;

1. 1
Харків
Видавнича група «Основа»
2011
Книга скачана с сайта http://e� kniga.in.ua
Издательская группа «Основа» —
«Электронные книги»

2. 2
ISBN 978-617-00-0790-2
Мироненко А. І.
М64 Історія України. 10 клас. Рівень стандарту / А. І. Ми-
роненко, О. П. Мок­рогуз. — Х. : Вид. група «Ос­нова»,
2011. — 136 c. — (Серія «Мій конспект»).
ISBN 978-617-00-0790-2.
Видання «Мій конспект» — це серія посібників, які ставлять
на меті надати допомогу вчителеві при підготовці до уроку. Авто-
ри пропонують базову основу, використовуючи яку кожен вчитель
може створити свій власний конспект уроку.
Посібник розрахований на вчителів, методистів і студентів
вищих педагогічних навчальних закладів.
УДК 37.016
ББК 74.266.3
УДК 37.016
ББК 74.266.3
М64
Серія «Мій конспект»
Заснована 2008 року
Навчальне видання
Серія «Мій конспект»
Мироненко Алла Ігорівна
Мокрогуз Олександр Петрович
історія України
10 клас. Рівень стандарту
Головний редактор Н. І. Харківська
Редактор О. О. Івакін
Відповідальний за видання Ю. М. Афанасенко
Технічний редактор О. В. Лєбєдєва
Коректор О. М. Журенко
Підписано до друку 01.02.2011. Формат 60×90/8.
Папір офсет. Друк офсет. Гарнітура Шкільна.
Ум. друк. арк. 17,0. Замовлення № 11-02/14-05.
ТОВ «Видавнича група “Основа”»
61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66
тел. (057) 731-96-33
е-mail: office@osnova.com.ua
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ДК № 2911 від 25.07.2007 р.
© Мироненко А. І., Мокрогуз О. П., 2011
© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2011

3. 3
Зміст
Урок 1. Вступ....................................................................................... 5
Тема І. Україна на початку ХХ ст.
Уроки Становище українських земель у складі Російської
2–3. та Австро-Угорської імперій ....................................................... 7
Урок 4. Політизація українського національного руху ............................ 15
Урок 5. Україна в 1905–1914 рр. .......................................................... 19
Урок 6. Розвиток культури в Україні на початку XX ст. ........................... 25
Урок 7. Узагальнення з теми «Україна на початку ХХ ст.» ....................... 29
Тема 2. Україна в роки Першої світової війни.
початок української революції
Урок 8. Початок Першої світової війни. Україна
в геополітичних планах країн Антанти і Троїстого союзу .............. 31
Уроки Воєнні дії на території України
9–10. у 1914–1917 рр. ...................................................................... 35
Урок 11. Початок Української революції................................................. 41
Урок 12. Подальший розвиток революції в Україні (весна–літо 1917 р.) ...... 45
Урок 13. Узагальнення знань з теми «Україна в роки
Першої світової війни, початок української революції» ................ 49
Тема 3. УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917—1920 рр.)
Урок 14. Проголошення УНР ................................................................. 51
Урок 15. Українська держава П. Скоропадського ..................................... 55
Урок 16. Директорія ............................................................................. 59
Урок 17. ЗУНР .................................................................................... 63
Урок 18. Україна у 1919 році ................................................................. 67
Урок 20. Узагальнення знань з теми
«Українська державність у 1917–1921 рр.»................................. 71
Тема 4. КУЛЬТУРА І ДУХОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ в 1917–1920 рр.
Урок 21. Тенденції розвитку культури в 1917—1920 рр. ............................ 73
Урок 22. Розвиток освіти та науки в 1917—1920 рр. ................................. 77
Урок 23. Розвиток мистецтва в 1917–1920 рр. Церква у цей період ............. 83
Тема 5. УКРАЇНСЬКА СРР В УМОВАХ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ (1921–1928)
Урок 24. Україна на початку 20-х років ................................................... 89
Урок 25. Українська СРР в умовах
нової економічної політики 1921–1928 рр. .................................. 93
Урок 26. Культурне і духовне життя в роки непу ...................................... 97

4. 4
Тема 6. ЗАКРІПЛЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ (1929–1938)
Урок 27. Сталінська індустріалізація України ........................................103
Урок 28. Суцільна колективізація в Україні ...........................................109
Урок 29. Громадсько-політичне життя ...................................................115
Урок 30. Стан культури в Україні у 30-ті роки ........................................121
Урок 31. Узагальнення знань з тем
«Культура і духовне життя в Україні 1917–1920 рр.»,
«Українська СРР в умовах
нової економічної політики (1921–1928)»,
«Закріплення радянської влади в Україні (1929–1938)» ..............125
Тема 7. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 1921–1939 рр.
Урок 32. Українські землі у складі Польщі .............................................127
Урок 33. Українські землі у складі Румунії, Чехословаччини.
Карпатська Україна. «Карпатська Січ» .....................................131
Тема 8. НАШ КРАЙ у 1900–1939 рр.
Урок 34. Наш край у 1900–1920-ті роки*
Урок 35. Наш край у 1921–1939 рр.*
Література .........................................................................................135
* Матеріал цих уроків учителі готують самостійно.

5. 5
Клас
Дата
Урок 1
Вступ
Мета: ознайомити учнів із завданням і структурою курсу «Історія Украї-
ни» у 10 класі, хронологічними межами та періодизацією цього періоду,
змістом та побудовою підручника, атласів, додатковою навчальною та
енциклопедичною літературою, електронними та Інтернет-ресурсами;
визначити форми організації навчальної діяльності учнів і критерії оціню-
вання.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Основна частина уроку
У ч и т е л ь. Курс історії України у 10-му класі охоплює історію
1900–1939 рр., які стали переломними не лише для нашої країни,
але й усього людства. Вивчення курсу передбачає ознайомлення з по-
діями і процесами, що розгорталися, подання історії та культури на-
шої країни в контексті світового історичного процесу, подальше
усвідомлення особистої приналежності до України та її народу; роз-
виток громадянськості, відповідальності за збереження традицій та
майбутній розквіт Батьківщини.
Курс складається зі вступу і восьми тем:
1. Україна на початку XX ст.
2. Україна в роки Першої світової війни. Початок Української ре-
волюції.
3. Український державотворчий процес (1917—1920 рр.)
4. Культура і духовне життя в Україні в 1917–1920 рр.
5. Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–
1928).
6. Закріплення радянської влади в Україні (1929–1938).
7. Західноукраїнські землі в 1921–1939 рр.
8. Наш край у 1900–1939 рр.
Структура курсу відображає основні події та процеси в хроноло-
гічній послідовності.
Курс має допомогти:
усвідомити й розвинути в собі цінності, притаманні духовності99
нашого народу;
зрозуміти сутність і навчитися цінувати полікультурність і ба­99
гатоманіт­ність українського суспільства;
робити історичний аналіз, здійснювати ре­конструкцію історич-99
них подій, явищ, процесів, історичне прогнозування та інтер­
претацію історичних явищ, орієнтуватися в історичних джере-
лах;
підвищити рівень особистої загальної культури через залучення99
до духовних і культурних надбань українського та інших наро-
дів, до історико-культурної тра­диції людської цивілізації.
Учитель разом з учнями з’ясовує як працювати з підручником.
Учні виписують основні рубрики підручника в зошит, виділяють їх
особливості на прикладі одного параграфа.

6. 6
Учитель ознайомлює учнів з додатковою навчальною літерату-
рою, історичними атласами та атласами, робочими зошитами, про-
понує приклади форми роботи з ними.
Учні ознайомлюються з основними видами навчальної діяль­
ності:
відповідь на усні питання;99
відповідь на письмові завдання і запитання;99
обов’язкове виконання домашніх завдань.99
Учні ознайомлюються з критеріями оцінювання навчальних до-
сягнень.
На початку вивчення теми вчитель має ознайомити учнів з її три-
валістю, загальним змістом, кількістю і термінами, видами обов’яз­
кових робіт (лабораторних, контрольних тощо).
У ч и т е л ь. Може статися, що вичерпних відповідей на запитан-
ня у підручнику ви не знайдете. У такому разі бажано скористатися
додатковими дже­релами інформації: науково-популярною літерату-
рою, енциклопедіями, хрестоматіями та ресурсами мережі Інтернет.
Пошукові інтернет-системи Google, Яндекс, Мета є потужним засо-
бом. Зокрема, багато цікавого історичного матеріалу розміщено на
сайтах:
http://www.nahistory.kiev.ua — історія України99
http://spilka.cjb.net — Українська історична спілка99
http://prostir.museum — музейний простір України99
http://www.uahistory.cjb.net/ — електронні версії книг відомих99
істориків М. Грушевського, Н. Полонської-Василенко. О. Суб-
тельного та ін. Мова сайту українська.
http://history.franko.lviv.ua/ — «Нариси історії України». На99
сайті подано електронні версії книг «Нариси історії України
з найдавніших часів до кінця XVII століття» (автор Н. Яковен-
ко), «Нариси Історії України. Формування української модерної
нації XIX–XX століть» (автор Я. Грицак) та «Довідник з історії
України». Мова сайту українська.
http://wikipedia.org.ua/ — інтернет-енциклопедія99
ІІІ. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.

7. 7
Клас
Дата
Тема І. Україна на початку ХХ ст.
Уроки 2–3
Становище українських земель у складі Російської
та Австро-Угорської імперій
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
визначати хронологічну послідовність подій економічного життя;•
показувати на карті території українських земель, визначати їх госпо-•
дарську спеціалізацію.
На основі аналізу різних джерел інформації:
описувати прояви індустріалізації та модернізації суспільного життя•
на початку ХХ ст.;
характеризувати й порівнювати прояви і процеси модернізації по-•
всякденного життя населення Наддніпрянської України, західноукра-
їнських земель із загальноєвропейськими й світовими.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Робота з картою
На карті «Європа на початку ХХ ст.» учні мають показати укра-
їнські землі, назвати, до складу яких держав вони входили на почат-
ку ХХ ст., коли і за яких обставин вони опинилися у складі Росії та
Австро-Угорщини.
Бесіда
1. Охарактеризуйте особливості економічного розвитку україн-
ських земель у складі Росії в другій половині ХІХ ст.
2. Які факти свідчать про однобічність розвитку промисловості
України?
3. Покажіть на карті та назвіть західноукраїнські землі у складі
Австро-Угорщини.
4. Охарактеризуйте стан економічного розвитку західноукраїн-
ських земель у другій половині ХІХ ст.
ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Учитель показує на карті українські землі на початку ХХ ст.
Завдання
Назвіть райони господарської спеціалізації українських земель•
ХІХ ст.
Учитель коротко характеризує історію України ХІХ ст., поділя-
ючи її на до індустріальний та постіндустріальний періоди. Нагадує,
що з кінця XVIII ст. зароджується український національний рух,
спершу культурний, а з 1840-х (Кирило-Мефодіївське братство) —
і політичний. Тобто розпочався процес формування модерної україн-
ської нації. У 70-ті рр. ХІХ ст. центр національного руху перемістив-
ся в Галичину, де наприкінці XIX ст. виникають перші українські

8. 8
політичні партії, частина з яких прагнула створення самостійної со-
борної української держави.
Завдання
Назвіть дати з історії України ХІХ ст.•
Учитель дає визначення поняття «індустріалізація», називає
основні її джерела. Наголошує на нерівномірному економічному роз-
витку країн (наприклад, Великобританія перетворилася на індуст­
ріальну в середині XIX ст., а Франція — на початку 20-х рр. XX ст.).
В Україні процес індустріалізації завершився наприкінці XIX ст.
Модернізація в Україні: загальне і специфічне.
Поняття модернізації. Основні ознаки модернізації
У ч и т е л ь. У широкому розумінні модернізація означає зміни
щодо сучасних умов. Тому під модернізацією найчастіше розуміють
процес оновлення всіх сторін життя суспільства суспільства.
Основні ознаки модернізації
У сфері економіки99 — упровадження нових технік, технологій,
технічний розподіл праці, обмін діяльності, розвиток ринку то-
варів, грошей та праці;
у соціальній сфері99 — це формування нового типу людини — під-
приємливої, активної. Посилення соціальної мобільності сус-
пільства, що призводить до появи нових станів і прошарків, а це,
у свою чергу, посилює соціальне напруження. Відбувається пе-
рехід від великої патріархальної родини до так званої малої сім’ї,
де панує рівність батьків, дітей, чоловіка та жінки;
у політичній сфері99 модернізація пов’язана з виникненням цент­
ралізованих держав, уніфікацією всіх галузей суспільного жит-
тя, бюрократизацією управління, включенням широких на­
родних мас у політичний процес, встановленням демократії та
демократичних інститутів у суспільстві;
у духовній сфері99 відбувається утвердження нової світської систе-
ми цінностей, освіта набуває масового характеру. Підвищується
побутовий, культурний, правовий рівень населення.
Етапи модернізації
Модернізаційні процеси, як і будь-які інші історичні явища, про-
ходять певні етапи у своєму розвиткові.
Традиційне суспільство було зруйноване промисловою революцією.
Криза традиційного українського суспільства полягала у децент­
ралізації економіки, окремі українські землі, культурно-
територіальні регіони — Слобожанщина, Малоросія-Україна, Ново-
росія, Правобережжя, західноукраїнські землі — не мали спільних
економічних інтересів.
Вкрай нерівномірним був і соціальний розвиток в українських
землях. Станова еліта, що сформувалася зі старшинської аристокра-
тії, тобто аристократичних родів традиційного українського суспіль-
ства, збереглася лише на двох українських територіально-етнічних
масивах — Слобожанщині та Лівобережжі. На півдні формувалося
так зване «нове дворянство», яке включало не лише український ро-
сійський та іноземний елементи. На Правобережжі соціальна еліта
була спольщена. У західноукраїнських землях функції соціальної
еліти перебрало на себе греко-католицьке духовенство.
У культурній сфері криза українського традиційного суспільства
виявлялася у зневажанні національних традицій і форм освіті, цер-
ковного життя, мистецтва.

9. 9
Наступна віха у модернізаційному процесі в Україні — це про-
мисловий переворот (промислова, технічна революція), суть якого
полягала у переході від ручної до машинної праці. В українських
землях (у більш завершеному вигляді в Наддніпрянщині) промисло-
вий переворот пройшов дві стадії:
у 40–50-ті рр. XIX ст. розпочався промисловий переворот у лег-99
кій промисловості, ініційований «знизу» представниками дво-
рянства, купецтва, міського населення, кріпосних селян;
у 60–80-ті рр. XIX ст. промислова революція триває й охоплює99
галузь важкої промисловості, транспорту. Цього разу ініціато-
ром змін стає уряд, що зумовлювалося його прорахунками в зо-
внішньополітичній та військовій сферах (Кримська війна), які
засвідчили неефективність та відсталість економіки Російської
імперії. Промислова революція на цьому етапі була започаткова-
на «згори» і була пов’язана з інтенсивними процесами індустріа-
лізації економіки окремих українських територій, зокрема пів-
дня.
Наступний етап модернізації характеризується формуванням
ознак індустріального суспільства:
у галузі економіки99 — створення нової енергетичної бази,
пов’язаної з переходом до нових енергетичних джерел — нафти,
вугілля, газу, електричного струму, а також суцільна індустріа-
лізація (виробництво машин заради машин), виникнення корпо-
рацій, ринкової економіки;
у галузі соціальній99 — перехід до малої сім’ї, зростання соціаль-
ної мобільності, бурхлива урбанізація внаслідок переміщення
виробництва з села до міста;
у галузі політичній99 — формування громадянського суспільства,
демократичних свобод та правової держави;
у духовній сфері99 — перехід від аристократичної до демократич-
ної культури. Освіта будувалася за фабричною моделлю, мета
якої полягала в тому, щоб навчити пунктуальності, механічної
одноманітної праці. Відбувався розвиток нових каналів комуні-
кації, таких як поштова служба, преса, радіо, телеграф, телефон
тощо;
у психологічній сфері99 — нові засоби комунікації збільшували
кількість інформації здалеку, внаслідок чого місцеві інтереси
відступали, пробуджувалася національна свідомість.
Регіональні особливості модернізації
В Україні модернізаційні процеси мали свої особливості. Поча-
ток модернізації тут припадає на другу половину XVIII ст. У Наддніп­
рянській Україні цей процес був пов’язаний з ліквідацією залишків
автономного устрою в політичній сфері, «тихою» революцією в со-
ціальній сфері, перетворенням української старшинської верхівки
на російське дворянство, централізацією та бюрократизацією управ-
ління російською імперською машиною. Модернізаційні тенденції
в духовному житті збігалися з першими кроками українського
культурно-національного відродження.
У західноукраїнських землях модернізаційні імпульси стали
відчутними внаслідок проведення віденським урядом широкої про-
грами реформ, що призвели до важливих зрушень в економічній, со-
ціальній, культурній та релігійній галузях життя українського на-
селення Галичини, Буковини та Закарпаття.

10. 10
Якщо модернізаційний процес у східно- та західноукраїнських
землях розпочався майже одночасно, то його перебіг на цих терито-
ріях мав свої особливості та динаміку. Оскільки модернізація — це
нерівномірний процес у різних сферах суспільства (політичній, со-
ціальній, економічній, культурній), то за рахунок однієї з найбільш
розвинутих сфер можна подолати відсталість інших.
З огляду на історичні традиції, стан політичного життя,
соціально-економічний потенціал двох українських макрорегіонів,
процес модернізації в Наддніпрянській Україні розпочався з еконо-
міки, а в західноукраїнських землях — із політичних реформ ав-
стрійського уряду, піком яких стала революція 1848 р., що заверши-
лася скасуванням кріпацтва та наданням населенню виборчих прав.
Місце української економіки в господарському житті двох імперій
У ч и т е л ь. Порубіжжя ХІХ—ХХ ст. відзначилося в Україні за-
вершенням промислового перевороту і переходом до індустріальної
модернізації, суть якої полягала у розбудові крупної машинної інду-
стрії, якісній зміні структури господарства (промисловість мала пе-
реважати над сільським господарством, а важка промисловість над
легкою), появі нових галузей промисловості.
Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель на
початку ХХ ст. визначався їх залежним становищем у межах Австро-
Угорської імперії.
Стан економіки західноукраїнських земель
1. Ці землі продовжували виконувати роль аграрно-сировинного
придатку Австрії.
2. Завершилося формування основних галузей промисловості: наф­
товидобування, деревообробної промисловості.
3. Промисловість розвивалася однобічно й нерівномірно.
4. Економіка зазнавала суттєвого впливу іноземного капіталу.
5. Провідною галуззю економіки залишалося сільське господар-
ство, у якому було зайнято 80–90 % населення.
6. У сільському господарстві зберігалися кріпосницькі пережитки:
поміщицьке землеволодіння та різні виплати.
7. Тривав процес розшарування селянства та масова еміграція.
Завдання
1. На основі даних дайте загальну характеристику стану економіки
західноукраїнських земель.
2. У чому полягала особливість розвитку промисловості порівняно
з попереднім періодом?
3. Як ви вважаєте, чому саме нафтовидобування і деревообробна
промисловість перетворились на провідні галузі української про-
мисловості?
Робота з джерелами інформації
Опрацюйте документи і дайте відповіді на запитання.
Економічна ситуація в західноукраїнських землях
«Вироби з тканини і пряжі. Від сорочки аж до килиму, залізні
й металеві вироби — знаряддя, машини, добрива, вироби шкіряної
промисловості, хімічні вироби, словом, усе, чого потребує людина
від колиски аж до могили, майже усе імпортуємо, купуємо, позича-
ємо у чужих».
1. Про яку особливість західноукраїнської промисловості свідчить
документ?
2. Як ви вважаєте, чому така ситуація склалася в промисловості
Західної України?

11. 11
Результати перепису населення 1900 р.
«…З усієї кількості українців Галичини власне землеробів було
94 %, робітників — 1,4 %, службовців-українців майже не було.
До Львова стікається українська людність, але співвідношення
між різними національними групами залишається майже незмін-
ним: трохи більше половини поляків…
Місто Львів у середині століття налічувало 70 тисяч мешканців,
наприкінці століття — 160 тисяч. Львів залишається одним з най-
значніших міст імперії — п’ятим за чисельністю після Відня, Буда-
пешта, Праги і Трієста.
Упродовж другої половини століття Львів стає великим заліз-
ничним вузлом».
Зробіть висновки про особливості розвитку економіки західно­•
українських земель.
Основні ознаки розвитку української промисловості:
а) прискорене утворення монополістичних об’єднань;
б) переважання російського та іноземного капіталу в економіці
українських земель;
в) нерівномірність розвитку української промисловості;
Робота з джерелами інформації
На наступному етапі уроку учні опрацьовують ряд історичних
джерел, які характеризують розвиток промисловості в Наддніпрян-
ській Україні на початку ХХ ст. Прослухавши розповідь вчителя
та опрацювавши історичну інформацію, учні роблять висновки про
основні ознаки української промисловості.
Частка України в промисловому виробництві Російської імперії
Кам’яне вугілля
69,5 %
Чавун
51,8 %
Залізна руда
57,2 %
Цукор
84,8 %
Частка
України
Залежність української промисловості від іноземного капіталу
«Трамвай і конка — найвигідніше й найприбутковіше комерцій-
не підприємство. Ось чому іноземні капіталісти, як хижі ворони,
зграями налітають на кожне місто, де тільки постає питання про
прокладання конки чи трамвая… І начебто схоже на те, що прийшли
чужоземці в Харків, завоювали його, обклали обивателів 50-копій-
ковою даниною і щороку відвозять цю данину за свій кордон. Бель-
гійці радісно підраховуватимуть прибуток, а місто, як і колись, буде
без бруківок, без світла, без благоустрою. Міська дума змушена буде
збільшувати податки в той час, коли поруч під боком місто має такі
золоті розсипи, як трамвайна справа… Проте на цих золотих розси-
пах господарюватиме не місто, а чужоземне бельгійське суспіль-
ство.

12. 12
Структура промислового виробництва в Україні (1912 р.)
№ з/п Галузі виробництва Валова продукція (в %)
1 Гірнича, гірничозаводська, металур-
гійна, добування й обробка мінералів
45,9
2 Харчова промисловість 36,2
3 Обробка металів і виробництво машин 10,4
4 Обробка дерева 2,1
5 Хімічна промисловість 1,8
6 Текстильна промисловість 1,5
7 Інші галузі виробництва 2,1
1. Охарактеризуйте основні ознаки розвитку промисловості Над-
дніпрянської України на початку ХХ ст.
2. Якігалузіі чомупереважалив структуріпромисловоговиробниц­
тва України? Які галузі і чому не розвивалися?
3. Які факти свідчать про те, що промисловість України розвивала-
ся однобічно?
4. Яку роль відігравав іноземний капітал у розвитку промисловості
в Україні?
5. Як поява монополій впливала на економічну ситуацію в країні?
6. Порівняйте економічний розвиток західноукраїнських земель
з розвитком Наддніпрянської України.
Економічна криза 1900–1903 рр.
У ч и т е л ь. Це була світова економічна криза, яка охопила краї-
ни Європи наприкінці ХІХ ст. Економічна криза стала своєрідним
каталізатором реалізації потенціальних можливостей. Загостривши
конкуренцію та посиливши поляризацію підприємств, вона змусила
буржуазію максимально сконцентрувати та об’єднати зусилля.
Робота зі схемою
Учні повинні навчитися встановлювати причиново-наслідкові
зв’язки і визначити передумови, які призводять до концентрації ви-
робництва й утворення монополій.
Економічна криза — складний загострений стан в економіці; занепад,
розлад промислового і сільськогосподарського виробництва
Причини: недосконалість тогочасного капіталістичного суспільства (існуван-
ня колоній, грабіжницька політика щодо слаборозвинених держав і колоній,
експлуатація найманої робочої сили, війни за перерозподіл світу і т. ін.)
Прояви економічної кризи в Україні
Охоплює всі
­галузі промисло-
вості, у т. ч. висо-
корозвинені (ме-
талургійну,
вугільну,
­цукрову)
Загострює кон-
куренцію, від-
бувається роз-
орення
дрібних під-
приємств
Була більш гли-
бокою, ніж у Ро-
сії, бо промисло-
вість України
розвивалася не-
рівномірно
Розпочина-
ється про-
цес концен-
трації
виробни-
цтва
Концентрація виробництва — зосередження виробництва в одному місці
або районі.
Утворення монополій (об’єднання промислових підприємств та інших уста-
нов певної галузі виробництва або місцевості для регулювання ­виробництва
товарів, встановлення цін, розподілу ринків збуту, ліквідації підприємств)

13. 13
1. Як ви вважаєте, чому економічна криза в Україні була більш
глибокою, ніж у Росії? Відповідь обґрунтуйте.
2. Поясніть, чим був зумовлений процес концентрації виробництва
і до чого він призвів.
Становище населення
У ч и т е л ь. Населення України під владою Російської імперії
з 1863 до 1897 рр. збільшилося з 13,4 млн чоловік до 23,4 млн.
Із кінця 50-х до кінця 90-х рр. XIX ст. зросло населення західно-
українських земель із 3,9 млн чоловік до 5,9 млн.
Завдання
Підрахуйте у відсотках, на скільки збільшилося населення під•
Наддніп­рянської та Західної України. Де темпи зростання були
швид­шими?
— На 1900 р. 95 % населення становили селяни і лише 1 % були
зайняті у промисловості.
Понад 100 тис. осіб жили на прибуток від капіталу, нерухомого
майна, займалися торгівлею. Прошарок української інтелігенції
становив не більше 15 тис. чоловік. Наприкінці XIX ст. на території
України, що була під Росією, лише 5,6 % українців мешкало у міс-
тах, а понад 94 % — у селах; у Галичині частка міських жителів се-
ред українців становила близько 10 %.
Чому в містах українців проживало так мало?•
Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя
Робота в групах
Це питання учні розглядаєть у групах, спираючись на текст під-
ручника.
1-ша група. За допомогою тексту підручника визначте головні
ознаки міст Наддніпрянської України.
2-ша група. Прочитайте текст підручника і дайте відповідь на за-
питання:
Які зміни у повсякденному житті українців відбулись наприкін-•
ці ХІХ — на початку ХХ ст.?
3-тя група. Як ви розумієте такий вираз: «Індустріалізація зро-
била з людьми ще одну дуже болісну хірургічну операцію без нарко-
зу — вона розділила їх з природою…
У новому суспільстві перевагу дістали ті, кого раніше загал за-
суджував, — індивідуалісти, непокірні ро­довим кланам, ті, що
прагнули новизни та волі. Жити в цьому небаченому світі індивідуа­
лізму довелося всім — і тим, хто хотів цього, і тим, хто від усієї душі
засуджував нові віяння. У цьому світі вже не було звичного розподі-
лу на старших і молодших; відтепер усі були «дорослими», «повно-
літніми»?
Доля жінки
Робота з таблицею
Під час розповіді вчителя учні заповнюють таблицю «Зміна ролі
жінки в суспільстві».
Що нового з’явилось
у становищі жінки в суспільстві
Що у становищі жінки
залишалось незмінним

14. 14
Посилення міграції українського селянства
Робота в парах
1-й учень. На основі тексту підручника визначте причини мігра-
ції українців.
2-й учень. На основі тексту підручника визначте наслідки мігра-
ції українців.
Робота з історичною картою
Назвіть і покажіть на карті країни, куди переселялись українці.•
ІV. Узагальнення та систематизація знань
Завдання
1. Визначте характерні ознаки української промисловості на по-
чатку ХХ ст.
Орієнтовний варіант відповіді:
концентрація виробництва;99
утворення монополій;99
спеціалізація районів;99
значний вплив іноземного капіталу;99
нерівномірний розвиток українських регіонів;99
у Наддніпрянській Україні темпи розвитку промисловості99
були вищими за загальноімперські;
перетворення українських земель на один із провідних про-99
мислових районів Російської імперії.
2. Охарактеризуйте основні ознаки повсякденного життя україн-
ців на початку ХХ ст.
3. Назвіть суперечливі процеси модернізації повсякденного життя
українців на початку ХХ ст.
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.

15. 15
Клас
Дата
Урок 4
Політизація українського національного руху
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
визначити хронологічну послідовність явищ політичного життя, утво-•
рення політичних партій та рухів, проблеми становлення української
нації на початку ХХ ст.;
характеризувати процес створення перших політичних партій в Над-•
дніпрянській Україні на початку ХХ ст. та діяльність політичних партій
Західної України; називає їх провідних діячів та цілі;
порівнювати український рух початку ХХ ст. у Наддніпрянській Україні•
та на західноукраїнських землях;
розвинути уміння та навички роботи з історичними джерелами, ана-•
лізувати та систематизувати матеріал, робити висновки, узагальнен-
ня, порівняння, висловлювати та аргументувати свою точку зору.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда
1. Що таке політична партія?
2. Пригадайте, коли і як з’явилися перші політичні партії в Захід-
ній Україні. Кого із засновників цих партій ви можете назвати?
3. Як їхня діяльність позначилася на українському національно-
визвольному русі?
4. Як українські партії намагались розв’язати національне питан-
ня? Яким вони бачили майбутнє України?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Початок XX ст. характеризувався швидким розвит­
ком в Україні визвольного руху, який виявлявся в різних формах,
однак спільним було те, що він поширився по всій території Украї-
ни. З’явилося нове покоління українських діячів, які називали себе
«національно свідомими українцями», вимагаючи для свого народу
національних прав, політичної свободи й соціальної справедливості.
«Нові» українці — це переважно студенти, тож особистісні контакти
між ними зав’язувалися в межах гімназій та університетів. Тут за-
роджувались нелегальні рухи, які згодом формувалися в активну
опозицію царату. Історик О. Субтельний так описує шлях україн-
ського політичного діяча. Спочатку юнак-гімназист ознайомлював-
ся з «підривними» ідеями через ліберально налаштованого виклада-
ча, який давав йому нелегальну літературу й залучав до участі
в таємних дискусійних гуртках, де він осягав різні ідеології, спілку-
вався з відомими діячами і нерідко починав займатися нелегальною
діяльністю, зокрема публікацією и розповсюдженням антиурядової
літератури. За таких умов відбувалось формування перших україн-
ських політичних партій на Наддніпрянській Україні.

16. 16
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Проблеми становлення та консолідації української нації
Завдання
1. Пригадайте, за яких умов відбувався процес формування україн-
ської нації у другій половині ХІХ ст. Які чинники впливали
на це?
2. На основі тексту підручника визначте нові тенденції в процесі
становлення української нації.
Орієнтовний варіант відповіді
1. Висока концентрація робітників у промислово розвинених регіонах.
2. Досить строкатий склад робітничого класу.
3. Різке погіршення становища населення.
4. Активізація робітничого і селянського руху.
5. Суттєві зміни в національному складі населення України.
Процес політизації українського суспільства. Створення
політичних партій Наддніпрянської України
У ч и т е л ь. Отже, на початку ХХ ст. в Росiйськiй iмперiї посили-
лосясоцiальненапруження.Свiтоваекономiчнакриза1900–1903 рр.,
що охопила й царську Росiю, а також росiйсько-японська вiйна над-
звичайно загострили ситуацію в суспільстві. Криза поглиблювалася
ще й тим, що в нацiональних окраїнах iмперiї швидко зростав ви-
звольний рух. Уряд, прагнучи подолати сепаратистські настроїв
в Українi,щопосiдалапровідніпозиціїв економiціРосiйськоїiмперiї,
змобiлiзував усi реакцiйнi та консервативнi сили держави для бо-
ротьби проти українського нацiонально-визвольного руху. Не випад-
ково чорносотенний часопис «Киевлянин» писав: «Український рух
є для Росiї бiльш небезпечний, нiж усi iншi нацiональнi рухи разом
узятi». Але за цих умов український національний рух ставав дедалі
більш змістовним і організованим. На чолі національного руху в Над-
дніпрянській Україні постають політичні партії.
Робота з таблицею
На основі тексту підручника назвіть політичні партії, які утво-
рилися в Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст., визначте їхні
програмові вимоги і складіть таблицю.
Назва партії Основні цілі
У ч и т е л ь. В Україні діяли загальноросійські партії:
1. Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП),
що після 1903 р. розкололася на більшовиків і меншовиків.
Серйозного впливу на початку XX ст. на революційно-визволь­
ний рух в Україні більшовики не мали. Контактів з Україн-
ською соціал-демократичною робітничою партією (УСДРП)
уникали. Назви партій та їхніх соціальних програм майже пов­
ністю збігалися. Але українські соціал-демократи до того ж від-
стоювали національні інтереси свого народу. Саме через це
РСДРП вважала УСДРП «дрібнобуржуазною» партією і стави-
лася до неї ворожо.
2. Партії українських і російських соціал-революціонерів (есерів)
вели пропагандистську роботу серед селян.

17. 17
3. Партії ліберального спрямування:
Конституційних демократів (кадетів);99
«Союз 17 жовтня» («октябристи»).99
4. Партія «Союз русского народа» — найбільш впливова серед
реакцій­них партій; виступала за єдину неподільну Росію.
Робота з джерелами інформації в групах
Опрацюйте документи і виконайте завдання.
1-ша група
Із праці М. Міхновського «Самостійна Україна»
«Нехай наша історія сумна і невідрадна, нехай ми некультурні,
нехай наші маси темні, подурені, ми все ж існуємо і хочемо далі іс-
нувати. І не тільки існувати як живі істоти, ми хочемо жити як лю-
ди, як громадяни, як члени вільної нації. Нас багато — цілих 30 міль-
йонів. Нам належить будуччина…
Ми існуємо, ми відчуваємо своє існування і своє індивідуальне
національне «Я». Наша нація у своєму історичному процесі часто бу-
ла не солідарна поміж окремими своїми частинами, але нині увесь
світ української нації, що по всіх частинах України живе однією
думкою, однією мрією, однією нацією: «Одна, єдина, нероздільна,
вільна, самостійна Україна, від Карпатів аж по Кавказ». … Як не
можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо не-
сеться до моря, так не можна спинити нації, що, прокинувшись до
життя, ламає свої кайдани».
«Ми розуміємо, що боротьба буде люта і довга, що ворог безпо-
щадний і дужий. Але ми розуміємо і те, що се вже остання боротьба,
що потім вже ніколи не настане слушний час для нової боротьби. Ніч
була довга, але ранок наблизився, і ми не допустимо, щоб проміння
свободи усіх націй заблищало на наших рабських кайданах! Ми
розіб’ємо їх по схід сонця свободи!»
«Державна самостійність єсть головна умова існування націй,
а державна незалежність єсть національним ідеалом у сфері націо-
нальних відносин. Україна — для українців. Усі, хто на цілій Укра-
їні не за нас, ті проти нас».
Проаналізуйте даний документ за планом:
1. Як М. Міхновський визначав позицію партії щодо питання про
українську державність?
2. Як він визначає мету партії і шляхи її досягнення?
3. Як він конкретизує основні принципи боротьби?
4. Чим була зумовлена поразка визвольних змагань у попередні роки?
5. Чому саме в даний період настав «слушний час для боротьби»?
6. Яку течію національно-визвольного руху започаткував цей до-
кумент?
7. Чому цей документ призвів до розколу РУП?
2-га група
Із програми УСДРП
«УСДРП перш за все і головним чином вимагає:
1. Демократичної республіки…
2. Автономії України…
3. Загального, прямого, рівного виборчого права з таємним голо-
суванням…
4. Право кожної нації на культурне і політичне самоопреділення…

18. 18
5. Широкого самоврядування…
6. Необмеженої свободи слова, друку, віри, зібрань, союзів,
страйків…
11. Знищення усяких привілеїв класів, верств, походження, статі…
12. Рівноправності усіх мов у школах, судах, державних інсти-
туціях…
13. Проголошення релігії ділом кожного громадянина…
16. Безплатного обов’язкового навчання для всіх дітей до 16 років.
В цілях охорони труда партія добивається:
1. Максимального робочого 8-годинного дня…
На користь вільного розвитку класової боротьби на селі і сіль-
ського господарства:
1) передачі всіх земель крайовим автономним одиницям;
2) знищення всіх пережитків кріпацтва».
1. Знайдіть у програмі УСДРП вимоги, які підтримували інші по-
літичні партії, й ті, з якими виступали лише соціалісти.
2. До якої з течій визвольного руху належала УСДРП?
V. Узагальнення та систематизація знань
Завдання
Визначте спільну мету українських партій.
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Підготувати повідомлення про події революції 1905–1907 рр.
в Україні.

19. 19
Клас
Дата
Урок 5
Україна в 1905–1914 рр.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
показувати на карті регіони піднесення національно-визвольного ру-•
ху, райони виступів робітників, селян і військових у 1905–1907 рр.;
визначати хронологічну послідовність подій революції 1905–1907 рр.•
в Україні.
На основі аналізу різних джерел інформації:
характеризувати основні події російської революції на українських•
землях, соціально-економічне та політичне становище Наддніпрян-
ської України у складі Російської імперії в 1907–1914 рр.;
узагальнювати основні факти щодо проведення Столипінської аграр-•
ної реформи та формулювати власну оцінку реформи;
аналізувати програми та діяльність політичних партій, діяльність•
української громади в Державній Думі, стан українського національ-
ного руху та діяльність українських політичних партій у 1907–
1914 рр.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Завдання
Пригадайте, яким було становище різних верств українського•
суспільства на початку ХХ ст.
ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Події революції 1905–1907 рр. в Україні
Робота в групах над складанням таблиці
«Причини революції 1905–1907 рр.»
1-ша група. На основі тексту підручника визначте економічні
причини революції 1905–1907 рр. у Російській імперії.
2-га група. На основі тексту підручника визначте соціальні при-
чини революції 1905–1907 років у Російській імперії.
3-тя група. На основі тексту підручника визначте політичні при-
чини революції 1905–1907 років у Російській імперії.
Орієнтовний вигляд таблиці
Причини революції 1905–1907 рр.
Економічні  Суперечливі процеси модернізації;
 нерозв’язаність аграрного питання;
 збереження поміщицьких землеволодінь;
 малоземелля і безземелля селян
Політичні  Самодержавна форма правління;
 відсутність демократичних прав і свобод;
 знищення будь-яких проявів волелюбності;
 зниження авторитету царату у зв’язку з поразкою
в російсько-японській війні;

20. 20
Причини революції 1905–1907 рр.
 поява політичних партій, розширення сфери їхніх дій,
посилення впливу на народні маси
Соціальні  Існування станових привілеїв;
 жорстка експлуатація робітничого класу;
 тяжке становище народних мас;
 масове безробіття;
 тяжкий національний гніт
У ч и т е л ь. Початком революції стали події 9 січня 1905 р. у Пе-
тербурзі.
Повідомлення учня
Заслуховується повідомлення про «Криваву неділю», потім учні
відповідають на питання.
1. Як ви вважаєте, чому робітники наважилися вручити петицію
царю? На що вони розраховували?
2. Як ви оцінюєте дії російського царя? Чи можна було розрахову-
вати на припинення робітничого руху після такої кривавої роз-
прави?
У ч и т е л ь. У відповідь на події в Петербурзі по всій Україні про-
котилася хвиля страйків робітників: у Києві, Житомирі, Катерино­
славі, Горлівці, Юзівці, Маріуполі та інших містах.
Особливістю суспільно-політичного життя цієї доби стали взає-
мовплив та взаємопроникнення робітничого, селянського та націо­
нально-визвольних рухів, що сприяло появі іншого нового явища —
народних виступів, що відзначалися масовістю, територіальною
поширеністю, тривалістю, залученням різних соціальних верств.
Лише протягом квітня–серпня 1905 р. в Україні відбулося понад
300 робітничих страйків, у яких взяли участь понад 110 тис. осіб.
Червневі виступи українських селян 1905 р. охопили 64 із 94 пові-
тів. За масштабами селянського руху Україна посідала одне з пер-
ших місць у Російській імперії. Масовий робітничий і селянський
рух, а також поразки царизму в російсько-японській війні вплину-
ли на поширення революційних настроїв серед солдатів і мат­росів.
Повідомлення учня
Заслуховується повідомлення про повстання на броненосці «По-
тьомкін», потім учні відповідають на питання.
Яку роль, на вашу думку, відіграли Г. Вакуленчук та О. Матю-•
шенко в організації повстання?
У ч и т е л ь. З метою заспокоєння революційної хвилі 17 жовт­
ня Миколою II було підписано Маніфест, в якому народові обіцяли
громадянські свободи (недоторканність особи, свободу совісті, дру-
ку, зборів, союзів), декларувалося скликання російського парла-
менту — законодавчої Державної думи із залученням до виборів
усіх верств населення. Цей документ мав надзвичайно важливі на-
слідки.
Завдання
За допомогою тексту підручника визначте наслідки маніфесту.•

21. 21
Активізація українського визвольного руху під час революції
Робота зі схемою
Вимоги українців:
 Відновлення української
державності (всі партії —
за автономію, УНП — за
самостійну Україну);
 ліквідація всіх заборон
щодо української мови
Відбувається реорганізація українських
партій:
 1905 р. — утворилася Українська
соціал-демократична українська
партія (на базі РУП);
 УДП і УРП об’єднуються в Україн-
ську демократично-радикальну пар-
тію
Здобутки українського національного руху
 Листопад 1905 р. — закон, який дозволяв видання літератури
національними мовами, створення культурно-освітніх товариств
і відкриття театрів;
 травень 1906 р. — офіційне розпорядження про скасування обме-
жень проти української мови
 Починають виходити періодичні видання українською мовою:
– листопад 1905 р. — перша газета «Хлібороб» у Лубнах;
– грудень 1905 р. — перша щотижнева газета «Громадська думка»;
– 1906 р. — виходило вже 20 періодичних видань
 У Наддніпрянській Україні починають діяти товариства «Про-
світа» (1907 р. — 35 організацій), які поширювали українську
літературу, створювали бібліотеки, видавали книжки, відкрива-
ли читальні по селах, вели боротьбу за введення української мо-
ви в школах, створювали кооперативи
 Тривала боротьба за введення української мови в школах: почи-
нають відкриватися початкові школи на українські мові, кафе-
дри української мови в Одеському і Харківському університетах
Українська громада в Державній Думі
Робота з таблицею
Діяльність українських громад в І та ІІ Державних Думах
І Державна Дума ІІ Державна Дума
Склад: поміщики — 24 осіб; інтелі-
ґенція — 26 осіб; селяни — 42 осіб;
робітники — 8 осіб; священики —
1 особа
Склад: поміщики — 16 осіб; інтелі-
ґенція — 17 осіб; селяни — 6 осіб;
робітники — 59 осіб; священики —
4 осіб
Діяльність:
 45 депутатів об’єдналися
в українську парламентську
громаду;
 мали друкований орган «Укра-
їнський вісник»;
 голова громади — Ілля Шраг;
 домагалися автономії України
та українізації державного
управління і освіти
Діяльність:
 47 депутатів об’єдналися
в українську парламентську
громаду;
 мали друкований орган «Рідна
справа — Вісті з Думи»;
 домагалися автономії України,
місцевого самоуправління,
української мови в школах,
­суді і церкві
У ч и т е л ь. 3 червня 1907 р. була розігнана ІІ Державна Дума,
був підписаний новий виборчий закон. Ці події названо державним
переворотом, а політичний режим, який склався, Третьочервневою
монархією. Настав період реакції — придушення всього прогресив-
ного, ліквідація здобутків революції.

