Урок 3.21 Дії солдата в обороні. Підготовка до оборони

1. РОЗДІЛ ІІІ. ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА
Урок 3.21. НПЗ. ТП (тактико-стройовий)
Тема 3.2-3.1. Дії солдата в обороні. Підготовка до оборони
Мета
Навчити відділення прийомам і способам дій в обороні.
План уроку
1. Одержання й усвідомлення завдання на оборону.
2. Вибір і обладнання окопу для стрільби лежачи та його маскування,
пристосування місцевих предметів до оборони.
3. Підготовка до ведення вогню: вивчення місцевості, визначення відстані до
орієнтирів, ділянок місцевості, закритих і які не прострілюються, імовірних шляхів руху
противника, способів ведення вогню. Спостереження за полем бою.
1. Одержання й усвідомлення завдання на оборону
Заняття проводиться «піший по-машинному» на обладнаній в інженерному плані
ділянці місцевості, що має траншеї, окопи, щілини, бліндажі. Керівник занять (командир
відділення) шикує особовий склад поруч із зазначеною йому для проведення зайняття
необладнаною ділянкою траншеї і повідомляє перше навчальне питання.
Перш ніж почати відпрацювання навчального питання за елементами, керівник
занять доводить до солдат (учнів) тактичну обстановку: «Орієнтир перший — сухе дерево,
орієнтир другий — міст, орієнтир третій — виступ лісу, орієнтир четвертий — вис. 110,7.
Противник зосереджується в районі півн. Рябинки в готовності до наступу в напрямку
Рябинки, вис. 155,0 через 1,5–2 години».
Приступаючи до відпрацювання першого елемента, командир відділення (керівник
занять) нагадує, яким вимогам повинна відповідати обрана позиція (місце для стрільби),
вказує приблизно місця вогневих позицій для БМП, кулемета, гранатомета і для стрільби з
автоматів на відведеній відділенню для зайняття ділянки траншеї, потім наказує зайняти
позиції (місця для стрільби) з урахуванням рельєфу місцевості та місцевих предметів і
самостійно вибрати запасні позиції.
Після вибору та зайняття солдатами (учнями) спочатку основних, а потім і
запасних позицій командир відділення (керівник занять) перевіряє, як вони прикриті від
вогню противника та замасковані, чи забезпечують ведення спостереження за
противником і ведення по ньому вогню на різних відстанях, чи зможе особовий склад

2. приховано переміщатися з основної позиції на запасну та назад, чи забезпечують запасні
позиції можливість ведення вогню в новому напрямку у випадку виходу противника у
фланг або тил. Оцінивши вибір вогневих позицій (місць для стрільби) кожним солдатом
(учнем), командир відділення (керівник занять) скликає до себе особовий склад,
проводить його по позиції відділення і показує, яка позиція обрана найбільш вдало. Для
переконливості наказує по черзі зайняти її та підготуватися до стрільби, вказує на
недоліки невдало обраних позицій і ставить завдання вибрати вогневі позиції на новому
місці. Повторивши кілька раз тренування особового складу у виборі вогневої позиції
(місця для стрільби) і переконавшись, що солдати (учні) твердо засвоїли вимоги, яким
повинна відповідати вогнева позиція (місце для стрільби), і навчилися швидко та
правильно вибирати її, командир відділення (керівник занять) ставить завдання
відділенню: «Наш взвод обороняє опорний пункт (викл.) яр, дорогу, вирубку лісу.
Передній край проходить по півн. схилах вис. 155,0 1 мвід займає і обороняє позицію на
рубежі каменів, горбка з завданням не допустити прориву противника в напрямку
Рябинки, тригопункту. Смуга вогню: праворуч — камені, ор. 4, ліворуч — горбок, ор. 3,
додатковий сектор вліво горбок, сарай. Ділянки зосередженого вогню: ЗВ-1 — чагарник,
перехрестя доріг; ЗВ-2 — зламане дерево, два пні. Проміжок з 2 мвід забезпечити вогнем
ручного кулемета.
Праворуч обороняється 2 мвід із завданням не допустити прориву противника в
напрямку ор. 4, вирубка лісу. Його ліва межа смуги вогню — камені, ор. 2.
Ліворуч обороняється 3 мвід із завданням не допустити прориву противника в
напрямку ор. 3, дорога. Його права межа смуги вогню — горбок, зах. узлісся гаю
«Осиковий».
Навіднику-оператору і механіку-водію — основна позиція БМП в ямі, сектори
обстрілу: основний — сх. узлісся гаю «Осиковий», зах. узлісся гаю «Осиковий»,
додатковий — праворуч у напрямку ор. 4.
Запасна позиція — 100 м півн.-сх. тригопункту. Сектори обстрілу: основний —
вишка, яр, додатковий — праворуч у напрямку вирубки лісу.
Кулеметникові — основна позиція в 30 м лівіше каменів. Сектори обстрілу:
основний — чагарник, перехрестя доріг, додатковий — праворуч у напрямку насипу
дороги. Запасна позиція — біля бліндажа. Сектор обстрілу... (вказує на місцевості).
Гранатометнику — основна позиція в траншеї біля окремого куща. Сектори
обстрілу: основний — чагарник, ор. 1, додатковий — ліворуч у напрямку виїмки в дорозі.
Запасна позиція — біля горбка. Сектор обстрілу... (вказує на місцевості). (Автоматникам
місця для стрільби вказує на місцевості.) Розвідку противника знищувати вогнем ручного

