Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жарікова
Т. Г. Шевченко, як художник
1.
2. Тарас Шевченко як художник займає одне з найпочесніших місць в
українському образотворчому мистецтві. Він прекрасно володів
всіма відомими тоді засобами графічного зображення.
Ще змалку крейда і вуглинка були для нього неабиякою радістю.
Малював ними стіни, лави, стіл... Малював у хаті і надворі, вдома і в
гостях... Якось прийшла сестра Катерина з панщини і не впізнала
своєї хати: візерунками розмальовані стіни, долівка і навіть призьба.
3. Талант художника проявився в
Тараса Шевченка значно
раніше, ніж талант поета.
Якщо перші літературні
спроби припадають на 1836–
1837 роки, то найбільш ранній
малюнок, що дійшов до нас і
відомий під назвою “Погруддя
жінки” або “Жіноча голівка”,
датований самим автором
ще 1830 роком. З цієї
юнацької роботи і
розпочалась творчість
видатного художника.
4. Юний Шевченко прибув у
лютому 1831 року до столиці
Російської імперії
Петербурга, подолавши
сотні верст глибокими
снігами Прибалтики і
російської Півночі. 1832 року
пан віддав Шевченка на
навчання в майстерню
одного з найкращих
художників В. Ширяєва,
законтрактувавши його на
чотири роки.
Нестача денного часу і
заклопотаність, бажання
стати справжнім
художником змушували
Шевченка в білі ночі виходити
в Літній сад і змальовувати
статуї. Тут відбулась перша
зустріч Тараса зі своїм
земляком художником І.
Сошенком.
5. І.Сошенко давав поради і консультації художнику-початківцю,
знайомив його з видатними діячами російської і української культур
(Карлом Брюлловим, Василем Григоровичем, Олексієм
Венеціановим, Василем Жуковським, Євгеном Гребінкою),
спільними зусиллями яких талановитого кріпака було викуплено з
кріпацтва.
Карл БрюлловІ. Сошенко
6. Звільнення дало
право Шевченку
вступити до Академії
мистецтв.
Він став одним з
найулюбленіших
учнів Брюллова.
За час навчання в
Академії мистецтв
його тричі
нагороджують
срібною, а потім
золотою медалями за
малюнки з натури і
живописні твори.
У 1843 році Тарас
Григорович приїхав в
Україну. Під час
подорожі любов до
рідного краю наштовхнула його на створення цілої серії картин під назвою
“Живописна Україна”, на яких відображено історичні місця, побут і
природу країни. Повернувшись в Петербург, він завершує навчання в
Академії мистецтв, видає на власні кошти і поширює альбом під назвою
“Живописна Україна”.
11. Згодом Шевченко
знайшов роботу в Київській
археографічній комісії.
Художникові довелося
побувати у різних місцях
України, де він
змальовував й описував
історичні пам’ятки. З часу
його подорожей
залишилось чимало
акварелей, простих і
природних за своїми
сюжетами. В 1845-1847
роках Тарас Григорович
створив ряд портретів, які
переконливо свідчать про
зростання художника, про
поглиблення психологічної
характеристики образів.
«Жінка в ліжку» Папір, акварель. 23,1
х 19,1 см
12. «Перерване побачення» Копія
з малюнка К.П. Брюллова.
Папір, акварель. 23 х 18,5
«Знахар» Папір, олівець, туш,
перо, кисть. 21,4 х 15,9 см
13. Портретам належить велике
місце в Шевченковому
доробку. Він почав працювати
над ними ще кріпаком. В
академії продовжував роботу
в цій галузі. Незабаром він
стає одним із відомих і
популярних портретистів.
Створені ним образи
відзначаються невимушеністю,
природністю, вдалою
композиційною побудовою і
свіжістю барв, намаганням
дати психологічну
характеристику людині.
«Марія».1840 г. 24,7 х 20,1 см.
Папір, акварель, бронза.
15. «Сон бабусі і онучки» 1840 г. 21,9 х 27,6 см.
21,9 х 27,6 см.
16. Шевченко зробив великий внесок у
розвиток побутового жанру і став його
основоположником в українському
мистецтві. Особливо хвилювало художника
підневільне, часто трагічне становище
жінки.
«Циганка- ворожка». 1841.
[Петербург]. Бристольский
папір, акварель. 26,5 х 20,7 «Катерина».Час створення: 1842
Розміри: 93 х 72,3 Техніка: олія.
17. Дуже помітно, що за весь час свого заслання Шевченко не зробив
жодного рисунка, який би прославляв доблесті російського
війська; і в усьому його доробку – а це близько 1200 зображень! –
немає жодної зарисовки архітектури Петербурга, яка була йому
чужою попри довгі роки мешкання в цьому місті.
18. Царська опала 1847 року забороняла йому не тільки писати, але
й малювати. Всупереч цій забороні Шевченко під час заслання у
Казахстан багато малював, і став першим живописцем цього краю.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25. Прожив Шевченко лише 47 років, з
них 25 – у кріпосному рабстві, 10 – у
тюрмах та на засланні. А решту –
постійно перебував під недремним
жандармським оком, воюючи із
нестатками. Помер він самотнім у
казенній комірчині, не здійснивши
навіть природної людської мрії про
сімейний затишок у власному домі.