22. 22
В історії цей період пов’язують з іменем Петра Аркадійовича
Столипіна.
Аграрна реформа П. Столипіна
Робота в групах
Опрацюйте документи і виконайте завдання.
1-ша група
«Революція 1905–1907 рр. довела, що аграрне питання з еконо-
мічного переросло в політичне. Будучи залишком феодалізму, само-
державство тривалий час консервувало свою опору — два інших ре-
лікти часів кріпосництва: поміщицьке землеволодіння та селянську
общину. На початку ХХ ст. деградація поміщицького землеволодін-
ня стала цілком очевидною, а община показала не лише свою не-
здатність ефективно господарювати, а й належно контролювати на-
строї селян. Комплекс реформ, розпочатих указом 9 листопада
1906 р., був логічним продовженням модернізаційних процесів
у Росії середини ХІХ ст. В його основі — три головні ідеї: руйнуван-
ня селянської общини, дозвіл селянину отримати землю в приватну
власність (хутір чи відруб), переселення селян у малозаселені райо-
ни Сибіру, Середньої Азії, Північного Кавказу. Стрижнем столипін-
ської аграрної реформи була ставка на особисту ініціативу та конку-
ренцію, які протиставлялися традиційній общинній рівності та
бідності».
1. Як автор пояснює причини, що спонукали Столипіна до проведен-
ня аграрної реформи? Чи згодні ви з його точкою зору? Чому?
2. Які три головні завдання повинна була вирішити ця реформа?
3. Як на ваш погляд, чи можна вважати цю реформу «логічним про-
довженням модернізаційних процесів у Росії середини ХІХ ст.»?
Свою думку аргументуйте.
2-га група
З указу Петра Столипіна (1906 р.)
«… Селяни дістають право вільного виходу з общини із закрі-
пленням у власність окремих домовласників ділянок, які перехо-
дять до приватного володіння з громадського наділу…
1. Кожний домовласник, що володіє надільною землею за об-
щинним правом, може в будь-який час вимагати закріплення за со-
бою в приватну власність частини, яка належить йому, з визначеної
землі…
4. Домовласники, за якими закріплені в приватну власність ді-
лянки общинної землі, зберігають за собою право користуватися
в незмінній частині тими сіножатями, лісними та іншими угіддями,
які надаються на спеціальних підставах…
Вимоги про закріплення в приватну власність частини з общин-
ної землі ставляться через сільського старосту громаді, яка за ухва-
лою, прийнятою більшістю голосів, зобов’язана у місячний термін
з дня подання заяви указати ділянки, що переходять у приватне во-
лодіння домовласника…»
1. Користуючись цим документом, проаналізуйте суть столипін-
ської аграрної реформи.
2. Чи вплинула реформа на життя селян? Зробіть висновки.

23. 23
3-тя група
Оцінка реформи Столипіна
«Аграрними перетвореннями П. Столипін хотів комплексно ви-
рішити низку важливих завдань: підвищити ефективність сільсько-
господарського виробництва, селянського господарювання, зміцни-
ти соціальну опору самодержавства на селі, вирішити проблему
аграрного перенаселення. Хоча здійснення столипінських планів
у перспективі обіцяло поліпшення ситуації в суспільстві, вони були
зустрінуті значною мірою вороже».
1. Які завдання повинна була розв’язати аграрна реформа?
2. Продовжте думку О. Д. Бойка і поясніть, чому реформу сприйня-
ли вороже різні суспільні групи.
3. А як, на вашу думку, була сприйнята реформа безпосередньо се-
лянами?
4-та група
Про наслідки реформи
«Найбільший успіх реформа Столипіна мала в Україні. Це поясню-
ється особливостями української ментальності, сильнішим, ніж у росі-
ян, потягом до індивідуального господарювання, порівняно меншою
поширеністю на території України селянських общин. Протягом 1907–
1915 рр. на Правобережжі вийшли із общини 48 % селян, на Півдні —
42 %, на Лівобережжі — 16,5 %. На 1916 р. утворилося 440 тисяч хуто-
рів, що становило 14 % селянських дворів. Ці показники були значно
вищими, ніж у європейській Росії, де з общини виділилося 24 % селян-
ських господарств, а переселилися на хутори 10,3 %».
1. Поясніть, чому реформа Столипіна мала більший успіх в Украї-
ні, ніж у Росії.
2. Як на вашу думку, чому на Лівобережжі реформа не мала таких
значних успіхів, як на Правобережжі чи на Півдні України?
5-та група
Прослухавши відповіді груп, група повинна визначити значення
аграрної реформи Петра Столипіна, вказавши як позитивні, так і не-
гативні її сторони. (У разі якщо в учнів виникають ускладнення, на
допомогу їм приходить вчитель.)
Орієнтовний варіант відповіді
Значення реформи П. Столипіна
Відкривала шлях до приватного селянського землеволодіння;99
дала поштовх до розвитку товарно-грошових відносин у сіль-99
ському господарстві;
сприяла розвитку особистої ініціативи і конкуренції;99
у господарствах заможних селян почали широко використовува-99
тися сільськогосподарська техніка і добрива;
підвищилася врожайність в селянських господарствах.99
Реформа поглибила соціальне розшарування селянства і заго-
стрила відносини між бідними та заможними селянами; збільшила
кількість селян-емігрантів з України.
Реформа не була доведена до кінця.
ІV. Узагальнення та систематизація знань
Метод «Дерево рішень»
Клас поділяється на дві групи. 1-ша група має визначити резуль-
тати революції 1905–1907 рр. в Україні, а 2-га група — її значення.

24. 24
Орієнтовний вигляд «Дерева рішень»
Результати Значення
Революція зазнала поразки, оскільки
самодержавство не було повалено, але
революційні маси домоглися значних
результатів.
 Революція принесла полегшення
селянам, було скасовано викупні
платежі, обмежено напівфеодаль-
ні методи експлуатації селян і ста-
нові обмеження.
 Почалося проведення аграрної ре-
форми.
 Робітники отримали право ство-
рювати профспілки, проводити
економічні страйки, було підвище-
но заробітну плату, скоротився ро-
бочий день.
 Населення отримало громадянські
свободи, було скасовано цензуру.
 Створено двопалатний парламент,
що обмежував законодавчу владу
імператора.
Разом з тим головні питання революції
не були вирішені: суспільний лад
і державний устрій не зазнали змін
Нові суспільно-політичні явища
й тенденції дедалі більше почали
впливати на історичну долю
України:
 консолідація робітничого,
селянського та національно-
визвольного рухів;
 зростання масштабів народ-
них виступів;
 усвідомлення народними ма-
сами ефективності спільного
натиску на самодержавство;
 розширення меж легальної
політичної та культурної ді-
яльності, помітне її пожвав-
лення та урізноманітнення;
 активізація процесу масової
самоорганізації суспільства
(утворення політичних пар-
тій, рад, профспілок тощо);
 поява офіційного каналу
впливу на владу — Держав-
ної Думи
Народні маси здобули досвід боротьби.
Події тих років переконливо продемонстрували, що поступок від само-
державства можна домогтися лише шляхом широкого революційного
руху
Історичний диктант
Позначте правильні правдиві та хибні твердження.
1. Петро Столипін обіймав посаду Міністра фінансів Російської ім-
перії.
2. Після революції 1905–1907 рр. настав період політичної ре­
акції.
3. П. Столипін вважав головною причиною відставання розвитку
товарно-грошових відносин на селі селянську общину.
4. Указ про початок аграрної реформи було видано 9 листопада
1907 року.
5. За реформою селянам дозволялося переходити на хутори і става-
ти землевласниками.
6. Продавати свої наділи селяни не мали права.
7. Переселятися селянам за межі України не дозволялося.
8. Створювався Аграрний банк, який скуповував землі у поміщи-
ків і продавав їх селянам.
9. Банк надавав позики селянам терміном на 45 років.
10. Ліси, річки, луки залишалися в спільному володінні сільської
громади.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Скласти історичний портрет одного з діячів культури (на вибір).

25. 25
Клас
Дата
Урок 6
Розвиток культури в Україні на початку XX ст.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
визначати хронологічну послідовність явищ культурного життя.•
На основі аналізу різних джерел інформації:
називати та конкретизувати фактами основні ознаки розвитку духов­•
ного життя;
описувати явища і пам’ятки культури цього періоду.•
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда
1. Яким був стан освіти в Україні у ХІХ ст.?
2. Назвіть відомих діячів української культури другої половини
ХІХ ст. Який внесок вони зробили в розвиток культури?
3. Назвіть найбільш визначні досягнення українського живопису
та архітектури.
4. Що вам відомо про діяльність церков, які діяли на Україні
в ХІХ ст.? Яку роль вони відігравали в українському національ-
ному русі?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Проблемне завдання
Наприкінці вивчення теми дайте відповідь на запитання: «Чи
мали місце в українській культурі початку ХХ ст. ознаки європей-
ського модернізму? Свою думку аргументуйте».
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Учні поділяються на групи і починають вивчати питання теми.
Освіта
Робота з підручником
На основі тексту підручника та роботи з документом виконайте
завдання.
1. Порівняти стан освіти в Наддніпрянській Україні і на західно­
українських землях на початку ХХ ст.
2. Які ви можете назвати чинники, що сприяли розвитку освіти,
а які — гальмували її розвиток?
Степан Васильченко про українську школу
«Школа з нерідною мовою, з чужими по духу вчителями тільки
по великій незрозумілості може зватися народною. Сумною і самот­
ньою будівлею стоїть вона у нас серед рідних сіл; круг неї шумить
своє життя, народна пісня, мова, народний гумор б’ється у вікна,
у двері, в щілини до неї, але в школу не хочуть пустити їх. Немає
місця їй в живій мові. А там, де немає живої мови в школі, там немає
живої душі, щирості, там немає засобів виховувати і ґрунтувати ду-
ховні дитячі здібності. І цілком зрозуміло, чого наші люди ­дивляться

26. 26
на свою школу здебільшого або як на стежку до всяких посад, або, як
кажуть, до легкого хліба, а не як інституцію, що повинна обслугову-
вати їх найперші духовні потреби. Тільки після того, коли б залуна-
ла по наших школах рідна мова і буйно зашуміло в ній нове життя,
всім би стало видно, через що наш народ “двічі неграмотний”».
1. Обґрунтуйте актуальність питання стосовно навчання україн-
ською мовою в школах Україні.
2. Чому Васильченко називає український народ «двічі неграмот-
ний»?
Наука. Видатні вчені
Робота з таблицею
На основі тексту підручника складіть таблицю.
Галузь науки Прізвище вченого Його внесок у науку
Література. Українська преса та видавництва
Робота з таблицею
На основі тексту підручника складіть таблицю.
Письменник Його внесок у літературу
Робота з джерелами інформації
Іван Крип’якевич про історичне значення української літератури
«Ми бачимо, що українське національне відродження ХІХ ст.
стало наче справою й питанням літератури, яка зі своїх романтично-
народолюбських пелюшок дуже скоро вилилася в стихійну маніфес-
тацію збірної волі нації на вільне життя й державність.
Котляревський здобув для української народної мови громадян-
ські права в слові й друці. Шевченко сповнив українське слово вул-
канічною силою, надихнув у нього віру в невідхильну перемогу на-
ції. Франко й Леся Українка поглибили й поширили самопочуття
повно вартості українця як громадянина світу. Перш аніж
у політично-громадському життю, збулася містерія Відродження
Нації в літературі, й у тому її історична вага й заслуга».
1. У чому полягала історична заслуга української літератури? Про-
коментуйте останнє речення документа.
2. Чому слово нація автор вживає з великої літери?
Здобутки майстрів мистецтва
Робота з таблицею
На основі тексту підручника складіть таблицю.
Галузь мистецтва Митець Його внесок у мистецтво
Робота з джерелами інформації
Мирослав Семчишин про місце Миколи Лисенка
в історії української музики
«Переломне значення для розвитку української музичної культу-
ри мала творчість Миколи Лисенка. Він став творцем національного
напрямку в українській музиці, зіпертого на окремішності україн-
ських культурних традицій і на багатство народної творчості.

27. 27
… Значення мистецтва української музики Лисенка для україн-
ського народу таке саме, як Глінки для росіян, Шопена для поляків,
Сметани для чехів чи Гріга для норвежців. …Крім Артемівського
«Запорожця» справді мистецької музики до Лисенка в нас не було».
1. Кого з українських митців ви могли б порівняти з Миколою Ли-
сенком за їх внесок в українську культуру. Чому?
2. Чи подобаються вам твори Лисенка? Чим саме?
Розвиток архітектури та живопису
Завдання
1. Споруди якого призначення переважали в українській архітек-
турі на початку ХХ ст.?
2. Чи можна стверджувати, що на початку ХХ ст. в українській ар-
хітектурі поширився новий національний стиль? Охарактери-
зуйте його основні ознаки.
Робота з ілюстраціями
Працюючи з ілюстраціями, на яких зображені картини відомих
українських художників початку ХХ ст., учні характеризують їх за
планом.
1. Як називається картина?
2. Хто є її автором? Що ви знаєте про його творчість?
3. До якого жанру живопису належить?
4. Опишіть картину.
5. Як ви думаєте, яка головна ідея цього твору? Що хотів показати
автор?
6. Які думки та почуття викликає у вас ця картина?
Зміни у побуті та звичаях українців
Робота з ілюстраціями
Учні працюють з ілюстраціями і виконують завдання.
Предмети посуду. Початок ХХ ст.99
Предмети домашнього вжитку.99
Знаряддя праці українського селянства.99
Одяг заможних селян.99
Чоловічий одяг.99
Дівочий одяг.99
Господарські будівлі українського села.99
Житло шахтарів у Горлівці.99
На Хрещатику в Києві. Початок ХХ ст.99
На основі ілюстрацій схарактеризуйте побут українського наро-
ду за планом.
1. Які знаряддя праці використовувалися в господарстві селян? Чи
змінилися вони порівняно з попереднім періодом?
2. Охарактеризуйте житло українського селянства та житло робіт-
ників.
3. Які предмети побуту були у вжитку в українців?
4. Опишіть одяг українського селянства.
5. Як ви вважаєте, чи змінив технічний прогрес побут українців?
6. Порівняйте вигляд українського села і міста.
Діяльність національних і спортивно-фізкультурних організацій
Робота з підручником
На основі тексту підручника визначте, яку роль відігравали мо-
лодіжні організації Західної України в українському національному
відродженні.

28. 28
Церковне життя
Робота з документом і текстом підручника
На основі тексту підручника та роботи з документом дайте відпо-
віді на питання.
Дмитро Дорошенко про значення Української греко-католицької церкви
«УГКЦ зробилася головним забороном української народності
проти полонізації. Це вона властиво врятувала Галичину від націо-
нальної смерти. Вона зробилась батьківською вірою, і нарід кріпко
до неї прив’язався… З кругів греко-католицького духовенства ви-
йшло національне відродження Галицької України, і сама Греко-
Католицька церква стала тут за останні часи справжньою національ-
ноюцерквоюзахідноукраїнськогоплемені.Одначеті,хтосподівався,
що церковна унія полегшить латинізацію і полонізацію українсько-
го населення, мусили завестися у своїх надіях. Поєднана з Римом,
українська Греко-Католицька церква реорганізувалася, скріпилася,
пустила глибоке коріння в народній масі і стала її національною
церквою… вона стала чинником консервативним, із тією хвилиною
на цій території, де вона утвердилася, вона придбала національну
відпорність і виявила національну творчість, більшу, ніж на цій са-
мій території виявила Православна церква».
1. Охарактеризуйте діяльність УГКЦ в Україні.
2. Який зв’язок мала УГКЦ з національно-визвольним рухом?
Діяльність Російської Православної церкви в Україні
Робота з документом
На основі тексту підручника та роботи з документом дайте відпо-
віді на питання.
«Вірність засадам самодержавства підкріплювалася участю ду-
ховенства в чорносотенних організаціях, тісним контактом з охран-
кою, пропагандою офіціозних ідей через церковну та державну пре-
су… Церква фактично перетворилася на складову частину
бюрократичного апарату самодержавства, знаряддя його політики
русифікації. Але слід мати на увазі й іншу тенденцію, яка стала про-
являтися ще з часів Переяславської угоди. Понад тридцять років
після цієї події, аж до 1685 року, український клір і паства чинили
опір канонічному підпорядкуванню Київської митрополії від Кон-
стантинополя до Москви. Коли приєднання до Московського патрі-
архату вже відбулося, досягти розчинення Української церкви в Ро-
сійській не вдалося».
1. Які дві тенденції зберігалися в діяльності Православної церкви
в Україні?
2. Порівняйте діяльність в Україні Греко-Католицької і Православ-
ної церков.
3. Визначте внесок А. Шептицького у піднесення національного
життя в західноукраїнських землях.
V. Узагальнення та систематизація знань
Метод «Уявний мікрофон»
Чи спостерігалися в українській культурі початку ХХ ст. ознаки•
європейського модернізму? Свою думку аргументуйте.
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Повторити матеріал теми.

29. 29
Клас
Дата
Урок 7
Узагальнення з теми «Україна на початку ХХ ст.»
Мета: узагальнити та систематизувати матеріали з теми; повторити
основні події в Україні на початку ХХ ст; розвивати в учнів уміння аналізу-
вати і систематизувати матеріал, робити висновки та узагальнення, вмі-
ти виділяти головне і другорядне, працювати з історичними термінами
й поняттями.
Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Основна частина уроку
Завдання 1
1. Яким був стан сільського господарства в Наддніпрянській Укра-
їні на початку ХХ ст.?
2. У чому виявився залежний характер економіки України у складі
Росії?
3. Яким було становище українського населення у складі Росій-
ської імперії?
Завдання 2
Учитель записує на дошці літери. Із цих літер учні повинні склас-
ти історичні терміни чи поняття, які стосуються даної теми, а потім
пояснити їх.
Терміни
1. О, О, Н, І, А, Н, Ч, М, Е, К И, А, Р, К, З (економічна криза)
2. Т, Д, И, И, Н, С, А, К (синдикат)
3. Е, Ц, Т, А, Я, Ц, Р, О, Н, Н, І, К О, И, А, В, Т, Ц, И, Н, Б, Р, В
(концентрація виробництва)
4. О, О, Н, М, О, І, П, Л, Я (монополія)
5. Е, Е, О, І, А, К, Р, Н, Н, Ц О, О, В, В, А, И, Т, Т, Р, С (акціонерне
товариство)
Завдання 3
Учитель записує на дошці певну дату, яка стосується теми про
утворення політичних партій. Учні повинні не тільки відгадати по-
дію, пов’язану з цією датою, але й прокоментувати її: один учень го-
ворить одне-два речення, потім слово передає іншому і т. ін., а в під-
сумку повинна вийти зв’язна розповідь. Дати записують на дошці:
1900, 1902, 1904, 1905.
Завдання 4
1. Порівняти розвиток промисловості Західної та Наддніпрянської
України на початку ХХ ст.
2. Порівняти розвиток сільського господарства Західної та Наддні-
прянської України на початку ХХ ст.
Завдання 5
Клас поділяється на дві групи. Учням пропонується, передаючи
уявний мікрофон, відповісти на такі запитання:
1. Яка подія революції 1905–1907 рр. справила на вас найбільше
враження і чому?
2. Чи була досягнута мета, яку ставив П. Столипін, здійснюючи зе-
мельну реформу?

30. 30
Завдання 6
Порівняти становище українського населення у складі Австрій-
ської і Російської імперій на початку ХХ ст.
Завдання 7
Учням пропонується за уривками тексту визначити, про якого
відомого діяча української культури початку ХХ ст. йдеться.
1. Активний діяч громадівського руху. Змушений був 1887 р. за-
лишити Україну. Був професором Вищої Школи Антропології
у Парижі. З 1905 р. працював професором у Петербурзькому уні-
верситеті. Був учасником і організатором наукових експедицій
в Україну. (Федір Вовк)
2. Голова Українського Наукового Товариства, яке було утворене
1907 р. Видатніший історик України, автор 10-томної «Історії
України–Руси». (Михайло Грушевський)
3. Почесний доктор Харківського університету. Викладала історію
України на Вищих Жіночих Курсах у Петербурзі. Її праці з істо-
рії України користувалися широкою популярністю. (Олександра
Єфименко)
4. Боровся з поширенням інфекційних хвороб. Перші відкриття
зробив на Одеській бактеріологічній станції. Працюючи лікарем,
брав участь у боротьбі з чумою, холерою та іншими інфекційни-
ми хворобами на Поволжі і в Туркестані. (Данило Заболотний)
5. Член Київського товариства повітроплавання. Виконав вперше
у світі «мертву петлю». Підготував та очолив перший груповий
політ літаків за маршрутом Київ — Ніжин — Київ. (Петро Нєс-
тєров)
6. Популярний письменник і драматург початку ХХ ст. Обрав реа-
лістичний напрям своїх творів. Першим в українській літературі
створив галерею образів революціонерів, що діють у складних
психологічних ситуаціях. (Володимир Винниченко)
7. Основоположник українського стилю в архітектурі. Широко ви-
користовував мотиви українського бароко і народного дерев’яно­
го будівництва. Автор споруди Полтавського губернського зем-
ства. (Василь Кричевський)
8. Йому належить провідне місце в музичній культурі України по-
чатку ХХ ст. Писав музичні твори, займався педагогічною діяль-
ністю. Проводив велику музичну і концертну діяльність. (Мико-
ла Лисенко)
9. Очолював «Товариство південноросійських художників». Мав
звання академіка. Найбільш відомі його картини: «В люди»,
«Старенькі», «З пташиного польоту». (Киріяк Костанді)
Завдання 8
Визначте основні тенденції розвитку культури у цей період.
ІІІ. Домашнє завдання
Підготувати повідомлення «Бойовий шлях Легіону УСС».

31. 31
Клас
Дата
Тема 2. Україна в роки Першої світової війни.
початок української революції
Урок 8
Початок Першої світової війни. Україна
в геополітичних планах країн Антанти і Троїстого союзу
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
показувати на карті українські землі напередодні Першої світової війни;•
спираючись на карту та інші джерела інформації, характеризувати•
геополітичні плани країн Антанти і Троїстого союзу щодо України.
На основі аналізу різних джерел інформації:
характеризувати український національний рух у Наддніпрянській•
Україні та на західноукраїнських землях;
визначати програмові положення діяльності ГУР та СВУ;•
з’ясовувати основні засади формування легіону УСС.•
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда
1. Назвіть та покажіть на карті українські землі, які напередодні
Першої світової війни входили до складу Російської та Австро-
Угорської імперії.
2. Пригадайте, в якому становищі перебували українські землі на-
передодні Першої світової війни.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Ця війна була збройним протистоянням двох воєн-
них блоків: Троїстого (Четверного) союзу (Німеччина, Австро-
Угорщина, Туреччина, Болгарія) і Антанти (Англія, Франція, Ро-
сія). Поступово в її орбіту було втягнуто 38 з 59 держав світу,
3/4 населення земної кулі. Ворогуючі сторони ставили перед собою
фактично однакові цілі: ствердження власного домінування у світі,
загарбання чужих територій, встановлення контролю за ринками
збуту та джерелами сировини, послаблення хвилі народних виступів
за соціальне та національне визволення, зне­шкодження опозицій-
них політичних сил.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Плани країн-учасниць війни щодо України
У ч и т е л ь. Перша світова війна мала загарбницький характер.
Українські землі стали також об’єктом їх експансії. На них претен-
дували Росія, Австро-Угорщина, Німеччина і Румунія.
Робота в групах
1-ша група. На основі тексту підручника визначте плани Росій-
ської імперії щодо України.
2-га група. На основі тексту підручника визначте плани Австро-
Угорщини щодо України.

32. 32
3-тя група. На основі тексту підручника визначте плани Німеч-
чини щодо України.
Робота з картою
Покажіть на карті українські землі, на які претендували країни•
Антанти та Троїстого союзу.
Робота з документами
Опрацюйте документи та дайте відповідь на запитання.
Із висловлювання найвпливовішого німецького промисловця
Августа Тіссена
«Росія повинна віддати нам прибалтійські провінції…, частину
Польщі і Донецький басейн з Одесою, Кримом і Призов’ям…»
Із записів німецького публіциста Пауля Рорбаха
«Хто володіє Києвом, той має ключ від Росії».
Із таємних документів німецького генерального штабу (1 грудня 1915 р.)
«Кожен, хто дійсно знається і розуміється на географічному та
економічному становищі, в якому перебуває Росія, свідомий того
факту, що Велика Росія може існувати тільки через посідання бага-
тої України. Якщо ми зуміємо змінити стан України на незалежну
державу і утримати незалежну Україну при житті, то з певністю за-
вдамо смертельного удару Великій Росії. Тому Україну слід вважати
серцем Великої Росії. В опінії всіх експертів це посідання України
робить Росію великою європейською потугою. Україна, відділена від
Росії, створить мур між власне Росією, центральними державами та
Балканами, закриваючи доступ Росії до Чорного моря».
1. Порівняйте плани Антанти та Троїстого союзу щодо України на-
передодні Першої світової війни. Зробіть висновки.
2. Чому німці називали Україну «серцем Великої Росії»?
3. Деякі політики й вчені, наприклад В. Вернадський та відомий
анг­лійський славіст Р. Сетон-Вотсон вважали, що саме україн-
ське питання було однією з головних причин, що призвели до вій­
ни. Чи згодні ви з цією думкою? Свою відповідь аргументуйте.
Заснування Головної української ради та Союзу визволення України
У ч и т е л ь. Коли розпочалася війна, українські землі перетвори-
лися на арену воєнних дій, а самі українці мусили воювати за чужі ін-
тереси і брати участь у братовбивчому протистоянні. У російській армії
перебувало 3,5 млн українців, а в австро-угорській — 250 тисяч.
Робота в парах з підручником та документами
1. На основі тексту підручника та документа визначте час засну-
вання ГУР і СВУ, їхніх лідерів та програмові цілі.
2. Використовуючи наведені документи, складіть порівняльну таб­
лицю «Національний рух в Західній Україні».
Із Маніфесту Головної української ради (3 серпня 1914 р.)
«Ідучи війною на австро-угорську монархію, Росія грозить заги-
ном також українському національному життю, яке найшло охоро-
ну в конституційнім ладі австрійської держави. Побіда Росії мала би
принести українському народові австро-угорської монархії те саме
ярмо, в якім стогне 30 мільйонів українського народу в Російській
імперії. І тому дорога наша ясна… Теперішня хвиля кличе україн-
ський нарід стати однодушно проти царської імперії, при тій держа-
ві, в якій українське національне життя знайшло свободу роз­
витку…

33. 33
Побіда австро-угорської монархії буде нашою побідою. І чим
більше буде пораженіє Росії, тим швидче виб’є година визволення
України…
Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце вільної України!»
З платформи Союзу визволення України (серпень 1914 р.)
«Об’єктивна історична конечність вимагає, аби між Західною
Європою і Московщиною повстала самостійна українська держава.
Потрібне се для осягнення і утривалення європейської рівноваги,
є се в інтересі народів Австро-угорської держави, а передовсім в ін-
тересі німецького народу в обох цісарствах, а для українського на-
роду було б се здійсненням вікових його мрій і зусиль…
Національно-політичною платформою Союзу є державна само-
стійність України».
Орієнтовний вигляд таблиці
Назва ГУР СВУ
Дата за-
снування
1серпня 1914 р. 4 серпня 1914 р.
Лідери К. Левицький, М. Павлик,
М. Ганкевич
А. Жук, Д. Донцов, В. Доро-
шенко
Програ-
мові
­засади
 Посідали антиросійські
позиції;
 підтримка австрійського
уряду у війні;
 активна участь у форму-
ванні військових підроз-
ділів УСС;
 виступали за утворення
незалежної Української
держави
 Утворення самостійної
Української держави у фор-
мі конституційної монархії;
 утвердження демократич-
ного устрою, надання рів-
них прав і свобод представ-
никам усіх
національностей;
 співпраця з урядами Німеч-
чини та Австро-Угорщини
Ставлення до війни українських політичних сил
Наддніпрянської України
Робота з таблицею
Учні аналізують таблицю.
Назва Характеристика
Товариство україн-
ських поступовців
(ТУП)
Закликали до підтримки Російської імперії, споді-
ваючись на надання Україні автономії в майбут-
ньому; пізніше посіли позиції нейтралітету
Українська соціал-
демократична робіт-
нича партія
(УСДРП)
Розкол у партії: група на чолі із С. Петлюрою ви-
ступила на боці Російської імперії; група на чолі
з В. Винниченком засудила війну та відсто­ювала
ідею автономії України
Карпато-Руський
визвольний комітет
Створений у Києві емігрантами з Галичини; висту-
пав за возз’єднання всіх українських земель
у складі Російської імперії, поширював серед гали-
чан заклики зустрічати російські вій­ська як визво-
лителів
Комітет Південно-
Західного фронту
Всеросійського со-
юзу земств і міст
Створений з метою підтримки російської армії;
членами комітету були відомі представники укра-
їнського національного руху — А. Вязлов, Д. Доро-
шенко, А. Ніковський
Учитель узагальнює виступи учнів.

34. 34
Формування легіону Українських січових стрільців
У ч и т е л ь. Легіон Українських січових стрільців — українська
військова частина у складі австрійської армії, що діяла на російсько-
му фронті 1914–1918 рр. Історія створення УСС розпочалася напере-
додні Першої світової війни. У 1912 р. австрійський уряд для попу-
ляризації воєнщини звернув увагу на відродження антиросійського
польського мілітаризму і дав дозвіл на створення легальних військо-
вих польських товариств. Із цієї нагоди скористались українці і вже
навесні 1913 р. заснували у Львові Український січовий союз. Зго-
дом було затверджено Статут Українських січових стрільців на чолі
з В. Старосольським та Д. Катамаєм.
Повідомлення учня
Заслуховується повідомлення учня, який отримав випереджаль-
не завдання.
Робота з документом
Опрацюйте документ і визначте, яку мету ставили перед собою
Січові стрільці.
Зі статті «Ціль і Завдання молоді» (журнал «Відгуки», лютий 1913 р.)
«Коли серед військової музики і ожидання гучнішої симфонії
виринає українська справа перед форумом Европи, ми не сміємо
остатися байдужними і жити дальше цим сірим, безкровним «своїм
життям». Отже, зорганізовання перше себе і ясне поставлення цілі
і засобів ії добуття…
Вольна, Самостійна Україна! Під цим девізом хай згуртується
вся наша молодь і тому слову надасть повний зміст. Хай це поставить
як ціль свого життя, але… цим словом хай не спідляться ті, що його
вимовляють.
Силу рукам дай, щоб пута ломати,
Ясність думкам — в серце кривди влучать,
Дай працювать, працювать, працювати,
В праці сконать!..
Для Вольної і Самостійної України.
Це наша програма на нині, а стимулом тієї праці буде сильна віра
у ясне Завтра».
V. Узагальнення та систематизація знань
Завдання
У чому полягала трагедія українського народу в Першій світовій•
війні? (Необхідно пригадати, між якими військово-політичними
блоками розгортаються воєнні дії в ході війни.)
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Підготувати повідомлення:
«Галицька битва»;99
«Брусиловський прорив».99

35. 35
Клас
Дата
Уроки 9–10
Воєнні дії на території України у 1914–1917 рр.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
показувати на карті території України, де у 1914–1917 рр. відбувались•
воєнні події Першої світової війни;
визначати хронологічну послідовність подій Першої світової війни на•
території України.
На основі аналізу різних джерел інформації:
характеризувати воєнно-політичні події 1914–1917 рр. та визначати•
їхні наслідки для України.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда
1. Коли розпочалася Перша світова війна? Якими були її причини
і характер?
2. Які плани мали країни Антанти та Троїстого союзу щодо України?
3. Як війна вплинула на український національний рух?
4. У чому полягала трагедія українського народу в Першій світовій
війні?
ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Галицька битва. Захоплення російськими військами
Східної Галичини та Північної Буковини
У ч и т е л ь. У російській армії перебувало 3,5 млн українців,
а сама Росія прагнула завоювати Галичину, Буковину і Закарпаття.
Тисячі галичан (як москвофілів, так і не москвофілів) було за­
арештовано за підозрою в нелояльності й вислано до спеціальних та-
борів у глибині Австрії, де їх роками тримали без суду й слідства.
Лишеу Львові20 серпня1914 р.владазаарештуваламайже1 200 осіб,
більшість із яких опинилася в сумнозвісному концентраційному та-
борі Талергоф. Кількість в’язнів у цьому таборі сягала 30 тисяч осіб,
з яких від важких умов та хвороб померло майже 2 тисячі. Особ­ливо
посилювалися репресії проти українців під час наступу російських
військ. Військові трибунали за щонайменшою підозрою виносили
смертні вироки.
На території України воєнні дії вів Південно-Західний фронт, що
простягався на 450 км від Івангорода до Кам’янця-Подільського. Ко-
мандуючим був генерал М. Іванов, а з березня 1916 р. — О. Брусилов.
На Південно-Західному фронті розгорнулася грандіозна Галиць-
ка битва, яка тривала з 10 серпня до 13 вересня 1914 р.
Робота з таблицею
Учні починають складати таблицю «Воєнні дії на території Укра-
їни у 1914–1917 рр.».
Дата Подія. Результат

36. 36
Повідомлення учня
Заслуховується повідомлення учня про Галицьку битву.
Галицька битва
Вона тривала 33 дні. У ній взяли участь близько 700 тис. осіб ро-
сійських військ і понад 830 тис. осіб австро-угорської армії. Росій-
ські війська перейшли в наступ, спираючись на потужну підтримку
артилерії. 21 серпня російські війська зайняли Львів, а 22 серпня —
Галич.
У наступних боях 24–30 серпня біля містечка Городок (40 км на
захід від Львова) австрійські війська були розгромлені й відступили
спочатку на р. Сян, а на початок вересня до р. Дунаєць. Російські
війська оточили й блокували добре укріплену фортецю Перемишль.
На 13 вересня російська кіннота вийшла на р. Віслока за 80 км від
Кракова.
Внаслідок Галицької битви російські війська зайняли всю Схід-
ну Галичину, частину Західної і майже всю Буковину з м. Чернівці.
Австрійська армія втратила 400 тис. осіб, у тому числі 100 тис. по-
лоненими, і 400 гармат. Плани німецького командування утримати
Східний фронт силами однієї Австро-Угорщини зазнали краху.
Робота з картою
1. Покажіть на карті територію, де у 1914 р. розгорталася Галиць-
ка битва.
2. Які землі в результаті Галицької битви були зайняті російськи-
ми військами?
У ч и т е л ь. На початку зими 1914 р. російські війська вели важ-
кі, кровопролитні бої в передгір’ях Карпат. У результаті їм удалося
опанувати значною частиною Карпатського хребта. Таким чином,
у грудні 1914 р. у руках росіян опинилися майже всі землі Австро-
Угорщини, населені українцями (не лише Галичина й Буковина,
а й частинаЗакарпаття).Допочатку1915 р.арміїПівденно-Західного
фронту розташувалися уздовж Карпатського хребта. Вони вели обо-
ронні бої з австрійськими військами, що прикривали шляхи на Угор-
ську рівнину. Складні гірські умови і сувора зима суттєво ускладню-
вали становище. Наприкінці липня 1914 р. у Чорне море через
Дарданелли увійшли німецькі крейсери «Гебен» і «Бреслау». У ніч
з 15 на 16 жовтня 1914 р. німецько-турецький флот раптово обстрі-
ляв Севастополь, Одесу, Феодосію і Новоросійськ.
Робота з документом
Опрацюйте документ і визначте основну думку маніфесту вели-
кого князя.
З маніфесту головнокомандувача армії
Великого князя Миколи Миколайовича
Після вступу російських військ до Галичини головнокомандувач
армії великий князь Микола Миколайович оголосив маніфест.
«Хай не буде більше під’яремної Русі! Володіння Володимира
Святого, земля Ярослава Осмомисла і князів Данила та Романа, ски-
нувши ярмо, нехай піднімуть прапор єдиної, неподільної і великої
Росії. Хай здійсниться Промисел Божий, що благословив справу ве-
ликих збирачів землі руської. Хай допоможе Господь царюючому
своєму помазанику, імператору Миколі Олександровичу всія Русі,
завершити справу великого князя Івана Калити».
У ч и т е л ь. Російський генерал-губернатор Галичини граф О. Бо-
бринський, виступаючи перед представниками громадськості Льво-

37. 37
ва, заявив, що Східна Галичина й Лемківщина є частинами єдиної
Великої Русі і що в цих землях корінне населення завжди було ро-
сійським. Тому тут устрій повинен ґрунтуватися на російських за-
садах. Відповідно, передбачалося запровадження російської мови та
права.
Українські громадські діячі зазнали жорстоких переслідувань.
Лише у Львові російською владою було здійснено понад 1200 аре-
штів і 1000 обшуків. Значна кількість заарештованих, до числа яких
потрапив і митрополит греко-католицької церкви Андрій Шептиць-
кий, були депортовані в Росію. Число вивезених становило понад
12 тисяч чоловік.
Воєнні дії на території України в 1915–1917 рр.
Завдання
Під час розповіді учителя закінчіть складання хронологічної•
таб­лиці «Воєнні дії на території України у 1914–1917 рр.».
У ч и т е л ь. На початку квітня 1915 р. до Львова навіть приїхав
Микола II — російський імператор, який відвідав і Перемишль.
Тим часом німецьке командування зосередило на Східному фрон-
ті за рахунок перекидання частин із Західного великі військові си-
ли, готуючись розгромити російські війська в Галичині. Уже 17 лю-
того було відвойовано Чернівці.
Увечері 18 квітня 1915р. німецька артилерія почала масований об-
стріл позицій російських військ, який тривав майже добу. 19 квітня
німецько-австрійськівійськав Галичиніпочаликонтрнаступ.2–5 трав-
ня 1915 р. стався Горлицький прорив німецько-австрійських військ
(на Південно-Західному фронті). Російські війська залишили Галичи-
ну.3 червня1915 р.німецько-австрійськівійськазайнялиПеремишль,
22 червня — Львів. Російські війська втратили 500 тис. полоненими
Контрнаступ було зупинено лише восени 1915 р. на лінії
Кам’янець-Подільський — Тернопіль–Кременець–Дубно. Таким чи-
ном, до осені 1915 р. російські війська залишили Польщу, Литву,
частину Латвії і Білорусії. Під німецько-австрійську окупацію по-
трапили й українські землі — Східна Галичина, Північна Буковина
і п’ять повітів Волині.
Робота з картою
1. Покажіть на карті українські землі, які 1915 р. були окуповані
німецько-австрійськими військами.
2. Покажіть, де проходила лінія фронту восени 1915 р.
3. Які наслідки для населення України мала воєнна кампанія
1915 р.?
«Брусиловський прорив»
У ч и т е л ь. Наступ Південно-Західного фронту під командуван-
ням О. А. Брусилова (Брусиловський прорив). Австро-німецькі вій-
ська втратили понад 1 млн осіб вбитими та пораненими, більше
400 тис. осіб полоненими. Російські війська втратили близько
500 тис. осіб.
Повідомлення учня
Заслуховується повідомлення учня, який отримав випереджаль-
не завдання.
1. Якими були наслідки «Брусиловського прориву» для України?
2. Покажіть на карті українські землі, які після цієї військової
операції були захоплені російськими військами.
3. Де проходила лінія фронту наприкінці 1916 р.? Покажіть на карті.