3. кулемета із запасної позиції. З виходом противника на півд. узлісся гаю «Осиковий» веде
вогонь БМП, а з виходом його на рубіж міст, руїни вогонь вести з усіх видів зброї.
Готовність вогню... (вказує час).
Сигнали оповіщення: про радіоактивне зараження — «Радіаційна небезпека»,
сигнальний набій червоного вогню; про хімічне зараження — «Хімічна тривога», ракета
СХТ; про повітряного противника — «Повітря»».
Поставивши завдання підлеглим, командир відділення (керівник занять) приступає
до відпрацювання другого елемента — обладнання позиції, для чого виводить особовий
склад на обладнану в інженерному плані позицію відділення, шикує відділення, коротко
нагадує порядок обладнання позиції, підводить відділення до окопу автоматника, пояснює
порядок облаштування, показує його елементи, вказує розміри, час на його обладнання і
маскування (Н-І-1).
У такому ж порядку він показує інші елементи позиції відділення, роблячи
необхідні пояснення. Потім командир відділення (керівник занять) наказує підлеглим
зайняти свої місця відповідно до поставленого завдання, призначає спостерігача й
чергового кулеметника (автоматника) і подає команду «Відділення, до обладнання позиції
(місця для стрільби) — приступити». Під час обладнання солдатами вогневої позиції
(місця для стрільби) командир відділення (керівник занять) контролює їхні дії,
дотримання ними розмірів і правильності виконання окремих елементів окопу, положення
зброї, ведення спостереження тощо.
2. Вибір і обладнання окопу для стрільби лежачи та його маскування,
пристосування місцевих предметів до оборони
Важливе значення для здобуття перемоги має і те, наскільки правильно солдат
вибере місце для ведення вогню і спостереження за противником. На місцевості солдат
відшукує природне укриття (канава, вирва, колода тощо), потім оглядає все довкола і
непомітно переміщується до нього. Перш ніж розпочати обладнання позиції, необхідно
швидко вивчити місцевість, звернувши особливу увагу на низини, канави, борозни та інші
укриття, що їх противник може використати для непомітного наближення.
Вивчивши місцевість і переконавшись у правильності вибору місця, солдат
починає рити окоп для стрільби лежачи (див. рис. 73). Зброю кладе справа від себе на
відстані простягненої руки стволом у напрямку противника, повернувшись на лівий бік,
виймає піхотну лопатку і, тримаючи її за держак обома руками, ударами до себе підрізає
дерен. Знявши дерен, складає його збоку, щоб після риття окопу його можна було
використати для маскування бруствера; землю викидає спочатку вперед, потім убік, щоб

4. захистити себе від куль, осколків снарядів, мін. Якщо перед окопом є чагарник або висока
трава, то з метою поліпшення огляду й обстрілу потрібно розчистити їх непомітно для
противника. Крім того, слід підготувати автомати і кулемети для ведення вогню вночі.
Для автомата робиться в бруствері жолобок із таким розрахунком, щоб покладений в
нього автомат був наведений точно у вказаному командиром напрямку. Краї жолобка
утрамбовують і обкладають дерном. Кілочки-обмежувачі забивають по два біля цівки і
приклада автомата. За можливості кілочки замінюють рогатками. Під час роботи голову
треба тримати якомога ближче до землі, але так, щоб можна було вести постійне
спостереження за противником. Викопавши передню частину окопу на глибину 20 см,
солдат пересувається трохи назад і продовжує рити його далі. Ширина готового окопу —
60 см, довжина — 170 см. Надалі окоп удосконалюється: його поглиблюють і роблять
придатним для стрільби з коліна і стоячи. Глибина готового окопу: для стрільби лежачи
— до 30 см, для стрільби стоячи — до 110 см. Висота бруствера — 30–60 см.
Механізоване відділення обороняє позицію до 100 м по фронту, маючи на ній
основні й запасні позиції для вогневих засобів. На позиції відділення стрілки, кулеметник
і гранатометник розташовуються непомітно для противника. Всі підступи до позиції
відділення перед фронтом і на флангах перебувають під активним, особливо фланговим
вогнем, а загородження і перешкоди — добре видимі і прострілюються. Відділення
повинне бути готовим до маневру в разі загрози обходу, до ведення вогню вночі та в
інших умовах обмеженої видимості. Вогневу позицію БМП (БТР) обладнують у центрі
позиції відділення, або на його фланзі, або позаду позиції на відстані до 50 м.
3. Підготовка до ведення вогню: вивчення місцевості, визначення відстані до
орієнтирів, ділянок місцевості, закритих і які не прострілюються, імовірних шляхів
руху противника, способів ведення вогню. Спостереження за полем бою
Одержавши завдання на оборону, солдат займає зазначену позицію, швидко
обладнує її в інженерному відношенні, замасковує підручними засобами, при цьому
перебуває в постійній готовності до відбиття атаки наземного і повітряного противника. У
встановлений час доповідає командирові відділення про готовність до ведення
оборонного бою. З початком вогневої підготовки солдат, якщо він не спостерігач, за
командою (сигналом) командира ховається в щілині або в бліндажі, перебуваючи у стані
готовності негайно зайняти вогневу позицію. Призначений спостерігачем солдат
перебуває на своєму посту, спостерігає за діями противника і доповідає командирові про
результати спостереження.

