатів. До- сить часто ці засоби зберігаються в непристосованих приміщеннях або ще гірше — просто неба. Під час злив та дощів вони потрапля- ють до річок і озер, їх розносить вітер, що призводить до забруднення
- 108. 108 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас ґрунтів, вод, атмосферного повітря і, як наслідок, — до погіршення стану здоров’я людей. Для запобігання цим явищам необхідно, щоб на повну потуж- ність запрацював Закон України «Про пестициди й агрохімікати» від 2 березня 1995 р., який регулює правові відносини, пов’язані із безпечним для здоров’я людини і навколишнього природного се- редовища застосуванням пестицидів та агрохімікатів. Вимоги до охорони навколишнього природного середовища, ра- ціонального використання й відтворення природних ресурсів та за- безпечення екологічної безпеки обов’язково повинні враховувати- ся при проведенні фундаментальних та прикладних наукових, науково-дослідницьких і дослідницько-конструкторських робіт. Забороняється впровадження відкриттів, винаходів, застосу- вання нової техніки, імпортного устаткування, технологічних сис- тем, якщо вони не відповідають вимогам екологічної безпеки. У разі порушення установлених вимог така діяльність призупи- няється уповноваженими на те державними органами, а винні осо- би притягуються до відповідальності. Екологічні вимоги передбачені і для розміщення та розвитку на- селених пунктів. Планування, розміщення, забудова і розвиток на- селених пунктів здійснюються за рішенням місцевих Рад народних депутатівз урахуваннямекологічноїмісткостітериторій,додержанням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, раціо- нального використання природних ресурсів та екологічної безпеки. У разі використання природних ресурсів необхідно дотримува- тися таких екологічних вимог: а) раціонально й економно використовувати природні ресурси на основі широкого застосування новітніх технологій; б) вживати заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, ви- снаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан на- вколишнього природного середовища; в) вживати заходів щодо відтворення відновлювальних природ- них ресурсів. Виступи учнів Учні виступають з доповненнями. Робота з нормативно-правовими документами Вивчення документів з екологічного права: • Конституція України; • ЗаконУкраїни«Прозахистнавколишньогосвіту»(25.06.1991 р. із змінами та доповненнями); • Закон України «Про Червону книгу України» (07.02.2002 р.).
- 109. 109Частина третя. Основипублічного права України Аналіз статей Червоної книги України 1. Які рослини й тварини занесені до Червоної книги України? 2. Які механізми захисту цих рослин і тварин пропонує держава? Диспут «Як захистити природу?» Клас поділяється на «юристів», «екологів» та «робітників ви- конкому». Учням пропонується завдання: розробити механізми за- хисту природи. «Юристи» створюють новий закон про захист при- родних ресурсів, «екологи» розробляють план заходів щодо екологічної безпеки в Україні, «робітники виконкому» — план впровадження екологічних заходів за місцем проживання. IV. Підсумки уроку Учні роблять самостійні висновки щодо актуальності питання, вивченого на уроці. V. Домашнє завдання Написати екологічний проект «Як зберегти природу?». Урок 25 Кримінальне право. Поняття та ознаки злочину Мета: сформувати поняття про кримінальне право, поняття та ознаки злочину, ознайомити учнів з джерелами кримінального права, показати на практичних вправах реалізацію кримінальних правових відносин, пояснити сутність поняття «суб’єкт злочину»; виховувати повагу до закону. Тип уроку: засвоєння нового матеріалу. Основні поняття: кримінальне право, джерела кримінального права, злочин, склад злочину, види злочинів, стадії скоєння зло- чину, стан неосудності, співучасть у злочині. Епіграф: Право верховної влади карати за злочини базується на необхідності захищати довірене їй суспільне благо від узурпації йо- го приватними особами. (Чезаре Беккаріа) Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів Бесіда з учнями 1. Поясніть своє розуміння висловлювання Чезаре Беккаріа.
- 110. 110 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас 2. Пригадайте, що таке правопорушення. 3. Назвіть основні види правопорушень. 4. Які причини можуть бути для скоєння злочину? 5. Доведіть прикладами, що в нашій країні діє класичне правило: «Nullum crimen nulla poena sine lege» («Без указівок закону не- має ані злочину, ані покарання»). ІІІ. Вивчення нового матеріалу Кримінальне право Розповідь учителя Зростання злочинності в Україні, особливо організованої, на- сильницької та корисливої, що спостерігається в останні роки, ви- кликано переломним періодом розвитку України і деякими інши- ми негативними чинниками. Це ставить перед державою серйозні завдання боротьби з таким явищем. Необхідно домагатися припи- нення зростання злочинності, а потім і її суттєвого скорочення. З цією метою вживаються політичні, економічні, організаційні, за- конодавчі та інші заходи. Юридичною базою боротьби зі злочинніс- тю є кримінальне законодавство. Щоб це законодавство було досить ефективним, необхідно правильно його застосовувати. Однак для цього слід ґрунтовно вивчати це законодавство, з тим щоб добре знати й застосовувати в практичній діяльності його норми. Розпо- чинаючи його вивчення, треба мати на увазі, що поняття «кримі- нальне право» вживається у двох значеннях, а саме: 1) кримінальне право — це галузь права (одна із галузей — кримі- нальне законодавство). Звідси кримінальним правом іменують закони, тобто нормативні акти, в яких містяться положення ці- єї галузі права; 2) проте під кримінальним правом розуміють також науку кримі- нального права, тобто теорію кримінального права, наукову дисципліну, доктрину. Розглянемо спочатку кримінальне право як галузь права. Кримінальне право як самостійна, окрема галузь права має низку як загальних для всіх галузей права ознак, так і специфічних, харак- терних тільки для неї. Виходячи з цього, кримінальне право: 1) являє собою систему (сукупність) юридичних норм (правил по- ведінки), встановлених у суспільстві. Норми кримінального права — це узагальнені правила, що охоплюють безліч відпо- відних життєвих ситуацій, індивідуальних випадків. Так, нор- ми про відповідальність за умисне вбивство передбачають всі можливі в реальному житті конкретні випадки вбивств, як би
- 111. 111Частина третя. Основипублічного права України вони одне від одного не відрізнялися. Норми кримінального права загальної дії, крім того, є загальнообов’язковими до ви- конання, маючи тим самим ознаку загальнообов’язкової норма- тивності. Ці норми здебільшого виступають як норми-заборони. Вони забороняють певні вчинки людей, а саме — злочинні дії або злочинну бездіяльність під загрозою вживання за їх вчи- нення особливих примусових заходів — кримінального пока- рання; 2) його норми (правила поведінки) встановлюються лише вищими органами законодавчої влади й закріплюються у відповідних законах. Це так зване позитивне, або чинне, право. Саме тому кримінальне право має формальну визначеність — воно точно фіксує в законах у гранично формалізованому вигляді в пись- мовій формі ознаки злочинів і покарань за них, тобто вимоги, що висуваються до поведінки людей, межі та умови їх вчинків, наслідки протизаконних дій або бездіяльності. Слід спеціально відмітити, що формальна визначеність кримінального права — це не тільки гарантія законності та однаковості застосування його норм, а й одне з невід’ємних прав людини. Визначеність правових приписів, фіксуючи межу між злочинною і незлочин- ною поведінкою, чітко визначає тим самим можливість людини здійснювати свої права і свободи відповідно до закону, чітко уявляти, що дозволено, а що заборонено кримінальним зако- ном. Відповідно до Конституції України кримінальні закони вида- ються лише Верховною Радою України. Ніякі інші державні органи або посадові особи (навіть Президент України) не право- мочні видавати норми кримінального права. За цією ознакою кримінальне право відрізняється від інших галузей права (на- приклад, норми цивільного права можуть встановлюватися урядом, норми адміністративного права — навіть органами вла- ди на місцях). Отже, кримінальне право знаходить своє вира- ження тільки в законах. Відтак, основним джерелом кримі- нального права є кримінальний закон; 3) має свій предмет і метод правового регулювання. Норми кримі- нального права встановлюють, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання підлягають застосуванню до осіб, що скоїли ці злочини (ч. 2 ст. 1 Кримінального кодексу Украї- ни). Злочин і покарання — це ті суспільні явища, що визнача- ються нормами кримінального права. Саме відносини, що ви- никають у зв’язку зі скоєнням злочину і застосуванням за це
- 112. 112 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас певних покарань, і становлять предмет кримінального права. Оскільки злочини мають підвищену суспільну небезпечність для суспільних відносин, що склалися в Україні, і правопоряд- ку, держава застосовує за їх скоєння й найбільш гострі приму- сові заходи — кримінальні покарання. Застосування покаран- ня — це метод правового регулювання відносин, що виникають у зв’язку зі скоєнням злочину. У покаранні, що призначається судом від імені держави за ско- єний злочин як санкція за порушення кримінально-правової забо- рони, передбачена в законі, проявляється і така властивість кримі- нального права, як його державна забезпеченість. Отже, необхідно зазначити, що кримінальне право як система норм (законів) має такі ознаки: загальнообов’язкову норматив- ність, формальну визначеність і державну забезпеченість, а також властиві йому предмет і метод правового регулювання. Ці ознаки, притаманні праву взагалі, стосовно кримінального права виступа- ють дуже чітко і своєрідно, відображуючи особливості цієї галузі права. Таким чином, кримінальне право як галузь права — це сис- тема, сукупність юридичних норм (а по суті — законів), прийнятих Верховною Радою України, що встановлюють, які суспільно небез- печні діяння є злочинами і які покарання підлягають застосуван- ню до осіб, що їх скоїли. У цьому визначенні містяться основні ознаки кримінального права, що відрізняють його від інших галузей права. Звичайно, кримінальне право передбачає підстави, умови кримінальної від- повідальності, випадки звільнення від кримінальної відповідаль- ності і покарання, звільнення від відбування вже призначеного по- карання, погашення і зняття судимості. Однак усі ці норми і відносини, що ними врегульовані, підкоряються загальним, ви- хідним інститутам кримінального права — злочину й покаранню, визначаються ними. Значення цих понять, їх ключова роль на- стільки великі, що навіть найменування цієї галузі права в бага- тьох мовах, у тому числі українській, пов’язується з ними. Кримі- нальне право походить від латинського терміна crimen — злочин. В українській мові іноді цю галузь права називають «карним пра- вом («кара» — це покарання). Також і відповідний кодекс назива- ють Кримінальним кодексом (Кодексом про злочини) чи Карним кодексом (Кодексом про покарання). Поняття та ознаки злочину Злочин, як і будь-яке інше правопорушення, є вчинком люди- ни. Саме тому йому притаманні всі ті об’єктивні та суб’єктивні
- 113. 113Частина третя. Основипублічного права України особливості, що характеризують поведінку людини: фізичні влас- тивості — той чи інший рух або утримання від нього, використання фізичних, хімічних, біологічних та інших закономірностей навко- лишнього світу; психологічні властивості — вияв свідомості і волі, певна мотивація поведінки, її цілеспрямованість. Але, на відміну від інших вчинків людини, злочин за своєю со- ціальною сутністю є посяганням на ті відносини, що склалися в суспільстві, відображають його найбільш важливі інтереси, вна- слідок чого охороняються законом про кримінальну відповідаль- ність. Злочин завжди суперечить основним потребам та інтересам суспільного розвитку. А оскільки саме об’єктивні закономірності розвитку суспільства, його потреби та інтереси виступають крите- рієм, мірилом цінності чи антицінності людської поведінки, відпо- відності чи невідповідності її цим потребам та інтересам, злочин завжди є антисоціальною поведінкою. При цьому, оскільки інте реси й потреби суспільства постійно розвиваються, відповідно змі- нюється на певному етапі суспільного розвитку й оцінка поведінки людини як антисоціальної, злочинної. Тому поняття злочину не може бути незмінним: воно завжди повинне відповідати конкрет- ному етапу розвитку суспільства, потребам та інтересам, притаман- ним саме цьому етапу. Це дозволяє зробити два висновки: 1) поняття злочину залежить від соціально-економічних відно- син, що існують на певному етапі розвитку суспільства, і тому є історично змінюваним; 2) визнання певної поведінки людини злочином (криміналізація діяння) чи виключення її з кола злочинних (декриміналізація діяння) є безперервним процесом оцінки відповідності чи невід- повідності цієї поведінки суспільному розвитку. Поняття злочину в кримінальному праві є універсальною і фун- даментальною категорією: воно лежить в основі змісту всіх кримінально-правових інститутів. Саме тому визначенню цього по- няття в кримінальному праві надавалося й надається великого зна- чення. В історії кримінального права поняття злочину визначалося по- різному. Залежно від того, чому надавалось більшого значення — соціальній чи правовій характеристиці злочину, — можна виокре- мити три визначення цього поняття: формальне, матеріальне і формально-матеріальне. Формальне визначення відображає юридичну природу, юридичні ознаки злочину: злочином визнається таке діяння, яке