38. 38
У ч и т е л ь. Лінія фронту після цих подій залишалася незмінною
майже цілий рік. 1917 р. виявився теж багатим на військово-
політичні події. Військові дії влітку 1917 року призвели до розгрому
російських військ у Галичині і на Буковині. До кінця 1917 р.
німецько-австрійська армія просунулася на схід українською тери-
торією ще далі, ніж вони були наприкінці 1915 р.
Посилення економічної та політичної кризи
в Російській та Австро-Угорській імперіях
Робота в групах
1-ша група. На основі аналізу документа й діаграм визначте про-
яви економічної кризи в Російській імперії.
Документ
В Україні до січня 1917 р. погасло 36 доменних печей. На 200 млн
пудів, порівняно з 1913 р., зменшилися посівні площі, знизився ва-
ловий збір зерна, почалися перебої з продовольством. Вже в перші
місяці військових дій на Україні було закрито понад 400 промисло-
вих підприємств, а протягом 1915–1917 рр. — понад 1400. Обсяг
промислового виробництва скоротився на 30–75 %, розвалювався
транспорт. Зростали ціни. Не вистачало продовольчих продуктів,
знизилася продуктивність праці. Валовий збір зерна, порівняно
з 1913 p., знизився на 200 млн пудів. Почалися перебої з постачан-
ням продуктів харчування, зростала інфляція. На 1915 p. офіційний
курс карбованця знизився до 80 коп., а на кінець 1916 р. — до 55 коп.
Суттєво знизилась купівельна спроможність карбованця, яка, за
офіційними даними, на 1 березня 1917 p. зменшилась майже в 4 ра-
зи (1 крб = 27 копійок).
Була паралізована зовнішня торгівля. Негативно вплинув на гос-
подарство брак кваліфікованої робочої сили. Постійні мобілізації за-
бирали і ставили під рушницю робочу силу. В Україні від виробництва
було відірвано 4 млн осіб. Лише в кам’яновугільній промисловості
Донбасу було забрано на фронт майже 40 % робітників. Також без чо-
ловіків залишилося 1/3 селянських господарств України.
Діаграми
1916
28,7
24,8
1917
Видобуток вугілля (млн т)
1916–1917
999
769
1917–1918
Виробництво цукру-піску (тис. т)
1916
5477,2
4226,6
1917
Кількість коней у селянських
господарствах (тис.)
1916
10,2
9
1917
Врожайність продовольчого
хліба і вівса (ц/га)

39. 39
За даними кожної з діаграм встановіть відсоток зменшення ви-•
робництва продукції.
2-га група. На основі тексту підручника визначте прояви політичної
кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях.
Орієнтовний варіант відповіді
Економічні прояви кризи:
Значні людські і матеріальні втрати;99
руйнація народного господарства, відсутність товарів широкого99
вжитку і продовольства;
занепад селянських господарств;99
зростання цін;99
брак кваліфікованої робочої сили;99
безробіття;99
голод.99
Політичні прояви кризи:
Царський уряд звинувачували у некомпетентному керівництві;99
посилювались опозиційні настрої в Державній Думі: лунали ви-99
моги здійснити демократичні реформи і припинити репресії що-
до українців;
розпуск Думи;99
наростання страйкового руху робітників, селянські бунти.99
ІV. Узагальнення та систематизація знань
Робота з таблицею
Перевірка складеної учнями хронологічної таблиці «Воєнні дії
на території України. 1914–1917 рр.».
Орієнтовний вигляд таблиці
Дата Подія. Результат
Серпень–вересень
1914 р.
Галицька битва. Захоплення російською армією Га-
личини, Буковини, частини Карпат
Кінець 1914 —
­початок 1915 рр.
Позиційна війна на Східному фронті
Березень 1915 р. Взяття російською армією Перемишля
Квітень 1915 р. Контрнаступ німецько-австрійських військ у Гали-
чині. Відступ російської армії. Польща, Західна
Україна, Західна Білорусь, частина Прибалтики опи-
нилися під контролем Німеччини
Квітень–травень
1915 р.
Запеклі бої УСС із російськими військами на горі Ма-
ківка в Карпатах. Відступ російських військ по всій
лінії фронту
Осінь 1915 р. Російська армія залишила Польщу, Литву, Букови-
ну, Східну Галичину, частину Латвії та Білорусії,
п’ять повітів Волині
Кінець 1915 —
­початок 1916 рр.
Стабілізація фронту. Позиційна війна
Травень–червень
1916 р.
«Брусиловський прорив», наступ російських військ
на Південно-Західному фронті під командуванням
генерала О. Брусилова. Прорив австрійської лінії
фронту, захоплення російськими військами Східної
Галичини, Буковини, Волині. Лінія фронту залиша-
лась незмінною до літа 1917 року
Весна–літо 1916 р. Контрнаступ німецьких військ. Припинення просу-
вання російської армії

40. 40
Дата Подія. Результат
Серпень–вересень
1916 р.
Битва УСС з російськими військами в районі гори
Лисоня під Бережанами
Червень 1917 р. Невдалий наступ російської армії на львівському на-
прямку. Витіснення російських військ з Галичини,
Буковини. Стабілізація фронту до укладення Брест-
Литовського мирного договору між РСФРР і Німеч-
чиною (3 березня 1918 р.)
Історичний диктант
Дайте заперечну або ствердну відповідь.
1. Галицька битва — одна із найбільших битв Першої світової
­війни.
2. На території України воєнні дії вів Південно-Західний фронт.
3. Командувачем Південно-Західного фронту в Галицькій битві був
О. Брусилов.
4. Галицька битва розпочалася 20 серпня 1914 р., а завершилась
23 вересня 1914 р.
5. Галицька битва тривала 33 дні.
6. 21 серпня російські війська зайняли місто Львів.
7. Внаслідок Галицької битви російські війська зайняли Східну Га-
личину, частину Західної і майже всю Буковину з м. Чернівці.
8. У ніч з 15 на 16 листопада 1914 р. німецько-турецький флот рап-
тово обстріляв Севастополь, Одесу, Феодосію і Новоросійськ.
Бесіда за запитаннями
1. Які наслідки для України мала воєнна кампанія 1915 р.?
2. Які наслідки для України мала воєнна кампанія 1916 р.?
3. Які наслідки для України мала воєнна кампанія 1917 р.?
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.

41. 41
Клас
Дата
Урок 11
Початок Української революції
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
визначати причиново-наслідкові зв’язки між Першою світовою вій­•
ною та революцією;
характеризувати відносини Центральної Ради й Тимчасового уряду,•
давати їм власну оцінку;
складати характеристики та політичні портрети видатних діячів Укра-•
їнської революції;
визначати причини та аналізувати факти початку Української рево-•
люції;
описувати повсякденне життя та визначати зміни в житті українсько-•
го населення, пов’язані з революцією.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда
1. Пригадайте події на початку 1917 р. в Російській імперії, які
вплинули не тільки на перебіг війни, а й на ситуацію в Україні.
2. У якому становищі перебували українські землі на початку
1917 р.?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Чи позначилися події, що розгорталися у Петрогра-
ді, на ситуації в України? Саме це ми з’ясуємо на сьогоднішньому
уроці.
Проблемне запитання
Чи можна стверджувати, що події 1917 р. в Україні мали харак-•
тер національно-демократичної революції?
Відповідь на запитання учні дають наприкінці уроку.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Політичні партії в підросійській Україні
У ч и т е л ь. Після Лютневої революції активізували свою діяль-
ність й українські політичні партії. Вони були одним із важливих
чинників революційного розвитку 1917 р.
Робота з таблицею
На основі тексту підручника складіть таблицю «Українські по-
літичні партії в Наддніпрянській Україні» та дайте відповідь на пи-
тання.
Назва Лідери Програмні засади
Українська партія
соціалістів-
революціонерів
(українські есери) —
УПСР
М. Грушев-
ський, В. Голу-
бович, М. Ко-
валевський,
П. Христюк
 Аграрні перетворення;
 ліквідація поміщицького
землеволодіння;
 автономія України у складі
Російської держави

42. 42
Назва Лідери Програмні засади
Українська соціал-
демократична робіт-
нича партія (україн-
ські есдеки) —
УСДРП
В. Винничен-
ко, І. Мазепа,
С. Петлюра,
М. Порш
 Демократичні перетворення;
 соціалістичні перетворення;
 автономія України у складі
Російської федерації
Українська партія
соціалістів-
федералістів (україн-
ські есефи) — УПСФ
Д. Дорошенко,
С. Єфремов,
О. Лотоцький,
А. Ніковський
 Реформування господарства;
 аграрна реформа;
 збереження приватної влас-
ності;
 республіканська форма прав-
ління; автономія України
у складі федеративної Росії
Українська
демократично-
хліборобська пар-
тія — УДХП
В. Липин-
ський, брати
Шемети
 Збереження приватної влас-
ності і хуторянського селян-
ського господарства;
 автономія України; не відки-
дали й питання про незалеж-
ну Українську державу
Українська народна
партія — УНП
М. Міхнов-
ський, брати
Макаренки,
І. Липа, О. Анд­
рієвський
Незалежність Української дер­
жави
Яким бачили майбутнє Української держави українські політич-•
ні партії?
Утворення Центральної Ради
Робота з таблицею
Причини і передумови Української революції
Залежне і при-
гноблене стано-
вище України.
Великодержав-
ницька політика
щодо неї панів-
них кіл як Росії,
так і Австро-
Угорщини
Важке
соціаль-
не стано-
вище пе-
реважної
частини
населен-
ня
Невиріше-
ність
аграрного
питання
і питання
соціально-
го захисту
робіт­
ництва
Піднесення
українського
національно-
визвольного
руху.
Організацій-
не та ідеоло-
гічне його
оформлення
Порушення ста-
більності Росій-
ської та Австро-
Угорської
імперій.
Загострення їхніх
внутрішніх про-
блем унаслідок
Першої світової
війни
Привід
Революція в Росії (початок 8 березня (23 лютого) 1917 р.).
Повалення монархії.
Зречення Миколи II престолу (15 (2) березня 1917 р.)
Мета Рушійні сили
Здобуття автономії як перший
крок до незалежності
Українська національна інтеліген-
ція, селянство, військові, робіт­
ництво
1. Користуючись таблицею та здобутими знаннями, поясніть при-
чини, передумови, привід та завдання Української революції.
2. Поміркуйте, який зв’язок існує між Першою світовою війною та
Українською революцією.
У ч и т е л ь. Національно-демократична революція в Україні роз-
почалася в березневі дні 1917 р. 25 березня 1917 р. у Петрограді від-

43. 43
булася 20-тисячна маніфестація з приводу роковин смерті Т. Шев-
ченка.
Через тиждень після петроградської маніфестації в Києві відбу-
лися багатолюдні демонстрації під гаслами «Автономія України»,
«Вільна Україна у вільній Росії» тощо. На Софійській площі біля
пам’ятника Б. Хмельницькому відбулося віче.
4 березня1917 р.українськісамостійникиначоліз М.Міхновським
і Товариство Українських Поступовців (ТУП) погодились на створення
об’єднаної організації з назвою Українська Центральна Рада.
Робота зі схемою
Склад Центральної Ради
Ліві Центр Праві
УСДРП УПСР УПСФ УПСС УДХП
1. Які українські політичні партії увійшли до складу Центральної
Ради?
2. Яким бачили вони майбутнє України?
У ч и т е л ь. Головою Центральної Ради було обрано М. Грушев-
ського, який 27 березня повернувся із заслання. Він одразу ж очолив
Центральну Раду, надавши її ді­яльності чіткої політичної лінії.
Робота з документом
Опрацюйте документ та дайте відповідь на питання.
Із записів М. Грушевського
«Минули ті обставини, коли ми мусили висту­пати з петиціями,
супліками, доказувати свої права навіть на культурне самоозначен-
ня… Ні­чого більш помилкового не може бути тепер, як витягнути
старі ук­раїнські петиції і подавати їх наново правительству, як наші
домагання в данім моменті… Ук­раїнського питання вже нема. Є віль-
ний, великий українська нарід, який будує свою долю в нових умо-
вах свободи».
1. Яке головне завдання поклав М. Грушевський в основу платфор-
ми Центральної Ради?
2. Як виважаєте, чому Центральна Рада не проголосила курс на
створення незалежної Української держави?
3. Як ви вважаєте, чому саме М. Грушевський очолив Українську
Центральну Раду?
Початок українізації армії
У ч и т е л ь. Процес формування української армії розпочався
водночас з Українською революцією.
Робота з таблицею
На основі тексту підручника складіть хронологічну таблицю про
формування української армії та дайте відповіді на запитання.
Орієнтовний вигляд таблиці
Дата Подія
9 березня
1917 р.
Перші збори українських офіцерів і солдатів російської армії
у Києві за ініціативою Миколи Міхновського. Прийнято
звернення до Тимчасового уряду з домаганнями національно-
територіальної автономії України і проголошено збори Тим-
часовою Українською Військовою Радою

44. 44
Дата Подія
16 березня
1917 р.
Нарада військових київського гарнізону. Створено першу
військову організацію — Український військовий клуб імені
гетьмана Павла Полуботка. Ухвалено:
 розпочати створення національної армії,
 сформувати українські добровільні полки і першому
з них присвоїти назву — Перший Український козачий
ім. гетьмана Б. Хмельницького полк.
Утворено Український Військовий Організаційний Комітет,
що мав безпосередньо займатись формуванням національних
збройних сил
10 квітня
1917 р.
Віче українських солдатів-фронтовиків у Києві. Ухвалено
рішення вимагати від Тимчасового уряду створення україн-
ської армії, виділення на фронті солдатів-українців в окремі
військові частини, формування в тилу полків, для яких дер-
жавною мовою була б українська
Квітень
1917 р.
Утворення Української фронтової ради для військ Західного
фронту у Мінську на чолі з Симоном Петлюрою
Травень
1917 р.
Формування Українського козачого імені гетьмана Б. Хмель-
ницького полку, командиром якого призначено сотника Д. Пут­
ника-Гребенюка, згодом — підполковника Юрія Капкана
Травень
1917 р.
Перший Всеукраїнський військовий з’їзд. Утворено Україн-
ський Генеральний Військовий Комітет, який мав здійснюва-
ти керівництво усім українським військовим рухом
Весна
1917 р.
Утворення підрозділів Вільного козацтва
1. Чому водночас з Українською революцією розпочинається укра-
їнізація армії?
2. Як керівництво Центральної Ради та група самостійників стави-
лися до розбудови української армії?
V. Узагальнення та систематизація знань
Метод «Прес»
Чи можна стверджувати, що події 1917 р. в Україні мали харак-•
тер національно-демократичної революції?
Висновок. Основні події 1917 р. в Україні дають підстави ствер-
джувати, що вони мали характер національно-демокра­тичної рево-
люції, про що свідчать масовість національно-визвольного руху та
участь у ньому різних соціальних верств населення.
Безпосередніми наслідками Лютневої революції 1917 р. для
України були:
• посилення політичної боротьби;
• вихід на політичну арену широких народних мас;
• перетворення армії на впливовий фактор внутрішнього життя;
• зростання ролі політичних партій;
• поява паралельних конкуруючих владних структур Тимчасово-
го уряду і Рад, у діяльності яких домінував соці­альний акцент,
та Центральної Ради, у роботі якої надавала­ся перевага вирішен-
ню питань національного розвитку.
VІ. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.

45. 45
Клас
Дата
Урок 12
Подальший розвиток революції в Україні (весна–літо 1917 р.)
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
визначати хронологічну послідовність подій Української революції;•
характеризувати взаємовідносини ЦР й Тимчасового уряду.•
На основі аналізу різних джерел інформації:
порівнюватирізніточкизорущододіяльностіУЦРу березні–листопаді•
1917 р. та висловлювати власну позицію з цього питання;
складати характеристики та політичні портрети видатних діячів укра-•
їнської революції;
аналізувати зміст І та ІІ універсалів ЦР, визначати і порівнювати їх го-•
ловні ідеї.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда
1. Чи можна стверджувати, що події березня 1917 року в Україні
мали характер національно-демократичної революції?
2. За яких обставин була утворена Українська Центральна Рада?
Якою була мета її діяльності?
3. Назвіть склад ЦР та її видатних діячів.
4. Який статус мала ЦР? (Спочатку була осередком національно-
демократичної революції, після Всеукраїнського Національного
Конгресу (6–8 квітня) — представницьким органом влади укра-
їнського народу.)
5. Чим можна пояснити, що в роки Української революції в Украї-
ні переважали автономістські, а не самостійницькі настрої в на-
ціональному русі?
6. Пригадайте, якими були перші кроки формування української
армії.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Після утворення ЦР боротьба за автономію України
розгортається з новою силою. Ця мета прозвучала у рішеннях Все­
українського національного конгресу та Українського військового
з’їзду.
Виражаючи інтереси та революційні настрої українського на-
роду, ЦР активніше починає вимагати від Тимчасового уряду ав-
тономії України. Виникає протистояння між ЦР і Тимчасовим
урядом.
Центральна Рада Тимчасовий уряд
Намагання домогтися автономії
України.
Небажання вступати у військо-
вий конфлікт з Тимчасовим
­урядом
Відмова у наданні автономії Україні.
Збереження територіальної цілісності
Росії.
Право на національно-культурну авто-
номію України

46. 46
— Як розгорталися події далі і чи було якось вирішено це проти-
стояння? На ці запитання ми спробуємо дати відповідь на сьогодніш-
ньому уроці.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
І та ІІ Універсали ЦР
У ч и т е л ь. Центральна Рада в травні 1917 р. відрядила своїх
представників до Петрограда для переговорів щодо надання авто-
номії України. Після провалу переговорів у Петрограді ЦР нава-
жилася на рішучий крок і 10 (23) червня 1917 р. прийняла І Уні-
версал.
Робота в групах
1-ша група. Опрацюйте документ «З І Універсалу Української
Центральної Ради “До українського народу на Україні й поза Украї-
ною сущого”» та складіть таблицю, де слід зазначити причини про-
голошення універсалу, основні положення та наслідки.
Орієнтовний вигляд таблиці
І Універсал (10 червня 1917 р.)
Причини
проголошення
Відхилення Тимчасовим урядом вимог делегації УЦР на
чолі з В. Винниченком про надання Україні автономії.
Ініціювання II Військовим з’їздом проголошення автоно-
мії України без згоди Тимчасового уряду
Основні
­положення
 Проголошення автономії України.
 УЦР — вищий державний орган влади в Україні до
скликання Всенародних Українських зборів.
 Заклик до населення створювати підпорядковані
УЦР органи влади на місцях.
 Створення української державної скарбниці за раху-
нок спеціального податку з населення.
 Участь представників усіх національностей у держа-
вотворчих процесах в Україні.
 Необхідність розробки закону про землю, за яким
право порядкувати землею належало б виключно
­народові України
Результати
та наслідки
Фактичне перетворення УЦР на законодавчий орган.
Створення першого українського уряду — Генерального
Секретаріату, який складався з восьми секретарств (внут­
рішніх, продовольчих, військових, земельних, судових,
міжнаціональних справ, фінансів, освіти). Голова —
В. Винниченко
2-га група. На основі тексту підручника та уривка з документа
«З ІІ Універсалу Української Центральної Ради» складіть таблицю,
до якої включіть причини проголошення Універсалу, основні поло-
ження та наслідки.
Орієнтовний вигляд таблиці
ІІ Універсал (3 липня 1917 р)
Причини­
проголошення
Прибуття до Києва делегації Тимчасового уряду у скла­ді
міністрів О. Керенського, М. Терещенка та І. Церетелі
з метою взяти під власний контроль ті процеси, що відбу-
валися в Україні
Основні
­положення
 Визнання УЦР вищим органом влади в Україні;
 затвердження Тимчасовим урядом складу Генераль-
ного Секретаріату;

47. 47
ІІ Універсал (3 липня 1917 р)
 поповнення УЦР представниками національних мен-
шин;
 відмова від самочинного проголошення автономії до
Всеросійських Установчих зборів;
 формування українських військових частин під
контролем російського командування
Результати та
наслідки
Досягнення компромісу між ЦР та Тимчасовим урядом.
Вихід зі складу Тимчасового уряду кадетів на знак про-
тесту проти визнання УЦР.
Виступ самостійників, невдоволених відмовою від авто-
номії, на чолі з М. Міхновським 4–9 (17–22) липня
1917 р. (був придушений військами УЦР)
1. Порівняйте положення І та ІІ Універсалів ЦР.
2. У чому полягав відступ ЦР від умов І Універсалу? Назвіть ці по-
ложення.
3. Чи можна назвати ІІ Універсал компромісом між ЦР і Тимчасо-
вим урядом? Чому?
Зміни у політичних настроях, економічному
та соціальному становищі населення
У ч и т е л ь. Започаткована II Універсалом криза Тимчасового
уряду стала прологом до загальної політичної кризи в Росії, в основі
якої були катастрофічні поразки на фронті, погіршення економічно-
го становища, посилення міжпартійного проти­стояння. За цих об-
ставин спроба більшовиків 3–5 липня розпочати збройне повстання
в Петрограді проти Тимчасо­вого уряду ще більше загострила
й ускладнила ситуацію. Наслідками липневої кризи був новий склад
Тимчасового уряду і посилення після придушення більшовицького
пов­стання жорсткості у владних структурах. Саме ці фактори нега-
тивно позначилися на спробах української демократії не на словах,
а на ділі вибороти політичну автономію.
Наростаюча криза та політична невизначеність ситуа­ції під-
штовхнули до активних дій самостійників. 4–6 липня у Києві від-
бувся збройний виступ полку ім. П. Полуботка, який мав на меті
встановити цілковитий кон­троль над Києвом і примусити Централь-
ну Раду проголосити самостійність України. Полуботківців готові
були підтри­мати українізовані військові частини в Одесі, Кременчу-
ку, Чернігові та інших містах. Проте спільними діями зброй­них
формувань Центральної Ради і Тимчасового уряду цей виступ було
придушено.
Завдання
1. Чи мав даний план шанси на успіх?
2. Визначте причини поразки самостійників.
Загострення конфлікту Центральної Ради з Тимчасовим урядом
Росії. «Тимчасова інструкція для Генерального секретаріату»
У ч и т е л ь. Дотримуючи узятих на себе зобов’язань та домовле­
ності з представниками Тимчасового уряду, Центральна Ра­да при-
ймає до складу Ради і Генерального секретаріату 30 % представників
національних меншин, а 16 липня 1917 р. приймає «Статут вищого
управління України», в якому визначає обов’язки, права та межі
компетенції Генерально­го секретаріату. Фактично це була основа
конституції, що базувалася на принципах автономного устрою. Про-
те Тимчасовий уряд не затвердив цього документа, а сам 4 серпня

48. 48
1917 р. видав «Тимчасову інструкцію для Генерального секретаріа-
ту», яка суттєво обмежувала права України:
Генеральний Секретаріат мав стати органом Тимча­сового уряду;99
Центральна Рада позбавлялася законодавчих прав;99
до складу Генерального Секретаріату входили не 14, а лише99
7 сек­ретарів, до того ж 4 з них мали бути представ­никами мен-
шин;
українська територія обмежувалась 5 губерніями (Ки­ївською,99
Волинською, Подільською, Полтавською, Чернігів­ською).
В. Винниченко назвав «Інструкцію» «миршавим клаптиком па-
перу», а більшість Центральної Ради зустрі­ла її з обуренням. Але
Центральною Радою все ж була прийнята резолюція, яка не ухвалю-
вала і не відкидала «Інструкцію», а «брала її до ві­дома». Утім, це не
означало перемогу Тимчасового уряду, ос­кільки цей документ так
і залишився клаптиком паперу. Його основні положення, які фак-
тично мали на меті пе­ретворити Україну на провінцію Росії, так і не
були зреалізовані. Склалася дивна ситуація: Центральна Рада не ма-
ла реальної сили, щоб відкрито виступити проти «Інструкції», а Тим-
часовий уряд був не в змозі реалізува­ти її положення на практиці.
Цілком зрозуміло, що така ситуація не сприяла нормалізації відно-
син між Радою і урядом. Конфлікт не був розв’язаний, а ніби відкла-
дався на певний час.
V. Узагальнення та систематизація знань
Робота з термінами
Поясніть значення термінів: революція, І Універсал, ІІ Універ-
сал, автономія, республіка, федеративна республіка, унітарна рес­
пуб­ліка, Генеральний секретаріат, «Тимчасова інструкція для Гене-
рального секретаріату».
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Повторити матеріал теми.

49. 49
Клас
Дата
Урок 13
Узагальнення знань з теми «Україна в роки Першої світової війни.
Початок української революції»
Мета: узагальнити та систематизувати матеріал теми; повторити основ­
ні події Першої світової війни і початку Української революції; розвивати
в учнів уміння аналізувати і систематизувати матеріал, робити висновки
та узагальнення, вміти виділяти головне і другорядне, працювати з істо-
ричними термінами та поняттями.
Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Основна частина уроку
Завдання для фронтальної бесіди
1. Спираючись на карту та інші джерела інформації, охарактери-
зуйте геополітичні плани країн Антанти і Троїстого союзу щодо
України.
2. Покажіть на карті території, де відбувались воєнні події Першої
світової війни.
3. Опишіть повсякденне життя та визначте зміни, пов’язані з вій­
ною та революцією.
4. Визначте хронологічну послідовність подій Української револю-
ції вивченого періоду.
5. Доведіть взаємозв’язок Першої світової війни і революції.
6. Охарактеризуйте відносини УЦР та Тимчасового уряду.
7. Складіть характеристики та політичні портрети видатних діячів
української революції (на вибір вчителя).
8. Порівняйте різні точки зору щодо діяльності УЦР у березні–
серпні 1917 р. та висловлює власну позицію з цього питання.
9. Проаналізуйте зміст І і ІІ Універсалів ЦР, визначає та порівняй-
те головні їх ідеї.
Тестові завдання
1. Укажіть, які українські землі напередодні Першої світової війни
не входили до складу Австро-Угорщини.
А Галичина;
Б Буковина;
В Волинь;
Г Закарпаття.
Відповідь: В.
2. Яку назву мала організація, утворена 1 серпня 1914 р. у Львові?
А «Просвіта»;
Б Товариство українських поступовців;
В Союз визволення України;
Г Головна Українська Рада.
Відповідь: Г.
3. Якого положення не було у програмі Союзу Визволення України?
А Утворення самостійної Української держави;
Б проголошення автономії України у складі Росії;
В запровадження демократичного устрою;
Г надання рівних прав представникам всіх національностей.
Відповідь: Б.

50. 50
4. Хто з нижченазваних українських політичних діячів не був чле-
ном Цент­ральної Ради?
А М. Грушевський; Б В. Винниченко;
В Є. Петрушевич; Г С. Єфремов.
Відповідь: В.
5. Представники якої політичної партій не ввійшли до Централь-
ної Ради на момент її створення 4 березня 1917 р.?
А Українська соціал-демократична робітнича партія;
Б Українська соціал-демократична робітнича партія більшо-
виків;
В Українська партія соціалістів-самостійників;
Г Українська партія соціалістів-революціонерів.
Відповідь: Б.
6. Укажіть події, які можна віднести до бойового шляху Україн-
ських січових стрільців (4 правильні відповіді).
А Оборона Ужоцького перевалу в ході Галицької битви;
Б бої за гору Маківку поблизу Славська;
В бої на горі Лисоня поблизу Тернополя;
Г підняттянадГаличемжовто-синьогоукраїнськогонаціональ­
ного прапора;
Д контрнаступ по лінії Кам’янець-Подільський–Тернопіль–
Кременець–Дубно;
Е «Брусиловський прорив».
Відповідь: А, Б, В, Г.
7. Запишіть події, що відбувалися на території України в роки Пер-
шої світової війни, в хронологічній послідовності.
А Страйк робітників металургійного заводу в селищі Кам’ян­
ському Катеринославської губернії;
Б проголошення Францом-Йосифом І автономії Галичини;
В Галицька битва;
Г приїзд Миколи ІІ в Галичину.
Відповідь: В, Г, А, Б.
8. Розташуйте у хронологічній послідовності заходи щодо форму-
вання української армії, що були проведені Центральною Радою
навесні 1917 року.
А Скликання І Всеукраїнського військового з’їзду;
Б створення Генерального українського військового комітету;
В утворення підрозділів Вільного козацтва;
Г організація полку ім. Б. Хмельницького.
Відповідь: Г, В, А, Б.
9. Впишіть прізвище українського історика, який називав Першу
світову війну небаченою раніше трагедією для українців і писав
про неї так: «Нещасливе українське населення Галичини опини-
лося буквально між двома вогнями: з одного боку, мордували йо-
го москалі за «мазепинство», а з другого — австрійці і мадяри за
русофільство. У той же час українці мусили битися за своїх му-
чителів: одні в рядах російської, другі — в рядах австрійської ар-
мії. Рідні брати мусили стріляти одні в других».
Відповідь: Дорошенко.
10. Те саме, що й урочиста грамота, декларація, маніфест, а ще
(у множині) — документи, які в період козацьких часів виголо-
шували гетьмани, а на початку ХХ ст. — Центральна Рада.
Відповідь: Універсал.
ІІІ. Домашнє завдання
Підготувати повідомлення про бій під Крутами.

51. 51
Клас
Дата
Тема 3. УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС
(1917—1920 рр.)
Урок 14
Проголошення УНР
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
визначати хронологічну послідовність подій періоду визвольних зма-•
гань;
показувати на карті місця основних подій періоду визвольних зма-•
гань та військові дії періоду громадянської війни.
На основі аналізу різних джерел інформації:
визначати причиново-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та•
процесами періоду визвольних змагань;
описувати соціально-економічне становище, повсякденне життя, на-•
строї населення та психологічний клімат у суспільстві за часів виз­
вольних змагань;
складати політичні портрети видатних діячів Української революції.•
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда
1. Назвіть основні події початку Української революції.
2. Охарактеризуйте передумови, зміст та наслідки І і ІІ Універсалів
ЦР.
3. Чим було зумовлене протистояння між ЦР та ТУ влітку 1917 р.?
4. Розкрийте зміст «Тимчасової інструкції Генеральному Секрета-
ріату».
5. Поміркуйте і назвіть прорахунки ЦР на першому етапі Україн-
ської революції. До чого вони призвели?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. У політичних конфронтаціях і суперечках між ЦР
та ТУ добігало кінця літо 1917 року. Складне становище у центрі
Російської імперії (наростання економічного розвалу держави, за-
гострення політичної боротьби, невдачі на фронті) у поєднанні з на-
ціональними рухами на її ок­раїнах вели дер­жавну владу до
цілковитого паралічу. Зрозуміло, що в цій ситуації зростало невдо-
волення діяльністю Тимчасового Уряду. Наприкінці серпня спробу
захо­пити й проголосити диктатуру зробив головнокомандувач
Південно-Західного фронту генерал Корнілов. Завдяки рішучій
протидії всіх ор­ганізацій і партій революційної демократії заколот
не вдався. Проте ця перемога ще більше ускладнила ситуацію, при-
звівши до посилення впливу більшовиків. Використовуючи різно-
манітні методи щодо дестабілізації політичної ситуації, більшовики
починають готуватися до захоплення влади.

52. 52
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
ІІІ Універсал ЦР
У ч и т е л ь. 7 листопада (25 жовтня) 1917 р. у Петрограді біль-
шовики повалили Тимчасовий уряд. До влади прийшов новий
уряд — Рада народних комісарів на чолі з В. Леніним. Прийшовши
до влади, більшовики затвердили Декрети про мир та про землю.
«Декрет про мир» проголошу­вав революційний вихід Росії з ві-
йни, висував гасло термі­ново укласти мир без анексій (насильниць-
кого при­єднання чужих територій) та контрибуцій, фіксував базові
принципи зовнішньої політики Радянської держави — принцип про-
летарського інтернаціоналізму і принцип мирного співіснування
держав з різним соціальним ладом.
«Декрет про землю» констатував ліквідацію поміщицько­го зем-
леволодіння, скасування приватної і встановлення всенародної дер-
жавної власності на землю, передання зем­лі у розпорядження селян-
ських організацій, зрівняльне землекористування.
З метою захоплення влади більшовиками в Україні 29–31 жов-
тня 1917 р. було влаштоване збройне повстання у Києві. Але в цей
критичний для України час Центральна Рада мала достатньо сил,
впливу та авторитету, щоб узяти під свій контроль більшу частину
України. Продовжуючи власну державотворчу лінію, вона ухвалює
ІІІ Універсал 7 листопада 1917 року.
Завдання
На основі тексту підручника визначте основні положення ІІІ Уні-•
версалу.
Орієнтовний варіант відповіді
Основні положення ІІІ універсалу
 Проголошення Української Народної Республіки (УНР) у скла­ді
федеративної Росії.
 УЦР — вищий законодавчий, а Генеральний Секретаріат — ви-
щий виконавчий органи УНР до скликання Установчих зборів
України.
 Включення до УНР земель, де більшість населення складали
українці: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полта­в­
щина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія
(без Криму), у майбутньому — приєднання шляхом переговорів
інших українських етнічних територій.
 Скасування права власності на поміщицькі, удільні, монастир­ські,
кабінетні, церковні та інші землі нетрудових господарств. Земля —
власність трудового народу, що має перейти до нього без викупу (до
Українських Установчих зборів землею поряд­куватимуть Земельні
комітети, обрані народом). Запровадження 8-годинного робочого
дня; встановлення державного контролю над виробництвом.
 Підтримка мирних переговорів для швидкого закінчення війни.
 Скасування смертної кари; надання амністії політв’язням.
 Упорядкування судової системи.
 Розширення прав органів місцевого самоврядування.
 Проголошення демократичних свобод: свободи слова, друку, ві-
росповідань, зібрань, союзів, страйків, недоторканності особи
й помешкання та інше.
 Визнання права національних меншин на національно-тери­
торіальну автономію.
 Визначення дня виборів та скликання Українських Установ­чих
зборів.

53. 53
Боротьба більшовиків із УЦР
У ч и т е л ь. Зрозуміло, що радянське керівництво було невдово-
лене самостійницькою політикою УЦР та рішучим несприйняттям
спроб установити більшовицьку владу в Україні. Конфлікт ЦР і Рад-
наркомуРСФРРдосягапогею.4 грудня1917 р.В.Ленінимі Л. Троць­
ким був підписаний «Маніфест до українського народу», якій містив
ультимативні вимоги до ЦР.
Робота з таблицею
Положення «Маніфесту
до українського народу»
Вимоги до УЦР
 Визнання УНР та її права
на самовизначення аж до
від­окремлення від Росії.
 Звинувачення УЦР у прове­
денні «двозначної буржуаз­
ної політики».
 Невизнання УЦР
повноваж­ним представни-
ком україн­ського народу
 Відмовитися від спроб дезорганізу-
вати загальний фронт.
 Припинити роззброєння більшо-
вицьких частин.
 Не пропускати на Дон та Урал, де
розго­рнулося антибільшовицьке
повстання, військові частини.
 Сприяти радянським військам
у боротьбі з «контрреволюційними»
повстаннями
Поміркуйте, яку мету переслідували більшовики, публікуючи•
цей Маніфест.
У ч и т е л ь. 4 грудня у Києві розпочав роботу Всеукраїнський
з’їзд рад, на якому більшовики планували здійснити внутрішній пе-
реворот і захопити владу. Серед 2,5 тис. делегатів вони становили
лише незначний відсоток і тому не могли здобути переваги. За цих
умов Всеукраїнський з’їзд рад ухвалив резолюцію про підтримку
Центральної Ради та кваліфікував ультиматум РНК як замах проти
УНР. Більшовики залишили Всеукраїнський з’їзд рад і перебралися
до Харкова, який того часу був осередком більшовизму в Україні.
У день закінчення з’їзду радянська Росія оголосила війну ЦР.
Завдання
1. Чому війна з більшовицькою Росією була невідворотною?
2. На основі тексту підручника складіть хронологічну таблицю
«Вій­на Радянської Росії проти УНР».
IV Універсал
У ч и т е л ь. 6 січня 1918 р. У напрямку Лозової і Бахмача почав-
ся наступ на Київ. На справжню трагедію обернулось захоплення
Полтави, де за особистим наказом М. Муравйова було знищено близь-
ко 10 тисяч жителів. На Південно-Східному напрямку українським
військам не вдалося стримати наступ військ Берзіна та Знаменсько-
го, і 10 січня 1918 р. вони об’єдналися під Бахмачем.
Напередодні вирішальних боїв за Київ 9 січня 1918 р. ЦР ухва-
лила свій ІV Універсал.
Завдання
На основі тексту підручника визначте основні положення ІV Уні-•
версалу.
Орієнтовний варіант відповіді
Основні положення ІV універсалу
 Проголошення УНР самостійною, незалежною, вільною, суве-
ренною державою.
 Бажання жити з усіма сусідніми державами в «згоді та при­язні»,
без взаємного втручання у внутрішні справи.

54. 54
 Влада в УНР належить народу (до Установчих зборів її вищим
органом залишалася УЦР та уряд — Рада народних міністрів).
 Початок самостійних мирних переговорів.
 Заклик до відчайдушної боротьби з більшовиками.
 Проголошення програми соціально-економічних перетво­рень:
розпуск постійної армії та створення народної міліції; обрання
народних рад — органів місцевого самоврядування; підтверджен-
ня передачі землі трудовому народу без викупу на основі скасу-
вання приватної власності на землю (ліси, води, надра є також
надбанням усього народу); переведення промисловості на вироб-
ництво товарів народного вжитку; боротьба з безробіттям; допо-
мога інвалідам війни; державний контроль над банками; установ-
леннядержавноїмонополіїназовнішнюторгівлю;підтвердження
демократичних ­свобод, проголошених III Універ­салом.
Бесіда
1. Яким було ставлення до більшовиків з боку ЦР? Чи змінилося
воно, порівняно з жовтнем–листопадом 1917 р.? Чому?
2. Чому ЦР довго не наважувалася проголошувати незалежність
України і зробила це саме в даний період?
3. У чому полягало історичне значення Четвертого Універсалу?
Захоплення Києва більшовиками
У ч и т е л ь. Більшовицькі війська під Києвом мали 20-кратну
перевагу в живій силі й 40-кратну — в озброєнні.
Спільний наступ під загальним командуванням М. Муравйова
розпочався у напрямку Ніжина. Водночас у Києві на заводі «Арсе-
нал» розпочалось повстання більшовиків. Воно було придушене вій-
ськами ЦР, але для цього довелось зняти війська з фронту, що від-
крило дорогу більшовикам на Київ. Обороною напрямку вздовж
залізничного перегону Бахмач–Ніжин керував полковник А. Гонча-
ренко. У його розпорядженні були курінь Юнацької військової шко-
ли отамана Капкана (600 бійців, 20 старшин, 18 кулеметів), «черво-
ні» й «чорні» гайдамаки під командуванням С. Петлюри та 1-ша
сотня галицьких Січових стрільців Р. Сушка — усього до 3 тисяч
бійців. Зранку 29 січня 1918 р. до станції Крути прибула наспіх
сформована сотня отамана Омельченка з 130 нашвидку навченими
студентами університету Св. Володимира та Академії Св. Кирила та
Мефодія.
Повідомлення учня «Бій під Крутами»
та його обговорення за методом «Мікрофон»
Як ви вважаєте, бій під Крутами — це героїзм чи трагедія? Свою•
відповідь аргументуйте.
V. Узагальнення та систематизація знань
Завдання
1. Порівняйте чотири Універсали Центральної Ради і зробіть відпо-
відні висновки. Який із Універсалів мав найбільше значення для
державотворення в Україні?
2. Поміркуйте, чому військово-політичні події кінця 1917 — по-
чатку 1918 рр. розвивалися не на користь Центральної Ради.
3. Чому ЦР не змогла організувати і мобілізувати український на-
род і дати відсіч?
VІ. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.