5. При нанесенні противником ядерного удару солдат після вибуху вживає заходів
щодо свого захисту; якщо перебуває в траншеї, то лягає на її дно долілиць, прикриваючи
очі руками; якщо в бойовій машині піхоти, то зачиняє двері, бійниці, люки, жалюзі, а
механік-водій вмикає систему захисту від зброї масового знищення. У разі застосування
противником отруйних речовин солдат швидко одягає протигаз. Якщо противник пішов в
атаку, то за сигналом спостерігача чи командою командира солдат займає вогневу
позицію і готується до бою. Вогонь по атакуючій піхоті він відкриває за командою
командира, коли піхота наближається на відстань прицільного вогню. До цього вогонь по
противнику ведуть артилерія, танки, БМП, ПТКРС та інші вогневі засоби. У цей час
солдат уважно спостерігає за діями противника, доповідає про важливі події командирові
й обирає цілі, які він знищуватиме в міру їх наближення. Надалі, коли противник
наблизиться, солдат веде вогонь самостійно.
Враховуючи, що влучність стрільби (правильний вибір прицілу, точки
прицілювання) значним чином залежить від точності визначення відстані до цілей.
Таким чином, успіх дій відділення в обороні залежить від стійкості, витримки
солдата, його вміння використовувати свою зброю, діяти за штатним розписом,
взаємодіяти з рештою особового складу відділення.
Закріплення вивченого
Після відпрацювання всіх елементів першого навчального питання командир
(керівник занять) відділення шикує особовий склад, робить короткий розбір. В обороні
кожний солдат (учень), уміло використовуючи свою зброю, фортифікаційні споруди,
вигідні умови місцевості і постійно взаємодіючи із сусідами, може знищити велику
кількість солдатів противника, а також успішно боротися з його наступаючими танками та
іншими бронемашинами.

6. При нанесенні противником ядерного удару солдат після вибуху вживає заходів
щодо свого захисту; якщо перебуває в траншеї, то лягає на її дно долілиць, прикриваючи
очі руками; якщо в бойовій машині піхоти, то зачиняє двері, бійниці, люки, жалюзі, а
механік-водій вмикає систему захисту від зброї масового знищення. У разі застосування
противником отруйних речовин солдат швидко одягає протигаз. Якщо противник пішов в
атаку, то за сигналом спостерігача чи командою командира солдат займає вогневу
позицію і готується до бою. Вогонь по атакуючій піхоті він відкриває за командою
командира, коли піхота наближається на відстань прицільного вогню. До цього вогонь по
противнику ведуть артилерія, танки, БМП, ПТКРС та інші вогневі засоби. У цей час
солдат уважно спостерігає за діями противника, доповідає про важливі події командирові
й обирає цілі, які він знищуватиме в міру їх наближення. Надалі, коли противник
наблизиться, солдат веде вогонь самостійно.
Враховуючи, що влучність стрільби (правильний вибір прицілу, точки
прицілювання) значним чином залежить від точності визначення відстані до цілей.
Таким чином, успіх дій відділення в обороні залежить від стійкості, витримки
солдата, його вміння використовувати свою зброю, діяти за штатним розписом,
взаємодіяти з рештою особового складу відділення.
Закріплення вивченого
Після відпрацювання всіх елементів першого навчального питання командир
(керівник занять) відділення шикує особовий склад, робить короткий розбір. В обороні
кожний солдат (учень), уміло використовуючи свою зброю, фортифікаційні споруди,
вигідні умови місцевості і постійно взаємодіючи із сусідами, може знищити велику
кількість солдатів противника, а також успішно боротися з його наступаючими танками та
іншими бронемашинами.