- 114. 114 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас передбачається законом як кримінально каране (злочинним є те, що каране, або злочинним є те, що передбачене кримінальним за- коном). Матеріальне визначення вирізняє лише соціальну сут- ність злочину, суперечність його певним соціальним цінностям (злочин — суспільно небезпечне діяння). Формально-матеріальне визначення поєднує в собі соціальну та юридичну характеристику злочину (злочин — суспільно небезпечне й передбачене кримі- нальним законом діяння). Якщо поставити питання про те, яке з цих визначень є більш обґрунтованим, більш цінним, то насам- перед необхідно мати на увазі, що будь-яке визначення того чи ін- шого поняття тільки тоді може виконувати свої функції, коли во- но максимально точно й вичерпно відображає істотні, типові ознаки певного діяння, явища. У цьому розумінні формально- матеріальне визначення має перевагу — воно дозволяє відповісти не лише на питання, які діяння закон визнає злочином, але й на питання, чому закон визнає їх злочинами, що в сукупності відби- ває соціальну і правову природу, суть злочину. КК України дає саме таке визначення. Стаття 11 встановлює: «Злочином є передбачене цим Кодексом суспільне небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину». Перше, що підкреслюється в цьому визначенні, — це характерис- тика злочину як діяння: дії (активної поведінки) чи бездіяльності (пасивної поведінки). Це має принципове значення. Злочин як сві- домий вольовий вчинок людини повинен бути виражений у кон- кретній дії або бездіяльності. Думки, погляди, переконання, що не здобули свого вираження в актах дії або бездіяльності, навіть якщо вони суперечать інтересам суспільства, злочином визнаватися не можуть. Разом з тим і конкретна дія або бездіяльність, позбавлена психологічної основи діяння — свідомого і вольового елементів (це, наприклад, рефлекторні, інстинктивні вчинки), не є злочином. Це й пояснює, чому в ст. 11 вказується, що злочином є лише діяння, вчинене суб’єктом злочину, яким, відповідно до ч. 1 ст. 18 КК, є фі- зична осудна особа, що скоїла злочин у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, тобто особа, що діє зі свідомістю і волею, які є достатніми для того, щоб поставити їй у вину вчинене діяння. Аналіз ч. 1 ст. 11 КК показує, що в ній чітко закріплені три ознаки злочину: суспільна небезпечність діяння, винність і перед- бачуваність діяння в законі про кримінальну відповідальність. Перші дві ознаки — суспільна небезпечність і винність — є матері- альними, що розкривають як зовнішню, так і внутрішню соціально- психологічну природу злочину. Третя — передбачення діяння
- 115. 115Частина третя. Основипублічного права України КК — формальна, що відбиває юридичну, нормативну природу зло- чину, тобто його протиправність. Разом з тим аналіз ч. 2 ст. 1, яка визначає завдання Кримінального кодексу, дозволяє стверджува- ти, що передбачуваність діяння в КК одночасно означає й обов’язкову караність його за цим Кодексом. Частина 2 ст. 1 вка- зує, що для здійснення завдання захисту суспільних відносин від злочинних посягань кодекс визначає, «які суспільно небезпечні ді- яння є злочинами та які покарання застосовуються щодо осіб, що їх скоїли». У цій нормі чітко відбивається нерозривний зв’язок кримінальної протиправності та кримінальної караності в характе- ристиці злочину. Саме тому в науці кримінального права панує думка про наявність чотирьох обов’язкових ознак злочину: сус- пільної небезпечності, винності, протиправності й караності. З ура- хуванням цих ознак можна дати наукове визначення поняття злочину: злочином визнається суспільне небезпечне, винне, проти- правне й кримінально каране діяння (дія чи бездіяльність), вчине- не суб’єктом злочину. Кожна з цих ознак злочину відображає його різні істотні властивості, має свій зміст. Суспільна небезпечність як матеріальна ознака злочину поля- гає в тому, що діяння або завдає шкоди відносинам, які охороня- ються кримінальним законом, або містить у собі реальну можли- вість заподіяння такої шкоди. Це — об’єктивна властивість злочину, реальне порушення відносин, що склалися в суспільстві. Виникнення, зміна, втрата суспільної небезпечності діяння зумов- лені об’єктивними закономірностями суспільного розвитку, нероз- ривним зв’язком з тими соціально-економічними процесами, що відбуваються в суспільстві. У частині 1 ст. 11 КК суспільна небез- печність як обов’язкова ознака злочину тільки називається, її зміс- ту закон не розкриває. Між тим порівняльний аналіз різних видів правопорушень (адміністративних, дисциплінарних тощо) свід- чить, що їх суспільна небезпечність не рівнозначна суспільній не- безпечності злочину: суспільна небезпечність злочину як виду пра- вопорушення є значно більшою. Не тотожні за своєю небезпечністю й різні злочини. Достатньо порівняти вбивство і крадіжку. Оцінка суспільної небезпечності діяння як ознаки злочину здій- снюється на двох рівнях: • по-перше, на законодавчому, коли законодавець криміналізує суспільно небезпечне діяння; • по-друге, на правозастосовному, коли орган дізнання, слідчий, прокурор, суддя оцінюють суспільну небезпечність скоєного злочину.
- 116. 116 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас Тому суспільна небезпечність належить до оціночних понять. Критерієм оцінювання суспільної небезпечності, її ступеня висту- пають об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочину: об’єкт, на який посягає злочин, наслідки, спосіб скоєння злочину, форма вини, мо- тив і мета тощо. Тільки оцінка всієї їх сукупності може розкрити об’єктивну, реальну небезпечність злочину — його тяжкість. Зна- чення суспільної небезпечності як матеріальної ознаки злочину по- лягає в тому, що вона: • по-перше, є основним об’єктивним критерієм визнання діяння злочином, його криміналізації; • по-друге, дозволяє дати класифікацію злочинів за ступенем тяжкості; • по-третє, визначає межу між злочином та іншими правопору- шеннями; • по-четверте, є однією із загальних засад індивідуалізації кримі- нальної відповідальності й покарання (п. 3 ч. 1 ст. 65 КК). Другою обов’язковою ознакою злочину, що виражає його вну- трішній психологічний зміст, є винність. У цій ознаці відбивається найважливіший принцип кримінального права — принцип суб’єктивного ставлення, тобто відповідальності тільки за наявнос- ті вини, що випливає зі ст. 62 Конституції України. Частина 2 ст. 2 КК закріпила цей принцип, указавши, що особа вважається невинуватою у скоєнні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в закон- ному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, закон про кримінальну відповідальність виключає об’єктивне ставлення, тобто відповідальність за шкоду, заподіяну за відсутності вини. Вина, відповідно до ст. 23 КК, — це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або через необережність. Злочин являє собою єдність об’єктивного та суб’єктивного: ді- яння і психічного (свідомого і вольового) ставлення до нього. Як діяння не може бути розкрите поза зв’язком з психічним ставлен- ням особи до нього, так і зміст психічного ставлення (вини) не може бути визначений поза зв’язком з характером діяння: об’єктом, на який вона посягає, способом, наслідками та іншими його об’єктивними ознаками. Вина значною мірою визначає характер діяння і ступінь його тяжкості та є важливим критерієм визнання його злочином. Обов’язковою ознакою злочину є також його протиправність. Протиправність як формальна ознака злочину означає передба-
- 117. 117Частина третя. Основипублічного права України чення його в кримінальному законі. Кримінальна протиправ- ність тісно пов’язана із суспільною небезпечністю: вона є суб’єктивним вираженням об’єктивної, реальної небезпечності діяння для суспільних відносин, її законодавчої оцінки. Тому кримінальна протиправність — це юридична, правова оцінка суспільної небезпечності, закріплена в законі. Саме суспільна небезпечність, її ступінь визначає об’єктивні межі протиправнос- ті. За цими межами питання про криміналізацію діяння поста- вати не може. Виділення законом кримінальної протиправності як обов’язкової ознаки злочину являє собою конкретне виражен- ня принципу законності в кримінальному праві: кримінальній відповідальності й покаранню підлягає лише особа, що вчинила таке суспільне небезпечне діяння, яке передбачено законом як злочин. Кримінальний закон дає вичерпний перелік злочинів. Якщо навіть діяння становить небезпеку для суспільства, але не передбачене законом про кримінальну відповідальність, воно не може розглядатися як злочин. Звідси випливає найважливіше положення про неможливість застосування кримінального закону за аналогією до діяння, що прямо в ньому не передбачене. Частина 4 ст. 3 КК прямо вказує, що застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогі- єю забороняється. Слідзазначити,щокримінальнікодексиУкраїни1922 і 1927 ро- ків допускали аналогію закону, яка означала, що в разі відсутності в Кримінальному кодексі вказівок на окремі види злочинів пока- рання застосовується за тими статтями КК, що передбачають най- більш схожі за важливістю і характером злочини, з урахуванням правил Загальної частини. Введення в ці роки аналогії мало усуну- ти прогалини в кримінальному законі, що пояснювалося неможли- вістю передбачити в тих умовах у КК вичерпний перелік злочинів. Хоча аналогія в перших КК й обмежувалася певною мірою обов’язковим встановленням схожості діянь (вчиненого і передба- ченого кримінальним законом) за об’єктивними ознаками, вона відкривала простір для суб’єктивного розсуду правозастосовчих органів в оцінці діяння як злочину і, зрештою, часто призводила до порушення закону. Тому необхідність зміцнення законності вима- гала виключення аналогії з кримінального кодексу та утверджен- ня принципу: немає злочину без вказівки на те в законі. Це й було зроблено вже в ст. 7 КК України 1960 р., хоча норми, яка б прямо забороняла аналогію, у цьому кодексі не містилося. Конституція України в ч. 2 ст. 58 містить найважливіший принцип законності:
- 118. 118 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас «Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не ви- знавалися законом як правопорушення». Частина 4 ст. 3 КК ціл- ком відповідає цьому положенню Конституції України. З ознакою протиправності пов’язана четверта обов’язкова озна- ка злочину — його караність. Під караністю розуміють погрозу за- стосування покарання за злочин, що міститься в кримінально- правових санкціях. Караність за своєю сутністю випливає із суспільної небезпечності і протиправності діяння. Діяння тому і є кримінально караним, що воно суспільне небезпечне й передба- чене кримінальним законом як злочин. У той же час діяння, за яке в законі передбачено кримінальне покарання, не втрачає власти- востей злочину, якщо в конкретному випадку його вчинення за нього не буде призначене покарання (наприклад, після закінчення строків давності, за амністією й ін.). Ще в 1961 р. В. В. Сташис справедливо зазначив, що «зовсім неправильно ототожнювати ка- раність як ознаку злочину із застосуванням покарання в будь- якому випадку його вчинення. Караність слід розуміти як встанов- лення в законі за вчинення певного діяння кримінально-правової санкції, яка дає можливість застосування в належних випадках (а не завжди) покарання». З урахуванням викладеного, підкреслюючи єдність ознак зло- чину, можна зробити висновок, що тільки наявність сукупності розглянутих чотирьох ознак — суспільної небезпечності, винності, протиправності, караності — характеризує діяння, вчинене суб’єктом злочину, як злочин. Перегляд кінофільму «Кримінальна відповідальність неповнолітніх» Обговорення фільму. Доповнення учнів Учні виступають з електронними презентаціями. Робота з нормативно-правовими документами 1. Виписати з ККУ означення злочину, його ознаки. Проаналізу- вати ст. 1–4 на предмет дії ККУ в просторі та часі, зробити від- повідні записи у конспект. 2. Скласти перелік джерел кримінального права. Бесіда 1. Якими правовими актами України можуть бути визначені дії, що є злочинними? 2. У чому основна відмінність злочину від адміністративного про- ступку?