55. 55
Клас
Дата
Урок 15
Українська держава П. Скоропадського
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
визначати хронологічну послідовність подій періоду визвольних зма-•
гань;
показувати на карті місця основних подій періоду визвольних зма-•
гань та військові дії періоду громадянської війни.
На основі аналізу різних джерел інформації:
визначати причиново-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та•
процесами періоду визвольних змагань;
характеризувати внутрішню та зовнішню політику Української держави;•
формулювати власні погляди та оцінки щодо значення Української•
держави;
описувати соціально-економічне становище, повсякденне життя, на-•
строї населення та психологічний клімат у суспільстві за часів виз­
вольних змагань;
складати політичні портрети видатних діячів Української революції.•
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Завдання
Коли та за яких обставин було встановлено радянську владу•
в Україні?
Робота в групах. Метод «Мікрофон»
1-ша група. Чи згодні ви із твердженням, що більшовицька влада
була встановлена в Україні шляхом жорстокого насильства?
2-га група. Чи свідчили події кінця 1917 — початку 1918 рр. про
те, що Українська революція зазнала поразки?
3-тя група. Якими були причини невдач Центральної Ради на-
прикінці 1917 — на початку 1918 рр.?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Установлення в Україні радянської влади відбувало-
ся в умовах переговорів про мир, які 9 грудня 1917 р. з ініціативи
більшовиків почалися між Росією і Німеччиною та її союзниками
у Брест-Литовську. Після цих переговорів Центральна Рада опини-
лася в складній ситуації. Спочатку серед членів Ради переважала
проантантівська орієнтація. Але сподівання на допомогу Антанти
виявились ілюзорними. До того ж існувала реальна загроза окупації
України арміями Німеччини та Австро-Угорщини.
За цих обставин уряд УНР звернувся до всіх воюючих і нейтраль-
них держав з нотою, в якій заявив, що не визнає права Раднаркому
виступати на переговорах від імені народів усієї Росії і буде вести пе-
реговори з Німеччиною та її союзниками цілком самостійно.
25 грудня делегація УНР у складі С. Голубовича, М. Левитсько-
го, М. Любинського. М. Полоза, О. Севрюка та С. Остапенка прибула
до Брест-Литовська.

56. 56
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Мирний договір у Брест-Литовську
У ч и т е л ь. 28 грудня 1917 р. розпочалося перше пленарне засі­
дання мирної конференції у Брест-Литовську, на якому міністр за-
кордонних справ Австро-Угорщини граф Чернін від імені союзних
держав визнав повноправним учасником переговорів присутню де-
легацію України.
Робота з таблицею
Брест-Литовський мирний договір
 Встановлення кордонів (кордон між УНР та Австро-Угорщиною про-
лягав по лінії Хотин–Гусятин–Збараж–Броди–Сокаль, майже вся
Холмщина і Підляшшя повер­талися УНР);
 відмова від взаємних претензій щодо відшкодування збитків, завда-
них війною;
 взаємний обмін військовополоненими;
 взаємний обмін надлишками промислових та сіль­ськогосподарських
товарів;
 встановлення взаємних митних пільг та режиму найбільшого спри-
яння у прикордонному товарообміні;
 налагодження дипломатичних відносин
1. На яких умовах укладався Брест-Литовський мирний договір?
2. У чому полягало його історичне значення?
Вступ військ Німеччини та Австро-Угорщини на територію УНР.
Гетьманський переворот
У ч и т е л ь. 2 березня 1918 р. німецькі й українські війська вже
вступили до Києва.
23 квітня 1918 р. був підписаний протокол про економічне спів-
робітництво УНР з Німеччиною та Австро-Угорщиною. Він передба-
чав взаємовигідний обмін товарами.
У квітні 1918 р. головнокомандувач німе­цьких військ в Україні
фельдмаршал Ейгхорн видав наказ, у якому зазначалося, що селя-
ни, які візьмуть землі більше, ніж зможуть обробити, підлягатимуть
покаранню.
Німці почали запроваджувати польові суди для українських гро-
мадян. Окупаційна влада почала дедалі активніше втручатися у вну-
трішні справи УНР. Поступово складалися передумови для усунен-
ня Центральної Ради з політичної арени. Відбувається зближення
німецької воєнної адміністрації та колишнього царського генерала
П. Скоропадського.
29 квітня 1918 р. Центральна Рада прийняла конституцію УНР
й обрала Президентом України М. Грушевського. Того ж дня на Все-
українському з’їзді землевласників, який зібрав 6432 делегатів, бу-
ло вирішено встановити монархічну форму державного правління
і проголосити гетьманат. Гетьманатом України було обрано одного
з найвідоміших організаторів військових частин генерала Павла
Скоропадського, нащадка лівобережного гетьмана України. Серед
перших рішень гетьмана було встановлення Української Держави
замість УНР.
Запитання
Чому навесні 1918 р. склалися передумови для усунення Цент­•
ральної Ради від влади?

57. 57
П. Скоропадський. Внутрішня і зовнішня політика Української
Держави і ставлення до неї суспільства
Розповідь учителя
Після розповіді вчителя про прихід П. Скоропадського до влади
проводиться бесіда за запитаннями.
1. На кого спирався гетьман П. Скоропадський?
2. Чому саме ці сили підтримували гетьмана?
3. Як ви вважаєте, чому гетьманський переворот стався мирним
шляхом?
4. Чому значна частина населення України підтримала Скоропад-
ського?
Робота з таблицею
Повноваження гетьмана
 Влада управління в межах усієї Української держави належить ви-
ключно Гетьману.
 Гетьман затверджує закони, і без його санкції жодний закон не може
набути чинності.
 До прав Гетьмана належать:
 призначення голови уряду;
 затвердження за поданням голови Ради Міністрів членів її Кабінету;
 скасування Кабінету Міністрів у повному його складі;
 призначення на посади і звільнення інших урядових осіб у разі, коли
для останніх не встановлено законом іншого порядку;
 вище керівництво зносинами Української держави;
 право вважатися верховним воєводою української армії і флоту;
 оголошення окремих районів на військовому або виключному стано-
вищі.
Всі накази і розпорядження гетьмана повинні були закріплюватися голо-
вою уряду або відповідним міністром
1. Які повноваження дістав гетьман?
2. Якою державою за формою правління ставала Україна?
3. На яких принципах гетьман обіцяв побудувати Українську дер-
жаву?
Робота в групах
На основі тексту підручника дайте відповідь на запитання.
1-ша група
Як відбувалося формування органів влади нового режиму?•
2-га група
Чи була аграрна політика гетьманату вдалою та чиї інтереси во-•
на захищала?
3-тя група
Чому П. Скоропадський велику увагу приділяв національно-•
культурному розвиткові України?
4-та група
1. Яких заходів було вжито на шляху формування української ар-
мії?
2. Чому, на ваш погляд, була здійснена спроба відродити україн-
ське козацтво?
5-та група
Проаналізуйте зовнішньополітичну діяльність П. Скоропадсько-•
го. У чому полягало її значення?

58. 58
Анулювання Брестського миру і наступ військ РСФРР на Україну
У ч и т е л ь. Восени 1918 р. країною прокотилася хвиля робітничих
страйків. Улітку 1918 р. Селянська боротьба в Україні, зокрема на Ки-
ївщині і Чернігівщині, набула широкого розмаху. Перші збройні напа-
ди під керівництвом Н. Махна на представників гетьманської влади, на
військові загони і місцевих поміщиків відбулися у вересні 1918 року.
У серпні 1918 р. у Києві було утворено Український національний
союз (УНС), який перебував в опозиції до гетьманського режиму.
У ніч з 13 на 14 листопада на засіданні УНС для керівництва
збройною боротьбою з гетьманом була утворена Директорія УНР.
15 листопада у зверненні до населення України Директорія заклика-
ла до збройної боротьби з гетьманом. 17 листопада Директорія під-
писала угоду з представниками окупаційних військ про їх нейт­
ралітет у подіях. Директорії вдалося завоювати масову підтримку
селянства, яке стихійно піднімалося на антигетьманську боротьбу.
На її бік перейшла частина гетьманських військ.
18 листопада гетьманські війська були вщент розбиті. 14 грудня
Скоропадський зрікся влади. 18 грудня 1918 р. Директорія УНР
вступила до Києва.
Запитання
Поміркуйе, чому внутрішньополітична ситуація в Українській•
державі ускладнюється восени 1918 р.
V. Узагальнення та систематизація знань
Метод «Дерево рішень»
Дайте оцінку Українській державі П. Скоропадського.
Орієнтовний варіант відповіді
Історичне значення Української держави
 Українська держава була найміцнішою формою існування само-
стійної України періоду визвольних змагань 1917–1921 рр.
 Україна впевнено вийшла на міжнародну арену, встановивши
дипломатичні відносини з 25 країнами.
 Активізувалося економічне життя, стабільними стали україн-
ські гроші.
 Великі зрушення відбулися в національно-культурній сфері.
Почалося створення української армії, встановлення прокурор-•
ського нагляду за діями німецьких та австро-угорських воєнних
судів на українських землях.
Метод «Прес»
Історик О. Мироненко називає Скоропадського «політичним пе-
ревертнем», бо коли Україна була під Росією, Скоропадський ставав
росіянином, коли під німцями — німцем, якби під Туреччиною, то
вбачав би себе турком, а під Китаєм — китайцем. І. Усенко зазначає,
що політичні погляди Скоропадського зазнали еволюції: від
проросійсько-монархічних до переосмислення життєвих орієнтирів,
зближення з національним рухом, спроби відшукати своє місце
в ньому і прислужитися Україні — спочатку як військовий, потім —
як керівник держави. Він щирий патріот України.
Яку б оцінку діяльності Скоропадського дали б ви? Ким він був —
«щирим українцем» чи «політичним перевертнем»?
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Скласти історичний портрет Симона Петлюри.

59. 59
Клас
Дата
Урок 16
Директорія
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
визначати хронологічну послідовність подій визвольних змагань;•
показувати на карті місця основних подій періоду визвольних зма-•
гань та військові дії періоду громадянської війни.
На основі аналізу різних джерел інформації:
визначати причиново-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та•
процесами періоду визвольних змагань;
порівнювати державний устрій за часів ЦР, Гетьманату, Директорії;•
характеризувати внутрішню та зовнішню політику Директорії та по-•
рівнює її з політикою інших урядів;
описувати соціально-економічне становище, повсякденне життя, на-•
строї населення та психологічний клімат у суспільстві часів визволь-
них змагань;
порівнювати та оцінювати різні точки зору щодо причин поразки ви-•
звольних змагань та їх наслідків;
складати політичний портрет Симона Петлюри.•
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Утворення Директорії
Складання хронологічного ланцюжка
Травень 1918 р. —
утворення Українсько-
го Національно-
державного союзу на
чолі з А. Ніковським
Серпень 1918 р. —
перетворення УНДС на
Український Національ-
ний союз, який очолив
В. Винниченко
13 листопада
1918 р. —
утворення
­Директорії
УНР
Завдання
Охарактеризуйте внутрішньо- та зовнішньополітичну ситуацію•
в Україні на момент створення Директорії.
Політичний курс Директорії
У ч и т е л ь. Владу на місцях передбачалося передати Трудовим
радам селян, робітників та трудової інтелігенції. 26 грудня 1918 р.
була проголошена Декларація з програмою Директорії.
Основні положення Декларації Директорії УНР
 Скасування Гетьманщини. Відновлення УНР.
 Директорія — тимчасова верховна влада до скликання Конгресу
трудового народу України.
 Влада в УНР належить трудовому народу, а експлуататорські
класи позбавляються права голосу.
 Скасування великих землеволодінь. Передання землі селянам
без викупу.

60. 60
 Проголошення 8-годинного робочого дня та демократичних сво-
бод.
 Налагодження міжнародних відносин на принципах нейтраліте-
ту та мирного співіснування з усіма країнами.
У ч и т е л ь. Непослідовність курсу Директорії виявилася перш
за все в розроблянні аграрної політики. Декларуючи вилучення зем-
лі у поміщиків без викупу, відповідаючи запитам селянства, Дирек-
торія прагнула заспокоїти і поміщиків, пообіцявши їм компенсації
витрат на різноманітні вдосконалення, проведені в маєтках. Було
­також оголошено про недоторканність земель промислових підпри-
ємств і цукрових заводів, що належали промисловцям і політикам-
цукрозаводчикам. Конфіскації також не підлягали землі іноземних
підданих. У руках заможних селян залишалися ділянки площею до
15 десятин землі.
Запитання
1. У чому, на вашу думку, полягала недосконалість аграрної полі-
тики Директорії?
2. Чи згодні ви із твердженням, що Директорія планувала устано-
вити в Україні національний варіант радянської влади? Свою
думку аргументуйте.
Міжнародна політика Директорії
Робота в групах
Клас поділяється на три групи. Працюючи з підручником, 1-ша
група визначає відносини Директорії з Радянською Росією, 2-га гру-
па — з Антантою, 3-тя група — з Польщею. За результатами роботи
групи складають узагальнюючі хронологічні таблиці.
Орієнтовний вигляд таблиць
1-ша група. Директорія — Радянська Росія
Дата Подія
13 листопа-
да 1918 р.
Денонсація Радянською Росією Брестського мирного дого-
вору; згодом — постанова Раднаркому про неви­знання
України самостійною державою, початок захоп­лення укра-
їнських територій
3 січня
1919 р.
Зайнято Харків, куди переїхав створений більшовика­ми
Тимчасовий робітничо-селянський уряд радянської Украї-
ни
9 січня
1919 р.
Ультиматум Директорії Раднаркому з вимогою припи­нення
воєнних дій та негайного виведення російських військ з те-
риторії України. У відповідь було заявлено, що воєнні дії
ведуть між собою війська Директорії та Українського ра-
дянського уряду, а росіяни у цьому участі не беруть
16 січня
1919 р.
Оголошення Директорією війни Радянській Росії
Січень–
лютий
1919 р.
Радянські війська заволоділи Лівобережжям, 5 лютого вони
увійшли до Києва. Директорія переїхала до Вінниці, її очо-
лив С. Петлюра, який фактично перебрав всю владу
Лютий–
квітень
1919 р.
Розгром основних військових сил Директорії

61. 61
2-га група. Директорія — Антанта
Дата Подія
Листопад
1918 р.
Наступ військ Антанти на півдні України в районі Севастопо-
ля та Одеси. Окупація півдня України по лінії Тирасполь–
Вознесенськ–Новий Буг–Борислав. Кількість військ Антанти
налічувала 60 тис. осіб
Грудень
1917 р.
Антанта погодилась визнати Директорію тільки за умови під-
порядкування її військ генералу Денікіну. Директорія відмо-
вилась від цієї пропозиції
Січень
1919 р.
Директорія спробувала витіснити війська Антанти, але зазна-
ла поразки
3-тя група. Директорія — Польща
Дата Подія
Листопад
1918 р.
Утворення Польської держави в результаті завершення Пер-
шої світової війни і розпаду Австро-Угорщини
Листопад
1918 р.
Керівник Польської держави генерал Ю. Пілсудський висуває
територіальні претензії на західноукраїнські землі. Між укра-
їнськими та польськими військами починаються збройні су-
тички
Листопад
1918 р.
Польська армія розпочинає окупацію Західної України
Внутрішньополітичне становище Директорії
У ч и т е л ь. Утворені за гетьмана установи були закриті, заборо-
нялось вживати російську мову, а інтелігенцію позбавили політич­
них прав. За час свого існування Директо­рія певною мірою апробу-
вала кожну з моделей: парламентська республіка, республіка Рад та
військова диктатура. Скликаний у січні 1919 р. Трудовий конгрес
мав виконати роль Установчих зборів і визначити форму державної
влади в Україні. Враховую­чи ускладнення воєнно-політичної ситуа-
ції, він тимчасо­во віддав усю повноту влади Директорії, яка надалі
під тиском обставин перетворилася на особисту диктатуру С. Пет­
люри.
Завдання
Які факти свідчать про ускладнення внутрішньо- та зовнішньо-•
політичного становища Директорії наприкінці 1918 — на почат-
ку 1919 рр.?
Історична довідка
Один з учнів надає історичну довідку про Петлюру Симона Васи-
льовича (1879–1926), після чого учням ставлять запитання.
Як ви вважаєте, яку роль відіграв С. Петлюра у військово-•
політичних подіях даного періоду?
У ч и т е л ь. На ситуацію в Україні також сут­тєво впливав розгул
отаманщини. Уже в січні 1919 р. два колишніх петлюрівських ота-
мани Григор’єв і Зелений ого­лосили про свій перехід на радянські
позиції і розпочали партизанську боротьбу проти Директорії. В їх-
ніх загонах налічувалося майже 50 тис. бійців. Катеринославська
гу­бернія була своєрідним епіцентром діяльності збройних форму-
вань Махна.

62. 62
Робота в групах
1-ша група. На основі тексту підручника визначте, що таке «ота-
манщина», та встановіть її причини і наслідки.
2-га група. Опрацюйте документ та виконайте завдання до нього.
В. Винниченко про «отаманщину» в Україні в 1919 р.
…Це була група молодих, енергійних, до фанатизму й екстазу пе-
рейнятих національним чуттям людей. Уся вага військових опера-
цій проти гетьманщини лягла на їхні плечі, і через те вони вважали
себе визволителями України. Не дові­ряючи політичним діячам і пар-
тіям, будучи малоосвіченими в політич­них питаннях, маючи психі-
ку й світогляд звичайних обивателів-демократів, з другого боку, га-
даючи, що треба виявити «тверду, залізну владу», ці молоді люди
взялися й політично «визволяти» Україну… На провінції, не кажучи
вже про лівий берег, уся влада й політика була в ру­ках військових
комендантів або самодержавних комісарів, або, ще гірше, в руках
отаманів, що вели військові операції. І через те декрети Дирек­торії,
її благі наміри, її декларації були собі хорошими словами, а в дійс­
ності були отаманські діла з поганими наслідками…
1. Прочитайте висловлювання В. Винниченка про «отаманщину». На-
скільки його оцінка відбиває реальну ситуацію в Україні в 1919 р.?
2. Чи всі отамани підпадають під характеристику, яку дає В. Вин­
ниченко?
У ч и т е л ь. Характерними ознаками цього періоду були прогре-
суючий параліч влади, зростаючий безлад, єврейські погроми, зрос-
тання масштабів отаманщини. Найголовнішою причиною нової по-
разки національно-демократичних сил стала неспроможність
Директорії створити життєздатний і стабільний політичний режим:
державний апарат, армію, органи охорони громадського порядку,
систему законодавчих і виконавчих органів у центрів, так і на міс-
цях. До того ж широкі маси українського населення не зовсім усві-
домлювали загальнонаціональні інтереси, необхідність створення
і зміцнення власної держави.
ІІІ. Узагальнення та систематизація знань
Складання узагальнювальної таблиці
Орієнтовний вигляд таблиці
Причини поразки Директорії
 Суперечлива внутрішня політика, у тому числі нерозв’язне аграрне
питання.
 Позбавлення політичних прав значної частини україн­ських громадян.
 Розквіт отаманства, наростаюча анархія в суспільстві.
 Особисте протистояння лідерів — В. Винниченка та С. Петлюри.
 Заборона вживання російської мови.
 Неспроможність стати на перешкоді єврей­ським погромам.
 Нерозбірливе закриття національних установ, створених за часів
гетьмана.
 Незадовільна підготовка та організа­ція армії.
 Складна зовнішньополітична ситуа­ція (територія України стала аре-
ною битви для військ Радянської Росії, білогвардійців, Антанти,
­поляків)
ІV. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника
2. Підготувати повідомлення про День соборності України.
3. Скласти політичний портрет Є. Петрушевича.

63. 63
Клас
Дата
Урок 17
ЗУНР
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
визначати хронологічну послідовність подій існування ЗУНР;•
показувати на карті місця основних подій, пов’язаних з ЗУНР.•
На основі аналізу різних джерел інформації:
визначати причиново-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та•
процесами періоду проголошення ЗУНР;
характеризувати внутрішню та зовнішню політику ЗУНР;•
складати політичний портрет Є. Петрушевича;•
формулювати власні погляди та оцінки щодо діяльності ЗУНР.•
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда
1. До складу якої держави входили західноукраїнські землі напе-
редодні Першої світової війни? Покажіть їх на карті.
2. У якому напрямку розвивався український національний рух на
західноукраїнських землях в роки війни та в період Української
революції?
3. Під час укладення Брест-Литовського мирного договору чи по-
рушувалося питання про долю західноукраїнських земель. Яке
було прийнято рішення?
4. Яка держава після розпаду Австро-Угорщини претендувала на
західноукраїнські землі?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Поразка Австро-Угорської імперії у Першій світовій
війні прискорила її розпад. Водночас активізувалися національно-
визвольні рухи поневолених імперією народів. Не були винятком
й українці.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Проголошення ЗУНР
У ч и т е л ь. 18–19 жовтня 1918 р. у Львові відбувся з’їзд полі-
тичних і громадських діячів українських земель Австро-Угорщини.
Була утворена Українська Національна Рада (УНР). 19 жовтня вона
ухвалила резолюцію про утворення на українських землях, що вхо-
дили до складу Австро-Угорської імперії, Української держави.
30 жовтня Центральний військовий комітет почав працювати як
штаб з підготовки повстання. Очолював цю роботу сотник УСС Дмит­
ро Вітовський. У ніч з 31 жовтня на 1 листопада українські військові
з’єднання взяли під контроль усі головні пункти Львова.
Завдання
На основі розповіді вчителя й тексту підручника складіть хроно-•
логічну таблицю «Проголошення ЗУНР».

64. 64
Орієнтовний вигляд таблиці
Дата Подія
16 жовтня
1918 р.
Маніфест австрійського імператора про перебудову держа-
ви на федеративних засадах, де «… кожне плем’я на облас-
ті, яку воно заселяє, творить свій власний державний ор-
ганізм»
18 жовтня
1918 р.
Утворення у Львові Української Національної Ради — по-
літичного керівництва українського національно-
визвольного руху
19 жовтня
1918 р.
Постанова Національної Ради про об’єднання українських
земель Австро-Угорщини в єдину Українську державу
1 листопа­да
1918 р.
Захоплення українськими військовими формуваннями на
чолі з Д. Вітовським найважливіших об’єктів та урядових
установ у Львові та інших містах Східної Галичини, поча-
ток україно-польської війни
9 листопада
1918 р.
Утворення першого українського уряду — Державного
Сек­ретаріату на чолі з К. Левицьким
13 листопада
1918 р.
Проголошення самостійної Західноукраїнської Народної
Республіки, президентом якої згодом став Є. Петрушевич
Робота з документом
Опрацюйте документ та дайте відповідь на питання.
З відозви Української Національної Ради від 1 листопада 1918 р.
Український народе!
Голосимо тобі вість про своє визволення з віковічної неволі. Від­
нині Ти господар своєї землі, вільний горожанин Української Дер­
жави. Дня 19 жовтня твоєю волею утворилася на українських зем-
лях бувшої Австро-Угорської монархії Українська Держава і її
найвища власть — Українська Національна Рада. З нинішнім днем
Українська Національна Рада обняла власть в столичнім місті Льво-
ві і на цілій території Української Держави. Український народе!
Доля Української Держави в твоїх руках…
Всі жовніри української народності підлягають віднині виключ-
но Українській Національній Раді… Всі вони мають стати на її обо-
рону. Все здібне до оружжя українське населення мусить утворити
боєві відділи, які або ввійдуть в склад української армії, або на міс-
цях оберігатимуть спокій і порядок.
…Як тільки буде забезпечене і укріплене існування Української
Держави, Українська Національна Рада скличе на основі загаль­
ного, рівного, безпосереднього і тайного виборчого права Уста­новчі
збори, які рішать про дальшу будучність Української Держави.
1. Охарактеризуйте зміст цього документу.
2. З якою метою була створена Українська Національна Рада?
3. Якою була політична обстановка в Західній Україні на початку
листопада 1918 року?
4. Які кроки державотворчої діяльності Української Національної
Ради ви можете назвати?
У ч и т е л ь. 9 листопада 1918 p. було створено перший уряд
ЗУНР — Державний Секретаріат. Територія ЗУНР охоплювала
70 тис. км2, а населення становило майже 6 млн осіб.
Завдання
1. Охарактеризуйте історичне значення проголошення ЗУНР.
2. У якій міжнародній обстановці відбулася ця подія?

65. 65
Робота з ілюстраціями
Учні працюють з ілюстраціями і з’ясовують про що свідчить сим-
воліка ЗУНР.
Герб ЗУНР99
Прапор ЗУНР99
Поштова марка періоду ЗУНР99
У ч и т е л ь. Поляки не збира­лися миритися з існуванням україн-
ської держави у Східній Галичині. Польської держави ще не існувало,
проте вони сподівалися на приєд­нання до неї в майбутньому україн-
ських земель. Тому поляки розпоча­ли збройну боротьбу проти україн-
ців. Цьому сприяло те, що більшість у західноукраїнських містах ста-
новили не українці, а представники інших національ­ностей.
Бої за Львів. Перші сутички між поляками й українцями спалах-
нули у Львові одразу після взяття влади українцями.
Полякам 2 листопада вдалося захопити склади зброї та амуніції
в районі головного вокзалу. До їх рук потрапило 2 млн одиниць аму-
ніції, що дозволило озброїти добровольців і мобілізованих.
Після трьох тижнів боїв за Львів українські війська змушені бу-
ли залишити місто. Конфлікт набував затяжного характеру.
За цих обставин уряди ЗУНР і Директорії, намагаю­чись взаємно
зміцнити свої позиції та реалізувати на прак­тиці споконвічні мрії
українців, 1 грудня 1918 р. у Фас­тові уклали попередню угоду про
об’єднання ЗУНР (Гали­чина, Буковина, Закарпаття) та УНР (Над-
дніпрянська Ук­раїна). Урочисте проголошення Акта з’єднання від-
булося 22 січня 1919 року в Києві.
Злука УНР і ЗУНР
Інформаційна хвилинка
22 січня — день Соборності України.
Заслуховується повідомлення учня.
Робота з джерелом інформації
Опрацюйте документ та дайте відповідь на питання.
Дзвони в Україні
Задзвонили срібні дзвони в Україні,
Аж по світі по широкім стало чути:
«Зустрічайте Воскресіння день! Віднині
Навік-віки Україні вільній бути!»
Зашумів відвічний Київ прапорами,
Розлилась народу повідь по Подолі,
На майдані, на Софійськім, з корогвами
Зустрічала Україна свято волі.
Україно, нездоланна вища Мати
Володимира, Богдана і Тараса.
Бог тобі призначив жити, не вмирати,
Бути світові як захист і окраса.
В. Переяславець
1. Як на вашу думку, яке історичне значення мав Акт злуки УНР
і ЗУНР?
2. Чи згодні ви з думкою про те, що ця подія була суто символічна
за характером, а справжнього об’єднання так і не відбулося?
Поглинання Північної Буковини, Бессарабії та Закарпаття
іноземними державами
Робота в групах
1-ша група. На основі тексту підручника охарактеризуйте полі-
тику Антанти в польсько-українському конфлікті.

66. 66
2-га група. На основі тексту підручника складіть таблицю «По-
глинання території ЗУНР різними країнами» та виконайте зав­
дання.
Східна Галичина
Північна
Буковина
Закарпаття
Червень–липень 1919 р. —
окупація цих земель Поль-
щею.
25 червня 1919 р. — рішен-
ня Паризької мирної кон-
ференції про надання Поль-
щі права володіння
зем­лями Східної Галичи­ни
на 10, а згодом на 25 років.
14 березня 1923 р. — рі-
шення Ради Анта­нти про
остаточне включення Схід-
ної Галичини до складу
Польщі
Листопад
1918 р. — оку-
пація цих зе-
мель Румунією.
10 вересня
1919 р. — пере-
дача за Сен-
Жерменським
договором Пів-
нічної Букови-
ни до складу
Румунії
Березень–квітень
1919 р. — землі Зака­
рпаття — автономна одини-
ця Угорської Радянської
Республіки.
Травень 1919 р. — окупа-
ція цих земель військами
Румунії та Чехо-
Словаччини.
10 вересня 1919 р. — вклю-
чення за Сен-Жерменським
договором Закарпаття до
складу Чехо-Сло­ваччини
на правах автономії
1. Які рішення щодо західноукраїнських земель були прийняті на
Паризькій мирній конференції?
2. До складу яких держав увійшли західноукраїнські землі? Пока-
жіть їх на карті.
3-тя група. На основі тексту підручника визначте:
1. Яку роль відіграв Є. Петрушевич у воєнно-політичних подіях пе-
ріоду ЗУНР?
2. Ряд істориків стверджують, що об’єднанню УНР і ЗУНР пере-
шкоджали ідеологічні та пер­сональні чинники. С. Петлюра і весь
провід УНР вважали Є. Петрушевича дикта­тором недемократич-
ним і незаконним, а Є. Петрушевич і провід ЗУНР вважали пере-
бування С. Петлюри на чолі армії шкідливим для справи. Чи
згодні ви з цією думкою? Свою відповідь аргументуйте.
Повідомлення учня
Один з учнів виступає з повідомленням про Є. Петрушевича.
V. Узагальнення та систематизація знань
Робота з документом
Опрацюйте документ і визначте причини падіння ЗУНР.
Український історик С. Макарчук про причини поразки ЗУНР
Згадуючи про ЗУНР, не можна обійти питання про причини її
по­разки. Про це писалося багато і загалом правильно. Наша корек-
тива полягає лише в одному: найсуттєвішою з цих причин вважаємо
радянський фактор. … У січні 1919 р. Галичині вже не доводилося
сподіватися на допомогу з Великої України, а треба було думати про
допомогу Українській Народній Республіці, у бе­резні ж двобій малої
Галичини з Польщею переріс у «боротьбу Галичини з Антантою».
Поразки, завдані Українській Народній Республіці російсько-
більшовицькою Червоною Армією, потягну­ли за собою і поразки Га-
лицької Армії на польському та інших фронтах.
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Скласти портрет Х. Раковського.

67. 67
Клас
Дата
Урок 18
Україна у 1919 році
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
визначати хронологічну послідовність подій періоду встановлення•
радянської влади в Україні;
показувати на карті місця основних подій даного періоду.•
На основі аналізу різних джерел інформації:
визначати причиново-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та•
процесами періоду визвольних змагань;
характеризувати внутрішню та зовнішню політику радянського уряду•
у 1919 році;
описувати соціально-економічне становище, повсякденне життя на-•
селення в даний період.
складати політичний портрет Х. Раковського.•
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда
1. Пригадайте, коли, як та за яких обставин вперше була проголо-
шена радянська влада в Україні.
2. Якою за характером була перша хвиля радянізації України?
3. Чому більшовики вимушені були залишити територію України?
4. Коли починається їх другий похід на українські землі? Якими
були його наслідки?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. У цей час в Україні тривали антигетьманські повстан-
ня, при владі затверджується Директорія, здійснюється окупація
військамиАнтантиПівдняУкраїни.Такожпочинаютьнаступв Укра-
їну й радянські війська, які на початку 1919 р. зайняли: 3 січня —
Харків, 12 січня — Чернігів, 19 січня — Полтаву, 27 січня — Катери-
нослав,5 лютого —Київ,18 березня —Вінницю,10 березня —Херсон,
15 березня — Миколаїв, 6 квітня — Одесу, а 4–29 квітня — Крим.
Тим самим на квітень 1919 р. на більшості території України було
знову встановлено Радянську владу.
Завдання
Покажіть на карті території України, де на початку 1919 р. було•
відновлено радянську владу.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Запровадження радянської державності та її характер.
X. Раковський
У ч и т е л ь. За радянської влади держава дістала нову назву —
Українська Соціалістична Радянська Республіка, яка була закріпле-
на у першій Радянській Конституції УСРР, затвердженій у березні

68. 68
1919 р. на ІІІ Всеукраїнському з’їзді Рад. Конституція закріпила
диктатуру пролетаріату і радянський лад в Україні. Вищим органом
законодавчої влади став Всеукраїнський з’їзд Рад та його виконав-
чий орган — Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет
(ВУЦВК), головою якого з 1919 р. було призначено Г. І. Петровсько-
го. Він перебував на цій посаді до кінця 30-х рр. Уряд у січні 1919 р.
було перейменовано на Раду Народних Комісарів, її очолив Х. Ра-
ковський (до 1923 р.). Ради існували переважно в губернських міс-
тах, а на місцевому рівні діяли військово-революційні комітети —
ревкоми. Процес виборів до Рад контролювався з боку ревкомів. На
селі створювалися комітети бідноти, які виконували ті самі функції,
що і ревкоми.
Завдання
1. Охарактеризуйте особливості формування радянського апарату
влади в Україні.
2. Визначте, яку роль відіграв Х. Раковський у запровадження ра-
дянської державності на українських землях. На яких позиціях
щодо майбутнього України він перебував?
Робота з поняттям
Червоний терор — масовий терор, здійснюваний більшовиками
проти широких соціальних груп, що були проголошені «класовими
ворогами» або були звинувачені в «контрреволюційній» діяльності.
У ч и т е л ь. На території України червоний терор був запрова-
джений у січні 1918 р., коли до Києва вступили червоногвардійські
загони Муравйова. Дії червоногвардійців в Україні вирізнялися
особ­ливою жорстокістю. Наприклад, Харківське ЧК використовува-
ло скальпування і «знімання рукавичок з кистей рук», у Полтаві
і Кременчузі священнослужителів саджали на кіл. У Катеринославі
застосовували розп’яття й побиванння камінням, в Одесі офіцерів
прив’язували ланцюгами до дошок, смажили або розривали навпіл
колесами лебідок, або опускали по черзі в казан з окропом й у море.
За 7 місяців 1919 р були розстріляні, наприклад, Київською ЧК
825 чоловік.
Завдання
З якою метою застосовувався червоний терор?•
Політика «воєнного комунізму» та її наслідки
У ч и т е л ь. В основу політики більшовиків в Україні в цей час
були покладені принципи «воєнного комунізму». Сутність політи-
ки «воєнного комунізму» становила спроба прискореними темпами
перейти до нового комуністичного суспільства. Досягнення цієї ме-
ти пов’язувалося з революційним насильством, застосовуючи най-
жорстокіший терор. В управлінні промисловістю була встановлена
жорстка централізація. Робітники за роботу отримували натураль-
ний пайок. 12 квітня 1919 р. декретом ВУЦВК в Україні встанов-
лювалася продовольча диктатура, а саме: була оголошена монопо-
лія держави на найважливіші продовольчі товари, якими
розпоряджалися лише державні органи, розподіляючи їх у вигляді
пайків та ін.
Робота зі схемою
На основі тексту підручника складіть узагальнювальну схему
«Політика “воєнного комунізму”».

69. 69
Орієнтовний варіант схеми
Політика «воєнного комунізму»
Сільське
господарство
Промисловість
Торгівля
та фінанси
 Уведення прод­
розкладки (ви-
лучення «над-
лишків»
продоволь­ства
у селян).
 Державна мо-
нополія на про-
даж та заготів-
лю хліба.
 Ліквідація ве-
ликих помі-
щицьких і се-
лянських
господарств,
колективі­зація
 Прискорена націоналі-
зація підприємств важ-
кої, середньої та дріб-
ної промисловості.
 Встановлення держав-
ного контролю над ви-
робництвом.
 Запровадження загаль-
ної трудової повин­
ності.
 Централізація і міліта-
ризація промисловості.
 Зрівняльний розподіл
продуктів харчування
серед працюючих.
 Зрівняльна оплата
­праці
 Заборона при-
ватної торгівлі.
 Перехід до пря-
мого товаро­
обігу.
 Запровадження
твердих цін на
товари.
 Карткова систе-
ма постачання
міського насе-
лення.
 Скасування
платні за житло,
комунальні по-
слуги, транспорт
Завдання
1. Охарактеризуйте суть політики «воєнного комунізму.
2. Поміркуйте, які наслідки були її впровадження в Україні.
Орієнтовний варіант відповіді
Наслідки політики «воєнного комунізму»
Руйнування системи ринкових відносин;99
розрив економічних зв’язків між містом і селом;99
поглиблення інфляційних процесів;99
активне формування однопартійної системи;99
посилення бюрократизації, центра­лізму;99
придушення приватної ініціативи;99
закріплення в масах психології «експропріації експропріаторів»;99
ліквіда­ція станів;99
розширення практики «надзвичайних» заходів і масових репресій;99
посилення соціального напруження.99
У ч и т е л ь. Навесні 1919 р. країну охопила хвиля стихійного
селянсько­го руху, спрямованого проти продрозкладки та примусо-
вого створення колгоспів. Селянські виступи на почат­ку весни по-
ступово переросли у широкомасштабне селянське анти­більшовицьке
повстання. Уряд УСРР контролював тільки міста. На хвилі анти-
більшовицьких виступів активізували діяльність загони ота­манів
Махна, Зеленого, Ангела та інших. Часто вони встановлювали конт­
роль над цілими повітами.
Антибільшовицький опір став однією з вагомих причин, які не
до­зволили більшовикам утриматись в Україні 1919 року.
Падіння радянської влади у 1919 р. та її відновлення
У ч и т е л ь. До кінця липня 1919 р. над Кримом і майже над усім
Лівобережжям був встановлений контроль денікінців. На Правобе-
режжі об’єднали свої сили УГА і війська УНР під командуванням
С. Петлюри(близько80 тисяччоловік).Восени1919 р.армія­втратила

70. 70
70 % свого складу через епідемію тифу. УГА перейшла під команду-
вання Денікіна.
Денікінці установили на захопленій території режим терорис-
тичної диктатури. Поява у тій чи іншій місцевості білогвардійців су-
проводжувалася масовими стратами. В’язниці були переповнені.
Лютували військово-польові суди. Своїми розправами контррозвід-
ка сіяла серед населення жах. В Одесі без суду й слідства було страче-
но близько 3 тисяч чоловік. У Києві на третій день після захоплення
міста денікінцями було ув’язнено 700 чоловік, а через 13 днів —
1700. Основний контингент в’язнів — комуністи, члени інших соціа­
лістичних партій, чекісти, радянські службовці.
Завдання
Дайте визначення «білий терор» за аналогією з визначенням•
«червоний терор»?
— У жовтні 1919 р. Червона армія перейшла в контрнаступ. За-
лишки армії Денікіна змогли закріпитися в Криму. Очолив їх гене-
рал Врангель.
Бесіда
1. Чим був зумовлений наступ білогвардійців навесні 1919 р.?
2. Чим можна пояснити невдалі дії армій УНР і УГА?
3. Охарактеризуйте суть денікінського режиму. Яку реакцію насе-
лення він спричинив? Чому?
4. Визначте причини поразки білогвардійців.
Повідомлення учня
Махновський рух (Махновщина) — збройна боротьба україн-
ських повстанських селянсько-анархістських формувань у 1918–
1921 рр., під час громадянської війни, під керівництвом отамана Не-
стора Махна.
Район операцій загонів Махна охоплював територію від Дністра
до західних меж Області Війська Донського. Столицею махновщини
було місто Гуляйполе Катеринославської губернії.
V. Узагальнення та систематизація знань
Історичний диктант
Закінчити речення:
1. Майже вся територія України вдруге опинилася під контролем
більшовиків у … .
2. Назва УНР була замінена більшовиками на … .
3. Перша Конституція УСРР була затверджена у … .
4. Вищими органами влади в УСРР проголошувалися … і … .
5. Раду Народних Комісарів очолив … .
6. У 1919 р. більшовики запровадили в Україні політику … .
7. Вилучення надлишків продовольства у селян називається … .
8. Перехід промислових підприємств із приватної у державну влас-
ність називається … .
9. Наступ армії генерала Денікіна починається у … .
10. Об’єднання армії УНР і УГА відбулося … .
11. 31 серпня 1919 р. на українських землях було встановлено … режим.
12. Втретє радянська влада в Україні була встановлена … .
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Повторити матеріал теми.

71. 71
Клас
Дата
Урок 20
Узагальнення знань з теми
«Українська державність у 1917–1921 рр.»
Мета: узагальнити та систематизувати матеріали з теми; повторити
основні події 1917–1920-х років; розвивати в учнів уміння аналізувати
й систематизувати матеріал, робити висновки та узагальнення, вміти ви-
діляти головне і другорядне, працювати з історичними термінами і по-
няттями.
Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Основна частина уроку
Бесіда
1. Визначте хронологічну послідовність подій українського дер-
жавності 1917–1921 рр.
2. Покажіть на карті місця основних подій періоду української дер-
жавності 1917–1921 рр. та військові дії того часу.
3. Визначте причиново-наслідкові зв’язки між подіями, явищами
та процесами періоду визвольних змагань;
4. Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику українських
урядів.
5. Опишіть соціально-економічне становище, повсякденне життя, на-
строї населення та психологічний клімат у суспільстві цієї доби.
6. Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику українських
урядів: Центральної Ради, Гетьманату, Директорії, ЗУНР.
7. Дайте визначення понять «отаманщина», «терор», «універсал»,
«воєнний комунізм».
8. Як ви розумієте нижченаведену тезу?
«Непослідовність курсу Директорії виявилася передусім у роз-
робці аграрної політики. Декларуючи вилучення землі у помі-
щиків без викупу і цим відповідаючи на тодішні запити селян-
ства, Директорія прагнула заспокоїти поміщиків, пообіцявши
їм компенсації витрат на різноманітні (агротехнічні, меліора-
тивні та ін.) вдосконалення, раніше проведені в маєтках».
9. Чому генералу Скоропадському вдалося захопити владу в Украї-
ні? У чому, на ваш погляд, виявилися сильні сторони його влади,
а в чому — нестійкість гетьманату?
10. Чи мала ЗУНР реальні шанси зберегти свою автономію в тій іс-
торичній обстановці, що склалася в період її існування? Обґрун-
туйте свою думку.
Тестові завдання
1. Установіть хронологічну послідовність подій.
А «Перший Зимовий похід» військ УНР;
Б Чортківська офензива;
В Прийняття Конституції УСРР;
Г Ризький мир із Польщею.
Відповідь: В, Б, А, Г.