- 119. 119Частина третя. Основипублічного права України 3. Що складає предмет кримінального права? 4. Дайте характеристику структурі ККУ. 5. Як довести, що ККУ діє в просторі та часі? 6. Що таке злочин? 7. Назвіть ознаки злочину. 8. Які ознаки має співучасть у злочині? 9. Чому, на вашу думку, останнім часом зросла злочинність серед підлітків і дітей? 10. Які механізми подолання дитячої злочинності ви можете за- пропонувати? ІV. Домашнє завдання 1. Опрацювати конспект лекції і відповідний матеріал підруч ника. 2. Знайти в пресі повідомлення про резонансні кримінальні зло- чини та їх покарання. 3. Підготувати електронну презентацію за темами: «Кримінальна відповідальність» та «Види кримінальних покарань». Урок 26 Кримінальне право. Кримінальна відповідальність Мета: сформувати уявлення учнів про поняття, ознаки і мету кримінальної відповідальності; розкрити та охарактеризувати осо- бливості кримінальної відповідальності неповнолітніх; виховувати правову культуру, вести профілактичну роботу з підлітками щодо попередження правопорушень. Тип уроку: засвоєння нових знань. Основні поняття: кримінальна відповідальність, кримінальне по- карання, судимість, умовне засудження, амністія, помилування. Епіграф: Одні злочини прокладають шлях іншим. (Сенека) Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів Бесіда 1. Прокоментуйте висловлювання Сенеки. 2. Чи замислювалися ви над своїми дещо негативними проступка- ми та їх наслідками? 3. Чи доводилося вам відчувати провину за вчинене?
- 120. 120 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас ІІІ. Актуалізація знань учнів Індивідуальна практична робота Учні розв’язують правові задачі на тему «Кримінальна відпові- дальність». Фронтальне опитування 1. Якими правовими актами України можуть визначатися дії, що є злочинними? 2. У чому полягає головна різниця між адміністративним про- ступком і злочином? 3. Назвіть суб’єктів злочину. 4. Хто такі співучасники злочину? Як вони визначені в ККУ? 5. Назвіть основні ознаки злочину. IV. Вивчення нового матеріалу У ч и т е л ь. Пригадайте, з чого ми починали урок. Слова Сене- ки досить добре демонструють, що злочини — це, перш за все, сус- пільно небезпечні протиправні діяння. Вони розхитують основи суспільства, зневажають людські цінності, кривдять людську сут- ність. За кожний злочин людина має нести кримінальну відпові- дальність. Сьогодні на уроці ми опрацюємо це поняття, визначимо його мету, підстави, ознаки. Робота з поняттями Кримінальна відповідальність — це один з видів юридичної відповідальності, що встановлюється державою у кримінальному законі, накладається судом на осіб, винних у скоєнні злочину. У ч и т е л ь. Кримінальна відповідальність є ретроспективною, тобто відповідною реакцією держави на вчинене в минулому пору- шення права. Кримінальна відповідальність характеризується тим, що: 1) органи правосуддя мають визнати особу винною у скоєнні зло- чину, як наслідок — цю особу примушують виконувати нега- тивну правову роль у суспільстві та державі; 2) державна оцінка вчиненого злочину має вираження в осуді зло- чинця та його діяння в обвинувальному вироку суду; 3) вид і міра обмежень особистого (наприклад, позбавлення волі), майнового (наприклад, стягнення штрафу) або іншого характеру (наприклад, позбавлення права обіймати певні посади) обирається за встановленими межами відповідальності за скоєний злочин; 4) особа відповідає лише за реальне скоєння злочину, за який вста- новлена відповідальність у кримінальному законі.
- 121. 121Частина третя. Основипублічного права України Рольова гра «Екскурсія до інспекції у справах неповнолітніх» «Інспектор» знайомить учнів з особливостями кримінальної відповідальності неповнолітніх. Наводить приклади з реальних су- дових справ, розказує про дії служби. «Соціолог» знайомить старшокласників із сучасними та істо- ричними тенденціями щодо скоєння злочинів неповнолітніми, їх причинами та наслідками. «Психолог» розповідає про причини дитячої та підліткової зло- чинності. Характеризує психічний стан та особливості неповноліт- ніх, які схильні до протиправної поведінки. Знайомить з поняттям девіантної поведінки. Проводить психологічний тренінг. Учні-екскурсанти ставлять запитання до фахівців, наводять власні приклади, обговорюють проблеми й шукають шляхом їх розв’язання. Робота з нормативно-правовими документами Робота із ККУ. Аналіз статей 10–11. V. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Скласти конспект за статтями Кримінального кодексу України, які регулюють кримінальну відповідальність неповнолітніх. Урок 27 Повторювально-узагальнюючий урок Мета: узагальнити, систематизувати та перевірити знання учнів; вдосконалити навички використання отриманих знань на практиці. Тип уроку: узагальнення та систематизації знань. Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Перевірка знань учнів І рівень Диктант 1. Дайте визначення злочину. 2. Визначте правовий статус Президента України.
- 122. 122 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас 3. Назвіть суб’єктів законодавчої ініціативи. 4. Назвіть хоча б чотири види адміністративних стягнень. 5. Назвіть підстави для дострокового припинення повноваження Президента України. 6. Назвіть правоохоронні органи, які існують в Україні. 7. Назвіть вимоги, які висуваються до кандидата на посаду судді загального суду. 8. Із якого віку можливе притягнення до адміністративної відпо- відальності? 9. Який строк повноважень судді Конституційного Суду України? 10. Який строк повноважень Президента України? ІІ рівень 1-й варіант завдань достатнього рівня А) Завдання з класифікації органів державної влади, визначення компетенції правоохоронних органів, судів. 1. Визначте, до якої гілки влади відносяться названі органи: 1) Президент України; 2) Генеральний прокурор України; 3) Міністерство освіти та науки України; 4) Верховна Рада України; 5) Київська міська рада депутатів; 6) Одеська обласна державна адміністрація; 7) Васильківський місцевий суд; 8) Конституційний Суд України; 9) Кабінет Міністрів України; 10) Міністерство внутрішніх справ України; 11) Верховна Рада Криму; 12) Подільська районна державна адміністрація; 13) Апеляційний господарський суд. 2. Визначте, який із судів має розглядати кожну з наведеної справ: 1) справу про пограбування продовольчого магазину фірми «Інтон»; 2) справу про невідповідність Конституції рішення Верховної Ради Криму; 3) справу про несвоєчасну поставку матеріалів металургійним комбінатом машинобудівному заводу згідно з укладеною угодою; 4) справу про розлучення громадянки А. з громадянином С.; 5) справу про дотримання процедури імпічменту Президента України;
- 123. 123Частина третя. Основипублічного права України 6) справу про повернення заощаджень громадянина К. банком, який збанкрутував. 3. Визначте, до якого з державних (в тому числі правоохоронних) органів доцільно звернутися в кожному із зазначених ви падків. 1) Магазин відмовився замінити телевізор, який вийшов з ла- ду через два дні після купівлі. 2) Громадянин, повернувшись з роботи, виявив двері кварти- ри зламаними 3) Громадянка, їдучи машиною повз військову базу, помітила чоловіка, який потай фотографував літаки на базі. 4) Дівчину затримала міліція і протягом дванадцяти годин протримала в райвідділку, не пояснюючи причин затриман- ня. 5) Громадянина, на його думку, незаконно звільнили з роботи. 6) Юнаку відмовили у відстрочці від призову, на якій він напо- лягав. Б) Назвати: 1) види кримінальних покарань; 2) стадії скоєння злочину. 2-й варіант завдань достатнього рівня (теоретичні завдання) 1. Порядок прийняття законів в Україні. 2. Порядок припинення повноважень Президента України. 3. Місцеві органи виконавчої влади та їхня діяльність. 4. Конституційний Суд України. 5. Органи місцевого самоврядування в Україні. 6. Права та обов’язки міліції. 7. Суди загальної юрисдикції в Україні. 8. Верховна Рада України (склад, повноваження, організація ді- яльності). ІІІ рівень Розв’язання юридичних задач У пропонованих текстах учням пропонується знайти припуще- ні помилки та недоречності. 1. Головам постійних комісій Верховної Ради доручено підготува- ти пропозиції щодо порядку денного наступних робочих тижнів Верховної Ради. У засіданні координаційної ради Верховної Ра- ди України взяв участь Президент України, який за рішенням Верховної Ради повинен звітувати про свою роботу наступного тижня. У той же день Президент України за згодою Верховної
- 124. 124 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас Ради України призначив нових Міністра економіки, Голову На- ціонального Банку і командуючого Військово-Повітряними Си- лами України. Відповідь: 1) У Верховній Раді працюють не комісії, а комітети Верховної Ради. 2) Президент не підзвітний Верховній Раді, тому вона не може приймати рішення про його звіт. 3) Голову Національного банку призначає Верховна Рада України за поданням Президента України. 4) Для призначення міністра економіки та командуючого ВПС не потрібна згода Верховної Ради України. 2. Міністерство оборони України внесло у Верховну Раду в поряд- ку законодавчої ініціативи проект змін і доповнень до Закону України «Про Збройні Сили України». Після обговорення про- екту комісією з питань оборони та національної безпеки Верхов на Рада 15 вересня схвалила законопроект. Кабінет Міністрів 16 вересня прийняв постанову про порядок введення його в дію. Відповідно до цієї постанови закон введений у дію з 1 листопа- да. 2 жовтня закон вперше опублікований. Відповідь: 1) Міністерство оборони не має права законодавчої ініціативи. 2) У Верховній Раді працюють профільні комітети, а не комі- сії. 3) Кабінет Міністрів не приймає постанов про порядок введен- ня в дію законів, ці питання визначаються самим законом. 4) Закон має бути підписаний Президентом, про що не йдеться в інформації. 5) Закон набуває чинності після опубліковання в офіційному виданні.
- 125. 125 Частина четверта Основи приватногоправа україни Урок 28 Цивільне право Мета: розкрити поняття: цивільне право, джерела цивільного права, Цивільний кодекс України; познайомити учнів із особли- востями цивільно-правових відносин, охарактеризувати особли- вості правосуб’єктності фізичних осіб; виховувати в старшоклас- ників правову культуру та правову свідомість. Тип уроку: засвоєння нових знань. Основні поняття: цивільне право, джерела цивільного права, право власності. Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів Робота над проблемною ситуацією Прокоментуйте висловлювання С. Смайлса: «Щоб зробити з лю-• дей добрих громадян, їм слід надати можливість виявляти свої права громадян і виконувати права громадян». ІІІ. Вивчення нового матеріалу Цивільне право як галузь права Розповідь учителя Майнові відносини — це конкретні вольові економічні відноси- ни з приводу належності, використання, переходу майна та майно- вих прав. Термін «особисті права» вживається для визначення пра- ва на життя, здоров’я, честь та гідність, ім’я, ділову репутацію, авторські права. Методом цивільного права є метод рівності сторін, що передбачає горизонтальні відносини і рівність суб’єктів. Цивіль- не право — це сукупність правових норм, які регулюють на засадах юридичної рівності відносини власності, товарно-грошові відносини
- 126. 126 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас та особисті немайнові відносини за участю громадян, юридичних осіб і держави з метою більш повного задоволення матеріальних і духовних потреб суспільства. Система цивільного права — це структура, елементами якої є цивільно-правові норми та інститу- ти, розміщені в певній послідовності. До загальних частин цивіль- ного права належать поняття цивільного права як галузі законо- давства, науки, як галузі права, норми про суб’єкти та об’єкти цивільного права, угоди, представництво і довіреність, позовну давність. Особлива частина цивільного права складається з таких інститутів: право власності та інші речові права, зобов’язальне пра- во, авторське право, право на відкриття і на винаходи, спадкове право, положення про правоздатність іноземних громадян та юри- дичних осіб на території України, застосування цивільних законів іноземних держав та міжнародних договорів. Виступи учнів та подальше їх обговорення у формі бесіди* • «Цивільне законодавство України й проблеми його вдоскона- лення»; • «Поняття, зміст і види цивільних правовідносин»; • «Громадяни як суб’єкти цивільно-правових обов’язків. Цивіль- на правоздатність і дієздатність»; • «Юридичні особи». Робота з нормативно-правовими документами та хрестоматіями Учні отримують на парти книги з текстами Цивільного кодексу України та хрестоматії з окремими нормативно-правовими актами. Аналізують їх, потім обговорюють у парах. Учні презентують свою доповідь відповідно до структури Цивільного кодексу України. Складові цивільного права Складання схеми Цивільне право — це галузь права, яка представляє собою сукупність правових норм, які регулюють три групи суспільних відносин Майнові відносини Немайнові відносини, що не пов’язані з майновими Особисті немайнові відносини, що не пов’язані з майновими * Матеріали для виступів дивись у додатку.
- 127. 127Частина четверта.Основи приватногоправа України ІV. Закріплення вивченого матеріалу Бесіда з учнями 1. Що таке цивільне право? 2. Дайте тлумачення поняттям «фізична особа» та «юридична осо- ба». Яка між ними різниця? 3. Які джерела цивільного права ви сьогодні опрацювали? 4. Назвіть види цивільної відповідальності. V. Домашнє завдання Підготувати повідомлення про цивільно-правову відповідаль- ність неповнолітніх. Додаток Цивільне законодавство України Цивільне законодавство — це система нормативних актів, які містять у собі цивільно-правові норми. Цивільне право — це сукуп- ність юридичних норм, це внутрішня форма права, зміст якого ви- значається конкретним соціально-економічним розвитком держави. Цивільне законодавство — це система нормативних актів, зовніш- ня форма права. Цивільне законодавство складається з Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про власність», «Про підприємства в Україні», «Про підприємництво», «Про гос- подарські товариства», «Про банки і банківську діяльність», «Про цінні папери і фондову біржу» та ряду інших законів і підзаконних актів. Цивільне законодавство України перебуває у стадії розвитку та реформування. Розроблено проект нового Цивільного кодексу. Він існує з 1996 р., але, враховуючи великий обсяг цього документа, для його формального проходження потрібен час і стабільні умови. Чинний кодекс зазнав фрагментарних змін. Цивільні правовідно- сини виникають також із дій, хоча і не врегульованих законом, але таких, що не суперечать загальним засадам і змісту цивільного за- конодавства. Якщо конкретні суспільні відносини не врегульовані законом, до то цих відносин застосовуються норми, які врегульову- ють подібні суспільні відносини. Наприклад, певний час лізингові відносини регулювалися законом про оренду. Таке правове регулю- вання називається аналогією закону. Коли відсутні також норми, що регулюють подібні суспільні відносини, для регулювання вико- ристовуються загальні засади і принципи цивільного права. Таке ре- гулювання називається аналогією права. Наприклад: врегулювання
- 128. 128 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас відносин, пов’язаних із застосуванням комп’ютерних систем, ав- торських прав, захист інформації, фінансові аспекти, якість про- дукції. Тут використовується аналогія права, застосовуються нор- ми, які мають теоретично подібні відношення. Цивільно-правові відносини — це врегульовані нормами ци- вільного права майнові та особисті немайнові відносини між май- ново відокремленими юридично рівними учасниками, що є носія- ми цивільних прав і обов’язків, які виникають, змінюються, припиняються на підставі юридичних фактів і забезпечуються можливістю застосування засобів державного примусу. Елемента- ми цивільних правовідносин є: 1) суб’єкти відносин; 2) об’єкти відносин; 3) зміст відносин, що складається з конкретних прав і обов’язків. Суб’єктами цивільних правовідносин можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, юридичні особи і держава. Цивільна правоздатність — це здатність особи ма- ти цивільні права. Вона виникає з народженням особи і припиня- ється зі смертю особи. Цивільна правоздатність юридичних осіб — з моменту створення до моменту ліквідації юридичної особи. Цивільна дієздатність — здатність особи власними діями набувати цивільних прав та обов’язків і нести правову відповідальність за правопорушення. Цивільна дієздатність фізичних осіб настає з 18 років, у шлюбі — з 17 років. Підставами обмеження дієздат- ності є: вік особи і стан здоров’я (психічні хвороби особи, залеж- ність від алкогольних і наркотичних засобів). Особи віком до 14 ро- ків не мають дієздатності, з 14 до 15 років — обмежену дієздатність, з 15 до 18 років — неповну дієздатність. З обмеженою дієздатністю можуть укладати дрібні угоди (покупки у крамницях тощо). Особи з неповною дієздатністю можуть укладати угоди самостійно, віль- но розпоряджатися заробленими коштами і в межах цього доходу укладати угоди. Для неповнолітніх діє поняття «двостороння рес- титуція»: якщо неповнолітній укладає через обмеженість знань і досвіду явно невигідну для нього угоду, така угода може бути розі- рвана в судовому порядку і наслідком цього є двостороння реститу- ція — повернення сторін у попереднє правове й фізичне становище. Дієздатність може бути обмежена лише за рішенням суду (крім вікового цензу). Обмеження правоздатності не допускається. Воно має місце лише у становому суспільстві. Підстави визнання громадянина безвісти відсутнім та оголо- шення громадянина померлим та юридичні наслідки цих дій ви-
- 129. 129Частина четверта.Основи приватногоправа України значаються у ст. 18–22 ЦК. Визнання громадянина безвісти відсут- нім настає в таких випадках: 1) відсутність громадянина у місці постійного місця проживання понад одного року; 2) відсутність відомостей про місцеперебування громадянина; 3) у разі, якщо усі заходи з виявлення місцезнаходження грома- дянина не дали позитивних наслідків. У разі визнання судом особи безвісти відсутньою над її майном встановлюється опіка, особа, яка управляє майном, має право ви- трачати його лише на погашення боргів безвісти відсутньої особи, строк погашення яких настав. Іншим правовим наслідком визнан ня громадянина безвісти відсутнім є право на спрощений порядок розірвання шлюбу. Якщо особа відсутня понад три роки за таких же обставин, вона оголошується померлою з усіма правовими наслідками (спадщина та ін.). У Цивільному кодексі записано, що ненароджена дитина має право на спадщину в разі смерті свого батька за умови, що ця дити- на народжена живою. Така дитина до моменту народження не є суб’єктом права, вона лише потенційний претендент на це право в разі народження. Залежно від критеріїв розмежування цивільно-правових відно- син вони поділяються на такі види: 1) регулятивні та охоронні; 2) абсолютні і відносні; 3) речові й зобов’язальні; 4) майнові та особисті немайнові. Предметом цивільного права є: 1) майнові відносини; 2) особисті немайнові відносини. Суб’єктами цивільних правовідносин можуть бути громадяни України,іноземнігромадяни,особибезгромадянства,юридичніособи і держава.Цивільнаправоздатність—цездатністьособиматицивіль- ніправа.Вонавиникаєз народженнямособиі припиняєтьсязісмертю особи. Цивільна правоздатність юридичних осіб настає з моменту створення до моменту ліквідації юридичної особи. Цивільна дієздат- ність — здатність особи власними діями набувати цивільних прав та обов’язків і нести правову відповідальність за правопорушення. Ци- вільна дієздатність фізичних осіб настає з 18 років, у шлюбі — з 17 ро- ків. Підставами обмеження дієздатності є: вік особи і стан здоров’я
- 130. 130 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас (психічні хвороби особи, залежність від алкогольних і наркотичних засобів). Особи віком до 14 років не мають дієздатності, з 14 до 15 ро- ків — обмежену дієздатність, з 15 до 18 років — неповну дієздатність. З обмеженою дієздатністю можуть укладати дрібні угоди (покупки у крамницях тощо). Особи з неповною дієздатністю можуть укладати угоди самостійно, вільно розпоряджатися заробленими коштами і в межах цього доходу укладати угоди. Для неповнолітніх діє поняття «двосторонняреституція»:якщонеповнолітнійукладаєчерезобмеже- ність знань і досвіду явно невигідну для нього угоду, така угода може бути розірвана в судовому порядку і наслідком цього є двостороння реституція — повернення сторін у попереднє правове й фізичне стано- вище. Дієздатність може бути обмежена лише за рішенням суду (крім вікового цензу). Обмеження правоздатності не допускається. Обме- ження правоздатності має місце лише у становому суспільстві. Право і дієздатність юридичних осіб мають свої особливості. Дієздатність юридичних осіб є спеціальною, оскільки визначаєть- ся правовим статусом юридичної особи, визначеним в її установчих документах. Дієздатність фізичних осіб є універсальною (може вчиняти всі дії, не заборонені законом). У юридичних осіб діє- і пра- воздатність виникають одночасно. У Цивільному кодексі записано, що ненароджена дитина має право на спадщину в разі смерті свого батька за умови, що ця дити- на народжена живою. Така дитина до моменту народження не є суб’єктом права, вона лише потенційний претендент на це право в разі народження. Об’єктами цивільних правовідносин є речі і дії, а також резуль- тати інтелектуальної творчості та особисті немайнові блага. Дії по- діляються на роботи і послуги. Суб’єктивне цивільне право — це вид і міра дозволеної поведін- киуповноваженоїособи,яказабезпечуєтьсявиконаннямобов’язків іншими суб’єктами і можливістю застосування до них державного примусу, тобто права одних — це виконання обов’язків іншими. Суб’єктивний цивільний обов’язок — це міра необхідної поведінки зобов’язаної особи для задоволення інтересів уповноваженої особи. Уповноважена особа має повноваження в силу посадового стану, доручення, довіреності та у будь-якій іншій формі. Залежно від критеріїв розмежування цивільно-правових відносин вони поділя- ються на такі види: 1) регулятивні та охоронні; 2) абсолютні і відносні; 3) речові й зобов’язальні; 4) майнові та особисті немайнові.