72. 72
2. Установити відповідність між документом та його положеннями.
1) І Уні-
версал
А «Віднині Україна стає Українською Народною Респуб­
лікою. Не відділяючись від Російської Республіки… ми
твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими по-
могти всій Росії…»
2) ІІ Уні-
версал
Б «Ми, Центральна Українська Рада, стоячи, як все, за
тим, щоб не відривати України від Росії та щоб разом
з усіма її народами змагати до піднесення й розвитку
цілої Росії та до єдності її демократичних сил…»
3) ІІІ Уні-
версал
В «Віднині Українська Народна Республіка стає само-
стійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною
Державою Українського Народу…»
4) ІV Уні-
версал
Г «Всі чутки та розмови про сепаратизм, про відокрем-
лення України від Росії — це лише контрреволюційна
пропаганда або просто несвідомість»
Д «Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від усієї
Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ
український на своїй землі має право сам порядкувати
своїм життям»
Відповідь: 1 Д; 2 Б; 3 А; 4 В.
3. Визначте складові частини політики більшовиків в Україні
у 1919 р. (4 правильні відповіді).
А Встановлення нової назви України — Українська Радянська
Соціалістична Республіка;
Б формування більшовицького уряду — Ради Міністрів;
В проведення політики «воєнного комунізму»;
Г розширення суверенітету України;
Д запровадження продовольчої диктатури;
Е конфіскація поміщицьких землеволодінь;
І «червоний терор».
Відповідь: В, Д, Е, І.
4. Визначте положення Варшавської угоди (4 правильні відповіді).
А Польща визнавала УНР та Директорію;
Б УНР запроваджує єдину з Польщею валюту;
В польські землевласники втрачають право власності на землю;
Г збройні сили С. Петлюри підпорядковуються польському ко-
мандуванню;
Д ведення спільних дій проти Росії і радянської України;
Е Польща отримала території Західної Галичини, Східної Во-
лині, Холмщини, Підляшшя;
І утримання польських військ в Україні власним коштом.
Відповідь: А, Б, Г, Д.
5. Установіть відповідність між політичними силами і напрямками
їх діяльності в аграрному питанні.
1) Центральна
­Рада
А Конфіскація поміщицьких, удільних, монастир-
ських і церковних землеволодінь
2) Денікінська
­адміністрація
Б Вилучення землі у поміщиків та гарантування їм
компенсаційних витрат
3) Гетьманат
П. Скоропад-
ського
В Збільшення кількості землевласників за рахунок
наділення селян державними, удільними, а також
викупленими у приватних власників землями
4) Директорія Г Відновлення поміщицької власності на землю
5) Рада Народ-
них Комісарів
Відповідь: 2 Г; 3 В; 4 Б; 5 А.

73. 73
Клас
Дата
Тема 4. КУЛЬТУРА І ДУХОВНЕ ЖИТТЯ
В УКРАЇНІ в 1917–1920 рр.
Урок 21
Тенденції розвитку культури в 1917—1920 рр.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
визначати хронологічну послідовність явищ культурного життя;•
характеризувати особливості розвитку культури України в 1917–•
1920 рр.;
показувати на карті основні місця і території, пов’язані з розвитком•
освіти, науки та мистецтва.
На основі різних джерел інформації:
визначати й характеризувати основні чинники, явища, процеси та па­•
м’ят­ки культури цього періоду;
порівнювати ідеї та цінності, що були характерні для тогочасної куль-•
тури, з сучасними державотворчими ідеями та культурними ціннос-
тями українців;
оцінювати внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру.•
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда
1. Яким був стан освіти в Україні на початку ХХ ст.?
2. Назвіть відомих діячів української культури на початку ХХ ст.
Який внесок вони зробили в розвиток культури?
3. Що вам відомо про діяльність громадських організацій на почат-
ку ХХ ст.? Яку роль вони відігравали в українському національ-
ному русі?
4. Які процеси відбувались в Україні в 1917–1920 рр.?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. На початку ХХ ст. у культура України, з одного бо-
ку, продовжували свій розвиток у напрямі народної, демократичної
традиції ХIХ ст., а з іншого — тривав активний пошук нових форм,
використання досягнень інших національних культур. Складні й не-
однозначні соціальні, економічні та політичні процеси, пов’язані
з поваленням царизму, більшовицьким переворотом, розгортанням
українських визвольних змагань, справили значний вплив на куль-
турне життя тогочасного суспільства.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
У ч и т е л ь. Процес національного державотворення і політич-
ного відродження нації, який почав домінувати в Україні після роз-
валу російського самодержавства, природним чином стимулював
розвиток української культури.
Культурні процеси тривалий час вимушено були маргінальни-
ми і легалізувалися, лише зазнавши впливу низки суб’єктивних

74. 74
та об’єктивних чинників на зламі століть, тепер набували нового
змісту.
Уперше за майже півтори сотні років виникли умови для розви-
тку української культури на державному рівні. До складу національ-
ного органу влади — Центральної Ради — увійшли відомі діячі укра-
їнської культури: письменник і драматург В. Винниченко,
поети — М. Сріблянський (Шаповал), М. Вороний, В. Павленко
(С. Шелухін), I. Тешенко; літературознавці — С. Єфремов, П. Зай-
цев; мистецтвознавці — Д. Антонович і М. Біляшівський; письмен-
ники — В. Бойко, В. Леонтович, О. Лотоцький, Г. Михайличенко,
А. Заливчий, М. Загірня, В. О. Коннор-Вілінська, Л. Старицька-
Черняхівська та ін. Вони прагнули зробити все, щоб українська на-
ція якнайшвидше утвердила себе політично й культурно.
Так, В. Винниченко в одному з листів до Є. Чикаленка писав:
«… поки я почуваю в собі сили, я постараюсь зробити все, щоб при-
служитись нашій національній справі. Всякими путями, всякими
способами, а ми мусимо стати на рівні з передовими націями. Це ме-
та, для якої варто жити й працювати».
Завдання
Прочитайте наступний текст та поясніть, як ви розумієте ці слова.•
І. Огієнко «Українська культура»
«Тепер, коли ми тво­римо самі своє вільне життя, коли питання
про нашу автономію поставлено руба, коли це питання набуло собі
такої гострої форми, як раз дочасно буде спинитись, озирнутися на-
зад, кинути оком на той довгий шлях, що його ми перейшли. Чи ми
ж справді маємо право на вільне життя, чи ми маємо право на ту ав-
тономію, якої так настирливо домагаємось ось уже більше двох ві-
ків? Чи народ наш — окремий народ, чи він же має свою культуру —
культуру оригінальну, своєрідну? Чи в минулому єсть у його своя
історія, своє життя? Чи справді нам потрібні окремі школи з нашою
мовою, окремі університети, чи може це тільки наші вигадки, як про
все це тепер кажуть несвідомі люде?»
У ч и т е л ь. Розпочався складний і суперечливий доленосний
етап суспільно-політичного й духовного розвитку України. Метою
і змістом його було відродження або українізація, за термінологією
того часу, причому українізація комплексна, всіх сфер життя — еко-
номічного, культурного, політичного. Очевидно, що найпомітнішим
показником і чи не найдієвішим чинником процесу був перехід до
вживання української мови в усіх галузях державного і суспільного
життя.
Саме за цієї ситуації I. Огієнко зауважив: «Мова, це наша націо-
нальна ознака, в мові — наша культура, ступінь нашої свідомості…
і поки живе мова — житиме і народ як національність. Не стане мо-
ви — не стане й національності: вона геть розрушиться поміж дуж-
чим народом».
У червні 1918 р. до Ради Міністрів Української Держави зверну-
лася група наукових і культурних діячів із приводу утворення Го-
ловного управління мистецтв та національної культури. У докумен-
ті наголошувалося на необхідності «…негайно широко поставити
справу реєстрації, охорони та збору пам’яток української культури
в різних її формах і користування цим для виховання народних мас
у дусі розвитку поваги до минулого своєї батьківщини, на підвали-
нах якого, за умови правильно поставленої національної школи,

75. 75
у народу виховувалась би істинна, здорова любов до батьківщини,
яка породжувала б творчу діяльність, а не руйнування культурних
багатств країни, як це ми спостерігаємо зараз».
Завдання
Назвіть фактори, що впливали на процес українізації в цей період.•
IПедагогічнийз’їзд(квітень1917 р.)закликавучених-українців,
які працювали в Росії, переїхати до України. Професорам, які до-
статньою мірою знали мову, перейти до викладання українською мо-
вою. Було ухвалено пропозицію щодо стимулювання ведення науко-
вої роботи українською мовою, реорганізації бібліотек, створення
в них відділів україніки, перенесення до України і надалі концен-
трувати тут архівні матеріали, пов’язані з країною.
На II Педагогічному з’їзді (серпень 1917 р.) шляхами утворення
національної вищої школи було визначено як українізацію існую-
чих вищих шкіл, так і відкриття нових українських вишів.
Спочатку було реалізовано багаторічні напрацювання Україн-
ського наукового товариства (УНТ). У березні 1917 р. Українське на-
укове товариство (УНТ) спільно з Центральним кооперативним ко-
мітетом взялися до заснування першого українського народного
університету, прагнучи «дати загальну наукову освіту і такі наукові
відомості, які дає університет державний …поставивши в центр ви-
кладання українознавство».
Його було офіційно відкрито в Києві 5 жовтня 1917 р. А вже че-
рез рік — з 27 липня 1918 р. народний університет було перетворено
на Київський державний український університет. Професура в ньо-
му майже вся складалася з українських науковців, багато з них —
видатні вчені: М. Кравчук, Ф. Міщенко, А. Кримський, С. Тимошен-
ко, Б. Кістяківський, I. Огієнко, А. Лобода, М. Туган-Барановський,
О. Корчак-Чепурківський та ін.
Поширенню українізації сприяла діяльність Наукового товари-
ства ім. Т. Шевченка, Товариства українських наукових викладів
ім. Петра Могили у Львові та львівського Ставропігійського братства
при греко-католицькій церкві Успіння Пречистої Пресвятої Богоро-
диці. У той час українські студенти гуртувалися навколо «Академіч-
ної громади».
Повернулися до життя передвоєнні студентські товариства —
Український студентський союз (УСС), медична громада, гурток
правників, товариство студентів-політехніків «Основа». Студенти-
українці, які навчалися в університетах із російською мовою викла-
дання, організовувалися в товариства, що сприяли поширенню укра-
їнознавчих дисциплін. Таке товариство, наприклад, було створене
в Університеті Св. Володимира у вересні 1918 року.
У статуті наукового товариства студентів-українців зазначалося:
«Метою є з’єднання українського студентства для піднесення його
наукового знання в усіх галузях науки і української культури.
Діяльність товариства полягає в улаштуванні викладів, читанні
доповідей та рефератів, виданні журналів, праць, утворенні власної
книгозбірні, організації екскурсій, подорожей тощо.
Товариство поділяється на секції: історичну, літературну, при-
родничу, математичну, медичну, права тощо.
Справами товариства керує Рада».
Проведення українізації було особливою ділянкою діяльності то-
вариств «Просвіта». Так, рада товариства в Миколаєві допомагала

76. 76
в українізації Миколаївського учительського інституту, серед сту-
дентів якого понад 70 % становили українці.
В організації і проведенні копіткої праці з дошкільного та поза-
шкільного виховання величезну роль відігравали «Просвіти». Мере-
жа цих товариств, до роботи в яких було залучено всі верстви насе-
лення,невдовзіпісляреволюціїзновувкрилаУкраїну.20–23 вересня
1917 р. відбувся I Всеукраїнський з’їзд «Просвіти».
У ньому взяли участь понад 4000 делегатів не тільки з України,
а й із Кубані, Бессарабії, Дону. На з’їзді виступили М. Грушевський,
С. Петлюра, I. Стешенко, С. Русова, Л. Старицька-Черняхівська та
ін. Делегати прийняли програму позашкільної освіти, побудовану
на національному ґрунті та погоджену з урядовою концепцією.
Робота з таблицею
На основі тексту підручника складіть таблицю.
Нові тенденції розвитку культури Причини цих тенденцій
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Назвіть нові тенденції та чинники розвитку культури в 1917–
1920 рр.
2. Охарактеризуйте подвижництво творців та діячів культури в цей
період.
3. Як би ви оцінили культурно-освітню діяльність громадських ор-
ганізацій?
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Підготувати повідомлення про В. І. Вернадського.

77. 77
Клас
Дата
Урок 22
Розвиток освіти та науки в 1917—1920 рр.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
характеризувати особливості розвитку освіти України в 1917–•
1920 рр.;
показувати на карті основні місця і території, пов’язані з розвитком•
освіти, науки та мистецтва.
На основі різних джерел інформації:
визначати й характеризувати основні чинники, явища, процеси та•
пам’ятки культури цього періоду;
порівнювати ідеї та цінності, що були притаманні тогочасній культурі•
з сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями
українців;
оцінювати внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру.•
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда
1. Назвіть нові тенденції та чинники розвитку культури в 1917–
1920 рр.
2. Чим вони відрізняються від попереднього, дореволюційного пе-
ріоду?
3. Охарактеризуйте подвижництво творців та діячів культури в цей
період.
4. Назвіть діячів української культури.
5. Як би ви оцінили культурно-освітню діяльність громадських ор-
ганізацій?
6. Яку роль вони відіграли в процесі українізації?
ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Культурні здобутки українських урядів в освітній політиці
Робота в групах
1-ша група. Визначте політику Центральної Ради та П. Скоро-
падського у сфері шкільництва.
2-га група. Визначте освітню політику більшовиків.
Політика Центральної Ради та П. Скоропадського у сфері шкільництва
Важливим чинником у розв’язанні назрілих національних проб­
лем стало відродження національної освіти. Після повалення цар-
ського уряду український народ почав відновлювати освітній про-
цес. І це зрозуміло, оскільки в Україні за царських часів до самої
революції 1917 р. не було жодної української школи. Від перших
днів революції кожне село намагалося відкрити українську школу,
збирало кошти, відводило приміщення, землю, шукало вчителів.
Уже в березні 1917 р. зусиллями Товариства шкільної освіти в Києві
було засновано першу українську гімназію ім. Т. Шевченка, за нею
відкрилися друга і третя. За прикладом Києва почали працювати

78. 78
гімназії в Полтаві, Чернігові, Одесі, Харкові та інших містах. Із бе-
резня до осені 1917 р. в Україні було відкрито 57 середніх шкіл, які
існували на приватні або громадські кошти.
Під тиском народу та педагогічної громадськості України Мініс-
терство освіти Тимчасового уряду змушене було дозволити запрова-
дити в усіх народних початкових школах навчання українською
­мовою, а в учительських семінаріях та інститутах запровадити ви-
вчення української мови, літератури, історії та географії. У вузах до-
зволено відкривати кафедри української мови, літератури, історії та
права. Цьому значною мірою сприяв перший Український педаго-
гічний з’їзд, який відбувся в Києві у квітні 1917 р. У ньому брали
участь 300 делегатів; з’їзд прийняв низку резолюцій щодо розвитку
української національної школи.
Процес українізації набирав повних обертів, і зупинити його бу-
ло вже неможливо. Про це засвідчив другий Всеукраїнський вчи-
тельський з’їзд, який відбувся в серпні 1917 р. Він сформував Всеу-
країнську вчительську спілку з філіями по всій Україні, наприкінці
1917 р. вона налічувала близько 10 тисяч членів. У вересні 1917 р.
відбувся з’їзд «Просвіти» за участі 400 делегатів не лише з України,
а й із Дону, Воронежчини, Курщини, Кубані та Бессарабії. На з’їзді
було створено Всеукраїнську спілку «Просвіта», яка мала займатися
позашкільною освітою. З’їзд прийняв рішення, що навчання має бу-
ти обов’язковим для всіх хлопців і дівчат (починаючи з восьми ро-
ків), безкоштовним, буде створено дитячі гуртки за інтересами, за-
проваджено дошкільне виховання.
Наприкінці 1917 р. було розроблено плани і програми для єдиної
трудової школи, тобто загальноосвітньої, з 12-річним терміном на-
вчання. З метою ефективного керівництва народною освітою в Укра-
їні створено Київський, Одеський і Харківський шкільні округи,
а для швидкої дерусифікації шкіл — численні курси українознав-
ства. Багато уваги приділялось підготовці та виданню шкільних під-
ручників. Незважаючи на труднощі воєнного часу, їх наклад 1917 р.
доходив до 300 тисяч примірників, а 1918 р. було видано 2 млн
книг.
Окрім українських народних шкіл і гімназій, було відкрито ре-
альні та комерційні школи. Загалом освіта в Україні в 1917–1918 pp.
велась українською мовою в усіх типах шкіл, учительських семіна-
ріях та на різних курсах.
Але найбільше для відновлення української культури в часи ви-
звольних змагань було зроблено Українською Державою, яку очо-
лював гетьман П. Скоропадський, а Міністерство вищої народної
освіти і мистецтв — професор М. Василенко. Новий уряд рішуче
здійснював політику українізації духовного життя, особливо у сфері
освіти. Першим кроком Міністерства у цій справі стала титанічна
робота із запровадження єдиної трудової школи, проект якої був роз-
роблений ще Центральною Радою. Поряд з відкриттям нових укра-
їнських шкіл українізувалися також старі російські гімназії. Уже
наприкінці 1918 р. в Україні діяли 47 208 народних шкіл, 1 210 ви-
щих початкових шкіл, 474 чоловічі і 262 жіночі гімназії, 91 комер-
ційна школа, 70 реальних, 18 торгових і 18 духовних шкіл. Для не-
заможних учнів призначалися стипендії.
Освітня політика більшовиків
У грудні 1917 р. більшовики на своєму з’їзді у Харкові проголо-
сили Українську Радянську Республіку. Але їх влада в Україні в пер-

79. 79
ші роки поширювалася лише на сході (Донбас), на інших територіях
вони панували лише тимчасово. У перший (січень–лютий 1918 р.)
і другий (лютий–серпень 1919 р.) періоди свого перебування при
владі в освіті вони дотримували принципу про те, що українське на-
селення саме має обирати мову навчання своїх дітей.
Остаточно радянська влада в Україні закріпилася з грудня
1919 р. Спочатку українські більшовики не мали чіткої освітньої по-
літики, спрямувавши свої зусилля передусім на ліквідацію старої
системи освіти, відокремлення школи від церкви, формування ново-
го апарату управління освітою, втягнення у революцію і навернення
на свій бік широких мас учительства тощо. У грудні 1917 р. вони
створили Народний комісаріат освіти України на чолі з В. Затон-
ським.
Нову українську систему освіти більшовики намагалися будува-
ти за російським зразком. Беручи за основу «Положення про єдину
трудову школу», що діяло в Радянській Росії, вони прийняли у трав-
ні 1919 р. «Положення про єдину трудову школу УСРР». «Положен-
ня» передбачало: запровадження безплатного і спільного навчання
дітей обох статей з 8 років, загальноосвітній і політехнічний харак-
тер навчання, заборону релігійного виховання, введення в основу ро-
боти школи продуктивної праці дітей. Скасовувалися перевідні і ви-
пускні екзамени, а також домашні завдання учням, поділ на класи
замінювався поділом на групи за рівнем підготовленості дітей до
певних видів занять, ліквідувалася 5-бальна система оцінювання
знань.
У липні 1920 р. Наркомос УРСР видав «Декларацію про соціаль-
не виховання дітей». У ній визначалися основні принципи політики
Радянської України у галузі освіти і виховання підростаючого поко-
ління. «Декларація» вказувала на необхідність виховання дітей
в дусі комунізму, трудового виховання, поєднання навчання і вихо-
вання у єдиному процесі. Окремі питання в документі трактувалися
з позицій теорії «відмирання школи», замість шкіл рекомендували-
ся дитячі будинки та дитячі комуни, основним підручником прого-
лошувалося життя, недооцінювалася роль сім’ї у вихованні дітей
(помилково пропагувано думку про неминуче відмирання сім’ї в умо-
вах соціалізму), а безпосередньо соціальне виховання розглядалося
як засіб руйнування сім’ї й усунення її від виховання дітей.
У березні 1920 р. було затверджено українську радянську систе-
му освіти, яка діяла з різними доповненнями десять наступних ро-
ків. В основу даної системи було покладено соціальне виховання,
а робота всіх освітніх і виховних закладів будувалася за трудовим
принципом (на базі продуктивної праці для виявлення професійних
нахилів дітей) і за своїми завданнями та змістом утворювала єдину
системупрофесійноїосвіти.ЇїавтортодішнійНаркомосвітиГ. Гринь-
ко виходив з важливих потреб українського народу:
підготовка кваліфікованих робітників для потреб відбудови гос-99
подарства;
організація захисту дітей і турбота про значну кількість сиріт99
і напівсиріт, які з’явилися у результаті революції та війни
(1 млн, або 1/8 всіх дітей).
Схема шкільної освіти, за проектом Г. Гринька, була такою: до-
шкільні заклади соціального виховання (дитячий садок, дитячий
будинок, комуна, колонія) для дітей від 4 до 8 років; єдина трудова
школа для дітей від 8 до 15 років (I-й концентр 4-річний — з 8 до

80. 80
12 років, II-й концентр 3-річний — з 12 до 15 років); професійні шко-
ли (для молоді віком 15–18 років) і вищі навчальні заклади (техні-
кум, інститут, академія).
Загалом проект Гринька будувався за такими ж принципами,
які були запроваджені в Українській державі: школа мала бути єди-
ною, трудовою, виховною і національною. Але за умов радянської
влади національною вона могла бути лише за формою, а зміст її був
інтернаціональним. Попри те, що у вихованні проголошувався прин-
цип народної творчості, все шкільництво підпорядковувалося біль-
шовицькій партії і її центральним органам, без дозволу яких нічого
не можна було робити.
Після опрацювання представники груп формулюють основні те-
зи цієї політики, які вчитель записує на дошці. Якщо кількість груп
більше, то запис основних тез здійснюється по черзі.
Стан науки. Відкриття УАН і університетів. Вища школа
У ч и т е л ь. Гетьманський уряд здійснив низку заходів з метою
подальшої розбудови вищої школи в Україні. Заснований раніше
Український народний університет (м. Київ) був перетворений на
Державний український університет, Педагогічну академію пере-
творено на Українську науково-педагогічну академію, яка мала го-
тувати кадри вчителів українознавства для середніх шкіл. Невдовзі
після урочистого відкриття в Києві Державного українського уні-
верситету Державний український університет було засновано
у Кам’янці-Подільському, а в Полтаві відкрито Український істо­
рико-філологічний факультет. Кафедри українознавства також було
відкрито в Харківському і Новоросійському державних університе-
тах. У листопаді 1918 р. почала працювати Українська академія
мистецтв, у якій викладали відомі педагоги-художники Г. Нарбут,
Ф. Кричевський, М. Бойчук, Ф. Бурачек, О. Мурашко.
Центральна Рада розробила план заснування вишів з україн-
ською мовою викладання.
Частково цей план було реалізовано за Гетьманату:
6 жовтня 1918 р. відкрито перший державний український уні-99
верситет у Києві;
22 жовтня 1918 р. відкрито перший державний український уні-99
верситет у Кам’янці-Подільському;
у Полтаві засновано історико-філологічний факультет майбут-99
нього українського університету;
почали видаватися книги й підручники українською мовою.99
Робота з підручником
Після розповіді вчителя учні за підручником записують основні
факти розвитку вищої школи.
У ч и т е л ь. Великою є заслуга гетьманського уряду у віднов-
ленні та подальшому розвитку української науки. Влітку 1918 р.
було створено комісію у складі відомих вчених, яка мала виробити
проект статуту Української академії наук (УАН). У вересні цього
ж року проект було розглянуто і затверджено Радою Міністрів,
а 14 листопада було ухвалено закон про заснування Української
академії наук у Києві, затверджено її статут, штат, а також склад
установ.
Передбачалося, що УАН є найвищою науковою державною уста-
новою і перебуває в безпосередньому віданні Верховної влади. Метою
УАН визначалося поглиблення й поширення наукових дисциплін,

81. 81
збагачення їх на користь народу; сприяння об’єднанню та організа-
ції наукової праці в Україні; створення нових науково-дослідних ін-
ститутів. Академія, окрім розв’язання загальнонаукових завдань,
мала вивчати й досліджувати проблеми минулого і сучасності Укра-
їни, української землі та народу. У складі УАН було три відділи:
історико-філологічний, фізико-математичний, соціальних наук,
а також національна бібліотека, астрономічна обсерваторія, хімічна
лабораторія, фізичний інститут, зоологічний музей, ботанічний сад,
геологічний музей і низка інших наукових закладів. УАН мала свою
друкарню і літографію. Членами академії мали право обиратися гро-
мадяни України та українські вчені Галичини, Буковини і Закар-
паття.
Наказом гетьмана П. Скоропадського було призначено перших
дійсних членів УАН. У відділі історико-філологічних наук дійсними
членами стали заслужений професор Харківського університету
Д. Багалій, ординарний професор Київського українського держав-
ного університету А. Кримський, заслужений професор Київської
духовної академії М. Петров, професор Чернівецького університету,
доктор С. Смаль-Стоцький. У відділі фізико-математичних наук
призначені ординарний академік Російської Академії наук В. Вер-
надський, професор Київського політехнічного інституту С. Тимо-
шенко, заслужений ординарний професор Київського університету
П. Тутковський. По відділу соціальних наук призначені ординарний
професор Київського українського державного університету
М. Туган-Барановський, професор Катеринославського університету
Ф. Тарановський, ординарний професор Київського політехнічного
інституту В. Косинський, член-секретар комісії з розбирання давніх
актів О. Левицький.
Одним із провідних завдань було визнано дослідження історії
України, а водночас із цим вивчення літератури, мовознавства, ар-
хеології, мистецтва. В Україну почали повертатися вчені-дослідни­
ки, які до цього працювали у вишах і наукових установах Росії.
На час гетьманату припадає заснування таких наукових установ,
як Державний український архів, Національна галерея мистецтв,
Український історичний музей, Національна бібліотека. Окрім на-
званих наукових установ у Києві було засновано Державний драма-
тичний театр. Завдяки зусиллям О. Кошиця організовано Україн-
ську державну капелу, симфонічний оркестр.
У листопаді 1918 р. П. Скоропадський затвердив закон про за-
снування Української академії наук (УАН).
Академія мала три відділи: історико-філологічний, фізико-мате­
матичний та соціально-економічний. Президію та перших академі-
ків призначив уряд, а інших членів мали обирати академіки. Геть-
манський уряд знайшов можливість налагодити гідне фінансування
Академії. Штатні академіки за оплатою прирівнювалися до заступ-
ників міністра.
Академія дістала режим максимального сприяння, статус са-
моврядної юридичної особи, а також право заснування наукових
закладів, безмитного і позацензурного отримання літератури і на-
укового обладнання, присвоєння ступеня доктора наук, організа-
ції наукових форумів. Усі наукові видання УАН повинні були ви-
ходити українською мовою, а за бажанням авторів — й іншими
мовами.
Першим президентом було призначено В. І. Вернадського.

82. 82
Повідомлення учня
Вернадський Володимир Іванович (1863–1945) — природозна-
вець; організатор і перший президент Української Академії наук,
почесний академік низки зарубіжних академій. Творець науки біо-
геохімії, заснов­ник вітчизняної школи геохіміків, основопо­ложник
учення про біосферу та ноосферу, історик науки, філософ, натура-
ліст. На запрошення Скоропадського очолив комісію з організації
Академії наук і Української національної бібліотеки, а також комі-
сію з пи­тань вищої школи. У 1921 р. призначений директором Раді-
євого інституту у Петро­граді. У 1922–1926 рр. на запрошення Сор-
бонни читав лекції з геохімії у Франції. У 1935 р. переїхав до Москви,
брав участь в організації низки наукових комісій, працював над про-
блемою «жит­тя в космосі». Своєю діяльністю Вернадський сприяв
піднесенню української та російської науки.
Помер 6 січня 1945 року.
Завдання
На основі тексту підручника складіть таблицю «Діячі науки».
Прізвище, ім’я Галузь науки
ІV. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Зазначте відмінності між освітньою політикою українських уря-
дів та більшовиками.
2. Назвіть видатних українських учених цього періоду.
3. Покажіть міста, в яких діяли університети.
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.

83. 83
Клас
Дата
Урок 23
Розвиток мистецтва в 1917–1920 рр. Церква у цей період
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
характеризувати особливості розвитку мистецтва України в 1917–•
1920 рр.;
показувати на карті основні місця і території, пов’язані з розвит­ком•
мистецтва.
На основі різних джерел інформації:
визначати й характеризувати основні чинники, явища, процеси та•
пам’ятки культури цього періоду;
порівнювати ідеї та цінності тогочасної культури із сучасними держа-•
вотворчими ідеями та культурними цінностями українців;
оцінювати внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру.•
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Назвіть видатних діячів культури України початку ХХ ст.
ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Робота в групах
Клас поділяється на 3 групи. 1-ша група опрацьовує питання роз-
витку літератури, 2-га група — театру і музичного мистецтва, 3-тя
група — преси та книгодрукування.
Література
1-ша група
виписати прізвища письменників і поетів;•
з’ясувати, які ідеї вони cповідували.•
Прізвище, ім’я Яку течію представляли Назва твору
Революційні події істотно вплинули на літературно-мистецьке
життя. Політичне розмежування серед творчої інтелігенції після ре-
волюції поглибилось ще більше. У середовищі літераторів-мо­
дерністів поширюється імітація ідейної «незалежності». Численні
гуртки і товариства на весь голос заявляють про своє лідерство в мис-
тецькому процесі. Претензійність, прагнення бути ні на кого не схо-
жим відбивалося вже в самих назвах окремих об’єднань і течій —
«нічевоки», «біо-косміти», «фуїсти», «ліміністи» тощо.
Незадовго до революції пішли з життя такі непересічні особис-
тості, як І. Франко, Леся Українка, М. Коцюбинський, завершували
свій творчий шлях І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, а В. Стефа-
ник, О. Кобилянська та М. Черемшина жили в Західній Україні і бу-
ли позбавлені можливості долучитися до літературного процесу
Східній Україні.

84. 84
Місію літературного служіння народові в роки національно-
визвольних змагань взяли на себе письменники молодшого поколін-
ня, які почали свій творчий шлях незадовго до повалення самодер-
жавства. По-різному сприймали нову суспільно-політичну ситуацію
старшіукраїнськілітераториС.Васильченко,А.Кримський,М. Чер-
нявський, Я. Мамонтов та ін. Загалом ці письменники досить швид-
ко стали на шлях революційних перетворень.
Принциповим для митців нової літератури стало питання про
збереження традицій класичної спадщини. Поезія Т. Шевченка,
І. Франка, Лесі Українки — це той ґрунт, на якому формувалися
і визріли П. Тичина, В. Чумак, В. Сосюра, М. Рильський, Д. Загул
та ін.
Молоді поети і письменники групувалися навколо численних лі-
тературних студій і гуртків, редакцій газет і журналів, літературних
альманахів. Найбільш помітними творами української літератури
періоду національно-визвольних змагань були книги віршів «Плуг»
та «Сонячні кларнети» П. Тичини, «Червоний заспів» В. Чумака,
«Удари молота і серця» В. Еллана-Блакитного, «Червона зима»
В. Сосюри, «Мої коломийки» І. Кулика. Виходили прозові твори
С. Васильченка, А. Головка, М. Ірчана, Г. Коцюби, Петра Панча,
Остапа Виш­ні, С. Пилипенка та ін.
Характерним для літератури, як і загалом для мистецтва років
громадянської війни, був широкий спектр поглядів і діапазон поле-
міки, що вплинуло на подальший розвиток культури. Гостра класо-
ва боротьба спричинила появу різних ідейних платформ в літературі
та мистецтві, найбільш поширеною стала течія «найбільш модерно-
го символістського напрямку». Найбільшим ворогом мистецтва
представники цієї течії вважали реалізм, про що було рішуче заяв-
лено в першому альманасі «Семафор у майбутнє» (1921–1922).
­Вміщені в ньому статті, декларації і художні твори відверто запере-
чували будь-який розвиток класичних літературних традицій, про-
тестували проти національної специфіки художньої творчості, емо-
ційності та краси мистецтва. Загалом же, згідно з їх декларацією,
мистецтво приречене на вмирання; протягом певного часу його має
замінити метамистецтво (синтез мистецтва зі спортом), а в майбут-
ньому, з плином часу, воно повністю зійде з арени духовного життя.
Суперечливість їхніх естетичних поглядів була цілком очевидною.
Читачам вони пропонували свої твори, художній рівень яких був да-
леко не рівноцінний. Найбільш яскравими представниками цієї те-
чії були: М. Семенко, Гео Шкурупій, Г. Коляда, Д. Бузько, О. Сліса-
ренко, М. Ірчан.
Осібні позиції в молодій радянській літературі посідали неокла-
сики (сформувалися в 1922 p.). До них належали М. Рильський,
М. Зеров, П. Філіпович, М. Драй-Хмара та О. Бургардт. Вони висту-
пали за мистецьку довершеність слова і художньої форми; ідеалом
для них було далеке минуле, взірцем справжнього мистецтва слугу-
вали зразки античності та інших давніх епох, а з художніх напрямків
у поезії найближчими для себе вважали французьких парнасівців.
Активну участь у розбудові нової культури брав Пролеткульт.
Письменників ця культурно-освітня організація приваблювала сво-
їм гаслом — «Творити революційне мистецтво!» У 1919–1920 pp.
членами її були В. Коряк, В. Еллан-Блакитний, С. Пилипенко, В. Со-
сюра, М. Майський. Проте згодом усі вони вийшли з Пролеткульту,
оскільки побачили хибність його ідейно-теоретичних настанов.

85. 85
Театральне та музичне мистецтво
2-га група
виписати прізвища акторів, режисерів і композиторів, з’ясувати,•
які ідеї сповідували;
виписати назви театрів та час їх заснування та діяльності.•
До революції 1917 р. у Києві був лише один україномовний те-
атр — це трупа М. Садовського, яка давала вистави в Народному до-
мі. В інших містах України нерегулярно виступали трупи П. Сакса-
ганського, О. Суходольського та ін. Після відродження української
державності почалася й реорганізація театральної справи. Уже на-
весні 1917 р. у Києві було започатковано товариство «Український
національний театр», яке об’єднало кращі акторські сили. Тривали
інтенсивні пошуки нових форм театральної роботи. Провідні діячі
формували нові трупи та обновлювали репертуар.
У Києві в 1918 р. було відкрито три театри — Державний драма-
тичний, Державний народний і Молодий. Перший очолили відомі
вже режисери О. Загаров і Б. Кривецький, які пройшли школу в Мос-
ковському художньому театрі під керівництвом К. Станіславського
і Б. Немировича-Данченка. Новий театр у своїй діяльності схилявся
до реалістично-психологічної школи; у його репертуарі були п’єси
українських та зарубіжних драматургів.
Заслуговує на увагу Молодий театр, який очолив великий май-
стер театрального мистецтва, видатний режисер пореволюційної до-
би, основоположник нового напрямку в історії українського теа-
трального мистецтва Лесь Курбас. Однодумцем і помічником його
був Гнат Юра. Трупа театру складалася з молодих акторів. Керова-
ний Л. Курбасом театр категорично поривав з традицією старого по-
бутового театру, орієнтуючись його на модерні течії західноєвропей-
ського театру. Свій перший сезон театр відкрив п’єсами «У пущі»
Лесі Українки і «Затоплений дзвін» Г. Гауптмана. Справжньою не-
сподіванкою для театралів стали постановки трагедії «Цар Едіп» Со-
фокла та поеми «Гайдамаки» Т. Шевченка.
«Молодий театр» увійшов до історії як трупа мистецьких пошу-
ків. У ньому Курбас випробував низку стилістичних форм — від
реалістично-психологічної драми до експресіонізму. Показуючи
зразки класичного і сучасного європейського та українського теа-
тру, «Молодий театр» здійснив революцію в українському театрі,
модернізувавши його і відкривши нові перспективи. З нього ви­йшов
ряд відомих режисерів, акторів, театрознавців. Нарешті, саме «Мо-
лодий театр» подолав неприйняття і зневагу російської публіки до
українського театру.
У період Української держави два українських театри набули
статусу державних.
Законом від 28 серпня 1918 р. Український драматичний театр
став Державним українським драматичним театром (директор —
Б. Кржецький, головний режисер — О. Загаров), а восени Україн-
ський національний театр було перетворено на Державний народний
театр (мистецький керівник — П. Саксаганський). Обом театрам бу-
ло надано постійні приміщення і державне утримання. Державні те-
атри сприяли поширенню національної ідеї серед глядачів. Україн-
ське театральне мистецтво у досліджуваний період було важливим
чинником культурного процесу. Плани театрів були доволі насиче-
ними, актори репетирували нові постановки як вітчизняних, так
і світових драматургів, художники готували нові декорації, але ­через

86. 86
брак ­коштів, а також внаслідок ­постійних політичних колізій бага-
тьом із цих планів не судилося здійснитися.
Навесні 1919 р., з ініціативи К. Марджанова, Л. Собінова та
Я. Степового, в Києві було створено театр «Музична драма». На сце-
ні цього оригінального театру тривала цікава й плідна спів­праця Л.
Курбаса з хореографом М. Мордкіним і кінорежисером М. Бонч-
Томашевським, якими було освоєно своєрідний жанр — оперні ви-
стави «Тарас Бульба» і «Утоплена» М. Лисенка, «Галька» М. Мо-
нюшка, «Азіаде» Мордкіна та ін.
У березні 1919 р. в Києві відкрився театр ім. Т. Шевченка. В його
трупі працювали Г. Борисоглібська, Л. Гакебуш, О. Ма­р’я­ненко,
О. Сердюк та інші прославлені актори. Режисер О. Загаров ставив
з великим успіхом п’єси М. Гоголя, Лесі Українки, західноєвропей-
ських класиків.
У січні 1920 р. Г. Юра створив у Вінниці театр ім. Івана Франка.
Йому судилося стати одним із провідних в Україні.
Для поширення музичної культури 1918 р. було створено два
важливих державних музичних колективи — Український держав-
ний симфонічний оркестр ім. М. Лисенка (першим головним дири-
гентом став О. Горілов) та Українську державну капелу, яку очолили
відомі композитори О. Кошиць і К. Стеценко. Українська державна
капела гастролювала багатьма містами країни, а також поза її межа­
ми — в Австрії, Чехії, Польщі, Німеччині та Франції. Виступи капе-
ли мали тріумфальний успіх і сприяли ознайомленню громадськості
з українською культурою.
Того ж року в Києві відродилася капела кобзарів, яка складалася
як із професіоналів, так і аматорів. Вона багато гастролювала Украї-
ною і привертала своїми виступами значну увагу як спеціалістів-
митців, так і пересічних слухачів.
Розвиткові й пропаганді української і світової музичної спадщи-
ни неабиякою мірою сприяла діяльність музичного відділу Дніпро-
союзу. Тут 1920 р. було створено першу хорову капелу під головуван-
ням К. Стеценка. Згодом зорганізувалася й друга капела. Вони
багато їздили з концертами, переважно по Лівобережній Україні.
З 1917 р. до весни 1920 р. в Україні було створено 20 національ-
них професійних музично-драматичних театрів, близько 400 народ-
них напівпрофесійних та 9 тис. самодіяльних художніх колективів.
В останніх, наймасовіших, брали участь близько 220 тис. осіб.
У вересні 1917 р. було прийнято закон про створення Української
академії мистецтв — першого вищого художнього навчального за-
кладу України. Внаслідок певних причин її було відкрито тільки
в листопаді 1918 р. До професорського складу ввійшли Г. Нарбут,
Ф. Кричевський, В. Кричевський, М. Бойчук, О. Мурашко, М. Жук
та інші визначні митці.
Преса, книгодрукування
3-тя група
Оцініть політику українських урядів щодо питань розвитку пре-•
си та книгодрукування.
До значних досягнень відродження національної культури нале-
жить швидкий розвиток видавничої справи, насамперед друкування
шкільних підручників, які видавали Товариство шкільної освіти
в Києві, «Українська школа» (ними керували С. Русова та С. Черка-
сенко). Відновили роботу видавництва «Вік» і «Час» у Києві. Чима-

87. 87
ло книжок виходило в кооперативних товариствах у Харкові, Пол-
таві, Катеринославі.
Швидко відбувався процес становлення української преси. Пер-
шим офіційним україномовним органом стали «Вісті Київського Гу-
бернського Виконавчого Комітету»; згодом почали виходити «Вісті
Української Центральної Ради», «Вісник Генерального Секретаріа-
ту УНР». Крім того, українською мовою виходили газети «Нова Ра-
да», «Робітнича газета», «Народна воля»; відновилося видання «Лі-
тературного наукового вісника» за редакцією М. Грушевського та
історичного журналу «Україна»; виходили часописи «Книгар»,
«Шлях», «Театральні вісті», студентський орган «Стерно». Для
учнів середніх шкіл видавали «Каменяр», для молоді — «Юнак»,
для жінок — «Жіночий вісник», для військових — «Українська вій-
ськова справа». Названу періодику переважно видавали в Києві.
Усього в 1917 р. українською мовою виходило 63 періодичних ви-
дання.
Українська церква у добу революції
У ч и т е л ь. Досліджуючи основи церковної політики Україн-
ської держави, необхідно зазначити, що політичні сили революцій-
ної доби (Українська Центральна Рада, Гетьманат Скоропадського,
Директорія) по-різному ставилися до розв’язання церковного пи­
тання.
Відсутність регламенту релігійного життя в основних законодав-
чих актах УНР свідчить про відсутність чіткої державної політики
Центральної Ради щодо Церкви.
Перший державний орган, який займався би питаннями релігії,
був створений у січні 1918 р. Основним завданням цього Департа-
менту ісповідань було врегулювання відносин між державою і пра-
вославною церквою, яка визнавалася Департаментом як «автоке-
фальна» в межах всієї України.
Питання діяльності на території України інших релігійних кон-
фесій, зокрема й Римо-католицької церкви, майже не розглядалися,
окрім заяв про невтручання держави у справи релігійних громад та
їхнє самофінансування.
Запитання
Чи надавала Центральна Рада значення церковній політиці і як•
це могло вплинути на подальший хід подій?
— Після того як до влади прийшов гетьман Павло Скоропадський
та змінився політичний режим в Україні, ставлення до релігійних
питань дещо трансформувалося.
У «Законі про тимчасовий державний устрій України», який
фактично можна вважати конституційним актом, був окремий
розділ «Про віру», у 9 та 10 пунктах якого зазначалося, що голов-
ною (державною) визнається православна віра, а «всі не належні
до православної віри Громадяни Української Держави, а також всі
мешканці на території України користуються кожний повсемістно
свобідним відправленням їх віри і богослуженням по обряду
оної».
Спеціальним наказом № 12 від 16 травня 1918 р. гетьманом Ско-
ропадським було створено Міністерство сповідань при Кабінеті Міні-
стрів.
Цілеспрямовану політику щодо церковного питання, порівняно
з Центральною Радою та Гетьманатом Скоропадського, проводила

88. 88
Директорія. Прагнення Директорії до реалізації курсу на цілковиту
незалежність України максимально сприяло розвитку національно-
церковного руху в Україні. Провідною метою діяльності Міністер-
ства ісповідань за часів Директорії було створення Українського Па-
тріархату, а отже, Православна Церква визнавалася Автокефальною
та набувала статусу державної.
Усі інші релігійні конфесії (включно з римо-католицькою) по-
збавлялися державної підтримки та визнавалися приватною спра-
вою мирян.
За всіх трьох форм організації влади: Української Центральної
Ради, Гетьманату Скоропадського, Директорії — існував окремий
державний орган, покликаний займатися релігійними питаннями.
Часом на нього лягали функції навіть посередника між державою та
Церквою. Він називався Департамент ісповідань, Міністерство іспо-
відань і навіть Міністерство культів, його місце в системі тогочасних
державних органів влади також змінювалося.
Завдання
Виписати особливості церковної політики українських урядів.
1. Правове, законодавче закріплення статусу Церкви.
2. Існування окремого державного органу, що займався релігійни-
ми справами.
3. Декларування свободи віросповідання та намагання не допуска-
ти утисків прав інших релігій.
4. Відсутність чіткої релігійної політики стосовно взаємодії Укра-
їнської держави з іншими конфесіями.
Робота з документом
Висловіть своє ставлення до документа, наведеного нижче.
Газета Херсонщина 6 січня 1918 року,
стаття «Як більшовики розуміють свободу віри»
«В с. Вилковому на Одещині місцеві жителі також скуштували
більшовицькогорежиму.Так,в святоРіздвадваматроси-більшовики
ввійшли під час служби Божої в церкву і почали стріляти з револьве-
рів, потім почали зривати з церковних аналоїв образи і розривати їх
на шматки. Далі побили священика, стягаючи з нього ризи, аж поки
їх не втихомирило місцеве населення».
ІV. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Назвіть письменників та поетів 1917–1920 рр.
2. Охарактеризуйте літературні течії цього періоду.
3. Як би ви охарактеризували стан театрального та музичного мис-
тецтва у цей період?
4. Назвіть особливості церковної політики українських урядів та
більшовиків.
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.