- 131. 131Частина четверта.Основи приватногоправа України Урок 29 Цивільне право. Правочини Мета: ознайомити учнів з порядком здійснення окремих видів правочинів, порядком їх оформлення, правами споживача, основа- ми спадкового та авторського права, порядком оформлення запові- ту; розвивати вміння приймати рішення, правомірно діяти та захищати свої права; виховувати розуміння доцільності та необхід- ності правомірної поведінки, можливості захистити свої права, по- вагу до інтелектуальної власності. Тип уроку: засвоєння нового матеріалу. Основні поняття: правочини, договір, оренда, наймодавець, на- ймач, позика, позикодавець, позичальник, кредитний договір, кредитодавець, дарувальник, спадкування, спадщина, спадкоє- мець, заповіт, заповідач. Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Актуалізація знань учнів Завдання 1. Відтворити на дошці таблицю «Дієздатність та правоздатність». Питання для порів- няння Цивільна правоздатність Цивільна дієздатність Зміст поняття Здатність мати встановлені зако- ном цивільні права та обов’язки Здатність власними діями створюва- ти, змінювати, припиняти цивільні права та обов’язки, нести відповідаль- ність Виник нення З моменту народження У повному обсязі — з 18 років або з моменту вступу до шлюбу, можливе надання повної дієздатності особі, яка досягла 16 років та працює за трудо- вим договором або бажає зайнятися підприємницькою діяльністю Можли- вість обмеження Окремі права в разі скоєння правопору- шення та деяких інших випадках у порядку, встанов- леному законом Можливе обмеження в разі зловжи- вання алкоголем, наркотиками за рі- шенням суду
- 132. 132 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас Питання для порів- няння Цивільна правоздатність Цивільна дієздатність Можли- вість по збавлення (визнання недіє здатним, неправо- здатним) Неможливе Можливо за рішенням суду в разі стійкого психічного розладу, який не дає можливості розуміти зна- чення своїх дій або керувати ними 2. Відтворити на дошці таблицю «Рівні дієздатності». Рівень Вік Дії, які особа може здійсню- вати самостійно Інші права Відповідальність за завдану шкоду Част кова До 14 Виключно дрібні побутові правочини Усі інші пра- вочини здій- снюють бать- ки або особи, які їх заміня- ють, від імені дитини Відповідальність несуть батьки Неповна З 14 до 18 Дрібні побутові правочини, роз- поряджатися власною зар платою, стипен- дією Мають право здійснювати будь-які пра- вочини за зго- дою батьків або осіб, які їх заміняють Відповідальність несуть самостійно власними кошта- ми (зарплата, стипендія) або власною працею, якщо недостат- ньо — відповіда- ють батьки Повна З 18 років або з часу настання повної дієздат- ності в більш ранньому віці Будь-які право- чини, які не суперечать ви- могам закону та основам моралі Відповідальність несуть самостійно 3. Термінологічно-цифрова розминка («правоздатність», «діє здатність», 14 років — вік, з якого особа набуває неповної діє
- 133. 133Частина четверта.Основи приватногоправа України здатності, 18 — вік, з якого особа набуває повної дієздатності тощо). 4. Висловіть свою думку щодо доцільності встановленого законом поступового зростання рівня дієздатності неповнолітніх. 5. Висловіть свою думку щодо доцільності зниження чи, навпаки, підвищення віку настання часткової чи повної дієздатності. ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів Завдання Назвіть юридичні дії, які ви здійснили протягом останніх кіль-• кох днів. Висновок учителя. Більшість із названих вами дій (купівля– продаж, позика, проїзд у транспорті тощо) є цивільними правочи- нами. ІV. Вивчення нового матеріалу Основні види правочинів Розповідь вчителя Основні види правочинів: 1. Угода купівлі-продажу. 2. Угода міни. 3. Угода дарування. 4. Угода позички. 5. Угода позики. Сутність правочинів та назви сторін правочинів Міна — кожна сторона є одночасно продавцем і покупцем від- повідного майна. Дарування — безоплатний характер правочину, неприпусти- мість будь-якої оплати. Позичка — застосовується щодо майна, яке має бути повернуто (олівець, фотоапарат, автомобіль). Позика — повертається не те саме, а аналогічне за кількістю та якістю майно (цукор, бензин, сіль). Умови дійсності правочинів «Мозковий штурм» Яких умов, на вашу думку, треба дотриматися, щоб правочин• був визнаний дійсним. Запитання 1. Чи має право малолітня дитина подарувати отриманий нею у спадщину мотоцикл?
- 134. 134 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас 2. Чи буде правомірним обмін людиною, що визнана обмежено ді- єздатною, дачі на пляшку горілки? 3. Чи достатньо під час продажу квартири домовитися усно? 4. Чи буде визнана дійсною угода дарування, якщо її укладено під загрозою зброї? Коментар вчителя щодо умов дійсності правочину 1. Належний рівень дієздатності учасників (сторін). 2. Належна форма укладання (форми оформлення правочинів — усна, письмова та письмова нотаріальна). 3. Відповідність змісту правочину дійсним бажанням (волі) сторін (відсутність тиску, загроз, обману тощо). 4. Відповідність інтересам суспільства, закону. Договір купівлі–продажу та захист прав споживача Обов’язки покупця і продавця: • обов’язок покупця сплатити за товар, забрати його; • обов’язок продавця передати товар відповідної якості; • обов’язок продавця ознайомити покупця з товаром, його якос- тями та правилами експлуатації; • обов’язок продавця зберігати продану річ до її отримання по- купцем. Робота з витягом з тексту із Закону України «Про захист прав споживачів» Учні мають ознайомитися з витягом із Закону «Про захист прав споживачів» і визначити можливі варіанти відновлення прав спо- живача в разі придбання товару неналежної якості. Рольова гра (імітаційна вправа) «У магазині» Покупець кілька днів тому придбав у магазині певний товар (фотоапарат). Але після того як було зроблено перші знімки, з’ясувалося, що їхня якість низька через погану роботу автомати- ки. Покупець бажає вирішити це питання за допомогою норм За- кону України «Про захист прав споживачів». Коментар вчителя: • призначення експертизи для з’ясування причин неякісної ро- боти товару; • подання заяви продавцем через пошту (рекомендованим лис- том); • відшкодування моральної шкоди; • подальше звернення до суду в разі відмови продавця задоволь- нити вимоги.
- 135. 135Частина четверта.Основи приватногоправа України Поняття та порядок спадкування Спадщина — права та обов’язки померлої людини, які залиша- ються після її смерті. Спадкування — процес переходу спадщини від померлої особи до її спадкоємців. Заповіт — письмове розпорядження померлої особи на випадок своєї смерті. Розповідь вчителя 1. Спадкування за законом та за заповітом. 2. Спадкування за заповітом. Поняття заповіту. 3. Порядок складання заповіту: • виключно письмова форма заповіту; • обов’язковість посвідчення заповіту нотаріусом або іншою особою, яка має на це право; • можливість скасування чи зміни заповіту; • таємниця заповіту. 4. Спадкування за законом. Черги спадкування. 5. Строк прийняття спадщини (6 місяців з дня відкриття спадщини). Обов’язкова частка спадщини Розповідь вчителя 1. Зв’язок права та моралі. 2. Особи, які мають право на обов’язкову частку спадщини (не- працездатні члени сім’ї, неповнолітні діти померлого). 3. Розмір обов’язкової частки спадщини (не менше 1/2 від того, що він отримав би за відсутності заповіту). Авторське право Розповідь учителя 1. Об’єкти авторського права — об’єкти, що створені людиною та мають матеріальне вираження (закріплення) на папері, елек- тронній копії, фотографії, скульптурі тощо. 2. Авторські права — майнові (право на отримання гонорару за ви- користання об’єктів авторського права, виключне право на ви- користання свого твору тощо) та немайнові (право на вказівку прізвища автора, включаючи використання псевдоніма або ано- німну публікацію, неприпустимість змін у творі без його згоди). 3. Знак захисту авторського права ©. V. Закріплення вивченого матеріалу Бесіда 1. Назвіть види правочинів та назви сторін у них. 2. Назвіть умови дійсності правочинів.
- 136. 136 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас Розв’язання задач 1. Після смерті громадянина Ч. в нього залишилося майна на 100 000 гривен. Про своє бажання отримати це майно заявили 13‑річна донька, 85-річна мати та два брати померлого (відпо- відно 32 та 65 років). Прийміть рішення в цій ситуації. (За від- сутності заповіту спадщину отримають спадкоємці за зако- ном. Серед спадкоємців двоє (мати та донька) — спадкоємці першої черги, двоє (брати) — другої. Майно отримають в рів- них частках (по 50 000 грн) мати та донька померлого). 2. Коли померла самотня жінка, заповіту щодо її дачі та майна на суму 160 000 гривен не було виявлено. Родичів у неї також не було. Постало питання про подальшу долю майна жінки. Як ви вирішите цю ситуацію? (За відсутності заповіту та спадко- ємців за законом майно перейде у власність територіальної громади, на території якої знаходиться будинок.) VІ. Домашнє завдання Опрацювати відповідний матеріал підручника. Урок 30 Цивільне право. Цивільно-правова відповідальність Мета: ознайомити учнів з особливостями та порядком притяг- нення до цивільно-правової відповідальності, виховувати почуття відповідальності за свої дії та розуміння можливої відповідальності за завдану шкоду. Тип уроку: засвоєння нового матеріалу. Основні поняття: цивільно-правова відповідальність, реальна шкода, втрачена вигода, моральна шкода. Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Актуалізація знань учнів Завдання 1. Розмістіть на дошці картки з назвами родичів згідно з чергою спадкування. 2. Термінологічно-цифрова розминка (поняття «спадщина», «спадкоємець», «заповіт» тощо); цифри — 1/2 (частина, яку отримує спадкоємець, який має право на обов’язкову частку спадщини), 5 (кількість черг спадкування), 6 (строк, протягом якого потрібно вступити у спадщину).
- 137. 137Частина четверта.Основи приватногоправа України ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів Завдання Назвіть види юридичної відповідальності. В яких випадках на-• стає цивільно-правова відповідальність? IV. Вивчення нового матеріалу Особливості цивільно-правової відповідальності Розповідь вчителя з елементами бесіди 1. Що найбільше цікавитиме людину, якій завдано матеріальної шкоди: не повернуто вчасно борг, вийшов із ладу холодильни- ка, що мав гарантію? Коментар учителя. Переважно компенсаційний характер цивільно-правової відповідальності, основна мета — відшкоду- вання завданих збитків. Чи можлива ситуація, коли винний самостійно вирішить відшкодувати завдані збитки? Так. 2. Чи буде, на вашу думку, притягнуто до відповідальності крадія або вбивцю, якщо не буде заяви, яка б порушувала питання про його відповідальність? Чи є така заява обов’язковою для пору- шення справи правоохоронними органами? Коментар учителя. Позовний (приватний) характер цивільно- правової відповідальності, необхідність заяви зацікавленої (по- страждалої) сторони для втручання суду. 3. Можливість притягнення до відповідальності навіть за відсут- ності вини. Види цивільно-правової відповідальності та особливості цивільно-правової відповідальності неповнолітніх Робота в групах Розгляньте ситуацію і визначте, хто має відшкодувати збитки. 1. Четверо чоловіків пішли до лісу. Вони розпалили багаття й ви- падково підпалили мотоцикл, який стояв поруч, завдавши власникові збитки на суму 20 000 грн. Постраждалий цікавить- ся, як йому відшкодувати збитки, до кого з чотирьох можна по- давати позов? (У разі завдання шкоди закон стоїть на захисті постраждалого, тобто він може подавати позов за власним вибором — або до кожного, або ж до будь-кого з учасників підпа- лу на власний розсуд, причому на повну суму завданих збит- ків — у цьому випадку йдеться про солідарну відповідальність: «Один за всіх і всі — за одного».) 2. Троє дівчат-студенток домовилися про тимчасовий (на навчаль- ний рік) найм житла у бабусі. Але через місяць вони відмовилися
- 138. 138 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас сплатити кошти, посилаючись на відсутність коштів. (У цьому випадку настає договірна цивільно-правова відповідальність, яка походить від раніше укладеного договору. У цьому випадку кожен має відповідати з огляду на частку зобов’язання. Отже, якщо вони спільно користувалися житлом, кожна з них має відшкодувати третину вартості найму. Така відповідаль- ність носить назву дольової («Кожен за себе»).) 3. Школяр, граючи на дворі, випадково розбив скло вітрини мага- зину в сусідньому будинку. Власник магазина намагається отримати відшкодування. Чи вдасться йому це зробити? (Шко- ляр ще не має джерел доходу, щоб самостійно розрахуватися з постраждалим, але це не звільняє його від відповідальності. До відповідальності притягаються батьки, вони мають від- шкодувати збитки (субсидують школяра). Звідси назва відпо- відальності — субсидіарна.) Цивільно-правова відповідальність без вини Розповідь вчителя 1. Поняття джерела підвищеної небезпеки. 2. Відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної не- безпеки. 3. Підстави звільнення власника джерела підвищеної небезпеки від відповідальності. V. Закріплення вивченого матеріалу Бесіда 1. Назвіть особливості цивільно-правової відповідальності. 2. Назвіть види цивільно-правової відповідальності. VІ. Домашнє завдання Опрацювати відповідний матеріал підручника. Урок 31 Сімейне право. Житлове право Мета: ознайомити учнів з основами сімейного та житлового права, розвивати вміння аналізувати нормативно-правові акти, по- рівнювати правові явища, виховувати повагу до сімейних ціннос- тей і традицій, повагу до землі як національного багатства Украї- ни, почуття власної відповідальності за долю землі України. Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.
- 139. 139Частина четверта.Основи приватногоправа України Основні поняття: сімейне право, шлюб, фіктивний брак, розлу- чення, шлюбний контракт, усиновлення, опіка, аліменти, житлове право, приватизація житла. Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів Бесіда 1. З якими галузями права, на вашу думку, вам доводиться стика- тися найчастіше? 2. З якою галуззю доводиться зіткнутися з перших днів свого життя? ІІІ. Вивчення нового матеріалу Поняття сімейного права Розповідь учителя 1. Відносини, що регулюються сімейним правом (відносини між батьками та дітьми, подружжям, іншими родичами). 2. Джерела сімейного права (Сімейний кодекс України, Закони України тощо). 3. Основні принципи сімейного права (рівність чоловіка та жінки, можливість застосування договору, звичаю, якщо вони не су- перечать закону). Поняття про шлюб Робота з витягами із Сімейного кодексу України Учні мають ознайомитися з витягами із Сімейного кодексу України і визначити: 1. Умови, необхідні для вступу до шлюбу (шлюбний вік, вільна згода сторін). 2. Обставини, які виключають можливість укладання шлюбу (не- дієздатність особи, яка вступає до шлюбу; перебування особи в іншому шлюбі; близькі родинні зв’язки). У ч и т е л ь. Спробуйте обґрунтувати існуючі обмеження з точ- ки зору біології, історії тощо. Права та обов’язки подружжя Розв’язання юридичних ситуацій Учні працюють у малих групах з використанням витягів із Сімейного кодексу України, аналізують та обговорюють у групі
- 140. 140 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас пропоновану ситуацію, визначають шляхи її розв’язання згідно з нормами кодексу. 1. Юнак та дівчина уклали між собою шлюб. Між ними виникла суперечка, в якій взяли участь і батьки. Дівчина бажає залиши- ти собі своє дівоче прізвище, юнак наполягає на тому, щоб оби- два після укладення шлюбу взяли його прізвище, а батьки дів чини пропонують компромісний варіант — поєднати прізвища. Яке рішення, на вашу думку, відповідає закону? (Закону відпо- відатимуть всі три варіанти, тому вирішення суперечки — справа подружжя.) 2. Після одруження чоловік в категоричній формі почав вимагати від своєї дружини залишити роботу і зайнятися виключно до- машнім господарством. Жінка не погодилася з цим, навіть пе- реїхала від чоловіка, з яким вона проживала в однокімнатній квартирі разом з тещею, до своїх батьків у приватний будинок. Чоловік не погодився з цим і наполягав на своєму, вважаючи, що дії дружини є порушенням її обов’язку. (Згідно з Сімейним кодексом кожен із подружжя самостійно вирішує питання про роботу, місця проживання, навчання тощо, отже, дії жінки юридично можливі, вимоги ж чоловіка юридичних підстав не мають. З іншого боку, подружжя має враховувати не лише юри- дичний, але й моральний бік справи, намагаючись спільно вирі- шувати такі проблеми.) Недійсність шлюбу Розповідь вчителя 1. Випадки, за яких шлюб є недійсним. 2. Випадки, за яких шлюб визнається недійсним судом. 3. Юридичні наслідки визнання шлюбу недійсним. Основи житлового права Бесіда з учнями 1. Згадайте, які види житла були у людей у минулому. 2. Яких змін зазнало житло людей у наш час? Робота з текстом Конституції України Учні мають ознайомитися зі ст. 47 Конституції України і визна- чити: 1. Які шляхи забезпечення громадян житлом закріплено Основ ним Законом? 2. Кому Конституція гарантує отримання житла безоплатно або за доступну для них плату?
- 141. 141Частина четверта.Основи приватногоправа України Бесіда з учнями 1. Яким чином отримали житло їхні сім’ї (купили, отримали від держави, у спадщину, побудували самі тощо)? 2. Чи вважаєте ви задовільними житлові умови своїх родин? Чи потребує ваша сім’я поліпшення житлових умов? «Мозковий штурм» Запропонуйте підстави, за наявності яких ви вважаєте доціль-• ним надати право претендувати на поліпшення житлових умов, житла. Коментар вчителя. Підстави для поліпшення житлових умов, передбачені законодавством: • недостатня забезпеченість житловою площею; • аварійний стан будинку або непридатність житла для прожи- вання; • проживання в одній кімнаті осіб різної статі (крім подружжя) тощо. Приватизація житла Розповідь вчителя зі складанням порівняльної таблиці Приватизація — це перехід майна (в даному випадку — житла) з державної власності до приватної. Коментар вчителя. Приватизація житла призводить до суттє- вої зміни прав та обов’язків тих, хто живе у квартирі, яка привати- зується. У процесі розповіді вчителя учні складають порівняльну табли- цю «Права та обов’язки квартиронаймача і власника приватизова- ної квартири» і визначають позитивні та негативні моменти при- ватизації житла. Повноваження та обов’язки Власник приватизова- ної квартири Користувач квартири (квартиронаймач) Користуватися кварти- рою, проживати в ній Має право (+) Має право (+) Продати квартиру Має право (+) Не має права (–) Подарувати квартиру Має право (+) Не має права (–) Передати квартиру у спадщину (заповіда- ти її) Має право (+) Не має права (–) Здійснити обмін квар- тири Має право (+) Має право за згодою органів, які є власни- ком квартири
- 142. 142 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас Повноваження та обов’язки Власник приватизова- ної квартири Користувач квартири (квартиронаймач) Сплачувати за корис- тування квартирою, комунальні послуги Зобов’язаний Зобов’язаний Обов’язок використо- вувати житло за при- значенням, утримува- ти його в належному стані Зобов’язаний Зобов’язаний Сплачувати податок на нерухомість У майбутньому мож ливо Не передбачено Можливість виселення з квартири в разі не- сплати за користуван- ня квартирою, кому- нальні послуги Можливе за рішенням суду з конфіскацією квартири для погашен- ня боргів Без надання іншого житла лише у винятко- вих випадках, а за на- явності неповнолітніх дітей — неможливе Можливість поселення у квартирі інших осіб Без обмежень Лише за згодою влас- ника за наявності достатньої житлової площі IV. Закріплення вивченого матеріалу Завдання 1. Поясніть поняття «шлюб», «аліменти». 2. Визначте основні майнові та немайнові права подружжя, 3. Порівняйте (за наявності часу — у вигляді порівняльної табли- ці) юридичні наслідки розірвання шлюбу та визнання шлюбу недійсним. Питання для порівняння Шлюб, що визнано недійсним Шлюб, що припинено шляхом розлученням Підстави У разі порушення по- рядку укладання шлю- бу, а також в разі фік- тивного браку За заявою одного або обох з подружжя Хто приймає рішення Органами реєстрації актів цивільного стану або в судовому порядку Органами реєстрації актів цивільного стану або в судовому порядку З якого часу шлюб вва- жається припиненим З часу його укладання З часу прийняття рі- шення про розлучення
- 143. 143Частина четверта.Основи приватногоправа України Питання для порівняння Шлюб, що визнано недійсним Шлюб, що припинено шляхом розлученням Наслідки Нуліфікація шлюбу (все повертається у стан, який був до шлюбу, — власність, прізвище тощо, крім прав дітей, народже- них у шлюбі) Подружжя має право на збереження прізви- ща, яке отримано в шлюбі, має рівні пра- ва на майно, набуте під час шлюбу 4. Яким чином держава забезпечує право на житло? 5. Визначте, яку житлову площу має (чи мала) право приватизу- вати ваша сім’я. 6. Порівняйте права та обов’язки квартиронаймача та власника житла. V. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Проаналізувати правовий статус власника житла та квартиро- наймача і визначити, в яких випадках приватизація житла є доцільною, а коли вона недоцільна. Урок 32 Земельне право Мета: сформувати поняття «земельне право», познайомити учнів з його джерелами, дати характеристику земельним право- відносинам та їх суб’єктам; виховувати правову свідомість і куль туру. Тип уроку: засвоєння нового матеріалу. Основні поняття: земельне право, земля як основне національ- не багатство, оренда землі, селянське господарство. Епіграф: Земля нічийною не буває. (М. Стельмах) Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів Обговорення епіграфа уроку.
- 144. 144 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас IІІ. Вивчення нового матеріалу Розповідь учителя Земельне право — самостійна галузь права, предметом якого є суспільні відносини, які виникають з приводу використання та охорони земель як природного об’єкта. Категорія земель — це частина земельного фонду України, яка характеризується цільовим призначенням та особливостями пра- вового режиму. До основних категорій земель належать землі сіль- ськогосподарського призначення, лісового та водного фонду, оздоровчо-рекреаційного, історико-культурного, природно-запо відного та іншого природоохоронного призначення, житлової та громадської забудови, землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах повноважень. Право власності на землю в об’єктивному розумінні, тобто як правовий інститут, є сукупністю правових норм, що регулюють особливу сферу відносин з приводу володіння, користування та роз- порядження землею. Право користування землею є похідним від права власності на землю. При передачі земельної ділянки у користування відбуваєть- ся перехід частини правомочностей власника ділянки до землеко- ристувача. Оренда землі — засноване на договорі строкове, платне володін- ня й користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької діяльності. Охорона земель — система правових, організаційних, еконо- мічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використан- ня та захист земель від шкідливого антропогенного впливу. Законодавство України забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови та права на землю. Захист порушених або оспо- рюваних земельних прав здійснюється в судовому порядку. Між громадянами чи юридичними особами з приводу володін- ня, користування чи розпорядження земельними ділянками мо- жуть виникати спори. Їх вирішення здійснюється компетентними органами держави. Учитель демонструє електронну презентацію, яку супроводжує своєю розповіддю.