89. 89
Клас
Дата
Тема 5. УКРАЇНСЬКА СРР В УМОВАХ НОВОЇ
ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ (1921–1928)
Урок 24
Україна на початку 20-х років
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
визначати хронологічні межі періоду економічної та соціальної стабі-•
лізації в Україні;
співвідносити їх з аналогічним періодом в країнах Європи та світу, ви-•
значати хронологічну послідовність головних подій цього періоду;
показувати на карті та пояснювати зміни територіально-адмі­ністра­•
тивного устрою України;
аналізувати, узагальнювати факти щодо входження України до скла-•
ду СРСР та обґрунтовувати власну позицію з цього питання, виклада-
ти її у формі усної відповіді та історичного есе.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. У тривалій і напруженій боротьбі більшовики здобу-
ли владу. Але серед переважно вороже налаштованого населення
країни вони складали крихітну меншість. За таких обставин партія
упродовж 20-х років втілювала поставлені цілі обережно і доволі
гнучко.
ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Внутрішнє і міжнародне становище країни
Робота в групах над складанням таблиці
1-ша група. На основі тексту підручника визначте внутрішнє ста-
новище України 1921–1922 рр.
2-га група. На основі тексту підручника визначте міжнародне
становище України 1921–1922 рр.
Орієнтовний вигляд таблиці
Внутрішнє становище Міжнародне становище
Починаючи з літа 1914 р. на
території України майже без-
перервно відбувалися воєнні
дії, які завдали величезних
втрат економіці республіки.
З ладу було виведено третину
залізниць.
У металургійній галузі пра-
цювала лише одна невелика
до­менна піч у Єнакієвому.
Наполовину скоротилася чи-
сельність промис­лових робіт-
ників
1920–1922 рр. — контакти УСРР з інши-
ми країнами відбувались під контролем
Наркомату закордонних справ, щоб ней-
тралізувати за кордоном місії емігрант­
сь­кого уряду УНР.
Україна підписала низку міжнародних
договорів.
14 лютого 1921 р. — представники УСРР
Ю. Коцюбинський та Ф. Кон підписали
перший мирний договір радянської
України з Литвою.
18 березня 1921 р. — укладено Ризький
мирний договір з Польщею

90. 90
Внутрішнє становище Міжнародне становище
Хлібний пайок у містах був
зменшений до 100 грамів, але
навіть його видавали не що-
дня. Проблеми з продоволь-
ством призводили до страйків.
На селі не вистачало найнеоб-
хідніших знарядь праці, навіть
цвяхів. Величезні площі землі
залишалися необробленими.
І без того невеликі врожаї ста-
вали ще нижчими.
Політика реквізицій хліба, яка
давала результати під час грома-
дянської війни, після припинен-
ня бойових дій не спрацьовува-
ла. Селяни почали виробляти
лише необхідну для власних по-
треб кіль­кість продуктів і не ви-
робляли надлишків, які б мала
вилучати держава
Квітень 1921 р. — у Берліні укладено
угоду між Ук­раїною та Німеччиною про
обмін військовополоненими та інтернова­
ними громадянами.
Грудень 1921 р. — у Відні підписано тим-
часову угоду між урядами Росії та Украї-
ни, з одного боку, та Австрії — з іншого.
2 січня 1922 р. — Україна підписала до-
говір про дружбу і братерство з Туреч­
чиною.
Квітень 1922 р. — Раппальський договір
між РСФСР і Німеччиною.
Листопад 1922 р. — у Берліні було підпи-
сано угоду про поширення дії російсько-
німецького договору на Україну. УСРР
уклала власні торговельні угоди з Ав-
стрією, Німеччиною, Чехо-Словаччиною.
Україна мала свої представництва в Авст­
рії, Польщі, Туреччині, Німеччині.
Представники УСРР були учасни­ками
більш ніж 60 міжнародних договорів
Державний статус України в 1921–1922 рр. Утворення СРСР
У ч и т е л ь. УСРР вважалася юридично незалежною державою.
Вона мала власну конституцію, органи державної влади та управлін-
ня, видавала республіканські закони та стежила за їх виконанням.
Але державний суверенітет був досить вузьким. Усі радянські
республіки мали низку спільних ознак:
1. Спільне політичне керівництво.
2. Правлячою була більшовицька партія.
3. Місцеві республіканські організації більшовицької партії не ма-
ли автономії.
4. Керівництво радянських республік було абсолютно за­лежним
від центру.
5. Існувала єдина для всіх республік армія (сформована 1919 р.)
з єдиним військовим керівництвом.
6. Єдина фінансова система.
7. Керівництво найважливішими галузями народного гос­подарства
здійснювалося з єдиного центру — ВРНГ РСФРР.
8. Найважливіші закони РСФРР діяли на території інших рес­
публік.
Завдання
1. Опрацюйте текст підручника та проаналізуйте ленінський і ста-
лінський плани створення Радянського Союзу. Що в них спіль-
ного та відмінного?
2. Дайте в історичній перспективі оцінку входженню України до
складу СРСР.
Статус УСРР у складі Радянського Союзу
У ч и т е л ь. IX Всеукраїнський з’їзд Рад, який відбувся у травні
1925 р., вніс зміни до тексту Конституції УСРР, що закріплювали
входження України до складу СРСР.
Після утворення СРСР суверенні права України були ще більше
обме­жені. Право на вихід було фікцією, бо залежало виключно від
позиції ЦК РКП(б).

91. 91
Проте проголошення СРСР закріпило деякі завоювання україн­
ського народу. Було визнано територіальну цілісність України, іс-
нуваввласнийадміністративнийапарат.Деякіправананаціонально-
куль­турне життя отримали і представники національних меншин,
котрі здавна компактно проживали в Україні.
Думка науковця. Грицак Я. Нарис історії України
«Та все ж таки збереження за Україною статусу хай навіть фор-
мальної, але окремої державної одиниці мало великий позитивний
вплив на подальший розвиток української національної самобутнос-
ті. Українці дістали те, чого їх тривалий час позбавляла Російська
імперія: окрему адміністрацію, територію, державні і громадські
структури — основи для май­бутнього територіального усамостійнен-
ня Ук­раїни. Утворення СРСР найкраще можна зро­зуміти як досяг-
нення компромісу між російсь­ким більшовизмом та українським
національ­ним рухом… Без існування у період революції Української
Народної Республіки більшовики навряд чи погодилися на утворен-
ня УСРР. Яс­на річ, цей компроміс мав тактичний характер. З обох
сторін були сили, які чинили опір або сприймали це лише як тимча-
сове явище і при першій же нагоді відмовилися б від нього».
Як ви розумієте твердження Я. Грицака про «компроміс між ро-•
сійським більшовизмом та українським національним рухом»?
Голод 1921–1923 рр.
У ч и т е л ь. Навесні 1921 р. більшовики проголосили відхід від
політики «во­єнного комунізму». Продрозкладка була замінена прод-
податком. Але в Україні запровадження продподатку було затрима-
но через тра­гічні події голоду 1921–1923 рр.
Робота в парах над складанням таблиці
1-й учень визначає причини голоду.
2-й учень характеризує наслідки голоду.
Орієнтовний вигляд таблиці
Причини голоду Наслідки голоду
1. Політика «воєнного комунізму». Воєнно-
комуністичні принципи господарювання
призвели до економічного за­непаду і кри-
зи. Проведення економічної політики, яка
повністю ігнорувала специфіку економіч-
ного розвитку українського села, мало для
України трагічні наслідки: скорочення по-
сівних площ, руйнація сільськогосподарсь­
кого виробництва, що й спричинило голод.
2. Посуха 1921 р. на півдні України.
3. Антиукраїнська політика центру. Дирек-
тиви із центру глибоко суперечили націо-
нальним інтересам України. Замість того,
щоб спрямувати надлишки хліба у спусто­
шені губернії (з Лівобережжя і Правобе-
режжя, де уро­жай виявився непоганим),
українські радянські власті відправляли
їх за межі України:
13,5 млн пудів українського зерна99
у 1922 р. було про­дано за кордон;
від серпня 1922 р. до січня 1923 р.99
з України у про­мислові центри Росії
та інші республіки було вивезе­но 9 млн
пудів зерна
Найбільше від голоду по-
терпали райони сучасних
Донецької, Дніпропетров-
ської, Запорізь­кої, Одесь-
кої, Миколаївської облас-
тей, а також півдня
Харківської області.
Дослідники називають
різні цифри голо­дуючих
в Україні — від 4 до 7 млн
чоловік. Голод посилився
епідемією холери, що
взи­мку 1921–1922 рр. по-
ширилася з Поволжя на
Україну. За приблизними
даними, від го­лоду помер-
ло 1,5–2 млн чоловік.
Смертність населення вна-
слідок голо­ду супроводжу-
валася випадками каніба-
лізму. Загальні втрати від
голоду удвічі перевищува-
ли природний приріст
насе­лення України

92. 92
Робота з документом
Повідомлення Гуляйпільського повітвиконкому та Запорізької губерн-
ської комісії допомоги голодуючим Центральній комісії допомоги голо-
дуючим про вмирання з голоду населення повіту (23 січня 1922 р.)
«У голодуючих волостях Гуляйпільського повіту населення ви-
мирає. Сотні померлих, тисячі хворих. На ґрунті голоду трапився
випадок по­їдання матір’ю дітей, а також випадки удушення дітей.
Кішки, собаки, навіть падло йдуть у їжу. Настрій населення паніч-
ний. Надіслані жалюгідні подачки нікого не рятують від смерті
і спричиняють тільки роздратування. Необхідно терміново вислати
20 лікарсько-харчуваль­них пунктів із пропускною здатністю по
2 тис. чоловік щодня. Стільки ж пунктів необхідно для підтримки
виснажених. Виявлено села, в яких немає коней. Зволікання і не-
вживання заходів призведе до вимирання населення, знищення сіль-
ського господарства й утворення пустелі в Гуляйпільскому повіті».
1. Яку картину стану українського села ми бачимо?
2. Яке враження справив на вас цей документ?
ІV. Узагальнення та систематизація знань
Завдання
Висловіть свою думку про політику більшовиків в Україні 1921–•
1922 рр.
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.

93. 93
Клас
Дата
Урок 25
Українська СРР в умовах
нової економічної політики 1921–1928 рр.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
визначати хронологічні межі періоду економічної та соціальної стабі-•
лізації в Україні;
співвідносити їх з аналогічним періодом в країнах Європи та світу, ви-•
значати хронологічну послідовність головних подій цього періоду;
показувати на карті та пояснювати зміни територіально-адміністра­•
тивного устрою України;
аналізувати, узагальнювати факти щодо входження України до скла-•
ду СРСР та обґрунтовувати власну позицію з цього питання, виклада-
ти її у формі усної відповіді та історичного есе.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда
1. Коли було запроваджено політику «воєнного комунізму»?
2. Які її основні ідеї?
3. Поясніть термін «продрозкладка».
4. Що стало причиною голоду в Україні 1921–1923 рр.?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Політика «воєнного комунізму» найбільше вплину-
ла на село.
Продрозкладка призвела до трагічних наслідків. В Україні роз-
почався голод, від якого в Україні померло понад 2 млн осіб. Щоб
утриматися при владі, більшовики вимушені були змінити свою по-
літику. Політика, яку запровадили більшовики, дістала назву «нова
економічна політика».
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Впровадження непу в Україні
У ч и т е л ь. У березні 1921 р. X з’їзд РКП(б) проголосив заміну
продовольчої розкладки продовольчим податком. Це перший і най-
важливіший крок до нової економічної політики.
Робота над поняттям
Нова економічна політика (неп) — новий напрямок внутрішньої по-
літики радянської держави, затверджений X з’їздом РКП(б). Це був
тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії. Сутність
непу полягала у ви­користанні елементів ринкових відносин і різних
форм власності. Головним заходом непу стала заміна на селі про-
дрозкладки продподатком.
У ч и т е л ь. Одним із суттєвих факторів, що підштовхнув біль-
шовиків до зміни внутрішньої політики, стало Кронштадське пов­
стання. Виступ бал­тійських матросів показав, що більшовицька

94. 94
влада почала втрачати підтримку навіть серед тих верств суспіль-
ства, які від самого початку були опорою радянської влади. Більшо-
викам загрожувала повна втрата контролю над країною.
Завдання
За діаграмою та документом визначте причини переходу до непу.
Валовий збір
зернових
Обсяг промислової
продукції
100 % 100 %
1913 р.
1921 р.
25 %
11 %
Показники розвитку екомоміки України
З архівів ВУЧК — ГПУ — НКВД — КГБ
«На початку 1921 р. в Україні та Криму діяло 464 повстанських
загони чисельністю від 20 до 500 бійців.
Армія Н. Махна на кінець 1920 р. нарахо­вувала до 15 тис. осіб.
На боротьбу з «махновщиною» було кинуто регулярні частини Чер-
воної армії загальною чисельністю до 60 тис. чоловік.
За офіційними даними, у повстанських фор­муваннях на терито-
рії України перебувало до 100 тис. осіб».
У ч и т е л ь. Суть непу полягала в переході до соціалізму через
державний капіталізм в умовах пролетарської держави з допущен-
ням в усі сфери виробництва товарно-грошових відносин.
Робота в групах
Учитель ділить клас на дві групи і дає завдання.
1-ша група. Використовуючи знання, набуті під час вивчення те-
ми уроку «Україна у 1919 року», занести до таблиці основні заходи
«воєнного комунізму».
2-га група. На основі тексту підручника визначити суть непу та
занести до таблиці головні заходи непу.
Орієнтовний варіант таблиці
Воєнний комунізм
(1919–1920)
Нова економічна політика
(1921–1928 рр.)
1. Націоналізація усіх під-
приємств.
2. Продовольча розкладка.
3. Заборона вільної торгівлі.
4. Згортання грошового
­обігу.
5. Запровадження карткової
системи.
6. Загальна трудова повин­
ність.
7. Мілітаризація праці
1. Денаціоналізація частини підпри-
ємств, передача в оренду дрібних і се-
редніх підприємств.
2. Продподаток.
3. Легалізація торгівлі (приватної, коо-
перативної, державної).
4. Проведення грошової реформи.
5. Розвиток товарно-грошових відносин.
6. Створення ринку робочої сили.
7. Запровадження процедури добровіль-
ного найму і звільнення робочої сили
У ч и т е л ь. У галузі сільського господарства неп характеризу-
вався:
заміною продрозкладки продподатком, розмір якого був меншим99
і досить конкретним. Продподаток встановлювався на початку
сівби і був заздалегідь відомий селянину. Це посилювало заці-
кавленість у зростанні продуктивності праці, господарства;

95. 95
правом селянина продавати надлишки сільгосппродукції через99
кооперативні організації, базари, ринки;
орендуванням землі та використанням найманої праці.99
Запитання
До яких наслідків могли призвести такі заходи в сільському гос-•
подарстві? (Це стимулювало його розвиток.)
— Відмова від політики «воєнного комунізму», денаціоналізація
частини торговельно-промислових закладів, дозвіл створювати нові
підприємства стимулювали економічну активність населення, спри-
яти ліквідації товарного голоду, відбудові промисловості та тран-
спорту.
У промисловості неп також характеризувався:
збереженням державної власності на велику і значну частину се-99
редньої промисловості;
денаціоналізацією, масовою передачею в оренду кооперативам,99
колишнім власникам, іншим юридичним особам дрібних і час-
тини середніх підприємств (Чи легко, на вашу думку, було отри-
мати право на приватну власність?);
об’єднанням підприємств у госпрозрахункові трести;99
утворенням синдикатів — організацій із закупівлі сировини,99
планування торгівельних операцій і збуту однорідної продукції;
проведенням децентралізації управління промисловістю, звіль-99
нення підприємств від контролю ВРНГ;
скасуванням загальної трудової повинності, запровадженням99
добровільного найму та звільнення робочої сили;
переходом від зрівнялівки до підрядної зарплати за результатами99
праці (Які наслідки могли мати такі заходи в промисловості?);
зростанням економічної активності, продуктивності праці, кон-99
куренції.
У торгівлі та фінансах неп характеризувався:
поверненням до приватної торгівлі, вільної купівлі-продажу як99
через кооперативні організації, так і на базарах, ринках;
появою бірж, які працювали з цінними паперами;99
проведенням грошової реформи (нові гроші червінці тепер були99
забезпечені золотом);
запровадженням податків як джерела поповнення державного99
бюджету та платних комунальних послуг;
регулярними держпозиками, відкриттям у 1923 р. перших ощад-99
кас.
Запитання
До яких наслідків могли призвести такі заходи у сфері торгівлі•
та фінансів?
Особливості непу в УСРР
У ч и т е л ь. Неп в Україні запроваджувався з великими трудно-
щами порівняно з Росією. Реальний перехід до непу відбувся пізні-
ше, ніж в інших радянських республіках. Перехід до непу усклад-
нювався голодом 1921–1923 рр. У керівництві КП(б)У ви­явилося
більше опонентів. Комуністи не могли погодитися із цими змінами,
навіть заради виведення економіки із кризит. Домінувала думка
про те, що неп містить у собі капіталістичні прояви. (У чому саме?)
Проте партійна дисципліна примусила визнати необхідність непу.

96. 96
Таким чином, ринок України досить швидко наповнився товара-
ми, селяни були зацікавлені у своїх результатах праці.
Але головною суперечністю непу було те, що в політико-ідео­
логічній сфері панував жорстокий однопартійний режим, а в еконо-
міці запроваджувалась адміністративно-ринкова система господа-
рювання.
Кількість магазинів у 1924 р.
Приватних 2 666 031
Державних 6 736
Кооперативних 8 084
Про що свідчать дані таблиці?•
— Неп досяг свого розквіту 1926 р.: на цей час оплата праці в про-
мисловості зросла в 1,6 раза (порівняно з 1924 р.), заробітну платню
вчителям підвищи­ли в 3,6 раза, розвивалися масове будівництво
і капітальний ремонт житла, обов’язковою стала 14-добова відпуст-
ка для працівників у містах, прибутки селян на третину перевищили
довоєнні. Протягом 1922–1924 рр. червінець, що дорівнював 10 цар-
ським карбованцям, витіснив радянські грошові знаки й обмінював-
ся на шість доларів США.
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Назвіть хронологічні рамки непу.
2. Дайте визначення поняттю «неп».
3. Назвіть відмінність непу від політики «воєнного комунізму».
4. Неп — вимушена чи цілеспрямована політика?
5. Чи не загрожував неп існуванню радянської влади?
6. Які заходи непу не втратили актуальності й сьогодні?
VІ. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника.

97. 97
Клас
Дата
Урок 26
Культурне і духовне життя в роки непу
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
визначати хронологічну послідовність основних подій цього періоду;•
характеризувати сутність політики українізації, зіставляти різні точки•
зору щодо її оцінки;
визначати та обґрунтовувати зв’язки між основними тенденціями•
розвитку культури і духовного життя.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда
1. Яким було ставлення більшовиків до української мови й культу-
ри в 1917–1919 рр.?
2. Чи змінилося це ставлення 1920 року?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Перемога більшовиків у боротьбі зі своїми противни-
ками й перехід до нової економічної політики визначили зміст і на-
прями розвитку національної культури в Україні в 20-х роках.
Не гребуючи нічим, у тому числі й залученням каральних орга-
нів, вона обмежувала вплив на культуру тих верств інтелігенції, кот­
рі не поділяли більшовицьких позицій. Пленум ЦК КП(б)У 1922 р.
у директивах з національного питання знову продемонстрував своє
безкомпромісне прагнення здійснювати всеосяжний контроль за
розвитком культури в Україні, націлюючи більшовицькі організації
на рішучу боротьбу з будь-якими відхиленнями від генеральної по-
літичної лінії РКП(б).
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Політика влади у царині культури. Українізація (коренізація).
Ставлення влади та населення до українізації
Робота над поняттям
«Українізація» — система заходів КП(б)У та уряду УСРР у 1920 х — на
по­чатку 1930-х рр., спрямована на зміцнення радянської влади
в Україні; різновид політики коренізації, яку проводила РКП(б) відпо-
відно до рішень XII з’їзду партії (квітень 1923 р.). Передбачала поши-
рення марксистсько-ленінської освіти, залучення українців до партії,
надання їм посад у партійно­му і державному апаратах, підтримку
української культури, запровадження української мови в партійному
та державному діловодстві, розширення її вживання в галузі освіти,
преси, видавничої справи. Значний внесок в «укра­їнізацію» зробили
наркоми освіти УСРР О. Шумський та М. Скрипник.
Робота в парах
Опрацювати тексти та дати відповідь на запитання:
1-й учень — «Курс на українізацію».
2-й учень — «Опір українізації».

98. 98
Курс на українізацію
Досвід громадянської війни свідчив, що без задоволення мініму-
му національних потреб українського народу доля більшовизму
в республіці завжди буде під загрозою. Саме ця обставина була осно-
вою політики «коренізації», яка після XII з’їзду РКП(б) (1923) впро-
ваджувалася в усіх радянських республіках, а в Україні мала назву
українізації. Українізація стала офіційною лінією більшовицької
партії, вона передбачала виховання кадрів із представників корінної
національності, впровадження в роботу партійного, радянського
і господарського апаратів рідної для населення мови, розширення
мережі шкіл та інших навчальних закладів із навчанням рідною мо-
вою, розвиток національної культури. Багато хто з більшовиків
України з величезним ентузіазмом сприйняв курс на українізацію.
Важливе значення мала та обставина, що керували ключовим
у справі українізації наркоматом освіти в 20-х роках переконані при-
хильники національного відродження — Г. Гринько, О. Шумський,
М. Скрипник. Вони виходили з того, що українізація за умов збере-
ження радянської влади має ліквідувати наслідки пригнобленого
становища, у якому український народ перебував до революції.
Українізація з її гаслами національного відродження сприяла залу-
ченню до культурного будівництва багатьох представників націо-
нальної інтелігенції, які щиро прагнули служити народові, сприяти
його соціально-економічному та духовному піднесенню. Не випадко-
во перша половина 20-х років відзначена поверненням в Україну ря-
ду відомих діячів національної культури, котрі залишили батьків-
щинув рокинаціонально-визвольнихзмагань.Зокрема,длянаукової
роботи в республіці повернувся видатний український історик
М. Грушевський. Частина представників західноукраїнської інтелі-
генції переїхала на Наддніпрянщину, щоб своєю працею сприяти на-
ціональному відродженню.
Проте українізація не розглядалась її ініціаторами як самоціль.
Цей процес від самого початку підпорядковувався «надзавданню»
більшовицької партії — перебудові культури в Україні на засадах
марксизму. Українізація допускалася лише тією мірою, якою не су-
перечила інтересам та ідеологічним орієнтирам вищого державного
й партійного керівництва.
Опір українізації
Українізація одразу зіткнулася з опором партійного і держав­
ного апарату. Згідно з даними уряду УСРР, на початку 20-х років
органи радянської влади в Україні переважно обслуговувалися ро­
сійськими або російськомовними чиновниками. Дехто з них не спри­
ймав українізацію, вважаючи її політичним маневром, поступкою
«петлюрівщині», і всіляко саботував.
У 1923 р. секретар ЦК КП(б)У Д. Лебідь виступив з «теорією»,
в якій доводив, що в Україні точиться «боротьба» двох культур: ро-
сійської — «пролетарської, передової» і української — «селянської,
дрібнобуржуазної, відсталої». Більшовики в цій боротьбі, природно,
повинні бути на боці російської культури. Хоча ця відверто шовініс-
тична теорія була засуджена, відповідні настрої серед більшовиків
залишалися.
У другій половині 20-х років ситуація дещо змінилась. Із вели-
кими труднощами вдалося перевести на діловодство українською
мовою 75 % місцевих державних установ і організацій. Українізація
почала поступово охоплювати найважливіші ланки партапарату.

99. 99
У 1927 р. в апараті ЦК КП(б)У 42 % працівників володіли україн-
ською мовою. Повільний хід українізації керівних комуністичних
структур визначив характер і темпи українізації загалом.
1. Якими були позиції більшовиків у культурно-ідеологічній сфері?
2. Як це позначилося на становищі української інтелігенції?
3. Чим була викликана політика українізації? Якою була її мета?
4. Хто були провідниками українізації в УСРР?
5. Які сили чинили опір українізації?
6. У чому суть теорії боротьби двох культур?
7. Якими були конкретні результати українізації?
Робота в парах з документами
Опрацюйте документи та дайте відповідь на питання.
З інформаційного листа секретаря ЦК КП(б)У Д. Лебедя
секретарям губкомів Компартії України
«Серпень, 1992 р. ЦК видав директиву здійснити арешти і висла-
ти професорів і представників інтелігенції, які нав’язують свої змі-
новіхівські міркування в практику культурної праці у вищій школі
та інших радянських установах. Наголошувалось, що вони є затяти-
ми ідеологами буржуазії, колишніми членами кадетської партії».
Виходячи зі змісту документа, зробіть висновок, чому в пред-•
ставниках української інтелігенції ЦК більшовиків бачив «воро-
гів народу».
Із резолюції червневого (1926) пленуму ЦК КП(б)У
«Про підсумки українізації»
«Соціальне коріння російського шовінізму на Україні залягає
в товщі російського міського міщанства (буржуазії) та в інтелігент­
сько-спецівському прошарку.
При цьому треба підкреслити, що російський шовінізм в Україні
має міцну підтримку в масах російського міщанства поза Україною.
За його спиною старі, далеко не вижиті забобони щодо «українсько-
го діялекту», щодо переваги російської культури і т. ін. (розмови про
переваги російської культури і висування положення про немину-
чість перемоги більш високої російської культури над культурою
більш відсталих народів — українського, азербайджанського,
­киргизького та ін. — є не що інше, як спроба закріпити панування
великоросійської національності), говорить постанова XII з’їзду
РКП(б)).
Партія мусить вести рішучу боротьбу у власних лавах і серед про-
летарських мас проти забобонів російської та зрусифікованої части-
ни пролетаріату, проти перекручень інтернаціоналізму, проти псев-
доінтернаціоналізму, русотяпства, шовінізму.
…Рішуче борючись проти пережитків російського шовінізму, що
є головною перешкодою до розв’язання національного питання, пар-
тія мусить водночас боротися і проти українського шовінізму».
Яким було ставлення більшовиків до процесу українізації згідно•
з резолюцією червневого (1926) пленуму ЦК КП(б)У «Про під-
сумки українізації»?
Д. Лебідь про «боротьбу» двох культур
Квітень 1923 р.
«Поставити перед собою завдання активно українізувати партію,
отже, й робітничу клясу (за цю українізацію партія не може взятися,
не перекинувши свою роботу й на робітничу клясу) тепер буде для

100. 100
інтересів культурного поступу заходом реакційним, бо націоналіза-
ція, тобто штучне запровадження української мови в партії, в робіт-
ничій клясі за теперішнього політичного, економічного й культур-
ного співвідношення між містом і селом, означає стати на погляд
нижчої культури села, як рівняти з вищою культурою міста».
У чому полягає антиукраїнський характер теорії боротьби двох•
культур? Дайте розгорнуту відповідь.
Робота з таблицею «Коренізація в УСРР»
Після бесіди учні заповнюють таблицю.
Питання Характеристика
Форма
Період здійснення
Провідники
Мета
Основні положення
Підсумки і результати
Освіта. Кампанія з ліквідації неписьменності
У ч и т е л ь. У 1922 р. було прийнято Кодекс законів про народну
освіту в УСРР, який закріпив курс на підпорядкування школи ідео-
логічним настановам більшовицької партії. У 1922 р. в Україні на-
лічувалося 1,5 млн безпритульних дітей, сиріт і напівсиріт. Значний
внесок у теоретичне розроблення і практичну організацію виховних
закладів зробив педагог і письменник А. С. Макаренко. Господарські
труднощі спричинили у 1922 р. зменшення асигнувань на народну
освіту і зменшення майже вдвічі кількості учнів проти 1920 року.
Протягом 1923–1925 рр. асигнування на освіту в Україні збільши-
лись у 7 разів.
Наприкінці 1925 р. ще 405 тис. дітей шкільного віку залишило-
ся поза школою.
Уряд розпочав підготовку до запровадження загального обов’яз­
кового початкового чотирирічного навчання дітей.
Виникали школи фабрично-заводського учнівства (ФЗУ). Вони
забезпечували необхідну професійну підготов­ку. В Україні 1928 р.
їх було 212 із 25 тис. учнів.
У 1921 р. в Україні було створено Всеукраїнську надзвичайну ко-
місію з боротьби проти неписьменності серед дорослих. У 1923 р.
розпочало свою діяльність товариство «Геть неписьменність!». До
1927 р. в Україні навчилися читати і писати 2 млн осіб. Розв’язувала­
ся проблема підготовки радянських учительських кадрів. Діяли
45 педагогічних інститутів і 84 технікуми. Загальна кількість сту-
дентів зросла в 3,5 раза.
Запитання
1. Визначити, розв’язанню яких завдань була підпорядкована вся
культурно-освітня робота в Україні.
2. Дати характеристику роботи товариства «Геть неписьмен-
ність!».
3. Яких змін зазнав освітянський процес в роки непу?
4. Які процеси відбувалися в 20-ті роки у вищій школі України?
Робота в парах з документами
Опрацюйте документи та дайте відповідь на питання.

101. 101
Із постанови РНК УСРР «Про боротьбу з неписьменністю»
21 травня 1921 р.
«…Совет Народных Комиссаров постановил:
1. Все население Республики в возрасте от 8 до 50 лет, не умею-
щее читать или писать, обязано обучаться грамоте… Обучение это ве-
дется в государственных школах…
3. Наркомпросу и его местным органам предоставляется право
привлекать к обучению неграмотных в порядке трудовой повин­
ности…
6. … Органам Наркомпроса предоставляется использовать на­
родные дома, церкви, синагоги, молельни, клубы, частные дома
и подходящие помещения на фабриках, заводах и советских учреж-
дениях».
1. Охарактеризуйте масштаби діяльності радянської влади щодо
боротьби з неписьменністю у 20-ті роки.
2. Чим вони були зумовлені?
Із Кодексу законів про народну освіту УСРР (від 25 листопада 1922 р.)
«§ 2. Мета радянського виховання і освіти — розкріпачення
трудящих мас від духовного рабства, розвиток їх самосвідомос-
ті, створення нового покоління людей комуністичного суспільства
з психологією колективу, з твердою волею, суспільно необхідною
кваліфікацією і з матеріалістичним світоглядом, що спирається на
ясне розуміння законів розвитку природи і суспільства.
§ 3. Завдання органів виховання і освіти — бути знаряддям дик-
татури пролетаріату зі знищення класового суспільства, створення
нового, провідником принципів комунізму та ідейно-організуючого
впливу пролетаріату на напівпролетарські і непролетарські верстви
трудящих з метою виховання покоління будівників нового, комуніс-
тичного суспільства.
§ 4. Всі заходи з виховання та освіті як дітей і юнацтва, так і до-
рослого населення мають бути суворо узгоджені з основними завдан-
нями соціалістичної революції, повинні виходити з життєвих умов
та інтересів трудящих, маючи тісний зв’язок з народним господар-
ством і державним будівництвом Радянських Республік…»
1. Які завдання українських освітян випливали з Кодексу про на-
родну освіту УСРР?
2. Дайте критичну оцінку цих завдань.
Релігійне життя в Україні
Завдання учням
Опрацюйте текст, визначте ставлення більшовиків до релігії та•
охарактеризуйте становище УАПЦ у 1920-х роках.
«Атеїстичне керівництво більшовицької партії оголосило релі-
гію історичним «пережитком», з яким слід боротися і який необхід-
но «подолати». На боротьбу з релігією і церквою були мобілізовані
партія, комсомол, преса і навіть репресивні органи.
За цих складних умова серед православних священиків і вірую-
чих дедалі активнішим ставало прагнення створити незалежну від
Російської православної церкви (РПЦ) Українську автокефальну
православну церкву (УАПЦ). 11 жовтня 1921 р. з дозволу влади
відбувся Всеукраїнський православний собор у Києві, який затвер-
див автокефалію та обрав Василя Липківського митрополитом
УАПЦ.

102. 102
Служба в автокефальних храмах велася українською мовою за-
мість малозрозумілої церковнослов’янської, якою користувалися
священики РПЦ. Управління автокефальною церквою ґрунтувало-
ся на демократичних засадах за участі віруючих. Між РПЦ і УАПЦ
точилася гостра боротьба за вплив на віруючих. Близько 7 млн па-
рафіян пішли за автокефалістами, які об’єдналися в 2 800 парафій.
Але більшість вірян в 20-ті роки все ще залишалася в лоні РПЦ.
Дозвіл на існування УАПЦ був тимчасовою поступкою цен-
тральної більшовицької влади національно-релігійним почуттям
українського народу. Існування української автокефалії влада
дозволяла, доки тривали неп і українізація. У 1928 р. розпочало-
ся переслідування автокефальної церкви з метою її повного зни-
щення».
Формування нового укладу повсякденного життя
Робота з таблицею
Після опрацювання тексту підручника виписати п’ять основних
тез, що стосуються змін повсякденного життя на селі і в місті.
Зміни повсякденного життя в селі Зміни повсякденного життя в місті
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Коли було розпочато проведення широкомасштабної політики
«українізації»?
2. Дайте визначення поняттю «українізація».
3. Чому більшовики розпочали «українізацію»?
VІ. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.

103. 103
Клас
Дата
Тема 6. ЗАКРІПЛЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ
(1929–1938)
Урок 27
Сталінська індустріалізація України
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
визначати хронологічні межі періоду в Україні та співвідносити їх із•
подіями і процесами в країнах Європи та світу;
аналізувати позитивні та негативні результати перших п’ятирічок;•
обґрунтовувати власну позицію щодо причин та наслідків індустріалі-•
зації;
показувати на карті основні індустріальні об’єкти.•
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда
1. Назвіть активного провідника політики « українізації».
2. У чому він вбачав завдання українізації?
3. У чому, на вашу думку, полягає історичне значення політики
«українізації»?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель наводить учням декілька визначень поняття «індустріа­
лізація».
— Яке з наведених визначень відповідає змісту нашої теми? Чому?
Індустріалізація — процес створення великого чи просто машинного
виробництва в усіх галузях народного господарства і перехід на цій
основі від аграрного до індустріального суспільства.
Індустріалізація — розвиток великої машинної техніки та впрова-
дження її в господарство країни. Запровадження в певну галузь ви-
робництва великої машинної техніки.
Індустріалізація — перехід економіки країни на промислові рейки,
суттєве збільшення частки промислового виробництва в економіці,
створення великого машинного виробництва в усьому народному
господарстві або в окремих його галузях.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Перехід до форсованої індустріалізації
У ч и т е л ь. У грудні 1925 р. ХІV з’їзд ВКП(б) прийняв рішення
прискорити розвиток промисловості. Навесні 1929 р. був затвердже-
ний план першої п’ятирічки, яка почалась 1928 року. Головне зав­
дання — розвиток важкої промисловості. Планувалося подвоїти ви-
пуск валової продукції в народному господарстві. У сільському
господарстві на кінець п’ятирічки планувалося колективізувати
30 % селянських господарств.