- 145. 145Частина четверта.Основи приватногоправа України Види земель в Україні та їх правовий статус Усі землі України, відповідно до цільового призначення, поді- ляються на: • землі сільськогосподарського призначення; • землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів); • землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення; • землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та істо рико-культурного призначення; • землі лісового фонду; • землі водного фонду; • землі запасу. Переведення земель з однієї категорії до іншої здійснюється у разі зміни цільового призначення цих земель. Віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадиться органами, які виносять рі- шення про передачу цих земель у власність або надання їх у корис- тування, а в інших випадках — органами, які затверджують про- екти землеустрою та ухвалюють рішення про створення об’єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення. Форми власності на землю Власність на землю в Україні має такі форми: державну, колек- тивну, приватну. Усі форми власності є рівноправними. Розпоряджаються землею ради народних депутатів, які в ме жах своєї компетенції передають землі у власність, надають у ко- ристування або вилучають їх. Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земель- них ділянок місцеві ради народних депутатів можуть передати від- повідно органам державної виконавчої влади або виконавчим орга- нам місцевого самоврядування. Користування землею. Право власності на землю Право державної власності на землю У державній власності перебувають усі землі України, за винят- ком земель, переданих у колективну та приватну власність. Суб’єктами права державної власності на землю виступають: • Верховна Рада України — на землі загальнодержавної власнос- ті України;
- 146. 146 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас • Верховна Рада Автономної Республіки Крим — на землі в ме жах території Республіки, за винятком земель загальнодержав- ної власності; • обласні, районні, міські, селищні, сільські ради народних депу- татів — на землі в межах їхніх територій, за винятком земель загальнодержавної власності. Землі, що перебувають в загальнодержавній власності, можуть передаватись у колективну або приватну власність і надаватися в користування, у тому числі в оренду. Не можуть передаватись у колективну і приватну власність: • землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, пасовища, сінокоси, набережні, пар- ки, міські ліси, сквери, бульвари, кладовища і т. д.), а також землі, надані для розміщення будинків органів державної вла- ди та державної виконавчої влади; • землі гірничодобувної промисловості, єдиної енергетичної та космічної систем, транспорту, зв’язку, оборони; • землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та істо рико-культурного призначення; • землі лісового фонду; • землі водного фонду; • землі сільськогосподарських науково-дослідних установ і на- вчальних закладів та їх дослідних господарств, навчальних господарств навчальних закладів, державних сортовипробу- вальних станцій і сортодільниць, елітно-насінницьких і насін ницьких господарств, племінних заводів, племінних радгоспів і конезаводів, господарств із вирощування хмелю, ефіроолій- них, лікарських рослин, фруктів і винограду. Право колективної та приватної власності на землю Земля може належати громадянам за правом колективної влас- ності. Суб’єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські коопе ративи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших дер- жавних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земель ними ділянками, що перебувають у колективній власності, здій- снюється за рішенням загальних зборів колективу. У колективну власність можуть бути передані землі колектив- них сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у то-
- 147. 147Частина четверта.Основи приватногоправа України му числі створених на базі радгоспів, та інших державних сільсько- господарських підприємств, землі садівничих товариств — за рі- шенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств. Землі в колективну власність передаються безкоштов- но. Кожний член колективної власності на землю в разі виходу з колективу має право одержати свою частку землі в натурі (на міс- цевості), яка визначається в порядку, передбаченому Земельним кодексом. Право на земельну частку може бути передано у спадщину в по- рядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного під- приємства. У разі продажу власником своєї земельної частки переважне право на її купівлю мають співвласники. Сільські та селищні ради народних депутатів створюють на сво- їй території резервний фонд земель. Право приватної власності громадян України на землю означає, що тільки вони мають право на одержання у власність земельних ділянок для: • ведення селянського (фермерського) господарства; • ведення особистого підсобного господарства; • будівництва та обслуговування житлового будинку і господар- ських споруд (присадибна ділянка); • садівництва; • дачного і гаражного будівництва. Громадяни набувають право власності на земельні ділянки в разі: • одержання їх у спадщину; • одержання частки землі у спільному майні подружжя; • купівлі–продажу, дарування та обміну. Передача земельних ділянок у власність громадян здійснюється місцевими радами народних депутатів за плату чи безкоштовно. Безкоштовно земельні ділянки передаються у власність грома- дян для: • ведення селянського (фермерського) господарства в межах се- редньої земельної частки; • ведення особистого підсобного господарства; • будівництва та обслуговування будинку й господарських спо- руд; • садівництва; • дачного й гаражного будівництва.
- 148. 148 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас За плату передаються у власність громадян для ведення селян- ського (фермерського) господарства земельні ділянки, розмір яких перевищує середню земельну частку. Іноземним громадянам та особам без громадянства земельні ді- лянки у власність не передаються. Користування землею Користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установ- леного строку. Тимчасове користування може бути короткостроко- вим — до 3 років і довгостроковим — від 3 до 25 років. У разі необ- хідностіцістрокиможебутипродовженонаперіод,щонеперевищує одного терміну відповідно коротко- чи довгострокового тимчасово- го користування. Користування землею на умовах оренди для сільськогосподар- ських цілей має бути довгостроковим. У постійне користування земля може надаватися радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, а в тимчасове користування — із земель, що перебувають у колективній і приватній власності, від- повідним власником. Оренда землі У тимчасове користування на умовах оренди земля надається: • громадянам України; підприємствам, установам та організаціям; • громадським об’єднанням і релігійним організаціям; • спільним підприємствам; • міжнародним об’єднанням та організаціям за участю україн- ських та іноземних юридичних осіб і громадян; • підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам; • іноземним державам; • міжнародним організаціям; • іноземним юридичним особам та особам без громадянства. Орендодавцями землі є сільські, селищні, міські, районні ради народних депутатів і власники землі. Земля може надаватися в оренду в короткострокове користування до 3-х років (для випа- сання худоби, сінокосіння, городництва, державних і громадських потреб) та довгострокове — до 50-ти років. Умови використання землі, строки її використання, плата за оренду землі визначаються за угодою сторін та обумовлюються в договорі. Після закінчення строку оренди землі орендатор має переважне право на відновлен- ня договору. А ще орендарі земельних ділянок сільськогосподар-
- 149. 149Частина четверта.Основи приватногоправа України ського призначення мають переважне право на одержання орендо- ваних земельних ділянок у приватну власність. Громадяни, які мають земельні ділянки у власності, мають пра- во надавати їх в оренду без зміни цільового призначення на строк до трьох років, а в разі тимчасової непрацездатності, призову на дійсну військову службу до Збройних Сил України, вступу до на- вчального закладу — до п’яти років. У разі успадкування земель- ної ділянки неповнолітніми надання цих ділянок в оренду допуска- ється під контролем місцевих рад народних депутатів на строк до досягнення неповнолітнім спадкоємцем повноліття. Плата за землю Закон України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 р. вста- новлює, що використання землі є платним. Плата за землю існує у вигляді земельного податку або орендної плати й визначається за- лежно від якості й місцезнаходження земельної ділянки. При цьо- му власники землі та землекористувачі сплачують земельний по- даток, а орендарі — орендну плату. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, що перебуває у власності, користуванні, в тому числі на умовах оренди. Суб’єктом плати за землю (платником) є власник землі та землекористувач, у тому числі орендатор. Роз- мір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів і встановлюється у вигляді плати за одиницю земельної площі з розрахунку за рік. Вирішення земельних спорів Земельніспорирозглядаютьсямісцевимирадамидепутатів,судом, арбітражним судом або третейським судом у порядку, встановленому Земельним кодексом та іншими актами законодавства України. Майнові спори, пов’язані із земельними відносинами (в тому числі спори про відшкодування збитків і визначення їх розмірів), вирішуються судом, арбітражним судом або третейським судом. Спори між громадянами, яким належить житловий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка за правом спіль- ної власності, щодо порядку використання й розпорядження зе- мельною ділянкою вирішуються судом. Спори з приводу розмежування території сіл, селищ, міст, ра- йонів, областей вирішуються вищою за ієрархією радою, а спори з приводу суміжного землекористування громадян розглядаються узгоджувальною комісією, склад якої обирається відповідною радою. У разі недосягнення згоди в узгоджувальній комісії спір за
- 150. 150 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас заявою однієї зі сторін розглядається в судовому порядку. Земельні спори розглядаються радами депутатів у 10-денний строк. У разі розгляду складних питань, що потребують спеціальних висновків, спори розглядаються у 20-денний строк. Земельні спори розглядаються радами депутатів за заявою од- нієї зі сторін. Вони розглядаються за участю сторін, тому їх слід завчасно повідомляти про час і місце розгляду спору. Рішення рад може бути оскаржено в суді, арбітражному суді у місячний строк. IV. Закріплення вивченого матеріалу Бесіда за формою «Коло питань» Учні сідають колом і ставлять питання одне одному по черзі. 1. Що розуміють під поняттям «земельне право»? 2. Назвати джерела земельного права. 3. Яке цільове призначення різних видів земель? 4. Що означає поняття «екологізація земельного права»? 5. З якою метою здійснюється поділ земель за основним цільовим призначенням? 6. Що таке «правовий режим земель»? 7. Які землі належать до земель природно-заповідного фонду? 8. У якому випадку громадянам можуть бути передані земельні ділянки у власність безоплатно? 9. Коли виникає право власності та право постійного користуван- ня земельною ділянкою? 10. Які існують форми права власності на землю? 11. Які існують підстави набуття громадянами України права влас- ності на землю? 12. За якими підставами держава набуває права власності на землю? 13. Що означає право користування землею? 14. Якими є основні ознаки оренди? 15. Що являє собою договір оренди землі? 16. Які правові заходи охорони земель існують в Україні? 17. Яким чином здійснюється захист прав громадян та юридичних осіб на землю? V. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Скласти проекти за темами: • «Види земель в Україні». • «Нормативно-правова база земельного права в Україні». • «Права та обов’язки фермерів».
- 151. 151Частина четверта.Основи приватногоправа України Урок 33 Трудове право. Загальна характеристика. Особливості права на працю неповнолітніх і механізми його реалізації Мета: сформувати складові поняття «трудове права», дати ха- рактеристику джерелам трудового права, розкрити особливості права на працю неповнолітніх; виховувати правову свідомість і культуру, прищеплювати шанобливе ставлення до людей праці. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Епіграф:Тількипрацядаєправонанасолодужиттям.(М. О. Доб ролюбов) ХІД УРОКУ І. Організаційна частина уроку ІІ. Актуалізація знань учнів Бесіда 1. Які групи прав людини ви знаєте? 2. Які права належать до кожної з груп? 3. Які гарантії надає держава для реалізації права на працю? ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів Обговорення епіграфа уроку. ІV. Вивчення нового матеріалу Розповідь учителя Життя людини в суспільстві тісно пов’язане з її трудовою діяль- ністю, спрямованою загалом на отримання й використання матері- альних благ. Праця людини, її результати завжди цінувалися суспільством, визначали в ньому становище людини. Тому такі важливі права, як право на працю та інші тісно пов’язані з ним права (на підпри- ємницьку діяльність, відпочинок, страйк, соціальний захист), за- кріплено в Конституції України. Порядок та умови використання в житті цих прав конкретизовано в Законах України «Про підпри- ємництво», «Про зайнятість населення», «Про колективні догово- ри і угоди», «Про охорону праці», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Украї- ні» та іншими законодавчими актами. Взагалі, трудові відносини сьогодні регулюються більш ніж 250 нормативно-правовими актами,
- 152. 152 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас а також значною кількістю нормативних актів, прийнятих ще в Ра- дянському Союзі. Найбільш змістовним нормативно-правовим ак- том, що регулює трудові відносини працівників, є Кодекс законів про працю (КЗпП) України. Він є основою такої галузі права, як трудове право. Чинний КЗпП України прийнято 10 грудня 1971 р. За період своєї дії він змінювався й доповнювався 39 разів. Нині Кодекс містить, окрім преамбули, 18 глав (265 статей). Робота з нормативно-правовими документами Загальна характеристика КЗпП України, визначення структу- ри Кодексу законів про працю. Складання переліку нормативних документів трудового права. V. Закріплення вивченого матеріалу Бесіда 1. Які б основні принципи трудового права ви назвали в першу чергу? 2. У чому полягають особливості трудових відносин? 3. Що таке робочий час? Які його види вам відомі? 4. У чому полягають особливості праці жінок? 5. Які особливості має праця неповнолітніх? VI. Домашнє завдання 1. Опрацювати основні поняття та терміни. 2. Законспектувати окремі (за вибором вчителя) статті КЗпПУ. 3. Підготувати повідомлення із ЗМІ про випадки порушень трудо- вого законодавства. Урок 34 Трудове право. Трудовий договір Мета: розкрити зміст понять «трудовий договір», «контракт», охарактеризувати умови їх підписання та розірвання; дати харак- теристику окремим аспектам трудового права; виховувати правову свідомість і культуру, прищеплювати шанобливе ставлення до лю- дей праці. Тип уроку: комбінований. Основні поняття: трудове право, джерела трудового права, пра- во на працю, робочий час, час відпочинку.