104. 104
Метод «Мозковий штурм»
Як ви розумієте термін «форсована індустріалізація»?•
Джерела індустріалізації
 Залучення коштів із сільського господарства;
 підвищення норм виробітку і збереження розцінок за вироблену
продукцію;
 подовження робочого дня;
 запровадження примусових державних позик (облігацій).
Завдання
Прокоментуйте список наведених джерел індустріалізації.•
Робота над діаграмами
Використовуючи наведені діаграми, обчисліть відсоток долі
України в планах першої п’ятирічки.
СРСР
60
13
УСРР
Загальні капітало-
вкладення в першій
п’ятирічці (млрд крб)
Кількість ключових
об’єктів промисловості
першої п’ятирічки
Кількість об’єктів
промисловості
першої п’ятирічки
СРСР
35
12
УСРР СРСР
1500
400
УСРР
Директивне господарювання
У ч и т е л ь. Наприкінці 1929 р. у ЦК партії перемогла сталінська
лінія на форсовану індустріалізацію і прискорену колективізацію.
«Партія, — говорив Й. Сталін на об’єднаному Пленумі ЦК і ЦКК
ВКП(б) у січні 1933 р., — немовби підхльостувала країну, прискорю-
ючиїїбігуперед».Капіталовкладенняу народнегосподарство1929 р.
становили 438 млн крб, а в 1932 р. — 1 229 млн крб (у порівняльних
цінах 1928 р.).
Із кінця 1929 р. почалася реорганізація управління промисловіс-
тю. Почали створювати об’єднання, від яких повністю залежали
і виробництво, і збут, і постачання підприємств. Засоби виробництв
і предмети споживання розподіляли у централізованому порядку.
Селянам практично не дозволяли торгувати хлібом, у містах була за-
проваджена карткова система постачання.
Запитання
1. Як ви зрозуміли слова Й.Сталіна?
2. Як би ви пояснили термін «директивне господарювання»?
— Створена в 30-ті роки модель управління виробництвом була
директивною. Державні органи видавали спеціальні постанови —
директиви, у яких зазначалось, скільки і чого треба виробляти.
В основу директивного господарювання було покладено п’ятирічне
планування розвитку народного господарства
Радянське керівництво могло використовувати ресурси, як вва-
жало за потрібне. Інду­стріалізацію країни воно здійснювало в інте­
ресах військово-промис­лового комплексу та галузей, що його обслу-
говували.
Директивний характер радянської економіки так впливав на
пере­розподіл національного доходу, що на народне споживання

105. 105
залиша­лися досить обмежені ресурси, не спроможні забезпечити
людям належного рівня проживання.
У 1929 р. на Луганському паровозобудівному заводі висунули
ідею дострокового виконання п’ятирічного плану. Почалось соціа-
лістичне змагання за перевиконання планів — «П’ятирічку — за чо-
тири роки!».
Розгорнувся рух за оволодіння новою технікою і підготовку ква-
ліфікованих робітників безпосередньо на виробництві. Він дістав на-
зву ізотовського за прізвищем вибійника горлівської шахти «Коче-
гарка» М. Ізотова.
Запитання
Чим було вигідне соціалістичне змагання для радянської влади?•
Чи виник би термін «П’ятирічку — за чотири роки!», наприклад,
у США?
Робота учнів з історичною інформацією
Випишіть міста, де було зведено новобудови першої п’ятирічки,
та знайдіть їх на карті.
Результати першої п’ятирічки
За роки першої п’ятирічки в УСРР було збудовано близько 400 но-99
вих заводів, фабрик, електростанцій та інших підприємств.
У Донбасі було введено в експлуатацію 53 великі шахти. Було99
збудовано 12 доменних і 24 мартенівські печі.
У 1930 р. почали випускати труби у Харцизьку, Маріуполі.99
У1930 р.почалосяспорудженняв Маріуполізаводу«Азовсталь»,99
у Запоріжжі — «Запоріжсталі»; 1931 р. у Кривому Розі — «Кри-
воріжсталі».
Обсяг продукції машинобудування за роки п’ятирічки збільшив-99
ся у 4,5 раза. Почали випуск продукції Запорізький комбайновий,
Новокраматорський завод важкого машинобудування. Рекон-
струйовано Луганський паровозобудівний завод. Частка імпорту
у внутрішньому споживанні машин скоротилась у 2,4 раза.
Обсяг продукції хімічної промисловості в Україні за роки99
п’ятирічки збільшився в 4,3 раза. Було збудовано найбільші
в Європі Донецький содовий завод «Донсода», Рубіжанський
комбінат із виробництва анілінових барвників.
У 1933 р. у республіці вже не було жодного приватного підпри-99
ємства.
У ч и т е л ь. Харківський тракторний було споруджено упродовж
15 місяців. Перший трактор марки «форд» зійшов з конвеєра 1 жов-
тня 1931 р. Уже в 1932 р. завод випустив близько 17 тис. тракторів.
Запитання
Як, на вашу думку, у радянській пресі повідомлялось про надан-•
ня спеціалістами-інженерами США допомоги у будівництві за-
воду?
Робота з таблицями та діаграмами
Роки
Видобуток ву-
гілля (млн т)
Виплавляння
­чавуну (млн т)
Виплавляння
сталі (млн т)
Виробництво мі-
неральних до-
брив (тис. т)
1928 р. 27,4 2,8 2,7 57
1932 р. 39,3 4,2 3,3 274

106. 106
Роки
Потужність електро-
станцій (тис. кВт)
Виробництво електро-
енергії (млн кВт/год)
Кількість робіт-
ників (тис.)
1928 р. 474 1261 690
1932 р. 1425 3248 1275
Обчисліть у процентному співвідношенні, у якій галузі промис-•
ловості України було найбільше зростання.
У ч и т е л ь. У січні 1933 р. Сталін заявив, що план п’ятирічки
було виконано протягом 4 років і 3 місяців, програму загального
промислового виробництва виконали на 93 %, а у важкій промисло-
вості — на 108 %.
За планом
264
203
Фактично
збільшилася
Зростання
валової продукції
промисловості в пер-
шій п’ятирічці (%)
Виконання
планових показників
виробництва та видобутку
першої п’ятирічки (млн т)
Чавун Сталь Прокат Залізна руда
6,6
5,2 4,2
10,2
4,2
3,3 2,7
8,4
За планом
Фактично
збільшилася
Обчисліть у відсотках недовиконання планів.•
Робота з таблицею
Учитель пояснює наслідки застосування директивної економі-
ки, учні заповнюють таблицю.
Орієнтовний вигляд таблиці
Наслідки застосування директивної економіки
Не було
виконано
плани ка-
пітального
будів­
ництва
Не става-
ли своє-
часно до
ладу під-
приєм-
ства
Не було
вироб­
лено за-
плано-
вану
продук-
цію
Іншим під-
приємствам
збільшено
плани
­випуску
продукції
Розбалансо-
ваність і де-
зорганізація
виробни-
цтва
Відбувався
перехід до
адмі­ніст­ра­
тивно-бюро­
кра­тичного
управління
Чому, на вашу думку, не було виконано плани капітального бу-•
дівництва?
Робота з історичною інформацією
Заходи щодо стимулювання виробництва (1932)
1. За один прогул на місяць звільняли з роботи, через що, відповід-
но, позбавляли квартири і продовольчих карток.
2. Обмежувався фонд заробітної плати. Не було стимулювання
якісної роботи.
3. Запроваджено політичні відділи на підприємствах.
На основі тексту дайте відповідь на запитання: «Чи можна на-•
звати такі дії заходами адміністративно-бюрократичного управ-
ління?
Друга п’ятирічка
У ч и т е л ь. Друга п’ятирічка для УРСР була опрацьована й за-
тверджена у Москві.

107. 107
XVII з’їзд КП(б)У у січні 1934 р. схвалив тези про другу п’ятирічку
і прийняв рішення перенести столицю республіки з Харкова до Києва.
Із загальної суми капіталовкладень в народне господарство краї-
ни на другу п’ятирічку, що становила 133,4 млрд крб (у цінах
1933 р.), в економіку України планувалося вкласти 16,9 млрд крб,
або 12,7 %. Протягом другої п’ятирічки в Україні було побудовано
1000 нових великих промислових підприємств.
На кінець п’ятирічки 80 % всієї продукції давали нові або рекон-
струйовані підприємства.
Валова продукція всієї промисловості республіки 1937 р. збільши-
лася проти 1932 р. у 2,2 раза, а великої промисловості — у 2,3 раза.
Середньорічний темп приросту промислової продукції становив
17,4 %.
Питома вага засобів виробництва у продукції великої промисло-
вості збільшилася з 58,4 % до 68 %.
Запитання
1. Чи більшими були капіталовкладення в економіку країни під
час другої п’ятирічки порівняно з першою (у відсотках)?
2. У скільки разів було побудовано більше підприємств в Україні
протягом другої п’ятирічки порівняно з першою?
— В Україні планом було передбачено 1937 р. виробити чавуну
9,8 млн т, а було вироблено 9,2 млн т (98,8 % за планом), прокату —
відповідно 6,7 млн т і 6,5 млн т (97 %), електроенергії — 9,7 млрд
кВт/год і 9,5 млрд кВт/год (98 %), вугілля — 70,5 млн т і 69,1 млн т
(98 % за планом).
Запитання
Чи можна стверджувати, що друга п’ятирічка за результатами•
виконання була вдалішою, ніж перша?
— На шахті «Центральна-Ірміне» у м. Кадіївці на Донбасі у серп-
ні 1935 р. було організовано змагання за звання кращого вибійника.
Було вирішено удосконалити метод видобування вугілля. У 1935 р.
О. Стаханову доручено поставити рекорд з видобутку вугілля, для
того було створено для цього відповідні умови. У ніч на 31 серпня за
6-годинну зміну він нарубав відбійним молотком 102 т вугілля, ви-
конавши 14,5 норми.
Запитання
1. З якою метою було вирішено поставити цей рекорд?
2. У чому полягала суть стаханівського руху? Чи можна вважати
стахановський рух різновидом соціалістичного змагання?
Робота з документом
З інтерв’ю з донькою Олексія Стаханова Віолеттою
— Чому на роль передовика-героя було вибрано саме Олексія?
— Один був людиною похилого віку, другий добре працював,
але так само добре й випивав, третій був недостатньо охайним у по-
буті, четвертий — політично неграмотним… Ідеально за всіма пара-
метрами підійшли батько і Мирон Дюканов. Обидва були ініціатив-
ними, молодими, статними, мали відповідну біографію: росіяни, із
селян… Батько ніколи не приховував, що в лаві в ніч з 30 на 31 серп-
ня з ним були кріпильники Тихон Борисенко та Гаврило Щоголев, —
говорить Віолетта Олексіївна. — Я вважаю, що тоді просто вперше
було розумно організувано працю.
Чому, на вашу думку, так ретельно добиралась кандидатура на•
роль передовика?

108. 108
У ч и т е л ь. 1940 р. Україна давала 50,5 % загальносоюзного ви-
добутку вугілля, 67,6 % — залізної руди, 64,7 % — виробництва ча-
вуну, 48,8 % — сталі, 49,7 % — прокату, 74,5 % — коксу, 25,4 % —
магістральних паровозів, 33 % — тракторів, 73 % — цукру.
92 % продукції важкої промисловості давали нові або повністю
реконструйовані підприємства. Валова продукція всіх галузей про-
мисловості УРСР упродовж трьох років збільшилася на 41 %.
1940 року промисловий потенціал України в сім разів перевищував
рівень 1913 року (Росії — у дев’ять разів).
Україна, котра за виробничими потужностями приблизно дорів-
нювала Франції, перетворилася на одну з найбільш передових про-
мислових країн Європи.
За обсягом виробництва важкої промисловості Україна випере-
дила ряд розвинених європейських країн, посівши друге місце в Єв-
ропі з випуску машин (після Великобританії) і виплавляння чавуну
(після Німеччини).
Робота в групах
Опрацюйте текст підручника і на основі здобутих знань складіть
таблиці.
1-ша група. Підсумки першої п’ятирічки.
Успіхи п’ятирічки Прорахунки п’ятирічки
2-га група. Підсумки другої п’ятирічки.
Успіхи п’ятирічки Прорахунки п’ятирічки
3-тя група. Стахановський рух.
Наслідки стахановського руху Значення стахановського руху
Життя і побут населення
Завдання
Опрацюйте відповідний текст підручника та визначте, яким бу-•
ло життя і побут українців за часів індустріалізації.
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Назвіть рік, коли було взято курс на індустріалізацію.
2. Назвіть хронологічні рамки першої, другої та третьої п’яти­
річок.
3. Назвіть дату, коли було започатковано стахановський рух.
4. Як називається процес прискореного розвитку промисловості?
5. За рахунок чого проводили форсовану індустріалізацію?
VІ. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.

109. 109
Клас
Дата
Урок 28
Суцільна колективізація в Україні
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
визначати сутність політики колективізації та форми її проведення;•
називати основні способи здійснення колективізації;
називати дати переходу до прискореної колективізації, масового ви-•
ходу з колгоспу, закінчення колективізації; визначати хронологічну
послідовність головних подій, пов’язаних з колективізацією;
показувати на карті місця, пов’язані з подіями періоду суцільної ко-•
лективізації; називати лісостепові та степові регіони України;
застосовувати та пояснювати поняття й терміни: «розкуркулення»;•
«колективізація»; «колгосп»; «радгосп»;
обґрунтовувати та висловлювати особисту позицію щодо політики•
колективізації;
визначати причини та наслідки голодомору.•
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда
1. Який рік вважають початком індустріалізації в Україні?
2. Назвіть новобудови перших п’ятирічок.
3. Назвіть галузі промисловості, яким приділяли першочергову
увагу в роки індустріалізації.
ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Хлібозаготівельні кризи 1927–1929 рр.
Перехід до суцільної колективізації
У ч и т е л ь. На листопадовому (1929 p.) пленумі ЦК ВКП(б) було
офіційно проголошено курс на суцільну колективізацію.
Через місяць Сталін прямо заявив, що необхідно «насаджувати
на селі великі соціалістичні господарства у вигляді радгоспів і кол-
госпів».
Запитання
Як ви розумієте це висловлювання?•
Робота над поняттями
Колгосп (скорочення від «колективне господарство») — форма сіль-
ськогосподарського підприємства, за якою засоби виробництва
(земля, устаткування, худоба, насіння тощо) перебували у суспіль-
ному управлінні його учасників і результати їх праці також розподі-
лялись спільним рішенням.
Радгосп (скорочення від «радянське господарство») — державне
сільськогосподарське підприємство з націоналізованими засобами
виробництва і найманою робочою силою.
Завдання
1. За якої форми господарства селянську землю об’єднують?

110. 110
2. Чим радгосп відрізняється від колгоспу?
3. Напишіть власне визначення терміна «колективізація».
У ч и т е л ь. У постанові ЦК ВКП(б) від 5 січня 1930 p. «Про темп
колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівни-
цтву» Україну визначили як регіон, де колективізацію планувалося
закінчити восени 1931 або навесні 1932 pоку.
Робота з підручником
На основі тексту підручника визначте головне завдання колек-•
тивізації та якими засобами вона здійснювалася.
У ч и т е л ь. Під час кампанії з колективізації почали усуспіль-
нювати корів, дрібну худобу, птицю, що спричинило рішучий опір
селянських мас.
У статті «Запаморочення від успіхів», надрукованій у газеті
«Правда» на початку березня 1930 p., порушення добровільності під
час вступу до колгоспу та ігнорування присадибної ділянки колгосп-
ника Сталін назвав «перегинами»і поклав відповідальність за це на
місцеві власті.
Запитання
Чому та з якою метою з’явилась ця стаття?•
— Із першої половини березня до вересня 1930 р. кількість се-
лянських дворів у колгоспах України зменшилась більш ніж напо-
ловину (з 64,4 % до 28,4 %).
Але на початку 1931 р. в Україні було колективізовано 34,4 %
селянських господарств, у грудні — 69,8 %.
Розкуркулення. Доля приватних сільських господарів
та їхніх господарств
У ч и т е л ь. У ході колективізації постало питання про долю за-
можних селян. Офіційна ідеологія зображувала їх як куркулів, за-
тятих ворогів радян­ської влади, жорстоких експлуататорів. На-
справді лише невелика частка їх використовувала працю найманих
селян. Зазвичай добробут таких селян забезпечувала праця всіх чле-
нів родини, ощадливість, хазяй­новитість. Ця частина селянства бу-
ла міцно пов’язана із землею й не мала наміру вступати до колгоспів.
У 1927–1928 рр. держава посилила тиск на заможне селянство.
Було збільшено оподаткування, обмежено оренду землі, заборо-
нено використовувати найману працю, купувати машини, реманент.
За­можні власники були змушені ділити землю між членами сім’ї,
роз­продавати майно й худобу та переїжджати до міста. Відбувалось
вибіркове «розкуркулювання» — конфіскація майна та виселення
родин «куркулів» за межі колгос­пу. Внаслідок цього кількість за-
можних господарств зменшилась.
«Розкуркулення» розпочалося з січня 1928 р., широкого розма-
ху набуло з початку 1930 року. Сталін 27 грудня 1929 р. заявив, що
«від політики обмеження експлуататорських тенденцій куркульства
ми перейшли до політики ліквідації куркульства як класу».
Найбільших масштабів терор проти заможних селян досяг у пер-
ші місяці 1930 року. На 1 червня було «розкуркулено» 90 тис. селян­
ських господарств України, що становило 1,8 % від їх загальної
кількості. Конфісковано й передано в колгоспи худоби, різноманіт-
ного реманенту, будівель на суму 90–95 млн крб. Характерно, що під
«розкуркулення» потрапляли не лише заможні господарства, а й ті,
хто відмовлявся вступати до колгоспу (їх називали «підкуркульни-
ками»).

111. 111
У 1931 р. ліквідація заможних господарств тривала. Навесні та
влітку було «розкуркулено» ще 23,5 тис. сімей, або близько 150 тис.
чол. Загалом в Україні за роки колективізації було «розкуркулено»
близько 200 тис. селянських господарств. Разом з усіма членами сі-
мей це становило приблизно 1,2–1,4 млн осіб. Понад половину
з них — близько 860 тис. осіб — виселили на Північ і до Сибіру.
Розкуркулення, формально спрямоване проти найбільш замож-
них селян, на практиці перетворилось у масові репресії проти серед-
няків.
Запитання
Як на вашу думку, у чому полягала основна мета розкуркулення?•
Робота з документами
Опрацюйте документ та дайте відповідь на питання.
Й. Сталін, генеральний секретар ЦК ВКП(б), 21 січня 1930 р.
«Щоб ліквідувати куркульство, треба було зламати його опір
і позбавити джерел існування і розвитку».
З директивного листа ЦК ВКП(б) до ЦК КП(б)У (травень 1931 р.)
«Згідно з постановою ЦК від 20 травня цього року у вашій рес-
публіці має бути виселено 30 000 куркульських сімей в Уральську
область. Беручи до уваги факти грубих помилок у справі виселення
куркулів (механічний підхід до тих, кого виселяють, ряд випадків
явно антисередняцьких перегинів), ЦК пропонує вам встановити ре-
тельний нагляд за ходом виселення… Перевірте ретельно склад тих,
хто підлягає виселенню, включаючи до нього лише справді куркуль-
ські елементи і не допускаючи виселення лише за формальними озна-
ками: позбавлення виборчих прав, наявність твердого завдання і т.
ін. Особливу увагу зверніть на те, щоб заходи, які застосовуються до
куркулів, зокрема виселення, не поширювались на середняка і бід-
няка, що, наприклад, не бажають вступати до колгоспів, виступа-
ють проти місцевих органів влади, тощо. Поряд з цим вам необхідно
встановити контроль за забезпеченням куркульсьских господарств,
які виселяють, тримісячним запасом продуктів, мінімальним рема-
нентом».
За даними ЦСУ СРСР, частка куркульських господарств з 1927 р.
по 1929 р. по Україні зменшилася з 3,8 % до 1,4 %.
1929 року куркульськими вважались 72,8 тис. господарств.
1930 року було розкуркулено 96 тис. господарств.
У першому півріччі 1931 року було розкуркулено 23,4 тис. гос-
подарств.
З’ясуйте загальну кількість розкуркулених у 1930-му — першій•
половині 1931 рр. Які висновки ви зробили?
У ч и т е л ь. За роки колективізації було ліквідовано близько
200 тис. господарств. Це становило приблизно 1,1–1,2 млн осіб сіль-
ського населення. Із них понад половина — до 100 тис. родин, або
600 тис. осіб, було виселено у віддалені місця СРСР.
Категорії куркульських господарств
Контрреволюційний
актив
Великі куркулі Інші куркулі
Вища міра покарання
для глави сім’ї
Виселення
до спецпоселень
Переселення
у межах району

112. 112
Робота з документом
Опрацюйте документ та дайте відповідь на питання.
Промова тов. Сталіна на об’єднаному пленумі ЦК і ЦКК ВКП(б),
11 січня 1933 р. «Про роботу на селі»
«… Шукають класового ворога поза колгоспами, шукають його
у вигляді людей зі звірячою фізіономією, з величезними зубами, тов-
стою шиєю, з обрізом у руках. Шукають куркуля, яким ми його зна-
ємо з плакатів. Проте таких куркулів давно вже немає.
Нинішні куркулі і підкуркульники, нинішні антирадянські еле-
менти на селі — це здебільшого люди «тихі», «солоденькі», майже
«святі». Їх не потрібно шукати далеко від колгоспу, вони сидять у са-
мому колгоспі й обіймають там посади комірників, завгоспів, рахів-
ників, секретарів і т. ін. Вони ніколи не скажуть: «Геть колгоспи!»
Вони «за» колгоспи.
Але вони ведуть у колгоспах таку саботажницьку і шкідницьку
роботу, що колгоспам від них не буде добре…»
Про що свідчить промова Сталіна?•
Робота з діаграмою
Колективізовані сільськогосподарські угіддя (%)
1928 1929 1930 1931 1932 1937
2,50 5,66
32,50
67,80
77,70
96,00
Оцініть темпи зростання колективізації за роками. Назвіть пері-•
од найвищих темпів колективізації.
Голодомор 1932–1933 рр. в Україні — геноцид українського народу
Робота з діаграмою
Співвідношення валового збору та здачі державі зерна (млн т)
1931 1932
18
13
7 7
Валовий збір
Здача державі
Які очевидні диспропорції можна виявити, на вашу думку, за•
­цією діаграмою?
Робота в групах
Опрацюйте документи і дайте відповідь на запитання.
1-ша група
Постанова Ради Народних Комісарів України від 20 листопада
1932 року «Про заходи до підсилення хлібозаготівель»
«1. Цілковите виконання плану хлібозаготівель закінчити до
1 січня 1933 р. та утворення насіннєвих фондів — до 15 січня 1933 р.
<…>
5. Після оголошення цієї постанови припинити видачу будь-яких
натуральних авансів по всіх колгоспах, що незадовільно виконують
плани хлібозаготівель…

113. 113
6. До колгоспів, що …зривають план хлібозаготівель, застосува-
ти натуральні штрафи порядком додаткового завдання з м’ясо­заго­
тівель розміром 15-місячної норми здавання даним колгоспом м’яса
як усуспільненої худоби, так і худоби колгоспників… Накладання
штрафів не звільняє колгосп від виконання встановленого плану
хлібозаготівель».
Якими засобами планувалось підвищувати хлібозаготівлі?•
2-га група
«Закон про п’ять колосків». 1932 р.
Постанова ЦВК і РНК «Про охорону майна державних підпри-
ємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістич-
ної) власності» 7 серпня 1932 р. (витяг)
«Суспільна власність є основою радянського ладу, вона священ-
на і недоторканна, і люди, які зазіхають на суспільну власність, по-
винні бути розглянуті як вороги народу… Виходячи з цих мірку-
вань і йдучи назустріч вимогам робітників і колгоспників,
Центральний Виконком і Рада Народних Комісарів Союзу РСР по-
становляють:
1. Прирівняти за своїм значенням майно колгоспів і кооперати-
вів до майна державного…
2. Застосовувати як міру судової репресії за розкрадання колгосп-
ного і кооперативного майна вищу міру соціального захисту — роз-
стріл з конфіскацією всього майна та із заміною за пом’якшувальних
обставин позбавленням волі на термін, не нижчий за 10 років з кон-
фіскацією всього майна».
Яку мету переслідував цей «закон»?•
3-тя група
Постанова Раднаркому УРСР і ЦК КП(б)У про занесення
на чорну дошку сіл, які злісно саботували хлібозаготівлю
«Зважаючи на надзвичайно ганебний провал хлібозаготівлі
в окремих районах України, РНК і ЦК ставлять перед облвиконко-
мами та обкомами, райвиконкомами і райкомами завдання зламати
саботаж хлібозаготівлі, організований куркулями та контрреволю-
ційними елементами, зламати опір частини сільських комуністів,
що стали фактичними провідниками саботажу, і ліквідувати несу-
місну зі званням члена партії пасивність до саботажників, забезпе-
чити швидке зростання темпів, повне і безумовне виконання плану
хлібозаготівлі.
РНК і ЦК постановляють:
За очевидний зрив плану хлібозаготівлі і злісний саботаж, орга-
нізований куркулями і контрреволюційними елементами, занести
села на чорну дошку.
Щодо цих сіл здійснити такі заходи:
1. Негайно припинити підвезення товарів, повністю припинити
кооперативну і державну торгівлю на місці і вивезення з відповід-
них кооперативних та державних крамниць всіх наявних товарів.
2. Повністю заборонити колгоспну торгівлю як для колгоспів,
колгоспників, так і одноосібників.
3. Припинити будь-яке кредитування, провести дострокове стяг-
нення кредитів та інших фінансових зобов’язань».
1. Чим можна реально пояснити появу цієї постанови?
2. Якими були наслідки реалізації цієї постанови для селян?

114. 114
4-та група
Довідка ДПУ УСРР про голодування колгоспників (1933)
«Найбільша кількість фактів голоду зареєстровано наприкінці
лютого і на початку березня. В окремих місцях це явище набуло ма-
сового характеру. Переважна кількість голодуючих — колгоспники.
До них належать, головним чином, багатосімейні господарства, що
виробили незначну кількість трудоднів. Зареєстровано також факти
голоду серед колгоспників, які виробили велику кількість трудод-
нів, але не одержали в колгоспі продуктів харчування в результаті
розбазарювання й розкрадання хліба в момент збирання. Голодуючі
сім’ї вживають в їжу різні сурогати (кукурудзяні качани і стебла,
просіяне лушпиння, сушену солому, гнилі кавуни і буряки, карто-
пляне лушпиння, стручки акації тощо). Зареєстровано факти вжи-
вання в їжу м’яса кішок, собак і дохлих коней.
Випадків людоїдства зареєстровано 28. Більша частина сталася
у третій декаді лютого і на початку березня… У лютому також мали
місце 13 випадків трупоїдства».
Чи погоджуєтесь ви із причинами голоду, які наводить ДПУ?•
ІV. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Назвіть дату початку суцільної колективізації.
2. Як називається господарство, в якому засоби виробництва пере-
бувають у суспільному управлінні його учасників?
3. Назвіть причини вступу селян до колгоспу.
4. Якою була мета створення колгоспів і радгоспів?
5. Назвіть, скільки тривав Голодомор 30-х років.
6. Коли було прийнято так званий «закон про п’ять колосків»?
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.

115. 115
Клас
Дата
Урок 29
Громадсько-політичне життя
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
аналізувати зміни в соціальному складі населення: причини і наслід-•
ки збільшення кількості працівників у містах, залучення жінки до ви-
робництва;
характеризувати процеси та явища суспільного та повсякденного•
життя: запровадження паспортів, карткової системи, прийняття Кон-
ституції УРСР, виникнення тоталітарного суспільства;
застосовувати та пояснювати поняття «репресії», їх значення для•
розвитку України;
називати дати основних судових процесів («Шахтинська справа»,•
«СВУ»), визначати їх сутність та сутність масових репресій, що відбу-
лися згодом.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда
1. Які зміни відбулись у соціальній структурі суспільства в період
непу?
2. Дайте визначення терміна «терор».
ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Зміни в соціальному складі населення
У ч и т е л ь. 1932 року радянська влада запровадила паспорти
(в Україні з 1933 р.). Усі громадяни віком від 16 років повинні були
мати паспорти з обов’язковою пропискою. З 1937 р. у паспорти вклею-
валось фото власника. Паспорти видавалися органами НКВС. Військо-
вослужбовці та селяни не мали паспортів. Права голосу позбавлялися
засуджені, непрацюючі, священики, розкуркулені, утікачі з села.
Запитання
З якою метою запроваджувались паспорти?•
— Наприкінці 1930 р. було ліквідовано безробіття. З’явилася но-
ва категорія населення — робітники МТС, радгоспів та колгоспники.
Робота з діаграмами
1-ша група
Зростання кількості працюючих (млн осіб)
1928 1940
1,744
4,610
Робітників
З чим пов’язане різке зростання кількості робітників у зазначені•
роки?

116. 116
2-га група
Співвідношення сільських і міських жителів (%)
1928 1940
62,80
80,40
37,20
19,60
Сільські
Міські
Чим пояснити стрімке зростання міського населення у цей період?•
3-тя група
1928
487
2412
1940
Кількість працюючих жінок на підприємствах,
в організаціях та установах (тис. осіб)
Які наслідки мало активне залучення жінок у виробництво?•
Соціальні деформації
1. Було репресовано сотні тисяч людей. Тільки 1937 року в Україні
було заарештовано 160 тис. осіб.
2. Від голоду померло понад 4 млн осіб.
3. Залучення жінок у виробничу діяльність.
4. Ліквідовано дрібні промислові й торговельні підприємства.
Запитання
Як вплинули ці зміни на розвиток країни?•
У ч и т е л ь. Термін «репресії» використовується для визначення
методу покарання людей, які вважалися антиреволюційними еле-
ментами й ворогами народу.
Робота з термінами
Політичні репресії — це примусові заходи, що застосовуються через
політичні мотиви, такі як позбавлення життя і волі, примусове ліку-
вання в психіатричних установах, виселення, позбавлення грома-
дянства, залучення до примусової праці, позбавлення або обмежен-
ня прав і свобод осіб, що були визнані соціально небезпечними або
неблагонадійними за класовими, соціальними, національними, ре-
лігійними або іншими ознаками.
Робота в групах
Опрацюйте документи і дайте відповіді на запитання.
1-ша група
Зі спогадів Т. Солоневич про відвідування
делегацією англійських шахтарів шахти в Донбасі
— Oh, camrade Tamara, одне запитання. Чи застосовується на ра-
дянських шахтах жіноча праця?
Я переклала запитання директору шахти. У його очах на хвили-
ну промайнула зніяковілість, але він одразу ж відповів:

117. 117
— Ні, у нас жінки ніколи не допускаються до роботи під землею.
— Oh, well, але там щойно пройшла жінка з конем.
Я подивилася на директора. Як же він тепер викрутиться?
— А це так, випадково… Вона принесла чоловікові сніданок, і він
попросив її повести коня на водопій.
— Дивно, дуже дивно. Адже в Англії жінки ніколи не допуска-
ються під землю.
Цього разу пощастило… Пізніше я довідалася, що у цій шахті
і на сусідніх, і взагалі в усьому Донбасі жінки працюють під землею
нарівні з чоловіками.
Про що свідчить цей документ?•
2-га група
Зі спогадів американського журналіста Карла Кітчена
«Хто ще добре і навіть розкішно живе в СРСР, то це провідні ко-
муністи. Сановники їздять у 8-циліндрових автомобілях, живуть
у чудових квартирах, прикрашених картинами, «взятими в борг»
з музеїв і приватних квартир колишніх власників, мають вишукані
вина і першокласну кухню. Але їх меншість. Більшість комуністів
живе скромно, і це можна сказати навіть про лідерів, що намагають-
ся засвідчити приклад скромності своїм підлеглим…»
Про що свідчить цей документ?•
3-тя група
Зі спогадів посла США в СРСР у 1937–1938 рр.
«Сам уряд — бюрократія зі всіма ознаками класу: особливі при-
вілеї, кращі умови життя тощо. Усюди — від гори до низу — бачимо
ознаки класів. У промисловості класи розвиваються на основі прин-
ципу вищої оплати за продуктивнішу працю. Мабуть, комуністи-
теоретики зіткнулися з реальністю й були змушені враховувати
особ­ливості людської психології: особистий інтерес і нагорода за
працю. «Безкорислива» система виробництва, як з’ясувалося, веде
до застою».
Чи погоджуєтесь ви із думкою Дж. Девіса?•
У ч и т е л ь. Протягом 1928—1932 рр. зарплата робітників та
службовців зросла на 66 % і становила у 1932 р. — 114,5 крб,
а 1937 р. — 238 крб на місяць. Проте матеріальний рівень життя ро-
бітників наприкінці 1930-х років був нижчим, ніж 1913 року.
Робота з діаграмою
Зростання зарплати і цін на товари порівняно з 1928 роком (%)
1932 1937 1940
203
433
576
255
534
634 Ріст зарплати
Ріст цін
Чому зростання цін відбувалося швидше за рівень зарплати?•
У ч и т е л ь. Протягом 1928—1935 рр. у країні діяла карткова
система. За цими картками лише 25 % населення отримували хліб,
4 % — м’ясо, 2 % — вершкове масло. Але не безкоштовно, а за гро-
ші. Наприклад, хліб коштував 9 коп. за 1 кг. У 1930 р. середня

118. 118
­зарплата шахтаря становила в Донбасі 250 крб (це були найбільші
зарплати в Україні), середня ж зарплата робітника становила
125 крб, службовця — 70–90 крб.
Зарплата колгоспника залежала від трудоднів, на які видавали
по 100—200 грамів зерна і по 3–4 копійки.
Запитання
Чому, на вашу думку, було запроваджено картки?•
Робота з таблицею
Норми забезпечення продовольством 1931 року (кг/місяць)
Товари
Промислові
­великі центри
Індустріальні
­центри
Другорядні про-
мислові об’єкти
Хліб 24 12 12 24 12 12 22,5 11 11
Крупи 2,5 1,5 1,5 1,5 0,85 0,85 1 0,5 0,5
М’ясо 2,6 1,3 1,3 1 1 1 – – –
Риба 2 2 1,4 1,4 1 1 – – –
Масло 0,2 – 0,2 – – – – – –
Цукор 1,5 1,5 1,5 1 1 1 – – –
Борошно 1 – 0,5 – – – – – –
Робітники Службовці Діти і студенти
Про що свідчить таблиця?•
У ч и т е л ь. Місячні норми забезпечення відповідальних праців-
ників наприкінці 1931 року становили: 2 кг м’яса, 3 кг риби, 0,5 кг
ікри, 5 банок консервів, 1,5 кг цукру, 3 кг ковбаси, 1 кг жирів, 1 кг
сиру, 2 кг оселедців, 10 яєць, 1,5 кг сухофруктів, 1 л молока на
день.
Після скасування 1935 року карток РНК СРСР встановив «нор-
ми відпускання товарів в одні руки»: покупець не міг купити більше
2 кг м’яса, ковбаси, хліба, макаронів, круп, цукру, 3 кг риби, 5 кг
картоплі, 500 г масла та маргарину, 100 г чаю, 200 штук цигарок,
2 бруски господарського мила, півлітра керосину.
Запитання
Чому існувала «норма відпускання товарів в одні руки»?•
Масові репресії. «Великий терор»
Робота в групах
Після опрацювання інформаційних матеріалів учні мають відпо-
вісти на запитання.
1-ша група
«Шахтинська справа»
Шахтинська справа — процес над «шкідниками» у вугільній
промисловості у Шахтинському районі Донбасу. Тривав з 18 травня
до 6 липня 1928 р. у Москві.
Підсудні — 53 інженерно-технічних працівники вугільної про-
мисловості (керівники «Донвугілля», Управління нового будівни-
цтва Донбасу, 5 директорів шахт та рудоуправлінь, 5 головних інже-
нерів шахт, чотири німецьких спеціалісти) були звинувачені
у приналежності до «контрреволюційної організації», що діяла

119. 119
в 1922–1928 у Шахтинському та інших районах Донбасу, у Харкові
та Москві.
Під час судового слідства «визнали» свою провину повністю
20 обвинувачених, частково — 11, не визнали — 22. Одинадцять
обвинувачених засуджено до розстрілу (шістьом підсудним вищу
міру покарання замінили); трьох було засуджено до 10 років по-
збавлення волі з обмеженням у правах на 5 років та конфіскацією
майна.
1. Яку мету переслідувала влада, організувавши цей процес?
2. Про що свідчить той факт, що провину не визнали 22 особи?
2-га група
«Спілка визволення України»
Процес у справі Спілки Визволення України (СВУ), яка була
«створена за вказівками закордонного центру петлюрівщини…»,
відбувався у Харкові з 9 березня до 19 квітня 1930 р. До вищої міри
покарання було засуджено 15, ув’язнено в концтабори — 192, висла-
но за межі України — 87, умовно засуджено — 3, звільнено від по-
карання — 124 особи.
З числа підсудних 15 були співробітниками ВУАН, 1 — директор
середньої школи, 10 — учителів, 1 — теолог, 1 — священик УАПЦ,
3 — письменники, 5 — редакторів, 2 — кооператори, 2 — правники,
1 — бібліотекар.
Проаналізуйте соціальний склад звинувачених. Чи можна на-•
звати цей процес початком згортання українізації?
У ч и т е л ь. Масові репресії розгорнулися після вбивства Кірова
у грудні 1934 року.
Із лав КП(б)У протягом січня 1934 р. — травня 1937 р. було ви-
ключено 92 482 особи, або 23 % членів і кандидатів партії. У троц-
кізмі і націоналізмі були обвинувачені 7515 ос., у шпигунстві і ди-
версіях — 883 осіб, у правому опортунізмі — 115 осіб.
Особливої масштабності репресії набули після лютнево-
березневого Пленуму ЦК ВКП(б) 1937 р. Головну увагу зосередили
на «уроках шкідництва, диверсій і шпигунства японо-німецько-
троцькістських агентів».
Зі 102 членів і кандидатів ЦК та 9 членів Ревізійної комісії, об-
раних на ХІІІ з’їзді КП(б)У (27 травня — 3 червня 1937 р.) були ре-
пресовані 100 осіб.
Наймасовіша «чистка» лав комуністів від «ворогів народу» роз-
почалась 5 серпня 1937 р. Підлягали викриттю і репресіям 269 тис.
«ворогів народу», із них 76 тис. належали до першої категорії (роз-
стріл), 193 тис. — до другої: ув’язнення в тюрмі або таборі.
Запитання
1. Чи збільшився відсоток репресованих порівняно з 1934 роком?
2. Про що свідчить факт встановлення термінів чистки й заплано-
ваної кількості репресованих?
— Органами НКВС на території України в зазначений період бу-
ло заарештовано 279 тис. осіб (1937 року — 160 тисяч, більшість
з яких — українці за національністю (85 тисяч осіб, або 53 % від за-
гальної кількості репресованих), поляки — 18,8 %, німці — 10,2 %,
росіяни — 8 %, євреї — 2,5 %).
З-поміж понад 40 тис. репресованих військових в СРСР до Другої
світової війни 15 тис. осіб були командирами й політпрацівниками
Київського й Харківського військових округів.

120. 120
Робота з діаграмами
СРСР
71452
41344
23251
2424
68086
1873
УСРР
Кількість репресованих
в 1937–1938 рр.
в Україні
Кількість членів
КП(б)У
(тис. осіб)
Кількість розстріля-
них жителів України
в 1937–1938 рр.
1937
550,433
284,152
1938 1937
67777
55646
1938
Селяни Інтелігенція та службовці Військовослужбовці
1. На які верстви населення в Україні найбільше поширювались
репресії?
2. Якою була подальша доля виключених з лав КП(б)У?
Найбільші судові процеси і справи
Дата Справа
1928 р. «Шахтинська справа». Справа Велі Ібрагімова
1930 р. Процес над меншовиками
1930 р. Процес над «Спілкою визволення України (СВУ)»
1930 р. Справа Промпартії
1931р. Справа «Українського національного центру (УНЦ)»
1933 р. Справа про некомплектне відвантаження комбайнів. Справа про
шкідництво на електростанціях. Справа «Польської організації
військової»
1933 р. Справа «Блоку українських націоналістичних партій»
1934 р. Справа «Української військової організації (УВО)»
1935 р. Викриття «Всеукраїнського боротьбистського центру»
1936 р. Справа «троцькістсько-зінов’євського терористичного центру»
1937 р. Справа «антирадянського троцькістського центру»
1937 р. «Процес військових»
1938 р. Справа «антирадянського правотроцькістського блоку»
ІV. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Назвіть дату судових процесів: «Шахтинська справа» та СВУ.
У чому їх схожість і відмінність?
2. Назвіть рік запровадження паспортів в Україні.
3. Назвіть дату прийняття Конституції.
4. Назвіть роки масових репресій.
5. Назвіть термін, що визначає метод покарання людей, які вважа-
ються антиреволюційними елементами і ворогами народу.
6. Чи можна стверджувати, що в Україні відбулось формування то-
талітарної системи?
7. Укажіть негативні та позитивні зміни у житті населення України?
8. Що сприяло поширенню масового терору в Україні в 1930-ті pp.?
9. Чому «чистки» проводили і в лавах КП(б)У?
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.