- 153. 153Частина четверта.Основи приватногоправа України Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Актуалізація знань учнів 1. Написання тестів з трудового права. 2. Виступ учнів з інформацією про випадки порушень трудового законодавства. 3. Надання коментарів щодо почутої інформації. ІІІ. Вивчення нового матеріалу Розповідь учителя Чинне законодавство України визначає трудовий договір як угоду між працівником і власником підприємства, установи, орга- нізації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівни- кові заробітну платню й забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колек- тивним договором та угодою сторін. До речі, одним із важливих ін- ститутів трудового права є колективний договір, що укладається між власником (уповноваженим ним органом) і профспілковими чи іншими органами, уповноваженими на представництво трудо- вим колективом. Трудовий договір відрізняється від колективного, по-перше, сторонами, що його укладають, порядком укладання, здійсненням контролю за його виконанням, а по-друге, — метою і змістом. Необ- хідно зважати й на те, що трудовий договір регулює трудові відно- сини окремого працівника і власника (уповноваженого ним орга- ну), тобто має більш локальний (обмежений) характер, тоді як колективний договір регулює не лише трудові, а й інші правовідно- сини, тісно пов’язані з трудовими, себто має ширшу дію. Укладати трудовий договір працівник може на одному або вод- ночас на декількох підприємствах, в установах, організаціях (як- що нема відповідних обмежень, передбачених законодавством, ко- лективним договором або угодою сторін). Особливою формою трудового договору є контракт, у якому строк його дії, права, обов’язки відповідальність сторін (у тому числі матеріальна, мо- ральна), умови матеріального забезпечення та організації праці
- 154. 154 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас працівника, умови розірвання договору, в тому числі достроково- го, можуть установлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законодавством. Отже, з огляду на озна- чене поняття трудового договору, учасником (або стороною) трудо- вих правовідносин передовсім можуть бути фізичні особи (громадя- ни, іноземці, особи без громадянства). У законодавстві вони визначаються поняттям «працівник». Іншою стороною виступає власник підприємства, установи, організації, уповноважений ним орган чи фізична особа. Разом з тим треба взяти до уваги, що нор- мами трудового права регулюються не всі види трудової діяльності фізичних осіб. Це пов’язано з особливостями правового статусу де- якої частини працівників — військовослужбовців, членів коопера- тивів, осіб, які виконують певну роботу за договорами цивільно- правового характеру (підряду тощо). Трудові правовідносини цих працівників регулюються відповідними статутами, нормами адмі- ністративного або цивільного права. Можливість фізичних осіб брати участь у професійній трудовій діяльності визначається їх правосуб’єктністю, тобто здатністю ма- ти й набувати певні права та нести юридичні зобов’язання. Визна- чальним для виникнення правосуб’єктності фізичних осіб є вік. За загальним правилом, учасником трудових правовідносин може бу- ти особа, яка досягла 16-річного віку. Як виняток за певних умов дозволяється працювати особам із 15-річного та учням із 14-річного віку (на особливостях праці неповнолітніх ми зупинимося окремо). Укладаючи трудовий договір, сторони визначають свої права та обов’язки, тобто зміст трудового договору. Права та обов’язки сто- рін поділяються на: а) безпосередні, що визначаються сторонами; б) похідні, що передбачені в законодавстві, які, у свою чергу, поді- ляються на необхідні умови, без досягнення домовленості за якими договір не буде укладено (узгодження місця роботи, спе- ціальності, кваліфікації, посади й розміру заробітної платні), та додаткові умови — випробування під час прийняття на роботу, суміщення професій, інші соціально-побутові пільги (житло, дитячий садок, організація громадського харчування і т. ін.). Однією з додаткових умов трудового договору є визначення строку випробування під час прийняття на роботу. Цей строк вста- новлюється для вивчення професійних якостей працівника, його можливостей щодо виконання певних функціональних обов’язків. Строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а в окре- мих випадках, за погодженням із відповідним комітетом профспіл-
- 155. 155Частина четверта.Основи приватногоправа України ки, — шести місяців (це стосується державних службовців, а також керівників). Строк випробування для робітників не може переви- щувати одного місяця. Окремим категоріям працівників строк ви- пробування не встановлюється. Це правило застосовується щодо громадян, які: • не досягли 18-річного віку; • молодих спеціалістів, що закінчили вищі навчальні заклади і в установленому порядку направлені на роботу; • осіб, переведених з іншого місця роботи, та інших категорій працівників. Якщо в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу пра- цівника не було обумовлено випробування та його строку, то вва- жається, що працівника прийнято на роботу без випробування. Важливою умовою укладання трудового договору є визначення форми і його строків. Як правило, трудовий договір повинен укла- датися в письмовій формі. Разом з тим дозволяється укладення до- говору в усній формі. Додержання письмової форми обов’язкове: 1) за організованого набору працівників; 2) за укладання трудового договору про роботу в районах з особли- вими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я; 3) за укладання контракту; 4) коли працівник наполягає на укладенні трудового договору в письмовій формі; 5) за укладання трудового договору з неповнолітнім тощо. Щодо строку укладання договору, то відповідно до ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, установлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. При цьому строковий трудовий договір укладається у випад- ках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на неви- значений строк з урахуванням характеру подальшої роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Трудові правовідносини ви- никають із моменту прийняття працівника на роботу. Виступи учнів 1. «Прийом на роботу». 2. «Припинення трудового договору за ініціативою робітника». 3. «Припинення трудового договору за ініціативою роботодавця».
- 156. 156 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас IV. Закріплення вивченого матеріалу Робота з таблицями Ознаки (види поведінки), що належать до галузі трудового права Ознака Так Ні Укладання контракту на поставку (постачання) певної про- дукції Вимога (заява) збільшення зарплатні Претензії (листи) з приводу неналежної організації відпо- чинку в санаторії Звільнення з роботи за власним бажанням Звільнення з роботи у зв’язку із вчиненням правопорушення Утворення системи перепусток на робочі місця у трудовому колективі Види строків у трудовому праві Види строків Термін строку Коли він встановлюється Випробувальний строк Строки трудового договору Строк укладання колективно- го договору Строк оформлення трудової книжки Строк попередження праців- ником про звільнення Строк розрахунку в разі при- пинення трудових відносин Строк дії дисциплінарного стягнення Види відповідальності Показник Матеріальна відповідальність Дисциплінарна відповідальність Підстави застосування Види стягнення Можливість стягнення Екскурсія на виробництво та зустріч з юристом Учні ставлять питання щодо влаштування на роботу, про ре- жим роботи, трудову дисципліну тощо.
- 157. 157Частина четверта.Основи приватногоправа України V. Домашнє завдання Підготувати пропозиції щодо: охорони праці, соціального за- хисту робітників, забезпечення страхування працівників. Урок 35 Повторювально-узагальнюючий урок Мета: узагальнити, систематизувати та закріпити знання учнів, перевірити вміння застосовувати набуті знання на практиці. Тип уроку: узагальнення та систематизації знань. Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Перевірка знань учнів Письмова контрольна робота І рівень Диктант 1. Назвіть хоча б три види цивільно-правових угод. 2. Назвіть спадкоємців першої черги. 3. Укажіть випадки, коли шлюб є недійсним. 4. Укажіть хоча б чотири підстави, коли людину може бути звіль- нено з роботи з ініціативи адміністрації. 5. Визначте, коли людина має неповну цивільну дієздатність. 6. Якою є максимальна тривалість робочого тижня для неповно- літніх віком з 14 до 16 років? 7. Яка мінімальна тривалість відпустки для неповнолітніх пра- цівників, встановлена Кодексом законів про працю? ІІ рівень 1-й варіант завдань достатнього рівня (теоретичні завдання) 1. Цивільно-правові договори. 2. Спадкове право. 3. Цивільно-правова відповідальність. 4. Порядок укладання шлюбу. 5. Порядок припинення шлюбу. 6. Звільнення з роботи. 7. Робочий час і час відпочинку.
- 158. 158 Усі урокидо курсу «Правознавство». 10 клас 2-й варіант завдань достатнього рівня 1. Визначте, до якого виду відповідальності мають бути притягну- ті порушники у таких випадках: а) 17-річний хлопець, повертаючись з дискотеки напідпитку, відкрив дверцята чужої легкової машини та скористався нею (кримінальна); б) дівчинка перейшла дорогу на червоне світло світлофора (ад- міністративна); в) водій через неуважність пошкодив автомобіль, на якому працює (матеріальна); г) школяр подряпав стіни у шкільному коридорі (цивільно- правова). 2. Визначте, які цивільно-правові угоди мають місце у кожному із зазначених випадків та чи є ці угоди правомірними: а) хлопчик12 роківкупивв магазинімолоко(купівля–продаж, правомірна, бо має характер дрібної побутової угоди); б) дівчинка 15 років подарувала подрузі на день народження фотоапарат, не повідомивши про це батьків (дарування, не- правомірне); в) 16-річний хлопець — учень профтехучилища — на отрима- ну стипендію купив у свого друга магнітофон (купівля- продаж, угода правомірна); г) жінка взяла у борг у подруги п’ятдесят гривен, пообіцявши повернути їх протягом місяця (угода позики, правомірна). ІІІ рівень Розв’язання юридичних задач 1. Громадянин П. після тривалого пошуку влаштувався на роботу. Але першого ж робочого дня у нього стався приступ апендици- ту, і він потрапив до лікарні. Через місяць, коли він вийшов з лікарні та прийшов на роботу, йому заявили, що стосовно його прийняття на роботу не встигли видати наказ, отже, на його місце вже прийнято іншого працівника. З цієї ж причини йому не буде виплачено допомогу з тимчасової непрацездатності. Ви- значте, хто має рацію у цій ситуації. 2. На день народження 16-річному одинадцятикласнику Н. бабу- ся подарувала фотоапарат. Через деякий час Н., домовившись зі своїм однолітком С., вирішив поміняти цей фотоапарат на ве- лосипед. Дізнавшись про обмін, батьки Н. почали вимагати по- вернути фотоапарат та забрати велосипед, обґрунтовуючи свою вимогу тим, що вони не знали про обмін і не давали на нього зго-
- 159. 159Частина четверта.Основи приватногоправа України ду. Але батьки С. заперечували, заявляючи, що вони погодили- ся на обмін. Визначте, хто правий у цій ситуації. 3. Під час навчання на останньому курсі Київського університету 20-річний уродженець Рівненщини П. уклав шлюб з киянкою Л. На його прохання весілля було вельми скромним, батьки П. навіть не приїхали на нього. Після весілля він переїхав до Л., прописався у квартирі її батьків. З часом П. став приходити до- дому дуже пізно і навіть не щодня. Уже через місяць він взагалі перестав бувати в квартирі, майже припинив спілкування з Л. Дівчина зрозуміла, що сімейне життя не складається, але її зна- йомі стверджували, що доведеться розділити майно, зокрема квартиру, право на проживання в якій П. матиме і після розлу- чення. Що можна порадити Л., щоб уникнути прикрих наслід- ків ситуації, яка склалася? 4. У магазині «Дитячий світ» несподівано спрацювала сигналіза- ція. Отримавши сигнал, на місце пригоди прибула група швид- кого реагування, готова до затримання небезпечних злочинців. Але застосовувати зброю не довелося. Грабіжниками виявили- ся два десятирічні хлопчики, які перед закриттям магазину сховалися під прилавком. Коли магазин зачинився, хлопці на- брали іграшок на кілька тисяч гривен та спробували зникнути, але спрацювала сигналізація. Дайте кваліфікацію цій пригоді. 5. Пасажир відмовився сплатити штраф контролерам за безбілет- ний проїзд в автобусі. Контролери запропонували йому вийти із салону. «Заєць» підкорився, але виштовхав на вулицю одного із контролерів. На зупинці порушник напав на контролера, за- вдаючи йому удари руками, ногами та камінням, що лежало по- руч. Міліціонер, який випадково опинився поруч, затримав безбілетника. У відділенні міліції виявилося, що він перебуває у стані алкогольного сп’яніння. Дайте кваліфікацію події.
- 160. 160 Навчальне видання Серія «12-річнашкола» Упорядкування Івакін Олександр Олександрович Усі Уроки до курсу «Правознавство» 10 клас. Академічний рівень Головний редактор Н. І. Харківська Редактор О. О. Івакін Відповідальний за видання Ю. М. Афанасенко Технічний редактор О. В. Лєбєдєва Коректор О. М. Журенко Підписано до друку 17.03.2010. Формат 60×90/16. Папір газет. Друк офсет. Гарнітура Шкільна. Ум. друк. арк. 10,0. Замовлення № 10-04/19-06. ТОВ «Видавнича група «Основа»» 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66 тел. (057) 731-96-33 е-mail: office@osnova.com.ua Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 2911 від 25.07.2007 р.