121. 121
Клас
Дата
Урок 30
Стан культури в Україні у 30-ті роки
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
визначати хронологічні межі періоду в Україні та співвідносити їх•
із подіями і процесами в країнах Європи та світу, визначати хроноло-
гічну послідовність головних подій цього періоду;
характеризувати культурні процеси та оцінювати підсумки культурної•
політики більшовиків;
визначати та обґрунтовувати зв’язки між «розстріляним відроджен-•
ням» та основними тенденціями в культурному житті.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда
1. Коли була прийнята нова Конституція УРСР?
2. Коли і з якою метою в СРСР було запроваджено паспортну систему?
3. Кого в 30-ті роки було прийнято називати «ворогом народу»?
4. Чи згодні ви із твердженням, що в 30-ті роки в СРСР завершило-
ся формування тоталітарної системи?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Здійснення індустріалізації вимагало кваліфікова-
них кадрів. Для країни розвиток освіти ставав пріоритетним завдан-
ням. Водночас ЦК КП (б)У видав постанову «Про реорганізацію на-
ціональних шкіл», де йшлося про те, що насадження національних
шкіл завдавало великої шкоди «справі правильного виховання і на-
вчання».
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Освітня галузь
У ч и т е л ь. Перепис населення в 1939 р. засвідчив: в Україні
кількість письменних віком до 50 років досягла 85,3 %. 1932–33 на-
вчального року навчанням було охоплено 98 % дітей віком до 10 ро-
ків. У 1934 р. для всього СРСР були встановлені такі типи шкіл: по-
чаткова, семирічна, середня. Початкова освіта стала обов’язковою.
У 1935 р. були запроваджені єдиний день початку навчального ро-
ку — 1 вересня, закінчення навчального року наприкінці червня,
тривалість уроку (45 хв), п’ятибальна система оцінок знань.
Запитання
Якими процесами в Україні були зумовлені такі зміни в освіті?•
Робота з документом
Постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У від 20 квітня 1938 р. «Про обов’язкове
вивчення російської мови в неросійських школах України»
«РНК УРСР і ЦК КП(б)У зазначають, що внаслідок підривної ро-
боти контрреволюційних троцкістсько-бухарінських і буржуазно-
націоналістичних елементів викладання російської мови в школах
України поставлено незадовільно…

122. 122
Необхідність вивчення російської мови в школах України зумов-
лена, по-перше, посиленням братерського зв’язку та єднанням між
українським народом і російським народом і народами Союзу РСР;
по-друге, щоб сприяти вдосконаленню українських кадрів у галузі
наукових і технічних знань; по-третє, щоб забезпечити необхідні
умови для успішного несення усіма громадянами УРСР військової
служби в лавах Робітничо-Селянської Червоної Армії і Військово-
Морського Флоту…»
Як могла вплинути ця постанова на стан вивчення української•
мови?
У ч и т е л ь. У 1933 р. були відновлені університети в Києві, Хар-
кові, Одесі, а у Дніпропетровську був відкритий новий університет.
У 28 містах республіки з’явились виші. У 1934 р. скасовано пла-
ту за навчання в усіх вузах і технікумах. Близько 90 % студентів
одержували державну стипендію.
У 1938 р. в Україні було майже 130 вишів, де навчалось 124 тис.
студентів. Наприкінці 1935 р. було скасовані обмеження, пов’язані
із соціальним походженням, але існували певні обмеження щодо ді-
тей «ворогів народу».
Досягнення науки та гальмівні чинники її розвитку
У ч и т е л ь. Президентом ВУАН 1930 р. став О. Богомолець.
1938 року ВУАН було перейменовано на Академію наук УРСР.
Завдання
Під час розповіді учителя випишіть імена вчених-медиків та фі-•
зиків.
— 1930 року на базі наукових кафедр були створені науково-
дослідні інститути (НДІ). 1929 р. був заснований інститут мікробіо-
логії та епідеміології. 1930 р. у Києві став працювати великий нау-
ковий центр з вивчення проблем патологічної фізіології. У цей час
працювали такі авторитетні вчені, як М. Стражеско (кардіологія,
ревматизм, сепсис, клінічна гематологія), Ф. Яновський (туберку-
льоз, захворювання нирок), В. Філатов (офтальмологічна школа)
1928 р. у Харкові відкрився Українськоий фізико-технічний ін-
ститут (УФТІ).
У 1931–1932 pp. у ньому працював І. Курчатов, тут Л. Ландау на-
писав класичну працю з кінетичної теорії плазми. 1932 р. група вче-
них у складі К. Синельникова, О. Лейпунського, А. Вальтера і Г. Ла-
тишева вперше здійснила штучне розщеплення ядра атома Літію
швидкими протонами, їхні праці засвідчили, що в Україні з’явився
центр теоретичної фізики світового рівня.
Був відкритий метод електрозварювання металів (Є. Патон і ко-
лектив Інституту електрозварювання); тривали дослідження в галу-
зі ракетної техніки, з розробки теорії космічних польотів (Ю. Кон-
дратюк) і теорії нелінійної математики (М. Крилов, М.Боголюбов).
Робота з підручником
На основі тексту підручника з’ясуйте, чи були труднощі в розвит­•
ку науки? Чим їх можна пояснити?
Література і мистецтво. «Розстріляне відродження»
У ч и т е л ь. ЦК ВКП(б) 1932 р. поставив завдання ліквідувати
розпорошені літературно-художні організації й «об’єднати всіх
письменників, що підтримують платформу радянської влади і праг-
нуть брати участь у соціалістичному будівництві, в єдину спілку ра-
дянських письменників».

123. 123
1934 р. відбувся Перший з’їзд письменників, який об’єднав
300 осіб в єдину Спілку радянських письменників України. На з’їзді
було теоретично обґрунтовано та ухвалено принцип «соціалістично-
го реалізму», який «вимагав від митця правдивого, історично кон-
кретного зображення дійсності в її революційному розвитку. При
цьому правдивість й історична конкретність художнього зображен-
ня дійсності мусять поєднуватись із завданням ідейної переробки
і виховання трудящих в дусі соціалізму».
Запитання
З якою метою ЦК ВКП(б) запровадив у літературі принцип «со-•
ціалістичного реалізму»?
Робота з таблицею
Спираючись на текст підручника, складіть у зошиті таблицю, до
якої занесіть твори українських письменників у 30-ті роки.
Автор Назва творів
П. Тичина «Чуття єдиної родини», «Сталь і ніжність»
М. Рильський «Київ», «Літо»
В. Сосюра «Нові поезії», «Люблю»
М. Бажан Поема-трилогія «Безсмертя»
І. Кулик «Змужніла молодість»
П. Усенко «Лірика бою»
О. Копиленко «Народжується місто»,«Десятикласники»
Петро Панч «Повість наших днів», «Облога ночі»
Ю. Шовкопляс «Інженери»
О. Досвітний «Кварцит»
Г. Коцюба «Нові береги»
А. Шиян «Магістраль», «Гроза»
О. Десняк «Удай-ріка»
А. Головко «Мати», «Бур’ян»
І. Кириленко «Весна»
І. Микитенко «Ранок»
А. Макаренко «Педагогічна поема»
Ю. Яновський «Вершники»
С. Скляренко «Шлях на Київ»
М. Трублаїні «Шхуна “Колумб”»
В. Владко «Нащадки скіфів»
У ч и т е л ь. З середини 30-х рр. почалась епоха сталін­ського про-
пагандистського кіно. «Багата наречена» (1938 р.) і «Трак­тористи»
(1939 р.), поставлені І. Пир’євим силами «Українфільму» (з 1939 р.
«Київська кіностудія») разом з Мосфільмом, стали типовими
стандар­тними кіномелодрамами з неймовірно щасливим кінцем, де
особисте щастя було невіддільне від щастя народного.
Коли на почат­ку 1930-х рр. з’явилося звукове кіно, у кіномистец­
тві розпочався новий етап розвитку. Одним з перших звукових кіно-
фільмів в Україні став документальний фільм «Симфонія Донбасу»
Дзиґи Вертова. Загалом упродовж 1930-х рр. в Україні було знято
понад 180 фільмів.

124. 124
На сцені українських театрів свою майстерність демонстрували
П. Саксаганський, М. Садовський, Н. Ужвій, А. Бучма та ін. В Укра-
їні наприкінці 1930-х рр. нараховувалося понад 80 театрів.
У музиці творили видатні композитори, які спирались у своїй
твор­чості на засади, закладені М. Лисенком. Значний внесок у розви-
ток музичної культури зробили в ті роки композитори Л. Ревуцький,
Б. Лятошинський, В. Вериківський, К. Данькевич та ін. Особ­ливе зна­
ченнядлярозвиткумузичногомистецтва,підготовкувисококваліфіко­
ваних мистецьких кадрів мало відкриття у 1930‑ті рр. Київської, Хар­
ківської та Одеської консерваторій.
Робота з підручником
На основі тексту підручника визначте, що означає поняття «роз-
стріляне відродження».
Політика держави щодо церкви та її наслідки. Ліквідація УАПЦ
У ч и т е л ь. Антирелігійна кампанія, яку радянська влада здій-
снювала із часу свого встановлення, посилилась уже 1928 року. На-
ступного року влада закрила більшу частину монастирів. Було при-
йнято закон, за яким церквам фактично заборонялося займатися
будь-якою економічною чи громадською діяльністю. Авторитет
церкви влада намага­лася підірвати через запровадження нових по-
датків.
Священиків заарештовували під різними приводами і відправ-
ляли до в’язниць. Ікони та інші предмети релігійного культу вилу-
чалися і знищувалися. Під приводом збирання коштів для індустрі-
алізації з церков знімали дзвони. Після цього церкву зазвичай
закривали. Іноді її руйнували або перетворювали на клуб, кінотеатр,
склад або навіть тюрму.
Запитання
Чому влада прагнула знищити церкву?•
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Хто був обраний першим президентом УАН?
2. З якою галуззю наукових досліджень пов’язане ім’я Є. Патона?
3. Назвіть найбільш відомих українських письменників цього пе-
ріоду?
4. Як ви розумієте поняття «розстріляне відродження»?
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника
2. Повторити матеріал тем.
3. Закінчити заповнювати таблицю творів українських письменни-
ків.

125. 125
Клас
Дата
Урок 31
Узагальнення знань з тем
«Культура і духовне життя в Україні 1917–1920 рр.»,
«Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–
1928)», «Закріплення радянської влади в Україні (1929–1938)»
Мета: узагальнити та систематизувати матеріали з тем; повторити осно-
вні події 1920–1930-х років; розвивати в учнів уміння аналізувати і систе-
матизувати матеріал, робити висновки та узагальнення, вміти виділяти
головне і другорядне, працювати з історичними термінами і поняттями.
Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Основна частина уроку
Завдання для фронтальної бесіди
1. Визначте та охарактеризуйте основні чинники, явища, процеси
та пам’ятки культури періоду Української революції.
3. Порівняйте освітню політику різних політичних сил у період ре-
волюції.
4. Назвіть письменників та поетів 1917–1920 рр.
5. Охарактеризуйте літературні течії цього періоду.
6. Як би ви оцінили стан театрального та музичного мистецтва ча-
сів революції?
7. Визначте суть церковної політики українських урядів та більшо-
виків.
8. Назвіть п’ять основних подій історії України 1921–1928 рр. і по-
ясніть свій вибір.
9. Якими були причини і наслідки голоду 1921–1923 рр. в Україні?
10. Як відбувалось входження України до складу СРСР?
11. Охарактеризуйте прояви і процеси стабілізації економічного
й соціального життя в Україні за часів непу.
12. Дайте визначення поняттям: «українізація», «форсована інду-
стріалізація», «директивне господарство», «стаханівський рух»,
«колективізація», «розкуркулення», «номенклатура», «полі-
тичні репресії», «розстріляне відродження».
13. Якими були конкретні результати українізації?
14. Назвіть відмінність непу від політики «воєнного комунізму».
15. Яких змін зазнало життя людей за часів непу?
16. Які зміни відбувались у літературі за часів непу?
17. Яких змін зазнав освітянський процес в 1921–1928 рр.?
18. Охарактеризуйте становище УАПЦ у 1920-х роках.
19. Назвіть причини та джерела проведення індустріалізації.
20. У чому полягали особливості індустріалізації в Україні?
21. Яким, на вашу думку, було головне завдання колективізації?
23. Чи виправданим, на вашу думку, була поява «закону про п’ять
колосків»?
24. Які зміни сталися в 1930-х роках у соціальному складі населення?
25. Що сприяло поширенню масового терору в Україні в 1930-ті pp.?
26. Укажіть негативні та позитивні зміни у повсякденному житті
простого народу України.
27. Які зміни відбулись у галузі освіти у 30-ті роки порівняно з по-
переднім десятиліттям?

126. 126
28. Які нові тенденції з’явились в літературі і мистецтві у 30-ті роки?
29. Чому влада прагнула знищити керівництво УАПЦ?
Тестові завдання
1. Складіть хронологічний ланцюжок «Розвиток української куль-
тури».
А Відкриття першого в Україні пам’ятника Т. Шевченку;
Б утворення Української Академії наук;
В відкриття Української Академії мистецтв;
Г заснування Нового драматичного театру ім. І. Франка на чолі
з Гнатом Юрою.
Відповідь: В, Б, А, Г.
2. Установіть відповідність між прізвищем діяча і галуззю культу-
ри, з якою він був пов’язаний.
1) М. Хвильовий А Театр
2) Л. Ревуцький Б Кіномистецтво
3) С. Їжакевич В Музика
4) О. Довженко Г Живопис
Д Література
Відповідь: 1 Д; 2 В; 3 Г; 4 Б.
3. Установіть відповідність між прізвищем діяча та галуззю куль-
тури, з якою він був пов’язаний.
1) М. Зеров А Театр
2) Ф. Кричевський Б Наука
3) Лесь Курбас В Образотворче мистецтво
4) О. Довженко Г Кінематограф
Д Література
Відповідь: 1 Д; 2 В; 3 А; 4 Г.
4. Розташуйте події в хронологічній послідовності.
А «Шахтинська справа»;
Б процес над Спілкою визволення України;
В «Закон про п’ять колосків»;
Г ліквідація УАПЦ.
Відповідь: А, Г, Б, В.
5. Розташуйте події в хронологічній послідовності.
А Відновлення університетів в Україні;
Б створення Спілки радянських письменників України;
В постанова ЦК ВКП(б) «Про загальне обов’язкове навчання»;
Г заснування Інституту електрозварювання ВУАН.
Відповідь: В, Г, А, Б.
6. Які чинники характеризують соціально-економічне і політичне
становище в Україні наприкінці 1920 — на початку 1921 рр.?
(4 правильні відповіді)
А Нестабільність міжнародної обстановки;
Б господарська розруха;
В зростання продуктивності сільського господарства;
Г початок електрифікації;
Д продовження політики «воєнного комунізму»;
Е роздержавлення народного господарства;
Є вихід з гострої політичної кризи;
Ж згортання повстанського руху.
Відповідь: А, Б, Г, Д.

127. 127
Клас
Дата
Тема 7. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 1921–1939 рр.
Урок 32
Українські землі у складі Польщі
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
визначати хронологічну послідовність головних подій на західноукра-•
їнських землях цього періоду та співвідносити їх із подіями і процеса-
ми в країнах Європи та світу;
показувати на карті західноукраїнські землі, що увійшли до складу•
Польщі, регіони, охоплені підпільним націоналістичним рухом;
характеризувати й порівнювати явища і процеси економічного роз-•
витку, суспільного та повсякденного життя на західноукраїнських
землях із проявами суспільного та повсякденного життя в УРСР за
часів непу та закріплення радянської влади;
визначати причини та наслідки важливих подій і явищ політичного,•
соціального та культурного життя західноукраїнських земель, причи-
ни створення УВО та ОУН, формулювати власні оцінки цих подій;
визначати сутність політики осадництва й «пацифікацій» та інших про-•
явів національної політики щодо українського населення в Польщі.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Епіграф: Як Прусії не вдалося задушити польський націоналізм, так
і Польщі не вдасться задушити український націоналізм. Прем’єр Польщі
С. Грабський
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда
1. Яким чином після Першої світової війни західноукраїнські зем-
лі опинились під владою Польщі?
2. Чим характеризувався соціально-економічний розвиток цих зе-
мель на початку ХХ ст.?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Бесіда
1. Чому український націоналізм ставав на заваді польському уряду?
2. Що робили польські урядовці, щоб задушити український націо-
налізм?
3. Яким чином українці відстоювали свої національні права?
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Соціально-економічне становище
українських земель у складі Польщі
Робота з таблицею
Опрацюйте матеріал, наведений у таблиці, й знайдіть на карті
зазначені території.

128. 128
Територія і населення західноукраїнських земель (початок 1930-х pp.)
Країна Землі
Територія,
тис. км2
Населення,
млн осіб
Польща Східна Галичина, Західна Волинь,
Холмщина, Підляшшя, Посяння,
Лемківщина
132,2 5,6
У ч и т е л ь. За переписом 1931 р., на західноукраїнських землях
у складі Польщі проживало 8,9 млн чоловік, з них 5,6 млн — укра­
їнців.
17 березня 1921 р. була прийнята Конституція Польщі, в якій
ішлося: «Окремі державні закони забезпечать меншинам у Поль-
ській державі цілковитий та вільний розвиток їх національних влас-
тивостей шляхом діяльності органів автономних меншин публічно-
правового характеру, зокрема органів загального самоврядування».
У березні 1923 р. Рада послів держав Антанта визнала приналеж-
ність цієї території Польщі.
Польський сейм у грудні 1920 р. ухвалив два земельних закони:
про передачу або пільгове надання землі інвалідам та ветеранам
польського війська (осадництво).
У 1921–1923 рр. у Львівському воєводстві було створено 4661 гос-
подарство осадників у 285 осадах, які постали на стратегічних на-
прямках — вздовж найважливіших залізничних ліній та авто­
шляхів.
Запитання
Чому осадників деякі дослідники називають «п’ятою коло-•
ною»?
— До 1939 р. у сільській місцевості оселилося близько 200 тис.
поляків, у містах — близько 100 тис. У Канаду і США виїхало близь-
ко 200 тис. українців.
Уряд у 20-х роках ХХ ст. офіційно поділив країну на дві госпо-
дарські території: А (корінні польські землі) і Б (українські та біло-
руські землі).
На Львівське, Станіславське, Тернопільське і Волинське воєвод-
ства припадало 25 % території та 28 % населення Польщі, проте ли-
ше 16,6 % промислових підприємств і 9,8 % робітників. У 1921 р.
питома вага малоземельних, напівпролетарських селянських госпо-
дарств площею до 5 га становила в Західній Україні 81,1 %, а в Цент­
ральній Польщі — 53,7 %.
Запитання
Про що свідчить дана інформація?•
— Найбільш потужним кооперативним об’єднанням був Реві-
зійний Союз Українських Кооперативів (РСУК) у Львові, що контро­
лював понад 80 % українських кооперативів.
Кількісний розвиток кооперативів, підпорядкованих РСУК
1921 р. 1924 р. 1927 р. 1933 р. 1939 р.
579 839 2014 3160 3455
Паралельно збільшувалася і чисельність їх членів: від близько
400 тис. у 1933 р. до 643 тис. у 1939 р. 700 тис. членів української ко-
операції становили 20 % кількості кооператорів у загальнопольсько-
му масштабі (1937 р.). Більшість кооперативів були малими вироб-
ництвами.

129. 129
Запитання
Чим було спричинене зростання кооперативного руху?•
Робота з документом
Опрацюйте документ і з’ясуйте, які висновки можна зробити
з цих спогадів.
М. Сивіцький«Записки сірого волиняка»
«67 % волинської землі належало поміщикам. Зачислялися до
них землевласники, що мали понад 50 га. То були в основному поля-
ки, винятково траплялися наші, як Маркевичі та Страшевські. Фі­
льварки трималися найманою працею, але умови найму доводили до
трагедій. 1935 р. Луччиною та північною Дубенщиною прокотилися
страйки.
У Смордві на Дубенщині граф Ледуховський найняв селян з Бу-
кійми садити дерева по золотівці за день. Виплатив по 40 сотиків.
Селяни застрайкували. Граф привіз страйколомів з Полісся, але лю-
ди їх не допустили до праці. Приїхав Дубенський староста, поліція,
покликали на розмову де­легатів. Ті згодилися взяти по 80 сотиків,
якщо їх звільнять з шарварку і надмірних податків, але на це не зго-
дився староста. Коли наступного дня страйколомів знову не допусти-
ли до праці, поліція почала стріляти. Частина страйкарів і селян бу-
ла озброєна, то вбито 9 поліцаїв. На допомогу прибули ула­ни
з Кременця, Букійму і два сусідні села зрівняно із землею».
Розгортання українського націоналістичного руху.
Утворення УВО та ОУН
У ч и т е л ь. Серед українських партій демократичного спряму-
вання найбільш впливовим було Українське національно-демокра­
тичне об’єднання (УНДО). Це політичне угруповання утворилося
1925 року. З часом важливим чинником у політичному житті Захід-
ної України став український націоналізм. Ця політична течія була
започаткована 1920 р. утворенням Української військової організа-
ції (УВО). Завданням УВО було розгортання збройної боротьби проти
польської окупації. Організацію очолив командир українських січо-
вих стрільців Є. Коновалець.
Організація українських націоналістів (ОУН) виникла у січні–
лютому 1929 р. у Відні. Разом з УВО її утворили студентські органі-
зації — «Асоціація української націоналістичної молоді» (Львів),
«Українська націоналістична молодь» (Прага), «Легіон українських
націоналістів» (Подєбради, Чехословаччина).
Робота з документом
Опрацюйте документ і виконайте завдання.
Із постанови спільного засідання Президії Українського національно-
демократичного об’єднання і Української парламентарної репрезента-
ції (13 липня 1934 р.)
«…Під впливом шкідливої, безвідповіда­льної і безконтрольної ді-
яльностіконспіратив­ноїОрганізаціїУкраїнськихНаціоналістів(ОУН)
анархівується, атомізується і забагнюється щораз більше внутрішнє
українське життя… Засада перманентної національної рево­люції, ак-
ти індивідуального терору… та акти саботажів як засоби боротьби
у службі цієї ж засади, стосовані через ОУН, наносять необчислимі
шкоди життю і розвиткові української нації. Втягання не літньої мо-
лоді в підпілля, стосування неморальної засади, що всі засоби добрі
в боротьбі зі своїми і чужими, довели до розкладу і повної анархізації
самого підпілля. Масове самовинищування людей, без ніякої користі

130. 130
для нації в теперішности та зі шкодою для неї у майбутности, поши­
рення провокації — отсе страшні жалюгідні наслідки діяльності ОУН.
Поведінка ОУН утруднює, а то й унеможливлює конструктивну працю
українських освітніх, гос­подарських і політичних організацій, йде на
руку польським екстермінаційним течіям у відношенні до українсько-
го народу і веде націю на небезпечний шлях політики ката­строф. Ді-
яльність ОУН є з національного погляду позбавлена всякого політич-
ного змісту та є в своїх наслідках шкідлива».
Чому УНДО виступила з осудом діяльності ОУН?•
У ч и т е л ь. Представники ОУН вдалися до саботажу проти поль-
ських державних установ та приватних маєтків з метою зірвати ви-
бори до сейму, що були призначені на листопад 1930 р. та викликати
паніку у польського населення Галичини. Було перерізано телефон-
ні та телеграфні лінії, створено перешкоди на залізниці, здійснено
підпали будинків та майна польської меншини краю.
Пацифікація (каральні акції) проводилась восени 1930 р. й охоп­
лювали 450 населених пунктів у 16 районах Галичини. Вона мала на
меті не стільки виявити винуватців саботажу, скільки організувати
загальний терор проти цивільного населення.
Під час акції було арештовано 1 739 чоловік, переважно студентів
та учнів шкіл, закрито осередки «Просвіти», «Соколу» та заборонено
діяльність «Пласту». У декількох містах були розпущені українські
школи та гімназії — на кінець 1930 р. у цілій Галичині залишилося
лише 4 державні школи з українською мовою навчання.
Під час пацифікації із селян силою вибивали зобов’язання голо-
сувати за провладний безпартійний блок. Кількість українських де-
путатів у сеймі зменшилася з 46 до 20.
Запитання
Як, на вашу думку, вплинула пацифікація на чисельність ОУН?•
— 1939 р. ОУН налічувала 20 тис. осіб. ОУН намагалася стиму-
лювати в українському суспільстві стан «постійного революційного
бродіння», «підтримати і розвинути постійний дух протесту проти
властей» — понад 60 замахів та вбивств, організованих членами ОУН
(вбивство 1934 р. міністра внутрішніх справ Б. Пєрацького).
Прояви культурного життя
Повідомлення учня, решта класу роблять записи у зошиті.
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
У ч и т е л ь. За повідомленням польської газети «Ілюстрованого
Кур’єра Польського», польські політики будували свою державу не
з її фундаменту, а з даху, не зі згоди й солі­дарності всіх складових
елементів держави, а з безоглядного панування польського еле­менту
над місцевою людністю, над українцями.
1. Якими фактами можна підтвердити або спростувати дану думку?
2. Якими були наслідки цієї політики?
3. Назвіть заходи, до яких вдавались українські організації в бо-
ротьбі проти політики польського уряду.
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Підготувати повідомлення про Татарбунарське повстання та Ав-
густина Волошина.

131. 131
Клас
Дата
Урок 33
Українські землі у складі Румунії, Чехословаччини.
Карпатська Україна. «Карпатська Січ»
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
визначати хронологічну послідовність головних подій цього періоду;•
показувати на карті західноукраїнські землі, що увійшли до складу•
Румунії та Чехословаччини, регіони, охоплені підпільним націоналіс-
тичним рухом;
аналізувати, узагальнювати факти та різні точки зору, визначати при-•
чини та наслідки важливих подій і явищ політичного, соціального та
культурного життя західноукраїнських земель, формулювати власні
оцінки цих подій;
обґрунтовувати власну позицію щодо причин виникнення та існуван-•
ня Карпатської України, викладати її у формі усної відповіді та істо-
ричного есе;
визначати сутність проявів національної політики щодо українського•
населення в Румунії та Чехословаччині;
визначати та обґрунтовувати зв’язки між особливостями правового•
статусу західноукраїнських земель та національною політикою іно-
земних держав і зрушеннями у повсякденному, культурному житті та
масовій психології.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда
1. Як були поділені українські території за результатами Першої
світової війни?
2. Що ви знаєте про соціально-економічний розвиток даних терито-
рій на початку ХХ ст.
3. У чому полягали особливості соціально-економічного розвитку
українських земель у складі Польщі?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Запитання
Чому український історик С. Кульчицький назвав Румунію від-•
сталою з господарського погляду, а Чехословаччину розвиненою
країною? Як це вплинуло на долю українців у цих країнах?
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Українські землі у складі Румунії
У ч и т е л ь. Українське населення Буковини, Бессарабії, Мара-
муреша, що опинились у складі Румунії, становило від 580 тис. до
1 млн осіб.
Робота з картою
Покажіть дані території на карті.•
— Влада розглядала українців як «громадян румунського похо-
дження, які забули рідну мову». У Північній Буковині 1927 р. вже
не залишалося жодної української школи.

132. 132
Завдання
За розповіддю вчителя складіть тези, що характеризують еконо-•
мічне становище Північної Буковини і Бессарабії.
У ч и т е л ь. Промислові підприємства Північної Буковини і Бес-
сарабії залишалися, як і раніше, дрібними і напівкустарними. Упро-
довж 1922–1929 pp. на Буковині було закрито 85 підприємств. На-
явне з довоєнних часів промислове устаткування вивозилося
в центральні регіони Румунії. В умовах кризи кількість промисло-
вих підприємств Північної Буковини скоротилася майже наполови-
ну, а в Північній Буковині — на чверть. Робітники, яким вдалося
зберегти роботу, одержували зарплату в половинному розмірі. Ще
гіршим виявилося становище безробітних. Румунські власті після
анексії Бессарабії не наважилися відразу відібрати експропрійовану
в поміщиків власність. Замість цього вони встановили високі викуп-
ні платежі, щоб селянам стало невигідно користуватися цією зем-
лею. Поступово у селян було відібрано не менше половини поміщиць-
кої землі, яку повернули колишнім власникам. На Буковині
у власність українських селян перейшло лише 6 % поміщицьких зе-
мель. Середній розмір ділянки, яку одержували селяни під час аграр-
ної реформи, не перевищував двох третин гектара. Натомість для
румунських колоністів аграрна реформа створювала особливо спри-
ятливі умови. Вони одержували півгектара під садибу, гектар пасо-
вищ і 4,5 гектара ріллі. У поміщиків і церкви після реформи зали-
шилося більше половини ріллі і майже всі лісові масиви. За землі,
які підлягали парцеляції, власники одержували державну компен-
сацію. Світова економічна криза 1929–1933 pp. тяжко вплинула на
сільське господарство. Високі податки і несприятлива ринкова
кон’юнктура призводили до розорення селянських господарств. Так,
у Бессарабії були закладені майже всі господарства селян.
Таке становище призводило до розгортання партизанської бо-
ротьби, учасники якої через місцеві комуністичні осередки одер­
жували зброю з радянської України. Збройні загони нападали на
­поміщицькі маєтки, приміщення сигуранци (таємної поліції) і жан-
дармські пости, знищували засоби зв’язку. За 1918–1924 pp. відбу-
лося понад 150 збройних виступів. Апогеєм цієї боротьби стало Та-
тарбунарське повстання.
Повідомлення учня
Учень виступає з повідомленням про Татарбунарське повстання.
— Із 1918 до 1927 р. на Буковині і в Бессарабії тривав воєнний
стан, в умовах якого розгорнути легальну діяльність українських
організацій було неможливо. Період 1928–1937 pp. виявився лібе-
ральнішим. Проте 1938 р. король заборонив політичні партії і вста-
новив диктатуру військових. Буковина і Бессарабія були оголошені
воєнною зоною.
Становище Закарпаття у складі Чехословаччини
У ч и т е л ь. Закарпатська Україна офіційно називалася Під-
карпатською Руссю, а після адміністративної реформи 1928 р. —
Підкарпатським краєм. Назва «Закарпатська Україна» як така, що
засвідчувала приналежність цієї землі «за Карпатськими горами»
до України, була заборонена. Деякі діячі, так звані «локалісти»,
вбачали у самоназві українців «русини» вказівку на те, що вони
є окремою нацією, і на цьому будували свої політичні розрахунки
й гасла.

133. 133
Понад 80 тис. чоловік населяли околиці Пряшева (Прешова)
у СхіднійСловаччині,а переважнабільшість —Закарпаття(500 тис.).
83 % укра­їнського населення тут займа­лося сільським господар-
ством і лісництвом. Чеська влада доклала чимало зусиль для впрова-
дження кращих методів сільського господарства, організовувала
сільськогосподарські школи тощо.
За весь міжвоєн­ний період завдяки парцеляції великих маєтків
і збільшення орної площі 85 тис. місцевих дрібних господарств ви-
купили 35 тис. га землі. Але через перенаселеність, дефіцит ріллі
у гірському краї та примітивну агрокультуру більшість селян біду-
вала. Під час депресії 1929–1933 pp. чимало з них були змушені бра-
ти банківські позички, щоб звести кінці з кінцями, але далеко не всі
врятувалися від розорення. У неврожайні роки малоземельні селяни
буквально голодували. Частка промислової продукції у сукупному
суспільному продукті краю дорівнювала 2 %. Кількість зайнятих
у промисловості, за переписом 1930 р., не перевищувала 16 тис. чо-
ловік. Жодного нового великого підприємства за 20 років у краї не
побудували.
У Закарпатті мережа українських шкіл була значною. У 1938 р.
налічувалося майже півтисячі народних шкіл, п’ять гімназій, чоти-
ри учительські семінарії. Працював один вищий навчальний за-
клад — Богословський ліцей. Чехословаччина надала притулок і фі-
нансову підтримку декільком українським вищим навчальним
закладам — Українському вільному університету (1921) та Високо-
му педагогічному інституту ім. М. Драгоманова у Празі (1923–1933),
Українській господарській академії у Подєбрадах (1922–1935).
Найвпливовішою в країні політичною силою були українофіли,
які гуртувалися в Українському національному об’єднанні. Украї-
нофіли боролися за пробудження національної самосвідомості руси-
нів. Найбільш авторитетним лідером українофілів був доктор теоло-
гії і видатний педагог отець Августин Волошин.
Повідомлення учня
Учень виступає з повідомленням про діяльність Августина Воло-
шина.
— Губернатор Закарпаття у 1923–1933 pp. А. Бескид проводив
русофільську політику, партію підтримувала державна адміні-
страція. Це дало їм можливість конкурувати на рівних з україно-
філами.
Третьою впливовою політичною силою у Закарпатті були кому-
ністи. Крайовий комітет Компартії організував, де тільки міг, ком-
сомольські осередки і групи «революційних профспілок», а 1930 p.,
коли розгорнувся селянський рух, створив «Спілку працюючого се-
лянства». На виборах до чехословацького парламенту у 1924 р. за
комуністів віддали голоси 40 % виборців. Через п’ять років, коли
економічне становище стабілізувалося, вони дістали лише 15 % го-
лосів. А на виборах 1935 p., які комуністи проводили під гаслом На-
родного фронту, — 26 %. Отже, через десятиріччя вони знову діста-
ли в краї більшу підтримку, ніж будь-яка інша партія.
Карпатська Україна. «Карпатська Січ»
У ч и т е л ь. На початку жовтня 1938 р. Німеччина зайняла пе­
редану їй за Мюнхенським договором Судетську область і змусила
уряд Чехословаччини надати автономію Словаччині. Празький уряд
­затвердив першу автономну адміністрацію на чолі з русофілом

134. 134
А. Бродієм,­яка швидко дискредитувала себе зв’язками з Угорщи-
ною і Польщею. 28 жовтня до влади прийшов кабінет міністрів
з українофілів на чолі з А. Волошиним.
2 листопада Віденський арбітраж передав угорському диктатору
Хорті південні райони Словаччини і Закарпаття з переважно угор-
ським населенням чисельністю в 1,1 млн чоловік. У Карпатської
України відібрали міста Ужгород, Мукачеве і Берегове з прилеглою
територією, її столицю довелося перенести в Хуст.
15 березня 1939 р. сейм прийняв закон про незалежність Карпат-
ської України та обрав А. Волошина її президентом.
Робота з документом
Конституційний Закон Карпатської України
§ 1. Карпатська Україна є незалежна держава.
§ 2. Назва держави — Карпатська Україна.
§ 3. Карпатська Україна є республіка на чолі з президентом, ви-
браним Соймом Карпатської України.
§ 4. Державна мова Карпатської України є українська.
§ 5. Кольори державного прапора Карпатської України — синій
і жовтий.
§ 6. Державний герб Карпатської України є дотеперішній крає-
вий герб.
§ 7. Державний гімн Карпатської України — «Ще не вмерла
України…»
Які основні ознаки державності визначені даним документом?•
— За два дні до проголошення незалежності Карпатської Украї-
ни Німеччина дала зрозуміти М. Хорті, що не заперечуватиме проти
її анексії. 17 березня останні захисники Карпатської України з боя-
ми залишили її територію.
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Де жилось українцям краще — у Румунії чи Чехословаччині?
2. Які факти можна навести на підтвердження цієї думки?
3. Які українські течії існували серед українців?
4. Як ви вважаєте, чи була визначена заздалегідь доля Карпатської
України?
VІ. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.

135. 135
Література
1. Бойко О. Д. Історія України. — К. : Академія, 2001.
2. Буштрук О. В. Історія України 9 клас: навч. посібник. — Харків, 2003.
3. Верстюк В. Ф., Гарань О. В., Гуржій О. І., Даниленко В. М., Євтух В. Б. Істо-
рія України: навч. посібник / В. А. Смолій (ред.). — К. : Альтернативи,
1997. — 416 с.
4. Васильєв В. Колективізація і селянський опір на Україні (листопад 1929 —
березень 1930 рр.) / В. Васильєв, Л. Віола. — Вінниця : Логос, 1997. —
536 с.
5. Веселова О. Голодомори в Україні 1921 — 1923, 1932 — 1933, 1946 — 1947.
Злочини проти народу / О. Веселова та ін. ; Асоціація дослідників голодомо-
рів в Україні, Інститут історії України НАН України. — Дрогобич : Видав-
нича фірма «Відродження», 2008. — 273 с.
6. Вінцковський Т. С. Політичні діячі України: 1917 — 2004. — Х. : Вид група
«Основа», 2005. — 112 с.
7. Всесвітня історія. Нові часи. — К. : Ґенеза, 2001.
8. Голець В. В. Кооперація і неп (20-ті роки XX ст.). — Чернігів : Просвіта,
2006. — 244 с.
9. Голодомор 1932 — 1933 років в Україні : документи і матеріали / упоряд.
Р. Я. Пиріг ; голова редкол. В. А. Смолій ; НАН України, Інститут історії
України, Міжнародний благодійний Фонд «Україна 3000». — К. : Києво-
Могилянська академія, 2007. — 1128 с., 8 арк. фот.
10. Грицак Я. Й. Нарис історії України: формування модерної української нації
ХІХ — ХХ ст.: навч. посібник. — К. : Ґенеза, 1996.
11. Грушевський М. С. Ілюстрована історія України. — К. : Наукова думка,
1992.
12. Дерев’янкін Т. За часів непу: від «воєнного комунізму» до ринкових відно-
син // Політика і час. — 1991. — № 10. — с. 79 — 88.
13. Довідник з історії України. — К. : Ґенеза, 2001.
14. Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900 — 1939 роках. —
К. : Ґенеза, 2004.
15. Історія України: нове бачення. — Т. 2. — К., 1996.
16. Історія української державності. — Львів : Світ, 1995.
17. Конквест Р. Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор /
Р. Конквест ; пер. з англ. Н. Волошинович та ін. — Луцьк: Терен, 2007. —
455 с.
18. Котляр М., Кульчицький С. Шляхами віків: довідник з історії України. —
К. : Україна, 1993. — 382 с.
19. Котляр Ю. В. Селянство Півдня України: доба нової економічної політики
(1921 — 1929 рр.) / Одеський національний ун-т ім. І. І. Мечникова. — Оде-
са : ТОВ ВіД, 2004. — 354 с.
20. Кравченко П. М. Індустріалізація в Україні: Ідеологічне підгрунтя і полі-
тична боротьба (20-ті — перша половина 30-х рр.) / П. М. Кравченко ; Він­
ницький держ. педагогічний ін-т. Кафедра всесвітньої історії. — Вінниця,
1997. — 35 с.
21. Крушинський В. Ю., Левенець Ю. А. Історія України: події, факти, дати /
довідник. — К. : Зодіак-ЕКО, 1993. — 276 с.
22. Кульчицький С. В. Вплив воєн і революцій на історію України // Історія та
правознавство. — 2008. — №№ 15, 19–21, 27.
23. Кульчицький С. Індустріалізація радянського типу // Історія України. —
2000. — №47, груд.
24. Кульчицький С. Сталінська індустріалізація України // Історія України. —
2004. — № 5. — с. 5–10.
25. Кульчицький С. В. УНР доби Директорії: боротьба за виживання // Історія
та правознавство. — 2008. — № 26.
25. Кульчицький С. В. УСРР в добу нової економічної політики (1921–1928 рр.):
Спроба побудови концептуальних засад реальної історії / НАН України; Ін-
ститут історії України. — К., 1995. — 204 с.

136. 136
26. Лановик Б. Д. Економічна історія України і світу: підручник. — К., 2001. —
540 с.
27. Марочко В. Голодомор 1932–1933 років в Україні: хроніка / В. Марочко,
О. Мовчан. — К. : Києво-Могилянська академія, 2008. — 294 с.
28. Марченко О. С., Скирда І. М. Історія України у визначеннях, таблицях і схе-
мах. 10–11 класи. — Харків : Веста : Вид-во «Ранок», 2007.
29. Мірошниченко В. О. Організація проектної діяльності учнів на уроках істо-
рії в 10 класі. — Х.: Вид. група «Основа». — 2009. — 157 с.
30. Новітня історія України (1900–2000): підручник. — К., 2000.
31. Перевозчиков В. І., Тимчик О. А. Економічні питання в курсі історії України
(1900–1920). — Х. : Вид. група «Основа», 2008. — 126 с.
32. Пиріг О. А. НЕП: більшовицька політика імпровізації / Київський націо-
нальний торговельно-економічний ун-т. — К., 2001. — 274 с.
33. Політична історія України: посібник для студентів вищих навчальних за-
кладів. — К., 2002.
34. Полонська-Василенко Н. Історія України. — К. : Либідь, 1993.
35. Репресії в Україні (1917–1990 рр.): науково-допоміжний бібліографічний
покажчик / авт.-упоряд. Є. К. Бабич, В. В. Патока; Національна парламент-
ська бібліотека України. — К. : Смолоскип, 2007. — 519 с.
36. Сарбей В. Г. Історія України ХІХ — поч. ХХ ст. — К. : Ґенеза, 1996.
37. Субтельний О. Україна. Історія. — К. : Либідь, 1991. — 462 c.
38. Сушко О. О. Особливості становлення та функціонування приватного під-
приємництва в Україні періоду НЕПу (1921–1928): історико- теоретичний
аспект. — К. : Преса України, 2003. — 252 с. : табл.
39. Сушко О. О. Непмани: соціально-історичний тип приватних підприємців
в УСРР (1921–1929) / Національний педагогічний ун-т ім. М. П. Драгомано-
ва. — К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2003. — 94 с.
40. Турченко Ф. Г. Концептуальні основи вивчення історії України першої по-
ловини ХХ ст. // Історія та правознавство. — 2007. — № 19–21.
41. Турченко Ф. Г. Новітня історія України. 1914–1939: підручник для 10 кл.
загальноосв. навч. закл. — Ч. 1. — К. : Ґенеза, 2002.
42. Українське державотворення: словник-довідник. — К., 1997.
43. Харківська Н. І., Морозова Н. М., Басова А. В., Івакін О. О. Історія України.
10–11 класи. Схеми, таблиці, словник-довідник. — Х. : Вид. група «Осно-
ва». — 2009.
44. Хрестоматія з історії України. — К. : ІСДО, 1993. — 258 с.
45. «Українізація» 1920–30-х років: передумови, здобутки, уроки / В. М. Дани-
ленко та ін.; відп. ред. В. А. Смолій; НАН України, Інститут історії Украї-
ни. — К., 2003. — 392 с.
46. Цвілюк С. А. Українізація України : тернистий шлях національно-куль­
турного відродження доби сталінізму / С. А. Цвілюк. — Одеса : Маяк, 2004. —
200 с.
47. Шаповал Ю. Трансформація поглядів на історичну особистість в історії
ХХ ст. : Симон Петлюра // Історія та правознавство. — 2007. — № 19–21.
48. Щедріна І. Історія України у схемах і таблицях. 10–11 клас. — Х. : Акаде-
мія, 2000.
49. CD-R. Історія України.